Євген Ковальчук

Сторінки (14/1373):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Війна


На  серце  скорбота
Каменем  впала
І  душу  журбота
Міцно  скувала,

Тому  що  триває
В  країні  війна,
Яка  забирає
Життя,  та  вона

Мине.  Час  цей  прийде.
Це  кожен  з  нас  зна.
Наш  край  з  неї  вийде.
Скінчи́ться  війна.

Цю  мить  наближають
Солдати,  які
Врагів*  всіх  долають
У  ції  важкі  

Часи,  що  настали
У  нашім  краю,
Щоб  мирні  ми  мали
Й  жили,  як  в  раю,

У  згоді  та  щасті
Усякую  мить,
А  не  у  нещасті,
Що  серце  гнітить

І  душу  шматує
Всю  без  співчуття,
Якого  бракує
У  неї.  Життя  –

Це  скарб,  що  тримає
З  нас  кожен  в  собі.
Ціни  він  не  має.
Відомо  тобі,
 
Мені  –  всім.  Триває,
Одначе,  війна
Й  життя  забирає  
Людськії  вона.
 
*Враг  –  заст.,  поет.  Ворог                                                                    



Євген  Ковальчук,  07.  09.  2022                                                                                            

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023


"Прокладаємо ми шлях…"

*****
 

Прокладаємо  ми  шлях
Свій  до  перемоги.
Ним  йдемо  ми  у  боях
З  ворогами.  Змоги

Й  сил  достатньо  у  всіх  нас,
Щоби  подолати
Їх  й  зустріти  мирний  час,
Що  бажаєм  мати.

Нащо  вороги  прийшли?
Щоби  нас  скорити?
Щоб  рабами  ми  були
Їхніми?  Зломити

Наш  міцний,  незламний  дух
Ввік  вони  не  зможуть.
Хай  вогонь  війни  не  вщух
Ще,  та  переможуть

В  ньому  наші  вояки,
Воїни,  солдати.
Ні,  не  буде  в  нас  віки
Ця  війна  тривати.

Їй  кінець  покладемо
Ми.  Вона  минеться.
Й  доля  та,  що  ми  ждемо,
Всім  нам  посміхнеться.

Більш  не  будем  ми  тужить,
Важко  воювати,
А  у  мирі  будем  жить
Й  щастя  відчувати

Серцем  і  душею  теж.
І  не  буде  мати
Щастя  це  ніяких  меж.
Україна-мати
 
Більш  не  буде  у  вогні,
Мов  сірник,  палати,
А  весь  вік  –  всі  ночі  й  дні
Буйно  процвітати.  
                                                                               
                         

Євген  Ковальчук,  07.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023


"Палає сонце золоте…"

*****
 

Палає  сонце  золоте
І  ніжно  зігріває.
Усім  я  серцем  вірю  в  те,
Що,  хай  іще  й  триває,

Та  скінчиться  страшна  війна
У  нашім  з  вами  кра́ю.
В  цю  світлу  мить  уся  вона
Таки  дійде́  до  краю

І  більше  в  нього  вороття
Ніякого  не  буде
Повік.  В  нім  мирнеє  життя
Вік  буде,  як  здобуде

Солодку  перемогу  він.
Йдемо  ми  всі  невпинно
До  неї,  вставши  із  колін,
З’єднавшись  воєдино.

Ми  ж  разом  –  сила  та,  яка
Страху  не  зна,  не  має.
Хай  нині  доля  в  нас  важка.
Вона  ж  її  здолає.

Ми  нею  ворогів  усіх
Здолаємо  навіки.
І  литиметься  світлий  сміх,
А  не  сліз,  крові  ріки.

У  цьому  сумніву  нема
У  нас  ані  краплини,
А  впевненість  нас  обійма
В  те,  що  до  Батьківщини

Мир  прийде  так,  як  і  в  серця.
Його  лиш  сонце  вийде.
Війна  ця  дійде  до  кінця
І  більше  вже  не  прийде.
 
Ми  в  мирі  житимемо  вік,
А  вороги  лихії
Нас  не  займатимуть  повік.
Минуть  часи  важкії.          
                               


Євген  Ковальчук,  07.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023


"За Україну-мати…"

*****

За  Україну-мати,
Її  свободу,  волю
І  за  щасливу  долю
Ідуть  у  бій  солдати.

Вони  із  ворогами
Жорстокими  всі  б’ються.
Вони  їм  не  здаються,
Хай  навіть  важко.  З  нами

Європа,  світ.  За  нами
Бо  правда,  справедливість.
За  що  несправедливість
Нам  ця  із  ворогами,

Що  цю  війну  поча́ли?
Але  ми  не  здалися,
А  все  ж,  та  спромоглися  –
Їм  гідну  відсіч  да́ли.

Хай  досі  ще  триває
Вона,  та  час  той  прийде,
Як  сонце  миру  вийде.
Це  кожен  добре  знає.

Адже  не  лиш  чекає
На  нього  з  нетерпінням,
А  й  з  чистим  же  сумлінням
Усіх  сил  докладає

Хтось  зброєю,  хтось  словом
Палким,  немов  багаття.
Час  прийде,  любі  браття,
Коли  у  нас  над  Львовом

Й  Донецьком  –  над  містами
Всієї  Батьківщини  –
Коханої  родини,
В  якій  живем  ми  з  вами
 
Всі,  сонце  миру  в  крáю
Все  ж  вийде,  запалає.
Війна  ж,  яка  триває,
Під  ним  згорить  до  краю.  
                                                 

                                                                                                                                     
Євген  Ковальчук,  07.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023


"Тримайтеся, солдати!"

*****
 

Тримайтеся,  солдати!
Тримайтеся,  цивільні!
За  Україну-мати
Боріться,  щоби  вільні

Були  ви  разом  з  нею.
Боріться  за  свободу,
Що  серцем  і  душею
Ви  любите!  Народу

Вкраїнському  властиві
І  відданість,  й  відвага.
Тож  вороги  злостиві,
Хай  їхня  перевага

У  кількості,  здолати
Його  повік  не  зможуть.
У  цій  війні  солдати
Всі  наші  переможуть,

А  вороги  зазнають
Поразки  нищівної.
Щомиті  наближають
Годину  цю  герої,

Які  їм  не  здаються,
А  проти  них  сміливо,
Доклавши  сил  всіх,  б’ються,
Щоб  сталося  це  диво,

Що  кожен  з  нас  чекає.
Війна  ця  закінчи́ться,
Хай  досі  ще  триває.
Ця  мить  до  нас  вже  мчиться.

Вона  не  за  горами
Уже.  Ми  з  нею  будем,
Коли  над  ворогами
Жорстокими  здобудем
 
Солодку  перемогу.
До  неї  й  прокладаєм
Ми  з  вами  всі  дорогу,
Як  ворогів  долаєм.  
                                                     


Євген  Ковальчук,  07.  09.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023


"До вкраїнського народу…"

*****

До  вкраїнського  народу
Вороги  прийшли  зі  сходу,
Щоб  його  скорити

Владі  власній,  мов  година
Ночі,  темній.  Батьківщина
Наша,  щоб  не  жити

Й  лиш  тужити,  спини  гнути,
Їхньою  рабою  бути,
Проти  них  повстала

І,  із  силами  зібравшись,
А  не  здавшись,
налякавшись,
Сміло  відсіч  дала

Разом  з  дітьми,  із  синами,
Щоби  ворогів  між  нами
Не  було  повіки,

Щоб  ніколи  їх  не  мали,
А  щоб  їх  усіх  здолали
Повністю  й  навіки.

Боремося  ми  щосили,
Щоб  усіх  їх  до  могили
Лиш  навік  загнати

Чи  з  своєї  Батьківщини,
Рідної  землі-родини
Назавжди  прогнати.

Певні  ми,  що  нам  удасться,
Адже  жоден  з  нас  не  здасться
Ворогам  повіки.

Ми  здобудем  перемогу.
Стали  на  її  дорогу
Ми  уже  й  прямуєм,

Навіть  хай  і  поступово,
Та  здобудем  і  чудово
Разом  відсвяткуєм.



Євген  Ковальчук,  06.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023


"Доля посміхнеться…"

*****

Доля  посміхнеться
Нам,  а  ця  війна  
Вся  страшна  минеться.
Кожен  з  нас  це  зна,

Адже  докладають
Сил  усіх  бійці
Ті,  які  долають
У  воєнні  ці

Днини  тих  триклятих
Наших  ворогів.
Воїнів  завзятих,
Наших  молодців

Ворог  не  здолає.
Кожен  з  них  в  собі
Сильний  дух  тримає.
З  ним  у  боротьбі

Цій  із  ворогами
Їх  же  й  подола,
Щоб  до  нас  із  вами
Доленька  прийшла

Світлая,  щаслива
Лиш.  Усі  ідем
Ми  до  цьо́го  дива
І  таки  дійде́м.

Цяя  мить  настане,
А  уся  війна
Ця  страшна  розтане.
Скінчиться  вона

І  уже  назавжди.
В  мирі  будем  жить
Ми  всі  з  вами  завжди,
Часу  кожну  мить.
 
Варто  подолати
Лиш  всіх  ворогів,
Щоб  повік  не  мати
Цих  важких  часів.  



Євген  Ковальчук,  06.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023


"Прийде тая днина…"

*****
 

Прийде  тая  днина,
У  яку  війна
Пройде́,  й  Батьківщина,
Що  в  нас  лиш  одна,

В  мирі  та  у  згоді
Житиме  весь  вік,
А  війни  в  народі
Нашому  повік

Більш  не  буде.  Знає
Все  це  кожен  з  нас,
Адже  докладає
Сил  всіх,  щоб  цей  час

Наступив.  Здолаєм
Ми  всіх  ворогів.
Ми  перемагаєм
Вже  їх.  До  часів

Мирних  ми  всі  прийдем,
А  з  війни  в  ту  мить
Найсвітлішу  вийдем.
Ворогам  скорить

Наш  народ  не  вдасться.
Сильний  наш  народ
Їм  повік  не  здасться.
Виженем  заброд

З  рідного  ми  краю.
Доведем  війну
Цю  страшну  до  краю,
В  темну  далину  –

Небуття  навіки
Вже,  без  вороття,
Щоб  було  повіки
Мирне  в  нас  життя,
 
Щоб  зростали  діти
Вільними  в  краю
Ріднім,  наче  квіти
Гарні  у  гаю.  
                                                                                                                                                             


Євген  Ковальчук,  06.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023


"Коли мине війна…"

*****
 

Коли  мине  війна,
Тоді  настане  мир.
В  його  солодкий  вир
Увійдуть  він,  вона,

А  також  я  і  ти  –
Кожнісінький  із  нас.
Цей  довгожданий  час
Уже  іде.  Іти

Й  надалі  буде  він,
Допоки  не  дійде́.
Так  з  нетерпінням  жде
Його  і  добрих  змін

Кожнісінький  із  нас,
Що  і  не  передать.
Недовго  нам  ще  ждать,
Аби  настав  цей  час,

Тому  що  не  ждемо
Ми  лиш,  але  й  б’ємось
Із  ворогом.  Здамось?
Повік,  хай  і  вмремо.

Та  певні  ми  у  тім,
Що  переможем  так,
Щоб  всі  жили  усмак
У  кра́ю  дорогім,

Щоб  мир  у  нім  був  вік,
А  не  лиш  певний  час.
Цей  час  іде  до  нас.
Як  прийде,  більш  повік

Не  буде  в  нас  війни,
А  буде  мирний  час,
Який  жде  кожен  з  нас,
Цвісти,  мов  квіт  весни,
 
У    нашім  дорогім,
Коханому  краю.
Неначе  у  раю,
Ми  житимемо  в  нім.                                                            

 

Євген  Ковальчук,  06.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023


Край війні цій прийде

 

Край  війні  цій  прийде.
Зна  це  кожен  з  нас.
Й  сонце  миру  вийде
В  цей  прекрасний  час,

Буде  всіх  нас  гріти.
Будемо  лишень
Ми  життю  радіти
Вкрай  усякий  день,

Кожну  мить,  допоки
Це  життя  минать
Буде  через  роки.
Ворогам  здолать

Нас  усіх  не  вийде.
Їх  здолаєм  ми.
Край  війні  цій  прийде.
Й  будемо  людьми

Щасними  ми  жити
В  рідному  краю.
Варто  лиш  розбити
Ворогів  в  бою.

Варто  лиш  прогнати
Їх  усіх  всім  нам.
Треба  їх  здолати,
З  ними  сам  на  сам

У  бою  зійшовшись,
Як  би  не  було  
Важко,  поборовшись,
Щоб  те  люте  зло

До  кінця  здолати.
Вдасться.  Певен  я.
Буде  процвітати
Земленька  моя.

Край  війні  цій  прийде.
Ніде  правди  діть.
Сонце  миру  вийде
Й  буде  вік  нас  гріть.      
                                                                                                                                                                                                                 


Євген  Ковальчук,  05.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023


Війна

 

Смуток  серце  крає,
Бо  іде  війна,
Що  жалю  не  має
Й  співчуття  не  зна

Так,  як  люди  тії,
Що  пішли  на  нас
З  нею,  бо  лихії
Душі  в  них.  Погас

Промінь  світлий,  ясний,
Ніжний  доброти.
Полонив  лиш  жасний
Промінь  зла  і  мсти

І  серця,  і  душі
Їхні,  що  ведуть
Цю  війну  на  суші
І  в  повітрі...  Суть?

Та  яка?  Немає
Суті  в  цій  війні,
Що  у  нас  триває,
Всяк  зна,  вже  не  дні,

Місяці,  а  роки.
Та  я  чую  вже
Перемоги  кроки.
Ворогам  чуже

Їхнім  ввік  не  стане.
Прийде  мирний  час,
А  війна  розтане,
Наче  сніг,  у  нас.

Вороги  зазнають
Краху  в  цій  війні.
Хай  іще  минають
Дні  її  страшні,

Але  ми  б’ємося
Й  миру  доб’ємось.
Їм  же  не  здамося,
Хай  і  помремо.                                                                    
 
                                                                                         

Євген  Ковальчук,  05.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023


До України

 

Україно,  горя
Випила  сповна
Ти,  напевно,  з  моря.
Ще  і  ця  війна.

Що  ж,  такая  доля.
З  нею  ж  ти  борись,
Щоби  ця  недоля
Зникла.  Не  корись

Їй,  а  то  страждати
Будеш  цілий  вік.
Слід  її  здолати
Повністю  навік.

Сил  усіх,  що  маєш
Ти,  враз  доклади.
Лиш  тоді  здолаєш,
Лиш  тоді  біди

Сеї*  вже  не  буде.
Лиш  тоді  вона  
До  кінця  прибуде.
Скінчиться  війна,

Наче  сніг,  розтане,
Мов  сірник,  згорить.
Більш  її  не  стане
В  тую  світлу  мить.

Буде  панувати
Світлий  мир  у  нас.
До  цієї  дати
Лиш  йде  кожен  з  нас,

Борючись  сміливо
Проти  ворогів,
Щоб  це  сталось  диво,
Як  би  і  хотів
 
Кожен  з  нас.  Цей  прийде
Неймовірний  час.
Сонце  миру  вийде
Скоро  вже  у  нас.              

*Сеї  –  заст.  Цієї                                                  



Євген  Ковальчук,  05.  09.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023


"Прийде час, коли настане…"

*****
 

Прийде  час,  коли  настане
Мир.  Тоді  війна
Так,  неначе  сніг,  розтане.
Пройде  вся  вона.

