| Сторінки (45/4474): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Доля України вишита нитками
Вже не одну тисячу років.
Ясною зорею, чорними хрестами,
Серед веселкових кольорів.
Вишили тут смуток шляхта і татари,
Різними хрестами – москалі.
Нашу Україну на шматочки рвали,
Бо не вистачало їм землі...
ГУЛАГи Росії вишиті, як пекло
З зіркою червоною вгорі.
Але й в Україні небо часто меркло,
Із голодоморами в вікні.
Але воскресала доля України,
Як за руки бралися брати.
Заживали рани, зникли десь руїни
І цвіли посаджені садки.
Ненько моя люба, славна Україно,
Доля в тебе, рідна, не легка.
Виший трішки щастя, крапельку любові,
Щоб упізнавали здалека.
Виший синім гори, голубим озера,
Золотистим виший пшениці.
Небо, щоб безхмарне, нам такого треба,
З чистою водою криниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2018
Я б ще не раз зробив майдан,
Тепер уже на стадіонах…
Щоб ми позбулися кайдан,
Щоб кров пролити на газонах.
Порядок раз і назавжди,
Ми навели би в Україні.
Відбиті злодіїв сліди,
За багатьма ходили б тінню.
Згадали б Чілі і не раз,
Боялося б вогню те бидло
І не наносили б образ,
Воно народу остогидло.
Очистились би назавжди,
А інших всіх - в тюрму, за грати,
Жили б спокійно, без жури,
Бо не було б з ким воювати
Ми ж бо великий є народ,
А хто при владі? - Слуги наші…
Потрібно їм закрити рот,
То ми були б тоді багатші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805274
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.09.2018
Перлинові роси -
Калинові грона.
Горять у покосах,
Як квітка червона.
Схід сонця сміється,
Радіють тумани.
Ще зірка пасеться,
Та вже прийшов ранок…
Дзюркоче струмочок,
Шумлять очерети.
Ідуть у таночок
Пейзажні багети.
Біленькі хмарини
Пішли у таночок,
А сині ожини
Сплелись у віночок.
Збирається ранок
Співати півнями.
І тихий серпанок
Заліг над полями.
Горять у покосах,
Як квітка червона.
Перлинові роси -
Калинові грона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805156
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.09.2018
Подивіться на небо. Сходить ранішнє Сонце.
Поховалися зорі. Відгули комарі…
Перестали кричати пугачі-охоронці,
Покотились тумани по ранковій траві.
Прокидається ранок. Риба ходить по зіллі.
Карасі червоненькі позбирались разом.
Мавки в лісі чекають нетерпляче весілля,
Спозаранку пташина робить в лісі погром.
Закувала зозуля. Солов’ї залилися.
Вдарив одуд потиху. Відізвався глухар.
І рясним стоголоссям всі в єдине злилися,
А тумани на лузі додали лише чар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805041
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2018
В лоні свої мами, слухала часами,
Бабусі мелодії душі.
Посміхалось личко, рухала руками,
Наче її музики хтось вчив.
Плакати не вміла, так тепер здається,
Замість сліз – мелодія була…
Всі гуртом раділи, як дитя сміється,
Посмішка трояндою цвіла.
Пальчики торкнулись клавіш піаніно
І почула звуки чарівні.
І тоді уперше пісню солов’їну
Слухала в відчиненім вікні.
Захотіла грати, бо душа співала,
Бо бабуся Музою була.
І в’язались ноти, ніби вишивала,
А онучка грала і росла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804964
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.08.2018
За тебе Господа молю…
Не винний я, що я люблю…
Розкидані роки усі,
Переплелись на перехрестях,
І вже осіннє сипле листя,
І кожен лист знаходить місце,
У перламутровій росі.
Лунає пісня у мені,
Я руки знов твої цілую,
Тебе люблю, люблю й шаную,
Вуста, мов вишеньки смакую,
І видається я в вогні…
Яка ж то доля нелегка,
Я насолоджуюсь вустами
І зорі зверху понад нами,
Я добре все собі затямив,
Що в мене ти одна така.
Але між нами є стіна,
Яку одному не здолати,
Мені вже хочеться кричати,
Та перешкода, наче грати,
Немов натягнута струна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018
Автобус від’їхав….А наче вже місяць розлуки.
Поділося сонце, сипнули холодні дощі.
І знову життя зупинилось, і муки,
Забрали надовго, омріяні нами плащі…
Бо сонце сховалось, що так мені тепло світило,
Автобус від’їхав і навіть не лишив сліда.
Поїхала… Горло моє заніміло,
Всього до неділі, а нині уже середа…
Та плакало небо і в мене дощі під очима,
Беру я у руки любимий для серця портрет,
Вустами цілую, неначе хлопчина,
Туманом по хаті клубочиться дим сигарет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018
Спинилась осінь. Повернулось літо
Від дотику коханої руки.
І знову серцю захотілось жити,
Коли почув знайомі каблуки…
В душі співав весняний соловейко,
Дощ перестав. У серці вдарив дзвін.
І засвітились очі пилко-пилко,
Життя моє взяло новий розгін.
Сиділи на лавчині очі в очі,
Кава вселяла віру в майбуття.
Душа просила: хочу, хочу, хочу,
Надати долі справжні почуття.
Слова лились, немов вода в струмочку,
Здавалося, не буде їм кінця.
Пили поволі каву по ковточку,
Немов вінок сплітали до вінця.
А потім розійшлися – сумно стало,
Проте під вечір бачив я зорю
І зрозумів, що небо поморгало,
Як я зорі, яку я так люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2018
Земляки, дорогі українці,
Більш такого народу нема.
Що на кожній життєвій сторінці,
Пише кров’ю свої імена.
На гербі викарбовано - воля,
Поруч з плугом тримаєш меча.
Певно в тебе прописана доля,
Засторога якась на плечах.
Нас постійно вбивали й морили,
Із церков поскидали хрести.
Матюками незнаними крили,
В ГУЛаги заставляли брести.
В нас забрали святе – отаманів,
Потопили найкращих в крові.
Напихали брехнею й дурманом,
Щоб росли ми глухі і німі.
Та не винищить ворог народу,
Ми, як Фенікс, відродимось знов.
Бо шануємо мир і свободу,
Ми міняєм війну на любов.
Пшениці колоситися будуть,
Нова поросль в країні росте.
Вже не змінять в нас прапору люди,
Незалежність ми маєм на те.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804372
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2018
Жовто – синій прапор – небеса і поле,
Де ростуть багаті пшениці.
Жовто – синій прапор – часто очі коле,
Ворогам із зброєю в руці.
Жовто – синій прапор - символ наш свободи,
З ним завжди ми ідемо у бій.
Жовто – синій прапор – об’єднав народи,
На землі українській святій.
Жовто – синій прапор – це народна гордість,
Захищає землю від біди.
Жовто – синій прапор – це, як перша поросль,
Наші в світі береже сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804233
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2018
Розкажи мені, вітре, ти блукаєш по світу,
Чому так ми живемо на найкращій землі?
Невже ми безталанні, чи не маємо хисту,
Чи не ті, може, руки в нас лежать на рулі?
Поспілкуйся з народом, подивися у очі,
Може в нас більш злодіїв, ніж самих роботяг?
Ми ж працюємо чесно і удень й серед ночі,
Чи можливо наш поїзд у багнюці застряг?
Ти порадь, може треба, нам кермо поміняти,
Чи тих вічних злодіїв, що живуть, де кермо
І яким, скажу чесно, на народ наплювати,
Вони нове готують для народу ярмо.
Піднімайся народе, встань з колін, надоїло!
Нашу землю багату треба нам берегти.
Серце прагне ще волі, душа рветься до діла,
Та проте замість щастя, маєм нові хрести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804128
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2018
Вже заскучав я, клене, за тобою,
За золотистим листям, що паде…
За вродою твоєю чарівною,
За днем, що у нас сонечко краде.
