| Сторінки (4/317): | « | 1 2 3 4 | » |
За роки незалежності всі ми
"Здобуток" чималенький здобули –
Ми вивели небачену породу,
Що зветься – депутати від народу.
Як до корита пхалися щосили,
Усіх поміж собою посварили,
І Україну навпіл поділили,
І рилом нас штовхають до могили.
Щоб не «елітні» рила їх дивились,
І політичні шоу наплодились –
Про людське око там вони гризуться,
А потім з нас наївних і сміються.
Халявщики нас зрадять, продадуть,
Аби лиш від корита не відпасти,
Закон під свою тушку підімнуть,
Не жаль себе і нечисті закласти.
То що таки ми з вами здобули?
І досі бредемо - воли понурі –
Дорозі цій ні краю, ні кінця –
Нужда в товстій волячій шкурі.
І цирк давно цей споглядаємо
А жити, любі, коли маємо ???
2010р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2013
Непомітно в суєті, і якось неспішно,
Друзі за межу iдуть – на душі невтішно.
Хто життя, мов факел, ніс, а хто жив несміло,
Не у цьому нині річ – я усіх любила.
Гриць - за сином, кумував, в Люби - я хрестила,
Про дерева Іван дбав, щоб усе родило.
Любій подрузі Ганнусі - серце я звіряла,
Таємницю збереже – вірила і знала.
Хто був праведний, чи грішний – не мені судити,
А без них мені тепер стало важче жити.
10.07.2013р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2013
Літа спливли і весни відшуміли,
Не відгукнути навіть день назад.
У друзів уже скроні посивіли,
А верби навесні синам шумлять.
У спогадах у юність повертаємось,
В ночах безсонних – всі вони живі.
І там де каялись – уже не каємось,
А де праві були – то нині не праві.
А вранці глянеш на синочка, донечку
І виповниться радістю єство,
Обличчя засіяє, як під сонечком –
Так є, і буде, і завжди було!
1999р Надія Таршин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Обіцяли покращення
Усьому народу.
Ідуть роки за роками…
Плюнули у воду.
І круги не розійшлися,
Від чого їм бути…
Можна усе обіцяти
І зразу забути.
Перелякано втремОся,
Коли у нас плюнуть,
Може гідність прозирне,
Як у тім’я клюнуть.
Ну, а може і надалі
Будемо терпіти.
І, розчавлені нуждою,
Скніти, а не жити.
03.07.2013р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2013
Мені б долинути до неба,
На мить веселку обійняти,
На землю, потім, знов зійти,
І, як колись, іще кохати.
І дарувати щастя блиск,
І вигравати кольорами,
Усіма барвами сіяти –
Тут на землі, під небесами.
2009р Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2013
Злість його аж розпирає, а чому не знає,
Просто хтось йому сьогодні жити заважає.
Непоступливий, упертий, як більмо на оці,
Не згинається в поклоні – як болячка в боці.
І не в такт він марширує, буває зухвалий,
Взагалі дивакуватий і якийсь невдалий.
Пригинаєш, а він терпить, та ще і жартує,
І увесь цей його спокій - бісить і дратує.
01.07.2013р. Надія Таршин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013
Бомбили ешелон, здригалася земля,
А молоденька мати бігла в поле.
Тулила до грудей в подушці немовля…
Здавалось не скінчиться це ніколи.
Позаду бомби падали, несла земля
Ці жахом перекошені обличчя -
Втікала молодиця з немовлям,
Дитину притуляла усе ближче.
Усе затихло, далі від людей
Нагодувати сина захотіла.
Подушку відтулила од грудей,
А сина там нема – сама подушка біла.
Що мама молода пережила –
Переказати матерям несила:
Пройшла війну, лишилася жива,
І лізла в пекло – куля не скосила.
А потім дні тягнулися, роки –
Жила вона… та тільки одинока.
Їй більш не усміхалися зірки,
Синочка-зіроньку взяла війна жорстока.
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2013
Коли кажуть мені "пані", то якось незвично,
Як була я кріпачкою – нею буду вічно.
