| Сторінки (45/4474): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Щоб Вас на Волинь тягнуло завжди, як додому,
Перлини її Вам були наче діти свої.
Щораз повертались, щоб знов поклонитись святому,
Почути пісні, як співають вночі солов’ї.
Щороку у молоді вдома гойдалась колиска,
Дівчатам постійно з’являлись у сни Лукаші.
А хлопцям вночі, приходили Мавки до ліжка
І в небі світились Малий і Великий ковші.
Щоб завжди чорниці приносили запах Волині,
Сміялися роси в нескошених зранку лугах.
Котився туман долиною синій- пресиній
І сокіл із замку, був кращий, побачений птах.
Волинська земля не давала серденьку спокою,
А Світязя хвилі були лебединим крилом.
Щоб пахла Волинь Вам грибами і осокою,
Лелеки хвалились на ясені новим гніздом.
Чекаю Вас, друзі, у себе на рідній Волині,
Я знов повезу у казкові волинські краї.
Бо я Вас люблю, мої дорогі – лебедині
І радо зустріну на рідній волинській землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834026
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.05.2019
Тихо плещуть дрібні хвилі - шелестять очерети,
І вітри, що вже безсилі, спати з хвилями пішли.
В небесах злітають зорі, Світязь теж спішить до сну,
Солов’ї лише щебечуть про весну…
Пр: Пригадай коли ми двоє чули Світязя прибій,
То були тоді щасливі, це для нас був острів мрій.
Недалеко білий лебідь до лебідки виплив з тьми,
Я обняв тебе руками, мов крильми…
Човен ніс нас в невідомість, де ховалися вугрі,
Ми сузір’я роздивлялись до ранкової зорі.
Лиш коли засяяв обрій першим променем зрання,
Ми верталися додому навмання.
Сниться нам ця ніч казкова, білі лебеді й вода,
Хоч літа вже пролетіли, ти і досі молода.
Світязь просить нас у гості, просять в гості солов’ї,
Де співають нову пісню нам гаї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2019
Уже не гріють роси босі ноги,
Роки минули - молодість пройшла.
Жіноча доля вийшла до порогу,
Вона життя із нього почала.
Кохана, зранку вийди в спориші,
Згадай, ті роси, що коханням гріли.
Ті перламутри сяючі в душі,
Які немов жарини пломеніли.
Згадай, як ми ішли тоді удвох,
Дихнути не давали поцілунки.
Як соловей виводив своє «тьох»
Коханням відбивалось в серці лунко.
Ховалась зранку в променях зоря,
Біленькі хмари прикрашали небо.
Ми чули в свято пісню дзвонаря,
Який ховався у пташиний щебет.
Кохана, зранку вийди в спориші,
Згадай, ті роси, що коханням гріли.
Ті перламутри сяючі в душі,
Які немов жарини пломеніли.
Згадай, як ми ішли тоді удвох,
Дихнути не давали поцілунки.
Як соловей виводив своє «тьох»
Коханням відбивалось в серці лунко.
Роки, роки і серце заболить,
Здається роси мають ще нас гріти…
І пролітає та чарівна мить,
З якою так приємно говорити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2019
Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!
Настане час - Воскресне Україна!
Почує молитви Господь з небес,
Прохання матерів, що моляться , за сина!
В ніч Воскресіння, дзвони до небес,
Розбудять душі, привітають з святом.
І буде чути скрізь: «Христос Воскрес!»
Отримає надію кожна мати.
І ми за мир ! Щоб в ніч оцю святу,
Дзвонили тільки дзвони воскресіння.
І воскресали мрії на льоту,
Щоб світ щасливим став – прийшло прозріння!
Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833788
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.04.2019
Приспів:
Бережи те що є
І молись, коли бачиш потребу.
Бо щасливий лиш той,
Хто шукає в житті власний шлях.
Пам’ятай, що не всі
Попадають із часом на небо,
Лише ті в кого крила,
Хто літав при житті наче птах.
Коли промені перші розсиплять росу на світанку,
А тумани ранкові піднімуть її в небеса.
Ти відсунь в білий світ на вікні чисту, білу фіранку,
Подивися в далечінь, яка в нас довкола краса.
Ти проси, не проси, та ніколи повтору не буде,
На той світ із собою все те, що придбав, не візьмеш.
Все роби при житті, щоб тобою пишалися люди
І хоч зрідка палили у храмі свічу, як помреш.
При житті всю любов подари своїм дітям і внукам,
Саме в них є продовжена ваша стежина життя.
І повірте ніколи між вами не буде розлуки,
Саме в цьому прихована істина доля буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2019
Вітерець розігнав на пероні людей,
Натомилося сонце червоне…
Знову пустка. Горну я букет до грудей,
Взавтра знову прийду до перону.
Пр: Скільки часу уже я приходжу сюди,
Щоб послухати стукіт коліс.
Я шукаю між всіх на пероні сліди,
У вагонних картинах завіс.
Кожен вечір, як сонце лягає за край,
Пахнуть зорі, як яблука ранні.
Ти мені, як комусь, свою пісню заграй,
Щоб ці звуки були не останні.
Як я хочу, щоб ти, через відстань в роки,
Знов пройшлась по бруківці перону
І на відстані близької серцю руки,
Я побачив тебе, як ікону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2019
Коні пішли в галоп на водопій,
Залишивши пилюку на дорозі.
Вода коневі, мов нектар-напій,
Навіть коли запряжені у возі.
Нелегка праця, виступає піт,
Так хочеться напитися водиці.
А тут галоп, табун і вільний світ,
Чекає прохолода у криниці.
Трава на лузі підняла стебло,
Ще молода, ні разу не косили.
До сну збиралось стомлене село,
Удалині набати хмари били.
Коні тихенько скубали траву,
Інші старались втамувати спрагу.
Хмари для сонця підняли брову,
Неначе препідносили повагу.
А коні паслись – поруч джерело,
Вони на мить забули навіть болі.
Їм просто нині трішки повезло,
Вони щасливі, бо вони на волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2019
Сидів і думав… Думав і писав…
І сам не відав, чим той вірш закінчу.
Лились слова, хоч я в душі мовчав,
Чекала Муза, що її покличу.
А серце смуток огорнув нараз,
Спинився вітер, сів посеред поля.
Неначе чийсь виконував наказ,
Чи у житах осіла чиясь доля.
І тиша ця покликала мені
Музу мою, яка за мить з’явилась.
Хмарки пливли у синій вишині,
І вірш нараз розправив свої крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2019
У чугунку варився борщ,
Булькіт літав по цілій хаті.
Неначе по бруківці площ
Дощі збирались пісню грати…
А запах! Запах – це капець,
Здавалось він залазив в душу.
Я ледве втримував терпець,
Його тримав, бо певно мусів.
В печі пеклися пампушки,
Була готова вже підлива.
Сметана, свіженькі вершки
Й глиняна мисочка красива.
Червоний борщ бабуня свій,
Варила за старим рецептом,
Він був для неї знаковий,
Бо убивав своїм ефектом…
Його несу я у світи,
Червоний борщ, немов святиню.
Бо він один із тих світил,
Що береже нам всю родину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833408
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.04.2019
Знову серце у вербових котиках,
Небо синє вкрила білизна.
І цілують прохолодним дотиком,
Роси трави, бо прийшла весна.
Ще безлисте гілля умивається,
Снігом в перемішку із дощем.
Коли ж небо хмарок позбавляється,
То тепло вкриває все плащем.
І шпаки - Колумбові провісники,
По хатинах роблять знову "шмон".
Чорний ліс зацвів рясними квітами,
Нагадав про сніговий газон.
Ці маленькі білосніжні дзвоники
Продзвонили, що прийшла весна.
Білі хмари, мов небесні коники,
Перші роси випили до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2019
Пр: Сонячний ранок, зоряні роси,
Вивели нас на дорогу життя.
Жайвір співав, цвіли абрикоси,
Кликало поле у буйні жита.
Ми йшли по росі, пахло поле любистком,
Серпанок співав поміж трав.
Пух падав з тополі, гойдалося листя,
Немов хтось колиску гойдав.
Здалеку лунала пташина реприза,
Всю ніч не змовкав соловей.
