Ярослав Дорожний

Сторінки (4/383):  « 1 2 3 4 »

Подяка Богу

Я  вдячний  Богу  за  життя,
Не  просто  рух  білків,  чи  серця  стук,
Подяка  –  змозі  пізнання
Та  болів  й  втіків  гучний  перегук.  
Я  вдячний  Богу,  не  старцю
З  книжок  із  бородою  теорем,
Подяка  за  дорогу  цю,
Де  радість  щира,  смутку  творчий  щем.

Подяка  в  ніч  і  сонця  час
За  гіркість  й  мед  буття  бджолиних  сот,
За  вільний  вхід  і  перелаз,
За  Світло,  що  вабить  думку  до  висот.
Я  вдячний  Богу,  не  Яхве,
Не  Індрі,  не  Аллаху  і  не  Нут,
І  ще  хто  Небо  як  назве,
А  Богу,  ймення  –  світу  Абсолют…

19.01.  20.00.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012


Сумні свята різдвяні

Сумні  настали  тепер  свята  різдвяні,
Немов    в  роках  сорокових,  тридцятих:
Конала  Вкраїна  від  сходу  й  до  Сяну,
Судили  Бандеру  –  було  їм  як  свято.  
І  зараз  московські  ворожі  суди
В  регіонах  України  держави  
Вертають  епоху,  де  стояли  кати,
Згадали  «політику  миру»  Варшави.  
Бандера  їм  ворог,  Шухевич  –  також,
Свободу  і  Тризуб  під  суд  і  за  грати,
А  пам’яті  правда  –  «выдумка,  ложь»,
Підспівують  лживі  Кіріла  сатрапи.  

Ульянов  як  ідол  жидівського  іга
Ще  здавна  за  Збручем  баввоніє,
Та  відкрилась  катів  нова  уже  ліга,
То  Сталін  постав  –  ганьбою  ржавіє.  
Недовго  очима  він  люто  дивився,
Як  з  плахи  злетіла  нечиста  глава.
Реакція  влади  –  божок  завалився,
Арештів  і  помсти  настала  пора.

Хто  зна,  може  знову  в  Холодному  Яру,
Чи  в  Чорному  лісі  таємних  Карпат  
Освятять  ножі  гайдамацького  жару.
За  правду  злунають  сальви  
             повстанських  гармат.

2011  р.  19.01.  11.24.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307460
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.01.2012


Башта смутку

Одна  частинка  твоя  
У  башті  смутку  сьогодення  днів,
Згубилась  інша  –  
Сталеві  грати  мов  Хронос  звів.  
Й  лишилась  там  –  
В  думках  проекті  того  століття,
І  з  острахом  зиркне,
Розкривши  часу  верховіття.

Здавалось  немало  вас,
Та  в  кожного  свій  смуток  й  самота.
Ішли  разом  немов,
Та  враз  –  один,  січневий  дощ,  сльота.  
Подасть  хтось  руку?
Поглядом  розсіє  ночі  темінь.
І  полум’я  надій
Сотворить  одвічний  кремінь!

2011  р.  18.01.  16.34.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012


Провалля смутку

Поглянь,  провалля  смутку  
Гостинно  розгорнуло  свої  віхи.
Проторений  вже  шлях,
О,  скільки  незбагненної  утіхи.  

Не  перший  ти  упав.
І  ти  тут  не  єдина  панна,
Ішли  повільно  так
Шляхами,  що  почалися  здавна.  

Немов  ще  є  баланс
В  хиткому  тілі  на  льоду  стежі.
Та  подув  вітряний,
І  вже  політ,  у  сірі  смутку  вежі.  

Ключі  –  в  безодню  геть,
Обрубані  вже  сходи  вороття,
Лише  ілюзій  іскра
І  погляд  зрідка  на  зорі  –  в  небеса.  

2011  р.  18.01.  10.48.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012


Водяні натхнення

Кидає  хвилі  океан
До  вічних  скель  безжально  і  натхненно.
Піна  бурхлива  водних  ран  –  
Русалка  зцілить  поцілунком  щемно…

***
Поглянь,  тече  ріка  невпинно,
І  плесо  –  тихий  спокій,  майже  рівне  тут
Й  ніхто  не  гонить  з  заду  в  спину,
Та  все  ж  вода  долає  Простір  з  Часу  пут.

***
«Скажіть,  як  вийти  із  води  сухою?
Який  то  фокусник,  чи  маг  уміє?»  
«Та  ти  не  з  цукру,  не  губи  спокою,
Бо  справжній  шарм  вода  не  змиє!»

13.01.  21.45.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012


Вже сутінки покрили горизонт

Вже  сутінки  покрили  горизонт
І  сніг,  немов  не  білих  кольорів.
Владарка  Ніч  усілася  на  трон,
А  смуток  дня  від  здивування  онімів.

І  крає  ніч  поглядом  з  небесних  сфер
Реальність  дум,  помножених  гріхами,
Химерний  дивосвіт,  немов  завмер,
А  хтось  біжить  одвічними  шляхами.

Вже  день  прийшов  в  зимовій  сірій  млі,
Буденність  кличе  сновидінь  зітхання.
Нічні  химери  стали  враз  малі,
Та  уночі  піднімуть  знов  повстання!

2011  р.  13.01.  00.55.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306285
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2012


Гурманний пошук

Ковток  вишневий  середини  світу*,
Хоч  я  в  Чорткові,  а  не  в  Лондон  сity.
Ковтну  і  “Julius”**  терпкий  гарячий,
На  зуб  –  солодкий  смак  ще  чоколяди.

Думки  пірнули  в  далечінь  глибоку,
Лише  нема  жаданої  тут  з  боку.
Очей  мій  погляд  все  шукає  марно,
Красивих  помислів  в  зіницях  гарних…  

*  середина  світу  –  мається  на  увазі  коньяк  «Гринвіч»;
**  ім’я  засновника  кав’ярень,  напис  на  філіжанці  для  кави.

10.01.  14.55.  Чортків,  арт-кафе  «Вінтаж».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012


Про Мавку лісову

На  добраніч,  Мавко,  спатки  треба,
Лісовик  у  сні  чекає  вже  на  тебе.

І  ще  ні,  за  годину  лиш  прийду  –  
Марафет  нічний  я  старанно  наведу.  
А  тоді  у  царство  Ночі  й  мого  Лісу
У  просторі  верболози  злізу.
У  контактах  десь  хатинка  є  моя,
Верби  й  поруч:  річка,  ліс,  гора.
Отоді  й  зустріне  Мавку  лісовик,
Приглянеться  –  він  до  мене  
                                                                       ще  не  звик.
Бо  в  діброві  сталася  лиха  пора
І  підстриглась  з  горя  зимового  я.
Та  волосся  знов  моє  уже  росте,
То  дрібниці,  не  предметно,
                           все  пусте.  
Бо  найкраща  Мавка  в  лісі  я,
України,  її  міста,  Тростянця!

2011  р.  11.01.  Близько  01.30.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012


Зимові спостереження

Намети  білі  навколо  снігові  –  
То  щедрий  дар  небес  грудневих,
Ліси  є  вбрані  в  хутра,  мов  нові,
Блистять  вони  в  суцвітті  променевім.

А  десь  листок  на  гілці,  мов  ожив,
Невже  ж  то  вітер  забув  зірвати,
А  може  лісовик  із  обліку  згубив,
Щоб  в  час  весни  життям  обдарувати.

2011  р.  09.01.  14.24.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305051
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.01.2012


з Різдвом вітання

З  різдвом  Христовим  я  вітаю:
Краси  лісів  й  озерних  плес,
і  Віри  й  любові  із  Небес,
а  Світу  вищого  я  див  бажаю.  

***
Хай  зірка  Різдва  небосхилу
Частку  опіки  щиро  дарує,
На  долю  майбутню  віщує:
Радість  життя,  бадьорість  і  силу.

Тобі  –  маленькому  диву…

2011  р.  06.01.  22.14.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2012


THROUGH EBONY ARCHWAYS / КРІЗЬ ТЕМНІ СКЛЕПІННЯ АРОК

DARK  TRANQUILLITY  
SONG:  THROUGH  EBONY  ARCHWAYS

КРІЗЬ  ТЕМНІ  СКЛЕПІННЯ  АРОК

Мовчазна  людина  у  замку
Став  мовчазним  у  світі  осліплім
Слова  ще  танцюють  на  незайманих  губах
Заморожуючи  вітри  крові.
Одягнутий  в  шари  стемнілих  покривал
Просякнутий  похмурим  світлом    світанку  
…  все  чорне
Проходячи  крізь  темні  склепіння  арок
Стоячи  на  вершині  сходів  
Від  світанку  до  сутінків  його  серце  палає  
Не  промовлені  слова  із  застарілої  частки  розуму
Загостри  їх!  Перетвори  їх  у  стріли!
Спустись  у  смуток  –  без  лука,  
жодна  стріла  не  полетить  
…  гірка  чорнота  
Проходячи  крізь  темні  склепіння  арок.
Рука  в  руці  із  мудрістю  зірок
Мудрість  пишно  одягнута  в  чорне.
 Немає  нікого  у  замку
Прогулюючись  берегами  у  чорному
Гіркий  мороз  кусає  зараз  стіни  надій
Жодних  слідів  на  піску…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304724
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.01.2012


Вершини ніг жіночих

Культурний  є,  
Прошу  іти.
Я  подивлюсь,
Віршем  озвусь.


О,  прошу  пані,  пропускаю  гречно  Вас,
Щоби  оглянути  і  Ваш  анти  анфас.  

Він  є  обтягнутий  у  сукню  чи  спідницю,
Чи  джинси  аж  впритул  півкулі  покривають,
Немов  то  персик,  або  ж  і  полуниці,
Коли  бікіні  майже  все  там  відкривають.

Нехай  вона  іде  вперед,  так  граціозно,
Відкинь  ти  з  голови  думки  брудні  і  хтиві.
Обмеженням  не  місце  теж,  кажу  я  точно.
Вершини  ніг  в  жінок  –  окличні  та  манливі!  

Натхнень  ще  безліч  є  в  планеті  дивосвіті:
На  вулиці  посеред  ніг,  чи  в  галереї,
На  пляжі,  де  “low  less”  –  прості  природи  діти,
А  чи  в  віршах,  де  ходять  над  прекрасні  феї.  

Дякую  за  натхнення  Лесі  Г  і  Юлії  Ч.  

05.01.  18.50.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304534
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.01.2012


Порух Думки

Порух  Думки,  що  лине  в  далечінь,
До  сонця  –  в  простори  стратосфери.
Та  окрик:  «Стій!  Фальстарт!
 Не  встигла  тінь».
В  тенетах  опинились  чужої  ери.
Чи  думи  девіантністю  политі,
Чи  час  не  той  в  Хроноса  державі,
Де  судять  ніч  фарисеї  ситі?
Невже  ж  то  світом  правлять
                                             душі  ржаві?
Та  знову  ввись,  крізь  вічка
                                                                 освятних  пут,
Табу  фізичні,  моральні  догми.
Аж  враз,  на  горизонті  –  світла  суть,  
Зусилля,  позбавлені  вже  втоми…  

2011  р.  05.01.  11.43.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2012


немов Новий рік

Приходить  січень  до  нас  вже  знову,
Забудьте  смутки,  горя  й  болі,
Збагніть  же  радість  свят  зимових,
Фортуни  усмішки  та  Долі.

Новий  рік

Хтось  каже:  «Новий  рік  уже  іде»,
Довкола  оглянувсь,  не  бачу  я,
Чи  видно  постать  за  полем  де-не-де7
Чи  сніг  припорошив  сліди  взуття?
Чи  десь  натрапив  Новий  рік  в  шинок,
Втомився  цілий  грудень  він  іти,
Зігріли  пестощі  вина  й  жінок?
Чекає  Новий  рік  вже  до  весни.

Хтось  каже:  «Новий  рік  уже  настав»,
Хоч  дата  січень,  все  ота  зима,
І  крига  дальше  покриває  став.
Тепла  як  не  було,  так  і  нема.  
Та  почекаймо  місяців  зо  два,  
Розділить  сонце  кригу  на  куски,
Вернеться  ластівка  до  свого  гнізда,
Дерева  вкриють  народжені  бруньки.  

Тоді  вже  впевнено  промовлю  я:
«Ось  там  струмочок  пісеньку  заграв,
То  справді  Новий  рік  уже  настав,
Радійте,  прийшла  до  нас  весна!»

2011.  01.01.  01.19.

