| Сторінки (36/3578): | « | 31 32 33 34 35 36 | » |
Тополя гола небо підпирає,
Зажурено хитає головою.
Вона ще літо тепле пам’ятає,
Спів пташок під зеленою габою.
Вона ще пам’ятає крик дитячий,
Торкання ніжне теплих рук малечі.
Сьогодні ж в її вітах вітер плаче,
Холодні хмари коси хижо чешуть.
Стоїть вона розгублена, понура.
Дрібним гіллям у небо заглядає.
Не вірить, що не вернеться зозуля,
Своїм «ку-ку» уже не привітає.
Ти не журись, тополенько, велична.
Ще осінь обігріє твої віти.
Потім піде, бо це для неї звично
Йти в листопаді, як у серпні літу.
Прийде красуня в білому кожусі,
Твоє гілля накриє ніжним пухом.
Заснеш, немов дитя біля матусі,
Поки птахи не збудять гойним рухом,
Весну принісши на змарнілих крилах
І сонцеві продзьобавши стежину
Нести тепло на золотистих вилах
На землю і на тебе, тополино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376460
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2012
Коли ти топишся в болоті,
Коли заклякла кров у плоті,
Не проглядай в комусь вини,
А усі сили приклади:
Вмийся хмариним дріботінням,
Утрися сонячним промінням,
Руки стисни у кулаки, устань і йди.
І йди назустріч дню новому,
Назустріч сонцю золотому,
Серце до блискоту натри.
Ним усе тіло просвіти.
Нехай душа вогнем займеться,
Пташиним леготом заллється.
В руки свої меча візьми, тьму розітни.
Тьму розітни, розвій лугами,
Світ одягни в барвисті гами.
Наповни сяйвом доброти,
До життя казку пробуди.
З семи вітрів напийся сили,
На плечі начепи вітрила,
Рушай сміливо в путь, щоб суть життя знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376448
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2012
Дай, Боже, тілу сили!
У груди влий тепла!
Душу мою скосила
Близьких людей біда.
Дай, Боже, серцю світла,
Тугу розмий в воді.
Так, щоб життя розквітло
Знову, мов цвіт, в мені.
Щоби могла радіти,
Добро нести у світ.
Щоб виростали квіти
Там, де залишу слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012
Присвячено Андрію Д.
Була людина - і її немає.
Вона раділа сонцю, як і ми.
Тужила, наче цвіт весняний в гаю,
Як сірий морок падав з висоти.
Була людина - і її немає.
Мережила надії на віки.
Розніс їх вітер десь за небокраєм.
Птахи склювали в зародку таки.
Була людина - і її немає.
Лишився тільки присмак гіркоти.
Змінити те, що було, сил немає.
Не повернуть ніяк назад роки.
А, може, б якби більше хоч на мірку
Терпіння, розуміння і добра,
Мов свічка, не згоріла б його зірка,
Не відлетіла б птахом ввись душа?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375980
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.11.2012
Не нарікаю я на Бога,
Він завжди поряд десь сидів.
Як вилась стернею дорога,
Як до крові збивала ноги -
Цілунком ніжним їх гоїв.
Не нарікаю я на Бога,
До неба поглчд Він відкрив.
І показав достатньо вміло,
Що чорне – чорне, біле – біле.
І а пекло вхід мені закрив.
Не нарікаю я на Бога.
Йому «Осанна!» я кричу.
Вмив сонцем тьмяні мої коси,
Тугу укинувши в покоси,
Дав крила брати висоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2012
Нині я – сухе листя клена,
Що тремтить від найменшого поруху,
Що сумує за літом зеленим,
Що танцює у парі з порохом.
Нині я сухе віття берези,
Що тримає надію золочену,
Наче гостре на венах лезо,
Наче мрію, вітром заскочену.
Нині я, мов калина безлиста,
Червоніють ягоди рОбами.
Хоч надія додолу звисла,
Та живе, поки круки не здзьобали.
Роба - робоче вбрання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2012
Кварту сяйва сонце влило
Зранку на землицю.
Цим напоєм звеселило
І людину, й птицю.
Голос свій подав горобчик,
Весело зацівкав.
Засміявся дзвінко хлопчик,
Що в сад з татом чімхав.
Усміхнувся перехожий,
Сяйва наковтався.
Виліз пес із свого ложа,
З ранком привітався.
Тільки хмарка жалем вмилась,
Полетіла плаєм.
Дощиком дрібними пролилась
Десь за небокраєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374995
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2012
Невже життя отак пройде –
Я висохну, мов стара липа.
Чиясь рука мене зігне,
Зломить, спалить, попіл розсипле.
Невже я просто розчинюсь
У безконечному просторі,
Малою цяткою зроблюсь,
На моє місце прийдуть нові?
Невже я так і не знайду
На цій землі ту райську гору,
Тихо з дистанції зійду,
Мов з вулиць сніг в весняну пору?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2012
До народних обранців
Народні Обранці! Ви Обрані народом
Для того, щоб служить йому могли.
Садове дерево цінується за плодом,
Ваш труд за тим, чи здійсните все ви –
Те, що, народу, б'ючись в груди обіцяли.
З вас кожен – депутат, не скоморох.
Слова із уст - не лист, котрий вітри забрали.
Їх чув народ і чув ще й Господь Бог.
Віру останню, котру складено з пір’їнок,
Брехні вітрами ви не рознесіть.
Землі вкраїнської злеліяний барвінок
Колючим снігом зрад не заметіть.
Бо проклянуть вас люди і Господь Всевишній.
Скільки ж то можна в душі їм плювать!
Виїдять очі вам, мов круки плід із вишні.
Ваших онуків буде Бог карать.
Не грайте з полум'ям, шановні депутати,
Зважуйте добре ви на терезах
Своє й народне. Є ще час думки зібрати
І окропити правдою свій шлях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374799
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2012
Ну, ось уже нарешті просвітлІло.
Промінчик сонця лапу протягнув
Мені в вікно, потисла її сміло.
І потиск цей печаль в душі задув.
Захмурене розвиднілося небо.
Заграло сріблом озеро яснЕ.
І знову чайки віднайшли потребу
В пікет іти, шукать риб’я мале.
Я думала, птахИ ці відлетіли.
А ні, тут ждали, як і я, тепла.
Затріпотіли крилами, зраділи.
Лишилися в містечку не дарма!
До тла розбили морок їхні груди.
А к'яркання прогнало тишину.
На вулиці повиходили люди.
Щоб знов славИти осінь золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374573
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2012
Біла смуга в житті –
Мир і спокій в душі,
Все довкола тебе надихає.
Раптом все шкереберть –
Ти попав в круговерть,
Чорна смуга тебе накриває.
І немов пелена
Взір тобі заслоня.
Не втішає краса за віконцем.
Слів не чуєш ти суть,
Що тобі їх несуть,
Виглядає зажуреним сонце.
Але десь в глибині,
На самісінькім дні
Віра в чудо завжди є з тобою.
Може, день, може, два,
І дорога твоя
Знову білою ляже габою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2012
У триколірних шапках клени,
Верба – по літньому зелена.
Берізки в платтях, злотом тканих.
У светрах з латками – каштани.
У туй, ялин ще одяг з літа.
Не в силі осінь їх роздіти,
Перевдягнути в інше вбрання.
А небо сніг післало зрання.
Мужньо дерева холод зносять.
Тримають мокрий пух на косах.
Навіть зір вниз не опустили.
Дарма, що їх лишають сили.
І я свій впалий дух збодрила,
Сірі печалі відпустила.
Серцю дала надії нові,
Всміхнулась дневі і сніжкові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374190
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2012
Сидить Шевченко на майдані в центрі міста.
Своє чоло високе зморшками покрив.
З центр-виборчкому, як і ми, чекає вістей.
Думками тут, хоч дух давно його спочив.
Вже перший сніг упав. Вкрив голову пророку.
Але із погляду гарячий гейзер б’є.
Чека на зміни в Україні в рік із року
Та Бог ніяк тих змін на краще не дає.
А, може, зовсім і не Бог всьому виною,
А люди злі, що є по вуха у л*йні?
Сидить з опущеною в землю головою
Кобзар, кидає лише докори німі.
Ви українці чи моголи? Відізвітесь!
Край в небезпеці, мов курча, де поряд лис.
Любіть те місце, де Бог дав вам народитись.
Розвійте гуртом чорний морок, що навис.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374067
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2012
Коралі вкрала в осені ворона.
Взяла у дзьоб, над лісом понесла.
Були вони, мов виноградні грона,
Із сонячно-ясного бурштина.
Та цяцьку зачепила за кілочок
Що білка його мала у дуплі.
І розірвався бусинок віночок,
Розсипався у лісі по землі.
Під кожним деревцем заблискотіло.
Коралями прибралася земля.
Ворона "кар-кар-кар" закаркотіла,
З нічим вернулась до свого гнізда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374000
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.10.2012
Зранку задощило, завітрюжило,
В сірий морок небо все зав'южило.
З переляку кожен лист трясеться.
А вітриську що? Мов грім несеться.
