Біжать роки ,
А ми лишаємось собою.
Старіють молоді батьки,
Які із нами йшли до бою!
Усе уже не як раніше...
Дивлюсь : і ми уже не ті ,
Тепер ми йдемо сміливіше,
Самі копаємось в житті.
У кожного тут свій сценарій
І кожен тут актор ,
В житті багато аномалій,
Які самі ж включаєм на повтор.
Я не скажу ,як йти нам по життю
І як топтать життя стежинку,
Але частіше ви кажіть :"Люблю",
Й цініть ви мить ,хвилинку...
Я не скажу :"Психологом ти будь!" ,
Але скажу :"Живіть ви веселіше!" ,
Не в п*янках , дискотеках суть,
Підтримуйте частіше!
І хай ви родич чи просто друг,
Допоможи ,не будь ,як сталь
Сам не потягнеш ти життєвий плуг
І сам не підеш у далеку даль.
Ми люди- болить у кожного із нас ,
Нехай мужик ти чи дитина ,
Підтримайте ,щоб не забули вас,
Бо так влаштована людина...
Нас Бог створив,щоб ми збагнули ціль життя,
Як жаль з роками гине така сила ...
Ми йдем так пусто ,нам немає вороття,
Як жаль,що ці роки земля під нами гнила.
Ми просто жили : "хата,хлів ,сарай",
Не помічали те,що так прекрасно ,
Ми серед темряви шукали рай ,
Тьмяніло сонце,що світило ясно
І непомінто, ми марнували все життя,
Не досягали ,не йшли наперекір ,
Нехай не всі ,але й не я...
Так хочеться кричати кожному :"Борися ,вір"
Борись за себе і за брата ,
Вір у сестру,у подругу у всіх,
У кожну людину ,у маму ,у тата ,
Борись за дитячий сміх!
Про те ,що втратили ви не жалкуйте,
Воно вам було не потрібно ,
А те що знову вам данно - цінуйте ,
Беріть його ,йдіть далі гідно...
І поки ви живі ,погляньте на цей світ:
Тут ті сміються,що в них черства душа ,
Тут про насильство знають ті,яким так мало літ
І тут між мирними іде війна...
А може годі жити марно?
Псувати молодь і себе ,
Вам не набрид ще статус :"Хмарно."
Чому не зізнаєтесь ,що ви створили це усе?
Що разом з вами гинула Земля,
Що все ви робите дарма ?
Погляньте,гине все ,про що напишу я...
Нема довіри ,зникає доброта,
Руйнуються сім*ї через дурниці,
Гаманець , статус, красота ...
Все інше для вас дрібниці.
А може годі?Не життя іде на нас,
Ви самі почали з ним бій ,
А тепер я кричу кожному з вас :
"Людино ,схаменися стій!
Хто дав те право : руйнувати світ ,
На бій з життям ти втратив стільки літ?
Але чому не на любов ,
Чому все топчиш знов і знов?
Нехай звучать мої слова ,
Вони за те ,щоб жила доброта..."
Я все сказала,все,що так тривожило мене
І зізнаюсь собі сама ,
Що все сказала не дарма!
00:19
15.07.2017
ID:
744100
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 30.07.2017 19:31:55
© дата внесення змiн: 30.07.2017 22:18:37
автор: Вікторія Заячковська
Вкажіть причину вашої скарги
|
