| Сторінки (16/1536): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Тільки ти
Можеш шлях свій пройти!
Тільки ти
Можеш радість створити!
Тільки ти
Її здатен нести,
Дарувати
І світ цей змінити!
Кожен з нас
Народився в свій час!
Кожен з нас
Має світла зачаток!
Кожен з нас
Не один має шанс
Стати світу
Новим
Початком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2018
Ми вибір робимо що миті,
І це впливає на культуру.
Навіть такий: шашлик поїсти,
Чи почитати Епікура.
Шашлик – приємно надзвичайно:
На березі, з винцем червоним,
Росії розгадати плани,
І вже я хтось, а не *** повний.
А як полізеш у Сенеку
Чи Піфагора, чи Платона,
В мить зрозумієш не далеко
Людство пішло в своїх канонах.
Так от, всяк сам себе будує,
Сам обирає в спілкування
П’яного тестя, зятя, кума,
Чи мудреця в його посланнях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802349
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2018
Заглибилась в релігії буття:
Що п’ятниці ходила на вечірню,
Наповнювала втомою життя.
Не дивина, що випадок ставсь дивний.
Стою на панахиді, як завжди.
Отець читає імена померлих,
Кадилом, як годиться, все чадить…
Мене на мить, як хтось із часу вирвав.
Все розумію: в церкві я стою,
Йде панахида, пан-отець проводить,
Пригадую кровну рідню свою,
Хто з них помер – згадати не виходить.
І розумію, на порозі я
Порталу, що усі світи єднає,
Живі для Бога зовсім не тіла,
Однаково, як ті, що тіл не мають.
Злякалася, відчувши таїну,
Бо від цих знань назад нема дороги.
Ще хочеться побігати в саду
Життя земного під терпіння Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802193
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 07.08.2018
Жінки страждають від кохання.
Горілка – зло чоловіків.
Тож для поезії завдання
Позбавити люд цих гріхів.
Завдання це не однозначне,
Тут головне не перебрать:
Бо жінка без кохання – зряча,
Не так проста, як її мать.
А чоловік, той без горілки
Вмить вирішить, що він святий,
Лишень проблеми несуть дівки.
Так і скінчиться рід людський.
Тож віднайти в коханні міру,
Позначити в чарці краї,-
Завдання для моєї ліри
У ці жаркі серпневі дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802009
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.08.2018
В житті влаштовано все лаконічно:
Якщо не берегти сльози дітей,
Батьків ті проводжатимуть в вічність –
Сльозина на могилу не впаде.
Питання, як в житті потрібно жити?
А як померти – тяжча в житті з тем:
Дітей ошпарити окропом втрати
Чи хай радіють, вільні від проблем?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802008
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.08.2018
Так запросто нiчого не робити.
Образитись на когось, чи весь свiт,
Динь з кавунами вкинути в живiт
I з муками такий живiт носити.
Не важко, нi, дозволити собi
Зупинку думки, чи зупинку серця.
Тут панацея злiсть, бо з пересердя
Себе пiднiмеш битись в цiй вiйнi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801958
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2018
Думки насичують наш мозок.
Є жирні жарені шматки
Про плотські втіхи. Їх охоче
Хапає кожен в дві руки.
Є прісні житні паляниці
Про сенс життя, про людства суть
Їх думаєш, коли не спиться.
Життя шибне – вони зайдуть.
Є кислі в смерть – думки образи.
Гіркі є заздрощів й біди,-
Як зайде в голову зараза
Мозок роз’їсть весь без нужди.
Солодкі – самолюбування.
Прицмокуючи смокчеш їх
До ожиріння, до блювання.
Смакують ще масні зловтіх.
Мешканцям нашої планети
Рекомендована дієта,
А ще зарядка для мізків.
А тілу, тому й поготів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801531
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.08.2018
Кіт їсть мишу, вівцю – вовк,
Лев – роззяву антилопу.
А блосі – всяк піде впрок,
Аби теплий, щоб кров з соком.
У людському світі – зло:
Не збагнеш, хто вовк, хто заєць.
Хто надасть тобі крило,
А хто ззаду покусає.
Вкусить раз, то не біда,
Щоб не їв лиш регулярно.
Родичі гризуть нас так.
За них молимось ми вправно.
А тут гріх алаверди,-
Бо на гріх ти провокуєш.
Тяжко Господу спасти
Тих, чий гріх, як дань цінуєш.
Так от сам і обирай
На Землі ти хто й для чого.
Раба не пускають в рай –
Він образив в собі Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801402
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.07.2018
П’ю каву і шукаю благородства
В своєму організмі. Все дарма.
Не помічати бруду – неподобство,
Тут величі і мужності нема.
Не ображати інших. Хай утонуть
В невігластві своєму? Згинуть хай?
Ні так не можу. Це не по-людському,
А по-людському: разом в пекло й рай.
Бо не даремно зібрані ми в купу.
Перехрестились долі і шляхи.
Ми на підводному човні епохи.
«Я» - не працює, діє тільки «Ми».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801401
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.07.2018
Пристрасть не знищила. Згасає.
Вже демон ходить по струні.
Ні-ні, та й знову нагадає
Про сповнені безумства дні.
Він підкорився сильній волі,
Примружив очі, ніби спить.
Занапастив не одну долю,
Ще не одну занапастить.
Він ніжно, ввічливо, тихенько
Навіє, що є щастя суть.
Тріпоче серденько дурненьке.
Розслабиш розум – не спасуть
Налиті світлом діти Божі.
Не всяк врятує екзорцист.
Він чавить тіло, краде ночі
І сушить краще, ніж той піст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018
Страх сковує думки i рухи,
Паралiзує сприйняття.
Бояться смертi вiдчайдухи.
Бояться гордi забуття.
Ми боїмося не здiйснити
Батьками вкладених надiй.
Нам заважає полюбити
Наш досвiд зради - пiдлий змiй.
Але найбiльш суспiльству шкодить
Страх розпочатку справ нових.
Цей страх сильнiший за Господнiй.
Не вийде. Все. Курям на смiх.
Тонкою надмiцною ниттю
Зв'язали страхи члени нам.
В свiтi нема мiцнiше сiтi,
Нiж та, яку сплiтаєш сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801210
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.07.2018
Цiкавi таки предки були в нас.
На Сiч приймали кожного, як брата,
I цiнували не портрет в анфас,
А витримку i навички солдата.
Питання на прийом такi були:
У Бога вiруєш? Чи п'єш горiлку?
Тi козаками стати не могли,
Хто пука гостро, або кака рIдким.
З одного казана їли кулiш.
В одному куренi гурьбою спали
Тi, хто не мав куди податись бiльш:
Українець, поляк, турок, татарин.
I мова вiрно слугувала їм,
Допомогала ворога долати.
Нiхто навiть подумати не смiв
Заради мови брата притiсняти.
Мова як цiль - iдея вкрай дурна.
Мова - це засiб людям в спiлкуваннi.
Не в мовi рiч, а в думцi iз лайна.
Бруднi думки не роблять честь останнiй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801191
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.07.2018
Нечистий покликав дивитись на мiсяць кривавий,
Наповнив жагою, зiрвав у умовностей маски.
Нiколи не зможу змиритись з такою собою.
А може така, саме iстина я, без прикраси.
А може всього життя сенс саме мiсяць кривавий,
Все решта надумки i фальш, що не вартi уваги.
Могутнiсть жаги вкрило людство покровом зневаги,
Та iстина знову згори нас згортае, мов лава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801062
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.07.2018
Ми з вами всі маленькі Порошенки,
Бо чого хоче кожен індивід?
Щоб процвітала Україна-ненька?
Ой, прошу. Кожен тягне в свій живіт.
Немає лідера - мілке суспільство.
Орла не зродить зграйка горобців.
Ми уряд критикуємо знов злісно.
Себе послухати. Яка в нас ціль?
Ти крадеш? Не біда,- ділись з народом,
Щоб всім дістався зайвий бутерброд.
Яка там демократія й свобода,
Де мрія щось смачніше вкинуть в рот.
Народжується лідер від суспільства.
Не впаде з неба. Не буває так.
І щоб зродилось щось нового змісту,
Змінитись нам потрібно зараз. Факт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800934
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.07.2018
Суспільства стандарти
Втискають в формати,
Жадають пожертви
І тіла, й душі.
Встановлюють бирки
На наші голівки.