В ролі жаху нині він на сцені.
Коси рве берізкам, липам, кленам.
Поскидав намикане волосся
У траву. Мов скошене колосся
Полягало, землю щільно вкрило,
Жовтим смутком гай увесь залило.
І в душі моїй затуженіло.
Совеням нічним запуготіло.
- Вітре, всім дошкулити устиг ти!
Ляж на хмарку, загойдайся, втихни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373713
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.10.2012
У баби Ганни на селі
Жила коза Фросина.
Було життя важким її,
Вже думала, що згине.
Чому? Бо ґаздонька лиха
В гай пастись не пускала.
Лежала в ліжку по пів дня,
Кіно переглядала.
То СТБ, то TV-i (ті ві –ай)
Дивилась, як примара.
Коза в сараї «ой» та «ай»,
Та бабі по цимбалах.
Це охкання сусід вловив –
Цап Боданець Омелько.
Рогами він паркан пробив –
І під сарай швиденько.
Копитцем защіпку підняв,
В середину заскочив.
Вид кізоньки його пройняв -
Запалі щоки й очі.
- Що із тобою, розкажи?
Не те щось, може, з’їла?
Обід на носі. Ти лежиш.
На носа муха сіла?
- Лице вкриваю я дощем.
А баба – не в гризоті.
Від ранку не було іще
Й зерна в моєму роті.
- Ну, то йдемо разом в гай.
Знайдемо, вір, там ми
Квітковий різнобарвний рай
І воду між трави.
Підняла талію свою,
Пішли удвох стежками.
До вечора були в гаю,
Тулилися бочками.
- Як же тепер до баби йти?
Це ж, мабуть, буде бити?
- А ти вертатись не спіши.
У лісі будем жити.
- Поміж деревами? Ого!
Страшні тут, зимні ночі.
- Збудуємо собі житло.
Щодня ж ти травки хочеш?
- Так, хочу.
- Ну, тоді мерщій
Берись до праці, мила.
Носи гілки, траву, не стій,
Щоб ніч нас не вхопила.
Кипів їх труд, як з чаєм чан,
Звели житло розлоге!
Раділи Фрося й Омелян,
І дякували Богу.
Лишились в домі в першу ж ніч,
У ньому жити стали.
Ліжка зробили, стіл і піч,
Грядки удвох скопали.
Капусту посадить вдалось,
Взимі вона придасться!
Так гарно все у них велось.
Та обірвалось щастя.
Пішов якось козел у ліс.
Хотів зробити лаву.
Та як додому палі ніс,
Спіткнувсь, упав в канаву.
Між роги палиця вістрям
З розгону полетіла.
У ту ж хвилину Омелян
Дух випустив із тіла.
Поплакала коза. Одна
У лісі залишилась.
Коли ж у край прийшла весна,
Фросина розродилась.
Дав Бог їй щастя золоте -
Сім діток на світанні.
Та наймудріше було те,
Яке ішло останнім.
Як козенята підросли,
Самі лишались вдома.
Коза сікла траву, як млин
Січе зерно із поля,
Як наїдалася, ішла
Дитяток годувати.
Наказувала їм щодня
Дверей не відчиняти
Нікому, тільки їй одній,
Як пісню заспіває.
Бо в лісі вовк є – лиходій,
Козят він полюбляє!
Як поверталась день при дні,
Виводила тоненько:
«Дверцята відчиніть мені,
Малята дорогенькі!
Я, ваша матінка, прийшла
Із молочком під хату.
Відкрийтесь, відчинітеся,
Вас буду годувати!»
Як голос матері-кози
Малята пізнавали,
То, наче в літо, йшли зі зим,
Матусю в дім пускали.
Та якось вовк дізнавсь про те,
Що є в кози козята.
Сховався він за деревце,
Хотів їх вкрасти, клятий.
Як мама пастися пішла,
Він почекав з годину.
Тоді пробрався крадькома
Під двері до хатини.
- Відкрийтесь, відчинітеся,
Малята дорогенькі!
Це ваша матінка прийшла
Із молоком смачненьким!
- Не мами голос це. Ачей,
Його нам упізнати!
Ми не відкриємо дверей.
Ідіт мерщій від хати!
- От діти! Ще такі малі,
А видно, що не глупі.
Ще попадетесь ви мені.
З’їм вас живцем чи в зупі.
Пішов розлючений вовчок
До коваля Якима.
- Зроби мені ти голосок
Такий, як у Фросини.
- Не буду я цього робить.
Можеш і не просити.
Бажаєш діток погубить?
Їх голосом здурити?
- Ти не мудруй, старий Яким,
Бо загризу, гульвісо.
Голос роби мерщій таким,
Мов у Фросини з лісу!
- Гаразд, ти крику не здіймай,
Вже інструмент шукаю.
Навширки пашу відкривай,
Я зв’язки підпиляю.
Голос підкув вовчку коваль.
Поплентався додому.
Накинув він на шию шаль,
Бо в горлі чув оскому.
В обід, уже на другий день,
Як мала повертатись
Коза із лісу до дітей,
Він наперед пробратись
Встиг. Під дверима вигнувся,
Схилив чоло гарненько.
- Дверцята відчиніть мені,
Малята дорогенькі!
Я, ваша матінка, прийшла
Із молоком під хату.
Відкрийтесь, відчинітеся,
Вас буду годувати! –
Вовк жалібненько заспівав.
Мама це, їм здалося.
Кіз (відчинили!) похапав.
Лише одне спаслося –
Те, що найменше. На печі
Воно перебувало.
Не бігало, як решта всі,
А книжечки читало.
А як зморилося маля,
Лягло собі й уснуло.
Як вовка роздалось виття,
Збудилося, почуло.
Накрилось коциком ураз,
Нутро ж у страх вдяглося.
Тремтіло, поки мами глас
Почути не вдалося.
- Ой, діти, козенятонька –
Білесенькі, кудлаті!
Прийшла я, ваша матінка,
А вас нема у хаті.
- Я є, - мовив тонесенько
Найменший і спустився.
- Вовк всіх забрав, ріднесенька.
Лиш я один лишився!
- Провчу того вовчиська я.
Дасть відповість зубатий!
За кожне із шести малят
Заплатить мені, клятий!
Вовк у той час у лігві був.
Не чувся вже голодним.
Шістьох малят він проковтнув,
Тягнув одне за одним.
Коза не знала, як їй буть.
Йшла лісом, мов прибита.
- Як їй дітей своїх вернуть?
Як вовка обхитрити?!
Тут чоловік один з гори
Спускався у долину.
Шукав у лісі він гриби,
Навстріч ішов Фросині.
Побачив він її сльозу
Спитав: «У чому справа?
Чи честь ображено твою,
Чи в лісі заблукала?»
- Не заблукала в лісі я.
Он дім мій, за потоком.
Забрав вовчисько козенят.
Не змигнув навіть оком!
- А де живе злодюга той?
Де його лігво, знаєш?
- В сосновому бору герой-
Злодюга проживає.
- Ну, то ходімо швидше в бір.
Є план у мене власний.
У сумці маю меднабір.
Хірург я першокласний.
Люблю робити я добро.
- Врятуєш як маляток?
- Вовчку я розпорю нутро
І вийму козеняток.
До лігва підійшли тихцем.
Замекала Фросина.
Хірург сховався за дубцем.
Вовк виглянув з хатини.
- Чом, козо, ти сюди прийшла?
- Та квіти тут, мов небо.
Ось склала, глянь, букети два.
Візьми один для себе.
- Добре, давай і утікай.
Не кудкудач, як квочка.
- Гаразд. Будь ласочка, приймай,
Волошки тут, дзвіночки!
Вовк підійшов. Хірург підбіг,
Укол з наркозом шпигнув.
Звір очі звів, хитнувся й ліг
В траву і лапи вигнув.
Лікар швиденько лезо взяв,
Вовчку живіт розрізав.
Усіх козят повитягав,
Шлунок напів урізав.
Все обробив, зашив усе.
- Не їстиме вовчисько
Тепер уже живе м’ясце,
Бо в шлунку мало місця!
Зможе лиш ягоди жувать,
Гриби і хліб Господній.
Що ж, кізонько, йди годувать
Малят, мабуть, голодні.
- Господь послав вас, доку, сам!
Урятували діток,
Вам молока, сметани дам,
Акацієвих віток.
- Я, звісно, дякую тобі.
Та гроші, кізко, маю.
У місті сам куплю собі
Те, що душа бажає.
- У місті молоко не те.
Моє поживне, свіже,
Пахуче, пінисте, густе,
Як п’єш – живіт не ріже.
- Гаразд. Веди мене у дім,
Хочу таке спожити.
А вам, малі, бажаю всім
У лісі довго жити!
У дім хірурга привела,
Хвалила його вдачу.
Погодувала ще й дала
Гостинців на додачу.
Нове життя вовчок почав –
Їв ягоди і супчик.
Тварин малих не викрадав,
Не клав на гострий зубчик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2012
Золотоволоса осінь
У віночку із калини
Барвить всім деревам коси,
Не спочине ні хвилини.