Минає    тридекадник    в    бруді    знову,
Один    ще    день    грудневий    на    додачу.
Втрачає    хтось    одинадцяте    слово
І    просить    Діда    про    мороз    і    вдачу.

Вже    знятий    майже    календар    настінний,
Як    завше,    пил    стираєм    до    неділі.
Зникає    грудень,    зранку    –    день    насічний    
Декада    знов,    зимових    прагнень    й    цілей.

Отак    стрічаєм    зміну    місяцеву
Посеред    бажаних    думок    зимою,
Чекаєм    Ганса    снігу    королеву.
Як    в    давній    час,    стрічаймо    рік,    
                                                                                                 також,    весною!

2011.  30.12.        по    обіді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012


Жонглерка слів

Жонглерка  слів,  причесаних  й  не  дуже,
Бува,  як  дезер*  по  концерті.
Смуткові  є  й  солодкі,  наче  груші.
Вона  гладка,  там  на  поверхні.  
Тут  ще  один  є  страж  над  ранок::
Ні  хвиль  із  почуттів,  ні  вітру,
Бо  в  пуританськім  мусиш  бути  стані.
Догмати  кольори  в  палітрі.
Спокійне  русло  і  пейзаж  практичний,
В  розміреності  графік,  звикли,
Пряма  без  манівців,  кривих  дотичних.
А  може  б  то,  зробити  виклик?

Враз  якось  у  неділю,  в  час  опівдні,
На  площі  гребінець  забула.
Чекав  там  вітер  теплий  сходу-півдня  –  
Спокійних  хвиль,  немов  не  було…

з  думкою  про  Л.Г.  

*  дезер  (deather)  –  шанувальник  дуже  важкої  музики.  

30.12.  16.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303274
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.12.2011


Ранкова меланхолія

Всього  лиш  лягти  головою  на  схід  і  ноги  поверх,  на  подушку;
Чокляди  твердої  на  зуб,  зі  смаку  корони  спізнілих  бажань
В  теоріях  і  теоремах,  що  їх  не  довести  до  путнього  краю;
Долонею  легко  зігріти  ще  холод  отой  щемливий  у  грудях;
Заплющити  очі,  злетіти    у  вирій  в  думках,  немов  наяву,
Догнати  птахів  сильнокрилих  у  теплій  приморській  скалі;
І  бачити  небо,  простори  мрійливі  і  водні  й  земні,  і  гори,  
І  горе,  буде  все  ж  однак,  змальоване  з  нахнюплених  губ.    

28.12.  бл.  10.30.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303117
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 29.12.2011


Не тільки тост…

За  змогу  радості  поміж  буття  болото,
За  погляд  світлий  в  небо  хмарне  сподівань,
В  душі  та  гаманці  –  за  щире*  злото,
За  силу  рук  опісля  плеч  сумних  зітхань.
За  теплий  дім  надії  поза  меж  реальних,
А  ну  ж,  прийде  негадано  у  добрий  час,
За  шлях,  підкорений  в  думках,  коротких,  дальніх,
За  тих,  хто  в  горі  нашім  не  забудуть  нас.

Не  тільки  тост,  перехилити  ще  раз  келих
З  нагоди  свята  (в  грудні,  липні)  за  столом,
Погляньмо  в  небеса  душі,  увись,  над  стелю,
Творім  життя,  усмішку  щиру,  без  оском.

27.12.  20.15.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2011


Рахункова таблиця почуттів

«Якщо  маю  право  бути  в  Твоєму  Серці,  то  щаслива  бути  цвітом  сотої  часточки  його»  -  руде  Кошеня

Рахункова  таблиця  почуттів

Облиш  Ти  ділення  на  сто
І  хірургію  краяння  судин.
Додай,  помнож  і  ще  там  що  –  
Розквітне  цвіт,  закриє  геть  полин.  
Залиш  Ти  право  і  закон,
Нехай  мороку  має  адвокат.
А  нам,  навіщо  перепон?
Я  вже  іду  у  Твій  чуттєвий  сад…

21.12.  14.33.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2011


Зваби позолота

"Даю  Тобі  свій  зірковий  батіг..."  -  слова  від  неї.

Батожити  Тебе  по  голій  дупі?
Знімай  же    маски  Ти,  їх  -  геть  униз.
Бажання  шал  і  пристрасть  плоті  вкупі,
А  сором  хай  згорить,  мов  літній  хмиз.
Рука  торкнеться  часток  білих  плоті,
Що  викличе  вогонь  і  жагу  тіл.  
Думки  у  чистій  зваби  позолоті,
Хороми,  будуар,  святошний  стіл.  

Шмагати  я  тебе  не  буду,
Лиш  ляпасів  я  кілька  терпких  дам,
Бо  почуття  віддала  світу  суду,
А  він,  ніяк  не  поверне  їх  нам.  
Отож,  давай  в  чуттях  батіг  зірковий,
Його  в  безодню  фальші  кину  я.
Ти  оголи  себе,  прекрасна,  знову,
Я  увійду  в  твоє  чудне  буття…

25.12.  19.30.  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302318
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.12.2011


Всміхнись журбі

Там  брудно,  мокрий  сніг  дорожний,
А  тут,  «Шабо»  і  міцність  кави.
Забудь  про  бруд  у  день  негожий  
І  стань  Ти  гордо  в  Дух  постави!
І  тисяча  ще  лір  в  кишені,
Один  крузейро  теж  і  долар.
Немов  у  царстві  був  Марени*,
І  Мавка  втратила  весь  гонор.  

Всміхнись  журбі  своїй  безкрилій,
Вона  додолу  тягне  знову?
Земля  також  породить  мрії,  
Що  стануть  плоттю  з  сяйва  слова.  
Вітай  і  Сонце  в  снігу  хмарнім,
Воно  ж  вродилось  нещодавно**.
Посли  Небес  стоять  на  варті,
Натхнення  Твоє  –  не  на  марно!  

*  Марена  –  одне  з  трактувань,  -  богиня,  що  відповідає  за  водні  простори,  тобто  перетнув  океан,  досягнувши  Бразилії,  де  грошова  одиниця  –  крузейро.  
**  22  грудня  –  день  зимового  сонцестояння,  у  давній  міфології,  народження  маленького  сонечка.  

25.12.  15.25.  Тернопіль,  Український  дім  «Перемога».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011


Тьмяні рожеві окуляри

Реальність  правил  об’єктивних  тло
Й  рожеві  окуляри  его.
Прокинувся,  і  в  пошуках  за  склом,
Вперед  у  день  і  звершень  мега.
Тьмяніли  лінзи  стереотипів,
Оправа,  певне,  вже  не  в  моді
Й  шукаєш  яблук  в  фальшивій  липі*,
Вони  ж  лежать  в  табу,  на  споді.
Ілюзії  рожеві  із  пенсне,
А  може,  темні  діоптрії?,
Мабуть,  незряче  пишеться  есе
Крізь  не  промиті  зранку  мрії.  
Лиш  темний  спокій**  ще  волає  «Ґвалт!
До  біса  твої  окуляри.
Це  є  твій  погляд  в  світ.  And  you  are  right.
Рубай  стереотипів  нари!

21.12.  19.48.  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків  

*  мається  на  увазі  помилкове  загальне  уявлення  давньоєврейського  міфу  -  про  те,  що  в  Єва  спокусила  Адама  яблуком.  у    Біблії  говориться  загалом  про  плід.
**  "темний  спокій  /  заспокоєння"  -  скандинавська  doom-death  metal  команда  "Dark  Tranquillity"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2011


Кохання інша суть

Забери  комп’ютер  Ти  від  ліжка,
Від  очей  небажаних  відсунь.
Як  прийде  вже  темна  мила  нічка,
Ти  спізнай  кохання  іншу  суть.
Пригадай  чуттєвий  пристрасть-дотик,
Поцілунки  шийкою  згадай.
Десь  не  близько  замуркоче  котик,
Ледь  відчувши  вхід  в  вологий  рай.
Ти  відчуєш  твердь  вершин  сердечок
І  гарячий  гейзер  між  перлин,
Бо  ж  відкриті  двері  див  аптечок.
Покохайся  Ти  зі  мною  й  в  сон  полинь…

18.12.  бл.  19  год.  Автобус:  Івано-Франківськ  –  Чортків.  

Руденькому  Кошенятку

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300860
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.12.2011


Небесна пектораль

Я  в  світі  теплу  круговерть  шукав,
Знайшов  оте,  що  в  мрії  не  пускав,
Незнайдене  в  теоріях  думок.
Який  же  дивний  Долі  щемний  крок...

Зникає  сонце  в  неба  акварелі  
Ще  синь  відтінків  й  хмарна  сиза  даль.
Я  проведу  химерні  паралелі:  
В  твоїх  очах  –  небесне  пектораль.  
Вона  –  коштовність  почуттів  в  майбутнє,
І  диво  світу  хвиль  моїх  блукань,
Що  берега  тепла  торкнулись  в  грудні  
Й  граніту  скелі  тихих  сподівань.  
Куди  ж  блукали  хвилі  стільки  часу?
Це  Небо  не  угледіли  хоч  раз.
Ти  спогадів  й  надій  моїх  окраса,
Яскравіша,  від  інших  Ти  прикрас.  

18.12.  бл.  18  год.  Автобус:  Івано-Франківськ  –  Чортків.  

Л.Г.  /  Руденькому  Кошенятку

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2011


In the Fog

I’m  going  away  
in  a  dream.
A  dark  river  wave
coat  Night.
I’m  standing  in  shade  
of  Hope.
Going  to  You,  I’m  late  
in  the  life.
I  listen  to  the  wind  
under  Moon.
The  Light  diffuse  sin  
in  a  True.
I’m  burning  a  flame  
in  the  Fog.
It  carrys  your  Name  
in  a  world.  

16.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2011


Ранковій феї

Привіт,  ранкова  феє
І  кошенятко  моїх  марив.
Замовкніть,  фарисеї,
Не  вам,  емоцій  сила  й  чари!
І  зоряна  нагайка
Вперіщить  ваші  темні  фальші.
Злетить  у  неї  крайка*  
І  шал  чуттів,  в  політ  у  дальше.
Не  знаємо  ми  завтра,
Та  віддавайсь  чуттям  у  нині.
Цілунки,  пристрасть,  кава
В  чарівну  ніч,  в  любові  днину…

*  крайка  -  пояс
15.12.  14.48.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300180
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.12.2011


Звабливий еспресо аромат

Цей  звабливий  еспресо  аромат,
Турбота  дня,  вже  десь  позаду.  
Там  за  вікном  –  ось  вічності  догмат:  
Зимова  Темніь  увібрала  владу.

Принесла  каву  й  усміхнулась,
Мій  погляд  звично  зупинився,
Коли  повільно  обернулась,
Очима  я  нікуди  не  спізнився.  
А  там  є  джинсів  талія  низька  –  
Жіночий  розріз,  манить  він  углиб,
І  напрямок  очей  блукає  здалека,
Та  не  зірвати  той  манливий  гриб.
Та  інший  гриб  чекає  десь  на  мене,  
Смачний,  бажаний  та  дозрілий,
Немов  з  росою  літні  листя  клену.
І  буду  я  для  нього  там  поспілий.

Така  вже  сутність  є  в  нас  людська,
І  знай,  природа  зовсім  не  гріховна.
Без  цукру  кава  смачніша,  бо  гірка,
Це  давній  поклик  в  тіл  чудові  жорна.  

2010  р.  07.12.  16.59.  автобус:  Тернопіль  –  Чортків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299916
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.12.2011


Відбувся суд

12  грудня  2011  р.  в  державі  Україна  відбувся  суд  над  українцями,  які  і  в  січні  2011  р.  пошкодили  пам’ятник  Сталіну,  відповідальному  за  геноцид  українців  

Відбувся  суд
І  знову  сяє  гордо  Сталін.
«Хвала  ему»  -  
Божку  Люциферу  із  сталі.
Ой,  людоньки!
Не  стане  вам  душі  лікарень,
Хірургів  –  теж,
Не  злікувати,  вас,  примари!
Нема  й  ножа,
Щоб  зрізати  пухлину  мозку,
Більмо  очей,
Отруту  –  з  тіла  кров  венозну  
Нема  у  вас
Ні  Бога,  ні  до  Правди  кроку.
Болото  лиш
В  тирана  чорних  душ  потоку!

12.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299905
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.12.2011


Кавова медитація

Розбурханість  емоцій,  сподівань,
Немов  то  плесо  в  дзеркалі  ставка,  
Де  камінь  хтось  жбурнув  зі  зла  незнань,
А  згладить  –  чудна  кава  не  гірка.  
Хоча  у  ній  нема  «Солодких  снів»,
Та  кава  має  дотик  ніжних  рук,
Що  заспокоять  кривизну  рядків
І  хвилю  слів  тривожний  перегук.  

