| Сторінки (7/602): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Классики классно играли в классики
В классе, когда пошли в первый класс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428259
рубрика: Поезія, Прибаутка
дата поступления 30.05.2013
Унылостью вечер встречает стоЛИЦА.
И ЛИЦА меняются, тают в толпе.
Вся уЛИЦА спит, а кому-то не спится,
Чтоб путь отыскать в бестолковой судьбе.
МетеЛИЦА вьет, не из снега, конечно, -
Клубки из дождя. Вот прохожий стоит,
И шЛИЦА плаща хлещет ветру навстречу.
Луна круглоЛИЦАя, будто софит.
Как в калейдоскопе, меняются ЛИЦА.
Уходят их жизни, как в водоворот.
И этих людей гороскопов табЛИЦА
Идти в неизвестность, мелькая, зовет.
А жизнь – это правда или небыЛИЦА?
Как горЛИЦА, стонет. Вдруг смелым орлом
Вспарит в поднебесье. И мчит колесница, -
ОкоЛИЦА – мимо, вперед, напролом!
(танец букв)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427868
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.05.2013
. Лучшего напитка я не знаю,-
Стихотворенье посвящаю чаю.
Под музыку ЧАЙковского в очарованьи ночи
Мы пьем с тобою ЧАЙ из чашек голубых.
Луна за тучу юркнула неЧАЯнно. Ты хочешь,
Зажгу из светлячков я ночь? И ветер стих.
И запах ЧАЙной розы, что смешался с ароматом
ЧАИнок в чашке и жасмина лепестков,
Так будоражит чувства. И тревожит… Непонятно,
Скажи мне, отвеЧАЙ, понять ли ты готов
Все тайны дивных сумерек, отЧАЯнно – смиренно,
Разгадывать ЧАЙнворд неимоверных звезд,
Что вышит их лучами в сияющей Вселенной?
Их полуЧАЙ из уст моих. Из рук. Из чистых слез.
(танец букв)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427867
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.05.2013
А мысли толкаются так бестолково,
Громко шуршат, будто пьяные мыши.
Мыслям бы вырваться. Стать бы им словом.
Только его вряд ли кто – то услышит.
Реки людей, миллионы историй.
Каждый в своем копошится болоте.
Люди смеются, страдают и спорят.
Вроде здоровы и счастливы вроде.
Только не слышат друг друга. Печально.
Весел, богат, - и друзей «выше крыши».
Лихо с бедою придут – и банально
Вдруг тебя просто не видят, не слышат.
Мысли шуршат в безнадежной надежде
Выпорхнуть. И превратиться бы в слово.
Но незадача, сейчас, как и прежде,
Некому слово промолвить им снова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425560
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.05.2013
О, сон, конечно, маленькая смерть,
Когда оставишь бренную земную твердь,
Что так притягивает, как магнит.
И в таинстве ночей зовет, манит
Незримый, эфемерный мир. Другой.
Там ты свободен. Остаешься сам собой.
Ты можешь бегать по траве ребенком,
Летать, смотреть, как мир твой, смолкнув,
Тебя в покое оставляет. Хоть на ночь.
И, не пытаясь силу притяженья превозмочь,
Вдруг оказался на иной планете,
Забыв, что боль и страх живут на свете.
Ты можешь папочку обнять. Он там – живой.
И, как и прежде, он поговорит с тобой.
И лик его так светел… Прекрасные мгновенья.
А даже просто темнота… В душе – смиренье.
И генеральная уборка в голове ведь что-то значит,
Чтоб выбросить весь мусор, а иначе
Где место отыскать для истинных вещей
И ценностей? А в очищение поверь.
Я чувствую, чуть приоткрыта в мир иной тот дверь,
Где есть спасение от пут. Где смерть не навсегда.
Где жизнь не капает сквозь пальцы, как вода.
Хоть ненадолго. Хоть на ночь.
И в этом, ночь – колдунья, ты должна помочь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423023
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 06.05.2013
Зима прошла. Растаяли морозы,
Забрав с собою в прошлое угрозы.
Пусть тривиально, но сбылись все грезы
О травах, о весне. Приносят грозы
Разрядку небесам. И вместо прозы
Есть место для стихов. И, как занозы,
Вытягивает солнце нам неврозы.
Голубки томно принимают позы
Пред кавалерами. Метаморфозы
Весны чаруют взгляд. Роняют слезы
В траву, как жемчуг, славные березы.
Уж отцвели пушистые мимозы,
Зато ростки подняли к небу розы.
ВербЫ в сережках вытянулись лозы
Поближе к солнцу! Пригоршнями дозы
Медку в цветах созрели. А прогнозы
Сулят тепло и благодать. Стрекозы,
Треща, напившись из цветов глюкозы,
Трепещут крыльями, гудут, как паровозы.
И в небе – океаны бирюзы…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423022
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.05.2013
На сайте жизнь летит кометой, -
Излечат словом от тоски,
Утопят в ложке (по секрету).
Простим. Вперед, поэт мой, жги!
Друг другу пишем комплименты
Иль компостируем мозги.
Со словом тож” эксперименты…
Неплохи все же те моменты –
Не видно впереди ни зги.
Стихи же – счастья резиденты,
Их ветер гладит колоски,
Хандре и боли конкуренты
(И даже клиники клиенты),
И, хоть бывают прецеденты,
Мы дарим смайлики – презенты
На все земные континенты.
Любовь ты в сердце сбереги.
Отбрось сомненья, сантименты.
Мы слово выше монумента
Готовы возвести. Шаги
Ускорь и стань ты претендентом
В поэты – гении. Патенты
Зарегистрируй. Газу! Жми!
Я здесь напела вам куплеты,
А вы, друзья мои, поэты,
Лелейте творчества ростки
Поставим мы себе акценты –
Ни дня без дружбы и любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422911
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.05.2013
Добре там, де нас нема.
Хочеш літом – щоб зима,
А зимою – щоби літо.
Із волоссям – моноліту,
А як лисий – то чуприну.
Без дітей – то щоб дитину,
А як купа – от би втіха, -
Хай забрали б їх десь стиха
Хоч на кілька днів з плечей,
Десь подалі від очей.
Чоловік – морока ціла,
А без нього – теж не діло.
У сусіда – краща хата,
Хоч і власні є палати.
Мабуть, жінка краща теж.
Де знайти тут межі меж?
…
Біжимо – тріпочуть поли.
Не спинімося ніколи?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422850
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2013
Люблю смотреть, когда дерутся мужики.
Как два бизона – лбы трещат и шкуры.
Их шрамы украшают, раны, синяки.
Воинственные дикие натуры.
Как сексуальная энергия вокруг
Зажжёт вдруг фонари и даже звёзды!
А на душе моей приятность и испуг,
И умиленья даже брызнут слезы.
Ну как же, рыцари в бою крутом сошлись
За даму! (Иль давно забыли, может,
Причину драки). Только тихо греет мысль,
Что за меня дрались два парня все же.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422622
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 04.05.2013
. Трактор в полі дир-дир-дир,
Ми за працю, ми за мир
П.Г.Тичина
Я указкою: клац-клац!
Бо ж – учителька. І в клас
Вже прийшла не в перший раз.
Учні в класі: гу – гу - гу,
А спитаєш – «ні в дугу».
Телефонами: брень - брень.
Так і пролітає день.
Я б тих неуків: лясь – лясь!
Непедагогічно. Зась.
То указку ту: трісь – трісь
В друзки. Та й пройшла вся злість.
Вже й додому. Тра – та – та,
Відпочину, красота.
З”їла борщику: ням – ням,
Та й довірилася снам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422619
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 04.05.2013
Луна* прийшла до мене в гості уночі,
З-за груші викотилася, - млинець,
Що спік якийсь зануда в зоряній печі.
Я зрозуміла – сну прийшов кінець.
Вона на мене витріщалась у вікно,
А я на неї – парочка сновид.
Ніч вже не тішила мене солодким сном.
Та й жаби кумкали, забувши стид,
Бо ж глупа ніч! Хрущ гупнув в шибку – заблукав.
Хтось шурхотить в кущах півонії.
Всі привиди зібрались в купу для забав.
На то вона і ніч – безсонная.
Луна мигнула лівим оком, як кума,
Що куму посилає певний знак.
Всі сплять. А я пишу вірші. Одна.
В ніч місячну я спати не мастак.
* Луна – римська богиня Місяця
Як ілюстрація – моя картина із самоцвітів і мушель
«Зоряна ніч над нічним містом»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422540
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.05.2013
Он сорок лет промучился с женою,
Хотелось задушить ее порою.
Но бросить не поднимется рука, -
Она ему как память дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422535
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 03.05.2013
За світанками – дні,
Ночі, сповнені смутку.
Чом не скажуть мені,
Хто придумав розлуку?
Ніжна вишня в саду
Пелюстками накрила
Хмар рясних череду,
Що сховали Ярило.
Писк малих синичат
Він не чує. Як гірко…
Догоріла свіча…
Згасла батькова зірка…
Десять років пройшло,
А було, ніби вчора.
Його чОвна весло
Повело десь за гори,
В інші, кращі світи,
Де - лиш світло і простір.
Він приходить у сни
Тонким місячним мостом.