Мир  тоді  лиш  запанує
В  нашому  краю.
Нині  ворог  в  нім  лютує.
В  пеклі,  не  в  раю

Ворого́ві  душі  будуть,
Як  мине  життя
Їхнєє.  Усі  забудуть
Їх.  Без  співчуття

Нищать,  нівечать,  вбивають
Лиш  вони.  Такі
Люди  і  людьми  не  мають
Зватися.  Які

Сили  ними  ж  і  керують?
Тільки  сили  зла,
Що  із  ними  співіснують,
Що  у  них  дотла

Випалили  почування
Добрі,  але  мить
Прийде  й  їхняя  остання.
Й  миру  заблищить

Сонце  лагідне  над  нами,
Грітиме  всіх  нас,
Як  покінчим  з  ворогами
Всі  ми  –  кожен  з  нас,

Як  з  своєї  Батьківщини
Їх  проженемо.
До  цієї  ми  вершини
Нині  вже  йдемо

Й  дійдемо.  Ця  мить  настане.
Кожен  з  нас  це  зна.
Назавжди  у  нас  розтане,
Наче  сніг,  війна.  
                                                                                                                                                                                                                                     


Євген  Ковальчук,  05.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023


"Вороги – не друзі. "

*****
 

Вороги  –  не  друзі.
Ми  усі  в  цей  час
У  глибокій  тузі,
Бо  війна  йде  в  нас.

Вороги  лихії
Почали  війну.
В  миті  ці  важкії
Маю  я  одну

Думку,  щоб  скінчи́лась
Повністю  вона,
Щоби  більш  не  лилась
Кров  невинна.  Зна

Кожен,  що  нічого
Доброго  нема
В  ній,  що  дня  одного
Так,  немов  пітьма,

Все-таки  розтане
В  нашому  краю
Й  мир  у  нас  настане.
Нині  ж  у  бою

Борються  солдати
Проти  ворогів,
Щоб  їх  всіх  здолати
Назавжди.  Хотів

Їхній  пан,  щоб  здались
Ми  навалі  тій,  
Але  ми  зібрались
І  пішли  у  бій.

Бій  важкий,  одначе
Ми  не  здаємось
Ворогам,  неначе
Боягузи.  Хтось
                                                       
В  те,  що  переможем
Ми,  не  вірить?  Ні!
Ми  здолати  зможем
Ворогів  в  війні.                                                          
 


Євген  Ковальчук,  02.  09.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023


"Небо неокрає. "

*****
 

Небо  неокрає.
Сонце  в  нім  пала.
Смуток  серце  крає,
Бо  війна  прийшла

В  нашу  Батьківщину  –
Рідний,  любий  дім.
В  цю  страшну  годину
Вороги  у  нім

Ті,  які  не  знають
Жалю,  співчуття,
Адже  відбирають
У  людей  життя  –

Найдорожчий  в  цьому
Світі  скарб,  який
Лиш  один  у  ньому,
Як  і  світ  земний.

Що  ж?  Хтось  скаже:  «Доля
В  нас,  на  жаль,  така».
Та  у  нас  є  воля,
А  також  кріпка*

Сила  духу.  З  ними
Переможем  всіх
Ворогів.  Сумними
Більш  не  будем.  Сміх

Радісний  лунати
Буде  серед  нас.
Будем  відчувати
Щастя  повсякчас

Серцем  і  душею.
Будемо  з  ним  жить
Так,  немов  з  ріднею,
Неповторну  мить

Кожну  в  світі  цьому,
В  рідному  краю
Так,  як  в  чарівному,
Дивному  раю.
 

*Кріпка́  –  розм.  Міцна      
 


Євген  Ковальчук,  02.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023


"Час цей пролетить. "

*****
 

Час  цей  пролетить.
І  страшна  війна
Теж  останню  мить
Стріне.  Йде  вона  –

Мить  остання  ця.
Дійде  ця  війна  
До  свого  кінця.
І,  немов  весна,

Квітнутиме  час
Мирний  у  краю
Нашім.  Він  до  нас
Прийде.  На  краю

Смерті  та  життя
Всі  ми  стоїмо
Нині.  Почуття
Це  не  таїмо.

Але  також  ми
Боремось  в  цю  мить
Сміло,  бо  людьми
Вільними  ми  жить

Прагнемо  усі
В  рідному  краю,
У  його  красі
Всій.  За  це  в  бою

Віддають  життя
Воїни,  та  час
Мирний,  майбуття
Світлеє  до  нас

Прийде.  Певен  я,
Як  і  кожен  з  нас.
Наша  вся  сім’я
Українська  час

Стріне  цей  і  жить
Буде  лиш  у  нім
Неповторну  мить
Кожну  в  світі  цім.        



Євген  Ковальчук,  02.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023


"Доля – недоля…"

*****

Доля  –  недоля
Лише  із  війною,
Сповнена  болю,
Що  ллється  рікою,

Серце  з  душею
Ножем  гострим  крає.
Щастя  із  нею
У  них  же  немає.

Зле  це  нещастя  –  
Війна,  що  триває,
В  них  же  все  щастя
Цілком  відбирає,

Темні  лиш  сіє
У  них  почування.
Кожен  з  нас  мріє,
Щоби  остання

Мить  наступила
Лиш  та,  щоб  страшна
Вся  відступила
Від  нас  всіх  війна.

Мрієм  і  дієм,
Боремось  ми,
Бо  розумієм,
Щоб  ми  людьми                                            

Щасними  жи́ли
У  ріднім  краю,
Маємо  сили
Усі  у  бою

Власні  докласти.
Позбудемось  ми
Злої  напасти,
Мов  світло  пітьми.

Й  пройде,  минеться
Страшна  ця  війна
І  не  верне́ться
Повік  більш  вона.  
           
                                                                                                                                         

Євген  Ковальчук,  02.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023


До рідного краю в лихий час війни

 

Ой,  ти,  краю  мій,  страждаєш
Нині  у  війні,
Але  ворогів  здолаєш
Ти.  Повір  мені.

Прийде  час  цей.  Запалає
Сонце  миру  в  нас,
А  вйна,  що  ще  триває,
Пройде  в  той  же  час.

Попід  сонцем  миру  стане
Вся  вона,  мов  сніг.
Мир  у  нас  таки  настане.
Не  один  поліг

Вже  солдат  на  полі  бою,
Щоб  ти  вільним  був,
Рідний  краю,  у  двобою
Все-таки  здобув

Перемогу.  Лиш  борися,
Не  здавайсь  повік
Ворогам,  їм  не  корися,
Щоб  не  бути  вік

Їхнім  лиш  рабом.  Ти  гідний
Лиш  щасливим  буть,
Краю  дорогий  мій,  рідний.
Ворогів  всіх  збуть

Слід  для  цього  в  цю  годину
Темную  війни,
Ворогів  не  половину,
А  усіх.  Вони

Й  серця  у  собі  не  мають,
Адже  все  кругом
Нищать,  нівечать,  ламають
Із  жорстоким  злом.  

Прийде  час,  мій  рідний  краю,
Й  ця  війна  дійде́
З  ними  усіма  до  краю,
Й  мир  до  нас  прийде́.    



Євген  Ковальчук,  02.  09.  2022
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023


"Той, хто убиває…"

*****
 

Той,  хто  убиває,
Відбира  життя,
У  собі  не  має
Й  краплі  співчуття.

Той,  хто  убиває,
Щоби  зберегти
Те  життя,  що  має
Так,  як  я  і  ти,

Тільки  захищає
І  себе,  і  тих,
З  ким  же  проживає,
Доки  не  затих

Серця  стук.  Година
Темная  прийшла.
Змушена  людина,
Що  не  має  зла

В  серці,  убивати
Ворогів  своїх,
Щоби  не  страждати
Від  лихих  справ  їх

В  рідній  Батьківщині
І  щоб  також  жить,
Доки  серце  нині
В  грудях  стукотить

Ще.  Життя,  що  плине
Так,  як  сивий  час,
Лиш  одне-єдине
В  кожного  із  нас,

Бо  колись  минеться.
Нить  його  навік
Все-таки  порветься.
Є,  було  і  вік

Буде  так.  Збагнімо,
Люди  в  світі  цім,
Й  лиш  добро  робімо,
Щоб  жить  в  щасті  в  нім!        
 


Євген  Ковальчук,  01.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023


"Будемо життю радіти…"

*****
 

Будемо  життю  радіти
І  пісні  співати
Радісно,  неначе  діти,
Як  Вкраїна-мати

Наша  ворогів  здолає,
Всіх  їх  переможе.
А  вона,  що  кожен  знає,
Це  зробити  може.

Воїни  її,  солдати
Сил  всіх  докладають,
Щоби  ворогів  здолати
Тих,  які  не  мають

Серця  в  грудях.  Каменюка
В  них  замісто*  нього.
У  душі  у  них  гадюка
Та,  що,  крім  лихого,

Не  лишила  більш  нічого.
Виссала  все  добре.
У  солдата  молодого
Нашого  хоробре

Серце  і  душа  смілива.
З  ворогом  він  б’ється,
Сил  доклавши  всіх,  і  дива
Все  ж  таки  доб’ється.

Буде  наша  перемога
В  цій  війні  жорстокій.
Більш  не  буде  в  нас  тривога.
Будуть  мир  і  спокій

В  серці  кожної  людини,
Як  у  всій  державі.
До  цієї  йдем  ми  днини.
Цій  великій  справі
 
Служимо,  із  ворогами
Борючись  сміливо.
Будем  вільними  ми  з  вами.                                                                                                                                                                                                                  Станеться  це  диво.

 
*Замісто  –  діал.  Замість                                                                                                                  



Євген  Ковальчук,  01.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023


"Серце повнеє розпуки…"

*****
 

Серце  повнеє  розпуки,
Бо  моя  країна
Зазнає  тяжкії  муки.
Нині  Україна

У  війні  вся  потопає.
В  ній  у  цю  годину
Україна  проливає
Кров  свою  невинну.

Борються  її  солдати
З  тими  ворогами,
Що  напали.  Відсіч  дати
Їм  –  це  наша  з  вами

Справа  честі.  Батьківщина
В  нас  бо  всіх  єдина  –
Україна,  де  повинна
Кожная  людина

Жити  в  злагоді  та  згоді,
Як  і  в  світі  всьому,
В  кожному  його  народі.
Суть  життя  ж  бо  в  цьому.

А  війна  цю  суть  ламає,
Але  Батьківщина
Наша  сил  достатньо  має,
Щоби  ця  година

Повністю,  цілком  минула,
Щоб  вона  навіки
Сном  міцним  уся  заснула.
І  тектимуть  ріки

Згоди,  радості  та  щастя
В  нашій  Батьківщині,
Що  здолала  це  нещастя,
Що  ми  маєм  нині.

Буде  вся  вона,  мов  квіти,
Буйно  розквітати.
Будем  ми  життю  радіти,
Щастя  відчувати.    



Євген  Ковальчук,  01.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023


Батьківщині

 
У  мене  ти  єдина,
Кохана  Батьківщино.
Злилися  я,  людина,
І  ти  вже  воєдино,

Неначе  дві  краплини
В  одну.  На  світі  всьому
Немає  Батьківщини,
Окрім  тебе.  В  мойому

Серде́ньку  ти  навіки
І  у  душі.  Кохання
До  тебе,  наче  ріки,
Із  вечора  до  рання,

Від  рання  до  смеркання
Тече  у  них,  допоки
Мить  не  прийшла  остання
Мого  життя  крізь  роки,

Які  ідуть,  минають
На  світі  цім  невпинно
І  вороття  не  мають,
Бо  бути  так  й  повинно.

Усюди  ти:  в  озерці,
У  горах  та  у  полі…
І  у  моєму  серці,
Що  б’ється  ще  поволі

Для  тебе  і  заради
Теж  тебе,  Батьківщино.
Не  матимеш  ти  зради
Моєї  ввік.  Невинно

Ти  у  війні  страждаєш
У  цю  важку  годину,
Та  ворогів  здолаєш
Ти.  Б’ються  ж  бо  без  впину
 
Твої  хоробрі  діти
Із  ними.  Час  настане,
Коли,  неначе  квіти,
Мир  квітнути  знов  стане.  
                                         
 

Євген  Ковальчук,  01.  09.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023


До народу

 

Вставай,  народе  мій,  з  колін
І  йди  лише  вперед.
До  позитивних  йди  лиш  змін,
Аби  життя,  мов  мед,

Солодким  завсігди*  було,
А  злу  ввік  не  корись
І,  щоби  згинуло  те  зло,
Щосили  з  ним  борись.

Я  певен,  переможеш  ти
Його.  Воно  ж  мине.
Ти  спалиш  з  ним  усі  мости.
І  щастя  огорне

Тебе,  мов  матінка  дитя.
Ти  тільки  не  здавайсь
Злу,  а  борися  до  пуття,
Із  сил  усіх  старайсь,

Хай  як  би  важко  не  було.
Тоді  здолаєш  ти
Зло,  що  до  тебе  ж  і  прийшло.
Ти  дійдеш  до  мети

Цієї  світлої,  немов
Те  сонце,  що  блищить.
Позбудешся  усіх  оков,
Їх  розірвавши  вмить.

Не  будуть  тиснути  вони,
Душити,  як  змія.
Мов  сонце,  що  із  вишини
До  нас  усіх  сія,  

Увесь  сіятимеш  і  ти
Лиш  щастям  неземним,
Допоки  будеш  ти  іти
Ще  світом  цим  земним.

Настане  цей  прекрасний  день,
Чудова  цяя  мить,
Народе  мій.  Борись  лишень,
Й  тобі  поталанить.    

*За́всігди  -  розм.  Завжди  



Євген  Ковальчук,  01.  09.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023


"Хто сказав, що ми слабкі?"

*****
 

Хто  сказав,  що  ми  слабкі?
Хай  прийшли  часи  важкі,
Сміло  боремося  ми,

Адже  прагнемо  ми  жить
Кожну  неповторну  мить
Лиш  щасливими  людьми

В  ріднім,  любому  краю.
Боремося  ми  в  бою
Проти  ворогів

Тих,  що  вторглися  в  наш  край,
Та  в  нім  їм  прийде́  лиш  край.
З  давніх  ще  часів

Бореться  народ  весь.  Дух
Наш  незламний.  Той  бій  вщух.
Вщухне  також  цей,

Та  у  цей  раз  вже  навік.
Більш  не  буде  в  нас  повік
Воєн.  Так,  людей

Час  важкий  цей  об’єднав,
Щоб  нас  ворог  не  здолав,
А  здолали  ми

Всі  його  у  цім  бою,
Щоб  у  рідному  краю
Щасними  людьми


Ми  жили  увесь  свій  вік,
Доки  так,  неначе  рік
Води,  ще  тече

Наше  з  вами  все  життя,
Бо  ж  не  буде  вороття,  
Як  воно  стече.
 
 

Євген  Ковальчук,  31.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023


Дощ і війна

 

Нині  ми  з  дощем,
А  у  серці  щем,
Бо  війна  іде.

От,  якби  дощ  лив
Так,  щоб  він  же  змив
Всю  її.  Паде́

В  вигляді  краплин
Крупних  дощ  з  хмарин.
Плачуть  так  вони,

Бачачи  весь  жах
У  своїх  очах  –
Жах  увесь  війни,

Що  у  нас  іде.
Наш  народ  веде
Проти  ворогів,

Що  до  нас  прийшли,
Цю  війну.  Були
З  давніх  ще  часів

В  нас  герої  й  є.
Кожен  з  них  дає
Відсіч  ворогам.

Завдяки  їм  все  ж
Ця  війна  до  меж
Власних  дійде,  й  нам

Буде  лиш  щастить.
Будемо  ми  жить
В  мирі  й  згоді.  Хай

Дощ  колись  прийде́
Знов,  війна  ж,  що  йде,
Стріне  вічний  край.
 
                                                                                                                                           

Євген  Ковальчук,  31.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023


"Кожен з нас жада…"

*****
 

Кожен  з  нас  жада,
Щоб  війна-біда
Ця  від  нас  пішла

Повністю  навік,
Щоби  цілий  вік
Світлою  була

Доленька  у  нас  –
Згоди,  миру  час.
Радісна  ця  мить

Вже  до  нас  іде
Й  скоро  вже  прийде́.
Серденько  щемить

Доти  ж  в  грудях  вкрай.
Рідний,  любий  край  
Весь  наш  у  вогні,

Бо  війна  іде.
Гул  її  гуде
Цілі  ночі  й  дні.

Люди  гинуть  в  ній  –
В  цій  війні  страшній,
Що  жалю  не  зна,

Як  і  вороги.
Їхньої  й  ноги,
Як  мине  війна,

Більш  не  буде  ввік,
Бо  війна  навік
Пройде  й  мирний  час

Прийде  в  рідний  край,
Що  кохаєм  вкрай
Всі  ми  –  кожен  з  нас.                                                                                                                  
                                                   


Євген  Ковальчук,  31.  08.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023


Миру – так! І ні – війні!

