| Сторінки (5/447): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Цифри, саме вони в більшості випадків дозволяють виміряти результат. Ти підріс на 10 см за останній рік, чи схудла на 10 завдяки неймовірній дієті за півроку. В школі та навчальних закладах результат наших знань оцінюють теж цифрами. І ось успішні відмінники, йдуть на роботу, де обіймають діаграми, виконують поставлені плани, та складають прогнози у цифрах. Все частіше люди бачать відносити теж у цифрах… «Я з нею вже 2 роки, витратив безліч коштів та щось і такому форматі»…І досить часто тобі звісно якщо ти не виконуєш поставлених цілей, планів кажуть, друже ти аутсайдер. Я коли чую такі слова, лише усміхаюся. Скажіть як можна в цифрах оцінити допомогу співробітнику, тепло від сказаних слів у необхідну мить, чи користь від проведеної командної роботи в яких ви гартували дух колективу???
Справедливо когось критикувати за результат, коли всі операції виконує лише одна конкретна людина. Однак коли на процес впливають безліч факторів, в тому числі погода, людський настрій, та різний рівень професіоналізму твоїх колег така оцінка помилкова по своїй суті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016
Напевне одна з головних проблем сьогодення, яка спричиняє безліч кризових моментів і негативних сценаріїв розвитку різних ситуацій, це наш «коханий» егоїзм, а саме те, що через призму власних інтересів ми зовсім не враховуємо інтересів суспільства та держави. Ми всі хочемо, щоб просто зараз, вирішилась наша маленька проблема, а всі решту нехай почекають, вони нас не хвилюють. Жити одним днем явно нераціонально і шкідливо для себе. Якщо навіть сьогодні у тебе все чудово, просто задумайся, що буде через тиждень. Є кілька яскравих прикладів, сусідня країна надала в оренду Китаю свої північні землі, і в результаті проведеної роботи на даних землях, нічого не можна буде вирощувати протягом 30-ти років, оскільки відбулося повне виснаження ґрунтів. Також цікавий факт той, що у бюджеті на 2016 років дана наддержава заклала 3145 трлн. рублів на національну оборону а на ЖКГ, освіту, охорону навколишнього середовища, медицину, культуру та спорт 1235 трлн. рублів. Веду до того, замість того щоб розвивати життєво важливі елементи для держави, політикани турбуються про власну безпеку та рейтинги, закривши очі та совість від реальності. Руйнуючи усе власними інтересами, вони просто ще на день продовжують бал на кораблі, що тоне. Не повторюйте таких критичних помилок, інвестуйте у соціально необхідні сфери, не обмежуйте себе лише собою, а для початку хоча б спробуйте подумати для інших…і можливо справді в нашій країна буде краще жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016
Сьогодні зима прокинулась раптово
А я прикинувся що не відчуваю холоднечу
Ти… А ти прокидалась поступово
Заповнюючи мою внутрішню усю цю порожнечу…
Інші люди гримали дверима, звуками руйнували тишу
А я вслухався у теплу пульсацію твого серцебиття
І знав, що тебе збережу та міцно заколишу
Розуміючи, що нас уже багато: ти, я та мале дитя…
Пробач мене за ейфорію
Дякую за шанс блукати коридорами тепла
Я і досі тобою так хворію
І як пустеля чекаю свого джерела…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
https://www.youtube.com/watch?v=CVGYidotX_A
Подивіться відео і поставле лайк :)
Це для підтримки друга, він про це не знаю
ВЕЛИКЕ дякую
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016
Вибір це особиста справа кожного
Тихе життя та спокій це шанс
Уникнути тривожного
Дзвінка свідомості, і розпочати дисонанс…
Реальність здасть позиції, лиш тим
Хто не боїться одкровень й конфліктів
Для того, хто не вважає все простим
Тому хто не буде чекати шансу, й кусати потім лікті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016
Про те, що зможеш вернути все назад - забудь
Повір зусилля зцілити рану, яка смертельна - зайві
Всі кроки пройдені повторно, лиш час крадуть
З темряви яка вже й так панує, ніяк не вийде сяйво…
Ти залежний від синдрому нав’язливих ідей
Необережно пірнаєш у життєві хвилі
І так тікаючи з дурдому, де божевілля не трофей
Поступово завмираєш, по закону штилю…
А пам’ятаєш як колись, завзяттям брав вершини
Вірив, відчував себе живим, і душа раділа
Так буде ти повір, я знаю серце твоє пташине
Вже вистачає бути дурнем, просто берись до діла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015
Час уповільнює твій шлях угору
Життя унеможливлює завершити те що розпочав
Поступово втративши опору
Ти розумієш, що треба вже вертати все, що позичав…
Тебе вже не цікавить шарм чарівних леді, чи смак терпкої кави
Лише бажання залізти в ностальгію
Скажи друже, ти сам собі злукавив?
І влаштував сон чи вічну летаргію…
Ти ростеш але на жаль не виростаєш
Шукаєш змісту там де лиш пісок і вітер
І пройшовши по вугіллю, знову повертаєш
Назад в надії, що зрозумієш предків заповіти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015
Запалюй собою кожну мить
Йди назустріч мріям
Дихай любов’ю що п’янить
Запам’ятай в тобі живе стихія…
І коли ти майже на межі
Скривавлена від ран і болю
І все навколо фальш та міражі
Ти не здавайся, продовжуй вірити у долю…
Мої вірші несуть переконання
У те що, меж немає і можливо все
Мала хватає нити, й викинь усі ті хвилювання
Любов і віра це те що нас завжди спасе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015
Отож шановні друзі, не буду приховувати що я практично всіх радий бачити, окрім однієї неймовірної істоти, так так це про тебе вовчику. Звісно всі ви чудово інформовані про ситуацію в Україні, в нас йде війна, і причина цього яка вміє гарно жартувати і нічого більше знаходиться посеред нас, в мене до вас буде ряд прохань і пропозицій, однак скажу наперед навіть якщо ви нам не будете допомагати, ми самотужки зі всім впораємося, це доводить наша історія, Україна і Українці неодноразово воювали за свою незалежність, і ми нікому не дозволимо плюндрувати землю за яку наші пращури заплатили власною кров’ю і життям, треба то ми ще не раз зросимо її для початку ворожою кров’ю а потім по необхідності своєю, щоб маки росли а з ними Батьківщина. Але давайте ближче до суті, сусідня країна охоплена параноєю одного хворого хлопчика, який є трішки навіженим і явно психічно хворим, у нас є чудове прислів’я: «В одній краплині можна побачити весь океан», так от нібито «братський» народ, такий самий як і його «царьок», з яким нема про що говорити, тому сьогодні дискусія буде тільки з вами друзі. Хочу згадати про хорошу біблійну історію про Давида і Голіафа, де у нього не було шансів, але з вірою у Господа у те що він робить, він з одного точного удару пращею знищив того недоумка, в принципі висновок логічний, однак додам що Українці радше помремо чи будемо рабами. Я знаю що нам зараз важко, готуйтесь браття буде ще гірше, адже ворог сильний, хитрий і підступний, але це не означає, що ми його не подолаємо. Любий «друже» я тобі не розповідав що я постійно згадую дві пісеньки які є гостроактуальні одна з них торкається особисто тебе, там тебе називають по імені, твоєму справжньому імені, по якому ти відомий по усьому світу, і так ти справді популярний, там ще приспів такий класний «ла-ла-ла-ла», друга гурту «Бумбокс» пісні не пам’ятаю, але слова так, «мені б москву бетоном залити», але тут є невеличка поправка треба не тільки одне село залити а всю територію яка заражена вірусом ліліпутії. Тут і ще одна ремарочка стосовно твоїх похорон, звісно ти вже ходяче зомбі, яке як паралітик в конвульсіях хапається за рятівну соломинку над прірвою у пекло, весь мій славний народ давно тебе поховав, а твої прислужники точать ножі, щоб заколоти тебе як свиню, тебе ніхто не згадає добрим словом, ти нічого не залишиш, окрім горя й зла, а ті хто тебе підтримують явно убогі духом і розумом будуть поколіннями розплачуватися найдорожчим, ти другий сталін чи гітлер, і то навчене в них честі більше ніж у тебе, тебе вже зачекалися на тому світі. Тому невротику не бери в ротик те що не можеж проковтнути, Україна буде для тебе тою кісткою, яка стане в горлі, і твої юні ніжні дівочі легені, не отримуватимуть кисню, все лише попереду, АТО не буде, тільки смертна відплата…
Дякую усім за увагу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558995
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.02.2015
Я люблю максималізм.
Коли небо твоєї реальності справді безмежне, коли твої амбіції і бажання знаходять підґрунтя. Коли мріяти можна, бо вони збуваються. Буває усміхаєшся і все можливо, це оптимізм.
Я люблю максималізм.
Я вірю у мету і у будь які методи її реалізації. Коли відчинені двері навколо, коли немає чогось незрозумілого чи важкодоступного. Бажання -> Ціль -> Результат. Я знаю що всі навантаження витримає психіка і організм.
Я люблю максималізм.
Коли у твою буденність, у сталий хід речей свіжим весняним подихом теплого вітру вривається Вона, коли Жити означає Бути поряд, там вже немає прощань, а існує тільки невагомість, і літати справді просто. І ще я вірю в ЇЇ героїзм.
Я люблю максималізм.
Інколи слів недостатньо, пусті звуки чи вербальні вибухи речитативу не несуть змісту, тоді наступає черга кольорам, улюбленим композиціям, фантастичним картинам, творам історії чи архітектури. Колорити цих коктейлів можуть іноді сказати більше ніж банальні речення. Це багатогранний механізм.
Я люблю максималізм.
