| Сторінки (5/412): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Гарячим полум’ям спустилася заграва,
і серце у вогні, але я все стерплю.
Я знаю, що кохати вас не маю права,
то що ж мені робити – я уже люблю.
Ви віщий сон старих часів, давно забутих,
коли на вогнищі згорали за любов.
Мені й сьогодні тої страти не минути,
лише хотілося б у полум’я удвох.
Чужий коханий – долі відчайдушний присуд,
мені під силу все і… навіть забуття.
Душа моя вкарбує кожну вашу рису,
ваш образ пронесе через усе життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
БОЛЯЧЕ
Відчуй, як боляче! Бо двоє
собі відмовчуються гордо
й за літнім радісним акордом
не чують власного.
Герої!..
Не тямлять, що любов окремо
не може бути гойним трунком,
бо є – розлуки подарунком –
й те що засіємо – пожнемо…
Хтось з нас у ніч піде від згуби,
кохання втопить у мовчанні.
Уроки гордості повчальні,
як не шепнуть «вернися», губи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
НЕ МОЯ ВИНА
Не гарячкуй.
Я звикнуся без тебе, слову вір…
Перечекай, не винувать мене у всіх гріхах.
Під прапорці зацькований тобою ніжний звір.
Помру.
А може вислизну, до викликів глуха.
Не пропадай, благаю, наче досвітковий сон,
далекою зорею не зникай на сході дня.
Оперезала самота з усіх сторін.
Дощів сезон.
Як спрута щупальця – так міцно страх обняв.
Прошу, не обривай зв’язки всі зразу.
Зачекай.
Велика небезпека, що затихне серця стук.
Ти злі пересуди до себе більш не підпускай.
Не залишай мене одну.
Побудь мені… як друг.
Зажди!
Нехай терпіння виснажилося дотла.
Спинись!
Біди сокиру над чуттями не занось.
Чужа душа нас не зігріє, нам не дасть тепла…
Не треба вирок нам виносити.
Вини когось.
Й в собі попробуй розібратись мудро.
Не спіши.
Можливо, що на двох лягає ревності вина.
Суд над коханням тільки в одиночку не верши!
Розлуки чашу разом будем пити все життя…
До дна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
А ТИ…
Жага минулих весен не вмовкає,
і за мотивом створює мотив.
Вона ж і досі ще тебе чекає.
А ти?..
В любові пристрасть забуття не знає,
якщо в думках її не відпустив.
Вона ж плоди розлуки пожинає.
А ти?..
Вас почуття на відстані тримає,
але заваду може повінню змести.
Вона ж тебе щоночі обіймає.
А ти?..
Весна вже тут, вже скоро заспіває.
Ви можете так радісно цвісти!
Вона ж на щастя зерна засіває.
А ти?
За ніч спокуси Бог не покарає,
лише на поміч може вам прийти.
Не пізно ще, хоч серце сумнів крає.
Лети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
* * *
А ми, дві лінії зустрічні!
Й що розігратися могло,
щоб обірвався раптом в січні
наш безбережний діалог?
«Привіт», лунає лаконічне,
і вабить щирістю обох,
й живе у цьому слові вічне,
і слово бачаться, як Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
* * *
Кохати тебе що хвилиночки,
кохати як Бог, безкорисливо,
любов берегти до крупиночки
і знати, розлука немислима.
Кохати і вдихом, і видихом,
в палаці і в бідній хатиночці,
і щоб найпрекраснішим видивом
був образ твій в кожній росиночці.
Кохати. Побаченням гоїти
печалі до болю фантомного.
Щоразу в руках божеволіти
від кожного доторку томного.
Кохати. Таке переродження
відновить сердечну мелодику,
посіє любові продовження
для двох до останнього подиху.
Кохати, вагання подужати,
довіку тобі бути вірною.
Любити тілами і душами
любов'ю святою безмірною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
* * *
Тривоги до вечора сходжені –
десь кави, десь чаю ковток.
Частково питання стриножені,
а вечір накинув платок
на вулиці, спекою зморені,
безлюдні, покірно глухі,
опісля малюнки спотворені
накриє нічний балдахін.
Димок від цигарки звивається,
по клавішах руки біжать.
У відповідь слово з’являється,
сльоза запекла. Просто жах!
О, ревнощі! Справа не в істині,
й дарма: у бою, чи в тилу,
одвічно кохана на відстані
придумає стільки розлук!
Погладиш кота вуркотливого,
змахнеш із очей пелену...
Чимало життєво важливого
ти спишеш на долю земну.
Ви, справді, обоє щасливчики,
бо ж зустрічі свято для вас.
А я вам бажаю пришвидшити,
вінчання назначити час.
Згоріли зірок дивні розсипи,
світанок намітив сліди.
Надію плекаєш до осені?
Не варто, до милої йди.
Всі кроки тверезо осмислені,
ти й так надто довго мовчав.
Коханням обоє окрилені,
покваптесь на спільний причал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
ПОКЛИЧ
Розбуди в мені, милий, коханку,
приголуб тихим словом вві сні.
Обернусь до світання в вільшанку,
полечу на принадні вогні.
Маєш хист особливий містичний,
спробуй в магії сили свої.
Замани в край, що зорями вічний,
де щебечуть в садах солов'ї.
Де волошки небес красивіші,
вабить мак – дивина для очей.
Я б хотіла в блаженній сій тиші
опуститись тобі на плече.
Забери з недовіри у ніжність,
в славне царство кохання і мрій,
в загадкову святу дивовижність,
де вікують легенди старі.
Думи знову до слова охочі,
як раніше – в любов повели.
Дай нап’юся тим спокоєм ночі,
що тумани в долині сплели.
Почуття ці плекала віддавна
у квітково-розкішній весні.
Там де місяць стежину прослав нам,
ти в коханні признайся мені.
Лиш, прошу, не гадай на ромашку,
бо вагання схвилює струну.
Обійми, вже приручену пташку,
і сп'яни словом пристрасть земну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2024
У РОЗЛУЦІ
Лицем уткнулася в сорочку,
сльозина раптом заблистіла.
Який в ній рідний запах тіла,
а скільки щастя в сповиточку!
Ти зараз, милий, наодинці
любов нанизуєш на думи,
а тут твої п’янкі парфуми
стікають в душу по краплинці.
Нема і не було чаклунства,
а чисте трепетне кохання,
й це драматичне розставання
мене доводить до безумства.
Тулюсь щокою до тканини,
твій запах лагідно вдихаю,
і ніби чую: «я кохаю,
про тебе думаю щоднини».
Навіщо іспит в зрілім віці?
Ми набули з роками досвід,
нам би зустріти разом досвіт
рука в руці, в одному місці.
Бо наша осінь вже за обрій
забрала силу і натхнення.
О, доле, нам на повсякдення
зостав дні сонячні і добрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2024
ПРО ВАЖЛИВЕ
Знаєш, в музиці важлива кожна нота,
у поезії важливе кожне слово.
Дім живий, якщо завжди живе тепло там,
й з поля нам важливі зерна – не полова.
І в дощу краплині є реально сили,
і любов приходить теж не випадково.
Ти ж для мене, любий, всім важливий:
світлом і душею, нотою і словом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
Д У М А В
А ти думав любов так просто,
і солодка така на дотик.
Нас, коханих, чекає острів,
й там немає нікого проти.
А ти думав любов так легко,
важче всього сердець зітхання.
Ми відлюдники й так далеко
заховали від зла кохання.
А ти думав любов блаженство,
без претензій, сцен і скандалів.
А вона – нарікань шаленство,
і не знаєш що буде далі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
Просить мама вранці доню:
– Годі спатоньки вже, Соню,
Глянь, маленька, красне сонце
Заглядає у віконце.
Доки ранок в прохолоді –
Потрудися на городі.
Тож візьми маленьку сапку,
Прополи капусти грядку.
Піднялася, вмила очки,
І побігла до рядочків.
Розвела руками з дива,
Усміхнулася щаслива:
– Мамо, тут усе в порядку,
Хтось за ніч сполов сю грядку!
Глянь, он купками земелька,
Він підсипав так гарненько.
Лиш проблема невеличка,
Видко, темна дуже нічка,
Бо капустка геть зів’яла,
Бур’яни ще кращі стали.
Мама сплеснула в долоні:
– Це ж кроти, шкідливі, чорні,
На городі землю зрили,
Прикрих збитків натворили!
– Люба, мамо, угамуйся,
На звірятко не дратуйся.
Кріт в землі живе, незрячий
І де грядки – не побачив.
Утікай з городу друже,
Мама сварить, дуже, дуже.
Вельми вдячна за турботу –
Втім, сама зроблю роботу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
Я ЛЮБЛЮ
Я люблю на травах глянець,
запах жита в полі,
в стиглих яблуках рум’янець,
пташки спів на волі,
теплий вечір, ночі шепіт,
вітру з листям танці,
повний місяць, зірки трепет,
прохолоду вранці.
Я люблю в хитких тенетах
росяні коралі,
почерк лірика-поета,
жанри пасторалі,
часу плин, душі свободу,
книгу, фільм хороший,
і погоду, і негоду,
ноутбук і зошит.
Я люблю вогні столиці,
передрання спокій,
в передгроззі блискавиці,
і дзвінки, і кроки…
Захопилася вчергове,
з долею змагаюсь.