 

Миру  –  так!  І  ні  –  війні!
У  її  палкім  вогні
Нині  горимо,

Та  зведе́мо  нанівець
Ми  її.  Ми  їй  кінець
Все  ж  покладемо.

Прийде  чарівна  та  мить,
Як  вона  уся  згорить
У  своїм  вогні,

Що  палає,  пломенить,
Буйно  так  палахкотить
Цілі  ночі  й  дні.

Мир  прийде́.  Війна  піде́
І  вже  більше  не  прийде́
В  наш  куток  повік.
 
В  мирі  будем  ми  в  нім  жить
Кожну  неповторну  мить,
Весь  життєвий  вік.

Прийде  час  цей  золотий,
Як  мине  війни  важкий
І  болючий  час

Не  на  день  чи  місяць,  рік.
Прийде  мирний  час  навік.
Буде  він  у  нас.

Миру  –  так!  І  ні  –  війні!
Та  війна  йде  ночі  й  дні.
Гинуть  люди  в  ній,

Та  герої  покладуть
Їй  кінець  і  приведуть
Злагоду  в  край  мій.  



Євген  Ковальчук,  31.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023


Мирний час

 

Мирний  час  іде  до  нас.
Ми  до  нього  ідемо
У  важкий  воєнний  час,
У  якому  живемо

Нині  ми,  адже  всі  ми
Боремось,  доклавши  сил
Всіх  своїх.  З  війни  пітьми
Вийдемо,  позбувшись  брил

Всі  її,  що  тиснуть  нас
І  дихнути  на  дають
Вільно,  та  мине  цей  час.
Ворогів  всіх  розіб’ють

Наші  воїни.  Вони  
Покладуть  кінець  війні.
І  не  буде  більш  війни,
А  настануть  мирні  дні.

Прийде  мирний  час  до  нас.
Прийде  він  в  наш  рідний  дім.
І  вже  буде  повсякчас
В  ньому  він,  а  ми  у  нім.

Разом  з  ним,  в  його  красі
Чарівній  ми  будем  жить
В  рідному  краю  усі
Кожну  неповторну  мить.

В  цьому  певен  кожен  з  нас,
Навіть  хай  іще  війни
Протіка  в  нас  темний  час,
Та  мине  він,  наче  сни,

Згасне,  мов  зоря,  навік,
Адже  мирний  час  прийде́
Той,  що  буде  в  нас  весь  вік.
Він  до  нас  невпинно  йде.

Ми  до  нього  теж  йдемо
Й  дійдемо,  коли  війні
Цій  кінець  покладемо
Дійсно,  а  не  уві  сні.                                                    
 


Євген  Ковальчук,  31.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023


Дух наш не зламати

 

Дух  наш  не  зламати.
Він  у  нас  міцний,
Як  і  наша  мати  –
Край  наш  дорогий  –

Рідна  Батьківщина  –
Україна.  Хай
І  прийшла  година
Темная  украй,

Зла,  лиха,  тривожна,
Та  здаватись  нам
Їй  повік  не  можна.
Ми  всім  ворогам

Відсіч  все  ж  даємо
Сміло,  хай  і  кров
Власную  ми  ллємо
У  двобою  знов.

Дух  наш  не  зламати
Лютим  ворогам.
В  нас  одна  лиш  мати  –
Україна.  Нам

Доля  ще  всміхнеться.
Боремося  ми.
Ця  війна  минеться.
Будемо  людьми

Щасними  ми  жити
В  рідному  краю
І  не  будем  лити
Більше  кров  в  бою,

Бо  війни  не  стане.
Вся  вона  у  нас,
Наче  сніг,  розтане.
Прийде  мирний  час,

У  якому  жити  
Будемо  ми  вік
І  не  будем  лити
Крові  вже  ввік.                                        



Євген  Ковальчук,  31.  08.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023


"Слава тим, хто у бою…"

*****
 

Слава  тим,  хто  у  бою
Рідну  земленьку  свою
Сміло  захищає

В  цей  важкий,  болючий  час,
Що  ураз  прийшов  до  нас
Й  до  сих  пір  триває.

Україна  у  війні.
У  її  страшнім  вогні  
Вся  вона  палає.

Серце  плаче,  мов  маля,
А  із  ним  і  вся  земля.
Серце  й  душу  крає

Так,  неначе  ніж,  війна
Та,  що  співчуття  не  зна
І  його  не  має.

Та  у  миті  непрості
Ці  усі  у  нас  є  ті,
Що  страху  не  мають,

А  за  земленьку  свою
Рідну  у  важкім  бою
Голову  складають,

Лиш  би  вся  вона  була
Вільною  і  щоб  цвіла
Буйно  світлим  щастям

Цілий  свій  життєвий  вік,
Покінчивши  вмить  навік
З  цим  лихим  нещастям

В  вигляді  війни.  Цей  час
Світлий  вже  іде  до  нас.
З  ним  ми  скоро  будем,
 
Як  ми  перемогу  всі
У  її  усій  красі
Врешті-решт  здобудем.  
 
                                                     
                                                                     
Євген  Ковальчук,  31.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023


Ми йдемо до перемоги


Ми  йдемо  до  перемоги
І  до  нас  іде  вона.
Наші  зійдуться  дороги,
І  мине  вся  ця  війна,

Що  іще  у  нас  триває
Й  серце,  й  душу,  наче  ніж,
На  шматочки  розрізає
Повністю,  лютіше,  ніж

Він.  Немає  ж  співчування
У  війни,  що  ще  трива
Від  рання́  і  до  смеркання
Й  навпаки,  але  жива

Україна  –  наша  мати
І  ніколи  не  помре,
Бо  її  не  подолати.
Хай  і  землю  забере

Ворог,  душу  ж  не  підкорить
І  її  не  знищить  теж,
Хай  що  він  нам  не  говорить,
Бо  любов,  яка  без  меж,

До  Вкраїни,  в  ній  палає
Буйним,  препалким  вогнем,
Що  усіх  нас  зігріває
Ще  ніжніше  з  кожним  днем.

Ми  йдемо  до  перемоги
У  війні.  Хто  нам  сказав,
Що  не  маємо  ми  змоги
До  її  вступити  лав?

Вступимо.  Ми  з  нею  будем.
Прийде  цей  жаданий  час.
Перемогу  ми  здобудем.
І  тоді  ми  повсякчас,

Доки  буде  ще  світити
Ясне  сонце  в  небесах,
Будемо  у  мирі  жити
Наяву,  а  не  у  снах.  
.                                                    


Євген  Ковальчук,  30.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023


"Ворогам нас не здолати!"

*****
 
Ворогам  нас  не  здолати!
Хай  і  будемо  всі  ми
У  його  вогні  палати,
Та  не  станемо  людьми

Тими,  що  всім  їм  коритись
Будуть.  Не  настане  час  
Цей.  Б’ємось  і  будем  битись,
Доки  не  прийде́  до  нас

Перемога  золотая,
Доки  не  здобудем  ми
Всі  її.  Ця  мить  святая
Прийде.  І  тоді  людьми

Ми  щасливими  всі  жити
Будемо  в  своїм  краю.
Доти  ж  нас  не  зупинити
Ворогам  у  тім  бою,

Що,  мов  полум’я,  палає
Попід  небом  голубим.
Ця  війна  всіх  нас  єднає,
Робить  нас  усіх  одним,

Як  і  небо,  що  над  нами.
України  всі  ми  є
Доньками,  також  синами.
Ця  війна  вже  розтає,

Наче  сніг,  хай  поступово.
І  розтане  вся  вона,
Й  буде  мир  у  нас  чудово,
Мовби  красная  весна,

Розквітати.  Жити  будем
В  ньому  ми  в  своїм  краю.
Перемогу  ми  здобудем
В  нелегкому  цім  бою,

Навіть  хай  до  неї  дійдуть
Не  усі,  але  вони
Всі  героями  увійдуть
Ув  історії  війни.                                



Євген  Ковальчук,  30.  08.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2023


"На душі моїй тягар…"

*****
 

На  душі  моїй  тягар,
Наче  камінь,  преважкий,
Бо  напав,  немов  пожар
Буйний,  ворог  злий,  лихий

На  коханий,  рідний  край
Мій.  Почалася  війна,
Що,  як  ворог  лютий  вкрай,
Співчуття,  жалю  не  зна.

Йде  страшная  ця  війна.
Забира  вона  життя,
Та  закінчиться  вона
І  уже  без  вороття.

Переможе  рідний  край
Мій,  поклавши  цій  війні
Всій  вже  остаточний  край,
Їй  тверде  сказавши  «Ні!».

Прийде  час  цей  чарівний,
На  який  ми  всі  ждемо
І,  пішовши  в  бій  тяжкий,
Теж  до  нього  ідемо.

Ворогів  здолаєм  ми
Всіх  ущент  і  будем  жить
Лиш  щасливими  людьми
Всі  життя  усяку  мить.

Сонце  миру  зійде  в  нас.
Будем  ми  зігріті  ним
Всюди,  також  повсякчас,
Доки  кожен  з  нас  живим  

Буде  в  світі  цім  земнім,
В  рідному  своїм  кутку,
Подолавши  врешті  в  нім
Доленьку  свою  гірку
 
Повністю.  Іде  війна,
Та  настане  світлий  час
Той,  коли  мине  вона
Й  прийде  мир  навік  до  нас.    
                                         


Євген  Ковальчук,  30.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2023


"Всіх нас украй єднає…"

*****
 

Всіх  нас  украй  єднає
Любов  до  Батьківщини,
Що,  як  вогонь,  палає
У  кожної  людини

В  душі  та  серці.  Тільки  
Одна  всіх  нас  вона.
І  любимо  настільки
Її  ми,  що  війна

Нас  все  ж  не  роз’єднає.
Вона  пак  навпаки  –
Народ  весь  наш  єднає,
Неначе  ланцюжки,

В  один  ланцюг  –  державу
Велику  та  могутню
За  превелику  справу  –
Культуру  самобутню

Повіки  не  втрачати,
А  завжди  берегти,
А  також  розвивати
Усі  її  пласти,

Щоб  наша  Батьківщина
Щасливою  була,
Як  кожна  в  ній  людина,
Хай  де  би  не  жила.

За  це  в  страшну  годину,
Яка  у  нас  настала,
Ми  боремось  без  впину
Із  самого  начала.

За  це  всім  нам  не  шкода
Й  життя  своє  покласти.
Така  у  нас  природа
Уся,  а  не  почасти.
 
Її  в  нас  не  забрати,
А  також  не  змінити.
Жили,  живем  й  слід  знати  –
Вік  з  нею  будем  жити.                                                  



Євген  Ковальчук,  30.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2023


Герої України

 

Героїв  має  Україна.
Вони  всі  на  війні,
Щоб  не  була  у  нас  руїна.
Вони  і  ночі,  й  дні

Державу  нашу  захищають
Від  лютих  ворогів,
Що  й  серця  у  собі  не  мають,
Не  те,  що  почуттів.

Та  є  в  нас  мужнії  герої,
Що  проти  них  ідуть
У  кожнім  нелегкому  бої,
Який  вони  ведуть,

Усіх  доклавши  сил,  що  мають.
А  їх  в  них  без  кінця
І  ними  ворогів  здолають
Вони.  Жорстока  ця

Війна  до  фінішу  все  ж  дійде
Вже  скоро  завдяки
Їм.  Сонце  миру  й  згоди  зійде
Над  нами.  Залюбки

Під  ним  ми  грітися  всі  будем
У  ту  прекрасну  мить,
Як  перемогу  ми  здобудем
І  в  мирі  будем  жить.

Герої  мить  цю  наближають,
Хай  і  своє  життя
Безцінне  також  покладають
Уже  без  вороття.

Адже  воно  лише  єдине
В  людей.  Нехай  навік
Героя  тіло  все  ж  загине
В  війні,  але  повік

Не  згине  честь,  а  також  слава,
Що  перемогу  в  цій
Війні  здобула  вся  держава,
Щоб  вік  був  мир  у  ній.  

 

Євген  Ковальчук,  30.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2023


Війна

 

Доки  ще  триває
Ця  війна,  в  мені
Серденько  страждає
Цілі  ночі  й  дні.

Гірко  серце  плаче
І  душа  болить.
Ця  війна  неначе
Вік  уже  гримить.

О,  коли  ж  настане
Мить  та  чарівна,
Як  війни  не  стане,
Скінчиться  вона?

В  ній  же  ні  краплини
Доброго  нема,
Як  і  у  людини
Тої,  що  сама

Цю  ж  війну  почала.
Нині  йде  вона.
Серце  все  скувала
Смута  престрашна.

Душу  полонила
Темная  печаль,
Бо  війна  втопила
У  собі,  на  жаль,

Не  одне  й  не  сотні  –
Тисячі  життів.
Ми  усі  скорботні.
Навіть  бракне  слів,

Щоби  передати
Жах  увесь  війни,
Та  в  нас  є  солдати
Й  мужньо  нас  вони
 
Захищають.  Прийде
Все  ж  кінець  війні,
Й  сонце  миру  вийде
В  нашій  стороні.        
 


Євген  Ковальчук,  30.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023


Війна

 

Війна  кровопролитна,
Яка  жалю  не  зна,
Як  небо,  непохитна.
Іде  у  нас  вона.

Іде  вже  не  години,
Не  дні,  не  місяці,
Роки́  від  тої  днини,
Як  вороги  всі  ці

Прийшли  до  нас  зі  сходу,
Аби  собі  скорить
Дух  нашого  народу.  
Та  він  у  тую  ж  мить

Піднявсь  і  захищати
Сміливо  став  свій  край  –
Свою  Вкраїну-мати,
Яку  кохає  вкрай.

Адже  вона  єдина
На  світі  всім  земнім.
Прийшла  війни  година
У  наш  із  вами  дім

Із  тими  ворогами,
Які  ж  і  привели
Її,  щоб  ми  рабами
Всі  їхніми  були.

Не  з  тих  ми,  що  здаються.
Хай  знають  всі  вони.
Ми  з  тих,  що  сміло  б’ються
Лиш  до  кінця  війни,

Лише  до  перемоги,
Хай  і  коли  прийде́
Вона,  не  всі  на  ноги
Устануть.  Ще  іде

Війна,  та  скоро  прийде
Її  кінець  в  ту  мить,
Як  сонце  миру  вийде
На  небі  й  заблищить.  



Євген  Ковальчук,  29.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023


"Ми до перемоги…"

 *****

 
Ми  до  перемоги
Ближчі  з  кожним  днем.
Ми  до  неї  йдем,
Із  колін  на  ноги

Вставши.  Ми  за  волю
Боремось  щосил
І  за  небосхил
Мирний,  світлу  долю.

Ворог  відібрати
Прагне  їх  у  нас
У  важкий  цей  час,
Та  нас  не  здолати.

Ми  за  них  готові
Битись  до  кінця,
Й  переможна  ця
Мить,  хай  і  у  крові,

Але  все  ж  настане,
А  війна,  мов  сніг,
Що  паде́  до  ніг
Взимку,  вся  розтане

Не  на  рік  –  навіки.
Буде  мир  у  нас,
Що  прийде́,  всякчас.
Буде  він  повіки.

В  ньому  будем  жити,
Що  ми  всі  найбільш
Нині  прагнем.  Більш
Гірко  лиш  тужити

Ввік  не  будем.  Світла
Доля  буде  в  нас
Квітнути  всякчас,
Начебто  розквітла
 
Квітонька  весною,
Як  покінчим  вмить
Ув  останню  мить
Ми  усі  з  війною.                                                        
 
                                                                                                 
Євген  Ковальчук,  29.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023


"Якою б не була важкою…"

*****  

Якою  б  не  була  важкою
Недоленька  у  нас,
Допоки  ще  тече  рікою
Її  й  наш  з  вами  час,

Її  ми  маємо  долати,
Аби  перемогти.
Для  цього  –  сил  всіх  докладати,
Що  маємо  я  й  ти,

Вона,  він  –  кожен.  Певен,  зможем
Її  здолати  ми.
Настане  час  –  ми  переможем.
Щасливими  людьми

В  своїй  державі  будем  жити.
Лихі  часи  минуть.
Не  будемо  ми  більш  тужити,
Бо  добрії  прийду́ть

До  нас  часи,  немов  до  хати.
Радіть  їм  будем  ми,
Як  наша  Україна-мати
Уся.  Її  грудьми

Ми  будемо  обороняти.
Тому  часів  лихих
Не  будемо  ніколи  мати,
Позбавившись  від  них.