11.12.  близько  15  год.  Ресторан  «Асторія».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299373
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.12.2011


У хащах темних Мінотавра

Я  п’ю  коньяк,
Він  має  смак
Моїх  печалей,  щедрі  грона.
Змія  шипить,
То  час  спішить
У  грецькій  зачісці  Горгони.  
Намарно  все?
Пишу  ессе
В  питаннях  тиші  на  півслова.  
І  «Бучач»  град,
Й  оскоми  скат  –  
Пішла  лимона  смачно  знову!  

Цукерка  мов
Лимонна  кров,
Її  спожити  б  спрагло  й  дико.
Еритроцит,
Цей  апетит  
Все  поглинає  жаги  риком!
Емоцій  шал
І  келих-вал
Утрат  свідомості  у  завтра.
Згубився  я
В  кривій  буття,
Мов  в  хащах  темних  Мінотавра…  

07.12.  18.48.  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298785
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.12.2011


У хмарі пошук

«Що  хмари  ті  –  це  ртуть,  тоді  ми  ще  не  знали».  –  Юлія  Бабак,  зі  збірки  «Озії».

У  хмарі  пошук

Ми  голови  уверх  задерли,  прогнувши  шиї  і  білки  очиць,  шукали  щось  у  небі  хмарнім.  Кому  ж  бо  що:  хтось  смугу  сизу  літака  дитячих  мрій,  веселку  хтось  вчорашнього  дощу  травневого,  що  зникла  геть  у  каламуті  сірій,  а  інша  пані,  ковтнувши  кави,  шукала  в  хмарі  морозива  клубок.  Крізь  тьмяність  пелени  захмарних  сяйв,  шукав  об’єкт  невпізнаний  в  польоті  Часу.  Вона  ж  ласуючи  цілунки  свіжі  із  поглядом  відкритим  просила  Вітер,  аби  прогнав  геть  хмари,  бо  ж  бігати  несухо  в  дощ  паскудний  –  намокне  ж  декольте  її  емоцій  жару.  Котрась,  в  руках,  що  повні  пестощів  й  уміння  шалу,  тримаючи  катану,  загрожувала  жваво  дурній  хмарюзі.  Хтось  слухав  “Tiamat”  з  альбому  «Хмари»,  в-ві  сні  та  в  смутку  вечорів  зимових,  чекаючи  її  з  гондоли  попід  хмар.  Вона  ж  ходила  містом  із  маривом  в  очах,  та  більше  ще  таємною  була,  немов  та  хмарна  височінь.  І  ртуті  в  ній  не  було  ані  трішки,  і  вабила  не  менше  сонця,  що  поза  хмар  чекало  на  людину…  

07.12.  09.16.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298765
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.12.2011


В рядків тенетах

В  рядків  тенетах  слів  печалі  дзвін,
Бо  хтось  згадає  тихі  «Сльози  часу»*,
Вони  течуть  на  мокрий  вже  ослін.
Хотів  присісти?  Взрій  же  цю  заразу!
Ти  сам  її  створив,  і  хто  там  й  тут.
А  прокурор  «пришиє»  вирок  власно,
Та  не  тобі,  а  долі  сивих  пут.
Злочинцем  й  свідком  будеш  одночасно!  

Давай  же,  свідч  супроти  позолот.
То  фальш,  його  не  знали  Сонця  діти.**
Не  вирватись  і  з  блиски  слів-болот.
Та  роздягайся  вже  з  облуди  сітки!
Сльоза  впаде  з  драбини  часу  знов
На  простирадло  ніжне  з  пуху  й  страху,
Шипи  покриють  терни  перемов.
Реальність  сподівань,  іди  на  плаху…  

*  «Tears  of  time»  пісня  doom-metal  команди  «Crematory»;
**  інки,  як  й  інші  народи,  вважали  себе  дітьми  сонця,  
у  них  золото  виконувало  різні  функції,  
тільки  не  засобу  накопичення  багатства.  

07.12.  18.37.  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298563
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2011


Якщо б…

«Зі  всіх  сумних  слів,  що  коли-небудь  вимволялися  вслух,  чи  писалися,  немає  більш  сумних,  аніж:  «Адже  все  могло  бути  інакше!»  -  Дін  Кунц  «Сльози  дракона».

Якщо  б…

Є  декілька  «якщо  б»  у  нашому  житті,
Хоча  їх  безліч  аж  нарахувати  можна  
в  думках  і  калькуляторах  бажань  снодійних:  
в  минулих  ночах  і  днів  майбутніх  сподівань.
Якщо  б  були  ми  незалежні,  подібні  вітру,    
І  вільні  в  польоті  стоп  й  уяви  поза  стін  і  вулиць.
Якщо  б  була  хоч  трішки  більша  гама  почуттів,
хоч  втратиться  свобода  векторів  і  флюгерів  очей.  
Та  ну  її,  нехай  летить  із  вітром,  аби  не  загасив
багряне  полум’я  Кохання  дхарм*,  -  помислить  хтось.
Якщо  б  святі  думки  лиш  тільки  в  голову  мою,
то  певне  вже  це  моє  тіло,  жило  у  інших  вимірах-світах.
Бо  ж  Бог  –  у  кожному,  хто  мислить-відчуває  таємну  
просинь  Неба  понад  дивних  хмар.
А  святість  творять  поміж  світлих  душ,  також,
догматів  сірий  пил  й  табу  монополістів  темних.
Вони  й  пороком  звуть  Природну  насолоду  наших  тіл.
Якщо  б  спіймати  у  невід  депозитів  ще  й  рибку  золоту,
о  скільки  б  з  нас…  у  розпачі  сиділи,  як  баба  з  казки,
при  чорних  дирах  із  розбитого  корита  буття  трухлявих
утрачених  нагод,  захмарних  побажань.

Якщо  би  лиш  дрібничку,  та  приємну,
як  символ  святого  Миколая,  
одержати  якось  над  ранок…  
О,  так,  якщо  би  знати-записати
адресу  скриньки  поштової  її…

*  дхарми  –  у  буддизмі  полум’я  духовної  сутності  людини.

06.12.  20.13.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298298
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.12.2011


Ліве вушко

Ех,  твоє  ліве  вушко,
Немов  буйки  у  морі
Цілунків,  тіл  єднання.
Доплив  мій  сон,  а  далі  –  мертвий  штиль.
Чи  вибачатись  слушно,
Казати:  «I  am  sorry»,
Чи  в  сонця  час  сідання
Пливти  вперед  у  зелень  ніжних  хвиль?

04.12.  00.25.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297859
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.12.2011


«Еспресо в нас нема» - майже реальна розмова

Еспресо  в  нас  нема,
То  так  вже  якось  вийшло-сталось.
Мабуть,  спожили  все,
Буде  Вам  краще  в  нічку  спатись.  

Та  є  в  нас  інше  ще,
І  пиво,  бренді  та  горілка.
Ви  пиво  не  п’єте?
Для  Вас  –  коньяк  і  ніжна  Milka.

Я  вельми  вдячний  Вам
За  щирість  цю  альтернативи.
«Шабо»,  будь-ласка,  miss
Та  іскри  погляд  Ваш  грайливий.  

25.11.  15.58.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2011


«Святоші»

Цей  твір  умисно  я  писав  
У  білу  суміш  гами  кольорів,
Це  вам,  моралі  стражі  в  час,
Коли  облуда  творить  вами  світ.  
 
Святоші,  майже  вже  святі!
Батифіковані  будете  ви,
Один  лиш  день,  одну  лиш  ніч
І  німб  над  вами  злата  сотворить.  
Бог  тих,  хто  в  церкву  ходить,
І  знає,  хто  в  чім  взутий,  вбраний  як,
І  хто  без  кого  спить  вас  теж
Хвилює  зранку  і  в  обід,  і  в  ніч.  

Поезію  у  білий  цвіт
Невміло  пишем  якось  смішно  ми.
Нехай,  я  радий  темряві  
Думок  свідомості  і  душ
У  вашій  сіро-чорній  глибині.
Ви  старші  нас,  прожили  вік,
І  досвід  не  в  один  моралі  суд.
Вже  місце  у  раю,  отам
Чекає  з  нетерпінням  любо  вас…  

30.11.  20.24.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297066
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 30.11.2011


Стіна життя

Настінний  камінь,  колір  та  рельєф,  
А  поміж  ним  –  провалля  сіре.  
Стіну  хтось  бачить,  хтось  таємний  шифр.
В  уяві  треба  мати  міру.  
В  надіях  своїх  межу  теж  пізнай,
А  то,  в  ілюзій  пастку  втрапиш,
Реальний  світ  –  у  голові,  прощай,
І  вірний  пес  не  дасть  вже  лапи.  
Ти  бачиш  зором  розуму  свого
Стіну,  і  горизонт,  і  небо.
Вони  хай  заздрять,  буде  їм  «Ого!»,
Така  стіна  життя,  так  треба…  
 
30.11.  15.25.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2011


Відтінки темних кольоррів

Похмурі  темні  кольори
В  відтінки  світлих  барв
Отут  перетворити.
Хіба  ж  можливо  це?
Не  зможе  й  відьми  сила  чар
Це  дійство  сотворити.  

Багаття  світу  не  згасити.  
Змінити  можна  лиш  думки,
Бажання  свої  і  чуття.
Зродити  нові  пелюстки,
Хоч  боляче  нове  буття,
І  біль  прохає  вороття.
Назад  у  зародки  надій,
Їм  правдою  постати  –  зась.
Недоля,  програш.  Фатум.
Даремно,  минули  дні,
Пропащі  результати  праць.
Їм  не  вдягти  весільну  фату.  

Звичайно,  Будда  був  правий,
Бажання  –  страждань  причини.
Така  вже  сутність  у  людей.
Зміни  свій  світ,  лише  спробуй
Години  дві  цієї  днини
Для  паростку  нових  ідей.

2010  р.  26.11.  18.29.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296625
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2011


Живу я в іншім світі

Привіт,  мій  друже,  в  цей  вечір  виру
Найшла  на  мене  відвертість  щира.


Бува,  живу  я  в  іншім  світі,
Там  простір  вміло  рукотворний,
Для  неї  зацвіли  чар-квіти
І  зникли  заборони  темні  Тори*

Вона  моя  духовна  частка,
І  я  у  ній,  в  неділю  й  інші  доби.
А  може,  втрапив  в  сонну  пастку
Її  чарівної  краси-оздоби.

Це  інший  світ,  там:  моя  фрау,
І  квітка,  і  пухнаста,  і  мила  киця.
Світи  є  наші,  маєм  право,
Це  є.  не  тільки  лиш  мені  здається.

Чи  перенесем  світ  в  реальність?
Спитав,  чи  треба  відповідь  казати?
Бо  почуття  –  не  карти  гральні,
Вони  летять  у  небеса  строкаті…


Бувай,  мій  друже.  Писав  тако  я..
Це  щира  правда,  й  тобі  довіра  моя.  

Юлії  /  Ф.Л.

26.11.  20.41.  в  час  літературних  читань  і  рок  концерту  «Арт-андеграунд»

*  у  єврейських  законах,  викладених  у  Торі  (основна  складова  Старого  завіту,  який  увійшов  чомусь  у  християнство,  для  жінки  існує  багато  заборон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2011


Риба чи жінка?

Та  краще  гляну  я  на  рибки,
Бо  з  них  ніхто  не  скаже:  «Відвернись»,
У  снах  моїх  не  чинять  збитки
Вони  й  повіки  не  опустять  вниз.  
Доступні  всякі  рибки  гарні,
Та  лиш  цікавості  там  обмаль  є.
Вже  байдуже  і    погляд  марно.
Й  уяви  хіть  на  рибу  не  клює.
Погляну  краще  я  на  жінку,
У  пошуках,  хоч  дехто  знаків  в  сні,
То  я  приснюсь  у  ніч,  під  зірку,
А  з  сонцем  вже,  в  таємній  глибині.  

22.11.  17.34.  Тернопіль,  кафе  «Тропік»,  біля  акваріуму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011


Ріже правда в очі

Ой,  ріже  правда  в  очі  їх  брехні,  
Немов  розбите  скло  в  ходьбі  п’яту.
«Який  там  тридцять  третій,  та  ж  ні!
Придумали  трагедію  святу!

 Смішні,  ось  ми  великий  є  народ,
А  правда  Лєніна,  то  є  догмат,
І  Йосиф  -  батько  наш,  без  перешкод.
А  хто  не  з  нами,  ставим  в  каземат».