Вправно пензликом кружляє –
В жовтий мочить, пурпуровий.
Помаранчі набирає,
Щоб прибрати лист кленовий.
І берізці-тонкослізці
Трішки золота вдарує.
У саду, лугу травицю
Ясно-жовтим поплямує .
З голови здійме віночка,
Вирве ягідки калини.
Покладе їх на пеньочка
Для голодної пташини.
Бо не тільки є естетка
Між художників - еліта.
Має добре вона серце,
Хоче ним усіх зігріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2012
Я сьогодні була в надзвичайному місці –
Серед сосен, ялиць, в монастирськім обійсті,
Де колись слід лишила Пречиста Марія.
Хрест високий там є, що промінить надії.
Біля нього стояла, сльозину пустила.
З головою мене чудна сила накрила.
Щось відчула таке – ніжне і материне,
Тихе, тепле, як тільце малої дитини.
І душа, що неспокій недавно родила,
Засіяла, з’явились в ній світло і сила.
Спали з неї тверді засмальцьовані лати.
То лишила свій дотик Ісусова Мати..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373115
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2012
В кінець жовтня залистопадило.
Зранку листя зривалось, падало,
Вирувало в шаленому герці
І будило щось дивне у серці.
На золочених струнах спадало,
Сум навислий в душі розвівало.
І дарма, що його там над міру
Й небо все під простирадлом сірим,
Ті листки, що їх вітер навіяв,
Відживляли у серці надію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373085
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2012
Весь день ятриться біль в душі.
І навіть осінь не чарує,
Хоч вправно пензликом малює,
не тішать барви золоті.
Близька людина на межі.
Тисне їй серце люте горе,
Смуту вичавлює над море.
У чорнім мороці два дні.
Дай Бог, щоб ангел на плечі
Дав силу випрямити крила,
На парусник напнув вітрила,
Долі відкрив погідні дні.
Дай Бог, щоб чорне і важке
Перетворив на легке й біле,
Щоб знову осінь серце гріла,
Неначе кров вино п’янке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2012
Ранок. Вечір. Ранок. Вечір.
Непомітно дні минають.
Щодень дивні якісь речі
Світопростір розтинають.
Розпач. Віра. Розпач. Віра.
У душі, немов в криниці –
То найнижча з усіх міра,
То за край вона крениться.
Тьма і світло. Тьма і світло.
Серце в клітці – ввись злітає.
То стоїть посохлим цвітом,
То Едемом розцвітає.
Милість. Злоба. Милість. Злоба
Чорний ворон з уст карконить.
Гострий спис пробив утробу.
А десь поруч ангел дзвонить.
Шал кохання, шал любові
І ненависть в круговерті.
Миті пристрасно-святкові
Й чорні, наче очі в смерті.
Дні і ночі – коса косить.
Час летить, мов навіжений.
Серце шквалу сонця просить.
Доля бачить сон блаженний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2012
Крізь осінь барвисту стежиною йду.
З багряного листу доріжку плету.
А хтось вже до мене килимів наткав,
Ліс в пурпур і золото гарно прибрав.
В душі, наче сяйва налив з неба хто,
Неначе лелеки в ній звили гніздо –
Так легко і тепло, немов під грудьми
Дитині, що вийшла до світу з пітьми.
Іду крок за кроком. Узори ловлю.
Здається сама, наче осінь стаю.
Розпарилась щічка, багрянцем пішла.
І усмішка щира у світ попливла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372598
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2012
За склом тріпоче вишня листям золотистим –
Вся осяйна така, піднесено-врочиста,
Мов наречена в день святий. З небес фата
Щічки рум’яні й пурпуровії уста
Торкає, плечі огорта голубизною –
Невинно-чистою, святочною, ясною.
А поряд туя – вузько-гілчаста зелена,
Струнка, мов юнка, соком б’є ще кожна вена.
Але чомусь сумне і тьмяне її личко.
На фоні з вишнею худа і невеличка.
Чому ж уста їй промінці не запалили?
Мабуть, пробитися крізь вишню не зуміли...
Так і в людей бува: один сміється, скаче,
А другий збивсь, мов пір’я в купу, й гірко плаче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372359
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2012
Хлопець на ім’я Миколка
Вчиться в третім класі.
Скаче, наче швейна голка,
В хаті й на терасі.
Ну, а вчитися не хоче,
Книжок не шанує.
Мама зранку: «Вставай, хлопче!
Губоньки надує,
Йти до школи не бажає.
Кривиться комічно.
Та підручники збирає
І кладе в наплічник.
Книжка «ЯДС» Миколи
Плаче. Сліз – на вазу.
Йти не хоче з ним до школи,
Бо її образив.
Вирвав з неї три сторінки
З соком мандаринки.
Кинув книжкою до стінки,
Стер чверть обкладинки.
Край листка загнув в ній зранку,
Як вірш «У музеї»
Читав. А ще за сніданком
Чай пролив на неї.
Розридалась гучно книжка.
Стало їй так гірко!
Мала б ніжки, як мишки,
Утекла б у нірку.
Книжчин плач сестра Ірина
Вчула, прискакала.
На Миколу насварила,
Книжку обійняла.
В ній сторінки всі уміло
Вона розігнула,
Розірване – заклеїла,
Зовні – обгорнула.
Закарлюки постирала,
Не лишила й міту.
Тоді братові сказала:
«Книга – світло світу!
Знань, порад у ній багато,
Слів запас нетлінний.
Книгу треба шанувати!
Скарб вона безцінний!»
«Вибач!» - мовив він їй лунко.
Та: «Гаразд, Миколо!»
Хлопець вклав її у сумку
І побіг до школи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2012
Весілля. Смерть. День уродин.
Щодень буває всяке.
Сьогодні сонце крутить млин,
А завтра з хмари мряка.
Злітаєш нині, мов сапсан.
Мов соловей співаєш.
А завтра – сльози у диван,
В коробку сміх складаєш.
Нині в осяяні яснім,
В бурштиновім намисті.
А завтра в в’язці із вітрів,
У цвілім падолисті.
Нині шампанське, шоколад,
Срібло і позолота.
А завтра струни всі не в лад
І гіркота із рота.
Радій! Живи життям в житті.
Та пам’ятай одвічне.
Скінченне тіло на землі.
Лише душевність вічна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372067
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2012
Сьогодні сон мені під рання
Прийшов, в якім чоловіки
Змагались за моє кохання,
Моє прагнули руки.
До танцю запросить хотіли,
Без слів, лиш усмішка одна.
А я на мить, мов остовпіла.
Зробити вибір не могла.
Скільки без доторків, без ласки,
Без чоловічого плеча –
Давним давно, щасливу маску
Напнула. А тут зразу два!
Вибрати так і не зуміла.
Прокинулась. Сон – у вікно.
З ним й женихи мої несмілі.
Я знову мов в німім кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
Не продайте Вкраїну, як Юда Христа,
За пайок продуктовий, за гріш, шмат майна.
Не продайте свій шлях, що накреслився ввись,
Свою совість, що плюне до віч вам колись.
Не продайте дітей і онуків в ярмо.
Прийде час, проклянуть тих, що їм все-одно.
Тих, хто очі затер на неправду до дир.
Не продайте, прошу, кров’ю зрошений мир.
Не продайте синь неба й полів жовтизну,
Звичай давній батьківський і мову свою,
Віру, душу, що дав Пан Небесний згори.
Бо хто зрадить святе, буде в муках віки!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371979
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2012
Майже безлистий сад стоїть,
У чорних весь прожилках.
Лиш кілька яблук блискотить –
На самих верхніх гілках.
Їм ще так мило на гіллі
У теплі дні осінні.
Сонцю підставили боки,
Застигли в умилінні.
Воно їм лиця зігріва,
Вкриває спинки потом.
Навіть поголене гілля
Сміється чорним ротом.
Трішки помліє плід вгорі
Під пахвою у тата.
І піде, личком до землі.
Не вміє бо літати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371959
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2012
(для дорослих і дітей - небайдужих людей)
Люблю тебе, мій край коханий,
Де колисалася вітрами,
Де умивалася дощами,
Де дух вбирала вишиваний!
Люблю церков хрести величні,
Хатину рідну і садочок,
Осінній ліс, шнурок-струмочок –
Картини із дитинства звичні.
Люблю своє… Як не любити
Ту землю, що тебе живила,
Ту матір, що тебе ростила
І школу, що навчала жити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371740
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.10.2012
Сірим пледом осінь все
небо зранку вкрила.
Сонця промені вона
У пакет зложила.
Хмурий сад і хмурий ліс,
хмурі перехожі,
Йдуть, мов тягнуть ззаду віз,
наче ув облозі.
Птах скрутився на гіллі,
Ніби прагне ліку.
Тихо-тихо у селі,
ані кукуріку.
Погорбилися стежки,
вбравшись в сіромряку,
Похилилися дахи,
не гавчить собака.
Кіт забився під поріг,
очі звив косою,
Сірий хряк в долину ліг,
хукнув над рікою.
Але десь так під обід
осінь чар налила.
