| Сторінки (4/327): | « | 1 2 3 4 | » |
Невідомість завжди залишає надію і шанси,
Хоч вона і густа , як туман на долоні боліт,
Непробудно в'язка, як безмісячна ніч, і щоразу
В ній зникає протоптаний звечора росяний слід.
Невідомість стискає і час , зупинившись, тісниться
Поміж сходом і заходом, змінює надписи дат,
Де у числах байдужих стає невідчутно різниці,
Та і йдуть вони одне за одним чомусь невпопад.
А якщо за туманом зворотного ліку початок
Невідомість завісила щільно? Не видно ні зги...
І здається безглуздим ступати за край і кричати,
І піщинок потік споглядати немає снаги.
На вербі причаїлась віщунка, дрімає, не кряче ,
А в болотних осОках заснула стара німота.
Невідомість закінчиться ранком , і голос тремтячий
Скаже тихо - проснись, я туману клубки розмотав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Повертався чорний бусол.
До гнізда б йому скоріше!
Та чому це в лісі пусто?
А пеньки, як рани свіжі.
Тирса ще не почорніла,
Де- не- де кущами вкрита,
В них синиці легкотілі
Відправляють панихиду.
Мертве пустище зніміло,
Як порізи в нім дороги,
Вибиваються несміло
Порослі сліди убогі .
Сумно. Залишки гніздів'я
Перемняли дужі шини.
Чорний бусол оглядівся-
В зиму канув ліс гостинний.
Дякую Артуру Сіренку за образ цього дивовижного птаха .
В Україні гніздується тільки 400 пар.
Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі Лісостепу, фактор непокою. В омолоджених лісах, не знайшовши старого дерева, лелеки будують гнізда на молодих деревах, у яких під вагою гнізда ламаються гілки і гнізда з яйцями або пташенятами падають на землю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984168
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2023
Пройтися босоніж по сонцем нечіпаних росах,
Легкого ознобу пізнати від холоду трав,
І вийти на стежку суху, там тепло розлилося
У місці, де промінь палкий її розцілував.
Торкнутися поглядом космів нічного туману,
Що злякано влігся у схований в лузі рівчак,
Чекати на мить загадкову, коли він розтане,
Безсило спустивши пасмо по вологих корчах.
Завмерти в ранкових обіймах- спокійних і теплих.
Без остраху глянути в даль, у спопелений схід.
Повірити- пташці співочій дароване небо
Безпечне і чисте. Всміхнутись метелику вслід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023
Я ріка, я не можу текти, куди кличеш,
В мене є береги, зрозумій.
Ти не дмухай настирно, здіймаються брижі
На спокійному плесі, де сонце і тиша.
Вітре мій .
Кам'яним берегам підкоряються русла.
Гладить гравій на дні течія.
У затоці безвітрій чегатиме бусол,
Я круг нього спокійним теплом обернуся .
Не твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2023
Не наслухаюся стоголосся
У пробудженні юного літа,
Де проміння ажурно сплелося
Поміж гілок оновлене сито.
Ще прозорі у листя долоні
Загрубіють від сонця і вітру,
І примусить безжальне осоння
Щільно зімкнутій тіні радіти.
Та сьогодні у розпалі травня
День погожий так м'яко розлився,
І кульбабову розсип недавню
Піднімає, як слід янголиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2023
Знайомим словом обійми
Торкнися голосом
Підкравшись вечором німим
Сріблястим полозом
І на розпутті між ярів
БлиснИ під каменем
Ще там вогонь не догорів
Де б ти шукав мене
Стікає у провалля дим
В кущі шипшинові
У трави шурхіт заблудив
Застиг росиною
А глухо окрик як не мій
Зависнув місяцем
Бо ніжний і підступний змій
Вже не зустрітись нам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
Пісня для tru
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.
Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,
Як відірве вітер іскру від золи,
І підніме, невгасиму, до зірок,
Щоб комусь кохання знову розцвіло.
Коли ж сонце стане сниво проганять
То залишиться в долонях пташеня.
І примариться мені , що в ковилах,
Де грайливий вітер з полум'ям гуляв,
Там журавка не покинула гнізда,
Я ж пішов, її ні разу не згадав.
А сьогодні, як заплакав дощ за склом,
Ніжне сниво гірко серце обпекло,
І лягла дорога зоряна назад.
Та не здійме вітер іскру в небеса .
Сон розіб'ється об ранок на шматки,
Журавлем до сонця зніметься швидким.
Обіймала, шепотіла , як колись,
А на ранок попросила- відболи .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Збігає час, його тоненька цівочка
Рудого кварцу, що тече секундами
Спадає м'яко, а у серце цілиться
І тихо ранить фразами забутими.
Як лоскіт хвилі, чи крило метелика
Годинник шелестів піском відміряним.
Ти жартував, що то два наших келихи
Міняються бажаннями і мріями.
Лягли піщинки в жменю нескінченності,
Завмерла дюна в захід пофарбована.
Зі скла здимаю я пилинки ревносно
Й перевернувши, келиха наповнюю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну , нестійку.
Її минула ніч порвала в клапті.
Вона не стала зоряною справді,
І попіл осідає на бузку.
Смеркає, у безмовність боязку
Спішать за вітром хвилі ароматні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Дай мені свою скроню, до неї торкнуся я пальцями,
Далі чуба скуйовдю- напевно, що сивий , як є.
ЗавихрИло чомусь. Хоч і сумно, а ніжно і вАльсово
Нам з тобою платівка про давню любов дограє.
Притулюся до шиї, вдихну теплоти непідробної,
Підіймуся навшпиньки й руками тебе обплету.
Уявити по іншому все, що прожито, не пробую:
Світ розділено навпіл, й ти в нім до безглуздя впритул.
І дорогу назад твоя доля розмила, розвіяла.
Хоч і ждатиме мати, щоби доторкнувся плити.
Знаю, скільки разів та дорога думками проміряна.
Чуєш, скроні торкнулась.
І в сон попрошуся прийти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Почуй мене, коли мовчу,
Почуй.
Як б'юся краплями дощу
Відчуй.
Як ночі одягну парчу
Почуй,
Як променем затріпочу
Й лечу.
Ти наблукавшись досхочу
Почуй,
Мій норовливий втікачу,
Прощу.
Я промовчу до хрипоти,
А ти
Хоч як заплутались сліди-
Знайди.
По грудах сірої руди
Пройди,
В ній тЕпліються злитки див-
Знайди,
До серця жменю теплоти
Вклади ,
І звільнений від гіркоти
Прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Гей, ви дні неупинні, нестримні роки!
Так багато лишИлось позаду.
Мені ж хочеться ще навесні пелюстки
З польової ромашки зірвати .
Дуже швидко промчався буланий табун,
Несучи жовту осінь на гривах,
Зупинивсь недалеко в зимовім степу,
Білим став і чекає зрадливо.
Та я знаю, що варто лише підійти,
Й понесуться солОві у весну.
Але вірю, між ними знайдЕться один
Щоб мене до ромашок довЕзти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
Обсипається сад у віхолі,
Примхи вітер свої не стримує,
Вистиляє пелЮстки- пікселі
На картину трави килИмної.
Підрожевлює і підбілює,
Де лиш доторком , де заметами,
Випадковість рукою вмілою
Вистиляє стежину ведами.
Я читатиму непізнавану
Сама- веду утаємничену,
Вітер стишений поміж травами
"НамаскАр" пелюстками вишиє.
Бо одною для всіх оселею
Колисає Земля в незвідане,
Голубим і зеленим встелена.
Так для чого на ній горіти нам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
За туманами літа, настояними чебрецями,
Де полоще свої босі ноги нещадний світанок
Коли ніч відступає, спаливши бажання безтямні,
День настане.
