| Сторінки (14/1373): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
*****
Не все, що мати ти бажаєш
В своїм житті, насправді маєш.
Таке життя, хтось скаже, може,
Однак, якщо робити гоже,
Хай і не все, що ти бажаєш,
Та все-таки собі придбаєш,
Що прагнеш мати, любий друже,
На цьому світі дуже-дуже,
Хай і не зразу. Ти ж не злися,
А ще старанніше трудися,
Долаючи всі перешкоди,
Щоб раптом не завда́ли шкоди
Вони, що виправить, можливо,
Не вдасться вже. Тому важливо
Усіх їх повністю долати,
Коли вони посміли стати
У тебе на шляху до цілі.
Здолаєш їх ти лиш на ділі.
Тоді нещастя все минеться
Й щаслива доля посміхнеться,
З якою будеш поживати
Так, як раніш ти міг бажати
Лише, плекаючи надії,
Що здійсняться всі світлі мрії
Твої. Ти лиш щасливу долю,
Здолавши всю лиху недолю,
Тримай міцніш, щоб не впустити
І знов недолю не впустити
В свою оселю, де живеш ти,
Й щасливу долю збережеш ти.
Євген Ковальчук, 13. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
*****
Вороги зі сходу
Вторглися в наш край,
Але ми ще зроду
Духом сильні вкрай.
Нас не подолати,
Не перемогти.
Україно-мати,
В нас єдина ти.
Іншої немає
І не може буть.
Ця війна триває,
Але ми здобуть
Перемогу зможем.
Ворогів таки
Всіх ми переможем,
Щоби залюбки
В мирі та у згоді,
В щасті чарівнім
Ми жили на сході,
Півдні – ув усім
Ріднім, незвичайнім,
Дивнім, неземнім,
Гарнім, надзвичайнім,
Любім, дорогім
Кра́ю – Україна,
Що у нас одна.
Ні, ми на коліна
Не впадем. Війна
Дійде все ж до краю.
Скінчиться вона.
І тоді до краю
Нашого весна
Миру, згоди й щастя
Прийде вже навік,
А усі нещастя
Згаснуть теж навік.
Євген Ковальчук, 01. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
*****
Уже нема із нами тих,
Чий серця стук навік затих,
У кого скінчилось життя
На світі цім без вороття,
Тому що лиш одне воно
На нім їм всім було дано.
Та тих, хто недаремно жив,
А добрий слід свій залишив,
Яким усі ми ідемо,
Героями ми зовемо.
Вони у нас живуть в серцях,
У найсвітліших почуттях
І в найчистіших думах теж.
Нема їх, та життя без меж
У них, бо їхні ж ті діла,
Щоб доля світлою була
У нас усіх, плоди дали
Ті, що прекрасно розцвіли,
Мов у саду, на світі цім
Таким, яким він є, однім
В безкраїм всесвіті усім
Багатограннім, непростім;
Й продовжують вони цвісти,
А ми із ними разом йти
Дорогою свого життя
В такеє ж світле майбуття
І, як вони, також як слід
Робити, щоб теж добрий слід
На цьому світі залишить
Для всіх тих, хто ще буде жить.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
*****
Прокинулися, встали
Й пішли із ворогами,
Які на нас напали,
В двобій, щоб поміж нами
Їх не було, бо сіють
Вони лише нещастя.
(Робити це лиш вміють).
Та прагнемо ми щастя
І волі, і свободи,
Як в світі цім земному
Усякії народи,
Які живуть у ньому.
За них же ми щосили
Б’ємось із ворогами,
Хай як би не просили
Скоритись нас. Ми з вами
Не скоримось повіки.
Хай й будуть протікати
В двобою крові ріки,
Та їм нас не здолати,
Бо ми непереможні
І тілом, й духом дужі.
Здолать ми їх спроможні
Й здолаєм. Небайдужі
Для нас життєві долі
Людей у нашім кра́ю,
Які свободи, й волі
Бажають, й щоб до краю
Дійшла війна жахлива,
Що нині в нас триває,
Щоб мир прийшов, мов диво,
Що кожен з нас чекає.
Він прийде. Мир настане.
Ми житимемо в ньому,
Коли війни не стане
У нашім кра́ю всьому.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Війна, яка триває
У нашому краю,
Життя все відбирає
У воїнів в бою,
Коли вони вмирають
За свій коханий край,
Який і захищають
У цій війні украй
Безжальній і жорстокій,
Як вороги, які
Порушили наш спокій
І почуття важкі
У серці розбудили
У нелегкий цей час.
Але достатньо сили
У кожного із нас
Й хоробро відсіч дали
Ми з нею ворогам,
Які на нас напали.
Всміхнеться доля нам.
Ми всіх їх переможем.
Ми всіх їх проженем.
Ми сильні. Ми це зможем
Зробити, бо ідем
Лише вперед. Б’ємося
Із ворогами ми
Й повік їм не здамося,
Щоб ми жили людьми
Щасливими в коханім
І рідному краю,
Неначе у жаданім,
Небесному раю.
Мить світла ця настане,
Коли вся ця війна,
Неначе сніг, розтане,
Як скінчиться вона.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
*****
Стежку непростую
Цю всю ми пройде́м.
Доленьку лихую
Ми здолаєм. Щем
В серденьку погасне,
Мов зоря нічна,
Щоби мали щасне
Ми життя. Війна
Ще іде, триває,
Та кінець прийде́
Їй. Кінець все має.
Він уже іде.
Ця війна розтане,
Наче сніг, у нас.
І тоді настане
Світлий, мирний час,
На який чекаєм
З нетерпінням ми,
Й ворогів долаєм.
Будемо людьми
Щасними ми жити,
Як здолаєм всіх.
Сліз не будем лити,
А веселий сміх
Буде прикрашати
Наші вік уста.
Буде він лунати,
Наче пісня та,
Що звучить на святі.
Мить настане ця,
Адже ми завзяті,
Йдем лиш до кінця,
Йдем до перемоги,
Щоб її здобуть
Попри всі знемоги
Й щасними лиш буть.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Щоби час не марнувати,
Я, коли він в мене є,
Враз заходжуся писати
Вірші. Це мені дає
В час той впевненості в тому,
Що усе ж я недарма
Мешкаю на світі цьому.
Осінь, літо чи зима
За вікном – то не важливо,
Бо у будь-якую мить,
Як натхнення чарівливо
В душу птахою влетить,
Приступаю я писати
Вірші любії мої,
Починаю виливати
Смутки й радощі свої,
Щоб позбутись перших файно,
Других – ще додать собі,
Та не лиш собі, звичайно,
Але також і тобі,
Мій читачу. Взяти зможеш
Їх, щоб лихо все здолать,
Та його ти переможеш
Лиш, як будеш працювать.
Працею лиш подолаєш
Будь-яку біду лиху,
Що раптово ти стрічаєш
На життєвому шляху.
Чи її здолати вдасться?
Вдасться, та тому лишень,
Хто нізащо їй не здасться,
А боротись кожен день
З нею буде мужньо доти,
Доки не здола ущент,
Бо без праці, без роботи
Ввік не прийде той момент.
Євген Ковальчук, 13. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
*****
В нашому краю
Нині йде війна.
Борються в бою
Воїни. Вона
Безпощадна вкрай,
Як і вороги,
Що прийшли в наш край.
Та, щоб і ноги
Їхньої повік
В ньому не було,
Щоб уже навік
Все минуло зло,
Щоб в усій красі
Щастя жи́ли в нім
Повністю усі
Люди в дорогім,
Рідному краю,
Жи́ли так, немов
В справжньому раю,
Доки в жилах кров,
Мов ріка, біжить,
Доки кожен з нас
Дихає щомить,
Доки не погас
Наш життєвий час.
Прийде цяя мить
Світлая до нас,
Як війна умить
Скінчиться, мине,
Пройде, пролетить.
Щастя чарівне
В край наш прилетить
Так, неначе птах.
Будем ми йти з ним
З блиском ув очах
Шляхом життьовим.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
Життя суть полягає в тім,
Щоб ми жили на світі цім,
Як того прагне кожен з нас,
Не лиш тепер, а повсякчас.
Для цього треба нам робить.
Якщо ж лиш байдики вік бить,
То вік той свій ми будем жить
Й за щастячком своїм тужить,
Про нього мріючи лишень.
Робити треба кожен день
Для того, щоб його здобуть
І все життя щасливим буть.
Секрет і полягає в тім
Людей щасливих в світі цім.
З них кожен зна про те й тому
Живе у щасті, лиш йому
У дім свій двері відчиня
Й відразу міцно зачиня,
Аби нещастя не впустить,
А завжди тільки з щастям жить.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
*****
Солдати захищають
Сміливо рідний край,
Що серцем всім кохають
І поважають вкрай,
Бо народились в ньому
Колись вони усі,
Щоб в щасті чарівному,
У всій його красі
В нім жити. Але щастя,
Яке у них було,
Порвало те нещастя,
Яке до них прийшло
Зненацька так зі сходу.
Недоленька прийшла
До нашого народу.
Але не раз була
Вона уже й долали
Її ми завжди. Рук
Своїх ми не складали
Від страдницьких тих мук,
Які нас полонили.
Здолаєм ворогів
І нині. Є в нас сили.
Ми ними повні. Слів
Бракує, щоби ними
Війну цю передать,
Її жахи, з якими
Нам випало страждать.
Та витримаєм з вами,
Бо боремося ми
І зброєю, й словами,
Щоб щасними людьми
В своїй державі жи́ли
Увесь життєвий вік
І більше не тужили
Ніскілечки повік.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
*****
Пливуть роки,
Немов хмарки,
В далеке майбуття.
Пливуть вже вік
І їм повік
Не буде вороття.
Те, що було,
Навік пройшло,
Не вернеться уже,
Хоч кожен з нас
Той світлий час
У згадках береже.
А темний час,
Який погас,
Пішов у небуття,
Бажа забуть
Усяк, щоб збуть
Його на все життя,
Щоб в певну мить
Не повторить
Тих самих помилок.
Хоч, слід сказать,
Їх пам’ятать,
Засвоївши урок
З них, варто все ж.
Я, він, ти теж
Це добре маєм знать
І на путі*
В своїм житті
Повік не забувать.
Нам варто жить
Усім в цю мить,
Допоки ще живем.
Ніхто ж із нас
Не зна той час,
Як до кінця дійде́м.
Хтось через мить,
Хтось буде жить
Ще енну кількість літ,
Поки́ його
Трима всього
Іще цей білий світ,
Поки трима,
Та чи дарма,
Чи в нього він внесе
На світі цім,
Що людям всім
Лиш користь принесе?
Він чи вона –
Ніхто не зна,
А знаєш тільки ти,
Що можеш ти
В цей світ внести.
Однак лише могти
Не досить, ні.
Слід в стороні
Такі думки тримать.
Не тільки мрій,
А також дій,
Тоді і будеш знать
У тую мить
Все, що зробить
Ти зможеш, щоб щомить
На світі цім
Жить в щасті тім,
В якому прагнеш жить.
*Путь - заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 12. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
Війна, яка до нас прийшла,
Ще досі йде у нас,
Та прагнем ми, аби пройшла
Вона і мирний час
Настав у нашому краю
Коханім, дорогім,
Щоб ми жили, мов у раю
Господньому, у нім.
Війна іде, бо вороги
Напали, але ми
Всі боремося без ваги*,
Сміливо, щоб людьми
Щасливими весь вік жили,
А не важке ярмо,
Мов камінь, повсякчас несли
На шиї. Не дамо
Ми ворогам здолати нас,
Навік собі скорить.
Не прийде цей жахливий час,
Страшная цяя мить
Повік. Здолаємо ми їх
І в цей раз вже навік.
Ми не шкодуєм сил своїх
І нині, як повік.
Адже не раз наш рідний край
Наруги зазнавав,
Але щораз він клав їй край,
Щораз її долав.
І нині теж її здола,
Позбавиться цілком
Від ненависницького зла.
Здолаємо гуртом
Ми ворогів своїх усіх.
Й не буде плач лунать,
А буде радісний лиш сміх,
Мов музика, звучать.
*Вага – тут заст. Вагання
Євген Ковальчук, 27. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
*****
Усе, що прагнеш ти, здобудеш
Лише, якщо робити будеш.
Хоча й не все, мій друже, може,
Та праця все-таки поможе
Отримати те, що бажаєш.
Якщо зусиль всіх докладаєш,
То те, що зараз тільки сниться
Тобі чи в мріях, все ж здійсниться,
Якщо не нині, то із часом,
А ти ж як слід роби тимчасом
Все те, що дійсно наближає
До того, що душа бажає
Твоя отримати, відчути,
Його всю велич осягнути,
Щоб ти щасливим був із нею
Завжди й поширював землею
Своє велике, світле щастя,
Щоб зникли всюди всі нещастя.