Я люблю тебе, мій волхве,
й каючись, не каюсь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
В КАВ’ЯРНІ
Тут пахне кава з кожного кутка,
затишний дворик у тіснім провулку.
І тиша, наче пінка з молока,
шукає напівсонного притулку.
Тут ледве світло блискає крізь скло
якимсь примарно-лагідним промінням.
Здається час зомлів і ліг в тепло
на філіжанки дно зі снів сплетінням.
Тут гріє візерунчастий фарфор,
мовчання у собі ховає звуки.
І погляду невдаваний фавор
передають повільно тільки руки.
Тут славно, тут немає суєти,
є кава, музика і штрих кокетства…
І світ, з котрим ми перейшли на «ти» –
із чорних зерен, магії й мистецтва.
(пер. з рос. автор невідомий, точніше народний,
бо на сторінках інтернету зустрічала цей текст
французькою та італійською).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
МІЙ ДИВНИЙ УЗОР
Хто… ти?
Мій дивний узор на орнаменті щастя,
для творчих польотів живий путівник.
Обрав недарма для святого причастя
травневих лугів кольоровий рушник.
Ти – мрії із юності, сни веселкові,
неходжена стежка в незвіданий світ.
Нас доля єднає на тім рушникові,
щоб разом гортати життя алфавіт.
Хто… я?
Реальна, закохана, маловідома,
в прийдешнє ступаю крізь дні золоті.
В переліку ласки невизнана кома,
що вказує напрям до всіх почуттів,
й до лагідних снів, намальованих серцем,
що дійсність вмістили в один екземпляр.
І певна, зразок дивини не зітреться,
з тобою і я – першокласний маляр.
Хто… ми?
Ми – зими, довіку залюблені в весни,
сплетіння холодних й гарячих вітрів,
кохання пшеничні міцні перевесла,
ми – двійко з перейдених літ піснярів!
Притримує Всесвіт ще декілька злетів,
там зорями вишитий наш оберіг.
Ми – пара обручених словом поетів,
замолюєм ревно надуманий гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
ЗАПРОШЕННЯ
А давай проведу тебе в казку
під теплою назвою «літо».
Ми ні разу ще там не були,
загубився щасливий білет.
Я б галантно пройшлася під руку
з всесвітньовідомим піїтом.
Тож запрошую в гості, насправді.
Волію зустріти, але…
Я помрію, придумаю нам
романтичний і приязний вечір,
так щоб душі злились воєдино
і чути сердець перестук.
Ти повір, свято сонця й зірок
гарантовано нам забезпечу.
Наша зустріч спровадить
усі недомовки й предтечі розлук.
Налаштую мажор, і засяють
усмішки теплом на світлинах.
Оксамитом опуститься вечір,
і з лугу запахне туман.
Розтривожать в гаю солов’ї,
непотрібними стануть провини.
До світання напишемо з ніжних хвилин
незабутній роман.
Я сьогодні запрошую,
мій дорогий і шановний поете.
Витри сумніви всякі,
ми тут перебудемо лише добу.
Я твоя Королева, і шанс на майбутнє
під строгим секретом.
А опісля – запросиш мене,
чи впровадиш на зустріч табу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2024
* * *
Мені напрочуд зрозумілий дотик зір,
я відчуваю в небесах твоє причастя.
Там нашу ніжність прославляють сотні лір,
і виплекана мрія вдягнена у щастя.
Ти протягнув по небу неймовірний міст,
щоб в просторі небес зійшлися душі.
Я відчуваю пульс, ти – щирий оптиміст,
ще не зустрінутий, до мене небайдужий.
У поглядах шляхетність на любов,
нема дрібниць, щовечора нові висоти.
Я ласкою тепер наповнюю альбом.
й вистукую рядки по клавішах, як ноти.
А ми з неспокоєм, до трепету сердець,
благаєм Ангелів нам зустріч влаштувати.
І кожен з нас любові лікар і творець,
що зцілює і прагне долі поєднати.
Два наших імені стривожили струну,
не в моніторах ми – у двох живих віконцях,
два образи думки переплели в одну,
і дожидають зустрічі щодень, як сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2024
БАЖАННЯ
Он зірка полетіла десь за горизонт,
здалось, завмерла на моїм бажанні.
Моргнула, не старайся, ну який резон,
даремні всі зусилля й сподівання.
Не намагайся досягти його висот,
з розкриллям повносилим і могутнім.
А мрія мрією залишиться, як сон
і стане відліком назад в майбутнім.
Хто висоту пізнав, тим важко на землі,
під силу їм кохання лиш захмарне.
Тобі не справитися на однім крилі,
хоч і твоє життя палке й принадне.
І не надійся, не дивись в чуже вікно,
там не на тебе виглядає щастя.
Прозріння прийде, ти відчуєш все одно,
але нічого вдіяти не вдасться.
Вечірня зірка падала, немов зерня…
О, Господи, сміятись чи ридати?
Душа моя кричала: «все це маячня!
Я так люблю! Я встигла загадати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
* * *
В опущених повіках сльозу любов будила.
Де вирвана сторінка – втрачають владу крила.
Де двом вночі світила кохання справжня свічка,
Розлука заявила – любов не всюди вічна.
Свобода мимоволі, добро і зло одразу.
Нелегко їм до болю, й не можуть бути разом.
Розбили щастя в крихти, розвіяти прийшлося.
Лишилася молитва: «могло б – та не зрослося».
Проходять бездоріжжям, гординя у лещатах.
Стоїть біля підніжжя розлука непочата.
А чи було лібрето, чи варто знов зіграти?
Ніяким аргументом мовчання не здолати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
МОВЧАННЯ
За краще спори чи повчання,
розмовам поштовхи були б.
В мені болить його мовчання,
його невпевненість болить.
Мовчання взяв собі за козир,
чи перед штормом причаївсь.
Карають сумніви, підозри,
гріхи надумані якісь.
Мовчання, жаль, не надихає,
вмовкають в тиші й почуття.
В одному впевнена – кохає,
мене одну на все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
* * *
День стишив струну співочу, пітьма поглинає звук.
Твій голос почути хочу, відчути твій потиск рук.
Полює вагання зрідка, зневірююсь в чудесах.
Бо я не твоя лебідка, затісно нам в небесах.
Твій образ перед очима. За настрій не осуди.
Минуле ще за плечима. Гріх скинути. Втім, куди?
Лютує зима надворі, морозно душі й мені.
На темному моніторі всі вірші якісь сумні.
Жура моя незборима, хоч двері їй одчиняй.
До тебе втікає рима, нещасну не виганяй.
Світліше хмарин ряднина, від ночі свічник погас.
З'являється інша днина, в ній знову немає… нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
* * *
Любила, о як же любила!
Здавалося крила спалю.
Гадала, у всіх відмолю!
А мрію об дійсність розбила.
Кохання моє, як причастя.
У нього ж усе навпаки –
прості випадкові зв'язки.
І в цьому вбачає він щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ
Під вербою розлогою стрілись ми випадково,
м’яко погляд затримався й розлилася печаль.
Запитав розхвильовано, а здалось, безтолково:
«Не скучала нітрохи... ти?». Обронила: «На жаль».
До безтямності зустріч ця, лиш на мить приласкала,
Повернула у молодість, в пору поневірянь.
Винувато зіщулилась, мов онуків шукала.
«Глянь, годують качок вони, як чудово, поглянь».
Знов душа стрепенулася, зіштовхнулась зі скелями.
(перешкода – матусенька, «ти синка не губи»)…
А весна глузувала мов солов'їними трелями,
й до внучаток відводила, до старої верби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
* * *
Не засватана досі тобою,
нас вінчають плітки – слави свідки.
Жаль, ти місце виборюєш з боєм
для кохання своєї лебідки.
Дівся місяць, ні зір, так буденно,
лиш на поверсі блиски із вікон.
Не розлучимось ми вже, напевно
цей зв’язок не розтяти довіку.
Ми стосунки міжрядь заховали,
й простелився від вірша до вірша
шлях і стриманий, і витривалий,
час від часу помітно миліший.
Почуття ніби щораз прем'єрне,
новизна наших рим особлива…
А сю ніч ми здаємо екстерном
вічний іспит на долю щасливу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
РОЗМОВА
Колись я перекреслю все що можу і не можу,
терзати буду все, що дав за ці роки й чого не дав.
А ти шукатимеш у натовпі на мене схожу…
І серце мучити, що дав багато менше, ніж гадав.
Охопить дивна туга, дні минатимуть в каранні.
Не виїжджаючи нікуди, плануватимеш маршрут.
Впадуть на листопад прозорі заморозки ранні,
і так спокійно, тихо в душу заповзати буде спрут.
Зима давно морозить нас. Ми – в осені щасливі
натрапили поміж рядків старий занедбаний едем.
Лавині віршів ти втішався, прози теплій зливі,
і не підозрював, що до розлуки слово приведе.
Була розмова про любов! Тепер не стало й слова.
Знесилена, знеструмлена, боюсь ступити на канат.
Просочується магма, сиплеться рядків полова…
Й до тебе інша підбирає точку для координат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
ЧЕКАННЯ
Скільки днів і ночей ти чекав мене, милий.
Як давно, як недавно було це, було!
Ти казав: «Не барися, кохана, бо крила
снігом смутку й жалю в самоті замело».
