| Сторінки (16/1537): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Засірів осінній ранок.
Тиша. Потяг вдалині.
Гавкнув цуцик неохайно,
І ворони хай зняли.
Розвели якісь базари:
З ранку ділиться общак.
Піднебесні їх почвари
Розбудили всіх собак.
Скоро місто сповнить гамір -
Однофазний білий шум,
Щось почути – марний намір:
Станеш в’язнем власних дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812267
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2018
А злий, зухвалий лев страшний не зовсім,-
Посланець інших невідомих сфер.
Його маскує в жовте листя осінь.
В її він вдало влився інтер’єр.
Поморщив носик, пісеньку воркоче.
Все на латині,- пісня не проста.
Світ в тиші губиться... Чомусь я хочу
Того кота смикнути за хвоста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812130
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 01.11.2018
Супрун нас вилікує назавжди.
В дитини сорок? – Аспірин. В лікарню.
Там в черзі проторчиш годин зо дві,
То зрозумієш – захворіли марно.
А добирайсь трамваєм чи метро.
Спасибі, якщо місце уступили.
Віддячив пасажирам за добро:
Дав те що мав: вагон бацили.
І симулянтам не спастись біди.
Посидів в черзі – нахапавсь мікробів.
Ішов з легкою нежиттю туди.
А звідти – менінгіт цілує в лобик.
В цих європейців не практичний план,
Хоча і по біблейському сюжету:
«Встань і іди», коли ж зовсІм не встав
Швидку чекай, або з моргу карету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812007
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.10.2018
В нас в кожному монастирі статут.
Що в нього записали, те і буде.
В католиків живуть то там то тут.
Ротація. По світі їздять люди.
Мирські науки вчать серед мирян.
Є орден, що не вимагає форми.
Не знаю чи будують з душі храм,
Однак живуть по строгих своїх нормах.
А ще у давнину хитрили так:
Освіту надавали безкоштовно.
Захочеш агронома мати фах –
Ставай католиком. Спокуса чорна.
Не просто все влаштовано у світі,
Але прикольно: новина що миті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811873
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2018
Емоції, як кадри кінострічки,
Фіксує томографія душі.
Розум спішить розкласти по поличках
Все, що не заримовано в вірші.
Розноситься у дебет чи у кредит,
Аналізується в добро чи зло.
Щось вималюється в церковні треби,
Щось мулом опаде на саме дно.
Окремо будуть мухи і котлети.
Та це, коли емоції спадуть.
На щастя, зараз лише силуети
Майбутніх висновків. Це ж щастя суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811872
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2018
Санктуарій скапулярію –
У Бердичіві костел.
Мене, суто православную,
Вразив не лиш інтер’єр.
Кармелітів не побачила,
То ж чи босі – не скажу.
А в цілому, склалось враження,
Що костел – зовсім не жуть.
Ніхто навіть там не змушував
Відрікатись від Хреста.
Є ікони, як і в нашому.
Навіть мощі Папи там.
А собі зробила висновок,
Що підтримають навряд:
Православному, воістину,
Є католик рідний брат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811755
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2018
А «Приплили» не Рєпін написав.
Вчора про це дізналась випадково.
Крилатий вираз. Так казав загал.
Не можна в світі вірити нікому.
Читаю далі. Містер Третьяков
Наказував художника прогнати,
Коли до галереї він зайшов
З мольбертом, бо любив домалювати
Ілля Юхимович роботи ті,
Що вже продав, то ж був їм не господар.
Для бізнесу блаженні і святі
Та й творчий весь народ - поза законом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811754
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2018
Лікар – це скальпель в руці Бога.
На жаль буває і тупий.
У Вінницю вела дорога,
Віддала шану Пирогову,
Хірург цей – геній світовий.
Для медиків – взірець наснаги.
Хворі ж поміччю ідуть,
До мертвого ідуть без страху,
Торкаються до саркофагу…
А віра в чудо – чуда суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811577
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2018
Хоч поважай, хоч зневажай панянку
Та з’явиться вона кінець кінцем.
Клубок життя змотався до останку,
Пульс - павутиною, очі – свинцем.
Зникають біль, неспокій і проблеми.
Одна секунда зрушила світи.
Загрубе тіло – враз предмет даремний,
Дух вічний вільним став. Лети
У вічність. Всі зустрінемось там скоро:
Години, дні, роки мигтять навгад.
Життя – це сплеск, який не мав повтору?
Життя – це всесвіт зменшений в мільярд?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811576
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2018
Радій, нервуй, а все йде по спіралі:
До продажу готують Приватбанк.
Обіцяно: все піде добре далі,-
Повернеться державі її вклад.
Сто сорок вісім з гачечком мільярдів
Можливо, і повернуться в бюджет.
Знов Коломойський його купить. Далі.
Ефект спіралі, чи петлі афект?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811246
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2018
Cпокій.
У серці панує спокій.
Так рівно, так одиноко.
Душа вивіряє час.
Ніжність.
Розбавила смуток ніжність –
Простилося мені грішній.
Зібрати б всю про запас.
Радість.
По вінця сповнила радість.
Несу цю чашу на заздрість.
Боюсь, що хлюпне за край.
Вічність.
Живу на землі вже вічність,
Та в мудрості вічна бідність:
Збирай її, не збирай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811222
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2018
Тиша.
Скувала душу тиша.
Не краща я й не гірша,-
Системний лиш гравець.
Туга.
Втомила серце туга.
Таке все недолуге,-
Білет в один кінець.
Завтра.
На землю зійде завтра
Напевно його варта,-
Раз входжу в день новий.
Розум.
Навіщо людям розум?
Життя метаморфози?
Приспати б розум свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811110
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2018
Купила за чотириста ге* ліфчик,
А секс не стався. Може бути гірше?
А гірше може бути на порядок,
Коли за двісті де* купиш обладок.
*- ге- гривня
*-де- долар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810885
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.10.2018
Якщо ми дивимося фільм,
Не з серіалів, а художній,-
То так захоплюємось ним,
Що відокремитись не можем.
Реальність зникла в одну мить.
Глядач забув, не помічає,
Що в кінозалі сам сидить,
А світло й звук у 2D грає.
До чого вся шарада ця?
Ми рвемо, хай напівсвідомо
З контексту повного життя
Що ляже в нашу з Вами догму.
Тож як нещасний – сам дурaк:
На радість очі закриваєш.
Не зніме вроки і відьмак
Коли лиш сум в себе впускаєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810884
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2018
Змінила думка склад хімічний крові.
Розгнівалась і виміряла тиск.
Чи так важливо те, що буде зовні?
Лиш те, що всередині має зиск.
Щось сталось, чи не сталось, як хотіли.
Зробив хтось щось, ну неприємне, нам.
Це є причина знищувати тіло?
Заводити в передінфарктний стан?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810568
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.10.2018
ДІЯ 3
Задіяні:
Антон – молодий чоловік, який не зважаючи на свій молодий вік багато чого пізнав. Його життя постійно збільшує обертів і він розуміє, що найменша зупинка викине його з силою інерції.
Марина – жінка, яка має все, що можна купити, і купує, а це їй не приносить і найменшого задоволення. Нещасна жінка з усіма можливостями.
Микита – чоловік Марини – особистість, що відволікається від буденності бізнесом, філософією, медитативними практиками.
Надія – досить розумна істота, яка вирішила, що вдало влаштувалась. Іншого життя не знає і не хоче знати. Живе мрією, що колись хтось її настільки покохає, що дозволить завести прислугу.
Людмила – давня подружка Антона. Їх пов’язує таємниця, що робить їх взаємозалежними. Розкриття таємниці однаково небезпечне для кожного.
ВСТУП
Голос за завісою: Експромтами,
Сюжетами,
Коли експериментами,
Як в ляльку доля бавиться.
