| Сторінки (16/1536): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
У Водолазі розстріляли пасажирів
Автобусу. Критичний, блін*, момент.
З цією владою розслабишся в могилі…
Пора й собі купляти пістолет.
*блін – іноземне, визначає виріб харчової промисловості, виготовлений за технологією запікання рідкого тіста на розпеченій пательні, попередньо змащеній салом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019
Людина скуштувала плід пізнання
Добра і зла , і ймення йому – смерть.
А звідси витікають всі страждання,
Бере початок віра в Бога - твердь,
Єдина, що наповнить життя змістом,
Бо усвідомивши швидкий кінець,
Людина, клас приматів-егоїстів,
Всьому творінню враз сплете вінець.
Мене дурили класики марксизму –
Казали, праця головне і труд,
Та всі живі працюють організми
Й смерть бачать всі, не всі свою збагнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822418
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2019
Я вся така принцеса безподібна,
А поряд, хто крадЕ, хто жебракує.
В своїй країні рівні ми і вільні
В своєму виборі. І всяк смакує
Свій стан. Один – збирає на сосиску,
Другий – шукає, де погріти дупy.
І кожен гордий своїм станом звісно.
Інакше б щось міняв. Міняли б в купі.
Мов ті пірати, зібрані зівсюди,
ПливЕмо в одному човні в майбутнє
З потріпаним вітрилом синьо-жовтим…
А ми командою маємо бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822417
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2019
Провина скорочує, труїть життя.
Її пережовуєш, переживаєш.
В минуле немає, на жаль, вороття.
Майбутнє закрив. Сам себе не пускаєш.
Себе вибачати навчитись пора,-
Не рушити з місця, коли ноги в путах,
А міг би зробити чимало добра.
Гризеш себе сам і це зветься – спокута.
Хто дав кому право судити себе?
Це Божа задача, сусідам розвага.
Не в кайф, як сумління душі дно шкребе,
Та вмерти з сумління – хіба перевага?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822278
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2019
Як космонавт на орбіті, - твереза…
Думок окрайці свідомість збирає…
Мозок, то скан, а то скальпелю лезо…
Знань, як завжди в базі не вистачає.
Як той п’яничка, що вийшов з запою,
В поспіх читаю, що в руки потрапить.
Знаю, не довго у стані покою,-
Хіть знов зачепить, наповнить, повалить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822277
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2019
Є дні – не маєш спілкуватись з ким.
Юрба навколо, а ти сам, один.
Є в разИ розумніші і дурніші.
Перші – нудні. Час забирають інші.
Тут вихід є, протоптана дорога.
Завжди бо можеш спілкуватись з Богом.
Той, що в мені живе, той просто брат:
Підтримає завжди і має блат
У вищих сферах. Ангелом зовуть,
Малюють за плечем. У чому ж суть
Релігії і церкви? – Роль велика,
Бо прихисток завжди для чоловіка,
Який згубився геть серед людей
Та різних недовершених ідей.
Вона приймЕ, вона завжди домівка.
Сам обираєш – бути там до віку,
Чи повернутися в бентежний світ.
Відпустить, прийме знов. Такий підхід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2019
Будую себе з того, що віднайшла:
З емоцій, думок, надчуттєвих вібрацій.
Усе, що ввібрала свідомість – то я.
Інакше я хто? – Мауглі, без локацій.
Збираю знання ті, що йдуть до душі
Вкладаю до тіла, що робиться з їжі.
А поряд блукають такі ж міражі –
Комп’ютери Божі. Ні кращі, ні гірші.
І сервер один, і програма одна.
Чому ж ми такі незрівнянно всі різні?
Здійнявсь до вершин? Хтось спустився до дна.
Нам сила і воля кує особистість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822139
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2019
Я відчуваю ніжність і любов.
Душа літає, тіло в піднебессі.
Шукаю логіку якусь основ
Стану свого. Згубилася в процесі.
Втрачаю відчуття добра і зла.
Є просто щастя, тихе щастя лету.
Цікаво як раніше я жила?
Цікаво чуття тОнкі лиш в поетів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821791
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2019
На білосніжних килимах зими
Виписую кохання пентаграму.
Вплітаю всі стихії в наше «ми»,
Хай ляже каменем в основу храму
Одвічного кохання на землі
Із кришталю, свічад і неофітів.
Там свіжість лісу, трелі солов’їв.
Двері відкриті настіж: вхід і вихід.
Там ти святий, сам жрець і сам пророк,
Сам зупиняєш час, керуєш вітром.
Чому в той храм не кожен робить крок?
Бояться змін? Приємно в смутку жити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821790
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2019
Дають батьки своєму чаду
Мільйон, у доларах валюті.
А той не дуже їм і радий,
Бо не збагне, куди їх впхнути.
На себе це спроектувала
І зрозуміла, все що вмію,-
На депозит би їх поклала
І видихнула: знову вільна.
Не буде з мене олігарха,
Не зігрівають гроші душу,
Та й ділова потрібна хватка:
То ж маю те, що мати мушу.
Чи я одна у цій країні
Заточена на бідність й смуток?
Бо мислення маємо нині,
Таке ж, як маємо здобуток.
Буття визначає свідомість?
Буття визначається свідомістю?
Замкнуте коло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2019
Ніяк не визначу закони,
Які працюють у мені.
Стаю, як доломіт, холодна,
Мить, і солома у вогні.
Шикує розум хтиве серце.
Секунда, й зовсім навпаки.
Шалене серце так заб’ється,
Що розум в друзки, на шматки.
Як керувати цим процесом?
В душі то штиль, то ураган.
А бідне тіло – мішок стресу.
Цікаво, як у інших там?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821672
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2019
Важливо зберігати пружність тіла,
Мобільність розуму, легкість душі.
Для тіла – ось гімнастику зробила.
Для розуму – римуються вірші.
А от з душею справитись не легко.
Буває ввійде з ранку якась муть:
Вже й розум не працює, ледве чмиха,
Обв’яле тіло ноги не несуть.
Тікаю від думок, протятих болем,
Читаю нескінченне «Отче наш»…
Дивись, відпустить, і душа поволі
Наллється тишею. Хоча б баланс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821546
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2019
Хто робить бізнес. Інший помирає.
Відточує хтось навички убивці.
Війна свої закони насаджає:
Зір гостриться, затуплюється серце.
Коли заклали ми таку халепу?
Які людські порушили закони?
Війна – суспільства нашого ганеба.
Всі молодці, а смерть гуляє в домі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821545
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2019
Знайшла в Батая. Та це не важливо.
Ця думка у мені жила чуттям:
Поет – він медіум енергій мливих.
Його особа – це ворота в храм
Світу реального. В який наруга
Вривається, нап’явши мови плащ.
Свідомість бо відключена. Напруга.
Добро і зло проводять вільний матч.
І мова вже не мова – одержимість
Вливається у течію життя.
Не діють тут бар’єри і зажими.
Поет згубивсь. Вірш – місце для звитяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821440
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2019
А навіщо роса умиває траву?
А навіщо по всесвіту бродять планети?
Так багато «навіщо», яке не збагну.
Це потрібно комусь. Для падіння? Для злету?
Це потрібно комусь – ми з’явились в тілах.
Це потрібно комусь – ми вертаєм до Бога.
Та якщо є питання, то вірний наш шлях,
Бо питанням освітлює мудрість дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821439
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2019
Створила бездоганний світ. (Бо мій.)
Облаштувалась в ньому, як уміла.
Нюансик трапився, маленький збій,
І вже я не творець – нечиста сила.
І вже мене канудить і мутить,-
Бо люди не те роблять, що я хочу.
Цей дисбаланс, як пестицид труїть,
Б’є током руки, милом лізе в очі.
Нових умов гри зовсім не збагну.
Причина: зашкарубла в егоїзмі.
Свою політику й надалі гну,
Собі співаю вічне «нині й прісно»
А це не вірний до життя підхід,
Бо що нове прийшло, то для науки.
Не заховаєшся від змін і бід.
Ходімо їм на стріч, простерши руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821317
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.01.2019
Лякаюсь, коли полум’я кохання
На волю виривається, гуде,
Бо попелище з того вигорання
Не скоро новим цвітом поросте.
Люблю більш контрольовані процеси,
Чорнобилю боюся у душі.
Нудна, напевно, оминаю стреси,
Оберігаю вогнище – рушій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.01.2019
Новий день.
Новий сніг,-
Він встеляється назАвжди.
Містик дзен.
Шляхів збіг,-
Присмак свіжості і правди.
Новий рух.
Новий план,-
Чистий аркуш сьогодення.
Сніг мов пух.
Ти – шаман,-
Світу подаруй натхнення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821184
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2019
Дослідження проводила в житті.
Суб’єктів мало, та була уважна.
Так от, завжди ті люди молоді,
В яких пізнання дух живе безстрашний.
Їм все цікаво: зачіски, вбрання,
Нові салати, книги і мотиви…
Завжди у русі. Не минає й дня,
Щоб щось нове для себе не відкрили.