За кружляючим листям, що осінь розносить по саду,
Де і вітер хмільний від осипаних яблук червоних,
Опускається небо на землю дощем зорепаду
Та й в долоні.
За снігами пустими, де шлях між заметами стерто,
І закутались тіні у іній ранковим морозом,
Щось в долоні мої упаде й запече так нестерпно.
Мабуть, сльози.
Та як березень знову до чорного сніг зацілує,
Сонце в краплях обізветься піснею голосною,
Захолоджені з ночі долоні свої простягну я
За весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
Я б пішла- з автоматом, з гранатою, з тим,що було б.
Учепилася в горло, й давила б, давила, давила!
Ти пробач мені, Боже, з молитвою сплетене зло,
Що породжене злом , від якого сховатись несила!
З амазонкою зовсім не схожа- легка і м'яка ,
З мене сльози горохом, як тільки втрачаю надію .
Але навіть не знала, яка в мене сильна рука,
Донедавна я думала, лиш обіймати умію.
Та за муки безпомічних, за охололе маля,
За синів, хто в багнюці в окопах, в бою і в полоні,
Хто гарячою кров'ю оброшує рідні поля-
Хватить духу зімкнути на шиї сталеві долоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весна обіцяла мені віднедавна
Простягнути між нами омріяних райдуг мости .
Все, чого б не хотілося, трапиться з нами,
І на сум учорашній складемо весняний ремікс.
Ну а травень не стане лякати громами,
Нам щоразу даруючи райдуги зведений міст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
О мить! І я в тобі колись розтану,
Та розіллюся сотнею струмків.
Вертаються травою води талі,
Просочуються в бруньки боязкі.
Ти вічна, мите! В плині трансформацій,
В постійному згасанні- то не тлін!
Так хочеться віддатися сповна цій
Весні початку нових перемін.
Заквітло. Мить, й пелЮстки сіє гілка,
Де перший лист ховає зав'язь. Мить-
І літо розлилося по узгірку,
Достиглою ожиною пахтить.
Метелик, що пірнув у мить надії
Чи налітався, а уже висить
Десятком лялечок, де сонце гріє
Нове імаго дивної краси.
А мить за миттю відквітує літо
У райдугах і травах степових,
Та на підмостки золотава вийде,
Продефілює пишно, й не зловить...
Мить задощить, і миттю захолодить,
Метелик- гусінь вклякне у корчі,
Чекатиме, допоки талі води
Відродяться, життя роздаючи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
І до чого ті крила, якщо не бажаєш польоту,
Звично й тепло тобі потопати в медовому сниві,
Зігріватися пледами із чергової добрОти,
І при цьому завжди мати чистими руки хапливі.
А тобі ще і крила, щоб все, і сповна, і відразу.
Бо такі у дитинстві, мабуть, колисались чортами.
Та у мене й подавно немає на тебе образи.
Нерозправлені крила за спиною позаростали.
А мені- ну хоча б як метелику, тільки на літо!
Або як голуб'янці- на день одягнутися в небо!
Крила мав, а боявся на них від землі відлетіти,
А то , мабуть, і краще, бо небо чистіше без тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Чаруючи, звільню тебе від щему,
Шепочучи, за шию обплету,
Любитиму, і стане біль нікчемним,
Зітру із губ цілунком гіркоту.
Одна на світі знаю я, про що ти
Нахмурився гусеницями брів .
Спішу долоні на запалі щоки
Покласти, щоби смуток відболів.
З очей у очі переллється небо,
А з ним тепло моїх любовних чар.
Чекаю- іскра в погляді мигне, бо
Забудеш те, про що собі мовчав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли бувала, й що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
То білий сніг на них, то жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
А то, в одну, натоптану , сплелись.
І хто тільки до мене не заходив!
Жаданий, випадковий і чужий.
Пекла жага, стікали талі води-
Було всього на плетиві стежин.
Іду по них неквапно слід за слідом.
Під ноги стеляться і спомин бережуть,
Життєпис довгий ними віхи мітив,
А десь за ними Бог проклав межу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Які ж у тебе , Господи, заграви!
Щоразу, як уперше, Ти вражаєш!
Сідає сонце, й відблиски пожару
На білім цвіті міняться яскраво.
Вишневий сад вібрав кумач небесний,
Що ллє за лісом схований прожектор,
Й уклались ніжно пелюстки рожеві
Перуками на вишнях- баронесах.
Дихнути, зачарована, не взмозі.
Бо скільки днів ховали хмари сонце!
Тепла і світла жалюгідних порцій
Нарізав квітень, нишкнучи в тривозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
З прохолодою, ніби скривджена,
Хмурить брови важкі над обрієм.
Усміхнулося сонце трішки нам,
Й знову трави дощами пОпрані.
Молоді, від роси згинаються,
Вітром ранішнім закуйовджені,
І кульбабки стулили нАміцно
Перший погляд свого народження.
Прохолодою розповзається,
Обпорошує дрібним дощиком,
Чи то скривджена, чи то кається,
І кидає сльозу на щоки нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Здавалося, непрощене явив ти.
А хто я в нім? Сестра, подруга, мати?
Простити все, бо Він учив прощати?
Здійнятися за силою молитви
І прощення прийняти, як причастя .
Відкинути всі тіні, відмахнути
Рукою, де відбився слід воскОвий.
Зректися тим любові , а чи болю,
Того, що нездійсненне, чи забуте,
Й простити все, залишившись собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023
Горіхи розпустили чорні крила
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Із них сповзла, і зародки охоче
Відкрили прийми цвіту непорочні,
І звісилась сережок бахрома.
В м'ясистому безпристрастному гіллі,
Що викували дужі ковалі
Із чавуну, по жилах зціпенілих
Від коренів снага заструменіла,
Підтягуючи соки від землі.
І зрітимуть плоди, на юність схожі,
Що набухає жагою життя,
Яку щодня цікавить і тривожить:
- А завтра як? А вже сьогодні, може?
О ,як бажання ті палахкотять!
Та прийде час, в долоні ляже кожен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Прийшла весна. Сумна, вже друга поспіль.
У цвіті і піснях своїх німа ,
Її, щасливу, буревій зламав
Відтоді, як у спадок перший постріл
Залишила в Борисполі зима.
Схиляються в поклоні ніжні трави
Від важкості небесної сльози,
В безлистім гіллі- відгомін грози,
Як рев звіриний. Враже, хто дав право
Тобі на зло? І хто сюди просив?
Заліза дощ над мирними містами.
Вдивляються в запінені тернИ
На фронті дрони, птАшки- вістуни.
ПронЕслись Великодні дзвони . Встало
Правічне сонце другої весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Краплин дрібних у ранку сірім дотик,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
Лежить на голих тополиних списах,
Обкутує на їх поставах лисих
Із омели зеленої руно .
Але кизил при степовій дорозі,
Як новорічна іграшка горить
Поміж сусідів сіро- голомозих,
Й хоча зраннЯ на нього дощ моросить,
То ніби сонце блиснуло на мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
Цвіти, вербО! Пручайся , кожна брунько!
Тягни до сонця листя і квітки!
Весняним святом відзивайся лунко:
Ось Він іде під пальмові гілки!
"Осанна!"- з уст дитячих похвалою,
І з кліток вилітають голуби,
Бо Отчий храм, забруднений хулою,
То місце покаяння і мольби.
Хвала Тобі, Премилосердний, любо
Пробуджений Тобою зріти день!
Поклони б'ємо - захисти від згуби
Розгублених, слабких Своїх дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
https://youtu.be/liQKwjH9mlw
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Щось втратила, яскравий звично штрих
Дощем розмило й висушило вітром,
І спалах райдуги з пейзажу зник,
Залишивши відбиток непомітний.