З життя йдемо моментом ми.
Сьогодні днина сонячна,
А завтра дощ до нутрощів.
Сьогодні все на радість нам,
З труною завтра труднощі.
Олія розливається,
Хтось кайф у кров домішує,
Не встиг навіть покаяться,
Свій прах тихо землі даєш.
Завіса відкривається.
СЦЕНА 1
Зала велюрового ресторану. За столом Марина і Антон.
Марина: Ти став чужий. Що трапилось? Скажи.
Якщо якісь проблеми? – Я зараджу.
Я дати зможу все тобі найкраще.
Твоє мовчання – по душі ножі.
Антон: Якби ж то знав, звідкіль біда прийде…
Я відчуваю кров, кров і страждання.
Марина: В твоїх чуттях на дні хоч є кохання?
Антон: Я чесно відповів. Сказав не те?
Марина: Не те. Не там. І не тоді. Не вірю.
Ти ж знаєш, що свого я не віддам.
Облиш, будь ласка, ту свою затію.
СіСі розповідає все батькам.
І ми сміялись довго і душевно.
Збирався зятем ти ввійти в мій дім.
З реальністю ти не в ладах даремно.
Мій зять не може бути аби ким.
Антон: Можливо, це наразі не важливо.
СіСі в біді. Потрібен фахівець.
Марина: Турбота не реальна. Просто диво.
Ти що не зрозумів, що грі кінець.
Антон: Яка різниця з ким Вам порідниться?
Марина: Ти от розумний, а такий дурак…
Антон: На наркоманці рід Ваш і скінчиться
І не зарадить тут ніхто й ніяк.
Марина: То вже моя дитина наркоманка?
Й твоє кохання лиш врятує нас?
Затям собі. Інакше буде сварка:
Змирись, ти у житті її баласт.
Є в неї друзі із родин достойних.
Не лізь, без мила, у її життя.
Зв’язків я не дозволю непристойних.
Вона мого кохання прикриття.
Антон: Твоє кохання чисте й безневинне.
Святе. Прозоре. Вранішня роса.
Марина: Замовкни. Сама знаю в чому винна.
Мені тебе послали небеса
Як нагороду, іспит чи блюзнірство.
Я ж завалила іспит – визнаю.
Не в змозі припинити блудодійство.
Ти - підлість. Лиш з тобою я в раю.
Вже і не сподіваюсь на взаємність.
Затям: тебе і смерті не віддам.
Антон: Збрешу, коли скажу що неприємно
Це слухати. Хто ж допоможе нам?
Марина: Те що в мені, сильніше нас обох.
Краще скорись і не дразни даремно.
Все йде, як йде. Розсудить колись Бог.
Відпустяться гріхи. Колись. Напевно.
Антон: А про СіСі не блеф. Нажаль реальність.
Одночасно і у Антона і у Марини дзвонить телефон. Марина дивиться на екран, скидає виклик.
Марина: Телефонує подружка СіСі.
Дівчисько знахабніло.
Антон: Вибачаюсь.
Антон підводиться, відповідає на виклик.
Антон: Відповідай. Проблеми на Сумській.
У Марини дзвонить телефон. Приймає виклик.
Марина: Аварія? СіСі? Якісь дурниці.
Антон: ( в телефон) Я зараз буду.
Марина: Ти куди ідеш?
Антон: Тепер скінчилась гра. Пора молитись.
В когось останній день торкнувся меж,
А в когось починається жара.
Антон виходить.
Марина: Чому? Чому молитися пора?
СЦЕНА 2
Вітальня. Марія і Микита на передньому плані.
Марина: Ти мусиш щось зробити для дитини.
Розгублена. Їй страшно. Всі цькують.
На біса ти давав їй ту машину?
Де взявся Opel той?
Микита: Не в тому суть.
Марина: А жертви. Вже померли. В них все добре.
А родичі? Чого бажають ті?
Так сталося чому, - питайте Бога.
У нього разом грішні і святі.
Скажи, буває в смерті випадковість?
Чому так сталось? Ті і саме там?
О, дівчинко моя, ти не здорова,
Це ж шок який - побачити тіла
Розкидані й побиті на асфальті.
Їй двадцять. Як з цим по житті іти.
Все б віддала. Та не в моїй це владі.
Змінити. Захистити від біди.
Микита: Не причитай. Проблемі не зарадиш.
Там де є вхід, там вихід є завжди.
Коханець твій вирішує.
Марина: Ти знаєш?
Знав і мовчав. Це підло так.
Микита: Зажди.
Не час. Не місце. Не проблема.
У мене інші цінності в житті.
У нас сьогодні більш глобальна тема.
Дитині допомога на меті.
Марина: Не вірю жодному твоєму слову.
У твоє серце вкралася пітьма.
Микита: Порожню ми облишимо розмову.
Слідкуй за своїм серденьком, й сама.
В доньки проблеми. Ти не помічниця.
Емоції тут не зарадять нам.
Марина: Скажи, коли від мене ти відрікся?
Микита: Все добре. Заспокойтеся, мадам.
( в бік) Надіє, принесіть-но валер’яну
Марина: Цього тобі не вибачу ніяк.
Микита: І треба ж було бовкнути, й не з п’яну.
Я певен, це не вплине на наш брак.
Надія стакан подає Марині. Виходить. З’являється Антон.
Антон: Дозвольте. Не завадив? Є питання.
Марина гордо виходить. Здивований Антон проводжає її поглядом.
Антон: Щось трапилось?
Микита: Крім того, що машина
Моєї доньки – вбивця? Все нормально.
Антон: Питання в медичці одній дурній.
Микита: Не розумію. Нащо це мені?
Тебе учити, як проблему уладнати?
А інше?
Антон: Хвилюватися не варто.
Микита повертається виходить.
Антон: У цьому домі не подали чаю.
Як швидко всі традиції зникають,
Коли у двері стукає біда.
Йде не одна. Нещасна лікар та,
Що здуру об’явила результати,
Мов, виявила в сечі опіати…
Куди ти жіночко, проти системи?
Вона розітре. Жертва не даремне.
Я ж в цій системі нуль. Ні, молоток.
В труну вбиваю зігнутий гвіздок.
Антон виходить. З’являється Надія. Знизує плечами. Виходить.
СЦЕНА 3
Зала велюрового ресторану. Антон і Людмила.
Антон: Я скучав. Скажи, ти відчувала?
Людмила: Всі два роки ночей недоспала.
Антон: Ти змінилася. В очах лиш холод.
Людмила: Ти ввімкнув свій найчуттєвий погляд,
Певно є якась значна проблема.
Так давай й перейдемо до теми.
Антон: Що у нас, скажи, пішло не так?
Людмила: Я уперта. Ти ж в кінець дурак.
Антон: Пізнаю своє дівчисько з перцем.
Людмила: Зачекай, мотнуся за відерцем,
Щоб в ту саму річку забрести…
Антон: Ти вже не моя.
Людмила: Розумний ти.
Навіть ненависть зійшла туманом.
Антон: Це, на разі, добре, чи погано?
Людмила: Добре. Говори, в чому проблема.
Зможу – щось зроблю.
Антон: Така тут тема…
Непроста, бо мушу заховати
Жіночку одну.
Людмила: Без варіантів?
Психлікарня не найкращій СПА салон
І на стільки треба?
Антон: Назавжди.
Людмила: Пардон?
Антон: Єдиний шанс лишитися живою.
Людмила: Кохання? Пацифізм? Та що з тобою?
Антон: Не пацифіст. Я професіонал.
Найліпші завжди виходи шукав.
Людмила: Так розумію, жертва не зна плану,
Що у психушці їй чекати скону?