Я заскучав за шурхотом листяним,
За прохолодним, затяжним дощем.
За гаєм, що зробився враз багряним,
Що все накрив тумановим плащем.
Сумую я, що довго ще чекати,
Коли ти вдягнеш листя молоде.
Прийде пора, ти підеш спочивати,
А до нас в гості зимонька прийде.
Сумую я, що осені не стане,
Що золотисте листя опаде…
Що в біле перетвориться багряне,
Та пам'ять закарбує – золоте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804038
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.08.2018
Випий зі мною, друже -
Істина у вині.
Знай, що мені байдуже,
Любиш мене, чи ні!
Випий, вино червоне -
Істина у вині.
Кров без вина холоне,
Тихі стають пісні.
Хай воно заіскриться -
Істина у вині.
Доля злу не скотиться,
Коли життя в вогні.
Знаю, що в цілім світі -
Істина у вині.
Лише посеред квітів,
Завжди хтось на коні…
Випий зі мною, друже -
Істина у вині.
Знай, що мені байдуже,
Любиш мене, чи ні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804021
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2018
Виший мені, земле, синьо-синьо поле,
Щоб було таке, як небеса.
Щоб легенькі хвилі нагадали море,
А хмарки творили чудеса.
Виший мені, земле, степ, але не маком,
Мак мені нагадує про кров…
Виший полинами, що є добрим знаком,
У зеленім затишку дібров.
Виший серед лісу, солов’їним співом,
Вечорово-зоряну межу.
Щоб вечірні зорі видавались дивом,
Додавали птахам куражу.
Виший мені плесо, прибери зірками,
Хай по ньому лебеді пливуть.
Виший мені пісню – колискову мами,
В кожній вишиванці долі суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803918
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.08.2018
Мабуть, ще людство дуже молоде.
Бо скільки б ми не загинали пальці, –
XX вік! – а й досі де-не-де
трапляються іще неандертальці.
Подивишся: і що воно таке?
Не допоможе й двоопукла лінза.
Здається ж, люди, все у них людське,
але душа ще з дерева не злізла.
Ліна Василівна Костенко
Василівно, голубонько, Ви наша,
Читаю і дивлюся навкруги.
От Вам би булаву, щоб Ви - Гетьманша,
Тоді б напевно зникли вороги.
Бо Ваше слово – це для чорта ладан,
Окремі з них гостріші за меча.
Бояться в міністерствах їх і в радах,
Окремим – це опора для плеча.
Вам довгих літ, щоб кожне слово – куля…
Ми ж прозрівали і були людьми.
Щоб довго ще кувала Вам зозуля,
Щоб скоро ми позбавилися тьми.
Щоб не водились в нас неандертальці,
Із мудрим людом йшли до перемог.
Щоб до Хреста складали в троє пальці
І був над нами України Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803887
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2018
Ні кроку назад – ні кроку,
Ворога стріньмо грудьми,
Не слухаймо слів пророка,
Лишаймось завжди людьми.
Ні кроку назад – ні кроку,
Ворога знати в лице.
Винести з бою уроки,
Зробитися мудрецем.
Ні кроку назад – ні кроку,
Щоб ворог знайшов тут смерть.
Відбиймо орду жорстоку,
Щоб нечисть забралась геть!
Ні кроку назад – ні кроку
І внукам скажіть своїм.
Не буде у нас мороки,
Як честь свою відстоїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2018
До скрипки притулив щоку спітнілу,
У праву руку взяв тугий смичок.
І заспівала скрипка все, що вміла,
Подавши дивовижний голосок.
Скрипаль і сам в мелодії сховався,
Від скрипки він такого не чекав.
А сам здавалось Богом почувався,
Немов вустами він торкався хмар.
І музика летіла поза хмари,
Все більшу набирала висоту.
Здалось небо в сейф ховало чари,
В вечірню пору – пору золоту.
Скрипаль все грав, собі вже не належав,
Йому в кущах вторили цвіркуни,
Він зупинивсь, чи може просто виждав…
І бігла знову музика весни.
Не грав він ні Шопена, а ні Баха,
Мелодія родилася сама.
Й летіла в небеса, мов біла птаха,
Бо там, високо, музики нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803818
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.08.2018
Учися чужому – своє бережи
І вивчи де друг, а де ворог.
Шануй завжди те, що до серця лежить,
Тримай добре висохлий порох.
Були на віку різні в нас вороги,
З окремими навіть братались…
Й донині ми носимо їх хоругви,
Вони ж ворогами й остались.
Тепер зрозуміло, який «старший брат»,
Як в шахтах ховав свої танки.
Який у Донецьку проводив парад,
Возив у конвоях берданки*.
Який суне й нині у спину ножа
І нашій невдачі радіє.
У люду такого брехлива душа,
Він смерть замість миру нам сіє.
Мій, любий народе, відсунь пелену,
На світ подивися тверезо.
Ти маєш для себе державу одну,
То зваж все своє на терезах.
Учися чужому – своє бережи
І вивчи де друг, а де ворог.
Шануй завжди те, що до серця лежить,
Тримай добре висохлий порох.
*Берданки – тут, як зброя (узагальнене)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803651
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.08.2018
САЛОМОНІАНА
Кілька літ підряд у Луцьку,
Вже традицією стало.
В парку тім, що біля Стиру,
Знов проходить «СВЯТО САЛА».
Цей бочок прибув із Ратно,
Це ковбаси з Любишова.
Шинку цю пекли в Овадно,
Приміняли ліпші дрова.
І ось ці, - сальце із перцем,
Баличок, «венгерське сало»,
Сальтисон, драглі, кров’янку
На Волині готували.
Йдуть поважно старші люди,
Молоді шукають шкварку,
Але ті і інші, друзі,
Пригубити хочуть чарку.
На Волині й цього досить. . .
Є, що випити і з’їсти,
От якби столів побільше,
Щоб могли за чим присісти.
Розстелити скатертину,
З’їсти сала, часничину.
Хто ж відмовитися може,
Щоб не випити чарчину.
За багатство страв довкола,
І за свято в парку нині.
Хоч звучить це трішки смішно,
Ми складаєм дяку свиням.
Щоб у дзіків й свиноматок
Із дня в день повніли щоки.
І таке ось свято, друзі,
Ще було багато років!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2018
Не просто, ще й як не просто,
Буває в нашім житті.
Не тільки хвала і тости,
Є чорні дні, та святі.
Ми носим ім’я – людина,
Хоча в нас життя – це мить.
Нам варто кожну хвилину,
Неначе останню - жить.
Не можна життя ганьбити,
Воно на землі одне.
І треба його прожити,
Яке б не було складне.
Шануй кожну мить – людино,
Пройди крізь вогонь і дим.
Бо ти на землі єдина
І маєш пишатись цим.
Життя – це одні пригоди,
Які на твоїм путі…
Проте окрім днів негоди,
Бувають дні золоті.
Не просто, ще й як не просто,
Буває в нашім житті.
Не тільки хвала і тости,
Є чорні дні, та святі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2018
Осені початок надворі,
У житті вже до кінця спливає…
Ще краплина й перші снігурі,
Крізь вікно із-рідка заморгають.
Кілька б весен, ще б прожить мені
Ще б почути жайвора у небі.
Літа шмат, щоб по святій стерні,
Осінь в яблуневім піднебессі.
Щоб калина знову зацвіла,
А під зиму зародила рясно.
Щоб тернівка на столі була
І до свята подавалась вчасно.
Ще б десяток так із року в рік,
Щоб усмішка на вустах сіяла,
Щоб щасливим був ще чоловік,
Щоб свіча життя не догоряла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2018
Колодязь стоїть, край дороги під хатою,
А поруч черешня цвіте.
Пропахла вода із колодязя м’ятою,
Бо в затінку м’ята росте.
Із липи черпак на лавчині всміхається,
Напийся! Колодязь зове…
В черпак дерев’яний вода наливається
Із цвітом – черешня цвіте…
Як спека візьметься, ідуть до колодязя,
Здається, із всього села.