Життя не ганчірка.
Ми не муляжі.
Заб’ю телевізор,
Поїду до Пізи.
Оформлю лиш візу.
Чи біомандат.
Побачити хочу
Те чудо від зодчих,
Яке всіх морочить:
Не влазить в стандарт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800779
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.07.2018
Чи хочу я тебе причарувати,
Чи зможу звабити і полонити,
І кожен ранок знову дивувати
Так, щоб собою кисень перекрити.
Не хочу, - стільки праці на даремне.
Ще й жертви дві: і в’язень, й охоронець.
Привласнити тебе – діло не певне.
Кохання бранець, вже не оборонець.
Як вільні ми, то зрадити не зможеш.
Це неможливо – я не Батьківщина.
В житті моєму бався стільки схочеш.
Набридну, - не біда. Знов стану вільна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018
Де хом’ячок, у комусь крокодил,
У кого комарів чи блішок рій.
Для когось звір – сліпому поводир,
А хтось ще контролює норов свій.
В мені засів, напевно динозавр,
Бо коли він встає на повний зріст,
Собою переповнює весь зал,
Й сама боюсь, сиджу піджавши хвіст.
Мовчу, лиш вірю в істину свою.
А люди відчувають силу зла,
А може те, що я на смерть стою
За правду. Бо дурна, хоч і мала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800626
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.07.2018
Світ пізнаю, пізнаючи себе,
Ну, щоб далеко марно не ходити.
Навчилась вже з собою в мирі жити.
Є люди кращі, гірші,- не гребе.
Любові теж навчаюсь на собі.
Пробачити себе бува не легко,
Та мушу, бо інакше життя – пекло,
В горі й печалі втонуть земні дні.
І керівництву на собі учусь.
Коли сам керівник і сам підлеглий,
То перший вже не буде дуже наглий,
Не стане вимагати в себе чуш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800625
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.07.2018
Автобус вибирали у салоні.
Прикольно. Як нове купляти плаття.
Розповідають хлопчики охайні.
Директорка запитує щось в такт їм.
В салон Тойоти доля не пустила.
Там рейдерський захват був у розгарі.
Щось, типу, виконавці там хотіли.
Юрба кипіла. Ми помчали далі.
В салоні Форда менеджер з Донецька,
Розповідав, як рятував машини:
Бабусі у Росію гнав сердешний,
А потім повертав знов в Україну.
***
Ось відповідь, чому народ
Не поспішає бізнес мати:
Завжди знайдеться абормот,
Що може легко все забрати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800479
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.07.2018
Екстравагантна в нас культура:
Відпустка надає право мені
Життя змінити партитуру
І насмерть вбити Богом дані дні.
Не та відпустка, яка від роботи,
А та, котра засіла у мізках:
За море їхати, щоб там поспати
І цим пишатися. Хіба не жах?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800356
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.07.2018
Секс розслабляє, навіть віртуальний.
Розм’якле тіло вже не рветься в бій
І воля білий стяг ладнає вправно,
Акцептуальність принципів на дні.
Це відповідь, чому народ терплячій,
Бо втіхи плоті розслабляють всіх.
Секс для людини - одне із призначень,
Та в кількості великій - точно гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018
Чи в нас втрачають владу олiгархи?
Верховный суд на користь "Телекому"?
Не вiрю. Нашi суддi не монахи.
Це мiжусобчик, дуже навiть скромний.
На сходi мiжусобчик ще й кровавий.
Дай Бог, щоб всi цi жертви не даремно,
Щоб пiднялась країна наша в славi,
Щоб тут хотiлось жити, а не вмерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.07.2018
Iдуть дощi на радiсть огiркам,
Ще дiтям i замрiяним поетам.
Туман схопив степи в свої тенета.
А настрiй "Ленiнград" - напитись вхлам.
Погода лиш для сексу i вiршiв,
Та ще для роздумiв, як є чим думать.
Для смутку у порожньої душi,
Для мудростi: вбирай i сiй розумне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800239
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.07.2018
Щось хлопцi переграли, Вашу мать.
Верховний ГеЗеСеУ на Мальдiвах.
Новенькi танки в Харковi стоять.
Торгуємо з Росiєю красиво.
Вже й Трамп на цiй вiйнi бабло знiма.
Гвинтiвку дасть? Цiна, як в зорелiта.
Аваков рюкзачки строчить сердито.
Порнокомедiя - краще нема.
Старiють, вмитi горем, матерi.
Оплатять панахиди московитам.
Гривнi бiди зростуть у долари,
Iз Лаври потечуть в Москву без мита.
У тому, що ми всi такi дурнi,
Як пiдсумую, що євреї виннi,
То стану патрiотом на землi,
Любимицею ненi України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800168
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.07.2018
Прокинулась о п'ятiй, як доярка,
Яка спiшить до першого доїння.
Набудувала планiв - небу жарко,
А виконати їх нема терпiння.
Ребром стоїть питання персональне:
Мене скорила лiнь тупа, чи втома?
До працi себе змусити буквально,
Чи цiлий день хитатися по дому?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.07.2018
Шанована людина і вдівець
(За сімдесят давно перевалило)
Скаржився другу, що урвавсь терпець,
Кулінарія зовсім загнобила.
Порада очевидна і проста:
- Чому б тобі не одружитись, друже?
І відповідь: «Якщо помре і та,
То знову похорон. Куди ж це гоже».
Ці два працюють поряд, то ж підхід
Такий життєвий вийшов до загалу.
Людина ця – радянський атеїст,
Свою смерть не сприймає. Це погано?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799872
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.07.2018
Відкрила очі. Мозок вмить сканує
Цей всесвіт на предмет: де я, хто я?
Підхоплюватись мушу різко всуї?
Поніжитися в ліжку зо-пів дня?
Можливо можна зовсім не вставати,
Весь день лежати формою яйця,
Безславного чекаючи кінця,-
Коли немає чим себе зайняти.
У злих людей дилеми не буває,-
Мають конкретні ціль, програму й план.
Кому нашкодити зі вчора знає.
Цілеспрямованість – його талант.
То ж і виходить: злі завжди при цілі,
А добрі в смутку, в розпачі, в могилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799871
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.07.2018
Є люди, - мають навички спортивні.
Їх навички не цінить Батьківщина.
Ізгоїв цих наймають бандюки,
Тим вони й служать чесно, залюбки.
Людська спільнота дивиться з презирством,
Синків своїх пихаючи в міністри.
Вони з презирством дивляться на нас,
Не сумніваючись: настане час
Й критична маса людей непотрібних
Збудує свою нову Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799751
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.07.2018
Кохана жінка, як цікава книжка.
Її читаєш трепетно і ніжно
При свічці. Швидко на вокзалі,
В готелі, у саду, на сіновалі.
Зачитуєшся, у сюжет вростаєш,
А потім розумієш, що вже знаєш:
Політ думок, набір емоцій, досвід,
Знання перевіряєш, ставиш дослід,
А згодом, лише гладиш палітурку
І згадуєш: було, п’янів від трунку…
Тепер рефлекс та звичка – всі забави.
Відкрити іншу – гріх. Блін, кепські справи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018
Зломити волю, насадити страх,-
Цілком реально, більш того – працює.
Йде особистість, розітерта в прах
Ниць очі і співає «Алілуя».
Наказ ретельно виконає раб,
Ним керувати – просто насолода.
Не можна керувати вільним так
Коли в очах виблискує свобода.
Бо згодиться, а зробить все не в лад:
Бо має думку, погляди і досвід.
Завдання всі йому – набір порад.
Зробити однодумцем його – вихід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799654
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.07.2018
Ні, не ненавиджу російських матерів,
Народжувала кожна не для того,
В степу донецькім щоб синок її поліг,
І Боже борони щоб вбив такого ж.
Я не ненавиджу нещасний той народ:
Хлептав він горе, п’є його і нині.
То ж не збагну, чому чужі слова про спорт
Кілком засіли і сторчать у спинІ:
«Футбол дивилася, як був чемпіонат
І вболівала, перше за Росію».
Я знаю, там живе її єдиний брат.
Її чуттів, своїх – не розумію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799653
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.07.2018
Не знайдеш мужика на свiтi,
В якого жiнка - сенс життя.
То забухав, то в iнтернетi,
То на рибалцi,- без путя.
Бува на бабника натрапиш.
Цей любить, тiльки радий всiм.