Буває що ти відчуваєш, що ти не керуєш власним життям, замкнений у цій фортеці часу й простору. Коли відкривати вже нічого, білих плям на мапі немає, і легені все менш вбирають рятівного кисню. Мисли по іншому, відкривай нові значення матерії, проживай ті самі дні у найкращому ракурсі, не обмежуй себе демо версією, дозволь собі торкнутись і відчути більше, це мій реалізм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2015
Озираючись назад, у пошуках надії
Шукаючи себе у власному житті
Прикро розуміти що час розвіє
Пісок реалій, й кине в обійми самоті…
І буде психіка страждати, через нерозуміння
Одвічні «кофлікти інтересів»
І кисень для легень стає тоді камінням
Замкнутий простір болю й стресів…
Якраз тоді в «чудову мить» ти усвідомиш
Колорит життя й свою дорогу
І хоч цей тягар принесе судому
Ти будеш йти вперед і дякувати Богу…
за віру в краще…шляхом змін…
повір і лиш тоді піднімешся з колін…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Ти вже чекаєш снігу так нетерпляче
Визираєш за ним у вікно
І вже мариш літом жовтогарячим
Бо зараз зігріває тільки вино…
І знову у грудні, серце воскресне у грудях
Буде співати пісні голосні
Ти усміхнешся, бо тепло є у людях
Я якими ти є у дружбі тісній…
І нехай хурделиця закриє дорогу
Холод провокуватиме грип чи застуду
Пам’ятай тобі є кому прийти на допомогу
І сказати: «Кохана ти новорічне 4удо»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2014
Блукаючи серед паралельних коридорів
В пошуках бажання, вірності та розуміння
Я бачив брехливу гру людей - акторів
Які за блиск монет впадуть на поклоніння…
Я вже втратив віру, мій дух вже приземлився
І тут раптово щось відчув, тепло і доброту
Прийшов, побачив, зрозумів що не помилився
І побіг по хмарах вверх на висоту…
Ніколи не впадай у сумнів, не здавайся, рвись угору
Нехай лиш справді хвилює обставина ця
Вір у світло, розум, не втрачай опору
Будь з нею разом, і до переможного кінця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
НЕконструктивний діалог…
(сценка з претензією на хамство)
- Привіт недоумку…
- Наставте мене на путь істинний, дайте розуміння галактичної премудрості, о Великий…
- Я нічого тобі розказувати не буду, якщо мої долоні не відчують вагу бронзових монет…
- Мені звісно казали, що ці приватні уроки не є безкоштовними, можливо видасте мені знижку, я проживаю в чорнобильській зоні…
- Це все пояснює, однак ні, плати як всі, тариф стабільний…нуж бо позолоти ручку…
- Ех..в цьому світі немає справедливості…
- Що ж, я слухаю твою проблему…
- Все почалося, ще від того часу коли я був маленьким, і моє серце було відкритим для світу, я зустрів її, і вона забрала в мене душу і мій велик, з того часу я не можу вірити їм, коли я намагаюся поспілкуватися з цими фуріями, в мене пересихає в горлі і дуже хочеться випити холодного і освіжаючого Спрайту, ось до речі він зі мною, але напевне ближче до суті, не так давно я зустрів одну дівчинку, і вона мені нагадала сонце, безмежність горизонтів, і надію, я найшов в собі сили і поговорив з нею, але вона скеля, об яку розбивається моя логіка…я можливо і хочу більшого, але боюсь…напевне винувата та бісова дурепа яка вкрала мій велик, і я так не навчився тримати рівновагу…ось ніби все…що ви скажете мені о Премудрий?!
- Ще до початку створення світу, Господь наплював на нас з тобою, щоб ти краще розумів приблизно так – «Тьху» , і розділив одну істоту на дві половини, і вони хочуть утворити одне ціле але їм не дано це зробити, лише інколи є моменти коли існує справді гармонія…а от стосовно велика, це просто капець, їй треба було маленькі ручки вивернути щоб та паскуда такого не робила, моя колишня теж спробувала розвести мене як пачку юпі на відро води, але все вийшло не так як вона сподівалася, ну от тепер я її сутенер, але добре давай вернемся до твого питання…моя тобі порада ти просто дій, як вважаєш правильно, тобі не потрібні мої поради, і когось не слухай, навчись бачити серцем, і тоді твоя дорога буде рівною…
- Так подай мені спрайту, а то запарився тут з тобою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014
Коли я помру
Це реально буде тру
Розвій мій попіл понад небом
Бо жити принаймні зараз так ганебно…
Не потрібно сліз, чи сумних очей
Я вже невагомий, граюсь з вітром
Пам'ять про все, вічності трофей
Це вже кінець, лиш вимкни світло..
Не знаю змінимо ми цей світ чи він можливо нас
Однак усміхнусь смерті прямісінько в обличчя
Навіть якщо мене не буде пору4, знай вогонь не згас
Якщо ти крикнеш, я вернуся…навіть з потойбіччя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Ні слова, мовчки, натяк на «game over»
Але ж як мої старання і зрештою «level up»
В моїй галактиці ти як «supernova»
І просто неймовірний ефект як «drug»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014
- Привіт, чому до мене не пишеш і не дзвониш? Забув про мене? Що сталося?
- Звісно, щось сталося, завжди щось відбувається)
- Не нервуй мене, а чітко відповідай на поставлені запитання!
- Звісно я можу бути банальним і сказати, що я на роботі, зайнятий виконанням своїх професійних обов’язків, і реально часу немає…однак я не хочу телефонувати тобі після роботи, моя карма прагне відпочинку і їжі…після трудового дня болять вуха і горло, а язик прилип до піднебіння, і засинаючи в маршрутці я бачу кольорові сни…
- Не виправдовуйся, я тобі не вірю, якщо не дзвониш значить не любиш і я для тебе не важлива…
- Моє серце завжди ловить твій ефір, і я постійно відчуваю тебе, і знаю підсвідомо що з тобою все гаразд…Насправді я люблю бачити тебе вживу, обіймати тебе, запускати руки у волосся і у теплі кишені, лоскотати тебе, знущатися і робити капості…Коли я маю вихідні, я свіжий, виспаний, не голодний, не думаю про рутину, і тоді всі 100% мого часу і думок орієнтовані на тебе, тоді наша взаємодія виходить на нові рівні ефективності…і чуттєвості…тому не ний, і візьми салфето4ку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014
...це ж очевидно наш народ завжди дихав свободою, а клятим сусідам це завжди не подобалося, ЯК ТАК МИ ПОСМІЛИ???, любі мої ваша псевдонація приречена на деградацію, історія запамятає ці події як відствоювання своїх прав і незалежності рідної землі, а хтось як був ху*лом так і залишиться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2014
Я пізнавав цей світ навпомацки, щосили заплющивши очі дозволяв пальцям проникати у незвідану темряву, у мене й до цих пір залишилася звичка, коли я вертаючись додому бачу перед собою рівний шматок бруківки я йду вперед, долаючи страх і сумніви, що от – от, об щось вдарюся…можливо це дивно однак мені стає легше…я підсвідомо стаю сильніше і мабуть більш впевненішим…знаєте, ми всі такі мандрівники у темряві життєвих реалій, багато з нас боїться власних тіней, важливих рішень та вчинків, ми ховаємося і озираємось в надії, що за нас хтось все вирішить і допоможе…як наслідок ніякий «дядечко» не приходить і нічого не змінюється, все летить у вир паніки і нервостресів…ось тому кожного дня, випробовуйте себе на міцність, особисто я щовечора йду ось так на кілька кроків уперед…і знаю що все буде гаразд…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014
Коли понеділок підступно підкарається до трішки зачиненого вікна, він долає цю несерйозну барикаду і заповзає у ще вчора затишну кімнату, кров наших вихідних починає пульсувати у буденних проблемах, в когось з нас робота, хтось її міняє…але не варто забувати хто для кого, ким являється…я похапцем потягую дуже дивну арабіку, в той час коли ти собі заварюєш другу порцію цього напою, мої переживання діляться на три, а позитив примножується, бо я люблю відпочивати, але ще більше працювати, ще лягаючи спати я наперед продумую, тактичні схеми моїх контрнаступів на тиждень наперед, розділяючи свій життєвий вимір на просторові локації, в яких бурно проходитимуть ярі конфлікти за участі авіації, нанотехнологій, і синтезу усього самого смертельного, що могла придумати людина…твій конфлікт інтересів зростає бо я з то4ки зору логіки роблю усе правильно, але твої емоції обурюються, і починають матюкатися зливою і холодним буревієм…мені не подобаються бджоли і можливо я зовсім не адаптований до життя на периферії, але і ти дівчинка осінь, яка боїться блискавки ще більше ніж грому, через ряд уявлень і причин, що поховані у попелі минулого…я тільки усміхнуся, бо ці всі оказії і називаються життям, і скільки ти б не хмурилась, і твоє небо не було б пахмурним, вітер змін змиє це все свіжим потоком повітря…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014
Замкнений простір
Від’ємні надії
Все завжди не просто
А я посміхаюсь і тихо радію…
Сповіді закінчились
І рука згасила свічку
Ми вже навчились
Проживати день як п’ятирічку…
Покоління поклоніння ідолу матеріалізму
Дешевому пиву по акційній пропозиції
Всього чого досягли - це «пофігізму»
І звикли коли усіх ї*уть по черзі, і по усім позиціям…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014
Коли хтось від страху вимикає вдома ліхтар
Свідомо закриваючи двері перед рішучістю
Боїться підкорювати небо, неначе Ікар
І зіткнутись із хмарами чи неминучістю…
Того, що справді має силу небес і волі людської
Віри у себе, можливість змінити гардероб у житті
Здібності руйнувати стереотипи, неначе вежі величної Трої
І як Христос нести це вперед, на собі, як на хресті…
Це кредо бути сильнішим за всіх і всюди казати правду у вічі
Принцип дієвий, без фанатизму і течій тих помилкових
Він стадні інстинкти духом своїм покалічив
І в венах від предків не випадково…
Часом усвідомлена, нацією вгодована, і незабута ніколи
Це боротьба, за своє, за рідне, за світле майбутнє
Цей народ ламав і нищив чужі всі престоли
Він був, є і буде незламним й могутнім…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2014
Тобою б можна назвати безмежність невідомості, яка інколи домінує у моїй свідомості…в опціях твого вереску, я найду інший варіант звучання сопрано який розливається приголосними на не повністю розстелене ліжко…ти знаєш, я ніколи не зможу тобі розказати про весь цей біль на безлюдних вулицях, самотніх перехрестях, де колись падав рясний, щедрий дощ емоцій…і за склом запотілої маршрутки, виднілися обличчя усміхнених людей…зараз все стихійно, гармонія є тоді коли я маю можливість ризикнути поміряти твою сорочку, бо свою випадково забув, або ж просто мовчки споглядати з твоїм рівним диханням, коли Морфей бере тебе у свої обійми, і коли весь колапс прожитого дня розгладжується на твоєму прекрасному обличчі…щастя, воно у розумінні найближчої тобі людини…
Розумієш???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014
Я буду говорити з тобою в темряві яка ото4ує всіх нащадків Адама і Єви, і тільки твій сміх розливатиме промені світла у порожні келихи, після першої чарчини я буду проголошувати нашу з тобою незалежність, тікати у кулуари з меморандумом на якому кров’ю заприсяглися бути удвох, ця мить була пострілом з вибухами і твоїм дівочим зойком, яка розірвала цю матерію тиші…кожного дня, я зауважую в тобі все сильнішу концентрацію сили та цілеспрямованості, ти заражаєш мене своїм прикладом до самосцілення власних проблем…тебе життя немало покидало і вітер реальності не раз прогинав дерева твого ві4нозеленого парку, але ти вистояла, тому якщо ти вже пройшла ці всі катаклізми, я також зможу усе, і дякую мила, точніше ПРЕВЕЛИКЕ ТОБІ спасибі, за повернення моєї віри в себе…тепер я готовий на все…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
Я починаю вірити у сьогодні, коли у мене за пазухою лежать твої вологі салфетки з запахом імпортної полуниці…і коли долоні починають волати про сухість, я згадуючи тебе освіжаю їх ароматом цих завезених із – за кордону ягід…зі мною ще такого не бувало, коли розділяючи тишу, я вчився говорити з твоєю юною душею, вона у тебе дика і нестерпна, але у цих немарних дебатах ми знаходили слизькі компроміси…знаєш так цікаво, з нею легше домовитися, аніж з тобою…хіба не дивно?