Я тобі обіцяла вернутись весною:
«Для любові весна найпрекрасніша, знай».
А розбиті серця відзивались луною,
як проходила повз за весною весна.
У розкішних садах заквітчалися крони,
ти дбайливо чекав на казковий сюрприз.
Я ж тобі обіцяла в листах електронних
тепле літо на двох і жаркі вечори.
Час минав, ми кохалися в пристрасних мріях,
Ти про зустріч питав, домагався: «Коли?».
Розуміла тебе, час окремо не гріє,
все частіше і більше розлука болить.
Вже замовкла про осінь, чи варто казати,
що холодні дощі позбавляють снаги.
Я контракт розірвала, втомився ти ждати,
і на скроні лягли безутішні сніги.
Відцвіла і змарніла незаймана вишня,
я відчула чомусь порожнечу душі…
Ми зустрілися в сквері, пора передзимня.
Ще закохані ніби, насправді… чужі.
08.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
* * *
Закрий купол неба, Світе!
Прикрий нам від горя душі.
Шле р.ша щодня привіти,
руйнують наш клаптик суші.
Просили ООН і НАТО:
«Заради життя… готові?
Невже це для вас багато,
чи мало смертей і крові?»
Стурбовані лиш нервово
вказівки якісь давали.
Тим часом нас показово
калічили і вбивали.
То скільки смертей ще треба,
вас мирні земляни просять.
В нас досі відкрите небо…
Стурбований Світ і досі…
Благає народ, не влада,
і це одностайна думка.
У влади є владна правда,
у влади надійний бункер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
* * *
Знов стурбуєш у снах:
теплим вітром, скуйовдиш волосся.
Хто так скучив із нас, –
аж гадає, що те все збулося?..
Під зірковим шатром,
у полоні весняної вроди
ще відчую нутром
твій жагуче-утішливий подих?..
Й ніч, немов на меду,
в наркотичне та млосне карання,
я слухняно, піду
за тобою в п’янке передрання.
Над зелені стежки,
повз прибиті сліди, вже й морозом…
Посмак мій заважкий,
й прокидатись од твого наркозу?..
Буде тепла весна:
хай окремо, а все-таки буде...
жаль, що в когось із нас
поселився негаданий грудень…
Чи вспокоюся тим,
що на відстані й вірші не гріють...
й, недолюблений, ти
випускаєш і мрію, й надію…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
* * *
Ти журишся, знов не спиш...
Пливуть імена і дати.
То в розпачі, то мовчиш,
то змучений, то крилатий.
То кличеш у висоту,
то нишпориш десь підпілля.
То раниш єдину, ту,
то любиш до божевілля.
Епохи були ще гірші,
по них і набати дзвонять.
В свої помістила вірші
багато твого безсоння.
Є скромні, а є відверті,
а інші – прості ескізи.
Колись ти боявся смерті,
тепер йдеш на компроміси.
Молися не до ікон,
частково зречися істин.
В агонії б'є дракон –
вагань невмолимих вісник.
Кордони окреслюй снам,
і ангелом привид здасться.
Любов проповідуй нам,
а іншим – весну, щастя.
І скільки б імен не знав, ти,
їх пам’ять стирає з часом.
Моє ж не зазнає втрати,
помре із тобою разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
* * *
То німіла від щастя, то з горя кричала,
в безнадії зривалась спурхнути у ніч
отуди, де їх зірка колись повінчала,
де молилася доля, «життя не скаліч».
І замовкла.
Бо впевнена, не помилково.
Досить лиха й неспокою на сивину.
Він в чеканні мовчав і молив хоч би слово,
проклинав у душі цю розп’яту весну.
А весна шаленіла в обіймах у смерті,
і рятунку нема від такої біди.
Їхні душі здалися, хоч завше уперті,
бо розлука пришла, не на день – назавжди.
Час пливе. Їй вже травень дарує світанки,
найбагатший на вмілі малюнки весни,
щедрий надто на примхи, і на витинанки,
і надміру тривожні знебарвлені сни…
10.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Мій коханий, не здайся хоч ти,
ще чекають на тебе вис֨оти.
Вибирайся з тенет темноти,
підбери нам божественні ноти.
Не дозволь заржавіти струні,
тільки в русі затаєні сили.
Ми в тилу, але ми – на війні,
наше слово не щезне в могили.
Пам’ятай, любий, ми – журавлі!
Не біда, що підранена мила.
Не томися в журбі на землі,
лише в небі міцнішають крила.
Є сказати про що – говори,
кожна зустріч для когось повчальна.
Я зі сцени зійшла до пори,
тож не злися за миті мовчання…
Наша правда у наших руках,
наша місія – істини слово.
Знаю, магія надто стійка,
і чаклунство не є випадковим.
Не здавайся, коханий, лети,
хай не тішиться ворог затятий.
Ми відкриємо інші фронти,
від розлуки кохання відтяти.
Засіріла ледь-ледь далина,
змахом крил тихо виплинув досвіт.
Щастя істинне – вічна війна,
де нема переможців і досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Ці стежини… ще не знала як пройти,
й шлях, який манив до горизонту,
потрясіння перші, успіх без мети,
й боротьба зі сном, подібна спорту.
Ця сліпа і безпредметна біготня,
ненадійне швидкоплинне щастя,
беззмістовні сторінки пустого дня…
тільки віра – витримаю, вдасться.
Це безсоння миле біля стосів книг,
вдалі рими і непевні рухи.
Скромні перемоги, формула ціни,
і такі важливі дружні руки.
Цю коштовну ношу сподівань і сліз
бережу як щастя особисте.
Трішки ще… і визначу фінальний зміст,
лише для душі позначу місце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
ІНША
Як з безсоння заплющую очі,
я знаходжу тебе в тайнах ночі.
Ти живеш поза стінами тиші,
у полоні моїх літніх віршів.
Ти блукаєш на сонячних пляжах,
де рядки переповнені вражень.
Ми не підемо в те літо знову,
не продовжимо теплу розмову.
Ти в минулому, тут лише спогад,
й мій сирітський засмучений погляд.
Повернути життя нам не вдасться,
в тебе інші і доля, і щастя.
Не ходи, не шукай в нових віршах,
там тебе вже нема, я вже інша.
В снах тривожних не пляж, а безлюддя,
І дві тіні, що порізно блудять…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
ВАГАННЯ
Чомусь вагання думи роз'ятрило,
я вимагаю сил надмірних вкрай.
Тобі в едемі не потрібні крила,
ти на землі вбачаєш справжній рай.
Тобі непритаманне марнотратство –
цінуєш хліб, життя, в нім бачиш сенс.
Відвертість, мудрість і душі багатство
в тобі люблю й ціную над усе.
Старі фрагменти днів не залатаю,
вони лишилися в твоїй весні.
Пора мені. Я в тишу відлітаю,
лечу у спомини щасливих днів.
Душа від несподіванки здригнеться,
якщо синичка сяде на плече.
Ти не бентежся, скоро це минеться,
полуда зникне із твоїх очей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
* * *
Ще бачила сенс у слові,
мовчаннь розчиняла сіль.
Вагання росли в розмові,
відверті і звідусіль.
Причин ніби забагато
і з'єднувались в одну.
Розлука взяла початок,
затіяла гру брудну.
Не буде ніяких ігор,
нічого не буде в нас.
Закидало душі снігом
бо втихла одна струна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
* * *
Цих непотрібних слів банкет
вночі перетворився в тризну,
так боляче, до драматизму
обрушився фантазій лет.
Фрагментом з казки діалог
твердив – далеко ще розлука,
кохання безкінечну муку
лишив поет на епілог.
Ночами відлітали в сон,
щоб розділити зустріч знову,
звучав медовий шепіт мови,
й рікою ніжність в унісон.
Тепер, досадних спорів ґвалт
зірвав ілюзії одежу,
надія подалась за межі,
лишився дум шалений шквал.
Фінальне мовити «прости»,
при цьому викреслити мрії,
нехай любов з небес зоріє,
самій… піти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
* * *
Відгукнулася Муза ніби,
пригорнулася до плеча.
Впали долі гордині німби,
попливла у вікно печаль.
Розпустилися думи чорні,
наче дряхлі старі нитки.
З-під пера, із його долоні
розлетілись слова-пташки.
Білим пір’ям летіли рими,
зачепили душі струну.
Диво-ночі радів нестримно,
що манила в її весну.
А для щастя так мало треба,
поряд Музу – святу й земну.
Їм позаздрила б навіть Геба…
Хай їй грець, я ж таки заснув!
Геба - богиня юності та розквіту життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
* * *
Прогулююся вуличками Львова,
тут в камені вкарбована епох шкала.
Ген місяць грає в хованки спроквола,
ледь золотом поблискує на куполах.
У ресторан мене покликав вечір.
Скрипаль приємно грою душу схвилював.
Мов з юності спливли слова предтечі,
немов вітри занесли і твої слова.
У метушні на театральній площі
букет вручає незнайомий чоловік,
а я назад його вернути хочу,
бо не від тебе цей трояндовий привіт.
Впливає атмосфера благодатно,
відпочиваю від недавніх потрясінь.
Мені б ще серце стримати, пульсує надто
тебе тут багато так, мов настирна тінь.
О древній Львове, Lemberg мій прекрасний,
до скорого побачення, ще повернусь.