Він ножиком наче повітря прорізав,
Часами сягав апогей…
Закохана пара одна була в світі,
Здавалось так буде завжди.
Гойдалися верби сплітаючи віти,
Роси приховавши сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2019
Прикрасили нарциси казкову Волинь,
Білий вельон вдягли абрикоси.
Відспівала «курли» угорі диво-синь,
Засвітились незаймані роси.
Розлилися ріка, пішов жайвір увись,
Алича запросила морози.
По воді, мов на шпацер, лелеки пройшлись,
Полилися березові сльози.
Покотились дими, постелився туман,
Заспівали ранкові серпанки.
Зашумів очерет, наче справжній шаман,
Зазвучали дитячі веснянки.
Погніздились шпаки, нерестився карась,
Малювало проміння світанки.
І уперше роса ввись до хмар піднялась,
Вся залишилась в них без останку.
Заспівала коханням в народу душа,
Після Паски почнуться весілля.
А весна по – новому наш світ прикраша,
Розцвітає, мов в казці довкілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833046
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.04.2019
Де запах любистку висить у повітрі,
Де вишнею пахнуть сади.
Злітають удалі зірки ніжно-світлі,
Лишаючи довгі сліди.
Пр: Ранковими росами, стиглим колоссям,
Піснями в гаю солов’я.
Над річкою довгим вербовим волоссям,
Духм’яниться рідна земля.
Покосами в лузі, калиною в лісі,
Грибами, як прийде пора…
В блакиті біленькими хмарами в висі,
Де Місяць вночі визира.
Пр.
Багатим врожаєм, посіяним рано,
Весною співає рілля.
Березовим соком загоює рани,
Моя українська земля.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832786
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.04.2019
Зупинився, мовчу і бачу,
Наче сон полоснув ножем.
Поруч ти… чи на гріх, чи вдачу,
Придививсь, але це чуже…
Знову рушив… Іду по стежці…
Несу краплю в душі жалю.
Ти була б , то сказало б серце,
Знаєш, що?: «Я тебе люблю!»
Ти в душі, через те щасливий,
Захищаю в думках тебе.
Любим стану колись, можливо,
Як побачиш у снах мене.
Знаєш ти, що тобою марю,
Хоч нічого в нас не було.
Ще і нині надіюсь й вірю,
Свято буде, усім на зло..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2019
Іще не всі, далеко ще не всі
Роки мої на світі пережиті,
Були колись вони і молоді -
Були спокійні і несамовиті…
Як прилітали бузьки до гнізда,
Нову робили на стовпі хатину,
Всміхалася по березі вода,
Тоді була це звичною картина.
Ішли лелеки зранку по воді,
Ловили рибу ту, що нерестилась.
В’юни пищали, злякано ході,
Весна очеретам щоранку снилась.
Під вечір вперше «кум» позвав «куму»,
Легенька хвиля бігла через плесо.
Місяць на небі розганяв пітьму,
Котив у ніч своє брудне колесо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2019
Як роздивлюсь – то Ангел у тобі,
А інколи щось Демонічне бачу…
Бо Ангел ніжно грає на трубі,
А в Демона бурлить інакша вдача.
Ти Ангелом злітаєш в небеса,
Нещастя відганяєш при потребі.
Бо Ангел там, де радість і краса,
І там завжди безхмарне, синє небо.
Тебе, мій Ангел, я боготворю,
А Демонічні сили проклинаю.
Живу тобою, Ангеле –люблю,
Коли не бачу, я тоді страждаю.
Ти Демонічні сили відпусти,
Ні! Ангелу із Демоном водитись.
Бо ж вмієш до людей тепло нести
І вмієш мудро в очі подивитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2019
Сірником запаливши ватру,
Ми жбурляєм в вогонь його.
Зберегти нам можливо варто,
Хоч досяг він уже свого.
Його місія запалити,
Але ж ватра його горить.
Він згорів, бо не хоче тліти,
Запалив - це прекрасна мить.
Прометей - сірничок цей, люди,
Він спасе від біди народ.
Запалив, проте більш не буде,
Досягати нових висот.
А, що далі? Сірник не знає…
В нього доля одна така.
Як підпалить, то помирає,
Така місія в сірника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832071
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2019
Ми підемо удвох за грань,
Щоб не дістав нас в схові промінь.
Для нас кохання – це не гра,
Що перейде з роками в спомин.
Відчути дотик, щоб за мить,
Блаженство тілом тріпотіло.
Для цього тільки варто жить,
Цього душа завжди хотіла.
Ми двох – ти Єва, я Адам
І поміж нас лише кохання.
Тебе нікому не віддам,
Ти в мене перша і остання.
Ми з часом в спомин перейдем,
В житті не буде більше грані.
Для цього певно і живем,
Бо ми не перші й не останні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2019
Ніколи нас туди не занесе,
Там сніг лежить і там весни немає.
Туди не побудоване шосе
І там «ніхто на нас не виглядає»…
Краще ось тут, де бджоли у роях,
Де пахнуть липи, свіжою пергою.
Де чути ніжні трелі солов’я,
Де я люблю й пишаюся тобою.
Паску таку, як ти, ніхто не спік,
Ти на свята одягнеш вишиванку.
Люби мене і знай, що чоловік,
Тобі себе подарить без останку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2019
О! Як я прагну стрінути весну
Медунками в оголеному лісі.
Збудити сині небеса від сну,
Щоб в них «курли» полинуло у висі.
Зануритись у зорану ріллю,
У пахощі майбутнього врожаю.
Погоди лише в Господа молю,
Наповнити засіки всім бажаю.
Щоб біло-біло вишні зацвіли,
Рожево заспівали абрикоси.
Щоб швидше в цвіті бджоли загули,
В траві густій всміхались зранку роси.
Щоб вечором лунало «кум-кума»,
У верб від вітру заплітались коси.
Весіль усім! Весна ж бо не дарма
І солов’ї в гаях хай заголосять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2019
Знову грає весняна струна,
Хоч насправді давно стигла осінь.
Була молодість – зникла – нема,
Хоч у серці ношу її й досі.
Вже у котре знаходжу в очах
Вогник юності, що не згасає…
Чи то може жевріє свіча,
Від якої любов воскресає.
Я до серця тебе пригорну,
Поцілую вуста малинові.
Ми вже в котре стрічаєм весну,
А здається уперше, любове!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2019
Волинь моя, впізнай поета свого,
Який подарував тобі пісні.
Для тебе, земле, ніби для святого,
Я так пишу, як Бог велить мені.
Тут пуповина схована під кленом,
Цвітуть вишні, коли прийде пора.
Тут клечення під вікнами зелене,
Святою є традиція стара.
Моя, красуне, синьоока доле,
Не бачив я земель таких ніде.
Щоб так родило золотисте поле,
Як в тобі рясно синій льон цвіте.
Перед тобою стану на коліна,
Вустами дотулюся до землі.
Волинь моя, земля моя єдина,
Корінням проросла ти у мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831883
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.04.2019
Біжать понад лугом клубками духмяні тумани,
Немов незабудки синіють у мене в душі.
А сині тумани запалюють скошені рани,
Вони мов росинки блищать на густім спориші.
Пр: Синій туман нам поєднав,
Долі дві в долю життєву одну.
Синій туман в серце запав,
Ніжно торкнувши сердечну струну…
Ми йшли в незабудках небачивши білого світу,
Нас кольором синім забрав у полон цей туман.
І гріли нам душу не тільки туман, але й квіти,
А вітер легенький писав непочатий роман.
Пр: Синій туман затанцював,
Нас запросив у свій синій танок.
Синій туман в душу запав,
А серцю послав свій перший дзвінок.
Сховався туман, він зливався із хмарами в небі,
Ми вийшли із нього в холодну ранкову росу.
Неначе по лузі пливли із лебідкою лебідь,
А промені сонця писали із пари красу.
Пр: Синій туман, синій туман,
Нас заховав від сторонніх очей.
Синій туман, синій туман,
Серце коханням і нині пече.
ПІСНЯ ЗВУЧИТЬ У ФЕЙСБУЦІ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2019
Вклоняюсь низенько тобі, Україно!
В дарунок для тебе цей вірш…
Для мене ти матір, найкраща, єдина,
Моя Батьківщина - найперш.