Бо на панщині колгоспній колись народилась
І на неї відробляти за маму ходила.
З той клятий трудодень юною ходила,
Так наробишся бувало, що іти несила.
Щоб хоч якось було легше мені в світі жити,
Мама лагідно просила науки учити.
Бо інакше не випустять з колгоспного поля –
Отакі тоді були: і щастя, і воля…
«Справку – вольную» і досі бережу на згадку.
Це був, навіть, не місток, а тоненька кладка,
По якій пішла в життя, де всього бувало,
Тільки мамине тепло мене й рятувало.
Не було легкого хліба, всього скуштувала,
А в голодні дев”яності і наймитувала.
То яка там з мене "пані": я і плуг, і рало.
Не жаліюсь, прошу неба, щоб силу давало.
20.06. 2013р Надія Таршин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2013
Не в Придніпров’ї народилассь,
Та прижилася я на цій землі.
Вона для мене нині рідна, мила,
Тут щастя усміхнулось мені.
Люблю Кільчень в зелених берегах
І плавні повноводної Самари,
Замріяно-прозору, мов сльоза,
Оріль-красуню, і Сури заплави.
Багатий краю, степовий і гарний –
Красивий всім – природою, людьми.
Не кращі ти часи переживаєш,
А я все вірю, що воскреснем ми.
Якою славою гриміли і козацтвом,
А як же гідно на землі жили…
Нам дав Господь і щедро, і багато,
Що бути бідними не маєм права ми.
І хоч не тут я народилась,
Цей край я віддано люблю
І у його могутню вірю силу,
І у його окрилену зорю.
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2013
Я пам’ятаю, як малою,
Упавши горілиць в траву,
Годинами дивилася у небо
На хмари - як вони пливуть.
Смішне дівча з маленького села,
Увесь мій світ – із книг картинки;
У хмарах уявляла то слона,
А то чарівно-ніжний профіль жінки.
Пливли ці білосніжні гори
Величні і наповнені дощами:
Здавалося, лиш руку піднеси –
Торкнешся дива, що під небесами.
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013
Віками над нею знущаються,
Розтоптують і не каються
Недоумки, блазні, чужинці...
Ми терпимо - ми українці.
Та годі терпіти, мій брате,
Стань мову свою захищати,
Як далі ловитимеш гави –
Не буде у тебе держави!
Очуняйсь, протри ти очиці
Святої напийся водиці,
Бо тим, хто тебе спокушає,
Їм діла до тебе немає.
Їм треба, щоб жив у дурмані,
Навкруг щоб дурні були, п’яні…
Затьмарений розум і воля...
Потрібна тобі така доля?
Бо мова - це лише початок.
Війну проти нас розпочато!
Які ми тоді українці?!
На рідній землі ми чужинці.
Історію нам набрехали
Імперські кати і вандали -
І досі тримають у путах,
Братерська любов, як отрута.
Все згадуєм "рай" ми химерний,
А "рай" той був дутий, фанерний,
Накоїв багато нам лиха,
Тому і розпався він тихо...
Я дуже прошу, любий брате,
Не дай себе знов загнуздати.
Хотіли ми іншу державу,
Яка б мала совість і славу,
Якій і до нас було б діло,
Керовану мудро і вміло
У тих, хто дорвався до влади,
Не варто просити пощади.
Народ для них мотлох, тупа біомаса,
Та ще і до спокус стає дуже ласа,
Зацькований бідністю, підлістю влади,
Годує усі корупційні посади.
Яка йому мова – на шлунок голодний?
Тому у нас нині «язик» знову модний.
Не маємо права так жити,
Державу нам треба творити!
28.08.2012р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2013
Матусю, ластівко моя,
Гніздо звивали ви роками,
Усередині , біля нього
Ліпилось Вашими руками.
Нас годували, ластів’ят,
Від лихоліть оберігали,
Учили високо літати,
Переживали, щоб не впали.
Ми – жовтороті і уперті,
Та на усе свій погляд мали,
І мамину житейську мудрість
Не завжди вірно ми сприймали.
