Розбудила весну громовиця,
Небо теж прокинулось зі сну,
І птахи тренують свої крильця,
Носять в кубла пух, а я ще сплю.
Сад зацвів і запах в хату лине,
Трудяться рої, по мед спішать,
Де ключі курличуть журавлині,
Місяць знов розсипле зорепад.
Там весна, мандруючи на луки,
В трави згубить квітів килими,
Всім, хто так втомився від зими,
Сонцем відігріє серце й руки.
Благодатні там впадуть дощі,
Де заколосяться буйно ниви,
Від тепла прокинуться щасливі,
Загудуть над вишнями хрущі.
Галина Грицина.
