Банальний подих поневіреного вітру...
Пластмасові обличчя викликають страх...
А все життя,немов у кінофільмах...
Де всі вирують у своїх думках...
І знов не розумію,де реальність...
Буденність змішує усі мої думки...
І холерично-зимній, млявий настрій
Підштовхує мене у «нікуди»...
Це злам особи...свого роду - пошук слабших
Зі сторони життєвої снаги
Що заважає і блукає в смислах наших
І не дає пройти крізь береги
Де вічні пастки, де мораль покрита
І оповита вітами надій
Які лише заманюють в \"корито\"
Мов тих свиней, що більш не стануть в бій
Тому до всього слід чинити роздум
\"Сім раз відмірь - один відріж\" гласить
Народна мудрість...не дарма голодним
Добро простіш ніж багачам творить!́