Мені ніколи не набридне те що ти кормиш мене поцілунками, і агресивно заливаєш в горло ніжність…після кількох ковтків, я мовчки згоджуюсь на евтаназію, щоб перенестися у вимір вище, де все сповнено спільною ритмікою, у якому я роблю крок, після того як зробиш його ти, де любов – Бог і найцінніше що може бути…і хоч я буваю нестерпним, особливо після того як добряче відпочину, ти всоте, втисячне пробачиш…бо торкаючись моїх рук, твоє тіло захоплює мелодія спокійного бризу, і хвилі розгладжуються на океанах твого обличчя, і усмішка сонцем ковзає по зеленій воді твоїх глибоководних очей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014
Спілкуючись уривками недопитої робусти
Душа тікає крізь пальці ген за обрій
Ти вмієш усміхатись мило і розпусно
Ти завжди слухай серце, і пульс його хоробрий…
Навіть якщо навколо вмирає ніжність, в’януть дні
І от здається, що все втрачено й розбито
Ти всередині влови динаміку, що творить в глибині
Імпульси натхнення так несамовито…
Слухай серце, прислухайся до ударів
Рахуй мелодію на «раз – два – три»
З нею не страшно, вона рятує від капосних кошмарів
І ділить з тобою кольорові вечори…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
Навколо мене мертві люди,
як квіти, що пропали без води.
Я озираюсь, а вони повсюди...
і всюди-всюди їх гнилі сліди.
Так, у натовпі вистачає зомбованих істот
Думки яких направлені на задоволення своїх потреб
Вони звикли жити серед нечистот
І рівень їх IQ не більше ніж в амеб…
Я задихаюсь, опинилась в клітці.
Врятуй мене і забери подалі,
Бо я не знаю скільки треба квітці
Води святої, щоб забути про печалі.
Ти дихай рівно, набери кисню про запас
Запам’ятай ти інша, справді вільна
Усміхнись серед цих бридких гримас
І нехай всі думають, що БОЖЕвільна…
Спостерігати вже немає сили,
Й кричати і давитися від сліз.
Я знову хочу в свої небосхили!
Я жити хочу... а в мені лиш злість.
Й криків непотрібно, запроси тишину у гості
Поговоріть із нею, створіть разом теплий діалог
Відчини вікно, й випусти на волю людські всі злості
І пам’ятай, що тебе бережуть двоє: я і Бог…
Врятуй мене, бо задихаюсь, чуєш...
Навколо мене тільки мертві люди.
Я вірю, що всі рани залікуєш,
хоча вони були і є...
та все ж не всюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
І знову в очікуваннях літа. Важко, сказати, що це улюблена пора року. Вона, швидше, особлива. Літо дарує надзвичайну кількість вражень, емоцій та почуттів. Так, саме море почуттів, яких я так боюсь, але підсвідомо прагну. Незабутніми залишаються ті події, коли ти відчуваєш себе частинкою чогось потужного і масштабного, як до прикладу концерт О.Е та фестиваль Бандерштат. Ці всі спонтанності, моменти закарбовуються у пам"яті. А люди. Щодо них. То найкращі люди у моєму житті зустрілись мені влітку, або в останні тижні перед ним. І я хочу, щоб і цього року все було особливим, я більше не хочу тих дат, які будуть нагадувати про тебе, нагадувати про незмогу обійняти чи просто подивитись у очі, нагадувати про ту мене, якою я більше не можу бути. Я більше не хочу цього шаленого оберту навколо тебе, навколо твого життя. Я хочу, щоб це літо було моїм, мені потрібно самій собі створювати спогади. Я повинна знову навчитись вільно дихати і втрачати голову від вражень. Спонтанно зібрати речі і поїхати в інше міста. Або ж втілити свої бажання і здійснити подорож у Європу. Я хочу викинути з голови всі думки і тебе. Бо тебе вже занадто багато в мені, тому більше не потрібно. Це новий страт. Занадто великі амбіції чи очікування, які понесуть за собою розчарування? Надіюсь, що ні. Мені здається, що я заслуговую на свою персональне літо.
Це літо наступило по традиції в середині квітня, коли ти ще бачила третій сон…звісно це зовсім інший ритм життя, відмінний від усього…саме літо пробудужує сили до життя, сипле у жмені твор4у наснагу, та лікує зимову депресію, воно сліпим дощем змиває всю напругу з твого юного і бездоганного тіла…хвиля за хвилею до горла підкочуються нестримні крики «Літо, нарешті, я так тебе 4екала!!!»…і епіцентр шторму занурює тебе у протилежній, теплий вимір…
Ти знаєш що тебе о4ікує цього літа? О звісно, що ні…якщо відчуєш спрагу, то сонце миттю напоїть тебе ультрафіолетом, і від спеки повільно зїзджатиме дах…цей період, відформатує всі твої переживання, склеїть докупи розбите серце, навчить дивитись на ре4і під іншим кутом, цього літа ти станеш сильнішою, кращою, та впевненішою…ти будеш з завмиранням чекати нових оказій, прецендентів та подій…які сколихнуть потужною хурделицею твої життєві ритми…емоції наповнюватимуть твої вени свіжими, яскраво – червоними еритроцитами, і кров стугонітиме від адреналіну…напівбожевільна блукатимеш розжареним містом, ховаючись від пекельних поцілунків соне4ка, яке аж надто турботливе…бажання мандрувати прокинеться і завиє на місяць як молодий вовкулака, твої ноги підуть новими, незвіданими маршрутами до змін та людей, яких ти чекаєш давно…ТВОЄ літо, воно розпочалось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
Все що я можу сказати тобі
Лишень кілька заїзджених фраз
Віршами буду ніжно вбивати спільні ті дні
І лікувати словом рани щораз…
Все що я можу зробити для щастя
Обійняти, взяти на руки й кружляти по колу
У мене є ти, у тебе я – двом усе нам удасться
Просто повір, відкрий крила, літай як ніколи…
Все що створимо разом, буде твердинею
Міцною як камінь, вище від неба
У ній постійно буду називати Тебе – своєю Богинею
Любити тебе жагуче, і все раю не треба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2014
Я бажання…
Нестримно летіти вперед…
Я питання…
Яке задають наперед…
Я невагомий…
Підкорю власні вершини…
Я знайомий…
З вітром, у нього серце пташине…
За тобою…
Затримавши повітря пірну….
І разом з прибоєм…
Тебе у хвилі жбурну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
Цей світ без тебе, підземелля параної
Вічна амнезія, коридори передсмертельних мук
Твій сміх й тепло моя блаженна зброя
Що вириває нас з безумства рук…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014
Якщо на душі лежить невидимий тягар, і човен перекидають хвилі
Тоді мерщій заплющуй очі, згадай кров’ю підписану угоду
Із тих рядків, постійно черпай сили
Це твоє рятівне коло у злу негоду…
Ти ніколи не зможеш бути самою, тікаючи від вітру наодинці
Я ж постійно буду доганяти, заспокоювати душевні бурі
І любов носити у вишитій з турботою торбинці
І нею розганяти хмари , що в зажурі…
Сплітаючись з тобою, як дика виноградова лоза
Я заглиблююсь у твої життєві ритми
І якщо з твоїх очей тікатиме сльоза
То тільки від щасливих алгоритмів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Ми залишимось снами в яких народжується втеча
З під варти буденності і криків людей
Поринем у юність, де байдики б’є рідна малеча
Це творчість, мистецтво бачити інше – це наш привілей…
Ти знову почнеш говорити дурниці, про одяг, майбутнє, спільні проблеми
Я ж бо бурлака, несерйозний як клоун, що танцює ламбаду
Гулятиму з тобою, по цирковій арені, співатиму про Едеми
Жонглюватиму твоїми словами зі смаком мармеладу…
Ти знаєш вічність з’їсть нас обох, смачно погладивши пузо
Попросить на десерт, все що створено нами
Давай зробимо їй назустріч крок, моя чарівна Музо
Бо не дай бог ми залишимось приємними снами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Я тоді трішки збожелів, все закрутилося і завмерло в повітрі гігантською брилою льоду…Але від сьогодні я буря, ураган який нещадно ламатиме стіни і фортпости твоїх стереотипів, хурделицею буду вриватись у підвалини твоєї душі, і твоє дихання набуватиме нових значень свіжості, можливо мене цей вб’є, сил не вистачить, але всі мої намагання сконцентровані на тобі, ти мій напрям до іншого…кращого світу…
Натисни
Кнопку у ліфті
Здійми
Галас у ньому
Збризни
Лаком нігті
Вийми
Їх із мене
Прикинься
Метеликом таким несерйозним
Лети у завтра
Мелодією віртуозно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
- І як ти живеш з цим?
