Зима скувала в тишу почуття.
Кружляють наші долі по спіралі.
Ніяк не вдасться кануть в забуття,
Бо ми з тобою в "схованку" загрались
приспів:
Я не забув. Я пам'ятаю.
Нестримні почуття в віршах.
Тебе я за руки тримаю,
Але, нажаль, тільки у снах
Але, нажаль, тільки у снах...
Слова «образи» злиті у мережу.
Не нам готує лютий валентинки.
Мені моє вже серце не належить,
І ми не разом на ціх безбарвних знімках
За звичкою, з мелісою заварюю чай
В дві чашки зі старої порцеляни.
Я, мабуть, постарішав та здичав,
Як тема для розмови- віртуальна.
І так незручно спостерігати наготу
дерев, що до весни стали дорослими.
А сніг лежить у нашому саду...
Пробачить один одного непросто так..