Завжди самотнiсть обираеш,
Саму, або з борделем в дiм.
Крила обрiзати - калiка,
Хвоста пiдiжме i скавчить.
Немае в свiтi чоловiка
Так, щоб з ним зручно було жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.07.2018
Після відрядження, як після будуна:
Щасливий вже тому, що знову вдома.
Щасливих шість годин сама, одна,
Чужих емоцій відпускає втома.
Лежать в вітальні не розібрані сумки,
Чужі думки в мозку – копиця хмизу.
Упала в ліжко – не була в ньому віки.
Щаслива. Сплю. Чекають хай валізи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799473
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.07.2018
Все зрозуміло в сферах ділових:
Замовник завжди правила диктує,
Підрядник мусить виконати їх.
В цілому світі схема ця працює.
З коханням – тут колапс метаморфоз.
Заплуталась: підрядник хто, замовник.
Не можна будувати щось всерйоз,
Коли не визначено всі умови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018
Якщо мені хтось винен щось,
То не людина я, корова.
Добре годують – я доюсь,
А не годують – тягну ноги.
На небо з трепетом дивлюсь:
Дай Бог господаря не злого,
Бо скромна, ввічлива, мирюсь
З тим, що комаха я убога.
Який господар на землі?
Землі ще спробуй дати ладу.
А так, поїв, чого дали,
І критикуй спокійно владу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798789
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.07.2018
Не вилазь з свого авто.
Металева файна клітка.
Бо без нього ти ніхто,
Ні для кого і ні звідки.
Приспів:
У бетонних будах
Живуть різні люди
Ображати будуть
Нам дитятко любе.
Не знімай дорогий бренд,
Бо без нього в твого тіла
Зовсім вид не happy end,
А початок недозрілий.
Приспів той же.
Ротика менш відкривай,
Будеш вид розумний мати.
Йди купляй і замовляй,
Заздрять хай офіціанти.
Приспів той же.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798657
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.07.2018
Одвiчна ягода кохання.
Коли насниться, то до зради.
Для мене плiд випробування.
Iспит здала, тому i рада.
На дачi вишень начiплялось.
Своячниця:"Рвати не хочу."
Що зробиш, брату це дiсталось,
Ось так iнтелiгентку корче.
А я, красуня, мудра жiнка,
Вже фразу "Купите на трасi"
Спiймала на кiнцi язИка.
Тепер сама в себе в повазi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798571
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.07.2018
Нiколи не плела вiнки.
Iнтриги, тi плела, бувало.
На воду ставила сiтки,
I не порожнi витягла.
Зрання закладено вудки,
Пiд нiч розставлено капкани.
Взяла б рушницю в двi руки, -
Прикладом дуже б'є остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798445
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.07.2018
ДІЯ 2
Задіяні:
Антон – молодий чоловік, тридцяти п’яти років, який намагається чогось досягти в цьому житті. В питаннях досягнення мети не шкодує ні себе, ні оточуючих.
СіСі (Соня) – дівчина, зовнішність якої відповідає всім вимогам сучасних технологій косметичної індустрії.
Денис – побратим Антона, тобто їх довіра, щирість, відвертість не має меж. А такі визначення дружби, як взаємна симпатія, чи спільні інтереси виглядають смішними, коли мова йде про цих двох.
Саша (офіціант) – людина, яка робить брудну роботу не забруднюючись при цьому.
Зіна (офіціантка) – живий доказ теорії Енгельса про важливість праці в житті людини.
Таня (співмешканка Антона) - позитивний герой, який за сценарієм життя і п’єси мусить страждати в силу своєї позитивності (на сцені не з’являється).
ВСТУП
Голос за завісою: Генетика,
Романтика,
Для когось математика,
Сховався хтось в теорії,
Комусь дісталась практика.
Комусь життя надією,
Для когось гірким досвідом,
Спаплюженою мрією,
Післяродовим послідом.
Гребеться, щоб не здохнути,
Товчеться, щоб не випасти,
Живе за тим, щоб вижити,
А потім тихо зникнути.
Завіса відкривається.
СЦЕНА 1
Зала ресторану. На першому плані на підвищенні помпезні велюрові дивани. Масивний стіл. Над диванами стіни оздоблені тим самим велюром, що і дивани. Під стелею і над підлогою ілюмінація. Антон входить, сідає за стіл. Підбігає Зіна, подає йому книгу меню.
Зіна: Ми раді Вам у ресторані нашім.
Антон: Вам, Зіно, теж добридень. Поклич Сашу.
Зіна: Антоне, ні, не вірю, не можливо!
Антон: Тобі робота ще твоя важлива?
Зіна: Ой, вибачте, будь ласка, зараз буде. (вибігає схлипуючи)
Антон: Побігла плакати. Цікаві люди.
Коли говориш з ними, як з людьми,
Собі надумують, що рівні ми.
Кохання цього юного створіння
Завжди втішало, то чому злить нині?
Підходить Саша.
Саша: У Вас до мене є якісь питання?
Антон: Ти знаєш хто я?
Саша: Інформації достатньо.
Антон: Прошу. Залиш у спокої малу.
Саша: Насильно я нікого не травлю.
Антон: То не залишиш? Я тебе закрию.
Саша: Не ліз би, чоловіче в цю стихію.
Прибутки в цьому бізнесі великі.
Його тримають, ті, не шиті ликом.
Ті, які вміють бізнес захищати.
Кого-завгодно чавлять ці лещата.
Антон: Клієнта захищаю інтереси.
Саша: Наївний? Дурень? Просто гониш біса?
В дівахи тої лиш одна турбота,
Своїм життям повеселити чорта.
Я не продам їй це, знайде щось інше:
Таблетки вип’є там, вени поріже.
Змирись. В житті бувають люди - брак.
Це сумно чути, але факт є факт.
Антон: Так розумію, що мене ти не почув.
Саша: Тобі на краще, щоб розмову я забув.
Як не було.
Антон: Ти ще й права качаєш.
Саша: Серйозні люди в бізнесі, ти ж знаєш.
А я? Вам каву, з радістю подам.
А лізти в кухню цю не раджу Вам.
Розмова ця – безцінний дар тобі (вклоняється виходить).
Антон: Доживсь. Життю повчають голубі.
Виходить Зіна з тацею. Сервірує стіл для чаю. Виходить. Антон п’є чай.
СЦЕНА 2
Стрімко входить СіСі. Рішуче сідає навпроти Антона.
СіСі: Яку підставу вигадав сьогодні,
Щоб притягти до цеї підворітні?
Антон: Щось ти знервована. Навіть занадто.
Про тебе розмовляв я з Олександром.
Він не приховував твоєї таємниці.
Від нині хочу стати твоїм принцом.
СіСі: То це шантаж?
Антон: Та називай, як хочеш.
Сповна заплатиш за безсонні ночі,
За всі порожні, що без тебе, дні.
СіСі: Ти ненормальний. Зробиш що мені?
Антон: Я ненормальний? Не твоя робота?
Я ж не сліпий, сміялась з мене потай,
Кидала погляди, труїла серце.
Прийшов мій час. Тепер плати за все це.
СіСі: Та не питання. Називай ціну.
Антон: Ціна? Тебе дружиною візьму.
СіСі: Ой, налякав. Цю роль зіграю радо.
Антон: Це добре, що ми швидко дійшли ладу.
У вересні утворимо сім’ю.
СіСі: Гаразд. Тебе я зовсім не люблю.
І завжди зневажатиму таємно.
Антон: Не парся, на сьогодні це взаємно.
Однак ми попрацюємо над цим,
І щастя завітає у наш дім.
СіСі: Ти не замовив мені навіть чаю.
Антон: Тебе чай не врятує. Я це знаю.
Іди попричащайся. Вся на нервах.
СіСі зривається і швидко виходить.
Антон: А я подумаю, якщо перерва.
Підводиться. Стоїть з хвилину. Сідає. Телефонує.
Антон: Заскочиш в «Плазу» на обід. Є тема.
Антон: Дохід? А з благодійністю проблеми?
Антон: Навіщо ця розмова? Я чекаю.
Повертається СіСі спокійна, манірна.
СіСі: Тобі потрібні гроші. Добре знаю.
Антон: Ні. Жити будемо лиш на зарплату.
На офіційну. Ти навчишся прати.
А потім куховарити. Роботу
Знайду тобі. Та не відразу. Згодом.