Дивуюся в свої сорок і плюс,
Тим жіночкам, в яких плюсів багато.
Радіти так життю,- у них я вчусь.
Ті ж, щедро діляться своїм азартом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821182
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2019
Знову граю снопа в твоїй п’єсі.
Вчора прима була – роль принцеси.
Що ж достойно зіграю снопа,
Я ж гравець – вища ліга зітха.
Як відчутна у крОві порода,-
Сніп завжди обирає свободу,
Свою партію чітко веде,
Знає: завтра прийдЕ новий день,
Він акторам роздасть нові ролі,
А гравців розмістить в зоні поля.
Глянь, сніп в форварди може піти,
Якщо вартий, та йде до мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821046
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2019
Кіловати, оми, герци,-
Можуть виміряти серце?
Кілоджоулі, ампери,-
Як в них визначити нерви?
Краще молі чи карати
Зможуть душу показати?
Знаю, розмір є у всьому:
І у щасті, і у втомі.
І якесь одвічне пі
Кожен носить у собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820821
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.01.2019
Ніч відпустить всі земні гріхи,
Захистить, обійме, упокоє.
Душі зринуть в небо, мов птахи.
В тім ніщо зустрінемось з тобою.
Вигнусь райдугою в тім ніде.
Ти мене підхопиш фіолетом.
Швидко колір в синь мою ввійде.
Нічиї сховає ніч секрети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820820
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.01.2019
Температура. Тридцять сім із гаком.
Хріново, та навряд, що помираю.
Дитину кличу голосом прокляклим:
Подати воду, аспірин. Що маєм.
От, коли вдома нікого немає -
Пігулку в зуби, і за нові справи.
А коли є за ким, всерйоз страждаю
П’ю неміч по краплині. Маю право.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820671
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2019
Вишивала білим по білому,
Щоб ніхто не помітив чужий,
Візерунка нахабно-сміливого,
У якому знайшовся світ мій.
Хіть вдягала в чуття чисто випрані,
Підбирала бажань намистА…
Подивилась на себе на відстані:
Ну, ні дати, ні взяти – свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820670
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2019
ДІЯ 4
Задіяні:
СіСі (Соня) – дівчинка, яка потрапила в жорнова обставин, які сама ж собі і створила.
Марина – мама СіСі. Жінка, яка, отримавши від життя все, що бажала, одного разу помилково вирішила, що це все і є її життям.
Зоя – охоронниця у в’язниці. Особа без комплексів, без амбіцій, без віку, без талії.
Марго – адвокат СіСі. Персона, яка весь свій інтелект, а також душевні і фізіологічні чесноти спрямовує на вибудовування кар’єри.
Антон – професійний борець, який і добро і зло захищає з однаковим завзяттям.
Микита – самий головний герой п’єси, бо фінансує всі події.
Надія – формально прислуга. По суті – кармічний фатальний супутник сім’ї в якій проживає.
СЦЕНА 1
Напівморок. Камера. Вибілені стіни, стеля. На першому плані ліжко. СіСі спить в рожевій піжамі, обійнявши рожеву плюшеву іграшку. Темрява згущується. З’являються тіні в чорних балахонах і ходять навколо ліжка колом.
Тіні хором: Вся наша кров у тебе на руках.
Убивця. Ми жадаємо відплати.
Нам холодно. Не відпускає страх.
Ти маєш тіло нам своє віддати
За мить, для ритуалу каяття,
Бо наші почали уже смердіти
І зовсім непридатні для життя.
Звільни своє. ( оточують ліжко)
Віддай негайно. Вийди.
Світло вимикається. СіСі кричить. Тіні зникають. Вмикається яскраве світло. СіСі сидить на ліжку. Заходить Зоя.
Зоя: Чого кричиш?
СіСі: Води. Скоріш води.
Потрібно руки вимити і одяг.
Зоя: Ну й чергування. Господи прости.
Ні к чорту контингент. (оглядає СіСі)
Ти ж чиста, вроді.
СіСі: Я вся в крові. У Вас тут всюди кров.
Не бачите? Сліпі? Зберіть негайно.
Зоя: Зберу. (повертається на вихід)
В карт-бланшу негаразди знов.
Ласий шматок чекає психлікарню.
Не можна. Звільнять – оком не моргну.
В начальства плани не малі на кралю.
Ремонти скрізь. Навіщо? Не збагну.
Не мій розклАд. Не лізу у деталі.
Зоя повертається зі склянкою води у руці.
СіСі: Ти ненормальна. Склянка ця води
Не може змити кров. Глянь її скільки.
Зоя виливає воду в обличчя СіСі.
Зоя: Дитино, ненормальна у нас ти,
А ця вода – єдині наші ліки.
СіСі важко дихає. Зоя подає рушник.
Зоя: На, обітрись. Це добре, що пройшло,
Що з шлангу не потрібно обдавати.
СіСі: Не можу більше. Виїсть очі зло.
Не можу їсти і не можу спати.
Зоя: Нормально все. (в бік) Одне й те ж кожен раз.
Тут наркомани є. Ти не єдина.
Частіш на цвинтар відпускають вас
Ніж на свободу. І ніхто не винен.
СіСі: Ні, це неправда. В мене все не так.
Приймала ліки. Звикла до наркозу…
Зоя: Не загружай. Я ж не суддя-простак.
Я бачу те, що бачу. Й з мене досить.
СіСі: Що хочеш, щоб тобі розповіла
Коли і з ким? Де брала першу дозу?
Зоя: Ні, зовсім не цікавить ця мура.
А ти вважаєш це крутим і досі?
СіСі: Це було щось. Це вартує життя.
Зоя: Тут ти права. Немало поплатилось.
СіСі: Я не дозволю так, собі затям,
Зі мною говорити.
Зоя: Ваша світлість.
То я піду. Бо з всіх Ваших чеснот
Єдина вартує – це гроші батька.
СіСі: То ж доки вони є – закрий свій рот,
А то щось пащекуєш ним багацько.
Зоя: Ні, кішечко, це ти закрий свого.
Бо придушу. Ніхто не допоможе.
Повісишся тут з усього цього.
Не вслідкувала я. Борони Боже.
СіСі: Звільнять тебе. Для цього все зроблю.
Зоя: Не раджу. Стукачів не поважають.
В наших дівчат не виклянчиш жалю.
Для тебе почуттів у них немає.
СіСі: Немає? Будуть. Є всьому ціна.
Ви зараз тут чому? Із-за зарплати.
Зоя: Лише народженню ціни нема.
І смерть працює, шельмо, без оплати.
СіСі: Мені погано. Знаю, в тебе є.
СіСі стає навколішки.
СіСі: Благаю, дай. Дивись, я на колінах.
Зоя: Тобі не добре. Знаю, це мине.
Коліна. В наркомана це не дивно.
Зоя повертається і виходить. СіСі робить кілька кроків на колінах.
Завіса.
СЦЕНА 2
Приміщення в’язниці. Вибілені стіни. Під стелею віконечко. На передньому плані грубий стіл. З двох сторін грубі стільці. На одному сидить Марго, щось шукає у паперах. Відкладає папери.
Марго: У кожного добра є свій мотив.
У зла у кожного своя причина.
Шукати маю лише позитив,
Неначе у біді моя дитина.
Залякана, позбута співчуття,
Здійснила необдуманий правочин.
Доля позбавила людей життя,-
Юрба гуде. Всі її крові хочуть.
Неначе це змінити зможе щось?
Неначе обережні стануть інші?
Допоки йде Закон громади повз,
Всі наші дії – небезпека ближнім.
Їх сотні, тисячі нещасних жертв
Стабільного порушення законів.
Суспільство видихнуло. Є тепер
Коза відпущення гріхів. В загоні.
Заходять СіСі і Зоя. Марго йде назустріч СіСі, обнімає її.
Марго: Як справи?
СіСі: Добре.
Зоя: Не дурна мала.
Марго: (Зої) Будь ласка не порушуй етикету.
Зоя: Та я нічого. Не бажаю зла.
Марго: До чого ця розмова безпредметна.
Зоя виходить.
Марго: Не винна ти. Вбивав автомобіль.
Є процедура, і ми маєм грати.
Тут математика проста, повір.
Щось на зразок, додати і відняти.
Отож, якщо провину визнаєш
Це буде плюс, і досить таки жирний
У справі і кар’єрі моїй теж.
СіСі: Так визнаю. Раз Вам це так потрібно.
Марго: Потрібно всім. Тобі, мені, судді.
Він весь за нас, та право поважає.
СіСі: Чому мені сидіти взаперті?
Я ж на людей ніяк не нападаю?
Марго: Бо твоя доля туго запрягла.
Намішано в клубку цьому багато.
Є безліч тих, хто просто зичить зла.
Є ті, хто прагне розіграти карту.
Батьків тривожить твій душевний стан.
СіСі: А він буває, стан душевний, в клітці?