Малюю вечір, а по ньому- ніч.
Не бачу, як пробуджуються бруньки ,
З чохлів зимових лізуть навсебіч.
Весни немає на моїх малюнках.
В густу щетину із тоненьких трав,
У золото розквітлого кизилу,
У білих лебедів, у срібний став-
У все налито чорного акрилу.
Між тубами шукаю кольорів,
Знайти б хоч невеликого зі сріблом,
Щоб місяць, як уповні, заяскрів,
А від зірОк і чорне небо зблідло,
ЗасИніло по краю, й потекли б
З його палітри фарби невеселі,
Відкрили сяйво теплої охри,
Де в плетеному з променів фотелі
Гойднеться ранок в залишках жури.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
Помилуй, Боже, від тяжких думок,
Від помислів недобрих, тяжко- сірих.
Хай розбиває їх у Тебе віра,
Піднось мій дух , підтримай бренне тіло,
Щоб перетік молитви не замовк.
В тягучім довгоплинні хмурих дум
Дай сили віднайти надії іскру,
Убережи від нападів зловісних,
Вгорни мене у тепле сяйво істин,
Почуй мене, і я не упаду!
І немічність і плач мені прости,
Своєї віри в Тебе не утрачу,
І на холодних пальцях віск гарячий
Відчувши, стрепенуся- маю, значить,
Надії світло, що даруєш Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Я руки піднімаю, щоб злетіти,
Але не пташка, і тому не можу.
Чому ж мене бездонне верховіття
Щораз бентежить, манить і тривожить?
Хоча би зачепитися за хмари
Немов рукою поглядом, і линуть...
І так не зможу, завше бо тримали
Причеплену корінням бадилину:
Молитва, місце зліва по наОсу,
Біля вікна, де в сонячні потоки,
Простягує розлога абрикоса
То цвіт, то плід, то гілля, голе поки;
Любов тримає тепла і безмежна,
Турботи і бажання, обіцянки,
До батьківських дверей тримає стежка,
Дзвінки, яких щодня чекаю зранку.
Тому і птахи на старезних вербах
Радіють, що вернулись щебетати,
Й наспівують - мені нема потреби
У висі тій, вона для них, крилатих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023
Шовковиста трава чим гарніша, тим ріже болючіше,
Чим ясніший вогонь, тим він буде сильніш обпікать,
Чим ніжніша троянда, тим тоншими ранить колЮчками,
І гарячої пристрасті швидко всихає ріка.
А чи спокій м'який, шепотливий, без духу і кольору
Проміняєш для себе за шовк, і жагу і вогонь?
І чи дійдеш далеко ходою повільною й кволою,
Залишаючи сенси життя- від життя осторОнь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023
Мені коханець дивиться у вікна,
Як тільки-но я світло вимикаю.
Сьогодні- повноликий і привітний
Залив мене сріблястим водограєм.
Я так люблю його обійми ніжні!
Легка рука заплуталась у коси.
Мене із ним чекає дивна нічка.
Який він красень! Хоч і безголосий.
А то, буває, жмуриться ревниво,
І виглядає зовсім непомітно.
У ніч таку для мене зірок зливу
КидАє до шибОк блакитним світлом.
Та сердиться недовго, тішить знову
По нОвому, і так щоночі різний.
Нехай і не зігріє теплим словом,
Бринить в мені його срібляста пісня.
Постійний мій коханець- місяць ясний.
ЗрадлИвий, знаю, хоч бува й рогатий.
Але мені таку дарує казку,
Що я за неї ладна все прощати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Коли збирають краплі хмари сині,
І думають, куди їх варто злити,
У неквапливо невисокім плині
По них дорога в небеса відкрита.
А вітру подих свіжий прохолодний
Підхоплює- ставай бо, не барися!
Он звішено легкі прозорі сходи,
І опустилась висота імлиста.
Наважуйся, злітай дощу напроти!
У сяйво блискавиць, в розкати грому!
.....
Чекаючи казкового польоту
В дорозі завмираю нерухомо.
Раптові краплі лунко, як горіхи
Поодиноко об дорогу б'ються.
Та мить одна- і їх летить без ліку,
Іще одна- й вони в калюжах- блюдцях!
А поблизу немає і навісу,
Із дерева така дірява стріха.
Ллє дощ ,на плечі довгі цівки звісив,
Холодний і важкий, і не до сміху .
Стихає... Чутно, як він землю поїть.
Повітря- нарізай ножем на скибки,
Смакуй, як воду хмар смакує поле,
І слухай грім, що десь лунає хрипко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Згадаю нас, ступаючи безсило
По битому безсонню опівнОчі.
А згадку, ніби крок, перекосило,
Бо стежка мокра, встелена місИвом
Із битих спогадів, надій, бажань.
А хочу
Себе відчути тим дівчам щасливим.
Згадати час, де починались квітом
Нетоптані весняні хвилі рясту,
Де кожен погляд був таким привітним,
Медовий дух завжди приносив вітер,
І де було твоїх цілунків рясно,
Та диво слів з простих знайомих літер.
А потім диво- у рядки гарячі-
То перші вірші, ніби зорі стиглі,
Народжені чеканнями побачень
Поміж ялин, де тільки дощ- невдача,
Коли у вечір закрадався тихо.
Про що сьогодні він в безсонні плаче?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023
Несмілий березень грозиться снігопадом,
Стерніють ще незорані поля,
Синички розтеленькалися радо,
І раптом- чутно пісню солов'я.
Звідкіль так рано? Де взялась, пташино?
Зима не встигла за поріг піти,
А люба серцю пісня ніжно лине
Немов із раю звуком проллятИм.
І я здивовано стою, відкривши рота,
Та споглядаю пильно догори-
Злітає чорна в крапочку босота
З безлистих напівсонних яворин .
Вернулися завсІдники тутешні,
Знайшли ще голий мій вишневий сад,
Та я віддам і вишні і черешні
За звуки березневих серенад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Угрузла стежка, вимощена батьком,
Земля її укрила споришем,
Беззахистна під вітром і дощем
Лускою фарбу осипає хатка.
Старезних яблунь витяглося гІлля,
Шкребе лишайник, що заліз на дах,
Трутовиками затінок пропах,
І стовбури кошлатяться струпінням.
Чорніють мітлами кущі, колись медОві,
І ранять ноги дотики сухі,
Поріг встелився ковдрою мохів,
Сумує дім дитинства і любові
Вікониці розсохлі цідять світло,
Здається, груба вичахла лишень,
Табак прянИть із батькових кишень,
І вишивки над образами квітнуть.
На діл хододний боса хочу стати
Прощення попросити в білих стін
За морок, пил і неминучий тлін.
Та з покуті взирає Божа Мати.
Між маків дивних осяває ніжність-
Пробився в шибку промінець тонкий
На Нього, хто припав Її руки,
І обіцяє, як завжди , утішить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Чи то хмари несли на собі, чи за хмари чіплялись-
Дикі стомлені гуси, їх ледве помітний косяк
У шифоні рожевого заходу висів зів'яло,
Й опустивши нерівні краї, під сирену закляк.
Я візьму їх в долоню, торкнувши віконні гардини,
Зупинюся налякано в мідному відблиску дня.
А гусиний косяк тонко сплетені руки розкинув,
Ніби ними тривогу, що мчала у небі, спиняв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Приходить страх. Він, опівнічний морок,
Обкутує відлуннями новин,
Стає заціпенінням восковИм.
Та де найти вогню, щоб засвітити?
А за вікном і ранок ще нескоро,
Безсоння у думки застиглі влито,
І проступає там війни потвора .
На стелі тінь, із тіней найсіріша,
Набридлива й небажана, як цвіль.
Незрозуміла, бо взялась звідкіль?