А  буде  тільки  процвітати
На  цілий  білий  світ
Кохана  Україна-мати
Впродовж  своїх  всіх  літ,

Допоки  буде  пломеніти
На  небі  сонце-птах
І  лагідно  усіх  нас  гріти,
Як  мати  на  руках

Своє  дитятко.  Будем  долю
Ми  мати  світлу  всі,
Як  і  свободу,  як  і  волю
У  їхній  всій  красі.        



Євген  Ковальчук,  29.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023


Не здаваймось ворогам!

 

Не  здаваймось  ворогам!
Їм  же  не  корімось!
Щоб  всміхнулась  доля  нам,
Проти  них  борімось!

Йдімо  тільки  уперед,
А  назад  –  ні  кроку!
І  солодким,  наче  мед,
Хай  не  цьо́го  року,

Та  все  ж  матимем  життя.
Виборемо  волю
І  свободу,  майбуття
Світле.  Не  дозволю

Ані  я,  ні  жоден  з  нас,
Щоб  була  недоля,
Щоб  її  ми  повсякчас
Мали.  Світла  доля

Прийде  в  край  наш,  наче  в  дім.
Будемо  ми  з  нею
Жити  в  кра́ю  дорогім,
Наче  із  ріднею.

Не  здаваймось  ворогам!
Сил  всіх  докладімо,
Щоб  позбутися  їх  нам!
Сміло  в  бій  ідімо!

Їм  нас  не  здолати,  ні.
Буде  перемога  
Нашою  у  цій  війні.
Довга  хай  дорога,

Та  її  пройдемо  ми
І  в  своїй  країні
Жить  щасливими  людьми
Будем.  Україні
 
Доля  посміхнеться,  так.
І  ми  не  тужити
Будемо,  а  з  нею  всмак
Вік  увесь  свій  жити.  



Євген  Ковальчук,  29.  08.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023


"Літо добігає до кінця…"

*****

Літо  добігає  до  кінця
Вже  й  війна  жорстокая  вся  ця

Теж  до  нього  скоро  добіжить.
Будемо  ми  в  мирі  з  вами  жить.


Незабаром  мир  до  нас  прийде́,
Бо  невпинно  він  до  нас  іде

Так,  як  ми  до  нього  в  темний  час
Цей,  який  зненацька  так  до  нас

Всіх  прийшов.  Ми  переможем  всіх
Ворогів.  І  замість  плачу  сміх

Радісний  лунати  буде  в  нас
Всіх  усюди,  а  також  всякчас.

Будемо  щасливими  людьми
У  своїй  державі  жити  ми.

В  цілім  світі  в  нас  вона  одна
Так,  як  мати  й  батько.  Кожен  зна,

Бо  родився  й  виріс  саме  в  ній
І  живе  донині  в  ній  одній.

І  тому  її  всі  захищать
Маємо  ми,  ворогів  долать

Тих,  що  нині  увірвались  в  край
Наш,  який  ми  любимо  украй.

Хай  за  нього  ми  і  помремо
У  війні,  одначе  не  дамо

Жодним  ворогам  його  схопить,
Власній  темній  владі  підкорить.

Не  дозволимо  цього  всього  повік,
Хай  і  будемо  боротись  вік,

Бо  держава  в  нас  усіх  одна  –
Україна-мати  чарівна.                                            



Євген  Ковальчук,  29.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023


"Хай іще іде війна…"

*****
 

Хай  іще  іде  війна
Та,  що  співчуття  не  зна,
Та  вона  минеться.

Доленька  нам  чарівна,
Наче  красная  весна,
Мило  посміхнеться.

Будемо  ми  з  нею  жить
Кожну  неповторну  мить,
Доки  буде  битись

Серце  в  кожному  із  нас.
Прийде  цей  прекрасний  час.
Більш  не  будем  битись

Ми  у  війнах.  Буде  мир.
У  його  солодкий  вир
Ми  усі  ввійде́мо

Й  будемо  у  ньому  жить
Кожну  неповторну  мить.
Ми  все  ж  покладе́мо

Цій  війні  кінець.  Вона
Скінчиться  і,  як  весна,
В  нас  розквітнуть  згода,

Мир,  добробут.  Будуть  в  нас
Всюди,  а  також  всякчас
Воля  та  свобода.

Виборемо  їх  всіх  ми
І  щасливими  людьми
Будемо  ми  жити,

Доки  в  синіх  небесах
Буде  жовтокрилий  птах  
Нам  усім  світити.
 

                                                                                                                               
Євген  Ковальчук,  29.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023


"Мир і спокій проти зла…"

*****

Мир  і  спокій  проти  зла,
Горя  та  нещастя
Боряться,  аби  була
Доля,  повна  щастя

В  кожного  із  нас  повік.
І  вони  все  ж  зможуть
Подолати  їх  навік,
Їх  же  переможуть.

Будуть  мир  і  спокій  в  нас,
Як  минуть  нещастя.
Будемо  ми  повсякчас
Відчувати  щастя

Серцем  всім,  душею  теж.
І  йому  не  буде
В  цьому  світі  жодних  меж.
Зло  ж  усе  забуде

Кожен  з  нас,  добро  робить
Буде  всім  і  всьому.
Буде  нам  усім  щастить
Всюди  та  у  всьому,

Хай  за  що  б  ми  не  взялись,
Щоби  почування
І  думки  у  нас  лились
З  ранку  до  смеркання

Й  навпаки  лиш  чарівні,
Добрії,  прекрасні,
Дивовижні,  неземні,
Щоб  були  ми  щасні,

Та  не  тільки  в  дану  мить,
А  впродовж  усього
В  світі  цім  життя,  щомить,
Хай  і  дня  одного
 
Або  ночі  в  нас  воно
Пройде  вже  навіки,
Бо  лише  одне  дано,
Більш  не  буде  ввіки.                                              



Євген  Ковальчук,  29.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023


"Сонячне тепло…"

*****
 

Сонячне  тепло
Зігріває  нас
У  важкий  цей  час,
Бо  лютує  зло

Ворогів,  які
Увірвались  в  край
Наш,  що  ми  украй
Любимо.  Важкі

Миті  ці  війни.
Не  одне  життя
Вже  без  співчуття
Знищили  вони.

Всупереч  цьому
Ми  не  здаємо́сь,
Щоб  не  довелось
Увійти  в  пітьму,

Що  несе  війна,
Що  не  зна  добра.
Ні,  повік  пора
Ця  не  прийде.  Зна

Кожен,  що  прийде́
Мир  до  нас  усіх,
Повен  щастя,  втіх…
Він  уже  іде.

Серце  ще  щемить,
Бо  іде  війна
Лютая,  страшна,
Та  настане  мить,

У  яку  вона
Дійде  до  кінця.
Йде  мить  світла  ця
Й  гарна,  як  весна.
                         
Вже  ось-ось  вона
Прийде  в  рідний  край
Наш.  Зустріне  край
Свій  навік  війна.        
                                                           


Євген  Ковальчук,  28.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023


"Сонце, що на небесах…"

*****

Сонце,  що  на  небесах
Ясно  так  пала.
Ця  війна,  її  весь  жах
Все-таки  дотла

Вигорить  під  ним  же.  Мить  
Світла  ця  вже  йде.
Ні,  вона  до  нас  всіх  мчить.
Гул  війни  гуде.

Серце  в  грудях  стукотить
І  весь  час  рида,
І  душа  украй  болить
В  грудях  молода.

Біль  її  всю  розрива
На  дрібні  шматки,
А  вона  ж  таки  жива
Й  відчува.  Думки,

Що  тримаю  я  в  собі,
Тішать  все  ж  лиш  тим,
Що,  зіткнувшись  в  боротьбі
З  ворогом  лихим,

Край  війні  цій  покладуть
Наші  вояки,
На  поталу  не  дадуть
Їм  його  таки.

Прийде  перемога  та,
Що  уже  іде,
Хай  війна  ця  непроста
Досі  ще  гуде.

В  згоді,  у  її  красі
Будем  жить  всі  дні.
Вороги  ж  зазнають  всі  
Краху  в  цій  війні.

Він  лише  на  них  чека
В  нашому  краю
Від  сміливця-вояка                                                                                              
Кожного  в  бою.                                                                



Євген  Ковальчук,  26.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023


"Лагіднеє сонце…"

*****
 

Лагіднеє  сонце,
Що  сія  в  віконце
Й  ніжно  зігріва,

Уселя  надію  –
Золотую  мрію,
Що,  як  я,  жива,

Що  війна  минеться
Й  мир  знов  повернеться
В  наш  коханий  край,

Що  війна  розтане,  
Наче  сніг,  настане  
Мир,  що,  мов  розмай

Влітку  та  весною,
Розцвіте.  Журбою,
Бо  іде  війна,

Серце  оповите,
Наче  скло,  розбите.
І  душа  сумна

В  тілі  гірко  плаче,
Немовля  неначе,
За  усіх,  чий  стук

Серця  зупинився
І  за  тих,  хто  бився,
Взявши  вмить  до  рук

Зброю,  та  загинув,
В  інший  світ  полинув,
Але  все  ж  не  здавсь

Ворогу,  що  купно*,  
Люто  та  підступно
В  край  наш  увірвавсь.

 
*Купно  –  заст.  Разом,  укупі                      
 
                                                                                                                           
 
Євген  Ковальчук,  26.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2023


Війна, немов сірник, згорить

 

Війна,  немов  сірник,  згорить.
Настане  світлая  ця  мить,
Якої  ми  ждемо

І  до  якої  повсякчас,
Із  врогами  в  цей  же  час
Воюючи,  йдемо.

Здобудем  перемогу  ми,
Щоб  жить  щасливими  людьми
У  рідному  краю  –
   
Ув  Україні  дорогій,
Неначе  в  казці  чарівній,
Немовби  у  раю.

Вона  ж  бо  в  нас  усіх  одна.
Хай  досі  ще  іде  війна,
Але  мине  вона

Вже  скоро.  Прийде  їй  кінець,
Ворожі  плани  нанівець
Всі  звівши.  Як  весна,

В  державі  нашій  розцвіте
Мир.  В  небі  сонце  золоте
Яскраво  блискотить.

Тож  втрачено  іще  не  все.
Війна,  що  лихо  лиш  несе,
Під  ним  же  і  згорить,

Немов  сірник,  тому  що  ми,
Щоб  жить  щасливими  людьми,
Неначе  у  раю,
           
Всі  боремося.  Прийде  час,
Коли  мир  буде  також  в  нас,
У  рідному  краю.
 


Євген  Ковальчук,  26.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2023


Про героїв України

 

За  ними  ми,  мов  за  стіною.
Вони  ж  бо  захищають  нас
Усіх  у  нелегкий  цей  час,
Який  прийшов  до  нас  з  війною,

Якої  ми  і  не  чекали,
Однак  вона  таки  прийшла,
Вся  сповненая  люті,  зла,
Як  вороги,  які  напали,

Щоб  власній  владі  підкорить,
Відняти  волю  і  свободу
Всього  вкраїнського  народу,
В  якого  палко  пломенить

В  душі  та  серці  препалка
Любов  до  Батьківщини  –
У  кожної  людини  –
В  дорослої  і  малюка.

У  нас  були  і  є  герої,
І  будуть  повсякчас,
Допоки  плине  час,
Щоб  доленьки  повік  лихої

Держава  наша  більш  не  мала,
Щоб  з  нею  в  нас  вона,
Яка  лише  одна,
Уже  ніскільки  не  страждала.

Герої  наші  в  бій  ідуть
Із  ворогами  сміло.
Це  честь,  велике  діло.
Вони  війні  цій  покладуть

Кінець.  Нехай  багато  хто
З  війни  не  повернеться,
Але  вона  минеться
І  не  забуде  ввік  ніхто

Героїв.  Пам’ятати
Ми  будемо  усіх  їх  вік
І  будемо  їм  теж  повік
Честь,  славу  віддавати.    
                                               


Євген  Ковальчук,  26.  08.  2022
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023


"Як війни не стане…"

*****
 

Як  війни  не  стане,  
Як  мине  вона,
То  тоді  настане
Мир,  що,  як  весна

Чарівна,  розквітне
І  душа  із  ним,
Й  серденько  тендітне.
Нині  із  одним

Світлим  цим  бажанням
Всі  ми  живемо.
Прийде  мить  остання  
Цій  війні.  Йдемо

Ми  до  перемоги
І  вона  іде
Крізь  війни  дороги.
Кожна  з  них  веде

Нас  до  неї.  Прийде
Цій  війні  кінець.
Сонце  миру  вийде
Й  наших  душ,  сердець

Лагідно  торкнеться,
В  них  внесе  тепло,
А  війна  минеться
Так,  як  все  те  зло,

Що  вона  приносить,
Що  людські  життя,
Мов  травицю,  косить
Всі  без  співчуття.

Ми  ж  бо  народились,
Щоб  у  мирі  жить,
А  не  щоби  бились
У  війні.  Біжить
 
Час,  біжить  невпинно.
Буть  війни  на  цім
Світі  не  повинно.
Край  їй  покладім!  



Євген  Ковальчук,  25.  08.  2022


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023


"Не журися, серце. "

*****

Не  журися,  серце.
Гірко  так  не  плач.
Ціле  вже  озерце
Ти  пролило.  Бач?

–  Як  не  плакать,  друже?
Таж  іде  війна
І  багато  дуже
Забрала́  вона

Вже  життів  з  собою.
Ось,  чом  нині  я
Разом  із  журбою,
Що,  немов  змія,

Ссе,  ссе  почування,
Наче  промінці,
Світлі.  Де  ж  остання
Мить  війні  всій  цій?

О,  коли  настане
Врешті-решт  вона,
Як  війни  не  стане,
Скінчиться  війна?

–  Я  кажу,  що  прийде
Мить  ця  чарівна.
Сонце  миру  вийде,
Як  мине  війна,

Як  вона  розтане,
Наче  сніг,  мов  лід,
Як  її  не  стане,
А  мир  прийде  вслід,

У  якому  жити
Будемо  ми  вік,
А  не  лиш  тужити.
І  війни  повік

Більш  не  буде.  Знаю,
Певен  я  у  цім,
Бо  цього  й  бажаю
Серцем  я  усім.
 


Євген  Ковальчук,  25.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023


Мирне небо


Мирне  небо  буде  в  нас
Так,  як  і  було
Перед  тим,  як  в  темний  час
Зло  до  нас  прийшло.

Прагне  нас  всіх  роз’єднать
Ворог  той  лихий
І  до  себе  приєднать
Край  наш  дорогий.

Але  ми  всі  не  з  таких,
Що  здаються,  ні.
Ув  умовах  цих  важких,
У  страшній  війні

Боремося  ми  із  ним
В  миті  непрості.
Предок  був  наш  і  таким
Кожен  з  нас  є.  Ті,

Що  прийшли  до  нас  з  вогнем,
Від  вогню  ж  згорять.
Ми  ж  із  кожним  новим  днем,
Що,  немов  летять,

Наближаємо  той  час,
Щоби  знов  було
Мирне  небо  повсякчас,
Щоби  не  гуло

Від  ракет,  а  щоб  пташки
В  нім  літали  та
Всі  співали  залюбки.
Серце  огорта  
                           
Все  надія,  душу  теж,
Що  мине  війна
Скоро  й  небо  мирним  все  ж
Стане.  Як  весна,
 
Прийде  мир  в  наш  з  вами  дім
І  із  ним  тужить
Ми  не  будемо  у  нім,
А  лиш  в  щасті  жить.                                                        
 


Євген  Ковальчук,  24.  08.  2022
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023


"І я, і ти, і він, й вона…"

*****
 

І  я,  і  ти,  і  він,  й  вона…
Нас  безліч,  та  у  нас
Всіх  Батьківщина  лиш  одна.
І  нині  темний  час,

На  превеликий  жаль,  вона
В  цім  світі  прожива,
Тому  що  досі  в  ній  війна
Жахливая  трива,

Іде  уже  дев’ятий  рік,
В  який  же  розлила́сь
На  Україну  всю,  мов  рік
Вода,  що  підняла́сь.