Невже не знайдеться в тобі патріота,
Щоб долю поправив твою?
Щоб вичистив бруд, осушив те болото,
Грудьми захистив у бою.
Найкраща у світі, душею багата,
Дивуєш новим відкриттям.
Ти будні не раз перетворюєш в свято
І вільне цінуєш життя.
Зробіть чесний вибір, згуртуйтеся, люди,
У нас Україна одна.
В ярмо попадемо, про волю забудем,
Нагрянуть - знущання й тюрма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2019
В житті часто буває, як людина страдає,
То ховаються зорі, світять лиш ліхтарі.
Хмари вітер ганяє, Місяць в небі ховає,
Солов’ї починають при вечірній зорі.
Приспів:
Ясні зорі на небі берегтиму для тебе,
Поки Місяць із гаю солов’я приведе…
Прихилю тобі небо, в цьому бачу потребу,
Ти тоді зрозумієш, що є справжній ЕДЕМ.
До безтями закоханий, наче птах наполоханий,
У політ я збираюся, лиш шукаю крило.
Я орлом попід хмарами, ретушований чарами,
Поведу тебе орлице, де дитинство пройшло.
Пр.
Свої крила розправимо, ну а долю заставимо,
Долі дві об’єднати наші в долю одну.
Все що в серденьку маємо, лише трохи підправимо,
Обоє із радістю злетимо у весну.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2019
Проводжала сина мати у дорогу,
В хусточку насипала землі.
Повертайся, сину, до свого порогу,
Так, як прилітають журавлі.
Приспів:
Знай, що кожна доля,
Засіває поле…
Тож збирай багатий урожай.
Щоб раділо серце,
Щоб жило без болю…
Щоб лилася пісня через край.
Коли буде важко, розгорни хустинку,
До землі вустами дотулись.
Бо у цій землиці твоя пуповина,
Тож від неї ти не відречись.
Приспів.
Принеси, мій сину, пісню в Україну,
Де розлука тугою лягла.
Якщо буду жити, я тебе зустріну,
Ти для цього маєш два крила.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831651
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.04.2019
Луцьк пішов до сну, вулиці пусті,
В небі блискавиці, як мечі.
Тільки де-не-де ще із хмар густих
Падають непрошені дощі.
Я іду один, ти ж колись була,
Двом нам було весело тоді,
Пахла медом ніч, липа зацвіла ,
Зараз лише краплі по воді.
Барабанить дощ по бруківках площ,
Це розлуки сльози на лиці.
Як же ллється дощ,
Як же ллється дощ,
Я бреду із квітами в руці.
Зараз, як колись, я іду у ніч
Липа наша рясно зацвіла.
Місто у дощі, десь гукає сич,
А кохання спалює дотла.
Вийди і зустрінь, як було колись,
Ми підемо гріючи вуста.
Зорі миготять, Місяць загорівсь,
Та чомусь душа мовчить пуста.
Барабанить дощ по бруківках площ,
Це розлуки сльози на лиці.
Як же ллється дощ,
Як же ллється дощ,
Я бреду із квітами в руці.
Відізвись, любов,
Але тишина…
При дощі співає лише брук,
Я кричу у ніч,
На дворі весна,
Лише чую свого серця стук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2019
Бувало різне на віку,
Всього зробити не вдалося…
Хоч чашу випити гірку,
Рокам моїм не раз прийшлося.
Сухар дитинства до цих пір,
Лоскоче ніжним смаком душу.
Штанці протерті аж до дір,
Носити хоч тепер не мушу…
Провів дитинство в «кирзаках»,
А босоніж три пори року.
На Паску йшов у піджаку,
Фуфайкам не бувало строку.
Було ридало все село,
У час, коли вождя не стало.
Що пережито – відбуло…
В житті побачено не мало.
І ось тепер, як воля є,
Як час настав, що можна жити.
Нам треба берегти своє,
А волю мусим боронити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831493
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 03.04.2019
Летіли білі хмари вдаль,
Неначе біле полотно.
Вітер дзвенів, немов кришталь -
Батьки дивились у вікно.
Чи пройде стежкою у дім
Трава в садку, немов сукно…
Чи дім для сина став чужим?
Батьки дивились у вікно.
Від яблук сад червоним став,
Неначе хтось розлив вино.
А син поїхав і пропав,
Батьки дивились у вікно.
Летіли зорі ввишині,
Неначе хтось крутив кіно.
Гнав Місяць тіні по стіні,
Батьки дивились у вікно.
Ніхто із пам’яті не стер
Хоч це було давним-давно.
Ще мріє він, щоб і тепер,
Батьки дивились у вікно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2019
Тополя у полі, як перст одинока.
Корінням окріпла, знялася високо.
А поруч калина – ні роду, ні плоду,
Куща запитала з червоного глоду.
Скажи мені, глоде: у чому я вина,
Я ж тут не тополя, я просто калина.
Прошу помолися, зніми з мене тугу,
Нехай пересадять мене серед лугу.
А глід посміхнувся: червона калино,
Повір, ти насправді ні в чому не вина.
Коли листя скине осіння тополя,
Тоді ти окраса для цілого поля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2019
Не старієте, мамо,
Хоч вже біле волосся,
Це біліє Ваш вельон,
Це біліє Ваш вельон,
Чи мені так здалося…
Приспів:
Ваші роки, мов вишні,
Зацвіли навесні.
Теплота нам зародить
Урожаєм рясним.
Бо у серденьку Вашім,
Збереглась доброта.
Хоч летять в світ далекий,
Ваші, мамо, літа.
Споришеві стежини,
Вам лягають під ноги.
Ваші тягнуться руки,
Ваші тягнуться руки,
У молитві до Бога.
Приспів.
Щоб будили Вас зранку,
Солов’я ніжні звуки.
Ще живіть нам, матусю,
Ще живіть нам, матусю,
Одружіть ще онуків.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831421
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.04.2019
Ти родила мене
Повела у світи,
Моя рідна,
Спрацьована, мамо.
І дала мені все,
Щоб я міг розцвісти,
Щоб пишалась
Ти сином з роками.
Приспів:
Ну а потім, як птах
Піднялась в небеса.
Охоронцем мені
По житті і до нині.
Я, бувало вмирав,
Та проте воскресав,
Ти мій ангел,
Моя ти святиня!
Пам’ятаю не раз,
Коли ти до воріт,
Проводжала мене
У дорогу.
І хрестила, як йшов,
І молилась услід,
Бо у серці
Носила тривогу.
Приспів.
Я хотів би ще раз
Припасти до ніг,
Щоб на мить
Повернулась весною.
Щоб пристанищем став,
Мені рідний поріг.
Щоб ти й далі
Пишалася мною.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2019
Українська моя – неповторна,
Ти у світі єдина така…
Ти пройшла різні біди і жорна,
Ти кровинкою є козака.
Мово рідна, в калині й барвінку,
В кожне серце заляж, як душа…
Нехай внуки радіють ужинку,
Як виходять із свого коша.
Приспів:
Бо ми українці від прадіда-діда,
Де мова – це гордість музик.
Ніколи не буде в нас мови сусіда,
У них замість мови - язик…
Моя, рідна мово,
Пісенна, найкраща,
Пануй у народі віки…
Щоб мамину мову, що вічна в народі,
Завжди берегли козаки.
Ми тебе, наче в лузі калину,
Горнем, мово, до серця свого.
Бережемо тебе й Україну,
Бо ж ти варта безсмертя того.
Ти звучи, дзвоном ніжним, ранковим,
Нас гуртуй, як колись отаман…
Захисти нашу віру Хрестову,
І будь зброєю всім козакам.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019
Поміж скал діамантове озеро,
Заховало в базальті красу.
Тут проміння виблискує золотом,
Вітри музику тиху несуть.
В любу пору, тут казка малюється,
Пахне хвоя коли тишина.
Кожен вечір картина гаптується,
У той час, як приходить весна.
Приспів:
Подивитись на диво Полісся,
Знов з тобою приїдем сюди…
Бо тут ми залишили, як згадку
На «Парнасі» сердечні сліди.
Тут колись ми зустрілись уперше,
Захід сонця дивився на нас.