А взимку напитись у грубому одязі,
Сюди хуртовина вела…
Колодязю, доленько, рідний колодязю,
Ти спрагу усім тамував…
І тут навіть вої у княжому одязі,
Водицю пили із відра.
Колодязь стоїть, край дороги під хатою,
А поруч черешня цвіте.
Пропахла вода із колодязя м’ятою,
Бо в затінку м’ята росте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2018
Поки живе моя любов,
То мрію я лише про неї.
І гонить серце в жилах кров,
І п’янко пахнуть орхідеї.
У небі мерехтять зірки,
І солов’ї не замовкають.
Нате і створені жінки,
Що вони нас також кохають.
Як чоловік знайшов любов,
Не спить з-за неї цілі ночі.
То ця любов неначе зов,
Щомиті серденько лоскоче.
Живи, живи, моя любов,
Хай мерехтять у небі зорі.
Як добре, що тебе знайшов,
У цьому світі неозорім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2018
Співала ніч, співала – я люблю
І солов’ї до ранку не змовкали.
Закохані знайшли свою зорю,
Дивились в небо, слухали й мовчали.
Пр: Закоханих в полон забрала ніч -
Єдина мрія - швидше одружитись,
Вони сиділи поруч пліч-о-пліч
І не могли на зорі надивитись…
А у гаях співали солов’ї,
І їм у такт вгорі злітали зорі.
Була єдина пара на землі,
Якій відкрився край цей неозорий.
Пр.
Спасибі небу за земну любов,
За зорі в небесах, які літають.
Що він її на цій землі знайшов
Й кохану прагне повести до раю.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018
Вухом завжди я ловитиму шурхіт,
Навіть коли завершиться хода.
Вітер відтворить його в малахіті,
В річці цей шурхіт відтворить вода.
Шурхіт у небі творитимуть крила,
Роблячи нові із смутку клини.
В морі співатимуть гордо вітрила,
Жорна крутитимуть древні млини.
Взимку местимуть густі заметілі,
Сніг під ногами також шурхотить.
Бігають з шурхотом нерви по тілі,
Лише відсутність кохання – мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2018
У Тебе чудні карі очі,
В них Маріанська глибина,
Загляну в них і знов лоскоче,
Таїна схована близь дна.
Немає в мене батискафа,
Щоб цю здолати глибину.
Боюсь я подумки пірнати,
Бо певно зразу потону.
І вже не випливу ніколи
Із тих чаруючих очей.
А в грудях серце знову коле,
На протязі усіх ночей.
Осінні дні. Глибокі очі
І дивний блиск – незнана суть.
І сон, де очі, що щоночі,
У глибину мене зовуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2018
Мій Волинський краю,
Голубе Полісся;
Я не бачив раю,
Де такі узлісся…
Дай нам, Боже, щастя,
Щоб всміхнулась доля,
Подаруй причастя
Врожаями поля.
Просвітли нам розум,
Об’єднай в родину.
Щоб минали грози
Нашу Україну.
Щоб народ Волинський
У єдине зрісся,
Щоб цвіло надалі
Голубе Полісся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2018
Край битого шляху, підперши тополю,
Сидить у тіньочку сліпий чоловік.
Хай ноги спочинуть розбиті до болю…
Обід на ряднині: хлібина й часник.
Лице непобрите, маленька борідка,
Бандура праворуч лежить на траві…
Її струни вітер торкається зрідка,
Щоб всі відчували, що струни живі.
З-за пагорбу тихо долинула пісня,
Узяв він бандуру, торкнувся струни.
Вже сонце на захід – пора була пізня,
Під звуки зажури взялись цвіркуни.
Спинилися хури, позлазили люди…
Старий грав надхненно – світила зоря.
Старі і малі йшли на звук звідусюди
І слухали мудрі пісні кобзаря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2018
Потиху замовкає ліс,
Вдягає шати золотії.
Мовчить, бо спокій в хмари вріс,
Готує ліс до вітровіїв…
Дорослим стало лисеня,
Листя шурхоче під ногами.
Спокійніше стає щодня,
Ліс раньше славився піснями.
Сорочу чути скрекотню
І зрідка вовк на Місяць виє…
Зайці сховаються в стерню,
Завісу ліс свою закриє.
Замовкне дятел і пугач,
Зіркам всміхнеться щедра осінь.
Одягне чорне ліс-багач,
У гості зиму знов запросить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802500
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2018
Старенька лавка тулиться до хати,
А біля неї яблуня цвіте…
Сидить самотня на лавчині мати,
Ділить життя на гірке і святе.
Давно уже волосся посивіло,
Згубився сприт у неї при ході.
Лиш гілля яблуневе шепотіло:
- Згадай, які були ви молоді…
Від шепоту старенька усміхнулась…
Згадала, як красунею була.
До яблуні на хвилю повернулась,
Бо яблуня весняна зацвіла.
Згадала, як кохала до безтями,
Як народила потім діточок,
Горнулися до тата і до мами,
Нараз у горлі зупинивсь комок.
І все те гірке, прихватило подих,
Лише святе дозволило дихнуть…
Цвіт яблуневий задививсь на подив -
Життєва, певно, у природи суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2018
Ще тиждень тому грала хуртовина,
По - різному співали димарі.
Сніг враз розтав і висохла стежина
І жайвори з’явились угорі.
І що цікаво… З самого ранечку,
Коли по небу промінь полоснув.
В траві сухій він звів своє гніздечко
І в небеса із піснею чкурнув.
Хмарки політ притишили і з ранку,
Припала їм ця пісня до душі.
Легенькі хвилі бігли по серпанку,
Були вони, неначе міражі.
А я дивився вгору, в небо синє,
Де жайворонок був на висоті.
Світилися серпанки по долині,
А жайвір заливався угорі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802342
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.08.2018
Все обірвалося тоді,
Немов душа втекла із тіла
І лише свічка миготіла,
Передвісник важкої біди.
У чорній рамці на стіні
Висів портрет, на ньому жінка,
А смужка чорна, мов стежинка,
Думки наводила сумні.
Змінилось в нього все в житті,
Коли кохана відлетіла...
Єдиний біль по всьому тілу,
Був розіп’ятий на хресті.
У хаті пустка, лиш свіча
При погляді тривожить душу.
В житті він знає слово - «мушу»,
Бо в нього ще мале дівча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2018
Скільки слів написати,
Які з них зберегти?
Стільки їх назбирати,
Щоб на душу лягли?
Щоб для тебе, родино,
Засіяла зоря,
Щоб цвіла Україна
У словах Кобзаря.
Щоб вертались додому,
Журавлі навесні.
Не стихали до ранку
Солов’їні пісні.
Щоб від щастя всі люди
Вишиванки вдягли…
І щоб правнуки наші
Жити вільно могли.
Якщо є негаразди -
Розділяли на всіх,
Щоб у кожного ґазди,
Діточок линув сміх.
Усміхалося небо,
Квітла вільна земля…
Може в нас є потреба,
Все почати з нуля?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802180
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2018
Постійно щось в собі шукаю…
Усі закутки обійшов.
Хмарки щораз перебираю,
Чого хотів, ще не знайшов.
Живе – ОТЕ можливо в небі,
Чи десь заховано в воді.
Чи принесе здалека лебідь,
Чи припливе на кораблі.
Я невідомому на зустріч
Піду, узявши булаву.
І зупинюся лише наніч,
І ніч надвоє розірву.
Лише коли засвітить сонце,
Заграє перлами роса.
Загляне промінь у віконце,
Ранкова з’явиться краса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802039
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2018
В густих квітучих споришах,
Де у купки зібрались мальви
Йде по росі моя душа,
Промінням грають в росах барви.
На сході сонечко встає,
Серпневий ранок пахне хлібом…
Давно мовчить вже соловей,
Лиш промені співають в небі.