І  тоне  в  цій  війні-ріці
Вона.  А  сонце  в  нас
Шле  з  неба  теплі  промінці
Всім  нам  в  цей  літній  час

І  ними  ніжно  зігріва,
Однак  іде  війна,
Що  серце  й  душу  розрива,
Адже  жалю  не  зна.

Його  ні  краплі  в  ній  нема
Так  само,  як  добра.
Її  жорстокість  обійма,
Та  прийде  та  пора,

Коли  вона  таки  мине,
Та  не  на  рік  –  навік.
Життя  забрала  не  одне
Вона  вже,  та  повік

Ми  не  забудемо  всі  тих,
Що  в  ній  же  полягли,
Чий  серця  стук  навік  затих.
Бої,  які  ішли,

Ще  досі  йдуть,  та  прийде  час,
В  яку  мине  війна,
І  прийде  злагода  до  нас,
Мов  красная  весна.          



Євген  Ковальчук,  24.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2023


"Йде війна, на жаль. "

*****  

Йде  війна,  на  жаль.
Міцно  серце  тисне
Темная  печаль
І  на  шиї  висне

Каменем  важким.
Всі  зів’яли  квіти
У  душі.  Сумним
Є  я.  Плачуть  віти

На  деревах  теж,
Ронять  ниць  сльозини,
Бо  війна  усе  ж
Йде  і  на  частини

Край  наш  розрива,
А  із  ним  і  душу,
Й  серце.  Рік  чи  два,
Я  спитати  мушу,

Буде  йти  війна
Ще,  чи,  може,  й  більше?
Нащо  нам  вона?
Прагнемо  найбільше

Ми  у  мирі  жить,
А  також  у  щасті,
А  не  лиш  тужить
З  нею  у  нещасті.

Ні,  ми  не  здамось
Ворогам  триклятим!
З  ними  ми  б’ємось
З  силою  й  завзятим

Прагненням  здолать
Їх.  І  їх  здолаєм
Ми,  бо  проти  зла
Сил  всіх  докладаєм.
 
Перемоги  мить  
Вже  ось-ось  настане,
А  війна  ця  вмить,
Наче  сніг,  розтане  



Євген  Ковальчук,  24.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2023


"Так, як ніч мина…"

*****
 

Так,  як  ніч  мина,
І  війна  мине
Ця  украй  страшна.
Так,  вже  не  одне

В  нас  життя  вона
Знищила  ущент,
Бо  така  війна.
Та  до  нас  момент

Прийде  той,  який
Мир  нам  принесе,
Смутку  преважкий
Камінь  рознесе

В  серці  так,  немов
Вітер  степовий.
Буде  мир  в  нас  знов.
Край  наш  дорогий,

Наче  квіт,  цвісти
Буде  повсякчас.
Хрест  важкий  нести
Ти,  я  –  жоден  з  нас

Більш  не  буде  ввік,
Скинувши  його
На  усенький  вік
З  серденька  свого

І  з  душі.  Усі
Світлі  почуття
В  їхній  всій  красі
Протягом  життя

Будемо  тримать
В  них  ми,  кожну  мить
Їх  лиш  відчувать.
Нині  ж  ще  щемить

Серденько  щомить
І  душа  украй
Плаче,  бо  горить
У  вогні  наш  край.  
                                                       


Євген  Ковальчук,  24.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023


Героям честь і слава!

 

Героям  честь  і  слава!
Уклін  їм  до  землі
Шле  цілая  держава  –
Дорослі  і  малі.

Вони  ж  бо  захищають
Її  в  тяжкім  бою,
Тому  що  вкрай  кохають
Вкраїноньку  свою.

Вони  усі  готові  
За  неї  полягти,
Щоб  в  злагоді  й  любові
Жили  я,  він  і  ти…

І  за  свободу,  й  волю
Воює  кожен  з  них,
І  за  щасливу  долю
Воюють  у  важких

Боях  на  півдні,  сході…
Воюють,  як  один.
Про  них  пісні  в  народі
Складають.  Часу  плин

Мина.  Війна  триває,
Та  скінчиться  вона,
Бо  Україна  має
Героїв.  Як  весна,

Вона  уся  красиво
Та  буйно  розцвіте.
Неначе  справжнє  диво,
Яскраве,  золоте

Та  тепле  сонце  згоди
Над  нами  запала,
Спаливши  всі  незгоди
Палким  вогнем  дотла.

Героям  честь  і  слава!
Бо  ж  завдяки  їм  всім
Вкраїнська  є  держава
На  світі  цім  земнім.                                                            



Євген  Ковальчук,  24.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023


Сонце миру запалає

 

Сонце  миру  запалає
В  синіх  небесах,
Як  війна,  яка  триває,
Пролетить,  мов  птах,

Як  вона  у  нас  минеться.
Лиш  у  тую  мить  
Доленька  нам  посміхнеться,
Будем  в  щасті  жить.

Сонце  миру  запалає
Й  буде  гріти  нас
Лагідно.  Війна  триває,
Та  настане  час

Той,  коли  все  ж  перестане
В  нас  вона  іти.
Наче  сніг,  війна  розтане,
Адже  з  висоти

Сонце  миру  запалає
На  увесь  наш  край,
Що  на  нього  так  чекає
Кожен  з  нас,  щоб  край

Цій  війні  настав  навіки.
І  не  будуть  більш
Протікать  сліз,  крові  ріки.
Ми  цього  найбільш

Нині  прагнемо.  В  віконце
Наше  запала
Миру  лагіднеє  сонце,
Щоб  у  нас  була

Світла  доленька,  щаслива.
З  кожним  днем  все  більш
Ближче  ми  до  цьо́го  дива.
І  не  буде  більш
 
В  нас  війни,  бо  сонце  миру
Те,  що  вийде  в  нас,
Посмішку  пославши  щиру,
Буде  повсякчас.    



Євген  Ковальчук,  23.  08.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023


Боріться, козаки!

 
Боріться,  козаки,
За  мати-Батьківщину
Лише  одну-єдину
В  цім  світі  на  віки́!

Боріться  всі  щосил
І  за  свободу,  й  волю,
І  за  щасливу  долю,
За  мирний  небосхил!

Не  смійте  ворогам
Тим  здатися  без  бою,
Свою  всю  склавши  зброю,
Що  в  ньому  служить  вам!

Боріться,  козаки,
Хоробрії  солдати,
За  Україну-мати!
У  ній,  немов  квітки,

Все  ж  будуть  розцвітать
Весь  вік  свобода  й  воля,
А  також  світла  доля.
Лиш  ворогів  здолать

Потрібно  чи  прогнать
Із  рідної  оселі,
І  будемо,  веселі,
Ми  в  щасті  поживать.

Тоді  всміхнеться  нам
Всім  доленька  прекрасна,
Чудова,  гарна,  щасна  –
І  донькам,  і  синам.

Ми  з  нею  будем  жить,
Життю  лише  радіти
І  квітнути,  мов  квіти,
У  серці  кожну  мить,

Допоки  в  грудях  в  нас
Воно  ще  битись  буде.
Боріться,  і  прибуде,
Настане  мирний  час.              
                                             
 

Євген  Ковальчук,  23.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023


Зупинімо люте зло!


 
Зупинімо  люте  зло,
Що  прийшло  з  війною,
Щоб  його  більш  не  було!
Жаль,  що  стороною

Неможливо  обійти
Нам  його  із  вами.
Також  зупинить  я  й  ти  –
Кожен  з  нас  словами

Ввік  не  зможе.  Тож  у  бій
Проти  зла  ідімо
І  кінець  недолі  злій
Тут  же  покладімо!

Не  здолає  нас  вона.
Подолать  не  зможе
Нас  недоленька  страшна,    
Ввік  не  переможе.

Зупинімо  люте  зло!
Проженімо  з  хати,
Як  би  важко  не  було
Нам  його  здолати!

Не  здолаємо,  тоді
Будемо  не  жити
В  згоді  й  щасті,  а  в  біді
Цій  лише  тужити

Важко-тяжко.  Зупинім
Люте  зло  навіки!
Проти  нього  в  бій  ідім!
Навіть  хай  і  ріки

Крові  будуть  протікать,
Але  не  здолає
Зло.  Добро,  слід  пам'ятать,  
Вік  перемагає

Й  нині  переможе  зло,
Що,  як  лід,  розтане,
Щоб,  мов  квіт,  життя  цвіло
Мирне,  як  настане.  
.                                                      


Євген  Ковальчук,  22.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023


"Позбудемось напасті…"

*****
 

Позбудемось  напасті
Усі  з  війною  ми
І  будемо  у  щасті,
Щасливими  людьми

На  цьому  світі  жити
Кожнісінькую  мить,
Забувши,  як  й  тужити.
Ця  мить  до  нас  вже  мчить.

Ось-ось  вона  настане.
Ось-ось  прийдé  вона,
Як,  наче  сніг,  розтане
Вся  ця  страшна  війна,

Та  не  на  рік  –  навіки,
Щоб  більше  не  було
У  нас  її  повіки.
Вона  ж  несе  лиш  зло,

Що  нею  ж  і  керує,
Як  тими,  хто  веде
Війну,  яка  лютує
Там,  де  вона  іде.

Війна  жалю  не  має
Так  само,  як  добра.
Життя  ж  бо  відбирає
Вона.  Чи  дітвора,

Чи  хворі,  їй  байдуже
До  всіх,  бо  в  ній  нема
Жалю  ні  крихти,  друже.
Вона  –  сама  пітьма.

Але  вона  минеться.
Настане  мирний  час,
Як  доленька  всміхнеться  
До  кожного  із  нас

І  буде  дарувати  
Думки  та  почуття
Лиш  світлі,  що  ми  мати
Всі  будем  все  життя.  
                                               

 
Євген  Ковальчук,  22.  08.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023


Солодка перемога

 

Солодка  перемога,
Що  кожен  з  нас  так  жде,
До  нас  невпинно  йде,
Тому  що  є  в  нас  змога

І  сили,  щоб  здолати
Своїх  всіх  ворогів  –
Безжальних  тих  катів,
Що  вміють  лиш  вбивати,

Бо  серця  в  них  немає.
Душі  також  нема.
А  замість  них  пітьма
Лиш  місце  їх  займає.

Солодка  перемога
Все  ж  нашая  прийдé,
Бо  кожен  з  нас  не  жде
Її  лиш  із  порога,

А  також  йде  до  неї
В  запеклому  бою
За  Матінку  свою,
Щоб  квітла,  мов  лілеї,

Вона  –  вся  Батьківщина,
А  не  лиш  тільки  схід
Чи  захід,  але  слід,
Щоб  кожная  людина,

Що  в  ній  живе,  доклала
Всіх  сил,  а  не  лишень
І  ніч,  і  також  день
Кожнісінький  чекала,

Надії  покладала
На  іншого.  Всі  ми
Оборонять  грудьми
Її,  щоб  процвітала
 
Вона,  в  цю  мить  важкую
Повинні,  кожен  з  нас.
І  перемоги  час
Настане.  Гарантую.      
                                                       


Євген  Ковальчук,  11.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023


Борися, Україно-мати!

 

Борися,  Україно-мати!
Росії  не  здавайсь!
Тебе  їй  ввік  не  подолати.
Лишень  борись,  старайсь.

Нізащо  ти  їй  не  корися,
Аби  її  не  буть
Рабою  лиш.  Щосил  борися!
Ти  зможеш  все  ж  здобуть

Над  нею  справжню    перемогу.
Твої  сини  й  дочки,
Я  певен  в  тім,  що  мають  змогу,
Щоб  жити  залюбки

У  мирі  в  вільній  Україні,
Всіх  ворогів  здолать.
І  будуть  знову  солов’їні
Пісні  у  ній  лунать,

Пронизанії  не  журбою,
А  радістю,  яка
Тектиме  завжди  в  нас  з  тобою,
Немов  стрімка  ріка.

Борися,  Україно-мати!
Росії  злій  не  дай
Свій  дух  у  пута  прикувати!
Страждатимеш  бо  вкрай.

Але  цього,  о  мати  рідна,
Як  і  народи  всі
На  цьому  світі,  ти  не  гідна,
А  гідна  у  красі

Всій  щастя,  волі  та  свободи
Жить  завжди,  кожну  мить,
Допоки  в  синім  небозводі
Ще  сонце-птах  блищить

І  всіх  нас  ніжно  зігріває.
Борися!  І  мине
Навік  війна,  яка  триває…
Століття  не  одне.
 
                                                                                                                           

Євген  Ковальчук,  11.  08.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023


"Солдати, взявши в руки зброю…"

*****
 

Солдати,  взявши  в  руки  зброю,
Супроти  ворогів  до  бою
Усі  сміливо  йдуть,

Щоб  захистити  Україну,
Перетворити  на  руїну
Її  не  дать  їм.  Буть

У  ній  свободі,  волі,  долі
Щасливій,  а  гіркій  недолі
Іще  недовго  жить.

Солдати  ті,  що  захищають
Державу  нашу,  наближають
Ту  переможну  мить,

Яка  уже  не  за  горами.
Із  нею  будемо  ми  вами
Вже  скоро.  Ще  чекать

Недовго  нам  всім  залишилось.
Багато  крові  й  сліз  пролилось,
Та  певен  –  недарма,

Бо  лиш  за  нами  перемога.
До  неї  стелиться  дорога.
Ми  нею  йдем.  Пітьма

Жахіть  війни,  мов  сніг,  розтане
Й  тривожити  нас  перестане
Навік,  а  не  на  мить.

І  світло  миру,  згоди,  щастя,
Спаливши  всі  війни  нещастя,
На  небі  заблищить

І  буде  всіх  нас  ніжно  гріти,
І  будем  ми  життю  радіти
Його  усяку  мить,

Допоки  дишемо  ми  з  вами
І  доки  серце  в  нас  роками
У  грудях  стукотить.

 

Євген  Ковальчук,  11.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023


Ріка-печаль

 
Ріка-печаль  тече
У  серденьку  моїм
І  почуття  пече
Палким  вогнем  своїм,

Бо  ворог  рідний  край
Увесь  наш  обступив.
Цей  час  тривожний  вкрай
Зненацька  наступив.

Недоленька  така.
Її  не  гідний  край
Наш.  В  серденьку  ріка-
Печаль  гірка  украй.

Вона  сердéнько  ссе,
Мов  лютая  змія.
Та  скінчиться  це  все.
В  цім  певні  всі  і  я.

Мине  вся  ця  війна.
Кінець  їй  буде  все  ж.
Вже  близько  він.  Всяк  зна
В  моїм  краю.  Я  –  теж.

Не  буде  вік  іти
Вона  й  ріка-печаль
У  серденьку  текти.
Мине  вона.  На  жаль,

Не  всі  вернуться  з  нас
З  війни  у  рідний  дім,
Але  настане  час,
Коли  мир  буде  в  нім

І  радості  ріка
Тектиме  в  серці  вік,
Бо  ця  війна  важка
Мине  уже  навік.
 
Її  не  буде,  ні,
У  нашому  краю.
Ми  житимемо  в  нім
Вік,  наче  у  раю.                                                        
 


Євген  Ковальчук,  10.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023


"За волю та свободу…"

*****

За  волю  та  свободу
Свого  ж  таки  народу
Борімось  до  кінця!

Й  війна  вся  ця  розтане,
Мов  сніг.  Її  не  стане.
Солодкая  мить  ця

Прийдé.  Ми  переможем.
Здолати  ми  все  ж  зможем
Своїх  всіх  ворогів.

Лишень  їм  не  корімось,
А  проти  них  борімось
Сміливо,  без  страхів!