В голодні і важкі роки,
Ви мужньо діточок ростили.
Були: колгоспи , буряки…
Де на усе Ви брали сили?
Тепер у кожного своє гніздо,
А в маминім – велика сила…
Через роки – усе моє єство
До нього лине на змужнілих
крилах.
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2013
Середина життя – така дивна для мене,
Я уся іще там, де травиця зелена,
Де весна усе повінню квітів укрила,
Де у мріях, надіях була моя сила.
Середина життя, Боже, вже середина…
Пролетіли літа, мов однісінька днина.
Я ще стільки всього не змогла, не зробила,
Середина життя все одно мені мила.
Тим, що мудрість дає, научає прощати,
Коли сил не стає,- то підкаже де брати,
За весною не треба мені жалкувати.
В середині життя – є що дати, що взяти.
Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2013
Підпирає пісня стелю,
Дужо лине з хати.
Як же хороше з ріднею
Разом заспівати.
Цю заспівував наш батько,
Цю любила мати,
А тепер давайте нашу –
Сморжівську співати.
Підрівнялися і плечі,
Рум'яніють лиця,
Переливи дзвінкі, чисті,
Як вода в криниці.
Дивина і для сусідів –
Вже давно не чули –
Озираються на вікна:
-Нашу не забули.
І у терцію, і в ноти –
Кругом попадаєм,
Беремо усі висоти,
Рідня помагає.
16.05 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2013
Розмальоване вікно,
У гнізді лелека.
Хата білими боками
Сяє всім здалека.
І не вірю я очам –
Невже так буває?
Хата вікнами у квітах
В душу заглядає…
2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013
Я мріяла про небо
І вірила у зорі,
Була суденцем утлим
В розбурханому морі.
Не завжди удавалось
Мені перемагати,
Було - крило підбите
Тягнула я до хати.
І від образи часом
Заходилося серце,
Лед-ледь не потопало
В штормах моє суденце.
Чому ж так знову важко,
І на душі немило -
Не напинає вітер
Опущене вітрило.
14.05.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013
Скільки лиха у селі
Боже, наробили -
На початку всі болота
Навкруг осушили,
Загубили пасовища,
Луги віковії ,
Буйні трави повсихали -
Вітри- вітровії.
Ріка Стубла заміліла-
На струмочок схожа
Була гарна, повноводна,
Мов дівчина гожа.
Лілеями заквітчана.
Джерельно прозора
Несла собі тихо води
У Дніпро і море.
Болота всі ті живили
Річку нашу милу
Їй водиці додавали
Давали їй силу.
В повінь цю в'юнку красуню
Було не впізнати,
Розливалася навкруг,
Що не вийдеш з хати.
Як покінчили з болотом
За церкву взялися,
Із святими в землю врили,
Щоб не піднялися.
А вона , як наречена,
Село прикрашала
І небесною красою
Душі величала.
Все життя отут велося -
хрестили, вінчали,
І в останню доріженьку
Звідси проводжали.
Ще раніше зняли дзвони,
Хрести познімали
І куди усе поділи
Не чули, не знали.
Всі боялися усіх,
Рот не відкривали,
Як везли на Колиму
Добре пам'ятали.
Трохи десь перегодя
І школу закрили,
Добре ще хоч залишили
Цвинтар і могили.
Є тепер газ і вода,
І асфальт гладенький,
Усе менше село родить
Діточок маленьких
І чорнявих і білявих -
Бо усі на втіху,
Щоб будили веселенько
Кожну хату тиху.
Все частіше навстріч гляне
Хата сиротина -
Чорні вікна, биті шибки
І бур'ян за тином.
І так боляче дивитись
На усю руїну,
І на прадідову хату-
Хату — сиротину.
Важко буде відродити
Найперш наші душі,
Що віками виживали
В бездуховній суші.
Як повернуться у душі
Пам'ять і святині -
Лиш тоді у нас настануть
Благодатні днини.
2010 р. Надія Таршин
Вірш присвячений моїй малій батьківщині - с. Сморжів, що на Рівненщині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2013
Несправедливість завжди болюча
І вибиває із колії.