СіСі: Ой, насмішив. Де я, а де каструлі.
Антон: Сьогодні це далекі паралелі,
Однак, кохання змінює людей.
До того ж в мене декілька ідей
Для нашого подальшого життя.
СіСі: Не стану прати я. Собі затям.
Антон: То шлюбу факт ти все ж не відкидаєш?
СіСі: Штамп в паспорті. Престижно. Не вважаєш?
До того ж складемо шлюбний контракт.
Й побачимо хто буде тому рад.
Антон: Повір. Щасливі будемо взаємно.
Пробудження о шостій рівно.
Година на спортзал. Ще душ, сніданок.
Я так живу. Ти в ритм цей ввійдеш плавно.
Робота забирає доби треть…
СіСі: То я вже і працюю. Офігеть.
Антон: Якщо потрібно нам ще чимсь зайняться,-
Нема питань. Підйом у п’ять п'ятнадцять.
Маленька, зрозумій, заради тебе
І щастя нашого усі ці жертви.
Бо втратиш форму, то шукай коханця.
Не стану я тоді тебе торкаться.
З’являється Денис. Антон його помічає.
Антон: А зараз вільна, йди. У мене справи.
СіСі: Як смієш ти?
Антон: Спокійно. Все на благо.
СіСі піднімається. Демонстративно виходить.
СЦЕНА 3
Підходить Денис. Проводжає поглядом СіСі. Тисне руку Антону. Антон робить знак офіціанту.
Денис: Джекпот зірвав?
Антон: Поки що чорна скринька.
В житті відкрилася нова сторінка.
Денис: Що в тебе? Що у вашім королівстві?
Змінилось керівництво, - були вісті.
То як показує себе нова мітла?
Говорять. Що дурніша, ніж була.
Антон: А де розумних родичів набрати.
Що маємо, з тим будем працювати.
Денис: Достойна лялька. Солодко дивитись.
Антон: Планую на цій барбі одружитись.
Денис: Та гониш. Нащо зайвий геморой?
Цій кралі забезпечити конвой
Щоб зберегти її саму від себе.
Багатий татко.
Антон: Дуже. Бачить небо
Що гроші не одна причина шлюбу.
Я деградую, кисну, - це на згубу.
З дружиною, чи хочу я чи ні
Боротись доведеться день при дні.
Денис: До того ж зручно. Мама під рукою.
Якщо потрібно, доню підстрахує.
Антон: Тобі смішки. В мене серйозні плани.
Денис: В якому розділі тих планів мама?
Антон: Їй думаю відвести роль бабусі.
Денис: На роль цю не погодиться, боюся.
Антон: А ти не бійся. Ти у мене вір.
Денис: Як у месію? Ти не знахабнів?
І як ти все поясниш своїй Тані?
В стосунках ваших жодного питання.
Антон: Проблема тут. Не хочу ображати.
То ж мусиш ти роль чесного зіграти,
Їй повідомити, маю коханку
Тут фото. (передає конверт)
Денис: (відкриває конверт, переглядає фото)
З мамою?
Антон: Зробив їх зранку.
Жінки в цій ситуації гарачі.
Або ти її втішиш, я побачу.
Як варіант. Інакше ляжуть карти,
Тоді кажу, що я її не вартий.
Денис: От ти дурний. Не вперше це кажу.
І, як завжди, тобі допоможу.
Денис і Антон жмуть руки. Антон залишає купюру на столі. Виходять.
СЦЕНА 4
Зіна з тацею прибирає посуд зі столу.
Зіна: Кохаю палко, та тобі не мила,
Для тебе, лише тінь, що носить чай.
Лиш посміхнувсь, та це мене згубило.
Тебе я не залишу, так і знай.
Тебе кохаю, хоч того не вартий,
В твоєму серці вічна мерзлота,
Готова за для тебе я померти,
Колись ти зрозумієш, що я та,
Яка тобі дарована по долі.
Зараз не бачиш. Зрозумієш вмить.
Ворожка зв’яже міцно нам долоні,
А зілля в чай твій зможу я долить.
Саша підходить непомітно, бере Зіну за плечі. Та здригається, упускає з рук чашку.
Саша: Ти що? Бува, тут часом не заснула?
Зіна: Ти ж знаєш, як кохаю я його.
Зіна піднімає чашку.
Саша: Та чув вже це, й не раз казав, що дура.
Таких, як ти, в таких, як він – ого.
Зіна: Таких? Яких? У Бога люди рівні.
Саша: У Бога рівні, та не рівні в сатани,
А в нього з цим, страшним, стосунки дивні.
Зіна: Не говори так. Боязко мені.
Саша: А говорила, до ворожки хочеш.
Зіна: Для одного – йому допомогти.
Щоб та змогла відкрити йому очі.
Саша: А в цих очах була одна лиш ти.
Зіна ображено виходить.
Саша: Цікаво, як одружиться на барбі,
Чи йому вдасться душу ту відмити?
У нього вдосталь сили і наснаги.
Однак, за все доводиться платити.
Завіса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798317
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2018
ДІЯ 1
Задіяні:
СіСі (Соня) – дівчина двадцяти років. Жертва батьківської любові.
Марина (маман) – мама СіСі. Жіночка за сорок, яка намагається повернутися в двадцять три, на що витрачає весь вільний час.
Микита – батько СіСі, офіційний чоловік Марини. Раб мрії заробити всі гроші.
Антон – потрібна людина. Працівник силових структур якогось органу. (Не будемо уточнювати якого, щоб не образити інші).
Надія – формально прислуга, реально єдиний мешканець, який максимально користується всіма благами комфортабельного житла.
ВСТУП
Голос за завісою: Комедія,
Трагедія,
Для когось іпохондрія,
Комусь доля всміхається,
Комусь, її пародія.
Когось удача балує,
А хтось їй в горло вчепиться,
Збирає, де не задано,
Де зайде, там і стелиться.
Копає, де не велено,
Сто вір при дні сповідує,
Хоч і завжди при зелені
Не раз життя заклав своє.
Завіса відкривається.
СЦЕНА 1
Вітальня. На першому плані громіздкий диван. Перед ним скляний журнальний столик з купою журналів. З правого боку камін. На задньому плані троє дверей. Марина на дивані з журналом в руці. СіСі біля каміну розбирається з фурнітурою телефону.
СіСі: У батька цей. Не можу я терпіти.
Дивитися огидно: офіцер.
Підтягнутий, побритий і помитий.
Де його гордість до його манер.
Марина: Маленька, в нього з татом справи.
СіСі: Я і на думку тут не маю права?
Марина: Твоя ця думка ображає тата,
Грошей не дасть, як можна не давати.
СіСі: Про це я не подумала. Авжеж.
Жадібність тата. Так. Вона без меж.
Марина: Ти знову за своє. Нова машина
Сьогодні недоречна й непотрібна.
Твій Лексус ще новий, цілком пригожий.
СіСі: Мовчіть. Я знаю текст: «Немає грошей».
Для цього (кивок в бік дверей ліворуч)
значить в батька гроші є.
Марина: Та тьху три рази. Знову за своє.
Ти зрозумій, у бізнесі не просто,
Антон не випадково зайшов в гості.
У батька труднощі. Є конкуренти.
В них якість. Ми втрачаємо клієнта.
Не можемо ж ми знизити ціну?
СіСі: Чому ні?
Марина: А що далі? Йти на дно?
СіСі: То якість піднімайте.
Марина: Не можливо.
Та і нема потреби, що важливо.
Антон з конторою вступають в тему,
І в конкурента нашого проблеми.
СіСі: Проблеми? Як?
Марина: Повір, все дуже просто.
Господарю об’явиться підозра.
Рахунки арештують – є підстава.
Склад опечатають – нема поставок.
Оргтехніку з контори заберуть.
Клієнти не чекають, знов прийдуть
До твого батька смирні і покірні.
В ціну він закладе, що втратив нині.
Тоді минуть для нас тривожні дні
І доця буде на новім коні.
СіСі: Тоді, тоді. Коли ж воно настане?
Не хочу я «тоді», хочу негайно.
Марина: Ти їдеш зараз в «Плазу», на обід?
Мар’яну передай палкий привіт.
Заскоч до речі в університет,
Залік відміть. Здала якийсь предмет.
СіСі: Відправ Надійку, в мене справ багато.
Марина: Це ж, днюха у Мар’яниного брата.