Запалюю свічу Стретенську, гнітом
Вона до мене затріщить у тиші,
Озветься, обіцяючи горіти,
Й нарешті теплим світлом заколише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
Відбувся день. Він сходить із підмостків.
Не варто кликати його на біс. І
Так вижити було у нім непросто!
А під розшиту зорями завісу
Гуде сирена. Ніби пісня бісів-
Їм грає лихо.
Придумав сатана сценарій жахів.
Приносить лиш йому вистава зиски.
А дощ змивав підмостки й гірко плакав.
Чи ж бачить світ- там небезпечно слизько!
Одна на всіх земля, крихка колиска ,
Гойдає тихо .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
Своє минуле торочу по нитці,
Немов картате ткане полотно:
Щось заніміло, щось і досі тисне,
А щось і досі бродить, як вино
І довгими мотаю вечорами
Клубочки дум із різних торочок.
О, з'їла міль! Чи то сердечна рана?
Та все ж міцна та тканка. Поки що .
Де сонячне і світле- то дитинство.
М'які ниткИ, як мамина рука.
А далі- чорне. Зрада досі тисне,
Забута майже, а чомусь щемка.
Червоне- то любов, немов у пісні.
Змотала, а вона ще пломенить.
Всього було в житті, клубки ті різні.
А вечори все довші восени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Ще сонний ліс . Та все ж - привіт, мій друже!
Прийшла до тебе, лиш підсохла стежка .
Твій крайній дуб здаля за мною стежив,
Й за довгу зиму, мабуть, що і скучив .
Сухим підліском під ногами хрустко.
Шипшина розгубила жменю ягід,
Що ніби з них зробив намисто ятлик,
Свою червону вимостивши грудку.
І звуками завихрилась новИми
Застояна за довгу зиму тиша,
Лісний вокал щоденно вище й вище,
Злітаються пташки, де кожна- прима.
А я, у пряні вгорнута обійми,
Чекаю- зараз подих перехопить
Від сірого, та все ж калейдоскопу
Такого милого мені лісного стріму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Як хочеться дощу, що пахне проліском,
І вітру, що торкається метеликом,
І ранку Перемоги з ясним проблиском
По змученій землі, травою встеленій.
Я б сиву старість, що в печалі зігнута,
В чоло поцілувала й заспокоїла:
- Онуки повернулись, будуть квітнути,
Й за все заплатить ворог, що накоїв нам .
Вдихнути повні груди- як же хочеться!
Щоб ця тривога більше не сиренила.
Живих зустріти всіх, віддати почесті
Героям , що себе вже не повернуть нам .
Як хочеться, щоб лік утрат закінчився,
Щоб на колінах- лиш живим із дякою.
Як хочеться дощу, що пахне ніжністю.
Як хочеться!
Та небо сльози змахує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Хурма солОдко - тЕрпка. Зовсім схожа
На післясмак від тебе- дивна мить .
Давно забила днів густа пороша
Те відчуття, та досі струменить
В моїй уяві дух його найтонший .
Такий прозорий, що і не вдихнути.
Хоч відпустила терпкість вуст чуття.
Той плід яскравий, як його забути.
Ти скибку від свого тепла відтяв.
І досі пам'ятаю я хурму ту .
Таку яскраву і бентежно терпку.
В чиїм саду розточує меди
Вона, сьогоднішня, в руках у тебе?
Мені ж ти сонцем ніби наслідив,
Й лише від того в тихій згадці тепло .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Белла Ахмадуліна. Вільний переклад .
Біль.
О біль, ти мудрий! Рішень Єство
Тебе не варте іспокон .
І лиховісний геній пестить
Підбитої звірини скон.
Межа твоя мене губила,
Мій розум вигорів до тла.
Та трав цілющих дивна сила
На губи м'ятою лягла.
Я, щоб останній подих стишить,
Звірятком відшукала слід,
І ожила, себе відкривши
В стеблі, що піднімає цвіт.
Пробачить всіх! О, невагомість!
Віддати б все, що лиш могла !
І стати ніжністю натомість,
Ввібравши благодать тепла .
Прощаю пустку скверів сірих,
Де, вкрита вбогістю тіней
Я, плачучи, шукала віри
Обнявши голови дітей .
Прощаю вас, нерідні руки,
Бо ви простягнуті туди,
Де був запал любові й муки,
Що так нікому й не світив .
Щенячі очі, вас прощаю,
Ви суд були мій і докІр,
І карий слід моїх печалей
У вас відбито до сих пір .
Прощаю друзів, з ворогами
Цілуюсь наспіх у вуста.
У тілі немічнім кругами
Закінченість і пустота.
Та щиро множаться добрОти
В полоні білому перин.
А лікоть мій- що птахи дотик
На стомленім плечі перил.
І я легка , немов повітря,
Жду лиш однОго - все мине.
А хто відчув це болі вістря
За все пробачить і мене.
Болезнь.
О, боль, ты - мудрость! Суть решений
перед тобою так мелка,
и осеняет темный гений
глаз захворавшего зверька.
В твоих губительных пределах
был разум мой высок и скуп,
но трав целебных поределых
вкус мятный уж не сходит с губ.
Чтоб облегчить последний выдох,
я, с точностью того зверька,
принюхавшись, нашла свой выход
в печальном стебельке цветка.
О, всех простить — вот облегченье!
О, всех простить, все передать
и нежную, как облученье,
вкусить всем телом благодать.
Прощаю вас, пустые скверы!
При вас лишь, в бедности моей,
я плакала от смутной веры
над капюшонами детей.
Прощаю вас, чужие руки!
Пусть вы протянуты к тому,
что лишь моей любви и муки
предмет, не нужный никому.
Прощаю вас, глаза собачьи,
Вы были мне укор и суд.
Все мои горестные плачи
досель эти глаза несут.
Прощаю недруга и друга!
Целую наспех все уста!
Во мне, как в мертвом теле круга,
законченность и пустота.
И взрывы щедрые, и легкость,
как в белых дребезгах перин,
и уж не тягостен мой локоть
чувствительной черте перил.
Лишь воздух под моею кожей.
Жду одного: на склоне дня,
охваченный болезнью схожей,
пусть кто-нибудь простит меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Дитинства загублений острів
Сьогодні наснився:
Гніздо височіє лелече
За теплим туманом,
Привітно біліє криниця,
Гукаючи в гості,
І чмихає хата димами
Із хлібної печі.
Завіса рожевим шифоном
Ховає ті далі .
Телятко шелепає пастись
У шовкові трави.
І човник стоїть на причалі
Ляльок моїх повен-
Вони, синьоокі й картаві,
Зібрались до Казки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
Як тільки місяць зітреться до дужки,
Торкнутись хочу до вузького світла,
І дивною пробуджуючись хіттю,
Вдивляюсь у своє вікно, забувши,
Що скло його, холодне й непомітне
Ніколи не дозволить полетіти.
Молодиком чарує завіконня,
Де він серпом порослі хмари косить,
Й до себе кличе тонко , стоголосо.
Та скло лише остуджує долоні.
Хотілося б до ранку їздить возом
По викошеній місяцем дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
Зоря вечірня плескається всюди,
Позмочувала щедро кумачем
По всьому небу, де не мала й бути-
Охрою схід до обрію тече.
Ховаються за тінню, що вповзає
З чієїсь ночі, ніби сірий кіт,
Жовтаві хмари, й котяться возами,
Достиглі гарбузи везУчи в схід.
По сірій та запиленій дорозі
Їх тягне ряд утомлених волів.
І в дивному вечірньому обозі
Брилем чиїмось місяць забілів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
Весеннего начала тонкий дым
Несет рассвет порывистым дыханьем.
Он все ещё едва ли уловим,
Нахально перебит морозом ранним.