Себе вмовляю – не перейматися,
Бо переваги є в ній свої.
Коли ти сильний, на цю «мороку»,
Думки не варто відволікати,
Бо пережите – додає сили -
І все одно будеш літати!
25.04.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2013
Сниво бачила я днями,
Що уже не жовто-синій,
А піратський з черепами -
Над землею України.
Захопили нас пірати,
У заручниках тримають.
Прапори із черепами –
Страх великий наганяють.
І без того боязкі,
Ми панічно розгубились,
Дехто упав на коліна -
І здалися їм на милість.
Я кричала уві сні,
Гучно серце в грудях билось.
Слава Богу – що це сон,
Однак страху натерпілась.
25.04.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2013
Ой Женько, моя Женько,
Дитинство ти моє,
Яка я вдячна долі,
Що ти у мене є,
Що стільки років разом
У щасті і біді,
Що дружба все міцніє,
Хоч вже не молоді.
Коли з тобою поряд -
Спокійно так мені,
Немов би повернулись,
Щасливі юні дні,
Коли було нам легко,
Батьки були живі,
Життя цвіло ромашками
У запашній траві.
І ми з тобою мріяли
І вірили в дива -
У пам'яті далеке те
Яскраво ожива:
Ось плентаємось в школу
У гумових чобітках,
І перші наші “шпильки”
Незвичні на ногах.
А ось біжИмо з танців
По пояс у траві,
Тікаємо від хлопців,
Бо строгі матері.
Чи пісню в твоїм домі
ми знову завели,
Батькам твоїм хорошим
Ми зайві не були.
Ось сукні моя мама,
Однакові для нас,
З любов'ю вкотре шиє -
Ними дивує клас.
В бригаді малоліток,
Таких, як і самі,
Вантажимо вагони -
Романтики смішні.
Хоч потім і дороги
У нас нарізно йшли,
З тобою, Женько, нарізно
Ніколи не були.
І з первістком синочком
До тебе ми спішим
Дитям моїм милуєшся,
Як нібито своїм.
І торохтить “кравчучка”,
Підскакує, скрипить,
Ми на вокзал ідемо,
Хоч місто міцно спить.
І я бурчу тихенько:
- Таксі були б взяли.
-П'ять гривен також гроші,
Ми не з панів – пішли.
Чалапаю слухняно,
Твоя хода легка...
Сльоза на моїх віях
Солона і гірка.
І вдячність переповнює
Усе єство моє -
Я вже не сумніваюся
Дива у світі — Є!
2010р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2013
Не соромилась ніколи,
Що з маленького села.
Його радощі і болі
Я у серце прийняла.
І хоч я давним-давно
Поріднилася із містом,
Та моє мале село –
У душі на троннім місці.
24.04.2013р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2013
Уминає за дві щічки
Мій онучок полунички,
І черешню, і малинку,
І духмяну гарну сливку.
Ну, а я дивлюсь на нього -
Дні дитинства бачу свого:
На причілку утла вишня,
Під вікном гілля бузку –
От і весь садок тодішній,
І по всьому так кутку.
В Мефодія росла груша,
В баби Ганни на межі
Залишились дві черешні,
Бо були, немов чужі.
Не мої, - зреклася Ганна,-
Їх Макар колись садив
Для дружини Дуні, діток ,
Дуже їх уже любив.
Та Макара давно вбили,
Дуню з дітками - в Сибір,
Дві черешні поза тином
На увесь порожній двір.
Так лишились нам на втіху
Дві черешні нічиї
В огорожі біля церкви
Липи і каштан цвіли.
Яблуневі і вишневі
Всі сади під зруб пішли,
Бо на кожну деревину
Всім податок довели.
А з чого його платити,
Як в колгоспі трудодні,
Молоко і яйця здати,
Та і шкуру із свині?
І в Сибір харчі послати
Бо рідня у засланні,-
Бідний батько, бідна мати
Виживали, як могли.
