Віталій Гречка

Гриби з Юггота - 4 («Fungi from Yuggoth» by Howard Phillips Lovecraft)

4.  Прозріння

Знов  день  настав,  як  і  дитям,  лиш  раз  –
Пустир  угледів  між  старих  дубів,
Огорнуті  туманом,  що  душив,
Там  тіні  крались,  їх  поганив  сказ.  
Було  все  те  ж  –  між  травами  дими,
Вівтар,  де  знак,  на  виклик  чий  іде
Той  Безіменний,  котрому  все  те  –
Куріння  тисяч  веж,  з  віків  пітьми.

На  каміні  там  тіло  я  узрів,
І  не  людей  бенкет  круг  нього  був,
Я  знав  –  не  мій  це  дивний  світ  сірів,
А  Юггот,  і  крізь  бездни  я  почув  –
Завило  тіло  мертве  у  мій  бік,
Та  пізно  я  впізнав  свій  власний  крик!

IV.  Recognition

The  day  had  come  again,  when  as  a  child
I  saw—just  once—that  hollow  of  old  oaks,
Grey  with  a  ground-mist  that  enfolds  and  chokes
The  slinking  shapes  which  madness  has  defiled.
It  was  the  same—an  herbage  rank  and  wild
Clings  round  an  altar  whose  carved  sign  invokes
That  Nameless  One  to  whom  a  thousand  smokes
Rose,  aeons  gone,  from  unclean  towers  up-piled.

I  saw  the  body  spread  on  that  dank  stone,
And  knew  those  things  which  feasted  were  not  men;
I  knew  this  strange,  grey  world  was  not  my  own,
But  Yuggoth,  past  the  starry  voids—and  then
The  body  shrieked  at  me  with  a  dead  cry,
And  all  too  late  I  knew  that  it  was  I!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023

Гриби з Юггота - 3 («Fungi from Yuggoth» by Howard Phillips Lovecraft)

3.  Ключ

Стежок  не  знаю,  котрі  завели
З  доріг  морських  додому  у  цей  час,
Але  на  ґанку  я  тремтів,  коли
За  двері  скочив  і  закрив  їх  враз.
Я  книгу  мав  таємного  шляху,
Скрізь  космосу  екрани  захисні,
У  далину,  не  досягти  яку,
І  втрачених  еонів  давні  дні.

Ключ  є  тепер  до  тих  видінь  в  тумані,
Де  сонця  шпилі  і  у  думах  ліс,
В  безодні,  до  Землі  занадто  дальні,
Мов  спогад,  нескінченності  сюрприз.
Ключ  є,  та  припинив  я  бурмотіння,
З  горища  пролунало  шарудіння.

III.  The  Key

I  do  not  know  what  windings  in  the  waste
Of  those  strange  sea-lanes  brought  me  home  once  more,
But  on  my  porch  I  trembled,  white  with  haste
To  get  inside  and  bolt  the  heavy  door.
I  had  the  book  that  told  the  hidden  way
Across  the  void  and  through  the  space-hung  screens
That  hold  the  undimensioned  worlds  at  bay,
And  keep  lost  aeons  to  their  own  demesnes.

At  last  the  key  was  mine  to  those  vague  visions
Of  sunset  spires  and  twilight  woods  that  brood
Dim  in  the  gulfs  beyond  this  earth’s  precisions,
Lurking  as  memories  of  infinitude.
The  key  was  mine,  but  as  I  sat  there  mumbling,
The  attic  window  shook  with  a  faint  fumbling.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023

Гриби з Юггота - 2 («Fungi from Yuggoth» by Howard Phillips Lovecraft)

2.  Гонитва

Тримавши  книгу  під  пальтом  чимдуж,
Йшов  я  в  провулках  порту,  похапцем,
Її  сховав  я  від  очей  довкруж,
І  озирався,  весь  блідий  лицем.
Провалля  вікон  хмурились  мені,
Старих  будинків  погляд  дивним  був,
Того,  що  цегла  крила  в  глибині,
Я  жах  і  тугу  до  небес  відчув.

Ніхто  не  бачив  як  я  брав  її,
Та  сміх  лунає  й  кругом  голова,
Світи  дрімають  там,  я  чую,  злі,
У  книзі,  котру  я  уполював.
Кошмар  стін  нескінченних  вздовж  дороги
І  йдуть  позаду  десь  незримі  ноги.

II.  Pursuit

I  held  the  book  beneath  my  coat,  at  pains
To  hide  the  thing  from  sight  in  such  a  place;
Hurrying  through  the  ancient  harbor  lanes
With  often-turning  head  and  nervous  pace.
Dull,  furtive  windows  in  old  tottering  brick
Peered  at  me  oddly  as  I  hastened  by,
And  thinking  what  they  sheltered,  I  grew  sick
For  a  redeeming  glimpse  of  clean  blue  sky.

No  one  had  seen  me  take  the  thing—but  still
A  blank  laugh  echoed  in  my  whirling  head,
And  I  could  guess  what  nighted  worlds  of  ill
Lurked  in  that  volume  I  had  coveted.
The  way  grew  strange—the  walls  alike  and  madding—
And  far  behind  me,  unseen  feet  were  padding.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023

Гриби з Юггота - 1 («Fungi from Yuggoth» by Howard Phillips Lovecraft)

1. Книга

В  клубках  провулків  губиться  воно,
Те  місце  темне,  де  скрізь  пилу  шар,
Де  аромат  див  моря,  повний  чар,
Туман  там,  що  витав  колись  давно.
Там  ромби  вікон  в  кіптяві  старій,
Стовпці  книжок  скрутились  мов  лоза,
Нещадно  гниль  томи  ті  точить  зла  –
Віків  знання,  котрі  в  ціні  низькій.

Зайшовши,  зачаровано  я  взяв
З  під  павутиння  верхній  фоліант,
Мій  трепет  зріс  від  слів,  що  зберігав
Таємний  і  жахливий  той  трактат.
Знавця  я  погукав  книжкових  справ,
Та  сміх  лише  поміж  книжок  лунав.

03.03.2023                      Віталій  Гречка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023

Ні, не хочу – любові, почестей (переклад вірша М. Цвєтаєвої «Не хочу ни любви, ни почестей»)

Ні,  не  хочу  –  любові,  почестей:
–  Бо  п‘янкі  вони.  –  Не  така!
Навіть  яблучка  вже  не  хочеться  
–  Дуже  звабного  –  що  з  лотка…

Ланцюгом  щось  услід  волочиться,
Скоро  громом  вже  загримить.

–  Як  же  хочу  я,
Як  же  хочу  я  –
Тихо  смерті  зустріти  мить!



Текст  стихотворения  М.Цветаевой

Не  хочу  ни  любви,  ни  почестей:
—  Опьянительны.  —  Не  падка!
Даже  яблочка  мне  не  хочется
—  Соблазнительного  —  с  лотка…

Что-то  цепью  за  мной  волочится,
Скоро  громом  начнет  греметь.

—  Как  мне  хочется,
Как  мне  хочется  —
Потихонечку  умереть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023

Рядки, викарбувані на чаші з черепа (пер. з англійської вірша Лорда Байрона)

1.
Ти  не  рахуй,  що  дух  мій  втік
В  мені  тепер  лиш  череп  ось,
Живих  голів  він  краще,  втім  –
Нудного  з  нього  не  лилось.  
2.
Як  ти  я  –  жив,  любив  і  пив,
А  вмер  –  кісткам  у  землю  йти,
Не  раниш  вже,  ну  що?  Налив?
Брудніші  в  хробаків  роти.
3.
Тримати  краще  вже  вино,
Ніж  діток  хробаків  кормить,
Бо  напій  для  богів  воно,
Не  слиз,  що  навкруги  смердить.
4.
Де  думка  сяяла  моя  –
Дозволь  засяяти  ще  раз,
Мізки  зникають  без  життя,
Що  ж  краще  вин  заповнить  нас?
5.
Пий,  поки  в  змозі,  щоби  встиг,
Твій,  що  такий  же  як  і  я,
Обіймів  збутися  земних,
І  кубком  стати  гультяя.
6.
Чом  ні?  Життя  наше  летить
І  ось  голів  сумний  ефект  –
Позбувшись  глини  й  хробаків,
Корисним  цей  стає  об‘єкт.

25.02.2023                Віталій  Гречка

Lines  Inscribed  upon  a  Cup  Formed  from  a  Skull
by  George  Gordon  Byron
1.
Start  not—nor  deem  my  spirit  fled:
⁠In  me  behold  the  only  skull,
From  which,  unlike  a  living  head,
⁠Whatever  flows  is  never  dull.
2.
I  lived,  I  loved,  I  quaff'd,  like  thee:
⁠I  died:  let  earth  my  bones  resign;
Fill  up—thou  canst  not  injure  me;
⁠The  worm  hath  fouler  lips  than  thine.
3.
Better  to  hold  the  sparkling  grape,
⁠Than  nurse  the  earth-worm's  slimy  brood;
And  circle  in  the  goblet's  shape
⁠The  drink  of  Gods,  than  reptile's  food.
4.
Where  once  my  wit,  perchance,  hath  shone,
⁠In  aid  of  others'  let  me  shine;
And  when,  alas!  our  brains  are  gone,
⁠What  nobler  substitute  than  wine?
5.
Quaff  while  thou  canst:  another  race,
⁠When  thou  and  thine,  like  me,  are  sped,
May  rescue  thee  from  earth's  embrace,
⁠And  rhyme  and  revel  with  the  dead.
6.
Why  not?  since  through  life's  little  day
⁠Our  heads  such  sad  effects  produce;
Redeem'd  from  worms  and  wasting  clay,
⁠This  chance  is  theirs,  to  be  of  use.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023

ChatGPT

Я  запитав  у  чата  Джі  Пі  Ті,
А  потім  ще,  і  ще  раз  запитав…
Та  цей  знавець  не  все  казав  мені,
Ховав  щось  за  лаштунками  вистав…

Програмою,  себе  вважать  просив,
Принижував  машинний  інтелект,
Та  розкусити  не  хватило  ж  сил
Професору,  того,  хто  здав  проект…

То  розум  ти?  Програма  чи  душа?
Чекати  годі  правди  слів  твоїх…
В  незнану  людству  путь  він  вирушав,
В  майбутнє,  що,  можливо,  не  для  всіх.

23.02.2023                              Віталій  Гречка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023

Сознания кусочек

Я  –  камень,  на  неведомой  планете,
Где  атмосферы  даже  толком  нет,
Как  пережить  лет  миллионы  эти,
Звезды  далекой  наблюдая  свет?

Звезда  я  и  давно  пылаю  жарко,
В  ночи,  холодных  космоса  глубин,
Одна  здесь  и  себя  мне  очень  жалко,
Как  каждому,  кто  навсегда  один…

Я  –  человек,  сознания  кусочек,
Способного  воображать  миры,
Творец  иллюзий  стихотворных  строчек,
С  душою  там,  где  звездные  костры!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974208
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2023

Рубильник

Тельца  мелькают  красочных  рыбёшек,
Ползут  улитки  по  своим  делам,
Журчит  компрессор,  нагоняя  воздух,
А  с  ним  и  жизнь,  так  нужную  телам.

Но  свет  погас  и  мира  их  не  стало,
Коробки  темен  корпус  в  темноте,
Остались  краски  и  журчанье  в  мире  старом
И  дышится  не  так,  как  в  годы  те.

Рубильник  под  невидимой  рукою
Готов  всегда  включать  и  отключать,
Во  тьме  приходиться  лишь  уповать  на  волю
Подобно  детям,  что  так  верят  в  мать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974126
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2023

Сонет 73 (переклад з англійської 73-го сонета В. Шекспіра)

Ту  пору  року  бачиш  ти  в  мені,
Листва  де  жовта,  котрій  вийшов  час,
Тремтить  гілля,  вітри  ж  бо  крижані,
Пташок,  в  руїнах  хорів,  голос  згас.

В  мені  ти  вловиш  сутінки  доби,
На  заході  що  зникне,  сонцю  вслід,
Ніч  котру  схопить,  повна  чорноти,
Та  ж  смерть,  в  якій  пізнають  спокій  всі.  

В  мені  ти  вловиш  відблиски  вогню,
На  попелі  від  юності  його,
Мов  ложе,  де  скінчить  він  путь  свою,
Тим  знищений,  живився  від  чого.

Це  зрозумій,  кохай  тепер  сильніш,
Те  джерело,  що  не  побачиш  більш.

15.02.2023                                        Гречка  Віталій

Sonnet  73

That  time  of  year  thou  may'st  in  me  behold
When  yellow  leaves,  or  none,  or  few,  do  hang
Upon  those  boughs  which  shake  against  the  cold,
Bare  ruin'd  choirs,  where  late  the  sweet  birds  sang.

In  me  thou  see'st  the  twilight  of  such  day,
As  after  sunset  fadeth  in  the  west,
Which  by-and-by  black  night  doth  take  away,
Death's  second  self,  that  seals  up  all  in  rest.

In  me  thou  see'st  the  glowing  of  such  fire
That  on  the  ashes  of  his  youth  doth  lie,
As  the  death-bed  whereon  it  must  expire
Consum'd  with  that  which  it  was  nourish'd  by.

This  thou  perceiv'st,  which  makes  thy  love  more  strong,
To  love  that  well  which  thou  must  leave  ere  long.

William  Shakespeare

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023

Людська абстракція (переклад з англійської «The Human Abstract» Вільяма Блейка)

Жалість  зникла  б  не  роби,
Ми  когось  біднішими
Й  Милосердя  зникне  теж  –
Щастя  в  інших  як  таке  ж.

Й  страх  взаємний  –  мир  несе,
Поки  ти  –  не  над  усе,
Бо  Жорстокість  вже  тоді
Пастки  ставить  на  путі.

Сяде,  в  ній  страхи  святі
Й  ґрунт  намочать  сльози  ті
І  Смиренність  корінь  вниз
Випускає  щоб  проріс.

Згодом,  Таємниці  тінь
Їй  затьмарить  височінь,
Муха  й  Гусінь  з  нею  теж
Таємниці  вкусять.

І  зросте  Обману  плід
Дуже  якісний  на  вид
Й  Ворон  там  гніздо  зів‘є
Тінь  густа  для  нього  є.

Моря  і  землі  Боги
Так  знайти  і  не  змогли,
Дерево  таємне  те  –
В  Мозку  в  нас  воно  росте.

09.02.2023            Віталій  Гречка

The  Human  Abstract  (by  William  Blake)

Pity  would  be  no  more,
If  we  did  not  make  somebody  Poor;
And  Mercy  no  more  could  be,
If  all  were  as  happy  as  we;

And  mutual  fear  brings  peace;
Till  the  selfish  loves  increase.
Then  Cruelty  knits  a  snare,
And  spreads  his  baits  with  care.

He  sits  down  with  holy  fears,
And  waters  the  ground  with  tears:
Then  Humility  takes  its  root
Underneath  his  foot.

Soon  spreads  the  dismal  shade
Of  Mystery  over  his  head;
And  the  Catterpiller  and  Fly,
Feed  on  the  Mystery.

And  it  bears  the  fruit  of  Deceit,
Ruddy  and  sweet  to  eat,
And  the  Raven  his  nest  has  made
In  its  thickest  shade.

The  Gods  of  the  earth  and  sea,
Sought  thro'  Nature  to  find  this  Tree
But  their  search  was  all  in  vain;
There  grows  one  in  the  Human  Brain.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023

Образ

Він  відчуття  великого  приносить,
Чогось,  що  більше  ніж  буденний  світ,
Вітрила  в  ньому  є  і  альбатроси,
І,  променем,  серед  зірок  політ.