Антон: Ти зможеш цю проблему уладнати?
Людмила: А то. Давала ж клятву Гіппократа.
І знаєш же, що в тебе у боргу…
Антон: Зовсім чужа. Це збільшує жагу.
Людмила: Облиш. На разі, в мене є коханий.
Антон: Навіщо йому знати наші плани?
Людмила: Ти заважаєш думати мені.
Антон: Ну, вибач. Секс – це ж клятва на крові.
Людмила: Ми вже клялись. Та клятва досі діє.
Антон: Скажи, ну що він краще ніж я вміє?
Людмила: Наприклад, не зникати на два роки.
Та він, не головна твоя морока.
Я можу їй змінити особистість.
Антон: Це дорого?
Людмила: По курсу, в гривні, двісті.
Антон: А знижка буде друзям і рідні?
Людмила: Це вартість препарату. Не мені
Ці гроші підуть, Господи спаси.
Антон: А результат?
Людмила: Навік забуде все.
Антон: А далі що?
Людмила: А що ти забажаєш?
Здебільшого, твої бажання знаю.
Антон: Тут все інакше. Тут ти не права.
Людмила: Буде вивчати заново слова.
Буде учитись думати і жити.
Антон: А інше щось не можеш ти зробити?
Ця перспектива щось не по мені.
Як жити так, то краще в землі гнить.
Людмила: Розслабся. Вже наука йде далеко,-
Ми амнезію зробимо їй легко.
Забуде лише хто вона й звідкіль.
Я вірно зрозуміла твою ціль?
Антон: Сама дурна, бо лізе де не треба.
Людмила: Ти виправдовуєщся в мене, чи у неба?
У мене марно, я така ж як ти,-
Крокую без вагання до мети.
Антон: Я мушу йти.
Людмила: То йди.
Антон: Ти допоможеш?
Людмила: У мене вибір є?
Антон: Ну, так не гоже.
Людмила: Сказати, з радістю допоможу?
Так це ж брехня.
Антон: Я правди не прошу.
Антон цілує Людмилі руку. Виходить.
Людмила: Цікаво, які сняться тобі сни?
Виходять на зв'язок забиті друзі?
Ти сам живий, чи зник у тій війні?
Вона по вік триматиме в напрузі.
Життя не в радість. Смерть не на печаль.
Страху немає, ні жалю. Інстинкти.
Чиєю кров’ю наповняв Грааль?
Сльозами чиїми він знов омитий?
У небезпеці ти шукаєш забуття,
Тобі за нагороду біль і втома.
Ні в гріш не ціниш і своє життя,
Що можеш побажати ти другому?
Для когось ти суцільне темне зло.-
Отримуйте, що вклали, панство.
Геть поле чорнобиллям поросло.
Пшениці нізвідки там взяться.
Завіса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810453
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2018
Зробила відкриття: існують люди,
Які бояться нових знань і вмінь.
Життя іде по звичній амплітуді,
Хоч поганеньке, за те вічний штиль.
«Коран читати? Ти ж християнинка.
Така цікавість розпина Христа.»
В людині впрограмована зупинка,
І це стосується усіх питань.
Вона щаслива? Ні, вона нещасна.
Своє нещастя люто стереже.
Світогляд сформувався в шостім класі,-
Так і живе людина в вічній «Же».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810312
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.10.2018
Кат обирає жертву методично.
Його цікавить лише та, одна,
Яка під ним не гнеться хаотично,
Яка ту чашу питиме до дна.
А жертва все життя шукає ката.
Проходять люди і летять роки.
Ніхто не в змозі що потрібно дати.
Знов смерть, реінкарнації витки...
Жага і біль, сум, насолода, відчай…
Не розуміють самі в чому суть.
Ця боротьба тривати може вічно,
Як психіатри не скоротять путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810311
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.10.2018
Це факт – нікому не сказала «Ні»,
Бо не говорять слово те мені.
Не переймайтеся, я не повія,
Що можна, що не можна – розумію:
От саме так і говорю завжди:
«Не можна, тому що…», або «Зажди».
Я відмовляю людям знову й знову,
А їм як пісня та моя відмова,
Не нищить душу, а пояснить суть,
Вона добра бажає, то ж несуть
Її як стяг. Про те про інше мова.
Стільки дітей батьки зломили словом.
Одним простим, банальним словом «Ні»
Вбивають особистість день при дні.
Душі калічать. Ті, - «Ні» кажуть іншим.
Чому тоді дивує світ цей нищій
Любов’ю і словами доброти?
А як умієш відмовляти ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810169
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.10.2018
Підхід таки тут індивідуальний,
Комусь прощаються гріхи фатальні,
А хтось за мілкоту дає одвіт.
Несправедливим є реальний світ.
Однак, ми оптимісти, то ж радіймо
Що йде оцінка кожній нашій дії,
Своя система виміру, шкала
І терези, для зважування зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809731
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2018
Леді бути хочеться. Затісно
В цьому титулі, та вже й запізно.
Благородство десь згубилось в мряці,
У дитинства задубілих пальцях,
В заметілі, по дорозі з дитсадку,-
Дисципліна дає вдачу нелегку.
Канули безслідно в цих Бермудах
Ніжність, особистості повага.
Ми солдати перше ніж ми люди.
Кроком руш. Направо. Стій. Направо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809730
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2018
Вчорашній день – життєва школа,-
Він не відтвориться ніколи.
Думки, обличчя, епізоди,
А поряд люди, люди, люди…
З своїми страхами й жалями,
Із хитрощами і гаками.
Заніс в життя осінній вітер,
То ж мушу всіх їх розуміти
І не нашкодити хоча б.
Бо шкода набере масштаб,-
Сьогодні, завтра, і в віки,-
Все виправляю помилкИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809634
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2018
Якщо питання ставити: «чому?»,
А без причини навіть прищ не сяде,
Привид образи зникне у пітьму
І не посміє вимагати плати.
Колись, в дитинстві, все було «чому?»,
Вивчали світ великий, незбагненний.
Зламалось. Протиставили йому
Себе. Я пуп. Мені всі винні.
Образа – індикатор для душі,-
Як відчуваєш, значить зупинився.
То ж ображатися не поспіши.
В себе заглибся, в себе подивися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809633
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2018
Із тих, кого любив, Ви є остання.
Любив Вас вечорами, в дУші більш.
Ви не помітили мого кохання.
Воно минає, тож пишу Вам вірш.
У Вас часУ неділя, дві, від сили,
Мої щоб відновити почуття.
Багаття ненароком запалили,-
Все вигоріло. Догора сміття.
Вас радо передам у добрі руки:
Проблеми з Вами, а корИсті нуль.
На зустріч не зробили ані кроку.
Ви королева? Так і я король!
Знайду собі надійну і простішу
Хай молиться на мене, пил здува.
Вашу погорду заповім всім іншим,
А на прощання напишу слова:
«Із тих, кого любив, Ви є остання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809514
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.10.2018
Надати суму рейтинг почуття,
Внести печаль в перелік прекурсорів,
В спільноти вимагати співчуття,
Депресію підняти на престолі…
Змиритись з тим, що стан мій і душа
Навік в полоні в стилів, смаків світу,
А я стелюсь, як ковила, по вітру
Сама для себе по ціні гроша?
Не по натурі нашій та печаль,
Така ж чужа, як самовар чи пряник,
Буває, щось затягує в ту даль,
Та в кожному дрімає баляндрасник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809397
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2018
Син тьоті Люби, Саша
Працює у поліції.
Вже лейтенант він старший,
Має якісь амбіції.
Про це мріяв з дитинства
Десь рочків із восьми:
Як вчительку не добру
Засадить до тюрми.
А вчителька « не добра»
Знання в нього впихала
Все нова й нова спроба -
Терпіння ж вистачало.