Ти з цим не живеш, воно само живе в тобі…
Раніше я не вірив в манію, легку форму надзалежності
Дівчинко, ти зачепила мене силою свого магнетизму
З тобою мій світ сповнений безмежності
В якому можливі мирні акти тероризму…
По найдавнішим законам Всесвіту, мене тримає гравітація
Твоїх чарівних імпульсів, ранковий присмак сонця на вустах
Читаючи розумні фоліанти, я розумію ти моя реінкарнація
Ти головна вулиця, у сповнених надіями моїх містах…
Я був як корабель, що не міг знайти блаженну гавань
Тулився парусом до хвиль, втікав від шуму ураганів
Але твоя жіноча суть анулювала негативні коливання
І показала всю любов титрами що завмирали на екрані…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Ти можеж все, варто лиш вбити хвилювання
Відчинити вікна вітру змін
Прикласти до мрій хоч трішечки старання
І коли болить голова, не приймати анальгін…
Біль робить тебе свідомою, вказує напрям
До знеболення, заставляє жити
Боротись з нею варто, і затям
За те щоб жити так як хочеш, треба заплатити…
Плату внести у вигляді криків і зусиль
Не зовсім здорового способу життя
Вмінням жертвувати себе, триматись понад хвиль
І коли небезпека поруч не шукати укриття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Я ніколи не піду проти тебе
Не зраджу твоїх сподівань і прагнень
Бо з тобою небо справді голубе
І моя любов до тебе не потребує узагальнень…
Так я звісну буду нервувати
Можливо навіть зовсім по – дурному
І всі проблеми буду надувати
Можливо вчора втік з дурдому…
Але попри всі ці неадекватні речі
Я збережу те що довірила мені давно
Посеред колотнечі у цих реченнях
Ти моя любов, і мені Богом тебе дано…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2014
Кожна твоя усмішка летить у вирій
Де немає місця для сліз та болю
Нас обох заберуть туди…птахи білокрилі
Тримаючись за хмари, я повірив в долю…
Вона ховається у сумочці дівочій
Посеред косметики, розсипаних родзинок і монет
І найбільше поглинають зелені як трава – фатальні очі
Які найнебезпечніші у світі із тенет… (чорт, і найприкольніші)
Ти змусила мене змінитись, стати кращим
Інколи кричала, плакала й бісилась
І я задумавсь, що я не такий вже і ледащо
І ти паскудниця на активність напросилась…
Я не поет, не вмію красиво сказонути
Такий поганий, що навіть лячно
Зі мною негараздів не минути
І за те що поруч, я просто вдячний…
Не даєш мені зійти з стежини
Завжди тримаючи баланс
Ми ніколи не будемо чужими
Бо це любов маленька, і в цьому весь нюанс…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Хоровод ілюзій не стихає
Політики співають казочки в ефірі
«Народ братерський» на наші землі зазіхає
Для москалів, ми не більш ніж звірі…
До них не варто говорити, чи вести переговори
Цей планктон не розуміє слів і правил
Вони вже відкрили ящичок Пандори
І завжди курять…чудодійні трави…
Скажу просто ця агресія - об’єднала нас
Запалила всім серця, згуртувала націю
Спільне горе створило резонанс
Ми народ для якого незалежність це орієнтація…
Правильно сказали: раб не попаде до раю
Йому не подадуть води, і не усміхнуться
Тому я боротьбу завжди вибираю
І мої коліна нізащо не зігнуться…
Я на своїй землі, неньці - Україні
Вона мені дає героїчну мужність
Проганяти з неї чужорідні тіні
І стояти до останнього…на повну всю потужність…
І нехай путін тягне руки до кордонів рідних
І ця потвора хоч й стоглава
Він не більше, ніж дівчинка фригідна
Я знаю лиш одне: Слава Україні! Героям Слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Година без тебе це три дні без світла
Коли все втрачає свій сенс
Ти спогад з далекого теплого літа
І найпрекрасніша із фантазій – принцес…
Твої вени наповнені блаженством і кавою
І вдома завжди не згасає камін
В мелодіях ти буваєш октавою
І на любов ти любов віддаєш навзамін…
Ти варта усього, можливо навіть і більше
Ніколи не смій сумніватись в мені
Ніколи не буде вже так як раніше
Ти просто знай, з тобою ділитиму наші всі дні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
На гербі росії потрібно розмістити купідона!
Навіщо?!
Бо він також з голою д*пою, озброєний і лізе до всіх зі своєю любов`ю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Весь твій біль розтане як торішній сніг
Весна крилом птахів відкриє нові емоційні межі
І знову лунатиме дзвінкий дівочий сміх
Повір депресія згорить у сонячній пожежі…
Кожен звук природи за вікном є сигналом до життя
До вміння відчувати все прекрасне, що є навколо
Коли ти йдеш по траві, то зніми взуття
І живи вже зараз, як не жила ніколи…
Пронизуй світлом робочі будні
Ховай у усмішці смак ранкових поцілунків
Маленька, ці дні з тобою просто незабутні
І готуйся до подиву, від весняних подарунків…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Якщо обіцяти небо, то виключно твоїм птахам
Пестити до болю знайомі контури обличчя
Разом пройти до спасіння по стежинам і шляхам
Ледь - ледь торкаючись твого передпліччя…
Ти ковток ранкової роси в суміші з ароматами робусти
Кантата вирвана з циклу епічних мелодрам
Дякую тобі маленька, за любов розпусну
Яку ділили вдвох по неоднозначним вечорам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Весняно – політичний апофеоз…
Отож вже чути ледве теплі подихи несміливого березня у праве передпліччя…земля виходить на нову траєкторію розвитку, зима розраховується з кредиторами останніми холодними ривками ранкового вітру…ще трішки і коти замурчать, заспівають серенади про сповнене гормонами кохання, і вулиці вмиратимуть щодня за їхню волохату з запахом риби любов…природа воскресла, птахи їдять з рук щастя, і мої сни теж стають на крило і покидають рідне гніздо…
Це був відступ, ліричний…я знаю він вам сподобався…
Тепер про актуальне…всередині, в моїй середині крутиться платівка нерозуміння реалій…нібито я і не дурний, донедавна адекватний…
Але давайте поговоримо про причини цього неспокою:
Держдума росії дає дозвіл (що за на* ?!) президенту путінчіку ввести своїх бравих солдатиків на нашу неньку Україну.
Окей давайте, подумаємо разом, візьміться за руки, сходіть швиденько до психолога, а краще запросіть його сюди… чужа держава дає дозвіл на вторгнення на ЧУЖУ СУВЕРЕННУ ТЕРИТОРІЮ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ…на підставі того, що януческу попросив російстьомовного очільника імбецила з дитинства про допомогу це раз, і дві нібито там ґвалтують беззахисних малолітніх росіянок, тому росія не може терпіти такого хамства, давай визволяти графа Монте - Крісто з його полону…
Думаю ви всі в курсі ситуації…
Яник на прес – конференції заявиви що він живий…ахаха…хлопче твої ноги вже йдуть по коротесенькій стежинці у гієнну огненну…де тебе буде жарити в природні місця неприроднім методом путінчік (твій малиш ну просто очень сладкІй)…чесно навіть в мене закінчуються слова, коли дивлюся на те що відбувається зараз…москалі не розуміють що вони програють ще раз, і якщо в їхнього пастуха заграв апетит наполеона, то це не означає що знову буде імперативно – дегенеративна імперія, о ні маленький мій «братній» народе, все до чого зможете торкнутися це своїми губками пишно поцілувати нас українців у дупу, так й так що суки зашарієтеся, бо вам захочеться ЩЕ…
Чесно, я чекаю повістку, хоча я по своїй натурі обережний, але немає часу роздумувати, єдине що я можу віддати нашій Батьківщині це себе…цілком і повністю…пробач мене мила і мамо…це надважливе, важливіше за роботу, гроші, здоров’я, сон чи їжу…якщо дати цим курвам ще раз зазіхнути на нашу волю і свободу, то кінця не буде, краще я помру вільним, ніж рабом у кайданках…так можливо з мене не так багато користі, але нас багато, суспільство вже доказало, що воно мислить органічно, ми НАЦІЯ…МИ МОЖЕМО ВИГНАТИ ОКУПАНТІВ З РІДНОЇ ЗЕМЛІ…вона наша сила, ми на ній народилися, наше коріння у її чорноземах…з нею у кишенях можливо все…браття, в єдинстві наша сила, давайте всі дружно мобілізовуємось і йдемо звільняти всі наші території, недаймо зламати нас…політики нехай замовкнуть, тут, сьогодні просто зараз треба вчинки…ми не живемо у минулому, панщини і кріпацтва не буде, буде кривава помста за кожну матір, що заплаче, за кожну ображену дитину, за все…прокляття на голови тих, хто робить диверсії, чи «хочет жить в великой русЄ»…можеж взяти за щоку у путіна, може полегше, але ми голодні тигри, які хочуть жити в демократичній країні і дихати вільно на всі груди…
Отож єдине що ми можемо зробити, це стояти до кінця на своїх кордонах, кордонах своїх домівок, росія хоче тра*нути нас НАЦІЮ, КРАЇНУ… о ні, надто маленький)
путіну, цьому лжепророку, хочу побажати повішатися добровільно, або ж це замість нього зроблять свої же ж…багато перед смертельних мук і тріпощущих конвульсій, нехай твоя душа летить постійно вниз, у глибини каналізацій, в яких твоя матір висрала тебе у це лайн*…смерті тобі гнидо і повір вона буде передчасною і болючою до жахіття…
це все…
P.S. русизми тут спеціально…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
Ми створюємо свої системи життєвих рішень
Хворіємо надіями, постійно віримо у краще
Кожен день як експеримент і без перебільшень
Не зараховуємо себе у число пропащих…
А мій втрачений у часі артефакт
Що створений думками й небом
З яким моє серце б’ється рівно в такт
І чай життя, завжди зі смаком меду…
Я з тих останніх, що вірять у любов і мир
У щирість, людяність і вічне
Від суспільних провокацій вічний дезертир
Я Данте, що знайшов кохану Беатріче…
Ти будь спокійна
Нема за що переживати
Ми не загинемо у війнах
Лиш я постійно буду діставати…
Біля нас завжди буде цікава книга
Ковток вчорашнього вина і кілька крапель кави
Та ціла купа знайомих рим, в яких живе інтрига
Мала вже близько час весняної забави…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
За три дні, час змінить вектор руху
Планета зігріє руки подихом весни
Вгамує твою душевну завірюху
Покаже нам всі можливості природної краси…
Березень вже близько, кров кипить у жилах
Передає сигнали вглиб, заливає коридори
Так добре знову розгорнути крила
І кричати з хрипом: « - I love you more»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Сьогодні тисячі сердець забилися по – особливому…
І замість дощу, почалась поцілункозлива…
Що ж улюблені мої читачі, вас не так багато, я надіюсь…запозичене свято з іншого континенту прижилось у нашому соціумі, і мені звісно приємно бачити дівчаток які до серця притискають валентинки та вдихають аромати подарованих їм квітів…всі ходять за ручку, пишаються що в них ХТОСЬ є…а ті в кого НІКОГО немає, спокійно проводять час, насолоджуючись тим що їх цікавить…
Отож планета сьогодні явно повниться новими людьми, які через дев’ять місяць будуть потребувати свого місця під сонцем…
Чесно раніше мене перехоплювала ейфорія, від цього празника, коли всі дівчатка в школі вдягалися якнайкраще, і в коридорах хвалилися кількістю валентинок, а з хлопчиків ніхто не хотів признаватися кому і що він написав…ну це все зрозуміло, це по дитячому, дещо наївно і в перший раз, захоплююче…
Далі з часом, це вже стало банальщиною, не буває днів закоханих…є час який ти з задоволенням проводиш з найпотрібнішою тобі людиною…насправді це звичайний день…
Я приблизно розкажу вам як би проходив мій звичайний день…
Попередній вечір, був сповнений її запахом, точними ривками в правильних напрямках, задля підкорення вершин анатомічного задоволення…далі це все плавно перетікає в келих якісного алкоголю, і ти чуєш тільки її здавлене: « - Ще»…
Ти прокидаєшся від шуму води яка прорвала трубу на кухні, і в паніці береш покривало кидаєш його в воду, будиш всіх, тебе не покидають приступи мінімальної паніки, але то кілька секунд…і після ліквідації аварії без летальних наслідків, ти з холодними ногами лягаєш біля неї і грієшся…
Зранку не гріх помолитися своєму лібідо, і пожертвувати своїм часом і енергією)
Далі вона залишає тебе для роздумів, а сама займається своїми злободенними справами…
День потроху ріже горло, і наливає в горлянку кілька ковтків з годин та хвилин, і ось вже вечір надворі, ти знову береш її на руку, ви йдете там де її почують, з здивуванням і гордістю ти спостерігаєш за тим що вона робить…поринаєш у її слова як у діжку з медом, і просто відводиш душу…
Далі подорож додому, а в тебе на губах залишається присмак її помади, яку ти з насолодою втираєш у свої…
Десь отак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014
З тобою розгорнулись вітрила
І моя шхуна побачила берег
Ти все абсолютно змінила
І відкрила мені сотні Америк…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014
Осмислення...
