Був ясний день осінньої погоди –
З небес лунали піснями журавлі;
Поміж яскравих барв соснової природи
Лежали ми з тобою на землі.
Блукали хмари небесними стежками,
Сосни верхів’я тихо вітер колихав,
Проміння сонця загубилось поміж нами,
Я кожне слово, що казала ти, вдихав.
Так було важко – непомітно в світ дивитись,
В якому поруч ти, в якому чиста мить.
І я не зміг, не зміг тоді спинитись -
Саме з тих пір в середині щемить.
А. Курочка
10.10.2022 р.
