Небо не дозволь зіпсувати голосом
Цю музичну композицію
Коли припиню змагання із космосом
То не шукатиму позицію
У чому бачити щастя
І не приносити шкоду?
Як не піддатись спокусі
І не розмножувати драму?
Життям вкотре надасться
Путівка у школу,
Відразу будеш у курсі,
Як відчувати карму?
Знову запитання веде в оману
Створюючи об’єкт незадоволення
Цей острів, живе без обману,
Бо допускає матеріальне знедолення
Самотність на вічність, на всесвіт, на завжди
Самотність, як крок на вихід у вимір!
Де життя не кидає ящик вантажний
Тут де б не був ти постійно вільний!
Роками шматуєш реальність
Блокуючи іскру в середині приховану
Острів поки триматиме лояльність
То шлях відкрито, як пляшку відкорковану.
Терпкими напоями не вгамовуєш спрагу
Ними отруюють прісні водойми
Лікар для порції відкриє справ
Шукає діагноз у піснях відомих!
Я тримаю Творця у своїх долонях
Він відчуває мене у бездонному
Яка б не була написана доля
Я більше ніколи не лишусь без дому!
Сповідь у серці, затиснута у вилиці
Лікоть чіпляє життя обумовлене
Вкотре повторю слова вилий ці,
Бо в розумінні буде відмовлено!
Ось він страх у протиріччі!
У невпевненості, як у пробіли!
Апостол відмовлявся тричі,
А залишився святим і білим!
Бути чесним хто з тобою чесний
Найлегше, найкраще…а справедливо
Йти добром навіть на лезо
Я помирати хочу тверезо!