Марго: Мама чекає за дверима, там.
Якщо бажаєш, можете зустріться.
СіСі: Бажаю. Звісно. Хто б не забажав?
Марго: Той, хто винить батьків в своїх всіх бідах,
Свою персону звів на п’єдестал:
Батьків багатих непутьові діти.
Марго телефонує. Заходить Марина, обнімає СіСі.
Марина: СіСі, маленька.
Марго: Я залишу вас. (Збирає папери. Виходить)
Марина: Як ти, сердешна? Всі про нас говорять.
Засуджують і співчувають. Спорять.
Такий набрала справа резонанс.
Твоя свобода – це моя мета:
Закинула усі свої заняття,
Шукаю самих кращих адвокатів,
Вивчаю кодекс. Справа не проста.
Наше ім’я – для журналістів тренд.
Про нас не написав тільки лінивий.
Ти схудла. Їж. Тобі потрібні сили.
Ми маєм боронитися тепер.
СіСі: Навіщо, мамо?
Марина: Бо таке життя.
Не хочеш стати добривом – борися.
Бо завжди встигнеш з долею змириться.
Підеш на дно – не буде вороття.
СіСі: Я визнаю вину.
Марина: Суддівська гра.
СіСі: Мені погано.
Марина: Завтра буде легше.
Куди б нас стежка долі не вела
Запам’ятай: ти краща, завжди перша.
СіСі: Мною пишаєшся вперше в житті.
Моїм ганебним, недолугим вчинком…
Та він реально в мене й був один.
Марина: Пробач. Зараз не час вмикати жінку.
СіСі: Тобі на радість ця моя біда?
Тебе давно не бачила такою.
Марина: Не розумієш ти мене однак.
Я знову почуваюся живою.
Я знов люблю життя за просто так.
Не за Мальдіви, не за спа-салони.
Навчилася хвилин лічити такт,
Бо всі ми в’язні. В долі у полоні.
СіСі: Я не збагну, про що говориш ти,
Твої слова чомусь кидають в відчай.
Марина: Люблю тебе. Повір в це. І прости,
Що іноді чуття було це іншим.
Марина обнімає СіСі.
Завіса.
СЦЕНА 3
Вітальня будинку СіСІ. Біля громіздкого дивану Антон із склянкою в руці.
Антон: Все зітре час. Ще мить й зникаєм всі.
До чого копирсання недолугі?
Багаті, бідні, завтра ми мерці,-
Собі щось мудримо. Душі убогі.
Ще віскі в склянці, - значить не кінець,
Ще боротьба закрутить круговертю.
Повірю знову, що у грі цій ферзь,
В цій дивній партії життя зі смертю.
З дверей ліворуч виходить Марго.
Марго: Добридень. Зустрічала вже десь Вас.
Антон: Цілком можливо. Я тут бідний родич.
Марго: Не віриться. Поглянути в анфас,-
Навряд Ви претендуєте на поміч.
Я адвокат. ( протягує руку).
Антон: (тисне руку).Приємно. я Антон.
Марго: Як Вам вдалось відкликати заяву?
Антон: Так склалися обставини. Пардон.
Питання це відноситься до справи?
Марго: Відноситься до справи результат.
Прийміть від мене дяку особисту.
Антон: Нема за що. Хоч я не Ваш фанат.
Зазначу: справу ведете із блиском.
Марго: На повну перемогу збільшивсь шанс.
Антон: А повна перемога, то не зайве?
Я б відступав охайно, мав запас,
Не поступився б глуздом, ради слави.
Марго: Про що це Ви?
За спиною співбесідників непомітно з’являється Марина.
Антон: Про те, що вихід є
Цілком безпечний і цілком доречний.
Суспільство хай отримає своє.
Тут перемога лиш тягар на плечі.
Марина: Це тупо. Це нікчемно. Це абсурд.
Погодитись на термін у в’язниці.
Вона вже досить змучилася й тут,
Не може дочекатись, як скінчиться.
Антон: Це правда, дуже туго запряглось.
Та є ще інша правда – стратегічна.
В’язниця та умовна.
Марина: Почалось.
Знов розкажи, що там відпустки вічні.
Антон: В’язниця за цей злочин, це ж не та,
Можеш дозволити – живеш в готелі.
Марина: Повчальних досить з мене цих цитат.
Немає слова «злочин» в цій оселі.
(до Марго)
Ви маєте ще щось розповісти?
Марго: Та ні. Вже йду.
Марина: Вам дякую, шановна.
Марго виходить.
Марина: Яку ще нову гру затіяв ти?
Навіщо розтривожив мене знову?
Антон: Було. В житті блукав не один раз
Між пеклом й раєм. Їх прикмети знаю.
Не можу пояснити звідки взявсь
Цей страх. Він є. удавом затискає.
Марина: Можливо вся причина у тобі?
Піди проспись. Назавтра стане легше.
Антон: Собаку, яка виє, хоч убий,
Вона твою біду відчула перша.
Марина: Назавтра слухання. Ти прийдеш?
Антон: Так.
Ховатися від долі – нема сенсу.
Марина: Ми все зробили вірно. Ти однак
Мене бентежиш.
Антон: (піднімає склянку) За принцесу.
Антон допиває рідину. Ставить склянку на стіл. Виходить. Марина сідає на диван. З дверей ліворуч виходить Микита, стає за спиною Марини.
Марина: Чи вдасться нам дитину захистити?
Микита: Від зла. Яке у неї у нутрі?
Марина: Ти думаєш. Нас не відпустять біди?
Микита: Досвід, на жаль, показує. Що ні.
Марина: Як ми могли прогавити проблему?
Микита: Аналіз цей не допоможе нам.
Хоч на сьогодні і закрита тема,
Спасибі професійним лікарям,
Та скрізь очікує й п’янить спокуса,-
Оберегти від зла – то марний труд…
Марина: От тільки не пускай ці бульби в вуса.
За упокій почав співати тут.
Відправимо відразу у Європу.
Психолог буде їй перекладач.
Купиш будинок їй, собі під боком,
Бізнес почнеш там.
Микита: Ти про що?
Марина: Пробач.
В житті тебе цікавить лиш процес
Де віднайти, та вкласти гроші скоро.
То ж бізнес, щоб до доньки інтерес
Був, ну хоча б не менш, ніж до офшорів.
Микита: Ти не права. Однак в твоїх словах
Є якась мудрість. Звідки і береться?
Обдумаю. ( повертається і виходить).
Марина: І визначусь на днях.
У цьому тілі є хоч п’ять грам серця?
СЦЕНА 4
Вітальня будинку СіСІ. На столику накрито фуршет. Господарі та гості розмовляють. Тихо, з претензією на інтелігентність звучить музика Штрауса. На перший план виходять СіСі та Марина.
СіСі: Чому не запросили моїх друзів?
Марина: Запросиш їх сама до себе в Відень.
Тато вважає, й проплатити в змозі,
Тобі свіжі емоції потрібні.
СіСі: Чомусь так хочеться побути вдома.
Марина: Ти ж подорожі так любила зАвжди.
То ж не засмучуй батька, ради Бога,
Він в цей будинок впер чималі кошти.
З тобою, хочеш, можу полетіти,
Хоч знаю, я компанія не краща.
Побудеш місяць, два й назад приїдеш.
СіСі: Якщо не хочу, то летіти нАщо?
Марина і СіСі ідуть вглиб сцени. На перший план виходять Микита і Марго.
Микита: Ви дуже добре справились з завданням.
Марго: Ви дуже щедро працю оцінили.
Ще бонус я отримала – визнання.
Це перемога розуму і сили.
Микита: Було приємно з Вами працювати.
Марго: Хотіла б Вас пізнати більше й глибше.
Значні понЕсли Ви в процесі втрати,-
Стіна між нами завтра стане вища.
Це сумно. Віднайшла в Вас рідну душу,
Яка вирішує питання руба.
До цього прагну й я, та вчитись мушу.
Ви не вважаєте, що я загруба.
Микита: Ні не вважаю, бо не маю звички
Оцінювати ні слова, ні дії.
Своїх проблем у мене завжди з лишком.
Марго: Як це не дивно, я Вас розумію.
Микита і Марго ідуть вглиб сцени. На перший план виходять СіСі і Антон.
СіСі: Я їду в Відень, та ти певно в курсі?
Ти, як раніше, вмішуєшся скрізь.
Відвічний компаньйон моїй матусі.
Антон: Ти ще маленька, то ж в це все не лізь.
СіСі: Чому вони мене із дому гонять?
Антон: Бо думають, так зможуть захистить.
СіСі: Я в небезпеці? Все ж було законно.
Антон: Ми всі у небезпеці. Кожну мить.
Бо є спокуса. Вона зАвжди поряд.
СіСі: Про що це ти? Щось в толк я не візьму.
Антон: Про те, що не змінився твій світогляд,
Ти в тому ж Відні знайдеш напівтьму.
СіСі: Я зайва скрізь: у цій країні, в світі.