Творіння Божі – діти,
Не так вже й безневинні.
Тому, хто взявсь їх вчити
Вклонитись ми повинні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809396
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2018
Стратила, піднявся тиск.
Це для мене незнайомо.
Довелося бурячки
Занести до раціону.
Швидко винести хамсу,
Зовсім скумбрію копчену,-
Не життя – суцільний сум.
Стіл, як в Єви у Едемі.
Був би в неї майонез,
Сир Дор-блю іще сметана,-
Мимо б йшов онтогенез:
Яблуко б знання не рвала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809261
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.10.2018
Люблю метро о шостій ранку,
Бо там одні чоловіки,
Процентів дев’яносто, з гаком,
І без сумок, чудні такі.
Розбіг у стилях і фосонах,
Вік різний, різний антураж,
І вираховуєш, персона
Із бою, чи на абордаж?
Питання особисте трішки:
Шукаю гендерності суть,-
Жінки ще сплять спокійно в ліжках,
Чоловіки в метро живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809260
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.10.2018
Зникають з життя пережитки радянського ладу:
Традиції, пам’ятки. Вміємо ми руйнувати.
Зника промисловість велика, хімічна, легка,-
Аграрна країна, такою були ми віка.
Зникає і молодь, бо де застосуєш в країні?
Десь їде між люди,- вона ж щось робити повинна.
Старі повмирають, а землю, що дбали віками
Туземцям тихенько здамо. Вони вже поміж нами.
?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808808
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.10.2018
Ніхто не знає коли прийде час
І ти, як славний корабель Донбас,
Долею битий, палений не раз,
Даси в житті найголовніший пас.
Здавалось, незначна путь: з порту в порт,
Але ж який почесний був екскорт…
Ввів ворога у відчай, а не в жах,
Здолав важливий історичний шлях.
Будь, відчайдухо, прикладом для нас!
Допоки не відправлять парастас,
Ні вік, ні стать і ні здоров’я стан,-
Керує сила духу – капітан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808805
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2018
Немає роботи – нема відпочинку,-
Саме існування – скорботи зупинка.
Немає походу – не буде й привалу.
Життя все колотить – політ без штурвалу.
Не маємо планів – то маєм проблеми,
Їх шумно долаєм – нам зміни – екзема.
Бажання – застигнути в позі лінивця!
Як день так пронудиш, то ніччю не спиться.
Сон теж не даремний. Його заслужити
У Бога потрібно – в день працю вложити.
Хоч плач ( це нам легко) - закони ці діють:
Не хочеш проблем, то шукай собі дії.
Допоки живий – мертвим не прикидайся:
Йти ліпше в атаку. Сховатись не вдасться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808672
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.10.2018
Ангели плачуть по втрачених душах.
Пісня жалоби лунає в раю
Демон не плаче, він діє рішуче:
Вічно полює на здобич свою.
Вічний романтик і вічний дослідник,
Ризик завжди, знай міняє тіла,
Місце шукає достойне і гідне,
Згодом когорту своїх назбира.
Тож намагаюсь минати конфлікти:
З мене чи вийде, - чуже щось влетить.
Всіх своїх знаю. Розумні й потрібні,
Досить слухняні. Творці в кожну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808671
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 03.10.2018
Якщо Вас любить хоч одна людина,-
Весь світ в обійми кличе, тягне руки.
Вже й не така похмура сіра днина,-
Сонячне завтра взяло на поруки.
Цього кохання вистачить для щастя.
Це щастя будиш з ближніми ділити.
То ж всім на благо. Кожному це вдасться.
Ну сам себе ти ж можеш полюбити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018
Влада в господарстві, як нездара:
То позичить там, а то де інде,
А народ не зна того кошмару,
І гукає всім, мовляв, я вільний.
Вільний той, у кого свої гроші,
Буде хліб, тоді цікава й казка.
Якщо економіка негожа,
Тоді воля - про мавпочку байка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808552
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2018
Ми стискаємо губи і зуби. Зіжмем кулаки.
Все чекаєм удару, готові завжди боронитись.
Навіть впавши до ліжка, спимо, як у грудні грудки.
Щоб розм’якнути слід захворіти чи сильно напитись.
Ми готові завжди захищати достоїнство й честь,
Цей абстрактний об’єкт в організмі і нашій культурі.
Скрізь себе зажимаємо, тиснемо. Честь, під кінець
Не цікава ні нам, ні сусідам, нікому в натурі.
А розслабити булки й п’яніти з життя кольорів
Хто ризикне? Хто зуміє? Цьому ще потрібно навчaтись.
Маєм вчитись сміятись, зі світу, з себЕ, й поготів.
Маєм кожну клітинку свою із лещат вивільняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808445
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.10.2018
Напишу свою осінь пейзажем у стилі кубізму,-
Легкі барви, короткі штрихи, кольори в півтонах…
Ти наповнив його диким вітром, димами і змістом,
І повітрям. Об’ємам кубів хай позаздрить весна.
Розмивають дощі цей пейзаж невблаганно старанно.
Чіткість ліній зникає, зникають характер й сюжет.
Вітер рве жовте листя, колись відображене вправно.
Ції осені щастя сльозами довершу портрет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808444
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.10.2018
Одна з сестричок мого дідуся
Не захотіла заміж за нелЮба.
І не могла ніяк ослухаться,-
Зуміла до весілля врізать дуба.
Виходила на ганок на мороз
І снігом терла голову старАнно.
Якщо над цим працюєш і всерйоз,
То менінгіт – часу питання.
Не знаю був хто винен в тій біді,-
Її упертість, чи батьківське звірство.
Цікаво, от такий розклАд подій
Вважається у Бога самогубством?
Якщо себе запеклий наркоман,
Чи п’яний бомж вбиває в малих дозах,
Та й кожен з нас, як випива сто грам,
Не самовбивця у зіницях Божих?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808122
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2018
Чому за гріх вважає церква секс?
Ці ж двоє, троє, як у кого вийшло,
Зарядку роблять. Корисний процес,
І зовсім не турбує решту людства.
Як ця зарядка для життя мета,
А інше все зникає з горизонту,-
Чекай прояви Божого перста,
Як атеїст, то долі повороту.
Людина ж бач. Нам всім не повезло,
Бо мусим розвивати інтелекта.
А трішечки розслабивсь, теє зло
Швиденько врегульовує планета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808121
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2018
Сховатись в сон від неприємностей, турбот,
Поринути у тридесяте царство,-
Володар темряви, зодягнений як гот
Напустить в Стікс фламінго, так, на щастя.
Як передсоння задобрИти коньяком –
Рай та птахів замовити в картинку.
Перестараєшся, гот стріне копняком,-
Провалишся в астральну чорну дірку.
Неадекватний цей до чого весь експромт.
Соватись від проблеми не реально,
А хто ж примусив берегти лантух турбот,-
Все те, що не вдалось, хай кане в далІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807888
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.09.2018
Суспільство прописало всі умови:
Коли відчути радість, коли біль.
Щось в мене мимо все. Знову і знову
Емоції не потрапляють в ціль.
Де мушу дивуватись, чомусь смішно.
Захоплення чекають – я нудюсь.
Всі ці закони поважати ліпше.
Бач, в фальші розчинитися боюсь.
Хто зодяг маску – приторно приємні,
Ті хто без маски – хами і мурли.
Напевно це обурення даремне:
Хай будуть в масках леви і осли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.09.2018
Хто народився для сарказму,-
Тому першить в горлі від щастя,
Любов такому, як образа,
Як ланцюги на всі зап’ястя.
Хто народився для любові,-
Дощу радіє, сонцю, вітру.
Проблем не бачить, апріорі
І розчиняється у світі.