Хоча, гадаєш, неможливо,
Ти ж спробуй лиш, і може, диво
Все ж станеться – біда минеться
Й щаслива доля всіх торкнеться
Й навік залишиться із ними.
Всі житимуть, мов побратими,
Неначе добрі й вірні друзі,
На зло ненависті й нарузі,
Що ні на морі, ні на суші
Не вселяться у їхні душі
Ніколи, як би не бажали
І скільки б сил не докладали.
Євген Ковальчук, 11. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Ой, доленько щаслива,
Прийди в наш рідний край,
Неначе справжнє диво,
Війні поклавши край!
На тебе ми чекаєм
Із нетерпінням всі.
Прийди, тебе благаєм,
У всій своїй красі!
Без тебе ми страждаєм.
Без тебе ми – не ми.
Тебе ми так жадаєм,
Щоб ми усі людьми
Щасливими вмить стали
Й були впродовж життя,
Яке нам всім нада́ли,
Хай і без вороття
Колись мине, для цього.
Прийди в наш рідний край,
Щоб не було лихого,
Йому поклавши край.
Ми ним вже настраждались.
Несила більш його
Терпіти. Ми заждались
Тебе. Впродовж всього
Життя, яке минає,
З тобою прагнем жить,
Допоки калатає
І б’ється-стукотить
У грудях серце тихо
У кожного із нас.
Тоді минеться лихо,
Як прийде лиш твій час.
І будемо з тобою
Ми жить й радіть життю,
Все пливучи рікою
Назустріч майбуттю.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
*****
Хто зна, що завтра станеться,
Чи, може, через мить?
Хтось з кимось десь розстанеться,
Хтось з кимось стане жить.
Усе так відбувається,
Як і повинно буть,
І кожен намагається
Знайти у всьому суть.
І кожен з нас старається
До неї підійти,
Як зранку прокидається
Для того, щоби йти
Туди, де лиш щасливая
На нього доля жде,
А доля нещасливая
Повік вже не прийде́.
Принаймні сподівається
На це усякий з нас,
Зробить все намагається,
Аби настав той час.
Якщо не шкодуватиме
Зусиль своїх повік,
Колись-таки він матиме,
На що чека вже вік,
Розлучиться з скорботою,
Що ще нема того,
Бо працею, роботою
Отримає його.
Хай він й не сумнівається,
Що зникне вся напасть.
Вона ж хай не ховається.
Кінець їй праця дасть.
Лиш працею позбавишся,
Що ти не хочеш мать.
Якщо ж ти тільки бавишся,
Того вік будеш ждать.
Євген Ковальчук, 10. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
*****
Настане день. Мине війна
І прийде мир до нас,
Неначе красная весна
В післязимовий час.
Ждемо із нетерпінням ми
На нього, щоб були
Усі щасливими людьми.
Для цього ж і прийшли
Усі ми в світ цей, та не ждем
Лише ми, а також
До нього впевнено ідем.
Війна ще теж йде. Що ж?
Така недоленька прийшла
В наш край, та ми б’ємось
Всі проти неї, проти зла
Її й не здаємось.
Ми боремось із сил усіх,
Що маємо в собі,
Щоб плавати у морі втіх
Лише. У боротьбі
Здолаємо ми ворогів.
В цім певен кожен з нас.
І більш не буде тих катів,
А буде мирний час,
В якому будемо ми жить
У рідному краю,
Допоки серце стукотить,
Неначе у раю.
Це знаю я. Це знаєш ти.
Це знає кожен з нас.
Не буде вік війна іти.
Настане мирний час.
Лиш не здаваймось ворогам,
Як важко б не було!
Й всміхнеться доленька всім нам,
Щоб добре все в нас йшло.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
*****
Ми на шлях до перемоги стали
І до неї ним же ідемо.
В цій війні сильнішими ми стали
І ми їй кінець покладемо.
Так, украй нелегко подолати
Ворогів, та ми не здаємось.
За кохану Україну-мати
Ми хоробро з ними всі б’ємось.
Боремося ми із ворогами
За її щасливе майбуття.
Ми ж її дочками та синами
Є. Ми ладні й власнеє життя
В цій війні, що в нас іде, віддати.
Лиш би доленьці украй лихій
В нашому краю не панувати.
Ми від неї захищаємо край свій.
Боремося ми всі за свободу,
Волю і щасливий лиш талан
Українського всього народу,
На даю́чи, щоб ворожий план
Втілився в життя. Цього не буде
Й перемогу наш коханий край
У війні жорстокій цій здобуде,
Їй і ворогам поклавши край.
Так, на жаль, не всі із нас до неї
Дійдуть, але буде в нас вона.
Край наш квітнутиме, мов лілеї
В час, коли уже прийшла весна.
Певні повністю усі ми в цьому.
Сумніву ні крапельки нема.
Завжди ж настає кінець лихому
Усьому, що світ цей обійма.
Світ же цей ніскільки не для нього
Створений, а тільки для добра,
Миру та любові. Дня одного
Прийде і у наш край ця пора.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
*****
Доленьці лихій,
Люди, не корімось,
А щосил борімось,
Щоб покласти їй
Всій кінець навік,
Щоби не страждати
Та не коротати
З нею весь свій вік!
Сил всіх докладім,
Що в собі тримаєм!
І її здолаєм.
Лиш вперед ідім!
Ні на крок назад
Лиш не відступаймо!
Ворогів долаймо,
Щоб, мов шоколад,
Ми своє життя
Все солодке мали,
Щоб нас обіймали
Світлі почуття
Й думи чарівні.
Тільки не здаваймось,
А щосил стараймось,
Щоби цій війні
Все ж кінець настав
І щоб не тужили
Ми, а в мирі жи́ли
Й кожен радим став,
А також украй
У душі щасливим,
З часом нещасливим
Розлучившись, край
Вмить поклавши, щоб
Зі здоров’ям, з щастям
Жити, без нещастя
Й будь-яких хвороб!
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
*****
Хай важкий вкрай час
Наступив у нас,
Що й не передати,
Та не здаємось
Ми, щосил б’ємось
За Вкраїну-мати,
Світле майбуття.
Ми й своє життя
Ладні всі покласти,
Щоб лиш не було
Зла, щоб зникло зло,
Щоб повік не впасти
В урвище біди
Вмить і назавжди.
Ні, цього не буде.
Край наш дорогий,
В світі всім такий
Лиш один здобуде
Перемогу. Так.
Й житимемо всмак
Ми усі у ньому.
Житимемо ми
Щасними людьми
В домі дорогому –
Рідному краю.
Наче у гаю
Квіти, розцвітати
В серці будем всі
Ув усій красі,
Що й не передати.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
*****
Нас ніскільки не ляка
Доленька ця вкрай важка,
Що прийшла. Щосили
Боремося нині ми,
Щоби ми усі людьми
Вільними вік жи́ли
В рідному, своїм краю.
Ворогів усіх в бою
Сміло ми долаєм,
Як би важко не було.
Все це зло, яке прийшло,
Повністю здолаєм.
Переможна цяя мить,
Наче птаха, прилетить,
А війна до краю
Дійде назавжди свого,
Щоб впродовж життя всього
У своєму кра́ю
Жи́ли ми у мирі всі,
У його усій красі,
А також майбутні
Покоління. Сила в нас
Є й була в усякий час,
Й буде. Ми могутні,
Бо ж з прадавніх ще часів
Всіх долали ворогів
І тепер здолаєм
У бою цім нелегкім.
Сумніву ні краплі в цім
Ми в собі не маєм.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
*****
Хай, може, іноді здається,
Що доленька твоя сміється
Глузливо над тобою.
Ти ж не здавайсь без бою.
Їй в жоднім разі не корися,
А з нею впевнено борися,
Доклавши всіх зусиль, що маєш.
І певним будь, що подолаєш
Її ти, може, й не відразу,
Однак, якщо ти все ж ні разу
Не спробуєш їй відсіч дати
Для того, щоб її здолати,
А будеш помочі лиш ждати,
То будеш цілий вік страждати
З недолею лихою тою,
Яка повисла над тобою,
Неначе дощовая хмара.
Ти ж думаєш: «Ну що ж за кара!
Яка в тім є моя провина,
Що темная прийшла година
До мене, в чім я провинився,
Що з нею сам на сам лишився?»
Можливо, в тім вини немає
Твоєї, та вона не має
Ніякого до того діла.
Вона завсіди володіла
Байдужістю до всіх і всього,
Адже нічого, крім лихого,
У ній нема й повік не буде,
Та перемогу той здобуде
Над нею, хто їй не здається,
А бореться, допоки б’ється
У грудях серце, доки диха.
Здола той будь-якії лиха,
Які прийде́ться зустрічати
В своїм житті, щоб більш не мати
Ніколи їх на світі цьому,
Аби насправді лиху всьому
Настав кінець безповоротний,
Щоб не знайшло той шлях зворотний,
Яким вернутися могло би
Воно до тебе знову, щоби
Тебе лиш мучити-терзати
І ненаситно випивати
Енергію всю незвичайну,
А життьовую, життєдайну,
Яка тебе переповняє
І наче двері відчиняє
Тобі привітно в світ, в якому
Немає місця всьому злому,
А де добро й любов панують,
Де їх найбільше всі шанують,
Обмінюючись завжди ними,
Неначе справжні побратими,
Які постійно, не порою
Один за одного горою
Стоять, що б там в житті не сталось,
Хай як би те життя не склалось,
Щоб мали з вечора й до рання,
Із рання і аж до смеркання
Всі світлі думи й почування,
Поки́ не прийде мить остання.
Євген Ковальчук, 09. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
*****
Захищають у бою
Рідну земленьку свою
Воїни-солдати
Від ворожих, лютих сил,
Щоби мирним небосхил
Понад нею мати.
Вороги ж прийшли в наш край,
Що кохаємо ми вкрай
Серцем і душею,
Щоб його увесь скорить,
Щоби знищити умить
І зрівнять з землею,
Та солдати-вояки,
Заповзяті козаки,
З ворогами б’ються,
Докладаючи всіх сил,
Щоб всіх ворогів на пил
Стерти, не здаються,
Як би важко не було,
Щоб не панувало зло
В нашім любім кра́ю
Так, як і у світі всім.
Йде війна на тиждень сім
Днів, але до краю
Дійде все-таки вона.
І тоді, немов весна,
Прийде мир. І жити
Будем ми щасливо в нім
У краю вкрай дорогім
Нашім й не тужити.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Моє єдинеє життя,
Радію я тобі.
Думки, а також почуття,
Що маю я в собі,
Плекаю ніжно повсякчас,
О, мите чарівна,
Щоб я у будь-який же час
Щасливим був сповна.
Минеш ти, мов коротка мить,
І вже без вороття.
Тому повинен я цінить
Тебе, моє життя.
Найбільший дар ти, що дала
Та ненька, що, проте,
Не знав її я, та хвала
Їй хоч би і за те.
Допоки будеш ти в мені,
Я буду доти жить
І цінувати ночі, дні,
Їх кожну дивну мить.
Все те, що ти даєш, беру,
Та знай, що я служу
На цьому світі лиш добру
Й тоді, коли тужу.
Хай, може, в світі стільки зла,
Що ллється через край
Воно, добро ж його здола,
Йому поклавши край.
Я палко вірю в це й роблю
Все те, щоб так було.
Борюся з ним я без жалю,
Щоб врешті зникло зло,
Аби у думи й почуття
Воно повік не йшло,
А щоби ти, моє життя,
В мені, мов квіт, цвіло.
Євген Ковальчук, 08. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
*****
Я серцем всім бажаю,
Щоб ця війна дійшла
Уся навік до краю,
Щоб доленька прийшла
У край наш золотая,
Щаслива, світла, мов
Те сонце, що палає
На небі знову й знов…
І прийде. Я це знаю.
Ні, певен я у цім.
Настане мир у кра́ю
Моєму дорогім.
Всіх ворогів здолаєм,
Із нього проженем.
Ми вже перемагаєм,
Адже невпинно йдем
Вперед у цім двобою,
Що ворог розпочав.
Та не здамось без бою
Ми, як би не бажав
Він. Ні. У нас єдина
На світі цім усім
Земному Батьківщина –
Це Україна – дім,
Де живемо ми з вами
Іще споконвіків.
Тож ми із ворогами
Всі боремось без слів,
А з зброєю, якую
Тримаємо в руках.
І долю цю важкую,
Яка в нас на плечах,
Мов каменем, звисає,
Здолаємо всі ми
І житимем, всяк знає,
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 24. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Я йду – вона також іде,
Стою – вона стоїть.
Вона немов мене веде
Чи я її. Таїть
Тут нічого, бо кожен з нас
Тінь має ще здавна,
Але лише у світлий час,
Хоч темная вона.
Не тільки люди мають тінь,
А й будь-який предмет,
Також тварини – кішка, кінь…
Птахи – орел, кречéт…
Її хоч бачимо ми, та
Торкнутись в той же час –
То недосяжная мета
Для кожного із нас.