«І  ми  ще  є,  що  обрані  Яхве
У  світі  мати  владу,  «вівці»  й  зиск.
Ось  холокост  у  нас,  у  вас  –  то  фе!
Як  ні,  нехай  один  другого  з’їсть.  

В  одних  і  других,  історія  своя.
Нехай  то  так,  в  Москві  та  Тель-Аві,
Лише  не  плюйте  в  душі  та  поля,
Брехню  не  сійте  в  нашій  голові!  

24.11.  13.07.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295802
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2011


Жіноча арифметика

«Розбуди  мене,  розділимо  ранок  на  двох»
Юлія  Бабак

Жінки  немало  кажуть  й  пишуть,
Що  ранок  треба  поділити.
На  двох,  лиш  в  двох  і  все,  не  більше.
Ось  арифметика  ранкова..  
І  завше  є  десь  під  рукою,  
Чи  десь  в  іншім  місці  потаємнім,
У  пам'яті  думок  полицях
Той  математик,  сон,  що  ділить
Й  ранкові  вії  їх  цілує.
Легка  то  алгебра  жіноча,
Не  знає  лиш  щось  двійки  більше,
Бо  ж  вій,  колись,  чи  рахували?  
То  ж  математиків  тут  треба
В  квадраті,  в  кубі,  ще  й  у  ромбі.
Ось  так,  будіть  жінок,  цілуймо
Кінцівки  снів  та  контур  вії…

22.11.  бл.  10  ранку.  Автобус:  Чортків  –  Тернопіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295363
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 23.11.2011


Мрії квіткових думок

Ось  за  лугом  мрії  квіткових  думок,
А  навколо  комах  і  людей  метушня.
П’ять  листочків  на  сусідній  бузок
Дарував  хитрий  фавн,  а  зірвав  їх  вже  я.

Не  принесли  чомусь  вони  щастя  мені,
Не  змінили  круговерті  ходу  зірок.
Було  сонце  пекуче,  так  холоду  дні,
Не  наблизився  хтось  до  щастя  на  крок.

І  немало  ще  кроків  пройти  на  Землі,
Дирижабль  пролетить  на  крилах  вогню,
А  хтось  інший  повзе  у  життєвій  імлі.
Все  кожному  своє,  комусь  й  силу  міцну.

Хтось  лишився  вже  тут,  слабким  і  дрібним,
То  на  інших  причин  нема  нарікати,
Компонент  свободи  життя  став  вже  пісним.
Віднайти  десь  би  шлях,  щоби  звідси  тікати.

2010  р.  22.11.  18.02.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295269
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2011


Жінка, на полюванні снів

«Я  ловец  твоих  снов»…
Фрау  Ларсен

На  полювання  сміло  вийшла  снів,
Ботфорти  шарму,  ремінь  сили,  куртка  зваби,
І  Ночі  кінь  Тобі  з  сідлом  поспів,
А  доберман  удачу  простягає  з  лапи.  

Ти  в  ліс  в  свідомості  думок  ввійшла,
І  несвідомого  поля  Тебе  чекають.
Під  променем  Твоїм  втече  імла,
Присядеш  Ти,  і  завариш  листочки  чаю.  
Духмяний  сон  із  подихом  Твоїм,
Він  є  палким,  шаленим,  ніжним  одночасно.
І  в  літній  день  співають  солов’ї,
Тобі,  мисливцю-жінці,  Ти  ж  бо  є  прекрасна!  

Спіймала  сон  на  ласо  листяне,
І  ніжних  крапель  пристрастю  скропила.
Та  жаль,  що  то  лиш  мариво  нічне.
Печаль  бо  здобич  Твою  позбавляє  сили.  
Вже  Ніч,  на  полювання  знову  йдеш
У  глибині  сну  марив  і  бажань  таємних.
Бо  це  Твій  світ,  і  мій,  між  чудних  стеж,
Де  зацвіли  чуття,  в  реальнім  світі  зримі…  

неперевершеній  Фрау...  
21.11.  18.04.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294963
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.11.2011


Осінь сім років назад

Повернімось  у  осінь  сім  років  назад  –  
Круговерть  свободи  гордо  постала.
Революцію  взяли  комусь  на  прокат,
Та  народу  рука  її  не  вдержала.

І  було  нас  багато,  разом  ми  були,
Волелюбство  людей,  а  не  натовп.
Аж  з  Майдану  вітри  силу  продули,
Усміхались  комусь  обіцяні  грати,
Досягнули,  і  раптом  забули  –  
То  вони  змогли  усе  переграти.    

Перетнули  рубіж,  та  вернулись  назад,
Хоч  не  гнали  ні  дулом,  ні  танком.
І  в  природі  як  завше,  мов  спокій  та  лад,  
Лиш  сонце  не  встало,  чомусь  на  світанку.

Пом’янімо  полеглих  повстанців  Петлюри,
Й  семирічну  осінню  велич  подій,
Незалежну  країну,  ще  нині  де-юре,
Помаранчеву  душу  –  її  упокій.

Повернімось  у  зиму  сім  років  тому  –  
Різнобарвна  варилася  каша,
Та  тепер  споживати  не  її,  не  йому,
Україна  вже  стала  не  наша…  

2010  р.,  2011  р.  21.11.  13.17.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294836
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2011


Ступають кроки…

Ступають  кроки  у  тендітній  стежі,
Орнамент  крушиться,  дихнути  варто  лиш.
Такі  крихкі  листопадові  межі,
Бо  править  вітер  між  осінніх  птаства  тиш.

У  пастці  тьмяній  падолиста  кола,
В  тремтінні  думки  сфери  збуджених  уяв.
Із  видихом  зникає  сизий  холод,
Ковток  повітря  пил  ілюзій  увібрав.

Вони  прості,  як  листя  з  вітром  в  танці,
І  складність  містять  акварелей  жовтня  фарб.
Чекай-но,  грудень  принесе  боганці,*  
Зимовий  цвіт  затьмарить  погляд  смутку  фар.

Стрімка  хода  пів  Ночі  у  пів  сутність,
І  вальсу  шлях  листочка  з  дерева  у  низ.
Бо  він  злетіти-впасти  конче  мусить,
Людина  ж  –  встати,  глянувши  у  Неба  вись.

20.11.  16.30.

*  боганці  –  з  лемківської  мови,  взуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011


Переплетені пальці щасливих долонь

Переплетені  пальці  щасливих  долонь,
І  погляд  думками,  до  єдиних  висот,
А  навпроти  –  самотність  невдалих  погонь
За  байдужістю  щастя  червених  оздоб.

Там  усмішка  щира,  і  погляд  в  глибини,
Єднання  когось,  хто  до  когось  поспів,
Навпроти  постать,мов  закрита  людина
В  полоні  знайдених  вад  і  втрачених  днів.

Перейшли,  розійшлись,  вперед  у  дорогу.
Вони  на  тролейбус  удвох,  до  щастя  порогу.
Ковтнувши  коньяк  й  лимонну  оскому,
Та  постать  –  на  поїзд,  в  зажурі  до  дому.

2010  р.  19.11.  19.36.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294542
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2011


Комашок смутку

Комашок  смутку  ліг  птасі  на  крило,  
Летіти  дальше  важче  стало  враз,  
На  спочив  сісти  права  не  було.  
І  не  буде.  Злетіти  б  ще  хоч  раз.  
«Чому  ж  так  сталось,  а  не  інакше?»  
О,  скільки  раз  промовлені  оці  слова?  
Звичайно,  що  хочеться,  як  краще,  
А  знов  літає  в  день  чомусь  сова.  
Яка  ж  то  важкість  отих  тужливих  слів:  
«Ех,  якби  ж  повернути  час  назад»  
І  погляд  віри  геть  зовсім  змарнів,  
Безсилля  блиск  –  сильніший  у  стократ.  

2010  р.  18.11.  17.48.  автобус:  Тернопіль  –  Чортків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294307
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.11.2011


Потоплене розчинене бажання…

Потоплене,  розчинене  бажання,
Як  цукор  у  філіжанці  кави.
Комусь  для  чогось  чергове  потурання,
Думок  тужливий  згин  постави.
Та  постать  згорблена  поволі  йде,
Додолу  погляд  –  небо  в  калабанях.
Небесних  далечінь  вже  не  буде,
Згоріли  у  пострілах  повстання.

Сьогодні  ж  що?  Понурий  шлях?  Авжеж.
Не  на  горУ.  А  від  людей  подалі,
На  згарище  дрібних  зусиль  пожеж,
У  пошуки  містичного  Грааля.
Ковток  хоча  б  один  спожити  спрагло
Із  чаші,  що  римлян  дав  розп’ятому  Христу.
Посуха  –  врожай  пішов  невдало.  
Увесь  Синедріон  зібрався  на  посту.  

Минуть  роки,  хвилини,  покриє  сніг,
Зросте  Євшан  трави  цілюща  суть.
Роса  ранкова  замолить,  змиє  гріх,
Надії-зерна  на  весну,  МОЖЕ,  проростуть.

2010  р.  18.11.  11.33.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294304
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.11.2011


І вкотре погляд…

І  вкотре  погляд
Крізь  сітку  пеленок  печалі.
Тьмяна,  химерна,
Сидить  зваблива  у  думки  залі.
Пологі  гори  –  
То  скупчення  готичних  рифів,
Вокал,  гітара,
Мов  скальп  на  поясі  у  скіфів,
Жіночий  голос,
Чи  Мавки  плач,  Русалки  туга.
Мов  бачить  погляд
І  творить  струм  душі  напруга.  

О,  скільки  вольт
Пройшло  крізь  дроти,  сизий  спогад?
Ньютонів  яблук
Відображають  міцність  Бога.
Та  не  злічити  
Крізь  пелену  думок  реальних.
А  може  міфи
Живуть  у  думці  пекторальній?...

18.11.  14.02.  ресторан  «Таня».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2011


Just want to ask

«Я  просто  хочу  спитати  тебе,
чому  ти  настільки  красива?»
Тернопільський  гурт  «Sky»

Just  want  to  ask

Just  want  to  ask,
How  day  has  gone?
What  have  you  said
To  autumn  ray’  Sun?
Have  you  seen  wind,
Ashamed  small  rain?
Has  it  promised
A  snow  winter’  train?
What  have  showen
This  twighlight’s  sun  dust?
How  much  leaves
Touched  your  palm  at  last?

Just  want  to  say
“Good  evening,  calm  Night”.
Just  want  to  call
Your  smile  in  Heaven’s  light.

Спитати  просто  хочу

Спитати  просто  хочу,
Як  день  оцей  минув?
Цікавого  сказала  що
До  сонця  променя  у  осінь?
Чи  бачила  ти  вітер?
А  може,  сором’язливий  дощ?
Чи  він  тобі  пообіцяв
Зимовий  поїзд  снігу?  
Що  показав  тобі  
Цей  сутінковий  сонця  пил?  
Листочків  скільки  
Долоні  торкнулися  востаннє?

Сказати  просто  хочу:
«Вечір  добрий  в  спокійну  ніч».
Окликнути  бажаю
Твій  поміх  у  світлі  Неба.

15.11.  19.41.  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків.

Юлії  Фрау  Ларсен

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293768
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.11.2011


З іншого життя

Не  інша  область  і  не  місто,
Країна,  мов  та  сама,  та  не  те.
Яке  ж  тебе  творило  тісто?
Яке  ж  те  сяйво,  чудне  золоте!

То  дальше  межі  небосхилу,  
Ні  потягом,  ні  бусом,  літаком
Добратися  ніяк  не  сила.
Хіба  прийти  непроханим  із  сном.

Тебе  нема,  чи  свічку  брати?
Ти  ніби  й  тут,  якийсь  аспект  єства.
Сукуб,  ти  певне.  Та  що  казати?
Ти  жінка  з  іншого,  не  тут,  життя.

У  іншім  світі,  в  царстві  моря,
В  віках  минулих  сонців  і  думок.
Я  –  маг,  вона  –  принцеса  моя.
Та  шквал  з  небес  –  і  не  ступити  крок!  

Не  свічу  я  на  марно  фари,
Закрив  я  штори  у  минулий  чат.
Минулих  втілень  душ  сансари.
Програв  Марені  хід,  одержав  мат.

Хіба  так  є?  дивак,  смішака.
Так  є!  я  знаю  істину  оцю!
Її  довірив    я  без  ляку
У  квадро  біле,  цьому  папірцю.  