Не зове він мене:-
Зоставайся там, доню.
Біль тебе обмине.
І зірок у долоню
Він насипле мені.
ВІН – у височині.
Народився у квітні.
В квітні він і пішов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419518
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.04.2013
У мами жив гарненький котик Тюха.
Він смирним був, та тільки маму слухав.
Ходив хвостом, до ніг тулився мами.
Вона його любила теж без тями.
Поставить лапку на коліно й вушко
Сторожко нашорошить – а чи слушно
Забратися на руки, мов дитятко,
Що хоче в ніжних рученьках поспати.
Його й пускали. Хто б йому відмовив?
Він спав, під вуса сопучи від втоми.
Та сталася гірка така пригода…
Весною залетів нам до городу
Із лісу соловей. В саду зостався,
Щовечора співав, аж заливався.
І, поки кіт ганяв і бив баклуші,
Вмостився соловей собі на груші
Й зібрався вити у саду гніздечко.
Була ідея дуже недоречна.
Вночі наш кіт, мисливець не гостинний,
Піймав беззахисну малу пташину.
Ми зранку вийшли на німе подвір”я, -
Від солов”я лишилося лиш пір”я.
Так сумно. Жаль. Аж серце бідне плаче.
А кіт… Не винний злодій цей неначе.
Скакав за горобцями вихилясом.
Бо пташка для кота – всього лиш м”ясо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419147
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.04.2013
Бельканто ластівки, мінор верби над ставом
І тенор лебедя. Так щемно, любо, славно,
Що світом правлять
Мелодія трави, що виросла під тином,
І пісня журавлів, які світами линуть,
Бо скоро – травень.
І спалах крокусів, посаждених торік,
Й піжама бджілки, що усілась на поріг.
Весна спішить.
Ще лід – на озері. Та бути там недовго.
Пташина на гіллячці зиркнула так строго:-
Гніздечко вити!
Розпушив хвіст, танцює круг голубки голуб.
Біжить, лоскочучи хмарки, задерши полу,
Веселий вітер.
Бруньок бузку, що розірвуться, феєрверк
Мережить світ, з лиця якого смуток стер
Лише за мить!
/Як ілюстрацію, додаю свій малюнок кольоровими олівцями/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419030
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.04.2013
/почти шуточное/
А думала, что я ЛЕЧУ,
Парю меж небом и землею.
Надеялась, мне – по плечу
Преодолеть путь над горою.
Но камни мне вспороли плоть.
Что ж, их скелеты ветром вскрыты.
Как было тут не напороть…
Я шкуру бросила в корыто,
Пусть отмокает. А потом
Зашью все дыры, то – не срочно.
И вышью гладью иль крестом.
(Закрыть порочность мыслей прочно).
Теперь ЛЕЧУ себя. Я – лекарь.
Своим шершавым языком
В берлоге темной и нелепой
Лечу себя. Но в горле – ком.
Да ладно… Вот отмокла все же,
Заплатками зашита шкура.
Не обескрылят. Не стреножат.
Пока. Лечу! Искать Амура…
фото- из путешествия к горе Карадаг, Крым
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418841
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.04.2013
Розтануло і потекло, булькочучи.
Захмарилося. Плавилося. Квітнуло.
Підсніжилося і росло, лоскочучи.
Заабрикосилося – це помітили.
Летіли – поверталися, клекочучи.
Кульбабилось, цвіло. А вечоріло –
Дзижчало – цвірінчало, аж наврочило,
Щоб вабило, любилося, зоріло.
Як ілюстрація – мій малюнок тушшю «Лелеки повертаються».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418806
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.04.2013
Тобі буде краще,
коли ти нічого не знатимеш.
Ще Сонце кружляє
тихенько навколо Землі.
І часу ще струни
розсерджений вітер не рватиме.
Ми втішні думками,
як цяцьками – діти малі.
А дерево пишне
розкинулось генеалогії.
Родоводу віти
руками до сонця тяглись.
Корінням у вічність
вросло, в незбагненну. Сполохано
Від пострілів долі
летіли птахами увись
Поранені душі.
Летіли, зродившись в свідомості
Потомків. Артерій
почувши бурхливість. А ти…
Ти – перепрошитий.
Живи краще у невідомості,
Із кров”ю чужою.
Тобі не признаюсь. Прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418676
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2013
Пухнасті котики верби
Світилися, сміялися: -
Весна нарешті сталася!
Горну їх до щоки.
Хто ти і звідки ти?
Дощем прийшов з яких країв?
Мене ти зрозумів без слів,
Бо ти – мої думки.
Весна співа в саду,
Розквітла абрикосами.
Її пелюстки росяні
Для тебе я знайду.
Гаряча кава – на столі.
А блиск очей – ще гарячіш.
Як квіточку, любов хутчіш
Ти подаруй мені.
Ми пишемо романс
Під шепіт крапель за вікном,
Щоб не здавалося це сном.
Ми маємо цей шанс.
Хто ти і звідки ти?
Дощем прийшов з яких країв?
Мене ти зрозумів без слів,
Бо ти – мої думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418249
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.04.2013
Щось шепотіла біля ганку абрикоса,
Із неба воду п”ючи досхочу.
Куйовдив вітер довжелезні пасма – коси
Веселого весняного дощу.
Світило в піжмурки погралося, за тином
Сховалося. Й заснуло раптом там.
А дощ сміявся, не вщухав. Ще дужче линув: -
Я вам до завтра сонця не віддам!
Нехай іде тій абрикосі він на радість. –
Льє дощ. А ми… Два келишки – в руках.
П”ємо маленькими ковтками, не відразу.
І ти туркочеш, лагідний мій птах.
А дощ малює щось своє на темній шибці
Й біжить до ранку, тихий, навпростець.
І вечір теплий награває нам на скрипці
Мелодію закоханих сердець.
Ілюстрація - власний малюнок аквареллю на бересті "Пташка під дощем"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013
Дякую я щиро
За любов і віру.
Що колись зневіра
Не стягла у прірву.
За ластівок вирій,
У гніздечках – пір”я,
Квіти на подвір”ї,
За звучання ліри
Щастям у ефірі.
Що я зрозуміла,
Твоє личко миле –
Біля мене! Миру,
Миру лиш довіра.
Хай би небо сіре,
В зморшках буде шкіра,
Та всьому є міра.
Пахнутиме мирра
В царствіях Офіра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2013
Позбав, о Господи, наш рід
Від близьких і далеких бід.
І негараздів різних слід
До наших щоб не вів воріт.
Щоб не скінчився родовід.
Батьками ощаслив сиріт.
Щоби всміхалась доля вслід.
А на столі чекав обід.
І навесні розтанув лід.
Хай буде приязним сусід.
Замість проблем світилось «Вхід».
Забулося те слово «спід».
Дай, Боже, людям зрілий плід
Любові. Дай їй, Боже, хід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2013
Пыль дорог вместе с пылью звездной
Под покровами тьмы ночей,
Под прицелами молний грозных
И под свист-лязг ветров-мечей,
Под дождем или чистым снегом,
В синей облачности морей,
И в студеных волнах, и неге
Разогретых на солнце дней
Оседает на веках.
В венах
Пыль смешается с солью слез.
Чтобы с крови кипящей пеной
Через сердце поток пронес
Память предков и смысл желаний,
Тайны, плач, смех и боль Земли.
Чтоб в просторах мы мирозданья
Оставаться людьми могли.
Иллюстрация - мой рисунок фломастером
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417343
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 10.04.2013
З тих пір, як створений цей древній світ,
Блукаємо в заплутаних ми лабіринтах.
Без сновидінь. А Місяць – як софіт
На темній сцені у непевних ночі ритмах.
Упала зірка – зникла під дощем
Чиясь жага до вічного життя. Та згасла…
Чомусь вважав себе Землі царем.
Чи вихід з лабіринту він знайшов, не ясно.
Куди у плутаннях нас приведе
Чи злодійка, чи подруга, все ж наша доля?
Як розрізнити – грішне чи святе?
Й блукання ті – чи щастя плай, а чи неволя?
Світанку аура покаже вхід
Із тіні в світлий день. Відкрити б тільки серце.
Каміння гостре – йтимемо убрід.
Бо загартовані в житті численних герців*.
*герць- двобій, поєдинок українських козаків перед боєм з ворогом
Ілюстрація - моя фотографія, трансформована у картину з допомогою комп"ютерної програми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417288
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2013
Дрижить туман над сплячою рікою.
Це знову повторилося. Це – знов.
Сторожка тиша тонкого сувою,
Із павутини сплетеного мов.
Що вітер, розганяючи тумани,
Рве разом з ним і тишу на шматки,
Знайомо. Пам”ятаєш, разом з нами
Ганявсь? Ти легким помахом руки
Скидав клубки туману в ніжні трави,
І він лежав кульбабками в росі.
Крізь дощову завісу поза правил
Розжарювалось небо у сльозі.
Упав туман в безмовний ранок світлий.
І тиша, помираючи, співа
Пташиною якОсь несамовито,
У верболозі смуток обвива.
Ілюстрація – мій малюнок аквареллю на папері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2013
Ночь надвинулась, крадучись, робкая, зыбкая.
Может, тайны извечные тихо откроет?