То брату теж мої палкі вітання.
СіСі: Звичайно. (в бік)
Ці вітання, як знущання.
Марина піднімається цілує СіСі в обидві щоки.
СіСі: Маман, мене сьогодні не чекайте.
Придумаєш пояснення для тата.
СіСі з руками повними ключів, телефонів, дротів виходить. Марина повертається на диван, бере до рук журнал.
СЦЕНА 2
Марина на дивані з журналом в руці. Антон виходить з дверей справа, ретельно причиняє їх. Підходить до дивану.
Антон: Марино, Ви чарівна, як завжди.
Марина піднімається, розціловується з Антоном в обидві щоки.
Марина: (гукає в бік середніх дверей)
Надіє, хутко чай неси сюди.
Обоє сідають на диван.
Марина: Ну, що там мій, не дуже тебе мучив?
Антон: Мені винагорода – Ваші очі.
(бере Марину за руку)
І Ваші пальці у моїй руці…
Марина: Тут недоречні всі розмови ці.
(висмикує руку)
З середніх дверей з’являється надія з підносом. Сервірує чай. Виходить.
Антон: То недоречно? Знов мене заводиш?
А я слухняно дозволу чекаю.
Ти брешеш все. Я ж бачу, як ти хочеш
Відчути силу, що тебе карає,
Відчути владу, зверхність, навіть грубість
Коктейль із болі, сорому та щастя
Допити. Скинути обузу – гордість.
Не раз блукав був по твоїх обійстях.
Марина кладе руку на руку Антона.
Антон: Я буду ніжним, як цілунок сонця,
Я буду владним, як стрімкий торнадо,
Я хочу зараз.
Марина: Це навряд чи вдасться.
Відкриваються двері справа. Входить Микита. Марина висмикує руку. Антон пригублює чашку.
Микита: Якого біса? Знову зникли Прадо.
Марина: (гукає) Надіє.
Надія вибігає з середніх дверей. Бере з камінної полиці окуляри, подає Микиті, намагаючись перехопити його погляд.
Надія: Ви лишили у вітальні.
Микита підходить до Антона. Той не поспішаючи відставляє чашку. Підводиться.
Микита: Здається, з’ясували всі питання.
Марина: Коханий, я затримала Антона.
Питала, чи не має він знайомих
Які оцінять вірно друзів Соні.
Я непокоюсь. В мене знов безсоння.
Він обіцяв зайнятись особисто.
Коли твоє завдання зробить, звісно.
Ми Соні довіряємо з тобою.
Це все для мене, для мого покою.
Микита: Роби все, що вважаєш за потрібне.
А цей. Він прослідкує. Хлопець здібний.
Марина: (дивиться на годинник)
Мені потрібно в центр, до магазину.
Микита: Візьми таксі.
Антон: Я радо Вас підкину.
Всі виходять.
СЦЕНА 3
З середніх дверей з’являється Надія з чашкою. Підходить до столу. Наливає чай. Сідає на диван. Тримає чашку відставивши мізинець. Імітує Марину.
Надія: СіСі, маленька, лялечко СіСі
Повір, на тебе чхали ми усі.
Микито, я тебе кохаю так,
Цього як заслуговує дурак.
Надіє, принеси скоріше чаю,
Бо приводу я іншого не маю.
Антоне, мій поточний секс-партнер
Мав якісь плани? Кинь. Хочу тепер.
Тримайте мене п’ятеро, держіть,
Піпіська чешеться – не сила жить.
Підводиться імітує Антона.
Надія: Марино, Ви чарівна, як завжди.
Попав. Знов доведеться плуг тягти.
Ах, Ваші пальці, серце аж тремтить,
Коли у них купюра шелестить.
Микито, знали б стільки мені винні?
Ваше ярмо тягнути мені нині.
СіСі, все повернулось дуже просто
В твоє життя відкрито нині доступ.
Стає на місце де був Микита. Імітує Микиту.
Надія: Марино, нам колись світили зорі.
Зорі потухли, щастя зникло з долі.
СіСі – творіння щирої любові
І виховання мами, безголове.
Антоне, зневажаю, скрізь поношу.
На жаль без тебе обійтись не зможу.
Надія починає збирати посуд.
Надія: Ніяк Микита очі не відкриє.
Сліпий, не бачить. Лиш про нього мрію.
Він добрий, хоч роззява і тюхтій.
Що тут робити. Плакати не смій.
Надія виходить в середні двері.
Завіса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797961
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.07.2018
Інфаркт у депутата. Так цікаво,
В них окрім шлунку й гаманця є ще й серця.
Однак вони такі артисти славні,
В цю новину з інфарктом щось не віриться.
А віриться в те, що його притисли.
Притих, запав на дно, перечекати час.
Анатомічно, є серця в них звісно,
Та нам до їх сердець, не більш, ніж їм до нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797830
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2018
Звернувсь Зеленський до Вакарчука,
Мовляв, ти як, ідеш у президенти,
Це значить, Коломойський здалека
До Сореса звернувся, диригента.
Читаймо: Легко владу не віддам,
У мене вистачить грошей на шоу,
Сидиш в Америці, то й банкуй там
Тут досить кровосісь* своїх законних.
То ж демократія у нас така
У кого гроші, в того й буде влада.
Нас вкотре викупить сильна рука.
Чия конкретно? – Тут нам обирати.
* кровосіся – термін лексичного словника Азарова М.Я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797829
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2018
Я вiдчуваю: всесвiт мене хоче.
Логiчно, бо собi подобаюсь й сама:
Постава, м'язи в тонусi, a очi...
Розумнi очi. Ще й характер без лайна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797356
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.06.2018
Питання до себе. Змогла б я, чи ні
Свідомо убити людину?
Хай ворога, хай в цій скаженій війні.
Як потім з цим жити повинна?
А Хтось цей хрест взяв свідомо й поніс,
Щоб слабші не впали травою.
Життя Хтось віддав в цій триклятій війні.
Мільйони закривши спиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797242
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2018
Знову свято в нас в країні:
Їсти й спати ми повинні.
Ті із нас, що більш щасливі
Їздять їсти на Мальдіви.
Тема дня: «Купа їдла,
Й щоб вода близько була».
Путін винен, чи євреї,
Що живемо без ідеї?
Без стратегії, програми
Ми існуємо, й Бог з нами.
Лиш один працює план:
Свято, їжа і диван.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797239
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.06.2018
Для розуму кайдзен, для тіла омлет,
Ще кава і чай, - знов для тіла.
Суспільству приємний щоб був мій портрет,
Обличчя яйцем намастила.
Теорія кайдзен,- нормальна фігня,
В усякому разі для мене:
Маленькі звитяги, щоб кожного дня,
І вже ти живеш не даремно.
І користь суспільству: шкарпетку зашив,
Зробив це з душею і нині.
Крути не крути, а поменшало дір.
А взяти в масштабах країни?
***
Відмила яйце, як цікавить когось,
Свій вік я обдурюю вміло.
Хвилин п’ять й сім років з обличчя злилось.
Сьогодні це «кайдзен для тіла».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797136
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2018
Жінок розумних не буває.
Можуть скидатись. В якусь мить
Сонце не так як треба сяє
Й життя все шкереберть летить.
Летить усе: надії, плани,
Кохання, рушаться зв’язки.
Вона на все це зверхньо гляне,
Неначе в неї є віки
В запасі. Втрати рахувати?
Навіщо? Де в тому резон?
А як перейде в фазу «мати»,-
Не баба, - мудрості канон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797135
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2018
В суспільстві, це закладено в культуру,
Жінкам дозволено вмикати «дуру».
Тож, Вашого не бачила сарказму.
«Дурна», - хай буде, краще ніж «нещасна».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797037
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2018
Навіщо геїв ображають
І виставляють на парад?
Ці люди інтелект ще мають.
Повірте, є в них ще й талант.
По Києву, тут зрозуміло:
Нам новий транш, ми гей парад,-
Це бізнес. Для такого діла
Зодягнем й срочників солдат.
Якісь права? Смішні всі люди.
Коли спільних дітей нема,
Штамп, хоч на лобі намалюйте,
Спільнота ваша не сім’я.
А так, кохайтеся, панове,
Мене цікавить лиш той секс,
Де я покладена в основу,
Або задіяна в процес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797002
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2018
Не завжди вистачає нам тепла.
І мудрості не завжди вистачає.