Всякі втішають Бога люди,
Він кожному відводить місце.
Завжди було так, завжди буде.
Яскравий світ, тому, що різний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807767
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2018
Є привід і причина у конфлікту.
У тексті є підтекст – такий закон.
Якщо десь жіночка кусає лікті,
То переспали з її мужиком.
Якщо ж мужик йде погуляти з себе…
Процес цей хтось вивчав Берн, Юнг чи Фрейд.
Перечитати класиків цих треба,
Тоді, можливо, зрозумію рейд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807766
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2018
Відмолю тебе у осені,
Поверну в духмяне літо:
З сивими під ранок росами,
Із півоній ніжним квітом.
***
З комарами, пилом, спекою,
Із трудами, яких таці,
З солов’ями і лелеками:
Хай сідають знов на яйця.
Є план «Бе» зігрітись осінню:
Якщо хочеш таки дива:
В Бога ми грошей попросимо
І гайнемо на Мальдіви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807646
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2018
Севастополь - герой – величне достойне місто,
Ти в історії маєш зіграти новітню роль.
Революція з Тебе почнеться і піде мостом.
Тече воля по венах. В Тобі українська кров.
Бо інакше фальстарт, інакше немає змісту.
Крим – та крапля остання, що переповнить бокал.
Ще пройдемось не раз своїм українським містом.
Економіку, трясця, ніхто ще не переграв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.09.2018
Йшла на роботу. В сквері, біля церкви
Сиділа дівчина, ну зовсім молода,
Себе руками обнімала вперто,
Щоб захистити від проблем не по літах.
Дивилась з сподіванням на коліна,
Лежав, завмерши там синенький телефон,
І усвідомлювала, що єдина
На цій планеті, бо жорсткий діє закон.
Їй рішення прийняти принципове:
Життя привнести в цей безкомпромісний світ,
Чи знищити, і бути вільній знову.
Свобода тілу, душу ж спалює хай лід.
Себе руками обнімала вперто,
Вирішувала: жити, чи померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807330
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2018
От томос, то заслуга президента?
Українська натура каже: Ні,
Це склались так обставини гладенько,-
Цей виграємо бій в святій війні.
Тут стратила Росія принципово:
З Грецією побила черепки.
А в нас проблеми, так слово за слово,
Весь світ допомагає залюбки.
Але не чесно скидати з рахунку
Ту особистість, що процес веде.
Багато в Порошенка прорахунків,
Та визначне він робить й для людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807328
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2018
Боюсь образити чиюсь культуру,
Та це питання їсть мою натуру,
І певна, відповідь на нього є,
Не бачить лиш невігластво моє.
Є вимога, щоб не варити м’яса
У молоці вівці-матері. З часом
Ця вимога більш обертів набрала:
Свій посуд має мати кожна страва.
Скажіть, це не здається лицемірством:
Шлунок один, нащо каструлі різні?
Напевно у обряді цім підтекст,
Бо логіка провалить даний тест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807232
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2018
Я ж жінка. Нам не писані закони,-
Увагу Вашу на свою персону
Віршами навернути намагаюсь.
Каюсь, грішу, знов каюсь, вибачаюсь.
То істерю, то набиваю цІну,
Сміюсь, боюсь обриднути, бо згину
Без цих інтриг смішної колотнечі.
Неначе в душу влізла уся нечисть.
Вже в рамках не тримає інтелект,-
Шизофренія цей нашіптує сюжет?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807231
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2018
До себе жаль – змія, що їсть хвоста.
Дозволь його, і все, і ти покійник.
В процес цей тягнеш всіх, навіть кота.
Везе до пекла механізм цей дивний.
І добре, якщо поряд буде той,
Хто не утре сльозу, покриє матом,
Бо чуйність не найкращий тут герой,
А лиш чуттів патологоанатом.
- Встань і іди,- сказав колись Ісус.
Повторюю собі це час від часу
І хочу, і чекаю, і боюсь
Того, хто втре сльозу й життя розквасить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807120
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.09.2018
Місто шумить, а в душу вкралась тиша:
Думки розвіялись, висока чиста гладь.
По венах спокій, дихання все глибше,
І тонеш в просторі. Лиш сам себе не зрадь,
Не розчинись, не зникни передчасно,
Ще ж усамітнений у всесвіті об’єкт.
Бути ніким в нірвані може й класно…
На чиї плечі скинеш роль свою, свій хрест?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807119
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.09.2018
А вчені випаровують алмаз,-
У хвилях тане ультрафіолету.
Не знаю, порадіти тут за нас,
Чи засмутитися. На цій планеті
Стабільності немає. Не шукай,
Завжди тримай удар і рівновагу.
Цікаво, а який у Бога рай?
Там тиша, спокій, чи така ж бодяга?
От пишуть: що внизу, те що вгорі.
Не дуже це цікава перспектива.
Хоч все змальовано в святій імлі,
Спішити на той світ нема мотиву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807001
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2018
Адама Бог зліпив із глини.
Та й з Вами всі ми із землі,-
Будуються наші клітини
З того, що з’їли, випили.
Бува, відкладемо запаси
Під шкіру, носимо в собі.
Запаси наші ті до часу,-
Все повернЕмо, далебі.
Це начебто завжди я знала,
А усвідомила в цю мить.
Тепер питання інше встало:
Як та земля у нас болить?
Чому хвороби точать тіло, -
Йдіть, копирсайтеся в ґрунтах.
Чому із віком в зморшках шкіра?
Щось всі ми робимо не так?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807000
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2018
Йшов парусник по морі-океані,
Піратський човен виник з нівідкіль:
Готуйтеся до бою, капітане.
Червону той сорочку швидко вдів.
- Навіщо?- помічник його питає.
- Якщо пораненим буду в бою,
То кров моя команду не зламає,
І перемогу зборемо свою.
Дивлюсь на владу і дивлюсь на Раду.
Час боротьби – країна у війні.
Хто з них червоне зодягнути здатний?
Пасують лиш коричневі штани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806907
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2018
Коли в собі не втримуєш баланс
І серце в апеляції до мозку,-
Кидає організм у дисонанс.
Питання вирішити те не просто.
Мозок знайшов чуттям якусь красу.
Перейнялися ті, шумлять «кохаю».
Той далі думає. Знайшов плюси
І мінуси, шепоче «Вибачаюсь,
Тут незадача, бач промазав я,
І ця краса не так вже і красива»
Погодитись би мовчки з ним чуття,
Так ні, вони уперті і ліниві.
І захищають зовнішній об’єкт,
Йдучи на конфронтацію з собою.
А чи обійдеться те все без жертв,
Бо точно не обійдеться без бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806906
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2018
Не така. Не м’яка, не пухнаста.
Губки в бантика – ні, не складу.
Очі ниць не спускаю завчасно,
Не зітхну в такт словам, до ладУ.
Вибачайте, не самка, людина.
Маю думку і досвід життя.
Самостійна, зухвала і вільна,-
Не шукаю оман забуття.
Вибачайте, ну зовсім не киця,-
Не блукаю по добрих руках.
Цим життям мрію вдосталь упиться,-
І кохати, й літати як птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2018
Політики хитрять. То не біда.
Народ хто кривдить – потрапляє в дурні,
А наша нація так молода.
Історію творити нам й культуру.
Гарячі ми, готові кожну мить
Відкласти рало і вхопити вила,
Що той тинейджер. Так йому болить:
Хтось косо глянув, і його накрило.
Такий наш час, і доля нам така.
Що не під силу – дітям піде в спадок.
Життя у коловерті гопака,
А танець цей покаже хто що вартий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806564
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2018
У чому сенс життя? – В процесі.
До знань в безмежнім інтересі.
