Не торка́йся щоко́ю до ка́меню,
Він холо́дний і він не жи́ве,
Він можли́во і чи́мось напо́єний,
Але це щось чуже́, не твоє́ …
Ти ж до ньо́го так щі́льно тули́лася,
Вже тремти́ш від неста́чі тепла́,
Потім впа́ла, злягла́, зажури́лася,
Бо іна́кше яка ж ти весна́ …
По́тім і́нша прийшла́, не стрима́лася,
Обійма́ла всім ті́лом свої́м,
Розпали́лася, закоха́лася
І згорі́ла мов втра́чений дім …
Гля́ньте, па́нночка, посміха́ється,
Вся у кві́тах, у бли́скітках мрій,
Та і гра́ється, і коха́ється,
Зачаро́вує всіх з-по́під вій …
Як вона́ із тим ві́тром крути́лася,
Не боя́лась осуду́ навкі́л,
Аж старши́на на неї озли́лася,
Встанови́ли суди́лища стіл …
Відібра́ли у неї всі зрі́лості,
Зде́рли з неї усе, що змогли́,
Не доби́лись від неї покі́рності,
Залиши́лась в поло́ні журби́ …
Відроди́лась, хоч ста́ла вся бі́лою …
Не забу́ла любо́вних утіх,
Хоч була́ ще тако́ю ж краси́вою,
Та чому́сь не луна́в бі́льше сміх …
По́тім зно́ву ця зу́стріч із ка́менем,
Оживи́ти не мо́же нічи́м,
І за що ми з тобо́ю пока́рані,
Хо́чу ста́ти я ті́лом твої́м …
ID:
1032031
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 01.02.2025 15:54:51
© дата внесення змiн: 01.02.2025 15:54:51
автор: Дружня рука
Вкажіть причину вашої скарги
|