Навколо мене мертві люди,
як квіти, що пропали без води.
Я озираюсь, а вони повсюди...
і всюди-всюди їх гнилі сліди.
Так, у натовпі вистачає зомбованих істот
Думки яких направлені у задоволенні своїх потреб
Вони звикли жити серед нечистот
І рівень їх IQ не більше ніж в амеб…
Я задихаюсь, опинилась в клітці.
Врятуй мене і забери подалі,
Бо я не знаю скільки треба квітці
Води святої, щоб забути про печалі.
Ти дихай рівно, набери кисню про запас
Запам’ятай ти інша, справді вільна
Усміхнись серед цих бридких гримас
І нехай всі думають, що БОЖЕвільна…
Спостерігати вже немає сили,
Й кричати і давитися від сліз.
Я знову хочу в свої небосхили!
Я жити хочу... а в мені лиш злість.
Й криків непотрібно, запроси тишину у гості
Поговоріть із нею, створіть разом теплий діалог
Відчини вікно, й випусти на волю людські всі злості
І пам’ятай, що тебе бережуть двоє: я і Бог…
Врятуй мене, бо задихаюсь, чуєш...
Навколо мене тільки мертві люди.
Я вірю, що всі рани залікуєш,
хоча вони були і є...
та все ж не всюди.
Твої легені наповню я світанком
І буду ніжно лікувати болючі ранки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
Життя прагнуло не раз зламати
Знищити твоє тепло в долонях
Усіх близьких кинути за грати
І твоє тіло мучило безсонням…
Сльози хвилями котились безслідно вниз
Лишаючи лиш біль на зволожених маршрутах
І вже здавалось що тебе повішали на той карниз
І ти опустила лапки, в спробі обірвати пута…
Твій страх бути останнім ранком в течіях реалій
Коли віра є інструментом безжалісних тортур
Ти просто усміхнись, вдягни зручні сандалі
І йди вперед, малюючи ескізи своїх карикатур…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2014
Час ще є…на створення своїх галактик
Вибір завжди є…тікати чи вірити у нас
Для щастя мені тебе потрібно хоч на клаптик
Все що можу обіцяти це любов, просту і без прикрас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Очі замальовки споєні смарагдовим лікером
Ти достойне благословення з Божої долоні
Якщо забудеш слова, я працюватиму суфлером
і знаю, що частину себе залишу в твоєму лоні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
З твоїх вікон не видно панорами Відня
Стежин встелених чорнилами реалій
я відчув тебе, з перших кроків квітня
зі смаком сонця, та ароматами конвалій…
цей світ я розділив на двох
один ковток вина у дві горлянки
твоїм адвокатом працює Бог
ти мій спокій, як екстракт міцної валер’янки…
якщо зі мною, то хапай крило
ми терпимо тут все, заради по4уттів
знайди зі мною джерело
яке з’єднає береги…
І нічого не говори…обійми і усміхнись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Коли зникатиме світло, і хтось рукою закриє лампадку, страх починатиме відроджуватися у серцях самих слабкодухих, і вони як миші тікатимуть з цієї планети, яка плаває одинокою галерою у морях і океанах холодного Всесвіту…
Коли до тебе говорять на «Ви»…
Ти відчуваєш старість і глибоку ненависть до неї…
Печально скуйовдиш сивину голови…
І підеш за стіл, за яким святкують твої ювілеї…
Життя було як так казка, медом полита та сповнена снами
Але Ти завжди шукала вітру у хмарах, літала з ним по кімнаті
І завжди перевіряла на міцність те, що між нами
І ТАК ти права, найбільш я любив зривати з тебе ті плаття…
Не їж кожну днину, як перемелену часом зернину
Не проси у ближніх хліба, та не пий багато вина
Ти сама по собі жива лиш наполовину
Зі мною, рідненька ти сотвориш дива…
Нізащо не відступай від відомих тобі істин, реальність це стежина посипана гравієм і склом, а ти йдеш по ній босоніж, але завжди легше коли ти від цього болю стикаєш чиюсь руку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
Ти створена з мого божевілля і краплини снів
Дівчина, що зв’язала душу з тілом
Ти вміло стримуєш мій гнів
З тобою моє серце - птах… стрепенулось…і взлетіло….
Я система амбіційних планів і незатверджених ніким теорій
Мене цікавлять принципи пізнання матерій цього світу
Ми дві прямі, з зовсім різних траєкторій
Які разом пишуть букви свого алфавіту…
Крізь анабіоз, чую голос твого альтер - его
Цю сповідь, яку промовляєш як востаннє
І твої слова завмерли: «Прощай, колего»…
Від яких пробуджуюсь, і продовжую повстання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Поки моє серце б’ється, я відчуваю все…як наповнюються повітрям легені, як змінюються форми і структури тіла, як по аортам пробігає заряджена киснем світло – червона кров, як пульсує вена на правій руці, напружено стискається подих, мозок кипить від лави розплавлених думок, а ноги налиті свинцем після довгої прогулянки, як вирівнюється ритміка найважливішого органу, коли очі бачать тебе, і голос вливається через вушні канали, оминаючи барабанні перетинки прямісінько в душу …це не просто організм, це галактика яка сповнена імпульсами, складна динамічна система, танець біохімічних процесів, яка має свою енергетичну автономію...саме це зветься життям…я живу коли ти поряд…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013
Як знайти шлях до досконалості???
Відкинути як покривало сумнів
Набрати у кишені запаси власної зухвалості
І старатись уникати дурнів…
Не боятись особистих рішень, вірити у них
Пізнавати дружбу у складнощах і боротьбі
Не ховати мрії у загадки - сни
Вміти ділитись: ось це мені, а це тобі…
Бути на крок вперед, летіти поза вітром
Не боятись брати в руки невідоме
Коли за вікном зима, видихати літо
Все робити в алгоритмі, будучи свідомим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013
Небо моїх перших днів
Було кривавим, пошматованим від ран
Однак пережити все, я зміг
І чесно, так втомився від абсурдних драм…
Твої ноги залишили несподівані сліди
Погляд дав мотивацію до звершень
і хоч я знаю, щастя не приходить без біди
я полюбив тебе, по справжньому і вперше…
я не прошу йти за мною, чи кохати безрозсудно
ні просто, залиш свій запах у моїх легенях
я алкоголік, що п’є тебе поволі й безпробудно
ти та, що присутня в кожному із днях…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Всі чомусь думають, що нам потрібно ввійти в той ЄС…людоньки ми і є Європою, і були нею завжди…
Без пам’яті минулого, майбутнього не буває
Життя це коловорот проблем, стихійних втрат
І конфліктний вітер, дах не раз зриває
А ми звикли дихати з-за грат…
Прокиньтесь люди, вставайте з теплої постелі
Хватає жити тільки особистим інтересом
Скажіть невже спека в цій пустелі
Може стримувати вас гарячим пресом…???
Так ви вийшли на Майдан, і вас багато
Але ідея, живе не криком, а дієвістю громади
Хватає дивись на небо через ілюмінатор
Давайте Європу в Україні будувати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Я звик відчувати присмак твоїх мрій
Бути зрячим, серед примарних тіней
Ти провокатор моїх відчайдушних дій
І твій запах кавово – осінній
Ти раптова, як травнева злива
Гаряча, як вулкана магма
Як міраж непостійна та манлива
Ти Єва, що тікає від Адама…
Сядь навпроти, дай візьму долоні
Розкажи усі свої турботи, про сніг і хуртовину
Та знай і пам’ятай, що нас вже двоє на пероні
На потяг, що летить по рейкам часоплину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Ти знаєш, слова зайві коли поглядом ріжеш
ті ночі, де ми ділили на два
ти питала «Чому у мене так віриш?»
дурненька, з тобою повірив в дива…
я знаю, я вірю, я хочу
триматись до купки, бути взаємним
ти повітря, що мої легені лоскоче
і це все що між нами, воно потаємне…
отож мила, не викидай сіль життя з підвіконня
не розсипай сни – намистинки по вулицях холодного міста
нехай хоч проковтне нас реалій безодня
але признай ти і я, з одного ми тіста…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Що булО, що є... і що буде забудь.
Заспівай колискову своїм почуттям.
Я знаю, що пройде усе коли-небудь
І ти вже не назвеш мене своїм життям.
Мій організм збагачений тобою
Ти тепла, як сонце у кишенях
Почуття це плацдарм одвічного двобою
Але ТИ повітря у моїх легенях…
Ми надто різні й не одна дорога
Нас розділила на окремі Я і Ти.
Й між нами не залишилось уже нічого...
Ну ось, і ми з тобою розійшлись.
Так, ми різні й різні в нас маршрути
Вже нічого не врятує, і нема надії
Це все працюють психіки накрути
А вони беззастережні лиходії…
Я відпускаю все, і ти вже не тримай,
Не думай про той час, бо більш нема.
Від мене і від "нас" потрохи відвикай,
Бо за плечима залишились наші почуття.
Разом йти у пекло, та будь ласка
Того часу вже немає, є кращий набагато
Ти зніми сумнівів прокляту маску
І не веди себе отак пихато…
Я закриваю свою душу і серце на замок,
Бо вже нема там місця для кохання,
І спогади стираю зі своїх думок,
Та й ти забудь, прошУ. Навіщо те чекання?..
На кожен замок, знайдеться ключ
А для кохання завжди місця забагато
Прошу дурниці НЕ канюч
Ти й так паскуда, ще й патлата…
Це наш кінець, закінчення святої ери —
Початок нОвих і окремих божевіль.
Ти будь щасливим... але вже тепер без мене,
Бо бачиш, я приношу в долонях тільки біль.