В бажанні бачити, як світ
Міняє сутність з плином літ.
В натхненні в ногу йти із часом.
Вміння копичити в запаси,
І любуватися на зміни
В сім’ї, в родині, у країні.
Коли живеш в чеканні дива,
Твій вік не так вже і важливий…
Ції всії тиради зміст:
Роки рахує егоїст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806460
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.09.2018
Нам світ із-зовні крутить фільм жахІв.
Придумала собі своє кіно,
Де ніжності кохання ллє вино…
Мій світ несправжній, бо повсюди біль?
Я на страждання закриваю очі?
Людина носить дзеркало в собі
І ретранслює те, що сама схоче.
В добрі і злі гармонія завжди,-
Інакше Земля зійде із орбіти.
Що назбираєш і примножиш ти?
Куди покличеш тих, що йдуть по сліду?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806459
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.09.2018
Якщо образа серце зачепила,-
Для Вас це судження чуже важливе
І думка іншого – авторитет.
Засумнівався хтось, що Ви аскет
І не розгледів чемності й моралі?
Принизив гідність, думку? І що далі?
Можна віддячити йому сповна,
На щастя ненависть не має дна.
Всім доведу, хай з піною у рота,
Що чиста я, свята і благородна.
Однак, люди у всесвіті єдині,
То ж мусите допомогти людині,
Яка свого життя короткий час
Втрачає не на себе, а на Вас.
Вона нещасна і шукає в світі
Того з ким це нещастя розділити.
Всяк ділиться лиш тим, що власне має,
Що розуміє і, що відчуває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806355
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.09.2018
Думок полохливих зграйка
Принишкла в траві дозрілій.
Десь спека, жаги коханка,
На обрії сходить в хвилі.
Не стану лякати тишу,
Нап’юся покою вволю.
Хай світ цей, завжди принишклий,
Милується сам собою.
Наповнюсь небесним сяйвом,
Земною наллюся міццю,
Розтану в блакитних далях,
Сховавши печалі в вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806354
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.09.2018
Тіло сповнила ніжність -
Дивне чуття в наш час,
В час розвінчаних мрій,
Без ілюзій, де й сни чорно-білі.
Тихо сходимо в вічність,-
Світу ж чхати на нас.
В битві мертвих ідей
Ми лишЕ антураж досить милий.
Продається товаром
Дивна штучна любов,
І повага тут є,-
Вдовольняється будь-який попит.
Не потрібні й за даром,
У собі поборов,
Почуття, де здаєш
Регулярно на витримку іспит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806259
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.09.2018
Про палісадник розповім культурно.
Хтось там вночі сходив до вітру крупно.
Зранку господар бачить теє диво,
Вздріва там підлість: «Це ж воно терпіло,
Щоб біля мого двору скласти купу»,
І приміряє всі сусідські дyпи,
А потім дyпи по всьому селі
З якими в нього прикрощі були.
Не зайде в голову думка про диво,
Що тут нещастя впало на людину,-
Та справилась з бідою, як могла.
Можливо була з іншого села.
Отак ми звикли. В будь-яку подію
Себе вплітаємо. Всі поряд мріють
І думають лише про нас всяк час.
І в кожній голові такий колапс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806258
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.09.2018
Розтріпана душа,
Розсипані думки,
І знову хтось крадЕ
Невірний час.
Загублені слова
Без них нема вірша.
День в марнослів’ї
Як в багні погряз.
Як в баку зі сміттям
Серед чужих проблем,
Киваєш в такт,
А думаєш про дощ.
Звідкіль люди беруть
Нікчемність своїх тем?
Відмитися б скоріш
Від бруду товщ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806135
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.09.2018
Кохання спонукає до брехні.
Хто правдою відкриє в душу дверці?
Як скажеш все що думаєш мені,-
Скінчиться те кохання в передсерді.
Бо не осліп, і не оглух навік,
Не втратив нюх, а скрізь тіла і очі,
І шепоти. Нещасний чоловік,
Не бачити не можеш, якщо й схочеш.
Чом не розкажеш як тебе п’янить
Сусідки зверхоб’ємна фурнітура?
Все в цьому світі на брехні стоїть,
І чемно називається культура.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806134
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.09.2018
Постійно потрапляю в ями в часі.
Спочатку він іде собі лінійно,
А стану на роботу одягатись,-
Якийсь стрибок і, спізнююсь постійно.
Щоранку випадає хвилин десять,
І катаклізм трапляється по буднях.
Можливо мозок суне мені дезу*
Цікаво, як час грає в інших людях.
Мій час, відтак існує в мене в мозку.
Навчитись би його регулювати.
Упевнена: можливо це. Не просто
Сьогодні часу ями оминати.
* деза – дезінформація
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805800
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.09.2018
Я їм пиріжок –
Пиріжок стає мною.
Будую стіну –
Пиріжок став стіною.
Читаю вірші –
Пиріжок став думками.
У тиші лежу –
Пиріжок став жирами.
Стіна опаде,
Колись зсиплеться пилом.
Жири розкладе
Час, принаймні в могилі.
І лише думки
І шкідливі, й корисні,
І лише вірші
На астралі зависнуть.
Навіки зависнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805799
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.09.2018
Коли не вистачає сил
На задуми, що б’ють фонтаном,
Не до духовності й краси
Працює лише Муладхара.
На граблі ці не в перший раз
І, розумію, не останній,
Бо не тримається баланс,
І «хочу» оберти зростають.
А «можу» грає в піддавки,
А чи сваритися не здатне,-
Спочатку гнеться залюбки,
А потім посилає владно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805687
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.09.2018
Літати скоріше вітру,
Ступати тихіше ночі,
Сонцем бродити по світу
Я вмію, чи може хочу?
Травою Землі вклонятись,
Сміятись зірками в серпні,
Чекати і сподіватись,
Не діяти спересердя.
Твоє вдихати кохання,
Свої видихати мрії,
Росою рясніти зрання
Я хочу, чи може вмію?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805686
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.09.2018
В наш час розумним бути – що на раз:
Порився в Інтернеті, вивчив тему,
І грузиш всім, що австралійські вчені
Уміють випарувати алмаз.
І всі навколо: «Вай, який розумний!»
Сприймаємо за розум пам'ять ми,
Захоплюємось якийсь час людьми,
Які нам Інтернет цитують шумно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805567
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.09.2018
Із йогою теж не поталанило.
Можливо ще до суті доберусь.
Себе запевнювати – я не моє тіло,
Не розум навіть. Вибачте, боюсь.
Боюсь, що перестану доглядати:
Нігті облізуть, ноги заростуть,
Забуду пару раз погодувати,
І все, пряма в блаженство путь.
Цікавих є багато там моментів,
На користь кожному дієта й спорт,
Але схрестити ноги і завмерти,-
Вісім хвилин – найбільший мій рекорд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805566
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.09.2018
Когось любити – не поважна справа:
Знайшов щось дивне, і бери люби.
Проблема стати самомУ цікавим,-
Тебе кохали щоб без ворожби.
Тут мусиш випромінювати радість,
Бути сміливим, гордо йти вперед.
Стати і вище, і не виділятись,
Не розтікатись солодом, мов мед.
Я не про голі плечі і підбори,
Хоча це теж дієвий аргумент,
Я про бажання радості і волю
Не будувати з себе постамент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.09.2018
Життя доведено до рівня,
Коли поїсти, то подія,
Коли поспати – то мета,
І день за днем так проліта.
Чомусь упевнені ми нині:
Достойне те життя людини.
Таке ж життя і у свині,-
Рецепти кухні менш складні.
Невже у світі все пізнали?
Невже зробили все що мали?
Та вирішив раз чоловік,
Що вистачить на його вік.
