| Сторінки (4/371): | « | 1 2 3 4 | » |
Все так швидко минає: квітне, сіріє і в'яне.
Мабуть, щастя складають моменти, частинки життя.
Сонце теж вічно жовте, часом - холодне і тьмяне.
Уповільнує крок від утоми серцебиття...
Взяти б час зупити, вічність даруючи людям!
А чи варто місити цю землю - квітуючий пласт?!
Бог Всевишній не дав нам іти бездоріжжям,
навіть очі - то дар, то сльоза, то контраст.
Купа дум і ідей помирають в глухій самотині.
Одне одному, люди, ми - ворог і брат!
А теорія щастя в моментах чеканих-єдиних -
неповторних, як в гроні, на жаль, виноград.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2012
Нас вінчали під куполом Софії.
Нам сплітали руки, хоч ми й не знайомі.
Певно заздрощі - якимось чином мрії,
переводячи на себе чужі долі.
Нам приписували небо тільки спільне,
і обручки обирали найдорожчі.
Обертаючись на бік, а місце - вільне.
І не справа, люди, в тім, що щастя в грошах!
Шлях сплітається тоді, як серце тьохне...
Як на ранок самотньо не зді́ймеш рук.
Нам кохання насаджали... воно сохне.
Ти ж лише з Контакту віртуальний друг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012
Стаємо ближче на життя лише в проваллі,
коли земля і небо смуга смоляна.
Здається, завжди ти була така -
з шматочком льоду, замість сліз прозорі каплі.
І двічі в річку ти впускала тільки сильних,
переступала нафарбованість душі.
Це як згоряють коло ставу комиші.
Це наче вгору з пошматованими крильми.
Ти метостазами в'їдалась в людську пам'ять.
Велична стала на мільйон сторіч.
Титани ходять поряд тебе пліч-о-пліч!
Ти, Вічність, вперта, та ніколи не згораєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2012
Тихе небо безхмарне.
Осінь на кінчиках пальців -
безмір дум одиноких,
як щойно родились на світ.
А депресія, знай,
хоче із серцем погратись,
беручи у полон моє тіло -
квітуючий цвіт...
Трохи згодом думки
позриваються птахом із неба, -
випадково від вітру
до долу прийде листопад.
Вистачає всього...
брешу...
я так хочу до те́бе,
до очей,
до зіниць...
тільки
час
не за нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012
Глаза закрою и мысленно с тобою,
июльским небом возвышаясь и летя.
По переулкам усталою ходою,
но сердцем все-таки надежна и жива.
Про що Ти згадуєш, я певна, що не схиблю -
не слів то купа, то гармонія сердець.
Так розпорошено над нами липень сипле
свій хеппі-е́ндовий закоханий кінець...
Глаза закрою и мысленно с тобою,
переступая слезы тихого дождя.
Давай же встретимся влюбленною весною
и не теряясь проживем свои года!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2012
Навпіл день розривається. Ніч, як покинутий острів.
По обидва боки́: самота перекри́влює сміх.
Серед галасу їхнього вдарить, мов блискавка, постріл
в серце - га́ряче, в шкіру - заметами сніг...
Кольори вимальовують пальці яскраві і тусклі.
Що за доля, постійно від вітру ламає мольберт?!
Наче в очі кидаються привидом маски і сукні,
іншим часом - без люду счинився органний концерт...
Зорі-свічки в мереживі неба, галактики, світла.
Візерунками грим розвели на стемнівшім чолі...
То така у душі в мене, люди, мінлива палітра -
зодіак Близнюки і стихія вітрів в голові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012
Шелестить у долонях вітрів післязавтрашня осінь.
Не питаючись, листя зривається геть...
Вицвітає троянда, а в тім пелюстки-сиві коси
облітають, лишаючи цукор і мед.*
Хмари-хвилі пливуть - емігранти Європи чи Азії.
Першовитоком - пахне осіннім дощем.
І без сліз, але зорі вечірні уперше заплакали!
Вдарить блискавка, грім осріблілим мечем...
А на ранок роса затамовує нишком свій подих.
На м'якенький спориш пада стигла душа*
То хотілося літу спекотному трішки свободи,
а до осені - місяць, ще ціле життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012
Увібралось літо барвами веселки.
Очі зщіплює липнева ген-краса.
Моє щастя - то ласкаві два озерка.
Колір неба голубого - чудеса!
Ще потрохи, я на пальчиках дістану
промінців шалених злото й благодать.
Бо любов моя - то рай п'янкого саду,
то гармонія! На двох одна душа!
Увібралось літо барвами веселки.
Ми, тримаючись за руки, зможем все!
Захищають мене всюди два озерка -
оченята, які лю́блю над усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
Скільки квітці потрібно для того, щоб світ милувати?
Скільки сонця, водиці напитись, земного тепла?
Часопростір рослині, на жаль, не під силу тримати -
́́́́Навіть айстрам цвітіння не знати, як рання зима.
І по змінній життя перегорнуто скільки сторінок:
вчить історія нас, але знаю, що більшість брехня!
Хтось герой, а хтось повзає ще на колінах.
То яка за людину, скажіте, по правді, платня?!
Скільки квітці потрібно для того, щоб вмерти-не дихать?
Не напише історія подвиг легенів Землі!
І людина, як квітка - мізинчик, загублена крихта
геть не знає куди полетіти чи небом піти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
Стигле яблуко падає долі розгойдує тишу.
В свою рідну галактику сонце під вечір піде.
І під небом нічним обережно я тіло полишу, -
зникну безвісти в ніч - літо знову пусте...
Ще ніколи під зорями я не любила самотність.
Жаль, що місяць-Нарцис своїм сяйвом мене осліпив.
Він так схожий на Тебе, далекий, і геть одинокий -
поміж знаків-сузір'їв - по-справжньому так не любив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
В житті буває, що ми робимо дурниці.
Ховаєм посмішку – плюндруємо вуста.
До болю в рідне пнемо голки, навіть спиці.
Неначе мати – не людина. А Сатана…
Часоплин моди увібрав клітинки й вени, -
Так мозаїчно кожен день нова душа.
Багатим заздрить Прометеям сцени.
Того не тямить, що давно вже нежива…
Відсутній вибір між застиглим і новим.
І вічні цінності в добро завуальовані.
Це як в Шевченка – то і мертвим , і живим.
Без руху, певно, все навіки-вічні сковано!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012
З чого починається ранок? Цікаве питання, але всі його зустрічають по-різному… Може, по-особливому?!Так, знаю – купа питань, дитячих питань, а втім я відповім.
У новобудові на третьому поверсі пахне кава, мабуть, справжня, із-за кордону. Це точно не кава Галка! Розбештані діти бігають по квартирі, піднімаючи застиглий вчорашній пил. Грим матері, то таке, не страшне. Батько, хитаючись на стільчику , п’є сік, читає газету, дивиться новини по телевізору. І що ж можна запам’ятати в такій пекельній обстановці? Батько – Юлій Цезар… Мама піде плакати в кімнату від того, що має робити кожен день те саме, те остогидле. Змарніла… Тепера в квартирі повна тиша. Діти в школі, чоловік – на роботу. Що лишається? Хоч помріяти, покайфувати з кавою…
Ось один ранок, вразив?