Поразки  не  діжду́ться
Вони  від  нас.  Знайду́ться
У  кожного  із  нас

Ті  сили,  що  здолати
Поможуть  їх.  До  дати
Цієї  ми  у  час

Важкий  цей  всі  ідéмо
Невпинно.  Хай  помрéмо,
Та  діти  будуть  жить

У  звільненій  країні  –
Єдиній  Україні,
Допоки  час  біжить,

Допоки  сонце  сяє
І  світлом  все  сповняє,
Нас  гріє  знову  й  знов.

Мир  буде  панувати
Й  ми  будем  відчувати
Лиш  щастя  і  любов.
 


Євген  Ковальчук,  09.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023


Перемоги мить


Перемоги  мить
Світла,  чарівна,
Красна,  як  весна,
Вже  до  нас  летить,

Мов  птах  в  небесах
Синіх  серед  хмар.
Скинемо  тягар,
Що  в  нас  на  плечáх,

В  серці  та  в  душі.
Цей  тягар  війни
Пройде,  наче  сни.
Як  товариші,

Друзі,  як  брати
Й  сестри,  будем  жить
Усіляку  мить  
Всі  –  вона,  я,  ти…

Перемоги  мить.
А  без  неї  в  нас
У  важкий  цей  час
Серденько  щемить

І  душа  рида
Гірко,  мов  маля.
У  крові  земля…
Та  мине  біда

Ця,  адже  всі  ми
Боремось  за  край
Свій.  Війні  цій  край,
Щоб  в  нім  жить  людьми

Щасними  весь  вік,
Ми  покладемо
Й  більше  не  дамо
Бути  їй  повік.
 


Євген  Ковальчук,  08.  08.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023


"Край настане цій війні. "

*****
 

Край  настане  цій  війні.
І  тобі,  і  їй,  й  мені
Доленька  всміхнеться.

Як  прийдé  війні  кінець,
Наших  душ,  також  сердець
Щастя  все  ж  торкнеться.

Будемо  ми  в  щасті  жить
Й  більш  не  будемо  тужить
Гірко  та  невпинно.

Всім  відомо  в  світі  цім,
Що  війни,  як  зла,  у  нім
Бути  не  повинно.

Добре  зна  це  кожен  з  нас,
Та  чому  ж  приходить  час
Той,  як  починаєм

Ми  страшну  війну  вести?
В  світі  влади  досягти
З  нею  ми  бажаєм?

Лиш  до  краху  приведе
Тих,  хто  цю  війну  веде,
І  вона  ж  самая,

Бо  на  них  лише  чека
Доленька  сумна,  гірка,
Темная,  лихая

Чи  загибель  у  бою.
Та  невже  таку  свою
Доленьку  бажає

Кожен  з  нас?  Я  певен,  ні,
Та,  звичайно,  у  війні
Лиш  вона  чекає.



Євген  Ковальчук,  08.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023


"Прийде час. Мине війна. "

*****
 

Прийде  час.  Мине  війна.
Кожен  з  нас  жада,
Щоб  закінчилась  вона  –
Ця  страшна  біда.

Скінчиться.  Не  буде  вік
В  нас  вона  іти
Й  не  повториться  повік.
Будемо  я  й  ти  –

Кожен  з  нас  у  мирі  жить.
Мить  ця  світла  йде
Вже.  Вона  до  нас  спішить.
Скоро  вже  прийдé.

Ще  недовго  нам  чекать.
Зможемо  ми  всі
Ворогів  усіх  здолать,
Щоб  у  всій  красі  

Миру,  згоди  й  щастя  жить
На  своїй  землі
Кожну  неповторну  мить
З  ними.  І  малі,

І  усі  дорослі  теж
Прагнуть  лиш  цього.
Дійде  ця  війна  до  меж
Власних  одногó

Дня,  бо  проти  ворогів
Боремося  ми
Всі  щосил  і  без  торгів.
Адже  ми  людьми

Вільними  бажаєм  жить
В  рідному  краю,
Доки  серце  стукотить.
Наче  у  раю,

Будемо  ми  в  ньому  жить,
Як  мине  війна.
Прийде  ця  прекрасна    мить.
Кожен  з  нас  це  зна.    



Євген  Ковальчук,  04.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023


Мирне небо буде

 

Мирне  небо  буде
В  нас  тоді,  як  край
Наш  таки  здобуде
Перемогу,  край

Цій  війні  поклавши
Назавжди,  навік,
Ворогів  здолавши,
Щоб  вони  повік

Ніс  не  потикали,
Щоб  їх  і  ноги
Не  було,  щоб  мали
Мир  ми.  Вороги

Краху  все  ж  зазнають,
Хай  його  вони
Й  зовсім  не  чекають,
Як  кінця  війни.

Мирним  небо  буде.
Світлая  ця  мить
Прийде  все  ж,  прибуде,
Як  війна  умить

Скінчиться,  розтане,
Наче  сніг,  мов  лід,
Й  спогадом  лиш  стане.
Ми  ж  усі  як  слід

Будемо  робити
І  надалі  так,
Щоби  не  тужити,
А  солодкий  смак

В  світі  цім  земному
Власного  життя,
Що  минає  в  ньому,
Відчувати.    Я
 
Більш,  ніж  певен,  в  цьому.
Близько  вже  цей  час.
Як  у  світі  всьому,
Буде  він  і  в  нас.    
                                     


Євген  Ковальчук,  04.  08.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023


"Війна завершиться тоді…"

*****

Війна  завершиться  тоді,
Коли  ми  переможем,
Кінець  поклавши  цій  біді.
В  тім,  що  зробити  зможем

Ми  це,  жоднісінький  із  нас
І  сумніву  не  має.  
Прийдé  до  нас  усіх  цей  час,
Що  кожен  з  нас  чекає,

А  також  наближа  його,
Б’ючись  із  ворогами.
Ми  прийдемо  до  дня  того,
Як  будемо  із  вами

У  злагоді  та  мирі  жить,
Свободу  мати,  волю
І  завжди  ними  дорожить,
Прекрасну,  світлу  долю

Будуючи,  неначе  дім,
Щоб  разом  з  нею  жити
І  більш  повік  на  світі  цім
Ніскільки  не  тужити.

Цей  час  іде  і  він  прийдé,
Наступить  він,  настане.
Війна  ж,  що  наш  народ  веде,
Неначе  сніг,  розтане

Під  сонцем  згоди  та  добра,
Безмежної  любові.
Настане  світла  ця  пора.
Більш  ріки  сліз  і  крові

Не  будуть  литись.  Будем  ми,
Допоки  серце  б’ється,
Всі  жить  щасливими  людьми.
За  це  й  хоробро  б’ється

На  полі  бою  той  Солдат,
Якого  не  злякати.
За  це  готовий  Він,  наш  брат,                                                                  
Й  своє  життя  віддати.                                              



Євген  Ковальчук,  29.  07.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023


"Певен я, що мить…"

*****

Певен  я,  що  мить
Перемоги  прийде.
Сонце  згоди  вмить
В  нашім  краї  вийде

Й  гріти  буде  нас
Лагідно  собою.
В  нинішній  же  час
Вояки  до  бою

З  ворогами  йдуть,
Щоб  всіх  їх  здолати
І  до  миру  путь
Разом  збудувати,

Нею  ж  і  прийти
До  тієї  долі,
Що  я  хочу  й  ти  –
Кожен  з  нас.  Недолі,

Що  прийшла  до  нас,
Ввік  ми  не  здамося.
Цей  не  прийде  час.
Золоте  колосся

Й  небо  голубе,
Україно-мати,
Будемо  тебе
Всі  ми  захищати,

Хай  не  й  кожен  з  нас
Виживе  в  двобою
У  важкий  цей  час,
Що  нам  із  тобою

Випав.  Хай  не  ми,
Але  наші  діти,
Як  з  війни-пітьми
Вийдемо,  радіти

Будуть  лиш  весь  вік.
Буде  мир  вовіки,
А  війни  ж  повік,                                                                                                                                      
Бо  мине  навіки.
 



Євген  Ковальчук,  28.  07.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023


"Слава Україні! "

*****
 

Слава  Україні!  
І  героям  слава!
Нині  у  країні
Йде  війна  кривава,

Та  вони,  герої,
З  ворогами  б’ються
Мужньо  у  двобої
Всі,  їм  не  здаються.

Б’ються  за  свободу
Всі  вони,  за  волю
Рідного  народу
Й  за  щасливу  долю.

Ворогів  чекає
Тут  лише  кончина.
Кожен  з  них  хай  знає.
Наша  Батьківщина  –

Україна-мати
І  свободу,  й  волю
Не  посміє  здати,
Бо  бажає  долю

Лиш  щасливу  мати,
Разом  з  нею  жити
Вік,  а  не  страждати
Важко  та  тужити.

Доленька  всміхнеться
Їй.  Війна  страшная
Ця  навік  минеться.
Мить  ця  чарівная

Скоро  вже  настане.
Ця  війна  поволі
Вже,  мов  крига,  тане
І  цієї  долі
 
Просто  не  обійде.
Сонце  миру,  знаю,  
В  Україні  зійде,
Що  їй  я  й  бажаю.  
                                               


Євген  Ковальчук,  20.  07.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023


Війна

 
Жорстоке  сьогодення,
Бо  в  нас  іде  війна.
У  наше  повсякдення
Ввірвалася  вона.

На  неї  не  чекали
Ми.  Хто  ж  її  чека?
Але  часи  настали
Такі.  Прийшла  важка,

Жорстока  та  безжальна,
Кривавая  війна.
Душа  в  мені  печальна.
Сумує  вкрай  вона.

І  серденько  сумує
У  темні  ції  дні.
Страшна  війна  лютує
Насправді,  а  не  в  сні.

А  я  все  ж  так  хотів  би,
Щоб  дійсно  сном  була
Вона.  І  не  горів  би
Мій  край  в  багатті  зла,

Що  нею  ж  і  керує
Ще  споконвік,  здавна.
Із  ним  війна  панує,
Ним  пройнята  сповна.

Воно  –  її  коріння,
Початок,  джерело.
Немає  в  ній  сумління
Й  ніколи  не  було.

Його  ж  і  відбирає
Вона  в  тих,  хто  веде
Її,  та  кожен  знає,
Що  тільки  смерть  їх  жде.
 
Війна  ж  бо  не  жаліє
Нікого  в  світі  цім,
Коли  вона  шаліє
Нестримано  у  нім.    
   

                                                           
Євген  Ковальчук,  04.  07.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023


Сила духу, сила волі

 
Силу  духу,  силу  волі
Має  кожен  з  нас.
Ми  позбудемось  недолі,
Що  прийшла  в  цей  час.

Ми  усі  її  здолаєм,
Адже  ми  своїх
Сил  усіх  все  ж  докладаєм,
Не  шкодуєм  їх.

Ця  недоленька  минеться,
Піде  в  небуття.
Всім  нам  доленька  всміхнеться
Так,  немов  дитя.

Будемо  ми  з  нею  жити
І  життю  радіть
Вкрай,  а  не  лише  тужити,
Нудьгувать,  нидіть.

Сила  духу,  сила  волі
Все  лихе  здола.
Ми  позбавимось  поволі
Разом  з  нею  зла,

Лиха,  горя  та  нещастя
Й  прийдемо  усі
До  найбільшого  лиш  щастя,
Що  в  усій  красі

Неповторній,  незвичайній,
Дивній,  чарівній,
Неймовірній,  надзвичайній,
Знадній,  неземній

Буде  буйно  розцвітати,
Наче  цвіт,  у  нас,
Доки  буде  протікати
Річкою  наш  час.

Сила  духу,  сила  волі
Нас  всіх  приведе
Все  ж  до  бажаної  долі,
Що  до  нас  теж  йде.          



Євген  Ковальчук,  29.  06.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023


"Зацвіла калина в лузі…"

*****
 

Зацвіла  калина  в  лузі
Буйно  та  красиво,
Та  моя  країна  в  тузі
Й  тугу  неможливо

Стримати,  адже  напали
Вороги  зі  сходу,
Хоч  цього  ми  й  не  чекали.
Волю  та  свободу

Прагнуть  в  нас  всіх  відібрати,
Знищити,  зламати,
Знівечити,  розтоптати
Україну-мати

Без  жалю  та  співчування.
Та  зробить  не  вдасться
Їм  це,  адже  без  вагання
Жоден  з  нас  не  здасться.

Боремось  ми  й  далі  будем
З  тими  ворогами,
Й  перемогу  ми  здобудем.
Правда  ж  бо  за  нами.  

Ми  –  господарі  країни,
У  якій  родились.
За  свободу  України
З  ворогами  бились

Й  предки  нашії.  Година
Знов  така  настала.
Ціла  наша  Батьківщина
Встала  і  повстала

Проти  ворогів.  Коритись
Їм  вона  не  буде.
Навіть  хай  і  буде  литись  
Кров,  та  все  ж  здобуде

Перемогу.  Посміхнеться  
Їй  щаслива  доля
І  назавжди  вже  минеться
Ця  війна-недоля.      



Євген  Ковальчук,  24.  06.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2023


"Синє небо. Жовте поле…"

*****
 
Синє  небо.  Жовте  поле…
Це  мій  рідний  край.
Та  сердéнько  смуток  коле
Дуже,  вельми,  вкрай.

Смуток  серце  розриває,
Душу  також  рве.
А  душа  ж  бо  відчуває.
Серце  теж  живе.

Смуток  їх  украй  терзає,
Бо  мій  рідний  край
Нині  у  вогні  палає.
Смутку  мій,  не  край

Серце  й  душу  ненастанно,
Наче  ніж.  Його  
Захищають  бо  старанно
Воїни,  свого

Лиш  єдиного,  одного
В  світі  цім  життя
Не  шкодуючи  для  того,
Щоби  майбуття

Світле  Україна  мала,
Щоб  вона  весь  вік
Лиш  жила  та  процвітала,
А  війни  повік

Більш  не  мала.  Вірю,  знаю,
Певен  я  у  тім,
Що  її  не  буде  в  крáю
Любім,  дорогім

Нашім,  як  війна  минеться
Ця  страшна.  Вона
Більш  до  нас  не  повернеться.
Так,  немов  весна,

Будуть  мир  в  нас  розцвітати,
Злагода  й  любов.
Буде  Україна-мати
Жити  з  ними  знов.    
                                                           


Євген  Ковальчук,  20.  06.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2023


До розпуки


Ой,  досадная  розпуко,
Серденька  не  край.
Час  тобі,  душевна  муко,
Десь  за  небокрай

З  нього  йти,  іти  навіки
З  серця,  щоб  пішла
І  у  ньому  ти  вовіки
Більше  не  була.

Гей,  ти  чуєш?  Не  ховайся
В  серця  глибині.
Геть  із  нього  забирайся!
Щоб  повік  в  мені

Не  було  й  твойого  духу,
Не  було  слідів.
Ти  ж  спричинюєш  розруху
Світлих  почуттів,

Що  будую  я  із  того,
Що  дає  життя,
Щоб  впродовж  життя  усього
Світлі  почуття

В  ньому  жи́ли-поживали
Дійсно,  а  не  в  сні
І  щомиті  дарували
Щастячко  мені,

У  якому  б  я  купався
Цілі  ночі  й  дні,
Щоби  світу  я  всміхався,
Як  і  він  мені,

Стелячи  мені  дороги,
Кóтрими  б  ішов
Я  із  кликом  перемоги,
Що  я  все  ж  зборов

І  розпуку,  й  муку  в  серці,
Їх  зборов  на  смерть,
Щастю  відчинивши  дверці,
Сповнившись  ним  вщерть.                                                



Євген  Ковальчук,  15.  09.  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023


Вірші


Я  залюбки
Свої  думки
У  вірші  виливаю

Впродовж  життя
І  почуття,
Які  в  душі  тримаю.

Вони  несуть
В  собі  ту  суть,
Яку  я  в  них  вкладаю,

Коли  пишу,
Коли  дишу
Я  ними,  як  складаю.

Хто  їх  збагне,
Того  мине
Недоля  стороною,

Як  докладе
Зусиль,  піде́
Він  їхньою  тропою.