Які дурниці, що верзеш
Закінчення святої ЕРИ? Це старт осіннього психозу
Ти сильна, і двері правильні відкрити зможеш
І обійдемось без прелюдій до спільного апофеозу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
З панорам твого крихкого неба
перший раз перетнув кордони
ти народилась літом, моя липнева
фея, і ще раз дякую тобі о Купідоне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Отож привіт усім…
сьогодні хочу поділитися з вами халвою, передноворічним холодом і кипою списаних А4, на яких завмер втрачений час, десь поміж дивних рим і стратосферою червоного Марсу…
це все називається алергічно - ліри4ний відступ…ви знаєте, як кажуть якщо у чоловіка не всі вдома, він призводить до себе жінку))) це смішно, але мова зараз не про це…досить давно в моїй мозковій системі конфігурується одна тривіальна концепція, яка торкається мене особисто і дуже близьких людей…
сформулювати її можна наступним чином, почув я тривожні сигнали про те, що люди думають що їм варто бути одними серед ритмів реальності в яких вони тонуть з головою…ні це помилкове твердження з самого по4атку…чому? Запитаєте ви, ще мабуть скажете, що в кожного з нас своя позиція, що її треба поважати…або іще з десяток істеричних і нерозумних аргументів…ЛЮДОНЬКИ… НІ і ще раз НІ…людина це істота соціальна, і коли вона виходить з лона матері, починає контактувати з тим, що її ото4ує, навіть для того, щоб створити нове життя потрібна праця і любов двох…в кожного з нас своя ціль, своя функція у суспільстві…якщо навантажувати свій бортовий комп’ютер, можна бачити картину в якій кожен має своє місце, свій контур і експозицію…давайте подумаємо про ПРИЧИНИ таких думок про вічну самотність…це може бути низка невда4 в особистому плані, нерозуміння оточуючих, підводні камені з колегами, тобто коли людина переживає масу негативу зі сторони інших, і не має то4ки опори, вона втрачає віру у щирість і простоту відносин…і ховається по темним закуткам з раненою душею наодинці…поволі вбиває любов у собі, однак ми маємо розуміти, що це все тимчасове і пройде, біль зникне, ножиці розріжуть бинти, і серце знову навчиться бачити, а долоні захочуть стискати чиїсь теплі руки…життя це складний алгоритм, де трапляються чорні діри, які забирають наше світло…також ми всі просто обожнюємо думати про те, що МОГЛО б бути…і не зважаємо на те що МАЄМО зараз…ахала це самодурство, тільки робить все гірше
залиште місце у душевній скрині для любові, для цього гарячого вина розлитого на постіль на якій ви приємно коротаєте ночі, це те що єднає, дає відчуття свіжості кожної днини, прагнення до боротьби, і розуміння того, що НАРЕШТІ все МОЖЛИВО…і нічого вас не обмежує…
знаєте, як я це розумію…це коли сидиш навколо знайомих тобі людей, десь за пивом, звідусіль чути якийсь регіт, крики, феєричні дискусії…ти і ніби сам, приймаєш у цьому участь, але насправді ти з нею, ти тут заради неї, її рука у моїй є драйвером, сполучником двох незрозумілих одиниць біомаси, і всі мої сни, переживання, мрії і почуття нерозривно пов’язані з її сміхом…(як і з нею загалом) ця невидима ейфорія, дозволяє зі сміливістю дивитися на рекламні голограми, які скачуть як коні по багатоповерхівкам, терпіти холод коли чекаєш її, долати сумніви, зауважувати її постійні зміни, втілювати в життя всіляку романтичну маячню, цікавитись для себе новими сферами…
любов – ось те що є універсальною панацеєю, від усіх негараздів, я прописую її вам у безмежних дозах)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461327
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Одягати на тебе свою сорочку
Акуратно поправляти рукави
Терпеливо шукати еротичну то4ку
і на тілі писати початок нової глави…
заради тебе пропускаю шопінги в Ашані
наїдаюсь джему (щоб бути солодким for you)
звикаю дивитись на тебе з питанням
хто ти?…і знати, що не відступлю…
твої кекси дихають киснем
і мені бажань не забути
я молоко, що без тебе прокисне
тому лишається поруч бути і бути…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Під ребрами зіпсовані ескізи
Постіль тікає на підлогу
Ми їдемо у круїзи
Так готуємось до діалогу…
Більше рюмсати не будеш за випитим сторічним Б`янко
Виросла, інтелект явно більше, аніж на двійку
Буває граєшся ляльками, а інколи серйозна ти панянка
Коли даєш аперкот і вертаєшся у стійку…
Тобі каблучки не заважають дізнаватись більше
Про романтичні втечі, вино і кров
Таку як ти любити треба по пізніше
А то з поспіху можна наламати дров…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
це небо – не більше ніж ковток втечі у завтра
коли від ніг, втрачаються сліди
це про тебе волав Сінатра
він знав, що від тебе чекати можна біди…
я вдягну незручну краватку
ти шати з солодких рим
заховаємось у ту темну кімнатку
і там отої біди, натвори…
стан мокрих долонь, зворушує правильні ритми
ми продовжуємо спільні па, під вереск горластий
як формули, у пристраснім алгоритмі
коли пульс…повільно – уривчастий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
В цій осені знаходжу…тебе…з такими ж кліматичними капризами, холодним вітром у вухах, хуканням у долоні на порожніх зупинках, з метою зігрітися…пожовклим листям, яке шелестить під ногами…дерева які стоять оголені, і їм за це соромно…осінь навіює втрату мотивації до життя…це логічно, хоча б з того що природа засинає, і готується до приходу зими…вона частково відмирає…тому і настрій також не самий позитивний…але особисто мені осінь подобається, сонце ще усміхається, хоча і не гріє…всесвіт перейшов нову грань…птахи літають зграйками, і на гілках згадують тепле літо, б’ються на вулицях за харчі, запасаються ними…і знову підкорюють небо…лишаючи тільки злітну смугу за моїми плечима…ти так само лети вперед…і не переживай я завжди поруч)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
«Той хто готовий відстоювати правду
Повинен пройти свій шлях до кінця
Отримувати шрами і травми
Нема неможливого, головне вірити в це»
В цьому місті вулиць і темних закапелків, в кожного з нас свій шлях…потрібно завжди самому завжди йти проти течій, та уникати капканів в цих асфальтних нетрях…і з гідністю його подолати…
Я не проситиму пробачень, мені твоє схвалення не потрібно, твої бажання вже нічого не варті, випите вино вже не п’янить, і остання маршрутка поїхала…залишивши тебе на порожньому вокзалі…
Сьогодні все зводиться, до ініціативи та мотивації, тобі треба моїх копняків тобі під зад, а не ніжних обіймів, я взагалі не розумію чому я повинен за тебе переживати? Чорт забирай, я нікому нічому не винен…борги списані, і оплачені квитанції підтверджують це…зараз мені потрібна буря, тиха гавань не вабить мене, я хочу почути клекіт хвиль, які порушують комфорт моєї реальності, хочу відчути солоний смак свободи, не узалежнення від когось, завжди має бути місце для кроку вперед, в даному випадку я намотаю марафонську відстань…
Ти можеж забути всі мої обіцянки, написані дистанційно вірші, я розбавив емоції реалізмом, якого в мене хоч відбавляй, а ще я люблю швидкість, коли перед тобою реве мотор, а позаду чути виття турбіни, твоє тіло сильно прижимається до крісла, і подих завмирає, горизонти зникають безлідно, і випадкові перехожі ковтають пилюку, матюкаючи тебе з останніх слів «воділа – муділа»…
Я сам для себе, свій…
Я хочу жити, тут і тепер…
Правда любі мої читачі тут запахло Егоїзмом, так ви праві, тут ним відверто штинить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
Скажи як все насправді є
Куди тікаєш від моїх обіймів
Зроби розподіл, визнач що твоє
І хватить гратись в війни…
Не імітуй оргазми, не лицемір душевно
Відкрий серце, дай дотягнусь руками
Давай нехай все буде ТОЧНО, а не НАПЕВНО
Прошу не роби з кіна рекламу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2013
Ви знаєте буває, що велика і сильна течія, яка підтримує життя і правильний рух матерії, раптом пересихає, через ряд різних причин, це може бути тому, що сонце почало сильно випаровувати воду (спека), або річка не дістає до підземного живлення, також не забуваймо про забруднення і антропогенний вплив…
Це я вам розказав для того, щоб ви зрозуміли, що буде далі…
Отож, любов, лямур, рожеві поні, веселка, цукерки, багато любощів і приставань, приємна напівтемрява кімнат в яких ви двоє, наживо вбитий час, потрачені нерви, взаємно інвестований капітал, дні у стилі «фрістайл», спільна destiny, тонка синтетика почуттів намотаних на шию, добровільне рабство, чужий шампунь у душі…одним словом для кожного це своє, таке неповторне і особисте…
Не так давно, почув сповідь, близького мені друга, він розказував про те, що в них з його пасією, зараз тайм – аут, вона впала в хитросплетіння роботи, побутових проблем, переорієнтувала свідомість на замкненість…її красиві очі стали сумними і якимись приреченими…кудись поділася вся сила духу, яка була помножена на взаємність між ними…і він не може зрозуміти, чому, займається самокопанням, самонавіюванням, (добре що не самогубством) дзвонить їй, приїжджає, а вона його не бачить, дивитися через скляні стіни і сама стає прозорою…він каже їй, що вона жорстока, що не вірить йому, і що сприймає його жарти за правду, вірить словам а ні грама вчинкам…це знищує його зсередини, форматує систему координат сформовану за весь спільно проведений час…і що ще важливо, вона істинно відверта з ним, тільки тоді, коли нетвереза, тоді комунікація набуває якісного рівня, і йде розмова по душам…але який резон таких розмов? Що ви двоє п’яних (тимчасово щасливих), щось балакаєте, все одно завтра все забудеться, якщо не все то більша частина то4но, хіба не простіше сказати це просто так, коли думка приходить в голову і набуває вагомого значення, тим більше ти говориш не чужій людині, це не важко, однак для неї це неймовірно складно…якщо так то можна написати листа, чи записку, спосіб є завжди…а чому тайм – аут запитаєте ви? Та все просто, він навчився розуміти її мовчки, оцінюючи емоції і думки що вона так приховує, коли вони останній раз бачилися, він відчув холод…і залишив її у власних роздумах…напевне казав він про неї, він надто багато переймається її проблемами, і забуває про власні справи…це я йому порадив взяти час на роздуми, оскільки після хмар, завжди розвиднюється, справи вирішується, ваш трилер раптово перетворюється в комічну оперетту в три дії…де на подіумі ви вже вальсуєте разом…стосунки це біль і переживання, а ще праця двох людей для збереження і зміцнення позицій, і нікуди не дітися від пристрасті, божевілля і кайфу…
Як вважаєте я правий? Чи дав правильну пораду? А як поступили б ви?