У цьому домі непотрібна теж.
Антон: Так все зміни,знайди для чого жити,
Йди працювати.
СіСі: Швачкою. Авжеж.
Так і зроблю, лишень припудрю носик.
Антон: Тоді, скажи, звідкіль чекаєш змін?
СіСі: Хтось віднайде мене і проголосить
Своєю.
Антон: Тут вже браттям Грімм уклін.
Не знайдеш. Ти, нажаль, не зовсім дурa.
Є розум, є характер, чуйка є.
Не мала б грошей, ти б таке утнула.
Під сонцем вибила б місце своє.
СіСі: Ти не правий, гроші дають можливість.
Антон: Проїхатись за блузкою в Париж?
СіСі: Й що тут поганого, скажи на милість.
Антон: Те, що їм розум не будує меж.
Антон з СіСі йдуть вглиб сцени. На перший план виходить Надія з тацею. Прямує до столу.
Надія: Багато віскі. Радості замало.
Не цокаються. П’ють, як на поминках.
Дзвінок в двері. Наполегливий. Надія залишає тацю на столі, прямує до виходу.
Надія: Не всі ще злізлись в кубло це. Дістали.
Кричить із-за куліс.
Надія: Для СіСі квіти.
Марина: Дивно. Звідки?
СіСі: От бачиш, мамо, друзі не забули.
СіСі направляється в бік вхідних дверей. Лунає постріл. СіСі падає, Антон підхоплює її. Всі крім СіСі, Антона і Марини розбігаються.
Марина: Чому ти не ловив цього бандита?
Антон: Телефонуй в швидку. В нас часу мало.
Марина телефонує. В телефон.
Марина: Скоріше приїжджайте, СіСі вбито.
Поранено. В нас вдома. У вітальні.
Адреса. Так адреса. Ну звичайно.
(Антону)
Їй твердо. Переніс би до дивану.
Світло тухне. Музика підсилюється. На першому плані Надія вальсує з букетом. Темрява. Тиша.
Голос за завісою:
Анархія,
В єпархії
Змінила біографії.
Хто над всіма здіймається –
Готуйте епітафії.
На силу сила знайдеться,
Від горя не відкупишся.
У цьому світі зайди ми
Законів мусим слухаться.
Неписаних, нечитаних,
Які в крові закладено.
По цій землі йти чистими,
Щоб світ на стріч йшов радо нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820527
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.01.2019
Кінчиками пальців…
Мурахами тілом…
Переливи грацій…
ПівтонА несмілі…
Можна. Для приколу.
Тільки не на довго,
Бо зійду на мило
І не буде толку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820200
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.01.2019
Стратегія і тактика кохання.
Дам зрозуміти – Ваша я до віку:
На автоматі вибуду з змагання,
Застигну на полиці, як реліквія.
З одного боку на поличці зручно:
Стій і чекай, коли зітрУть пилюку,
А з іншого, який ти не блискучий,
Став інтер’єром, то завжди десь збоку.
Не хочеш в інтер’єр? – Мусиш хитрити
І рухатись постійно: вправо, вліво.
Вже й з психологією став на ти ти.
Аби не почалась психіатрія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820199
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.01.2019
В людини чесної немає грошей
На виборчу компанію круту,
То ж хто не кандидат – вже не хороший:
Відбити мусить те що вклав в мету.
Пусте дивитись кандидату в очі.
На руки гляньте тих, хто править ним.
Бо нашу демократію пророчать:
Впхнуть в телевізор ляльку й пустять дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820095
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.01.2019
Ходжу навшпиньки -
Не тривожу щастя.
Воно на ліжку
У клубочку спить.
Проснеться дзвінко,-
Втримати чи вдасться?
Посяє трішки
Й зникне, відлетить.
То ж п’ю хвилини,-
Як вино смакую.
Багатий досвід:
Знаю, щастя – мить.
Та знов наївно
Хитрощі планую,
Шукаю привід,
Хочу приручить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2019
Все як завжди. Тільки її дитина
На заробітки в Польщу подалась.
Говорить мамі, що вона так здібна,-
Тій двісті євро вишле в місяць раз.
Й пішла жара. Розклеїлася мама.
Робота тяжка. ( Та, що і завжди).
Та не звільняється відверто й прямо,
А все начальству викида фінти
Щоб її вигнали. Сяде на шию
Хоч доньці, раз не вийшло мужику.
А та мамусю любить і жаліє.
Насправді ж робить послугу лиху.
Бо Бог ніколи не писав сюжету,
Щоб хтось на шиї в когось зависав.
Всяк має в свої сили щось робити.
А лінощі – нечистого устав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819979
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.01.2019
Змарніла краса? – Застреліться.
Епітети ці недоречні,
Коли з очей сяйво струїться,
Коли гордо підняті плечі,
Як рух кожен легкістю диха,
Коли дзюрчить голос струмочком…
Краса – це не фізика тіла.
Краса – вона хімія. Точно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819978
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.01.2019
Син купив мотоцикл –
Ти здала на права.
Щоб завжди бути в тренді і поряд.
Зацінить не змогла
Твоїх мансів цих всіх.
Викликає повагу світогляд.
Бо за звичай, в людей
Мама - це сурогат
Із борщів, пирогів, гарних ліків.
Для дорослих дітей
Це товариш? Навряд.
Більш проблема. ЖалЮча. До віку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819871
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.01.2019
Думці світлій так млосно в оковах сидіти.
Дай їй крила із рим. Відпусти в білий світ.
Якщо чахла вона, то впаде, не злетіти,
Та й злетить, кожен ладен зірвати політ.
Та все ж, в неї є шанс долетіти до сонця,
З ним засяяти поряд, долати пітьму.
Не тримайте думок в заперті, без віконця,
Не будуйте з погорди й зневіри тюрму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819870
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.01.2019
Печінка наповнилась жовчу.
Кров в згустки скипається в венах.
Осліпла, більмо з’їло очі,
Від думки, що в’ється шалено.
Пронизує шпичками скроні,
Закручує в кожному нерві,
Морозить то жарить долоні.
Став мозок благати перерви.
Поставила руба завдання:
Цей стан свій в епітети вбрати,
Зануривши в стиль римування,
І ритму тримати стандарти.
Не зовсім, але відпустило.
В труді віднайшлася відрада.
Розтанула думка, зомліла.
Сховалась примара горбата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819137
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2018
Щаслива людина зроду
Не може завдати болю.
Така вже в щастя природа.
Не висмокчеш з пальця горе.
Нещасна людина радо
Пише традицій сувої
Для того, щоб свого брата
Мокати в своєму горі.
А згодом вмостившись зручно,
Черпає в біді натхнення.
Ти ж виховання заручник –
Культурний раб сьогодення.
Не завжди можна послати
Подалі всіх тих, хто ниє.
Одна радість – у начальства
Своя є рідня на шиї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819018
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2018
Підсвідомість – дурненька пані.
Як в чотирнадцять вірить в кохання
І завжди щось чекає в житті.
От свідомість – розумна леді
Має весь прейскурант на злети,
Знає ціну і вартість мети.
Підсвідомість – завжди сміється,
Йде безпечно на поклик серця,
В гороскопах шукає знак.
От свідомість – велична й мудра
Вивіряє годинник хмуро
І чекає, щоб свиснув рак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819017
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2018
Із голови риба гниє.
Людина стариться із мозку.
Коли напруги не даєш –
Він деградує дуже просто.
І сутність вводимо свою
У летаргічний стан латентний.
Живу, насправді, їм і сплю,
А вмру – їсти нема потреби.
Отож душа – це інтелект,
Що перейшов у підсвідомість.
То ж дбаємо про цей предмет,
Як світ речей про нерухомість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.12.2018
Не перша, не остання
І не єдина зараз.
Коханню нагорода
Коротка скупа мить
Фізичного єднання –
Причастя віри в фалос.
Знесла свою свободу
За щастя, що гірчить.
То жриця, а то жертва
У храмі для розпусти.
То велично правУю,
А то поклони б’ю.
Не знаю, чому вперто
В цю віру прагнуть люди,
Любов зовуть святою,
Слугують без жалю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2018
Викраду твої стерильні сни,
Чорно-білі, велично-холодні.
Заховаю в далі, в глибині,
У мовчанні сірої безодні.
Шовком в ноги трави постелю.
Забуяє степ наш малахітом.
Віднайду тебе і знов згублю.
Як себе ще можна звеселити.
Потривожу час. Ввімкну весну.
Сповнює кров вени ритмом маршу…
Блін, тепер й сама я не засну.
Нащо було лізти в сутність Вашу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2018
Відпустити мрії про каструлі
І в стерильній порожнечі мозку
Парадигми нині і минулі
Вишикуються самі по зросту.
Це те світло, що іде від Бога,
Це тепло те, що зігріє душу.
Зникнуть біль, образа і тривога.
Зникла й я. Одна розумна тиша.
За хвилину новий день почнеться.
Здійметься енергія у вихрі.