Сіряка пустила в брід,
сонцю шлях відкрила.
16. 10.12р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371720
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2012
(міжнародному Дню сільської жінки присвячено,15жовтня)
Зморшкувате обличчя, порепані руки.
Плечі, наче дуга – літня жінка сільська.
З першим променем сонця встає, не зна скуки,
Щодень праця чекає її копітка.
То город то худоба, то в хаті робота –
Наварить, напече, попере, прибере.
А як прийде неділя, мов виграє лота –
В церкві службу відбуде, до друзів піде.
А як хлібчик спече! Де там той магазинний?
Справжня паска виходить – смачний, запашний.
Визбирає в саду до остатку малину,
Усі фрукти збере, зірве аґрус хрумкий.
Заготує дарів тих осінніх доволі.
Дітям, внукам у місто сама завезе.
Потім лущитиме кукурудзу, квасолю,
А узимку шкарпетки для внуків сплете .
А як очі ще бачать, то витягне нитки
І шматок полотна та й почне вишивать.
Візьме гарний узір у своєї сусідки,
Щоб відшить на рушник, онучатам віддать.
А навесні насіє квіток коло хати,
Насадить різнобарв’я, що милує зір.
Тай почне на городі все знову саджати,
Дітей, внуків щораз виглядати до дір.
І найбільша то радість, як свята приходять –
Різдво, Пасха святая чи день уродин.
Дух сім’ї в дні оці рідних в хату приводить.
І несеться душа – дочка в хаті чи син!
Ота жінка сільська, що лице зморшкувате.
Скільки в ній доброти, мудрості у очах!
Може статків вона наживе небагато,
Та багатство її у прожитих роках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371482
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.10.2012
Ти уві сні мені явилась,
До дому Божого звала.
У очі пристально дивилась –
Була і радісна й сумна.
Тоді ще Сина не пізнала
Твого відвічную любов,
Молитов щирих не зсилала
І не просилась під покров.
Не знала, скільки темних митей
І світлих я переживу,
Що в полі моїм кукіль й жито
Засіється - усе пожну.
Ти прочитала в моїм взорі
Радість і біль – усе вповні,
І ясне сонце, й срібні зорі,
І безпросвітні хмурі дні.
Тому й до храму закликала,
До Сина, щоб мене скріпив.
Його ще навіть не прохала,
А Він мене уже любив.
Я дякую Тобі, Пречиста,
За Твою з’яву уві сні,
За серце материнське, чисте,
За знаки, подані мені.
Сина – Ісуса, полюбила.
Ні з чим любов цю не зрівнять.
Він зносить вгору впалі крила,
Вливає в груди благодать.
14.11.2006 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370717
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.10.2012
(70-ій річниці з дня утворення присвячується)
На вірність Вкраїні вони присягали -
Народу, батьківській землі.
І зброю у руки тому тільки взяли,
Щоб честь захистити її.
В холодних землянках минали їх ночі.
В боях, у навчаннях йшли дні.
Із ворогом бились відважно, охоче.
Їх смерть не лякала в борні.
Здобути державу – свою, самостійну –
Ось гасло, що гріло буття,
І честь не сплямити борця України,
Віддать, якщо треба, й життя.
З німецьким фашистом і з енкаведистом,
З поляком вели боротьбу –
Із кожним, хто волю у зашморгу тиснув
І націю нищив святу.
Багато земля наковталася крові...
Тому стала й вільна вона.
І хай про УПА нині різне говорять.
Найвища була в них мета!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370568
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.10.2012
Хто це скаче по гілках,
Хвостиком махає?
Шишку має у зубах,
Очками стріляє?
Плід між гіллячком кладе,
І насіння жваво
Витягає і гризе.
Ворон каже: «Браво!»
Діжку без зернин, пусту
Кидає додолу
І з розгону – по нову,
Виплюнувши втому.
Перед тим, як йти до сну,
Досита наїсться,
Шишку спілу й не одну
Принесе в обійстя,
Заховає, щоб знайти
У зимову днину,
Як вберуться всі ліси
В білу одежину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370460
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.10.2012
Хтось позапалював берези,
Горять рядками, мов свічки.
Вершечки гострі, наче леза,
Біленькі довгі сорочки.
Хтось позапалював їх зранку,
Коли ще снами снили всі.
На плечі накидав серпанку,
Вмитого в сонячнім теплі.
Хтось позапалював й сміється,
Золотом ллється в світ той сміх.
Душа, мов скрипка, ним напнеться,
Лиш вийде з дому за поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370252
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.10.2012
Вітре! Вітре! Вітрюган!
Ти стріляєш, мов наган,
По золочених листках,
По червоних ягідках
Горобини та калини,
По тонких гілках ліщини,
По плодах в старім саду.
Виєш, свищеш: «Ду-ду-ду!»
Зупинися, відпочинь,
Лють на мить з обличчя скинь.
Хай дорослі та малі
Погуляють у дворі,
Порізьблять очима листя -
Жовте і руде, вогнисте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2012
В один з осінніх гарних днів,
Як сонце золотом текло,
В двері житла мого сумні
Щастя «тук-тук» постукало.
Двері відкрила. Вся тремчу.
У п’яти серце звіяло.
Воно ж хатину всю мою
Наповнило надією.
Заграла кров, немов вино,
Душа у небо ринула.
Чекала так його давно,
Що мріять вже й покинула.
Та десь на кінчику ножа
Віра таки теплилася.
І ось прийшла моя пора,
Ніде вона не ділася.
Бліда, не білена стіна
Усіялась враз зорями.
Встелилась стежечка життя
Вишитими узорами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2012
Та невже так важко скинути зла пута,
Бухнути його каменем на дно,
На широчінь неба розікрити груди,
Голубом у світ випустить добро?
Та невже так важко пальцями до сонця,
Доторком до хмар, серцем до зірок,
Та щоб не плювать полиновий стронцій,
Вимити його чорноту з кісток?
Та невже так важко хвилею по річці,
Вітром по спині у спекотних днях,
Світлом серед тьми у пасхальній свічці,
Цвітом у траві, росами в хлібах?
Та невже так важко? Думаю, можливо.
Треба тільки лиш взять і захотіть.
Сотворить просте, та велике диво –
Втримати наш світ в вихорі століть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369742
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2012
Небо сірий вдягнуло каптур.
Вітер брови нахмурив, подув
Гучно так, як в трубу трубадур,
Мов силач кільця, віти загнув.
Затремтіли зі страху листки.
Це ж їм, може, навік до землі?
Мов до пса з будяка реп’яхи,
До гілок притиснулись усі.
Розійдіться ви, хмари тужні!
Вітре, ляж, мов під груди щеня!
Ту теплінь, що зродилась в душі,
Не вистуджуйте хмурістю дня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369563
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2012
Оті царі, царьки, царенки
Вже в печінках наших сидять –
Сини погані мами-неньки,
Що на чолі їх зла печать.
До влади рвуться, мов до стерва
Шуліки, вчувши трупний смак.
Вона їм будоражить нерви,
Голубить кров, мов нігті лак.
Всі різнобарвні, душі ж сірі.
Очі нам милять до дірок.
З білбордів, агіток, ефірів
Злетіти прагнуть до зірок.
Сьогодні з маслом хліб підносять
До рук на тканім рушнику.
А завтра шкіру з тебе скосять.
Й голос твій де? На смітнику.
Ох, ті царі, царьки, царенки!...
Скільки ж їх будемо плекать?
Може, час вирвать їх з пеленки
Й чуби усім понадирать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369491
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.10.2012
Не все золото, що блискотить,
Не все бджілка, що в вулик пнеться.
Не все мед, що нутро солодить.
Не все правда, що з уст несеться.
Треба висушить море до ран,
Щоби змірять глибінь сумління.
Ввись не рватися у туман,
Щоб жалом не спекло прозріння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2012
Дорога життя, дорога...
Вона як яка у кого –
Коротка й довга буває,
В укіс веде й до небокраю.
Вона і гладка, й горбиста,
Заквітчана й падолиста.
З барвінком, що косам милий,
З болотом опісля зливи.
По ній то ідеш, то скачеш,
То, наче куля несешся.
Набігла хмарина – плачеш,
Блиснуло сонце – смієшся.
Дорога життя, дорога...
Аби не у тьму – до Бога.
Хай слід, що, мов вдих, несеться,
Позаду зелом зостається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2012
Немов коні, втікають роки.
Не догнати їх навіть у сні.
Залишають по собі сліди –
Чорні ночі й окрилені дні.
Залишають росу на траві,
У якій від образ гіркота
І нездійснені мрії усі,
І самотня між всіх самота.
Залишають іржання гучне,
Що луною іде у світи,
Яке радість, подяку несе
За усякий візит доброти.
Залишають по собі портрет –
Німий погляд, в якім глибина,
Віра в те, що попереду злет,
Віра в те, що мине самота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012
Він – вічний вогонь, що любов’ю горить.
Він – світло, що тьму розсіває.
В нім неба погожого світла блакить,
В нім струни дзвінкі водограю,
Морська глибина і близька далечінь
І птаха політ бистрокрилий.