Пейзаж у ніч пливе, а в нім неясний
летить жаданий образ, з ним розминусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
Кожна любов пахне по особливому. Хтось до цього віднесеться скептично, але її привабливість і особливість розкривають парфуми. Саме так. Вони підкреслюють красу своїм витонченим запахом. Такого тіла хочеться торкатися і вбирати ніжне неповторне поєднання ароматів.
Вибирайте коханим парфум і ви будете додавати душі блаженство і спокусу.
Ви будете наповнювати ночі букетами квітів, дикими лугами, морським бризом, дольками цитрусових, приєднаєте до екзотичності вишуканість, додасте сплетеним тілам лагідності і шовковистості. Це створить гармонію душі і тіла, знайде для вас пестливі слова, напоїть ароматним нектаром кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013990
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
ХОЛОДНО ЇЙ
Знов читаєш рядки сумні,
розумієш душевний порух.
Їй так холодно в цій весні,
у блаженно-красиву пору.
Зимний смуток усю обняв,
вперто тулиться незнайомцем.
Їй незатишно в звичних днях,
хоч у вікна сміється сонце.
Крапелини надій вложи
у її невмолимі думи.
Як не можеш прийти, скажи,
повідом, напиши, придумай…
Де чеканням свята межа,
чи ж настане жаданий вечір?
Не висловлюй від себе жаль,
є в житті більш приємні речі.
Подаруй їй букети рим,
розтули словом вікна навстіж,
хай весна зніме прикрий грим
і скупає обох у щасті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
* * *
Полощеться ранок в серпанку нічнім,
безсоння зі мною блукає в обнімку.
Знущаються рими убогі, свічні,
і вітер з дощем вибиває лезгинку.
У мріях і яві єднання нема,
розлуку не скину ніяк з п’єдесталу.
Кохання? О, ні, цілковитий обман.
Любити тебе все ж колись перестану.
Коханий, шановний і мудрий – не мій,
сьогодні зі мною, на завтра самотність.
До мене шляхи вибрав не по прямій,
лишив запасний, а точніше, зворотній.
Любов – не любов, без простого «чекай»,
і світ без надії стає чорно-білим.
Ти пристрасним віршем мене приласкав,
а в осінь ступили удвох не зуміли.
Історія пише нам правду про рай,
окремо лягають рядочки віднині.
Я вчуся життю, осягаю мораль,
наївність втрачаю в траві по крихтині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
* * *
Ти душу підводиш на гріх,
голубиш рядками до крику,
а ніч не циганка – безлика
пильнує, щоб сон без утіх
розтанув у вранішніх блисках.
До ранку в міжряддях німих
признання шляхетні порушу,
вливаюсь зірницею в душу
є шанс, що змахнувши крильми,
любов в твоє серце обрушу.
Даруємо вірш в унісон,
плекаємо щастя з зернини,
п’ємо почуття по краплині.
Реальність – надія, не сон,
і вдячні труди янголині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
Навіщо шукати фрагменти із власних мрій,
запізно вдивлятися в простір нічного неба...
Напевно, на вміло підібраний нами крій,
там не віднайшлось полотна і вгасла потреба.
Ще боляче. Думи на перших порах несуть
у Космос надії посил, що живе в основі.
Свобода і воля… – в чому розбіжності суть?
І що, і кому з нас дісталося… не на слові?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
* * *
Ще кожна зустріч без печалі,
любов розмовами п’янить.
Розлуки тінь жде на причалі,
хоч там допоки не штормить.
Іще мене цілуєш палко,
і для прощань нема причин.
Розлуки тінь, немов гадалка,
віщує радість на почин.
Ще нас одні втішають речі,
міцні єднають почуття.
Розлуки тінь лягла на плечі,
і зазіхнула на життя…
Віднині небо поміж нами,
і вічна туга, вічний сніг,
де я безсонними ночами
шукаю зірку у вікні.
Ціна кохання зависока,
за щастя плата, просто жах.
Немилосердна і широка
ще розділяє нас межа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
Найважче забути не саму людину,
а ту мрію, що вона подарувала.
* * *
Я, тобою придуману мрію люблю,
невідомий незвіданий острів.
Сподівалася з іншими мрію згублю,
а вона допікала до млості.
Проганяла думками всі інші з душі,
дарувала надію у завтра.
Ми не бачились вічність, давно ми чужі,
вже розвіялась попелом ватра.
Вже затих недоспіваний нами мотив,
і скорилася доля зрадлива,
Тліють в скриньці пожовклі від часу листи,
я ж чомусь вижидаю на диво.
Не тебе я, а мрію роками люблю,
подаровану в юності казку.
Ті признання відверті чистій кришталю,
не сприймають ніяку поразку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
* * *
Я нікого не хочу, я хочу тебе,
хочу усмішку бачити, чути твій голос.
Тіло спрагле німіє, і клякне хребет,
на вустах ненаситних чимраз гіркне солод.
Хочу бути в обіймах, тонути в очах,
відчувати всього, ніжно гладити тіло,
Поцілунки лишати на теплих плечах,
хочу щоб від обіймів все тіло боліло.
Хочу бути живою і ти щоб живий,
щоб скінчилася клята війна і розлуки.
Час лікує надії уразливі шви,
та не в силі він стишити капосні муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
* * *
Іскриться в травах тремке намисто,
легке й красиве, живе на дотик.
На сході сонця шепоче пристрасть,
любові хочу, як свіжий подих.
Дзвінків не хочу і клятви зайві,
війна проклята – пекельна мука.
Мов місяць шепче, у тьмянім сяйві,
«того й всі хочуть, але розлука
на вас, коханих, вдягнула пута,
серця вам ранить і душі губить,
пече прощання гірка отрута,
але щасливі усі хто любить».
Весна жахлива, кому, трагічна,
проте погожа, така барвиста.
Війна убивча, утім, не вічна,
й ніч солов’ями втішає пристрасть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
ПРИСТРАСТЬ
Жар палив, не передати, пристрастю серця,
сили виснажити здатен, рай нам обіцяв.
Лопнув градусник любові, не впіймати ртуть.
Хочеш другом бути в слові?
Просто-таки, будь.
Ще єднають спільні теми, рими, а проте,
розчинилося в проблемах грішне і святе.
Догоріли, бо хотіли зразу і усе.
Не болить душа, ні тіло, не бере абсент.
Впала геть температура, темперамент стих.
На щодень нова мікстура – доза самоти.
Градус визначив згорання, зник жаги носій.
Збайдужілі до кохання, живемо, як всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
* * *
Докльовують зорі шпаки,
я ночі цій геть не радію,
бо ти рвеш її на шматки
по латці собі на надію.
Збираю розхристані сни,
шукаю видіння пророче.
Не бійся, стосунки зміни,
життя відчувати захочеш.
У тебе із совістю спір,
це серденьку неприпустимо.
Думки викладай на папір.
працюй для душі невситимо.
Я тою ж лишуся, хоча
в моїм щось міняється мозку…
Не так все – моргає свіча
останніми краплями воску.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
* * *
А, здавалося, щастя близесенько,
кожний подих і рух до снаги.
Хоч і річка занадто вузесенька,
все одно не зійшлись береги.
Нам, здавалося, серденька тенькали
в унісон для любові. Однак…
Хоч і річка гладенька, як дзеркало,
не розгледіли чистого дна.
Вже, здавалося, богом ціловані,
не зашкодить ніяка мана.
А ріка розлилася від повені,
не дістатися й берега нам.
Недоречно дорослим з гординею
нарікати на долю гірку.
Попри все, не знялася хмариною,
впала річечка в дужу ріку.
Теплий спомин, як сонце від імені
не пускає до серця сніги.
А вздовж річки поблискують в інеї
недосяжні круті береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
Побрались двоє.
Бо кохали.
В народі кажуть – однолюби.
Шлюб, згодом, ще міцніш зв’язали
їх спільних двійко діток любих.
Жили, тай годі.
Більш мовчання,
ніхто не знав, що з тим едемом.
Тому що, хоч було кохання,
проте у кожного... окремо.
Життя підказує уроки,
лиш не дарує привілеї.
Нерідко так картають роки:
Вона – без «нього»,
Він – без «неї».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
* * *
Ти прогаяв свій останній шанс,
оступився і закрив до раю шлях.
Не спіши, нехай твоя душа
ним насолодиться хоч здаля.
Нерішучість в серці розбудив,
втім, розлук я більше не боюсь.
Сам сказав, що справишся один,
тож судити чесних не берусь.
Спрага неба, прагнення до зір
не дає сердечного тепла.
А любов на відстані, повір,
вже не схрестить руки, ні тіла.
Не зустріне разом грішний світ,
але, нам безмірно повезло,
душі пам'ятають щастя слід,
від сердечних слів живе тепло.
Для образ є тисячі причин,
їх уперто пам’ять береже.
А найкращий із усіх мужчин,
нині не близький мені уже.
Я коханою в чужих рядках
відчуватиму душі політ…
Сильна жінка, а така слабка,
бо торкнулась павутина літ.
Ми на відстані серцебиття
душами відчули подих втрат.
Знаю, там немає вороття,
де любов лиш витяг із цитат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
* * *
Ти мене читаєш мовчки від безсоння,
і в рядках вишукуєш про себе зміст.