Тіло нових вражень набереться,
Щоб назавтра взріти інше світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818379
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2018
Фізичне тіло в кожного своє.
Напругу маємо і силу різну.
Якщо ментальне тіло теж в нас є
У кожного своє воно теж, звісно.
Енергії у когось завались,
Не знає куди діти її лишки.
А інший контролює кожну мить,
Бо сил на все не вистачить. Їх трішки.
Тож ділимо енергію з людьми:
У спілкуванні, в сексі, у трамваї.
Збираємо, коли ослабли ми.
Віддаємо, коли щось зайве маєм.
Триває нескінченно цей процес.
В когось прибуде, в когось вибуває.
Коли навчусь контролювати це,-
Своїм життям практично управляю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818378
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2018
Розкласти пасьянси думок
З мозаїк, що мозок шкребуть.
Збагнути безмежність зірок
І атому величі суть.
Шукати нових перепон
І вражень, що зрушать світи,
Вдихнути промерзлий озон
І йти. Хай без вектору. Йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818248
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2018
Хто знає, що важливим є в житті:
За землю битва, чи молитва тиші?
Хоч визначено грішні хто, святі,-
Не визначено, хто з них краще – гірше.
Збудуєш і майном наповниш дім.
Та чи поселиться у ньому щастя?
Все роздаси? – Лишишся сам, один.
Як не зроби – над долею не владний.
Ніхто не гарантує нам добра
За добрі дії, кари – за недобрі.
Дію. Куди б душа не повела.
ЖивЕмо лиш тоді, коли щось робим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818134
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2018
Зникнути у пристрасті як сутність,
Злитися в одне з тим, хто втрача
Свою самість, его, первобутність,
Біль, самоприречення, печаль.
У кохання влитися душею,
Вмерти тілом в симбіозі тім,
Щоб з новою стрітися зорею,
Щоб з сполуки зринути новим.
Бо без жертви не буває звершень.
Жертвуєш собою кожну мить.
Не хитруй, - це участь не полегше,
Те, що віддаси лиш буде жить.
По-простому, секс – то принципово,
Бо встаєш із ліжка вже другим.
Раз за разом помираєш знову,
Впевнений, що помираєш з тим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818004
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2018
Заблудитись в дзеркальних поняттях,
Розчинити свідомість у суті,
Відшукати вібрацію щастя,
Її вичислити і в ній бути.
Розум вимкнути, очі закрити,-
Всі в бутті ми наївні суб’єкти.
Об’єднатись з безмежністю миті
І відчути пульс рівний планети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818003
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2018
Все просто так, що навіть сумно:
Із року в рік, із віку в вік
Немає лідерів розумних,
Щоб об’єднати всіх нас зміг.
Суспільство в нас не гомогенне.
Із спільних цінностей – обід,
То ж куди влада не поверне,
Назавтра розвертатись слід.
Хтось хоче «мову», хтось «язИка»
«Євросоюз» хтось, хтось «Царя»,
То ж влада, мов повія дика,
За тих, хто звів до вівтаря.
Коли ж в нас буде одна думка,
Одна мета, одна біда,-
Халявна влада зникне хутко.
То певно це і неспроста,
Що не формується ідея,
Яка народ наш об’єдна.
А той чекає Прометея
І потихеньку йде до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817876
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2018
Вівтар і трон – дві голови орла,-
Це симбіоз. Держава неможлива
Без нього. – Думка Ющенку прийшла.
Він зрозумів, настільки то важливо
Шамана власного собі створить,
Щоб плани влади ввірив волі Бога,
Контролював свідомість кожну мить
І в душу кожного топтав дорогу.
У восьмім році третьої доби*,
Бажаючі порвати з Третім Римом*,
Щоб перепідпорядкувать рабів
Божих – покликав був Варфоломія.
Не склалося. Не доля і не фарт
І не було потреби вносить зміни,
Ще не ховали матері солдат,
Славлячи Бога і його Кирила.
***
Йдемо до Бога – бачимо попа
У церкві той очікує з кадилом.
Ми грішні всі. Він теж не без гріха,-
Людина ж бо. То й молимось всім миром.
Молитва втихомирює серця.
Пригадуємо, що слабкі істоти.
З іменням Сина, Духа і Отця
Прохаємо підтримки і турботи.
Піп має владу. Розум – не завжди,-
Людина ж бо. Та ми йому покірні.
Такий дістався, провідник в світи,-
Ми ж православні: правильні і вірні.
Святий отець – його слова – то суть
Згинається і в’яне власна думка,-
Бо пастирі, бо нас вони пасуть,
Бо поряд завжди йдуть до порятунку.
Цей інститут потрібен конче нам,-
Приходить мить – на Бога лиш надія.
Велика шана тим святим отцям,
Які цю мить розгледіти зуміють.
А взагалі великий сильний Бог
Держить порядок, нам допомагає.
Молитви вислухає монолог…
А батюшка такий зв'язок ладнає.
Той ритуал у більшості своїй
Від прадідів отримали у спадок
Разом із вірою, яка до наших днів
Рятує. В ній черпаємо відраду.
Де правда, де брехня – не розберем.
Добро від зла відділювати складно.
На Бога полишаємо тандем,-
Над ними обома Він рівно владний.
***
Був, в Третім Римі стався перекос:
Орел, що з троном вирішив – він більший,
Щоб це спільнота сприйняла всерйоз
Війну почав із тими хто поближче.
І оголив загарбницький свій меч.
І заходивсь махати вліво, вправо.
Вас вісім на квадратний кілометр*.
Землі вам мало? Нащо людей травиш?
Орел що з вівтарем не кинув віз.
Хоч словом вміє витягнути душу.
Йшов за мечем, відспівував укіс
Тих жнив кривавих. Не блаженна ноша.
Що міг? Піти з іконою в руках
Між війська: «Не вбивайтесь, діти.»
Померти вмить. Воскреснути в віках
Святим? Чи рік, другий пожити?
Він ворога призначив – то фашист.
Всяк, хто їсть сало й зодяга віночок.
Вкраїна-мати може все простить,
Лиш смерті не простить синів і дочок.
То ж час прийшов. Оплачена ціна.
Не золотом, не доларом, а кров’ю.
Ніхто нікого не перекона,
Що смерть дітей від Божої любові.
***
Хай Третій Рим несе свого хреста,
Вже сам. Без нас. Віднині самостійні.
Свободу Томос церкві нашій дав,
Народу ж волю. Ми духовно вільні.
Російський Бог хай їм несе добро.
Ми ж Києву повернем його велич.
В дванадцятому віці вже було.
Спіраль життя можливість знову стелить.
Із Хрещення був Київ розпочавсь!
Із Томоса йому і відродитись!
Вже наш Ісус владнає нам життя!
Своєму Богу будемо молитись!
*третя доба – третє тисячоліття
*Третій Рим – Росія
*вісім на квадратний кілометр – густина населення Росії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817875
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2018
Історію напишуть й перепишуть.
Можливо навіть прийде такий час,-
Про Томос й Порошенка складуть вірша.
Мовляв, він батько нації для нас.
Зробив величне в слушний час і місце.
Хоч не без того. Рейтинг теж підняв.
Він бізнесмен, йому по долі звично
Ловити миші там, де інші – гав.
Він міг інакше? Ні, не міг інакше.
Цієї дії вимагав наш час.
Свідомістю зросло суспільство наше.
Замкнулося на рівні протифаз.
А скоро ми дозріємо й законно
Себе не дамо права грабувать.
З образи олігархи втечуть з дому.
Хай на Мальдівах в гамаках й висять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817721
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2018
З твоїх вуст п’ю печаль,
В твої очі пірнаю, мов в смуток,
З твоїм серцем з надривом фіксую моменти життя.
Твоя доля, мов даль,
Твоя радість – єдиний здобуток.
Нам немає початку, немає кінця й вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817475
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2018
Православ’я, то віра жертовності.
В ідеалі ми маємо з Вами
Всі в’язниці відкрити з готовністю
До наруги. А Бог хай карає.
Ґвалтівник хай гуляє і бавиться,
Злодій хай забирає останнє.
Головне – з нами віра зостанеться,
А майно, навіть тіло – то зайве.
Ні ж, від зла захищаємось мурами,
А якесь вип’єм все до краплини.
Зазвичай своїм рідним даруємо.
В їх особах ми злу в чомусь винні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817362
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2018
Сподобалося слово «ацефал».
Шукала щось від фалосу в понятті
Цім. А потрапила із штилю в шквал
Думок Батая і по духу братців.
Накрила, як брудним мокрим рядном,
Ця філософія. Я недолуга
Себе калічити. Для мене зло
З стражданням поєднатися, як з Богом.
Настільки зачепила майса та,
Що розшукала описи дитинства
Батая. Все на світі неспроста.
Злу і добру свій час і місце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817361
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2018
Спинила час в режимі «тридцять п’ять»,
І більше не святкую днів народжень.