Як натовп не роздивиться талант,
То фюрера отримає. Буває.
Сильна людина йтиме до мети.
Схоче визнання, - буде його мати,
Хоч поряд всі зруйнуються світи.
Не так вже й важко інших поважати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796663
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2018
Життя знов підвищує ставки.
Є шанс ще вийти зі гри,
Спинитись, завмерти, сховатись,
Як роблять мудрі щурі.
Сидіти тихенько, чекати
Смерті, чи щастя? Не суть.
В нікуди всю прану зливати.
Хай інші долають путь.
Хай інші. Віддатись без бійки.
Знайти собі пастуха?
Робити, лічити копійки.
Без радості, без гріха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796622
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2018
Образила людину. В християнстві – гріх.
Та і для совісті не добре й не приємно,
Про те, якщо в системі триста чоловік,
Не можна вибачати тих, хто є проблема.
Ось Вам і відповідь, чому при владі злі:
Коли підставиш всім щоку – не буде толку.
Любов свавілля не зупинить на землі,
І для системи в доброті немає проку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796507
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.06.2018
Любов, як сонце. Вона є.
Можеш сховатись до підвалу,
Зодягти темні окуляри,-
Воно мовчить, робить своє.
Надуєш щоки, як індик,
Воно ці щоки розцілує,
Їх в бронзу й золото вгаптує.
Ти хмуриш брови, та вже звик.
Обрати можеш й інше сам:
Себе в красі всій показати,
Дати пузце полоскотати
Грайливим теплим промінцям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2018
Розтанути в темряві ночі,
Дихання на мить зупинити,
Майбутньому глянути в очі,
Минуле в той світ відпустити,
Цю кульку земну обійняти,
Відчути і швидкість, й тяжіння,
Зібратись до купи, піднятись,
Всміхнутись своїй Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796374
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.06.2018
Я жіночка хороша,
Та з долею складною,
Тому в житті працюю
Бабусею Ягою.
Сміх, радість мене душать –
Сенс у житті втрачаю,
Та більше днів хороших
Із злобою й печаллю.
Із ненавистю, лінню,
Із заздрістю і страхом.
Є ще й дарунки дивні –
Люди з з’їхавшим дахом.
То ж я із оптимізмом
В майбутнє споглядаю:
Не буде дебілізму
Ані кінця, ні краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796372
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.06.2018
Крикливі створіння,
Безгрішні істоти,
Приходять з нізвідки
На радість всім нам.
Ми маємо з вами
До біса роботи,
Щоб їх обтесати
В середній наш штам.
Щоб волю зламати,
Обрізати крила,
Вогонь погасити
В гарячих серцях.
Навчити хитрити,
Життя щоб менш било,
З тією ж метою
Посіяти страх.
Щоб стали сіренькі,
Такі ж як ми з вами,
Ходили стадами,
Паслись в бузині.
Ці душі величні
Гриземо роками,
Свою гірку долю
Вкладаємо в них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2018
Помите місто пахне медом.
Заполонили липи. Штин
Стоїть такий, не бачиш неба,
Не чуєш злісний вий машин,
Не помічаєш сірість стін,
Безбарвність вікон, дір асфальту,
Себе, у владі аромату.
Той в’ївсь до кожної клітинки,
І ти вже не людина, квітка
Чекаєш на свою бджолу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796240
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.06.2018
Що є тіло? Одна голова,
Дві руки, дві ноги, щось між ними.
Є ще очі і вуха, по два,
Зачаїлось кохання незриме.
Ще й не факт, що воно там одне,
Десь між серцем і шлунком принишкло.
І дрімають, якесь, як лигне,-
Йдеш в галоп вщент розносячи дишло.
Хто хитріший, себе береже.
Нащо вкотре у вир з головою?
Віслюка розум воля впряже,
Й тихо топчуть життя оті двоє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796106
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2018
Буває, що людина знає
Чого бажає у житті
І крок за кроком шлях долає
На зустріч мрії і меті.
Завжди йде з вірою у себе
У свою зірку, долю, путь,
Прохає допомоги в неба…
І на руках її знесуть,
І ногу не спіткне об камінь,
Якщо мета її свята,
І стане крок мірою в сажень,
Дорога ж в небо дороста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796105
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2018
Коли заляжу на диванi
Пiд серiал i пироги,
То ширшою, нiж довша стану.
Куди сховавсь? Бери люби.
З обов'язку, з жалю, зi звички,
З безвиходi, - придумай сам.
Кiстки всi, шкiру, жиру нички
Без огляду тобi вiддам.
Не вийде. Дуже вже я горда
Отримувати секс з жалю.
Тому й марудю себе спортом.
Без фальшi щоб було " люблю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018
Їла суниці,
Пила з криниці,
В трави упала,
Мружила очі.
Сонце сміялось,
Шукало зіниці.
Вітер у піжмурки
Грався охоче.
Знав де ховалась,
Не подав виду,
Все колихав
Ковилі наді мною.
Хмарки ліниво
Писали орбіту.
Геть розчинилась
У світі покою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795712
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.06.2018
Є люди, що живуть без Бога,
І їх це зовсім не гнітить.
Ба, більше, ненависть і злоба
Несуть натхнення в кожну мить.
Сприймають світ, як замороку.
Все створено на шкоду їм:
Від дітей – слиз, від котів – блохи,
Від птахів – шум, від сонця – пил.
Коли життя у темних барвах,
Не радує прийдешній день,-
Світ не змінивсь, сам, ненароком,
Примкнув у табір злих людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2018
Навіщо купа грошей
Коли ніхто не заздрить?
Ці папірці хороші
Лежать в гаманці марно.
Навіщо мені перли?
Навіщо діаманти?
Якщо немає змоги
Когось подратувати?
І тут вже невідомо,-
Хто з нас над ким панує?
Вони мене доповнять?
Чи я їх рекламую?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795564
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.06.2018
В десятиліттях незалежність рахували,
Вдягали вишиванки і хрести,
А Україна сателітом існувала,
Та хто з нас з вами озиравсь на те.
Не буде незалежності допоки
Ми економіку не витягнемо з попи.
Є варіант: знайти другого дядю,
Якому станеш нянею і жінкою, яка вступає в інтимні стосунки з кожним бажаючим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795494
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2018
У всесвіті у русі все завжди.
В суспільстві теж. Коли ідеш баластом,
То не цурайся горя і біди,
І не чекай, що кинуть шматок ласий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795317
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2018
Своїм серцем я чомусь не відчуваю тебе.
Біль його оминув.
Моє серце сліпе.
Інші органи включились у кохання процес.
В них якийсь свій інтерес.
Або щось не те зі мною, або всі брехуни.
Змова всесвітова.
Серце кров лиш жене.
Між коханням і бажанням хтось різницю шукав?
Хтось знайшов? Про це сказав?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795316
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.06.2018
Читала рецепт варенухи,
Не те, щоб збиралась варити,
В знаннях віднайшлася проріха,-
То ж мусила це доучити.
Так от: самогон, сливи й груші
Томити у горщику в пічці
Додати рослини хороші
Настояти трішки і пити.
Від сливи і груш буде осад.
Ним рани тварин лікували.
Цей осад, хто першим попросить,
Тому «на коня» віддавали.
Давно п’ємо інші напої
Хто стане томити горілку?
Але «на коня» тост останній
Й під віскі почуєш не рідко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795204
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2018
Потрібна ідея
Національна
Така, об’єднала щоб
Цілий народ,
Бо ми на розтяжці
Сьогодні реально.
Імперія тягне
На свій ешафот.
Віночка і кобзи
Народу замало.
Чим маєм пишатись?
Що має ціну?
Розкрадені гроші,
Злодюги зухвалі.
Народ дозволяє
Все, навіть війну.
На разі лишилось
У нас у запасі,
(Хоч влада невдала:
З роботи – слова),
І спорт не помер,
І землі шматок ласий,
Не знищено гумор,
Наука жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795203
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2018
А буде так: пустелею Крим стане.
Без прiсної води яке життя?
Функцiнуватимуть вiйськовi бази.
Процес пiшов. Не буде вороття.
Ранiш, пiзнiш, iмперiю велику
Охопить революцiй землетрус.
Не буде їжi, вмить есмiнцi зникнуть,
Всi бази бур'янами поростуть.
В просоленiй, геть спаленiй пустелi
Залишиться народ, що жив завжди.
