Мов в дити́нстві перемі́ряв всі калю́жі
І на ти поговори́в з доще́м
Як життя? як спра́ви любий дру́же?
Як малий був па́м'ятаю ще
Ми з тобою нерозлийвода́
Ра́зом, вдвох, і хоч на край землі́
Ду́маю і сам ти при́гадав
На́ші паперо́ві кораблі́
Теплий дощ, теплий дощ
Сонце мов крізь хмари гріє
І мої дитячі мрії
Знову повернулись
Теплий дощ, теплий дощ
За тобою скучив дуже
Знову міряю калюжі
Мов квиток в минуле
Десь далеко зно́ву гри́мне грім
Ну а потім те, що так люблю́ я
Хтось з мольбе́рту взяв сім кольорі́в
Нам весе́лку в не́бі намалю́є
І річки́ вздовж ву́лиці безкра́ї
І яскра́ві гу́мові чобо́ти
З ринв залізних пі́сні водограїв
А ми їм підспі́вували по́тай...
Теплий дощ, теплий дощ
Сонце мов крізь хмари гріє
І мої дитячі мрії
Знову повернулись
Теплий дощ, теплий дощ
За тобою скучив дуже
Знову міряю калюжі
Мов квиток в минуле
...Зна́єш дру́же, я вже з'їв пуд со́лі
Ма́буть му́шу як доро́слий ко́жен
Вча́сно відкрива́ти парасо́лі
Та бува́є втри́матись не мо́жу
Як по ши́бках задзвеня́ть крапли́ни
За́буваю сивину́ на скро́нях
Знов стаю мале́ньким на хвили́ну
І калю́жі мі́ряю босо́ніж
Теплий дощ, теплий дощ
Сонце мов крізь хмари гріє
І мої дитячі мрії
Знову повернулись
Теплий дощ, теплий дощ
За тобою скучив дуже
Знову міряю калюжі
Мов квиток в минуле