В себе, малої вчуся світ сприймать
Таким, як є, без філософських збочень.
Людей любити так, як вони є,
Без похибки на стать, на вік, на вади.
Не рахувала ж зморшки на чолі
В свої чотири. Їм була теж рада.
З’являлася людина, як об’єкт,
Який в життя ввійшов, як нагорода,
Щоб радість знань принести у мій світ.
Й вони несли: любов, красу, свободу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817243
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2018
Прислухайся. Хрускіт зірок під ногами,
Поринь у бульйони прадавніх світів,
Відчуй всю абсурдність кривавої драми,
Відвічної жадібності, й поготів.
Здіймися до Сонця – обпалить хай крила,
І рухни в безодню - реальність життя,
В земну гіркоту, що нас всіх породила,-
Знов прийме, знов зродить, - на втіху смертям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817242
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2018
От я така. От що мені дав Бог,
Те і роблю. Те вмію і те знаю.
Школи середньої скінчивсь урок.
Хоч Бог під ноги всі шляхи складає:
Пізнай, навчись, зміни свій сірий путь
На будь-який. Цей всесвіт кольоровий.
Не хочу я залежність ту збагнуть:
Що віддаси, те й приймеш. Закон строгий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817120
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2018
Дедукція, аналіз, синтез,
Причин і наслідків зв'язок.
Кохання зібрано анамнез
І визначено, як порок,
Що геть збиває людей з віри.
Страждати забувають геть.
В світі біди чомусь щасливі.
Нервово палить збоку смерть.
Віддатися чуттю за просто
Не дозволяє інтелект:
На себе тягне весь час ковдру,
Себе вивчає, як об’єкт.
Між інтелектом і коханням
Зростає низка протиріч.
Ні, щоб з’єднатись без вагання,-
Йдуть в різні напрямки узбіч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817119
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2018
Прийняти все: любов, образи, біль,
Радість, печаль, гнів, ревнощі і зраду.
Прийняти, як відпущення гріхів
Подарувати. Й розпочати радо
Нове життя. І відпустити знов:
На ланцюзі не може бути звершень.
Рівняти шлях, куди б він не пройшов.
І все без театральних самозречень.
Це участь жінки. Та знайди її
В тенетах забобонів егоїзму.
Без якорів блукають по землі
Шхуни, піднявши прапор прагматизму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816982
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2018
На околицях світу
Бродять люди без тіл.
Щастям тяма сповита,
Шлях освячує німб.
Віднайти рідну душу,
Злитись в вічності мить,-
Пити космосу тишу –
Вічну смутку блакить.
Опритомніти вчасно,
Зодягти тіло-плащ
І іти в світ прекрасний
Під мілкий сивий дощ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816981
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2018
Хтось нерозумний (із чоловіків)
Надумав міряти життя роками.
Премію точно Нобеля хотів.
Тепер ми клопіт маємо із Вами.
Бо рік життя – це вимір ні про що.
Один його пролежав на дивані,
А інший у забої милю йшов.
Погодьтесь, рік – стандарт не бездоганний
Для виміру життя, яке у нас.
Не досконало, безвідповідально
Вважати молодим, хто мучить Вас
Розповіддю на тему «А бувало…»
Хто п’є життя на повну – молодий,
Хто кожну мить цінує – той дитина.
Придумала собі критерій свій:
В здобутках рахувати суть людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816615
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2018
Якщо у когось закохався,
Партнера маєш вже собі,
Бо хімія розпочалася,
А це важливо, далебі.
Хто той хтось, навіть Ломоносов,-
Мигичиш пісеньку під ніс,
Втягнув живіт, качаєш преса
І серця стук, як стук коліс.
Взаємність зовсім не важлива.
Вона лиш самолюбства суть:
У фізиці немає дива
Там когось тягнуть, когось пхнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816614
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2018
Cхопити думку за хвоста,
Комусь подати, як ідею.
Дивитися: ідея та
Для когось стала вкрай своєю.
Черпати мудрість із віків,
Нести її в народ невпинно…
Хотів поет, чи не хотів,
Він творить імідж України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.12.2018
Аграрна країна.
Тут наше коріння.
Чому ж вимирає село?
Німецькі Джон дири,
Голландське насіння,-
Народ – тракторист за кермом.
Десятки мільйонів
Ідуть в трактористи,
А ще можна пасти свиней.
А мрієш розвити
Свою особистість –
В країні немає ж дверей.
То їдь, де науки,
То їдь, де мистецтво,
Де мізки потрібні твої.
В аграрній країні
Народу затісно.
Затісно на рідній землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816375
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2018
Бідні попи. На них гоніння
Розпочались. Тяжкі часи
Настали в дні осінньозимні.
Релігія у всій красі
Відкрилася. І так, нормально,
Коштовності, маєтки. Сан
Для сьогодення актуальний.
Не слабкий бізнес у них там.
А все тому – Кирилу служать
Не менш, ніж Богу на землі.
Бог любить їх, карати мусить,-
В життя їх СБУ й прийшли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816258
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.12.2018
Це була розвідка «на себе».
Ці хлопці знали на що йшли.
Злоба навколо, вода, небо.
Зірвана маска москалів.
Чому ті так реагували?
Чому шеврони не зняли?
Ці двадцять три були зухвалі
Володарі аж двох морів.
Талановиті відчайдухи
Де вчилися крутитись так?
Під реквієм, що різав вухо
Затанцювали свій гопак.
Весь світ гопак морський побачив
Весь світ той танець оцінив.
Відкрив агресор свою вдачу.
Наш флот. Він є. Він має вплив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816257
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.12.2018
Все думала: літак і пані Меркель,
Німці і техніка несправна – то ж абсурд.
Собі дозволю взяти в руки пензель
І написати політичний натюрморт.
Не поспішила леді в G тусовку.
Летить на саміт, як звичайний пасажир.
Сюжет шикарний. Фоткає масовка.
ШкодА, в Німеччині такий літак один
І той зламався. В нас таке буває.
Більше з автобусом, що рейсовий, в село.
А Ангела вітання пропускає
Із паном Путіним. Як їй не повезло.
А той літак, напевно, Трамп зурочив,
Коли з Росією базари відмінив.
Не добрі, певно, в цього пана очі.
Та й Трамп не винен - пристріт - рецидив.
Про пристріт з давнини розповідали:
Якщо дитя мама віднЯла від грудей,
А з часом знову з циці годувала,-
Без варіантів, у дитини порок цей.
То ж щодо Трампа - все нам зрозуміло
І щодо Меркель – жінка не проста.
Інтриги світові нас зачепили.
Лиш крові не було б. Кров не вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816125
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2018
На новому дивані
Заглиблюсь в стан нірвани.
Матерія в пил стерта,
Хай б’ється все в друзки.
Вперед, сальця поївши
І Богу помолившись,
Лежу собі, що мертва.
Без тління й хробаків.
Йдуть до такого йоги,
Зібравши в вузол ноги,
Знущаються над тілом,
Звеличити щоб дух.
Дух дихає – де хоче,
І, гляньте правді в очі,
У світі стільки діла,-
Мишей ловімо й мух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815739
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.11.2018
Дивлюсь в UKR.NETi, жіночки, що «за»,
Реанімують «за» у візажиста.
А грошей шкода. В цьому я бряза*.
То ж рятуватись буду особисто.
Я ж інженер. Невже не розберусь,
В якому напрямку кресляться стрілки,
Щоб око стало, як в колоді туз,
А не стандартна у черепі дірка.
Шкіру зволожить завжди пантенол.
Преднізолоном додамо гормонів.
Присіла з десять раз. Процес пішов.
Не жіночка, блін*, а краса в законі.
*бряза – від слова брязкати, розмовне, людина, яка причитає з приводу понесених витрат.
*блін – розмовне, жаргонно-інтелігентне. Використовується для підсилення думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815738
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 30.11.2018
Не буває добра і зла,
Як нам хочеться, в абсолюті.
Якщо принца собі знайшла,-
Був хтось інший цього позбутий.
Якщо купиш собі драглі,-
Плюс драглі, але мінус гроші.
Є питання, що взагалі
В них змішалось зле і хороше.
То ж триматимуся за те,
Якщо висновок й сформувався:
Власну думку мати – не зле,
На людей, зле, з нею кидаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815619
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2018
Так хочеться снігу лапатого,
Щоб йти з ним боротись з лопатами,
Щоб вкрилась, спочила земля.
Ще хочеться сонця яскравого,
Щоб сніг заіскривсь всіма барвами,-
Холодна краса кришталя.
Подайте нам вітру співучого,
Щоб хмари по небі закупчились,
Але, щоб сидіти в теплі.
Тріщав морозець насторожено,
Щоб ліз цілуватись до кожного.
Відмовити щоб не змогли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815618
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2018
Спасибі президенту, пояснив,-
Навіщо огород ми городили.
Є влада, яка здатна в два-три дні
Зібрати в купу волю, мужність, силу.
П’ять років, а який глобальний крок.