За розміром вона яка?
Як той предмет, який
Вона відобража. Така,
Та в час не будь-який.
Предмет від неї віддалить,
То меншою стає
Вона, наблизить – то умить
Стає, якою є
Отой предмет, який вона
Відобража в собі.
Я певен, що іще здавна
Відомо це тобі.
Я хтів її лиш описать,
Увагу теж звернуть
Твою, яку прийшлося мать
Нам подругу. Минуть
Її ми можемо в той час,
Як в затінок хтось йде.
На світло станемо, до нас
Тінь в тую ж мить прийде́.
Євген Ковальчук, 08. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
*****
Воїни ідуть у бій,
Щоб повік не дати
В Україні долі злій
Бути, панувати.
Ні, її не буде, ні,
Бо її здолають
Всі вони у цій війні,
Й сумніву не мають.
Хай нелегко, важко вкрай
Край свій захищати,
Але кожен любить вкрай
Україну-мати,
Що готовий і життя
Власнеє віддати,
Щоб лиш світле майбуття
Україні мати, –
Волю і свободу теж,
Мир і процвітання,
Що не має жодних меж.
Прийде мить остання
Цій війні, яка іде
В нашій Батьківщині,
Бо її не тільки жде
Кожен з нас, а нині,
В цей важкий, мов камінь, час,
Також наближає,
Щоб вона прийшла до нас.
Серце й душу крає
Без жалю страшна війна,
Та кінець настане
Їй, коли мине вона,
Упаде й не встане
Більш повік, а встане мир,
Із яким радіти
Цілий вік свій будем ми –
І дорослі, й діти.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
*****
Іди туди, куди прийти
Бажаєш дуже ти,
Аби нарешті досягти
Своєї міг мети.
Іди вперед, не повертай,
Завади всі долай,
Що стрінеш, рук не опускай,
Зусиль всіх докладай.
Хай що би там не відбулось,
Як важко би не йшлось.
Не дійдеш, може, скаже хтось.
Ти ж йди, аби вдалось.
І вдасться, втілиться мета,
Хай навіть непроста.
Тобі всміхнеться доля та,
До тебе завіта.
Залишиться вона навік
З тобою, зла ж повік
Не прийде, доки твій вже вік
Не скінчиться навік.
Із нею будеш поживать
Й добра лиш наживать,
Але тоді, слід пам’ятать,
Як будеш працювать.
Лиш праця те тобі, мені
Надасть, всі хмурі дні
Лишивши наяву, не в сні
Назавжди в стороні.
Є, буде і було здавна
Так це, усякий зна.
Для будь-кого не дивина
Це і не новина.
Прийнять це, як належне, слід
І не спиняти хід,
Ідучи завжди уперід,
Все роблячи як слід.
Євген Ковальчук, 08. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Прийшла лиха година,
Бо почалась війна.
В ній наша Батьківщина
В цей час украй сумна,
Як кожен з нас. Триває
Жорстокая війна.
Солдат кров проливає,
А мати сльози. Зна,
Одначе, кожен: прийде
Кінець їй. В цюю мить
В нас сонце миру вийде
Й яскраво заблищить
І буде ніжно гріти
Кожнісінького з нас,
І будем ми радіти,
Що мирний маєм час.
Та доти ще минає
Війна, яка прийшла,
Хоч кожен з нас бажає,
Щоб вся вона пройшла.
Вона йде, бо зі сходу
Напали вороги,
Та нашого народу,
Який став без ваги*
Край рідний захищати,
Скорити не змогли,
Бо воїни-солдати
У наступ всі пішли
На них. Вони здолають
Всіх ворогів своїх.
Цього ж не лиш жадають,
Але й долають їх
Уже. Війна триває
Ще, та мине вона,
Як край наш подолає
Всіх ворогів сповна.
*Вага – тут заст. Вагання
Євген Ковальчук, 21. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
*****
Назад вертатися не смій,
Здолавши півшляху
До цілі, любий друже мій,
Зневіри та страху
Позбувшись, що не зможеш ти
Дійти до неї. Так
І буде, як припиниш йти
Чи вернешся. Відтак
До неї дійсно не дійде́ш
Уже й повік, мабуть.
Якщо ж і далі ти піде́ш,
То цілі досягнуть
Тобі удасться. Більш в той час
У тебе шансів є.
Життя їх кожному із нас
На світі цім дає.
Лиш варто вміти їх ловить,
А не бажать лишень
Усе, що прагнеш утіли́ть
В життя ти. Кожен день
До того варто прямувать,
Що прагнеш досягти,
Завжди старанно працювать.
Без праці ж бо мети
Ти жодної не досягнеш,
Хіба що тільки в сні.
Коли цю істину збагнеш
І я збагну, мені
Й тобі всміхнеться доля та
В усій своїй красі.
Здійсниться наша бо мета,
А також мрії всі,
Надії й прагнення, які
Живуть у серці в нас.
Закінчаться часи важкі.
Щасливий прийде час.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
*****
Ми до перемоги
Крок за кроком йдем.
Ні, ми від знемоги
Долі не впадем.
Сильне наше тіло,
А із ним і дух.
Ворогам кортіло
Зупинити рух
Наш до тої долі,
Що ми прагнем всі, –
І свободи, й волі,
Й щастя, в їх красі
Всій повіки жити,
Та не вийшло, ні.
Їм нас не спинити
Навіть в цій війні,
Що вони у кра́ю
Нашім почали.
Хай її до краю
Ми не довели
Ще, одначе прийде
Ця прекрасна мить.
Й сонце миру вийде,
Ясно заблищить
І нас буде гріти
Мило, ніжно так.
Будемо радіти.
Житимемо всмак,
Як і має бути.
Перемогу ми
Зможемо здобути.
Й будемо людьми
Щасними щомиті,
Все життя таки
Жить. Війни ж всі миті
Згаснуть, мов зірки.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
*****
Маємо всі сили –
Я, вона, він, ти.
Боремось щосили,
Щоб перемогти
Ворогів навіки
В цій страшній війні,
Щоби їх повіки
Не було в нас. Дні,
Ночі теж минають
І війна мина.
Всі з нас добре знають,
Що мине вона
Лиш, як переможем
Ворогів своїх.
Подолати зможем
Ми усі всіх їх.
Разом ми – та сила,
Що їх подола.
Й, Україно мила,
Більш не буде зла
У твоїй оселі,
Як і смутку теж.
Будуть всі веселі
Й щастя, що без меж,
Будуть відчувати
Все своє життя,
Україно-мати.
Світле майбуття
Прийде, як здобудем
Перемогу ми.
Ми із нею будем
Щасними людьми
Жити, як і має
Бути в світі цім,
Що лиш раз приймає
Всіх людей в свій дім.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
*****
Прийшла війна
Така страшна
У наш коханий край.
Вона іде.
Її гуде
Гул, та їй прийде край,
Який всі ми,
Аби людьми
Щасливими вік жить,
Покладемо.
Ми ідемо
І нас не зупинить.
Не стоїмо,
А ідемо
Ми проти ворогів,
Які прийшли
Та привели
Біду цю. Із часів
Ще давніх в нас,
Як і в цей час,
І серце, й душу рвуть –
Увесь наш вік,
Але повік
Вони їх не порвуть,
Бо сильні ми
Украй. Людьми
Щасливими ми жить
Всі будем вік,
Коли навік
Війни весь час збіжить.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
*****
Ні, зовсім ми не стоїмо.
Підвівшися на ноги
Свої, невпинно ідемо
Усі до перемоги
У цій війні, що почали
Ті, що прийшли зі сходу.
Часи важкі украй прийшли
До нашого народу,
Та вистоїмо ми. Своїх
Всіх ворогів здолаєм.
Хай набагато більше їх,
Одначе всі ми маєм
Незламний дух і серце теж.
У кожної людини
Любов, яка не має й меж,
До неньки-Батьківщини,
Яка у нас лише одна,
Бо іншої немає.
Важкий цей час, та він єдна
Всіх нас. А кожен знає,
Що сила в єдності. Вона
Всім нам і допоможе
Здолати ворогів. Й війна
Мине. Так, переможе
Край наш, війні поклавши край.
І буде Батьківщина
Вся наша, наче справжній рай,
Бо кожна в ній людина,
Допоки серце стукотить,
У щасті буде жити
Життя кожнісінькую мить,
Якую не спинити.
Цей прийде час. Він вже іде.
Він вже не за горами.
Вже скоро він до нас прийде́
І завжди буде з нами.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
*****
Тримаю кулаки за тих,
Хто ворогів долає,
Щоб злісний шал навік затих,
Що їхнє серце має.
Та ні, у ворогів нема
У грудях серця то́го,
Як і душі. Сама пітьма.
Немає більш нічого,
Адже без краплі співчуття
Все нищать і ламають
І найдорожчий скарб – життя
Жорстоко відбирають
І у дорослих, і в дітей,
І в молодих, і в літніх.
О, світе, чом же дав людей
Таких ти несусвітніх?
Але ми сильні, стоїмо
Всі, їм не здаємося
Й кінець війні покладемо.
Хоробро ми б’ємося
За Україну – рідний край
І волю, і свободу,
Бо любимо її ми вкрай.
У нашого народу,
Як в жилах кров, тече палка
Любов лише до неї,
Адже вона одна така,
Що, наче орхідеї,
Цвіте навкруг і в серці теж
Нестримано красиво.
Й любові цій немає меж,
Бо Україна – диво,
Красу якої описать
І слів не вистачає.
Таких слів і не підібрать,
Бо в мові їх немає.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
*****
Нема нікому діла,
Що на душі у тебе,
Хай навіть і боліла
Вона б. Лише на себе
В житті ти покладайся,
Щоб біль той вгамувати.
Повік лиш не здавайся,
Бо будеш вік страждати.
Ти, певен, не бажаєш
Цього. Тож не барися,
А з силами, що маєш
В собі, із ним борися.
Тоді його здолаєш
Назавжди невблаганно,
Якщо ж всіх докладаєш
Зусиль своїх старанно.
Хай навіть важко дуже,
Та ти лиш не корися
Йому, мій любий друже.
Сміливо з ним борися.
Пощади, щоб позбувся,
Не май повік до нього
І щоб він не вернувся
До тебе дня одного.
Я вірю, знаю, зможеш
Його враз подолати.
Його ти переможеш
І більш не будеш мати.
І втіляться бажання,
Як болі всі минуться,
І світлі почування
У душу проберуться.
І будуть душу гріти
Вони, мов сонце красне,
Щоб ти відчув, як діти,
Яке життя прекрасне.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
*****
Доленьку лихую, що до нас прийшла,
Подолаймо разом, щоб вона пройшла!
Разом всі ми – сила, що здолати може
Доленьку лихую точно, а не може.
Лиш їй не здаваймось! Лиш їй не корімось!
А, всі об’єднавшись, впевнено борімось!
Сил всіх докладаймо тих, що ще є у нас,
І не відступаймо ні на крок в цей час
Вкрай важкий, неначе камінь, мов гора.
Всі борімось сміло! Й прийде та пора,
На яку із нетерпінням ми чекаєм,
Ту, яку зустріти в себе так жадаєм,
Що не висловити й жодними словами,
Та настане час, коли усі ми з вами
З нею будемо. Настане світла мить
Ця, бо лихові собі нас не скорить.
Адже маємо в собі незламний дух.
Кожен з нас у серці – справжній відчайдух.
Не страшнеє нам ніяке горе,
Адже кожен з нас його поборе,
Всіх доклавши сил, які тримає
У собі, і сумніву не має
В тім ні краплі. Лиш борімось, всі
Об’єднавшись! Ув усій красі
Прийде світле, щасне майбуття
В край наш і у наше теж життя.
Разом з ним ми будемо всі жити
І повік не будемо тужити,
А радітимемо лиш щомить,
Доки в грудях серце стукотить.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Борись сам із собою
В запеклому двобою
З думками й почуттями,
Що мучать до нестями
Тебе, коли стрічаєш
Ти те, що не бажаєш
В житті своєму мати
Й весь вік з ним лиш страждати.
Борись, як тільки можеш.
І їх ти переможеш,
Якщо не нині, згодом.
Лиш впевненим йди ходом
До тої перемоги
Ти попри всі знемоги,
Що сили відбирають
Тоді, як виникають.
Знемоги ті спочином
Здолаєш. З часу плином
Вони на порох струться
Усі, пройду́ть, минуться
І з силами новими
Із усіма лихими
Думками й почуттями,
Що мучать до безтями,
Продовжуй далі битись,
Щоб з ними не лишитись,
А їх навік здолати.
Не досить лиш бажати
Того. Усякий знає –
Хто бореться, здолає.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Захищаймо Батьківщину
Рідную свою
З ворогом в бою,
Щоб наблизити ту днину,
У яку ми перемогу
Все ж здобудем всі
І у всій красі
Житимемо. Маєм змогу
Й сили, щоби подолати
Ворога свого,
Щоби більш його
В рідному краю не мати.