Острівець, як осідланий вершник,
Кликав , наче просив на Парнас.
В нас ці миті лишились назавжди,
Ми вдивлялись в вечірню красу.
Коли вітер на хвилях загравши,
Одягнув густі трави в росу.
Приспів:
Подивитись на диво Полісся,
Знов з тобою приїдем сюди…
Бо тут ми залишили, як згадку
На «Парнасі» сердечні сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2019
Склади життя вивчайте, як науку,
Із них завжди збирається воно.
Його шануйте, як безцінну штуку,
Бо кожен склад і є життя зерно.
Що вам дано - те варто пережити,
Цінуйте миті – ваші надбання…
Відмірене потрібно так прожити,
Щоб правнукам залишили знання.
А вам, про вас, розкажуть колись внуки,
Згадаєте прожите і не раз.
Коли до вас протягнуть внуки руки,
То будьте певні ви – дороговказ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831087
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 30.03.2019
Зорепад для коней в табуні...
Роси засріблили пишні гриви.
Очі в них веселі, не сумні,
Бо вони на волі і щасливі.
Ось зірвались коні у галоп
Тінями в травневому серпанку.
Любувався Місяць із висот,
Ранішню відсунувши фіранку.
І злітала із трави роса,
Дрібно піднімалася у небо,
І раділи зранку небеса,
А гаї посилювали щебет.
Коні з часом перейшли на рись,
Потім зупинились серед лугу.
Усміхалась світанкова вись,
Вони йшли, щоб втамувати спрагу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2019
Я пішов поміж трав,
По ранковій росі,
Де птахи не змовкали
І так тепло було.
Я любисток зірвав,
Біля нього присів,
І згадалось село,
Моє рідне село.
Приспів:
І дими з коминів,
І густі спориші,
І лавчина ще зроблена дідом.
І димар, що до бджіл,
Запах меду в дворі
І той стіл за яким я обідав.
Як копали город,
Як косили траву,
Перші роси збивав,
Як ходив босоніж.
Коли Паску святив,
Хоч не легко було…
Не завжди на свята
Був тоді у нас одіж.
Приспів.
Бережу ту любов,
Що проніс крізь літа.
Вже немає батьків
Уже хата не та.
Та в душі, як колись,
Знов співає село,
Воно певно в мені
Навіки проросло.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830973
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.03.2019
Разом з Володимиром Сірим…
Упали роси, тьохнув соловей,
Запахла сумовита матіола.
Я пригорнув кохану до грудей
І щем торкнувся місячного кола .
Приспів:
Ще ні на кого я так не дививсь,
Палким коханням я упився вперше.
В твоїх очах на хвилю загубивсь,
І холостяцький шлях навік завершив.
Узяв на руки і поніс у ніч,
Де не змовкали трелі солов’їні.
Твоє волосся падало із пліч,
Гойдались гаю темно-сині тіні.
Приспів.
Здалося нам - ми двоє на землі,
Що зможемо порахувати зорі.
А місяць їхав небом у сідлі,
Віз наші мрії в далі неозорі.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2019
Літа, як птахи пролетіли,
Вже в мене сива голова.
А серце, наче заніміло,
В нім чую татові слова:
Приспів:
«Звертаюсь я до тебе, сину,
Не заплямуй до віку рід.
Храни, як маму Батьківщину,
Лиши у світі чистий слід.
Не піднімай на внуків руку,
Ділись теплом, що є в душі.
Знанням своїм віддай онукам,
Накрий плащем, коли дощі!»
« А ще прошу, щоб хоч не часто,
Доглянь могили край села.
Знайди для цього хвилю часу,
Стежина щоб не заросла.
Коли почнуть сивіти скроні,
Я подивлюсь зі сторони.
А ти скажи своїм внучатам,
Хай не соромлять сивини.
Бо ми ще стрінемось на небі,
Хотів би стрітись у раю.
Для цього бачу я потребу,
Пораду вислухай мою:
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830788
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 28.03.2019
Незасіяне батьківське поле,
Залишилось у спадок мені.
Навесні покривається болем,
Невеселі лунають пісні.
Пр: Тату, тату рілля пересохла,
Твоя сіяти просить земля.
Жайворонкову пісню принесли,
Веснянкові клини на поля…
Я не хочу, щоб поле чекало,
Бур’янами покрились поля,
Все з цієї землі починалось,
Це свята для родини земля.
Мрію лише засіяти поле,
Для онуків цей буде врожай.
Певно наша так склалася доля,
Що родити повинен наш край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830655
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 27.03.2019
Пр: Білі хмари, неначе лебідки,
В небі щастя шукають своє.
Виглядає весільного свідка,
Нестаріюче серце моє…
Ще переплетуться і не раз,
Білі хмари з сірими у небі.
Ще в житті прийти повинен час,
Коли з хмари буде плисти лебідь.
Порадіють світлі небеса,
Як на зустріч біленькій хмарині,
Підніметься ранішня роса,
Затанцюють хмари в небі синім.
Зазвучить в міжхмар’ї білий вальс,
І щаслива пара завальсує.
Танець цей дарований для нас,
Що узори в хмарах цих гаптує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019
Усміхнувсь під балконом барвінок,
Запалились каштана свічки.
Буйні верби сховали затінок
У глибокії води ріки.
І несеться кохання весняне
Вдалину, де лебідка живе.
Неповторне моє і жадане,
Яке сонця до ранечку жде.
Любить слухати плескіт річковий,
В ньому чути жадану ходу.
Стежку промінь освітить ранковий,
По якій до коханої йду.
Будуть довго горіти каштани,
Заспокоїться бистра ріка.
І засяють весняні екрани,
Коли виловить люба вінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019
Пригорну я тебе лебединим крилом,
Зацілую вуста малинові.
Миготітимуть зорі вночі за вікном
І сіятимуть роси ранкові.
Лебедина постава, павина хода,
Ніч нам випала вкрита зірками.
Пригадались роки, ти була молода,
Обіймала кохання руками.
Видавалось, завжди будем ми молоді,
Все життя, хоч і будуть внучата.
Будуть ночі у зорях, а дні золоті,
Буде вічно звучати соната.
Карооке кохання, єдине моє,
Чарівнице з осіннього неба.
Ще веселка сьогодні нам двом виграє,
А нам більшого щастя не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2019
Ці квіти весняні тобі в подарунок,
Вони дуже пахнуть, аж серце хмеліє.
Сховав я у квітах тобі поцілунок,
Вустами торкнешся і серце зімліє.
Букет із медунки і пролісків перших
Вручу тобі, люба, у пору ранкову.
Можливо ці квіти нам долі повершать,
Додам ще до квіті я гілку вербову.
Коли на обличчі усмішка засяє,
В очах прочитаю усе, про що мрію…
Відчую, як серце твоє промовляє…
Воно тоді в мене заселить надію.
Ці квіти весняні тобі в подарунок,
Вони дуже пахнуть, аж серце хмеліє.
Сховав я у квітах тобі поцілунок,
Вустами торкнешся і серце зімліє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2019
Нова звучить мелодія в душі,
Вона напевно в мене не остання.
Минули більше я не ворушив,
Бо стрів уперше я своє кохання.
Нам не змовкали птахи цілу ніч,
Несли на крилах пісню незнайому.
Просило серце, линув з неба клич,
Щоб я тебе не відпускав додому.
Палають руки, серце у вогні,
Не можу відвести від тебе очі.
Пахнуть любистком коси чарівні,
Що запах щастя нам обом пророчать.
Йдемо по росах - стелиться туман,
Мов береги, нас кладка поєднала.
Ранок в серпанку нам писав роман,
Роки на двох зозуленька кувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2019
Загорілась жайвора свіча
Над полями, що позбулись снігу.
Він тепло у небі зустрічав,
Добавляв весні стрімкого бігу.
Зранку в небесах на крилах спів,
Радість ніс заплаканій березі.
Піснею у небесах висів,
Дрібну хвилю гнав удаль по плесі.
Жайворонок в небі не змовкав,
Білі хмари слухали й мовчали.
Світ довкола наче воскресав,
Перші трави небеса вивчали.
Видалось – співають небеса…
Ні! Це птахи піднялись на хори.
