| Сторінки (3/216): | « | 1 2 3 | » |
Уже не літо, але ще не осінь
І сонце ще по літньому пече
І спориші лоскочуть ноги босі,
І мед з вощин до келиха тече.
Та ластівки збираються вже в вирій,
Цвірінькають, усівшись на дротах,
А серед ночі полетять за обрій
Шукати щастя у чужих краях.
Жоржини також голови схилили,
Вже не веселі, а якісь сумні,
Ще пломенять, стараються щосили,
Та знають, що цвітуть останні дні.
Під ранок, якось, завітає холод,
Впаде на квіти рання сивина,
І зробиться на серці пусто й голо,
І забереться до душі зима
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Спекотний липень дихає вогнем,
Велике сонце котиться за поле.
Життя минає, мов скачу конем,
Від того бігу щось під серцем коле.
Втомились ноги бігти вдалину,
Та ще ступаю вперто і завзято,
Знайти надіюсь втрачену весну,
І то для мене буде, дійсно, свято.
Десь, там, де роси падають в траву,
Де хвилі човен на воді хитають,
У тім краю тебе я обійму
І пісню солов'ї нам заспівають.
За обрій сонце сіло відпочить,
Щербатий місяць з неба виглядає,
Село затихло,та душа не спить,
Вона щось знає і чогось чекає.
ID
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2024
Наснилось їй, що син прийшов до хати,
Стоїть, в дверях чорнявий , молодий,
Поклав в куток свій автомат, гранати,
Зняв одяг, що зробивсь давно брудний.
Умився під холодною водою,
До столу сів , а на очах сльоза,
- Прийшов, щоб попрощатися з тобою,
- Мене чекають,- матері сказав.
Багато нас зібралось відлітати,
Опівночі зберемось за селом,
З тобою мамо хочу заспівати,
Ту пісню, що співали всі гуртом.
Про дівчину, що так мене кохала,
Про тихі ночі, мирні над Дніпром.
І мати з сином. пісню заспівала,
Лунала пісня над нічним селом.
Прокинулась, вже, ранок на порозі,
Ще пісня залишилась на вустах,
Побачила, як син йде по дорозі,
А за селом увись злетів мов птах.
Ще довго за селом вона стояла,
Вдивляючись у крижану блакить.
- Ще прилетить, повернеться , чекала.
Не прилетів, ліг на землі спочить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
Наснилось їй, що син прийшов до хати,
Стоїть, в дверях чорнявий , молодий,
Поклав в куток свій автомат, гранати,
Зняв одяг, що зробивсь давно брудний.
Умився під холодною водою,
До столу сів , а на очах сльоза,
- Прийшов, щоб попрощатися з тобою,
- Мене чекають,- матері сказав.
Багато нас зібралось відлітати,
Опівночі зберемось за селом,
З тобою мамо хочу заспівати,
Ту пісню, що співали всі гуртом.
Про дівчину, що так мене кохала,
Про тихі ночі, мирні над Дніпром.
І мати з сином. пісню заспівала,
Лунала пісня над нічним селом.
Прокинулась, вже, ранок на порозі,
Ще пісня залишилась на вустах,
Побачила, як син йде по дорозі,
А за селом увись злетів мов птах.
Ще довго за селом вона стояла,
Вдивляючись у крижану блакить.
- Ще прилетить, повернеться , чекала.
Не прилетів, ліг на землі спочить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Вертаються додому журавлі
З країв далеких, борючись з вітрами,
Шукають шлях до рідної землі,
Між хмарами і сірими дощами.
Вже й притомились, можна б і спочить,
Бо вже вітри побили дужі крила,
Та клин не зупиняється, летить,
І де береться, запитайте, сила.
Через кордони, ріки і моря
Вертаються до рідної оселі,
Вночі веде додому їх зоря,
А вдень орієнтиром ріки й скелі.
А он вже закружляли над селом,
Упали з неба на широке поле,
Загелготали, поле ожило,
Від того крику щось під серцем коле.
А може душі то, не журавлі,
Тих, що з війни не повернулись в села?
А це з небес злетіли до землі,
Води напитись з рідного джерела.
Побачити свій край із висоти
Крилом махнути мамі наостанок.
І накричавшись аж до хрипоти,
Злетіти в небо й зникнути під ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
Повернутися хочу в дитинство своє,
Де так затишно в хаті, де мама і тато,
Де зозуля уранці на груші кує,
Налічивши років для малого багато.
Де так солодко спиться на теплій печі,
За вікном коли віхола пісню співає.
Спить мале кошеня на моєму плечі,
Муркотить, а у сні мабуть мишку ганяє.
Пахне в хаті теплом, чебрецем, молоком,
У куточку цвіркун свою пісню співає,
Я літаю у снах ніби птах над селом,
І зірки для матусі із неба знімаю.
Я б усі їх дістав і матусі віддав,
Тільки б вічно жила, тільки б поруч зі мною,
Та безжалісний час не запитує в нас,
Забирає найближчих людей із собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Співає дику пісню заметіль,
Вітрисько трощить гілля на тополі.
Немовби стелить снігову постіль,
Розлючено на почорнілім полі.
Гудуть дроти на схилених стовпах,
На пару з завірюхою щосили.
І заметіль неначе білий птах
Тренує в герці занімілі крила.
Бреду я полем, слухаю пісні,
Що завиває вітер, опівночі,
Втрачаю сили, майже уві сні,
Ввижаються твої чарівні очі .
Кидає вітер льодяні джмелі
В моє обличчя, дістає до тіла,
В думках давно до тебе б полетів.
І ти б мене в обіймах відігріла.
Та заметіль із вітром не дають
Знайти дорогу, по степу блукаю.
Вітри сліди до ранку заметуть,
І чи дійду? Не знаю я... . Не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Сховалось сонце за густий туман,
Холодний вітер потягнув зі сходу,
По небу хмари сивий - караван -
Пливуть, немов, шукають в морі броду.
Злетіла з стріхи зграя горобців,
З розгону впала у кущі шипшини,
Нараз зірвалась, і шукай співців
Вони вже десь у заростях ліщини.
Листок пожовклий з клена закружляв,
У парі з вітром в неймовірнім танці.
І десь натанцювавшись в полі впав,
Його, мабуть , я бачив вчора вранці.
Вже й листопад за жовтнем прилетів,
Барвистий килим постелив під ноги,
Від того розмаїття захмелів,
Не можу до села знайти дороги.
Та пані - осінь вийшла за село,
Удвох по килиму ми сміючись кружляли,
Було це так, а може й не було,
Аж поки з хмар холодні сльози впали.
Протверезів. Поблякли фарби вмить.
Бреду по полю, стежку вибираю,
Із поля зграя горобців летить,
Під стріхами десь захистку шукають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
Подарувала поцілунок серед ночі.
Пішла у дощ і зникла назавжди, Та залишилися на згадку гарні очі,
І на порозі ще її сліди.
Тепло її долонь і аромат волосся,
І усмішка грайлива на вустах,
Це все було мабуть,чи так мені здалося?
Чи може це наснилось в моїх снах?
Куди поділася, перетворилась в зливу
І краплею збігаєш по щоці?,
Чи обернулась може в пташку ранню, сиву,
Що гарно так співає в осоці?
Де відшукати ті чудові, гарні очі,
Тепло відчути від твоїх долонь,
Гарячий поцілунок ніжний серед ночі,
Що гріє душу мов святий вогонь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Я втомився,опустились крила,
Став для мене вже політ важким.
Голова моя вже побіліла.
А колись же був я молодим.
Вверх злітав безстрашно і завзято,
З блискавками бився на льоту,
Сам політ для мене був як свято,
Я боров бурани і сльоту.
Радістю палали мої очі,
Билось серце весело в грудях,
Зорі посміхалися щоночі,
Від польоту.- Я могутній птах.
Думаю, що вистачить ще сили,
Підніму я стомлене крило,
І до хмар... . Щоб там не говорили,
Полечу усім смертям назло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Все не так.Чи здається мені,
Що роки задарма пролетіли,
Що молюся мабуть Сатані.
Хоч вже скроні мої й посивіли.
Я шукаю щось світле в собі,
А знаходжу чуже, пустоцвіле.
Задихаюсь від болю в журбі,
Оглядаючи крила згорілі.
Де? Коли я з дороги зійшов?
Де життя повело манівцями.
Вирувала мабуть юна кров.
Не дружив тоді мозок з ногами.
Щось шукав,та знаходив не те,
Не моє,чи то може здавалось,
Все життя не Здобуток -, пусте.
Це мені на останок дісталось.
Повертаюсь до пам'яті знов,
Кожен день як сторінку гортаю.
Що шукаю? А може знайшов?
Я у Бога прощення благаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
Гойдає вітер клени і тополі,
Мете пожовкле листя по землі.
Свинцеві хмари сунуться поволі,
Немов пливуть по небу кораблі.
Осінній день згасає за горою,
А вітер ніби грається в жмурки,
Затихне, не шумить над головою,
А потім... . Аж хитаються зірки.
Затрусить хмари, сипоне крупою,
Завиє дико, снігом сипоне,
А там вже й дощ із хмар тече рікою
Від нього не сховатися ніде.
Розірве вітер хмар густих кордони,
Щербатий місяць з неба підморгне,
На церкві вітер загуде у дзвони
І десь у полі під кущем засне.
Минає ніч,прокинеться він знову
І полетить крутити вітряки,
Трусне сердито гілочку кленову,
Зашелестять засохлі будяки.
Шумлять вітри ,щось хочуть розказати,
Повідати, що вже зима іде,
Що скоро ніч накриє снігом хати
І віхола у стрісі загуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
Кружляють зранку у дворі сніжинки,
А то вже й дощик плаче за вікном.