Ми, малі, не розуміли
Їх трагедію душі,
Нам би лиш дозріли груші
І черешні на межі.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2013
Човпуть на вибори старенькі –
В одежі давній і благенькій,
Хоч намагались чепуритись,
На ноги боляче дивитись.
В подертих капцях і калошах –
Таке у них життя хороше.
Тепер з’явилася надія,
Що КПУ – новий месія,
Все відбере і переділить,
І трішки щастя для них вділить.
І заживуть вони багато,
На вулицю прийде їх свято.
О, милі дідусі й бабусі,
Усе пройде у звичнім дусі –
Усіх вас вкотре розвели,
Наобіцявши, що могли.
А ви довірливі, мов діти,
Святе бажання – добре жити,
Хай розум не перемикає,
Бо той, що вам все обіцяє,
У серці Бога він не має.
Як він поверне вам країну,
Коли робив з неї руїну.
Останній шанс – бути при владі,
Ви їм дали – і вони раді.
У вас – наївних до смішного –
Не буде крім калош нічого.
30.10.2012р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
Коли мама була молодою,
То картини для нас малювала –
Луг зелений, дерева, квіти…
Убога хата від них оживала.
Ті картини яскраві, веселі
В повоєнній бідняцькій хаті,
Зігрівали, як сонце, оселю,
Були лагідні, добрі, як мати.
А над ними – Микола Угодник
В дерев’яній коричневій рамі
Від бабусі дістався у спадок,
А бабусю - в Сибір, у заслання.
Повоєнні п’ятидесяті –
Роки - суму і сподівань,
Не вернулись з війни до хати
В батька – сестри, у мами – брат.
1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
Чверть століття Чорнобиль
Ятрить наші зранені душі,
Чверть століття Чорнобиль
Над спокоєм грізно стає.
Чверть століття у зоні,
У садах, зріють яблука, груші,
Та відчути їх смак
Наша пам'ять про них не дає.
Чверть століття це лихо
Зловісне не глушать,
Бо ідуть із життя ті, що
Першими в пекло пішли.
І тепер в небесах їхні
Світлі, звеличені душі,
А хотілось би так,
Щоб були серед нас і жили.
2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2013
Малою я не мала ляльки.
Тоді ми грались у війну,
Рили окопи і землянки
В кущах гіркого полину
У кучерявім верболозі
І штаб військовий, і санбат,
А поряд паслись гуси, кози
І пастушок був наш комбат.
Зелений луг грів ноженята,
Що не взувались до зими,
Ми ситно їли лиш у свято,
І все одно були щасливі ми.
Луг одягався в пишні шати,
Дурманив трунком диких трав,
В отавах роси - діаманти,
А взимку луг відпочивав.
І сумно не було без ляльки,
Бо їх тоді ні в кого не було…
Нам було затишно в землянці,
А ще був луг, що за селом.
2008р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2013
Втомилася, присіла в борозні,
І вийняла із вузлика обід,
Убогий харч розклала на землі
І пожаліла наш - жіночий рід.
Задумливо дивлюся на грядки –
Наморена і силоньки не маю,
А скоро вже налізуть і жуки,
Роботі ні кінця, ні краю...
Працює важко слабка стать,
Тримає на собі державу,
Жаліє чоловічу усю рать –
Не думає про почесті і славу.
2000 -2013рр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013
Знов думки, немов у вирій журавлі,
Не дають на мить спокою голові,
Навздогін одна за одною летять,
Крізь літа мої, де стигла сіножать.
Хоч доспілі і ще гарні дні мої,
Наближаюся все ближче до стерні,
А над хатою так гуси гелготять,
І дерева про своє щось шепотять.
А на змореній жовтіючій стерні,
І на свіжо – переораній ріллі -
Павутинки бабиного літа,
Ними ніжно вся земля укрита.
І трава така блискуча, молода,
Ожила після дощів в степу, садах
Одяглася у фату із павутиння ,
Отака вона - пора осіння.
01.10.2012р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013
Посадила мати грушу коло хати.