Як же гарно хор вгорі звучав,
Пісня бігла ген за видноколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2019
Не все ще лихо відлетіло,
Ще плач тривожить часто слух.
Примножиш силу в своє тіло,
Коли зміцніє в серці дух.
Буде рука меча тримати,
Тоді ти вистоїш в борні.
Бо є за що нам воювати,
Коли країна у вогні.
То ж набирайся сили, брате,
На захист стань, як прийде час.
Хоч ми не звикли воювати,
Та Україна в серці в нас.
Виросте дух, зміцніє сила,
В Дніпрі освятимо мечі.
Знайдуть в нас вороги могили,
Бо ще не вмерли козаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829989
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.03.2019
Повідлітали роси ввись.
Вони і нині, як колись
Летять, летять, а я люблю,
Єдину ластівку свою.
Давно тебе я покохав,
Був у полоні твоїх чар.
Бо не підвладні нам роки,
Я чую ще тепло руки.
Ластівко моя, доле кароока,
Ти ще політай в небесах високо.
Ластівко моя, люба і кохана,
Ти моя єдина, ти моя жадана.
Ластівко моя, доле кароока,
Ти ще політай в небесах високо.
Не спати нам Господь велів,
Бо у душі ще стільки слів,
Ми поговорим, як колись,
Лише мене візьми увись.
Щоб політати між хмарин,
Щоб не літав я сам один.
Ти мені рідна, як земля,
Єдина, ластівко моя.
Пр.
І розчинитись навесні,
Я у тобі, ти у мені…
Допоки сонце світить нам,
Ми ще на двох збудуєм храм.
Згадаєм пройдені роки,
Торкнусь я рідної щоки.
І вдвох з тобою, як колись,
Ми злетемо у синю вись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019
З днем поезії...
Вітаю всіх поетів нині,
Не тільки в нас у Україні.
Вітаю, друзі, від душі,
Щоб Вам писалися вірші.
Пишіть завжди на рідній мові,
Що ви вивчали колись в школі…
Й на мовах тих, які вас гідні,
Що ви їх вивчили, як рідну.
Не забувайте рідну мову,
Вона в житті для Вас основа,
Що калинова, що співає,
Вона, як море те безкрає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829864
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.03.2019
Посунули із вирію клини,
Ні! Не посунули – верталися додому.
На своїх крилах нам весну несли,
«Курли» лунало, як чомусь святому.
Біленькі хмари лебедем пливли,
Шуміли понад ставом верболози.
А поміж хмар курликали клини,
Повітря пахло квітами мімози.
Збиралися на нерест карасі,
Гонилась щука, наче навіжена.
Сухі ще трави мились у росі…
Ішла весна, неначе наречена.
Та от «курли» найкраще, що було,
Що заставляло серце тріпотіти.
Йому раділо місто і село,
І так хотілось в таку пору жити.
Не відлітайте осінню, клини,
Бо небеса лишаються пустими.
Прийдеться знову ждати нам весни,
Радіти і вас бачити живими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829653
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.03.2019
А світ чекає, наче у останнє,
Його терпінню не буває меж.
Можливо, як колись, з біди постане,
А ти його в собі перебереш.
Допоки ще є крила, ми в польоті,
Життя перебираємо дотла.
Коли ж замовкне музика на ноті,
Запам’ятай - порвалася струна…
Льоди ще десь шугають, наче птахи,
Над ними, смерть проноситься вогнем
І чорні хмари знов наводять жахи,
Та йде життя наповнене проблем.
Ми не боги - не зможемо воскрести,
Нам навіть не поможуть небеса.
Проте свій хрест в житті нам треба нести,
Для нас Господь не даром воскресав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829268
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2019
Пр: Дорогий мій сину, орле сизокрилий,
Ти в життєвий вирушив політ.
Не розтрачуй марно Богом дану силу,
Щоб вдалось летіти сотню літ.
В споришах дорога, спориші у росах,
Видається казкою життя.
У гаях щовечір птахи стоголосять
І співають колосом жита.
В міжколоссі маки чевоніють буйно,
Ти покинув батьківський поріг.
Вчишся серцем жити, а родинну тайну,
Щоб своїм внучатам приберіг.
Розкажи щоб знали: із якого роду,
Щоб з дитинства силу берегли.
Чистою хранили із криниці воду
І землі кордони стерегли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2019
Земля приймала перший теплий душ
І на очах трава зазеленіла…
Земля зчорніла, стала наче туш,
Береза соком заридала біла.
Давно по Стиру крига відпливла,
Очерети старечі шепотіли.
Ішла весна, наповнена тепла,
Нарциси біля хати квітли білі.
Вже скоро листям вистрілить бузок,
Конвалія задзвонить біля тину.
І повезе удаль весни візок,
Барвисту кольорову скатертину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828975
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.03.2019
Вже онуки стали на крило,
Сріблом затуманилися скроні,
А життя, неначе не було,
Спогади лишились, як в тумані.
Постаріла груша у саду,
Довго не кує чомусь зозуля.
Ворон кряче, наче на біду
І снують тумани серед поля.
Проте сонце вранішнє встає,
Шлях Чумацький дивиться зірками.
Значить ще живу й життя моє,
По землі карбується слідами.
Богом дано кожному життя
І його потрібно так прожити…
Щоб вдалося виростить дитя,
Збудувати дім і в ньому жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828831
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2019
Вже червона калина втомилась
І дозріли ренети в саду.
Тут дівчина у вечір молилась
І просила для себе судьбу.
У руках чорну хустку держала,
Заховавши у неї красу…
І ридала, за долю ридала,
Де колись розплітала косу.
Десь шуміли густі очерети,
Вкрила ряска низькі береги.
Шепотіли невиспані верби
І мовчало усе навкруги.
Ніжно вечір співав у тумані,
Став по тиху збирався у штиль.
Береги посміхались, як пані,
Від набігу малесеньких хвиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019
Не йди від мене. Будь зі мною.
Усе моє в твоїх руках.
Хоч я уже із бородою,
Проте в юначих ще думках.
Вуста ще мед, ще міцні руки,
Хоч храп буває уві сні.
Своє зробили певно роки,
Проте ще пишуться пісні.
І більшість з них - це про кохання,
Про козаків і про красунь,
Про те, як сходить Сонце зрання,
Про чари молодих відлунь…
Не йди від мене. Будь зі мною.
Усе моє в твоїх руках.
Хоч я уже із бородою,
Проте в юначих ще думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2019
Пр: Летять клини, летять клини,
Прощай! Сказавши берегу чужому.
Летять клини, летять клини,
Немов сини вертаються додому.
У небі синім линуло «курли»,
Співали пісню журавлі із ранку…
Вони тепло у душах нам несли,
Раділи веснянковому серпанку.
У пролісках дзвенів весняний ліс,
Легенький вітер гнав удалі хмари.
А клин летів, весняну радість ніс,
Де вечорами світяться стожари.
Весна іде, радіють небеса,
У рідні гнізда прилітає птиця.
Гай бив у дзвони, наче воскресав,
Квітла весна, неначе чарівниця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828618
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.03.2019
Ось перший клин пролопотів
У вишині над головою.
О! Як він радісно летів,
Вітав неначе всі з весною.
Вожак все землю розглядав,
Де клин міг сісти відпочити.
Облюбував розмерзлий став,
Тут зможуть трішечки пожити.
Щоб швидше втома відійшла,
Скупатися рішили гуси…
Торкались дзьобами крила,
Бо зняти втому кожен мусить.
А далі знову на крило,
У рідний край, який скучає.
Снігів нема, їм повезло,
Їх плесо рідне вже чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828511
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.03.2019
Напевно в цьому зміст життя -
Добро творити і прощати…
Це правда – це не відкриття,
Нам треба лише пам’ятати.
Зла не робіть, воно завжди
Саме прийде, обдасть окропом
І довго інколи сліди,
Лишаються у серці скопом.
Творіть добро – у цьому суть,
Любіть, як є кого любити,
Бо квіти лиш тоді цвітуть
І право є на світі жити.
Вмійте прощати, бо тоді,
Душа очиститься від сказу…
І ви стаєте молоді,
Як забуваєте образи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828479
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2019
Були колись і в нас батьки,
Лишились: спомин і могили.
