Напиши щось хороше, про осінь, багряну красу
Щось про дощ, який в землю із неба скидається стрімко
Про листочки, про квіти, про злющую пані осу
Про осінню красуню, що квітне та пахне так гірко.
Павутинка літає, згубили її павучки…
Як земля укривається пледом, чекаючи зиму,
Бачу вʼяжеться сітка, змінили їй колір й гачки,
Краплі на підвіконні красиво вистукують риму
Та слова неслухняні не хочуть в ритмічні рядки,
Бо війна своїм чорним багаттям обпалює душу,
З неба дощик і вибух розтрощує наші грядки
Павучки не зважають, плетуть маскування на сушу.
Знову виє сирена, нас чинно ведуть на розстріл
Не судилося, мабуть, зійти на вершину Говерли,
Мужні небо тримають, боронять Дніпро і Оскіл,
Попри те, що у лютому всі ми раптово померли…