Всміхнулось сонце потекли сльозинки
Із стріх накритих зимовим сукном.
І вже струмки побігли по дорозі,
У небі чути гомін журавлів,
Кричать шпаки, присівши в верболозі,
Приліг погрітись котик на землі.
І пролісок зацвів, не забарився,
Як зіронька, на схилі первоцвіт,
В долині гай прозорістю накрився,
Вітаючи весни швидкий прихід.
Вона примхлива, ніби настрій жінки,
Теплом зігріє, снігом сипоне,
Замість тепла отримаєш крижинки,
А далі дивним цвітом розцвіте.
Дивлюсь на тебе, ти весна, та й годі,
Така ж велична, дивна, як вона,
Жінки такі,говорять,завжди в моді.
Наллю за тебе у бокал вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021
Останні подихи тепла.
Вже осінь золотить сади.
Блакитне небо ніби з скла,
Не за горами холоди.
А там вже вкриються поля
Периною пухких снігів.
Замерзнуть ріки і земля,
Не чути буде журавлів.
А зараз ще листок летить
Із вітром в вальсі закружляв,
Натанцювавшись в якусь мить,
До рук тобі із неба впав.
Червоно-жовтий, аж горить,
Немов би каже:-Я вогонь!
Він знову з вітром полетів,
Торкнувшись до твоїх долонь.
Сміється осінь золота,
З берізки скинувши фату,
А та стоїть немов свята,
Не прикриває наготу.
Я обіймаю білий стан.
Торкаюсь ніжно до кори.
Хоч розумію це -обман,
Та уявляю, що то ти.
Цілую тіло молоде,
Мені на плечі покладе
Берізка віти. Лист впаде
Й мене у осінь поведе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Останні подихи тепла.
Вже осінь золотить сади.
Блакитне небо ніби з скла,
Не за горами холоди.
А там вже вкриються поля
Периною пухких снігів.
Замерзнуть ріки і земля,
Не чути буде журавлів.
А зараз ще листок летить
Із вітром в вальсі закружляв,
Натанцювавшись в якусь мить,
До рук тобі із неба впав.
Червоно-жовтий, аж горить,
Немов би каже:-Я вогонь!
Він знову з вітром полетів,
Торкнувшись до твоїх долонь.
Сміється осінь золота,
З берізки скинувши фату,
А та стоїть немов свята,
Не прикриває наготу.
Я обіймаю білий стан.
Торкаюсь ніжно до кори.
Хоч розумію це -обман,
Та уявляю, що то ти.
Цілую тіло молоде,
Мені на плечі покладе
Берізка віти. Лист впаде
Й мене у осінь поведе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Весна як жінка із слізьми і сміхом,
То посміхнеться, то поллє дощем,
А то сипне на цвіт колючим снігом.
Так захотіла. От вам і усе.
Весняне сонце хоче світ зігріти,
Та тут весна вже хмари наганя,
Все навпаки і бавляться як діти,
Хто головніший сонце , чи весна?
А то розплачеться, розпустить коси,
Коли землі так хочеться тепла.
Назавтра на траві весняні роси
І вже стоїть погода золота.
Ну що робити з нею, хто підкаже?
Не передбачена́, якась своя.
Душа моя від неї все ж співає,
Бо з нею вся природа ожива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2020
́
Скінчилось літо. Осінь. Вже й зима,
А там дивись вже й вишня зацвітає.
Летять роки, чекаю, та дарма,
Що молодість про мене ще згадає.
Пішла, не залишила по собі
Ні слова, ні пів слова, вмить розтала,
Лишилась пам'ять - сльози на вербі,
Я підійшов, одна в долоню впала.
Гірка краплина, ніби все життя
Влилось у неї. Крапля нагадала
Про віру, про надію почуття,
Що з молодістю враз усе пропало.
Лікує час? Не вірю, то брехня,
Літа мої ту молодість украли.
Шукаю я її тепер щодня,
Та часу залишилося замало.
Роки, роки - багатство ви моє,
Куди пішли і звідки вас чекати?
Інтриги час, немов павук снує,
Все ж молодість я хочу дочекатись.
© Copyright: Виктор Гала, 2019
Свидетельство о публикации №119122103976
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858667
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2019
́
Ти повернувся? Нащо ти прийшов?
Я перестала вже тебе чекати.
Твоя присутність не бентежить кров.
Що хочеш ти мені ще розказати?
Ти не прийшов коли душа моя
Завила як поранена вовчиця,
Коли вона звивалась як змія,
А то з гори летіла мов би птиця.
Ти не прийшов, коли безсонна ніч
Давила сірим каменем на груди,
Стогнала, все гадала в чому річ,
Чому стають чужими рідні люди.
Терпіла біль, чекала знову й знов,
Виходила тебе стрічати зрання
Лікує час...Нарешті ти прийшов.
А я не та... Загоїлось кохання....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2019
́
Роки стирають пам’ять, та буває,
Вона воскресне якось навмання
І про минуле раптом нагадає,
Чи то під ранок, може серед дня.
І розворушить душу занімілу,
Заграє кров, повернеться весна,
Теплом тривожним пробіжить по тілу,
Звучати буде знов життя струна.
Перед очима радощі і сльози,
Блакитне небо, пізній листопад,
А то похмурі дні, чи літні грози,
Весняне листя, тихий зорепад.
Згадаються весняні теплі ночі,
Усмішка ніжна на її вустах
І біле тіло пружне, ще дівоче
Долоні теплі у моїх руках.
Ще поцілунки чисті мов краплина
Їх не забути, пам’ять не дає,
Кладе на плечі віти горобина,
З минулого все разом постає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2019
Загляне ранок в Дике Поле,
Росою впавши на траву,
Заграє маревом шовковим,
На стежку лігши польову.
Торкнеться променем тополі,
Розбудить сонних пташенят,
І сіру качку, що поволі,
Веде до річки каченят.
Повиганяє в степ корівок.
Що пахнуть свіжим молоком.
І пожене їх між домівок
Малий підпасич з батіжком.
Прокинеться раненько бджілка,
Загляне в квітку польову,
Озветься в житі перепілка,
Розбудить тишу степову.
Погасне нічка. Прохолода
Сховається в глибокий яр.
Прокинеться від сну природа,
Всміхнеться сонечко з-за хмар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787005
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.04.2018
Замріяно летять сніжинки,
Лягають тихо на плече,
Зима святкує вже обжинки
І скоро сонце припече.
Лютують і скриплять морози,
Змітає віхола сліди,
Та крапають зі стріхи сльози,
Сніг набирається води.
І зашумить, ледь блисне сонце,
Рвонуть до рік із гір струмки,
Весна постукає в віконце,
Торкнеться променем руки.
Загляне в очі, підмалює
Рум'янець ніжно на щоках,
І вдвох із вітром затанцює
По сонцем вигрітим, балках.
Візьми до рук промінчик ніжно,
Хмаринку в коси заплети,
Всміхнися долі, неодмінно
Лід в своїм серці розтопи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775508
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.02.2018
Безсонні ночі, зовсім не до сну,
Болить душа. Куди її подіти?
Отак не спиш вже нічку не одну,
Не знаєш, як цей біль перетерпіти.
Ідуть години мляво,як старці.
Коли той ранок,звідки виглядати?
Зацвірінчали сиві горобці,
Ну, от, нарешті, можна вже вставати.
На жаль робота валиться із рук,
Не може душу сонце обігріти,
Терзають ревнощі,як чорний крук,
Думки, думки,забулось як радіти.
І серце то заб'ється, то замре,
То кине в жар,то холодом накриє
Ніхто того в житті не розбере,
Чому воно безжалісно так ниє.
Болить душа, терзає груди біль,
Від сліз давно почервоніли очі,
І скільки вже пройшло оти неділь,
Які важкі і довгі темні ночі.
Чи був обман, чи вигадка то все,
Чи то надумалось? Не знаєш,що робити.
Що день мені наступний принесе?
А хочеться ж і жити і любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2018
На жаль не буде вже весни,
Не прилетять до нас лелеки.
Ти ще приходитимеш в сни
І ще шумітимуть смереки.
Та лід так боляче скував
Твої слова і ніжні руки,
Щось в наших душах обірвав
І запалив вогонь розлуки.
На жаль не буде вже весни,
Забули шлях до нас лелеки.
Гірчить життя як полини,
Ти поряд, але вже далеко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Кричить мені хтось:- Зупинись! Не йди!
Та я не чую чи не хочу чути.
Хай скаженіють в пеклі всі чорти -
Нове щось хочу я в собі відчути.
Наперекір всім правилам, табу,
Через провалля, хащі, перешкоди,
Іду і знаю: шлях я цей пройду,
Переборовши примхи непогоди.
І впавши на самім верху гори,
Над прірвою затамувавши подих,
Я прошепчу: - Зоря моя, гори,
Мій шлях - буденність, зовсім це не подвиг.
Не буде біля ніг моїх троянд,
На лаврах не спочину, я те знаю,
Про мене скажуть:- Ну який талант?
Таких, як він, багато проростає.
І може, там, на тій самій горі,
Притомлений, давно всіма забутий,
Щось відшукаю в головній корі
І буду я хоч трішечки почутий.
...Спливає час, вже сиві журавлі
Мої роки несуть у світ з собою,
Я ж знову опинився на землі,
Не на горі, а знову під горою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2017
́́́
Вже й листопад, а там дивись - зима
Накриє землю ковдрою пухкою.
Осінній вітер листя підійма,
Кружляє ним, складає під вербою.
Іду вже по барвистому саду,
На килим ляжу жовто-полум'яний,
Заплющу очі. В осінь забреду,
Почую, як летять з дерев каштани.