Наші ж бо свободу й волю
Прагне він зламать,
Знищити, забрать
Так, як і щасливу долю.
Захищаймо Батьківщину
Силами всіма!
Іншої ж нема.
Кожну ніч і кожну днину –
Завжди захищаймо, люди,
Всі її щосил,
Щоби небосхил
Мирним був у ній усюди!
Ми ж усі її є діти.
Матінка – вона
В світі всім одна.
Ніде правдоньки тут діти.
Захищаймо Батьківщину –
Небо голубе,
Землю, як себе
І як власную родину!
В кожного своя родина,
Але є одна
Спільна. Це вона –
Наша рідна Батьківщина.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
О, світе любий, дорогий!
Який я радий, що живий,
Бо маю змогу я тебе –
І землю, й небо голубе –
Все, що тобі прийшлося мать, –
Чуть, бачити і відчувать.
Хай, може, іншії світи
Є десь, та найдорожчий ти
Із-поміж безлічі світів.
Мені бракує навіть слів,
Щоб описати ту красу
Твою, що я в душі несу
У вигляді тих почуттів,
Що в ній я маю з тих часів,
Відколи я на світ явивсь,
Прийшов у нього, народивсь.
Якби тебе, світ, не було,
Мене б також буть не могло.
А так є ти і я є теж,
Хоча, без сумніву, авжеж,
Мене могло б не буть давно,
Але ти був би все одно,
Бо в тім і полягає суть
Твоя, щоб існувати, буть
І мати у собі усе,
Що у собі життя несе,
Бо на Землі у боротьбі
І в мирі завдяки тобі
Живе все й буде жить на ній,
Допоки ти є, світе мій.
Євген Ковальчук, 05. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
*****
Йдуть війни і ночі, й дні
В нашому краю.
Покладім кінець війні,
Щоб, мов у раю,
Ми жили! Нехай мине
Ця страшна війна,
Що забрала не одне
Вже життя. Вона
Не повинна в світі йти,
Бо війна – це зло
Лиш. Це знаємо я й ти –
Кожен. Щоб було
Добре нам і людям всім,
Слід добро робить
Кожному на світі цім,
Доки не збіжить
Час весь нашого життя,
Що, коли мине,
То уже без вороття,
Бо воно одне.
Лиш добро робімо вік
І дітей учім!
І не буде більш повік
В світі цім земнім
Безпощадної війни.
Не для неї світ,
Де родилися вони
І ростуть, мов квіт
Гарний, пишний навесні.
Покладім кінець
Ненависницькій війні!
Хай, мов промінець
Сонця, мир осяє вмить
І наш рідний край,
Щоб прийшов в останню мить
Цій війні всій край.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
*****
Надію я плекаю
Про те, що лихо все,
Хоч ні, я точно знаю,
Від нас час віднесе.
Мов сніг, воно розтане,
Немов сірник, згорить
І більш повік не стане
На цьому світі жить.
Хай навіть і не сміє,
Адже впродовж життя
Воно лиш темні сіє
Думки та почуття.
Нехай вони лиш світлі
В нас будуть повсякчас,
Мов квіти ті розквітлі,
Буяють пишно в нас,
Аби добро робили
Усі ми на Землі,
Щоб всі на ній же жи́ли
У щасті та теплі
Завжди, а також всюди
В нас, на планеті всій,
Але не тільки люди,
А все живе на ній –
Крім кожної людини –
Дитини чи старця, –
Птахи, плаз і тварини –
До самого кінця.
На те життя й нада́не
Всім нам, щоб кожну мить,
Здійснивши все жадане,
У світлім щасті жить,
Щоб на землі лишили
Також свій гідний вклад,
Щоб і нащадки жи́ли
На ній завжди улад.
Євген Ковальчук, 05. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
*****
Серце біль нестерпний коле,
Бо у нас іде війна.
Чом же принесла нам, доле,
Ти її? Вона страшна
Та жахлива, викликає
Темні думи й почуття
І ні крапельки не має
Ні жалю, ні співчуття.
Хто її веде, руйнує
Все навкруг та убива
Тих, у кім життя панує.
Й жоден більш не ожива,
Бо життя лише єдине
Кожному із нас дано.
Більш не встане той, хто гине.
Всім відомо це давно.
Доле, не знущайсь над нами
Так і, світе, ти також.
Світе, доньками й синами
Ми всі є твоїми. Тож
Ти нас маєш захищати
Саме так, як ми тебе.
Над тобою прагнем мати
Вік ми небо голубе
Мирним. Та у край наш рідний
Вторглись злії вороги
Й почали війну. Не гідний
Він її. І щоб ноги
Й духу їхнього не бу́ло,
Щоб війна, лихе усе
Сном міцним навік заснуло.
Хай як серце сум не ссе,
Боремося ми щосили
Й переможем в цій війні.
Буде мир, що ми просили
Й просим, в нашій стороні.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Дощу не буде, я гадав.
Прогноз не обіцяв,
Та зранку, хоч я й не чекав,
Усе-таки він лляв*.
Прогноз погоди не завжди
Бува, як ти б хотів.
Як віриш лиш йому, гляди,
Щоб потім не жалів.
Хоч переважно правду нам
Він всім передає,
Та вірити нам слід очам,
Бо не завжди так є.
Він може нам передавать,
Що сонце буде сять,
Натомість може в нас почать
З хмар дощ ряснистий ллять.
Також буть може й навпаки.
Нікому на всі сто
В нас невідомо все-таки.
Не зна того ніхто.
Синоптики ж всім нам лишень
Передають його
Приблизний, хоч й на кожен день.
Впродовж дня усього
Спроможна зазнавати змін
У будь-який же час
Сама погода, слідом й він –
Прогноз погоди в нас.
Тому слід наготові буть,
Яким би він не був,
До всього нам, щоб не забуть
Взять те, що ти забув,
Та може знадобитись все ж
Всім нам у слушну мить.
Якщо ж я матиму, ти теж
Його, то пощастить.
*Лляти – діал. Лити
Євген Ковальчук, 05. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
*****
Треба кожному із нас
Всіх зусиль докласти
В цей важкий, мов камінь, час,
Щоб навік не впасти
В темну прірву забуття,
Хаосу, нещастя,
А щоб мати майбуття
Світле, повне щастя,
Із яким бажаєм всі
Ми на світі жити
Ув усій його красі.
Будем щастя пити,
Наче воду, кожен день.
Тільки не корімось
Ворогам! Щосил лишень
З ними всі борімось!
Хай їх більше, аніж нас,
Та ми їх здолати
Зможемо. Цей прийде час.
Перемогу мати
Будемо. Вона прийде́.
Ми її здобудем,
Як від нас війна піде́.
І щасливо будем
Жити ми в своїм краю.
Житимемо в ньому
Так, неначе у раю,
У раю земному,
Бо мине війна навік,
Наче сніг, розтане.
Буде панувати вік
Мир, який настане
В Україні і в усім
Світі голубому.
Посміхатиметься всім
Доленька у ньому.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
*****
Йдемо ми уперед, до самого кінця,
Хай скільки би не йшла війна жахлива ця,
Яка іде у нас, якую привели
Ті вороги лихі, які до нас прийшли,
Щоб край нас захопить, народ наш підкорить,
Та не настане ввік, мов ніч, та темна мить.
Вона не прийде, ні, бо в нас єдиний край –
Це Україна, що цвіте, неначе рай,
Де сонце золоте і сині небеса,
Поля і гори, їх захоплива краса.
Невже свободу й волю здобув наш рідний край
І незалежність, щоби настав усім їм край?
Звичайно, ні. А ворог позбавити їх нас
Бажає знов, одначе цей не настане час,
Бо боремось щосили ми проти ворогів
За Україну-мати, її дочок, синів,
За їх майбутнє світле, мов сонця промінець.
Ще точиться війна ця, та прийде їй кінець.
Його усі ми з вами навік покладемо.
Ми до цієї миті невпинно ідемо.
І хай не кожен дійде, цей світлий стріне час,
Не здасться бо ніколи жоднісінький із нас.
Ми вірні Україні, яка у нас одна,
І в ці важкії миті ще дужче нас єдна.
У єдності ж бо сила, яку не подолать.
Отож єднаймось, браття, щоб ворога здолать!
Здолаємо. Борімось лишень із сил усіх!
І плавати ми будем лише у морі втіх,
Здобувши перемогу солодкую свою
В російсько-українськім запеклому бою.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
*****
Настане та година,
Коли мине війна.
І наша Батьківщина,
Що в нас лише одна
На світі цім усьому,
У мирі буде жить.
До нашого всіх дому
Повік не прибіжить
Уже ніяке горе
Тоді, як кожен з нас
Наявнеє поборе
У нелегкий цей час.
Поборемо. Є сила
У нас й завжди була.
Іще нас скорила
Ніяка сила зла
Й не скорить нас повіки.
Кінець їй покладем
Всі ми уже навіки.
Ми уперед ідем
І ворогів долаєм,
Що вторглися до нас,
І цим же наближаєм
Усі ми мирний час,
Що кожен з нас чекає
У рідній стороні.
Солдат, що захищає
Край рідний у борні,
Є справжнім патріотом.
Готовий він й життя
Віддать, І кров’ю, й потом
Щасливе майбуття
Держави Україна
Виборюєм в цей час,
Адже одна країна
Ця в кожного із нас.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
*****
Що можна відчувати
До тих, хто в твій же край
Прийшов дітей вбивати?
Ненависть сильну вкрай.
У ворогів немає
Ні серця, ні душі,
А місце їх займає
Лиш злість. Мов комиші,
Вона у всіх них в’ється,
Мов буйная ріка,
Неначе води, ллється.
А доленька яка
На них усіх чекає
У нашому краю.
Це кожен з них же знає.
Смерть нагла у бою.
Не схильні ми вбивати
Всі, борючись в бою,
Та мусим захищати
Ми земленьку свою
Від тих, хто захопити
Її усю жада,
А нас всіх підкорити.
Держава молода
Ще наша, але сильна,
Незламний має дух
І воля неухильна,
До перемоги рух
Повік не спинить, доки
Вона ж і не прийде́.
Її вже чуєм кроки.
Вона до нас іде.
Коли її здобудем,
Ми будем в мирі жить
Й щасливими всі будем
Весь вік, а не лиш мить.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
*****
В грудях серце повне смути,
Бо іде у нас війна.
Перемогу ж ми здобути
Зможем. І мине вона.
Буде серденько радіти
Так, неначе немовля.
І душа не буде скніти,
А, мов навесні земля,
Буйно буде розквітати.
Буде світлі почуття
Душенька моя тримати
У собі усе життя.
Доти ж в нас війна триває
І удень, і уночі
Й серце, й душу розриває,
Розрізає, мов мечі,
І не лиш у мене. Доля
Ця страшна торкнулась нас
Всіх. Украй важка недоля
Ця. Мов ніч, цей темний час
В нас іде, але минає
Також і таки мине
Назавжди. Бажання має
Кожен з нас лиш це одне
Нині. І воно здійсниться.
І не буде ця війна
Більше навіть всім нам сниться,
Як закінчиться вона
Повністю, цілком назавжди,
Бо тоді настане в нас
Мир, що буде з нами завжди,
А не тільки певний час.
Будемо ми з ним, він з нами
В Україні дорогій,
Тій, якої ми синами
Й доньками є всі у ній.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
Не йди, поезіє моя,
Від мене вже повік.
З тобою прагну жити я
На цьому світі вік.
В ту мить, коли в моє життя,
Мов диво, ти ввійшла,
Мої думки та почуття
У свій полон взяла.
Взяла мене ти в свій полон
Солодкий, чарівний.
Щоб він лиш не минув, мов сон,
Неначе сон нічний.
В тобі я щастя віднайшов
І суть життя свого,
Коли його шляхом я йшов,
Пізнаючи його.
Його пізнаючи, пізнав
Тебе я разом з ним
І до твоїх тоді став лав,
З тобою став одним.
Живу я у тобі, а ти
В мені живеш, бо нам
Одним шляхом судилось йти.
З тобою я, не сам.
Звеличую твоє ім’я,
Поезіє моя.
З тобою ми – одна сім’я.
Ти в мене, в тебе я.
Ніщо не зможе розлучить
Мене з тобою, ні,
Допоки тихо стукотить
Ще серденько в мені.
Така вже доленька моя,
Яку собі обрав
Тоді, поезіє, як я
На шлях до тебе став.
Євген Ковальчук, 04. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
*****
Боремося з вами
Ми із ворогами
В цім важкім бою
За свободу, волю
Та щасливу долю
В рідному краю.
Ворогів долаєм,
Бо ми сили маєм.
Їх сповна у нас.
Віримо та знаєм,
Адже наближаєм,
Те, що прийде час
Мирний. Так, він прийде,
Наче сонце, вийде
І не зайде більш.
