Хм... дивлюсь фільм. «Двоє у Всесвіті». Там прозвучала одна фраза, яка мені сподобалась: «Якщо ти постійно дивишся на зорі, то одна з них обов‘язково застрягне в тебе в голові». Натомість подумалось зовсім інше. Коли ти щось робиш удень фізично і впродовж довгого часу - сапаєш буряки, перебираєш картоплю, шукаєш гриби, рвеш черешні, то ввечері, коли лежиш втомлений і раптом зімкнуться повіки, то бачиш перед собою лан, велику купу картоплі, боровики в глиці чи ягоди поміж листям...зорові образи фіксуються десь на плівці свідомості і нагадують про себе...чого це я? А. Зберігаю цитату
КОМЕНТАРІ
19.03.2020 - 23:29
Котигорошко: Ти не переступала там межі скромності