В садах дозріли спасівки,
Сливки синіють в рясних гронах.
Повідцвітали лопухи,
Лежать грушки побиті в ранах.
Як відсвяткуємо жнива,
Осінь запросить на городи.
Зміліють в річки рукава,
Одягне золото природа.
І так по колу, з року в рік,
Завжди за літом ходить осінь.
З зими почнеться новий лік
І пори всі прийдуть у гості…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801996
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.08.2018
Внучці моєї знайомої...
Стрибали нотки у очах,
Звучала музика Шопена.
Сім’я зібралась при свічах,
Де грала Олечка-Олена.
Звучав сьогодні Екосез,
Кудись поділось хвилювання.
Батьки не чули цих чудес,
Бабця ховала все в мовчанні…
А Олю наче хтось завів,
Лилась мелодія казкова.
Лиш дим свічі увись летів,
Чекала сцена знов святкова…
А потім «Браво!» - зал кричав,
Тоді маленька розгубилась…
Щоб подарити стільки чар,
Вона до цього важко вчилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2018
Спасибі тобі, доле, за життя!
Спасибі за батьків моїх – родину!
Спасибі, що вмирав і воскресав,
Що в цій землі зарито пуповину!
Спасибі, доле, що крізь всі роки,
Ти не дала мені упасти низько!
Що із твоєї легкої руки,
Я погойдав внучат своїх в колисках.
Прийми від мене доземний уклін,
Що ти подарувала мені слово.
Що захищала із усіх сторін,
Що не дала щось втнути безтолкове.
Спасибі, доле, за мою Волинь,
Що тут родився, що вернувсь додому.
Тут маю друзів, тут родився син,
Який знайшов в своїм дворі підкову.
Спасибі за кохання, що знайшов,
Яке й понині зігріває груди.
Що негаразди всі переборов,
Можливо по житті їх більш не буде.
Спасибі, що ти є в моїм житті,
Що маю дотепер своє лице.
Що зберігаєш серце в доброті,
Спасибі тобі, доленько, за це!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801827
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.08.2018
Стоїш і нині у очах,
Моя кохана і єдина,
Я ж занімів, ні - я зачах,
Мов купина неопалима.
А сльози градом на листок,
Де я пишу вірша про тебе,
Життя мені дало урок,
Що так поводитись не треба.
Щасливі ми були удвох,
Навіщо ця була розлука?..
Надій позбувся багатьох…
Чому тебе я не послухав?
Шукаю в сні твої вуста,
Не можу я тебе забути…
Життя – це справа не проста,
Собі лиш можу дорікнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2018
Бабуся й внучка – це єдине ціле,
Неначе в них на двох одна душа.
Любов така, що розправляє крила,
Вишневим цвітом долю прикраша.
Порозуміння з погляду, з півслова
І непотрібно двічі говорить…
Та довгою буває в них розмова,
Бабуся прагне внученьку навчить..
А менша сяде й слухає уважно,
Черпає мудрість і «мота на вус» ,
Обдумає, і як доросла - зважить,
Утриматись не може від спокус…
Отак живуть, бабуся і онучка,
Дві різні долі, та одна душа.
І діляться новинами на вушко,
Розумна бабця і мале пташа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801733
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.08.2018
Болить у мами серце, як дитятко,
Упало, спотикнувшись на путі…
Вона з любов’ю, часом для порядку,
Голубить сину щічки молоді.
І навіть коли виросте, є внуки,
Для мами син, кровиночка її.
Маленьке лихо, вже ламає руки,
Бо син рідніший на усій землі.
Його чекає завжди із роботи,
Ласий шматок від себе відірве.
За стіл сідає так, що син навпроти,
Отак на цьому світі і живе.
А, як же любить, як її за плечі,
Обніме і пригорне рідний син.
Подивиться у карі її очі
І тулиться, бо в неї він один.
Сини, шануйте у житті свою матусю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801640
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.08.2018
Стали лелечата на крило,
Скоро осінь - відбуяло літо.
Знов лелек чекає джерело,
Із весни до осені розлите.
Тут у них стоїть батьківський дім,
В кожного є українська хата…
Не впаде на дах ніколи грім,
Як живуть на хаті лелечата.
Птахо чорно-біла, принеси,
Клекіт з року в рік до нас в хатину.
У життєвій хаті воскреси
Думу нашу і прослав родину.
Ви ж рідненькі з вирію летіть
До свого кубельця на хатині.
Клекотом Вкраїну освятіть,
Ясним сонцем, чистим небом синім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801558
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.08.2018
Легкі морози обкутують тіло,
Десь хуртовини взялися в душі.
Скільки ж то літ по житті пролетіло,
Нині вони вже лише міражі.
Серце – життєвий двигун, ще колотить,
Є ще бажання трохи пожити…
Час мої скроні сріблить - не золотить,
Може вдасться каргу обдурити.
Очі ще хочуть побачити внуків,
Правнуки мають душу зігріти.
Хай Бог спасе від настирливих круків,
Віку добавить, щоб порадіти…
Хочу спокійно дожити до віку,
Мою обачність хай Бог береже.
Сили додасть у цей вік чоловіку,
Може кохання нагряне іще…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2018
Мов хвилі по морю біжить рік за роком,
Ховаючи в піні хвилини життя.
І весни щороку березовим соком,
Змивають прожиті літа в небуття.
Як дзвони церковні, «курли» журавлине,
Завжди нам рахує літа навесні.
Із проліском першим кохання наплине
І перші пташині полинуть пісні.
А потім заляжуть тумани на скроні,
У осінь глибоку злетить жовтий лист.
Наш поїзд піде і лише на пероні,
Прощальний почуємо потяга свист…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2018
Був би в мене кінь буланий,
Сідло і нагайка…
Сюртук пишний домотканий,
Торбина – китайка.
Була б люлька черешнева,
При боці шаблюка
І горілочка перцева
Бивак, як в мамлюка.
Випасав би коня в лузі
І спав під вербою.
Лиш би бачитись щоднини,
Кохана з тобою.
Цілувати вуста твої,
Обнімати плечі.
Звати тебе до вербиці
Клекотом лелечим.
Цілувати сліди твої,
Як ідеш додому.
Дуже важко мені жити
На світі самому.
Друг є в мене – кінь буланий,
Що не зрадить зроду.
Час прийде покличе сурма,
Поїду в дорогу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2018
Яке то щастя цілувати жінку,
Пестити груди, смак відчути рук.
Заглянути у очі, як жаринки,
Що додають коханню лише мук.
Коли вуста шепочуть: - «Мій коханий!»,
Душа співає, проситься у рай.
Коли у ньому свіжі б’ють фонтани,
А над коханням світить водограй.
Тоді ця жінка знає про кохання
І в неї теж горить вогнем душа.
Дай зрозуміти, просто, без вагання,
Твоя любов до неї вируша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2018
Виший мені килим, люба весно,
Щоб усе Полісся зацвіло.
Від зими нехай земля воскресне
І весь вирій стане на крило.
В небесах веселиків щасливих,
Жайвора у небі при росі.
Хай нам теплий дощик все оживить,
У раю пташиних голосів.
Виший навесні щасливу долю,
Заклади багаті врожаї.
Щоб земля не корчилась від болю,
Щоб родились діти на землі.
Виший щастя нам, майбутня весно!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800916
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.07.2018
Виший мені, Мавочко, сорочку,
Бо моя матуся вже старенька.
Хай її під дубом у лісочку,
Виглядає ясний місяченько.
Виший так, щоб там було кохання,
Щоб пташки поліські в ній співали,
Щоб був захід і було світання,
Щоб твої вуста «Люблю!» шептали.
Використай ниточки волинські,
Поєднай льони, озера й небо…
Заклади в ній душу українську,
Ясне сонце - більшого не треба…
А ще, люба, викинь чорну нитку,
Досить горя на землі поліській.
В нас можливо біди тоді зникнуть
І ти вгодиш матінці старенькій.