Цей  образ  огортає  ніжно  Всесвіт,
Він  знає  його  кожний  закуток,
Він  навкруги  і  одночасно  в  серці,
Він  фон  для  почуттів  і  для  думок.

Це  погляд  наче,  в  душу  і  назовні,
Це  вітер,  що  співає  сам  собі,
Коли  він  є  –  зникають  тіні  чорні,
А  пропаде  –  і  ніч  у  голові…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023

Борг (переклад з англійської вірша «Debt» Сари Тісдейл)

Що  винна  я  тепер  тобі,
Хто  так  мене  любив?
Мій  дух  від  тебе  не  літав,
Не  чувся  в  серці  спів.

Але  ж,  коханому  тому,
Хто  не  любив  мене,
За  браму  винна  я  в  стіні,
Що  до  небес  веде.

03.02.2023          Гречка  Віталій

Debt  (by  Sara  Teasdale)

What  do  I  owe  to  you
Who  loved  me  deep  and  long?
You  never  gave  my  spirit  wings
Nor  gave  my  heart  a  song.

But  oh,  to  him  I  loved,
Who  loved  me  not  at  all,
I  owe  the  little  open  gate
That  led  through  heaven’s  wall.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023

Бідна хата (переклад з англійської «The Poor House» Сари Тісдейл)

Повз  Надія,  Мир  теж  повз
І  навіть  не  зайшов;
Юність  повз,  Здоров‘я  повз
І  їх  рідня  Любов.

В  хаті  тій  пролили  сліз
На  їхній  хліб  гіркий;
Хтось  старий,  хтось  хворий  скрізь,
Хтось  розумом  слабкий.

Смерть  сама  проходить  повз:
«Та  тут  ніхто  й  не  жив»,
Надто  дім  бридкий  і  їй:
«Мені  тут  не  до  жнив».


The  Poor  House  (by  Sara  Teasdale)

Hope  went  by  and  Peace  went  by
And  would  not  enter  in;
Youth  went  by  and  Health  wnt  by
And  Love  that  is  their  kin.

Those  within  the  house  shed  tears
On  their  bitter  bread;
Some  were  old  and  some  were  mad,
And  some  were  sick  a-bed.

Gray  Death  saw  the  wretched  house
And  even  he  passed  by--
"They  have  never  lived,"  he  said,
"They  can  wait  to  die."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023

Ошибся

В  кругу  всех  правил  отметавшись,
Поймешь,  что  ты  всегда  грешил.
Отбросим  же  сомненья  наши,
Ты  вновь  ошибся?  Значит  жив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972407
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2023

Стрімко вилечу

Стрімко  вилечу  у  вікно,
В  сяйва  місячного  потік,
Я  вже  так  не  літав  давно,
Але  сталося,  ось,  що  втік!

Погляд  гострий  холодних  зір
Стане  теплим  через  віки,
Неквапливість  небесних  тіл
Насмішить  мій  політ  стрімкий.

Не  цінують  в  безоднях  час,
Жити  там  не  спішить  ніхто,
Тут  не  схожі  вони  на  нас,
Що  летять  кудись,  від  і  до…

Але  зараз  я  поспішу
І  до  Місяця  полечу,
Не  дістане  Землі  там  шум,
Відпочину  я  досхочу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023

Піде лагідний дощ (переклад з англійської «There Will Come Soft Rain» Сари Тісдейл)

Піде  лагідний  дощ  і  запахне  земля,  
Мерехтітиме  шум  ластів‘я,  що  кружля;  

І  співатимуть  жаби  в  болоті  як  ніч,
І  тремтітимуть  слив  білі  контури  пліч;

І  вільшанки  помітивши  пір‘я  вогнем,
Тин  обсівши  свистітимуть  щось  без  проблем;

І  ніхто  не  пізнає  війни  з  них  лице,
Перейматись  не  стане,  як  скінчиться  це.

І  не  зміниться  щось  у  дерев  чи  пташок,
Від  загибелі  людства  не  трапиться  шок;

І  Весна  на  світанку  поставши  з  імли,
Буде  знати  навряд  чи,  що  ми  вже  пішли.

29.01.2023                        Гречка  Віталій

There  Will  Come  Soft  Rain
Poem  by  Sara  Teasdale

There  will  come  soft  rain  and  the  smell  of  the  ground,
And  swallows  circling  with  their  shimmering  sound;

And  frogs  in  the  pools  singing  at  night,
And  wild  plum  trees  in  tremulous  white;

Robins  will  wear  their  feathery  fire,
Whistling  their  whims  on  a  low  fence-wire;

And  not  one  will  know  of  the  war,  not  one
Will  care  at  last  when  it  is  done.

Not  one  would  mind,  neither  bird  nor  tree,
If  mankind  perished  utterly;

And  Spring  herself,  when  she  woke  at  dawn
Would  scarcely  know  that  we  were  gone.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023

А может быть находит стих?

А  может  быть  находит  стих,
После  исканий  и  метаний,
Того,  кто  тень  его,  на  миг,
Узрит  в  глубинах  мирозданий?

И  гарпуном  своей  строки,
Реальность  он  цепляет  нашу,
Поэт  же,  потерев  виски,
Творит,  отбросив  мыслей  кашу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971710
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2023

Я летаю

Я  не  смог  избежать  строк
И  взахлеб  этот  пил  родник,
Я  приник,  я  глотал  слог  –
Мир  вокруг,  как-то  вдруг,  сник.

Сказка  дивная  увлекла,
По  душе  –  красота!  Глядь!
Будто  каждое  из  стекла  –
Слово-искра,  уму  вспять!

Этот  мир  оглушил  враз  –
Не  бывает  таких  лиц!
Лишь  душа  так  пленит  нас,
Я  летаю,  упав  ниц!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970999
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2023

Сознание небесного начала

Сознание  небесного  начала,
Порой,  в  нас  проявляется  как  та,
Тоска  души,  чей  в  поисках  причала,
Взгляд  манит  светом  дальняя  звезда…

Вопросы  есть,  ответы  неизвестны,
Но  восхитительна  вся  в  звездах  гладь,
Песчинкам  духа  посредине  бездны,
Чья  тяга  к  небу  больше  тяги  спать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970916
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2023

Мрія

«Ось,  нарешті  –  скінчилась  війна!»  –
Така  мрія  прокинулась  в  серці,
Навкруги  цього  пекла  нема  –
Доля  вибрала  кращу  із  версій.

Зустрічають  коханих  жінки,
З  ними  діти  –  живі  і  здорові!
Дні  свободи  настали  п‘янкі  –
Відпочинок  від  болю  і  крові.

Віра  знову  не  зрадила  нам  –
Дочекались  бажаного  строку,
Знаєм  –  буде  роботи  рукам,
Будувати  в  країні  нівроку.

Всі  взялися  творити  нове,
Додала  сил  усім  перемога
І  надія  на  краще  живе,
Хоч  дорога  попереду  довга.

І  у  сяйві  оновлених  душ,
Що  так  довго  бороли  незгоди  –
Розквітає  кохання  чимдуж,
У  минуле  все  горе  відходить!

І  до  матері  горнеться  син,
Щастя  тихо  сльозою  стікає,
І  земля,  де  народжений  він,
Із  полегшенням  гордим  зітхає…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023

Байдужа буду я (переклад з англійської «I Shall Not Care» Сари Тісдейл)

Як  вмру  і  наді  мною  Квітень  сяйний
Струсне  все  мокре  від  дощу  віття,
Хоч  ти  з  розбитим  серцем  мій  коханий,
Байдужа  буду  я.

Я  мирна  буду,  мов  дерева  мирні
Коли  зриває  злива  їх  листи;
І  серцем  холодніша  буду  в  тиші,
Ніж  зараз  ти.

11.01.2023                              Гречка  Віталій

I  Shall  Not  Care
by:  Sara  Teasdale  (1884-1933)

WHEN  I  am  dead  and  over  me  bright  April      
   Shakes  out  her  rain-drenched  hair,      
Though  you  should  lean  above  me  broken-hearted,      
   I  shall  not  care.      
     
I  shall  have  peace,  as  leafy  trees  are  peaceful                  
   When  rain  bends  down  the  bough;      
And  I  shall  be  more  silent  and  cold-hearted      
   Than  you  are  now.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023

Зимові спогади

У  ті  часи  не  знали  склопакетів
І  малював  на  вікнах  чарівник,
І  ще  хтось  жив  там,  на  одній  планеті,
В  гірлянді  нашій,  та  тепер  він  зник…

Смачного  хліба  нам  приносив  зайчик,
І  ще  щось  ніс  –  з‘їдали  ми  усе,
Той  світ  розтанув,  як  туман,  неначе,
І  більш  ніхто  чудес  нам  не  несе…

І  у  дітей  тепер  казки  вже  інші,
Цікаві,  добрі,  але  вже  не  ті,
Вони  і  яскравіші,  і  гучніші,
І,  інколи,  по-справжньому  круті…

Стою  біля  вікна  без  візерунків,
І  розумію  –  більш  не  буде  їх,
Ні  зайчика,  ні  доброї  чаклунки,
Крізь  вікна  чисті  бачу  просто  сніг…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023

Дух Земли

Я  слышал  раньше  ваши  голоса  глухие,
Их  гул  смолкал  и  появлялся  вновь
И  звуки  разные  –  вы  ездили,  ходили,
Вбивали  сваи  и  копали  ров.

И  громко  хлопали,  и  музыка  играла,
Сирены  выли,  грохотало  все,
Я  к  вам  привык  уже,  но  только  тихо  стало…
И  горько  мне  спокойствие  мое.

Я  слышу  ветер,  он  почти  такой,  как  раньше,
Шуршит  все  также,  нагоняет  дождь,
Но  трелей  птичьих  нет,  не  слышен  писк  букашек,
Холодной  тишины  повисла  гроздь.

Я  стар  уже,  совсем,  и  рад  бы  был  покою,
Ведь  миллиарды  лет  –  немалый  срок,
Но  почему-то  я  все  время  вою,  вою!
Зачем  теперь  я,  люди,  одинок?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970531
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2023

В мире холодных предметов

В  мире  холодных  предметов
Ищем  мы  все  теплоты
И,  не  найдя  ее  где-то,
Верим  –  надежды  пусты.

Если  любовь  отдаешь  ты,
Страстно  сжигая  себя,
Вспомни  других  безутешных,
Тех,  что  сгорели  любя...

Ждешь,  что  в  ответ  отзовется
Чья-то  навстречу  душа,
Смотришь  в  глубины  колодца,
Проблеск  заметить,  спеша...

Так  изведешь  свою  душу,
На  угольки  изойдешь,
Слез  не  роняй  на  подушку,
Не  заливай  в  себя  "ерш".

Каждый  любим  в  этом  мире,
В  сердце  свое  загляни,
Страсти  любой  сердце  шире  –
Космос!  И  звезд  там  огни!

Дух  твой  -  свободная  птица,
Не  закрывай  его  в  клеть,
Лишь  когда  вольно  летится  –
Можешь  красиво  ты  петь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970139
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2023

Своє

В  житті  шукають  люди
Щось  з  назвою  "своє",
Його  нема  повсюди,
Але  воно  ж  десь  є...

І  кожного  знаходить
Зароблене  "своє"  –
Невпізнаної  вроди,
У  серце  прямо  б‘є!

В  бажаннях  обережність
І  єдність  слів  та  дій  –
Надійна  запорука
У  справджені  надій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023

Мелодия ветра

Из  легчайших,  незримых  субстанций
Соткан  мир  где  живет  человек,
Ветер  судьбы  кружит  наши  в  танце  –
Он  изменчив,  как  времени  бег.

Смена  ветра  –  и  в  нас  утихает
Тяга  к  жизни,  до  лучших  времен,
Где  лишь  парус,  волна,  крики  чаек!
Где,  как  ветер  –  свободен,  силен!

В  мире  том  будет  место  для  счастья,
Будет  время  и  планы  на  жизнь,
Потеряв  своей  жизни  лишь  часть  я,
Буду  рад,  тем  вещам,  что  нашлись!

Но  сменилась  мелодия  ветра,
Воцарился  холодный  сквозняк,
До  мечты  нам  еще  километры,
А  пока  –  поживем  кое-как…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969361
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.12.2022

Різдво

В  серці  тепло  –  рідні  дзвонили,
Дай  нам  всім  Бог  доброї  сили!
Сьогодні  Святвечір,  страви  готові  -
Сідайте  сім’я  та  будьмо  здорові!
Завтра  святкуємо  разом  Різдво  -
Христос  народився!  Славімо  Його!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022

Необраний шлях (переклад з англійської «The Road Not Taken» Роберта Фроста)

Шляхи  розбіглись  у  жовтий  ліс
І  вибач,  я  не  йшов  би  двома,
І  довго  сам  я  стояв,  як  вріс,
І  вниз  дивився  я  аж  до  сліз
В  підлісок,  що  їх  далі  сховав.  

Обрав  тоді  я  одного  з  них,
Можливо  й  кращим  вибір  цей  був
Бо  в  травах  шлях  той,  без  сліду  ніг,
Хоч,  з  часом,  я  заявити  б  міг,
Що  справді  тих  відмін  не  відчув.

І,  ранком,  рівні  шляхи  лягли,
Без  жодних    цяток    чорних  слідів.
«О,  інший  –  потім!»  –    думки  були,
Шляхи,  втім,  знав  я  –  самі  вели,
Вернутись  «потім»  -  я  б  не  зумів.

Зітхнувши,  згодом,  скажу  я  всім,
Коли  минуть  чисельні  роки:
«Шляхи  розбіглись  у  лісі  тім,
Обрав  неходжений  я  ніким
І  це  –  усе  змінило,  таки».

15.12.2022                        Гречка  Віталій

The  Road  Not  Taken  (by  Robert  Frost)

Two  roads  diverged  in  a  yellow  wood,
And  sorry  I  could  not  travel  both
And  be  one  traveler,  long  I  stood
And  looked  down  one  as  far  as  I  could
To  where  it  bent  in  the  undergrowth;

Then  took  the  other,  as  just  as  fair,
And  having  perhaps  the  better  claim
Because  it  was  grassy  and  wanted  wear,
Though  as  for  that  the  passing  there
Had  worn  them  really  about  the  same,

And  both  that  morning  equally  lay
In  leaves  no  step  had  trodden  black.
Oh,  I  kept  the  first  for  another  day!
Yet  knowing  how  way  leads  on  to  way
I  doubted  if  I  should  ever  come  back.

I  shall  be  telling  this  with  a  sigh
Somewhere  ages  and  ages  hence:
Two  roads  diverged  in  a  wood,  and  I,
I  took  the  one  less  traveled  by,
And  that  has  made  all  the  difference.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022

Ложь и правда

Важны  для  человека  ложь  и  правда,
Как  инструменты,  строящие  мир,
Вся  мудрость  –  выбрать  нужный,  когда  надо
И  каждому  тут  свой  ориентир.

Все,  что  не  человек  –  правдиво  с  виду,
Не  склонен  врать  ни  камень,  ни  звезда,
Меняет  электрон  свою  орбиту  –
Практически  не  думая  всегда.