Село. Ні світ, ні зоря! Півень не встиг протягти третього, як відкривається конюшня і «прошу, панята, виходьте!». Звична справа. Свині своїм їдким ароматом, наче побудили людей – і село вже точно не спить. Шоста ранку – корови вже на паші, і до цього часу в прискореному темпі корпорація «Доярки села Глухе» займають першість. А ще, стривайте, ще краса. Ви спитаєте, що я маю на увазі. Я знаю про цю красу – це підмести двір, полити квіти – петунії, портулак із міського журналу; зібрати яблука липневі, які цілу ніч не давали спати, гупали в саду. Забула, а ще ж після сніданку стоячи, нашвидкуруч снідаючи, треба помити посуд (в нас брудний посуд не полюбляють). Діти в школу, батько до трактору колгоспного, а мама – на городі порпатись, доки не така спека…
Це один ранок із сімейного життя, а є ж і інші персони, в яких ні корови, ні свині – один Ленін на стіні (цікавий вираз, крилатий вираз села). По-правильному, книжному, офіційному – алкоголезалежні, а для пересічного селянина – алкаш, алконавт, нищий прошарок… Гірко про них писати. Що для них ранок? Це прокинутись в обіймах привареного стільця біля магазинчика, котрий працює кожен день до п’ятої вечора. І так із дня в день… Сумно.
Виникають ще купа питань, і я, як дитя в дитсадочку запитую сама себе, лишаючись і дитиною і вихователем. Де ж ваша духовність, люди, де щасливе подружнє життя – вірність перед Законом України, Богом - любити і в біді, і в радості?! Знаю, що мені не вистачає життєвого досвіду, а втім – його поки нема, мені 18. Але мені треба знати це, щоб потім не бути розчарованою довжиною в 50-70 років.
Чому ранки похмурі? Може, це на побутовому рівні, а може просто ми самі не хочемо змінити таку гнітючу обстановку? Е, люди, ну схаменіться вже! Невже мені з вас всіх треба брати приклад і жити як ви, ні, не жити – виживати? Я не багато хочу, просто хочу, щоб в житті знайшлась та людина, яка мене, дурненьку, навчить жити, перетре в пил думки про…вибачте… самогубство, мою депресію знівечить… Може просто у нас всіх не ті, хто це міг би зробити?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350907
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.07.2012
Тротуар... і побли́зу старий кафетерій.
Сніжнобілих гардин хмаринко́ва вуаль.
Так гостинно для всiх там відчинено двері -
кава лічить від снів, але шкодить емаль...
На столі скатертини - гафрований кінчик.
За вікном маринад від спекотних вітрів.
Та навпроти, на жаль, льодом-інеєм стільчик
викарбовує в пам'яті зустріч зі снів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012
Мої мрії розлетілися, мов дим...
Із жаринок залишився тільки попіл.
Ще ніколи не боялася так грім,
і тепера без надії і без волі...
Мої мрії теж захоплені були
світом в темряві, акустикою ночі.
І я впевнена, що то приходив Ти,-
без свічок лишив холонути на площі...
Як ніхто - Тебе прощаю, то табу...
Мабуть, треба так, щоб мрії розлетілись.
Я хотіла жити, а тепер умру...
Бо із тисячі - один-таки змарніє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2012
Уявляю як дощ повертається в сніг.
Як від зір залишається попіл ілюзій.
Щирість теж обертається в іній і лід.
Від кохання не завжди діждатися плю́сів.
Вітер теж затиха до межі "повний штиль".
Чути навіть як світ весь лягає спочити.
Ми ж з тобою вночі подолаємо сто тисяч миль,
бо від мінусів, жаль, море не переплити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012
Вхоплюсь за сонце, застрибну́вши на хмаринки,
В руках тримаючи яскраві конфеті́.
Нехай донизу опускаються росинки
на вії рідного для серця і душі...
В житті бувають повороти й перехрестя.
Горизонталі, вертикалі... паралель.
Тополя теж всихає, як немає листя.
Без маяків зникає в морі корабель.
Важкою втратою в житті є смерть і пам'ять.
Коли напевне знав, що разом назавжди.
Що новий день даремно не проходить - знаю.
Нова війна, опо́ра "тисячній біді"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
Невагомість думок. Тане вечір в глибокім бокалі.
Знову ніжка тремтить, а можливо, рука.
І потрохи вгорі небо вбране в блискучі кора́лі.
Як завжди самота обійме просто так...
Покохала тоді в заборонах, батьківських прокльонах.
Тільки наперекір не зуміла піти.
Знала точно душа - повертається згодом чудове,
і боролась за всіх, тільки карма - сліпа.
Вже давно тридцять п'ять, навіть сорок вже не за горами.
У батьківськім саду нишком вальс повести...
Огорнулася в плед, і блукає сама між світами,
в думах заздрить добром на дитяток сестри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2012
Ще трішки радості - і небо на колінах.
Каскад велично об'єднав сім кольорів.
І медом наче помальовано по стінах.
Зникає буря - хижість степових вітрів.
Важкі ті хмари розсипаються, мов попіл,
а на землі - застигла в часі благодать.
Чого ще треба для натомленої долі -
дощів пригорщу і врожа́ю дожидать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2012
Маленькі пальчики торкаються зіниць,
а серце тьохкає - тривожний скаче ритм.
У полі мак, як завжди в травні майорить,
і ніжки босі - то дитинства колорит.
На ручку сонечко сідає і не чути...
В волоссі граються завзято промінці.
Метелик знов контемпи танцювати буде,
не дарма гарними стають наприкінці.
Букета ручки обіймають ледве-ледве.
Як струни, пальчики перебирають цвіт.
Згадалась мама і дитинство те рожеве,
коли у полі рідко-рідко мак зацвів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2012
Перекати грому обірвали тишу.
Феєрверком над землею ластівки́.
У ставку сусіднім краплі-поплавки́.
Соковито розлягаються спори́ші...
Липа вперше облітає цього літа.
Перелякано в очікуванні злив
вітер гвинтики маленькі спопелив.
І волошка у долоні, мов кобіта.
На житах сідали янголи, лишивши,
щем і спогадів червневого дощу.
Так здавалося, що вже не відпущу
волошкові очі серцем підкоривши...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2012
Цілющий сон, і в небі сплять холодні зорі.
Спеко́ту в травах сповіщають цвіркуни.
І трошки галас, трошки тиша, наче в змові
бринчать не стомлено співучі дві струни.
Так ніжно плавиться Чумацький білий шлях.
Ковтає темряву потрохи сто світил.
Я подрімаю трішки на твоїх плечах
допоки сонце причарує небосхил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012
Дикий вітер сухий колихає натомлені трави.
Тиха Глорія, жаль, так щемливо сніжить.
Як уперше тепер він закотить по лігті рука́ва.
Так обачно сторо́жить, втамовує мить.
Певно треба, щоб дощ серед світу пролився не марно:
сад божественних трав - сад несказаних слів.
Не важливо, мовчання також переходить в октави!
Хтось сумний, але мабуть не той Садівник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012
Вільний птах від землі, наче подихом
весни свіжої, літа спекотного.
Хтось кохає, боїться, бо соромно
на ромашках "ворожки" зривать.
Колір неба - продовження серденька
осмілілого, вмить - калатне.
Щось так схоже, так схоже на лебедя.
Від любові - все вколо святе!
На зап'ясті втамуються трепетні
переспівки артерій і вен.
Я кохаю тебе без взаємності.
Без крила облітаю весь день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012
Залізні колії.
Обман і трохи меду.
Блискучі лінії - робота коваля.
Все спить...
Наві́жено вривається комета, -
о ні, то вигадка-зоря!
Земля обернеться -
і день ковтає темряву.
Зашелестить і знов розтулені уста.
Яка біда,
що все здається в очі зелено
й любов будується спроста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012
Сонце в очі. Сонце в руки.
Всі щілинки у вогні.
Де-не-де самотній стукіт
буде битись від землі.
Небо - біле, дим плюс попіл.
Літо, як Армагедон.
І не жайвір,і не сокіл,-
серце вже магнітофон...
Сонце в очі, небо - долі.
Невибагливе ж - бери!
В співчутливих білі скроні
від такої ген краси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2012
Може краще те, що в'януть гіацинти.
Ви - бузок учора, а сьогодні попіл.