Летять пташиною роки,
В нас теж уже втікають сили.
І битий шлях летить удаль,
Де сонце заходу шукає.
Гаптують небеса вуаль,
А промінь зорі вишиває.
Підемо ми по споришах,
Де сонце йде на захід спати.
І відлетить удаль душа,
Ми теж підемо спочивати.
І там зустрінуть нас батьки,
Зігріють, як колись у хаті…
І дасця доля у знаки,
Ми знову станемо багаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828355
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2019
Щаслива жінка, коли день - це свято,
Яка у квітах – пахне і цвіте.
Яка душею ніжна і багата,
Життю радіє, бо воно святе!
В якої найдорожче – це родина,
Є люблячий і вірний чоловік,
Яка у парі дочекалась сина,
А донечкою сам Господь нарік.
Коли весняний день, лиш поцілунок,
Він лишнім не буває у житті.
Як пролісок несуть у подарунок,
Тоді здаються дні її - святі.
Шануйте, друзі, поки ще не осінь,
Оту єдину, що завжди в душі.
Нехай життя у Господа попросить,
Щоб Ви ніколи не були чужі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828113
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.03.2019
Хіба щось краще є в житті за дружбу,
Коли тобі протягнута рука?
Ціннішого не бачив ще я скарбу,
Поправді я й ніколи не шукав.
Цей діамант, коли в оправі друзів
Безцінний, бо таке тепер життя.
Шануйте друзів дружбу по заслузі,
Бо втративши, не буде вороття.
Плече підставте, простягніте руку,
Зігрійте словом, коли друг в біді.
Гоніть від себе смуток і розлуку,
Бо в дружбі дні проходять золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019
Прокинувсь ранок. Сонце ще лежало,
Лише перину скинуло із хмар.
Схід червонів, а сонце все чекало,
Коли ударить проліском дзвонар.
А проліски умилися туманом,
Який уже піднявся догори.
Ранок не спав, вже засвітився ранок
І промінь в хмарах жайвора ловив.
Неначе казка піднімалось сонце,
В промінні заспівали небеса.
Сріблились роси в вишитій сорочці,
А жайвір без зупину галасав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827937
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2019
Я дивився у очі і ковтав її подих,
Свіжий запах волосся зависав над столом.
І сміялися очі викликаючи подив,
Плив той запах волосся, як туман над селом.
Він запав мені в душу, як медунки весною,
Де березові сльози були кращі медів.
Я сидів і дивився, любовався красою
І ні разу від неї я очей не відвів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
Не ображайте: пташку,
Немовля й поета,
А ще художника
Не смійте ображать.
Бо незахищені
Рятують цю планету,
А не багнети і
не постріли гармат.
Олексій Тичко.
А ще, прошу, батьків не ображайте,
Старих людей із мудрістю в очах.
Ніколи їм ні в чім не відмовляйте,
Не вибачайтесь потім при свічах.
Коли потрібно захищайте землю,
Грудьми прикрийте дороге душі.
Шануйте вічно найдорожче – волю,
Бо лиш вона життєвий є рушій.
Коли на землю насувають орди,
Беззахисних притисніть до грудей…
Вони завжди чомусь бувають горді,
У них є те, чого нема в людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827747
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.03.2019
Поклонитися вийду я вербі біля ставу,
Де були поцілунки в нашу юність щодня.
Тут духмяніло сіно і співали отави,
Став купав і леліяв баских коней щодня.
А вітри, ніби птахи, розганяли тумани,
Шепотів, наче лебідь, у воді очерет.
І летіли по небу білі хмари-сутани,
А над ставом тумани, як дими з сигарет.
По ночах ясні зорі відбивались у ставі,
Розганялася ряска в теплій хвилі кудись…
І сміялися роси у ранковій заграві,
А зірки, наче птахи відлітали у вись.
Знову ми під вербою, знову ті ж поцілунки,
Знову коси вербові заплелися з лози.
В нас сьогодні немає в поцілунках рахунку,
Повернулася юність крапельками роси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2019
Пр:Стоять над містом високо в горі,
Як привиди з ранкового серпанку.
Вони для міста й нині вартові
Старечі стіни Бучацького замку.
По цих дорогах йшла колись орда,
Ви вслухайтесь, іще дзвенять підкови.
Стекла удаль історії вода,
Бучач давно вже одягнув обнову.
А Стрипа й нині до Дністра тече
І води, як роки не зупинити.
Лиш замок стиха людям ще рече,
Що він на варті і його не вбити.
І люди йдуть торкнутись древніх стін,
Історію почути під стіною.
І чують дзвін, отой тривоги дзвін,
Який звучав у боротьбі з ордою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
Туман ранковий постелив рядно,
Світанок розглядав холодні роси.
Мінявся схід, мов кадри у кіно,
Від вітерця сплітали верби коси.
Творилась казка, починався день,
Пташина починала галасати…
У вельоні заквітчаних вишень,
Хрущі збирались в мокрім листі спати.
Туман кипів, клубився й біг кудись…
Роса від вітру почала спадати.
Окремі роси піднімались ввись,
І утворились хмари, мов солдати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827255
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2019
Вдарив пролісок і дзвони по лісах,
Хмаринами відбилися у небі.
І першим заспівав садковий шпак,
І жайвора почувся ніжний щебет.
Весняна пісня линула з небес,
Крильми він розганяв у дапі хмари.
Весна співала, наче край воскрес,
Вона поволі одягала чари.
Проснулося кохання у душі,
Повітря розривало серце навпіл.
Світилися юначі міражі,
Зростали крила, думав, що я сокіл…
Що робить із людиною весна,
Дерева й ті говорять про кохання.
Іде весна – красуня чарівна,
Яка єднає чари і страждання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827253
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2019
Як мені тебе не вистачає,
Тільки з вітром раджусь я тепер.
І вдивляюсь в небеса безкраї,
Може там твій образ промайне.
Тату, тату, не забуду миті,
Як мене учив на світі жить.
В пам’яті шаную дні прожиті,
Але смуток у душі лежить.
Згадую твої ласкаві очі,
Працьовиті руки коваля.
Як святили Паску після ночі,
Як тоді співала вся земля.
Я тепер, татусю, дід і батько,
Віком теж уже не молодий.
Знаю, що не все буває гладко,
Проте хочу, щоб ти був живий!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827114
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.02.2019
Пр: Біла конюшина, біла конюшина,
Біла конюшина горнеться до ніг.
Луг вдягнувся в біле, луг вдягнувся в біле,
Луг вдягнувся в біле, наче випав сніг.
Сонце сходить вранці, сяють буйно роси,
Вперше розплітає дівчина косу.
Солов’ї хорами в лісі стоголосять,
Наче прославляють неземну красу.
Пара йде по лузі, взявшися за руки,
Зранку промінь сонця, верби освітив.
Пахне конюшина, в білім цвіті луки,
Промінь перламутром роси освятив.
А щаслива пара залишає казку,
Скоро їх чекає батьківський поріг.
Сниться конюшина молодим щоранку,
Наче серед літа випав білий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019
Життя говорить: «Друже, не плануй,
Лиш пам’ятай, що має бути – буде…
Живи в коханні – голубом воркуй,
А час прийде, життя саме розсудить!»
Серед хмарин збираються громи.
Тускніє небо враз перед грозою.
Колись той дощ, що так мене манив,
Вночі якраз нас поєднав з тобою.
Якби удвох і далі по житті,
Щоб двоє вуст пили з одної чаші.
Можливо ще покличуть журавлі
І зазвучить колись «курли» інакше.
Далекі ми побачимо краї,
Проте земля покличе нас додому.
Зустрінуть нас поліські солов’ї,
Ми наш поріг не віддамо нікому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2019
Посидь зі мною. Сонце йде до сну,
Перисті хмари світяться червоно.
Ми так колись дивились на весну,
Тепер наш вечір б’є осіннім дзвоном..
Пр: Посидь зі мною. Сонце йде до сну,
Давай зігрію подихом долоні.
Я розповім про чарівну весну,
А сад протягне яблука червоні.
Люблю тримати руку у руці,
Вдихати запах яблук, що дозріли.
Хоча не гріють так вже промінці,
Тут ми неначе вчора воркотіли.