Прильнувший снег в объятия теней
Похожий на истертое мочало,
Что в северной осталось стороне
Посадки, где верхушки луч качают.
Натянутые к небу ветки струн
Служили ветру арфой тополиной.
А может, были просто за метлу
Одной из фурий, седовласо длинной.
Но так или иначе, под корой
Вскипает жизнь- весеннее зачатье.
Хотя мороз нахрапистый порой,
Как не верти, зима должна кончаться.
И соки , дрогнувши в лучах, дойдут
До каждой почки капелькой парною,
И закудрявится листвою тонкий прут,
Что был струной ( а может был метлою ?).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975922
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.03.2023
Зроню сльозу в твоє зболіле слово.
Воно про волю досі нам сурмить.
Палає схід багряно- калиново,
Як він палав у ту далеку мить
Снігами круг далекої тюрми.
На боротьбу народ піднявся знову.
Його ти вільним бачити хотів.
Стояв у полі , синьому, як льон,
Один, як стовп у вічній мерзлоті.
Тебе совєцький не зламав полон,
Й зі слів твоїх ми виросли стеблом.
Ми, ті , за кого ти помер.
Ми- ті .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023
Всесущий Боже, змилуйся й прости,
За те, що десь зневіри впало зЕрно.
Не проросло, о ні . Лежить мізерне
На спаленому ґрунті суєти.
Та спопелити хочуть біль і жах,
І ненажерливо війна відкрила пащу.
Та Ти ж не кинеш нас на призволяще
Тому, хто Волю Божу зневажав.
Премилостивий Боже, можеш все.
Великий піст веде в Пасхальні дзвони,
Коли росу під пАски ранок зронить,
І Ти нам перемогу принесеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023
Малює ніч безликі сни.
- Агов!
- Куди поділа сниво кольорове?
Кажи мені, де той завітний схов,
В який поклали ми колись підкову.
- На цвЯшок не чіпляй, не загуби,-
Навіювала ти, - Запхни у скриню.
І от свої заховані скарби
Шукаю в темних зАкутках понині.
Копаюсь на полицях снів і дум,
Витрушую якийсь непотріб часто.
Шукаю вперто, і таки знайду,
Підкову ту, яка приносить щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Маленькі ангели, незримі,невагомі,
Злітають в небо на зачатках крил.
М'яку постІль ніхто їм не стелив,
І їхні ноги не пройшлись по дому.
Вони, нелюбі, стали на заваді .
Їм не співали лагідних пісень,
І ні один не розпочався день
Життя того, були б якому раді.
Бо не дозволив хтось у світі бути.
Тамують спрагу з Божої роси.
Хто перед ними прОщення просив?
Без імені , і майже всі забуті.
Та хто їх взмозі до кінця оплакать
Молитвоколисковою для сну.
Пелюшкою назавжди огорнув
Їх неба синій невеличкий клапоть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Коліноприклонна молитва.
Бурульками плаче.
Під вікнами зболені сльози
Збігають лозою,
Де знову застигнуть, неначе
КриштАлем відлиті,
В поклоні проллються сльозою,
Що зцілення просить.
Бо крапати може не лИшень
Розтала водиця.
То наша поранена вЕсна
Тріпоче, як птаха.
Поглянь-но, Він там у небесній
Залишив нам висі
Змальовані променем знаки,
Що знову воскресне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
Непогашені вікна у пелені пізньої ночі,
В чорних брилах будинків обабіч прямої дороги
Незнайомого міста, яке лиш проїхати хочу,
Сумно дивляться в душу зболілу очима тривоги.
Звідки те відчуття, що то я залишИла там світло?
У надії вернутись туди, що уже не вернути.
І усе, чим бездонна ця темрява світить- то звідти,
Із чужих непогашених вікон, в минуле закутих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
Дошкульно мочить коси сніг мохнатий,
Важкий і мокрий , як печать вини,
Тієї, про яку лише мовчати.
Давно забулось, де її початок,
Та ,мабуть, хтось кінець мені зронив,
Тріпнувши зверху мокрими крильми ,
Щоби відмити в дощоснігопаді.
Мене так мало зверху, й мокне шлях,
Сліди, як тіні , порвані на клапті.
Від снігу коси сиві і кошлаті,
На плЕчах сніг, і сипле іздаля
На мене той, хто має там літати,
Й мені щаблі до неба підставлять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
До кого ближче бути, це до Бога.
Чи в пізню ніч, а чи в туманній рані
Чекає Він завжди біля порогу-
Так, ніби вперше, й так, ніби востаннє.
Прощення я прошу в любові Отчій
Премилостивого Його одного.
Якби лише звести до нього очі,
Не потупляти їх собі під ноги.
Прости, прости , прости- уста шепочуть.
О, як же забагато я просила!
Караєш для спокути, Милий Боже,
Бо в тому і любов Твоя , і сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
Обрывается жизнь у кого- то, а сердце ликует.
Кто-то где-то сгорает, и нету, и был он таков.
И представить себе не посмела бы радость такую,
Не желала о смерти напрасной и думать я всуе,
Просто речи сегодня о смерти заклятых врагов
Взмылся дьявол над нами, расправил вонючие крылья.
В нежной тихой молитве под ним загорается сад.
Точно трубы его нам сиренами с неба завыли.
Хрупок мир и раним. Мы об этом на время забыли.
Взмыло зло над землёй, приглашая с ухмылкою в ад.
Но рождаются дети, они с голубыми глазами
Цвета неба, где миру всегда обязательно быть.
Кто же скажет- увы, не туда родились, оказалось,
Когти дьявола дом ваш , смотрите, уже растерзали.
Значит, смерть и нужна, чтобы зло поскорее убить .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975103
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.02.2023
Ми згадали сьогодні листи із поштової скриньки,
Від якої були не паролі, а крихітний ключик.
Я тоді діставала до дверок залізних навшпиньки,
Видивлялась послання в газетах від того, хто скучив.
Із ваніллю- то лист від бабусі, від тьоті- з духами.
Берегли ті конверти тепло між холодних поштамтів.
А пізніше, без марки, ти слав мені ними кохання,
І у відповідь я відсилала обіцянку ждати.
Світу цифри ніколи не бути із духом ванілі,
З неповторним відбитком руки ( чи душі), що сплітався
У слова і рядки,хай з роками уже поруділі,
Та живуть мої сім у них, і оживають сімнадцять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Сердитий вітер дужо тиснув шибки,
Шукав шпарини у соснових рамах,
Над щільним дахом розходився дико,
У шмат заліза гупав до нестями.
Безжальний вітер гнув додолу верби,
А догори здіймав траву зіпрілу,
Немов хотів її із лугу стерти.
Метав із хмизу на дорогу стріли .
Стокрилий вітер бавився над лісом,
Тріпав гіллЯ в шаленому польоті,
Тріщав сучками мертвими зловісно,
І рвав пташині гнізда в насолоді .
Нестримний вітер в молодецькій силі-
І ось за ним блакитне простирадло,
Порвавши мотузкИ, у небо синє
Додому ніби, відлітає радо.
В нім безтурботно виснуть хмари білі
На тканці волошковій, чистій, дивній.
Заплатка, , що туди не долетіла,
Тріпоче у моїм саду на сливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974426
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.02.2023
Вечірнє кОбальтове небо змовкло.
І раптом шелест- крила лебедині-
То ніби хтось почав тріпати шовком
Десь там, у висі кольору лохини.
Невидимі прошурхотіли, й знову
Ультрамаринова настала тиша.
Індиго - вітер синю колискову
Над садом лазуритовим колише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Перемотую плівки старі, перетягую нервами,
Перекачую серцем, за кисень приймаючи спогади,
Продивляюся снами їх, меланхолійно химерними,
Коли й ранку не хочеться, щоби , бува, не сполохати.