Загадала мама на свої літа:
Як судилось жити - приживеться груша,
На добро хай доля уже поверта.
Діточки маленькі, хто їх приголубить?
Приживайся, грушечко, серце звесели,
Бо тяжка хвороба відбирає сили,
І від невідомості вся душа болить.
Час важкий злиденний, немає що їсти,
І згорають люди, мов ті сірники.
З фронту повернулись, куля не догнала,
А від цього лиха* гинуть вояки.
Прижилася груша, одужала мама,
Діти піднялися, подались в світи.
Серце материнське вслід за діточками,
І летять, мов ластівки, мамині листи.
А в листах тих - болі, а в листах – тривоги
І така турбота, що не передати.
І до мами стеляться, стеляться дороги,
З кожним роком важче маму залишати.
Вже немає мами, хата овдовіла,
На подвір’ї порожньо і незвично тихо.
Груша велетенська хату всю накрила –
Білопінним цвітом притрусила лихо.
Лихо* - туберкульоз. У нашому селі багато фронтовиків від нього померло.
Прийшли виснажені і потрапили в такі складні соціальні умови, що вижити напівголодним було дуже важко.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2013
Іде дідусь і винувато посміхається -
Соромиться дідусь своєї старості.
Навкруг пісні звучать про Перемогу
Дідусь благає хоч когось про допомогу,
Без крику, нарікань - очима зболеними,
Старечими ногами,і руками кволими.
Сьогодні покладе він друзям квіти,
А завтра від нужди куди подітись?
День Перемоги промайне, як сон,і казка,
А завтра без просвіт – не Божа ласка.
Далека молодість, війна - тепер, мов свято,
У діда друзів вже лишилось небагато,
І біля вічного вогню –уже їх жменька -
Дні пролетіли непомітно, так швиденько,
А відголоски від війни все серце жалять,
Онуки дідові в цей день горілку шмалять,
І шашлики смачнючі уминають,
Про дідові проблеми і не знають,
А він іде і винувато посміхається,
Що ще живий і досі – вибачається.
05.05.2012р Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2013
Підкотився під мій бік
Дихає тепленько –
Спить любесенький онук,
Спить - такий маленький.
Натомився вже за день –
До всього є діло,
Всим спішить допомогти,
Хоч не завжди вміло.
Цілий день: - Чому? Чому?
Все він хоче знати,
Часом і не знаю я,
Як відповідати.
15.04.2012р. Надія Таршин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013
На душі було так легко і напрочуд мило,
Та недовго втішалася – скоро задощило.
Мов мегера, наді мною постать грізна стала
І до сліз - гірких, болючих - криком розпікала.
Знущалася і раділа, що мені так гірко.
...Умиваюся сльозами, бо в кишені дірка.
І ця дірка у кишені змусить все простити:
І неправду, і знущання, бо нема як жити.
Через злі мої нестатки знову гну я спину
І терплю усю наругу - мало вже не гину.
Я не хочу це терпіти, Боженьку мій милий!
Як мені усе змінити? Подай, Боже, сили.
2013р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013
Ти плачеш, чому не судилось
Прожити свій вік у коханні,
Що коси туманом вже вкрились,
І сон зморить лиш на світанні.
Що серце пташиною б’ється
І зжурене прагне ще волі,
А вітер недобре регоче,
Немов би з твоєї недолі.
Що вечір, холодний осінній,
У вікна хлюпоче сльозою,
А дні твої ясні і літні,
Немов би спливли за водою.
Ти плачеш, а може, то осінь
Твої оголила всі болі –
Натомлений сад і безлистий
Чекає ж весняної долі.
2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013
Іду на цвинтар, де батьки лежать...
Стежина вгору стрімко в’ється...
Мов на побачення, до них іду...
Серце зажурено у грудях б’ється...
Тут спочиває майже вся рідня,
Сусіди любі давні мої друзі –
Усі, з ким доля зводила не раз
Нас на життєвім і суєтнім крузі.
Тамую думи, подих і слова,
Я нині вже не часто тут буваю.