Біжиш до мене, усмішка в очах,
А білі руки, ніби білі крила,
Твій поцілунок, ночі при свічках,
Ми летимо на зоряних вітрилах.
Чаклунка осінь розіслала сни,
Туманом млосним розстелила ложе,
Торкнулася забутої струни,
Пожовклим листям у саду ворожить.
Та знаю я, солодка мить мине...
Боюсь відкрити навіть свої очі.
Залиш собі хоч крапельку мене
І я з тобою залишусь охоче.
Та вже сніжинка впала на плече,
Сон полетів на південь за птахами.
Вже й листопад... Як швидко час тече...
Ніхто не скаже, що було між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
Як пахне молодість духмяно,
Які привабливі вуста.
Лягає на плече слухняно
Твоя ще лагідна рука.
Біжать літа, а ти нівроку,
Така ж весела , молода,
Як не крути, з якого боку
Ти - водохрещенська вода.
Грайлива посмішка,а очі ...,
Та це ж не море - океан.
У них втопились дні і ночі,
Здавивши на мені аркан.
Не сперечатимусь я з ними
Піду у пекло, чи у рай,
Не підберу до них я рими,
За це мене ти не картай.
Моє ти щастя - може й більше...
Цілую поглядом твій слід.
Летять літа щораз скоріше,
Та серце молоде, не лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017
Втекла зима, сховалась за горою,
Побігли перші весняні струмки.
Так, ніби, по - жіночому, з журбою,
В берізки наливаються бруньки.
Народжується світ, як в породіллі,
Оте найкраще на землі диття,
Ще може будуть білі заметілі,
Та вже буяє молоде життя.
І зашумить. Зелені вдягне шати
Весняний гай,прилинуть журавлі
І оживуть в селі старенькі хати.
Піднімуть очі вгору від землі.
Поглянуть в небо синє, аж прозоре,
На Дикий Степ, берізку молоду,
І пригадають радощі і горе,
Колись отут було все доладу.
Стоять та не чекають вже нікого,
Стоять, як при дорозі сирота,
Іде весна, співає колискову,
Все як колись,та не вернуть літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2017
Свічки горять,блукають тіні,
В бокалах піниться вино,
Рве душу скрипка Паганіні.
Все як у давньому кіно.
Твій силует, веселі очі
І дотик ніжної руки,
І стан грайливий і дівочий
Запам'ятав я назавжди.
Слова п'янкі і загадкові,
З вином розмішані вуста.
Пішли ті дні для нас казкові,
Мов нареченої фата.
Було те вчора, а сьогодні:
Після весни прийшла зима
І дні похмурі і холодні.
Тебе чекаю... . Та дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016
(ВІКТОР ГАЛА)
Не зустрічати ранок нам,
В обіймах не сплетуться руки,
Кохання, ніби, злий дурман
Несе з собою лише муки.
А може й правда не було
П'янких цілунків серед ночі?
Ні, мабуть, терном поросло,
Те, чим захоплювались очі.
Лишилось безліч рваних ран
На серці стомленім журбою,
Пішов кохання караван
І радість прихопив з собою.
Тримаю папороті цвіт,
Який приніс вночі з долини,
Ще на вустах червоний слід
Від поцілунку горобини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2016
Схилили соняшники голови на полі,
Мов козаки над вбитим отаманом,
Десь угорі хтось пише наші долі-
Хтось буде бідним, а хтось буде паном.
Комусь вона щасливою дісталась,
А інший піт з чола стира рукою,
Його в жорстоких битвах гартувалась
І часто-густо - із самим собою.
Перемагав, а вірші на папері
Були, немов трофеї перемоги:
То відчиняла Муза свої двері
В поезію проторені дороги.
Бої минули. Ліг вже відпочити
В степу, не раз оспіванім журбою…
Його вірші в народі будуть жити
У цьому краї з Жовтою рікою…́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690571
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2016
Плаче дощ за вікном,
Скиглить вітер від болю.
Птаха з білим крилом
Відпускаю на волю.
Був зі мною завжди
Він у щасті і горі,
Визволяв із біди
У степу і на морі.
А сьогодні у світ
Я його відпускаю
Він продовжить політ -
Я, на жаль, не літаю.
Що робити йому,
Там ,де щастя немає,
Де забули весну,
Де ніхто не співає.
Хай летить. Я сльозу
Як завжди приховаю,
Хай долає грозу...
Я його відпускаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016
Я знаю, буде боляче до сліз,
Та цей рубіж теж треба перейти,
Залікувати рани на душі,
Спаливши за собою всі мости.
Як швидко без жалю спливає час,
Вже наше літо зникло назавжди,
Життя лишилось сіре, без прикрас,
Ще бачу на піску твої сліди.
Такий звичайний для життя сюжет,
Сліди твої мені не зберегти,
Напише осінь в сквері твій портрет,
На горобині краплями роси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
Розчарувався я в собі,
Та не весна тому виною.
Вже прилетіли журавлі,
А я ще в снах живу зимою.
Ламаю вранішні льоди
В калюжах босими ногами.
Лишаю кровяні сліди
На полі вкритому снігами.
Куди іду я босоніж?
Чого в зимовім сні шукаю?
Хтось може в спину встромить ніж
А може в серце? Я не знаю.
Шукаю те, що не губив,
Зло на самім собі зганяю,
Весну свою я не зустрів,
В снігах холодних засинаю.
Розчарувався я в собі.
Невже немає порятунку?
Махну рукою на журбу,
Повісивши на плечі сумку.
В останній втиснуся вагон,
Дам волю почуттям в дорозі
І може здамся у полон,
Спинившись на твоїм порозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016
А вже й весна, та серце не розтало,
Вона не може розтопити лід,
Бо, виявляється, тепла замало,
Щоб серце в холод вирвалось в політ.
У нього зовсім інші пори року,
Буяє взимку запашна весна,
А влітку маю знову з ним мороку -
Шукає холод, а його нема.
Смішне воно, не хоче тихо жити,
Шукає бурі в тихих берегах,
Воно живе і хоче так любити,
Щоб та любов світилася в очах.
Ні, я не хочу, щоб воно дрімало,
Нехай льоди скресають назавжди,
Нехай йому кохання буде мало,
Як у пустелі спраглому води.
Нехай воно, як в юності, кохає,
Від щастя плаче, світиться вночі,
Ніколи і ніде не затухає,
Які б його не вразили мечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016
Серед сірого дня сірий натовп людей,
Сірі стіни будинків і сірі перони,
Сірий дим, сіра зграя домашніх гусей,
Сірі постаті входять у сірі вагони.
Пропекло сонце променем сіре сукно
Хмар,що вкрили весь край пеленою до краю
І з'явилося в небі чарівне вікно,
У яке я з землі залюбки заглядаю.
Зник нараз сірий день, сірий натовп людей,
Побіліли будинки і сірі перони,
Я пасу у саду зовсім білих гусей,
Кольорові побігли по рейках вагони.
Відлетів сірий день, смуток сірих ночей,
Вже від радощів я мов маленький скакаю,
То не промінь ,то погляд чарівних очей,
Що у снах і думках своїх часто шукаю.
Враз усе розцвіло, світ набрав кольорів
І веселі пісні для очей тих співаю,
Лише погляд один, як промінчик зігрів,
Сірість зразу з думок назавжди відганяє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016
Вночі розхристана, мов п'яна,
Ввірвалась осінь у мій сон,
Дощами вимита, духмяна,
Мене забрала в свій полон.
Я закрутився в вальсі з нею
Під музику нічних вітрів,
Ми полетіли над землею
Втікати від земних гріхів.
Все це наснилось, а насправді,
Дощ тарабанив вже давно,
Мов барабанщик на естраді,
Бив з насолодою в вікно.
Стікала стомлена краплина,
Вмивала задубіле скло,
На жаль, незатишна картина,
І літа - ніби й не було.
Знов захотілось задрімати,
Полинути в осінні сни,
Тебе, як осінь ту, обняти,
Й не відпускати до весни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
Вночі розхристана, мов п'яна,
Ввірвалась осінь у мій сон,
Дощами вимита, духмяна,
Мене забрала в свій полон.
Я закрутився в вальсі з нею
Під музику нічних вітрів,
Ми полетіли над землею
Втікати від земних гріхів.
Все це наснилось, а насправді,
Дощ тарабанив вже давно,
Мов барабанщик на естраді,
Бив з насолодою в вікно.
Стікала стомлена краплина,
Вмивала задубіле скло,
На жаль, незатишна картина,
І літа - ніби й не було.
Знов захотілось задрімати,
Полинути в осінні сни,
Тебе, як осінь ту, обняти,
Й не відпускати до весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
Ти не повернешся, я знаю,
Приборканий у грудях біль,
І вже нічого не чекаю,
Заснув назавжди буйний хміль.
Погасло полум'я кохання -
Воно згоріло без вогню,
Згоріла трісочка остання ,
Лишивши спалену стерню.
Не залоскоче цвіт весною,
Засохнуть ранні пелюстки,
Ми не побачимо з тобою,
Як прилітають ластівки...
Ти не повернешся, я знаю,
Примхливій долі підкорись,
І все одно тебе чекаю,
Вуста шепочуть: - Повернись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015
Мені б тобі вклонитися до ніг,
За всі гріхи пробачення просити,
В свій час тебе від смерті не зберіг,
А як же ти хотіла тоді жити.
Не буде мами? Я не вірив в те.
Та,мама ж вічна! Ну яке прощання?
Сади буяли.Сонце. А проте...,
Година та була її остання.
Той час настав. Від горя я кричав,
Хотів ту мить останню зупинити.
Важкий тягар на душу мою впав,
Як довго довелось його носити.
Я бачив маму довго в моїх снах,
Торкалася чола мого рукою,
І посмішка була в її очах.