Ми його чекаєм,
Бо його бажаєм
Нині всі найбільш.
Прийде мир, прибуде,
Бо наш край здобуде
Перемогу, край
Цій війні поклавши,
А не лиш бажавши
Серцем всім, украй.
Прийде та година.
Наша Батьківщина
В мирі буде жить,
Та не день, а завжди,
Бо війна назавжди
Ця уже збіжить.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
*****
Крок за кроком я іду
Шляхом свого життя,
Де з собою я веду
Думки та почуття
Чи вони мене ведуть.
В мені ж бо повсякчас.
В тому ж є і їхня суть,
Яку зітре лиш час,
Як і їх, коли навік
Я до кінця життя
Дійду, звідки вже повік
Не буде вороття.
Буде це колись, однак
Доки ще я живу,
Маю проживати всмак
Кожную мить нову.
Що б не сталось, маю йти
Я уперед лишень,
Та не тільки я, а й ти
Йти маєш кожен день.
Слід іти і в той же час,
Коли вже сил нема,
Віривши в те повсякчас,
Що йдеш все ж недарма,
А колись дійде́ш таки
До мрії, до мети,
Що ти дуже залюбки
Прагнеш досягти.
Та до них, знай, ти дійде́ш
У час лиш той, в який
Всіх своїх сил докладеш.
Адже наш світ такий,
Де не досить лиш бажать
Щасливим завжди буть.
Слід старанно працювать,
Щоб бажане здобуть.
Євген Ковальчук, 03. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
*****
У моїй країні
Почалась війна.
Лихо Україні
Принесла вона,
Що й не передати.
Край мій весь пала,
Та в ній є солдати
Ті, що проти зла
Борються щосили,
Не здаються, ні.
Дух їх не зломили
Навіть у війні
Вороги. За волю
І свободу теж,
За щасливу долю
Борються. Без меж
Люблять же державу
Рідную, свою
Й зовсім не за славу
Власную в бою
Сил всіх докладають.
Цим же самим час
Мирний наближають
Всі вони до нас.
А його чекаєм
З нетерпінням всі
Ми і добре знаєм,
Що в усій красі
Прийде він, як тільки
Скінчиться війна.
А вже горя стільки
Завдала вона!
Горе. Ціле море
Горя отого,
Та народ наш зборе
Повністю його.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Якби не мав я почуттів,
Якби думок не мав,
Нічого я би не хотів,
Також не відчував.
Та чи було б тоді життя
Життям? Звичайно, ні,
Тому що думи й почуття,
Які живуть в мені,
А також в кожному із нас,
Є втіленням його.
Вони формують водночас
Впродовж життя всього
Як особистостей всіх нас,
Людей, на світі цім.
Ми завдяки їм простір, час
Сприймаємо на нім
Як форми дійсного буття
Матерії, і рух,
Що протягом всього життя
Веде вперед наш дух,
До світлого лиш майбуття,
Що створюємо ми
Своїми вчинками з життя.
Звемося ж ми людьми,
Що мають думи й почуття,
Аби не просто жить,
А протягом всього життя
На благо лиш служить
Всьому та всім і не лишень
Сьогодні, а щодня,
Аби наступний кожен день
Був кращим. В цім знання,
Уміння, навики, які
Суть певную несуть,
В життєві миті нелегкі
Нам поміч нададуть,
Якщо ми застосуєм їх
У слушнім місці, час.
Проблем позбутися своїх
Зуміє кожен з нас.
Лише не слід здаватись їм,
Мов, виходу нема
Проблемам нелегким моїм,
Що б не робив, – дарма.
Своїх зусиль всіх докладать
Тоді повинен ти,
Щоб правильно їх розв’язать,
Щоб рішення знайти
Таке, з яким до них вже ти
Не вернешся повік,
Аби шляхом життя іти
Щасливим цілий вік.
А шлях єдиного життя
Свого будуєш ти.
Лиш ти зумієш до пуття
Той шлях увесь пройти.
Адже вже вороття нема,
Коли на нього став
Вже ти, надіятись дарма,
Як йти ним час настав.
Йди ним впродовж життя всього
Так, як і я іду,
Й не бійсь ніскілечки того,
Що стрінеш ти біду
На нім. Зустрінеш, то й нехай.
Та ти їй не здавайсь,
А впевнено її долай.
Як слід лиш постарайсь.
Здолавши, уперед пливи
В човні Життя щомить.
На світі цім лиш так живи,
Як дійсно прагнеш жить.
Євген Ковальчук, 01. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
*****
Боремось за мир, свободу,
Волю рідного народу
Й світу усього,
А також за світлу долю.
Так, зустріли ми недолю,
Але ми цього
Всі не будемо терпіти.
Боремось, щоб наші діти
Мали майбуття
Світле, як і вся країна, –
Наша славна Україна.
Нам не жаль й життя
Власнеє за це віддати.
Ми не ті, що будуть ждати
Лиш того, що так
Серцем і душею сильно
Прагнемо. Ми неухильно,
Щоби жити всмак,
Боремося з ворогами.
Переможемо ми з вами.
Світлая ця мить
Прийде, як весна,настане,
А війна, мов сніг, розтане.
Час її збіжить.
Мир в нас буде панувати.
Наша Україна-мати
Буде в ньому вік,
Бо війна, яка минеться,
Більше вже не повернеться
В край наш любий ввік.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023
*****
Ніколи ти не піддавайся
Недоленьці лихій.
Її здолати намагайся,
Йдучи із нею в бій.
Нізащо їй ти не корися,
І навіть не вагайсь,
А проти неї ти борися
Щосил, лиш не здавайсь.
Збороти ту лиху недолю
Ти зможеш в боротьбі,
Щасливую зустрівши долю,
Яка услід тобі
Ласкавим сонцем посміхнеться,
Все бажане надасть.
Тоді минеться й не верне́ться
Вже будь-яка напасть.
Щаслива доля не допустить,
Щоб знов вона прийшла.
Вона її в твій дім не впустить.
Напасть навік пішла.
Якщо ж напасть ти ту забудеш
І будеш до пуття
Робити, в щасті жити будеш
Впродовж всього життя.
В роботі лиш, лише у праці
В житті здійсниться все.
Що прагнеш, те, немов на таці,
Вона лиш принесе.
Було іще так споконвіку,
Є й буде так завжди.
Що зміниться щось з того віку,
Ти навіть і не жди.
Закони, що ідуть в народи,
Змінити можна вмить,
Закони ж матінки-природи
Ніколи не змінить.
Євген Ковальчук, 30. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023
*****
Ворог наступає.
Ми вперед ідем.
Зброю кожен має.
З нею ми ведем
Цю війну страшную,
Що прийшла до нас,
Та її, лихую,
Ми закінчим. Час
Мирний в нас настане,
Як війна мине,
Наче сніг, розтане.
О, вже не одне
В нас життя забрала
Ця війна, як край
Наш терзати стала
З ворогами вкрай
Підлими і злими.
Та з війною ми,
А також із ними,
Щоби ми людьми
Щасними лиш жи́ли,
Все ж покінчим так,
Щоб ввік й не тужили
Ми, а жи́ли всмак
Кожну ніч і днину,
Кожну мить життя.
Прийде в Батьківщину
Світле майбуття,
На яке чекаєм
Ми й у той же час
Мужньо наближаєм,
Щоб прийшло до нас.
Й сумніву не має
В цьому жоден з нас,
Адже наближає
Цей прекрасний час.
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
*****
Аби в твоє життя втіли́лись
Всі мрії й сподівання,
А не лише в думках тіснились,
Без жодного вагання
Слід братись за конкретні справи,
Які тобі поможуть
Здійснити їх. Лише забави
Зробить того не зможуть.
Старанно треба працювати,
На місці не сидіти,
А труднощі усі долати,
Що прийдеться зустріти.
Вони тебе хай не лякають.
Не смій назад вертати.
А хай вони всі спонукають
Вперед лиш прямувати
Й робити все, що ти у змозі,
Робити навіть більше,
Щоб ти на життьовій дорозі
Не лиш те, що найбільше
Бажаєш, дійсно міг зустріти,
А все те, що бажаєш.
Якщо ж лиш прагненням горіти
Ти будеш, з тим, що маєш,
Залишишся навік ти, друже,
Якщо не втратиш й теє,
Хай як би палко, як би дуже
Сердéнько золотеє
Твоє не прагнуло здобути,
Отримати, придбати
Все те, із чим щасливим бути
Ти міг би. Працювати
Потрібно, щоб усі нещастя
Назавжди подолати
І щоб прийшло до тебе щастя,
Що прагнеш відчувати.
Євген Ковальчук, 30. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
*****
Віримо усі ми свято
В те, що скоро прийде свято
Перемоги в нас
В цій війні, що ще триває
Й серце в грудях розриває.
Перемоги час
Вже іде до нас невпинно.
Будеш, рідна Батьківщино,
Ти у мирі жить,
Як і ми усі з тобою.
А з цією ми бідою
Всі покінчим. Мить
Цю прекрасну наближаєм
Ми, а не лише бажаєм,
Щоб вона прийшла.
Всіх зусиль ми докладаєм,
Ворогів своїх долаєм,
Щоб війна пройшла,
Щоб вона дійшла до краю
Й мир до нашого всіх краю
Назавжди прийшов,
Бо до нього всі ми маєм,
Щирим серцем відчуваєм
Світлую любов,
Що вогнем у нас палає
Й серце, й душу зігріває
Лагідно, немов
Сонце, що, як ніч минає,
Що край наш увесь вкриває,
Устає знов й знов…
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
*****
Борімось з ворогами,
Які прийшли до нас,
Щоб не були рабами
Ми їхніми! Цей час
Важкий, та не здаваймось!
Борімось до кінця!
Зусиль всіх докладаймо!
Й мить переможна ця,
Якої ми бажаєм,
В край рідний наш прийде́.
Ми вже перемагаєм.
До нас вона вже йде
Крізь днини та крізь ночі
І ми до неї йдем.
Війни жорстокі очі
Проколим, доведем
Її до краю. І минеться
Вона у нас цілком.
І доленька нам посміхнеться,
І лагідним теплом,
Мов сонце, буде зігрівати
Так ніжно нас усіх.
І замість сліз гірких лунати
Лише веселий сміх
Навколо буде. Більш тужити
У рідному краю
На будем ми, а будем жити,
Неначе у раю,
Не день, не місяць, рік, а завжди,
Бо ця війна, що йде
У нашому краю, назавжди
У небуття піде́.
Ніколи більш її не буде,
Коли настане час,
Як перемогу в нім здобуде
Кожнісінький із нас.
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
*****
Війна усе-таки у нас
Всіх повністю мине.
Тоді настане мирний час,
Який нас огорне,
Неначе мити немовля.
У мирі буде жить
Вся українськая земля
Кожнісінькую мить,
Допоки сонце золоте
На небі ще сія.
Мине життя це непросте,
Що маєм ти і я…
Мине жорстокая війна.
І прийде мир до нас,
Неначе красная весна
У післязимній* час.
У мирі житимемо ми
У рідному краю
Усі щасливими людьми,
Неначе у раю.
Ця світла мить до нас іде.
Вона до нас спішить.
На неї кожен палко жде.
Неначе птах, летить
Вона до нас, в наш рідний край
Єдиний в світі цім,
Який кохаємо ми вкрай,
Бо живемо у нім.
Він в нас один так, як цей світ
У всесвіті усім
Більш чотирьох мільярда літ.
Наш край – наш рідний дім.
Тож захищаймо всі його
Від ворогів, щоб жить
У мирі протягом всього
Життя, усяку мить!
* Післязимній – розм. Післязимовий
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
*****
На захисті країни
Своєї стоїмо.
Нікому України
Повік ми не дамо.
Вона – це наша мати,
Що нам дала життя.
Її ми захищати
Всі будем до пуття
Й надалі. Не здамося
Ми ворогам лихим.
За зброю беремося,
Йдемо із нею тим
Шляхом, що перед нами
Незрушно все лежить,
Ми битись з ворогами,
Щоб край свій захистить
Від темної недолі,
Бо світлої лишень
Бажаємо ми долі
І наближаєм день,
В який вона настане.
Тоді мине війна,
Що йде, і мир настане,
Прийде́, немов весна,
До нашої країни.
Не зрадим ми повік
Своєї України.
Ми з нею будем вік
І будем захищати
Її від ворогів,
Яким нас не здолати.
Ще жоден не посмів,
Бо Україна-мати
Підводилась завжди
І зможе й нині встати,
Але вже назавжди.
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
Коли війна
Вся ця страшна
Мине, настане мир.
Цей світлий час
Тоді всіх нас
У свій солодкий вир
Візьме́ навік,
Бо більш повік
Війни не буде в нас,
Усе життя,
Бо в небуття
Її весь кане час.
Його всяк жде.
І він іде,
І ми до нього йдем.
Кінець війні,
Що йде в ці дні
І ночі, покладем,
Бо ми б’ємось,
Не здаємось
І не здамось повік.