Адже  у  них  
Нема  пустих
Ні  слів,  ні  фраз,  ні  речень.

Лиш  слід  збагнуть
Їх  дійсну  суть
Без  жодних  заперечень.

Лиш  слід  здійснить
У  певну  мить
Поради  їх  для  того,

Щоб  в  щасті  жить,
А  не  тужить
Впродовж  життя  усього.



Євген  Ковальчук,  15.  09.  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023


"Вічно ця війна тривати…"

*****
 
Вічно  ця  війна  тривати,      
Звісно,  що  не  буде.
Україна  –  наша  мати
Рідна  все  ж  здобуде

Перемогу.  Усміхнеться
Їй  щаслива  доля.
Ця  страшна  війна  минеться.
Пройде  ця  недоля,

Що  безжалісно  терзає
Серце,  душу,  тіло,
Бо  на  фронті  в  бій  вступає
Кожен  жовнір*  сміло,

Захищаючи  країну  –
Нашу  рідну  мати  –
Сонцесяйну  Україну.
І  її  віддати
                     
Ворогам  тим  не  посміє
Жоден  і  повіки,
Навіть  хай  життя,  що  спіє
Лиш  іще,  навіки

У  запеклому  двобої
Пройде  все,  минеться.
Адже  вічнії  герої,
Бо  про  них  не  стреться

Пам’ять  в  нашого  народу
Ввік.  Їм  віддавати
І  за  волю,  й  за  свободу,
За  які  віддати

Їм  життя  прийшлося,  будуть
Нинішні  й  прийдешні
Покоління,  що  прибудуть
У  краї  тутешні,

Щоби  жити  й  процвітати
В  згоді  та  у  щасті,
А  не  важко  воювати
У  війні-напасті.  
 

*Жовнір  –  тут  діал.  Солдат



Євген  Ковальчук,  17.  06.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023


"Коли душа в журбі…"

*****

Коли  душа  в  журбі
Моя,  кажу  собі:

Журбі  тій  не  корись,
Із  нею  ти  борись,

Бирись  щосил,  аби
Здолати,  щоб  журби

І  сліду  не  було,
А  щоб  в  душі  цвіло,

Неначе  диво-квіт
На  весь  цей  білий  світ,

Лиш  світле  почуття
Впродовж  всього  життя.

Приймаю  я  лишень
Його,  щоб  кожен  день

Я  з  ним  щасливо  жив
І  більше  не  тужив

На  світі  цім  повік,
Увесь  земний  свій  вік.

Я  лиш  йому  корюсь,
Йому  лиш  віддаюсь

Я  повністю,  цілком,
Усім  своїм  єством.

Воно  немов  вдиха
Життя,  бо  надиха

На  цьому  світі  жить
Й  на  благо  лиш  служить

Усьому  та  усім,
Хто  мешкає  на  нім.

У  цьому  й  поляга
Живоття*  суть-вага.                                                          


*Живоття  –  діал.  Життя                                                                                                                                                      



Євген  Ковальчук,  15.  09.  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023


"Край наш рідний покладе…"

*****

Край  наш  рідний  покладе
Край  війні,  яка
Нині  в  нас  іще  іде.
Доленька  така

Нам  припала,  та  її
Ми  не  боїмось.
З  нею  ведемо  бої.
З  нею  ми  б’ємось

Всі  щосил.  Настане  край
Їй  і  буде  мир.
Буде  в  ньому  весь  наш  край.
А  війна-упир

Більш  не  ссатиме  повік
Серце,  душу  теж.
Ми  розлучимось  навік
З  нею  всі.  Ми  все  ж

Боремось  за  це.  Нехай
Піде  не  один
З  нас  в  світ  інший,  але  край
Наш  перейде  тин

Між  війною  й  миром.  Жить
В  мирі  буде  він
Кожну  неповторну  мить
І  у  щасті.  Змін

Ми  таких  досягнемо,
Навіть  хай  не  вмить,
Адже  їх  ми  не  ждемо
Лиш  усяку  мить,

А  до  них  йдемо  усі,
Щоб  із  ними  жить,
В  їхній  чарівній  красі
Всій.  Настане  мить

Ця.  Настане  світлий  час
Цей.  У  ньому  жить
Врешті  буде  кожен  з  нас                                                    
Все  життя,  щомить.
 


Євген  Ковальчук,  17.  06.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023


"Час покласти нам усім…"

*****

Час  покласти  нам  усім
Цій  війні  кінець,
Бо  ж  все  йде  на  світі  всім
З  нею  нанівець.

Тільки  зло  несе  вйна.
Ми  ж  бажаєм  всі,
Щоб  добро,  немов  весна,
Ув  усій  красі

Квітнуло  в  нас  повсякчас,
Неповторну  мить
Кожну,  що  тримає  час
У  собі.  Щемить

Серце  і  душа  рида
Гірко,  мов  дитя.
О,  коли  ж  війна-біда
Ця  у  небуття

Піде?  О,  коли  ж  кінець
Прийде  їй  усій?
Не  витримує  терпець
Вже  її.  У  ній

Лиш  страждають  люди  в  
нас,
Гинуть  назавжди.
О,  коли  настане  час
Той,  коли  біди

Ми  цієї  врешті-решт
Збудемось  усі,
А  злочинці  під  арешт
Підуть  і  в  красі

Миру  й  згоди  будем  жить
Ми?  Коли  цей  час,
Довгождана  світла  мить
Ця  прийдé  до  нас

І  чи  взагалі  прийдé?
Прийде  мирний  час.
Борючись,  до  нього  йде                  
Сміло  кожен  з  нас.    



Євген  Ковальчук,  16.  06.  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023


"Ворогам коритись…"

*****
 

Ворогам  коритись
Ми  повік  не  будем.
Хай  кров  буде  литись
Й  далі,  та  здобудем

Все  ж  ми  перемогу.
Доля  нам  всміхнеться,
Дякувати  Богу,
А  війна  минеться,

Як  і  почалася.
Їй  кінець  настане,
Скільки  б  не  лилася
Кров.  Війни  не  стане.

Мир  в  нас  запанує.
В  ньому  жити  будем.
О,  моє  це  чує
Серце,  бо  здобудем

Все  ж  ми  перемогу,
Бо  на  нашім  боці
Правда.  На  підмогу
Вже  до  нас  у  році

Цім  прийшли  народи
Інші.  Не  здолають
Нас  усіх  заброди
Ті,  що  наступають.

Разом  ми  всі  –  сила,
Сила  нездоланна,
Скільки  б  не  косила
Все  ж  нас  невблаганна

Ця  війна.  Час  прийде,
І  вона  минеться.
Сонце  миру  вийде
З  хмар  і  нас  торкнеться,

Буде  зігрівати
Лагідно  собою,
Доки  наш  стікати
Буде  час  рікою.                


                                                       
Євген  Ковальчук,  09.  06.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023


"Мир настане…"

*****
*****  

Мир  настане,
Як  розтане
Ця  війна,  мов  лід,

Дня  одного.
Та  для  цього
Докладати  слід

Сил  всіх.  Зможем,
Переможем
Ми  всіх  ворогів.

Лиш  борімось,
Не  корімось
Їм  і  поготів!  

Буде  воля,
Буде  доля
Світлою  у  нас,

Як  неволя
Та  недоля
Підуть  в  той  же  час,

Як  ми  з  вами
Не  словами
Лиш  проженемо

Їх,  а  справді,
В  очі  правді
Глянувши,  ярмо

З  серця  знявши
І  прийнявши
Щастя  в  нього  вмить,

Щоб  у  ньому
В  світі  цьому
Жити  кожну  мить.
 


Євген  Ковальчук,  08.  06.  2022
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023


"Ми кінець покладемо…"

*****
 

Ми  кінець  покладемо
Цій  війні  навік.
Ворогам  більш  не  дамо
Ми  усі  повік

Повторити  цю  війну,
Що  іде  у  нас
Нині.  Цю  війну  страшну
Не  поверне  час,

Як  закінчиться  вона.
Буде  мир  у  нас
Квітнути,  немов  весна
Красна,  повсякчас.

Будемо  у  згоді  жить
Ми  усі  щомить,
Позабувши  й  як  тужить.
Прийде  світла  мить

Ця  до  кожного  із  нас,
Бо  вона  іде
Вже.  Її  настане  час,
Що  так  кожен  жде,

Наближаючи  його,
Борючись  з  лихим
Ворогом  впродовж  всього
Бою,  щоб  із  ним

Покінчити  вже  навік.
Адже  прагнем  всі
Ми  весь  свій  життєвий  вік
У  його  красі

Дивовижній  всій  на  цім
Світі,  у  краю
Ріднім  жить,  а  не  у  нім
Бути  на  краю
 
Прірви,  бо  ж  життя  одне
В  кожного  із  нас.
Іншого,  коли  мине
Це,  не  дасть  нам  час.                                    



Євген  Ковальчук,  06.  06.  2022
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023


До горя


Ой,  ти  горе-горе,
Хай  бездонне  море,

Що  тече  та  плине,
Враз  тебе  поглине,

Щоб  ти  в  нім  втопилось,
Щоби  не  лишилось

Навіть  сліду  твóго
Жодного  лихого.  

З  вечора  до  рання,  
Зрання  до  смеркання

Темні  ж  почування
Й  думи  без  вагання

У  серця  людини,
В  розум,  мов  зернини,

Сієш  без  упину,
Щоби  ту  людину

Низько  опустити,
Згнобити,  скорити,

Ставши  на  заваді,
Власній  темній  владі.

Не  для  того  люди
На  землі  цій  всюди

Якось  народились,
Щоб  тобі  корились,

Маючи  нещастя,
Що  даєш.  Для  щастя

Справжнього  людського,
Лиш  заради  нього

Люди  ся  родили,
Щоб  у  нім  лиш  жи́ли.                                                      



Євген  Ковальчук,  15.  09.  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023


"Вічно ця війна тривати…"

*****
 
Вічно  ця  війна  тривати,
Звісно,  що  не  буде.
Наш  народ  здобуде  
Перемогу.  Буде  мати-

Україна  процвітати  –
Жити  в  мирі,  згоді
І  на  півдні,  й  сході  –
Всюди.  Ворога  здолати  –

Справа  часу.  Наближаєм
Ми  цей  час  щоднини.
Долю  Батьківщини
Ми  щасливу  захищаєм

Впевнено  та  заповзято,
Б’ючись  з  ворогами.
Скоро  ми  із  вами
Відзначатимемо  свято

Перемоги.  Скоро  прийде
Мить  ця  золотая.
Ця  війна  жахная
Пройде.  Сонце  миру  вийде

Й  буде  ніжно  всіх  нас  гріти.
Ми  життю  радіти
Будем  лиш,  мов  діти.
В  щастя  полум’ї  горіти

Будемо  усі  щоднини,
А  також  щомиті.
Будем  оповиті
Щастям.  Наче  насінини,

Щастя  й  інші  почування
Світлії,  святії
У  серця  людськії
Сіять,  доки  мить  остання

Нашого  життя  не  прийде.
Тож  щосил  борімось!
Тьмі-злу  не  корімось!
Й  сонце  миру,  щастя  вийде.



Євген  Ковальчук,  03.  06.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2023


"Ти маєш в серці муку?"

*****

Ти  маєш  в  серці  муку?
Тримай  мене  за  руку

Й  ходімо  якнайдалі
Від  неї,  щоб  надалі

Вона  тебе  повіки
Не  мучила.  Навіки

Вона  нехай  минеться.
Хай  смерть  її  торкнеться

І  забере  з  собою
Її  від  нас  з  тобою.

Хай  місця  не  займає
У  серці,  хай  не  крає

Його  воно  до  болю,
Віщуючи  недолю

Тобі  лише,  з  якою
Свого  життя  тропою

Йдучи,  лиш  падать  будеш,
Допоки  не  прибудеш

Ти  до  кінця  свойого
Життя  лише  одного,

Бо  іншого  повіки
Не  буде,  як  повіки

Заплющиш  ти  неждано
Навіки.  Всім  нам  да́но

Життя  бо  не  для  того,
А  щоби  ми  від  нього

Лиш  позитивне  брали
Й  щасливими  ставали,

Щоб  завжди  в  згоді  жи́ли
Й  лише  добро  робили.                                                          



Євген  Ковальчук,  14.  09.  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2023


Мир


Скоро  вже  настане  час
Той,  коли  прийдé  до  нас
Мир,  який  ждемо

Ми  усі.  Поволі  йде
Він  же  без  упину,  де
Всі  ми  живемо.

Ми  також  не  стоїмо,
А  до  нього  ідемо,
Борючись  з  лихим

Ворогом,  який  напав.
І  ніхто  з  нас  не  чекав,
Але  ми  із  ним

Все  ж  покінчимо.  Війна
Скінчиться,  а  він  зазна
Лиш  поразки  в  ній.

Перемога  ж  буде  в  нас.
І  настане  мирний  час,
Доленьці  лихій

Перекривши  шлях,  аби
Не  прийшла.  Без
боротьби
Не  здійсниться  це.

Цю  полуду  із  очей  
Скиньмо!  Скиньмо  із
плечей
Ношу  цю!  В  лице

Правді  подивімось.  Ми  
Всі  щасливими  людьми
Житимемо  в  час

Той,  коли  здолаєм  зло
Всі  ми  те,  яке  прийшло
Раптом  так  до  нас.



Євген  Ковальчук,  03.  06.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2023


Мої думи


Із  думами  своїми  я  дружу.
Я  з  ними  і  радію,  і  тужу.

Усім,  що  маю,  з  ними  я  ділюсь,
Бо  з  ними  у  життєвій  річці  ллюсь,

Неначе  швидкоплинная  вода.
Мене  із  ними  жодная  біда

Ніколи  не  спроможна  розлучить,
Допоки  серце  в  грудях  стукотить.

Нікого  поряд,  може,  хай  нема,
А  тільки  порожнеча  та  пітьма,

Одначе  думи  у  розумі  моїм
Завжди  зі  мною.  Наче  друзям,  їм

Найпотаємніше,  що  маю  я,
Все  довіряю.  Ми  ж  –  одна  сім’я.

Я  не  наважуюся  приховать
Від  них  нічого,  щоби  міркувать  

Я  ними  всюди  й  завжди  міг,
Аби  із  безлічі  життя  доріг

Мав  змогу  вибрати  я  в  певну  мить
Лиш  ту,  де  буде  завжди  таланить

Мені,  коли  я  нею  буду  йти
До  певної  життєвої  мети;

Щоб  в  світі  цім  не  навмання  я  йшов,
А  щоб  якраз  до  неї  я  й  прийшов,

Належним  чином  реалізував
Її  для  того,  щоб  я  поживав

На  світі  цім  щасливим  лиш  життям
В  душі  та  серці  з  гордим  почуттям,

Що  все  ж  мені  вдалось  мету  здійснить
До  того,  як  життя  порвалась  нить.                                    



Євген  Ковальчук,  14.  09.  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2023


"Минає все. Мине й війна…"

*****

Минає  все.  Мине  й  війна,
Яка  іде  у  нас.
Вже  скоро  скінчиться  вона
І  прийде  мирний  час,

Якого  ми  всі  так  ждемо.
Він  йде  до  нас,  а  ми
Також  до  нього  ідемо,
Бо  прагнемо  людьми

Щасливими  в  своїм  краю
Щодня,  щомиті  жить.
Тому  в  запеклому  бою
Ми,  борючись,  скорить

Нас  ворогові  не  дамо.
Хай  навіть  у  бою
Важкому  цьому  помремо,
Та  зрадити  свою

Кохану  Україну  ввік
Ми  не  посмієм,  ні,
Й  не  йтиме  ця  війна  весь  вік.
Прийдé  кінець  війні.  
 
До  неї  він  уже  іде.
До  нього  йде  вона.
Так,  до  кінця  свого  прийдé
Жахлива  ця  війна,

Яка  не  знає  співчуття
Й  не  знала  ‘го  повік,
Що  забира  людські  життя
Безжалісно  навік.