Між цупкими листами альбому у кольорі вечора,
Перемацую пУчками риси, і тЕпло від посмішок.
Жаль, що на забуття вони будуть без мене приречені
У шаленому світі, де все так міняється поспіхом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Підкова місяця надкушеною висне,
Як слід коня, що відчеканив срібло,
Копитом вдарив, і зірками бризнув,
Аж водні брижі розійшлися дрібно.
На підморожених до ночі сніжних клаптях,
Залишених у тінях милосердно,
З копит спішать ще й блискітки накрапать,
Хоча їх зранку буде сонцем стерто.
І бризки зоряні під ранок пересохнуть,
Коли підкова скотиться до лісу,
Та відзеркалить небеса високі
Ранкове плесо кольору заліза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Від морозу в бушлаті закутані гріються квіти.
Не на свято, а тільки тому, що у них є цей день,
Може, завтра війна буде в кожному слові боліти,
І назавтра лише розуміння розлуки прийде.
Відбиваються кроки, як древній годинник в кімнаті,
Що знімає хвилин парафінову стружку з доби.
Просто іноді часу немає на місці стояти,
Станеш, зразу відчуєш напругу- то сполох пробив .
Так сплітається тепла надія і залишок панік-
Як його не відсіюй від снів, а натужно гуде.
Та у пащі війни пелюстками таїться кохання-
У бушлаті стебло притулилось до теплих грудей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби .
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю-
В чому і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує сонце, щоб ранок комусь запалити,
Тягнучи в когось із ночі зірки мерехтливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
Пораненою птаха полетіла.
Та чи далеко? Може й до гнізда.
Але чи стане їй назавтра сили
Відчути те, що новий день настав?
Немов обсипались пелЮстки, і калина
Зронила ягідку на них, перо лежить
Шуліки хижого. І крик мій досі лине
Над плутанкою заячих стежин.
Пістряву пляму розбирає вітер.
Підхватить зараз, рознесе за мить.
Злетіла птаха, та мені радіти
Чомусь не хочеться. І звично вже щемить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Ну кто ещё наснит себе такое?
Без края море ( если море то!),
Косы песок невиданного кроя,
За ней- тумана помятый платок.
Нет , это небо! Точно, это небо!
Луны прозрачный ободок завис,
Взметнулось облако к нему туманным стЕблем,
И краем изогнулось к полю вниз.
А солнце? Если небо, то к закату.
Восходит, может, волны поглотив.
Застывший горизонт - витиеватый,
С какого сна его ты не верти.
Стоят деревья там карандашами,
Откуда и куда они растут?
И поле снежной кутанное шалью.
Иль берега песчаного лоскУт.
Виднеется от края и до края -
Вода иль небо ? Некого спросить.
Приснилось или нет? Стою, вбирая
В себя, волнуясь, трепетную зыбь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973257
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.02.2023
У синій далині стукоче потяг,
Невтомно відбиває серцю такт.
Когось везе. А чи поверне потім?
Бринить питання в зімкнених устах.
Розверзлось пекло . Плюнуло неждано
Вогнем із рідних і затИшних стін,
Закутавшись ядучими димАми,
Застигло злом у дворищі пустім.
Земля, куди надія зЕрном впала,
Де гріли ще прадІдові сліди,
Залишилась позаду . Плечі- шпали
Тримає на собі баласт рудий,
І потяг мчить у ранній вечір гулко.
Коли й кого поверне він назад?
З долоні столика в дитячому малюнку
ШибкАми синіми підморгує фасад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Завісу синю колихає вечір,
Стікають ночі перші переливи,
І тихо опускаються на плечі
Приземистій веранді, й недоречно
Зриває тишу гомін галасливий.
Як сірий лист, посипались пернаті,
Клубком сплелися войовничі крила.
Чи коршунами захотіли стати?
Не поділили між собою хати!
Вечірній двір гучним скандалом вкрило.
Виплескується з даху цвірінчання,
За ним услід летять пухнасті кубла .
Та став отой скандал, мабуть, повчальним:
Заклякло насторожено мовчання,
Як вигнали когось у ніч продублу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
Ніч побіліла від жмені нежданого снігу,
Мокрими клаптями кинутого навмання-
Як обірвав хто пацьорки загублених віхол,
Вулицю ледве прикрило убоге ткання.
І відступив уже звичний безмісячний морок,
Вийшли із нього дерева, тини і хати,
Димом із білих дахів потягнулися вгору
Напівпрозорі доріжки, і вітер затих.
Ніч голубим кисілем замастила гардини,
В'язко стекла на подушку, торкнула щоки.
Жменькою снігу зима пригостила, і дивно
Північ прикинулась ранком, іще не близьким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Расцвёл закат, и ветер живо дышит.
Так явно ощутилась лёгкость рук.
Взмахнув, я полетела, и над крышей,
Над садом тихим описала круг .
А дальше зарябило снегом поле,
Проплыл овраг старушечьим зевком,
Вскипел сосняк, невиданный дотоле,
ПузЫрящим зелёным котелком.
Реки живая гладь мерцала алым-
Закат прошел там краем бороды,
Истрепанное камышей мочало
Пришито белой нитью до воды.
О, как же захотелось мне за солнцем!
Туда, где парусник из облака напЯт,
Где синью необъятной море льётся
И тьмы разводы не тревожат взгляд.
...
А небо гуще, тени все темнее,
И вот уже последний слабый блик
Заката чудного на горизонте мреет,
Как незабудки звёзды расцвели.
Но тут зажглось окно родного дома,
И как же потянуло вдруг назад!
Порхнув разок над крышею знакомой,
В уснувший опустилась тихо сад .
Горели окна. Заждались хозяйку .
Луна вплеталась в сладкий белый дым.
Неплохо полетала, только зябко
Там было без твоей мне теплоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972722
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2023
Штрих-код вузьких безлистих тополин,
Дорога збита, небо олов'яне,
Руду стерню обАбіч застелив
Похмурий день приземистим туманом.
Летять у схід кроваво вогняний
Колони бойових зелених коней,
І материнське "Боже, сохрани"
Вплітається у гул їх монотонний.
За склом оброшеним у молодих очах
Іскриться сміх дорожніх перегуків.
Дай , Боже, їх додому зустрічать
Живих, здорових і незламних духом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
По крАю небо пенится беззвучно,
Одергивает свет кулису ночи.
Грядущий день под парусником тучи
Рождается: непрОжит, непорочен.
Туда бы дотянуться , чтоб послушать,
Достав из белопенного рассвета,
Луны прозрачной тонкую ракУшку:
Прибоем солнца в ней гуляет ветер.
По фетровой заволновавшись рани,
Размытой синькой брызгая на крыши,
Он еле слышно в рАкушке играет
В ее ладошку море уместивши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972064
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2023
І сніг пішов. Розверзлись небеса,
Й запорошило ним, запорошило...
Він падав, потім ніби зависав,
На мить торкнувшись до віконних шибок.
Він опускався тихо до землі,
Щоб дотиком її м'яким накрити,
Й поволі світ похмурий побілів,
І подих стишив норовливий вітер.
Маленькі невамогі пластівці
У зАкутки накриті полетіли,
І в павутині зібганій зацвів
Букет зимовий із пелЮсток білих.
Сніг заглядав туди, куди лиш міг:
Сідав на рами, вмощувався в стіни,
Із даху падаючи, за вікном димів.
Який же чистий! Може, душі зцілить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023
Цей рік , мабУть, за десять, не за п'ять.
Замість зими мені тривога снігу
Накидала на коси, і ятрять
Щоночі думи, ніби стогін віхол,
Які не ляжуть ранком в перемет
Попід дорогами до сходу вогневого.