Зазвучит в неге пурпурной дивною скрипкою,
Ночь с порывами ветра приносит порою
Тишину, что окрашена кистью неведомой, -
Разлилась над домами в пастельном убранстве.
В этом хаосе красок, наверное, слепну я!
Здесь лучи – как паломники в вечном пространстве.
В нем – творение плазмы и яркость безмолвия,
Бирюзовость прибоя и смысл атмосферы.
Внутривенный восторг! Эта сказка – неполная
Без любви в этот вечер, кармической веры.
Иллюстрация – фото заката из моего окна, трансформированное в картину с помощью специальной компьютерной программы. Этот сказочный закат вынудил просто написать о нем стихи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416204
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 06.04.2013
Ніч розпростерла крила у просторі похмурім,
З поматами на мантії зірковими.
Вона – як велетенська така ведмежа шкура
Із блискітками ясно – пролісковими.
Совою ще востаннє із моторошним співом
Пірнула в нору, темряву на заході,
Щоб небо враз заграло яскравим переливом,
І від краси цієї бути в захваті
І травам, що росою умиті, розмовляють,
І кущику з натхненною суницею,
І дзвоникам тендітним, розсипаним у маю.
З вогненної палітри багряницею
Розквітнув враз світанок, прокинулися в небі
Хмарки – літали радо разом з бджолами.
А в озері МохОвім* гукав лебідку лебідь.
Й туман ранковий простягався долами.
*Мохове озеро знаходиться в лісі біля м.Таращі, що в Київській області. Воно маленьке, але надзвичайно глибоке й чисте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415650
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.04.2013
Ты – суров, как гора со льдами.
Притягателен, как магнит.
Ты признайся печальной даме,
Что ее так к тебе манит?
Взгляд твой остр, как кинжал без ножен.
Слово – рублено топором.
Дама ночь без тебя не может
Пережить. Светлым утром, днем,
Под луною, дождем неспешным
Дама – с мыслями о тебе,
И с любовью безумной, грешной,
И с собою сама в борьбе.
Ты – как волк-одиночка в стае
И так холоден, как гранит.
Отчего же сердечко тает,
Но терзается и болит?
Как иллюстрацию, представляю свою картину маслом. Собственно, взгляд этого человека и подвиг меня на написание этого стиха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415555
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 04.04.2013
Медова патока край горизонту
Заплетена між хмарами лозою винограду.
Ще спалах, другий – й ранку в нагороду
Світліє небо, меду того пристрасного радо
Злизнувши сонячного. І гарЯче
Ярило в безліч хвиль, хвилин пірнуло із безодні
І засвітило море, геть незряче
У мороці ночей. Прокинулось воно сьогодні,
І діаманти сяяли у хвилях,
Рукою щедрою розсипані, як в казці,
Думки порочні і бажання змили
У плоті сонячній, цнотливій, у вогненнім щасті.
Цей ранок щедрий виноградом стиглим,
Пахучим цвітом неймовірних квітів – снів пізнання
Всю землю обгорнув, і теплі хвилі
Вітали день прийдешній, що прокинувсь на світанні.
Як ілюстрація – моє фото «Світанок на Адріатичному морі», Хорватія, 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Колись прийду до тебе в твої сни,
Коли прийдеш у сні до мене. Може.
Якщо знайдеш те почуття вини,
Що заховав у пам”ять. Якщо зможеш.
Як щось завадить в цьому ще житті,
Не переймайся, сни живуть бо вічно.
А в іншому не буде пустоти,
Що ранить без ножа, що так калічить.
А ніч – привітна й тепла, як і та,
Що квітла й миготіла світлячками,
Й співала поруч в потічку вода.
А нереальні дні здавались снами.
Я не прийду до тебе в твої сни.
Не тішся вже тепер моїми снами.
Розвіюють тумани вітряки
(Чи пам”ять) над безвинними полями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2013
По небу тучи, как по льду, скользят,
Толкаясь бестолково, как ягнята.
И слиться вместе рьяно норовят, -
Дождем пролиться на поля и хаты.
А глаз оранжевый из туч луны
Горит над соснами, смеясь лукаво.
И пряный запах в воздухе весны
Разлился. Воробьев смешных орава.
Кричит – она пришла, скорей поверь.
Желтеют, как луна, цветы мимозы.
Пришел апрель, и дивные теперь,
В природе начались метаморфозы.
Иллюстрация - мой рисунок акварелью "Весенний букет"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414914
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.04.2013
Два серця. Рідні. Разом – двійко,
Що тануть від великої любові.
Вона – солодка й трохи гІрка,
Аж до бурління у судинах крові.
Два серця – і такі тендітні!
Вони – гарнюні, все у них – до ладу.
Не стримаюся – спалює їх, бідних,
Моя любов до цього шоколаду!
На фото – ласощі у львівській шоколадній кав”ярні.
Дуже смачні, скажу я вам (хоч і недешеві).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414584
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.04.2013
Ох, що за березень – замети й кучугури.
По пояс вгрузла біля дому. Сміхота!
Застрягли на дорогах важкелезні фури.
Чи то зима? Чи то весна якась не та?
Пішла по воду – разом випхали машину
Із дядьком добрим, бо застрягла б назавжди.
А сніг ішов, і мів, і сипав безупину.
Природа сплутала – чому, коли, куди…
Ось гори снігу висотою з вежі й мури.
Але радіє снігу купам дітвора.
Зима не відлітає – дні такі похмурі.
Та все ж збирається піти. Весні – пора!
Тепер вдягаймо резиняки чи калоші,
Купляймо весла, і човни, і вертоліт.
Бо замість звичної замерзлої пороші
Прийдуть потоки, що затоплять всенький світ.
А перехожі на дорогах піруети
І різні па викручують ногами, аж!
Не переймаються лише одні поети –
Бо ж тема є для віршів. Це ж такий кураж!
На фото – вид з мого вікна. І це – кінець березня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414309
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.03.2013
Как листья клена, день опал,
И небо – призрачный опал.
Баюкая мерцающие звезды, ночь
Пришла неслышно, прогоняя смело прочь
Мечты и мысли, беды, радости и судьбы,
Цветные или серые, как мыши, будни.
Душа – в эфире. Ночь поет.
Пустились мотыльки в полет,
Жужжа, летая, как колибри, над цветком,
Отыскивая жизни смысл, быть может, в нем.
Им – не до сна. Их радость – в том нутре цветочном.
Моя же – в бесконечных звездах, многоточьи
Из розовых и синих тайн.
О ночь, прости и сон мне дай.
И прогони вампиров ненасытных прочь,
Что пьют мой сон аж до рассвета. Ты помочь,
Подруга, мне должна. Ведь я уже устала.
О, разве звезд я и овец считала мало?
В виде иллюстрации - моя картина "Звездная ночь". Такие яркие желтые раковины и черный песок (там - абсолютно черные скалы) я собирала в Егейском море, в Турции.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414125
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.03.2013
.
Подруга каже
Подруга каже:"Життя копоті дає!"...
автор: ranimaja
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414057
Життя нам «копоті дає», ще й як,
Що жар летить, і попіл, й лід щматками.
Та ми йдемо, йдемо собі відтак
Лиш нашими, лиш власними стежками.
Хай вітер вп”явсь в виски й жене кудись,
Щоб збити із дороги, щоб згубити
Нам те, що добре знайдене колись
Й забути біль чи радість, інші миті.
Що нам думки скуйовджує, мов сніп
І обпікає вже безсилі груди.
Ми знаємо, що ринемось в політ.
Ще буде нам погода гарна. Буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
Осиною, колышущей ветвями,
Иль осокой круг пруда обернусь,
Чтоб, споря с ветром, властвовать над снами,
Закинув в тучи вековую грусть.
Дождем сойдут над маковым раздольем
Изнанки слов, похожих на овец,
Униженных, отпущенных на волю,
Слов, содранных кощунственно с сердец.
Той кровью или лепестками маков
Засыпан пруд. Осина, шелестя,
Смотрела, как над нею ворон плакал.
Над чем? А ветер ей: - Не зря, не зря…
Под тенью крыльев – бархатные листья.
Украден был туманный кем рассвет?
Лучами солнца все равно пролиться
Ему судилось. Как и сотни лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413875
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 29.03.2013
А ти – мої світанки вже далекі,
Загублені у затінку смереки.
Прошу, весна, на крилах хай лелеки
Повернуть мрію золоту.
Коли пройдуть морози і тривоги,
До серця твого прокладу дорогу.
Знайдуться в травах згублені шляхи,
Де нам співали ранками птахи.
Ще доля подарує знов
Тебе, світанку мій, любов.
Приспів:
Дивися, сонце осяває світ.
Любов залишила на серці слід.
Нехай розтане в наших душах лід.
Перейдемо розлуку вбрід.
Летіла на вогонь та обпалила,
Необережна, ті тендітні крила,
Що несли по шляху, немов вітрила,
Крізь біль, і сум, і темноту.
Та в смерекових вітах – знов світанки.
Стрічаю їх, кохання твого бранка.
Ромашки шепотіли серед трав,
І в очереті спав принишклий став.
Ще доля подарує знов
Тебе, світанку мій, любов.
Приспів:
Дивися, сонце осяває світ.
Любов залишила на серці слід.