Лилися сльози з вій моїх рікою.
Я зрозумів,залишився один,
І сином я ніколи вже не буду.
Гірчить життя, як у степу полин,
Свою провину вік я не забуду.
Давно було. У пам'яті моїй
Та рана серце кров'ю обливає,
Як мало часу віддаєм ми тій,
Яка народжує й гріхи прощає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619997
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2015
Вже скоро випадуть сніги,
Накриють в скверах жовте листя,
Світ побіліє навкруги,
Одягне льодяне намисто.
А ще сьогодні я бреду
По килимах жовто-бордових,
Шукаю втіху чи біду,
А чи пригод якихсь казкових.
Кого шукаю в цих краях?
Що загубив? Напевно, знаю:
Десь горобина у гаях,
Її одну весь час шукаю.
І впевнений - її знайду
У снах осінніх, кольорових,
До себе ніжно пригорну
Й торкнусь вустами вій шовкових...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2015
Не дав вам Бог, щоб стали Ви поетом,
Та Ви уперто товчете пером.
Скажу я Вам, хай, може, по секрету,
Поезія - це храм , а не "дурдом".
Для Вас немає ж ямба чи хорея.
Ну,а анапест? Що воно таке?
Б'єте по римах, мовби батарея,
А лірика - це діло, ой, тонке!
Душі ж немає в вашій писанині -
Плакати,оди - ось для Вас святе.
На жаль, таких багато в Україні,
І з кожним роком армія росте.
Візьміться краще Ви за іншу справу,
Садіть дерева, бавте діточок,
Та праця принесе вам більшу славу,
А писанину киньте у куток..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2015
Погасне свічка, зникне біль,
Душа покине грішне тіло.
Як волохата хатня міль
Полине у світи невміло.
Кружляти буде угорі,
Шукати затишку в безодні,
ЇЇ знайдуть поводирі
І проведуть в Врата Господні.
Це буде потім.А тепер:
Вона ще хоче в світі жити,
Вона ще хоче так любити,
Щоб з зазрощів і Бог умер.
Грайлива, ніжна, молода.
Душа ніколи не старіє,
Від почуттів палких хмеліє,
Кипить й нуртує, як вода.
Ще подолаєш бурелом,
Відкриєш щастя таємницю,
Присядеш з нею за столом,
Розкаже казку - небелицю.
За неї Богу помолись,
Щоб довго ще не покидала,
Життя щоб щастям наповняла,
До самої землі вклонись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015
Купаються в пилюці горобці,
Мабуть на дощ,бо десь щось загриміло,
По небу хмари, мов сліпі гінці
Бредуть за вітром, якось так,не сміло.
На полі покалічені тіла,
Червона кров від спеки почорніла.
Тут, у степу, утіху смерть знайшла,
Щоб десь в селі дружина овдовіла.
Свистять фугаси, снайпер б'є з гори,
На мушку взявши ще чийогось сина,
Смердючий чад розлігся навкруги,
Пошкоджена горить бронемашина.
Весь степ горить, втікає все живе
Від диму,від жорстокої людини.
Страшений гул від вибухів росте,
Зникає там, де від хатин руїни.
В степу війна.Іде жорстокий бій,
Не стало й сліду враз від батареї.
Та сниться ще дружині молодій,
Коханий повертається до неї.
А в небі вже кружляють журавлі,
То мабуть душі в вирій відлітають.
Сльозою дощ полинув до землі,
Краплини кров з облич бійців змивають.
Колись і ця закінчиться війна.
Про бій оцей хіба хтось пригадає,
Та виросла в степу важка стіна,
І вже її ніхто не поламає.
© Copyright: Виктор Гала, 2015
Свидетельство о публикации №115092703681
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609755
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2015
Ти кохаєш її, вона іншого любить,
А той ще когось... Може, і це без кінця.
Так любов між людьми недолюблена блудить,
Розбиваючи щастя й тендітні серця.
Скільки горя і мук від простого кохання,
А життя переверне, як вітром скирту,
Погостює й чкурне, підморгне на прощання,
І не клич його вже, воно в іншім саду.
Як його зберегти? Де його заховати,
Щоб ніхто не знайшов і не вкрав уночі?
Вже б рушницю купив, бо не можеш більш спати,
Стережеш кожну мить від кохання ключі.
Якось довго стояв на сторожі, з обіду
В свою скриню заглянув і враз обімлів:
Із-під варти втекло, не залишивши й сліду,
Без кохання тепер ти навік овдовів.
І чи знайдеш його, чи не варто шукати?
Може, там йому краще, ніж в скрині твоїй?
Хай летить в інший край, буде що пригадати,
Десь нове відшукай і від нього хмелій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015
Життя минає швидко, ніби свято,
Недавно ніби, ми в життя пішли.
Долали шлях уперто і завзято,
А вже дивлюся - й внуки підросли.
Щебечуть дзвінко, тягнуть рученята,
А декотрі вже скоро, як і ми,
Злетять з гнізда і ніби ластівята
Полинуть в світ, розтануть між людьми.
Як лине час. І ми були ,,зелені,,
І молоді, Гаряча грала кров.
Ми, мов актори, на життєвій сцені,
Творцем відведену, зіграли роль.
Були і друзі, і весела хата,
І дзвін бокалів, радісні пісні.
І смуток був, і за гріхи розплата.
Роки минули, ніби уві сні.
Не хочемо хворіти і старіти.
Що не кажи - душа все ж молода.
Радіймо, що здорові внуки й діти,
Налий по повній. Многії літа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2015
В зелений одяг вбралися тополі.
Каштани палять воскові свічки.
Весна буяє,знову мир надворі
Вертаються додому ластівки.
Все як завжди, та не зігріє сонце
Розбите серце.Холодно в саду,
Не стукне більше син її в віконце.
Приносить вітер музику сумну.
Не спиться мамі, їй не зрозуміти
Сприйняти світ таким, яким він є,
Що на війні ідуть у вічність діти,
І світ тоді не затишним стає.
А син любив весняні тихі роси,
Спів соловейка в тихому гаю
І дівчину, що заплітала в коси
Червоні маки й стрічку голубу.
Не повернувсь.Чекатиме щоночі,
А ранком знову вийде за село.
Вдивляються її змарнілі очі
В безкраїй степ,аж сонце не зайшло.
Не дочекалась, буде знову й знову
Чекати вранці сина із доріг.
Летять додому журавлі зі Сходу,
Він не летить, не стане на поріг.
Не для війни ростила ж мати сина,
Хотіла бавити малих внучат.
Та за вікном горить вогнем калина,
По полю кров'ю маки майорять.
© Copyright: Виктор Гала, 2015
Свидетельство о публикации №115052106905
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582996
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.05.2015
Вклонюсь тобі до самої землі
Вустами я зігрію твої руки,
Ти оберіг, ти захисток сім'ї,
Береш на себе її долю й муки.
Ти просто жінка. В слові цім весна,
Спекотне літо, осінь золотава
І навіть в січні вистачить тепла,
Щоб крига скресла, назавжди розтала.
Де ти береш те зніжене тепло
Серед похмурих днів і прохолоди?
Ще й підставляєш кволому крило,
Долаючи бар'єри й перешкоди.
Кохана, ніжна, завжди молода,
Грайливі очі, усмішка ласкава,
Завжди у русі - мов стрімка вода,
Немов жаринка, що з небес упала.
Вклонюсь тобі до самої землі
І поцілую очі, що згасають,
На жаль роки як пізні журавлі
У вирій по одному відлітають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2015
Вже скоро ранок.На соборі дзвін
Ударив глухо, ніби ненароком.
Періщить дощ, тече з усіх сторін,
Біжить вода по вулицях потоком.
Ледь жевріють намоклі ліхтарі,
Вдивляючись у темінь жовтим оком.
Бредем вночі, немов поводирі,
Шукаєм брід в калюжах, крок за кроком.
Йдемо крізь ніч промоклі до кісток.
Он вже й вокзал.Замайорів світанок.
А в серце ніби хтось забив гвіздок,
Я залишаюсь як в степу підранок.
Стекла остання крапля по щоці,
Чомусь солона, ніби плачуть хмари.
Зберіг твоє тепло в своїй руці
І погляд,що світився,мов Стожари.
Дощі умиють краплями сліди,
Трава покриє стоптану стежину.
Я ще прийду поглянути, сюди,
Як дощ вмиває вранці горобину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2015
Вночі ледь тліють ліхтарі.
Спадає з клена лист поволі,
Кружляючи з листком тополі,
Летять у парі до землі.
Та вітер вмить підхопить пару,
Підніме високо під хмару,
І понесе аж до зірок,
Вже цілий світ тепер для двох.
Закрутяться у вальсі зорі,
З лиском кленовим і тополі,
Аж поки не засяє схід,
Від ночі не лишиться й слід.
А вже на ранок білий сніг
Впаде замріяно до ніг,
Накриє жовтий лист фатою
І зачарує білизною.
Зима ступає на поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546752
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.12.2014
Ти прилети до мене в снах
На білій, ніби сніг, хмарині.
Відчую присмак на вустах,
Що лиш належить горобині.
Я поведу тебе в жита,
В луги з зеленою травою.
Забуду навіть про літа,
У казку скочу з головою.
На трави зорі покладу,
З ромашок витчу наше ложе.
І вже до ранку не засну,
Кохання хміль нам допоможе.
Зустрінемо удвох зорю,
В обіймах ніжних день застане,
У цім коханні я згорю,
Молюсь. Хай сон цей не розтане.
© Copyright: Виктор Гала, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2014
Холодний вітер хилить горобину,
Зриває ягоди,жбурляє у траву.
В осінню ніч до тебе знову лину,
На голі плечі руки покладу.
