| Сторінки (5/413): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Сколько вам люди, нужно, что бы напиться
Что бы вдоволь набить животы?
Перетрахать весь мир, но не влюбиться
Не зная любви, увы.
Сколько вам люди, нужно слави добиться
Что б вершить над своїми синами суды?
Так юлить в лож окунаясь,
Что б не видно было головы
Сколько же нужно зла и коварства
Что бы не знать доброты?
Сколько вам нужно, люди, предательств
Что б были оправданы вы?
На сколько мне, люди, нужно забыться,
Что бы не видеть такой темноты?
В которой нет даже и света крупицы
Мерцающей сред пустоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314911
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.02.2012
Я кровью останусь на твоём платье белом
Слезою хрустальной скачусь у тебя по щеке
Я навсегда с тобою моя нежность и вера
И ты будешь жить навечно во мне
И я клянусь, вернусь к тебе душой и телом
Мечтой заветной я приду, как сон к тебе
Я стану бессмертным, другим, наверно смелым
Прошу, узнай меня в кромешной тьме
Я, начертив круги, не мелом, кровью,
Не мог протистоять своей судьбе
И уходя из сердца твоего безумной болью
Остался сам на проклятой земле
О, ангелы, признайтесь мне, прошу…
Когда я научусь летать, как вы,
К своёй любимой птицей полечу,
Которую, я потерял, увы.
На том одре лежал я в чёрном одеянии
Ты тихо посмотрела на меня
В глазах твоих увидел я отчаянье,
Но ты не видела меня
А я ведь рядом, я шептал тебе, прости!
А я ведь рядом, я безмолвьем говорил тебе: «Родная»!
Ну, как тебя я смог так просто отпустить?
Любовь о дно асфальта разбивая
А ты шептала мне прощай,
Тебя я так и не узнала,
Ну, а когда пришла домой
Над свечкой тихо зарыдала
Те слёзы были как стекло,
Мне душу болью разрезая
А я смотрел в твоё окно
Безмолвием пустым рыдая
И шепотом любви небесной силы
Я прикоснулся ветерком к тебе
Ты посмотрела на меня и улыбнулась мило
Сказав: «Ты навсегда во мне»
А я кровью останусь на твоём платье белом
Слезою хрустальной скачусь у тебя по щеке
Я навсегда с тобою моя нежность и вера
И ты, будешь жить навечно во мне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314910
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 18.02.2012
Хотів би я сказати, що кохаю,
Але на світі певне не достатньо слів,
Щоб описати все що відчуваю –
До тебе, до якої все життя летів
І якби не злітав в своїх думках високих,
Я падав знову до твоїх прекрасних ніг.
Й ніколи і ні з ким не відчував тих відчуттів глибоких
Які лише з тобою відчувати зміг
Ти будеш сонцем, що зійшло для мене
Ти освітила мій зомлілий світ
Й куди б не занесло мене життя шалене
До тебе я прилину, мій весняний цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Миледи, вы меня простите, правда,
Не думал я, что близок для любви конец,
Я знаю, что на всех засадах был не прав я
И признаю, повёлся с вами, как подлец.
Мне был ваш взор приятней неба
И с вами успокоилась душа моя,
Но скрывшись, избегая вас, так глупо и нелепо,
Я побоялся полюбить вас навсегда.
Простите ли меня вы, я не знаю,
Но знаю точно, что себе я не прощу,
Не веря в чувства, ничего не понимая,
Не мог я сам себе признаться, что люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313288
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2012
Я хочу до дому, де ріки й поля,
Я хочу до дому, де рідна земля,
Де ліс замітають білі сніги,
Де місця немає для болю й нудьги
Там сонце надію і радість дає,
Там тепле минуле, там рідне – моє.
Я хочу згадати, як я., любив…
Знову пробігтись поміж колосків
Набратися сили хочу я там
Лиш там мого серця оспіваний храм,
Там тужить за мною ненька моя,
Про неї щоденно думаю я
Я хочу до дому прилинуть мов птах!...
Та, тільки, далеко омріяний дах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2012
Жив сам завжди, не вірячи нікому.
По-справжньому довіритись міг лиш собі.
Тягнув буденних днів шалену втому,
Яку скидав лиш уві сні.
Здавалось, марив хворими думками.
А може, був мудріший за старих?
Лежав у всіх він під ногами,
Хоча, і вище був за всіх.
Він був рабом і всі сміялись,
Але ж, то королі корилися йому.
Його як прокаженого прогнали.
Та кожен з них забрав його додому.
Залишив світ з багатством долі в серці,
Облишив горе з сміхом на вустах.
Лишився тим ким виріс – непутящим,
І генієм в чужих очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2012
Мені захотілось вина напитись
У душі зовсім пусто нема де подітись
Кругом чорно-біле малюють тіні
Я тебе любив…
Прощавай віднині.