Нехай розтане в наших душах лід.
Перейдемо розлуку вбрід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413571
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.03.2013
Забери свій від мене погляд.
Він розтанути мав давно.
Та він – переді мною, поряд,
І п”янить, як терпке вино.
Забери десь у час і морок,
Де ховаються щастя й біль,
Що знайшли потайну комору
Й перетворяться в прах і пил.
Вже пройшло кільканадцять весен.
Прошуміло чимало зим.
Стільки вже відцвіло черешень
І підібрано вірних рим…
Не змивався дощем. І вітром
Не здувався хоча б на мить.
Він живий восени. І літом.
Бо у серці застряг й щемить.
Як ілюстрацію, додаю свій малюнок тушшю на картоні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2013
Буває, те, що ми бездумно з"їли,
У шлунку може просто розчинитись.
То нащо ж цю красу і диво
Жувати? Можна подивитись
На ту красу, що нам дає природа,
Де раптом цукор може стати бурштинОм.
Ось, друзі, й вам така нагода -
Мальоване не пензлем й не пером...
Представляю свою нову картину (мої фотографії), що виконана з чорного й білого дикого рису, а також карамелізованого цукру, що виконує роль бурштину. Складові картини вже не з"їсти, бо вже вони живуть на стіні у вигляді картини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412980
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2013
Семь секунд, семь минут, семь часов.
Солнце рано проснулось сегодня.
Небо светится без облаков.
Шум и свист поездов на перроне.
И семь дней… Мне сказали: “Вернусь, -
Поезд семьдесят семь. Ведь неделя
Пролетит, как мгновенье. И пусть
Время падает с крыши капелью”.
Семь недель (семь столетий) прошло.
Поезд семьдесят семь и к Панаме
Мог доехать семь раз. Замело
Твое имя чужими снегами.
Семь часов, семь минут, семь секунд
На часах вдруг застыли. Сломало
Время их. И уже не вернуть
Поезд семьдесят семь вновь к вокзалу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402168
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2013
.
Ленин – всегда живой, Ленин – всегда со мной
В горе, надежде и в радости.
Ленин – в моей мечте, в каждом счастливом дне,
Ленин – в тебе и во мнеееее!
(из советской песни)
Я чувствую, - во мне живет какой-то рок!
Его б я не пустила на порог,
Скрутила бы его в бараний рог,
Еще дала, конечно бы, зарок,
Чтоб не пускать в себя тот рок и впрок…
Но, как мне неприятно,
Лишь прогоню, а он – обратно
Залезет и во мне живет,
Кричит внутри: «Ура! Вперед!».
И, двигая протянутой рукой,
Он забирает у меня покой.
Сидит, погряз весь в лени…
И этот кто-то – Ленин!
Всегда живет во мне, со мной,
В моей мечте, и даже кровь
Пропитана моя его речами.
Ужель и дальше будет с нами
Встречать зарю, луну, рассвет?
Мне надоело! Нет и нет!
Я горе с радостью делю
С тобою лишь. А вот вождю
Скажу: «Оставь меня в покое!».
Да что ж за чудище такое?
Приклеилось, как банный лист.
Пока. Гудбай. Отсюда – брысь!
Я, наконец, вздохну свободно
От этой… чуды всенародной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401916
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.02.2013
Не заламывай руки, когда многоточье –
Между строк. Между губ. Между слов.
Когда ветер уносит в заоблачность строчки
Ненаписанных песен. Костров
Незатушенный пепел, в котором, сгорая,
Наши чувства покатятся в пыль,
И слова улетят – просто ласточек стая.
А за точками – сон или быль?
Не зови. Средь обломков разрушенной ночи
Потеряешь пристанище вновь.
…
Я придумаю все, что ты только захочешь,
В многоточье вплетая любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2013
Самотність – це константа. Присуд, мабуть,
Найвищої судової інстанції.
Позначено на долі дивній мапі,
Ще й з випискою (нащо це?) квитанції,
В якійсь хтось там зазначив: Винна! Винен!
І штамп поставив ще на пам”ять з гуркотом.
А кров фреоном у судинах стигне,
І час сховавсь в куток з мишачим шурхотом.
Колись – удвох. Та вже втомилось. Збігло.
Самотність вдвох – хіба то щастя зоряне?
А мужність мати тре” велику, бігме,
Щоб перейти це поле переоране,
І не страждати, вдвох чи поодинці
Подушці довіряти розпач. В сторони –
На схід і захід. Чистій щоб сторінці
Довірити СВОЮ самотність. Скорену.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2013
_
Часы на стенке
Разобран мир наш, на монографии,
добавить к ним бы - крутые тезисы,
за пунктуацией – орфографии,
да только жаль, что другие ценности...
автор: insolito
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401428
Часы на стенке тикают. И время
Уходит, как в песок течет вода…
На плечи давит постной жизни бремя,
Найти в которой можешь не всегда
Крутые тезисы, что на страницах мятых
Прописаны всеведущей рукой.
И время лишь в просторе необъятном
Течет по камням бурною рекой.
И не всегда известно – будет завтра?
И будет день? Созреет в поле рожь?
Часы идут. Они не скажут правду,
Куда, зачем, к кому и с кем идешь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401443
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.02.2013
Недолюблено, недоласкано,
Недосказано, недопето…
Догорел костер.
Звезды падали
В пепелище аж до рассвета.
Заросли плющом
Тропы давние,
И трава в росе – непримята,
Где сиренево
Стлалось чабрецом,
Где дурманяще пахла мята.
Соловьи – взахлеб,
И нам ноченьки,
Длинной ноченьки было мало.
Средь ветвей сова
Тихо спряталась
И так жалобно закричала…
Звезды падали,
И костер шипел
От их тел, таких раскаленных.
А луна взошла
И запуталась
В тонких кружевах листьев клена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401370
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2013
Із римою, із ритмом, - без душі,
Без слів, що не зросли із серця,
Сухе бадилля, сіно, - не вірші.
(Хоч сердься ти, поете, хоч не сердься).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.02.2013
(фантазія на тему кохання)
Мені не гріє сонце. Мені не пахнуть квіти.
Не можу навіть росам я вранішнім радіти.
Під Місяця тремтливим та ще й холодним сяйвом
Ми бачилися, певно, сьогодні вже востаннє.
Ти повернувся звідти, де я уже померла,
Де слід твого кохання, як пил, навіки стерла.
Не створює кохання палацу із кришталю,
В якому не побачиш ні крихти смутку й жалю.
Воно лише руйнує. Воно лиш забирає
Здоров”я, час і сили, а ще ключі від раю.
Воно лиш на хвилинку залізе, як зміюка,
Прямісінько у серце, як в нору. Серце мука
Стискає в підземеллі розпуки. Ці тортури
Придумав хто? Хто зводив навкруг кохання мури,
Щоб всохло, ніби квітка, що вирвана з корінням
І кинута під ноги чиїмсь лихим велінням?
Чи існувати може, що тане, як льодяник?
Було. І раптом тільки – краплина в світлі тьмянім.
Як сонце зійде, й ніби і не було ніколи…
А Місяць знов рушає у подорож по колу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2013
Моя кохана, обережно,
Тобі віддав своє я серце.
Воно мені вже не належить.
Всміхайся, ні на що не сердься. –
Що місяць лик ховає зранку,
Бо ти для мене – місяць ніжний.
Що зорі гаснуть на світанку,
Твої ж бо очі – яскравіші.
Моя єдина, обережно,
Щоб серце моє не розбила.
До нього б не пилилась стежка,
Бо лиш в коханні – твоя сила.
Моя кохана, із ромашки
Не рви пелюсток. Лиш з тобою
Разом ми будемо відважно
Творити нашу, власну долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2013
Мужчины никогда не плачут,
Боятся потерять удачу.
Она сквозь слезы не видна.
И так важна для них она!
Ведь слезы воину мешают,
Как роза в ухе - самураю.
Оружие – не для войны.
Мужчины плакать не должны.
Когда же плакать? – Бизнес, дети,
И вещи, важные на свете –
Построить дом, свой сад взрастить,
Везде успеть, бежать – спешить .
И мне поплакать нет причины.
Хоть я и леди, но – мужчина.
А шея у меня тонка,
Но мощная, как у быка.
И мужества не занимать.
Все. Побежала я опять
Детей растить, достроить дом…
Поплачу как-нибудь потом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400394
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.02.2013
Один сказал: «Ты – просто диво!
Тебя я сделаю счастливой.
Ты будешь жить не абы как,
Смотри – машина, особняк!»
(Для жизни вместе есть причина –
Кусок земли и дом с машиной).
Второй «жених» ушел от «ведьмы»,
Которая твердила бредни –
Иди, копай ей огород!
Но он – мужчина, не урод…
Ему б с работы – и лежать,
Не в огород, а на кровать!
Еще: « Ты – женщина на сто!»
На ней жениться он готов.
«Еще» - без дома половина,
И без работы. Но – мужчина.
Должна от счастия вопить,
Что он пришел руки просить.
Ведь женщина – очаг в огне.
О, как стоять тут в стороне?
Отдай то женщине, что хочешь
Взять от нее, где дни и ночи –
Без блеска, злата, но с душой.