І серце стомлене по- новому пройме
Щоденно гостре відчуття тривоги.
А в дзеркалі - то хто, скажи мені?
Куди подівся погляд, з небом схожий?
Зібрались хмари у височині,
І тінню опустилися під очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
Плететься чорне зло щоденно кублами.
Не втратити б лиш віру , і пітьмою
До скону, ніби те ягня загублене
Не вештатись личиною німою.
Надію не згубити, щоби відчаю
З малої нитки не зрости у пута,
І прагнення свої весні засвідчити-
Як паростки новІ до сонця пнути.
Любов не запродАти, нею грітися,
Із розмахом зло нею бити, й знову
Під пОкривом потрійної обітниці
Світити вірою, надією, любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
Теплий січневий вітре,
Зачарував , чужинцю,
Приязно як ласкаєш!
ПлЕскає став зігрітий,
Берегу квітень сниться,
Крутить зима лукаво.
Листя пороздимало
Зібране під корчами,
Й піняться пір'ям білим
Лебеді заблукалі,
В пізній зими початок
Досі не ймучи віри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Розвіє вітер дим, осяде пил,
Бетонний рашпіль постирає пУчки,
І вибитої рами звук рипучий
Вмішається у шурхотіння хвиль.
Що бачила ріка ця у віках,
Щодня оновлена судИнами притоків?
Здималась кіптява із берегів високих,
Солоним дощ до річища стікав .
Земля страждальна і того святА!
О, скільки раз чужинець прагнув згУби!
Зціляли води ран глибокі стрУпи
І над тобою день новИй світав.
Коріння вирване, що ворог загубив,
Коли вже стане проти нього гаттю?
Земля за волю цІну кревну платить.
ЗавИхрили над містом голуби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
Пригасле вогнище скуйовдив подих
У сиві пасма вплетеного вітру-
Те ожило, зажеврівши, допоки
Літали садом струмені зігріті.
Ні, не відтала крижана калина,
І змерзла пташка літа не відчула
Під теплим димом, що умисно кинув
Морозний вечір у гіллЯ заснуле.
Хіба що брунці зціпенілій стало
На мить бентежно, і вона наснила
Собі погожий березневий ранок
І поцілунок соку ошалілий.
Дихни й на мене життєдайним киснем,
Торкни душі засмученої струни.
Я в мить, дарованій як ватрі, втисну
У груди серце із жаданням юним.
Відчую, як то брунці тій весною
ЗсерЕдини творити незвичайне,
І вирвавшись з лушпини затісної
Поета обдаровувать віршами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Треплет ветер на ниточке фантик блестящий,
Что запутался в жёлтых иголках пожухлых
Тощей сосонки, брошенной в мусорный ящик,
Рядом с тихо лежащей испачканной куклой.
Вещи стали ничем, до конца отслуживши.
Ожидают последней главы приключений
На задворках бурлящей от праздников жизни,
Ловят призрачный свет незашторенных щелей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970462
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2023
Умывшись, небо загляделось в лужу,
Подмигивает лучиком весны.
Но ты не верь, зима ещё завьюжит,
МилУясь, препоясанная стужей,
Собой, любимой, в стеклах расписных.
Ещё закрутит с опоздавшим Сантой
Под ветра вой у голомозых ив,
И в шелковых искрящихся пуантах
Пройдется в па дэ ша витиевато,
Обламанные ветки в снег вонзив.
Ну а пока- хоть бабочками к лугу!
Обманывает солнце, обласкав,
Уснувшую в оконной раме муху,
И та весь день о небо бьётся глухо,
Как об утесы бирюзовых скал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970229
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.01.2023
Пройдусь думками по старих стежках,
Якими я вела тебе за руку,
А ти , невтомлюючись,все "чомукав":
"Чому це так? А це чому не так?"
Якогось чАсу те "чому" ущухло,
І стала чоловічою рука.
Та як в долонці серце ти тримав,
Продовжуєш його тримать і досі.
І вже мене, в мою неранню осінь
Підтримуєш під лікоть крадькома,
Коли, буває, буревієм зносить,
І проти вітру сил моїх катма.
А я усе полю старі стежки,
Не хочу, щоб вони позаростали.
Дороги нОві повели у далі,
Я ж птахом за тобою навпрошки.
..
А молячись за тебе, ось згадала,
Як поруч тупали оті малі сандалі
Й до одягу чіплялись реп'яшки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Ще у снігах потоне звично слід,
Між білих дюн розіллє синьку вечір,
Сухий полин у інеї, старечо,
Зігнувши спину, поплететься вбрід
Мов каторжний, що зважився на втечу
З колючих заростей, де сплівся глід.
А ніч мине, розіллється кумач
Багровим запалає клаптем неба,
Відбившись у тополях сухоребрих,
Й сова, не виспавшись, зайдеться в плач,
І сонця підмороженого гребінь
За чорним лісом вклеїться в колаж.
День блисне лиш, й заграють у снігах
Натягнуті дроти, неначе струни,
Мелодію, що вечір їм придумав,
Коли за обрій синій утікав
Уздовж стовпів, які немов би руни,
Й до глоду мерзлого розіллється ріка
Із ліхтарів імлисто жовтим сумом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Маленька рукавичка, як листочок
Причеплена в кущі обіч дороги,
Вже вітер з неї висмикнув торочку
І поруч почепив кулька пустого.
Як довго ще цій вулиці мовчати?
Під снігом тогорічним заніміла,
Відколи хтось тягнув по ній санчата.
Тепер не видно і дахів вцілілих.
Пуста околиця розбомбленого міста,
Дороги полотно застигло в часі.
Де ж ті, хто загубив, і хто повісив
Дитячу рукавичку, щоб знайшлася?
Без них буяло листя і віджухло.
І рік минув, розчахнутий по краю.
Розкидало, немов птахів заблуклих.
А місто в окупації. Чекає .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Що писалось краплями по шибці
Триста шістдесят п'ять днів тому назад?
Бачили політики- провидці
Тигра хижого, що тихо підповзав?
СвЯта обіцялися травневі ,
Загорілися ж розбомблені міста.
Вірив хтось- та ми ж "народи кревні",
І ніяких для війни нема підстав.
Хто складе ціну для перемоги?
Сльози, біль, у горлі крик, у грудях щем.
Журавлями у ключах предовгих
Душі вирієм. А скільки буде ще?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Заграва малиновим джемом намазала вікна .
О, як полюбляє Настуня малиновий джем!
І сонечко завжди до неї лилося привітно
У західні шИбки, малюючись там вітражем.
Багато у нього роботи осінньої днини,
Та впав чомусь погляд сьогодні в засмучений сад:
На стежку обсипала ягоди пізня малина,
А яблука, соком налиті , і досі висять.
Тому й заглядає так пильно в кімнату Настуні:
Мала господиня не встигла зібрати дарів,
Якими воно вже вдесяте щоліта частує.
Ось так дивувалось, допоки і не відгорів
Останній промінчик, відбившись у тріснутій шибці.
А місяць - той бачив, не світиться в домі давно.
Він знає, Настуня далеко, й щоночі їй сниться
Малинова стежка і сад за найкращим вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Вірші для мене- біль і насолода,
Захоплення, відраза, гнів і лють,
Смирення тихе, впертість і погорда.
Я ними і прощаюсь і люблю.
Вони для мене розливають фарби
Обох заграв, вони- відбиток снів,
Чарівна музика, яку зіграти мав би
Той, хто чомусь зненацька онімів.
Вони нагадані у лініях долоні ,
У відблисках чисельних амальгам,
Холодна ніч і спЕкотне осоння,
Вони - той кварц, що словом витікав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
Знову дощ. Та клаптик неба чистий,
І у нього виглядає місяць.