Нездоланні зорі теж могли б зітліти,
але кожен день кому іскрити долі?
Може краще те, що непотрібне гине.
Скільки ж в Всесвіті натоптано доріг?!
Ми кохаєм навіки, як завжди клином,
в айсберг білий доля мчить на кораблі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Я люблю твою тінь, якщо очі твої не для мене.
Якщо часом земля під ногами - пісок,
то рятує одне, над волоссям волошкове небо,
і в нікуди дзвінок - усвідомлений крок...
Я люблю в тобі все, навіть ходиш ти так особливо.
І не вперше у храмі твоїх віск-фігур.
Коливається мить між добром і даремно зрадливим
світом тліючих свіч під найменням "Амур".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012
Я люблю тебе, геть без зайвих слів.
Нуль синонімів у словниках.
Дочекалися - травень весь доспів,
червоніючи на щоках.
Присмак хвилями огортає нас.
Я дрімаю на твоїм плечі.
Підійми мене, як у перший раз
птах "крилом встає" від землі.
Сон минає десь і нестомлені
осягнемо світ у цей час.
Промінь сонечка спить заломлено,
теж закоханий - не погас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2012
Вдихаю промені, гарячі пагони.
Під сонцем блимаю - згораю знов.
Ще так далеко нам іти до райдуги -
сковзатись гіркою в свою любов.
Так хочу музики, так хочу вижати
на повну гучність про свої "серця".
Шукати марно десь, бо все навколо нас
з солодким присмаком, на кшталт вина.
Шматок хмариночки у каву вранішню,
і тіло з легкістю долає вись.
Я вперше можу оживати з запалом!
Гарачі пагони вдихай і ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2012
Як знати боляче, що прийдеш ти з дороги
ні ким непроханий - і через сотню літ.
Трава зелена буде. Сонячна корона
палахкотітиме, стираючи твій слід.
Бо ні любові, ні кохання - все зникає!
Цурався матері, цуратиметься й Бог.
Така біда на всіх, - хто й смерті десь шукає,
він буде мучатись, бо закіпає кров...
Не дарма кажуть, що "червона" - не водиця.
У ній та пам'ять, провокує тілу жар.
І доки серце-паросточок ще іскриться.
Сто літ щасливих жити, - істинно то дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2012
Як завжди дощ в собі несе похмурий вспомин
про недосягнуте, розбите, а проте
до серця волі треба, щоб всі знали, хто ти.
З ниток заповстаних зшивати щось нове.
В калюжах кинутих, розлитих, мов мастило,
я відззеркалюсь - в небі чистім оновлюсь.
Я помираю в кожен раз, щоб ви щасливі,
товариші! За вас щоночі ще молюсь...
Ви мною знехтували, кидали додолу.
Бо друзі - навпіл, я і чверть не знаю де.
Тепер "спасибі", що йдете! Все тому ж Богу,
за те, що душу незчерствив, як дощ іде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2012
"Розділяють нас з Тобою десять років.
Ти дорослий, жінка, доня чарівна.
А мені до Тебе квадрильйони кроків
наздогнати, то є карма - все дарма...
Час вбиває свої металеві гвіздки
в моє серце напіввижате, сухе.
Ти, як дощ, береся в пам'яті назвідки
та під шкірою щипає, і гуде...
Я проклята, бо кохати так не можна!
Ти - заможний чоловік, я - тиха юнь.
Де даремні почуття мені приспати,
коли плечі опікає Твоя тінь?!"́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2012
Наче вимерли в мені слова і коми.
Все мереживо - тепер лише фольга...
Наче образність розкидана додолу,
перехоплювати дух зовсім дарма.
Квітка юності,можливо,тихо в'яне,
пелюстки зривають краплі росяні.
Все схолоне,та ніколи не розтане.
Все минає - й ми лишаємось одні...
Так і я без ком,чорніє тільки крапка.
Жменя слів моїх байдужа і німа!
Все минає,і,можливо,навіть завтра
я прокинуся,а вколо - лиш 'тюрма'...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012
Вітер у Твоєму волоссі.
Розбурханий океан посеред тиші.
Небо навпіл дотиком до шкіри
охоплює те, що нікому не під силу -
лише Тобі.
Білі пасма холодних хмаринок.
Ми ковтаємо цей рай на двох.
Тільки, чуєш, спина до спини і назавжди,
зашкалені емоції перетираючи
в пил...
Бути разом, ділити те, що не під силу іншим.
Неможливе в можливе, як у квітні бузок...
Розбурханий океан посеред тиші - саме те,
що зробить нас залежними
від почуттів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2012
Над нами те,що гріє очі безкоштовно.
Над нами дійсно щось накшталт 'семи чудес'.
Там інші виміри-іди,куди завгодно.
Там прокидаються з-під ліхтарів небес.
Постійні строфи виринають однослівно:
ото є справді,справді-дивовижний рай!
Ото ж живу,а чи душа працює плідно,
щоб замість кратерів озеленити гай?
Над нами те, про що пророки всім віщають:
страшне,убивче перевтілення душі!
Поки я вірую - мене оберігають
із крильми білими на вогняному тлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012
У грудях квітень з кожним подихом тепліша.
Високі пагони бруньками зодяглись.
Ногами босими торкнусь коври спори́шів -
і біль моя, хоч на хвилинку запізнись...
О, дай ковтати це повітря первозванне!
Як навіженій дай відчути цей міраж!
Любові - море, одиноке лиш кохання,
якщо ми порізно стаємо у пасаж...
Десь там далеко - в глибині ще тліє віра.
У грудях квітень, тільки квітень ожива.
Не дай же, болю, спочивати мені з миром,
бо я закохана, а значить я жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012
Збивала ніжками я вранішню росу.
Всміхалась сонечку, промінчиком обнявшись.
І возвишалось серце гордо за красу,
і мирність неба, - щоб в колисці тихо спати.
Моє дитинство - запах меду й молока!
Едемський сад в селі з черешнями навпроти!
І десь у небі дикий голуб з висока
мені нагадує про безтурботний "дотик"...
Мого дитинства за плечима тільки шлейфик:
я посміхаюсь людям, хоч вони і злі!
А часом... Часом хочу знов відкрити двері
туди, де знали все про щастя ми малі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
Між ними полярність, високі паркани,
та досить думками до когось дійти, -
як зорі згорають, а місяць розтане.
І відстань до щастя лише в півруки!
І міряють небо ті двоє, обнявшись,
в руках канделябри, сто свіч - фестиваль!
Кохання те чисте, без жодної фальші -
рожево-квітнева весняна вуаль.
З робіт спочивають натомлені люди,
а ті, повні сили, прості пустуни
веселі, закохані "будь-що там буде" -
високо-високо єднають світи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
Зеленої трави велюр по схилах
простелить у сімнадцяте весна.
Без вимірів, а може і без сили -
часописом залишилась одна...
Ніхто її не спросить, а вона ж бо
за ве́сною у котре побіжить:
розхристана провалиться у небо, -
то сум, а в нім розтоплена блакить...
Акустика лунає потойбіччя:
відкрила чи можливо хтось відкрив...
До мрії, кажуть, гордість геть не личить.
Самісінька, - й ніхто не полюбив.
Під сонцем тільки сильні... Не важливо,
що серце просить "міцно пригорніть".
Була колись вона така щаслива,
тепер між "ними" небо - цілий світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
Я не вірю в те, що ти мене забудиш.
Замалюєш "пензлем" посмішку мою.
І що сон посеред ночі ти не згубиш,
як блукатимеш зі мною у раю.
Як забудешся, то просто лиш омана -
бурь магнітних сітка, космосу полон!
Бо така любов не вицвітає рано,
коли порізно, та думами разом...
Не буває так! Брехлива амнезія!
Нагадали со́бі - гордість напоказ!