Я ще бережу в архівах слів бездоння,
їх томи... і часом пробирає злість,
що не можу навіть читачам лишити,
видалити сил не вистачає теж,
бо вони, як діти мають право жити,
ми ж тоді в словах кохалися безмеж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
ЖАЙВІР
Дерева чорніють і зимне повітря,
Ще сніг на проталинках бореться з вітром.
Та небо частіше ясне й голубе,
Нам Жайвір вже пісню послав із небес.
Знов дітки пташинок у небі шукають,
Отих, що весну нам щорік прикликають.
Небесні солісти палкі, запальні,
Той спів відмикає ворота весні.
Співуча краплинка щоденно тріпоче,
Весну молоду приманити нам хоче.
У простір вдивляються дітки дарма –
Десь Жайвір співає, а пташки нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
У ГОСТІ
Стало нудно й ПОНЕДІЛОК
Напросився до НЕДІЛІ.
СЕРЕДА його зустріла,
Теж-бо в гості захотіла.
Повернули вдвох у сквер
Там очікує ЧЕТВЕР.
Поки радились вони,
Вийшла П’ЯТНИЦЯ до них.
Всім у гості йти охота,
Приєдналася й СУБОТА.
Закричали друзі хором:
– Де подівся наш ВІВТОРОК!?
Всі тривожились дарма,
Він йшов поруч, крадькома.
В гості ТИЖДЕНЬ весь прибув
На цілісіньку добу.
Запросила всіх НЕДІЛЯ
На забаву і дозвілля.
Гурт під скрипку і сопілку,
Гостював до ПОНЕДІЛКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
* * *
Може думи плекаю надто,
линуть в небо, немов пташки,
їх приборкати, мабуть, варто.
Може винні твої книжки?
Може доля блукає поруч,
чуйне слово зігріло кров.
Дошкуляє пульс гірш ліворуч,
може сумнів його зборов?
Може я понадміру вперта,
делікатна до почуття.
Мабуть мрія моя відверта,
несумісна з новим життям.
Може рано стулила очі
під вразливу струну весни….
Може й так!.. Втім, цієї ночі,
ти прийшов в мої тихі сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
* * *
А хочеш, пристойності маску зірви,
здіймися угору, де зоряні зводи.
Кохання минулого там острови,
їх безліч між зір, а частіш – епізоди.
В коханні признатися міг без проблем,
й тоді, як знайомився лиш на хвилину.
Від зустрічей ніша – окремий едем,
бо кожна вбачала в тобі половину.
Негідні пасії діянь і віршів!
Пустий п'єдестал і розірвані ноти.
У кратері – спека.
Мороз – на душі.
Життя не лишило спокус на цейтноти.
Любові творець, ти – її поводир.
Побачив, як тліє сердечне кохання?
Немає надії нітрохи?
Іди!!!
Навіщо безумства і зайві зітхання.
Ти сонному місяцю згаснути дай,
грядущому дню дай настроїти ритми.
Видніє. Сновиддя пливе, як вода,
і стогнуть, і мучаться капосні рими.
Для кого вві сні я вела монолог?
І де та безодня, де бісовий кратер?
Нехай!
На любові гіркий епілог
щоденне життя безсумнівно багате.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
ЛІТО
Джмелі рудаві в конюшині
Новій вклоняються добі.
Влови, як посвисти пташині
Невільно будять кров тобі.
Збирає ранок роси в жмені
І розсіває в шир полів,
Щоб вільно дихали легені
Святої матінки землі.
Спинилось сонечко в зеніті,
Срібляться іскри у воді.
Відчуй, як хороше у літі
Душі, одвічно молодій.
Схилився полудень на трави,
Лишає всюди теплий слід.
Глянь, зарум'янились заграви,
Готують днину у політ.
Співає вечір цвіркунами,
Знов роси падають в траву.
Повітря терпко пахне снами.
А я не сплю, а я – живу!
Купаюсь в місячнім промінні,
Змиваю втому із душі.
Й комусь в живому безгомінні
Пишу до досвітку вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
* * *
Я з тих, хто залюблений в дні променисті
Й радіє від того, що ночі безсонні,
Хто тягне за ранком стежинки росисті
І перший промінчик ховає в долоні.
Із тих, хто душею сягає до зірки,
Хто серцем підшукує слово для рими,
Хто думку формує для іншої збірки,
Хоч друзів дивує рядками старими.
Я болі сприймаю чужі, наче власні,
Бо помисли чисті, як води джерельні.
Люблю й поважаю мотиви сучасні,
А більш до вподоби полотна пастельні.
До критики схильна, учуся сумлінно,
Нові горизонти для знань відкриваю,
Я вірю в кохання відверто й незмінно,
Свідомо ним щастя своє вишиваю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
* * *
Ще не дійшла весна до згоди,
іще в дорозі солов’ї,
твої слова – майбутні сходи,
співзвучні пристрасті моїй.
Як позбавляється природа
від прикрих залишків зими,
так підкупила нас свобода,
до світла тягнемося ми.
Простору силу, все для жінки!
Змішаймо свіжих фарб єство,
ми різних забавок відтінки,
я – дня, ти – ночі торжество.
Ми буйних звуків переливи,
ми – глашатаї новизни,
Клич до кохання, крок щасливий
у світ прекрасної весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
* * *
Кажуть: – Відпусти…
Тож відпускаю.
Не тримаю більше, відлітай
і долоні легко розтискаю.
Пташкою лети в свої краї.
Як я буду жити, не питай,
навесні розкажуть солов’ї.
Кажуть: – Ти не мій…
І правду кажуть.
Ти не власна книга чи предмет.
Розведу ночей осінніх сажу.
Розрівняю темряви рубці
світлом незатьмарених планет.
Годі просто йти на манівці.
Кажуть: – Щастя є.
Беру на віру.
Тиша – насолода для душі…
Та контакт потрібний навіть звіру.
Часом затісна пуста нора…
Серце крають смутку лемеші.
Хай… Посію зародки добра.
Кажуть різне… й я собі кажу:
– Досить гріти доленьку чужу.
Не бажаю й вже не докажу,
де переступила зла межу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
ПОЛОВЧАНКА
День од вітру схоронився за кургани,
відпочити зачепився у степах.
Розтікаються до ранку половчани,
лиш її обняв незрозумілий страх.
Чує серцем сум. Бозна-хто землю будить,
що пропахла полином і чебрецем.
То не звір, не птах степами блудить…
Онде дикий Рос крадеться манівцем.
Упиралася красуня Половчанка.
Не корилась. Звідси їй іти не слід.
Гнів і біль палахкотіли до світанку,
роси плакали, аж доки місяць зблід.
Зникла. Подобріли в Роса очі хижі.
Дніє. Сонце з-за кургану вирина.
Хто вона тепер, чому на бездоріжжі?
Не дівиця, не кохана, й не жона…
Квилить чайка над степами спозаранку,
криком половцям дає таємний знак.
Рос насильно приневолив полонянку,
непідступний лише чорний аргамак.
Під копитами дороги лихоманка,
засипає очі волошковий цвіт.
Росом скорена, та вільна Половчанка,
шлях молитвою протоптує на схід.
ДОЛЯ ПОЛОВЧАНКИ
Спала долі. На траві русяві коси.
Дикий Рос ввірвався потайки у сон.
Закричала із розпуки стоголосо,
бо потрапила зненацька у полон.
Визволяти полонянку половчани
йшли з мечами, не жаліючи булат.
Й припустимо, що в бою її коханий
згинув. Вбила супротивника стріла.
Тож, напевно не скорилась степовичка.
Утекла й заклякла з горя… Скільки літ!
Височіє серед поля кам’яничка,
тільки очі пильно дивляться на схід…
Не дає спокою доля Половчанки,
тої, що волів украсти дикий Рос.
І століттями ячать невпинно чайки.
Ніби звуть кого. А може то, здалось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
В Д О В А
Не виніть вдову даремно,
що краде чуже тепло.
Їй несолодко й недремно,
їй незатишно і темно,
душу болем обпекло.
Що гріховного зробила
молода іще вдова?
Ні, вона не розлюбила,
просто доленька розбила
передчасно їх штурвал!
Що ви знаєте про ночі,
прикрі сльози до зорі,
сни збентежено жіночі
і без сну підпухлі очі,
крик надії в морі мрій?
Не будіть вдовиний спокій,
самоти німу красу.
Не робіть бездумні кроки,
світ без вас і так жорстокий!
Нащо сей безглуздий суд?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
ЖИВИ В КОХАННІ
Прости мені за особливий стиль.
Я не присутня нині на цім святі,
а ранній морок лагідний, густий
мої думки омріяні крилаті
тобі ніяк не може донести.
Ти в серці два кохання помістив,
вони любов’ю й ніжністю багаті.
Чи ж уживуться?.. Можуть прирости…
Любов живе не завжди в благодаті.
Яку більш обігрієш, захистиш?
Хотіла б ще тобі розповісти
про спільні весни, й рими на підхваті.
Втім, досить, хай тобі завжди щастить
у дні буденні, світлі й полосаті.
Я сильна, не хвилюйся і… прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
НА СЛОВО ВИЩЕ
Ти чуєш нутром інших,
хто словом тобі ближче.
Душею пишу вірші,
стаю на щабель вище.
Натхнення значні дози,
і в серці бринять струни,
щоб ти уникав прози,
я грію твої думи.