Виший мені, Мавочко, сорочку,
Бо моя матуся вже старенька.
Хай її під дубом у лісочку,
Виглядає ясний місяченько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2018
Виший мені, мамо, синє небо,
Щоб малюнок бачив я здаля.
Щастя мені більшого не треба,
Хай узори бачить ці земля.
Виший в небесах мені доріжку,
Чистими нитками, як сльоза.
По краях вузесеньку маніжку,
Ниткою, як ніжна бірюза.
Ця доріжка має бути в небі,
По краях густий буяти цвіт.
Щоб вона пливла, як білий лебідь,
Всі роки допоки є цей світ.
Виший мені, мамо, синє небо,
Щоб малюнок бачив я здаля.
Щастя мені більшого не треба,
Хай узори бачить ці земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800764
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.07.2018
Дві Олюні - це доля,
Що дарує життя.
Я ж бо клен серед поля,
Де багаті жита.
Старшій Олі бажаю
Я ще довго цвісти.
А маленькій - без краю
Досягти висоти.
Як коханячко зв’яжуть
На полях у снопи.
То перлинами ляжуть,
Золотисті копи.
Як заграє малеча -
Порадіють батьки.
І тримає бабуся,
За малу кулаки.
Обом Олям, хай доля,
Подарує літа.
Я ж бо клен серед поля,
Де багаті жита.
Старшій Олі бажаю
Я ще довго цвісти.
А маленькій без краю
Досягти висоти.
Мої любі, дівчата,
Ви для мене одні,
Час коли я Вас бачу
То оспівую в сні….
І для мене Ваш голос,
Найдорожчий в житті,
Ви мої близькі люди,
Стали рідні мені.
Дві Олюні - це доля,
Що дарує життя.
Я ж бо клен серед поля,
Де багаті жита.
Старшій Олі бажаю
Я ще довго цвісти.
А маленькій, без краю
Досягти висоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2018
Червоні вітрила, як крила червоні,
Легеньке суденце несли вдалину.
Неначе в степу в табуні бігли коні,
А бризки розносили смак полину.
Враз поруч злетіли в повітрі дельфіни,
А чайки у зграях творили хмарки,
День лиш починався - сміялися хвилі,
А обрій у димці курив цигарки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800620
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.07.2018
Був день народження у друга,
Та не писалося мені.
Він, як і я ходив за плугом,
Ганяв босоніж по стерні.
Одна на двох в нас «Альма-матер»,
І мрії в нас також одні.
В житті ми бачимо фарватер
В Неопалимій купині.
Для нас святе – це Україна,
Яка воскресне із руїн.
Бо в нас вона одна - єдина -
Ще мирний нам задзвонить дзвін.
А ще пишу тобі, мій друже,
Своє вітання у вірші.
Щоб ти в житті був не байдужий
І досягав нових вершин.
Тобі здоров’я зичу, брате,
Повір, для нас - це основне.
Щоб міг все цінне обирати,
Творіння мав ще не одне.
Пиши про те, що каже серце,
Частіше з віршами виходь.
Хай легко все тобі дається
І береже Тебе Господь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800619
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.07.2018
Відізвися ниточко червона,
Що лежиш на моїм рушнику,
Відізвись любов’ю, щоб до скону,
Не злиняла в мене на віку.
Чорна нитка потускніє з часом,
Біди заховаються в пітьму.
Посивіле чорне стане шансом
І життю повідає чому…
Краще, як любов панує в світі,
Коли сонце в небі і без хмар.
Коли на землі багато квітів,
Коли чорне – це всього піар…
Щоб завжди, у кожній вишиванці,
Слалась нитка, що несе любов.
Хай червоне сонце світить вранці
І не буде чорних хоругов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2018
Найкрасивіша жінка, що до серця,
Які б у неї очі не були…
Важливо ще, як та дівчина зветься,
А решта все нікого не болить…
Дівочий стан дарований батьками,
Колись такою матінка була…
Дивись завжди яке коріння мами,
Щоб знав напевно, чи твоя судьба…
І головне любити до безтями,
Ковток повітря завжди щоб на двох.
Твоя красуня зліплена батьками,
А дав життя Всевишній, тобто – Бог.
Любити так, щоб квітка не зів’яла,
Горнулася до вашого плеча.
І все життя від радості сіяла,
Була щаслива, горда й молода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018
Коли шукає вітер далину,
Густі тумани застеляють луки,
Шукаю й я в той час тебе одну,
Вітру в проханні тростягаю руки.
Де ти, любове, де твої стежки?
Чому вони з моїми не зійшлися?
Бо ти і я ідемо навпрошки,
Певно вони у полі розійшлися.
Хоч інколи я чую, як вітри,
Приносять мені вісточку додому…
Я слухаю – неначе говорив,
Проте лиш бачу стежку невідому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018
Щось пишу, щось читаю
І літаю в думках.
Часто сльози ковтаю,
Знаю толк у жінках.
По житті видається,
Що набрав висоту.
Тихо доля сміється,
Наче справді росту.
Та рости перестав вже -
Пролетіли літа...
Хоч мені - це байдуже,
Осінь ще золота.
Зберігаю понині
Я життєве кліше,
Роки сняться людині,
Та не старість іще…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2018
Від радості не знав де маю дітись,
Коли на білий танець запросила,
Побачив і не зміг, щоб не влюбитись,
Вона мане відразу полонила.
Мені легенько протягнула руки,
При доторку мене пробило током.
Не знав тоді, які ж то будуть муки,
Вони з тих пір приходять рік за роком.
Вона - магніт: притягне і відпустить,
Стежку до неї я ж не забуваю.
Надію дасть, а потім в лід опустить,
Та добре знає, що її кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2018
Я дійшов до межі і тепер вию вовком на Місяць,
Втратив все, що було - не вернути кохання назад.
Чорна хмара плащем наді мною мечем гострим висить,
А на дворі уже закінчився життя листопад.
Пролетіло життя, наче лебеді білі у вирій,
І в самому кінці, повело, де життєва межа.
Я дружину кохав і на світі був самий щасливий,
А вона відійшла, мов встромила у серце ножа.
Залишився один, вовком вию на Місяць щоночі
І стежина ота, до дружини на сповідь веде...
Рветься серце з грудей і сльозяться невиспані очі,
Одинокому важко - дорога в нікуди іде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2018
Я з роками нажив
Все, що маю у хаті -
Є старенький диван,
Кілька крісел і стіл…
І вазони стоять,
Наче птахи крилаті.
За вікном квітне липа,
На якій повно бджіл.
Банки повні достатку,
Всі кладовки забиті,
А на стінах багаті
Рушники, що розшиті.
Що не рік – багатію
І достатком й роками,
На весні поле сію
І пишаюсь житами.
І ціную завжди…
Найдорожче – це волю.
Все віддам я за неї,
Як зійдусь в полі бою.
Все приходить з роками,
Скільки б ти не літав.
Та у вирій клинами
Відлітають літа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2018
На парусах хмаринки ввишині
Пливуть по небу, творячи редути.
А на землі, неначе у вині,
Червоні маки пробують заснути.
Перші зірки з’явились в небесах,
У росах маки квіти похилили.
Згасає захід і його краса
Із ніччю починає говорити.
Ударили акордом цвіркуни,
А солов’ї неначе навіжені,
Зганяють білі хмари в табуни,
Щоб засвітились зорі-наречені.
Місяць сховавсь між хмар у табуні,
Із рідка наглядає за порядком.
А цвіркуни на порваній струні,
Дарують ночі пісеньку на згадку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800103
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.07.2018
Крізь роки і віки не згасають яскраві стожари,
Мерехтітимуть знову мільярди яскравих зірок.
Їх лише закривають вітрами сполохані хмари,
Бо зірковому небу дають цілорічний урок.
Я прошу вас, вітри, розганяйте хмарини удалі,
Кожна зірка на небі – це доля чиясь на землі.