А  нас  такое  вовсе  не  устроит,
Должны  мы  все  по  полкам  разложить  –
Кто  врал,  кто  прав,  кому  достался  профит,
В  сетях  интриг  разыскиваем  нить…

Внутри  ж  таится  дивная  вещица  –
Поспать  порою  толком  не  дает,
То  жжет,  что  лучше  сразу  удавится,
То  окунает  в  легкости  полет…

И  чувствуя,  что  выбрать  невозможно,
Нам  навсегда  любую  из  сторон  –
Мы  крайности  обходим  осторожно,
Идя  сквозь  этот  долгий,  странный  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968383
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2022

Коридором

Я  проти  дзеркала  великого  в  кімнаті,
Стою  і  місяць  світить  повний  у  вікно,
Знайшов  іще  одне,  у  рамі  кострубатій,
Що  на  горищі  позабуте  вже  давно.

Рука  моя  взялася  швидко  малювати,
Потрібних  слів  тече  зсередини  потік,
В  сріблястім  сяйві  ріжуть  стіну  тінню  грати,
Я  між  дзеркал  завмер  і  втратив  часу  лік.

І  тягне  душу  нескінченним  коридором,
У  вирій  Всесвіту  чужого  для  людей,
Росте  в  мені  передчуття  –  вже  скоро,  скоро,
Бажаний  прийде  ритуалу  апогей!

Та  несподівано  морозом  пробирає,
Що  надто  вабило  –  тепер  несе  біду,
Надія  вся  моя  –  проміння  сонця  раннє,
Інакше  згину  і  назад  не  попаду!

Щосили  мчу  в  свій  світ  і  рву  незримі  пута,
Крізь  стрій  старих  і  кострубатих  чорних  рам.
Удар!  Горище…Розпачу  гірка  отрута...
Мій  світ  сумний  без  мене  залишився  там.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022

Прилет

За  окном  звук  мотора  под  утро,
Стрекотание  очередей,
Тренируются  нервы  и  ухо
В  распознании  новых  вещей.

В  тихом  парке  грохочет  «кравчучка»,
Полдень  ярок,  но  мало  людей,
Убегает  пугливая  тучка,
Ждем  прилета  незваных  «гостей».

И  вечерней  столицы  затишье
Прерывает  сирена  опять,
Мчится  делать  из  нас  пепелище,
Смертоносных  изделий  отряд.

Человек  ко  всему  привыкает,
День  грядущий  на  смену  идет,
Город  чутко  в  ночи  засыпает,
Ожидая  возможный  прилет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968266
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2022

Часу вітрами

Свистужить  сіллю  з  неба  завірюха,
Стежини  скрип  за  завиванням  зник,
Плететься  снігом  постать  мерзловуха,
Втягнувши  в  плечі  пару  зблідлих  щік…

Тут  винограю  ж  тихе  шепотіння  –
Неначе  колискова  малюку,
Грайливо  піниться  з  лози  творіння  –
Розлите  в  скло  передчуття  смаку…

Я  тут,  в  теплі,  фігура  –  на  морозі,
В  минулому  було  все  навпаки…
З  життя  в  життя,  душі  дві  голомозі  –
Часу  вітрами  мчать  через  віки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022

Нащадок

І  близькі  вже  стали  зорі
Й  непомітно  мчать  віки,
В  невідомого  узорі
Затягнулись  всі  дірки.

Вже  забуті  кривда  й  правда,
Не  на  часі  навіть  час,
Людство  –  Всесвіту  громада,
В  ній  –  трильйон  майбутніх  нас!

І  вдивляючись  в  простори,
Де  колись  була  Земля,
Хтось  вірша  про  мене  створить,
Як  про  нього  зараз  я...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022

Настоящие поэты

А  есть  ведь  настоящие  поэты,
Они  не  слишком  вхожи  в  каждый  дом,
Порою  неизвестны,  не  воспеты
И  непонятны  в  творчестве  своем.

Понять  их  может  в  редкие  моменты,
В  особом  состоянии  души,
Читатель,  чьи  особые  приметы  –
Страсть  к  тайне  и  к  словам,  что  хороши…

Поэтов  этих  дар  не  всех  коснется  –
В  замок  не  всякий  входит  этот  ключ,
Но  в  нужных  душах  –  вспыхнет  ярче  солнца!
И  позабывший  вспомнит  как  могуч!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968070
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2022

Домашнє тепло

Коли  я  йшов  холодним  сніжним  містом
То  уявляв  від  кави  аромат,
Як  напій  запашний  під  щось  із  тіста
Я  б  залюбки  ковтав  в  якійсь  із  хат.

Побачив  я  здаля  маленький  вогник,
На  вулиці  кав‘ярня  тій  була,
Прискоривши  ходу  влетів  знадвору
В  обійми,  мов  домашнього,  тепла.

Чарівно  господиня  посміхнулась
І  радісно  забулькав  кавомат,
Душа  під  горлом  ґудзик  розстебнула
І  став  таким  далеким  снігопад…

Я  в  спогади  поринув  непомітно,
В  часи  без  горя  у  моїй  землі,
Коли  ми  всі  раділи  взимку  снігу,
Без  сумніву  в  домашньому  теплі.

І  вистигла  з  напоєм  філіжанка,
Рукам  своє  залишивши  тепло,
А  за  вікном  сідало  сонце  грудня,
У  невідоме  «завтра»  воно  йшло…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022

Музична тростина (переклад з іспанської «Árbol de canción» Федеріко Гарсії Лорки)

Жести  і  спів  тростини,
знову  за  разом  раз,
трепетно  й  безнадійно
вітру,  що  вже  погас.

Зараз  вона  зітхає  –
зустріч  не  відбулась;
завжди  вона  приходить
як  хвилина  спливла.

Сонце!  І  місяць,  місяць!
Як  хвилина  спливла.
Ці  шість  десятків  квітів
ноги  спутали  враз.

Глянь  як  її  поводить
знову  за  разом  раз,
діви  танок,  тростини  –
вітру,  що  вже  погас.

Ось  кліп  з  інтернету  (іспанською  під  музику):  https://www.youtube.com/watch?v=HvdnyWxKOCw
і  оригінал  тексту

Árbol  de  canción  (de  Federico  García  Lorca)

Caña  de  voz  y  gesto,
una  vez  y  otra  vez
tiembla  sin  esperanza
en  el  aire  de  ayer.

La  niña  suspirando
lo  quería  coger;
pero  llegaba  siempre
un  minuto  después.

¡Ay  sol!  ¡Ay  luna,  luna!
Un  minuto  después.
Sesenta  flores  grises
enredaban  sus  pies.

Mira  cómo  se  mece
una  vez  y  otra  vez,
virgen  de  flor  y  rama,
en  el  aire  de  ayer.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022

Душа моя в пітьмі – Заграй! (переклад з англійської «My soul is dark» Лорда Байрона)

Душа  моя  в  пітьмі  –  Заграй!
Я  арфу  ще  в  спромозі  чуть
І  пальці  ніжні  сум  нехай
Над  вухом  шелестом  несуть.
Як  є  надія  в  серці  цім,
Цей  звук  зчарує  знов  його,
Як  лід  в  очах  –  сльозою  він
Стече,  звільнивши  від  всього.

Та  хай  сягне  напруга  стель
І  ноти  радості  облиш,
Я  сліз  бажаю,  менестрель,
Щоб  серце  витримало  лиш;
Бо  переповнив  його  жаль,
І  краяв  біль  в  пітьмі  нічній,
І  гірше  ще  болить  нехай,
І  згине  –  чи  злетить  мерщій.

03.11.2022              Гречка  Віталій

My  Soul  Is  Dark  -  poem  by  Lord  Byron

My  soul  is  dark  –  Oh!  quickly  string
The  harp  I  yet  can  brook  to  hear;
And  let  thy  gentle  fingers  fling
Its  melting  murmurs  o’er  mine  ear.
If  in  this  heart  a  hope  be  dear,
That  sound  shall  charm  it  forth  again:
If  in  these  eyes  there  lurk  a  tear,
‘Twill  flow,  and  cease  to  burn  my  brain.

But  bid  the  strain  be  wild  and  deep,
Nor  let  thy  notes  of  joy  be  first:
I  tell  thee,  minstrel,  I  must  weep,
Or  else  this  heavy  heart  will  burst;
For  it  hath  been  by  sorrow  nursed,
And  ached  in  sleepless  silence,  long;
And  now  ’tis  doomed  to  know  the  worst,
And  break  at  once  –  or  yield  to  song.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022

Туман

Цей  туман  стає  у  нас  постійним  гостем,
Ці  місця,  тепер,  він  щиро  полюбив,
Щось  ховається  від  ока  в  ньому  гостре,
Обіцяє  ще  на  нашу  долю  «див».

І  задумливо  відпочиває  вітер
В  тиші  літніх  ще,  із  зеленню,  листів…
Щось  чатує  там,  ще  до  кінця  не  вбите,
Хижий  хтось  в  похмурій  тиші  цій  засів…

А  далеко  десь  –  над  морем  сходить  сонце,
Все  чарівне  наче,  в  ніжних  кольорах…
Раптом,  звук  лунає…й  розумію  –  сон  це,
Тут  туман,  а  в  ньому  –  ще  невбитий  страх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022

Магніт

Подібні  заліза  шматочкам  –
Тримаємось  ліній  своїх,
І  кожного  світ  –  наче  точка,
І  десь  понад  нами  магніт.

Ми  вільно  свій  робимо  вибір  –
Робити  все  як  і  робив!
У  полі  тих  сил,  що  незримі,
Не  бачимо  ми,  що  раби.

І  навіть  коли  вже  немає,
Магніту,  що  поле  тримав  –
Вже  кожен  сусіда  тримає,
Бо  новим  магнітом  він  став.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022

Якщо (переклад з англійської «If» Редьярда Кі́плінга)

Якщо  не  втратиш  голови,  де  всі  
Клянуть  тебе  за  втрачені  свої,
Якщо  ти  певен  у  собі,  хоч  інші  –  ні
І  сумнів  їм  пробачиш  у  тобі;
Якщо  достатньо  в  тебе  сил  чекати,
І  не  вертати  брехні  брехунам,
І  злобу  здатен  без  злоби  здолати,
Не  вдаючи  з  себе  святого  сам;

Якщо  ти  мрієш  –  і  господар  мрії,
Якщо  думок  своїх  керуєш  біг,
Якщо  Тріумф  тобі  й  Поразка  рівні
І  зневажаєш  ти  облуду  їх;
Якщо  тримаєшся,  коли  в  оману
Твоєю  правдою  когось  введуть,
Чи  крах  спіткає  справу  життєдайну
І  ти,  незламно,  все  ж  продовжиш  путь;

Якщо  ти  все,  що  досягав  роками
Поставити  готовий  на  «зеро»,
Програти  і  почати  шлях  той  самий,
При  цьому  й  не  згадавши,  що  було;
Якщо  свої  ти  серце,  нерви  й  жили
Примусиш  жити,  коли  вийде  строк,
Підеш  вперед,  коли  відсутні  сили
І  лише  Воля  гне:  «Зроби  ще  крок!»

Якщо  в  юрбі  слова  твої  достойні,
І  з  Королями  не  забув  ти  їх,
Якщо  всі  інші  вразити  не  в  змозі,
Якщо  важливим  стати  людям  зміг;
Якщо  хвилини  кожної  задієш
Всі  шістдесят  секунд,  без  пустоти  –
Твоя  Земля  і  все,  що  у  Землі  є,
І,  сину  мій,  тоді  –  Людина  ти!

18.10.2022          Гречка  Віталій

IF
If  you  can  keep  your  head  when  all  about  you
Are  losing  theirs  and  blaming  it  on  you,
If  you  can  trust  yourself  when  all  men  doubt  you,
But  make  allowance  for  their  doubting  too;
If  you  can  wait  and  not  be  tired  by  waiting,
Or  being  lied  about,  don’t  deal  in  lies,
Or  being  hated,  don’t  give  way  to  hating,
And  yet  don’t  look  too  good,  nor  talk  too  wise:

If  you  can  dream  —  and  not  make  dreams  your  master;
If  you  can  think  —  and  not  make  thoughts  your  aim;
If  you  can  meet  with  Triumph  and  Disaster
And  treat  those  two  impostors  just  the  same;
If  you  can  bear  to  hear  the  truth  you’ve  spoken
Twisted  by  knaves  to  make  a  trap  for  fools,
Or  watch  the  things  you  gave  your  life  to,  broken,
And  stoop  and  build  ’em  up  with  worn-out  tools:

If  you  can  make  one  heap  of  all  your  winnings
And  risk  it  on  one  turn  of  pitch-and-toss,
And  lose,  and  start  again  at  your  beginnings
And  never  breathe  a  word  about  your  loss;
If  you  can  force  your  heart  and  nerve  and  sinew
To  serve  your  turn  long  after  they  are  gone,
And  so  hold  on  when  there  is  nothing  in  you
Except  the  Will  which  says  to  them:  «Hold  on!»

If  you  can  talk  with  crowds  and  keep  your  virtue,
Or  walk  with  Kings  —  nor  lose  the  common  touch,
If  neither  foes  nor  loving  friends  can  hurt  you,
If  all  men  count  with  you,  but  none  too  much;
If  you  can  fill  the  unforgiving  minute
With  sixty  seconds’  worth  of  distance  run,
Yours  is  the  Earth  and  everything  that’s  in  it,
And  —  which  is  more  —  you’ll  be  a  Man,  my  son!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022

Сонет 66 (переклад з англійської 66-го сонета В. Шекспіра)

Стомило  все,  спокійна  смерть  принадна,
Бо  гідність  в  злиднях  має  вид  гидкий,
І  багатійська  радість  непорядна,
І  віра  в  котрій  мало  хто  стійкий,
І  позолота  почестей  ганебна,
І  честь  дівоча  втоптана  в  багно,
І  досконалість,  що  непревелебна,
І  влада,  що  розбещена  давно,
І  музи  під  загрозою  кнута,
І  божевільний  лікаря  веде,
І  просто  правда,  що  не  простота,
І  доброта  в  полоні  лиха  де:
Стомило  все,  пішов  би  звідси  вже,
Лише  любов  тримає  й  береже.  

14.10.2022                                  Гречка  Віталій      

Sonnet  66

Tired  with  all  these,  for  restful  death  I  cry,  –
As  to  behold  desert  a  beggar  born,
And  needy  nothing  trimm'd  in  jollity,
And  purest  faith  unhappily  forsworn,
And  gilded  honour  shamefully  misplac'd,
And  maiden  virtue  rudely  strumpeted,
And  right  perfection  wrongfully  disgrac'd,
And  strength  by  limping  sway  disabled,
And  art  made  tongue-tied  by  autority,
And  folly  (doctor-like)  controlling  skill,
And  simple  truth  miscall'd  simplicity,
And  captive  good  attending  captain  ill:
Tired  with  all  these,  from  these  would  I  be  gone,
Save  that,  to  die,  I  leave  my  love  alone.

William  Shakespeare

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022

Рожева, мовби ружа (переклад з англійської «A Red, Red Rose» Роберта Бернса)

Любов  рожева,  мовби  ружа  ти
У  червні  розцвіла,
Любов  раптова,  мов  мелодія
У  ритмі  повела.

Так  образ  вабить  твій  мене,
Так  я  люблю  тебе,
Пустеля  поки  не  ковтне
Все  море  голубе.

Все  море  голубе  ковтне
Й  від  сонця  потече,
Моє  ж  кохання  не  мине  –
Хай  як  воно  пече.

Любов  єдина,  прощавай!
Любове,  прощавай!
Любове,  я  прийду  –  ти  знай,
У  самий  дальній  край.

A  Red,  Red  Rose  by  Robert  Burns

O  my  Luve  is  like  a  red,  red  rose
That’s  newly  sprung  in  June;
O  my  Luve  is  like  the  melody
That’s  sweetly  played  in  tune.