Але кожен з нас, розходячись, жаліє,
що не буде з іншими як в перший раз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2012
Подаруй мені "світло", бо в темряві
ще ніхто не лишався живим.
Я світитимусь, наче метелики
у польоті, у літнім нічнім.
Дай ковточок забутої радості
увібрати, - хоча б пригорнуть!
Не витримує серце, бо треба так,
щоб життя в самоті не забуть...
Подаруй мені те, що не купиться,
не продасться за купу срібла...
Щоб ішовши самотньо по вулиці -
я не змерзла і вихід знайшла...
́́́́́́́́́́́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Вичерпує весна потрохи рими.
Думки, мов хаотичний перший сніг.
Приховане - стає мені відкритим
без тактів, заборон або інтриг.
З-під пальців монолог стає дволиким,
шаржуючи в метелики слова.
Без розмірів в душі повинно крики
виплескувать, не ділячи на два...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012
Нанизала роси на своє обличчя
білосніжна квітка, - сонце на дінці!
Зашиває щастя міцно на сторіччя,
і не лишить крапки, мабуть, у кінці.
Пелюстки хитає вітер одинокий:
не любив, не любить. Що тут і гадать?
Вічність оминає й забере пороки -
серед світу марно милого шукать...
Нанизала роси, одягла намисто
знову наречена - молода весна...
З іншою не ходиш, граєшся навмисно,
і мене караєш, ніби прокляла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2012
Здається зайвою моя присутність тут:
ніщо не кличе за життя своє боротись...
Вже за спиною і не ангел, просто дух, -
і та чорнява усміхається навпроти.
Піти б за нею і не ли́шити слідів, -
її, холодної, вдихнути невагомість...
Душа марніє, значить - світ збіднів.
Я зникну геть, та що лишу натомість?
Півсвіту плаче, обертаючись, сміється -
такою, люди, є буденна стапричинність...
Але без мене і без вас все обірветься,
бо нитка довга, та знайдеться завжди кінчик...
Давайте жити, не ховаючись в самотність!
Бо темінь завжди поруч, навіть не гукай.
Бери за руки сонце - ось це невагомість!
Ти чуєш, бачиш! То цінуй цей рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2012
Ледь-ледь вловиму посмішку гойдає вітерець.
І знову ніч, і знову я - дрімаючий ловець.
На підвіконні складені написані вірші, -
десь з глибини озерної... дівочої душі.
Кришталь сховає сутінки в одну, на жаль, сльозу,
бо я вже не злякаюся весни п"янку грозу!
Мені б іще всміхатися, мені хоча б пожить!
Мені б ще закохатися, мені б ще полюбить!
Ледь-ледь вловиму посмішку твою побачу в сні...
Ескізами-портретами ти в серці і руці.
І знову тінь карнизами чіпляється моя -
ловець в своїй поезії, в житті - лише струна...
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
"Я люблю Тебе!" - які святі слова!
Наче пахнуть й колосяться вони літом!
Розведи руками небо, піди світом!
Хай пролог в тобі цвітінням ожива!
Мають крила люди білі, білі, білі...
Сонце витончено блиском осія!
Навпіл ділиться водиця і земля -
не самотні, не покинуті, - ЄДИНІ!
Марно жити, значить мати чорні крила.
"Я люблю Тебе" - такі пусті слова...
І така собі густішає смола, -
безнадійно завмиратимуть "вітрила".
Скільки щастя в тих словах, лише відчуй!
І не вір, що люди в світі не літають.
Є кохання, є любов - це певно знають!
А невдачі витри - просто відрахуй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012
Мовчанням сплітається біль і розлука.
І сонце здається напівзолоте.
Коли ж провесняність хапає за руки
- мужніше тоді я творю вар'єте.
Така необачна...Простіть - закохалась!
Душа розірвала нарешті нитки!
І досить чекати - я вічність чекала,
щоб втратити певно, і знову знайти.
Мовчанням сплітаються сльози від щастя,
коли мені ве́сну стрічати є з ким!
Така-собі, люди, дивачка-фантастка -
сьогодні я вітер, а завтра - лиш дим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Сумно без тебе, як в темряві,
тільки такій - неземній.
Небо захоплене нетрями
і без мрій...
Сльози гойдають під віями
світ безнадійно-пустий...
Я б паперовими крилами,
наче змій.
Щоб з висоти неосяжної
бачити, як ти ідеш.
Землю освячуєш фарбами,
наче фреш!
Сумно без тебе - не вижити...
Холодно - дме звідусіль.
Думку вплітатимеш тільки ти -
серця біль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012
Мінор, мажор, октави-перепони -
і все це є добором до життя!
То сходами до неба, то в полоні.
По колу повторінням без кінця!
То веснами, то зимами самотньо.
І в парі ніби, то чого нудьга?!
Для втіхи назбираєш що завгодно, -
душа і серце - то важка жага!
Мужніють сльози - не такі рясні...
Октави-перепони - така доля!
Десь глибоко вони-таки сумні,
ті очі, що сказали б всім "ніколи"...
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012
Бути вітром, стаючи навшпиньки.
Голки променів торкаються зіниць.
Хмари купчасті, мов білосніжні скриньки -
відкривають ранок свистами зірниць!
Тихі сутінки розмиті аквареллю,
й передзвонами синичними весна,
ніби ангелів спуска сюди - на землю,
трохи ніжна, трошки скута і свята!
І вуста шалено просяться на волю:
досить затінків - я мрію обійму!
Ми закличемо навшпиньки нашу долю,
ставши вітром із весною наяву!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
Спасибо всем, кто улыбается! Спасибо Вам!
За то, что боль перетереть смогли не раз.
Свое терпение - тончайшая соломинка,
уберегли, не побоясь смертельных фраз!
Вам небо синее, а звезды только яркие!
Была бы рада научится этих сил!
Чтоб улыбаясь под "холодными подарками"
меня изгнаньями мой страх не задушил.
Спасибо Вам, кто улыбается, не прячется!
Идет по жизни, по дорогам и морям!
Вы научите улыбаться! Просто нужно так -
идти мне смело не по тропам-фонарям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320937
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.03.2012
Ти така, як весна, зачарована!
В темноті відзеркалиш любов
і на поміч прийдеш знов і знов, -
сто обра́з, а ти зовсім не стомлена.
Де навчитися, мамо, прощати так?
Так як ти не втрачати надій,
спопеляти думок своїх рій.
Вірить в совість людей, у слова?!
Надто дикий стаєш і натомлений...
Егоїстів - куди не поглянь,
їхня правильність і море знань.
І вмираю так, мамо, докорами...
́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2012
Фотокартка у руках, і друг Поезія.
Нова зачіска очам відкрила світ!
Тільки той в альбомі вже на жаль не клеїться,
що відкрив для мене заборони плід.
Мелодійно, навіть деколи магічно
память пташкою згадає про любов...
То колись було, - тепера все так звично,
нагрівається лиш спогадами кров.
Надиха мене розлука на Поезію.
Дощ мерещиться, чи, може, наяву
я втопаю від діагнозу "депресія"!
Фото в рамочці - ось так і я живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2012
Ти вже не раз мене кидаєш поміж світу.
Посеред пристані, де ходять кораблі.
У тебе сонце у душі, а в мене літо -
дощем чи спекою стирає із землі...
Я так хотіла б посміхатися ненаграно...
Не засинати під шепіння мп3.
Хоча кохаю, та напевно маски зірвані, -
і мрії в попелі, і ти тепер не ти...
Вже в соте пристані відправлять екіпаж...
А в моїй гавані ніяк ще не розтане.
Чи то ти вигаданий, чи, може, міраж?
Чекаю вічністю, а серденько все в"яне..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2012
Мої мрії розлетілися, мов дим...
Із жаринок залишився тільки попіл.