Відповіді в коментарі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456714
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.10.2013
я за рагу з Шекспірових балад,
за відбивні з дочки Єви Бальзака,
також щоб не пропав Гомера мармелад,
я витягну з нього хробака... (і теж зїм, хулі добру пропадати)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013
Всі хлопчики, залежні від своїх пассій, так чи інак, просто в кожного свій рівень…
Почнемо напевне з того, що часто у відносинах виникають непорозуміння, через мільйони і мільярди причин, які можуть бути справді серйозними або ж навпаки примітивними до тупості одноклітинних амеб…у кожних стосунках є критичні моменти…і ми про це всі прекрасно знаємо (зараз можете подумати, що за дурень пише і так відомі істини, однак зачекайте, любі читачі, нехай ваша сіра речовина запрацює)…
Отож презентую вам випробувану особисто (і досить успішно) мною тактику поведінки і діяльності у відносинах…вона акцентується на ВИПЕРЕДЖЕННІ очікувань дівчини на твій особистий рахунок…а звідси подетальніше…
ВОНА МОЖЛИВА ЗА УМОВИ:
1. Мінімального креативу
2. Достовірної і глибинної інформації про партнера
3. Почуттю гумору та нестандартних поглядів на життя
4. Оптимального рівня МТЗ (матеріально – технічого забезпечення)
5. Вміння робити безкорисливе добро…
У ніжних представниць прекрасної статі є свої бажання, очікування від хлопця, мрії…і ще безліч усього…ви разом зустрічаєтеся, щось відбувається, тримаєтесь разом і прокладаєте свій шлях серед пустелі реальності…кожна дічинка хоче щось, від тебе…і потрібно їй це ДАТИ, однак зробити ЦЕ тоді коли вона про це, ще не ПОДУМАЛА…а ти вже це зробив…
Допустим приклад дій…дівчина цікавиться поезією, і надає перевагу якомусь автору…щойно коли виходить новинка, ти робиш їй презент, і вона вдячна і щаслива, + з ефектом здивування і неочікуваності…
Правило просте, ставтесь з непідробіним розумінням, цікавтеся найменшою дрібницею життя коханої, знайте всі її бажання, і створюйте нові…(продовжучи приклад можете запропонувати почитати експериментальну поезію, чи піти на поет – батл…)
І наостанок меж немає… є тільки лінь і страх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452585
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.10.2013
Привіт мала чого так кіпішуєш?
Ти як море, хвилями бушуєш…
Присядь, заспокой новокаїном вени
Потрібен час, щоб зрозуміти де твоє місце
Я вірю у погляд твоїх очей зелених
І що у снах блукаєш голою по Ніцці….
Так у більшості замість інтелекту – Гугл і Вікіпедія
Але ти інформативно збагачуєш мій життєвий вимір
Твій збуджений пульс - це основна подія
Щоб постійно бути…свіжими й новими…
Ця осінь завжди актуальна
Холод потрібен для пізнання тепла
Так ти звісно ненормальна
Але віру в мене зберегла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2013
Розкажи мені про безмежність горизонтів мрій і надій, які гризуть твоє бідолашне серденько, про раптові зміни твого настрою, без вагомих на те причин, про те як ти прокидаєшся і відчуваєш холод, який проник у твої вени, і здригаєшся від цього крижаного відчуття. Розкажи мені про те, що тобі завжди, щось хочеться, але на жаль ти знаєш чого, і це найбільша біда, повідай мені про жахливі «кола» під очима, про нежить, кашель, та температуру, про те як в такі дні зникає саме бажання жити, розчиняється останнє рятівне коло у цьому океані безнадій. Розкажи мені про очікування, ти чекаєш змін, чогось приємного і теплого, щоб у нього закутатися і відчувати себе в комфорті і захистку. Розкажи про внутрішню боротьбу, на арені твоєї підсвідомості завше точаться кровопролитні міждоусобиці, між ЗА і ПРОТИ, буває сама не знаєш, що обрати…
Що я можу відповісти на це все…життя це вектор, який є незбагненним і неочікуваним…правда в тому, що ми самі формуємо свою реальність…ТИ борець, файтер, тому не ний, не витирай шмарклі об салфеточки, не турбуй (не харь) оточуючих своїми проблемами, в них своїх повний вагон. Ти їх створила, значить і вирішиш, всьому свій час і місце…
Але це не зовсім про те що, я хочу тобі розказати…я буду говорити за дивні спалахи зсередини, коли тримаю твою руку, за те що серце прагне вистрибнути і втекти у твої кишені, про нейтралізуючу силу твого аромату, ти пахнеш божественно, ранковими фіалками і свіжістю океанськго бризу (ахаха прямо реклама якогось освіжувача, але це не жарт ти повинна розуміти), про те коли прокидаючись, я бачу тебе сонною і ніжно поправляю пасма волосся, запрявляючи його за вухо, або як на тобі добре дивляться мої сорочки, принаймні краще ніж на мені чесно. Про те як замилувано вслухаєшся до кантат мелодій дощу, проникаючи у душу кожної краплини, любиш говорити з деревами, мовчки рукою торкаючись кори і пестячи її…це екстравагатна форма симбіозу, але я вірю у твої надздібності, о ще згадав яка ти в мене добра, більш добрішої людини я не зустрічав, і не зустріну, як ти терпиш мої кпини і дурні ідеї…дякую, що ти завжди поруч кохана…
Розкажи мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451190
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.09.2013
Повір моїм словам я не можу без тебе
Римами і вином дружно вбиваєм September
Знаєш я обійшов з двадцять галактик
Шукаючи чесності й доброти найменший хоч клаптик…
В тобі відшукав нове бачення світу
Небачену силу, красу і мистецтво війни
Почав писати книгу життя новим алфавітом
В якій часто траплялось: «Мене, обійми»…
Буває часом забуваю хто я, і що мені потрібно
Втрачаю із реальністю зв'язок
З Тобою, моя дорога завжди рівна
І по ній сміливо роблю перший крок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013
Я не знаю, що станеться завтра зі мною,
Чи пройде непросвітна і дика моя печаль,
Чи буду коханою, чи залишусь зовсім одною.
Я не знаю що буде, та й нічого мені не жаль.
Звідкіля депресія взялася???
Цей дурдом не більше ніж ілюзія
А ну швиденько зі мною обнялася
І знай я твій, а ти моя…
Може, скажеш колись, що любив мене донестями,
Та між нами немає нічого — ні правди, ні віри.
Всю минулу любов розмалюєш простими кистями
І розкажеш мені, що немає... немає довіри.
Чому колись, я просто зараз це скажу
Дурненька чого так панікуєш
Ми ж разом пізнавали ту межу
Ти одна для мене в житті існуєш…
Ну немає і що? (десь між груди затислася рана)
Все згоріло дотла, не лишилося більше нічого,
Та чи винна душа, що я стала для тебе незвана,
Що крім тебе мені не хотілось ніщо і нікого.
Які рани? Ти про що?
Єдине, що болить це голова
Це підстава для казна – що
І вони дурні твої ось – ці слова…
А тепер, що тепер? Ледве щось — й на вокзал!
Бігти швидше від себе, щоб не чулися кроки...
Та колись він розкаже, що зовсім мене не знав,
Що любив... тільки я відвернусь,
зберігаючи спокій.
На возкал біжи – там ринок привокзальний
Не знаю на рахунок кроків
Я тут, спокійний і реальний
Давай просто обійдемось без усілякої мороки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
…Не всі знають: час зупиняється на мить
Коли збираєш посмішки в долоні
Це краще за алкоголь п’янить
І рятує від байдужості агоній…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Допоможи своїй долі
Запитай себе чи ти щасливий?
Чи намокнеш в дощ без парасолі?
Знай, всі шляхи відкриті, і все можливо…
Це не рецепт щастя, не порада жити
А думка, що набула форму
Прочитав її, і можеш вже судити
Та можливо зрозумієш де та «норма»…
Норма - спосіб суспільних маніпуляцій
Щоб, усіх стригли під один газон
Більшості не потрібно ідей чи інновацій
Тому НОРМАЛЬНИХ масса, а ти як Робінзон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Коли в годівничці твоїх калорійних мрій, прокидаються пташенята, то світ змінює вектор на нерухомі кризи внутрішніх коливань, ти заливаєшся водоспадом у пустелі декоративних і штучно створених філіжанок, які наповнені вічним…коли я дезорієнтований в просторі, втрачений і витрачений, і в кишені залишається дріб’язок який я отримав за зраду, я зауважую що все змінило форму і барви…тоді, я шукаю прихований сенс у твоїх проповідях, які ти залишала у сейфах, і код там був простий…тільки кілька тремтінь, і відблиски твого азарту в очах…це все розчинилось, і зникло…мотивація незмінна і схована у тобі, можливо у судинах, чи атмосфері вологих поцілунків…навіть якщо Всесвіт збожеволів, і наступив Судний день…я полечу за тобою у вирій, на пір’їнах спогадів і разом зламаних диванів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440364
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.07.2013
думки без целофану і контрацепції...і взагалі без усіляких запобіжників...