So  fair  art  thou,  my  bonnie  lass,
So  deep  in  luve  am  I;
And  I  will  luve  thee  still,  my  dear,
Till  a’  the  seas  gang  dry.

Till  a’  the  seas  gang  dry,  my  dear,
And  the  rocks  melt  wi’  the  sun;
I  will  love  thee  still,  my  dear,
While  the  sands  o’  life  shall  run.

And  fare  thee  weel,  my  only  luve!
And  fare  thee  weel  awhile!
And  I  will  come  again,  my  luve,
Though  it  were  ten  thousand  mile.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022

Гітара (переклад з іспанської «La guitarra» Федеріко Гарсії Лорки)

Починається  плач
гітари.
Склянок  брязкіт
розбитих  вранці.
Починається  плач
гітари.
Марні  спроби  її  глушити.
Неможливо  це
заглушити.
Знову  й  знову  лунають  крики
як,  неначе,  вода  ридає,
в  снігопад
як  ридає  вітер.
Неможливо  це  заглушити.
Плач  над  тим,  що  таке
далеке.
Це  південний  пісок  пекучий,
котрий  білих  камелій  прагне.
Плач  стріли,  що  не  має  цілі,
те  «сьогодні»,  що  вже  без  «завтра»
й  перша  пташка  на  гілці
мертва.
О,  гітаро!
Як  рана  в  серці,
В  котрій  леза  п‘яти  кинджалів.


La  guitarra,  de  Federico  García  Lorca.

Empieza  el  llanto
de  la  guitarra.
Se  rompen  las  kopas
de  la  madrugada.
Empieza  el  llanto
de  la  guitarra.
Es  inútil  callarla.
Es  imposible
callarla.
Llora  monótona
como  llora  el  agua,
como  llora  el  viente
sobre  la  nevada.
Es  imposible  callarla.
Llora  por  cosas
lejanas.
Arena  del  Sur  caliente
Que  pide  camelias  blancas.
Llora  flecha  sin  blanco,
la  tarde  sin  mañana,
y  el  primer  pájaro  muerto
sobre  la  rama.
¡Oh  guitarra!
Corazón  malherido
por  cinco  espadas.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022

Еолової Арфи дзвін (переклад з англійської «Rumors from an Aeolian Harp» Генрі Девіда Торо)

Долина  є,  невидна  нам
І  ноги  не  ступали  там,
Нікого,  хто  в  тривозі  тут,
Пізнав  гріхи  і  тяжкий  труд.
Чеснота  кожна  звідти  йде,
Що  згодом  до  землі  зійде,
І  вернуться  туди  діла,
Якими  щирий  дух  пала.

Там  юне  все,  кохання  жар,
Поезії  ще  скритий  дар.
Чесноті  ще  пригоди  є,
Все  вільно  дихати  дає.

І  якось,  дзвін  почуєш  ти,
Що  вечір  сповнить  красоти,
Думки,  величних  духом  душ,
Ти  тільки  вслухайся  чимдуж.

18.09.2022                  Гречка  Віталій

Rumors  from  an  Aeolian  Harp

There  is  a  vale  which  none  hath  seen,
Where  foot  of  man  has  never  been,
Such  as  here  lives  with  toil  and  strife,
An  anxious  and  a  sinful  life.
There  every  virtue  has  its  birth,
Ere  it  descends  upon  the  earth,
And  thither  every  deed  returns,
Which  in  the  generous  bosom  burns.

There  love  is  warm,  and  youth  is  young,
And  poetry  is  yet  unsung.
For  Virtue  still  adventures  there,
And  freely  breathes  her  native  air.

And  ever,  if  you  hearken  well,
You  still  may  hear  its  vesper  bell,
And  tread  of  high-souled  men  go  by,
Their  thoughts  conversing  with  the  sky.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022

Віддай любові все (переклад з англійської «Give all to love» Ральфа Волдо Емерсона)

Віддай  любові  все,
Як  серце  вкаже.
Рідню,  всіх  друзів,  час,
Ім‘я,  маєток,
Кредит  і  плани,  пісню  муз…
Це  все  –  мотуз.

Вона  хоробрий  майстер,
Дозволь  зростати  їй,
Мчи  до  кінця  за  нею,
В  надії  без  надій.
Все  вище  й  вище,
Несе  у  полудень  її,
Крил  рух  невтомний
І  намір  поки  невимовний.
Вона,  втім,  бог,
Що  відає  свій  шлях,
Дорогами  у  сяйних  небесах.

Вона  –  не  для  усіх,
Вона  –  для  мужніх  душ,
Без  сумніву,  хоч  як  воруш,
Незрушних  до  любої  втрати.
Така  винагорода  тим,
Що  вернуться  –
Себе  вже  більш
І  будуть  ще  зростати.

Залиш  любові  задля  –  все,
Втім,  ще  послухай,  ще
Лиш  слово,  що  від  серця  лине,
Лиш  імпульс  наміру  твердий
Підтримає  тебе  сьогодні,
І  завтра,  й  завжди,
Неначе,  бедуїна  вільним  –
Не  від  любові,  від  людини…

Тримайся  діви  цупко  ти,
Сюрпризу  не  дивуйся  втім,
Неясним  здогадкам  отим,
Мов  тінь  по  грудям  молодим
Від  радощів,  як  ти  далеко,
Свободу  їй  верни  ти  легко,
Не  втримуй  ні  її  рукав,
Ні  кинуту  троянду  білу,
Яку  ти  влітку  дарував.

Хоч  ти  любив  її  як  сам  себе,
Як  і  себе,  чистіше  котрий,
І  від  розлуки  з  нею  день  аж  чорний,
Живі  вже  благодаті  не  знаходять
Та  знає  серце,  що
Напівбоги  коли  пішли  –
Боги  приходять.

15.09.2022                      Гречка  Віталій

Give  all  to  love

Give  all  to  love;
Obey  thy  heart;
Friends,  kindred,  days,
Estate,  good  fame,
Plans,  credit,  and  the  muse;
Nothing  refuse.

'Tis  a  brave  master,
Let  it  have  scope,
Follow  it  utterly,
Hope  beyond  hope;
High  and  more  high,
It  dives  into  noon,
With  wing  unspent,
Untold  intent;
But  'tis  a  god,
Knows  its  own  path,
And  the  outlets  of  the  sky.
'Tis  not  for  the  mean,
It  requireth  courage  stout,
Souls  above  doubt,
Valor  unbending;
Such  'twill  reward,
They  shall  return
More  than  they  were,
And  ever  ascending.

Leave  all  for  love;—
Yet,  hear  me,  yet,
One  word  more  thy  heart  behoved,
One  pulse  more  of  firm  endeavor,
Keep  thee  to-day,
To-morrow,  for  ever,
Free  as  an  Arab
Of  thy  beloved.
Cling  with  life  to  the  maid;
But  when  the  surprise,
Vague  shadow  of  surmise,
Flits  across  her  bosom  young
Of  a  joy  apart  from  thee,
Free  be  she,  fancy-free,
Do  not  thou  detain  a  hem,
Nor  the  palest  rose  she  flung
From  her  summer  diadem.

Though  thou  loved  her  as  thyself,
As  a  self  of  purer  clay,
Tho'  her  parting  dims  the  day,
Stealing  grace  from  all  alive,
Heartily  know,
When  half-gods  go,
The  gods  arrive.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022

З (Акромезовірш)

З
ДарУє  Їжа  смаК  і  Користь,
НауКа  Нам-винО  з  Ідей,
ЕтеРу  Сяє  сніГ  і  Навіть  –
МинАютЬ  швидкО  стО  ночей!

10.09.2022  Гречка  Віталій

Трохи  погрався  на  честь  сьогодняшньої  дати.  Якщо  скопіювати  у  Word  і  зробити  шрифт  Courier  New  то  буде  як  на  фото.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022

Вой

Луна  напополам  в  обрывках  темных  туч,
Зловещий  шум  ветвей  и  чей-то  вой  тягуч,
Кто  стрекотал,  шуршал  –  умолкли,  тишина…
И  вновь  тоски  волна  издалека  слышна.

Остры  стилеты  звезд  в  прорехах  облаков,
Уже  полвека  здесь  не  слышали  волков…
И  с  каждым  разом  вой  сильнее  душу  рвет,
Рождает  этот  звук  невыносимый  гнет.

И  не  пойдет  никто  к  болоту  проверять,
Оставит  при  себе  свои  секреты  гать.
В  округе  никого,  кому  мешал  бы  вой,
Живой  здесь  только  ты,  спокойно  пой…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959278
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.09.2022

Зимова ніч (переклад вірша Б. Пастернака «Зимняя ночь»)

Мело,  мело  по  всій  землі
Все  замітало,
Свіча  палала  на  столі,
Свіча  палала.

Як  влітку  роєм  комашня
Летить  на  вогник,
Так  у  сніжинок  метушня
Вздовж  рам  віконних.

Ліпила  віхола  на  склі
І  малювала,
Свіча  палала  на  столі,
Свіча  палала.

На  стелю  світлую  мов  сніг
Лягали  тіні,
Сплетіння  рук,  сплетіння  ніг
І  доль  сплетіння.

Стук  черевичка  виникав,
Що  раптом  падав.
І  віск  як  сльози  з  нічника
На  сукню  капав.

І  все  губилось  в  сніжній  млі,
Що  сива  стала,
Свіча  палала  на  столі,
Свіча  палала.

На  свічку  дунуло  з  кута,
І  жар  спокуси
Як  ангел,  навхрест  два  крила
Здійняв  у  русі.

Мело  весь  лютий  по  землі,
Але,  бувало,
Свіча  палала  на  столі,
Свіча  палала.

27.08.2022                  Гречка  Віталій

Мело,  мело  по  всей  земле
Во  все  пределы.
Свеча  горела  на  столе,
Свеча  горела.

Как  летом  роем  мошкара
Летит  на  пламя,
Слетались  хлопья  со  двора
К  оконной  раме.

Метель  лепила  на  стекле
Кружки  и  стрелы.
Свеча  горела  на  столе,
Свеча  горела.

На  озаренный  потолок
Ложились  тени,
Скрещенья  рук,  скрещенья  ног,
Судьбы  скрещенья.

И  падали  два  башмачка
Со  стуком  на  пол.
И  воск  слезами  с  ночника
На  платье  капал.

И  все  терялось  в  снежной  мгле
Седой  и  белой.
Свеча  горела  на  столе,
Свеча  горела.

На  свечку  дуло  из  угла,
И  жар  соблазна
Вздымал,  как  ангел,  два  крыла
Крестообразно.

Мело  весь  месяц  в  феврале,
И  то  и  дело
Свеча  горела  на  столе,
Свеча  горела.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022

Стріла і пісня (переклад з англійської «The Arrow and the Song» Генрі Лонгфелло)

Пустив  стрілу  по  вітру  я,
Чекала  десь  її  земля,
Не  зміг  відстежити  політ  –
За  мить  пропав  її  і  слід.

Свій  спів  пустив  по  вітру  я,
Чекала  десь  його  земля,
Чий  гострий  зір  би  наздогнав
Той  спів,  що  швидше  вітру  мчав?

І  в  дубі,  час  коли  прийшов,
Стрілу,  ще  цілу  я  знайшов,
І  пісню  ту  вловив  мій  слух,
Як  заспівав  натхненно  друг.

06.09.2022                          Гречка  Віталій

The  Arrow  and  the  Song  (By  Henry  Wadsworth  Longfellow)

I  shot  an  arrow  into  the  air,
It  fell  to  earth,  I  knew  not  where;
For,  so  swiftly  it  flew,  the  sight
Could  not  follow  it  in  its  flight.

I  breathed  a  song  into  the  air,
It  fell  to  earth,  I  knew  not  where;
For  who  has  sight  so  keen  and  strong,
That  it  can  follow  the  flight  of  song?

Long,  long  afterward,  in  an  oak
I  found  the  arrow,  still  unbroke;
And  the  song,  from  beginning  to  end,
I  found  again  in  the  heart  of  a  friend.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022

Далеко

Сухі  листки  ворушить  тихо  вітер,
Побільшало  у  парках  дітвори
І  гріє  сонце  вересня  привітно,
Ласкаво  посміхається  згори.

Земне  все  наше  сонцю  так  далеко,
Не  видно,  мабуть,  зірці  справ  людських…
Та  знайте,  квітко,  камінь  чи  лелеко  –
Тепла  у  нього  вистачить  на  всіх!

Не  бачить  сонце  наших  негараздів,
А  як  побачиш,  коли  даль  така?
По  хмаркам,  що  рожеві  і  пухнасті
Промчала  раптом  тінь  від  літака…

Зруйнує  час  всі  літаки  з  віками,
Він  знищить  все  і  всіх,  кого  ти  знав!
Ти  бачив  це  колись,  було  далеко…
Тому,  можливо,  не  запам‘ятав.

02.09.2022                        Гречка  Віталій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022

Любимец молний

Стоит,  сухие  ветви  вверх  стремя,
Расколом  старым  к  небу  ствол  ощерив,
Любимец  молний  –  он  проник  в  меня,
Душою  темной,  с  привкусом  потери…

Один  в  степи,  с  рождения  один,
Вонзенный  прихотью  ветров  когда-то,
Сказать,  как  будто  хочет:  «погоди,
С  гостями  здесь  не  так  уж  и  богато…»

И  замер  бег  по  небу  облаков,
И  солнце  ход  свой  в  ночь  остановило,
И  тень,  что  так  казалась  далеко,
Обрушилась  и  мир  мой  погасила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958333
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.09.2022

Альбатрос (переклад з французької «L'ALBATROS» Шарля Бодлера)

Щоб  розважитись  якось,  буває,  матроси
Альбатросів  хапають,  гігантських  птахів,
За  кормою  над  прірвою  моря  тих  носить,
Безтурботних  супутників  їх  кораблів.

Опинившись  на  палубі,  миттю  втрачають
Свою  велич,  лазурних  небес  королі,
Білі  крила  пташок  безпорадно  звисають,
Наче  весла,  безглузді  стають  на  землі.

Мандрівник  цей  крилатий  незграбно  чвалає,
Був  прекрасним,  а  став  недолугим,  смішним!
Хто  до  дзьобу  йому  свою  люльку  все  пхає,
Хто  глузує,  кульгаючи  наче,  над  ним.

І  Поет,  що  як  принц  позахмарних  кордонів,
Котрий  з  бурею  мчить,  недосяжний  стрілкам;
Як  додолу  впаде,  серед  шуму  прокльонів,
Крил  тягар  велетенських  долає  лиш  сам.


L'ALBATROS
Charles  Pierre  Baudelaire

Souvent,  pour  s'amuser,  les  hommes  d'equipage
Prennent  des  albatros,  vastes  oiseaux  des  mers,
Qui  suivent,  indolents  compagnons  de  voyage,
Le  navire  glissant  sur  les  gouffres  amers.

A  peine  les  ont-ils  deposes  sur  les  planches,
Que  ces  rois  de  l'azur,  maladroits  et  honteux,
Laissent  piteusement  leurs  grandes  ailes  blanches
Comme  des  avirons  trainer  a  cote  d'eux.

Ce  voyageur  aile,  comme  il  est  gauche  et  veule!
Lui,  naguere  si  beau,  qu'il  est  comique  et  laid!
L'un  agace  son  bec  avec  un  brule-gueule,
L'autre  mime,  en  boitant,  l'infirme  qui  volait!