А життя в нас завжди, розігнавшись біжить по спіралі
І зникає чомусь, як в туманах густих кораблі.
Хай стожари горять - в небі зорі готові до лету…
Позникають вони, як попадають зорі старі.
Загадавши своє, не кидайте на пам'ять монету,
Бо ніхто з нас не знає, що робиться там угорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799990
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.07.2018
О, Господи! Яка красива жінка,
Любов зростила з неї орхідею.
Яка постава, який голос дзвінкий,
Озватись може щирою душею…
Літа злетіли, наче було вчора
І спомин теплий залишився гріти,
Частинку серця віддала дітворі,
Кожен з дітей умів її любити.
А вона вміла з ними розмовляти,
Одна для всіх на піаніно грати,
Любила їх, старалась научати,
Юнацьких душ хотіла дочекатись…
Навіки залишилася такою,
Яка дитинство привела до класу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799989
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.07.2018
Мила. Моя любове,
Доле моя одна.
Не відбивайся болем,
Хай ще бринить струна.
Як же все пролетіло,
Наче і не було.
Серце весь час боліло,
Та берегло тепло.
Щоб крізь роки із часом,
Стрілися долі знов.
Далі злетіли б разом
В небо де є любов.
І те тепло сердечне
Випили б ми разом…
Бо життя безконечне,
З’єднується теплом.
Мила. Моя любове,
Доле моя одна.
Не відбивайся болем,
Хай ще бринить струна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018
Я не знаю чому ми зустрілась на битій дорозі
І навіщо ти в серце кохання принесла мені?
Я від тоді тебе на хвилинку забути не в змозі,
А без тебе, кохана, згоряю щоденно в вогні.
Кожен день відчуваю, як серце у грудях тріпоче,
Сльози падають градом, як зорі в засмучену ніч.
А душа все чекає й нарешті дождатися хоче,
Що тобі подарує, як стрінемось ми віч – на - віч.
Я тебе так люблю, розлюбити ніяк не вдається,
Я існую на світі - без тебе немає життя…
Недаремно говорять, де тонко буває, там рветься,
Та у мене до тебе гарячі ще є почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018
І кличе знову стежечка додому,
В моє село, де в думі очерет.
Щоб поклонитись джерелу святому,
Де я родився й виріс, як поет.
Крислата груша на межі схилилась,
Під нею ми ховались від дощу…
Звідси стежина у життя повилась,
В село приїхать шанс не упущу.
Броджу в садку між черешень старезних,
Співає, в дивних спогадах, душа.
І кличе груша у тіньок безмежний,
Хоч вже життя розорана межа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2018
Перед тобою стану на коліна,
Любов сховавши у старий кувшин.
Хоча вона є справжня – лебедина
І я, повір, не був ніколи джин…
Прости мене, що часом, наче долі,
У день народження співав пісні.
Зате тепер я корчуся від болю,
Ти ж кожну ніч приходиш мені в сни.
Прошу пробач, хоч я не знаю защо,
Зоря моя ще сяє угорі…
Не був я хамом, трохи був ледащим,
Проте були і миті чарівні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018
Летіли зорі - слід лишали.
Отару Місяць випасав.
Всі солов’ї нараз співали,
На небі ранок воскресав.
Вже почали співати півні,
Ясніше грав щомиті схід.
Ранкові роси в лузі дивні,
Нам двом нагадували лід.
Я грів твої промерзлі ноги,
Холодну з них стирав росу.
Ти виглядала сонце в небі,
Плела зволожену косу.
По хмарці вдарив перший промінь,
Ти губ торкнулася моїх.
І нас любов, неначе повінь,
Штовхала знов робити гріх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018
Золотиться хліб у чистім полі,
Хвилею розбігся вдалину .
Наче вітер вирвався на волю,
Гонить мою долю молоду.
Пр: Волинянко, з карими очима,
Доленько моя, на рушнику.
Ти мене давно уже навчила,
Не ступати двічі у ріку.
І чому тебе я не послухав,
Серце носить біль і дотепер.
Наче хтось шепнув мені на вухо,
Я ж удруге мало не помер.
Пр.
Та повір ввійду я в річку знову,
Поки серце береже любов.
Я зустрів тебе невипадково,
Ти хвилюєш і донині кров.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018
Коли клекіт лелечий в гнізді біля хати,
Перший сонячний промінь зранку будить село…
Це життєвий наш рай в ньому жити й кохати,
Берегти чисте небо і лелече гніздо.
Більш такого ніде не зустрінете раю,
Де роса в перламутрі умиває траву.
Я із раю святого найкраще вбираю,
Бо пишаюсь цим раєм і цим раєм живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2018
Стомила скроні сивина,
Живу у відчаї й проблемах.
Бокал червоного вина,
Знімає втому на раменах.
Як душу взято у полон,
Викручують із неї соки.
Я до вина йду на поклон,
Беру в червоного уроки…
А негаразди, мов круки,
Збираються над головою,
Лише не прожиті роки,
Мене зовуть завжди до бою.
Проте вино, одне вино,
Знімає втому, гріє душу.
Воно для цього і дано,
А я законів не порушу.
Стомився я…Моє життя
Часто сміється наді мною.
Я син землі, його дитя,
Кому в житті я став виною?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799475
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.07.2018
Щоб життя удалося в знаки,
Його вивчити варто уроки.
«Не спіши!» - в сні мені говорили батьки… -
«Проживи на землі свої роки».
«Знай, не легке життя на віку,
Що тюрма, що сума - однакові.
По житті шлях пройти і здолати ріку,
Козаки можуть лиш гонорові».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2018
Не так живу, як би хотілось.
Чомусь кудись спішу завжди.
Інше життя часами снилось,
Немов лишив не ті сліди.
Я відчайдух, таким родився,
Мене завжди Господь беріг.
Проте я жив і тим гордився,
Що все життя жив так, як міг.
Змінити міг в житті багато,
Та був ще вітер в голові.
Хотів щодня робити свято,
Були нюанси циркові…
Живу не так, як мене вчили,
Учила мама і татусь…
Та буду вчитись до могили,
Бо кожну мить в житті учусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799359
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2018
Вже наче з досвідом поет -
Ношу любиму вишиванку.
Не можу нашкрябсти монет,
Рахунок мати у Держбанку.
Живу на пенсію лише,
На книжку знов збираю гроші.
Копійка іншу береже,
Для ріднокрайового кошу.
В ремонті гусяче перо,
Купити нових я не можу.
А для поета – це добро,
Писати іншим їм не гоже.
Відремонтоване перо
Не раз ще буде вірш писати…
Бо без пера поет- зеро,
Як риба - змушений мовчати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2018
Перестав я писати,
Не літаю у снах.
Рано ще помирати,
Ще на серці весна.
Притоптавсь трохи ростом,
Ноги хтось вкоротив.
Розділив життя постом,
Щоб набратися сил.
Не кує вже зозуля
Мені довгі літа.
Та не вилита куля,
Ще не стиглі жита.
Я тримаю у серці
Те, що звати – любов.
Ще беру кілька терцій,
Ще бурлить в жилах кров.
Мрії ще так високо,
Та напевно дарма.
Бо вже осінь глибока,
Правда, ще не зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2018
Навіяло фото виставлене Наталкою Данилюк у Facebook
Вона тримала маки у руках,
Сідало сонце, тіні позникали…
Кричав далеко незнайомий птах,
А маки чомусь руки обпікали.
Останній промінь зник поміж зірок
І почалася знову канонада.
Холод від маків вдерся до кісток,
Кров полилась, знов сунула армада.
Сиділа тут із маками в руках,
Її коханий ліг в степу за волю.
Кров червоніла, як у полі мак,
Поцілувала й залишила в полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799139
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2018
Господи, помилуй і спаси,
Захисти від недругів і болю,
Землю вмий краплинами роси,
Вітром волю рознеси по полю!
Мудрості додай із року в рік,
Розірви відносини з брехнею.