Сприймає це спокійно людство,-
Бо ж не тілесне самогубство:
Людина ж їсть і п’є, і спить –
Суцільне щастя, краща мить.
Практично досягла нірвани
На кухні, згодом на дивані.
Тихенько так лишає світ,
І. Пиріжки в нас на обід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805457
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.09.2018
Мама-орлиця скубе орленя,
Те палички старанно пише,
Бабця-шуліка над ними кружля.
В кімнаті напружена тиша.
Мама й бабуся отримають «п’ять»,
Дитина зненавидить мову.
В навчанні не паличка результат,
А вміння пізнати щось нове.
Для того дитя дзьобають своє,
Щоб вчитель, бува не образив,
Щоб був результат з тих кращий, що є.
Дитя щоб зазналось одразу.
І чадо як стяг нестиме пиху,
То буде відрада єдина.
Ізгої відмінники все тому:
Не бачать собі в класі рівні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.09.2018
Теє чуття надумано людьми
При чому в рамках цілої культури.
Раніш попи зарадити могли,
Психологи цей бізнес ухопили.
Методики будують тільки так:
Лікують і предмет, і його жертву.
«Ви спали, пане? То є добрий знак,-
Пігулки діють.» Як їх жменю жерти.
Людська ця слабкість має колорит.
Без неї світ утратить свої барви.
То ж ревнувати можна, та не слід
В це заграватися. Не буде слави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805363
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.09.2018
От кожен сам собою геніальний.
Чому тоді юрбою ми дурні?
Капкани ставимо чужим талантам
І одне одного мокаємо в лайні.
Одна людина мало на що здатна.
Спільнота владна зрушити світи.
Всім зрозуміло, тільки не прийнятно,
Що ти це я, а я це завжди ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805044
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.08.2018
Пішов собі відлюдник до пустелі:
Жує жучків і думає про Бога.
Мене не полишають думки сталі:
Яка, кому, коли є користь з того?
Він молиться. За що? За світ нікчемний?
Який покинув, бо в печінці в нього.
Можливо та молитва більш конкретна,
Про те, щоб Бог послав жучка смачного.
Свою плоть убиває поступово –
То ж він святий, йому хвала і шана.
Другий сам вирішив: відкинув ноги,
То церква винесла цьому догану.
Пішов в пустелю щоб зробити жертву.
Помер, кістки шакали розтягали…
Демонстративно на що, носа втерти
Всім грішникам? Вони щоб прославляли.
Розумні думки до гріхів доводять.
Все. Думаю про їжу і про одяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805043
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.08.2018
Система цінностей, як ДНК,
У кожної людини особиста.
Для визначення нації в віках
Критерії знайти мусить суспільство.
Ми маємо прийняти, як зарок:
Ніхто не кращий і ніхто не гірший.
Хтось собі Путіна бере в зразок,
Другий – Ісуса , третій просто гроші.
Заблудлі є, яким далеко йти
До Вашого просвітлення значного…
Їм мозок не лікуй, а відпусти,
Нехай ідуть до Путіна чи Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804917
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.08.2018
Як їдеш в місто трасою під вечір,
Там є казкові чарівні місця,
Дівчатка де, відкривши ноги й плечі,
Туди, сюди крокують без кінця.
І в дивний стан це водіїв приводить.
Якийсь мугиче пісеньку під ніс.
Вдає хтось здивування – брови зводить.
Ще третій повний співчуття завис.
В мене завжди цікавість викликало,
Не бачила ніколи співчуття
До тіток, що у спеку асфальт клали,
Щоб дітям заробити на життя.
Заглибилась у темряву питання
І віднайшла призначення повій.
Вони дають чоловікам визнання:
Сто гривень клопоту – здобуто ціль.
І кожному приємно за сто гривень
Себе переконати – ти мужик.
В дружини запити бувають дивні,
А тут копійки, і той самий зиск.
Однак не будемо гнівити Бога,
Достойні в світі є чоловіки.
В житті на жаль не бачила такого,
Але ж із когось пишуться книжки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804915
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.08.2018
От знову сталось. Перейшла межу.
Вічно я шастаю не там де треба,
А Ви паркани зводите до неба,
Сховати мене виникла потреба.
Я не навмисне. Вибачте, прошу.
Не варто ображатись на людей,
Вони не створені нам в перепону,
Кожен живе своїм чудним законом,
Куди не глянь – одні атракціони.
Життя – це цирк. Наповніть щастям день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.08.2018
В євреїв необхідно вчитись
Вкладати гроші в свій талант,
В свій розум, в те, що не віднімеш.
Ти цінність, і тобі всяк рад.
У мусульман повчитись варто
Удачу з друзями ділить,
Щоб кожен побажав щоб завтра
Удачі повторилась мить.
Та спадщина, бач не пускає,
Бо українка до нігтЯ:
Усе, що маю – зодягаю,
Ще щоб блистіло те шмоттЯ.
Хто я, щоб зразу розуміли,
Щоб усіх завидки взяли,
По одежині щоб зустріли,
По одежині й провели.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804677
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.08.2018
Була з знайомими знайомих
В обнальщика у гаражі.
Це не була у нього вдома,
А неспокійно на душі.
Знов стежка завела в кручину,
На зламі доль, на зламі тіл –
У ліжку в гаражі мужчина,
Йому десь хтось хребта зломив.
Стоїть товариш певно круто,
Бо тут тусовка в будній день.
Поряд дружина зовсім юна.
Тут стіл, тут свято. Без пісень.
А я собі про те міркую,
Що гроші це самообман,-
Багатим щастя теж бракує.
А гроші – шанс полегшить стан.
Бо коли карієс у зубі,
Ангіна чи апендицит
Не допоможуть друзі й любі.
Хірург розріже твій живіт.
Якщо батьки хворі й скандальні,
Чи наркомани діточки,
Не заховаєшся в Маямі,
Це камінь, що тягти віки.
Тож висновок: людей кидати,
Щоб будувати гаражі,
Чи в Амстердамі зависати –
Дурня. Погодьтеся. Скажіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804676
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.08.2018
От не виходить ближнього любити.
Коли щурятничає – так огидно.
Як краде, аби вкрасти, в три копійки.
Хитрить, як штопає – загрубі нитки.
І дивина, таке собі створіння
Мене лишає спокою й терпіння.
І чую, як регоче сатана:
За мить спустошив душу вщент, до дна.
Де ділась мудрість? Де моє тепло?
Чому у себе запустила зло?
В цебро душі криничної води
Брудні помиї хлюпону туди…
Казали ж мудрі люди «Не суди».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804579
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.08.2018
Зуміти ще самотнім почуватись
В житті, де інформації потік,
Де іноді доводиться ховатись,
Аби себе хоч як почути зміг.
Рідко зустрінеш у життя трамваї
Того, хто знає швидкості землі.
Там про здоров’я, сни розповідають,
Хоч всі дорослі – теми замалі.
Думки з цього тупцяються юрбою
І їх кінця-початку не знайти.
Так хочеться зостатися з собою
Сховатися від тої чорноти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804578
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.08.2018
Була у стоматолога. Так шкодА
Себе, бо процедури там не в кайф.
Жага відчути ніжність і турботу,
І співчуття, краплиночку бодай.
Міркую так: знайду, хто пожаліє,
На голку цю підсісти можна вмить.
І тіло стану слухати в надії:
Можливо щось десь знову заболить.
Так пів життя зведеться на страждання,
Ще пів піде на іншим співчуття.
Це ляже у основу існування.
Свій строк відбудеш – йдеш у небуття.
Ні, в організмі ще достатньо злості
Перебороти свою слабкість, фальш…
На цій Землі ми тимчасові гості,
Та доки тут – цілком цей всесвіт наш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804135
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2018
Не виходить зачаїтись,
Щоб діждатись кращих днів.