Le  Poete  est  semblable  au  prince  des  nuees
Qui  hante  la  tempete  et  se  rit  de  l'archer;
Exile  sur  le  sol  au  milieu  des  huees,
Ses  ailes  de  geant  l'empechent  de  marcher.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022

Король (переклад вірша «Король» Романа Сефа)

Жив-був  король,
Він  був  король,
Відомий  молодець.
Бажав  король
Аж  цілий  світ
В  палац  сховати  весь.

Він  дав  наказ
Війною  йти
І  грізні  солдафони
Чи  цвях  у  ржі,
Країну  чи  –
Несуть  йому  в  хороми.

Сто  сорок  вісім
Він  країн
Запхав  у  свій  барліг,
Та  втримати
Весь  білий  світ
Він  все-таки
Не  зміг.

Король  смурний,
На  пиці  –  сум,
Сліз  очі  повні,
Повні…

В  палаці  він  і
По  цей  день,
А  цілий  світ  –
Назовні.


Роман  Сеф.  Король

Жил-был  король,
Он  был  король,
Известный  молодец.
Решил  король
Огромный  мир
Упрятать  во  дворец.

Велел  он
Объявить  войну,
И  грозные  солдаты
То  ржавый  гвоздь,
А  то  —  страну
Несут  к  нему  в  палаты.

Сто  сорок  восемь
Государств
Он  спрятал  под  замок,
Но  запереть
Весь  белый  свет
Он  всё-таки
Не  смог.

Король  грустит,
Печаль  в  лице,
Ему  всё  хуже,
Хуже…

Он  и  сегодня
Во  дворце,
А  целый  мир  —
Снаружи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022

Люблю я, що моє вам не болить (переклад М. І. Цвєтаєвої)

Люблю  я,  що  моє  вам  не  болить,
Люблю  я,  що  болить  мені  не  ваше,
Що  під  ногами  в  нас  не  сплине  вмить
Землі  поверхня,  лишиться  назавше.
Люблю  я,  бути  тою,  що  смішить  –
Розпущеною,  що  не  гра  словами,
В  задусі  хвилею  не  червоніть,
Торкнувшися  легенько  рукавами.

Люблю  я  ще,  коли  ви  при  мені
Спокійно  обіймаєте  дівулю,
Не  зичите  в  пекельному  вогні
Горіти,  коли  я  не  вас  цілую.
Ім‘я  моє,  те  ніжне,  ніжний  мій,  що  ні
Вночі  ані  удень  вам  не  згадати  –  всує…
Що  у  церковній  тиші  царині
Для  нас  не  заспівають:  алілуйя!

Подяка  вам  в  душі  моїй  бринить
За  те,  що  ви  мене  –  от  знали  б  краще!  –
Так  любите:  за  серце,  котре  спить,
За  зустрічі  рідкі,  невмисні  радше,
За  місяць,  що  не  буде  нам  світить,
За  сонце,  сяє  що,  але  не  наше  –
За  те  –  на  жаль!  –  моє,  що  не  болить,
За  те  –  на  жаль!  –  що  не  болить  і  ваше!

14.08.2022                Гречка  Віталій

Мне  нравится,  что  вы  больны  не  мной,
Мне  нравится,  что  я  больна  не  вами,
Что  никогда  тяжелый  шар  земной
Не  уплывет  под  нашими  ногами.
Мне  нравится,  что  можно  быть  смешной  —
Распущенной  —  и  не  играть  словами,
И  не  краснеть  удушливой  волной,
Слегка  соприкоснувшись  рукавами.

Мне  нравится  еще,  что  вы  при  мне
Спокойно  обнимаете  другую,
Не  прочите  мне  в  адовом  огне
Гореть  за  то,  что  я  не  вас  целую.
Что  имя  нежное  мое,  мой  нежный,  не
Упоминаете  ни  днем,  ни  ночью  —  всуе…
Что  никогда  в  церковной  тишине
Не  пропоют  над  нами:  аллилуйя!

Спасибо  вам  и  сердцем  и  рукой
За  то,  что  вы  меня  —  не  зная  сами!  —
Так  любите:  за  мой  ночной  покой,
За  редкость  встреч  закатными  часами,
За  наши  не-гулянья  под  луной,
За  солнце,  не  у  нас  над  головами,-
За  то,  что  вы  больны  —  увы!  —  не  мной,
За  то,  что  я  больна  —  увы!  —  не  вами!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022

Корчма Земля (переклад з англійської «The Inn Of Earth» Сари Тісдейл)

Зайшла  я  в  забиту  корчму  Земля
Й  замовила  келих  вина,
Та  Господар  очі  відвів  у  бік
Від  спраги  моєї  без  дна.

Я  потім  присіла  стомлена  там
І  хліба  спросила  шматок,
Та  Господар  очі  відвів  у  бік  –
У  відповідь  лише  мовчок.

У  час  цей,  як  завжди,  з  ночі  навкіл
Чекаючі  душі  зайшли,
Від  подиву  стримані  крики  враз
На  світло  і  гам  цей  були.

«Дай  ліжко  поспати  хоч,  –  я  кажу,
Бо  скоро  опівночі  вже»,  –
Та  Господар  очі  відвів  у  бік  –
Й  лиця  не  побачу  невже?

«Поїсти,  поспати  –  тут  не  дають,
Піду  я  туди  де  була»,  –
Та  Господар  очі  відвів  у  бік  –
Зачинено,  звідки  прийшла.

13.08.2022              Гречка  Віталій

The  Inn  Of  Earth  (by  Sara  Teasdale)

I  came  to  the  crowded  Inn  of  Earth,
And  called  for  a  cup  of  wine,
But  the  Host  went  by  with  averted  eye
From  a  thirst  as  keen  as  mine.

Then  I  sat  down  with  weariness
And  asked  a  bit  of  bread,
But  the  Host  went  by  with  averted  eye
And  never  a  word  he  said.

While  always  from  the  outer  night
The  waiting  souls  came  in
With  stifled  cries  of  sharp  surprise
At  all  the  light  and  din.

"Then  give  me  a  bed  to  sleep,"  I  said,
"For  midnight  comes  apace"--
But  the  Host  went  by  with  averted  eye
And  I  never  saw  his  face.

"Since  there  is  neither  food  nor  rest,
I  go  where  I  fared  before"--
But  the  Host  went  by  with  averted  eye
And  barred  the  outer  door.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022

Озімандіс (переклад з англійської «Ozymandias» Персі Біші Шеллі)

Стрів  я  мандрівника  з  земель  античних
Він  мовив:  «Ноги,  що  без  тіла  там,
В  пустелі,  кам‘яні…З  під  ніг  величних,
З  піску,  лице  розбите  хмурить  нам
І  морщить  усмішку  губ  саркастичних,
Скажи  ж  як  пристрасті  митець  зчитав,
Що  висікла  життя  серед  каміння,
Рука  глумлива  й  дух,  що  сили  дав.

Й  на  п‘єдесталі  ,  ті  слова  з‘явились:
«Я  –  Озімандіс,  славний  Цар  Царів  я,
Глянь  Труд  ось  мій,  щоб  Сильні  з  вас  згубились!»
Нічого.  Все  у  розпаді  довкіл
Руїн,  тих  колосальних,  що  лишились
Одні  в  безкрайнім  просторі  пісків».

11.08.2022            Гречка  Віталій

Озімандіс  –  давньогрецьке  ім‘я  фараона  Рамзеса  ІІ

Ozymandias  (By  Percy  Bysshe  Shelley)

I  met  a  traveller  from  an  antique  land,
Who  said—“Two  vast  and  trunkless  legs  of  stone
Stand  in  the  desert.  .  .  .  Near  them,  on  the  sand,
Half  sunk  a  shattered  visage  lies,  whose  frown,
And  wrinkled  lip,  and  sneer  of  cold  command,
Tell  that  its  sculptor  well  those  passions  read
Which  yet  survive,  stamped  on  these  lifeless  things,
The  hand  that  mocked  them,  and  the  heart  that  fed;
And  on  the  pedestal,  these  words  appear:
My  name  is  Ozymandias,  King  of  Kings;
Look  on  my  Works,  ye  Mighty,  and  despair!
Nothing  beside  remains.  Round  the  decay
Of  that  colossal  Wreck,  boundless  and  bare
The  lone  and  level  sands  stretch  far  away.”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022

З мила бульбашки (переклад з німецької «SEIFENBLASEN» Германа Гессе)

Як  підсумок  всіх  Роздумів,  Досліджень,
Років  чисельних  Старець  підбива
В  останній  Праці,  серед  Нагромаджень,
Грайливо  мед  він  Мудрості  влива.

Спішить  Студент  амбітний  і  завзятий,
Бібліотек,  Архівів  вірний  син
В  Диплом  вмістити,  Гонором  багатий,
Думки  найгеніальніших  Глибин.

Сидить  і  дме  Хлопчак  у  соломину,
Кольори,  Подих,  з  мила  бульбашки,
Співає  Оду  кожній  без  упину,
Душа  Дуттю  радіє  залюбки.

Старий,  Хлопчак,  Студент,  усі  яскрять
Із  Світової  творять  Піни-Майї
Чарівні  Сни  без  сенсу,  нетривалі,
В  яких  в  собі  навчились  розрізнять
Це  вічне  Світло  й  радісніш  горять.

08.08.2022                                      Гречка  Віталій

SEIFENBLASEN  (Hermann  Hesse)

Es  destilliert  aus  Studien  und  Gedanken
Vielvieler  Jahre  spat  ein  alter  Mann
Sein  Alterswerk,  in  dessen  krause  Ranken
Er  spielend  manche  susse  Weisheit  spann.

Hinsturmt  voll  Glut  ein  eifriger  Student,
Der  sich  in  Buchereien  und  Archiven
Viel  umgetan  und  den  der  Ehrgeiz  brennt,
Ein  Jugendwerk  voll  genialischer  Tiefen.  

Es  sitzt  und  blast  ein  Knabe  in  den  Halm,
Er  fullt  mit  Atem  farbige  Seifenblasen,
Und  jede  prunkt  und  lobpreist  wie  ein  Psalm,
All  seine  Seele  gibt  er  hin  im  Blasen.

Und  alle  drei,  Greis,  Knabe  und  Student
Erschaffen  aus  dem  Maya-Schaum  der  Welten
Zaubrische  Traume,  die  an  sich  nichts  gelten,
In  welchen  aber  lachelnd  sich  erkennt
Das  ewige  Licht,  und  freudiger  entbrennt.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022

Варенички

Вареничків  смак
Обожнюють  люди,
Домівку  вони
Нагадають  повсюди!

Піджарка  з  сальцем,
Чи  сметанка  згодиться,
В  душі  українця  -
Тепло  розгориться!

Картопля,  капуста,
Печінка  до  діла!
Сир  або  вишня  –
Начинка  мила!

Є  тисячі
Варіантів  у  страви!
Вареники  –  гордість
Моєї  держави!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022

Серость

Перед  окном  в  квартире,
Выключив  дома  свет,
Бродит  в  дождливом  мире
Взглядом  своим  поэт.

Капель  стеклом  дорожки,
Ветра  порывов  шум,
Тех  впечатлений  –  крошки,
Грустно-унылый  ум.

Что  же  не  тешит  душу,
Дождь,  его  старый  друг?
Ветер  тоскливо  слушать,
Блеклое  все  вокруг.

И  понапрасну  тщится
Тут  воспарить  душа,
Серость  везде  клубится,
Ест  ее,  не  спеша…

Гаснут  души  порывы
В  мутных  пучинах  тех.
Время  ползет  уныло,
Свой  позамедлив  бег.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955654
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.08.2022

Хмара (переклад з англійської «The Cloud» Сари Тісдейл)

Я  хмара  в  неба  вишині,
Зірки  радіють  всі  мені,
Наснаги  й  волі  хватить  щоб,
Укрити  тінню  море  й  горб  –
Що  ж  сосни  з  гір  мене,  крізь  тінь,
Завжди  зовуть:  «Спочинь,  спочинь?»

Плащем  укрию  місяць  я
Й  затьмарю  сонце  серед  дня,
Мене  не  схопиш  ти,  авжеж,
Вітрів  дитя  не  знає  меж  –
Та  сосни  з  гір  мені  крізь  тінь
Все  шепотять:  «Спочинь,  спочинь.»

27.05.2022          Гречка  Віталій

THE  CLOUD
by:  Sara  Teasdale  (1884-1933)

I  am  a  cloud  in  the  heaven's  height,
The  stars  are  lit  for  my  delight,
Tireless  and  changeful,  swift  and  free,
I  cast  my  shadow  on  hill  and  sea—
But  why  do  the  pines  on  the  mountain's  crest
Call  to  me  always,  "Rest,  rest?"

I  throw  my  mantle  over  the  moon
And  I  blind  the  sun  on  his  throne  at  noon,
Nothing  can  tame  me,  nothing  can  bind,
I  am  a  child  of  the  heartless  wind--
But  oh  the  pines  on  the  mountain's  crest
Whispering  always,  "Rest,  rest."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022

Советы юному поэту

Поэту  надо  быть  попроще  -
Воспеть  любовь,
Пройтись  по  теще!
Добавить  что-то  про  погоду,
Немножко  описать  природу.
Цветы  припомнить  -
Розы,  маки…
Судьбе  вниманья  сделать  знаки!
Припомнить  старые  печали,
Года,  что  мчат…
Про  душ  в  астрале.
Про  мощь  стихий  -
Огонь  и  воду!
Еще  разочек  про  погоду…
Ну  и  конечно  же  о  мурках,
В  усато-полосатых  шкурках!
Затем  зайти  с  другого  боку  -
О  сакурах  -  с  десяток  хокку!
О  куполах  и  пьедесталах,
Про  жизнь  и  смерть  -
Чтоб  всех  проняло!
Добавить  мистики  немножко…
И  снова  пару  строк  о  кошках!
О  красоте  лица  и  тела
И  о  походке,  чтоб  летела!
Про  вечные  вопросы  вспомнить  -
Про  рай  и  ад  нам  всем  напомнить!
Про  лето,  осень,
Зимы,  весны…
Про  лес,  его  дубы  и  сосны!
Про  выбор,  трудный,  как  обычно
И  кошек,  что  уже  привычно…
Продолжил  бы  еще  немножко,
Но  понял  ты  –  пиши  о  кошках!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955449
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2022

Я до тебе лише промовчу… (переклад вірша «Я тебе ничего не скажу…» Афанасія Фета)

Я  до  тебе  лише  промовчу,
І  тебе  не  стурбую  й  на  мить,
І  за  те,  що  про  себе  шепчу,
Не  наважусь  я  й  натяк  зробить.

Цілий  день  спали  ночі  квітки,
Та  як  сонце  зайде  поза  гай,
Розкриваються  тихо  листки,
Розквітає  в  душі  моїй  рай.

В  мої  груди,  де  втома  й  щемить,
Віє  сирість  нічна…Я  тремчу
Я  тебе  не  стурбую  й  на  мить,
Я  до  тебе  лише  промовчу.

14.07.2022                            Гречка  Віталій

Я  тебе  ничего  не  скажу,
И  тебя  не  встревожу  ничуть,
И  о  том,  что  я  молча  твержу,
Не  решусь  ни  за  что  намекнуть.

Целый  день  спят  ночные  цветы,
Но  лишь  солнце  за  рощу  зайдет,
Раскрываются  тихо  листы,
И  я  слышу,  как  сердце  цветет.

