Під небом синім золотисті коси
Цинізмом палені негласної війни
Стікають стеблами криваві роси
В полях поснули дочки і сини
Усіх убито ти одна зосталась
Зболіла матір зранена вдова
Своє дитя родити намагалась
Притлумлюючи біль напівжива
Гвалтовану плюндровану віками
В подертій вишиванці на шматки
Колючим терням босими ногами
Ведуть тебе в останню путь кати
Повстань дитино підійми знамено
В нас леле долі іншої нема
За волю, меч візьми в рамено
Щоб слава предків знову ожила
Борись дитино серцем нескореним
Гартуй, сумління, відданість, чуття
За волю, віру, за дітей щоденно
За власну матір Україну, за життя
|
|