Ще ніколи не боялася так грім,
і тепера без надії і без волі...
Мої мрії теж захоплені були
світом в темряві, акустикою ночі.
І я впевнена, що то приходив Ти,-
без свічок лишив холонути на площі...
Як ніхто - Тебе прощаю, то табу...
Мабуть, треба так, щоб мрії розлетілись.
Я хотіла жити, а тепер умру...
Бо із тисячі - один-таки змарніє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2012
Віддам тобі півнеба - забирай!
А хочеш, заховай мене у темряву.
Живи удруге, наче то мій рай,
оздоблений орнаментом і перлами!
Живи за мене, мов у перший раз!
Кохай, радій, будуй, ламай, що зламує!
Мій вогник-патріот уже погас,
бо віра теж згорає під обманами...
Живи удруге, наче то не ти,
а хтось сильніше разом нас узятих!
Живи за мене і будуй світи,
не так як всі, що помирають в "ґратах"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318794
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.03.2012
Сьогодні перший день весни! Яка мелодія!
Сумні зітхання змів легенький вітерець.
Вуста ванільні зачаровують - в полоні я.
І знов захоплена, як музою митець.
Сьогодні перший день весни! Святе пробудження!
Все по-новому, - не зустрінеш плагіат.
І навіть сонце теж здається, що розбуджене,
з новими силами навести всюди лад.
Сьогодні перший день весни! Пізніше сутінки!
Пухнасті котики в дарунок для душі!
Така закоханість! Такі веселі плутанки, -
ще не одних з"єднають десь-бо на межі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2012
Моє минуле буде тільки коло тебе.
Мої смарагди спопелятимуть лиш ніч.
Я знаю - боляче безкрильною із неба
кидатись камнем без душі, неначе річ...
Я віроломно ще живу, живу тобою...
Тужливим ранком забуваю рафінад -
рятуюсь знову незрадливою гіркою...
А розум згадує столітнєє назад.
Моє минуле буде завжди біля тебе,
поки ти спиш і поки ранками, як я,
гірку ковтаєш, спопеляєш моє небо...
Та пам"ятатимеш завжди моє ім"я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2012
Як же хочеться весни відчути подих!
У волоссі хай проміння заблищить!
І тоді напевне я згадаю ноти, -
розтоплю у серці лід - давно сидить!
Як же хочеться весни - вона прекрасна!
Як же хочеться кайдани розірвать!
Одягнутися по моді і контрастно, -
і душею і серденьком засіять!
Весно-весно, гей, приходь та не барися!
Меланхолії впусти в моє ім'я!
Щоб про мене хоч для когось збереглися
мої вірші, а не випите життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2012
Такий собі ти
Така собі я.
Ми ходимо разом й окремо.
І в кожного музика в серці своя,
і кольором різниться небо.
Та щось не витримує - вдарить обох!
Сплітається світ воєдино!
І пишеться новий,яскравий пролог
роману чи, може, картини.
А тих,що різнилися,мов не було,
і постіль на двох аж до смерті!
Чому ж ви були, як в німому кіно
глухі до кохання і вперті?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Твої руки пахнуть сонцем весняним!
Оченята знов в минулому застигли.
Я у місті, як Ти вдома - сиротин.
Кожен день шляхів важких ламаю кригу.
Віриш, мамо, я б все кинула, нехай!
Як набридло не потрібне те лупати!
Вередливе це життя - із краю в край.
То чому ж Ти маєш вік мене чекати?!
Старість снігу попритрушує в волосся...
Дочекайся, мамо, я таки прийду!
Бо я зовсім ще маленька, не доросла.
Я з Тобою разом мужність віднайду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Ти любив мене більше, а я...
ще вагалась, не вірила в щастя.
Я то поряд була, то ішла,
як фантастка!
Звечорілим віршем колисалась!
Тон за тоном - під серцем жила.
Ти кохав мене, я ж зневіря́лась, -
хижа пастка...
Обцілую вуста, наче вперше.
Голос з кров"ю - тремтить-цебенить...
Відпустила б тебе, та як завжди, -
"щось" болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
Лягає ніч шовковим покривалом...
Подушки намітає білий сніг.
І тихо-тихо, так магічно стало,
що хочеться ступати босоніж...
І ще один лютневий день погаснув,
притрушуючи з неба пластівці -
люблю тебе, зима, бо ти прекрасна!
То сірі, то молочні олівці...
Малює вікна невідомий майстер.
Куди тобі, епохо Ренесанс?
Лягає ніч шовкова - стигнуть фарби,
із дня у день повторюючи нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012
Чекати можна довго, навіть вічно,
кидаючи на долю: був-не-був.
Сьогодні я пішла, а Ти забув
очей моїх смарагди предковічні...
Сере́д ночей лютневих не знайти
спокою! Розпинає руки сніг -
і знов в душі чорти танцюють свінг...
Іду до Тебе, а чи варто йти?!
Полюбить серце іншого в недузі.
Загою шрам вином лише до ранку,
і поки згине світ - я до останку
скалічено кохатиму в заслузі!
І так ненадаремно ми зустріли:
я - долю, а Ти -ляльку для потіх.
Зірвав із неба чистий оберіг
для того, щоб Тебе тільки любила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012
Візьми мене за руку хоч ві сні...
Я бережно дышать буду тобою!
Візьми мене і просто поведи -
почувствую себя Твоей женою!
І темінь ночі - ляже виноград,
попробуем с Тобою эти гроздья.
Наві́жено охоплює парад -
срывая день, - по всюду только зори...
Візьми мене за руку - не пускай!
Останься диким ангелом, но рядом.
Я грішна, та обнявшись, лину в рай
и под руку, хоть в спину дует адом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2012
Я знову п"ю: чи то від лиха, може, щастя
скрипучу віхолу - холодну таїну...
І кожен вечір намагаюся прокласти
туди дорогу, де зустріла я весну.
Вікно розхристане, морозно, та нехай...
Я не боюся ні хвороби, навіть смерті!
Мені так хочеться відчути веснограй, -
його роздму́хати по всій, по всій планеті!
Стою нажурена я зовні, але Там,
десь не ховаючись розквітнула фіалка.
Я не боюсь тебе, зима, - не мій ти пан!
Вікно рохристане, мороз...Я вільна галка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Стікає ніч, - лягає сонце на повіки.
З під чорних вій нове прокинулось життя.
І чашка кави зранку - позитивні ліки!
Нова мелодія по радіо луна.
В клітинку зошит, а проте - це неважливо,
і в паралелях поміщаються думки.
Щоб об"єднаючись в одне казкове диво,
лишитись згаданим, можливо, на віки!
Це наче діти, і приходять від любові,
тяжких дипресій, серцем виплаканих сліз...
Вірші написані хоч на забутій мові,
якщо від щирості, то хай лунають скрізь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
Повій вітре, віджахнися та притихни!
Неймовірно осідає снігопад.
Тільки сидячи самотньо, навіть дико,
десь на дні дзеленькотить мій серце-храм...
Навесні, мов оживають кровотоки,
дихать легше, розхриставшись від вузлів!
А зима, неначе тягнеться сто років,
і здається, що осліп і онімів...
Ляже сніг, і вітер знову роздмухає...
Застигає кров у тілі. Гасне все...
Крім зими, мене ніхто не налякає,
навіть смерть здається - то таке пусте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012
Пролинуть роки. Світ прокинеться інакшим.
Бузок розквітне, наче вперше розквіта!
І будуть, люди, тут сліди зовсім не ваші,
і не поміченою стане самота!
Розтануть спогади глухі, сліпі і скупі.
Переливатиметься променями світ!
Земля очистилась - ходи собі роззутий!
І прийдуть нові і Сократ, і Демокріт!
Планета зватиметься, мабуть, "Янго́лія",
бо всюди янголи, - природні кольори!