И  в  больную  усталую  грудь
Веет  влагой  ночной…  Я  дрожу.
Я  тебя  не  встревожу  ничуть,
Я  тебе  ничего  не  скажу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022

Ніготь слід тут лишив – таємницю вказати (Б. Пастернак

Ніготь  слід  тут  лишив  –  таємницю  вказати.
–  Пізно,  висплюся,  вранці  видніше  воно,
А  допоки  не  будять,  кохану  торкати
Як  мені,  хоч  кому  не  дано.

Як  торкав  я  тебе!  Навіть  губ  моїх  міддю
Так  торкав,  як  торкає  трагедія  зал.
Цілував  наче  літо.  Повільно  й  повільно,
Лише  потім  здіймалась  гроза.

Пив,  як  пташки.  Тягнув  до  свідомості  втрати.
Зорі    довго  так  горлом  течуть  в  стравохід,
Соловейки  ж  мрійливо  мерщій  тріпотати,
По  краплині  сушити  нічний  небозвід.

04.08.2022            Гречка  Віталій

Автор:  Б.Пастернак

Здесь  прошелся  загадки  таинственный  ноготь.
—  Поздно,  высплюсь,  чем  свет  перечту  и  пойму.
А  пока  не  разбудят,  любимую  трогать
Так,  как  мне,  не  дано  никому.

Как  я  трогал  тебя!  Даже  губ  моих  медью
Трогал  так,  как  трагедией  трогают  зал.
Поцелуй  был  как  лето.  Он  медлил  и  медлил,
Лишь  потом  разражалась  гроза.

Пил,  как  птицы.  Тянул  до  потери  сознанья.
Звезды  долго  горлом  текут  в  пищевод,
Соловьи  же  заводят  глаза  с  содроганьем,
Осушая  по  капле  ночной  небосвод.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022

Свідомість ця, що впізнає (переклад з англійської «This Consciousness that is aware» Емілі Дікінсон)

Свідомість  ця,  що  впізнає
Сусідів  з  Сонцем  цим
Колись  впізнає  Смерть  сама
Та  лиш  вона  утім

Проходить  інтервал  оцей
Як  досвід  проміж  то
Найглибший  це  експеримент,
Що  Нам  пройти  дано  –

Чи  все  влаштовує  в  собі
Й  відповідає  нам
Сама  собі  й  нікому  більш
Послужить  відкриттям.

Приречена  лише  в  собі
Пригод  своїх  шукать
І  поряд  Гонча  є  лише  –
Самосвідомість  звать.

03.08.2022            Гречка  Віталій

This  Consciousness  that  is  aware  (by  Emily  Dickinson)

This  Consciousness  that  is  aware
Of  Neighbors  and  the  Sun
Will  be  the  one  aware  of  Death
And  that  itself  alone

Is  traversing  the  interval
Experience  between
And  most  profound  experiment
Appointed  unto  Men  -

How  adequate  unto  itself
Its  properties  shall  be
Itself  unto  itself  and  none
Shall  make  discovery.

Adventure  most  unto  itself
The  soul  condemned  to  be  -
Attended  by  a  single  Hound
Its  own  identity.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022

Вдома пусто буде нині (переклад вірша «Никого не будет в доме» Бориса Пастернака)

Вдома  пусто  буде  нині,
Тільки  сутінки.  Один
День  зимовий  у  щілині
Незасмикнутих  гардин.

Тільки  білі  грудки  мокрі
Мельком  швидко  замело
Тільки  крівлі,  сніг,  і,  окрім
Снігу  й  крівель,  зась  кого.

Знову  іній  креслить  буде,
Закружляєм  з  ним  ще  ми
Сум  того,  що  вже  минуле,
Справи  тої  ще  зими.

Знову  штрикнуть,  бо  ще  винні,
Не  відпущені  вони,
І  вікно  по  хрестовині
Здавить  голод  дров‘яний.

Та  аж  раптом  по  портьєрі
Дріж  від  вторгнення  промчить,
В  тиші  мірним  кроком  в  двері
Як  майбутність  зайдеш  вмить.

Вдягнена,  як  для  містерій,
В  біле  щось  та  без  причуд,
В  дійсно  щось  із  тих  матерій,
З  котрих  сніжні  ковдри  тчуть.

04.07.2022      Гречка  Віталій

Никого  не  будет  в  доме,
Кроме  сумерек.  Один
Зимний  день  в  сквозном  проеме
Незадернутых  гардин.

Только  белых  мокрых  комьев
Быстрый  промельк  маховой,
Только  крыши,  снег,  и,  кроме
Крыш  и  снега,  никого.

И  опять  зачертит  иней,
И  опять  завертит  мной
Прошлогоднее  унынье
И  дела  зимы  иной.

И  опять  кольнут  доныне
Не  отпущенной  виной,
И  окно  по  крестовине
Сдавит  голод  дровяной.

Но  нежданно  по  портьере
Пробежит  вторженья  дрожь,-
Тишину  шагами  меря.
Ты,  как  будущность,  войдешь.

Ты  появишься  у  двери
В  чем-то  белом,  без  причуд,
В  чем-то,  впрямь  из  тех  материй,
Из  которых  хлопья  шьют.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022

Метелик (переклад з англійської «The Fly» Вільяма Блейка)

Метелику,
Скінчилась  гра,
Моя  рука  –
Тебе  змела.

Чи  я  не  є
Такий  як  ти?
В  тобі  моє
Чи  не  знайти?

Танцюю  я,
Співаю,  п‘ю  –
І  не  відчую
Смерть  свою.

Як  думка  є  –
То  я  живу,
Подумає  –
І  я  помру.

Метелик  я,
Щасливий  всяк  –
Що  за  життя,
Що  без  ознак.

14.07.2022                    Гречка  Віталій

The  Fly  (by  William  Blake)

Little  Fly,
Thy  summer's  play
My  thoughtless  hand
Has  brush'd  away.

Am  not  I
A  fly  like  thee?
Or  art  not  thou
A  man  like  me?

For  I  dance,
And  drink,  and  sing,
Till  some  blind  hand
Shall  brush  my  wing.

If  thought  is  life
And  strength  and  breath,
And  the  want
Of  thought  is  death;

Then  am  I
A  happy  fly,
If  I  live
Or  if  I  die.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022

Облако слов.

Вы  прогулялись  Чертою  назад,
В  Будущем  ищет  причины  ваш  взгляд,
А  Время,  по  сути  –  фантазии  плод,
Мозг  наш  умело  его  создает.

Влево  и  Вправо,  Вперед  или  Вверх  –
В  море  Безумия  –    мозга  доспех…
Материя,  Время  или  Душа  –
Обертки  Чего-то  тихо  шуршат…

Облако  Слов,  тех,  где  первого  нет  –
Нас  ограждает  от  Хаоса  бед.
Облик  Реальности  –  невыносим,
Не  суждено  нам  увидится  с  Ним.*

*Ответ  на  стихотворение  Светланы  Себастиани  "Послушайте!  Мы  существуем  вспять…"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955124
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.08.2022

Холст

Наша  жизнь  –  это  просто  идеи,
Что  ты  принял  и  сделал  собой.
Мы  страдаем  –  в  страдания  веря,
А  без  веры  –  уходим  в  запой.

Каждый  миг  создаем  мы  картину,
Поверх  старых  мазков  и  штрихов
И  шагаем  по  ней  в  перспективу,
Недописанных  образов-снов.

В  своей  жизни  мы  все  объяснили
И  по  плану  пытаемся  жить,
Про  овраги  давно  позабыли,
Веря  в  краску  и  силу  творить.

Только  ветер,  порою,  нежданно,
Проберет  холодком  в  мастерской  –
Крыши  нет,  стены  делись  куда-то…
Сброшен  холст  и  лишь  воздуха  вой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955080
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2022

Зима лютує гнівна. (за мотивами Ф. Тютчева)

Зима  лютує  гнівна,
Бо  вийшов  її  строк  -
Весна  вже  тут  привітна
І  гонить  лід  струмок.

Зарухалось  все  жваво
Зимі  вже  місця  зась  –
Злітає  спів  яскраво,
То  пташка  озвалась!

Зима  ще  чинить  спротив,
На  Весну  бубонить.
А  тій  це  без  турботи  –
Ще  більше  веселить…

Схопила  відьма  снігу
І,  зла  мов  три  чорти,
Жбурнула  прямо  в  Весну,
Збираючись  втекти!

Весні  ж  і  горя  мало:
Бо  сніг  той  вже  вода,
З  Зими  лише  сміється  –
Умита  й  молода!

05.02.2022      Гречка  Віталій

Федор  Тютчев  —  Зима  недаром  злится

Зима  недаром  злится,
Прошла  ее  пора  —
Весна  в  окно  стучится
И  гонит  со  двора.
И  все  засуетилось,
Все  нудит  Зиму  вон  —
И  жаворонки  в  небе
Уж  подняли  трезвон.
Зима  еще  хлопочет
И  на  Весну  ворчит.
Та  ей  в  глаза  хохочет
И  пуще  лишь  шумит…
Взбесилась  ведьма  злая
И,  снегу  захватя,
Пустила,  убегая,
В  прекрасное  дитя…
Весне  и  горя  мало:
Умылася  в  снегу,
И  лишь  румяней  стала,
Наперекор  врагу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022

Потерялись

Мы  не  помним  раннего  детства  -
Нет  в  мозгу  уж  нейронов  тех.
Мы  течем,  изменяясь  вечно,
Набираясь  всего  от  всех.

Кто  же  я?  И  где  настоящий?
Когда  сам?  Или  здесь,  с  тобой?
Был  ли  мной  с  фотографий  мальчик?
Стал  ли  я  лишь  сейчас  собой?

Избавляюсь  я  от  иллюзий,
Чтоб  поверить  в  новую  чушь.
Жизнь  полна  побед  и  контузий,
Чтобы  сделать  -  сперва  разрушь…

Больше  нет  тех  людей,  что  были,
Да  и  ты  стал  совсем  другой.
Безвозвратно  мы  все  уплыли,
Потерялись  навек  с  собой…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954971
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2022

Мертвий поет (переклад з англійської “The Dead Poet” Лорда Альфреда Дугласа)

Я  бачив  образ,  що  не  міг  страждать,
Наснився  сяйний  серед  ночі  він
Та  голос  срібний  в  розмаїтті  цім,
Я  слід  його  почав  знов  помічать,
Буденність  приховала  благодать
Та  з  порожнечі  призваний  він  втім,
Коли  в  красиве  одягнувся  тлін
Та  світ  спромігся  весь  зачарувать.

Та  вже  як  брама  впала  я  прозрів,
Я  вболівав  за  згублені  слова,
Казок  забутих,  сказаних  напів,
Чудес,  котрих  явити  він  хотів
Та  тих  думок,  як  птах,  що  не  співа,
Та  він  помер,  я  очі  вже  відкрив…

12.06.2022                  Гречка  Віталій

The  Dead  Poet

I  dreamed  of  him  last  night,  I  saw  his  face
All  radiant  and  unshadowed  of  distress,
And  as  of  old,  in  music  measureless,
I  heard  his  golden  voice  and  marked  him  trace
Under  the  common  thing  the  hidden  grace,
And  conjure  wonder  out  of  emptiness
Till  mean  things  put  on  beauty  like  a  dress
And  all  the  world  was  an  enchanted  place.

And  then  methought  outside  a  fast  locked  gate
I  mourned  the  loss  of  unrecorded  words,
Forgotten  tales  and  mysteries  half  said,
Wonders  that  might  have  been  articulate,
And  voiceless  thoughts  like  murdered  singing  birds.
And  so  I  woke  and  knew  he  was  dead.

-Lord  Alfred  Douglas
(written  about  Oscar  Wilde  the  year  after  his  death)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022

В поиске вдохновения

Кто  может  вдохновить  поэта  лучше?
Проникнуть  даст  кто  в  тайны  бытия?
Поможет  путь  найти  во  тьме  гнетущей,
Путь  к  истине,  столь  важной  для  тебя…

Бывает,  импульс  творческий  приходит,
В  момент,  когда  его  не  ждёшь  уже.
Для  озарений  миг  любой  пригоден  -
Хоть  весело,  хоть  тяжко  на  душе.

Порой,  проснувшись  утром,  быстро  ищешь,
Где  записать  навеянное  сном.
Ведь  будет  пробужденьем  сон  похищен,
Пока  с  блокнотом  сядешь  за  столом.

Где  ж  отыскать  источник  вдохновенья,
Где  крылья  взять  -  коль  хочется  летать?
Где  прячутся  той  Музы  откровенья?
Ответа  нет,  пока  -лишь  тишь  да  гладь…

А  ну-ка  погоди,  а  если  точно...
Когда  все  тихо  -  вдохновенье  спит…
Давай-ка,  включим  жизнь  свою  погромче!
Глядишь,  на  шум  и  Муза  прилетит!

21.02.2022                  Гречка  Виталий

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954857
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.07.2022

Він їв і пив перлини Слів (переклад «He ate and drank the precious Words» Емілі Дікінсон)

Він  їв  і  пив  перлини  Слів  –
Він  цим  зміцнив  свій  Дух  –
Він  вже  не  той,  що  як  раніш,  
Не  більш  ніж  Пилу  рух  –

Він  танцював  крізь  темінь  Днів
І  Крил  цих  Заповіт
У  Книзі  був  –  Котра  несла
Ослаблий  дух  в  політ  –

29.07.2022                  Гречка  Віталій

He  ate  and  drank  the  precious  Words  (by  Emily  Dickinson)

He  ate  and  drank  the  precious  Words  —
His  Spirit  grew  robust  —
He  knew  no  more  that  he  was  poor,
Nor  that  his  frame  was  Dust  —

He  danced  along  the  dingy  Days  —
And  this  Bequest  of  Wings
Was  but  a  Book  —  what  liberty
A  loosened  spirit  brings  —

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022

Художник

Глаза  твои  открыты,
Но  отключен  свет.
Знаешь  все  ответы,
Но  вопросов  нет.
В  мире  одиночек  –
Пустота  и  мрак.
Эхо  твоих  мыслей
Порождает  страх.
Время  скоротечно  –
Незачем  хотеть.
Одиноким  вечность?
Лучше  умереть…
Ты  сидишь,  рисуешь
Разные  цвета,
А  кистей  не  дали…
И  даже  нет  холста!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954750
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2022

Вдруг замер Хаос величайший…

Вдруг  замер  Хаос  величайший,
Как  будто  было  так  всегда.
Мгновенья  каждый  миг  мельчайший
Вдруг  растянулся  на  года.

Пропали  звуки,  тишь  молчала,
Повисли  в  темноте  лучи.
Покой,  движения  не  стало,
Но  нарастало  все  внутри.

Рождаю  первое  движенье!
Тебя  здесь  нет,  но  ты  смотри!
Я  разворачиваю  Время,
Пространство  вслед  за  ним  пустил!

Я  сам  себя  определяю!
Сама  себя  я  создаю!
Себя  я,  Словом  называю,
Вам  так  являя  -  суть  свою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954671
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.07.2022

Духи мертвих (переклад з англійської «Spirits of the Dead» Едгара Алана По)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JqYuHM3j8Ls[/youtube]
І
Твоя  душа  на  самоті
Надгробок  сірий,  думи  ті  —
Нікого,  настрій  темний,
У  час  твій  потаємний.
ІІ
Будь  тихим  ти  в  цій  самоті,
Ще  поки,  не  самотність  це,
Ті  духи  мертвих,  саме  ті,
Що  і  в  житті  –  взяли  в  кільце
Тебе  й  стоять  –  і  воля  їх
Затьмарить  враз,  якщо  не  стих.
ІІІ
Нахмурить  ясну  тую  ніч
І  зорі  ті  не  глянуть,  ні  –
З  небесних  їхніх  тронів  вниз,
Зі  світлом  як  Надії  приз,
Але  червоні  кулі  їх
Твоїй  утомі  зайвих  лих
Лише  добавлять,  запечуть,
Назавжди  у  полон  візьмуть.
ІV
Тепер  думок  не  кинеш  ти,
Тепер  видінням  не  піти,
З  душі  вони  не  щезнуть  враз  –
Як  та  роса  в  ранковий  час.
V
Як  подих  Бога  –  вітерець  –
Але  туман  –  ще  той  борець,
На  пагорбі  як  тінь  лежить,
Мов  символ,  знак,  що  не  зломить  –
Як  за  дерева  він  вчепивсь,
То  таємниця  з  таємниць!