15.11.  19.24.  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293653
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2011


Русалка

Багряності  прозоре  море  У  стінках  келиху  із  думки  скла.
За  ним  –  корал,  молюска,Камінчик  білий,  темний  
І  ще  якихось  кольорів,Як  ті  думки  у  рою  голови,  
Мов  з  іншого  життя.
Це  все  отут,  перед  очима,А  погляд  вверх  –
Метелик  світить  нам  між  крил.  Під  ним  –  бурхливе  море,
На  березі  Русалка.  На  камінь  сперлась  граціозно,
Волоссям  пишні  груди  Лиш  дещо  прикрива,
І  погляд  сміло  у  людське  єство…

15.11.  13.37.  Тернопіль,  кафе  «Русалка».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293644
рубрика: Проза, Білий вірш
дата поступления 16.11.2011


Небесний вітер

Небесний  вітер  метушливі  хмари  
Розігнав  
І  сонця  промінь  церковний  купол  
З  хрестом  пізнав,
За  ним  і  другий,  третій,  сотий  –  
В  єдину  мить  –  
Поверхня  храму,  вона,  мов  золото  
Блищить.  
Та  це  маленьке  «мов»  велику  фальш  
Відкрило  –  
Ілюзій  молитов  безвітряне
Вітрило:
І  мідь,  що  золотом  до  сонечка
Моргає,
І  помисли,  які  не  бачать
Небокраю.

Священик  стоїть  в  журбі  своїй  
Глибокій,
Напнути  хоче  те  вітрило  –  
Втратив  спокій.  
На  жаль,  поодинокий  подих  
Душ  відкритих
Небесний  вітер  не  здатен  
Сотворити.

2010  р.,  14.11.  08.34.  Поїзд:  Чортків  –  Івано-Франківськ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011


Лаконічні хвильки

Хвильки  плеса  холодної  ріки,
Сіре  небо,  мов  падає  з  гори,
Впале  листя  як  старі  плітки  –  
Світлий  сум  думок  осінньої  пори.

12.11.  2010  р.  ранкова  прогулянка  горою  повз  річку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292603
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2011


Летить листочок навмання

Летить  листочок  навмання,  
У  полудневу  тиху  сльоту  
Нема  у  нього  ні  знання,  
Ані  мети  його  польоту.  
Один  ось  тут  він?  Аж  ніяк!.  
І  безліч  ще  братів  його,  сестер,  
Летять  в  агонії  сонця  ранку-дня,  
А  хтось  тихенько  вже  помер.  

Колись  він  брунькою  постав  
Тепер  –  пожовклий  лист  старий  
Мінливу  землю  споглядав  
Сьогодні  стежку  він  покрив.  
Прожене  вітер  його  милу  –  
Омиє  хмара  їх  багряність  
Покриє  сніг  могилу  
Впаде  сльоза  крізь  сизу  млявість.  

Трава  росою  за  ним  сплакне,  
А  гілка  –  краплями  дощу  –    
Осіннє  казання  сумне  
Немає  слів,  усе,  мовчу.  

Та  сніг,  мороз,  весни  вода
І  сонце  розквітлого  буття,  
Вчорашнє  –  зовсім  не  шкода,  
Покличуть  нові  листя  до  життя    

2010  р.  12.11.  11.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011


Осінні асоціації

У  лісочку  між  горами  
Шурхіт  листя  між  стопами,  
Їжачок  то  милий  йде  
І  обід  смачний  собі  несе.  

Шурхіт  листя  під  ногами,  
У  лісочку,  між  полями  
А  комусь  –  поверх  маківки,  
Всі  готові  до  зимівки.  

Не  забудьте  ж  люди  й  ви,  
Зготуватись  до  зими,  
Бо  вона  прийде,  спитає:  
«Де  ж  запаси  урожаю?.
Що  робили  весну-осінь?  
Де  врожайні  ті  покоси,  
Всяка  іздеревна  смакота,  
Калорійна,  чиста  і  проста?»  

 «Все  спаковане,  готове  –  
Тут  яскраве,  кольорове  
Все  на  стриху,  у  підвалі»,  -  
Люди  чемно  відказали.  

2010  р.,  12.11.  21.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292430
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2011


Той дивний ґудзик

Той  дивний  ґудзик,
Він  розщепитись  мусить,
Немов  «поїхав»
З  твердого  норми  глузду.
Відкриє  глибше
Білизну  ткані  ліфу,
Він  лиш  тримає
Величні  гори  й  прірву.
Потрапиш  в  неї,  
І  вибратись  так  важко.  
Лишім  той  ґудзик,
Забудем  тіла  казку.

10.11.  12.35.  офіціантці  Наталі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292208
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.11.2011


Немає більш рядків…

Вже  все,  немає  більш  рядків,  
Твій  роздум  я  смутком  розділив,  
Глас  метушні  моєї  онімів,  
І  порох  в  безодню  ночі  сплив.  

Вже  стертий  пил  з  блідих  думок,  
Лишилось  –  зірвати  маски  із  лиця.  
Солодкий  шмат  вагання  змок  
Під  градом  букв  простого  папірця.  

А  букви  ті  –  душевний  блиск,  
Затьмарений  невірою  й  облудом,  
Душі  шаленість  –  єдиний  зиск  
Поза  очей  зневіри  брудом.  

Вже  все,  злетіли  маски  геть,  
Відвертість  ночі  –  місяця  й  зірок  
Постали  з  лукавством  в  герць,
До  правди  лишився  один  лиш  крок.  

Після  прочитання  віршів  готеси  гуцулки  Ксені
10.  11.  2010  р.,  близько  23  год.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292179
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2011


Яка ж то осінь без любові?

«Яка  ж  то  осінь  без  любові?»  –    
Здивовано  спитала  дама.  –  
Прекрасний  ліс,  чудні  діброви,
Багряності  осіння  гама.  

Тут  колір  пристрасті  та  шалу,
Бешкетний  вітер  –  листя  з  гілки,
Створив  комусь  жовтяву  шалю.
І  зазирнув  за  блузку  жінки.  

Мабуть,  той  вітер  закохався
У  помисли  осінні  дами:
Писав,  читав,  у  сни  прохався,
Блукав  жовтневими  морями.

Враз  теплий  подих  в  листя  фарби,
Їй  вітер  Перелесник  звіяв.
Любов  осіння  й  жінки  зваба  –
Тому,  хто  палко  в  неї  вірив.

09.11.  09.40.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291953
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2011


Бо ж світло потребує висоти

Увись,  немов  по  сходах  в  Чічен  Іці*,
 Долай  вершину  вкотре  у  бутті  Земнім,  
Чи  юний-юна,  чи  в  дорослім  віці,
Ти  прагни  руху  й  світла  у  житті  своїм.  

Людини  світла  думка-погляд  здавна,
Мов  птах  крилатий  понад  крон  стрімкі  чуби,
Задерти  шию  та  очима  плавно,
Провести  птаха-думку  в  сонячні  стовби.  

Священик  мовить  з  висоти  амвону
Теж  світло  щире  людям,  не  рабам,  несе,
Хоч  темінь  Тори  видно  із  полону
Табу  віків  минулих  крізь  тьмяне  пенсне.  

Чим  вище,  -  світить  краще  чудо-місяць,
А  сонце  з  нього  приклад  взяло  понад  хмар.
І  стереже  з  висот  роботу  місій,
Хтось  Вищий  Абсолютний  між  космічних  чар.

Ліхтар  же  світить  не  кротам,  а  людям,
Бо  ж  світло,  знаєм,  потребує  висоти.
Правдиве  сяйво  не  засудять  судді
Й  усміхом  темінь,  проганяєш  також  Ти…

08.11.  19.48.  

*  Чічен  Іца  –  місто  майя  з  високими  сходовими  пірамідами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291679
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2011


Торкнутись часу

Торкнутись  часу  –  
Руїн  замку  холодної  стіни,
І  холод-камінь
Пролинув  крізь  століть  вінки.

Плетиво  вінків  –  
Жертовність  душ,  уміння  тіл,
Руйнує  сонце  
Та  пожирає  пам'ять  ночі  міль.    

І  темрява  стіни
Поросла  смутком,  мохом,  болем
Від  справ  людських  –  
Візерунки  гороскопу  долі.  

Астролог-зірка
Вплітали  гучні  сальви,  кров,  мечі,
Поразки  страх,
Та  славу  –  переможні  пірначі.  

Було  в  минулім.
А  зараз,  живим  доторком  руки
Торкнися  мурів,
Відчуй  же  імпульс  –  
Cтолітніх  вІтрів,
Пробий  тенета  часу  крізь  роки.  

09.11.  2010  р.,близько  обіду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011


Іронія…

Немало  слів  читав  я  про  кохання,
І  сам  колись,  з  якогось  дива,  говорив.
Та  прокидаюсь  вкотре  звично  зрання,
Я  бачу,  що  не  буває  в  світі  див.  

Дива  є  в  цирку,  в  мило-фільмі,  книжці,
В  людей  також,  що  в  світі  іншім  десь  живуть.
Вони  долають  почуттів  міць  крицю,
І  пізнають  глибинну  світу  того  суть.

Минув  той  світ  в  минулім  ході  ери,
Міленіум  то  був  з  рожевих  слів.
Вони  злетіли  горобцем  і  вмерли,
Священник  із  дяком  співати  не  поспів.  

Чи  стане  горобець,  як  чудо  Фенікс?
З  вогню  печалі  з’явиться  у  світ  він  знов?  
Знайшовся  ще  один  тут  світлий  геній,
Щоб  щось  верзти  нам  про  якусь  любов.

01.11.  21.55.  поїзд:  Київ  –  Луцьк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291463
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.11.2011


Незбагненність…

Ця  незбагненність  сторінок  буття:
Бажаю,  можу,  знаю,  треба,  буду.
В  полоні  устремлінь  колись  був  я,
Тепер  і  після,  обійти  б  облуду.
Ще  інші  сторони  пізнати  слід,
Лише  не  той,  устелений  болотом.
Ти  знаєш  теж,  дивак  і  я,  і  світ.
Іти,  чи  заховатись  в  тайні  гроту?  

06.11.  13.28.  кафе  «Старе  місто».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2011


Заблудились частинки однієї душі

«…  Им  плевать,  что  ты  хочешь  вернуть  свою  душу
Им  плевать…  ведь  они  знают,  как  лучше»…
Марія  Гузь

Заблудились  частинки  однієї  душі
Між  галявин,  дібров,  полонин  і  озер,
Стало  страшно  і  сумно  одним  вдалині,
Бо  ж  не  знають,  їх  власник  –  живий,  чи  помер?

Загубились  частинки  чиєїсь  душі
Серед  труб  і  блідих  поверхів  хмарочосів,
Стало  лячно  самим  в  бруднім  міста  котлі,
Скільки  метрів  тинятись,  скільки  ще  років?

Заблукали  частинки  котроїсь  душі
Серед  людства  епох,  віків  та  імперій,
Стало  втішно  їм  жити,  мов  самим  по  собі,
Та  скажіть  же  мені,  хто  до  купи  їх  збере?

Затягнуло  частинки  моєї  душі
У  вирій  надій,  сподівань  та  невдач,
Поверніться  сюди,  в  буття  отут,  на  Землі,
Поєднайтесь,  віднайдіть  життя  силу  ще  раз.

2010  р.  03.11.  20.33.  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291103
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.11.2011


Цікавих мандрів у снів безмежжя

Цікавих  мандрів  у  снів  безмежжя,
Де  крила  мають  твої  думки,
Взлетять  вони  в  мрійливих  стежах
У  далечінь  північної  пори.  

Чудових  мандрів  у  снів  безмежжя,
Відкрила  шлях  таїна  душі.
В  думках  отих  нема  обмежень,
Лиш  сяє  місяць  у  твоїм  вікні.  

Щасливих  мандрів  у  снів  химерність,
Де  птаха  ночі  відає,  співає
Про  світлих  мрій-думок  здійсненність,
Сузір’я  світлом  їх  огортає.  

Приємних  мандрів  у  снів  химерність,
У  мариві  осінньої  ночі
І  Віра  правді  там  належить,
Щоб  стати  яввю  завтра  у  тобі…

Наталі  Шаранич  
2010  р.  03.  11.  10.  30.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2011


Естетика й краса…

Естетика  й  краса  –  
Принцеса  цього  свята,
Немов  з  вершин  чудес  узята,
Звичайно,  лиш  вона.

Емоцій  полум’я,
Потік  бистрих  відчуттів,
І  погляд  жаром  загорів  –  
Літає  подумки.

Чарівний  тіла  згин,
Шалений  вир  її  думок,
Палкого  танку  кожен  крок,
В  химерний  світ  полинь.