Пр.
Знайшли колись ми щастя в цім саду,
Як яблуні купалися у цвіті.
Замість весни, тебе в осінь веду,
Де яблука духм’яться соковиті.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
Неначе орлині крила
Розправив свої думки.
У них було стільки сили,
Як грації у ріки.
Летіли вони у простір,
Шукали де є тепло.
Допоки не чули постріл,
Спокійно усе було.
І раптом розкати грому,
Донеслись немов стрільба.
Вернулись думки додому,
Подумали, що війна.
Закрились в пустій кімнаті,
Усілись біля вікна.
Думки – це війни розкати,
Невже знову йде війна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826659
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.02.2019
В житті важливо знайти людину,
Та важливіше знайти себе...
Найщасливішу оту хвилину,
Вона напевно прийшла нате.
І пролетіло, як був щасливий,
За тими днями не плач –пройшло.
В житті людському усе можливо,
Проте важливо, що ТЕ було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826581
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 23.02.2019
Не думай, що принизивши людей,
Ти виріс і стаєш за мить ще вищим.
Ти не горни зневагу до грудей,
Не кожен сон в житті буває віщим.
Тернистий шлях у нас в ногах лежить…
В житті бувають випадки трагічні.
Життя проходить, миті бережи
І пам’ятай, що зорі теж не вічні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826559
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.02.2019
Кожне слово має свою вагу,
Лише пусті витають невагомі…
Одні холодні, наче у снігу,
Інші страшні, бо народились в громі.
Одними завжди думаєш – живеш,
Інші були і зразу їх немає.
Одними душу на шматки порвеш,
Окреме слово вічне – не вмирає.
Не всі слова злетівши з вуст чиїсь,
Живуть віки, щоб берегли мільйони.
Одні слова високо піднялись,
Лише окремі світло для корони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
Мені ще б хоч раз почути в полях перепілку
І жайвора в небі, що співом збиває росу.
Зробити єдину, чарівну з калини сопілку,
Коханій заграти, коли розплітає косу.
Пр: Хотів би, матусю, ще лебедем знятись у хмари,
Торкнутися грому своїми міцними крильми.
Дивитись щоночі, коли грають в небі стожари
І довго прожити на мирній землі між людьми.
Радіти життю, ще внуків навчити літати,
Пройти до останку назначений Господом шлях.
І слухати весни, як стане зозуля кувати,
Торкнутись колосся, достиглого хліба в полях.
Мені ще б хоч раз почути в полях перепілку
І жайвора в небі, що співом збиває росу.
Зробити єдину, чарівну з калини сопілку,
Коханій заграти, коли розплітає косу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826283
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.02.2019
Я теж піду у інший світ,
Де відстані усі безкраї…
І буду з вас питати звіт:
Чому в вогні земля святая?
Очищу душу і тоді
Назад на землю повернуся.
Позбавлю землю холодів
І предків болем відізвуся.
Пізнавши смак чужих світів,
Віддам усе своїй землиці.
Бо ж недарма в світи летів
Де пір’я віднайшов жар-птиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826203
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2019
Я б вигнав з України назавжди,
Хто в ній живе і все життя паплюжить.
Хто тут саджає паростки вражди
І чорним круком в синім небі кружить.
Поставив би осикові палі
І ярих ворогів садив на палю.
І щоб вони, неначе ліхтарі,
Не викликали у народу жАлю…
І без відбору гнав у шию тих,
Кому так ненависна Україна.
Я б ноги цілував усім святим,
За те, що є країна солов’їна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826079
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.02.2019
Долає усі перешкоди ріка,
Біжить вдалину, як біжить кров у жилах.
І слухає пісню у небі дзвінку,
Розправивши сильні, обвітрені крила.
Попереду захід, а далі обрив…
Душа вже втомилась в чеканні.
Усяке було і здавалося жив,
Та думи були не останні.
Мені б ще краплину, два кадри з кіно…
Я прагну Вкраїні служити.
Не все написав, не все випив вино,
Мені б ще хоч трішки пожити.
Не будуй греблю, Господи, на моїй річці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825774
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.02.2019
Свою землю маєм відстояти,
Зберегти її волю й дух.
Відновити свою історію,
Поки вовчий набіг не вщух.
Не лякають уже нас вистріли,
Не страшна нам тепер війна.
На війні цій ми, браття, вистоїм,
Зробить сильними нас вона.
Ви не вірте брехні оскаленій,
У житті нашім перше – честь.
Що давно у нас кров’ю кроплена,
Не страшна нам, повірте, смерть.
На коліна перед іконою,
Щоб Господь наш відчув мольбу.
Коронуй, Боже, нас короною,
Відхили на землі біду.
Ми у тебе прощення молимо,
Будем з честю хрести нести.
Збережи Україну зболену,
За гріхи наші - нас «прости!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2019
Тобі тоді я руку простягнув,
Та ти від мене гордо відхилилась.
Я був німий і я тоді не чув,
Що у душі за мене ти молилась.
Картаю нині час і місце те,
Де перестало серце калатати.
Я не зберіг в житті оте святе,
А тепер мушу гірко жалкувати.
Від твого слова, що мене п’янить,
Яке звучить у вигляді привіту.
Можливо моя туга відзвенить
І я до цього в світі оцім звикну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2019
Коли вода нагадує вино,
У погляді її ти бачиш чари.
Як матіола пахне за вікном,
А по ночах горять густі стожари.
Коли всю ніч співають солов’ї,
Гудуть хрущі в вишневому цвітінні.
Як коси розплела сама свої,
Буяє все в весняному промінні.
То лише знай, що настає той час,
Коли признатись маєш у коханні.
Ти запроси її тепер на вальс
І хай цей вальс ваш буде не останній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2019
День народження у тебе,
Ти цвітеш, немов нарцис.
Світить сонце – синє небо,
До грудей тебе б я тис.
Не давав вустам спочинку,
Пив би з них, немов вино.
Щоб тебе – свою частинку,
Я вивчав, немов кіно.
Щоб розцвів садок весною,
Долинало знов «курли».
Щоб була ти молодою,
Щоб кругом цвіли сади.
Щоб ти знала, моя доле,
Те, що я тебе «Люблю!»
Щоб не відзивалась болем,
Кожна крапелька жалю.
Щоб разом удвох на ложі,
Переглянули життя.
Ми ж тепер з тобою схожі,
Нас єднають почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825408
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 14.02.2019
Пишаюсь, що я бандеровець, в мені українська кров,
Що хрест на мені і віра є у блиску святих церков.
Що птахом землі моєї - лелека в старім гнізді
І рідко, як в нас у світі пригріті є москалі.
Червоне яйце на Паску, побілені скрізь сади,
В нас діти шанують ласку, що роду хранять сліди.
На свято в нас вишиванки, калина росте в дворі,
Деревами України є липи і явори.
Завжди ми орали землю, багатий збирали хліб,
Достатком у кожній хаті був дідух, як оберіг.
Пишаюсь, що я бандеровець, в мені українська кров,
Що хрест на мені і віра є у блиску святих церков.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2019
Як би я хотів, кохана,
Пригорнути тобі небо.
Цілувати тебе зрана,
Щастя більшого не треба.
Рвати болі на частини,
Берегти ранкові роси.
Обіймати стан тростини,
Коли гай застоголосить.
Цілувати твої руки,
Пити з вуст твоїх медових.
Щоб в одне злилися звуки,
Наче зорі дві ранкові.
Щоб стежина споришева,
Зустрічала схід із рання.
Щоб щаслива королева,
Була перша і остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2019
Крізь роки, що птахами літають
Білий танець був колись в житті.
Я зустрів і до сих пір кохаю,
Ту, єдину, на своїм путі.
Пр: Оля, мою Оленька, Олюня,
Ця найкраща жінка у житті.
Миловидна, хоч уже бабуня,
Що мені припала до душі.
Господи я дякую за долю,
Хоч вона й донині не моя.
Та живу й зову її судьбою,
Бо вона -це пісня солов’я.
З іменем її лягаю спати,
Проводжаю ранішню зорю.
Прагну разом ранок зустрічати,
Їй казати, що її люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2019
Моє село влягалося до сну,
Лиш хлопчаки збиралися не спати…
Хотіли стріти зіроньку ясну
І постояти, як колись, на чатах.