Учитель наш, війна, талановитий.
Оплачено історії урок:
Сльозами й кров’ю ця земля полита.
Не без бариг. Піднявся курс валют.
З-за коштів мітингують «євро бляхи»
Відправити б персони ці на фронт,-
Змінились цінності б життя в них трохи.
А ще сподобалося дуже те,
Що президент звернувся до нас з Вами
Не як до маси бюстів з декольте,
А як до громадян, осіб з правами.
Хитрий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815499
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2018
Людиною бути не просто.
Потрібно докласти зусиль.
Розслабся, і в повному зрості
Ти лиш споживач ковбаси.
Надійний приймач пліток-байок.
З ефіру це сиплеться нам,
Із олігархічних каналів
Об’ємами, на кілограм.
А ще споживач задоволень.
Людина-вагіна, чи член.
Не хочеться стати такою.
Скотитись немає проблем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815498
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2018
Приходьте до нас бізнесмени.
Не cрачка у нас, так пронос.
Ввели нині стан ми воєнний.
Днів десять. Немає загроз
У нас інвестиціям, право.
Відкат віддасте й майте зиск.
Уміємо (рівень держави)
Зробити Вам квест. Уряд звик
Постійно міняти умови
Для гри. І було так завжди.
Кліпає все нові закони.
Аби ж так кліпались болти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815384
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2018
Воєнний стан. Учора нервувала.
Чого, питається. Що вдіяти могла.
Моя країна знову постраждала.
Та самі й смикнули за хвіст осла.
Вже не ведмідь сусід. Ведмідь не стане
Робити марне, в збиток, й поготів.
А от віслюк, творіння Богом дане
Брикається за розою вітрів.
Я не здивуюся, що ті маневри
Виконували ми за новий транш.
Комусь потрібно, щоб Росія вмерла.
Не нам. Ми пішаки. Проект не наш.
Чому, питається, я вчора нервувала.
В ніщо звела, посланий Богом день.
Росія звично відреагувала,
А Рада звично наплела пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815383
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2018
Адам і Єва у Едемі.
Проблем немає - лише секс,-
Раніш так думала. Даремно,
Бо не було у них тілес.
Бог дав їм кожані одежі,
Вже коли з раю виганяв.
Хіба що в чуттєвій пожежі
В них був задіяний астрал.
То Єва не з ребра, а з грані,
А еротична зона скрізь.
То ж висновок: є секс астральний.
Цікаво, а чи є стриптиз?
Коли з’єднались в одній сфері
Тіла всі, то екстаз, фурор.
Та це коли ніхто з партнерів
В ту мить не згадує футбол.*
*і не думає про когось іншого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018
Ліліт прибрали з Біблії даремно:
Ми втратили концепцію буття:
Якщо є дві субстанції окремі,
Їх множення немає майбуття.
На діленні збудований весь всесвіт.
Клітина ділиться на дві без втрат.
Ісус ділив хліби і риби – досвід.
Що віддаєш, повернеться стократ.
Чому, цікаво, Бог спинивсь на Єві?
Міг для Адама підігнать гарем.
Колгоспом жили б довго і щасливо
І з яблуком не сталося проблем.
Так множити, чи все ділити ревно?
Те, що з землі, не вкрадуть, зогниє.
Лишитись нищим – станеш неприємним.
Тримай баланс. От знати б де він є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815049
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2018
Ніхто нікому не дає свободу.
Її беруть. Історію читайте.
І взявши, не розслабитись народу,
Бо владу мусимо контролювати.
Природа влади завжди суперечить
Потребам тих, її хто обирає.
Людина, що при владі: себе бачить,
Себе збагачує і прославляє.
А нас ілюзія все не покине,
Що добрий цар, чи президент, чи уряд
На нас працює, не розігне спину,
Бо він слуга. Слузі дай лише привід
Він до господаря влізе в комору,
В кишеню, в гаманець, а вийде – в ліжко.
Не вчувсь господар, як вже спить знадвору.
Цього звільнив, інший не довго ліпший.
То й мусимо, народом, волю й гідність
Являти, час від часу, для свободи.
Рівняти, з’їхавшу з дороги рівність
І чистити забруднені чесноти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815048
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2018
Вивчаю нову тему.
Про безконтактний секс.
Цікаво. Не лиш в мене
До цього інтерес.
Сідаєш на дивані,
Без клопотів й вина
Здіймаєшся в нірвану,
А там вже не одна.
В астралі знайдеш купу
Ментальних свіжих тіл,
Які бажають злуки.
А хто б і не хотів.
А ще тому там круто:
Роби, що хочеш сам.
І зроду, що розпуста,
Ніхто не скаже Вам.
Нам йога допоможе
ПринЕсти щастя в дім.
Скніти самій не гоже,
Ділись зі всіми всім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814940
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.11.2018
Перше бажання йде з серця.
В другому роздумів слід.
Третім нечистий сміється.
Решта шкідливі, як СНІД.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814563
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.11.2018
Ах, стільки б я могла добра зробити,
Якби раз-по-раз не вертала в гріх.
Знов тіло соком хтивості налите.
Думки знов розбрелись. Згубивсь батіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814537
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2018
Чому, звідкіль ота з’явилась думка:
Донецьк, Луганськ бажав таке життя
Яке отримав. Думка бряжчить лунко,
Хоч в ній немає сенсу і пуття.
Потрапили історії під гусінь,
Такі як ми: живи, рости дітей…
Смерч йшов країною в стрімкому русі:
Комусь минулось, в когось інший день.
Я Харків пам’ятаю. Десь до сотні
Бажаючих змінити долю нам.
Поталанило. Знайшлись вірні хлопці
Котрі прибрали з ХАДО отой страм.
Мільйонів долю визначили сотні
Із тої і другої сторони
А що робила я? В душі неспокій.
Молилася, щоб не було війни.
В палатку спати не пішла за правду,
Не оцінила ж бо момент біди.
Жила ж в державі, в котрій уряд, влада,
Є Конституція. Навіщо йти?
Хто ж знав, що все буває й без «Аврори»
Юрба проплачених молодиків
Кінець епохи робить нам на скоро,
Приводить до керма нових божків
Розлючених. Які хапнули крові.
Із цінностей дві знають: силу й страх.
Де владу ватажку надала зброя,
Мовчать там люди, попранні в правах.
Втекти з землі своєї? Ти потрібен?
Кому? Державі? Захистити не змогла.
У владних кабінетах все спокійно.
Там «рюкзачки» - то головні діла.
А ти вже й ворог, бо не став боротись,
І голіруч не йшов на автомат.
Диванні патріоти брови зводять.
З дивану не розгледиш, що солдат
В житті не кожен, бо не кожен курку
Життя лишав. Ця ноша не для всіх.
Спіймати сліпу кулю легко здуру
Та це не подвиг, це скоріше гріх.
У Вас задача – вижити сьогодні
Забуті, зраджені, покинуті опріч,
Від туги не померти в тій «народній
Республіці», з якою віч на віч.
Пробачте нам, мені, що і сьогодні,
Аналізуючи показники життя
Радіємо тому, що в нас не добре,
Та гірше в Вас. Прийде ще каяття.
Не створено суспільством ще традицій.
Ще в гени не ввійшло, що ми народ.
Хоч різні всі. Немає кращих, гірших.
Без цього ми не рушимо вперед.
Держава не змогла Вас захистити.
На бАтьківщині - кров, на серці – біль.
Чи зможете знов вірити й любити.
Для нас важливо це. Це спільна ціль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814416
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2018
Розстрiлляти небо?
Нi, не хочу слiз.
Виникла потреба.
Розум в хащi влiз
Законiв будови,
В галактичний рух.
Втрачена основа.
Причаївся дух.
Символiв сюжети
Вже не розгадать.
Хто з нас кат, хто жертва?
Чи є жертва й кат?
Ходимо по краю,
Граємо в слiвця.
Та нiхто не знает
Початку й кiнця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814279
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2018
Голодомор. Було. Шукати винних?
Не допоможе мертвим правда нині.
Та конче необхідна для живих,
Щоб розібратися в страхах своїх.
Десь в підсвідомості зосталась пам'ять:
Життям фізично завжди шлунок править.
Ми їжу занесли у ранг святині.
Не зрозуміти ігор з нею нині.
Бо кожного, мене, наприклад, бабця
Лякала, не доїм хліба окрайця,
Шматок той бігатиме все життя
За мною. Генетичне сприйняття.
Весілля, поминки – центрова їжа.
Колись минеться, та сьогодні свіже.
Хоч вже давно не їли лободи,-
Не відпускає відчуття біди.
З глибин віків формується характер:
Ми не пізнаємо себе без правди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814015
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2018
Я є народ. Його мініатюра.
То ж мусить бути в нас одна натура,
Однакові думки, мрії, мета,
Однакові пороки нам вплітає
Доля. Подивитись в саму душу,-
Змінитися багато в чому мушу,
Бо маю лінь і словоблуддя гріх,
Як з джерела струмить бажання втіх.