Прийде Господь, запалить зірку їх Месія,
і Страшний Суд відійте на мільйон сторіч!́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311492
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2012
Я не умру без тебя в восемнадцать.
И буду жить хоть на зло, хоть на смех!
И будет свадьба, алтарь даже, платье...
Любимым станет иной человек.
А ты, как снег, с опазданьем, быть может,
сорвешься с неба, чтоб встретить меня!
Но я к тебе обернусь непохожой,
с каемкой гордости, верность храня...
Но лишь словам сохраню свою верность
(пускай ты первым разбил зеркала).
Я не уйду в восемнадцать бесследно, -
мне склеит счастье другая судьба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311396
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.02.2012
Який цей світ без Тебе? Який насправді він?!
Чи має він те небо? Чи є пташиний спів?
Дізнатись серце хоче і розум навмання
то криком, то шепоче "яке воно життя?!"
Чи, може, як у казці? Чи навіть у 3D -
Ти десь по той бік маски! Зніму - зовсім не те...
Зовсім холодний січень і дощова весна,
і не зустрітись літом, - Ти десь...Тебе нема...
Без Тебе світ - провалля! Прозоре небо - жах.
І чим вхопитись в далі, як привид у руках?!
Любов - велика сила! Єднає, убива...
І палить наші крила! Пече, мов кропива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2012
Повірю в зорі світанкові як колись
з тобою вірили! З тобою розділяли
пекуче горе щирим словом тай наскрізь.
А потім сутінками ранка вирували!
Ще на губах твоїх блищав травневий мед!
Рука в руці просила мов благословіння!
Село прокинулось тихенько де-не-де,
а ми удвох переплітали "павутиння"...
Ще жоден інший не кохав так свято, чисто!
Ще жоден інший аж до ранку не блукав!
А ми в любові - зачарованім намисті,
одне для одного, неначе ідеал!
Повірю в зорі вечорові, та, на жаль,
для двох закоханих тужливо вони світять...
Із "павутиння" в непрозорую вуаль
перетворилась і зима, і тепле літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2012
Не втриматись від спогадів ніяк!
Тобою пахне ранок. Навіть кава.
І навіть снігом вкутана земля!
Та все одно - цього мені замало...
Прокинувшись, неначе вечоріє...
Годинник на зап\'ясті \"тік\" і \"так\".
Без Тебе серце, мов цигарка тліє...
Ковтаю горизонт - гіркучий смак...
Не втриматись, немов сковзає льодом,
і падаю, на жаль, лише на цвях.
А ти, коханий, міряєш свободу, -
і клітку з пташкою несеш в руках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2012
Замітає зима, не жаліючи,
всі куточки. Встилає поля...
І пройшовши провулками, тліюче,
у вікні бачу гасне свіча.
Може в тому вікні хтось намучений.
Може хтось свою долю єдна.
А я йду скрізь метіль, бо так скучила!
Хоч навшпиньки зирну до вікна!
Як завжди я прийду, а там темрява.
Під ногами, немов ковила
підійма з диким вітром, мов крилами!
Полетіла б, та сенсу нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Ти щасливий нарешті! Радію!
Босоніж по холодній землі...
І хмільною у випитім сні
літаю...
Зникнуть тіні...В кутку вертикаль
заховає намріяне сонце.
І душа диким подивом в рай -
крізь віконце...
Прилетить. Кине шати свої...
Ти ж стоїш з своїм щастям навпроти!
І отець запитає "хто проти?" -
"не мовчіть"!
І ніхто в цьому залі святому
не перечить! Замовкну і я, -
хоч щаслива, та бідна швея
йду додому...
Босоніж по холодній землі, -
я побачила: будеш щасливий,
синьоокий козак, чорнобривий, -
та не мій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Досить мріяти! Досить! Не треба...
Набридає чекати міраж,
що зникає й з'являється в небі -
сутінковий в лапках "вернісаж"...
Ти далекий, - я вже зрозуміла.
І покірний таким, як і сам...
Я жалкую, що очі зустріла...
Та себе ж я віддам самотам!
Досить мріяти! Серце труїти
й обпікати надалі себе...
Ми з тобою вже глека розбили,
хоч клялись, що в обох "саме Те"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2012
Ми в полоні в зими сніжнобілої!
Огортає нас ковдрою сніг...
І здається, що наш оберіг
після осені, після зрадливої.
Ми з тобою стоїм, мов укопані -
крок у ліво, у право - сліди.
Так стояти б всю вічність - не йти!
Тільки я! Тільки ти! Зачаровані...
Хай приходить весна - обвінчаємось!
Я для тебе залишусь одна!
І яка там на дворі пора,
всеодно ми рідніше єднаємось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2012
Люблю, любитиму, любила
сьогодні, завтра, назавжди!
Ти так хотів! Не відпустила...
Не замітає сніг сліди...
Хоч де не йду, то бачу очі
твої не щирі... Та мені
байдуже, що-таки пророчать
сумні-одні, сумні пісні...
Мені не важко, мабуть, сильна,
розбила, вбила, відтяла
свою гординю!Так невпинно,
скороминуче й прожила...
І промайнув мій відлік швидко...
Як на землі, й тепер молю,
щоб вік дожив не в злиднях-крихтах!
Бо я й з небес Тебе люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012
Чужа душа, то, кажуть, ліс,
такий темнючий, злий і хижий!
Мов заборонений каприз,
бо обіймає його крига...
Та одиницям все ж вдається
розбити грати льодові!
Тихеньким голосом озветься
душа в напів холоднім сні...
А навесні під трель пташину
і не впізнати, не згадать
колись темнючі, злі стежини.
Тепер там цвіту не зірвать!
Тепер там янголи чарують!
Душа від світло-щирих сліз
навколо подивом дивує,
і не втече в дрімучий ліс!
І не було там, ніби болю,
вона навчилась мужньо жить!
"Коли впадеш, то я з тобою!
Життя одне! Чого тужить?!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012
Мне бы встретиться с тобою, хоть на малость,
на секунду, на минуту только бы...
Но упрямую и гордую усталость
не изъять мне из загадочной души.
Мне бы только на минуту твои руки
крепко-крепко сжать, хоть нет у них тепла...
Мы б , возможно, в этот миг - прекрасный случай
превратились оба в белых два крыла!
Полететь бы, да не знаю - где же силы,
где секунды, где минуты?! Пустота,
только ходит из угла в обратный угол
с моим образом совсем едва дыша...
Мне бы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307376
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2012
Ось чистий лист переді мною, мов ікона,
ще недоторканий, освячений, живий!
Коли напишу, то тоді вдягну корону
поета - лірика, поета-трударя.
Література гомонітиме стодзвоном,
перекликаючись, болітиме душа...
Моя ж брехня переплітатиметься хором,
а я й не знатиму, коли прийде межа.
Та геть фанатику! Нехай мені померти!
Гіпнозу досить, бо замучений народ!
Своїми віршами я хочу шкіру здерти
з того, хто з мови робить просто анекдот!
Горіти в пеклі тим месіям-генералам!
Нехай і я згорю, як правди тут нема!
Для них ми бидло, та смакують нашим салом!
За ними, Ідолами, це і не життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306704
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.01.2012
Хтось вночі торкнувся вікон
білосніжною рукою,
і невпевнено по стінах
швидкоплинною стрілою -
падав сніг...
В далечінь дивились очі,
і в захопленні чекали:
"Не тікайте, тихі ночі!
Ви хрещені мені стали
назавжди!"
"Як колись ви обвінчали
з непокірним, таємничим!
Але потім все зникали...
"Та напевно тобі зичим
тишини..."
"Не відкрию тих я вікон,
бо гвіздками вже забиті.
Залишайся, снігу, слідом,
бо давно бажання зшиті -
оберіг..."