Як  фея  чарівна  –  
Жагуча  пристрасть  тіла,
Єднання:  чорне  й  біле.
Сьогодні,  вона  одна…  

Початок  01.  11.  2010  р.  після  рок  фесту  «Хелоуін»,  
про  готесу  гуцулку  Ксеню.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290915
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.11.2011


Цей дивний сон

Цей  дивний  сон,  крізь  Ніч,  о  пів  на  третю  –  там  пара  уст  цілує  вершини  пагорбів  твоїх  (що  тривіально  звуться  груди).  А  ти  лиш  бачиш  видіння  пристрастей  вогню.  Навіщо  ж  інше  в  очей  зіниці?  Та  пара  уст,  то  треба  відчувати,  їх  дотик  поміж  вологу  скарбів-пелюстків.  Вони  розкрились  і  аромат  жадання  так  вабить  плоть  і  розуму  думки.  Не  пастка  це  й  не  згуба,  то  дар  Природи  божественних  начал.  І  в  сон  ніхто  не  прийде  з  догматів  темних  суду  і  анафема  не  загрожує  тобі.  Лиш  потонути,  наверх,  над  воду,  знову  в  хвилю  шторму  насолоди  поринати  від  поцілунків  шалених  уст  і  тверді  плоті.  Й  на  берег  виплисти  у  втомі  й  силі  водночас.  Й  чекати  новий  сон,  що  стане  правдою  в  бутті…

27.10.  18.16.  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків.  
скорочений  варіант

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290584
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.11.2011


Виховування жорсткості

Сила  і  вплив  наступної  невдачі  Болю  та  розчарування  вірі  завдає,  на  яку  чорні  тіні  чергової  втрати  і  знищених  ілюзій  так  легко  лягли.  Перспективою  любові  спричинені  справедливі  чистоти  сподівання,  та  враз  поразкою  насторожені,  бачать  образ  нового  страждання.  І  раптом  вщент  розбились  вони  об  щиро  лунаючі  звуки  добра,  що  були  жорстким  виявом  карми.  Легковажна  байдужість  реальності,  що  несе  в  собі  примус  та  кару.  А  з  ними  –  біль  деструктивності,  втілюють  депресії  імлу-примару.  Побудована  стіна  безпомічності  та  власне  розриваюче  безсилля  як  визнання  правди  дійсності,  гармонують  навколишнє  насилля.  Вседосвідчені  біль  та  смуток  –  це  лиш  мозку  функціювання,  якого  вразив  відчаю  трунок  спотворює  емоцій  існування.  На  понівечених  гниллю  останках  чорного  досвіду,  що  поповнюється,  і  безрезультативності  підранках,  Жорсткість  сприйняття  виховується.  Висока  постать  жорсткості  стоїть  як  визнаний  пріоритет,  яку  в  блідих  муках  негативності  породив  сили  життя  імунітет.  Жорсткість  вигодовується  від  невдач  негативними  емоціями  болю  і  зла.  Вона  вже  не  чує  м’якості  плач.  Жорсткість  стала  частиною  життя.

Жовтень  1999  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290522
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.11.2011


I AM NOT FREE

Who  am  I?
Mind  is  hard,
Torn  inside
Of  this  hurt.
I  must  do.
It’s  the  hunt.

Hipocrisy  
Surrounds  me,
It  slays  true  ray.
I  am  not  free.

I  see  the  false,
But  I  can’t  fight
In  full  right  way,
My  anger  crys
Through  cold  smile
By  hate  tears
With  deep  sadness
And  future  fears.

My  failures
Makes  dark  more,
It  slowly  creeps
To  mental  core.
Dissolution  
Makes  me  weak,
I  fall  down,
But  I  will  seek
Way  to  arise
Way  to  be  need.

Be  able  to  arise
Against  false  and  lies.
Be  able  to  fight
With  filth  in  your  mind

You  are  riser.
Get  satisfy
In  land  of  blood,
In  a  dark  sky…

21  –  22.  10,  22.  11.  2005.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2011


Світанковий туман – наступник ночі

Місяць  і  зорі  відступають  під  силою  дня,  та  нічним  наступником.  Туманом  –  вкривається  земля.  Пелена  ранішнього  туману  пробуджене  місто  накриває,  воно  відігнало  темінь  ночі,  новий  день  до  себе  приймає.  Осліплені  душі  людські  враз  покрились  сивиною  Всеприсутнього  туману,  що  пригнічує  своєю  красою.  Туман  поглинув  ранкове  небо,  Він  окуповує  сутність  людей,  входячи  в  їх  сіру  речовину,  будує  світ  лякаючих  тіней.  Промені  сонця  не  впустять  Володарі  сірого  туману.  Погляди,  звернуті  в  небо,  зустрічають  сіру  імлу,  що  втілює  безсилля  і  страх  у  слабку  душу  людську.  Зникаюча  пляма  туману  тягнеться  із  землі  гріхів,  мов  дим  чорних  згарищ  мертвих  далеких  світів.

02.  10.  1999.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289783
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.10.2011


Я відступаю

Я  відступаю,  майже  здався,
Не  той  це  шлях,  назад,  Abtreten!
І  крок  за  межу,  повертайся,
Лиш  думка  йде,  крізь  царство  Сета.

А  мо’  вона  є  рівна  дії?
І  доторкнуться  думки  крила,
Не  гірш  руки,  чи  губ  до  вії
Твоїх  чуттів,  крізь  сонні  брила.

А  там,  суди,  карай,  цікався,
А  хочеш  –  ні,  пусте,  хай  буде  так.
Лиш  іноді  ти  прокидайся,
Шалена  й  незбагненна  в  диво-снах.  

*****************
Хтось  хоче  бути  вільним  птахом,  
А  інший  –  лицарем  в  шоломі  й  латах.
Я  ж  хочу  стати,  вірно,  магом,
Щоб  увійти  у  сни  твої  крилаті.

30.10.  23.57.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2011


ДОЛЯ

Вкотре  на  тій  же  сторінці  розгорнеться  книга,  з  чорним  текстом  життя,  в  тому  ж  невірному  місці  проломиться  крига,  на  грані  чужого  кінця.  Простий  збіг  обставин  під  божевільною  безладу  тиранією,  що  світом  безпечно  іде  з  сестрою  вірною  –  байдужістю.  А  можливо,  скероване  положення  речей  у  владі  Провидіння,  що  бездоганно  править  існуванням  людей  з  небесного  паріння.
         Вкотре  на  тій  же  главі  розгорнута  книга,  з  білим  текстом  смерті  в  спустошеній  голові  обірвуться  крила  в  шаленому  герці.  Все  правильно  записано  у  книзі  великій,  що  зветься  Доля,  не  допущено  помилок  у  тверді  незримій,  де  живе  душі  Воля.  Ніхто  не  в  силі  рядки  собою  перемінити,  що  пише  там  –  стале,  все  буде  саме  так,  ніщо  не  створити,  що  зверху  не  дане.
Та  враз,  крізь  масу  людську,  постає  нескорений,  хто  в  силі  змінити  Слова  у  вищих  рядках,  болем  не  стомлений,  вільно  може  прожити.

Вересень  1999  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289659
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.10.2011


Невдалий вечір

НЕВДАЛИЙ  ВЕЧІР

Ходимо  ми
Два  одиноких,
Нікому  не  потрібних  
Рокери,
Шукаєм  різноманіття
Для  сміху  і  розваг,
Трохи:  пива,  удачі  та
Нормальних  дівчат,
Що  не  обмежені
Рейвом,  репом,  попсою,
І  з  притаманною  
Внутрішньою  красою.

В  нічній  дорозі
Щось  десь  затримає  нас,
Але  не  надовго  –  
Не  то  місце  і  не  той  час.

Такий  вже  сьогодні  день,
А  вірніше  –  вечір  невдалий,
Разом  з  цим  світом,  що
Деколи  буває  доволі  поганий.

Ще  й  не  ті  рядки
В  непевному  гороскопі,
Не  знайшли  ми  
Притулку  й  удачі  сьогодні.

Лиш  зорі,  як  завжди,
Світять  крізь  нічну  пітьму,
Передбачаючи  чиюсь  
Долю,  щасливу,  або  страшну.  

Нічна  подорож
По  звичайному  місті,
Може  завтра  буде  
Краще  в  іншому  місці…

03.  10.  1998.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2011


ПАДАЮЧЕ ЛИСТЯ

Падає  листя  з  пустіючого  дерева,  легке  пожовкле  листя,  як  осіннє  мариво.  Летить  листя  у  вільному  падінні,  між  рідною  гілкою  і  покликом  землі,  у  прекрасному  парінні.
Листя  залишає  дерево  назавжди,  входячи  у  свій  перший  і  останній  
танок  ,  але  з  впевненістю,  що  навесні  з'являться  нові  бруньки.  Граціозно  кружляючи  в  повітрі,  то  розлетиться,  то  зіб'ється  докупи,  то  знову  догори  полетить  у  цьому  байдужому  вітрі.Воно  легенько  стелиться  на  холодну  потемнілу  землю,  вкриваючи  осіннім  килимом,  по  якім  скоро  пройде  метелиця,  і  впаде  білого  снігу  ковдра  пухка,  але  це  вже  буде  зима.
Впаде  жовте,  багряне  листя,  по  ньому  пройдуть  чиїсь  ноги,  порівнявши  його  із  землею,  більше  ніхто  не  згадає  про  нього,  лиш  на  очах  пустіюче  дерево,  яке  було  йому  теплою  домівкою,  яке  не  хоче  відпускає  його  в  цю  далеку  останню  мандрівку.  
Летить  листя,  залишаючи  цей  світ.  Летить  листя,  вирушаючи  у  свій  перший  і  останній  політ.

24.10,  01.11.  1997.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289380
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.10.2011


Потік дороги за тьмяним вікном…

Потік  дороги  за  тьмяним  вікном,
І  поїзд,  що  так  повільно  рейки  тре,
Осінній  ліс  ще  стелиться  листком,
 А  скоро  –  мільярд  сніжинок  упаде.

На  південь-шлях  все  дальше  поїзд  мчить,
І  сонце,  мов  продовжує  зникати,
На  захід,  за  горизонт  у  даль  біжить,
Великий  Ра  пішов  відпочивати.
Вищий  дух  звелів  Землі  отак  літати.

Упали  листя,  що  мали  впасти,
І  сутінки  вже  землю  огорнули  –  
Частину,  яку  зуміли  вкрасти,
Чиїсь  думки  глибоко  в  сон  пірнули.

Під  зорями,  в  глибоку  далечінь,
І  не  сягне  їх  жоден  телескоп,
У  прагненнях  чистоти  та  змін,
І  милю  подолають  в  один  лиш  крок.  

У  мріях  зорів  потонули  сни,
Русалки  щиро  у  річці  їх  прийняли.
Поглянь,  у  сні  себе  побачиш  ти,
В  душі  твоїй  вже  іскри  запалали.  

2010  р.  25.  10.  19.30.  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289161
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.10.2011


Вікторія, чия?

Сучасне  місто,  колись  тут  Поле  теренове,  тепер  є  бар  «Вікторія»  (й  не  варто  в  Африку  на  озеро  таке  летіти),  а  може  Ніка,  чи  так,  чи  сяк,  то  перемога.  Тут  греки  здобувають  в  барельєфі  перемогу,  диван,  як  чорна  шкіра  отих,  що  при  Вікторії  живуть  –  до  біса  їх  в  Тернополі  вже  розвелось.  Чомусь  земля  Оріїв  гостинною  постала  не  тільки  й  іншій  мові,  вже  й  іншій  шкірі  та  богу  іншої  землі.  Чому  ж  Наталя,  Оленка  і  Марія,  чи  то  Наташа,  Лєна,  Маша  схотіли  чорну  плоть  у  себе  увести?  Пропав  Ярило  наш  і  Леля  зникла  десь.  Зате  є    Магомет  і  води  Нігеру,  сплямили  вкраїнську  плоть  і  мову  й  погляд  мій.  Чи  я  ж  то  є  Вікторія,  Ніка-перемога?  

27.10.  17.29.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289159
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.10.2011


Art-avenu

Тут  дзеркало  у  ріст  людський,  звеличує  хутро  і  шкіру  мертву  поверх  ще  живої.  Елітні  пані  у  звуках  кроків  каблуків,  немов-то  генерал  ступає  по  плацу.  Команда  “Fire”,  “Fure”,  “Пли”,  “Вогонь”  –  то  кожен  крок,  мов  знову  постріл  навкруги.  Зарядів  достатньо  має  погляд  дами,  як  вірус  у  програму,  у  погляд  втрапила  вона.  А  решта  частки  –  лишились  у  світі  задзеркалля.  Вогонь  натхнення  палахкотить  в  її  очах  –  «Мене  ж  тут  не  одна»,  в  Art-avenu  химернім  залі.  