Я не можу йти і зупинитись
Там де був, мені не лишитись
Я ішов і тримав себе за руку
Прощавай життя…
Дякую за муки
ПР.
Я не можу повірити в те що тебе нема
Я не можу воскреснути, коли в серці зима
Я не можу побачити снів увісні
Ти мій сон згубила, ти живеш в мені
2
Знову білий день, хочеться втопитись
Запитання людей: «Що сталось?» - змиритись
За вікном пейзаж – міста осінні
А на серці лід…
Холодні лінії
Я летів, а вийшло розбитись
Як листок в повітрі закрутитись
На вікні павук робить павутиння
Та ти не прийдеш…
Ти віднині вільна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012
Вы как цветок, что вдруг расцвёл перед глазами
И захватил меня так пленно,
Что всё, что мог я сразу же отдал бы,
Упал бы к вашим я ногам – прекрасная Елена.
Вы так прелестно грациозны
И как принцесса элегантны,
Стихи творить о вашей красоте чудесной,
Боюсь, мне может не хватить таланта.
Меня вы позовите днём и в ночь глухую
И к вам примчусь я, несомненно,
Готов я с вами на край света ехать,
Лишь только б с вами – милая Елена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303501
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.01.2012
Хрест масивний врізався у тіло,
Сучки гострі ранили плоть
Перед очима життя пролетіло
Яке напевне ліпше забуть
Костилі пробивали руки,
А потім в ноги врізались вони
І байдужими стали біль і муки,
Не замолені стали гріхи.
Вже мабуть би втратив надію,
Якби не побачив там в далині
Як на площі побитий месія,
Тягне теж свій хрест на спині
Й на мить зрадів і захлинувся
Сльоза тихо стекла по щоці
Він нарешті, нарешті прокинувся,
Той дикий біль у серці
Душа хотіла попросити прощення
За те що цінним не було,
За те дурне знедолене щеня
Що все життя по течії плило
І він був прощений,
Він не злякався, признати всі свої гріхи
І поруч із месією загинув
Тепер назавжди вільним, на хресті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303369
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 31.12.2011
Родился демоном я грешным из небытия
Всю жизнь играл в ложь и коварство,
Мой лик пугал страшнее ночи и огня,
В глазах моих блестело лишь лукавство
Крушил, не веря никому и не себе
Топтал цветы, что так хотели солнца
И бешеный свой танец я плясал во мгле
Смеялся диким смехом иноверца
Как еретик был изгнан из святой земли
Но и в преисподней не нашлось мне места
Теперь брожу по свету в теле без души –
Виновник зла, предательства маэстро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303368
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 31.12.2011
Смеялось солнце надо мною
И день был полнен болью слёз
Я не корился больше зною,
Лишь ночью оживал в серьез
Летел, куда душа желала,
Туда где море крови и зла,
Где капля крови умирала,
Давая мне чуть-чуть тепла
Я упивался ненасытно
В уста, не ведая любви
И умирал так безвозвратно
Не зная счастья и доброты
Я не родился тем изгоем
Которым после смерти стал
Я стал вампиром и безвольно
Себя я демону продал
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2011
Я так боюсь писать стихи…
Где много раз терял себя
Меня окутывали мхи
Я лгал, не веря, не любя.
Откуда мне узнать любовь
Когда на свете всё открыто
И хоть от страсти багровее кровь –
Я у разбитого корыта
Я так боюсь поверить сам себе,
Но доверяю лже богам
Из верой: если не тебе,
То, может, буду нужен там…
Я лжец, поет, слепой старик
С фальшивою как сон любовью
В моей душе лишь только крик,
Что наполняет сердце болью
Я так боюсь писать стихи…
Но должен я напиться яду
Чтоб обуздать свои стихии
И для людей писать, как надо.
Но я проснулся, слава Богу!
Мой сон, теперь ты, наяву!
И пусть, извилистой дорогой
Но к свету дня сквозь тени иду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299891
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2011
Я відчуваю, тебе, моя рідна земля,
Босоніж пройшовши по срібній росі
Так Богом дано було, що ти доля моя,
Де рідне - моє, у рідному часі.
Минало все, приходило й знову верталось…
А я напивався з тремтячих струмків
І сонце теплом неба до мене всміхалось,
Коли я терпів звичний біль мозолів.
Як вовки, завиваючи, вітер у полі,
Мене не лякав бо я тут зростився
Я завжди співав пісню добра своїй долі
Й на неї ніколи я не жалівся.
Бо, тут, на повні груди, я дихаю вільно!!!
Лісами, полями і всім чим живу…
Й до тебе завжди я схиляюся уклінно,
Та сторона, яку безмежно люблю!
Із глибини віків росло в мені коріння
Мойого роду від моїх батьків
І будуть потім нові будуть покоління
На цій землі яку я так любив
Я відчуваю тебе, моя рідна земля!
Всім єством своїм тебе відчуваю!
Ти сила,любов, надія і мудрість моя
Тобі я сьогодні оду співаю.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2011