Така  природа  є  війни,
Але  найжахливіш,
Що  й  люди  ще  із  давнини
І  нині,  як  раніш,

Її  ж  ведуть.  Без  них  війни
На  світі  б  не  було.
Це  добре  знають  всі  вони,
Але,  коли  лиш  зло,

А  не  любов  у  них  в  серцях,
У  душах,  у  думках,
У  їхніх  венах,  в  почуттях,
Немов  вода  в  річках,

Тече,  їм  важко  вкрай  збагнуть
Мерзенність  всю  війни.
Нелегко  вже  їх  навернуть
На  гідний  шлях.  Вони

В  полоні  зла,  що  джерелом
Війни  є  і  було.
Та  всяк  зна  –  між  добром  і  злом
Поразки  з  часом  зло

Все  ж  зазнає.  І  ця  війна
Мине.  Поразка  ця
Їх  не  мине.  Прийдé  вона
До  них,  як  до  кінця

Війна  ця  дійде.  Прийде  час
Цей  світлий.  Мир  прийдé,
Якого  палко  кожен  з  нас
Жде  й  до  якого  йде,

Хай  якби  важко  не  було.
Хай  і  не  кожен  з  нас
До  нього  дійде,  але  зло  –
Війна,  що  йде  в  цей  час

В  державі  нашій,  все  ж  мине.
Вона  свого  кінця
Усе-таки  не  омине.
І  душі,  і  серця

Тоді  огорне  спокій.  Мир
Знов  запанує  в  нас,
Нас  взявши  в  свій  солодкий  вир,
І  буде  повсякчас,

Увесь  вік  наш  і  всіх  людей,
Які  ще  будуть  жить,
І  поміж  безлічі  речей
Лише  добро  творить.
 


Євген  Ковальчук,  31.  05.  2022
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023


"До усього завжди будь уважним…"

*****

До  усього  завжди  будь  уважним,
Щоб  чогось  важливого  не  пропустив,
Перед  небезпекою  –  відважним,
Щоб  лихому  статись  ти  не  допустив.

Тим,  хто  допомоги  потребує,
Всім,  чим  можеш,  щиро  ти  допоможи,
Тим,  у  кого  серденько  сумує,
До  щасливого  життя  шлях  укажи.

Перед  тим,  кому  завдав  ти  шкоди,
Зразу  ж  вибачитися  не  посмій  забуть,
Не  чекаючи  інакшої  нагоди,
Тої,  що  у  тебе  може  вже  й  не  буть.

А  коли  вона  тебе  торкнулась,
Помста  кращим  виходом  не  є  в  той  час,
Щоб  вона,  бува,  не  обернулась
Проти  тебе  ж,  проти  кожного  із  нас.

Ні,  не  слід  йому  також  бажати,
Щоб  його  зустріла  зла  напасть.
Те,  що  заслуговує  він,  мати
Буде.  Доленька  його  йому  надасть.  

Як  зустрів  когось,  з  ним  привітайся
І,  бажаючи  добра  йому,  всміхнись,
А  при  розставанні  попрощайся
Із  надією  зустрітись  ще  колись.

Як  у  когось  просиш  допомоги,
То  «будь  ласка»  не  забудь  сказать  тоді,
І,  як  зійдуться  якось  дороги
Ваші,  він  поможе  знов  тобі  в  біді.

Всім,  що  маєш  ти,  задовольняйся.
Як  чогось  бракує,  не  горюй,
А,  аби  здобути,  не  спиняйся,  
А  над  тим  старанно  лиш  працюй;

Бо  життя  тобі  того  на  таці,
Друже  мій,  повік  не  принесе.
Тільки  у  постійній  добрій  праці
Зможеш  ти  отримати  усе.                                                      



Євген  Ковальчук,  14.  09.  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023


"Зборемо ми зло…"

*****
 
Зборемо  ми  зло,
Що  до  нас  прийшло.
Прийде  край  йому.

Близько  він  уже.
Той,  хто  на  чуже
Зазіха,  в  пітьму

З  світла  лиш  веде,
В  неї  сам  прийдé
І  уже  навік.

Боремось  зі  злом
Ми,  адже  з  добром
Прагнем  жити  вік.

Переможем  ми
Зло.  З  війни  пітьми
Вийдемо  усі

В  світло  миру.  В  нім  
В  світі  цім  земнім,
У  його  красі

Всій  ми  будем  жить
Неповторну  мить
Кожну,  доки  час

Буде  наш  іти,
Річкою  текти
В  кожного  із  нас,

Тобто  цілий  вік,
А  війни  повік
Більш  не  буде.  Так

Будем  поживать
І  життя  вчувать  
Лиш  солодкий  смак.
 


Євген  Ковальчук,  30.  05.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2023


Чудовий світ поезії


Коли  сідаю  вірші  я  писати,
То  від  усього  світу  сторонюсь.
Тоді  мою  увагу  відвертати
Ніщо  не  сміє,  бо  я  віддаюсь

Цілком  поезії.  Лечу  неначе
В  ту  мить  я  у  її  чудовий  світ,
В  якому  не  сумує  і  не  плаче
Ніхто  впродовж  усіх  тих  довгих  літ,

Яким  уже  немає  навіть  ліку,
Бо  значення  не  має  в  ньому  час.
Живе  в  цім  світі  кожен  аж  довіку
У  щасті  та  любові  всякий  час.

Одним  із  мешканців  того  я  світу
Тоді  стаю.  Всі,  що  живуть  у  нім,
Мене  гостинним  покликом  привіту
Вітають.  Увійшовши  в  їхній  дім,

Чужим  не  почуваюсь  я  ніскільки.
Усі  мене  приймають  за  свого
І  жити  пропонують  з  ними  стільки,
На  скільки  вистачить  життя  мого.

На  їхню  пропозицію,  ні  миті
Я  не  вагаючися,  пристаю.
Тоді  ж  бо  повноцінним  з  тої  миті
Я  того  світу  мешканцем  стаю.

На  нім  живучи,  часу  я  не  гаю,
На  нім  живучи,  не  ловлю  я  ґав,
 А  вірші  разом  з  ними  я  складаю,
Щоб  світ  поезії  багатшим  став.

Нехай  і  невеликий  вклад  той,  може,
Хай,  може,  зовсім  він  малий,  проте
Я  певен  в  тім,  що  він  також  поможе,
Й  поезії  квіт  пишний  розцвіте.

І  буде  завжди  пишно  він  буяти
Любов’ю,  мудрістю,  добром,  які
Він  буде  з  гордістю  їх  уселяти
У  душі,  го́лови  й  серця  людські.                                      



Євген  Ковальчук,  13.  09.  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2023


"Мене надія огортає…"

*****

 
Мене  надія  огортає,
Що  скоро  вже  мине
Війна,  яка  у  нас  триває,
Яка  вже  не  одне

Життя  безжалісно  забрала  –
Найбільший  скарб  людей,
Війна,  що  й  не  пошкодувала
Ні  хворих,  ні  дітей…

Ні  краплі  в  ній  жалю  немає
Й  ніколи  не  було.
Адже  вона  в  собі  тримає
Лише  бездушне  зло,

Яке  керує  нею  й  тими,
Хто  цю  війну  веде.
Воно  ж  керує  також  ними.
І  не  важливо,  де

І  як  війна  іде.  Нічого
В  ній  доброго  нема.
Нема  нічого,  крім  лихого,
У  ній.  Вона  сама  –

Найбільше  зло,  бо  спричиняє
Лиш  руйнування,  смерть
Крізь  тих,  хто  злочин  цей  вчиняє,
В  душі  злом  повним  вщерть,

По  вінця  будучи.  Триває
В  моїм  краю  війна,
Та  душу  міцно  огортає
Надія,  що  вона

Все  ж  скінчиться.  Кінець  їй  прийде,
Що  кожен  з  нас  чека,
І  сонце  миру,  згоди  вийде.
Нас  доленька  така
 
Чека.  Вона  не  за  горами.
Уже  невдовзі  ми  
Всі  будемо  жить  з  нею  з  вами      
Щасливими  людьми.                              
                         


Євген  Ковальчук,  30.  05.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023


"Нині хай війна у нас…"

*****
 
Нині  хай  війна  у  нас,
Але  мир  прийдé.
Наближається  цей  час.
Він  до  нас  вже  йде.

Ми  ж  до  нього  теж  йдемо.
Ворогу  я,  ти,
Він  –  усі  ми  не  дамо
Нас  перемогти.

Боремося  ми  щосил
З  ним.  Іде  війна.
Буде  мирним  небосхил.
Ворог  наш  зазна

Краху.  Переможем  ми.
В  Україні  жить
Всі  щасливими  людьми
Будемо  щомить,

Протягом  всього  життя.
До  війни  ж  повік
Більш  не  буде  вороття.
Скінчиться  навік

Ця  війна,  яка  іде
Нині  в  нас.  Вона
До  кінця  свого  дійдé.
Кожен  з  нас  це  зна.

Кожен  впевнений  у  цім.
Боремося  ж  ми,
Сил  доклавши  всіх.  Свій  дім
Мужньо  ми  грудьми

Захищаємо,  немов
Мати  немовля.
Ні,  невільницею  знов
Наша  вся  земля

Більш  не  буде.  Ворогів
Переможем.  Час
Світлий  цей,  мов  блиск  вогнів,
Зір,  прийдé  до  нас.                            



Євген  Ковальчук,    27.  05.  2022                                                                                                  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023


"Ми не коримось недолі…"

*****

Ми  не  коримось  недолі,
Що  прийшла  до  нас.
До  щасливої  ми  долі
Йдем  в  цей  темний  час,

Борючись  із  ворогами,
Сил  доклавши  всіх.
Будемо  ми  плавать  з  вами
Всі  у  морі  втіх,

Як  здобудем  перемогу
І  прокладемо
В  світле  майбуття  дорогу
Ми.  Вввік  не  дамо

Ворогам  нас  подолати.
Їх  здолаєм  ми.
Будем  в  мирі  поживати
Щасними  людьми

Всі-всі  –  кожная  людина.
Вже  до  нас  іде
Цяя  світлая  година,
Що  так  кожен  жде.

Та  не  тільки  жде,  а  й  б’ється
З  ворогом  лихим,
Доки  в  грудях  серце  б’ється.
Ідучи  важким

Цим  шляхом,  ми  подолаєм
Все-таки  його.
Ми  кже  перемагаєм
Ворога  свого.

Хай  не  всі  з  війни  вернуться
Воїни,  однак
Все  одно  ввік  не  здадуться
Ворогам.  Мов  мак,
 
Україна  процвітати
Буде  цілий  вік.
Носа  більш  не  будуть  пхати
Вороги  повік.                                              



Євген  Ковальчук,  26.  05.  2022                                                                                                                                          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023


"Доленька щаслива…"

*****
 
Доленька  щаслива
Вже  іде  до  нас,
А  війна  жахлива,
Що  триває  в  час

Цей  у  нас,  поволі
До  кінця  іде.
До  свободи,  волі,
Миру,  що  так  жде,

Наш  народ  прямує
Без  упину.  Зна  –
Ворог,  що  лютує,
Наче  сатана,

Краху  все  ж  зазнає
В  цій  війні.  Народ
Наш  його  здолає.
Й  більше  тих  заброд

Ввік  не  будем  мати.
Буде  процвітать
Україна-мати,
Доки  в  нас  блищать

Буде  в  небі  сонце
Крізь  небес  блакить
В  нашеє  віконце.
Прийде  світла  мить

Ця.  Не  за  горами
Вже  вона,  ні-ні.
Скоро  будем  з  вами  
З  нею,  цій  війні

Всій  кінець  поклавши.
Будем  в  щасті  жить,
Із  колін  уставши,
Неповторну  мить
 
Кожну,  доки  битись
Серце  буде  в  нас,
Доки  буде  литись
Наш  життєвий  час.        



Євген  Ковальчук,  26.  05.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023


"Не корімося лихій…"

*****
 

Не  корімося  лихій
Доленьці  своїй!
А  із  нею  йдімо  в  бій,
Щоб  кінець  був  їй!

Не  дозвольмо,  щоб  всіх  нас
Мучила  вона
Неупинно,  повсякчас,
Наче  сатана!

Ми  її  не  гідні,  ні,
А  вона  –  всіх  нас.
Покладімо  край  війні,
Що  йде  в  нас  в  цей  час!

Здатні  ми.  В  цім  певен  я.  
Тільки  до  кінця
Всі  борімось,  як  сім’я,
Як  один!  І  ця

Безпощадная  війна
Пройде,  промине.
Свойогó  кінця  вона
Так  не  омине.

Лиш  борімося  щосил
З  ворогом  лихим
Всі  за  мирний  небосхил
Й  все,  що  є  під  ним!

Батьківщина  в  нас  одна.
Іншої  нема
Й  ввік  не  буде.  Хай  же  зна
Ворог  це!  Дарма

Намагається  схопить
Він  її  і  нас.
Ворогу  не  пощастить.
Цей  не  прийде  час.
 
Дійде  до  кінця  війна.
Перемогу  ми
Всі  здобудемо.  Вона
Вже  не  «за  дверми».                                                              
 


Євген  Ковальчук,  26.  05.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023


Поезія-дівиця


Не  знаю,  скільки  дійсно  залишилось
Мені  на  цьому  світі  поживати,
Та  поки  серце  битись  не  спинилось,
Невтомно  буду  вірші  я  писати.

Адже  без  них  я  –  наче  тая  птиця,  
Що  втратила  свої  розлогі  крила,
Відтоді,  як  поезія-дівиця
Мою  бездонну  душу  окрилила.

Можливо,  я  для  того  й  народився
На  світ,  як  перш  розкрив  повіки,
Аби  на  нім  я  з  нею  поріднився,
Та  не  на  певний  час  лиш,  а  навіки.

Свого  життя  я  суть  у  ній  лиш  бачу
На  світі  цім,  що  без  початку  й  краю.
Ніщо  без  неї  я  нім  не  значу,
Одне-єдине  ж  з  нею  я  складаю.

Вона  в  моїх  думках  та  почуваннях,
В  яких,  мов  пишні  квіти,  розцвітає,
У  серця  трепеті,  душі  здриганнях.
Вона  мене  на  світі  надихає.

І  жити  надихає,  і  творити
Мене  моя  поезія  без  впину,
Щоб  я  на  цьому  світі  залишити
Душі  своєї  гідну  міг  частину.

Аби  лиш  після  тої  смерті,
Що  з  часом  прийде  все-таки  за  мною,
Сліди,  що  я  лишив,  не  бýли  стерті,
Коли  вона    візьме́  мене  з  собою,

А  щоб  по  них  ішли  майбутні  люди
До  щастя,  злагоди,  любові,
Які  б  несли  завжди  усім  і  всюди,
Щоб  всі  на  світі  цім  були  здорові,

Були  здорові  тілом  та  душею
І  добрії  діла  робили,
Поширюючи  цілою  землею,
Щоб  завжди  всі  у  щасті  жи́ли.                          



Євген  Ковальчук,  12.  09.  2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023


"Чую: перемога йде…"

*****

Чую:  перемога  йде
Вже  до  нас.  Її
Кожен  з  нетерпінням  жде
У  своїй  сім’ї.

Так,  триває  ще  війна,
Але  вже  ось-ось
В  нас  закінчиться  вона.
Адже  ми  б’ємось

З  ворогами  всі  щосил
У  важкім  бою
Цім  за  мирний  небосхил,
Воленьку  свою,

За  свободу  до  кінця
Й  долю  світлу  теж.
Скоро  прийде  вже  мить  ця.
Перемога  все  ж  

Прийде,  скільки  би  не  йшла
Ця  страшна  війна,
Сповнена  по  вінця  зла,
Що  жалю  не  зна.

Певні  всі  ми,  що  добро
Переможе  зло.
Певен  й  батько  наш  Дніпро.
Завжди  ж  так  було,

Хай  яким  би  не  було
Сильним  теє  зло.
Розіб’є  його,  мов  скло,
Лагідне  тепло

Серця  і  душі,  що  в  нас,
Як  вогонь,  горить.
Неупинно  йде  цей  час,
Світла  цяя  мить,

Що  невдовзі  прийде,  й  ми
Будемо  щомить
Лиш  щасливими  людьми
В  Україні  жить.                                          



Євген  Ковальчук,  25.  05.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023