23.10.  21.10.  Тернопіль.  ресторація  «Art-avenu».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289071
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.10.2011


Настінне вітрило

Вітрило  біле  на  стіні,  та  ні,  всього  лиш  на  картині.  Цей  твір  живопису  людини  –  звабливої  панянки,  немов  то  вхід  у  інше  небуття.  Там  хтось  чекає  капітана,  не  з  Жюля  Верна,  й  не  з  російського  роману,  а  з  струн  надій,  скелі  та  моря.  А  тут,  морські  продукти  на  папері,  у  сторінках  меню.  І  юшка  тут  грибна  –  ні  риба,  ані  м'ясо.  Та  нащо  крайнощів  отих?  Не  можна  в  піст  і  ціни,  укусом  за  рукав.  А  гриб  один  і  другий,  десятий  теж  –  у  лісі  назбирав…  із  думкою  про  море  й  вітрило  серед  скель.  

23.10.  19.20.  Тернопіль,  кафе  «Турист».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288874
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.10.2011


Ведмідь на барельєфі

«Страшний  ведмідь
Наставив  ікла  з  барельєфу
І  погляд  злий,
Немов  мерець  із  скелі  рифу»,  -  
Сказав  один  
Клієнт  з  горілкою  у  барі.

«Ведмедя  жарт:
Там  язичок  смішний,  веселий,
Усміх  очей  
Крізь  хащі,  лісову  оселю»  -    
Подумав  хтось,  
Смакуючи  коньяк  у  каві.

25.10.  17.21.  Тернопіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2011


Л&М

Сусідні  букви  алфавіту  –  Л  і  М.  і  поселились  майже  поруч  у  вулику  думок  моїх.  Л&М  нехай  прийдуть  до  мене  в  сни.  Одна  і  друга  аж  надто  чарівна.  Одна  ласує  спогадів  снопи  і  урожай  майбутніх  імовірних  див.  а  друга  незбагненності  є  повна  вкрай,  приділене  багаття  моїх  дхарм.  Вони  палають,  як  в  давнину  палили  хмиз  Перуну  і  Сварогу,  де  грілась  мавка  восени  й  а  інша  ласувала  багаття  іскор  із  пристрасті  вогню.  
Одна  і  друга  –  у  далечі,  від  дотику  і  подиху,  не  пів,  не  чверть,  не  ціла  сота.  Лиш  думка  моя,  поміж  прочинені  уста,  долине  у  краї  на  схід  та  захід.  Земля  там  чує-відчуває  чутливий  дотик  звабливих  чарівних  ніг.  А  я  отут,  в  чеканні  ласкаво  прошу,  прийди,  прийдіть,  Л&М,  в  видіння  химерних  сновидінь.  

23.10.  23.10.  Тернопіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288648
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.10.2011


У пошуках Мавки

«Чорним  золотом  світилося  волосся,
Силует  просився  на  монети»  -  
Йосип  Свіжак.

Ця  осінь  розмальована  постала,
Іду  крізь  ліс  вечірніх  сподівань,
Листки  килимом  під  ногами  впали,
Шукаю  Мавку  поміж  трав  й  зізнань.

Мене  тривожать  в  ній  відкриті  дужки,
Прочиненість  у  шлях  печалі  хмар.
Колись  був  Лукашем,  любив  їй  дуже,
Та  певне  і  тепер  –  в  полоні  чар.

Горить  вогонь  з  осінніх  трав  і  листя,
 Між  них  тривога,  сум  і  серця  стук.
Чи  долетить  той  дим  –  печалі  лиця,
Поміж  холодних  днів  і  криків  крук?

Я  розведу  вогонь  в  сакральних  нетрях,
І  в  жертву  спалення  близькій  душі,
Хмаринку  щастя  в  ірреальних  спектрах,
Я  щиро  принесу  в  моїм  вірші…

23.10.  09.52.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль.  
Ганусі  Мавці  лісові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2011


У залі три світи

В  одному  залі  сім  на  п’ять,  вмістились  разом  три  світи:  один  –  утрьох  осіб,  а  інший  –  пара,  вже  третій  –  наодинці.  Важливий  образ  питань  глобальних,  у  мікросвіті  кришаться  вони,  між  хліба  (без  видовищ),  салату  з  моркви,  горілки  з  пивом,  кави  й  коньяку.  І  згарища  думок  жовтневих  лиш  тліють,  не  горять.  То  дощ  став  вперто  на  заваді  їм.  Шукає  шлях  химерна  думка  поміж  сіток,  мов  білих  скатертин.  У  вирій  за  птахами,  спізнилась,  на  жаль,  вона.

21.10.  13.03.  ресторан  «Таня».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287813
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.10.2011


І знову дощ…

Жовтневий  дощ,
Як  завше  має  дещо  смутку.
Крокує  тут,
Буває  мляво  –  втома  лету,
То  шкереберть
Униз,  мов  навіжений  легінь
Лишив  він  хмар
Полон  небесний  і  холодний.

І  вітер  друг  
Його  колише  в  біосфері.
В  людськім  теплі,
Що  чадом  труйним  тут  постало,
Колись  давно,
Коли  вірвалася  негода  
У  світ  зими,
В  холодний  розум  інженера.

Упав  той  дощ,  
Немов  зігрівся  на  асфальті,
Між  листя  й  слів,
Із  подихом  між  уст  шпаринки.  
Та  кислота  
Покрила  тіло  захворіле  
Дитини  хмар
Жовтневого  дощу  людині…  

2011  р.  21.10.  11.35.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287621
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 21.10.2011


Поспіх світу

Відчуй,  як  світ  оцей  спішить,
Ламає  догми,  табу  старі.
Законів  міцну  сталь  кришить,
Їх  не  златають  ретро  лікарі.

Поглянь,  як  світ  оцей  тремтить
Від  страху  глобальної  біди.
Хтось  тут,  а  хтось  вже  знову  мчить,
Щоб  бути  там,  де  будеш  Ти.

Почуй,  як  світ  оцей  шумить
У  хащі  натовпу,  в  юрбі,
Життя  –  в  одну  єдину  мить  –  
Мільярди  кроків  в  земній  ходьбі.

Збагни,  як  світ  оцей  летить
В  ефірі  давньої  Землі,  
І  Космос  в  ньому  мерехтить,
У  незбагненній  віків  імлі…  

2010  р.  20.10.  /  06.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2011


На дорозі не пройдених миль

Новий  день,
Як  опалий  листок  восени.
Враз  прийшов
У  роздмухані  променем  сни.
Щось  не  так  –  
Через  шибки  вуаль  світлий  сум
Загляда  
Поміж  зІм'ятих  прсотинь  і  дум.


Теплий  чай,
Він  зігріє  тілесність  думок.
Лише  час
Остигає,  замерз  він  немов.  
Ті  вітри  
Пролітають  крізь  вікна  зусиль
Не  закрив
На  дорозі  не  пройдених  миль.

18.10.  09.39.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2011


Він колисав її надії

Він  колисав  її  надії,
Що  обпеклись  об  попіл  мрій
В  думок  розлогому  подвір’ї,
Серед  чарівних  білих  змій.
І  плач  надій,  і  опік  кожний
Був  довгим  шляхом  страху,
Що  полонив  сон  тривожний,
І  віру,  що  уникнуть  плаху.  
Дивились  у  надій  колиску  
Поглядом  магічним  змії,
Наснаги,  очищені  до  блиску  
Істоти  чарівної  стихії

Інші  змії  –  чорні,  мов  брехня,
То  погляд  заздрості  людей.
Їх  трунок  жалить  як  гюрза,
Нищить  зародок  нових  ідей.  

Вона  ж  сиділа  за  вікном,
Плакати,  вірити  не  в  силі,
І  відчай  виріс  бур’яном
Поглинув  зерно  в    її  ниві.
Цілунком  пам’яті  торкнулась,
Зустріла  лагідність,  усміх,
Спогадам  ніжно  пригорнулась,
Ступила  віри  на  поріг.

Її  надії  вколисав,
Вони  заснули  тихим  сном,
В  ошатні  барви  віри  їх  убрав,
На  правди  посадив  паром…

2010  р.  11.10.  вечір,  поїзд:  Чортків  -  Київ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011


Ласунка

Вона  взялА  легке  ім’я  Ласунка,
І  вдало  в  шлях  вступила  поза  меж,
Вказівки  там  немає  на  керунку,
І  трави  невідомі  поміж  стеж.  

Ростуть  колючки,  гострий  шип  і  терен,
Зрадливе  молоко  з  джерел  брудних,
Та  перейшла  крізь  міст  на  другий  берег,
Там  квіти  й  світло  сонця  полонин.

Лише  ті  квіти  мають  осуд  в  місті,
Урбан  не  в  силі  зрозуміти  їх  –  
Цинізм,  табу  і  хтивість  в  його  тісті,
На  радість  він  клейма  поставив  гріх.

В  саді,  що  простягнувся  за  рікою,
Вона  ступала  між  смачних  плодів,
Спожила  вільно  так,  була  ж  собою,
На  суші,  в  горах,  хмарах  й  на  воді.  

Пройти  углиб  просторів  між  кропиви,
Бо  сад  алею  має  не  одну!  
Де  не  ступала  ще  нога  зваблива
В  чудес  химерних  дивну  сторону…

15.10.  00.15.

присвячено,  зрозуміло  кому...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286541
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.10.2011


Суцвіття жовте

Скажи  мені,  суцвіття  жовте,
Мабуть,  ти  знаєш  на  милю  довше,
Аніж  написано  в  рядках
Книжок  і  сайтах  не  живих,
Де  ж  дух  Природи,  що  жив
В  помешканнях  людських,
Куди  ж  він  безоглядно  зник?

Скажи  мені,  суцвіття  жовте,
Що  поросло  на  міліметрів  сотні
Обабіч  колись  гордої  сосни,
Чи  та  ж  сама  ти  сосна  –  
Перевтілена  її  душа,
Що  перейшла  Небес  мости,
І  вищий  дух  звелів  отут  тобі  рости?

Її-тебе  пустили  під  сокиру
В  холодну  пору,  зимову  днину  –  
До  дня  початку  січня,
Що  зветься  новий  рік.
Нема  в  душі  людській  для  тебе  місця.

Суцвіття  жовте,  скажи  мені,
Де  ж  епітафій  по  тій  сосні,
Кому  ж  зашкодила  вона,
Що  після  свят  пішла  вже  на  дрова?
Чому  прогнали  люди  пам'ять,
Традиції,  відзнаки,  дати  давні  –  
Що  рік  новий  настає,  коли  уже  весна,
А  не  летять  сніги,  у  розпалі  зима.

Суцвіття  жовте,  скажи  мені,
Чи  десь  у  лісу  глибині
Міфічна  папороть  цвіте  –  
Виконавиця  людських  бажань,
Джерело  сокровенності  та  знань,
І  Мавка  її  там  стереже?  
О,  Мавко  таємнича  лісова,
Відкрий  же  людям  
Правду  й  втрачені  знання.

2010  р.  29.09.  10.37.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286351
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2011


Мрії пусті вітрогонів

Сиза  плямиста  імла
Шибки  покрила  маршрутки,
Певно,  вже  скоро  зима
Прийде  в  шляхів  закоулки.
Поки  ще  осінь  отут,
Молимось  Небу  про  Бабу.
Скинем  сіточку  пут,
Вийдем  до  променя  щаблів.
Крок  поза  кроком  уверх,
Може  й  назад  у  липневість.
Тільки  вже  сонячний  смерк
Враз  нагадав  про  буденність.

Сіро-чорнява  імла
Вікна  покрила  вагонів  –  
Значить,  вже  нічка  прийшла
В  мрії  пустих  вітрогонів.

12.10.  09.43,  19.15.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль,  поїзд:  Тернопіль  –  Чортків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011


Пожовкла думка

Пожовкла  думка,  змерзле  тут  бажання,
Упав  униз  термометер*  надій.
І  не  поможе  жоден  метр  старання,
Ні  розум,  ані  дух,  ні  квітка  мрій.    
Як  сонце  в  річці  літом  оженилось**,
Пропав  відтоді  мрійний  чудо  цвіт.
Чи  то  лиш  міф  Олімпу  –  Крилос***?
Чи  правда  розбрелася  на  півсвіт?  
А  половина  –  лиш  ілюзій  пастка,
Ціле  або  нічого  від  Землі.
А  там,  чи  Марс,  Плутон,  Венери  маска,
То  як  вже  буде  у  потойбічнім  тлі.  