І мир прийде́,
Який вже йде,
І буде з нами вік.
В цім певні ми.
Тоді людьми
Щасливими усі
Ми будем жить
Усяку мить
У миру всій красі.
Євген Ковальчук, 13. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Труднощів ти не лякайся,
Наче це кінець життя,
А усіх їх намагайся
Подолати до пуття.
Часто це нелегко, знаю,
Та ти тяжко не журись,
А із вигуком «Здолаю
Їх!» за діло те берись.
Звісно, легше опустити
Руки, здатись, та й по всім,
Та тоді ти з ними жити
Будеш вік на світі цім.
Певен я, що не бажаєш
Ти цього, як будь-хто з нас.
Як зусиль всіх докладаєш,
Щоб збороти їх, то час
Перемоги все ж настане.
Як не зараз – згодом, лід
Труднощів таки розтане.
Лиш здаватися не слід,
Як би не було надскладно,
Скільки не було би їх.
Щоб на світі цім доладно
Жив ти, цілей всіх своїх
Досягнувши, утіли́вши
Прагнення всі у життя,
У минулім залишивши
Назавжди, без вороття
Всі невдачі та незгоди,
Що колись ти зазнавав,
А дійшовши врешті згоди,
Завжди з нею поживав,
Бо життя нам всім надане,
Щоб у згоді ми жили
І робили, щоб бажане
В нього втілити могли.
Євген Ковальчук, 30. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
*****
Посмів таки напасти
Злий ворог на наш край,
Війну почать. Покласти
Ми мусимо їй край.
І ми його кладе́мо.
Хай досі йде війна,
Та ми вперед іде́мо,
Щоб скінчилась вона,
Щоб ворога прогнати
Із нашої землі.
Йому нас не здолати.
Великі і малі –
Усі ми певні в тому,
Що переможем. Мить
До нашого вже дому
Ця, наче вітер, мчить.
Вона у край наш прийде.
Хай нині ми в бою,
Та сонце миру вийде
У нашому краю
Й сіятиме яскраво,
І буде всіх нас гріть
Так ніжно та ласкаво,
Що ми життю радіть
Лиш будемо без краю
У всій його красі.
Не тільки я це знаю,
А знаємо ми всі.
Ми певні всі у цьому.
Приходить же завжди
Кінець всьому лихому.
Ще трохи підожди,
Мій краю, і година
Лиха мине і ця.
Дійде́, немов людина,
Війна ця до кінця.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
*****
Навіює мені
Дощ почуття сумні
У серденьку моїм,
Однак коритись їм
Не стану я повік
Аж доти, доки вік
Не скінчиться вже мій.
Не дамся я лихій
Недоленьці в полон,
Хай навіть і свій трон
Вона мені б дала,
Щоб став царем я зла.
Хай краще рядовим
Я буду, ніж лихим
Церем, в розкóші жить
І злу весь час служить.
Народжений я жить,
Щоб лиш добру служить
На світі цім всякчас,
Як будь-хто, кожен з нас,
Щоб світлі почуття
Впродовж всього життя
У серденьку жили
І, наче квіт, цвіли,
У голові ж таки
Лиш добрії думки
Будили кожен день,
Щоб гіднії лишень
Діла робити всім
На світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 29. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
Вороги напали
На край наш дорогий,
Та ми їм показали
Чиїм він є. Важкий
Настав час. Підступила
До нас лиха війна.
Весь край наш оповила,
Немов змія, вона
І душить нас, дихнути
Нам вільно вже не дасть.
Ми не змогли минути
Лихую цю напасть,
Та боремося з нею
Ми силами всіма,
Бо прагнемо душею,
Щоб, мов страшна зима,
Вона у нас минула,
Щоб вічним сном війна
Жорстока ця заснула
Й, мов красная весна,
Настав мир, та навіки,
А не на певний час,
Щоб не було повіки
Уже війни у нас
І в світі цім усьому.
Вона ж лиш зло несе
Усім, а також всьому,
Немов зміюка, ссе
Всі добрі почування
Та світлії думки
Без краплі співчування.
Але, немов зірки,
Війна таки погасне.
І буде в нас життя
На світі цім прекрасне,
Як щасне почуття.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
*****
У кожного свої турботи,
Яких без праці, без роботи
Ніколи нам не подолати.
Усіх зусиль слід докладати
Впродовж життя свого усього,
Щоб їх позбутись дня одного.
Нові все ж будуть виникати,
Та легше буде їх долати,
Коли вже досвіду набрався
Тоді, коли ти не здавався,
Борючись сміло зі старими
Турботами лихими тими.
Звичайно, слід їх уникати
В своїм житті, аби не мати,
Та іноді все ж неможливо
Їх обійти. Тоді важливо,
Їм не коритись, не впадати
У розпач, рук не опускати,
А, їх зазнавши, слід шукати
Ті засоби, які здолати
Тобі їх дійсно допоможуть,
А також способи, що можуть
Тобі у тому поміч дати,
Якщо їх всіх застосувати,
Коли в них виникне потреба,
Та неабияк – так, як треба,
Бо їх лише належним чином
Застосувавши, з часу плином
Здолати, вирішити вдасться,
Та тим лиш, хто повік не здасться.
Євген Ковальчук, 29. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
Ми всі переможемо
Ворогів усіх.
Ми здолати зможемо
Їх. Й веселий сміх,
А не плач, лунатиме
В кожного із нас.
Щастя відчуватиме
Кожен з нас в той час.
Ми радіти будемо
Перемозі тій,
Що усе ж здобудемо
У війні ми цій.
Мить ця наближається
З кожним днем до нас,
Бо уже кінчається
Хай й поволі час
Цей важкий, що маємо, –
Темний час війни.
Ворогів здолаємо
Всіх. І більш вони
Ввік не зазіхатимуть
На чуже добро,
Край наш не займатимуть.
Батько наш Дніпро
І земля ріднесенька
В нас усіх одні.
Йде війна. Біднесенька
Земленька. Та ні,
Вічно не триватиме
Ця війна на ній,
Бо невдовзі матиме
Вже кінець же свій.
Ми все ж переможемо.
Прийде мир до нас.
Лиш борімось! Зможемо.
Цей настане час.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
*****
Чекаєш, доки вже прийде́
Щасливе майбуття,
А все лихеє відійде́
Навіки в небуття?
Якщо того ти тільки ждеш
У власному житті,
Тоді до нього не прийде́ш
Повік ти в майбутті.
Щоб все лихе без вороття
Минулось, щоб в біді
Не жити, маєш до пуття
Робити ти тоді.
Лиш працею здолаєш вмить
Біду ту, нею лиш,
Аби в біді повік не жить.
А сумніви облиш
Про те, що не здолаєш ти
Її. Як думать так
Ти будеш, власної мети
Не досягнеш. Відтак
Того лиш будеш ти бажать,
Та й годі, та й по всім.
Усіх зусиль слід докладать
Всім нам на світі цім,
Щоб все, що прагнемо, збулось
У нашому житті,
Щоб нам усе ж таки вдалось
Зустріти на путі*
Свого єдиного життя
Те щастя чарівне,
Яке думки та почуття
Сповиє, огорне,
Неначе матінка маля
Коханеє своє,
Немовби небеса земля
З тим, що на ній жиє.
*Путь – заст. Шлях, дорога
Євген Ковальчук, 28. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
*****
Ми не ідемо назад,
А йдемо вперед,
Щоб, неначе шоколад
Чи бджолиний мед,
Лиш солодким в нас було
В світі цім життя,
Щоб воно, мов квіт, цвіло.
Світле майбуття,
Наче сонце в небесах.
Ми до нього йдем.
Ні, ми летимо, мов птах,
В нього, як в едем.
А війна, яка прийшла
В наш коханий край,
Сповнена по вінця зла,
Свій зустріне край.
Ми його покладемо
Їй. Ця прийде мить.
Ми до неї ідемо
Без упину. Вмить
Хай не знищим ворогів,
Але з часом – так.
Переможемо катів
Тих. І будем всмак
Жити в рідному краю.
Житимемо ми,
Наче в справжньому раю,
Щасними людьми
Вік, тому що більш війни
В нас не буде ввік.
Мир, що прийде, як весни
Час, в нас буде вік.
Будемо ми в ньому жить
І радіть лишень
Кожну неповторну мить,
Як і кожен день.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
Ой, пекучий смутку, згинь,
Серденько моє покинь.
Геть негайно з нього йди,
Йди із нього назавжди,
Щоб нещадно ти не пік
Не лиш нині – цілий вік,
Протягом всього життя
В ньому світлі почуття.
Ти ж не гідний у моїм
Серці жити. Я лиш їм
Двері відчиню, впущу
Їх іще. Не допущу,
Вигнавши тебе навік,
Я у нього вже повік
Ні тебе, ані твоїх
Друзів, родичів. Всіх їх
Із тобою хай умить
Нагла смерть навік приспить,
Щоб ви не моє лишень
Серце мучили щодень,
Мучили його щомить,
І коли воно вже спить,
А й серця усіх людей –
І дорослих, і дітей
Вже ніколи у житті –
Ні тепер, ні в майбутті,
Доти, доки ті серця
Якось до свого кінця
Не дійду́ть без вороття,
Тобто скінчиться життя.
Євген Ковальчук, 28. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
Борімось з ворогами
Лише до перемоги,
Що ми здобудем з вами,
Пройшовши всі дороги
Війни, яка настала,
Війни, що наступила,
Що край весь нас скувала
Немов, заполонила!
Лише вперед ідімо!
Назад же ані кроку!
Війні цій покладімо
Кінець цього вже року!
Борімось за свободу
І волю, й щасну долю
Вкраїнського народу,
Здолавши цю недолю,
Яка прийшла зі сходу!
Лише вперед ідімо
І не спиняймо ходу!
Єднаймось й покажімо
Всім ворогам проклятим,
На що ми здатні, люди!
Борімось із завзятим
Бажанням всі усюди
У нашім ріднім кра́ю,
Щоб ворогів здолати,
Війну всю цю до краю
Приве́сти й мир лиш мати!
Борімось! Не складаймо
Своєї нині зброї,
А ворогів долаймо
Всіх нею, щоб лихої
Недолі більш не мати,
А щоб лиш добра доля
Була. Нас не здолати,
Бо з нами сила й воля.
Євген Ковальчук, 11. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Де ти, мир? Тебе чекаєм
З нетерпінням ми,
Бо з тобою жить бажаєм,
Із війни-пітьми,
Що край рідний наш укрила,
Вийшовши навік,
Бо вона лама нам крила,
Щоби ми повік,
Наче птаха, не літали –
Вільними були,
А щоб тільки горювали,
Хрест страждань несли.
Де ти, мир? Прийди. Благаєм
Дуже ми тебе.
Мирним бачити бажаєм
Небо голубе.
Ця війна, що в нас триває, –
Це суцільне зло.
Ані крихти в ній немає,
Також не було
Й ввік не буде ні краплини,
Крихти доброти.
В серце кожної людини
І у душу ти
Лиш її, немов зернини,
Сієш знову й знов,
Кожної нової днини
І несеш любов,
Що, мов сонце золотеє,
Ніжно гріє нас.
Із війною непростеє
В нас життя. Це час,
Що всі світлі убиває
В серці почуття.
Де ти, мир? Прийди, благаєм,
В наше ти життя.
Євген Ковальчук, 11. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
*****
Всі думоньки кохані
Мої та почуття
В стривоженому стані,
Бо в наше враз життя
Ввірвалася жорстока,
Безжальная війна.
Печаль така глибока
У серці, що вона
Його мов розриває,
А з ним і душу теж,
Адже війна триває
Та, що не знає меж
Жорстокості та злості,
Як вороги всі ті,
Які прийшли «не в гості».
Ці миті непрості,
Та ми не здаємося
Й не думаємо. Ми
Із ними всі б’ємося
Хоробро, бо людьми
Щасливими бажаєм
Ми жить в своїм краю.
Ми ворогів долаєм
В запеклому бою
І певні, що настане
Та мить, в яку війна,
Неначе сніг, розтане,
Й, мов красная весна,
Мир прийде, й будем жити
Ми в ньому цілий вік,
Не будемо більш лити
Ми крові й сліз повік,
А будемо радіти
Лиш, тішитись життям
Усі – дорослі й діти
З цим світлим почуттям.
Євген Ковальчук, 10. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
*****
Немов пітьма нічна,
Наш край увесь укрила
Жорстокая війна.
Його заполонила
Вона. І це не сон.
Потрапили ми справді
Всі у війни полон,
Хоч і гіркій цій правді
Не хочем вірить ми,
Бо прагнемо всі жити
Щасливими людьми,
А не весь вік тужити.
Війну поча́ли ті,
Що і не гідні зватись
Людьми. Це непрості
Моменти, та здаватись
Й не думаєм. Своїх
Ми ворогів долаєм
І певні в тім, що їх
Усіх таки здолаєм.