И будет женщина с тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400393
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.02.2013
Хай роки біжать без ліку –
Осінь у житті, зима.
У віршів немає віку.
І в поетів теж нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013
Кілька кроків. Всього кілька.
Та назустріч. Кілька слів,
Тільки добрих, гарних тільки.
Не як Пушкін. Як зумів.
Кілька поглядів. Лиш в очі.
В них – лиш правда, чесність лиш.
Та для тих, хто справді хоче
Крок назустріч. Десь облиш
Всі образи за порогом.
Викинь страхи у сміття.
Вибирай одну дорогу
Для обох. В одне життя.
Всього кілька, пару кроків.
Та назустріч. Кілька слів,
Хай несмілих і коротких,
Та назустріч сяйву днів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2013
Совокупление – когда на рандеву
Ты хочешь грех сей знойный совершить?
Конечно, нет! А только, если ты сову
Продать кому-то сможешь иль купить.
Чтоб что-то строить из себя,
Ей явно не хватало
Всех денег, выброшенных зря
На стройматериалы.
Когда мужа трясет от меня,
Как осину, что ветром привечена,
Понимаю тогда то, что я –
Потрясающая просто женщина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399829
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.02.2013
Не исчезай!
Придуманные мной черты
Вдруг стали жизнью.
Не исчезай!
Откуда же явился ты,
Зачем, скажи мне?
Не исчезай!
Всю жизнь перевернул за миг
Мою и мысли.
Не исчезай!
Я не хочу, чтобы затих
Источник жизни.
Не исчезай!
Ведь я тебя, как свет, нашла
В тоннеле темном.
Не исчезай!
Ведь я к тебе с молитвой шла
О самом добром!
(Стихотворение написано еще в юности)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2013
Колись було, мабуть, давно,
Що янголи спустилися із неба
І запалили світло у душі.
Хтось намагавсь туди багно
Напхати. Наслідити більш, ніж треба
Й згасити, як ясний вогонь свічі.
Він колихався, той вогонь,
І ухилявся від дощу і снігу,
І майже згас, коли на нього дув
Холодний вітер. Осторонь
Лишались ті, кого любив. І сліду
Від них не стало. Нащо їм біду
Від мене гнати? Та й куди?
Чужу біду здолати вельми важко.
Та світло у душі, що так пашить,
Як те, що гріє всі світи
Промінням сонця, сяє. І не страшно,
Що згасне. Він – живий в душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399537
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2013
Мне с тобой хорошо и уютно.
Возрождаюсь я снова как будто.
И луна, что повисла на крыше,
Поднимаясь все выше и выше,
Светит нам. И на сердце – покой,
Пока рядом я, рядом с тобой.
За стеной – холод, ночь и дождливо.
Нам тепло. Этот вечер счастливый
Освещают мерцанием свечи.
Рядом ты, ты – со мной. Радость встречи
Расплескалась уже через край.
Не спеши. Будь со мною. Давай
Сохраним теплоту наших чувств.
И с тобой я дождей не боюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398949
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2013
Чувство долга
А что такое чувство долга? –
Когда ты знаешь то, что должен
(И думать не придется долго).
Но чувствуешь – отдать не можешь!
Чувство влюбленности
Ты чувствуешь – влюблен
Отчаянно и с первого лишь взгляда.
Потом вдруг удивлен…
А зрение сперва проверить надо.
Чувство юмора
Присуще чувство юмора всем людям.
Оно вас не оставит без вниманья.
Оно зависит только, не забудем,
От глубины и места залеганья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398387
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 05.02.2013
(Шутка)
Хотелось сделать мне карьеру, -
Карьера “сделала” меня.
Ну как не потерять тут веру?
Аж свет погас в расцвете дня!
А ну его! Теперь не буду
Толкаться в пробках на дорогах.
И не воткнут, как в куклу вуду,
В меня иголки, за порогом
Лишь окажусь. Но жизни маска
Бывает пострашнее этой,
Что говорить. Ведь жизнь – как сказка, -
Проехал в тыкве, не в карете.
Теперь – свобода! Ветер дикий
Меня подхватит, как пушинку,
И понесет на Крит, Карибы,
В иную экзотИк – глубинку.
Но все же, верно, не Сейшелы, -
Всего лишь близлежащий пруд,
Где жабы вовсе обнаглели, –
С утра и до утра орут…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398385
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.02.2013
Сьогодні дивний день – всі янголи на світі
Злетілися до нас і сіли на вікно.
А на столі стоять весняні ніжні квіти,
Й чекають на гостей вечеря і вино.
Сьогодні добрий день – всі янголи сміються.
Сидять, як горобці, щебечуть – гомонять.
Сьогодні всі вони – веселі однодумці.
Про добру новину, звичайно, сповістять.
Та залітайте вже, прошу, прошу до хати.
Бо радість є у нас – найкраща від усіх!
У цей лютневий день колись зумів пізнати
Мій син у перший раз цей світ, і сніг, і сміх.
Який щасливий день! Я любому синочку
Бажаю стільки див, як зір в Чумацькому.
Та тільки добрих див. І янголів весь почет
Мої бажання вже несе скоріш йому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397817
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2013
Февраль. Погода – переменна.
Сошли снега. Звенит капель.
И тут для рифмы непременно
Я напишу: почти апрель!
А вечером еще белело.
На градуснике – теплота.
Пусть - дождь. Пусть солнышко – несмело,
Погода хороша всегда.
Зима, конечно, не сдается, -
Крупинки сыпят небеса.
На землю дождиком прольется
Ее нежданная слеза.
Не плачь, зима. Еще с тобою
Не раз увидим снегопад.
Но все же ты смирись с судьбою
И гордо отступай назад.
Ты – славный воин. Но победа
Весны близка. Уже близка.
Бегущие на юг беседу
Ведут седые облака.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397751
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 03.02.2013
Дождь по стеклу стучит, стучит.
Но я не понимаю его песню.
И он не спит, как я, в ночи.
В груди же сердцу почему-то тесно.
А я дождю: «Не лей, постой.
Тебя колышет одинокий ветер.
Ты мне поешь одной, одной
О жарком и давно забытом лете».
А дождь – холодный, будто лед.
Но я не понимаю, как он может
Так плакать месяц (или год?).
Он накопил слез океан, похоже.
Застыл на ветке силуэт
Печальной мокрой одинокой птицы.
А у окна сидит поэт.
Ему, как и дождю, совсем не спится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397507
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2013
В спальню леди заходит однажды бандит
С пистолетом в руке заряженным.
Дама радостно в дуло бандиту глядит,
В пеньюар с кружевами наряжена.
«Вот же счастье!» - воскликнула дама вдруг
(Радость – бурная, даже слишком).
«Помогите, милейший, спасите, мой друг,
Под кровать пробралась ко мне мышка!!!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397506
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.02.2013
Я тебе намалюю – очі сяють, як зорі, -
Ніжні, сині, яскраві, як волошки у полі.
Щоб щоранку обличчя твоє бачити, мила.
Щоб печаль твоє личко раптом не затулила.
Я тебе намалюю – твої щічки в рум”янці,
Довге світле волосся. Хочу я тобі вранці
Показати, як сонце ген за місяцем біга,
Як дерева поснули в кучугурах зі снігу.
Я тебе намалюю, щоби ні на секунду
Не відводити очі від святого дарунку,
Що дала мені доля – очі ясні, звабливі
Сяють ніжно з портрету. Моє щастя і диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2013
Для мене ніч злилася з днем.
Вино, солодке і густе,
У келисі застигло кров”ю.
Прокралась зрада до порогу.
За помилку плачу життям.
Навкруг – мільйон пасток і ям.
В душі – і біль, і пекло зразу,
Що навіть до весни відраза.
І все змішалося, як в сні.
(Наснилося все те мені?)
Колись було. Та вже в минуле
Пірнуло рибкою. Забула,
Як вщент розбився той фужер.
Як день неждано так помер.
Той день, який зливався з ніччю.
Пройшов лиш день… Пройшла вже вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2013
Мой старый патефон, ты – бабушкин ровесник.
Но бабушка ушла. А ты еще – живой.
Включу тебя и вновь я слушаю те песни,
Что слушали мои родители с тобой.
Прошло так много лет… Пластинки поистерлись.
Звучит сквозь шорох, шум та песня сквозь года,
Что так любил отец (о, этот дивный голос)
И с мамой под нее он танцевал тогда.
«Голубка ты моя»,- звучит далекий голос
С пластинки под иглой. О старый патефон!
Отец ушел. А мать… Морщинки, белый волос.
А песне той вторит лишь ветра тихий стон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396945
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2013
Чи то черешні цвіт упав
На сонні, без кофтин, дерева,
Чи то морозець для забав
Кидав, де треба і не треба
Із рукавів, як справжній маг,
З дипломом фокусника, певно,
Мільярди крихітних комах
Із крильцями сніжинок. Ревно
Він слідкував, щоби зима
Ні на йоту не відступала.
Вона всю землю обійма,
Сувора пані і зухвала.
Чи то черешні цвіт злетів
Під ноги і замерз неждано?
І як застигнути зумів
На шибках цвіт черешні рано?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396944
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2013
Говорят, что прописана доля моя
До минут и секунд в книге судеб, -
Все, что в жизни свершится, от «А» и до «Я»,
То, что было и есть, то, что будет.