Неволю твоє серце,
купаю його в ласці,
для мене воно б'ється,
такого нема в казці.
Ген зорі задув вітер,
і «вчора» пішло в небо.
Твоє почуття світле
тримаю, як скарб в себе.
Ціную твої твори,
шаную твої ноти,
а світ стереже хворий,
за нами біда ходить.
Зреклася пітьма сцени,
світанок торкнув краєм.
Плекаю для нас весни,
хай душі живуть раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
* * *
Коли втрачають мрії смак, міняють колір сни.
і думка по собі сама – нема такій ціни.
Коли душа не жде уже ні іскорки тепла,
там пам’ять дати стереже, де вистигла зола.
Коли з безсоння купідон шукає стріли й лук,
арбітром вплутається дощ, міняє курс і звук.
Коли ж під серцем, як змія заляже сніг зими,
стискає груди друге «я» простиглими крильми.
Переставляю пазли днів, то холод, то жара.
Й міркую – в течії складній, життя, ніяк не гра.
А може в завтра наугад, з одним крилом до зір?
Не оглядатися назад і снам наперекір.
Тоді відчую солод мрій, а це душі політ.
Зітру щоденники старі, що затуляють світ.
Тоді розрадою вночі і благодаттю днів
вогонь побачу від свічі і сонце у вікні.
Тоді і каверзи життя прийму за прикрий жарт,
словесне викину сміття… пора іти старт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
* * *
Тобі усі слова! Думки про тебе
їй спокою понині не дають.
Вас вірші підняли б на слави гребінь,
вони і дотепер на сполох б’ють.
Їй вповільнити б трохи голосіння
душі, котре ніяк не від болить.
Вона живе тим днем передвесіннім,
де спрагло ви кохалися колись.
А ти? Живеш в своїх привичних буднях
так, ніби тої ночі й не було.
А мрія! Стало їй затісно в грудях,
й змахнула неопереним крилом.
Чому ти недовірливий і впертий,
хоч кілька слів приємних напиши.
Отямся! Не дозволь коханню вмерти,
надію на майбутнє їй лиши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
* * *
Щастя розламалася підкова.
Кажуть, все минає, й це мине.
Я для тебе просто випадкова,
інша вже зробила хід конем.
І вродлива, і в душі психолог,
і слова улесливі, як мед.
Я не підпущу до серця холод,
хай він вас розлукою продме.
І підкову більше не з’єднаю,
той непотріб вже не зв'яже нас.
Непостійний ти в коханні, знаю.
Хай тепер хвилюється вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
ЗРАДА
Стоїть, як вкопана вона, з лиця міняється.
Цей тип у ролі пацана, в любові знається.
Тріпоче серце, гнів пропік, вердикт вирішує.
Її коханий чоловік в обнімку з іншою.
Безмовна сутичка на мить, чи бій без правила.
В душі клекоче і горить, все від диявола!
Публічні сцени, то в кіно, і рідна вулиця.
Ганьбу не стерпить все одно, і не оступиться.
Любов прогнала, як рабу, бо небо бачило.
Глухою стала на мольбу, і не пробачила.
Ночами злиться і не спить, душа скалічена.
Щораз у скронях стугонить:
«хто, хто та дівчина?».
Час не лікує, навпаки, лише знущається.
А він кохав її таки, теж бідний мається…
Заблокувала телефон – шукає істини.
Такий собі оксюморон, затята – вистоїть.
Гординя стихла, що тоді? На серці порожньо.
Вони ще надто молоді. І в різні сторони?
Урок дошкульний і гіркий, і біль лавиною.
Він визнав помилку таки, прийшов з провиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
* * *
Ще думками влітаю в весну, там де мрії недавні
дивовижно плекали надію на завтрашній день.
Загадай зустріч в липні, якщо не було її в травні,
налаштуй на побачення декілька віщих знамень.
І не так щоб чекаю. Се дивні фантазії серця
скласти крила прохають, здались від убогості слів.
Запроси в лоно літа, нехай почуття схаменеться,
розірви тишу враз, що павук в безгомінні наплів.
Важко Музою бути. Складніше – душею поета,
прав на похибку і на фантазії вчинків нема.
Втім, судити життя однобоко паршива прикмета,
отже зустріч потрібна будь що, віч-на-віч, зокрема.
Ти в заклад жартома поділився душею так просто,
необачлива я зрозуміла невірно дива.
Тільки ноша тепер відчувається болісно й гостро,
кожен крок по дорозі фортуна рахує за два.
Гасне тихо задушлива ніч. Зорі від чаклували.
Надто вільно любов закрутила на щастя спіраль.
Не заплаче за нами роса… ми в полях не бували,
нас остудить зима, чудернацьких снігів пастораль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
* * *
Синиця спурхнула з твоєї долоні,
прийшло відчуття невідоме й чуже.
Печаль огорнула, та я ж не в полоні,
я вільна пташина й довіку уже.
Розквітне весна і зозуля невдовзі
комусь напророчить щасливі роки.
Я порсатись буду ночами у прозі
і гнати від себе про тебе думки.
Сувої зі слів – від журби порятунок,
можливість утриматися на плаву.
Я знаю, я вірю, життя – подарунок,
тому і живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
КОЛИШНІ
Як було мерехтливо-зоряно
у полоні весни-чаклунки.
Там і твій шлях.
Чому ж розораний?
А по ньому – слідів малюнки.
Не мене ти шукав між іншими.
Сталось начебто випадково.
Я тебе прив’язала віршами,
я тебе вчарувала словом.
Як гуділи хрущі над вишнями,
соловей захлинався в лузі,
ти прощався тоді з колишніми,
ти новій уклонився Музі.
Вже здавалося в світі білому
ми довіку. В архіви вірші!
Але вишні боками спілими
нагадали – є ще гарніші.
Марно все. Спокушати римами
не поможе, бодай, Всевишній.
Стануть знов почуття нестримними,
якщо в серці живуть колишні.
Хоч і знала, що світ тримається
на взаємній святій любові…
Чом душа із безсоння мається,
а при зустрічі мучить совість?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
ВІЛЬНА ПТАШИНА
Любов прийняла в нагороду,
мов зерна з розкритих долонь.
Не знаючи лиха природу,
я вільна пташина від роду
летіла до тебе в полон…
Ти сіяв безпечно словами,
й зростав обіцянок бур’ян.
А там, за гіркими жнивами,
розлука лягла поміж нами,
затьмарила рідне ім’я.
Даремні фальшиві зітхання,
спокути запізні слова.
Іди геть – єдине прохання!
Ти легко відрікся кохання,
коханого ж просто вдавав.
Немає за чим жалкувати.
Вже душу п'янять солов’ї.
Весна здатна всіх лікувати,
мене не прошу рятувати,
і жалощі зайві твої…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
* * *
Лиши мені мене, я й так сама живу.
Вже не спалю вогнем думок твоїх канву.
В щасливих днях весни мій слід пропав.
Однак,
мене мені верни, душі подай хоч знак.
Я замовчу, їй-бо, у тиші – тло земне.
Верни нарешті борг – верни… мені мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
* * *
Хто там ремствує знов – утомила війна.
Поруч з вами любов, лиш за вами – ціна.
Годі просто пливти, марно гаяти дні.
Ви щасливі вже тим, що вночі не одні.
Догорає свіча, дум полагіднів світ,
на подушці печаль залишає привіт.
Самоти відчуття – хоч зови не зови.
Незавидне життя молодої вдови.
В неї вічна війна, в неї доля гірка.
Мучить душу вина невідступно стійка.
Їй болючі й чужі ваших слів співчуття,
не вражайте душі, сиротливе життя.
Пам’ять як берегти знає тільки вона.
Їй ще довго цвісти дозволяє весна…
25.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
* * *
Нашій бабусі раненько не спиться,
Внуків малих частувати годиться.
Ось уже гірка млинців чималенька,
Є молочко і сметанка смачненька.
М’ясо тушкує, котлети готує,
Ріже салат, мов узори гаптує.
Борщ упріває гостям до обіду…
Стіл сервірує, бо внуки вже їдуть.
06.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
РАННЯ ВЕСНА
Родились із любові
Для ласки і приваби
І котики вербові,
І квіточки кульбаби.
Вітрець пушок гойдає
На гілочках тоненьких,
Промінням вигріває,
Неначе рідна ненька.
Красується гарненька
Весна лише почата,
Світленька і м’якенька,
Як пух малих курчаток.
Мов утекли від квочки,
Розбіглися по схилах,
Жовтіють колобочки,
Й зібрати їх несила.
Красуню прославляти
Піднявся в небо жайвір.
Десь там весна, малята,
У веселковім сяйві.
18.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
МАЛЮЙТЕ
Мій літературний сад я вимушена забарвити в кольори весни, інакше не виживу. Мені треба відновити від торішнього листя стежки, оживити всю рослинність в саду, поселити між гілля пташину, навіяти неповторних весняних запахів, щоб відчути хоча б серцем переміни.
Я живу в передчутті чогось невідомого і бентежного. Тому постійно підбираю кольори світла, котрі залишають відчуття причетності до творення весни. Я літерами вишиваю ніжні кольори щастя, підбираю рожеві кольори ласки. На оголеному дереві розписую кожну квітку у колір майбутніх плодів. Це моя вигадка, але таким чином я вбираю природу у справжність.