Він спеки гарячої лагідна тінь
І жар, що розпалює жили.
Сівач, що невтомно ріллю засіва
Зерном золотистим добірним,
Хай падає дощ чи ударить гроза,
Іде кроком впевненим мірним.
Учитель... Уклін його праці низький.
Хай світлою буде дорога.
Хай щедро купається в шані людській
І в ласці від Господа Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368828
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.10.2012
Колискова матусі, її тепла рука,
Чудо-квітка у лузі і у квітці бджола,
Рідна тепла хатина, двір, в якому зростав,
При дорозі калина, сонцем зморений став,
Стежка лугом до річки, де приємність ловив,
Дзюркотливі потічки навесні, після злив,
Стигле жито у полі, маків цвіт на межі,
Мов стрічки пурпурові в золотавій косі.
Школа, клас і уроки, незабуті знання,
У незвідане кроки, думи про майбуття,
Церква, свічі яскраві і пасхальне яйце,
Ліс в осінній заграві, мов сльоза джерельце,
Свіжий хліб, скатертина, мама, тато, сім’я –
Це усе Батьківщина – Україна моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368660
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.10.2012
Лети, лелеко-бусле,
У край, теплом нагуслий.
Там сонцем будеш митись.
Там є, чим підживитись.
Займи нового луга.
Але як буде туга,
Нехай тобі присниться
Твій рідний край, копиця,
Гніздечко біля хати –
Тепленьке, волохате,
Озерце при долині
У голубій кофтині,
Травиця оксамитна
І жабка апетитна,
І небо, вмите в морі,
І зорі кольорові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368413
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.10.2012
Осінь злилась ще з учора:
Небу дала темні штори,
Всі щілини залатала.
Нині настрій знов дістала!
Штори костурцем розкрила.
Діжу з золотом пустила –
Сяйво потекло в луги,
В сад, у вікна, на дахи.
Заясніло все довкола.
Звеселились гай і поле.
Цвіт розкрився, птах стрекоче.
- Осінь! Вмієш, як захочеш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368409
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.10.2012
Хочеш високо літати?
Рвись сапсаном ввись.
Хочеш глибоко пірнати?
В кашалоти пнись.
Хочеш в пишний цвіт убратись?
Ружею зрости.
Хочеш в небесах сіяти?
Зіркою злети.
Прагнеш бути найсильнішим?
Будь копеподом
Мрієш бути найгучнішим?
Синім стань китом.
Хочеш довго проживати?
В черепахи йди.
Хочеш якнайвищим стати?
До жираф примкни.
Хочеш мати волі вволю?
Вітром стань легким.
Хочеш дать тепла доволі?
Стань вогнем ясним.
Хочеш вірність показати?
В ноги псом зігнись.
Хочеш лагідністю взяти?
То котом зробись.
Хочеш думкою втішатись?
В шимпанзе тобі.
Хочеш криги не боятись?
Йди в моржі тоді.
Хочеш в вічності кружляти?
Стань годиною.
А як хочеш ВСЕ ЦЕ мати –
Будь ЛЮДИНОЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368256
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2012
Обсипалась душа моя,
мов цвіт калини в бурю.
Смолою чорною стекла,
застигла у зажурі.
Обсипалась душа моя,
як листя в осінь мрячну,
Така беззахисно-мала,
змарніла, що аж лячно.
Обсипалась душа моя
Слізьми по скатертині,
Немов хмарина дощова
По скошеній хатині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012
Учора – вітання, чай, торт, хризантеми.
Сьогодні - все в прірву, відвічні дилеми:
Солодке і кисле, п’янке і гірке,
Яскраве і тьмяне, небесне й земне.
Цвях в серце забито. Ніхто не скривився.
Ніхто не підтримав і не заступився.
Бо правда того, хто на вищій сходині.
Не друг – конкурент є людина людині.
Та що моє серце, яке прожували?
Як навіть Христа на хресті розіп’яли -
Найвищу любов – батогом по лицю.
То що вже про душу казати мою?...
А вірилось, свято продовжиться нині -
Вітання, чай, торт і квітки жовтокрилі.
Це було учора – небесна блакить.
А нині все в хмарах, в імлі і дощить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012
Тихий вечір, теплий вечір
Синявою впав на плечі.
Заховав за припіч сонце,
Хлюпнув золота в віконце,
Тінню у дворі спочив,
Очі ліхтарям відкрив,
Заяснився у вітринах,
Проявився у картинах –
В темні фарби вбрав дерева,
Влив чорнила у озера.
Вигнав молодь на дороги,
Місяцю загострив роги,
Зорі в небо покидав,
Жбурнув зо дві жмені в став,
Вклав в ліжка до сну малечу
Тихий вечір, теплий вечір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367829
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2012
Колись впустила в своє серце ВІРУ.
Життя набрало змісту, тьму прогнало.
Лишило розпач і буденність сіру,
В зіницях світлом дивним запалало.
За ВІРОЮ з’явилася НАДІЯ.
Голубкою прибилася у хату.
Підняла крила виголена мрія.
Потроху стала пір’ям обростати.
Обидві зажили в моїй оселі,
Мов рідні сестри – їм не було тісно.
Аж тут й ЛЮБОВ постукала у двері.
- Заходь. Живіть утрьох тут - нині й прісно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367710
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2012
Камінь лежить – мого життя,
Тяжкий, великий серед шляху.
Повільно мохом оброста,
Хто йде - обходить бідолаху.
Він в землю голову сховав.
Щоб сліз його ніхто не бачив.
Він так хотів, щоби підняв
Його якийсь солідний мачо.
Щоб мох нарослий відідрав,
Помив в воді, зігрів рукою -
На повну силу б засіяв,
Мов щире золото красою!
Він так хотів! Він віру мав...
Але знесилилося тіло.
Осінь – весна. Він там і сам.
Кому яке до нього діло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367595
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2012
Нині осінь не та, що дощить і плете
В коси сум, у душі пустотою сіріє,
Що сирими вітрами по жилах мете
І здира, мов листок, із зіниці надії.
Нині осінь не та, не осінньо-сумна.
Оксамитне манто лиш де-де вицвітає.
І блакитна фата, що стремить в небеса,
Чиста-чиста й ясна день врочисто вітає.
Нині осінь не та – сонцедайно-тривка.
І комаха й дитя – всі не в хату, а з хати.
Навіть хмарка густа, що спливла - мов гуся.
Осінь щиро таку можем літньою звати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367075
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2012
Рядном веселковим укрилось сіре небо,
Сім відтінків на нього вітер наложив.
І враз згадалося у вечір цей про тебе.
Рядном подібним стежку в сад мені стелив.
На нім були холодні і гарячі барви,
Яскраві образи з минулих давніх снів.
І вірилось, що вже позаду всі злі карми,
Едем попереду – сад радісних плодів.
Рядном веселковим укрилось сіре небо,
Сім відтінків на нього вітер наложив.
Давно –давно не чути вісточки від тебе.
Давно-давно ніхто в сад стежку не стелив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2012
Співається – співайте.
Танцюється – танцюйте.
Читається – читайте.
Крокується – крокуйте.
Як смішно – то всміхайтесь.
Як сумно – то сумуйте.
Як лячно – то лякайтесь
Як смачно – то смакуйте.
Як вуха є – вслухайтесь.
Як очі є – вдивляйтесь.
Як серце є – кохайтесь.
Як біль є – не здавайтесь ( і т. п.).
Душа є – відчиняйте.
Є крила – то летіть.
Є віра - зберігайте.
Життя є? То живіть!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366858
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2012
Такі чудові ти приніс мені троянди.
Враз чорні хмари розкришились в небесах.
В осені-панни загоїлись хворі гланди
І розімкнулись зв’язки голосів в вітрах.
В очах заплигали зайці сонце-грайливі,
Лелека в грудях весну клекотом збудив.
Зазолотились павутиння срібно-сиві.
Завальсував чарівний віденський мотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2012
Що це за дівчина
у помаранчевій суконці,
поли якої розійшлись,
як хвіст у павича?
Волосся довге –
в сонці морська хвиля.
Руки гнучкі, мов глина
в руках у гончаря.
Шаль на плечі,
затиснена в шнурок,
в спіраль завита –
повторюваність, безконечність світу.
Фігура витончена, бездоганна,
як Істина сама.
Взір – вгору, в небеса, до Ра.
Що ж це за дівчина така?
Вона –
нова епоха
щастя, вічного буття,
початок світла, важелів добра.
Душа...
відчула?
Стрепенулась?
Згідна
іти за дівчиною,
у якої,
повен краси, гармонії, любові силует?
Як так,
гуртуймося,
скидаймо чорне і багрове
й вперед!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366402
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2012
Де слідами вона гралась,
Де кидала погляд свій –
Зелень щільно загорталась
В помаранчевий сувій.
А де дмухала барвиста,
Квітки сохнули ясні,
Відривалось з гілля листя
І летіло до землі.
Як на віника сідала
І злітала в синю вись,
Сірі хмари наганяла,
ТІ дощем рясним лились.