Но начертано «Бред» на страницах моих.
Каллиграфией там и «не пахнет».
Повезло мне не очень. Дурной ученик
Там карлякал мне с бухты-барахты.
И теперь он с пером смотрит с тучи своей.
Он вершит человечества сУдьбы.
В голове у него сто бредовых идей.
Но забыл – мы не мухи, а люди.
Говорят, что прописана доля моя
До минут и секунд в книге судеб.
Но «писаки» порою стараются зря –
Долю пишут не ангелы, - люди.
Пишут долю чужую. Диктует им текст
Жадность, алчность, не совесть, а деньги.
Оставляя в душе лишь кровавый порез.
Каждый день – как в аду, как последний…
Может, мне на странице напишут: «Возьми,
Вот тебе приготовлен подарок.
Что случилось, забудь. Кто обидел, прости.
Выбрось свечки сгоревшей огарок».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396722
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.01.2013
_
На стихотворение Анатольевича «Дополнение к
"Продолжению" "Постновогодних слюнок"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392235
Ватрушка
Если внутрь кладут творог, –
Получается пирог.
Если сверху, как подушка, -
Получается ватрушка.
Хворост
Можно собирать у речки,
Развести огонь чтоб в печке, -
Хворост весело сгорает…
А еще во рту он тает!
Вместе сахар, соль, желтки,
Плюс мука. Затем кружки
Нужно вырезать из теста,
Во фритюре жарить вместе.
Муравейник
Кто у нас такой затейник? –
Приготовим муравейник.
(Муравьи здесь ни при чем,
Это тортик мы печем).
Приготовим в кухне место.
Нужно плотное нам тесто
(Маргарин, яйцо, сметана).
Мы замесим его рано.
Охладим, натрем на терке.
Испечем – хрустит, как корка.
Раскрошим, смешаем с кремом
(Здесь – орех и шоколад,
И сгущенка). Будешь рад!
Птичье молоко
Птичек мы доить не будем.
Поднесем мы вам на блюде
«Птичье молоко». Вот торт!
Вызовет у вас восторг.
Приступаем быстро. Что ж,
Для основы – пышный корж.
Испекли мы корж, затем
Приготовим сложный крем.
Варим патоку, агар
(Вплоть до пробы «твердый шар»).
Мы о масле и ванили
Со сгущенкой не забыли.
Еще – сахар, молоко.
И взбиваем долго, до
Плотной пышной сладкой массы.
Съесть такое – просто счастье!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396689
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2013
Росте так швидко, ніби гриб,
Така зараза, зветься – грип.
Лежати – й то немає втіхи,
Немов би трактор переїхав.
У мареві не знаєш – тут,
Чи вже прийшов тобі капут?
Сусіди думають, собака
Завівсь у мене – гавка й гавка!
Як бараболя, синій ніс.
А ліків різних – цілий віз.
Ідеш – немов кудись до страти,
І ноги зроблені із вати.
А з дзеркала на мене – страх! -
Дививсь якийсь кудлатий птах –
Волосся дико – навсібіч,
Червоні очі… Страшна річ!
А спека! (Київ чи Канари?)
Якісь тиняються примари,
Аж стало трохи навіть лячно.
І хто придумав цю болячку?
В людей, дивіться, Новий рік,
А хтось… із градусником зліг.
Ну не хвороба, а кіно!
(О, як набридло все воно).
Апчхи, апчхи, сніги, зима.
На Новий рік – такі дива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391568
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.01.2013
Когда увижу снова я,
Как ты лукаво щуришь глазки?
Как быстро кружится Земля.
Зима поет тихонько сказки.
А помнишь, синий катер нас
Катал Днепром? И волны бурно
Хлестали о борт. Целый час
Я объяснял тебе сумбурно
О красоте Луны, о том,
Что время так невосполнимо.
И как боялся я потом,
Что ты пройдешь тихонько мимо.
Когда увижу снова я
Твои следы на диком пляже?
Как быстро кружится Земля…
Ты – далеко. И где, не скажешь.
Давай начнем опять с нуля.
Нельзя терять то, что не купишь.
Ты – настоящая. Моя!
Ты возвращайся. Из разлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391537
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2013
Я тішуся любов”ю до відсутності твоєї.
Бо ти – те божество, яке не лапають руками,
Якому по шляхах співають ніжно менестрелі,
Про дотик до якого мріють довгими роками.
Не хочу навіть бачити ту тлінну плоть, з якої
Зліпив тебе той Вищий, що все бачить і все може,
Той, хто навчав всіх шумерів і залітав до Трої.
Бо плоть без духа може бути ница і ворожа.
Вступила, як і личить, я у ринковість відносин
(За все розплата мусить бути, це вже правда щира).
В відносини взаємні, у яких і я, і Космос
Отримали все те, що домовлялися отримать.
Він – міць і силу пристрасті, жаги до всіх пороків
(По силі може створювати зіркові анклави).
А я – любов вселенського масштабу, як до бога –
Відсутності твоєї. І мені цього не мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390711
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 08.01.2013
О, як далеко осінь та!
Круг мене – жовті хризантеми.
Десь в інший вимір я пішла,
Бо вигнана була з Едему.
Хіба то гріх, коли удвох
Шукали яблук насолоди?
Коли всміхався нам наш бог,
Який сидів отак навпроти?
Та ти сказав: «Це лиш вона
Шукала яблуко рум”яне.
Її це гріх, її вина».
Наш бог сміявся до нестями.
І я пішла. Мені не слід
Було там більше залишатись.
А під ногами – гострий лід.
І дощ, що не приніс розради.
У другім вимірі живу.
Тут – не Едем. Та я літаю!
Мені шовковую траву
Знаходять птахи поза Раєм.
І так далеко осінь та…
Засохлі жовті квіти пишні.
Та є ця істина проста –
Для мене знов цвістимуть вишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2013
«Хай же воля сповниться твоя» -
Шепотіла, звівши очі зорям,
Мати. Очі мружило маля.
Чи його чекає добра доля?
Син земної жінки, він лежав
У маленьких яслах у печері.
Вечір небо в зорі малював.
І постукав Янгол людям в двері.
Зірка Віфлемеєвська зійшла
І вказала волхвам на подію –
Народилася свята душа!
«Боже милий, маю я надію –
Сина мого, Отче, захисти».
Подивилася в маленькі очі:
«Захисти від зрад, ненависти,
Щастя синові своєму хочу!»
Та тривога серце так стиска.
Він - Спаситель. Знати ще не може,
Що у Сина доля є свята –
Він прийшов нам дати Царство Боже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390248
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2013
Прилетіли янголятка,
Крильця ніжні і прозорі,
Закружляли біля хатки,
Заспівали в дивнім хорі.
Назбирали зір в долоні,
Щоб Марії дарувати.
Привітать ясну, як промінь,
Непорочну Божу Мати.
Світло істинне від Світла –
Бог явив свій лик народу.
Віфлемеєвська розквітла
В небесах у нагороду.
Земле, радуйся, о, Земле! –
Іісусик народився.
Серце людяне і тепле,
Божий син, Христос з”явився!
На столі – свята вечеря.
Хай луна у хатах сміх,
Бо святкова атмосфера.
Із Різдвом вас, друзі, всіх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390245
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2013
А лечит ли время память?
Но время – вода лишь. А память – не грипп.
И патокой липнет странной
К клочкам душ, которые кто-то остриг,
Обрил, будто новобранца,
Готового смело идти на войну.
С азартом протуберанца
Жжет память, подобная странному сну.
Как будто тонет в недугах, -
Число их – несметно, названий им – несть.
Февральская словно вьюга
Решила в душе навсегда вдруг осесть.
А искры костра – прозрачны.
Дымятся по краю обрывки листов.
Огонь обновляет. Значит,
Сжигает на пепел основы основ.
И с искрами снова время
Уже не водой, а теплом потечет.
И зыбкая память-бремя
В очищенных душах – там будет не в счет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389993
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.01.2013
А в принципе, жена
Молчала б, по идее.
Но принципа она
Такого не имеет.
***
Бригаде, что на дне карьера камень добывала,
Вдруг привезли зарплату. Вовремя, причем.
И по карьерной лестнице (еще так не бывало!)
Не поднимался быстро так никто еще!
***
Из министерства поступил приказ,
Чтоб коррупционеров ударить по рукам.
Исполнено все было в тот же час, -
Ударили все с ними по рукам. Чего уж там!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389875
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 04.01.2013
Искала цвет фиолетовый
В изгибах сугробов глубоких.
Искала в глубинах лета я,
Под месяца сумрачным боком.
А видела свет тот однажды.
Лучи фиолетово грели
Ладони, замерзшие страшно,
И звезды на веках блестели.
Таинственный свет! Он окрасил
Мне серый простор окруженья.
Казалось, что полное счастье
Нашло в тех лучах отраженье.
Но свет той звезды так холоден,
Застыл на руке, как мгновенье.
Ведь смерти все мы подневольны,
И звезды здесь не исключенье.
Прошли миллионы лет. Время
Тонуло в парсеках незримых.
Прожив на ладони мгновенье,
Звезда умерла. Время – мимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389563
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 03.01.2013
Лохмотья души собираем
Дрожащей рукою в опрятный кусок.