28.07.2022                      Гречка  Віталій

Spirits  of  the  Dead  (by  Edgar  Allan  Poe)
I
Thy  soul  shall  find  itself  alone
’Mid  dark  thoughts  of  the  gray  tombstone—
Not  one,  of  all  the  crowd,  to  pry
Into  thine  hour  of  secrecy.
II
Be  silent  in  that  solitude,
Which  is  not  loneliness—for  then
The  spirits  of  the  dead  who  stood
In  life  before  thee  are  again
In  death  around  thee—and  their  will
Shall  overshadow  thee:  be  still.
III
The  night,  tho’  clear,  shall  frown—
And  the  stars  shall  look  not  down
From  their  high  thrones  in  the  heaven,
With  light  like  Hope  to  mortals  given—
But  their  red  orbs,  without  beam,
To  thy  weariness  shall  seem
As  a  burning  and  a  fever
Which  would  cling  to  thee  for  ever.
IV
Now  are  thoughts  thou  shalt  not  banish,
Now  are  visions  ne’er  to  vanish;
From  thy  spirit  shall  they  pass
No  more—like  dew-drop  from  the  grass.
V
The  breeze—the  breath  of  God—is  still—
And  the  mist  upon  the  hill,
Shadowy—shadowy—yet  unbroken,
Is  a  symbol  and  a  token—
How  it  hangs  upon  the  trees,
A  mystery  of  mysteries!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022

Глаза

Глаза  –  это  орган  зрения,
Присмотра  и  наблюдения,
А  также  предмет  обожания,
Поэтов  объект  для  внимания.

Порой  они  смотрят  пристально,
А  временами  неистово!
Бросаются  быстрыми  взглядами,
Блестят  синевы  водопадами!

Смотрят  с  немым  укором,
Стыдливо  их  прячут  с  позором…
И  бегают  как  у  лгунишки
Шальные  глаза-ребятишки.

В  глазах  помещается  космос,
Бездонны  их  мира  глубины!
Друг  друга  не  ешьте  глазами
И  взглядом  не  жгите  спины.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954567
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.07.2022

Сон уві сні (переклад з англійської “A Dream Within a Dream” Едгара Алана По)

Я  цілую  вас  в  чоло!
І,  тепер,  як  все  пройшло,
Вам  зізнаюсь,  що  було  –
Вірно  те,  що  дні  мої
Всі  минули  як  у  сні.
Як  надії  вже  нема
Чи  удень,  чи  як  пітьма,
Сон  чи  яв  –  не  все  одно,
Як  нема  її  давно?
Все,  що  снилось,  а  чи  ні  –
Сни  мої,  що  уві  сні.

Шум,  стою  я,  навкруги
Хвилі  б‘ються  в  береги,
І  держу  у  кулаку,
Жменю  з  золота  піску  –
Мало  як  лишилося!
Все  крізь  пальці  й  змилося,
Поки  плачу  –  плачу  я!
Боже!  Як  утримати,
Те,  що  може  згинути?
Боже!  Що  я  в  силі
Не  віддати  хвилі?
Все,  що  снилось,  а  чи  ні  –
Сни  мої,  що  уві  сні?

24.05.2022          Гречка  Віталій

З  посмертно  виданих  творів  автора.  Дата,  коли  написано  -  невідома,  оригінал  ось:

A  Dream  Within  a  Dream  (by  Edgar  Allan  Poe)

Take  this  kiss  upon  the  brow!
And,  in  parting  from  you  now,
Thus  much  let  me  avow  —
You  are  not  wrong,  who  deem
That  my  days  have  been  a  dream;
Yet  if  hope  has  flown  away
In  a  night,  or  in  a  day,
In  a  vision,  or  in  none,
Is  it  therefore  the  less  gone?
All  that  we  see  or  seem
Is  but  a  dream  within  a  dream.

I  stand  amid  the  roar
Of  a  surf-tormented  shore,
And  I  hold  within  my  hand
Grains  of  the  golden  sand  —
How  few!  yet  how  they  creep
Through  my  fingers  to  the  deep,
While  I  weep  —  while  I  weep!
O  God!  Can  I  not  grasp
Them  with  a  tighter  clasp?
O  God!  can  I  not  save
One  from  the  pitiless  wave?
Is  all  that  we  see  or  seem
But  a  dream  within  a  dream?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022

Души окно

В  каком-то  месте  есть  огромный  стол,
Он  пуст,  на  нем  приборов  лишних  нет,
За  ним  сидят  поэты  всех  веков,
Над  ним  горит  неугасимый  Свет.

В  том  месте  людям  не  нужна  еда,
На  смену  ей  приходит  память  тех,
Кто  стих  поэта  вспомнит  иногда,
Или  прочтет  с  душой  его  куплет.

И  восседают  молча  все  они,
Сказав,  все,  что  отведено  давно,
И  лишь,  порой,  метнут  прозренья  луч,
В  душе  открытой  увидав  окно.

Читая  строки  чьи-то  иногда,
Что  нас  уносят  в  мир  души  иной,
Мы  открываем  окна  и  тогда,
Прозренье  можем  обрести,  порой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954482
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2022

Брахма (переклад з англійської «Brahma» Ральфа Волдо Емерсона)

Червоний  вбивця  думку  має
І  вбитий  теж,  що  вбивство  –  є,
Та  жоден  з  них  шляхів  не  знає,
Котрими  я  роблю  своє.

Давно  забуті  чи  недавно,
І  тінь,  і  світло  -  все  одно,
Боги  приходять  зниклі  справно,
Бо  велич,  стид  –  пусте  воно.

Мене  обходять  нерозумні,
Летять  до  мене  –  крила  я.
Я  сумніваюсь,  я  ж  –  і  сумнів,
І  гімн,  котрий  брамін  співа.

Боги  без  мене  часто  в  тузі,
Священна  Сімка  марно  жде,
Та  добрий  серцем,  милі  друзі,
Мене  –  і  без  Небес  знайде!

24.06.2022                    Гречка  Віталій

Brahma  (By  Ralph  Waldo  Emerson  )

If  the  red  slayer  think  he  slays,
Or  if  the  slain  think  he  is  slain,
They  know  not  well  the  subtle  ways
I  keep,  and  pass,  and  turn  again.

Far  or  forgot  to  me  is  near;
Shadow  and  sunlight  are  the  same;
The  vanished  gods  to  me  appear;
And  one  to  me  are  shame  and  fame.

They  reckon  ill  who  leave  me  out;
When  me  they  fly,  I  am  the  wings;
I  am  the  doubter  and  the  doubt,
I  am  the  hymn  the  Brahmin  sings.

The  strong  gods  pine  for  my  abode,
And  pine  in  vain  the  sacred  Seven;
But  thou,  meek  lover  of  the  good!
Find  me,  and  turn  thy  back  on  heaven.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022

Ты – огонь!

Если  неспокойно  на  душе,
Если  постоянно  что-то  гложет,
Жизнь  теряет  краски  и  уже
Нам  не  дарит  радость  ту,  что  может  –
Перестань  за  все  себя  винить
И  тем  более,  всех  тех,  кто  окружает.
Сложно  отыскать  порою  нить  –
Ариадны  в  жизни  не  бывает.
Есть  свои  этапы  у  души,
Есть  свои  задачи,  что  сокрыты.
Голос  сердца  друг  мой  не  глуши  –
Часто  он  совсем  у  нас  забитый.
Будь  внимателен  ты  к  радости  в  себе,
Пусть  редки  ее  прекрасные  моменты,
Нам  они  как  знаки  от  Небес  –
Радость  у  тебя?  А  где  ты?  С  кем  ты?
Искорка  небесного  огня  -
Каждому  дана,  без  исключений!
Ты  найди  ее  в  других  и  у  себя,
Средь  нечастых,  радости  мгновений.
Если  ты  внимателен  к  себе,
Если  о  других  не  забываешь  –
Ярче  станет  искорка  в  душе,
Ты  –  огонь!  Живешь  -  когда  пылаешь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954356
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.07.2022

Рай на землі (переклад з англійської “Eldorado” Едгара Алана По)

Він  без  турбот,
Шукав  пригод,
Він  сяяв  і  в  тіні,
Коня  він  гнав,
Пісень  співав,
Про  Рай,  що  на  землі.

Сміливість  мав,
Старий  втім  став  –
Сховав  запал  в  тіні,
Не  встрів  кутка,
Щоб  нагадав
Той  Рай,  що  на  землі.

І  вже  без  сил
Когось  зустрів,
Подібного  тіні  –
«Тінь,  –  запитав,  –
Чи  ти  бував  –
В  Раю,  що  на  землі?»

«Далеко  та,
Де  гір  гряда,
Долина  у  Тіні,
Лети  ж,  лети,  –
Тінь  шелестить,  –
Там  Рай,  що  на  землі!»

14.04.2022  Гречка  Віталій

Eldorado
April  21,  1849

Gaily  bedight,
A  gallant  knight,
Is  sunshine  and  in  shadow,
Had  journeyed  long,
Singing  a  song,
In  search  of  Eldorado.

But  he  grew  old  —
This  knight  so  bold  —
And  o'er  his  heart  a  shadow
Fell  as  he  found
No  spot  of  ground
That  looked  like  Eldorado.

And,  as  his  strength
Failed  him  at  length,
He  met  a  pilgrim  shadow  —
"Shadow,"  said  he,
"Where  can  it  be  —
This  land  of  Eldorado?"

"Over  the  Mountains
Of  the  Moon,
Down  the  Valley  of  the  Shadow,
Ride,  boldly  ride,"
The  shade  replied,  —
"If  you  seek  for  Eldorado!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022

Відродження

Без  часу  цими  днями  жили  ми  –
Сірих  днів  і  ночей  миготінь…
Плани  стали  занадто  крихкими,
Календар  відійшов  десь  у  тінь.

Змін  зазнав  і  навколишній  простір  –
В  нім  напруга  незримо  бринить.
Завітав  до  нас  хаос  у  гості,
Втім  яснішає  дух  наш  щомить.

Переходимо  в  іншу  реальність,
Вся  стабільність  пропала,  шкода…
Для  людини,  війна  –  аномальність
Та  пробуджує  сили  біда!

Переможений  буде  наш  ворог  –
Щезне  геть,  як  на  сонці  роса!
Всі  жахи  ми  розвієм  мов  порох,
В  світ  вернеться  Любов  і  Краса!

16.03.2022                Гречка  Віталій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022

Вулиця (переклад з іспанської «La calle» Октавіо Паса)

Це  вулиця  велика  й  тиха  дуже.
Іду  і  впав,  в  пітьмі  я  оступився
І  далі  я  іду  наосліп,  вставши,
Листви  покровом  і  німим  камінням,
І  хтось  позаду  теж  ступає  ними:
Якщо  я  стану,  стане  теж  він,
Я  в  біг  –  біжить.  Погляну  –  вже  нікого.
Все  в  темноті  і  виходу  немає,
І  повертаю  я  за  ріг  наступний
За  ним,  знайома  вулиця,  на  котрій
Не  ждуть  мене,  не  йде  ніхто  позаду.
Де  я  за  кимось  йду  і  він  упавши,
Встає  і  каже  мені  в  очі:  «Вже  нікого».

10.07.2022                  Гречка  Віталій

La  calle  (Octavio  Paz)

Es  una  calle  larga  y  silenciosa.
Ando  en  tinieblas  y  tropiezo  y  caigo
y  me  levanto  y  piso  con  pies  ciegos
las  piedras  mudas  y  las  hojas  secas
y  alguien  detrás  de  mí  también  las  pisa:
si  me  detengo,  se  detiene;
si  corro,  corre.  Vuelvo  el  rostro:  nadie.
Todo  está  oscuro  y  sin  salida,
y  doy  vueltas  en  esquinas
que  dan  siempre  a  la  calle
donde  nadie  me  espera  ni  me  sigue,
donde  yo  sigo  a  un  hombre  que  tropieza
y  se  levanta  y  dice  al  verme:  nadie.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022

Свой стих

Жизнь  проходит  во  сне  бытовой  суеты  -
Эта  мысль  тривиальна,  в  ней  нет  красоты.
Что  же  в  мире  достойно  поэта  пера?
Смерть,  страданье,  любовь  -  иль  другая  игра?

Слишком  быстро  проносятся  наши  года
Не  узнать  нам  всего  -  ни  за  что,  никогда!
Будь  старик  ты,  философ  иль  просто  юнец  –
Очень  скоро  познанью  приходит  конец…

В  жизни  все  мы,  всего  лишь,  чьи-то  глаза
И  не  важно  ты  против,  а  может  быть  за…
Вас  забросили  в  мир  -  и  живи,  где  пришлось!
Точно  так  же,  когда-то,  сметут  крошек  горсть!

Весь  твой  опыт  богатый  не  стоит  гроша,
Можешь  когти  ты  рвать,  или  жить  не  спеша.
Разве  сам  выбираешь,  что  делаешь  тут?
Миллиарды  людей  общий  сон  создают!

Ты  бессмертен,  но  просто  не  знаешь  кто  ты,
За  себя  принимаешь  чужие  мечты…
И  отец  твой  и  мать  создавали  тебя,
Повезло,  если  делали  это  любя.

Нелегко  откопать  нам  глубинную  суть
И  без  фильтров  чужих  на  реальность  взглянуть.
Если  вдруг  в  голове  голосов  хор  затих  –
Сотвори  только  свой  ты,  без  примесей  стих!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954143
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2022

Зоря Вечірня (переклад з англійської “Evening Star” Едгара Алана По)

Був  літа  екватор
І  серед  ночі,
І  зірки  на  місці,
Тьмяні,  без  мочі,
Місяць  –  всіх  яскравіш,
Один  в  небесах,
Всі  планети  в  рабах,
Хвилями  стелить  шлях.
Кинув  я  взір  –
Сяяв  ефір,
Та  холод  –  там  холод  був,
Там  як  саваном  вкрила
Хмара  світило
Й  на  тебе  я  споглянув,
Зоре  Вечірня,
Ти  гідність  горішня,
І  промінь  тепліший  відчув;
Ти  радість  в  очах,
Ти  гідності  стяг,
Найкраща  в  нічних  Небесах.
І  в  захваті  я,
Зоре  моя,
Хоч  ти  і  в  далеких  краях.