Ось така ґаздинька осінь –
В черевичках, у плащі.
В неї довгі ржаві коси,
Чар-зоря й мітла в руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366319
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.09.2012
Стоїть дуб із обрубаним гіллям,
Немов безрукий воїн при готелі.
Колись він буйну силу вивергав.
За те й попав, бо тінив вхідні двері.
Стоїть дуб із обрубаним гіллям –
Інші – в убранні, хоч пиши портрета.
Він голий, голий й чорний, як рілля,
Немов душа в страждальника - поета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366175
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2012
ПРОПАВ МІСЯЦЬ
Вийшла я на балкон
У вечірню пору.
Щоб насититись свіжим повітрям.
Так тихенько навкруг,
Все вляглося до сну.
Тільки штори гойднулися вітром.
Я свій погляд звела
У небес далечінь.
Місяць кліпнув мені жовтим оком.
Враз сховала його
Темна злодійка – тінь,
Що підступно підкралася збоку.
Я злякалась не в жарт.
Де його потягла?
Чом не видно так довго світила?
Може, Чорна діра
Місяць в себе втягла?
Може, зірка яка ухопила?
Білі хмари плелись.
Чорні хмари неслись.
Ну, а потім усе розчинилось.
Вийшов Місяць у світ,
Кинув: «Люди, привіт!»
І життя понеслось, закрутилось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365990
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2012
Хтось краде у небі зорі.
Кажуть, Чорна дірка.
Є у зорянім просторі,
Як у мишки, нірка.
Мишка в нірку зерно пхає,
Щоб ним підживиться,
Як зима понакриває
Снігом всю землицю.
А навіщо дірі зірки?
Нащо їх ковтає?
Чорна, чорна і без мірки,
Куди їх діває?
Може чорна ця проруба
Хоче запалати?
Не чорніть, мов рот беззубий,
Мов маяк, сіяти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365870
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.09.2012
У тебе вибір є:
Йти з миром чи з мечем,
З теплом в душі чи з холодом пекучим.
В руках із хлібом-сіллю чи з бичем,
З любов’ю, а чи з поглядом колючим.
У тебе вибір є:
Клясти, а чи прощать,
Зло креслити у світі, а чи стерти.
Сприймати як належне, чи стогнать.
У світлі жити, чи в пітьмі померти.
У тебе вибір є:
Садити чи рубать.
Моральне руйнувать чи відродити.
Як курка, все під себе загрібать –
А чи здобуте з ближнім поділити.
У тебе вибір є:
Жить вічністю чи днем.
Закладене згубить чи розвивати.
Буть плодовитим деревом чи пнем,
Нестися плазом чи увись злітати.
У тебе вибір є.
Про це лиш пам’ятай.
Допоки очі, світять, мов озерця.
На потім ти усе не відкладай.
Світ жде. І Бог із ним. Відкриєш серце?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365835
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2012
В Марійські свята під грудьми носилася…
Перед Різдвом Пречистої вродилася.
На Богородиці Покров хрестилася
В церкві Покрови Пресвятої Діви.
Тому і названа ім’ям Марії.
Дорогій донечці Марії
у день народження і іменин
Дев’ятнадцята осінь до тебе прийшла –
Славна, добра, щаслива, красива, багата.
Побарвила листочки, травичку вона
І тобі в твою долю украпила злата.
Хоч така молода ти, та вже не сама,
Біля тебе твоя половина кохана.
Влиє в душу тепла, як холодна вона,
Відігріє, любов’ю загоїть всі рани.
Нехай доля твоя, як досвітня зоря,
Ясним світлом сія, променить добротою.
Нехай Господь твій шлях цвітом щастя встеля,
А під серцем дитя вийде в світ із любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365643
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.09.2012
Ніщо мене з ним не єднає.
Кордони поміж нас, країни.
Він навіть в гадках ще не має,
Що він мій обранець єдиний.
Між нами необжитий простір,
За нами – кілометри долі.
А на стіні в кімнаті постер –
Де жито сієм вдвох у полі.
І тчеться сонцем нитка-мрія,
Ляга в рушник весільний воля.
Жито засіяне вже спіє.
І в’яже в сніп один нас доля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2012
Сьогодні в нас дощить – у місті Моршині.
Від ранку крапельки малі стрибають,
Мов парашутики, немов пушок з кульбаби.
Та ближче до обіду краплі сили набирають,
Б’ють по каштанах.
Ті падають, вдаряються в асфальт.
Шкарлупка розбивається.
Вискакує гладенький багряненький плід.
А кожна шкарлупа двома човнами
Біжить, купається в калюжах, що збігають.
Людей поменшало надворі.
Курортники веселі й галасливі порозбігались, хто-куди -
Хто в ліжко, хто на процедури.
Не видно дітвори.
П’є теплий чай із круасанами по хатах,
Дивиться телевізор.
А уроки на потім відкладає. Мрячно братись за ті уроки
У погоду дощову.
Сьогодні містом йшла з роботи у обідню пору
А парасолю залишила вдома, забула попросту.
Отож скаркужилась, зігнулась, мов мітла.
Тепло останнє з тіла вигрібала.
Волосся у дощах пополоскала.
Мабуть ростиме тепер швидше.
А, може, й ні. Може, і зовсім навпаки –
У тім дощі уся таблиця Менделєєва
Уклалась. І волосся моє облізе,
Наче шерсть в кота навесні облізає.
Іду. Упав листочок попід ноги,
А в очах його печаль. Він одинокий, як і я.
Замерз, скрутився. Був час, що грівся!...
Прийшла додому. Ху, нарешті! Тепла хата!
Їсти собі взяла. Вірші у клубі почитала,
Сама нашкрябала щось – задоволення дістала.
Душа зігрілась, солов’єм защебетала
По-літньому, осіннє
Лишилось за плечима надворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365409
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 20.09.2012
Я пишу тобі, милий, листа.
Прочитаєш його у той вечір,
Коли холодом впаде зима
На похилені голі плечі.
Я пишу тобі, милий, листа.
Прочитай його в тій хвилині,
Як ридатиме твоя душа
Одиноким вовком в хатині.
Я пишу, тепло з рук іде,
Я малюю словами літо.
В кожнім букві– кохання моє,
Воно зможе в зимі зігріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Тремтить берізка молода,
Листвою грає.
Така ще свіжа, осяйна,
Мабуть, не знає,
Що скоро осінь нажене
Скажені хмари,
Дощами сірими впаде,
Зав’є вітрами.
Тремтить берізка молода.
Промінь ясненький
Її збентежені уста
І стан тоненький
Цілує ніжно, мов до сну,
Щоб попрощатись,
Аж до весняної пори
Запам’ятатись.
Тремтить берізка молода.
Жаль нагортає.
Душа моя, як та листва,
Ще сонцем грає.
А тіло входить в осінь вже,
У суходоли.
Берізці молодіть іще,
Мені – ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012
Я знаю,
Кохання прийде
До того, хто вміє любити.
Трояндою в серці зросте,
Відчахне для того, щоб жити.
Я знаю,
Прийде ця пора,
Коли набубнявіють жили,
Мине, відзимніє зима.
Зажевріють сточені сили.
Я знаю,
Це точно буде,
Закінчиться ніч однобока.
Й кохання притулок знайде
У серці палкім, одинокім.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012
Я Богу дякую за те,
Що я кохала.
За те, що почуття таке
Палке пізнала,
Що в серці моєму не тліло,
А горіло,
Що крила вгору підіймало,
Щоб летіла.
Я щиро дякую усім,
Кого кохала.
Хто душу жаром запалив.
З ким струни рвала,
Хто жили соком наповняв,
З ким у дуеті
Підкрутки брала й різні «па»,
Мов у балеті.
Кожне з високих почуттів
Чогось навчило.
Мудрістю, знаною з віків,
Мене сповнило.
Хоч, мов жало оси, були
Всі розставання.
Але ж неслись, мов паруси,
Хвилі кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2012
Оркестру музика звучала
У місті в повну силу.
Почула, ввечері гуляла,
Спинилась на хвилину.
Якраз «Blue moon» оголосили.
Акорди затремтіли.
Люди туди-сюди ходили.
А я, мов прикипіла.
У небо погляд свій пустила.
В ньому літак з’явився.
Підняв угору свої крила,
На місяць задивився.
Я ж зачаровано стояла.
Moon мені синім здався.
Коли мелодія дограла –
Знов в golden color вбрався.
«Blue moon» - "Блакитний місяць" - пісня Франка Сенатра.
golden color - золотистий колір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012
Моя любов – суха листва,
Одірвана від гілки,
Неначе скрипка без смичка,
Немов дупло без білки.
Моя любов – немов зоря,
В якої вкрали ночі.
Її не видно серед дня.
Вона ж так сяять хоче!
Моя любов... Трішки тепла б
Й весняної вологи –
Цвітом барвистим розцвіла б,
Зелом лягла б під ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
Ще вчора побивалася я так,
Що сум проник і звив в душі гніздечко.
Сьогодні пхалась радість, та однак
Закрила перед нею я сердечко.