Зкуштую з вуст забутого дурману,
Відчую тіла трепетну жагу,
Пірну в твою задумливу оману,
І на руках до раю віднесу.
Впаду листком осіннім на коліна,
До ранку вип'ю всю тебе до дна.
Зачервоніє вранці горобина,
Протягне віти ніжно до вікна.
© Copyright: Виктор Гала, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2014
Не шукай кохання, де його немає,
Там панує пустка, там завжди зима.
Там ніколи пташка пісню не співає,
Зимно серед літа, музика німа.
Не зігріє душу щире, ніжне слово,
Не засяють очі- мертві неживі,
Не чекай усмішку ніжну, загадкову,
Тут пекуче щастя,ніби в кропиві.
Посміхнися долі, то вона жартує,
Може згодом стрінеш восени весну,
Затріпоче серце, раптом затанцює,
Назавжди забудеш музику сумну.
Не шукай кохання, де його немає,
Кропива не стане втіхою тобі,
Подивись на того, хто тебе кохає,
І засяють очі, що були в журбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
Залите поле місячним промінням,
Дрімають верби, ряска в річці спить.
Побите небо зоряним насінням.
Струмок до річки між камінь біжить.
Приліг туман спочити у долині,
Роса вляглася на густу траву.
Сіренька пташка, всівшись на калині,
Співає для коханої пісні.
Візьму тебе на руки в оту пору,
В осіннє ложе ніжно покладу,
Відкрию почуттів своїх комору
В обіймах твоїх солодко засну.
Зачервоніє враз на сході сонце,
Загасить зорі,прилетять вітри.
Загляне осінь променем в віконце,
Кохана спить, її ти не буди... .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2014
Вже ніколи ти не будеш братом,
Названим, тебе не назову,
Як злодюга в хату з автоматом
Вліз вночі в оселю ти мою.
Говорив:- Прийшов вас захищати
Від бандитів, різних "секторів".
Лиш мене забувся запитати
Допомогу ту чи я хотів.
Й загуло. Заголосила мати.
Кров по лікті на твоїх руках.
На моїй землі ревуть гармати.
Не забуду те тобі в віках.
Ти ж боїшся подивитись в очі,
Вуха, ніс, обличчя заховав,
В спину ніж встромляєш ти охоче,
Думаєш, що я про те не знав.
Назбирав по світі цілу зграю
Недолюдків, вбивць і палачів.
Почекай, тобі я пригадаю
Як ту нечисть ти в мій край привів.
Не назву ніколи тебе братом.
Діти й внуки,люди проклянуть,
Ні не братом, ти зробився катом
Порадію, як тебе уб'ють.
ID: 503947
Рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата надходження: 08.06.2014 13:59:58
© дата внесення змiн: 08.06.2014 19:03:46
автор: Віктор Гала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2014
Вставай,народе мій, за Україну
Ворожа зграя суне із Кремля.
Захистимо знедолену країну,
Вона свята, вона твоя земля.
Бери до рук гвинтівку,автомата,
За неньку станьмо,як одна стіна,
Щоб боронити край від супостата,
Життя чи смерть - поставлена ціна.
Перемогти у цім бою нам треба
Підступного пихатого царька,
Піднімем жовто-синій стяг до неба,
Несімо, хай не змориться рука.
Вставай на бій за землю і за волю,
За цвіт калини в маминім саду,
За спів весною жайворонка в полі,
За всю твою нескорену рідню.
Вставай на бій святий,країно мила,
Бо мабуть вже сказився білий світ
Своїм синам розправ скоріше крила,
З війною йдена нас фашист- сусід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Гойдає вітер в полі ковилу,
Розчісує сріблясто-білі коси.
Зійду з дороги,ляжу у траву,
Послухати як випадають роси.
Закривши очі, слухаю пісні,
Що їх співає жайворонок в полі,
І задрімавши, мабуть, уві сні
Полину в світ,де розквітають зорі.
Накрила ніч степ зоряним рядном,
З хмарин струсила ніжну прохолоду,
Сріблястий місяць вийшов за селом,
І покотивсь шукати в хмарах броду.
Вдихнув на повні груди запах трав,
Піднявсь з землі і вийшов на долину,
Вже й новий день мене в степу застав.
Його вітаю й славлю Україну.
© Copyright: Виктор Гала, 2014
Свидетельство о публикации №114041709481
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493402
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.04.2014
Зірвався птах із гілки під вікном,
Ударив в шибу з повного розмаху.
Життя лягло, як мученик на плаху,
На цвинтарі, тут зразу,за селом.
Як кулі свист, як спалах в небі зірки,
Життя - це мить, було і враз нема,
Стуляє очі каторжна пітьма,
Вже смерть стоїть обпершись об одвірки.
Та почекай, ще рано, не лети,
Не бий в вікно грудьми, скажена птахо,
Смертельну дань збираєш,мов невдаха,
Життя ж прожить- не поле перейти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491792
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2014
Щось не пишеться про кохання.
Притулив до щоки приклад,
І співає пісню останню
Для убивців друг - автомат.
Як виводить же гарно ноти,
Щоб дістало їхні серця,
- Добре знайте, нас не збороти,
За Вітчизну ми до кінця.
Не розлучні ми з ним ніколи,
В боротьбі і в буденні дні,
Не віддам я його нікому,
Доки разом - будем живі.
І за Сотню Небесну знову
Він убивці все розповість
І коротку,знайому мову
Зрозуміє снайпер-фашист.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487591
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.03.2014
- Ще не вмерла Україна лунає повсюди,
Заспівали раптом клятву волелюбні люди.
Майорить у синім небі прапор жовто-синій,
Б'ються з гадом козаченьки по всій Україні.
Проти танків,кулеметів з голими руками,
Встали хлопці, мов на Крутах, на бій з ворогами.
Тільки справжні українці вміють так чинити,
Бо не хочуть і не можуть у неволі жити.
Рідну землю, море синє, поля неозорі
Захищають козаченьки на землі і в морі.
І не можуть зрозуміти вороги пихаті -
Українця не здолати в його рідній хаті.
А то більше яничарам, зайдам і кацапам,
Ой, терпіння як вірветься, хлопці б'ють по лапах.
Двоголового роздушать, вищипають пір'я,
Не випробуйте,благаю, їхнього терпіння.
Як би ви там не кипіли,не точили зуби
Не підкоряться довіку волелюбні люди.
І не треба всьому світу ще й на нервах грати,
Бо не знатимете потім,як й куди тікати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2014
Розчарування прийде ти це знаєш,
Душевні рани з часом заживуть.
І може,ти про нього й не згадаєш.
Чому ж вітри так боляче гудуть?
Гудуть.Не хочуть тої злої тиші,
Що пусткою наповнює життя,
Яка кохання й радість заколише
І зробляться холодними серця.
Здіймайся, вітре, роздувай жарину,
Вогнем на серці кригу розтопи
І може, в сні до тебе він полине,
Щоб казку мрій тобі розповісти.
На жаль, не чуєш голосу, ні сміху,
Холодне серце не горить - мовчить,
Вогонь погас, мабуть, для двох на втіху,
Холодна тиша.Боже, як болить... .
© Copyright: Виктор Гала, 2014
Свидетельство о публикации №114022710258
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2014
Гроза кидала вогняні ножі
Рубала землю зміями - ножами
І поповзли вниз згорблені вужі
І десь залізли в хмари, як до ями.
Періщив дощ,здіймались бульбашки,
Побіг потік бурхливий по городі,
Втікали в хлів намоклі корівки,
Шукаючи десь броду на дорозі.
І я їх гнав через хиткий місток,
Скакав із нього у бурхливі води.
Намоклий і промерзлий до кісток,
Вертавсь щасливий,радісний додому.
Пройшли роки.Дитинство десь пішло.
А скільки гроз,вже потім,вішуміло,
Але ж яке чудове все було,
Минулося,а все ж не відболіло.
Сьогодні дощ,гроза як і тоді
Рубає землю зміями - мечами,
Повзуть по небу блискавки - вужі,
Ховаючись у хмари як у ями.
І враз,десь вітер хмари обтрусив,
Остання крапля впала на дорогу,
Веселку в небі промінь засвітив,
І загасив в душі моїй тривогу.
Забувши, мабуть, скільки маю літ,
Біжу в калюжу з повного розгону,
Нехай сміється, заздрить цілий світ,
- Я вирвався з дорослого полону!
А десь далеко ще гуркоче грім,
На мене з неба скоса поглядає,
Приємно відчуватись молодим,
Коли душа як в юності співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478236
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2014
Я не кажу тобі: - Прощай...
Вдивляюсь знов в чарівні очі,
Що, ніби зорі серед ночі,
Летять і будять небокрай.
Я не кажу тобі: - Прощай...
Цілую лагідно долоні,
Живу в солодкому полоні.
Чому ? Сама те відгадай.
Я не кажу тобі: - Прощай...
Із вуст п'янких п'ю насолоду,
Іду за це в вогонь і в воду,
А, може, й далі - аж за край.
Я не кажу тобі: - Прощай...
Буяє знову горобина,
Перед тобою на колінах -
Вуста шепочуть: - Покохай...
"Я не кажу тобі: - Прощай..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2014
Намотують колеса кілометри,
Он Вінниця -,там діти і свати.
Зійду з авто візьму в крамниці кварту,
І до сватів,- про все розповісти.
Згадаємо про діток і дорогу
Яка погода.Хто і як живе?
Сховала сваха десь в очах тривогу,
Говорить щось, а думає своє.
По повній вип'єм з сватом,заспіваєм,
А потім знову вип'єм і наллєм.
Затихне наша пісня десь за гаєм
І в очеретах Прип'яті засне.