Срібне попідсвічував намисто,
Що мені біля вікна розвісив.
Товстощокий, він розбуцав хмари,
І пере в дощі своє проміння.
Може, зілля із краплинок варить-
Пара піднялась туманом синім.
Я тамую подих з того дива
Місячних краплин у завіконні,
Що на шибці блискають тремтливо.
Хоч виходь, і підставляй долоні!
І лови, як мрію, що злетіла
Місячним дощем в обійми ночі
Мимо хмар з небесного світила,
Й музикою ніжною хлюпоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Ранковий дощ на мертві струни ЛЕПу
Різдвяні буси щедро нанизав.
Не може бути нам сьогодні легко,
Допоки ворог має досить жал.
Плюються смертю голови дракона,
Безпечних не залишивши кутків.
Гребуться пазурі зміїні перед сконом-
Ненависні, безбожні і бридкі.
І у Різдвяний ранок виє звично
Тривоги голос- то нам коляда,
"Сусід" добра на свято щедро зичить-
І ти дарунків, " брате", виглядай!
У Бога віримо, радіємо маляті,
(Родилося на згарищах під плач).
Тобі щоки не будем підставляти,
Й чи прИймемо коли твоє " пробач".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
Под кустами ветер шалый
Спешно сушит прелый лист,
Над газона куцой шалью
Он по мартовски речист:
Дуновением ласкает,
Туи нежно потрепав,
В снег последний нос мокая
Обнажает зелень трав.
И на зиму- ни намека!
С неба- порции лучей,
Стрекотание сороки
В осокоря на плече .
Плюс декабрьский неприличен,
Солнце греет наугад .
И звенит в саду синичье,
Залетело будто в март.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969058
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2022
Звенел хрусталь, и радугою взгляда
Подмигивал на белую вуаль.
Казалось, счастье будет вечно рядом.
Звенел, играя , свадебный хрусталь.
Январским снегом был засыпан город,
Кустами пойман старый серпантин,
Наивная реклама " С Новым годом"
Звенела бубенцами - заходи!
Дарил февраль уютный ком постели,
И негу долгожданных выходных,
А будни эсэмэсками звенели
До четверга. В котором смех затих.
Звенели стекла, сыпались, как судьбы.
Так поднимала голову война .
Разваливался мир, такой уютный,
И болью нестерпимою стонал.
Потом звенел апрель. Холодным каплям
По битым стеклам веселее вскачь.
Ведь снег всего лишь таял, а не плакал,
Хотя чернел от дыма, слыша плач .
Звенело в птичье свадебное лето,
Наперекор войне крепчала жизнь.
Так много было колыбельных спето!
Живот обняв, просила- ты держись!
Звенит подвешенная детская игрушка,
И впереди тот самый первый шаг.
- Малыш, вот папа говорит, послушай!
...
Опять минуты в Новый год спешат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968838
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.12.2022
Расскажи- ка мне, друг, о своем беревестнике,
Как на палубу сев, тебе бурю вещал.
Он не мог похвалиться ни краской ни песнями,
Разливая над волнами стонов печаль.
Но как резал он гребни упругими крыльями!
В синеву поднимался над сводами туч,
Уходил в глубину, и за пеною вынырнув,
Убеждал , и под водами он вездесущ!
А ещё он кричал, что напившись свободою,
Возвращается к выступам розовых скал,
И желал, чтоб на суше, за милями водными
Дом родной тебя ждал, и всегда отпускал.
А теперь ты грустишь за далёкими волнами,
Где кому- то другому кричит над кормой
Буревестник, подросший в гнезде суходольному,
Что ещё не пора возвращаться домой .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968760
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2022
Тому зима відлигою закрапала,
Сказала вкотре- їй не до краси,
Бо той, хто ждав її, сидить заплаканим,
А ще учора ковзани просив .
І стогне біль, і падає на голову
Незнаний жах, і ранок почорнів,
Забутий Бетмен дивиться здивовано
В незрозумілу дірку у стіні.
Як у безодню космосу засмоктує
Туди тепло, і тістечок ваніль,
Ще вчора не давав бешкетник спокою,
Сьогодні ж дивна тиша звідусіль.
Не чутно сміху, голосу дитячого,
Ворота замкнено, затих за ними плач.
Сідає пил на іграшки у ящику.
Чомусь зі стелі крапає на плащ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Відірвала від темряви Варка шматочок,
По жіночому легко, що і не помітно,
Та віднині хвилини зимової ночі
Нараховують час до весняного світла .
По жіночому тихо прощалась із груднем,
Привітала і січень, бо прийде надовго,
Усміхалася лютому, де буде чутно
В передзвонах синичок зими епілоги.
По жіночому ніжно Варвара просила,
Щоб Святий Миколай, обійшовши пороги,
Залишав подарунки для батька і сина,
Що вернУться невдовзі з теплом перемоги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Заметіль розгулялась білявкою з норовом,
На всі боки бажання летять її вітряні,
Ніби трохи затихла, та примхами нОвими
Закрутила ще більше, ну як її витримать!
Тут висіла парча від вчорашнього інею-
Поздимала, закуталась білими хУтрами,
Милувалась недовго, під ноги їх кинула,
І гуляє за вітром в лахмітті роздутому .
Та такою і солодко , мабуть, любить її,
Зачарує, обійме, як тільки устелиться
Білим вЕльоном, вдЯгне сніги оксамитові
Норовисто зваблива білявка хурделиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Війна на відстані дзвінка
Не проситься мені у вІрші,
Коли звучить ефіру тиша
Й щомиті тягнеться рука
Відкрити образ найрідніший
Щоб із екрану не зникав .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
Сіре небо так низько, здається , рукою
Дотягнувшись, легенько посмикати можна
Полотно те побите, із дІрок якого
Густо сиплеться вниз білосніжна пороша.
Павутина, що дивом дощами не збилась
Провисає з нанизаним бісером пИвним,
А із даху лякає сповзаюча брила,
Що за мить облітає крилом голубиним.
Виглядає в проталини лист недопрілий,
Темні жмені слідів помережили стежку.
Й знову падає дощ, сніжні залишки білі
Обіцяючи вправно до вечора стерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
Багато років ми з тобою поряд.
Ця стежка наша з юності веде .
По ній ідем в післяобідню пору,
І вже під вечір добігає день.
А тіні стали довгі, як прожите,
Де всяк своїм давно переболів.
То змолоду траплялось ворожити
Мені на різномастних королів.
Розкидані циганською рукою
Мовляли карти, вісники відьмацтв:
Король червоний серце заспокоїть,
І не дивися на пікОву масть!
То ж ти , король мій, вибачай за норов,
За те, що може, ображала чим .
Та ти найкращий, повторю я знову,
Щасливою з тобою ідучи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Безцінна кава, зварена на двох.
Та ще коли готується по черзі.
Бо той заварить, хто проснеться першим,
Й підсмаченим турботою еспресо
Застелить аромату ніжний шовк .
Безцінна кава у твоїй руці
У переході ранку напівсоннім,
Що хлюпнув першу тінь на підвіконня.
Не просто чашка та напоєм повна-
В долоні то не бризки- промінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
Ожеледиця відбила саду графіку*:
Олівця поламаного розчерком
Змалювавши ранком все однаково,
На картині глянцево- поморщеній .
Як себе впізнать красуні- яблуні?
Там впізнався тільки сум розхристаний.
Ні кокеток- слив не видно ряду, ні
Пізніх груш, що каганцями виснули.
Небо теж на ній не сяє настроєм.
Та запахло звареною кавою,
Й що за диво: сад мій сріблом застланий,
І для мене ранок відзеркалює!
*Гра́фіка — вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого та чорного .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022