До літа ще далеко, а я поспішаю, насичую землю зеленою фарбою, я даю роботу вітру, нагнати хмари, зволожити мої полотна, сухі фарби не дадуть відчуття повноцінного життя.
А ще я малюю крила, багато різноманітних крил, для закоханих, лише вони дають почуття невагомості і польоту, тримають висоту.
Відкрийте і ви свої серця для цієї чарівності, малюйте і ви весняну привабливість і ледь вловиму пристрасть. З весною вас.
23.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012405
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
* * *
З квиточком до тепла, з букетом снів пророчих,
сідаю ув експрес з пейзажем на любов.
А вік – деталі лиш, в вагоні є що хочеш,
придумав провідник, він ворожбит, їй-бо.
З підтекстом милих слів, під звуки серенади,
і з треллю солов’я веселощі грядуть.
В чаруючих очах передчуття відради,
що легковажний принц до серця знайде путь.
До безкінечних мрій приспішують вагони,
малюнками із рим підтримую їх стиль.
Торкаються душі малинових снів дзвони,
оригінальний зміст у досвіт донести.
Здавалося б «уже», і вже безповоротно,
оправдано стік віск – весни сухий фрагмент.
Єхидністю примар надходить вість лоскотно
і спомини про нас розносять мізки вщент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
* * *
Емігрантки чи біженки…
Хто ви?
Прижилися, чи й досі чужі?
З ким ночами ведете розмови
під мотиви паризьких дощів?
Вже здавалось, нема порятунку,
ворог знищив живі кольори.
Вас послало життя за лаштунки
змити лиха й ненависті грим.
Ще ятрять незагоєні рани,
і турбує надуманий гріх.
Багатьох з вас чекають кохані,
словом, духом підтримуйте їх.
Чужина – ненадійні вітрила,
випробовує доля en France.
Не складайте лебідоньки крила,
збережіть силу волі і шанс.
04.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
В РОЗЛУЦІ
Не розлюби її, душа твоя кричала,
вона одна тепер, як перст на чужині.
Не церква, а нечиста багатьох вінчала
у Маріуполі, у Бучі, в Ірпені…
Не відвертайся, чуєш, не її провина,
що в пеклі вижила, катам своїм на зло.
Їх в окупації пропала половина,
вона жива, їй трішки більше повезло.
Не покидай, дай їй можливість повернутись
лебідкою з розбитими у кров крильми.
Не смій, через гріхи від неї одвернутись,
без тебе їй не вибратись з полону тьми.
Не зрадь, вона не зрадила тебе ні разу,
і бранкою з катами билась як могла.
Прости і зрозумій, і не носи образу,
знущання біль вона ще не перемогла.
А ти борися, бийся за свободу вдома,
виборюй кожен клаптик рідної землі.
Хай корчить ворогів в агонії судома,
не дозволяй катам підвестися з колін.
Карай грабіжника й ґвалтівника винищуй,
став на ворожих виродках одні хрести.
Прискорюй гідну перемогу якнайближче,
за жінку, за кохану, за любов, помстись!
29.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
* * *
Вік не міряй сивиною,
не приходить мудрість з віком.
Рік, опалений війною
робить хлопця чоловіком.
В юні голови на фронті
додає війна сивини.
Мудро чинять оборонці,
як життя на волосині.
Балачки про штучний розум
непідтверджені на ділі.
Знімуть світові загрозу
наші воїни умілі.
В перемогу віру майте,
й мудрі рішення, їй-богу
Головне не заважайте,
й вчасно дайте допомогу.
14.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
* * *
Щоранку хочу прокидатися в м’якому ліжку,
а не стелити постіль по тривозі на твердий паркет.
Я хочу спати, не читати молитов чи книжку.
Не слідкувати за польотом траєкторії ракет,
котрі щоденно віру в Перемогу хочуть вбити.
А ми живі, на зло рашистам віримо у майбуття.
Прокляті нелюди не знають що таке любити
сім’ю, родину, батьківщину, друзів і своє життя.
Я хочу дуже мало і в житті так має бути –
спокійні діти в теплих ліжках і коханий чоловік.
Але найбільше хочу, щоб скінчився довгий «лютий»,
що розплодив страждання дикі, вкоротив суттєво вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
ЙОГО МРІЯ
Вона змінилася, трішки постаріла, раніш її пружні груди втратили форму, вільна одежа уже не підкреслює її стан, у погляді, де колись грали іскорки-бісики, все більше ніжного смутку, а у судженнях маліє нестримний веселий тон. Вона стала забувати деякі дрібниці, натомість розказувала періоди життя в яких його не було.
А він досі зачудовано дивиться на неї, він і досі в неї закоханий. Багато років тому його мрія збулася, він з кожним роком чуттєвим пензлем перефарбовував ту заповітну мрію. А його пишна сонячна троянда розцвітала і дарувала тонкий аромат кохання і лише йому. Він домальовував свою мрію, іноді він перемальовував її, бо йому здавалось що вона вгадувала його думки і ставала ще прекраснішою.
Його дзеркало – пам’ять зберігає всі періоди художнього творення і перетворення її образу. Але час невмолимий і вона, розуміючи невідворотність, шепоче йому душею: «я старію». Він про це знає, бо він художник своєї мрії, йому відома кожна рисочка її змін, і думками благає: «не повторюй про це так часто. Ми старіємо удвох, і якщо ти не будеш нагадувати постійно про це, ми вповільнимо старіння. Давай будемо дбати про здоров’я, давай спробуємо просто насолоджуватись життям».
І пензель в його руках знову легко пастельними фарбами підмальовував штрихи коханої. Мрія лишилась мрією, вона змінила відношення до старості, старіти треба, але треба красиво… старіти.
04.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012198
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
* * *
Хто дверима колись помилився,
той піти відшукав сто причин.
Не пишу про любов і не злися,
загубились від щастя ключі.
Почуття не впускаю примарні,
до безсоння вони всі ведуть.
Не принадять й акорди гітарні,
про кохання рядків не складу.
Звів новий лабіринт із ремарок,
і дивуєш своїх читачів…
Захолонув від свічки огарок,
втихли думи, пригод шукачі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
* * *
Ти допишеш за мене вірші,
як полину за сивий обрій?
Такі ж самі, чи й може ліпші,
тільки світлі, правдиві, добрі.
Ти допишеш за мене пісню,
цю – війна обірвала клята?
Може кращу моєї, звісно,
і таку, щоб життям багата.
Час калічить життєву струнку,
підриває її в основі.
Ти вгадаєш, допишеш думку,
як моя зникне на півслові?
29.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
* * *
Я вже не чую, люба, мила,
не пригадаю, як і звав.
Взяли птахи на дужі крила
минулих зустрічей слова.
Як жити далі?
Ще не знаю.
Ти ніби є… та ні ж бо, ні.
Я цю любов не проклинаю
на самоті в холодні дні.
А лише спомини руйную,
нові придумую світи.
Здається, трішечки ревную,
ти не зі мною, з нею – ти.
Осінній сум.
Самотньо наче.
Одноманітні вечори.
Свіча сьогодні жовта плаче,
яскравим золотом горить.
Ще за вікном де-де багрянці
вітрисько весело пасе.
Закрутить осінь листя в танці
й зі мною в зиму понесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
* * *
Приколихав дощ – заснуло місто.
Болить розлука, аж в грудях тісно!
Відходить холод, але не муки,
я чую голос, тримаю руки.
Голублю образ, душею грію,
про нашу зустріч щоденно мрію.
Де в рай дверцята? Повсюди мури –
очам і серцю нічні тортури.
Ти сонця промінь в часи негоди,
душі попутник, ковток свободи.
Палю до рання відради свічку,
й стелюсь рядками у кожну нічку.
Тебе багато в меню бажання
моє безсоння ти звеш коханням…
І знов на місто спустився вечір,
в скарб обертаю буденні речі.
Блокнот і ручка – ціна наснаги,
слів божевілля на творчі ваги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
* * *
Скільки ж протиріч і колотнечі
уляглися каменем на груди.
А розлука обняла за плечі,
і повторює: «невже… забудеш?».
Як забути, де набратись сили,
вгамувати як сльозу солону!?
Зрозумій, моя долоня, милий,
не лягла теплом в твою долоню.
Перекрив словами шлях до щастя,
сили й стійкості молю щоденно.
Цим листом відверто познущався,
не лишив й сподіванки для мене.
Витираю сльози. Сильна жінка
лиш на хвильку викаже слабинку.
Важко! Ніч! Життя нова сторінка.
Відмотати б думи на часинку.
Що тобі без мене нині сниться?
Не сумуй в країні злих містерій.
Розсвіт в небо випустив синицю
й почуттю замкнув навічно двері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
ЧЕКАННЯ
Казав: «Твій Ангел вбереже,
вернусь хутенько, на неділі»…
Летять вишневі заметілі,
цвіте бузкове «щастя» вже.
Каштан лампади запалив –
тепер ясніші навіть ночі,
знов сни занадились пророчі.
Хто в них неспокій потай влив?
Душа воскресла по весні,
твій ніжний голос серце чує,
немов судинами кочує,
вібрує подихом в мені.
Чекати – доля непроста.
Чим поділитися ще, милий,
що набирають ріст і сили
ромашки й маки у житах?