Загал повiється на кращi землi.
Кримським татарам нiкуди iти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795089
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2018
У ставцi Гiтлера "Вервольф"
Була пiд Вiнницею, в лiсi.
Бетоннi глиби тi й басейн
Щось наробили в мене в стрiсi.
З Берлiну Штiрлiц вiд'їджав,
А фюрер був завжди на мiсцi,-
Бо не працює персонал,
Коли вiдсутнє керiвництво.
А якщо Гiтлер вiд'їджав,
I це не шкодило процесу...
Хто ж третiм рейхом керував?
Хто головний, не Штiрлiц часом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795074
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.06.2018
В трамваї уступили місце.
Дві думки кола нарізають:
Інтелігент завівся в місті,
І, я так сумно виглядаю.
Задача тяжче інтегралу:
Плями думок в різних площинах.
Що в його мозку спрацювало?
Були б здорові, Ви, мужчино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794589
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 06.06.2018
Тільки в відкриту душу ввійде щастя.
Ефект побічний: всяк плює туди.
На слину не на всяку протияддя
У організмі можна віднайти.
А якщо плюнуло ціле суспільство?
Болю і відчаю немає меж,
Це в випадку, як ти не кака, звісно.
Бо фізика. Як кака – то спливеш.
То ж каки плавають, завжди щасливі.
Порядні, ті достойні, та в журбі.
І по сьогодні вибір не зробила:
До кого приєднатися собі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794588
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2018
Геть загубилася у знаках:
Хто патріот у нас тепер?
Той, в кого файна вишиванка?
Чи той, в кого на пузі герб?
Як доля в Вінницю послала,
Змінила думку. Відтепер
На пузі герб,- це дуже мало,
Бо патріот у нас прем’єр.
Без ям дорога, наче пісня,
А будівництво все трива.
Собі зробили, й людям, звісно.
Хоч десь у нас не лиш слова.
PS: Хочеш в своє село дорогу?
Хутчіш в політику іди.
Може й не зробиш ти нічого,
Та це «нічого» зробиш Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794449
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2018
Ми всі чекаємо чогось:
Хто потягу, а хто кохання.
Буття у часі розтяглось
В пряму під назвою «чекання»
Чогось бракує нам завжди
Для щастя, дії, для натхнення.
Дозволили собі піти
Й сховатись в смуток сьогодення.
Нам сумно. Всі у співчутті.
Душевний біль ввійшов у моду.
Страждання – головне в житті,
В повазі цілого народу.
Зламай це коло, зроби крок.
Нехай в нікуди, та він буде.
Тому, хто йде, назустріч Бог
Виходить. Правда судять люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794448
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2018
Поет лікує хворі душі.
Відновлює чутливість словом.
Щось, як хірург, різати мусить.
Комусь надію дати нову.
Пегас і Музи ні до чого:
Хай тішать в ліжках дів мінорних…
Не по шосе його дорога.
Робота різна. Бува чорна.
Буває груба, бува тонка.
Сокира й скальпель інструменти.
Думки літати мають стрімко,
Вплітаючись в життя сюжети.
Дозволити собі не може
Розслабитись. Він воїн світла.
Тож мусить бути на сторожі
Добра, зачатого у світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2018
Заблокували центр торговий,
Геть розгромили "Магелан",-
Сто тридцать рейдерiв, й готово.
У кого грошi, той i пан.
Полiцiя туди не лiзе.
Це ж не бабусю вам трясти.
Самi розрулять все. Залiзно.
Солдати в пацанiв, кати.
Мiнiстр в фейзбуцi щось напише.
Для нього це не прецендет.
I лажу вибачить, як завше
Мiнiстру душка- президент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794205
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2018
Зачарувала зорі,
Заговорила місяць,
Щоб ти, коли він зійде,
Шукав, не знайшов місця.
Тугу пустила вітром,
Вінок-печаль – водою,
Щоб світ зійшовся клином,
Щоб бути вік з тобою.
Все сталось, як бажала,-
Робила ж бо по-толку,
Бач одного не знала,
Що вік стане коротким,
Що щастя зійде з снігом
І нарізно у вирій
Злетять, схоплені гнівом,
Душі дві чорнокрилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2018
Можна плакати,
Можна сміятись,
Можна спати,
Можна кохатись,
Можна ставити
Дном до гори.
У цьому світі,
Що хочеш твори:
Коників з глини,
Мантри із звуків,
Плід у садку,
Внесок в науку,
Богу молитву,
Інші світи,-
Все в цьому світі
Створюєш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793851
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2018
Те що потрібно – Бог завжди дає.
Буває, щось підсовує нечистий,
І відчуваєш – гріх, але ж твоє,
Відмовитись і шкода, і не чесно.
Спасіння у пустелі віднайти,
Померти там від спеки, чи від спраги?
Навіщо ж, Господи, задумав Ти
Цей світ таким насиченим, яскравим?
Навіщо ж в світі стільки кольорів,
А стільки звуків, стільки ароматів?
Хіба не задля нас Ти це створив?
Твою красу могли щоб прославляти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793849
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2018
Минуле – купа хмизу із помилок.
А пам'ять знай сканує нам життя.
Накидую до купи нових гілок.
Хай необачно і без каяття
Іду вперед. Новому завжди рада.
По лобі граблі? Що ж – на манівцях.
Шукати у минулому відраду
Боюся, бо початок то кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793739
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2018
Комар бринить на найтонкішій частоті:
Вібрація і звуку амплітуда.
Яка довершеність механіки в житті…
Таки пристукну, й спати далі буду.
Докори совісті мене не пройняли,
Хоча комар, як я, творіння Бога.
Двійні стандарти, виявляється в мені.
І не в одній мені. Веду до того:
Система цінностей у кожного своя.
Ми зовні більш подібні: руки, ноги,
В яскраві фантики загорнуті, в тіла,-
В обгортці може бути що завгодно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793738
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2018
З Аравії Саудівської гості
Їдуть замовити проект заводу.
Роботу цю ми виконати в змозі.
На шейхів подивитися охота.
Їх звичаї вивчаєм досконало,
Бо з іноземцями завжди нелегко.
Не можна дарувати що попало:
Хрести й мальовані для них халепа.
Культура в них, мов з іншої планети.
Жінки у них, як люди, і не зовсім.
Наших жінок роботу оплатити
Мусять у євро. Ще й аванс попросим.
Цікаві хлопці. Не раціональні.
Гарем у нього. Тіток мучиш нащо?
Вони ж всі разом не ідуть до спальні.
Віддав би в інженери ти їх краще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793611
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2018
Знову Господь прощає всі гріхи.
Мою недосконалість добротою
Як завжди покриває. Дітлахи
Для нього ми, які щось вічно коять.
Удача знов всміхнулася мені,
Блудливий спокій повернувся в ночі.
Спориш у росах знову забринів,
Більш не сивіє і не мироточить.
Одна вечірня. Дивний ритуал,
Який ніяк не можу зрозуміти…
Знов відновився з всесвітом канал.
Доступ дозволено. Я знов відкрита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793610
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2018
З гріхами теж не так все просто.
Один життя все в боротьбі,
Інший ліниво і нечасто
Грішить. От «істина в вині
Не раз тонула», тоне знову,
Але є люди, знаю їх,
В яких сам шлунок, загадково
Відказує творити гріх.
Відмовлено їм в цій спокусі,
Проте достатньо інших бід.
Ми різні на життя баркасі,
То ж осуд – головний наш гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793111
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2018
Кидає нас історія на вістря.
В душі чужих емоцій, як сміття.
Вибір складний, між совістю і честю,
А потім жити з цим усе життя.
Порушити присягу – йти без честі.
Стріляти в натовп – совість запече.
Долі секунд на роздуми. На місці
Мусиш обрати. Звідси не втечеш.
А натовп біситься: «Ми сила, влада».
Ти бачиш, як маніпулюють ним,
І силишся пізнати: твоя зрада
Присяги, совісті врятує дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792983
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2018
Щаслива людина
Радіє, сміється,
Сьогодні відсутня
Потреба до дій.
Цей світ досконалим
У мить цю здається,
Прохає хвилину:
«Спинися, постій».
Та мозок не спить,
Цей працює невпинно.
На обрії думка
З’явилась за мить,-
Вся радість здмухнулась,
Мов вітром пір’їна
І розпач у серці
Струною бринить.