Но души во сне оживают,
И – прочь от болота, и в Космос – бросок!
Мы чувствуем трепетной кожей,
Что утром покрыта росою из сфер -
Не нужно там быть настороже,
Во мрак заблокирована была дверь.
На белом снегу – только тени
Синеют от дивных и призрачных снов.
И снова с небес слетел гений,
Лишив на ночь души чугунных оков.
Уставший от дел земных ветер
Уносит свет синих теней в море грез,
К звезде – ей судьба чело метит
Смертельной печатью средь тысячи звезд.
А память нахлынет враз вихрем.
Как громко, как громко кричит тишина…
Скорее бы в сон, тихо – тихо.
Изорвана крыльями, сохнет спина.
И если вдруг стану я тенью
В пространстве живых, но совсем неземной,
Умрут только сны, и под сенью
Столетнего дерева станут травой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389414
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 02.01.2013
Що двадцять хвилин для життя? – Й не помітиш.
Краплина у морі. Піщинка в пустелі.
Це – зірка у небі. Лиш стулиш повіки,
А ніби секунда пройшла в каруселі
Годин і віків. Та це лише здається.
Бо двадцять хвилин для життя, що висіло
На зовсім тонкій волосині, і серце
Ось стане, багато. На вулиці – біло.
Зима веселиться, немов би скажена.
Насипано снігу вже майже по вуха.
Дороги занесло. Навіки, напевно,
Автівки примерзли. Ніякого руху.
А в когось – пожежа. А хтось помирає.
Дорога закрита. Та що ж це за люди?
Ніхто з вас дітей чи матусі не має?
А раптом із вами таке горе буде?
Руками стягали з дороги автівку,
І це зайняло хвилин двадцять, від сили.
Пожежа вже згасла. Комусь було гірко –
Пожежна не встигла. Її не пустили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387668
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.12.2012
Я хочу прокинутись поряд з тобою,
Дивитись на сонні повіки твої,
Щоб насолодитися річчю простою –
Лиш знати, що маю тебе на Землі.
Щоб бачити, як твої лагідні очі
Розтоплять в душі моїй холод і лід.
Щось сни мені дивне таке напророчать,
А чи дослухатись до них мені слід…
Чи вічний цей світ, де ти є, я не знаю.
Чи був, я не знаю, чи буде ще він?
По всьому, що ера закінчилась раю,
Бо чула по ньому печальний я дзвін.
Та вчора скінчився той світ, у якому
Прокинутись разом могли я і ти.
Я в новий пішла, ти лишився в старому.
Тепер у нас різні, так, різні світи.
Я не повернуся. Ти не перестрибнеш
Межу, що створили самі. Ми самі.
Світи розлітаються далі і глибше
У різних Галактик холодній пітьмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2012
Закреслила ще дату у календарі.
А за вікном – сніги, сніги, сніги…
Чогось не знають прилетілі снігурі,
Їм дати рахувать не до снаги.
Вони, як краплі крові, на снігу горять
І веселяться, щось щебечучи,
Мов дітвора. А що їм до календаря?
Живуть, та й все. Лічи чи не лічи.
Пройшов один ще день. І ніч в минуле – скік!
Чи рік? Чи вік? З рахунку збилася.
День зник. І ніч. І вік тихенько майже зник.
На травах ще засвітиться роса.
Повернуться весною наші журавлі,
Хоча й не всі додому прилетять.
Та ми не будемо ніколи вже малі
Й не скажемо матусі, два чи п”ять –
В щоденнику. Листочки із календаря
Пожовкли, як кленовий пізній лист.
Зі снігурями відлетить кудись моя
Чарівна молодість. Як птах. Кудись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385428
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2012
Мерехтливі таємничі тіні ночі.
Зірки падали і гаснули в снігу.
У сузір”ях щось вони таке пророчать,
Звуть мене у путь. Збиратися піду.
На мітлі літала непомітно тінню.
Сплячий ворон на березі каркотів
Щось сполохано. А так тягло нестримно
До незвіданих за хмарами світів!
Ніч – свобода. Від думок лихих, зрадливих,
Що у дійства виливаються тяжкі,
І валяються в кутку такі, на диво
Непотрібні вже турбот важкі мішки.
Ця свободи ніч – то чисте божевілля.
Свище вітер і хрустить нова мітла,
Зачіпаючи антени, голе гілля.
Відірватися від пут землі змогла!
Ви не намагайтесь зрозуміти жінку.
Інколи це – непід”ємне завдання.
Це – як з неба захотіти взяти зірку
Прямо в руки. Просто з неба, навмання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385121
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 15.12.2012
Пасма рожевого диму здіймаються вгору стовпами до неба ясного,
Ніби місцевий Везувій викурює трубку та пахкає димом і знову, і знову…
Тиснява. Корки. В тролейбусі дядьки «під мухою» лаються, ніби на кухні.
Хмари важкі за будинків дахи зачепилися цупко, такі кучеряві і пухкі.
Вранці туман непроглядний, а ввечері – смог, що вирує, як буря, пекельний.
Радість і горе, емоції добрі і злоба злилися, як варево, що на пательні.
Місто – це монстр, який схрумкає вас без остатку разом із кістками і мозком.
Вижити в місті без кігтів й зубів довжиною сто метрів не просто, напевне, не просто.
Де я не буду – у лісі, на луках, озерах, та все ж повернуся у місто.
Хай я бліда без повітря і сонця й змарніла і схожа на тінь, та лиш тут – моє місце.
Тут лише можу знайти я свій спокій в мозаїці сірій бруківки, у тіні
Липи старої, що струшує пил з розімлілого листя від спеки розважливо, вільно.
Тут, де дніпровські забруднені води на південь із хмарами плинуть так тихо,
В місті моєму затишному, рідному разом здолаємо примхи всі долі, нещастя і лихо.
В вальсі кружлятиме золото листя, і вихори сніжні, й дощі світанкові -
В місті моєму, що дихає космосом і оживає із сонця промінням ізнову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384991
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 15.12.2012
Легеньким дотиком руки
Зітру похмурість із обличчя
Твого. Іди до мене, йди,
Тобі ж бо хмуритись не личить.
Тепло ясного промінця,
Що загляда крізь щільні штори,
Притулю до твого лиця,
Нехай зігріє. Бо надворі
Мете і віє, ніби там
Сніги прийшли з усього світу.
Та засмутитися не дам.
Тебе від холоду зігріти
Я хочу. Посмішка твоя
Для мене – зорі, вітер, місяць,
Вода джерельна і земля,
І сонце, що для мене світить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384837
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.12.2012
Был новогодний тихий вечер.
Кружился снег, сверкая в свете фонарей.
В домах зажгли на праздник свечи.
А снег сиял, вертелся в танце все быстрей.
Снег до крыш Вселенную занес, засыпал.
Она стояла. В небе зимнем
Погасли звезды, враз в сугробах утонув.
И на ресницах белый иней
Не таял. Девушку на улице одну
Вьюга укрывала пеленою зыбкой.
Прохожий одинокий с елкой
Спешил домой с подарками, бежал.
«Пусть Новый год приносит только
Вам смех, и радость, и любовь, - он пожелал, -
Девушка с очаровательной улыбкой!»
А в небе черном и замерзшем
Зима завьюжила. Таков ее удел.
Лишь одинокий полуночник
Бросал на землю тень – как ангел пролетел.
Вьюга пела и играла ей на скрипке,
Девушке с очаровательной улыбкой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384806
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2012
Живою є Земля, що надсилає нам
Любов чи розставання. І не каже, що то буде.
І час той не прийшов, чомусь ще не настав,
Щоб обирати ЛИШ любов могли б собі всі люди.
Є таємниця. Є. І хтось її відкрив. –
Шукати будемо любов, чи з крилами, як в птаха.
Чи пішки йти кудись. Тихенько і без крил.
(Або ще відібрати їх, тоненькі, у комахи.)
Кохання на Землі відмірено усім
Потроху. Щоби кожен міг його хоч раз пізнати.
Це – квітка, що прийде, як сонце у твій дім,
Яку ти будеш завжди поливати – цінувати.
Вона не вічна все ж. Зів”яне і помре.
Ніхто не в силах дати їй життя прекрасне й вічне.
І будуть квіти знов. Та вже не так. Не те.
Це будуть інші квіти. Та не ми, Земля їх лічить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2012
На межі землі і неба,
Де не відчуваєш твердості землі,
І не знаєш, звідки треба
Виходу шукати в льодяній імлі,
На межі життя і смерті,
Нелюбимий долею за щось, чомусь,
Продираєшся знов вперто
Крізь колючі зарості. І знов здалось –
На межі стріч і розлуки,
Коли серце тулиш в купу зі шматків,
Доля враз простягне руку
Й допоможе вирватися з пазурів,
Із межі важкого страху,
Що чатує знов на душу по кутках,
Щоб розтерти аж до праху
І розвіяти на швидкісних семи вітрах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383792
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2012
Недопите вино.
Недомовлене слово.
А надворі мело
Завірюхою знову.
І колюча крупа
З неба падала мляво,
Ніби гострі слова,
Що сплелись, метушляві.