Кульбаби пухом навкруги
траву усипали на лузі,
кумедно лестяться на пузі
цілують хвилі береги.
Зозуля лічить знов роки.
Так хочу вірити, що наші,
щоб спільну долю пити з чаші.
Ні, я не скаржусь, навпаки.
Нас Бог боронить від біди,
собі – терпіння ще прохаю,
твій шлях любов'ю вистеляю,
його тримайся, не зійди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
* * *
Ну чому бредемо ми, як жебраки
по пустелі ще недавно спільних мрій.
Розтріпали в спорах пера-писаки,
тиша тулиться немов в монастирі.
Наше завтра меланхолія звела,
й жалощі нездатні – ними не лікуй.
Від байдужості спітнілі дзеркала,
видихаємо кохання нашвидку.
Скільки осягнути мудрості мені,
так щоб істину пізнати не з вином?
Як уберегтись від беззмістовних днів,
для рядків веселку повернути знов?
Де щоночі тиша стулює вуста,
ніжні почуття мертвіють, перевір.
Долю й відстань у вину не став,
все одно не виправиш пророцтво зір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
* * *
Єство останніх слів твоїх – молитва!
Букет весни, на щастя талісман.
Природно, не за римою гонитва,
а почуттів нечуваний романс.
Ти у стосунках був завжди відвертим,
а у порадах незамінним був.
Нам не призначено в один день вмерти,
бо шанс на вічність ти уже здобув.
Любов – титан. Не убачає ранги,
одній-єдиній честь ти віддаєш.
Ти найсвітліший, найніжніший Ангел,
гамуєш словом зародки пожеж.
Час розірвав стосунки достроково,
трактує, як нам жити, поготів.
Його колись вчаровувало слово.
Наш Космос відтепер осиротів.
Весна пішла й я віддалитись мушу.
Вже літо пришановує медком.
Прийми його дари, хай зцілить душу
натхненним невибагливим рядком.
В коханні не судилось бути разом,
не пощастило вижити в імлі.
Але любов, відточена алмазом,
і після нас не згине на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
* * *
Навіщо було кохати?
Для тебе ж я так… ніхто.
Як кажуть, не тре вдягати
з чужого плеча пальто.
Не витримав іспит, здався,
в сімейному колі збій.
Чуже нетривале щастя.
Такі справи, друже мій.
Слизнула жаги лавина,
негадано і всліпу,
Потрапили ми невинно,
у сіті любовних пут.
Ще ліра без слів мовчала,
та нічка була ясна.
Зима нас тоді вінчала,
а в душах цвіла весна.
Печально, втім, ненадійний,
той світ, що створили ми,
душа плаче ностальгійно
стою на межі зими.
Біжать тихо рік за роком,
нарізно життя, хоч плач.
Уже не завдам мороки
вертаюсь в свій скит, пробач.
Розлуку без сну смакую,
у серці фальшивий ритм,
хай слово тепер лікує
вервечкою теплих рим.
А доля поставить крапку,
міцні розірве нитки.
Почати життя спочатку
не надто вже путь легкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
Л О В Ц І
Крила поламали враз журавлям,
прийняла нерадісно їх земля.
Закували намертво в темну кліть,
щоб уже й не мріяли про політ.
Не почує Всесвіт більш птиці крик,
тісно, не розправити в кліті крил.
Їм на мить дістатися б до зірок –
пильно контролюється кожен крок.
Мариться журавликам висота,
в’їлася у крилонька ржава сталь.
Вирвати хоча б один клятий прут.
Знають, тільки мертвим кліть відіпруть.
Лиха невмолимого стало вщерть.
У такій безвиході, краще смерть.
Світе непривітливий, вже ж не злись,
лиш по смерті душеньки линуть ввись.
Нелюди, до здобичі ви – ловці.
Вже комусь позначили знову ціль.
Тільки вольність простору окриля.
Як жорстоко скривджена ця земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
МРІЇ ПРО МРІЇ
Повітря – на меду настій, п’янкі парфуми.
Ти під каштаном сам не стій, замерзнуть думи.
Палахкотить вогнями май, ніч запалила.
Спів соловейка переймай, розпростуй крила.
Пашать квіткові килими, коханим втіха.
З душі неспокої зніми і глибше дихай.
Весна. І знову не для нас, як все непросто.
Моїх приємних кілька фраз летять у Космос.
Ще телефонних кілька слів і сподівання.
Чи ж попадемо хоч вві сні в обійми травня?
Каштани лагідні свічні і вдень невгасні.
Думки обплутали сумні – короткочасні.
То серце мріє, то мовчить, то душу тішить,
то ніжно скрипкою звучить, то сіє вірші.
Глузує доля і нехай, їй глум не вдасться,
твоє невдаване «кохай» – перлина щастя.
На полотнині рій зірок у передранні.
Я вірю, зробимо ще крок на зустріч в травні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
МОЛОДА ВДОВА
Чи ж справді вона надто грішна,
нещастя по вінця незваного,
війна відібрала коханого…
Не плаче любов безутішна.
Ні крику, лиш стогін, а свідки –
німі переконливі докори,
що доля полинула соколом
й розради чекати нізвідки.
Покояться в тиші холодній
недавні обійми і пристрасті,
котрі ще не встигли, не вистигли,
страждають в печалі скорботній.
Гукала на ложе надію,
впивалась його рідним запахом,
любов пробивається спалахом,
і гасне… без права на дію.
Душа затаїла скорботи
Доволі! Не буде істерики,
не треба хрести, а ні хрестики,
є погляд із фото навпроти.
Ще випалить душу на попіл.
Не втілиться те що запрагнеться,
вона за життя ще наплачеться.
Страждання земні будуть… потім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
* * *
Тихоплинне життя
тихим спокоєм моститься в серці.
О, якби ж то знаття,
чим ця тиша для тебе озветься.
Може щедрістю рим
на вселенських стежках передрання,
де старий пілігрим
вже закінчив з сумлінням змагання.
Повернувся у скит
справ земних будні розсортувати,
наносив їх навкидь
душу спраглу в літах лікувати.
Ні гравцем, ні жерцем
ти себе нігди не удостоїв…
Пахне чай чебрецем
і ромашково-м’ятним настоєм.
Пахне спокоєм ніч,
ароматами воску просякла…
Сон спустився опріч,
й дума втихла, до ранку заклякла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
ВЕСНА У ГРУДНІ
Я перекреслила всі будні,
прийшла весна до мене в грудні.
Зайшла й лишилася надовго
моя весна і більш… нікого.
І серце вільне, й думка вільна…
Ні не кричу, не божевільна,
і у нірвану не пірнула,
лиш тиха втіха огорнула.
Ти вже забув, як пахли ночі,
як блискотіли щастям очі.
Любов на відстані – омана.
Я знов незаймана, жадана.
Не тре що-небудь, вже й не треба
те головне, що йде до неба.
На небесах давно пустеля,
мої думки тримає стеля.
Свіча, як пристрасть вгасне скоро,
й димок розвіється бадьоро,
а в зачароване свічадо
проникнуть спомини у спадок.
Уже скупі про нас новини,
чуток спинилися лавини.
Забудь провини і не сердься,
побережи пульс мого серця.
Навіщо муки і тортури,
розпочинай рік з увертюри.
Ти зупинятися не здатен,
на потім буде що згадати.
Я ж не злітаю безпричинно,
в своїй весні знайшла спочинок.
Не дістають пліток уколи,
душі спокійно, як ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
СЛАВЕНЬ КОХАННЮ
Дорікнуть мене:
– Часи такі складні,
йде війна і, вочевидь, остання.
Ти ж усі рядки присвячуєш весні,
й про любов слова та про кохання.
Винна. Виправдань не буде і нема,
кожному – і ноша, і дорога.
Тільки без любові світ не світ – тюрма.
Без кохання, нащо перемога?
Зі світлин хтось переписує війну,
хтось побачив бій з телеекранів.
Множать римою статистику сумну,
сидячи безпечно на дивані.
Не була на фронті, тож не опишу,
ні сумних, ані веселих свідчень.
Я завжди в душі святу любов ношу,
і чимало лагідних освідчень.
Чи в окопах, чи на лінії вогню
воїни – закохані й кохані.
Їх сердечним словом може вбороню
про любові порухи весняні.
Є сьогодні перевірений зв’язок,
доступ вільний є до інтернету.
Випадково може, хтось хоча б разок
тепле слово передасть поету.
Вірю, переможно скінчиться війна,
пересохнуть сліз жіночих ріки…
Доки править балом злісний сатана,
рими про любов – хороші ліки.
В цій борні юнак, дорослий чоловік –
кожен вартий на звання героя.
Їм потрібне слово на передовій,
а коханню славень – справжня зброя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
ЗМАГАННЯ
Сіріють мерзлі і брудні сніги,
ночами дошкуляє морозенко,
а вдень тепло спускається низенько
звільнити від зими поля й луги.
Сьогодні вперше за багато днів
дихнула днина лагідно весною,
уся округа стала осяйною,
як березень згори запроменів.
Надвечір світлі краплі на шибки
понакидав проворний дощик рясно,
та вигулькнуло сонце одночасно
й затерло променем усі мазки.
Хто швидше холод звідси прожене
змагається природа день при днині,
вселяє в душі світлу віру по зернині
в чудесне переродження земне.
13.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024