Ще вчора нарікала, що одна,
Що крила мої складені буклетом.
Сьогодні доля розчерком пера
Підсовувала ряд нових сюжетів.
Читала я, та віри не йняла.
Мов листя, понеслися вони містом.
І гусінню скрутилася душа
В надії стать метеликом барвистим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
Хмуриться осінь, з-під брів сіро-кудлих
Жаль випускає у край.
Вбрався в зажуру садок жовто-пузлий,
Смутком замрячився гай.
Стихли ліси шаркотливо-дрімучі.
Вітер в полях десь приліг.
І дітлахи галасливо-скакучі
Киснуть в хатинах своїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364090
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2012
Відкрило небо очі волошкові,
Підняло брови срібно-серпанкові,
Всміхнулось світанково-променисто
І заспівало дневі гімн врочисто.
Я струнко, мов в ліску сосна, стояла.
Повітря в груди згусле набирала.
І крові рух немов спинився в жилах.
А гімн звучав так радісно і щиро!
Збудилося, піднялось вгору сонце,
Відкрило серця сонного віконце
І взялось Купідона стріли слати.
Де вцілило, там стали розцвітати
Любов, Добро, Надія, Віра, Щастя!
І вистрілило в жилах: " Світ прекрасний!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012
О, наші вірші щось вартують!
Бо їх настирливо блокують.
Коментарі не дають слати
І відповіді прочитати.
Сайт хочуть знищити, мабуть,
Щоб слову перекрити путь.
Щоб спілкування припинити –
Раби ж не сміють говорити!
Так було у часи царизму,
Червоного тоталіризму .
І зараз знову ніж у спину?
О, Боже дай нам віру й силу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2012
Вистиг, вигус, пахом взявся,
Постояв під небом вволю.
В золоте вбрання убрався,
Хвилить, кланяється полю.
Вийшли велети-комбайни,
Шум на ниві учинили.
Як у синім небі лайнер,
Заревли, загуркотіли.
Хліб дозрілий спрагло, ласо
Крилами з землі хапають,
Проби вищої припаси
В кузови машин зсипають.
І душа людська сміється,
Наче хліб до сонця грає.
Стоголоссям ввись несеться.
"Слава!" – Вишньому співає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363714
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.09.2012
Як часто живемо в своєму ми світі,
Зганяємо роки, як з ока сльозу.
Сьогодні, можливо, ми в пишному цвіті,
Та завтра – бадиллям сухим під косу.
Комусь за стіною – мов в колесі білці,
Хтось слізьми зайшовся чи круком кричить.
Та крутимось ми у своїй лиш тарілці,
Лапаємо щастя пульсуючу мить.
А роки спливають, як води в озерце,
Їх плин не вернути - ідуть в глибину.
Можливо, потрібне комусь наше серце?
Відкриймо його, щоб пустить доброту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363611
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.09.2012
- Ой чого ж, калино, ти
Похилилася?
Може, сонцем напеклась,
Дощем не вмилася?
Може, кетяги плодів
Тобі каміннячком?
Може, пурхання птахів
Вгинають гіллячко?
- Сонцем грілась –
Не спеклась,
Дощем упилася.
Ягодами налилась –
Красна зробилася.
Щебет птахи щедро ллють –
Душі розрадою.
Тілу легкість додають
Спожиті ягоди.
- То чому гілки до віч
Накренилися?
То чому, мов темна ніч,
Ти зробилася?
- Як мені, діти мої,
Не хилитися?
Як мені у дні лихі,
Не журитися?
Я ж не просто деревце,
Та гарненькеє –
України серце я,
Та рідненькеє.
Смутком жнуть,
Деруть його
Діти злючії,
Одягли на стовбурець
Дроти колючії.
Чи навесні одживу,
Ще цвітом злипнуся?
Чи зачахну, замовчу,
Навік розсиплюся?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363575
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.09.2012
Злітали ми
на хвилях океану
у неба
синьооку глибину.
Без зайвих фраз,
амбіцій,
без обману
неслись увись
в жадану далину.
І рвали зорі,
мов ромашки в полі.
Складали їх
у зоряний букет.
Палали очі,
наче сонце в морі.
Згоряло серце –
шрамом кожен злет.
Купалися
у серпанкових росах.
Втиралися
веселки рушником.
Й не зчулися,
як у віконце Осінь
постукала
шершавим костуром.
- Чого тобі,
розлучнице жовтава?
Іди! Зажди!
Не відбирай Тепло.
Без нього я,
немов без пір’я пава,
немов без сонця
журавля крило....
Та не питала
пані зморшкувата,
махнула вгору
посагом кривим.
І без Тепла
лишилась моя хата.
Лиш вугіль з серця
випускав свій дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2012
(усім, усім, а, особливо, тим,
хто часто любить перед камерою виступати,
любов до краю (часом і фальшиву) напоказ виставляти)
Мало кричать «люблю свій край!»
І палко битися у груди.
Не зрадь, за срібло не віддай,
Його, немов Христа Іуда!
У дні свободи і гонінь,
В часи спокою і спокуси
Не забувай, син поколінь
Ти бувших, сущих і грядущих.
Не за мідяк у кулаку
Люби свій край. Ти ж тут вродився!
Тут перше сонце у вінку!
Тут перший слід в землі лишився!
Люби не ділом показним -
Серцем палким крізь честі призму.
Роби добро й не хвастай ним
Й встоїться світ, й твоя Вітчизна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363308
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2012
Не жалкуй,
Не сумуй,
Не стогни,
Не клени,
Як лице,
Наче сни,
Вицвітає,
Як роки,
Мов птахи
У пожовклі часи,
Помахавши
Крильми,
Відлітають.
Як здобуде,
Знайде,
Як належне,
Прийме
Життя твоє
Кінець,
Увірветься –
Небо, зорі,
Вода,
Сонце, місяць,
Трава,
Мова рідна,
Земля
Не минеться!
Світу бути
Завжди!
Зорям в небі
Цвісти!
Сонцю промінь
Нести
Жити мріям!
Будь
В небесній далі –
На планеті-
Землі
Слід твоєї душі
Не зотліє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Як продірявлена твоя душа
І всяка нечисть виповзає з неї ,
Урви з небес шматочок полотна,
Улий із сонця пляшечку єлею.
Краплі цілющі в душу запусти,
Залатай діри полотном небесним.
Увись злети на крилах доброти,
Нехай душа, немов весна, воскресне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362674
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2012
Люби себе і всіх люби.
Бо як ти житимеш в любові,
Цвістимуть навесні сади,
Народяться джерела нові,
Блищатимуть вночі зірки,
Зігріє день ласкаве сонце.
Люби себе і всіх люби!
Хай навіть ніч... іде в віконце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Дрібно дощик застрочив –
Так, як голка швеймашини.
Де припав, сліди лишив,
Ліг, мов нитка на тканину.
Не урвать ниток стіжки –
Щільно в ряд вони лягають.
Ну, а дощика сліди,
Сонце вилізе – зникають.
Соняшника голова
Піднімається до неба.
Лист блистить, пахтить трава
Мурашва повзе по стеблах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362422
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.09.2012
Гусне сіра мряка
У ранкову мить.
Вітер-забіяка
Під кущем ще спить.
А верба схилилась,
У задумі жде,
Коли кине промінь
Сонце золоте.
В сні зеленим листом
Крутить пан-каштан,
Хоч у золотистий
Вдягнений жупан.
Натрусила осінь
Жалю у луги,
Засмутила роси,
Пташок голоси.
Поглядом похмурим
Зміряла лісок.
Кулачок зажури
Кинула в садок.
Затулила небо
Сірим рукавом.
Прикувала сонце
Срібним ланцюгом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
Очі - в них лиш заглядати.
Губи - їх лиш цілувати.
І волосся так манить,
Наче сонце, блискотить,
Та вона, немов тополя,
Що одна посеред поля.
Та вона сумна, мов зірка,
Що на ранок кисне, гіркне.
Але мрія ще ж іскріє,
Бо їй сили не маліє
Йти вперед і не здаватись,
Без надії сподіватись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
Вслухалась я у тишину,
В ніч відчиняла тихо двері,
І душу стомлену мою
Понесло, наче кульку з гелем,
Кудись угору, в небеса,
До віко-мудрого простору,
Де душу розгорнула я,
Мов книгу, що зі щастям, з горем,
Зі сміхом щирим і слізьми,
Всього в житті було доволі,
Де я безкрила і з крильми,
З вином хмільним і з сіллю в крові.
Лиш на сторінках при кінці
Чистенькі аркуші тріпочуть...
І небо промовля мені:
«Ці напиши собі, як хочеш.
Та, чуєш?! Віри не стопчи.
На крилах щастя і любові
З очима правди й доброти,
З теплом і мудрістю у слові,
З надією в душі злети!
Наказ це мій. Не підведи!!!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
(Тим, хто задумує лихе...)
Мамо і тату! Ви ще не знаєте, але
сьогодні ваші дві клітини в одну злилися.
І почалось моє Життя. Я така рада!!! Я – Вашае дитя!!!