Щоби без нарікань,
Без жалю, недомовок,
Щоб забути ім”я,
Жах увіткнутих голок,
Що вп”ялися у біль,
У судоми розпуки,
Де забулися в пил
Теплі люблячі руки.
Недозріле чуття.
Почуття недостигле.
Радість їх забуття.
Зникло. Змерзлося. Збігло.
Недопита любов.
Через вінця – спокути.
Снігом вщент замело.
Стерти. Вбити. Забути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2012
За вікном худрелиця свистить так таємниче!
Із зірок далеких сиплеться рожевий сніг.
Заметіль співає, чарівниця, кличе, кличе.
Сніг засипав би до неба землю, якби зміг.
Він – рожевий падав, як троянди ніжні квіти, -
Засвітивсь серед дерев промінням ліхтарів.
А сніжинка кожна міниться рубіном й світить.
Як ліхтариками стати дивний сніг зумів?
І злилося із землею непрозоре небо.
Серце завмирає від незвичної краси.
Ніч розфарбувала місто густо, світло, легко.
Сніг рожевими пелюстками світ затрусив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383285
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2012
Нащо мені крила,
Якщо до кохання летіти не можу?
А як же без крил
Летіти кохання шукати, о, Боже!
Літала, мов птаха.
Воно їх чомусь обпекло, обпалило.
І знову – без них…
Лиш раз нам даються в житті оті крила.
Я тихо в молитві
Схилюся і неба святого благаю,
Хай спокій мені
Дарує. Була ж я щасливою, знаю.
Тепер лиш у пам”ять,
Як в дзеркало, можна глядіти. Далеко
Той край. Вдалині
Його вже знайти неможливо, нелегко…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2012
Як спійманий птах у тенетах,
Так б”ється скуйовджений вітер
У снігу холодних наметах.
Ламає ялинкові віти.
Співає, змагаючись з вовком.
Журливі лягають ці ноти
На листя, яке вкрили шовком
Крижинок криштАлеві соти.
А потім затихло. Так лячно,
Що звуки всі вгрузли у біле
Пухнасте рядно необачно,
Де сосни старі, заржавілі,
У білих шапках, у намисті
З замерзлих бурульок блискучих.
Шепочучи в ранку імлистім,
Щось стогнуть. Та що ж їх так мучить?
Чи змерзли і тужать за літом,
Коли їх сніги полонили?
Сніг зблисне якимсь самоцвітом,
Накотить сріблястії хвилі…
Як вітер – бешкетник насипле
Мільйон діамантів у ями,
Аж сосни старезні засліпнуть.
Й розквітнуть в снігу снігурями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383061
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2012
Як підмерзли з жоржинами разом
Мої мрії в зимовім садку,
Мені подружка пише відразу: -
Викинь в сніг свою втому їдку.
Я з тобою так згодна, подружко,
Що журба незабаром пройде.
Негараздів тонесенька смужка,
Як осінній листок, опаде.
Того смутку, що випила трунок,
Забагато. Закінчився він.
Ось і долі мені подарунок –
Та весна, що прийде навздогін
Жовтій осені, зимоньці сивій.
І гітари чарівна струна
Забринить, як закохана злива
В чарівницю. Ім”я їй – весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2012
Перший сніг – вже на поріг
Сипнув зайцю. Той побіг
Радо по сніжку. І встигнув
Привітати справжню зиму.
Білим – білим стало все.
Зимонька мороз несе.
Ось стріпнула капелюха –
Почалася завірюха.
Ой, морозець! Він, як слід,
Річечку скував у лід.
Сніг подумав лиш хвилинку
І засипав враз ялинку.
Під ялиночку заліз
Зайчик й висунув свій ніс –
Так цікаво йому стало.
В білу шубку вбрався вдало.
В цій одежці він мастак
Слід заплутувати всяк.
Ліс вдягнув пухкенькі шати.
І зима – краса, мов свято!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382811
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.12.2012
Двадцятого грудня готуємось ревно –
Сухарики, свічі, а ще – сірники.
Щоб завтра не плакати гірко даремно,
Як темрява дасться усім навзнаки.
А зранку ллємо оковиту у себе,
Бо те двадцять перше – страшнюще число.
Щоб нас не лякало погаслеє небо,
І чудо реальності нас не пекло.
На третій день вже з огірочків затято
Розсольчик попити. Дурна голова…
Ще й треба відмітити новеньке свято –
Кінець кінця світу. Усе – трин-трава.
А потім – ялинки, концерти і знову
Кожнісінький день – біготня. Новий рік
Почав ялинкову, яскраву, соснову
Традицію, вже до якої ти звик.
І так аж до січня гуляємо знову.
Здоров”ю разом із грошима – капець!
Бо третього (це вже по стилю старому)
Ми новий справлятимем світу кінець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382357
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.12.2012
Один динозавр пострічався був з іншим.
Питає: «Ти знаєш, що буде у нас?
Не будемо листячко їсти ми більше,
Бо, схоже, прийшов наш останній вже час».
«Нічого не буде, - сказав йому другий, -
Кінець відмінився. Ще світ не помре.
Не треба впадати у відчай і тугу,
То хтось дуже сильно нам каже бре-бре».
Ось небо ще чисте. То де ті ознаки?
Торкає пухкенька земля підошов.
Й пішли собі далі пастись небораки.
Бо сонечко сяяло. Дощик ішов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382346
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.12.2012
Абсолютність аргументів абрикація –
Абулічність аберації абсурду.
А абстрактність актуальності - амністія ! -
Авантюра атакуючих аварій.
Автентичного авансу алегорія –
Автофілія агуті абияких.
Алегорія аматорів – арбітрових?–
Акапело автології аверсу.
(Іншими словами:
Зректися абсолютних аргументів –
Це безвільне абсурдне відхилення від істини.
Односторонність знань злободенності веде до забуття!
Сумнівна справа – наступаючі збитки.
Вірогідність задатку, виплаченого наперед, - абстрактна ідея в образі
Якихось гризунів, що займаються самомилуванням.
Іносказання непрофесіоналів – чи суддів?-
В прямому значенні повернуті обличчям в вузькому колі – хор без супроводу скрипок. )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382126
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 03.12.2012
Воспоминания уходят по струям сильного дождя.
Потоки звуков их
с собою забирают, уходя.
Не открывай кому попало ни в сердца верящего дверь,
Ни в дом, ни в память не
пускай. Пустым словам не верь, не верь.
А за холодными дождями пришла непрошено метель.
И выла страшно так.
Стучала кулачками в мою дверь.
В застенках туч пропало солнце, - начало призрачного дня.
Но кто-то свет его
найдет, но без меня, но без меня…
Что ж за стеною призрак ходит? Пространство каплями дробя,
Из памяти не смыл
тот давний дождь, что, в вечность уходя,
Понес в моря с водой воспоминания, как сон.
И лишь метель стучит,
пугая воем у моих окон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382098
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 03.12.2012
Зима нечутно, – тиха кішка,
Прийшла сьогодні. І усмішка
Її засяяла навкруг.
Аж захопило подих – дух.
І сипле жменями над містом
Перлини сніжного намиста.
Ось срібло кинула на дах.
Щось бурмотить пухнастий птах.
Зима щебече снігурями,
Літа над ріками, морями.
В танку кружляє білий сніг,
Мороз своїх коней запріг.
Щебече радісно синичка, -
День – Перше Грудня – таємничий.
Це – день, коли побачив світ,
Що заглядав між голих віт,
Дві зірочки очей. Це Жанну
Подарувала світу мама.
Зірки ті, крихітні зовсім,
Зима принесла в теплий дім!
Моя хрещена дочечка Жанночка народилася 1 грудня!
З вітаннями і найкращими побажаннями від мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381656
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.12.2012
Прийшла зима, і ковдра біла
Турботливо травичку вкрила,
Закутала у пух, як слід.
Калюжі закувала в лід.
На вікнах білії троянди
Мороз малює і гірлянди
Сніжків – таких пухкеньких куль
Розвісив на гіллячок тюль.
Сніжинок дивних легкі крильця
Тріпочуть. Сніг летить, іскриться,
Торкнувся губ твоїх і вій.
Ти не спіши, спинись, постій,
Дивись, як ранок голубіє,
Це – грудня світла терапія,
Це – радість першого числа,
Де доля світло принесла
З народженням цього дівчатка,
З життя прекрасного початку.
Кружляє легкий білий сніг,
Як ніжний світлий оберіг.
Сьогодні у моєї подруженьки Інночки - день народження!
Для неї - цей віршик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381655
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.12.2012
А новий день почався так невтішно.
Щось грудень, що на носі всівся, шепотів.
Далека зірка миготіла ніжно
І споглядала грудня сніговий посів.
Він так старався – кучугури снігу
Намів з малесеньких сніжинок – як зумів?
І записав в старезну світу книгу –
Приймайте зиму. Не виказуйте свій гнів.
А день новий почавсь невтішно й хижо.
Пташиний спів заснув. Калина у садку
В холодне небо проштрикнула стрижень
Зомлілого гілля. Оце б собі таку
Незламну й незворушну силу волі –
Заснути, знаючи, що все одно тепло
Розбудить. Але серце вбите долі
Лежить, замерзле в лід. Холодне грудня тло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2012