Щоб міцним був довго чоловік,
Щоб пишався все життя ріднею.
Хліб, щоб завжди пахнув на столі,
Щоб густе зерно родило в полі,
Повертались завжди журавлі,
А життя проходило без болю.
Сохрани оту, яку люблю,
Щоб Вона була в житті щаслива.
Дай здоров’я, я Тебе, молю,
Бо без неї жити вже не сила.
Поможи ім’я своє спасти,
Не схибити на простїй дорозі
І місток кохання навести,
Щоб ще довго не минала осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018
Летять хмаринки в небесах,
Хмарки моєї юності….
А я лечу, неначе птах,
Бо вже набрався мудрості.
Між багатьох її знайшов -
Вона не має схожості…
Моя любов, моя любов,
Вертає мені молодість.
Згадало серденько весну,
Цілується з хмаринкою,
А я люблю її одну,
Яку зовуть Маринкою.
Між багатьох її знайшов -
Вона не має схожості…
Моя любов, моя любов,
Вертає мені молодість.
І сяють очі, як роса,
Всміхається веселкою.
Ще не розплетена коса,
По спині в’ється змійкою.
Між багатьох її знайшов -
Вона не має схожості…
Моя любов, моя любов,
Вертає мені молодість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018
Собі я тільки уявляю,
Як каву в ліжко подаю…
Тебе легесенько торкаю,
Шепчу тобі, що я люблю…
Не мав солодших поцілунків
За все життя, яке прожив.
Не будував мрійливих замків,
Бо так ніколи не любив…
В твоїх очах я бачу роси,
Як ми ідемо по траві,
Любов летить, а зорі носять,
Любовний хміль у голові.
А мрія мрію побиває,
Вуста шепочуть вогняні…
Лише тебе одну кохаю,
Бо люба серцю ти мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2018
Життя давно покрилося туманом,
Лише юначе серце ще у грудях.
Я знову сам стрічаю кожен ранок,
Бо мене зранку вже давно не будять.
Перше проміння осліпляє очі,
Лице немите покривають сльози.
А серце ще кохання зранку хоче,
Замість кохання в серці лише грози.
Живеш лише тоді, коли кохаєш,
Про це поети мають розповісти…
Коли є крила, ти тоді літаєш,
І ружами душа може розцвісти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2018
Кохана, давай ми послухаєм сніг,
Як він шелестить у морознім повітрі…
Лише подивись, він лягає до ніг,
Чіпляється вій… Дай, кохана, я витру.
Легенький мороз і ми йдемо у сніг,
Ти, певно не чуєш, як серце тріпоче…
Лягають сніжинки, ідуть на нічліг,
А серце «Люблю!» в сірі хмари шепоче.
Я руку тримаю твою у руці
Бо хочу, щоб ти не відчула морозу.
Легеньку усмішку ловлю на лиці,
Здається від неї втрачаю свій розум.
А небо все сипле сніжинки в лице,
Ми наче ідемо з тобою уперше…
Край битого шляху стоїть деревце,
Його прибирати сніжинки довершать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018
Хоч, ще не все оспівано в піснях,
Не всі іще хвороби виліковні.
Багато не відкрито у знаннях,
А дзвони разом ще не б’ють церковні.
Попереду багато йде відкрить,
Ще будуть нові вірші у поета.
І грім у небі різно загремить,
Народяться Ромео і Джульєта…
Відбитки пальців різні у людей,
Душ однакових у людей немає.
Різняться українець й іудей,
Бо розуму комусь не вистачає.
Ми різні всі, хоч звемося людьми,
Бо кожного в житті родила мати.
Змінити землю можем лише ми,
Коли братів не станем убивати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798778
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2018
Сніг летить під колеса,
Нас чекають у «домі»,
Де «калина червона»
Круглорічно цвіте.
Тут лісисте Полісся,
Що зніме із нас втому.
Білий сніг по дорозі
Наче доля – мете…
Ця « Червона калина»
Нас освятить водою,
Заспівають у лісі
Золоті промінці.
А я пазли складаю,
Щоб побути з тобою,
Це все видно, кохана,
На моєму лиці.
Час пройде і можливо,
Долі нас об’єднають.
Я тепло своє, люба,
Твому серцю віддам.
Я люблю, тебе, рідна,
Я безмежно кохаю…
Ще колись ми з тобою,
Побудуємо храм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2018
А я ще вчора думав про високе…
Перелік мав нескорених вершин.
Я вижимав із себе усі соки,
Щоб доторкнутись в небі до хмарин.
Щоб повисіти на крутому схилі,
Помилуватись річкою згори.
Злетіти в небо… Люди ж бо безкрилі,
І порадіти – небо покорив.
Не всі й понині скорені вершини,
Не піддалась найвища висота.
Та думка є злетіти, як пташина,
В мені й понині мрія ця зроста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798652
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2018
Внучата мої, внучата,
Коріння у нас одне…
Від прадіда і до тата,
Дубочками ростете.
Дивлюсь на маленькі ручки,
Дивлюсь і не надивлюсь.
Ростіть козаками, внучки,
У вуса бурчить дідусь.
Я внуками колись марив,
Пролинули вже роки,
Вони ж бо летять, як хмари -
Внучата вже козаки…
Дід навіть ходу притишив,
Щоб кожен з вас ріс, як дуб…
Я вам на чолі залишив
Відбиток дідівських губ.
Ви, внученьки, пам’ятайте,
Живий є у вас дідусь.
Скоріше ви виростайте -
Ще правнуків я діждусь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798502
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.07.2018
Перебираю все життя,
Всі сторінки листаю роду…
Вже знаю де чиє дитя,
Ми всі з єдиного народу.
Який же був у мене рід?
Яким дід буде і надалі?
Чи він залишить людям слід?
Чи тільки принесе печалі?
Цього в батьків я не питав,
Лише тепер, як став вже дідом,
Свою історію листав,
За кожним з роду ходив слідом.
Дізнався хто у мене дід,
Що прадід був козак нівроку.
Що кожен з них залишив слід,
Ніхто не був з них одиноким.
Потім батьки і я, й сини,
А потім щастя – онучата.
Тепер немає їм ціни,
Вони для дому – лелечата.
У нас всіх прізвище одне,
Ми з українського народу
І кожен ймення це несе,
Постійно з роду і до роду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798501
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.07.2018
Коли хтось Вас образив словом,
Не шукайте йому слів у відповідь…
***
Образивши Вас хтось один раз,
Висловіться так, щоб він подумав,
Чи варто робити вдруге…
***
Тепло поданої руки,
Не відповідає теплу серця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798419
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2018
Не кожному літати треба,
Хоч крила кожен в думці має.
Проте лиш той, досягне неба,
Хто у душі, як птах літає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798418
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2018
Мені дуже хотілося б знати,
Через сто, чи бува, двісті літ…
Чи зуміють нащадки спитати,
Чи отримають пращурів звіт?
Чи судитимуть правнуки наші,
Нас зате, що мовчали колись,
Чи з бідою залишаться чаші,
Я б тоді на це все подививсь…
Чи життя поміняють на краще,
Чого ми не зробили в свій час,
Чи назвуть, що були ми пропащі,
Чи тавро накладе хтось на нас?
Чи поставлять хрести на могилах,
Чи згадають колись з почуттям
І чи буде їх доля щаслива,
Ми ж за волю поклали життя,
Чи одягнуть, як ми вишиванки
І чи мову свою збережуть,
Чи по росах босоніж щоранку,
У поля прокладатимуть путь?
Років сто, а можливо, літ двісті,
Ми побачим з далеких зірок,
Чи зуміють правнуки розцвісти,
Чи взяли наш життєвий урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798298
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2018
Не пройшов – проскакав…
Став, як загнаний кінь.
Ні галопу немає, ні рисі.
Позлітали підкови, – бреду, наче тінь,
Чорні круки збираються в висі.