В новій конюшні, там де рисаки,
Їх всіх гонили в ніч на пасовисько.
А, як цьому раділи хлопчаки,
Тут козаком вдавав себе хлопчисько.
Вони всі знали, що таке галоп,
Бо риссю з них ніхто не їхав зроду…
Раділи, як долали «перекоп»
І крик «Ура!» їм був у нагороду.
Вони з конюшні вигнали коней,
Підняв пилюку табунець конячий.
Торкалась грива хлопцям до грудей,
Йшли у галоп дорослий –не дитячий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2019
Так хочеться вишити щастя
З очицями неба достиглого.
Вишневі вуста для причастя…
І пишне волосся для милого.
Щоб брови здавалися крилами,
А стан смерековий - берізкою.
Щоб долі були їх щасливими,
Жили наче лебідь з лебідкою.
Щоб всі діти мудрими виросли,
Щоб зовні були всі красивими,
Щоб душі співали від радості,
Щоб всі були тільки щасливими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825094
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.02.2019
Дерево безлисте почорніло,
Лист лежить схоронений в снігу.
Знов зима на осінь налетіла,
Захвативши холод на бігу.
Тихо в лісі моляться дерева,
У ставах сонливі карасі.
А зима, неначе королева,
Запишалась у своїй красі.
Спить садок, сміється хуртовина,
Випускають пар колодязі.
І блищить перлинами перина,
Кидають бурульки по сльозі.
На жердину всілася сорока,
Пахкотять димами комини.
Вдалині хатину одиноку,
Скрила хуртовина від зими.
А тумани гоняться до ставу,
Наче сиві птахи на крилі….
Я в кімнаті, п’ю гарячу каву,
Затишно… Не вистачає слів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825022
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2019
Присвята Назарію Яремчуку…
Ти символом став,
Зерно сіяв добре і вічне.
І навіть колосся
Навчилось співати пісень.
І ім’я твоє
У нас вимовляють велично.
Назарова пісня
Не сходить із вуст кожен день.
Пр: Ще міг жити й жити
Літати у хмарах пташиною.
Пишатись синами,
Горнути дівча до грудей.
І славити наше,
Що ти називав Україною,
Наш соколе ясний,
Наш любий, співучий Орфей.
Роки пролітають,
Ми слухаєм пісню крилату.
Бо інших, безкрилих,
Ніколи ти в світ не пускав.
І нині ти маєш
Подяку людську, наче плату.
Проте Україна
Без тебе, Орфею, пуста.
Ти з нами завжди
Від синіх Карпат до Азову.
Твоїми піснями
Тепер Україна живе.
Ти землю любив,
Боровся за волю і мову.
І нині та пісня
До бою за волю зове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824974
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.02.2019
Всі горілки горять без обмежень,
То ж задуха стоїть недарма…
Відчинити б вікно на остежень,
Та не можна на дворі зима.
Лютий зиму приніс з потеплінням,
Сніг пропав, гнізда роблять круки.
Всі чекають весну з нетерпінням,
Лід давно вже посходив з ріки.
Перші котики пахнуть медові,
Почала ледь сіріти верба.
Горобці – це створіння казкове,
По воді, наче коні стриба.
І так хочеться знову у весну,
Щоб летіли додому клини.
Хай природа миттєво воскресне
І засяють веселки весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824820
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.02.2019
Щоб пестить мрії надіями,
Озерну глибінь очицями.
Ховати кохання віями
І милуватись зірницями.
Клини вертатись із вирію,
Кидали «курли» оспіване.
Плескатись об берег хвилею,
Радість ловили не мірену…
Не хочеться жити смутками,
Рясними лежати росами.
Цвісти непростими квітами,
Відлунням густи над плесами.
А так, щоб запам’яталося,
Щоб вдвох по росі до ранечку.
Щоб мріялось і співалося
До старості, ще із малечку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824734
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 09.02.2019
Зрозумівши на кінець, що потрібний людям,
Ти не можеш все віддати, що зберіг в душі.
Дочекаєшся іще, але хай не судять,
Тільки думи про майбутнє є тепер рушій.
Хтось в штанах своїх тепер робить нові діри,
Лиш тому на все плювати, в кого «Мерседес».
В кожного із нас свої житимуть кумири,
Вчинкам нашим веде облік лиш Господь з небес.
Сонце може припекти, наче сковорідка,
На землі найбільша спека, як встає народ.
В грудях інколи пече, хоч буває зрідка,
В голові палає ватра, як переворот.
Інколи буває так – перекриють кисень,
Були вчора на коні ми, але без щита.
Інші сіли на коней, наші долі вершать,
Ми чужими для них стали - ми їм не чита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824716
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 09.02.2019
Не лякайся річки, а пливи…
В юності болячок не шукай.
Всі кругом живуть і ти живи,
Але у житті не оступайсь.
Як живеш, то долю не кляни,
Свою долю бережи завжди.
Хочеш чарку випити – хильни,
Знай, що можеш пити до межі.
Друзів позбирай, як гроші є,
Вони п’ють вино також, як ти.
Придивися з друзів хто не п’є,
Не спіши «козлами» наректи.
Заповіді Божі пам’ятай,
Хоч буває різно у житті.
Йдеш до храму, ноги витирай,
Серце бережи у доброті.
Все, що мав в житті – перебери,
Подивись на друзів – оціни.
Бійся у житті своїм хандри,
Наче недоступної стіни.
А про смерть не думай – ще не час.
Відстані чекають на путі.
Час настане, як небесний глас
Вам «Врата» відкриє золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824581
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2019
Він не простак, як багатьом здається,
У його грудях справжнє серце б’ється.
Окрім сатири в ньому є добро,
Хоч не належить автору воно.
Над ним король - король маріонеток,
Вдягає від костюма до шкарпеток.
Якраз в житті у цьому саме суть,
Його то припідносять – то несуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824487
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 07.02.2019
Пр: Ти татова донечка, ти татове сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Завжди моя квіточко, несеш мені літечко,
Дароване Богом дитя.
В час, коли верталися лелеки,
Як «курли» лунало із гори.
Нам на радість із країв далеких
В подарунок доню принесли.
Пр: Малесеньку донечку, немов ясне сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Вона наша квіточка, була для нас літечком,
Дароване Богом дитя.
Наче жайвір піднімався вгору,
Плач її був співом солов’я.
Мама їй співала колискову,
Підростало в радості маля.
Пр: Малесенька донечка, немов ясне сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Вона наша квіточка, несла для нас літечко,
Дароване Богом дитя.
Тато часто брав її на руки,
Пригортав часами до щоки.
І раділи всі, як перші кроки,
Шлях розпочали свій у роки…
Пр: Це татова донечка, це татове сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Його ніжна квіточко, несе йому літечко,
Дароване Богом дитя.
Виросла, зміцніли її крила,
Цей найкращий дар його життя.
А яка вона у них красива,
Богом подароване дитя.
Пр: Хоч доросла донечка, нам і зараз сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Вона наша квіточка, несе для нас літечко,
Дароване Богом дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824480
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2019
Люблю, як розливається ріка,
Весняною порою, коли верби,
Гіллям з бруньками, як чиясь рука,
Воді лоскоче оголілі нерви.
Коли на плесо вийдуть карасі,
Ще не протерши оченята зрання,
Коли залиті луки, не в росі,
Коли земля нове вдягає вбрання.
За тих, хто повертається - молю,
Щоб поклонились рідному й святому.
«Курли» весною в небесах люблю,
Коли клини вертаються додому.
І видається, що прийде той час,
У нас в країні, як і у природі,
Збудуєм храм в якім іконостас
Прийме молитву від людей свободи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2019
Лиш зірки миготять по ночах,
Їх рахують – нема їм ліку…
Місяць долю комусь пророчить,
Під незнані сигнали крику.
Не турбуйте думки і пам'ять,
Ще повернуться ваші ночі.
Такі зорі душі не спалять,
Заглядатимуть лише в очі.
Збережіть кожну ніч у серці,
Зорі зникнуть – наступить ранок.
Кожна ніч – це маленьке скерцо,
Не кінець ще, а полустанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2019