Немов сірник, війна
Згорить, мов лід, розтане.
Закінчиться вона,
Впаде і більш не встане.
І прийде мир до нас.
І житимемо в ньому
Усі ми повсякчас,
Бо більш повік нікому
Не вдасться привести
Війну в наш край з собою,
Як я, вона, він, ти
Покінчимо з війною
Цією, як всіх сил
Доклавши, переможем
За мирний небосхил.
Зробити це ми зможем!
Євген Ковальчук, 10. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
*****
Настане мить остання
Війни, яка іде.
Здійсниться це бажання.
Тоді і мир прийде́.
Тоді і мир настане
У нашому краю.
І кожен жити стане,
Неначе у раю.
Ми добре всі це знаєм.
І сумніву нема,
Бо ворогів долаєм
Ми силами всіма,
Бо їм не здаємося
І не здамось повік.
Вкраїнцями звемося
Ми й зватись будем вік,
Бо в нас одна країна,
Бо в нас одна земля –
Кохана Україна –
Гаї, ліси, поля
І луки, й полонини,
І гори до небес…
Своєї Батьківщини –
Мов чудо із чудес,
Не зрадимо повіки,
Бо в нас вона одна.
Покладемо навіки
Кінець війні. Війна
Мине, мов сніг, розтане,
Немов сірник, згорить.
І мир, який настане
У цю прекрасну мить,
Не піде більш повіки.
В краю своєму жить
Ми будем в нім повіки,
Кожнісінькую мить.
Євген Ковальчук, 10. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
*****
Не сумуй за тим, що вже пройшло
І що вже його не повернути.
Хай воно в минуле відійшло,
Та його згадати і відчути,
Мов воно стається в цюю ж мить,
Завжди зможеш ти, як забажаєш,
Зможеш, наче знову пережить
Миті ті, якщо їх пам’ятаєш.
Спогади зуміють віднести
У минуле, хай і не фізично,
Та усе ж із ними зможеш ти
Тугу за минулим тим практично,
Хоч на певний час, хоча б на мить
Заспокоїти та притишити,
Тугу, від якої так щемить
Серце, що тобі спокійно жити
Не дає, бажання відбира
В тебе в час той навіть щось робити,
Та заради твойого ж добра
Їй не піддавайсь, щоб не тужити
З нею решту свойого життя.
Надане воно ж бо не для того,
Щоб в тобі подібні почуття
Протягом твого життя усього
Вирували чи хай певний час,
А щоб світлі лиш, немов світання,
Вирували в кожного із нас
У душі та серці почування,
А також у голові – думки
Ясні, мов небесні тії зорі,
Щоб жилось на світі залюбки,
В щасті лиш, а не в гіркій покорі
Темних дум, а також почуттів,
Від яких позбутись неможливо,
Хай би як того ти не хотів;
Бо життя – це неймовірне диво.
Євген Ковальчук, 28. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
Настане час, і ця війна
Піде́ від нас. І, як весна,
Мир прийде в наш коханий край.
З ним житимемо всі ми вкрай
Щасливими. До нас ця мить
Уже, неначе птах, летить.
Її вже серцем чую я
І українськая сім’я
Уся – кожнісінький із нас.
Адже у нелегкий цей час
Не здаємося ми війні
Та ворогам, а у борні
Ми з ними беремось щосил
Усі за мирний небосхил,
Лише за світле майбуття.
За це не шкода і життя
Покласти нам своє. Не ми,
Але щасливими людьми,
У мирі, злагоді, теплі
На рідній, батьківській землі
Всі наші діти будуть жить.
Війни час йде ще, та збіжить
Він скоро вже. І мирний час,
Що жде кожнісінький із нас,
В наш край, неначе в дім, прийде́
І більш ніколи не піде́.
Він буде з нами. Будем ми
Всі з ним щасливими людьми
Кожнісінькую часу мить,
Допоки серце стукотить.
Євген Ковальчук, 10. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
*****
До нас уже пора прийшла
Позбутися усього зла.
Прийшла до нас усіх пора,
Аби дорослі й дітвора
Добро робили завжди всім
Без винятку на світі цім,
Аби загинуло все зло,
Щоб навіть сліду не було
Його у душах і серцях
Людських, у думах, почуттях,
Бо їх лиш нівечить воно.
Позбутись час його давно
Всім тим, кого лихе те зло
Якось у свій полон взяло.
Нехай мине його полон
Умить, немов жахливий сон.
Нехай навіки він мине.
Хай замість нього огорне
Лиш світле, добре почуття,
Що протягом всього життя,
Мов друг, всіх буде обіймать,
Аби ніколи більш не мать
Лихих думок і почуттів,
Щоб навіть жодних їх слідів
В умі та серці не було,
І бути б навіть не могло.
Нехай лиш добрі справи всі
У всій їх величі й красі
Усюди роблять кожну мить,
Щоб завжди лиш у щасті жить.
Євген Ковальчук, 27. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
*****
Україні доля
Посміхнеться,
А гірка недоля
Вся минеться.
Буде процвітати,
Наче квіти,
Україна-мати.
І радіти
Будемо й ми з вами,
Відчувати
Щастя, що й словами
Не сказати.
Будуть мир і щастя
В нас всіх завжди,
Бо війна й нещастя
Всі назавжди,
Наче сніг, розтануть,
У минуле,
Мов у прірву, кануть.
Серце чуле
Більше ввік не буде
Сумувати,
Сум навік забуде,
Відчувати
Буде радість ясну,
Золотую,
Чарівну, прекрасну,
Неземную,
Доки те, що б’ється
В грудях, серце
Вмить не розіб’ється,
Мов люстерце,
Доки дух наш тіло
Не покине,
Як би ся не хтіло,
Не полине.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
Поезіє, мене візьми
В свої обійми залюбки.
Нехай одним обоє ми
Враз станемо навік-віки́.
Візьми в обійми і повік
Мене із них не відпускай.
Допоки не скінчи́ться вік
Короткий мій, у них тримай
Мене всього, не тіло лиш,
Але й думки та почуття.
Я все зроблю, що ти звелиш,
Щоб ти лишень впродовж життя
Мого всього тримала в них,
Щоб я з тобою завжди жив
В твоїх обіймах преміцних
І віддано тобі служив, –
Твій світ безмежний пізнавав,
Ввійшовши в нього, наче в дім,
Тебе читав, також писав
В житті своєму молодім.
Але, коли я вже старим
Поволі стану, і в той час
Мене не залишай одним,
Без тебе. Хай єдна він нас
До самого кінця мого
Єдиного життя, котре
Все ж скінчиться дня одного́
Чи, може, ночі. Забере
Таки мене смерть в певну мить,
Але нехай лише вона,
Коли я припиню вже жить,
Мене з тобою роз’єдна.
Та, доки серце стукотить,
З обійм не відпускай мене.
Поезіє, з тобою жить
Я прагну все життя земне.
Євген Ковальчук, 26. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
*****
У нас війна ще йде
І гул її гуде,
Та мир, що кожен жде,
Усе-таки прийде́,
Як скінчиться війна
Жахливая, страшна,
Яка жалю не зна.
Мине у нас вона.
Настане мирний час
І буде повсякчас.
Він вже іде до нас,
Хай навіть ще не згас
Вогонь війни. Його
Ми згасим одногó
Дня й протягом всього
Життя ми свойогó,
Кожнісінькую мить
У мирі будем жить.
І серце, що щемить,
Не буде більш тужить.
Радіти буде вік
Воно, бо не на рік
Війна мине – навік.
Її не буде ввік,
Як дійде до кінця,
Як прийде світла ця
Мить в край наш і серця.
Мов світло промінця,
Осяє мир весь край,
Війні поклавши край.
І буде, наче рай,
Увесь наш любий край,
Бо будемо ми жить
У щасті в нім щомить,
Допоки не збіжить
Наш час в останню мить.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
Я усе на світі зло
Розіб’ю, неначе скло,
Щоб не сповнювало вщерть
Лю́дськії серця. Хай смерть
Злу всьому настане вмить,
Хай воно сном вічним спить.
Хай на світі повсякчас
Лиш добро панує в нас.
Хай в людсьскі серця воно
Вселиться. Адже дано
Нам життя, щоб з ним лиш жить,
Щоб завжди його робить
Всім, без винятку усім.
Нашого життя суть в тім
Й полягає, щоб щодень
Ми усі добро лишень
Всім робили кожну мить,
Щоб щасливо в світі жить.
Щастя ж зло нам не надасть,
Лиш саму гірку напасть,
А добро ж натомість все
Всім нам щедро принесе
Те, що прагне кожен з нас
Не лиш нині – повсякчас
Мати, знати, відчувать.
Та потрібно й працювать
На добро ж, на благо те,
Що так прагнуть золоте
Серце і душа. Усе
Це лиш праця принесе.
Євген Ковальчук, 25. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
*****
Край війні, що в нас іде,
Неодмінно прийде.
Й сонце миру вийде
Те, що кожен з нас всіх жде.
І війни не буде більш
В світі цім усьому.
Буде мир у ньому.
Нині ми його найбільш
Прагнемо, адже війна
Край наш оповила
Та заполонила,
Та закінчиться вона.
Їй ми край покладемо,
Ворогів здолаєм.
Сил ми докладаєм
Всіх. Невпинно ідемо
Ми до перемоги. Так,
Ми її здобудем
І повіки будем
Жити в мирі, в щасті, всмак.
А війни не буде ввік.
Ця війна минеться
Й більш не повернеться
В край коханий наш повік.
Й сумніву в нас в цім нема
Ані крапелини,
Зовсім, ні крихтини,
А преміцно обійма
Впевненість, бо не здамось
Ворогам повіки,
Навіть хай і ріки
Крові ллються, бо б’ємось.
Навіть хай не кожен з нас,
Лігши, вже не встане,
Та навік настане
В Україні мирний час.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2023
Смакуй життя, мов шоколад,
Йдучи лише вперед,
Щоб жити завсігди улад.
Смакуй його, мов мед.
Живи впродовж життя всього,
А не лише тепер,
Як прагнеш ти найбільш того,
Допоки ще не вмер,
Тому що іншого життя
Не дасть тобі повік,
Хай як не хтів би, майбуття.
Було так й буде вік.
Життя – то є найбільший дар,
Дарований нам всім.
Його без сутичок і чвар
Пустих на світі цім
Ми маємо всі проживать,
А в злагоді, добрі,
Одне однóму помагать
Завжди в лихій порі,
В серця людей, мов зерна ті,
Любов лиш сіять вік,
Аби у їхньому житті
Вже не було повік
Моментів тих, які несуть
Лише ненависть, зло,
Що нівечать життєву суть,
Життєве джерело.
Нехай коротке в нас життя,
Однак його нам слід
Усім прожити до пуття,
Лишивши добрий слід,
Аби, коли мине якось
Воно на світі цім,
Завжди всім хороше жилось,
Хто житиме на нім.
Євген Ковальчук, 24. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2023
*****
Не бути перемозі
Тим ворогам над нами.
Вона уже в дорозі,
Та буде разом з нами,
Бо ми її здобудем
У цій страшній війні
Й у мирі жити будем
Усі і ночі, й дні –
Довіку. Докладаєм
Ми сил усіх для цього.
Назад не відступаєм
Від ворога лихого,
А боремось сміливо
В запеклому бою,
Щоб сталось справжнє диво –
Щоб земленьку свою
Ми повністю звільнили,
Бо в нас вона єдина.
Ми боремось щосили,
Аби прийшла ця днина.
Хай і не всі, звичайно,
До неї доживем,
Та зброї ми негайно
Своєї не складем
Нізащо, а боротись
До перемоги будем,
Щоб ворога збороти.
І ми її здобудем.
Хай не сьогодні – згодом,
Але прийде́ ця мить.
Йдемо невпинним ходом
Усі до неї ми.
Назад не повертаєм,
Бо певні ми у тому,
Що ворога здолаєм
Ми попри біль і втому.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Настане мирний час,
Коли мине війна,
Що нині йде у нас
І що жалю не зна,
А серце й душу рве
На дрізки, на шматки,
Усе, що в них живе.
Всі почуття й думки
Лиш темні навіва.
Все ниє у мені.
І плачуть теж слова
Вкрай тужнії, сумні,
Стаючи на папір
У вигляді віршá,
Тому що до сих пір
Мене не полиша
Поезія, яка
В мені тече, мов кров.
Іде війна важка.
Наш край не поборов
Ще всіх тих ворогів,
Що вторглись, та ця мить,
Що всяк би з нас хотів
Зустріти, вже біжить
До нас так, як і ми
До неї, щоб жили
Щасливими людьми
Ми й більше не вели
Війни. Адже вона –
Це лиш суцільне зло,
Яке жалю не зна,
До кого б не прийшло.
Війна ще йде у нас,
Та їй кінець прийде́,
Тому що мирний час
До нас усіх вже йде.