І знов авто мотає кілометри,
Везу від свата вина,коньяки,
На дисках ретро,пісеньки,концерти,
І вже забуті трохи співаки.
Так кожен рік.Та якось я весною,
У Вінницю на поїзді прибув,
Зійшов з вагону і чомусь з журбою,
До свата в гості пішки я іду.
Біжать авто. В соборі дзвонять дзвони.
Блакитне небо - Божа благодать,
- Та щось не чути свата телефону?
Заходжу в двір.А там хустки висять.
Вінки,вінки - червоні, чорні, сині.
А люду,люду ... . Скільки ж вас прийшло.
Приліг мій сват спочити в домовині
І ніби сонце вранішнє зайшло.
Поблякли квіти,небо почорніло,
Заплакало занудистим дощем.
І вся природа ніби заніміла,
Лишивши в пам'яті пекучий щем.
Вогні побігли за вікном вагону,
Ще так ніколи я не від'їджав,
Мені здалося - сват біг по перону
І на прощання щось мені кричав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472067
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.01.2014
Цвітуть тюльпани на чужій землі,
На схилах гір цвітуть чарівним цвітом,
На Батьківщину линуть журавлі,
Весною, восени, спекотним літом.
Не журавлі! То хлопці молоді,
То їхні душі плачуть над землею,
Зникаючи у небі голубім,
За жовтою піщаною межею.
Збирала смерть на горах урожай,
Косила цвіт щербатою косою,
Покривши димом синій небокрай,
Скропивши скелі кров'ю ,не росою.
Дзижчали кулі,бились об пісок,
Як дикі бджоли жалили жорстоко.
Невидима рука звела курок,
Залишилася мати одинока.
А син тримав на грудях едельвейс,
Десь там, у горах, квітне він весною.
-Не раз вмирав,і знову я воскрес!
Та нагла смерть стоїть над головою.
І знову в небі плачуть журавлі,
І знову душі мертвих заридали.
Не долетів до рідною землі,
А вдома десь батьки його згадали.
Останній шлях додому. В небо рейс
,,Тюльпаном чорним,,- до рідні ,до хати,
Прострелений на серці едельвейс,
Сльозою скропить посивіла мати.
Цвітуть тюльпани на його землі
Під обеліском ранньою весною.
Вернулися додому журавлі,
Афганський смуток принесли з собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470700
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.01.2014
́́́
Наснився сон, що ніби ми в обіймах
Стрічали ранок на любовнім ложі.
І в сні були немов в індійських фільмах
І на героїв тих були так схожі.
Я пив із вуст давно забуті роси,
Вдихав на повні груди мед кохання,
Вплітав зірки в густі дівочі коси,
Та в відповідь почув лише зітхання.
В твоїх очах гіркі застигли сльози-
За вкрадені хвилини насолоди.
І я вже знав: в них притаїлись грози,
І не чекав вже доброї погоди.
Ти не моя і я твоїм не стану,
Ніч пролетить, засвітиться світанок,
Загасить сон ранковий, як оману,
Лишивши в серці рану наостанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2013
Замітає віхола сліди,
Злий вітрисько розриває поли,
Не вернуся більше я туди,
Де шумлять густі жита ,ніколи.
Ні. Не повернуся,де сніги,
Де мороз скував веселі ріки,
Де мої сполохані гріхи
Закував мороз в сніги навіки.
Що робити там, де ковила
Більш мене у снах не заколише.
А любов була чи не була?
Хто мені у відповідь напише?
Ляжу в сніг,як в трави молоді,
Серцем землю сковану зігрію,
Щебетом наповняться гаї.
Серце я твоє зігріть не вмію.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113120704578
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2013
Вже сонечко скотилося за гору,
Щербатий місяць з неба підморгнув
Сріблястим зорям, в ту вечірню пору,
А потім десь за хмарою заснув.
Стеливсь туман мов хвиля по долині,
Вкривав хатину на краю села,
У тім тумані я зустрів дівчину,
Яка мене із розуму звела.
Було давно,хатина похилилась,
Кричать над нею стомлено сичі
І я не знаю, де дівча поділось,
Куди втекло від мене уночі.
Пішло.Забрало посмішку лукаву,
Русяву,нижче пояса ,косу,
Чекав я довго на її появу,
На дивну неземну її красу.
Не дочекавсь.Світанок гасить зорі,
Туман у небо лебедем злетів,
Стою один,немов маяк у морі,
Та так дівча те більше не зустрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2013
Вийдеш вранці, лиш світ, в Дике Поле,
Босі ноги остудиш в росі,
Вмиєш росами личко шовкове,
Сни казкові згадаєш усі.
Полетять перші промені сонця
По верхівках старезних дубів,
Стукне вітер тихенько в віконце,
І гайне до вишневих садів.
Колихне очерети високі,
Зазирне у зелені кущі,
Потривожить замріяний спокій,
Що дрімає в жіночій в душі.
Оживе, зашумить Дике Поле
Сон-травою, густим чебрецем.
Вітер гладить плече твоє голе,
Серце гріє розніжений щем.
Захмелівши від тіла і Поля,
Ароматів вишневих садів,
Хай почує висока тополя,
Як тебе я в цім Полі зустрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2013
Вже сонечко скотилося за гору,
Щербатий місяць з неба підморгнув
Сріблястим зорям, в ту вечірню пору,
А потім десь за хмарою заснув.
Стеливсь туман мов хвиля по долині,
Вкривав хатину на краю села,
У тім тумані я зустрів дівчину,
Яка мене із розуму звела.
Було давно,хатина похилилась,
Кричать над нею стомлено сичі
І я не знаю, де дівча поділось,
Куди втекло від мене уночі.
Пішло.Забрало посмішку лукаву,
Русяву,нижче пояса ,косу,
Чекав я довго на її появу,
На дивну неземну її красу.
Не дочекавсь.Світанок гасить зорі,
Туман у небо лебедем злетів,
Стою один,немов маяк у морі,
Та так дівча те більше не зустрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2013
Знов горобина кетяги червоні
Вмиває в сизій вранішній росі,
І падають краплини у долоні,
Лишивши тихий смуток у душі.
Розчервонілась в полі горобина,
Сміється сонцю вимитим листом,
Мов наречена,мов чиясь дружина,
Стоїть самотня в полі за селом.
Стоятиме так довго під вітрами.
І де ж той красень-ясен одцвіта?.
А він побитий громом й блискавками,
Росте далеко,де шумлять жита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2013
Не вмію ні сміятись,ні радіти.
Я тихий смуток,я пекучий біль.
Мої думки, як неслухняні діти,
Несуть додому прикрість звідусіль.
І знову на очах застигли сльози,
Що ось впадуть як крапля дощова.
А може то не сльози - давні грози,
І то не грім, а то твої слова?
Хотілося ж сміятись як дитина,
Радіти сонцю,пестити вуста,
Що червоніють, мов в саду калина,
Та тільки мрія та моя пуста.
Думки,думки,візьміть мене на крила,
Щоб полетіть, туди, де ще душа,
Мов корабель розправивши вітрила
Шукати щастя в море вируша.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113090409417
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2013
Буяють квіти гарні у садах-,
Троянди,айстри... .Різні аромати,
Та сниться часто у ранкових снах
Цвіт чорнобривців батьківської хати.
Беру квиток і їду до села,
Зійшов в ранковій тиші із вагону,
Через жита,де стежка пролягла,
Іду в село з самотнього перону.
Повзе туман по полю до ріки,
Цвіркун виводить пісеньку знайому.
Забиті вікна,на дверях замки,
Я запізнивсь до батьківського дому.
Лише в кутку, в траві між будяків,
Два чорнобривці лячно виглядають,-
Цвіт самоти з моїх ранкових снів,
Він про життя мені все нагадає.
Беру в долоні квіти ледь живі,
Вдихаю в груди присмак гіркуватий,
Які ж буваєм ми ще молоді,
Виходячи в світи з своєї хати.
Сповзла сльоза з щоки на пелюстки,
Забилось серце,ледь здригнулись груди,
Все як в дитинстві. В небі ластівки,
Лише батьків нема і вже не буде.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113072908320
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440305
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2013
Ллється пісня над Лазурним
Колихає в небі зорі,
Десь далеко в синім морі
Загубились кораблі.
Заливаються гітари,
Розганяють в небі хмари
Заспівали у Лазурнім
Всі дорослі і малі.
Наш фестиваль пісенний цвіт
Еднає співом наші душі,
Летять,летять в широкий світ
Його мелодії співучі.
Звук гітари серед ночі,
Від Лазурного до Сочі,
Тут зібралися найкращі,
Ті , що піснею живуть.
Затанцюють в небі зорі,
Заспіва русалка в морі,
-Я прошу тебе ,смуглявко,
Дивний вечір не забудь.
Будем довго пам'ятати
Це на диво гарне свято,
Будем друзів шанувати,
Тих,хто з нами до кінця.
Хай мелодії лунають,
І не раз ще нагадають
Всім Лазурне, синє море
В ваших бардівських піснях.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113062100014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432929
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.06.2013
Сховався день спочити за горою,
Вляглися тіні спати під кущем,
Вмивають верби гілочки росою,
Що капає в ставок перед дощем.
Щемлива тиша дзеленчить у вусі,
Повітря стало млосне і густе,
Час зупинився,мабуть, десь у русі,
Бо чути навіть як трава росте.
Стемніло. Ніби зав'язали очі.
Вітри з-за лісу хмари принесли,
Загуркотіло, ніби серед ночі
Десяток коней бочку потягли.
Періщить дощ,вмиває горобину,
Полоще листя,тіло молоде,
Немов вмиває молоду дівчину,
Що завтра вранці під вінець іде.
