Уже 6 місяців як я стала вперше мамою. Я пішла на цей крок розуміючи і приймаючи всі зміни, що відбудуться зі мною, моїм тілом та життям в загальному. Я розуміла, що будуть хороші моменти і дні коли депресія буде на фоні, але потрібно пережити цей день, пересилити себе заспокоїтись. Я також знала, що у мене не буде великої домоги від різних та друзів, адже всі зайняті та за тисячі кілометрів від мене. Порад я також мало чуда тому все шукала в мережі.
Стомленість, недосип, чутливість, своє-чуже тіло і нові проблеми на гормональному рівні, агресія та недовіра до людей — ось що я відчуваю кожен день.
Дитинка - це классно, але це гірше ніж тату, одинаково назавжди, рівень відповідальності у різниці від 30 хилинтдо мінімум 18 років.
Па
|
|