Пожовкла  мрія  знов  –  проект  мінливий,
Один  із  тисячі  пустих  листків,
Він  впаде  у  чорно-сіру  землю  кривди,
Чи  проросте  між  кращих  десь  світів?

09.10.  14.26.  ресторан  «Таня».  

*  Термометер  –  діалектичний  варіант;
**  в  давні  часи  свято  Купала  припадало  на  день  літнього  сонцестояння,  було  днем,  коли  одружувалось  сонце  та  добою  веселих  і  еротичних  дійств  молоді;
***  Крилос  –  гора,  на  якій  була  фортеця  Галича  –  столиці  Галицького  князівства.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285194
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2011


Одного разу в Чернівцях

Моє  шанування!  
Життя  таке  непередбачуване  –  я  вчора  знову  став  мільйонером!  Моя  боністична  колекція  гіперінфляційної  тематики  поповнилась  10  мільйонами  угорських  пенго,  випущених  16  листопада  1945  року.  Рідко  можна  зустріти  ангелів  жіночого  роду,  але  тут  вони  є  на  гербі  країни,  а  на  зворотній  стороні  –  голуб  і  з  гілочкою  у  дзьобі  зі  Старозавітної  символіки.  Саме  в  Угорщині  була  найбільша  у  світі  інфляція  ХХ  століття.  І  як  своєрідний  збіг  обставин,  або  нічого  не  буває  просто  так,  в  салоні  антикваріату,  серед  потрібних  мені  бонів  були  і  2  долари  Зімбабве,  де  у  ХХІ  столітті  була  найбільша  інфляція,  яка  випустила  купюру  номіналом  у  100  000  000  000  000  їхніх  доларів,  яку  я  маю  честь  мати  у  своїй  колекції!  На  кожній  купюрі  міститься  напис  англійською  мовою:  «Я  обіцяю  заплатити  тримачу  [даної  купюри]  за  вимогою»,  зображення  трьох  великих  каменів  один  на  одному  –  руїни  Великого  Зімбабве,  щось  на  зразко  Британського  Стоунхенджу,  як  виняток  серед  чорної  раси  цивілізація  ХІV  століття,  а  на  зворотній  стороні  –  гігантський  водопад  з  вишкіреною  зубастою  рибою.  .  
І  мільйонером  я  став  саме  в  обласній  столиці,  яку  називають  єврейським  містом.  Писало,  що  там  навіть  жидівську  Тору  носили  вулицями,  але  люди,  яких  я  про  це  питав  цього  не  чули  і  не  бачили,  і  батюшка  Кіріл  приїжджали,  не  бачити  цього  було  неможливо,  а  українці  відгукувались  …  не  надто  гостиприємно.  Мої  песики  теж  хлібом-сіллю  вітають,  якщо  якась  псина  пробігає  поруч,  не  кажучи  вже  про  те,  щоб  зайти  на  подвір’я.  
А  моя  наукова  література  поповнилась  наступним:
Люцер  Э.  Крест  Гитлера.  –  К.:  «Нара»,  2005.  –  272  с.  (про  цекркву,  іудаїзм  та  нацизм).  
Буровский  А.  Еврейские  погромы.  Скорбь  по  двойным  стандартам.  –  М.:  Яуза-Пресс,  2011.  –  320  с.  (про  геноцид,  вчинений  євреями  щодо  інших  народів).  
Тошкова  С.  З  джерела  вічної  книги.  Спроба  економічного  прочитання  Біблії.  –  Львів:  Кальварія,  2005.  –  168  с.  
А  в  Тернополі,  у  Клубі  сімейного  дозвілля  придбав  лише  «Ночи  безумные,  ночи  бессонные.  Эротическая  проза  и  поэзия».  А  у  магазині  «Товари  на  вагу»  -  збірник  англомовних  творів:  F.  Forsyth  “The  first  of  God”,  T.  Eidson  “St  Agnes’  Stand”,  E.  Enthony  “Exposure”,  A.  Ramati  “And  the  Violins  Stopped  Playing”.  –  London  –  Cape  town,  1994.  -  530  p.  за  4,5  грн.  -))  
Це  все  я  підкріпив  двома  Ка  у  Вета,  якщо  не  помиляюся  на  вул..  Кобилянської,  на  зрозумілу  мову  –  кавою  з  коньяком.  Літній  майданчик  склав  значно  краще  враження,  аніж  нутрощі  кафе  та  обслуговування.  А  «У  Петровича»,  навпроти  з/д  вокзалу,  вельми  приємне  враження  склала  єгипетська    символіка  і  ще  дехто…    .  мої  сподівання  почитати-пописати  у  поїзді  перевались  культурною  полемікою  зі  старшою  пані  росіянкою  з  Одещини,  категорично  православною,  очевидно,  не  Київського  патріархату.  Окремі  її  тези  полягали  в  тому,  що:
- скоро  будуть  вбивати  саме  православних  (очевидно,  «русских»);
- Ісус  заснував  православну  віру;
- рок  музика  –  від  зла,  вони  відривають  собакам  вуха;
- Оунівці  розпинали  наших  «меж  берёзами».
Правда,  мої  контраргументи  сприймала  без  агресії,  до  відривання  вух  справа  не  дійшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285122
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 09.10.2011


Фініш шляху

Темрява  світу
Сірість  клітини*  покрила  
Стала  хиткою  
Наша  планета  квадратна,
Щезли,  пропали
Кит  і  Пегасові  крила.
Дискус  Природи  –
Лиш  вже  вона  є  безпорадна.

Прийде  до  краю
Міста,  ріки,  скель,  океану
Бездна  за  ними  
Стріне  істоту  двоногу.
Води  Біміні**
Не  залікують  їй  рану.  
Шляху  ось  фініш
Ніч  перекрила  дорогу.  

07.10.  12.30,  20.58.

*  Сірість  клітини  –  мозкова  речовина  інтелекту;
**  Біміні  –  міфічний  острів,  популярний  в  епоху  Великих  географічних  відкриттів,  води  якого  мали  б  вертати  здоров’я  і  молодість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284908
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.10.2011


Чудова квітка

О,  врешті  сталось,
Скосили  трави  й  чагарник.
Тепер  тут  чисто
І  втік  дрімучий  лісовик.
Чудова  квітка  
В  манливому  отам  яру  -  
Пейзаж  прекрасний
Відкрився  зору  моєму.
Це  світле  поле
І  квітки  жваві  пелюстки
Роса  покрила
Чарівний  дар  жінок  краси.

05.10.  14.33.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284705
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.10.2011


Звабливі вежі

Тканина  чорна,
як  обрис  вежі,
Ховає  тіло  біле  так  красиво.
Тоненька  сітка,
Лиш  тонкість  межі,
Що  відділяє  пагорби  звабливі.

Уважний  погляд
І  чиста  думка  -  
Тілес  природних  наготи  чарівність.
Лиш  прагнень  кроки
Стають  на  струнко,
Їх  зупиня  табу  й  догматів  дійсність.  

04.10.  18.18.  поїзд:  Чернівці  -  Чортків.  
Альоні  з  Чернівець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284366
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.10.2011


Ода Ночі, написана зранку

Вже  пензель  Майстра  ночі  замахнувся  над  буттям,
Яскравий  він,  у  фарбах  дивних  кольорів,
У  сталеварні  Неба,  крізь  райдугу  зірок  лиття
Митець  місток  хиткий  в  людську  уяву  звів.
Сова  пером  додала  Ночі  чудний  відблиск-тон,
Фігури  стали  тінями  Венери  й  Нут*.
Спокуса-зваба,  острах  крізь  химерний  пізній  сон,
Що  вивільня  людей  з  буденних  втоми  пут.  

02.10.  10.23.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль.
*  Нут  –  богиня  неба  у  давньому  Єгипті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283991
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2011


Кавова звабливість

Мензурка  коньяку,  еспресо  кави  трішки,
Міцною  зветься  в  Римі  славнім  в  наші  дні.
Тут  сутінки,  крізь  них  –  жіночі  смуглі  ніжки,
Панянка  мов  у  чарах,  позбавляє  снів.  

Красуня  ж  перша  закладів  міцних  каварних,
І  чорний  локон-блиск  –  зваблива  пастка  пут
Жіночих  чар  –  тривожать  розум,  може  й  марно.  
Та  кличе  знов  прийти  у  свято  й  серед  смут.  

30.09.  кафе  «Сталкер».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011


Осіння октава

Лиш  декілька  листків  у  списку  теплім  вересневім,
А  так  –  пожовклий  Жовтень  багряний  на  дворі.
Вже  грає  Осінь  всю  октаву,  спійманих  у  невід
Думок  людських  і  листя,  народжених  в  горі…  

***********************************
Видно  кроки,  впевнену  ходу,
Твердо  Осінь  тупотить  землею,  
Так  вже  пише  в  Сонячнім  роду  –  
Люди  сумно  згадують  про  Лелю*.  
Жовтий  місяць  вигляда  з  ріки,
Їй  вже  листя  верба  дарувала  
І  Русалка  ковдру  із  ряски
Й  очеретів  ніжних  зготувала.  
Ще  підскочить  Цельсій  до  гори,
Баба  літо  жовтяве  принесе,
Чудна  Мавка  визиркне  з  верби,
Звіє  тепло  вітер  Перелесник**.

Лиш  попросять  забиратись  геть  
Падолиста  стражі  невблаганні.
І  завіє  вітру  круговерть
Розфарбовані  листки  востаннє.  

29.09.  20.40.  

*  Леля  –  у  давньоукраїнській  міфології  богиня  весни;  
**  Перелесник  –там  же,  теплий  вітер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283448
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2011


Вітер спортсмен

Решітка  ромб  із  дерева  й  думок,
Що  губляться  у  хмарнім  небі.
Там  вітер  з  шалу  хмар  увесь  намок  
І  яблуком  він  грає  в  регбі.
І  волейбол  та  фут,  також  крикет,
І  теніс  через  сітку  й  з  права.
Один  й  десятий  виграв  вітер  сет,
І  гордо  випрямив  поставу!  

23.09.  11.34,  20.54.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282294
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2011


In a dream*

Close  your  eyes,  
Here  is  no  human  light,
Not  empty  darkness,
Just  shining  of  Night:
Smiled  touchless  stars  
And  tranquil  Moon.
You’ll  fly  in  a  dream,
In  a  few  steps,  soon.  
Breathe  of  clouds  –  
Strengths’  nocturnal  winds
Will  lift  you  over,
Will  fill  up  your  wings.

You  can  see  last  flame
Of  the  Sun  rays,
Invisible  full  Moon
Arose,  to  chase.
Creeping  Twilight
By  coast  of  Time
Will  take  your  soul
To  open  gate  of  Night.  

No  fear,  no  shame,
No  cold  inside  you,
Body  and  spirit
Coming  fog  through.  
Your  naked  body  –  
As  Nature’s  art.
Your  way  is  cleaned    
By  the  blazing  Star.
The  Star,  that  born,
To  be  your  guard
During  days  and  nights,
To  light  up  your  heart…

2010.  22.09.  15.43.  поїзд:  Тернопіль  -  Чортків.  
Ганусі  Мавці  Лісовій.

*  тотожна  назва  пісні  є  у  doom-metal  команди  "Tiamat",  у  мене  -  як  позитивна  протилежність

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281789
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 21.09.2011


Чекання снів

Чекання  снів  в  розлогій  кроні  Ночі,
Немов  Джек-пот  у  лотереї  Кено  –  
Число,  Фортуна  діва  тут  пророчить.
І  смуток  дня  отам  вже  не  здожЕне.  

Простори  снів  –  буття  є  ірреальне:
Химерний  шлях,  утеча,  порятунок?
Очистить  сон,  немов  машина  пральна,
Свідомість,  що  спожила  трунок.  

Немилий  день  чомусь  є  апріорі,
Буття  у  розкладі,  без  зміни  дробу.
Пориви  починань  вже  вкотре  хворі
І  сонце  спопеляє  смутком  добу.  

***********************************

Чекання  сну  із  острахом  світанку,
З  останніх  сил  тримати  Ніч  в  обіймах,
Немов  палку  й  далеку  парижанку,
Що  в  сон  прийшла  із  Блейка*  еро  фільму…

18.09.  01.44.  

*  Ендрю  Блейк  –  режисер  мистецьких  еротичних  фільмів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281687
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2011