Скінчився дощ, на сході засіріло,
Густа роса вляглася на траву
І новий день із сонечком несміло
Вдивляються в дівочу ту красу.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113051401865
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424976
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.05.2013
Пробач її за той обман,
Радій тому, що все минає.
Ваш не дочитаний роман
Хтось з нею інший дочитає.
Чолом не бийся об стіну,
Вона тебе вже не чекає,
Біль обірвав тонку струну,
Душа мовчить, більш не співає.
Затихла музика життя,
Буденність серце не зігріє,
Любов пішла у забуття,
Вже не горить, навіть не тліє.
Пробач її,пробач себе,
Дороги ваші розійшлися,
Те, що було тобі святе,
Нехай у пам'яті лишиться.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113051108846
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013
Там,де колосяться жита,
Де васильки червоно-сині,
Де коси вітер розпліта
Рум'яній, як весна,калині.
Де пахнуть медом пелюстки,
Розквітлих яблунь,що над ставом,
Де заховалися хатки
В густій лозі під виноградом.
У цім краю серед степів
Тут серце бавиться піснями,
Чарівну дівчину зустрів
З червоними, як мак, вустами.
Немов тополенька струнка,
Легенька,руки, ніби віти,
Немов конвалія п'янка,
Таку в степу лиш міг зустріти.
Сміялась,пестила вуста,
Грайливо опускала очі.
Забувши про свої літа,
Я цілував вуста дівочі.
Та вітер з степу налетів,
Легенько підхопив дівчину
І з нею в небо полетів
На білу, ніби,сніг хмарину.
Шумлять колосяться жита,
Я марево те пам'ятаю,
І тільки ранок розцвіта,
Її в степу щораз шукаю.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113043006586
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2013
І знову сам, і знов сліпий ліхтар
Щось виглядає в темряві нічній,
Я відчуваю знову той тягар,
Який колись все ж скинути зумів.
Наллю у келих білого вина,
Цигарки димом затамую біль,
Заплаче, затремтить в пітьмі струна,
По нервах проповзе змією хміль.
Мелодія сердець більш не звучить,
Затихла, мов обірвана струна,
Лишивши в пам'яті коротку мить,
Коли в серцях обох цвіла весна.
То осінь в наші забрела сади,
Дощем холодним ллється по щоці,
Змива стрімка вода твої сліди,
Твого тепла не чую у руці.
І знову сам.Ліхтар.Терпке вино... .
Та раптом вітер сон мій розігнав.
Твоє обличчя бачу мов в кіно
Зі мною поряд.То я просто спав?
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113042709785
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2013
У чорній рамці фото на столі,
Тремтять гвоздики,свічка догоряє,
Йдемо на цвинтар,високо вгорі
Пташина зграя з вирію вертає.
Журливий крик набатом б'є згори,
То, може, душі вмерлих прилетіли
Поглянути на кинуті двори,
В яких колись діток своїх ростили?
А може , там серед журливих птиць
ЇЇ душа кричить несамовито,
Вдивляючись у обриси облич
Близьких людей жалобою покритих?
Кружляли гуси довго над двором,
Кричали, криком серце розривали,
Не раз ще пролітали над селом,
І в небі серед хмар рясних розтали.
Всміхається із фото на столі,
Лиш чорна стрічка біль той нагадає,
Що вже їй не ходити по землі.
Вже відлетіла.Вже її немає.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113041404183
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418453
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.04.2013
Завертаю в село, де над річкою хата,
Що сховалась в старих розімлілих садах.
Я приїхав сюди пісню ту доспівати,
Що звучить вже давно в моїх вранішніх снах.
Тут м'які спориші, білосніжні ромашки,
Посивілі стоять у степу полини,
В небесах чути спів полохливої пташки,
Яка знає пісні, що прийшли з давнини.
Доторкнусь до дверей постарілої хати,
Задивлюсь в темні вікна крізь яблуні цвіт,
Тут співала пісні моя стомлена мати,
В цій хатині колись я з'явився на світ.
Вже немає батьків, відлетіли у вирій,
Доспівавши свої журавлині пісні,
Чую я крізь роки ті слова їхні щирі,
Що приходять щораз в мої вранішні сни.
Назбираю в селі оберемок мелодій,
Навдихаюсь п'янких ароматів садів,
Наспіваюсь пісень тих, що зараз не в моді,
Та я з ними прожив і від них я п'янів.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113033007008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414115
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.03.2013
Вже скоро літо розкладе багаття
У Дикім Полі гріти кавуни,
Розсипе перше молоде латаття
У тиху заводь з теплої води.
Руде обтрусить з сонця ластовиння,
Вквітчає спини, руки і носи,
Впаде у землю відбірне насіння,
Проб'ються сходи дивної краси.
Це буде потім.Поки ж по городу
Поважно, гордо походжає грак,
Дбайливо стука дятел у колоду,
Летить в шпаківню із тополі шпак.
Весна прийшла і ожила природа,
Заплакали берізки край села,
Зігріла серце весняна погода
Й жіночі брови - ніби два крила.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113031209723
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2013
Вийдеш вранці, лиш світ, в Дике Поле,
Босі ноги остудиш в росі,
Зарум'яниться личко шовкове,
Сни казкові згадаються всі.
Побіжать перші промені сонця
По верхівках старезних дубів,
Вітер стукне легенько в віконце,
Полетить до квітучих садів.
Колихне очерети високі,
Зазирне у зелені кущі,
Потривожить замріяний спокій,
Що приліг подрімати в душі.
Оживе, зашумить Дике Поле
Сон-травою, густим чебрецем.
Промінь гладить плече твоє голе,
Серце гріє розніжений щем.
Захмелівши від вітру і Поля,
Ароматів вишневих садів,
Розповість, може, тільки тополя,
Як в тім Полі тебе я зустрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2013
Десь випав сніг, у Львові йдуть дощі,
Тумани попливли на полонини,
А в Дикім Полі будяки густі
Від спеки скорчили чуби червоно-сині.
Пече степи, мов корж, небесний жар,
Випалює з живого всю вологу.
Червневий дощ для поля справжній дар,
Щоб принести живому перемогу.
І виживе в запеклій боротьбі
З срашним Ярилом все живе і кволе,
Коли приблудять хмари грозові
І дощ накриє посивіле поле.
Підніметься трава і колоски,
Веселка встане - символ перемоги, -
І вже кружляють в небі ластівки,
Вода шумить в канаві край дороги.
Запахне Степ знов грозовим дощем,
Петрів батіг потягнеться до неба,
Приляже сонце за густим кущем,
Степ відпочине. В тому є потреба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2013
Чому сміялись зорі угорі,
Коли ти говорила про кохання?
Які ж були тоді ми молоді
І я не знав ,що зустріч та остання.
Ти попливла до нових берегів,
Забравши клятву вірності й коханню,
Тебе спинити й час я не зумів,
Не зміг сказати й слова на прощання.
Де ти тепер? Мабуть, не знає й Бог.
Кому шепочеш знов слова зрадливі?
Чекали зорі довго нас обох,
Так і заснули на сусідській сливі.
Я розбудив їх вранці по росі,
Поклав в конверт і вислав адресату,
Листа відкриєш-висипляться всі
І враз наповнять спомином кімнату.
Знов засміються,ніби й не було
Тих довгих днів і тих годин розлуки,
На жаль, давно... давно все те було,
Та я вві сні цілую твої руки.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113012902350
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2013
Поповзла гадюкою дорога
По степах безкраїх вдалину,
Відштовхнувшись якось від порогу,
Я пішов у світ-на чужину.
Не одні стоптав там черевики,
Замерзав в снігах,горів в пісках,
Думав, що залишусь там навіки,-
В тих забутих Господом краях.
Залишався без найкращих друзів,
Зраджували подруги не раз,
Задихавсь, мов риба у калюжі,
Помирав та оживав щораз.
Мабуть, ангел бавився зі мною,
Кожен раз підводив до межі,
Відчував його над головою,
Він навчав долати рубежі.
Я вклонюсь своєму охоронцю,
Він один не кидав у біді,
Помолюсь йому,як квітка сонцю,
За прожиті роки всі свої.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113012610601
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2013
Якби у купу скласти дрова всі,
Що за життя устиг я наламати,
То б гори виросли із них такі,
Які за рік не зміг би обскакати.
І з кожним днем росте ота гора,
А прийде час- дістане хтось кресало,
Тихенько підкрадеться до ,,добра,,-
І від вогню всім місця буде мало.
Вогонь погас, на згарищі трава
По пояс виросла... Все почалось з початку,-
Дивлюся, знову виросла гора,
У жменю попелу візьму собі на згадку.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113011710426
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013
Я ще наснюся тобі в снах,
Я ще зігрію твої руки
І розкладу все по складах-
Розчарування, мрії, муки.
Полетимо вдвох по світах,
Де шлях долають тільки зорі,
Де можна бути лише в снах,
Одразу-на землі і в морі.
Я ще наснюся тобі в снах
Зеленим шелестом калини,
Вишневим соком на вустах,
Грайливим цвітом горобини.
Прийду туманом під вербу
Блакитним спалахом світанку.
Розвію стомлену журбу,
Відкривши на вікні фіранку.
Та не прийду я наяву,
Дороги наші заблукали.
У снах твоїх я ще живу,
Мені, на жаль, того замало.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113011204079́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2013
Задуматись, мабуть, прийшла пора
І розібратися,що добре,що погано,-
Чи треба доторкатись до пера,
Що так виводило поезію сопрано.
Чи зупинити свій скажений біг,
Зійти з дистанції, не бачивши фіналу,
Віддати в чужі руки оберіг,
Й гірку ковтнути з битого бокалу?
Почати, може, з чистого листа,
Виводити каракулі невмілі?