До чого ця казка.
У владі людини
Міняючи думку
Змінити свій світ,-
Піймати б лиш хвилю,
Що радістю лине
І смутку навік
Відмінити політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792982
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2018
[i]Продажні журналісти
В історію начисто
Чотирнадцятий злісний
Рядять у омофор.
Нехай Господь їх судить,
А ми, звичайні люди,
Не сміємо забути
Героїв і потвор.[/i]
Рим врятували гуси, а хто Харків?
Було серйозно все: захоплена ОДА,
Що взавтра буде ХаНеЕр – усі ознаки
Були. До ранку – Україна знов свята.
Було багато версій у народу:
«Вночі підрозділ із Америки прибув»,
Бо мовчки виконали всю роботу,
Забрали бунтарів і відвезли до Сум.
Можливо не до Сум, а до Полтави.
Не факт американці, може і свої.
Авантюристів, головне, забрали,
І мир запанував на харківській землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792850
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2018
Щирішого чуття образи
Не зустрічала вже давно.
На рівному: свиняче м'ясо,
Свекруха і життя-лайно.
Причина в’ється дуже тонко:
В селі жила одна свиня.
Її зарізали – в тушонку.
З свиньми бува така фігня.
Невістка, бачите, хотіла,
Щоб вирізку – на відбивні,
Ошийок – на шашлик – це діло,
Окіст – котлетка – радість днів.
Хотіла все по-господарські,
Свинячий планувала бік…
В свекрухи свої плани: «Заськи,
Тушонку їстимете рік».
Повернімося до образи.
Чужу свиню ділити гріх.
Ти ж її знала лише м’ясом
Скажи спасибі, що дали.
Та пеленою вкриті очі:
Вона, невістка, там чужа,
Її думки знати не хочуть,
Не розуміють. Життя – жах.
Образа – чадо егоїзму.
То ж коли в серці защемить,
Вмикаю інтелекту призму,
Спиняюсь, думаю. Хоч мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792849
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2018
Давно вже на людей не ображаюсь.
Назвали сукою, напевно так є.
Не виправдовуюсь, навіть не каюсь,-
Всяк має право думати своє.
Бува пошлють, не завелика шкода
Піду пройдусь, не вперше ж це мені,
Дивись, і стрінеться нова пригода,
Знайду родзинку, скрашу сірість днів.
Йдеш битим шляхом? Стежкою крутою?
Під пильним оком блазнів і химер?
Важливий лише лад в собі, з собою.
Роби, що маєш,- сам бо режисер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792708
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2018
В своє село нікого не пустили:
Виходили, кидалися під танк.
Одні бандерівцями охрестили,
Другі сепаратистами. Хай так.
«Я тут народ!» І матом для приправи.
«Сім’ю нема куди мені везти.
Твоя сім’я в безпеці? От і славно.
Лиш як помру, до хати зайдеш ти».
Не патріоти? Так, не патріоти.
Без вишиванок, мови і гербів.
Загрубі і прості у них чесноти,
Проста до щему, зрозуміла ціль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792707
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 22.05.2018
Впіймала. Розмовляю вкотре
З собою. Це діагноз, чи харизма?
«Не кіпішуй, все буде добре.
Потерпиш, там захопимось туризмом»
А « там» ніяк не наступає,
Чи інше «потерпи» рядном повисне…
І знову в себе вибачаюсь.
Люблю себе, то ж вибачаю чесно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018
Нове покоління виходить на ринг.
Спокійні, розумні, зухвалі.
Стають і працюють без сліз і інтриг.
Свій стиль у них, кодекс моралі.
Потрібна валюта? – Працюють в Ай-Ті
Вивчають англійську «для себе»,
Ще інші шукають, як в бізнес піти,-
Їм конче зробити це треба.
Моє покоління, в казковий їх вік
Чекало на пенсію щиро.
Минуло. Змінилось. Новий чоловік
Сьогодні у праці щасливий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792572
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2018
Емоціям надати кольори,
Думки впихнути площину формату…
Невже ніхто Вам не велів згори,
Що у житті потрібно малювати.
Там складнощів неміряно: тона,
Світло і тінь, якийсь анфас і профіль.
Заглибишся в теорію – хана.
Шукай своє – так завжди роблять профі.
З обличчями зовсім не задалось
Їх пропорційно ще не скоро намалюю.
Не страшно. За те стиль новий знайшовсь,
В якому головний герой спиною.
Шедевр готовий, кожен може там
Побачити, що саме в нього в серці.
Дозволю, бо не професіонал,
В задум художника відкрити дверці.
***
«Лиш народився – розпочав свій шлях до смерті.
І перші кроки по дорозі в небуття,
Здолати допоможе та, що ладна вмерти,
Своє життя віддати за твоє життя.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792175
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2018
Спокуса, як не розклади, мистецтво.
Театр. Аншлаг одного глядача.
Якщо глядач відвідує зал чесно,
Прем’єра не скінчиться без меча.
Якщо у глядача є смак і настрій,
Якщо він відчуває тонкість гри,
Якщо до всього має розум гострий
Він режисер, хоч плач, а хоч згори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2018
Крим повернеться, бо щира там ментальність.
Хай лиш Путін добудує цей місток.
Розвести на двісті тридцять (плюс) мільярдів,
Як цукерку в малюка. Для всіх урок.
Путін зникне у історії в архівах.
І, навряд, місток до пекла забере.
Повернути щоб туриста з України,
Крим повернеться. Чекаємо. Допре.
А мене одне хвилює, особисте:
Не присвоїли, бач, Путіна ім’я.
А хотілося б гарантій цьому мосту,
Щоб на совість будували нам «друзья»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791904
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 16.05.2018
Поспати хоче тіло,
А ще кальмарів, крабів,
Поніжитись в джакузі,
Отримати масаж,
Попити щось у барі –
Це модно, всі так роблять.
І сексом, якщо можна
Закінчити день наш.
Купити це реально:
Що оптом, що у роздріб.
Воно ж у нас єдине,
І Богом нам дано.
Коли лишились гроші –
Біду вони пороблять.
Не з’їсти більше пуза,
Хоч в ванну із вином.
Проблеми не реальні:
Курорти обирати.
В якому морі світу
Його потіліпать.
А тіло у мундирі
Картоплі було б раде.
Залити в нього віскі,
Чи кальяну піддать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791753
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2018
Все в коловерті - не твоє життя.
Як голки із вогню хапаєш в долі
Спокуси, без часу на каяття,
Гріхи, без розпачу, без сліз, без болі.
Фрагменти душ, шматки складних задач.
Грецький салат із справ, проблем і планів.
До купи хмиз здобутків і невдач
Кидаєш. Накопичуєш роками.
Не відчуваєш в сірій метушні
Помилок, ні потреби у спокуті…
З жагою випиваєш щедрі дні,
Хмелієш, не бажаючи проснутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791657
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2018
З дитинства вміла пояснити
Все що завгодно всім й собі:
Наприклад, знявся сильний вітер –
Це вовки дують голубі.
Пізніше виникли пасати,
Мусони увійшли в життя,
Та звичка щось домудрувати
Не відійшла у небуття.
Боюсь, що це національне,
Менталітет у нас такий:
Навіщо правда тривіальна?
Нам цікавіше про вовків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791610
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2018
Так хочеться вписатись до богеми.
Пiшла у сток, купила пеньюар.
В кiмнатi, благо дощ, зробила темiнь.
Вино червоне, двiстi грам, в бокал.
Сиджу уся у крiслi, в пеньюарi.
Хлебчу вино, домашнє, сортове.
Думки чекаю влучнi та яскравi.
Готова. Ручка. Аркуш. Щось не пре.
Чогось не вистачає. Сигарети?
Не визрiла курити анашу.
Як щось iз розуму беруть поети?
Не вмiю так. Що бачу, те й пишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791380
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2018
Суспільства немаленька складова
В чеканні до субсидій, пільг, гарантій.
Вивчаємо лише свої права,
Рахуємо прибутки олігархів.
До уряду в претензії завжди,
Бо той завжди хитрить не в бік народу.
За справедливість – уряд обвести:
Хто з нас сплатив податки з всіх доходів?
Так і живЕмо, в пошуках козла.
Частіше роль козла граємо самі.
Всіх все влаштовує – це правда зла.
Гляньте навколо – ми ж щасливі з Вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791232
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2018