Час не дав таку можливість.
Я і ти – всі на війні.
У історії обабіч
Не постоїш в холодку
Шмарклі витер – це вже поміч
Дав суспільству. Хоч таку.
Є, вмиваються сльозами,-
Вимагають соцпакет.
Тягнемо таких ми з вами,
Як історії предмет
В незалежне світле завтра
Крізь сьогоднішні труди.
Шлях то легше подолати
Коли дружно в ногу йти.
Тільки дінеш їх куди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804134
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2018
Люди думати не хочуть,
Люди думати не вміють.
Бачать те, що лізе в очі,
Чують те, що в вуха вкинуть.
Ретранслюють чужі плани,
Думки чужі і ідеї.
То й спрацьовують програми
«Інформація плебеям».
Прийшов час нам обирати
Кращого у президенти.
Можуть певні кандидати
Війну кінчити моментом.
Знов Росія стане братом.
Чом би нам не об’єднаться?
Ми ж жили колись багато
З ковбасою по два двадцять.
Є в нас люди, що в два двадцять
Своє щастя оцінили
З тої глини ліпим націю.
Боже, дай терпіння й сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804014
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2018
Читала книжечку Луїзи Хей.
Розписано звідкіль взялись хвороби.
При чому всі. Ба, навіть геморой
Від жадібності і від злості трохи.
Не те, щоб прийняла такий підхід,
Та є підстава поганяти дУмки
На тему цю. Страждає ж чоловік
Як зайве щось вкладе до шлунку.
Страждає, якщо світ живе не так,
Як він колись собі про це надумав:
Не те дружина зробить, чи свояк,
І їсть себе і інших. Взяв би плюнув.
Ні, тужиться, щоб підігнути світ
Печінка, нирки, серце, все в процесі.
Права качає глибшому з боліт.
А результат? Себе загробить перше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804013
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2018
В вікно б’ється заляканий ніччю.
Смика з силою двері балкону.
Стогне, виє, кляне, потім плаче.
Страх пронизує сон, чую втому.
Прокидаюсь. Бушує стихія.
Ходуном ходять шибки у вікнах.
Вже переляк судомою гріє.
Підірвалась. Завісу засмикну.
Безпорадною впала знов в ліжко.
Провалилась у сну інший вимір.
Страх розтанув і вийшов так ніжно…
Втома може робити щасливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803883
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2018
Не розгубити себе.
В пристрасті не розчинитись.
Крила не обсмалити.
Каменем не впасти з небес.
Вічний тримати баланс.
Гордо тримати поставу.
Мати зо дві переправи,
Навіть впадаючи в транс.
Вільно пройти між краплин.
Бути собою. Любити.
Пил з лабутен обтрусити.
Влитися у часу плин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803882
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2018
Ми сиплемо мільйони слів,
Щоб світ зробити цей приємним.
Вінчаймо голих королів,-
І це у нас з ними взаємно.
Про нове плаття чи авто
Розмов зо три кубинські міхи.
Слова, як воду в решето
Ллємо собі й іншим на втіху.
Слова – це пил здійнявсь з думок.
В думках знать шмотка чи машина.
Чим хто наповнив казанок,
Така й ціна такій людині.
На жаль не модні в нас знання.
Те, що блищить бачать сороки.
Цінуємо все навмання
Зливаємо слова у стоки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803759
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2018
Створила цінностей систему.
Вона розумна, як і я.
Живу по ній, а ще даремно
Гружу, бо в кожного своя.
Усім ще мама сформувала,
Коли казала : «Не дружи
Із Петею,- в них грошей мало,
А баби Ніни стережись.»
І мало хто з нас підв’язався
Себе виховувати сам,
Програму змінювати взявся.
Всі тягнуть те, що батько дав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803758
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2018
Маркс розділив людей на класи.
Раніше Крішна касти ввів.
На стать хтось ділить, хтось на раси,
Хтось на прихильність до богів.
Критерії ці досконалі
Несуть в собі користі ціль,-
Ми рівні – вийшли всі із мами,
І самі знаєте звідкіль.
Однак для розвитку суспільства
Важливо хто в ньому живе.
Споживачі – це спокій, звісно.
На жаль не створять щось нове.
Творці. Їх мало, та лишились.
Всім створюють нам дискомфорт.
Доки боротись мають сили,
Доти і житиме народ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803169
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.08.2018
Подивись мені в очі.
Вони дзеркало наче.
Десь в люстерках кривих
Розгубив свою суть.
В дзеркала повні жовчі
Видивлятися злочин.
Бійся поглядів злих,
Бо зневіру несуть.
Подивись мені в очі –
Ти себе там побачиш
В сяйві мудрості й сили,
Благородства й краси.
Все, що сам напророчив
Тобі видасть удача,
То ж думками не бався
І гріха не проси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803168
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.08.2018
У Амстердамі в серпні фестиваль
Любима тема – знову ніжні геї.
Поїхали знайомі в таку даль,
Щоб розібратись в цьому апогеї.
Не розумію: нащо досвід цей
Людині, яка дружить з інтелектом.
Можливо я сама латентний гей,
Раз це питання торкАє конкретно.
Розповідають: - там така краса.
Всі радісні, бо вільні і щасливі.
Не вірю. Якщо зрадив себе сам,
Це не забудеш. Не буває дива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803048
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2018
Пристойні думки
У віршів рядки
Художні, високо етичні,
Щоб любо читати,
Свій смак милувати
Строфою, що стелиться в вічність.
Як скрізь в житті бруд
Метафори тут
Підійдуть про небо безкрає.
Поема чи ода
Ніжнішої вроди
Брудного життя не торкає.
То ж сам обирай
Писати про рай
Чи в пекло спуститись де люди:
В гній бісер метати
І квіти саджати…
Забути про винагороду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803047
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2018
Люблю відображатися в тобі:
В твоїх очах я ніжна і розумна,
Замріяна, весела, щира, чуйна.
Незвично. Ніби німб на голові.
В твоїх очах, я сущій діамант.
У каменя шматку розгледів грані
І знаєш скільки коштує останній,
Коли в огранку вкласти свій талант.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2018
Пішла в салон на процедуру.
Там апарат, як пилосос
Підтягував обличчя шкіру
І омолоджував всерйоз.
Зробила селфі: «до» і «після»,
Щоб зацінити результат.
Чуда, чомусь в мене не вийшло,
Коли дивлюсь на фото в ряд
Шкіра без змін – це однозначно,
А очі «після» СПА сумні
Така в них туга, глянуть лячно,
А все по втраченій гривнІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802935
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.08.2018
Ньютони, вати і паскалі
Ваші відчула на собі.
Бач, тіло прилад досконалий,
Та володіють ним сліпі.
Часу життя в нас не багато
Налаштуватися на світ,
Та й витрачаємо завзято
На те, на що зовсім не слід.
Тіло не храм душі, не клітка,-
Воно космічний корабель.
Однак керуємо ним рідко.
Автопілот зверта в бордель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802621
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.08.2018
Межу перейти,
Розірвати кордони,
З’єднати світи,
Всі пізнати закони.
Розсипатись враз,
Розлетітись по світу,
Зібратись в свій час
В нове тіло. Знов жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802620
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.08.2018
З дитинства знала чітко, що потрібно
Вдягати, говорити, куди йти,
Достойно як поводитись і гідно.
До смерті доведеться це тягти.
Себе питаю: що в житті бажаю?
Бажання всі ув’язнені давно.
Свідомість швидко карти розкладає
Бубну знов криє піка вороном.
Бажання сплять. Розсудливість і розум
Рахують кроки в здійсненні мети.
У чому щастя? Та, напевно, в змозі
Зробити щось. Комусь допомогти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2018