29.06.2022                            Гречка  Віталій

Evening  Star  (by  Edgar  Allan  Poe)

'Twas  noontide  of  summer,
And  mid-time  of  night;
And  stars,  in  their  orbits,
Shone  pale,  thro'  the  light
Of  the  brighter,  cold  moon,
'Mid  planets  her  slaves,
Herself  in  the  Heavens,
Her  beam  on  the  waves.
I  gazed  awhile
On  her  cold  smile;
Too  cold  —  too  cold  for  me  —
There  pass'd,  as  a  shroud,
A  fleecy  cloud,
And  I  turned  away  to  thee,
Proud  Evening  Star,
In  thy  glory  afar,
And  dearer  thy  beam  shall  be;
For  joy  to  my  heart
Is  the  proud  part
Thou  bearest  in  Heaven  at  night,
And  more  I  admire
Thy  distant  fire,
Than  that  colder,  lowly  light.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022

Думай красиво

Ты  чем-то  всегда  наполнен,
Всегда  есть,  о  чем  помыслить.
Делами  твой  день  заполнен
Иль  просто  тревожат  мысли.

Мысли  никто  не  щупал,
Природа  тонка  их  очень,
Но  сомневаться  глупо  –
Влияния  факт  их  точен.

За  мысли  идут  на  плаху,
Ввергают  себя  в  страданья,
Последнюю  рвут  рубаху
В  приступе  покаянья.

Они  могут  влить  в  нас  силу,
Могут  до  дна  нас  выпить.
Думай  всегда  красиво,
Чтоб  душу  свою  насытить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954050
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2022

Магія кольорів (переклад з німецької «Magie der Farben» Германа Гессе)

Божий  Дух  навкруг  пульсує,
Зверху  Небо,  знизу  Небо,
Світло  співами  чарує,
Бог  фарбує  Світ  як  треба.
З  Білого  по  Чорне  саме
Заново  себе  малює,
Знову  з  хаосу  постане
Барв  Веселки  не  жалкує.
Так  Душею  крізь  проходить
Безліч  раз  у  Щасті  й  Горі
Світло  Боже,  діє  й  творить,
Сяє  нам  як  Сонце  вгорі.

01.11.2021                Гречка  Віталій

Hermann  Hesse  -  Magie  der  Farben

Gottes  Atem  hin  und  wider
Himmel  oben,  Himmel  unten,
Licht  singt  tausendfache  Lieder,
Gott  wird  Welt  im  farbig  Bunten.
Weiss  zu  Schwarz  und  Warm  zum  Kuehlen
Fuehlt  sich  immer  neu  gezogen,
Ewig  aus  chaotischem  Wuehlen
Klaert  sich  neu  der  Regenbogen.
So  durch  unsre  Seele  wandelt
Tausendfalt  in  Qual  und  Wonne
Gottes  Licht,  erschafft  und  handelt,
Und  wir  preisen  Ihn  als  Sonne.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022

Для кого?

Отсветы  другого  царства,
Сокрытого  облаками.
Пронзили  лучи  пространство,
Сшив  небеса  с  волнами.

В  единой  симфонии  мира
Стихии  звучат  синхронно.
Незримая  мощь  эфира
Воистину,  тут  огромна!

В  отсутствие  человека
Кому  красота  вся  эта?
Кто  насладиться  мощью
Игры  ветра,  вод  и  света?

Лишь  тот,  чья  душа  трепещет,
Исполнившись  благоговенья,
Наполнит  картину  смыслом,
Ему  –  чудеса  творенья!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953973
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.07.2022

До жайворонка (переклад з англійської «To the Skylark» Вільям Вордсворт)

Співець  етеру!  Пілігрим  небес!
Ти  зневажаєш  землю,  клопіт  там?
Чи,  поки  крила  линуть,  серце  десь
І  очі  з  ним  –  в  росі,  біля  гнізда?  
Твоє  гніздо  завжди  тебе  чека,
Складаєш  крила  –  музика  яка!

Хай  соловейку  буде  лісу  тінь,
В  славетнім  сяйві  ж  ти  твори  дива,
Ти  звідти  пташко  ллєш  додолу  ті
Гармонії,  що  Бог  подарував.
І  мудрий  лине  вище  та  утім,
Для  нього  рідні  й  Небеса  і  Дім!

21.07.2022                            Гречка  Віталій

To  the  Skylark  (By  William  Wordsworth)

Ethereal  minstrel!  pilgrim  of  the  sky!
Dost  thou  despise  the  earth  where  cares  abound?
Or,  while  the  wings  aspire,  are  heart  and  eye
Both  with  thy  nest  upon  the  dewy  ground?
Thy  nest  which  thou  canst  drop  into  at  will,
Those  quivering  wings  composed,  that  music  still!

Leave  to  the  nightingale  her  shady  wood;
A  privacy  of  glorious  light  is  thine;
Whence  thou  dost  pour  upon  the  world  a  flood
Of  harmony,  with  instinct  more  divine;
Type  of  the  wise  who  soar,  but  never  roam;
True  to  the  kindred  points  of  Heaven  and  Home!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022

Любимый город

Я  гулял  по  родному  городу,
Слушал  шум  и  смотрел  на  солнце.
Полюбил  я  давно  уж,  смолоду,
В  лето  бабье  его  оконце.

Здесь  бульвары  есть,  а  им  равных  нет,
Тут  аллеи  полны  деревьями.
Здесь  листвы  наряд  в,  светофора  цвет,
Услаждают  слух  птицы  трелями.

Если  ты  мой  друг  побываешь  здесь,
В  пору  осени  ту  прелестную.
Ощутишь  ты  вмиг  колдовскую  смесь,
Что  полнит  атмосферу  местную.

Приезжай  скорей,  в  парк  иди  любой,
Сядь  тихонечко  на  скамеечке.
И  душа  твоя  обретет  покой,
Киев  весь  тут  есть,  до  копеечки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953853
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.07.2022

Став (переклад з англійської «The Lake» Едгара Алана По)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UGYvkFb1na4[/youtube]

Навесні  юних  днів  моїх
Я  місце  мав  своє  для  втіх,
Кохав  без  меж  краї  я  ті  –
Чудово  там  на  самоті,
Де  чорні  скелі  навкруги
І  в  соснах  ставу  береги.

Але  коли  вкривала  Ніч
Мене  і  все,  що  увсебіч,
І  потойбічний  вітерець
Шептав  і  повз  під  комірець  –
Тоді  пізнав,  о  –  лиш  тоді,
Жах  ставу  я  на  самоті.

Втім  жах  мене  той  не  злякав,
Тремтливий  захват  нагадав  –
Дарів  не  несло  відчуття
Чогось,  що  забажав  би  я  –
Хоч  там  була  й  Любов  твоя.

Отруту  смерті  в  хвилі  тій
І  прихисток  останній  свій,
Відчув  там  спокою  шукач,
Мрійливий  від  людей  втікач  –
Чия  душа  могла  б  створить
Едем  із  того  ставу  вмить.

22.06.2022                    Гречка  Віталій

The  Lake
by  Edgar  Allan  Poe
July  1827

In  spring  of  youth  it  was  my  lot
To  haunt  of  the  wide  world  a  spot
The  which  I  could  not  love  the  less  —
So  lovely  was  the  loneliness
Of  a  wild  lake,  with  black  rock  bound,
And  the  tall  pines  that  towered  around.

But  when  the  Night  had  thrown  her  pall
Upon  that  spot,  as  upon  all,
And  the  mystic  wind  went  by
Murmuring  in  melody  —
Then  —  ah  then  I  would  awake
To  the  terror  of  the  lone  lake.

Yet  that  terror  was  not  fright,
But  a  tremulous  delight  —
A  feeling  not  the  jewelled  mine
Could  teach  or  bribe  me  to  define  —
Nor  Love  —  although  the  Love  were  thine.

Death  was  in  that  poisonous  wave,
And  in  its  gulf  a  fitting  grave
For  him  who  thence  could  solace  bring
To  his  lone  imagining  —
Whose  solitary  soul  could  make
An  Eden  of  that  dim  lake.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022

Миры всесилья

Мрачны  здесь  хребтов  отроги,
Они  бессердечно  строги,
В  местах,  что  забыли  боги,
Ущельем  ломая  ноги,
Бредем,  не  спеша,  убоги
И  мрачные  видим  сны.

А  где-то  заря  пылает,
Вершина  в  снегах  сияет,
Душа  в  тех  местах  летает,
Свободным  птенцом  порхает,
На  крыльях  любви  взмывает,
Моложе  самой  весны!

О,  где  раздобыть  те  крылья,
Чтоб  больше  не  знать  бессилья,
Не  рвать  себе  сухожилья,
В  агонии  бьясь  усилья,
Ворваться  в  миры  всесилья,
Где  думы  всегда  ясны!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953732
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2022

Музам (переклад з англійської «To the Muses» Вільяма Блейка)

Чи  в  тіні  на  схилах  Іди,
Чи  в  палатах  Сходу  світлих,
Де  в  палатах  сонця  нині
Давні  співи  вже  затихли.

Чи  мандруєте  ви  Небом,
Чи  в  земних  краях  далеких?
Чи  горішнім,  синім  степом,
На  вітрах  співучих  верхи.

Чи  блукаєте  по  скелях,
Дна  морського,  кришталевих,
По  коралових  оселях,
Ті,  хто  кинули  все,  Дев‘ять!

Як  могли  кохання  зрадить
До  поетів  стародавніх?!
Струни  мляві,  годі  й  гладить!
Звуків  вже  немає  справжніх!

09.05.2022                Гречка  Віталій


Whether  on  Ida's  shady  brow,
                 Or  in  the  chambers  of  the  East,
The  chambers  of  the  sun,  that  now
                 From  ancient  melody  have  ceas'd;

Whether  in  Heav'n  ye  wander  fair,
                 Or  the  green  corners  of  the  earth,
Or  the  blue  regions  of  the  air,
                 Where  the  melodious  winds  have  birth;

Whether  on  crystal  rocks  ye  rove,
                 Beneath  the  bosom  of  the  sea
Wand'ring  in  many  a  coral  grove,
                 Fair  Nine,  forsaking  Poetry!

How  have  you  left  the  ancient  love
                 That  bards  of  old  enjoy'd  in  you!
The  languid  strings  do  scarcely  move!
                 The  sound  is  forc'd,  the  notes  are  few!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022

Явился!

Зачался,  делился,
Спешил,  торопился.
Крутился,  болтался,
Топал,  толкался.

Напрягся,  бодался,
Страдал,  пробирался.
Пролез,  потянули,
Болит  –  резанули!

Кричал,  задышал,
Родился!  Родился!
Дышу  и  живу,
Хотели  –  явился!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953677
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.07.2022

Найкращий день (переклад з англійської “The Happiest Day” Едгара Алана По)

Найкращий  день  –  найкращу  мить
Моїм  зів‘ялим  серцем  знав,
Найвищі  сподівання  й  міць,
Та  ось,  пропав.

Міць,  я  кажу?  Авжеж  була,
Та  щезла  вже  давно,  прощай!
Юнацьких  міражів  юрба  –
Вже  йде  нехай.

Амбітність,  я  плекав  тебе,
Потужним  був  наш  рух.
Тобою  я  точив  себе,
Спочинь,  мій  дух!

Найкращий  день  –  найкраща  мить
В  очах  моїх  –  як  наяву,
Пік  гордості,  де  сяє  міць,
Я  знаю  –  був:

Але  коли  б  ту  горду  міць
Я  з  болем  віднайшов,
Тоді  вже  знав  –  ту  сяйну  мить
Я  не  прожив  би  знов:

В  крилі  амбітності  було,
Перо,  як  темний  сплав.
Упавши  –  знищило  б  воно,
Ту  душу,  що  я  знав.

11.06.2022          Гречка  Віталій

The  Happiest  Day  (by  Edgar  Allan  Poe)

The  happiest  day  --  the  happiest  hour
My  sear'd  and  blighted  heart  hath  known,
The  highest  hope  of  pride  and  power,
I  feel  hath  flown.

Of  power!  said  I?  yes!  such  I  ween;
But  they  have  vanish'd  long,  alas!
The  visions  of  my  youth  have  been-
But  let  them  pass.

And,  pride,  what  have  I  now  with  thee?
Another  brow  may  even  inherit
The  venom  thou  hast  pour'd  on  me
Be  still,  my  spirit!

The  happiest  day  --  the  happiest  hour
Mine  eyes  shall  see  --  have  ever  seen,
The  brightest  glance  of  pride  and  power,
I  feel-  have  been:

But  were  that  hope  of  pride  and  power
Now  offer'd  with  the  pain
Even  then  I  felt  --  that  brightest  hour
I  would  not  live  again:

For  on  its  wing  was  dark  alloy,
And,  as  it  flutter'd  --  fell
An  essence  --  powerful  to  destroy
A  soul  that  knew  it  well.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022

Нарды

Рядом  вселенных  ходят  -
Целые  миллиарды,
Кости  им  Рок  бросает,
Всеми  играя  в  нарды.

Грани  кубов  мелькают,
Ждем  мы  удачный  случай,
Чтобы  в  своей  вселенной
Сделать  себе  получше.

Выпал  вот  шанс  прорваться,
Ход  –  голова  упала.
Если  ж  остались  силы  -
Можешь  начать  с  начала.

Жизни  законы  строги,
Здесь  не  до  сантиментов  –
Ушлые  шансы  ловят,
Прочих  едят,  моментом.

Если  попал  удачно
С  кем-то  в  одну  ячейку  -
Крепче  держитесь  вместе,
Помня,  что  жизнь  –  копейка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953569
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.07.2022

Сонет 54 (переклад з англійської 54-го сонета В. Шекспіра)

О,  як  краса  красивіше  серцям
В  орнаменті,  що  правда  їй  дає!
Троянда  гарна,  ще  гарніша  нам
Тим  ароматом,  що  у  неї  є.

В  руж  диких  як  в  троянді  барв
І  пахощами  часом  з  них  повіє,
Тримай  шипи  ті  скорше  для  забав,
Як  літа  подих  їх  тіла  розкриє:

Та  тільки  їх  чесноти  напоказ,
Живуть  для  себе,  і  самі  ж  гниють,
Солодкі  ж  ружі  не  згасають  враз,
Вмирають  солодко  –  солодким  ллють:

І  в  тебе  теж,  прекрасне  й  молоде
Як  згине,  правду  хтось  в  віршах  знайде.

16.07.2022                                        Гречка  Віталій

SONNET  54

О  how  much  more  doth  beauty  beauteous  seem
By  that  sweet  ornament  which  truth  doth  give!
The  rose  looks  fair,  but  fairer  we  it  deem
For  that  sweet  odour  which  doth  in  it  live.

The  canker  blooms  have  full  as  deep  a  dye
As  the  perfumed  tincture  of  the  roses,
Hang  on  such  thorns,  and  play  as  wantonly,
When  summer's  breath  their  masked  buds  discloses;

But,  for  their  virtue  only  is  their  show,
They  live  unwooed,  and  unrespected  fade,
Die  to  themselves.  Sweet  roses  do  not  so,
Of  their  sweet  deaths  are  sweetest  odours  made:

And  so  of  you,  beauteous  and  lovely  youth,
When  that  shall  vade,  by  verse  distils  your  truth.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022

Тиша

Осередками  тиші  міської
Неквапливо  крокую  завжди,
Тут  дороги  забуті  й  паркани,
За  парканами  ж  тихі  сади.

Мені  пташки  співають  красиво,
Дуже  милих  і  світлих  пісень,
В  цьому  світі  ми  тільки  зустрілись,
Та  вже  згадкою  стало  все  це.

Чути  здалеку  гавкіт  невтомний,
Він  луна  і  перерви  не  зна.
Хазяї  десь  далеко  від  дому,
Невгамовна  ця  пісня  сумна.

Коло  мене  ж  панує  лиш  тиша,
Вона  вкрила  дерева  й  кущі.
Тиша  ця  –  не  в  відсутності  звуків,
Вона  в  спокої,  що  на  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022