У час важкий її життя, а саме,
Коли ані плеча, ні слів, ані…
За двох прийшлося їй складать екзамен,
А він був зайнятий, а він був в стороні.
Не склала іспит – серце заважало,
Все переконувало, що любов жива.
Плечистого ж «цабе» тріумфувало,
Так легко всі надії розбива.
Вона ж бо сильна : і любов і зраду
Перенесла. Спинилась на брехні,
Що в плечах «сильних» бачить в тім лиш правду –
Мішки з картоплею носити навесні.
Сонечко, дИк, ми ж безхребетні хвилясто повзаючі)) Хіба що, квіточку можемо на грядці у Юхниці стибрити і запропонувати дамі...ото тільки така користь від нас і може бути )) Та шарового чайку, чи кави. ..хоча, яка різниця? На шару і гірчиця солодка)))