Ні,мабуть, краще кинутись з моста,
Ніж бачити рядочки ті несмілі.
А далі, захмелівши від вина,
Жбурнути всі вірші у бистрі води,
Розрахуватись з римами сповна,
І щоб без болю і таки, без шкоди.
Та тільки, щось спиняє мій порив
І знову олівець виводить рими.
Потертий зошит на столі відкрив...
Не можу розлучитися я з ними!
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113010910251
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Замітають сніги залоскочену римами душу,
Замерзає вона у прозорій холодній пітьмі,
Розбрелися рядки, ніби вівці під дідову грушу,
Кличу я їх назад, зупинились, стоять мов німі.
Я зберу їх колись, позганяю назад у кошару,
Із простого руна напряду золоте волокно,
Ляжуть нові рядки, ніби промінь прорветься крізь хмару,
Я натчу з тих ниток поетичне рясне полотно.
І розтануть сніги, знов душа загориться весною,
Прилетять знову рими із вирію в рідні краї
На моє полотно ляжуть піснею завжди живою,
Відшукаються в них ті загублені мрії мої.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113010604671
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2013
Купаються в калюжах горобці,
Серед зими тепло таки буває.
Несу три жовтих квітки у руці.
Кому несу? Вона одна лиш знає.
Сніжинки закружляють угорі,
Накриють поле ковдрою пухкою.
Я принесу букетик той тобі,
Поставлю в вазу з чистою водою.
Наллєм в бокали білого вина,
Запалим свічі в затишній кімнаті,
Ввірветься ніби з квітами весна
У наш Едем кохання зустрічати.
Відхилить місяць штору на вікні,
Ковзне промінням по загадці ночі,
Відкрию очі. Може це вві сні
Цілую я твої вуста дівочі?
Лише три квітки в вазі на столі
Про ніч оту могли б все розказати,
Та срібний місяць, що висів в вікні...
На жаль, ніхто не буде в них питати.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113010502489
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2013
Він ще повернеться,Поклич!
Не ріж стосунки по-живому,
Зустрінеш тисячі облич,
Твоя ж душа болить по ньому.
До вас ще вернеться весна
І розцвіте палке кохання,
Не раз злякаєшся сама,
Що та весна була б остання.
Не обривай з кохання цвіт,
Він так боїться прохолоди,
Любов продовжить ще політ
Серед примхливої погоди.
Ще прилетить,розтопить лід,
Заграє променем надії,
Залишить неповторний слід
І загадкові,дивні мрії.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113010309297
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013
Виктор Гала
Лечу до тебе в твій гріховний рай,
Занурююсь у звабу з головою.
В твоїх очах читаю;-Покохай.
Не можу щось подіяти з собою.
Забуду знову прикрощі життя,
Беру висоти як спортсмен завзято,
Бо без любові все життя,-сміття,
Любові не буває забагато.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112122009345
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2012
Я повернувсь туди,де вже жнива,
Любов збирає розболілим серцем,
Де вже забуті ніжності слова
І вкинуті як залишки в відерце.
Я повернувсь туди,де не болить,
Я повернувсь, де висохли вже сльози,
Де про кохання пісня не звучить
І відшуміли світанкові грози.
Я повернувсь.Навіщо я прийшов?
Що я шукаю в цім забутім полі?
Щось загубив,та так і не знайшов?
В руках тримаю пелюстки вже кволі.
Вони недавно квітами були
І серце мов жарина зігрівали,
Лишивши в пам'яті скупі сліди,
Там, де із них на серце сльози впали.
Я повернувсь, а може пелюстки
Ще оживуть і розцвітуть квітками,
Й на білий аркуш ляжуть ще рядки
Ті, що розгублені були роками.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112120909820
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012
Опустилася ніч на квартали,
Східне місто у мороці спить.
Бачать сни старожили-чинари,
Нічний птах теж заснув, не кричить.
В таку ніч відчинилася брама
В Божім храмі, де в небі хрести.
Привела сина втомлена мама,
В білу церкву-спасіння знайти.
Попросити притулку у церкві,
Поклонитись іконам святим,
Бо життя склалось гірше, ніж в пеклі,
В чужині, з чоловіком чужим.
Там за брамою вмерла надія
Про щасливе життя чужини,
Вбиті радість, любов, вбита мрія.
Як тепер шлях додому знайти?
Очі бігають лячно в дитини
По свічках, по святих образах,
Він пригадує запах калини,
Що залишилась може у снах.
Боже милий, спаси ту дитину,
Захисти від нужди чужини,
Поверни маму й сина в країну,
Їх пробач, в них немає вини.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112120610305
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2012
Пахне ранок грибами,
Виноградним вином,
Про кохання віршами
І гірким полином.
Пахне ранок вустами,
Розімлілими в сні,
І нічними казками,
Що наснились мені.
У нічному полоні
Запах скошених трав,
Пахнуть морем долоні,
Що вві сні цілував.
Помолившись світанку,
В буйні роси зайду,
Запах літнього ранку
Я тобі принесу.
Пахне ранок грибами,
Виноградним вином,
Що було поміж нами
Залишилося сном.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112120100407
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2012
Ніч стелить зоряне рядно
На волохаті,білі хмари.
Туман по полю потягло,
Немов повзуть овець отари.
Вмиває місяць у воді
Сріблясто-загадкову вроду,
Скидає осінь жолуді
З дубів у кришталеву воду.
Кричать у небі журавлі,
Збиваючи крилом Стожари,
Ті, долетівши до землі,
Знов піднімаються за хмари.
Летить у вирій листопад
Листком кленовим серед ночі,
Він не повернеться назад,
Забрів, мабуть, у сни дівочі.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112112609791
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380526
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.11.2012
Затихла музика давно,
Порозбігались пізні гості,
Ще на столі в пляшках вино,
Недоїдки,салфетки,кості.
Заснув сп'янілий чоловік.
Годинник північ доганяє,
Все це було немов торік,
Чи хтось з гостей щось пригадає?
Ніч колисає дивні сни.
О,Боже,хочеться як спати,
Та треба витерти столи
Виделки й посуд поскладати.
Ганчірка й віник у руках
І знов засяяла кімната.
Стоїть від втоми гул в вухах,
Та треба швидше все прибрати.
За північ стомлена накрай,
Не встигла ще стулити очі,
А вже будильник-День!Всавай!
І ніби не було ще й ночі.
Вже на ногах.Горить плита,
На стіл поставлений сніданок
І ніби Діва ти свята,
Виводиш діточок на ганок.
Всміхнися долі,а вона
Тобі всміхнеться ,і о диво,
Ти знову гарна,молода,
В твій слід вдивляюся вкрадливо.
В бокал наллю собі вина,
За тебе вип'ю -за Богиню,
Що через роки пронесла
Кохання й ніжність як святиню.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112112310493
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2012
Букетик жовтих квітів на столі.
Маленька,чисто прибрана кімната,
Не бігають онуки тут малі,
Давно немає вісточки від брата.
Забігла вранці подруга на чай
І заніміла, дивлячись на квіти.
-Хто він?-Не муч,скоріш розповідай!
-Все розкажу.-Та й де тебе вже діти.
І полилася розповідь п'янка
Про нього і які у нього очі,
Де він живе і зачіска яка,
Коли пішов уранці,чи впівночі7
Щебече господиня залюбки,
Розповіда все чисто по ,,секрету,,.
Лиш не сказала,що ці нагідкИ
Купила, як ходила по газету.
І вже вночі,залИшившись сама
Гірким сльозам дала нарешті волю,
Приснився він,два келиха вина,
І нагідки розсипані по полю.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11211138807
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012
Cхилилось небо хмарами на гай.
Шмагають землю грози блискавками,
І вже співає пісню водограй,
Йому лиш зрозумілими словами.
Шумить потік,біжить стрімка вода
Через городи,далі між садами.
Будує міст веселка молода
Над, вмитими рясним дощем, полями.
Ще дощ періщить по густій траві,
Горохом тарабанить у віконце,
Та вже кружляють ластівки вгорі
І вигляда з-за хмар яскраве сонце.
Гудуть над конюшиною джмелі,
Грім прогримів,мабуть то вже останній,
Дощ прошумів.Як гарно на душі.
Нарву ромашок, віднесу коханій.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11211062426
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012
Пробачте,рідні,що давно
Я не ходив до вас у гості.
Вже знову сіре полотно
З дощем осіннім ломить кості.
І пада з клена жовтий лист,
Лягає лячно на могилу.
Все відкладаю на колись
Зайти до вас, хоч на хвилину.
А може завтра на обід
Наллю гіркої й пригадаю
Наш непростий галівський рід,
Що приблудив до цього краю.
Згадаю татові пісні
І мамині чомусь з журбою,
І забреду, немов у сні,
В моє дитинство з головою.
А потім юність. Шум дощів,
І вже трава в покосах в'яне.
На жаль не думав,що батьків
На цій землі колись не стане.
Летять, я бачу, журавлі,
А може, душі?Я не знаю.
Схилюсь над горбиком землі,
Сльозою пісню проспіваю.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11210319265
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2012
Ще виросте на згарищі трава,
Проб'ються сходи ніжні,соковиті,
На жаль згоріли в полум'ї слова,
Що найдорожчими були на світі.
Невже вони померли назавжди.
Й розніс їх вітер попелом по полю,
Залишивши у пам'яті сліди,
Що завдають мені нестерпно болю?
Вплету слова ті в музику сумну,
Душа здригнеться,скрипкою заплаче
І полетять вони у далину,
Де їх забули і давно не бачать.
Ні,не росте на згарищі трава,-
Гіркий полин і кропива пекуча,
Згоріли в полум'ї найкращі всі слова
Лишилися жорстокі і болючі.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11210232420
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2012