А підкови були, була грива яка,
Була грація, гарна постава!..
І скрипіло сідло, як носив козака,
І збивалися роси на травах…
Хоч співають: роки – це багатство чиєсь,
Знають луки про них і діброви, –
Не спіши стрімголов, хоч на мить зупинись,
Поки ще не злетіли підкови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2018
Ти зі мною лежиш нага*,
Відірвати очей не сила.
І бурлить у душі жага,
Яка мало мене не вбила.
Ніч в обійми бере мене,
Краще ти пригорнися, люба.
Нас кохання не омине,
Ти кохання моє і згуба.
Хоч на дворі стоїть зима,
Ти пригорнешся, наче киця.
Свої мрії доп’єм до дна,
Хай кохання таке святиться.
І у вищих, чужих світах,
Острівок віднайдемо щастя.
Помах крил - ми здолаєм страх,
Щоб кохання було причастям.
*Тут, як гола…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2018
Пече душа, біль розриває груди.
Вини не бачу – непорозуміння…
Плівок в лице і болі, і осуди
Посипалось в город окрім каміння.
За що таке, хіба я винен в чому?
Я все робив, як любляча людина.
Прошу тебе, ти розберись у всьому,
Не відкидай – любов ця лебедина.
Страдати я навчився із роками,
Бо все життя надіюсь і кохаю.
Я сльози болю розітру руками,
Обдумай все, прошу тебе, благаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2018
Ти не питай, що у душі,
Не задавай складних питань.
Минуле змиють хай дощі,
Прошу, ти більш мене не рань…
Твоє ім’я я в сейф сховав,
Ключ бережу від злих очей.
Бо марні всі мої слова,
Досить недоспаних ночей…
А далі, що? – Розмов нема…
Усе покрив густий туман.
Мій рай тепер – моя тюрма,
А на душі лише зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2018
Зоря не завжди сонечком стає
Хоч світить, та не гріє – світ далекий…
Холодний промінь серце дістає,
Його політ, немов відліт лелеки.
Коли у серці світиться любов,
Горить душа, немов у горах ватра...
Серце у грудях пломеніє знов,
Така любов на нині і на завтра…
Коли серця удвох розтоплять лід
І поцілунок об’єднають губи…
Кохання у душі залишить слід,
Ваша любов признається, що любить.
Лише тоді засяють небеса,
Теплом зігріє сонце вашу долю.
Ваша любов сотворить чудеса,
Хоч з нею часто корчитесь від болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2018
Коли я бачу твої карі очі,
Коли твій чую голос наче з казки,
То мені сходить сонце серед ночі,
Не відчуваю болю ні поразки…
Здається небо вже давно безхмарне,
І спориші розквітнуть знов весною.
Признайся, чи любов буває марна,
Чи просто ти смієшся наді мною?
Бо я молюсь усі роки за тебе,
Всі мрії і думки кладу у вірші…
Тобі я можу прихилити небо,
Але, щоб рана не ятрилась більше.
Дай, Боже, тобі радості й кохання,
Лише для мене подаруй надію…
Я звик мовчати і моє мовчання,
Колись, можливо, здійснить мою мрію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018
Від бруньок запалали вуста,
Поцілунок вкрив губи коханій.
Любі друзі, на дворі весна,
Поцілунки для нас, Богом дані.
Хмарка в хмарку – лице у лице,
Сік березовий змочує вії,
Жайвір в небо летить промінцем,
Ранок роси по травах розсіяв…
Я ж до тебе лечу, як колись,
В піднебессі шукаю кохання.
Лопотить білокрилами вись,
Усміхається зіронька рання.
Проліскова розквітла весна,
У медунках співають узлісся.
Міжхмаркова в пташках вишина,
Де «курли» наче вітер пронісся…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018
Вечірні зорі, дякую за ніч,
Вклоняюсь і тобі Чумацький шляху.
За солов’я. Що не лякає сич.
У мерехтінні не буває страху.
Закохані, у ніч таку не сплять,
Шукають маки в полі золотому.
Дякують зорям, що кудись летять
І Місяцю, як пастуху святому.
За ранок, що приходять, як зоря
Раненько йде у ліжечко поспати…
Як свічка після ночі – догоря
І дим ранковий вибігає з хати.
За небо, де горить червоно схід,
За те, що мрію, зранку і до ночі.
За білі хмарки, що лишають слід,
І за громи, що вдалині регочуть…
Вечірні зорі, дякую за те,
Що цілу ніч в гаю сичі мовчали.
Що мирна ніч на сході – це ж святе
І ранені від болю не стогнали…
Вечірні зорі, дякую за ніч!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2018
Струмком весняним сніг стече із поля,
Березова сльоза впаде в траву.
Тоненьким гіллям крихітна тополя,
Густій пшениці сколихне брову.
Засяє зранку клаптик небокраю,
І жайвір підніметься в небеса.
І моє серце знову заспіває,
І попливе удаль на парусах.
Життя біжить, воно біжить до краю,
Осінь мине, попереду зима.
Живу тобою, бо тебе кохаю,
Без тебе на землі життя нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2018
Моє життя – мої літа,
Що пролетіли наче птахи.
Дитинство… Юність золота…
Були щасливі і невдахи.
Пройшла і зрілості пора,
Коли я закохався вперше.
Пора для мене золота,
Вона мене на світі держить.
Летить додолу жовтий лист,
Літа збираються у вирій.
Життя моє ще має зміст,
Бо я люблю і я щасливий.
Як вірші пише ще душа,
Тоді ростуть любові крила.
Не час у вирій вирушать,
Коли живе на світі мила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2018
Здіймався вихор на шляху під лісом,
Подібний вихор вирував в мені,
Свою кохану крізь часи завісу,
Я виглядав в холодному вікні.
Мелодія звучала, як прохання,
Спадала з вій непрошена сльоза.
Який тягар таке випробування,
Коли кохання з долі вислиза.
Була надія, та вітри і вихри,
Забрали в мене небо голубе,
Неначе хтось об мене ноги витер,
Та я за все виню лише себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2018
Ти, незглибима совісте майстрів,
тобі не страшно навігацій Лети!
Тяжкий був час. Тепер кого не стрів, —
усі митці, художники й поети.
Всі генії.
На вічні терези
кладуть шедеври у своїй щедроті.
Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази,
був Мікеланджело Буонарроті.
ЛІНІ КОСТЕНКО.
О, як не просто творяться дива,
Хоч інколи від нас це не залежить...
Слова летять, чи падають слова,
Одні з них гріють, а від інших - нежить.
Митці є різні… І не всі вони,
Оцінюють свої труди тверезо.
Вони є Моські, але й є Слони,
Своє такі не ставлять на терези.
Інколи речення поета на віки
Прославить… І його всі пам’ятають,
Біжать літа, десятками роки,
Окремі творять, але їх не знають.
Із геніїв не хвалиться ніхто,
Вони мовчать, народ їм знає ціну,
Їх одиниці. Приклад - «Мефісто»*,
Картину іноземну і єдину…
Справжній митець не думає про те,
Чи варто малювати, чи писати.
Для нього творчість, для душі - святе,
Він цим живе і має поспішати…
*На 54-й церемонії вручення премії «Оскар» Американської кіноакадемії фільм здобув нагороду як Найкращий фільм іноземною мовою .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797547
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.06.2018
Здалось на дворі почалась весна,
Десь дівся сніг, порозлітались хмари.
І засміялась в полі тишина,
По болотах сховалися кошмари.
Неначе все в природі ожило,
Вітри лизали лиця теплим духом,
Землі хліба прикрасили чоло,
Поля шептали тихо щось на вухо.
Лише чомусь мовчали небеса,
Клинів не чути, хоч надійна днина.
Зима на дворі, та в душі весна,
Неначе купина неопалима.
Та є закони, писані давно,
Допоки на дворі зима панує,
Надворі холод, навіть, як тепло,
Весняну пору лише серце чує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797546
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.06.2018