"Хай атласом застилає
мою землю крем'яну!
Хай те чорне замітає,
доки трішки я посплю -
білий сніг!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012
Шум дощу… Як прекрасно, що ти його чуєш,
І що бачиш краплинки роси!
І навколо природа милує,
А мені – хоча б сни, хоча б сни…
Як чудово, що можеш кружляти
В ніжнім вальсі, в п’янкому танку!
І щоразу собі дозволяти
Чути музику тиху й дзвінку!
Як казково, що можеш співати
Ті пісні, що хотів би і я…
Але голос і слух мій проклятий,
І покинута світом душа!
Як погано, що кажеш – нікчемний,
І безсилий боротися, йти!
Але ти найщасливіший певно,
І ти зможеш хреста понести!
Я не падаю духом ніколи,
Адже вірю, що нам так щастить:
Бо мій дар – відчувати рукою,
Ну а твій – рахувати зірки.
Ми з тобою щасливі від Бога,
Недарма народились, зросли!
Тільки трішки інакша дорога –
Ти все бачиш, а я навпаки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2012
Прости, наполоханий холодом,
моїх болотяних очей!
Прости за життя, наче мороком,
різуче побила мечем...
Ти знай, я не випила радості...
Не треба мені дорікань,
що наші дороги не склалися
у вічність коханих зізнань!
Я буду сама, як пройдисвіток,
жорстоко-холодна зима!
А ти будь злопам'ятний, крихітко,
прошу, але ти - не прощай!
Убий ста гарматами мужності
гординю мою самітню!
Бо зараз - Царевич ти мудрості,
а я - тай нарешті втону...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012
Ти пахнеш росою ранковою,
хлібами і стиглим вином.
Літаєш вітрами нервовими
між правдою і диким злом.
До біса казковую музику -
не може змовчати душа!
Вкраїна, неначе у затінку,
відміряне мов дожива...
Та що ж Ви зробили, добродії?
Зім'яли її нанівець,
покорчили мову, - пародія
тепер для мільйонів сердець!
А ви, гордовиті, паплюжите,
і далі, ламаючи нас...
Кидаєте поміж калюжами
не впреше в свій "зоряний час"...
Зниділи мотиви народників!
Свята не чекаються... Вже
на кожного стільки "полковників",
що й подих не зробиш ти геть!
Хлібами зажовують свій народ,
винцем запивають "ганьбу"!
Господь обвінчав нас із Іродом,
щоб знали ми тільки журбу!
Народе мій щирий, отямлюйся!
Не дай на поталу себе!
Полковники названі каються,
хай знають, що кров синю жде!
Шевченко і Стус ще не вимерли,
знайдуться, кому не дарма!
Бо досить холонути зимами,
нам треба ще справжня Весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303918
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.01.2012
Уже снега, розправив крылья,
осыпят громкие следы.
И вот зима с потоком силы
укроет реки и мосты.
Хрустальный двор и сшиты хлопья!
Вот только кто же та швея,
не ошибаясь шьет похожи
все друг на друга? Красота!
Я не поверю, что бывают
черствы, холодны и слепы,
чтоб не увидеть, как летают
снежинки - ангелы святы!
И знаю точно - каждый любит
и Новый год и Рождество!
Порой поверит в сказку, чудо!
Неповторимо это все!
Мы все своей рисуем жизни
круги, и меряем чутьем.
А от зимы - никак не скрыться,
хоть шаг налево, - все же ждем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303775
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2012
Где найти мне предлоги остаться?
Не идти, не бежать в полумрак!
Где найти путевод, чтобы снова
оказаться в любимых руках?
На Земле, будто в комнате темной,
не открыть мне дверей. Не сомкнуть
своих глаз ожидающих чудо, -
и твоих голубых не забудь...
Отпусти мне грехи, может стану
я безгрешной - единой на мир!
А пока - я без сил твоих кану,
и стою на границе ста прирв...
Где найти мне предлоги, любимый?!
Чтобы легкой рукой отпереть
эти двери загадочно сильны,
пока нас не осилила смерть!
Обернись, - и не будь ко мне гордым,
я стою уж на самом низу.
Отпусти мне грехи! Верным словом,
своей жизнью тебе я клянусь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303766
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2012
Колись до зустрічі тяжіла, мов до мрії.
Безсонні ночі охопив твій аромат...
Але чому тепер самотність я лелію,
і лиш про неї всі бажання в зорепад?
В моїй душі, немов пройшли метаморфози.
І вже при зустрічі так хочеться піти...
І не болить, і не печуть гарячі сльози...
Я знаю точно, що мене ти не простиш.
Але чи винна я у тому, що зі мною?
І відпустити я не в силі, бо не йдеш...
Та чи залишишся щасливим ти зі мною?
Ти просто серденьком знидієш і впадеш!
Твоє "люблю" зриває тишу, гаснуть зорі,
а я, як вкопана, не знаю, що робить.
Коли в мені ти бачиш рай і бачиш долю.
А я не бачу в цьому сенсу навіть жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2011
Вустами шелестить самотня осінь
про обрії колись жаданих мрій...
В краю пустім зросли полинні сльози, -
на юному Чорнобильськім чолі.
Все стихло, все погасло і завмерло...
Годинники забули свій маршрут.
Лиш сонце дике направляє жезлом
свої проміння на цей край чомусь.
Зігріти хоче кинуті простори,
ліси густі, як море всі поля!
Вже вкотре осінь "настилає гори"!
Вже вкотре спить самотняя земля!
Ніколи я не вірила, що може
навколи бути дика самота.
Чорнобильська пустиня! Боже! Боже!
З пори тієї привидом шуга.
Поснули й ті, кому було за щастя
прокинутись і мчатись в темну.
Фундаментом життя комусь закласти -
вони герої, врятували "січ"!
Вже вкотре осінь скине своє листя,
неначе теж фундамент заклада...
Над Припяттю любується в намисті
калина, може, матінка чия...
А там зима на конях гордовитих
розсипле, засніжить і захова
простори, мов широкі білі крила,
широкі крила птаха-журавля!
Замріяна природа! Дике царство
чи кинуте, можливо назавжди.
Для того це життя, щоб, мабуть впасти,
воскреснути і заново іти!
"Чорнобиль", а в народі "чорна правда",
недарма, як гірка полин-трава.
Здійснилася біда з пороком в завтра,
не вигадка, історія така...
Не вигадка й про те, що воскресають
із попелу, із бруду, із землі.
І ти, Чорнобиль, назовешся раєм,
розквітнеш цвітом вишні навесні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2011
Бросает жизнь из края в край,из ямы в яму.
Не существую,не дышу и не живу.
Вы знайте все-любви достойна только мама,
и только мама отведет от нас беду..
Порой от нас мятежных ждет она хоть слово
и руку теплую - обнять за хрупкий стан.
Ты привела меня у жизнь - я к ней готова,
но не готова излечить тебя от ран..
Сказать 'прости' наверно будет слишком мало..
И сколько раз я обижалась не за что.
Моей любви сердечной ты достойна,мама,
ведь заменить тебя не сможет мне никто...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2011
Отцвели во дворе хризантемы,
и в глазах небо синего льда.
Видно скоро зимы карусели
закружат и тебя и меня.
Видно осень уже по-немного
улетает, забрав желтый лист.
Забывает на год все дороги,
- остановки не даст только жизнь!
Нам с тобою теперь только зиму
пережить бы и встретить весну.
Чтобы вновь расцвели хризантемы
в нашем сказочном, тихом саду!
Лишь бы только любовь не остыла,
от сиротства не гибла душа...
Жизнь идет - значит нами любима,
значит стоит еще нам дышать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287984
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.10.2011
Мій сонячний,мій зоряний,єдиний!