Євген Ковальчук, 05. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
*****
Скільки б не тривала
Ця страшна війна,
Що наш край скувала,
Скінчиться вона.
Цей кінець ми з вами
Їй покладемо
Зброєю й словами…
Ввік ми не дамо
Ворогам скорити
Наш коханий край,
Навіть хай пролити
Прийдеться кров, край
Стріти свій у цьому
Нелегкім бою,
Що іде. У ньому
Все ж і за свою
Україну-мати,
Світле майбуття
Нам не шкода дати
Власнеє життя.
Хай не ми, та діти
Будуть в мирі жить
І життю радіти
Кожну часу мить
В звільненій країні
Від усіх врагів* –
Рідній Україні.
Всіх сестер, братів
Визволим з полону.
В рідному краю
Житимуть до скону
Всі, мов у раю.
А війни повіки
Вже не буде, ні.
Ми кінець навіки
Покладем війні.
* Враг – заст. Ворог
Євген Ковальчук, 04. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
*****
У чім моя вина? –
Питає Україна, –
Що нині в нас війна
І внаслідок руїна.
– Її в тобі нема,
Кохана Батьківщино,
Та знай – ти не сама.
Зібрались воєдино
Всі ми, щоб ворогів
Здолати та прогнати,
Та безліч ще хатів
В тобі розбудувати,
Щоб в них же жи́ли ми
І наші всі нащадки
Щасливими людьми
І мали добрі згадки
Про ті часи, які
Уже минулим стали,
Хай і були важкі,
Але ми їх здолали.
О, Україно, ти,
Єдина наша мати,
Неначе квіт, цвісти,
Рясніти, процвітати
Розкішно будеш. Час
Цей світлий все ж настане,
Коли війни у нас
Цієї вже не стане,
Як дійде до кінця
Вона уже назавжди.
І мить настане ця,
Відколи будем завжди
Ми в мирі й згоді жить
В тобі одній, кохана,
Кожнісінькую мить,
Яка нам буде дана.
Євген Ковальчук, 04. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
*****
Бокал життя, немов вино,
До дна ти випивай,
Адже одне у нас воно.
Тож часу не втрачай.
Від нього те бери лишень,
Що думи й почуття
Твої втішає кожен день,
Щомить, усе життя.
Лихі стежки минай завжди,
Щоб лиха не зазнать,
А впевнено тули лиш йди,
Де щастя будеш мать.
Іди до щастя без журби
Й подібних почуттів,
А радо й впевнено, аби
Ти все ж його зустрів.
Якщо ж завади на шляху
Зустрінеш, то й нехай.
Ти лиш, позбавившись страху,
Сміливо їх долай,
Доклавши всіх зусиль своїх,
Що маєш у собі.
Адже здолати зможеш їх,
Та тільки в боротьбі.
Із ними ти щосил борись.
І їх здолаєш вмить.
Лишень повік їм не корись,
Щоб у біді не жить,
Яка прийде, як перешкод
Тих не здолаєш ти,
У вигляді важких знегод,
Які перемогти
Ще важче буде, аніж ті
Завади, що зустрів
Ти якось на життя путі,
Хай навіть і не хтів.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 24. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Лягають у римовані рядки,
Утворюючи вірш, мої думки,
Які впродовж всього мого життя
Народжують на світ цей почуття.
Для них вірш – наче для людини дім.
Їм всім живеться затишно у нім.
В цім домі між думками чвар нема
І не було повік, бо обійма
Усіх їх протягом всього життя,
Неначе друзів, світле почуття,
Яким одна із одною думки
Всі діляться охоче, залюбки.
У кожної з думок є та душа,
Що, легко лігши у рядки вірша́,
Мов квіти, розпускає пишний цвіт
Не весь цей неокраїй білий світ
У вигляді лиш світлих тих ідей,
Які вона доносить до людей,
Щоб втілили вони її в життя
Своє, щоб і сучасне, й майбуття,
Геть вигнавши недоленьку лиху,
Всміхалися усім їм на шляху,
Даруючи їм завжди тільки те,
Що прагне їхнє серце золоте;
Щоб в злагоді, любові й щасті жить
Усюди не лиш нині, а щомить,
Допоки серце в грудях стукотить,
Допоки не прийшла кончини мить,
Яку все ж відвернути нам повік
Не вдасться, щоби жить на світі вік.
Євген Ковальчук, 23. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Хто лише чекає
Щастячка свого,
Сил не докладає,
Щоб дня одного
Щастя досягнути
Та із ним лиш жить,
Щоб щасливим бути
Завжди, кожну мить,
Той чекати буде
Все своє життя.
Щастя не здобуде
Він від майбуття.
Щоб його здобути
В певну часу мить,
Слід уважним бути
І як слід робить.
Праця лиш поможе,
Щоб нещастя збув
Ти і щоби гоже
Жив, щасливим був.
Працею здолаєш
Ти усю напасть
Й щастячко придбаєш,
Що вона надасть.
Сила ж в ній такая,
Що здола всі зла,
Щоби доля злая
Щастям розцвіла,
Мов на полі квіти
Гарні й запашні.
А якщо ж сидіти
Лиш, тобі, мені
Доля не всміхнеться,
Щастя не надасть.
В праці лиш минеться
Будь-яка напасть.
Євген Ковальчук, 23. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
*****
Нехай прийде́ той світлий час,
Коли на свті кожен з нас
Всіх темних дум і почуттів
Позбудеться навік-віків.
Хай світлі думи й почуття
Впродовж всього-всього життя
У розумі й душі живуть.
Хай, наче квіти ті, цвітуть
У них вони й красою в всіх
Веселий викликають сміх.
У них же й полягає суть
Щасливого життя. Несуть
Його вони нам, лиш вони
Споконвіків, із давнини.
Без них життя – і не життя.
Лиш світлі думи й почуття
Глибокий укладають зміст
У нього і духовний ріст
Підвищують впродовж всього
Життя людського одного.
Нікому ж другого життя
Не подарує майбуття.
Воно у кожного одне
Й не вічне, з часом же мине.
Настане прикра мить оця,
Коли воно дійде́ кінця.
Тому потрібно кожну мить
Свого життя всім нам цінить.
Цінити – жити всмак весь час,
Як того прагне кожен з нас.
Євген Ковальчук, 23. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Останні теплі дні
Йому, тобі, мені,
Їй – кожному із нас
У післялітній час,
Ув осінь золоту,
Дарують теплоту,
Що сонце угорі
У денній шле порі
Промінням непростим,
Гарячим, золотим,
Що всіх нас зігріва.
Й душа немов співа
У ту прекрасну мить
Про те, як добре жить.
Останні теплі дні
Всі почуття сумні
Геть з серденька женуть,
На місце їх ведуть,
Їх стерши в небуття,
Лиш світлі почуття.
Вони до нього йдуть.
Ввійшовши, в нім цвітуть,
Мов квіти чарівні.
Останні теплі дні,
Мені вас не забуть.
Хай скоро вже прийду́ть
Холодні ночі й дні,
Та жити у мені,
В душі і в серці теж
Ви будете усе ж.
Євген Ковальчук, 23. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
Ніколи невідомо,
Що доля нам несе.
Хоч ні, таки відомо,
Але не все, не все.
Що нам вона готує,
Надасть у майбутті,
Бо кожен з нас будує
Її в своїм житті.
Будує, мов хатину,
В якій він жить будé,
Й торує ту стежину,
Якою він іде.
Звичайно, помагають
Йому в тій справі ті,
Що разом проживають
Із ним в його житті.
Хтось – менше, хтось – і більше,
Але допомага
Він сам собі найбільше.
На нього ж наляга
Уся відповідальність
За доленьку свою.
На світі цім реальність
Така здавна. В бою
Нерідко щасну долю
Виборювати слід,
Аби гірку недолю
Не мати. Лиш вперід
Потрібно прямувати
Назустріч долі тій,
Яку бажаєш мати.
На місці лиш не стій,
А впевненим йди ходом
І не спиняйсь іти.
Й до долі дійдеш згодом,
Якої прагнеш ти.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
*****
З серденька мого удаль
Відліта важка печаль.
В неокраю даль лети.
Не достойна жити ти
В серденьку моїм повік.
Доки не скінчи́ться вік
Мій, подалі ти тримайсь.
Навіть і не намагайсь
В нього повернутись знов
Ти за будь-яких умов
Протягом всього життя,
Щоб важкі лиш почуття
В ньому сіяти, немов
Насінини, знову й знов…
Світле, радісне чуття,
В нього ти без вороття,
Наче птаха, залети
Й жити в нім залишся ти
Не на мить, а назавжди,
Щоби жодної біди
Я в своїм житті не мав,
Щоби навіть і не знав
Я про неї і не чув,
Щоб її я не відчув
У своїм земнім житті
Ні тепер, ні в майбутті,
Щоб повік я не тужив,
А, тобою повен, жив,
Доки смерть не проковтне
Назавжди всього мене.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Чи на щастя, чи біду,
Я шляхом життя іду
У незнане майбуття,
Звідкіля вже вороття
Віік не буде. Що знайду́
В нім я: щастя чи біду,
Байдуже мені. – Невже?
– Так, однаково. Адже,
Щастя стрінувши, з ним жить
Буду в світі я щомить,
Протягом всього життя,
А біду у небуття,
Подолавши, відведу,
Щоб не стріти більш біду
Не лише мені, а й всім,
Хто живе на світі цім,
А щоб тільки світлий час
Завжди панував у нас,
Щоб торкнувся він усіх,
Щоб не плач лунав, а сміх
Щирий, радісний, дзвінкий,
Щоб із серденька важкий
Камінь остаточно впав,
Щоб щасливим кожен став,
Жив щасливо кожну мить,
Доки серце стукотить,
Доки ще не полиша
Тіло в нас усіх душа,
Доки в кожного із нас
Не настав кончини час.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Даремно ти не скаржся.
Мовляв, так важко жити!
А все ж таки наважся
Хоч перший крок зробити
До світлого лиш щастя,
Якого так бажаєш,
Щоб зникли всі нещастя,
Які ти нині маєш.
Само ж воно не прийде
До тебе дня одного.
Повір, цього не вийде.
Упевнено до нього
Ти маєш прямувати,
Долаючи завади,
Що прийдеться стрічати
На тім шляху, заради
Того, щоб досягнути
Все ж щастя неземного,
Аби щасливим бути
Впродовж життя усього.
Дійти до нього вдасться,
Якщо не зараз – згодом
Тому лиш, хто не здасться
Упевненим йти ходом,
Упавши, враз уставши,
Здолавши всю знемогу,
І далі прямувавши
До щастячка порогу,
Який уже видніє
Тобі десь із-за рогу.
Хто здатись не посміє,
Пройде́ усю дорогу,
Здолавши всі нещастя,
А скаржитись не буде
Лише, то той до щастя
Одного дня прибуде.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Чи слід думки та почуття
В умі й душі тримати
Впродовж всього свого життя,
Чи треба їх пускати
Із них, неначе пташенят
Із кліток, на свободу,
В міцні обійми рученят
Свого ж таки народу?
Потрібно їх пускать, однак
Лиш тільки позитивні,
Аби життя прожити всмак.
Тоді, як негативні,
Немов пожежу, слід гасить,
Щоб більше не роздмухать.
Вони не варті, щоби жить.
Не слід їх навіть слухать.
Можливо, дума хтось із вас,
Що ними поділитись
Із друзями слід, щоб в той час
Із ними не лишитись,
Коли не вийде в тебе щось,
А друзі ж порятують,
Коли на поміч прийде хтось.
На те ж вони й існують.
Можливо, й так, та не завжди,
Потрібно пам’ятати,
Зуміють друзі від біди
Тебе порятувати,
Хай скільки не прийшлося б їх
В житті своєму мати.
Тому зусиль усіх своїх
Слід всім нам докладати,
Аби здолати назавжди
Її ураз сміливо
І вік без жодної біди
На світі жить щасливо.
Євген Ковальчук, 21. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Коли в нас мир настане?
Тоді, коли війна
Тривати перестане,
Закінчиться вона,
Тоді, коли здобудем
Всі перемогу ми,
З якою жити будем
Щасливими людьми.
Лише цього бажає
Кожнісінький із нас
В цей час, який минає,
У цей воєнний час.
Прийшов він так неждано
У наш коханий край.
Його не буде здано
Тим ворогам. Ми край
Війні, яку почáли
Вони, покладемо.
На шлях цей вже ми стали
І ним же ідемо
Лише до перемоги.
Її здобудем ми.
У нас достатньо змоги
І сил. Тоді людьми
Щасливими ми жити
Всі будемо в краю
Своїм, а не тужити
Й кров проливать свою.
Коли в нас мир настане?
Тоді настане він,
Коли з нас кожен встане
Із гордістю з колін
І піде здобувати
Його в тяжкім бою
За Україну-мати
Коханую свою.
Євген Ковальчук, 04. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023