Багато часу віддаю для інших,
Щоб розібратись, в чому ж вони гірші.
Коротше: працювати й працювати
Ще над собою.
Може й так покате?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814014
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2018
Проблеми з’явились глобальні у тещі,
В бабусі, дружини, матусі – не легші.
Всім мусиш зарадити, допомогти,
Не сила й не час розбиратись – хто ти.
Ведеться це з роду – це матріархат.
Живуть так сусід, кум, брат, небіж і сват.
Сім’я головне,- нам священик співає,
І ти, як годиться, життя розстеляєш.
Хай топчуться діти, батьки, вся рідня:
Заведено так, і на те ми сім’я.
Шашлик маринуєш, все зводиш на жарти…
Питання безглузде: воно того варте?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813850
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2018
Колись Корчагін був героєм часу.
Носили вулиці його ім’я.
Тепер його, як демонську заразу
Погнали. Тільки кругла, бач земля.
І він воскрес, як фенікс, у Китаї.
Він їх кумир, надія і взірець.
З його ім’ям хвороби там долають:
«Потрібно жити» - дебатам кінець.
Перечитала «Як сталь гартувалась».
На цей раз, подив викликав той факт:
Осіння сльота, без чобіт зоставшись
Герой наш себе гробить тільки так.
Так безтолково вбив своє здоров’я,
А міг зробити користі ще більш.
В цілому ж ця персона не типова.
Китайці в масі не дурніші ніж
Ми в масі. Із міліонерів
Героїв ліпимо. Грошва - герой
На разі в нас. У неї й вірим.
А вкрадуть гаманця… І геморой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813800
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2018
Сталося. Подоланий рубіж.
Не вмикаю Вам зірок на небі.
Всі проходять це, раніш, пізніш…
Та мені начхати, що там в тебе,
Головне, що відчуваю я,
Що зібрала із твоїх причудів.
Зрозуміти мало що змогла.
Те, що зрозуміла – несу людям.
Ні брешу.
Ні правда всі слова.
Думки різні в голові кружляють.
А яка з них істинно права
Я не знаю. Та й ніхто не знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813798
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2018
Якесь навчання наше недолуге:
Вчимо ми інтеграл, рухи світил,
А володіти тілом, даним Богом
Ніхто не вчив. Не вмів чи не хотів?
Зупинка транспорту. Ой, люди милі!
Як стоїмо? На тій, другій нозі,
Хребта нещасного перекрутили…
Так й живемо, і поголовно всі.
А маємо відчути центр тяжіння,
А він, я вибачають, проміж ніг.
Постава «струнко» краще аніж «вільно»
А хто собі подумати це міг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813661
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2018
Любов, та безперечно є.
Пів року, тиждень, дві години.
Що зверх того – гріхом стає:
Ліпити ідола з людини
І поклонятись сліпо? Вмить
Осуде Бог таку оману
І, праведно змогли щоб жить,
Людину змінить враз кохану.
І вже в тих самих берегах
Вода буяє зовсім інша…
Кохання зникло? Хто сказав:
Що живе в серці – завжди наше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2018
Здогадайся, коханий, що сказав ти не так,
Що у бантика склалися губки?
Серце вкрилось туманом. Душу точить черв’як,
І кохання ріка заглибока.
Прапорці, бач, червоні. Тут не можна іти.
А цю правду облиш, ради Бога.
Маєш ти власну думку? Є в житті певна ціль?
Це все добре, та не допомога
Нам в коханні. Не сердься. ЗнайдемО компроміс,
Якщо буде все так, як я хочу.
Згодься. Справи буденні ти давно переріс,
Тож будь сонечком, і, дивись в очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018
На обличчі -
Наші звички.
На фігурі –
Життя бурі,
Проблем зливи
Й трішки пива.
Всі паролі,
Що на долі -
Самовиті*,
Бо без волі
Не змінити
Життя якість
Не спинити
Віщу старість.
А хвороби –
Дані Богом
Бо не робим
Навіть того,
Що по силах,
Та не звично.
Скиглить легше,
І логічно.
*самовитий – протилежний несамовитому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813542
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2018
Йоги сутність розгадала:
Чародійства там нема.
Плечі рівно. Хорду прямо.
Втягла живіт. І сама
Вмить відчула, як працюють
Шлунок, нирки, стравохід.
Це напруження лікує
Всі хвороби мимохідь.
Ще недавно лікувала
Тиск нахилом голови.
Шия клацать перестала,-
Не потрібні лікарі.
Ліки, хоч й допомагають –
Організму – костилі.
Він, нещасний, право має
Сам допомогти собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813163
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2018
Бетон, асфальт, граніт, метал, скло, пластик.
Машини ланцюгом. Їх владний натиск.
Хвилею натовп. Люди не знайомі.
Три дерева у сквері – осінь в лоні.
Не йдіть гуляти в сквер в кросівках білих:
Собачки там гуляли й щось зробили.
А потім Ви в трамвай і супермаркет
Понесете аналіз їх, як маркер.
Ніхто не скаже: всі культурні, гарні.
Роздивитесь вже вдома, у вітальні.
Стирає ніч. Туман чудовий ластик:
Бетон, асфальт, граніт, метал, скло, пластик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813162
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2018
Людина, вона, як маленький Бог,
Бо може зробити маленьку справу.
Якщо ж дві людини зберуться вдвох,
То зможуть і третю зліпити вправно.
Щоправда не з глини, а через гріх.
Ліпимо з того, що є під рукою.
Нажаль інші справи – більше для втіх.
Буває й ганебненьке щось накоїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2018
Роздивишся з позиції: Чому?
Добро і зло втрачають актуальність.
З позиції: Я – змінена реальність,-
Психологічну збудував тюрму.
Цей світ величний лиш для Вас і зріс?
Невже? Не стане всесвіт Вам служити.
Сам винен, бо не варто гав ловити,
Навіть, як злодій до кишені вліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812911
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2018
Піймав хтось. З етикеткою «Я – вор»
До дерева прибинтували скотчем
Злодюгу. Харків. В Луцьку – свій хадкор:
Там авто мийка – поле бою. Очі
Людські все бачать. Видно із новин –
Ввімкнулась операція «Сирена».
Поліція шукає cцикунів*
Хтось інший ділить владу. Вже не мирно.
Коли ніхто не захистить Закон,
То всяк назначить іншим суд і кару.
Завжди в суспільстві так – майже канон.
А ми в суспільстві хто? Вовки? Отара?
*cцикуни – затримані за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812909
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2018
Народження і смерть. Все інше гра.
Театр тіней. Абстракція абсурду.
Ти обираєш. Інший обира.
Рветься душа між святістю і блудом.
Одвічна гра. Спіши, ламай дрова,
Бо вийде час. Не зупинити таймер.
Розсиплються, як пил діла, слова…
«Усе зробив» - хай буде звіт останній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812793
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2018
Так хочеться сказати щось різке,
Щоб вишикувались фігури,
Як в шахах. Рядом першим – пішаки,
А по кутах застигли тури.
Не стану. Туз полежить в рукаві.
Стратегія. Я ж не дівчисько.
Перечекаю. Бог дасть інші дні.
Ще прийде мить підняти військо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812792
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2018
Старість не діагноз – стиль життя.
Лозунг: «А мені воно потрібно?»
За життя йдемо у небуття,
Впевнені, що все зробили вірно.
Як на мене, то великий гріх,
Більше зло – душевне самогубство,-
Тіло вбив, і поряд вільні всі,
Душу вбив,- над тілом всі трясуться.
План такий: не гнівати Отця
Бога, Духа, і звичайно ж Сина,
Молодими бути до кінця.
Прийде час – в той світ піти спокійно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812648
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2018
Полинути в зникаючі світи,
Змістити зашкарублі паралелі,
Розбити шкаралущі марноти
І вийняти вогонь святий з купелі.
На землю грішну настелити сніг,
Розбити всі дзеркала в королівстві,
Сказати «ні» тому, хто кличе в гріх,
Юродивих зібрати і повести.
Куди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2018
Люди не люблять зміни.
Навіть, як ті на краще.
Сунуть до нірок спини,-
Марна турбота нащо?
Лине життя поволі
Смерть десь не за горами.
Нащо лякати долю,
В дзвін калатати в храмі?
Мрії загнали в шпари.
Всі ж бо так роблять – норма.
Є диваки в отарі,-
Злість викликають чорну.
Клопоти їх не в радість.
Все – метушня пропащих.
Може з дитинства – в старість?
Може спокій, то й краще?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812268
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2018
Засірів осінній ранок.
Тиша. Потяг вдалині.
Гавкнув цуцик неохайно,
І ворони хай зняли.
Розвели якісь базари:
З ранку ділиться общак.
Піднебесні їх почвари
Розбудили всіх собак.
Скоро місто сповнить гамір -
Однофазний білий шум,
Щось почути – марний намір:
Станеш в’язнем власних дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812267
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2018