Ось так-бо я звернусь до тебе. Знай,
в поезії і пісні лебединій
писатиму про тебе і твій рай.
Повторності твоєї не зустріти
ні в усмішці,ні в поглядах чужих.
І душу ти примушуєш бриніти,
коханіший,
від образів святих!
Сама себе спіткаю у провалля,
коли тобі дарую власне 'я'!
Хіба ж колись любов така минає?
Невже зректися може нас земля?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2011
Колись блукав в полях безкраїх дикий вітер.
Понад ставами колихались комиші.
І було вдосталь всім землі,і вдосталь світла.
Життя природі всій припало до душі.
Пташки у небі,мов орнамент рушнику
ставали рідними,окрасою і даром.
А десь у селах,у затишному кутку
пісень ніколи не здавалося нам мало...
Ми все співали про квітучий вишні сад,
про одиноке нерозділене кохання.
Про тих щасливих,хто потрапив в зорепад
ночей вкраїнських,оксамитових до рання!
Часи ж приводили з собою нові стани,
нові герої під "диктовку" розцвіли.
А ми,народ, все піддавалися омані,
така ментальність(ми давно такі були).
Могли і батька в Соловки,і матір в тюрми.
Себе ж возвишено підносили сія!
Та прийде Суд і розлетяться світом сурми.
Хоч перед Богом присягни,"що то був я"...
Ти згордував своїм початком в цьому світі,
і навіть пісню - Божий дар ти не згадав.
І хочеш жити,щоб тобі всміхались діти.
Чому навчиш ти їх?!Твоє ім'я-ганьба!
І ось дванадцятий вже рік гряде,ще трохи,
можливо,жити будеш,а можливо ні.
Та хоч в останнє не назвемося Солохи,
а уквітчаємо в останнє дар-пісні!
Не будь байдужим,українцю,до розмови,
і на поталу не віддай свою рідню.
Бо ще співати нам,бур'ян полоти в мові,
і прославляти Україноньку свою!Себе ж возвишено підносили сія!
Та прийде Суд і розлетяться світом сурми.
Хоч перед Богом присягни,"що то був я"...
Ти згордував своїм початком в цьому світі,
і навіть пісню - Божий дар ти не згадав.
І хочеш жити,щоб тобі всміхались діти.
Чому навчиш ти їх?!Твоє ім'я-ганьба!
І ось дванадцятий вже рік гряде,ще трохи,
можливо,жити будеш,а можливо ні.
Та хоч в останнє не назвемося Солохи,
а уквітчаємо в останнє дар-пісні!
Не будь байдужим,українцю,до розмови,
і на поталу не віддай свою рідню.
Бо ще співати нам,бур'ян полоти в мові,
і прославляти Україноньку свою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2011
Лиш тільки день дано зустрітися з тобою.
Печаль і туга виливаються слізьми.
Моя любов невпинно проситься на волю,
щоб долетіти,милий,до тебе прийти!
Ось так обняти серцем і зігріти словом,
неначе вперше,любий,я тебе знайшла.
Не приховати на чолі рожевий сором,
те хвилювання відчува моя душа...
І ми закохані з тобою до нестями,
до капілярчика,до вени,до крові!
Я знаю точно,що пов'язано між нами,-
це зветься раєм і на небі й на землі!
Судилось в долі розтаватися на тижні,
і кожен день без тебе,наче все життя.
Де б не була,я не забуду очі сині,
твоє волосся,запах і твоє ім'я...
Мені сімнадцять,та я вже клянусь тобі,
який мій відлік,та прожити коло тебе.
Нехай нас ангели вінчають на землі,-
одне повітря нам двох і одне небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2011
Я вас любила,мій єдиний,по причині
палкого серця не байдужого мені.
А ви минаєте мій погляд по стежині
за руку з іншою в солодкі ночі-дні...
Я називатиму на ви,бо поважаю
имя величне на всі сторони Землі!
А все ж тримаю,все ж тримаю,все ж тримаю
надію близькості,як ластівку в руці...
Ставали рідним ви мені лише ночами,
у сні,як Божа благодать,у суєті.
Де ми навшпиньки зустрічалися очами,
але здається наяву були не ті.
Не стану я така щаслива,як хотілось.
А ви усміхнений і викоханий всяк!
Дасте серденьку зрозуміти:'НЕ СУДИЛОСЬ!'
і вже до іншої питання,згоди знак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2011
Відгомонів медовий спас і літні роси.
Відшелестіла юність буків та дубів.
Тепер до серця,не питаючись, приходить
журба осіння без привіту і без слів.
Ось так укупі покидають ці краї
красуні-ластівки - провісники весни.
А ми все дивимось і кажемо "Свої
у небесах зникають-губляться сліди".
Розвісить флаєри казковий вернісаж,
щоб закохатись нам у сонячні відтінки.
І не змовчавши,дарувати цей пейзаж
в щемливих віршах,у ефірі,на пластинці.
Розмиє золото дощами без кінця
казкова осінь-мудра жінка-чарівниця!
І лиш змовчать на мить старіння всі серця,
заколоситись щоб весною,мов пшениця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2011
Відкрити навстіж вікна.Всюди
нехай гуляє буйний вітер.
І це не сон!Це просто літо-
серпневий подих в вільні груди.
Це лиш вночі буває.Рідко,
щоб чути голос сонних зір.
А ти один в кімнаті-звір!
Що в всьому бачить свою рибку...
Впускає ніч журливі ноти,
і мов серпом посеред тиші.
І спить все тіло,серце лише
іще вагається:'ну хто ти?'
А серце б'ється об неволю,
полон думок,полон чуттів.
Щоб хоч у зорях він зустрів
сузір'я рибки-свою долю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2011
Не повернусь до тебе довгим коридором,
тонкими сходами, як клавiшi твоi*.
Тепер я вiтер, одиноке тихе соло,
струна обiрвана в закоханiй душi...
Лише вiдчую дотик зимнього польоту.
Застигли очi без романтики й пiсень!
Де дiлось щастя - зачарованii* ноти?
Що стали зiркою, коли розтанув день...
А я пiшла не зупиняючись....Так треба...
Недовиконувала вiденський свiй вальс.
Тeпер згубила Богом дане менi небо -
свою мелодiю навiк i на весь час...
Душа покинутим iскриться фортеп'яно,
а серце каже, що я вже не повернусь.
Була з тобою у дуетi, - вже не стану,
лише зi смутком в тихiм соло я зiйдусь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2011
Два солнца, два берега, две тишины,
когда сойдутся в едином.
Под брызги и музыку теплой волны
два сердца возьмут поединок.
Не раненым словом, не сломанной клеткой
тиши разойдутся сонеты..
Два солнца влюбились, не прячутся где-то,
они, словно муза с поэтом!
Начнется повсюду создания света,
качнутся небесные дали.
Два солнца сомкнутся, как будто комета
с каемкою желтой вуали..
Все знают и слышат, что где-то стучит
биение метра об волны.
Одно - загордится, второе - смолчит,
и быть навсегда невозможно...
Два солнца, два берега, две тишины
уже не сойдутся в едино...
Придется лукавить в рассветах весны,
и встречах луны-паутины...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271216
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.07.2011
Ни шагу назад, а только вперед!
Вперед! В мятежную жизнь!
Мечты-звездопад, и наоборот...
Таится в тебе тайный смысл.
Не бойся идти, упасть в полумрак,
и даже исчезнуть на годы.
Пусть жизнь на мгновения станет, как враг
и спросит не радостно: "Кто ты?"
В дороге идущий осмелит бороться,
сломает канонов круги.
И даже пускай терпение стреться,
но стимул держи впереди!
Себя воплоти в жестокую жизнь,
дай воле взлететь, как победе!
Дорогу идущий осмелит, как смысл
цвести-утверждаться на свете!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270848
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.07.2011