Вже котру ніч я не можу нормально спати. Проблема навіть не у тому відчутті, що я випадково потрапила не у своє життя. Ні, до цього відчуття я уже звикла. Проблема в тому, що мене дратує двоякість наших снів. Ви помічали, що Ви часто є і головним героем свого сну, а разом з тим і спостерігаєте за собою осторонь. Звучить шизофренічно. Втім, не позбавлено внутрішньої поетичності.
Добре, що у ві сні таке стороннє спостереження допомагає діяти правильно. І як же такого бракує у реальному житті! Хоча раціональна частина моєї психіки ( а вона,здається, не в більшості) каже, що це буде масове роздвоєння свідомості, зате вам завжди буде з ким порадитись і перемити кісточки знайомим.
|
|