Вмий свої рани свіжою росою, вдягни на себе шати з чеків і квитанцій боргів минулого, подивись на те як живеш, зустрівши тебе я вже не хочу прощатися, я залежний від твоїх електронних листів і смайликів...коли ти боялася, я рвав пергаменти, на яких чорнилом була записана кров твого завтра, для тебе весілля це даремна трата коштів, я тебе вчу розуміти, що те, що ти бачиш є твоїм, і що розум легко втратити від спокус і записатися на консультації до демо - версії Люцифера...уламки твоїх збочених і ванільних снів, засинають у мене на руках, летраргічним падолистом, і краплинами сліз...стікають в водостоки, утворюючи рівні лінії, дизайнерських рішень і потаємних падінь...ти вийми з кишені жуйку, надуй ментолового слоника...і нехай це паскудство навчиться літати, у просторах цього божевілля...я не бачу різниці, між Шардоне і Амантільядо, не розумію модних тенденцій і брендів, але я не дилетант у плані експресій духовного артхаусу...тому давай забацаєм такий "кінчік", що нехай всі виздихають з заздрощів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440363
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.07.2013
Ми більше не вернемось у втрачені світи
В яких блукають головоломки безликих марень
А спробуємо просто увійти
У прохолоду затишних кав’ярень…
Не плач вночі, ти ж сильна
Піднімись, втопи сльози в усмішці приємній
Доля звісно не завжди прихильна
І її тести невід’ємні …
Знай я тебе ніколи не покину
Для мене ти єдина мета та ціль
Я хочу жити, і ТИ мій стимул
Амур взяв правильний приціл…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013
...ти втекла з реальностей дзеркальних
я народився за рахунок самогубства ночі
і так вчимось...на помилках фатальних
що, бути вдвох, це те, що хочем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013
Регулярно радіти в Раю
реготати рівнозначно з Різдва
розбіяк з родзинок розбираю
розбовкати, що райдуга рожева...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
Атрофована здатність людини до власного осмислення, приводить до відсутності переконань у будь – якій сфері життєдіяльності та віри в кращі ідеали… суспільство, що сформувалося на теренах розвалу «совкової» епохи, постійно експортує демократію, втрачає поняття індивідуальної свободи…в мене особисто виникає питання невже наші предки боролися, встеляли кістами землю заради ЦЬОГО?...ми навчилися будувати широкі траси, але самі дуже вузько мислимо, мріємо про вищі матерії, а самі живимося посередністю, покращується наука і техніка, але здорового глузду у макітрочках меншає в сотні раз, маємо кращу медицину, але здоров’я як і тривалість життя погіршується…надто швидко витрачаємо ресурси, живемо одним днем… стаємо у кілометрові черги, за черговою порцією дешевого мотлоху…плем’я зомбі, яке саркастично живиться власними мріями…релігію перетворили на спосіб маніпуляції…Бога продали і забули…сперечаємося про власний благоустрій…мораль висить шматками плоті на шибеницях нав’язаних стереотипів…план Далесса реалізувався в повній мірі…зриваємо гнів на близьких…розучуємося елементарно усміхатися…часто не приймаємо участі у власному житті, ведем себе як прозорі тіні… знаємо як можна вижити, але не в курсі ЯК ЖИТИ…довіряємо надумані проблеми некомпетентним експертам…продається і купується все…все стало доступним і багато речей втратили свою ціну…все ближче до дна…звикаємо харчуватися пропіареним фаст – фудом…робимо великі і масштабні справи, але не задумуємося над їх корисністю…довірили усе машинам, і не покидаємо зручненькі дивани…очищаємо атмосферу, і одночасно забруднюєм власні душі…так дивно підкорили собі атом, а віримо у забобони…будуємо просто море планів, а насправді виконуємо лише кілька їх відсотків…ми навчилися спішити, так і не навчившись чекати…тішимо себе «відмазками» в стилі – «маємо те, що маємо»… це час швидких надприбутків і важких відносин, прогресу комунікацій і добровільного рабства, масових розлучень і кількісних абортів, епоха тих хто осуджує, а не бачить себе, якраз час для того, щоб відшукати себе у пеклі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439987
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.07.2013
- Я можу заставити будинки танцювати... Місто рухається через мене...
- Це твій погляд на реальність...
- Ми покоління поклоніння ідолам реклами, а з зомбоящика у нашу свідомість запливає пропаганда одностатевої любові...нас вигнали з Раю, а нам добре плавати у фекальному болоті матеріальних цінностей і власного невігластва...Треба називати речі своїми іменами...
- І ці імена, об`єктивність і прагнення кращого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013
не вбивай в собі людину
помилки затягуються на десятиріччя
сам живеш лиш на половину
та кожен день суцільне протиріччя…
починай все з досліджень ефективних
затикай пробоїни на шхуні, латай рани
тікай від тих – надто примітивних
рятуй себе і у цьому маєш бути вправним…
заміни безсердечність на відстань перетворення
сукупності стереотипів на серця глибину
почни свій Ренесанс – епоху якісних відтворень
і руйнуй суспільної байдужості стіну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013
...ти була лінією долі на долонях спільної оази
була в моїй крові еретроцитом диким
була шедевром, пігулкою від нападів прокази
була оракулом, без сумніву великим...
читала по обіді тези Муракамі
і казала "кожен сам вибирає світ"
і той, хто звик жити у бедламі
не квітка, а лиш пустоцвіт..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Інколи корисно подивитись зі сторони
на власні погляди, поведінку і слова
тільки так розумієш життєві глибини
і що, із них наверх сплива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
не топчи попіл спалених гнівом фото
на негативах, що фіксували переродження весни
чому на друзки ціле розколото
і сама собі...просто поясни...
Не мовчи, слова для того, щоб кричати
проливати у судинах кров
я хотів усе почати
і уникнути безглуздих цих розмов..
залиш усе собі
я вихід знайду як завше сам
це відголосся вмерло в боротьбі
за шанс вірити у чудеса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
навіть якщо пуповина наполовину розірвана
і води відійшли у диких реальностей
шрами душі ниють як струни надірвані
все навколо - лише замети формальностей...
тобі потрібно розуміти, що божевілля це ліки
від рецесій, негативу і неправди пророків
бути здоровим, коли більшість каліки
і знати, що червона нитка не рятує від вроків...
насправді, краще вертатись додому
де очі рідних гріють близькими словами
давати милостиню, якомусь старому
який вдячно оросить монети сльозами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
час один одного чути, а не прислухатись
я вірю в завтра, змінити можна все
пора з компромісами назавжди попрощатись
і винахідливо писати свого життя есе...
мій ворог ховається серед зеркальних відображень
гаснуть вікна в кровю оплачених готелях
йому невистачає свіжих вражень
блука повією в чужих постелях...
я тримаюсь за повітря гострим лезом скептицизму
знаючи, що морально здорових одиниці
визнаю, що страх має привабливу харизму
і що від нього розширяються зіниці...
розгубитись легко, спитись, скотитись у прірву
зажмурити очі, і ніби пропали негаразди усі
страх твій ворог, його як пергамент розірве
коли квіти життя втопляться у віри росі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013
Коли твої елементарні теорії досягають суміжних з моєю
реальністю тематичних питань, тільки тоді я вступаю у
невербальні діалоги з твоїм тілом...
До початку цієї дещо вибухово романтичної балаканини
я відкриваю квартирки в задушливих палаццо разом
проведених днів, щоб вони вдихнули в себе ковтки
свіжо-кислого озону і запили гарячим лікером...
Ти особливий вид масштабу моїх емоцій, які написані
на санскриті, і не перекладаються на рідну мову,
навіть якщо використовувати тлумачний словник...
Тебе можна вимірювати, як неспівпадіння, як мінімум
двох перспектив, трьохвимірного ранкового неба,
пентапризми драйву, візії задоволення, та розчину
концентрованого психопатичного загострення...
Ти період піврозпаду індукцій моїх внутрішніх коливань
з характерними признаками надчутливості до твого
запаху, усміхайликів, кінчиків волосся, та неакуратно
складеного одягу...
Сьогодні мені вистачить міліметра твого серця, бо
завтра я продовжу інтервенцію, що завоювати усе..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013
Між нами тонуть кілометри часу
Бути разом просто неминуче
Писати вітром в просторах Канзасу
І в літерах ховати…те…як за тобою скучив…
Ти дочекалась. Мною заспокоїш нерви
Перекусим двоє ліжка поперек
Повторимо пристрасні маневри
Твоє тіло перетворю в авто трек…
Розлука виховує голодними сніданками
Устами шукатиму закамарки, що є приємні
Ділитимуся вечорами і світанками
Ось-так виконуються мрії потаємні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
жили дівчата…в приємних периферійних потоках
було їх начебто троє, і дурка грала у їхніх макітрах
ловили за патла хлопці їх на уроках
а вони не приймали участі в цих дурненьких іграх…
перша з них, то концентрація психозу
живе минулим, плаче у подушку
час для неї це можливість потенційного неврозу
і мучить балачками свою подружку…
наступна, загублена серед турнікетів
харчується дозами пафосу тілесного
купує кулі для професійних кулеметів
і словами розстрілює…хлопця свого небесного…
остання…навпаки по веселому – сумна
одягає платтячка задом наперед
її душа прозора, чи так скляна
і рветься завжди кудись…головне вперед…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
...мої ранкові молитви починаються варіативно: вчора був Катехизис, в якому я непереношу надлишок надто розумних термінів, завтра точно буде "Аве Марія" на латині...а що ж сьогодні...хм...сьогодні азбукою моєї віри буде стукіт ложок в столовій душевного храму і крики пастви "Їсти"...
кожен з нас хвалить свого Бога...для когось це сейфи напхані грошима, для когось блиск визнання в очах людей...а я загубив свої мольби і поклони серед білих сувоїв і форзаців книг...слово поселилося тремтінням губ і хрипотом речень, які судорожно промовляло моє горло...це моя особиста паперово - чорнильна фортеця...
і коли я серед цих зневірених в своїх ідеалах, з пустою душею людей... вертаюся спогадами на сторінки, що несуть світло і спокій у мої ледве намацувані гени...мій Еклезіаст, може матюкатися і бути харизматичним атеїстом...а кінець світу не наступить ніколи...
я напишу літерами власну Книгу Змін...яка навчить тебе не гадати а відгадувати...ні вона не буде абсолютною панацеєю від твоїх демонів, що приймають допінги сумнівів...але вона зведе нанівець твою одержимість нісенітницями цього світу...готуйся сприймати нові тези...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437071
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.07.2013
Твої кулаки не підходять для бійки
Ти володієш прийомами покруче
І хоч вчилася заледве на ті трійки
Проблеми лікувала так рішуче…
ховала агресію у невипрані шкарпетки
щоб вона набула аромату
зривала з суспільства етикетки
і була нестандартного формату…
не чекала дзвінків від дощу з майбуття
а сама напихалась пряниками у під’їздах
і мала дивовижне передчуття
вертати пташенят загублих в гнізда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
- Привіт мій юний друже...
- Здоровенькі були дядьку...
- Твоя душа надалі в стані глобального катарсису...
- Та ніяк не можу відійти від методів шокової терапії цих реалій...
- Cинку, просто зціпи зуби...і терпи...памятай, ти не дівка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436777
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.07.2013
…а місто вмирало від бруду, і задихалося від пилу, що котився асфальтом, люди ковтали це колюче повітря і кашляли, випльовуючи криваве харкотиння на бруківку…десь серед цих процесів загубився я…блукач, який йде кудись, не маючи ні цілі, ні бажання жити…відвертаючись від вітрин, в якому дзеркальні тіні нашіптують про сенс буття, про те що мені потрібно, про суспільні цінності…я відчував пустку…хотілося просто сісти біля прохолодної цегляної стіни, зручно обпертися об неї…і дивитися та спостерігати за цим девіантним хаосом...але раптом запах чогось свіжого вдерся злодієм мені у ніздрі…і мої легені запрацювали…я вдихнув цей благословенний кисень…далі в поле мого зору впали темно – сині джинси…очі кольору неймовірних смарагдів з вкрапленими туди бісиками…усмішку, що нагадала мені сонце…і все змінило відтінок…я побачив дорогу…ти моє божевільне бажання жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013