Уже дізналися? Зраділи? Приймаєте мою особу? Ні?
Задумали позбутись? Зачекайте!
Я виросту, на вас буду подібна.
Не поспішайте, не робіть, прошу, дурниць!
Ось мені другий місяць йде. Вже органи усі у мене є .
І ріст мій - з десять сантиметрів. Т́ягнусь вгору!
Серце шалено стукотить. Послухайте! Воно так прагне жить!
А очі хочуть швидше побачить сонце, світ, тебе, матусю!
Сфотографуй мене! Мені уже чотири. Я дівчинка! Майбутня помічниця.
Але чому ти, мамо, плачеш? Тут веселитися годиться!
Не плач, бо плачу й я з тобою і миюся твоєю гіркотою.
Тішусь тоді, коли смієшся, долонею ноги торкнешся.
Ось мені й п’ять. Я смокчу пальчик. Бачиш, яка я молодчина?
Тобі все-рівно? В твої плани я народитись не входила?
А я так голос твій люблю, твій ніжний спів. Тільки не крик...
Я розвиваюся. Ти, мамо, все їси? Уже має волоссячко рости.
Ти була в лікаря... Та він якийсь недобрий. Холодний, наче лід.
Йому все-рівно, чи народжусь я чи ні. Та ти.. Ти ж моя мама!
Як ти можеш дати йому життя моє згубити? Мені не жити?!
Ой, щось пече. Будиночок в вогні. Ні, мамо, ні!
Не дай цього зробити. У мені кров твоя і батькова також...
Горить! Болить! Матусю! Захисти! Я хочу жить!
Я ж не побачу вже тебе ніколи і цей світ.
Я не почую голосу твого і пташок щебетання.
Не доторкнусь до рук, не знатиму вже, що таке кохання.
Усе... Лечу. Болю уже не відчуваю. Я легка! Я маленька хмарка!.
Ось Небо вже мене приймає. Тут таких діток тьма..., як я.
Тепер вже знаю, що таке аборт. Мені усе тут пояснили.
Але не можу зрозуміть ніяк... Чому, чому мене ти не хотіла???...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361925
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 04.09.2012
Крилата плаче.
Сльози-перли скапують тихо,
Наче сік з берези,
Яку недавно просвердлили.
Вже озеро пливе довкруж.
А вона плаче, плаче, плаче...
Чому? Толком й сама не знає.
Щось кровоточить всередині,
Болить і наганяє сум.
Мабуть, це щось – її прозріння
Після сп’яніння,
Чи просвітління
Після облудної пітьми.
Гірка отрута
Серце обпікає.
Встає,
Йде по воді, яку налила –
Не тоне.
Прозора вся і видно жили,
Які напнулись,
Як у лука тятива.
Сама.
Крила упали.
Голова
Накрита чорним капюшоном.
Прозріння ріже впалі крила.
Безсила,
Ледве ноги тягне,
Але іде.
Крок все твердіший.
Не впаде.
Сил їй достане,
Щоби дійти до свого «Я».
Вона дійде, візьме його.
Бо воно було завжди в ній і є.
Та ось і Небо вже їй руку подає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361786
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 03.09.2012
Досить в кота і мишки грати.
Пора з "Poetryclub" втікати.
Хіба вірші пишу? Куплети.
Хай залишаються поети
Цікаві і талановиті,
Молоді й старшії - маститі.
А я піду. Якось же жила?
І звідкись бралась в мене сила?
Дякую тим, що заглядали
До мене і коменти слали.
Хай Вам усім в житті щастить.
Муза над вушком шелестить.
Писати - просто щоб писати?
Щоб змушувать когось читати?
Хай я пішинка у пустелі,
Одним одна в своїй оселі,
Та Бог, надіюсь, при мені,
Й ще дасть знайти себе в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Скільки до рук я квітів взяла!
Кожне дитя дає, дає.
Сама, немов поляна стала,
Що різнобарв’ям виграє.
Скільки я усмішок зустріла,
Світлих промінчиків в очах.
Знов незборима якась сила
Мене понесла, наче птах,
У світ учнівської любові,
Їх віри, запалу в серцях.
Мабуть, це в мене вже у крові,
Вчительство - Богом даний шлях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012
Галі, Петрики, Миколи
Вперше нині йдуть до школи.
Вперше форми одягають,
Книги, зошити складають.
Першій вчительці у школі
Перші квіти пречудові
Щиро-радо подарують.
Вперше їх серця вібрують
В тон дзвінка, що на урок
Просить їх робити крок.
Перший раз у перший клас
Підуть Ясь, Андрій, Тарас.
Перші хиби та старання,
Перший досвід у навчанні.
01.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2012
Ох, яка ж я одинока
Без своєї половинки!
Повні сліз обидва ока,
Не складається картинка.
Нікому за стан вхопити,
Поцілунком привітати.
Ні з ким на ніч чай попити,
Вийти в люди в свято з хати.
- Боже, змилуйсь наді мною,
Пішли мені чоловіка!
Чи отак вже самотою
Доживати буду віка?!
- Я даю! Не помічаєш!
Все сидиш в своїй квартирі,
В компі вільний час зганяєш
Й пишеш вірші жалібливі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361220
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.08.2012
Давно уста не чують смаку страсті.
Давно вином і медом не спливають.
Адже ж вони не бутерброд ковбасний,
Щоб їх давать всім, хто потребу має!
Але колодка на устах тяжіє.
Вже ключ від неї в кулаку іржавий.
Та хто колодку цю відкрить зуміє,
Кулак розтисне збляклий і жилавий?
Уже мені аж сниться, що палають
Мої уста і м'якнуть, наче вишня.
Та тільки зранку очі відкриваю,
Торкнуся уст - на них колодка висне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361214
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.08.2012
Я люблю неба синь у сріблястім серпанку
І нагуслі сади, що в задумі стоять,
І краплини роси на листках дерев зранку,
Маки, що мов серця при межі майорять.
Я люблю теплий промінь, що тіло зігріє,
Вітерець, що біжить й собі сховку шука,
І стежину у лісі, що краєм травіє,
Спів цокатий птахів, що з верхів долина.
Я люблю гладь озер, в тихих хвилях й розлогих,
Біг неспинний живий з-лід землі джерельця.
Я люблю, як земля, стійко знісши пологи,
Родить хліб нам святий, щоб ми мали життя.
Я люблю, я люблю... Я люблю ліс і гори,
Своє місто, свій дім і свій зболений край.
Я зі всього «люблю» серцем висушу горе.
Живи моє «люблю» і, мов сонце, палай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012
Я сьогодні у мами була на могилі.
Розповіла про те, що у серці живе.
Такі ніжні матусині очі і щирі
Все дивились і слухали тихо мене
Із портрета, що вирізьблений на надгрібку,
А уста затужили, сплакнула душа.
Запалила свічу і поставила квітку -
На обличчі усмішка пробігла легка.
Як мене розуміла, як жила, матуся,
Її слово тверде і любов не мине.
Як спіткнуся коли, упаду – піднімуся,
Бо матусі молитва врятує мене.
Скільки поряд надгробків. Знайомі всі лиця,
Ще недавно ходили по рідній землі.
Чи робили вони так усе, як годиться?
Як їм там, в небесах, у стрімкій далині?
Наше також колись упокоїться тіло.
У землі свій притулок останній знайде.
Все залишимо те, що нам очі так гріло,
Лиш душа про життя звіт увись понесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012
Хоч інколи даруймо щастя
Тим, котрі поруч з нами є,
Хто відзимніє в нашій ласці,
Тим, хто у запій сльози п’є,
У кого горе чи тривога,
Хто по стерні іде до Бога,
Хто втратив правду святу, віру,
Тим, хто життя несе в офіру,
У кого в домі не ведеться,
Життя чи праця не вдається,
Хто губить щось вельми важливе,
Кому життя в житті не миле,
У кого сум, мов рів, глибокий,
Хто, наче місяць одинокий
В темнім беззорянім просторі,
Хто скиглить, мов над буйним морем
Чайка, що діточок шукає...
Повірте, кожен з них чекає
Тепла в пустий душі куточок.
З долоні їм пошліть шматочок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360713
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2012
Чому зникли зорі в небеснім просторі?
Чи нічка сховала, чи хмарка украла?
Чи впали в вогонь кудись поміж полін?
І сон мій пропав, полетів навздогін...
Недовго кружляв він, вернувся, сказав,
Що зорі не крав ніхто і не ховав.
Вони не згоріли, ніде не втекли.
Серця людей блиск їх собі узяли.
Упали з небес до них в мрії момент,
Їх щастям й любов'ю наповнили вщент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
Я сердечко закрила своє,
Хоч просторі є двері у ньому.
Та не кожен в ті двері ввійде,
Бо межа є у світі усьому.
За дверима залишиться бруд
І бур'ян, що пшеницю він глушить,
Страх і жадність, пияцтво і блуд
Двері серця мого не порушить.
Лиш кохання у білім пальто
Шанс у нім оселитися має.
Ключ на в'язці чекає давно
Того, хто захистить, обласкає....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2012