І Богу дякую – доїхала, дійшла –
Душею, поглядом усіх їх обіймаю.
11. 04. 2013р Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013
Десять років
Потім скажуть про нас:
«Десять років страждала».
Хтось напише в історії:
«Просто була…»
Десять років для вічності,
Боже, як мало,
А для нас з вами – десять
Беззаконня і зла.
Десять років, які
Нас могли возвеличить.
Вже пишатись собою
Перед світом могли.
Десять років брехнею
Наші душі калічать,
Ми покірно бредемо
У ярмі, як воли.
Десять років для вічності –
Миті відлуння,
А для нас з вами –
Добрий відрізок життя.
Не посіяне сім’я,
Не пустило коріння.
Скільки кануло нас
І пішло в небуття.
Серпень 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2013
На щастя, чи на горе
Господь послав Федорі
Здоров’я, довголіття,
Та ще і щастя в дітях.
Всього було в Федори –
І два голодомори,
І буряки , і ланка,
Вставання на світанку.
І трудодні худенькі,
Одежинки благенькі,
І без чобіт ходила,
Коли діток ростила.
Та все перемагала,
Бо вдачу сильну мала,
Ще й в хорі вечорами
Колгоспному співала.
В житті бувало різне –
Було й кохання пізнє -
Від того сяйва щастя
Тікали всі напасті.
Як мить літа летіли,
Вже за межею милий,
Онук найменший радо
Веде в господу ладу.
Ну, що бабусі треба –
Усе дало їй небо –
Живі всі, слава Богу,
Спішать на допомогу.
Та душу у Федори
Ятрить образа й горе
На всю верховну владу,
Що не дає нам раду.
Недавно від сусідки
Таку новину взнала,
Що новина та ледве
ЇЇ не доконала.
Що за могилу треба
Добряче заплатити,
Інакше не дозволять
ЇЇ похоронити.
Вона ж тої земелечки
Руками перебрала…..
На ній була щасливою,
На ній і бідувала.
А ще казала Настя,
Що, як помре старенька,
То треба визивати
Міліцію хутенько.
І лікаря з швидкою,
Щоб все занотували,
Чи смерть своя у баби,
Чи може катували?
А опісля у область
Будуть трясти небогу –
Федора вже давно туди
Забула і дорогу.
А там за гроші в морзі –
Поглумляться над тілом
І на той світ квиточок
Вже видадуть, між ділом.
Будуть тепер стареньку
По смерті катувати …
Не хоче дітям мати
Тягар цей додавати.
Які тепер в них гроші,
Самі ж пенсіонери.
Коли вже наїдяться
Державні мародери?
Не спить тепер Федора –
Та це ж вселенське горе,
Було б раніш померти –
Не встигли б шкуру здерти.
05.12.2012р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2013
Ти пройшов довгий путь
Від Москви до Берліна,
Схоронив стільки друзів
В безіменних могилах.
Географію вчила
По твоїх нагородах –
Нагорода за Віслу,
Нагорода за Одер.
Вас в руїнах страшних
Зустрічала Варшава,
І «Священна війна»
Над тим горем звучала.
У пошані схилились
Перед вами поляки,
Горя бачив багато…
У Варшаві заплакав.
Над знівеченим містом,
І нещастям людським,
Що в окопах залишив
Стільки весен і зим.
Травень 2001р.
Цей вірш я присвячую пам’яті мого батька – Галайка Павла Микитовича, який був призваний на війну у вересні 1941р і демобілізувався у червні 1946р. День Перемоги зустрічав у Берліні. А у Варшаву входив у складі співочого батальйону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2013
Ти мати, Україно, і я мати,
Та у любові до діток ми різні,
Бо я своїх люблю однаково,
А ми у тебе рідні і нерідні.
Ти мачухою стала для нерідних,
Петля життя зловісно вужча:
Працюють важко – а до краю бідні,
А «рідні» гноблять їх. це правда суща.
Убогим серцем, жадібним, черствим –
За що любов свою дала їм, ненько.
Не замолити гріх тепер нічим,
Прозріла пізно і болить серденько.
"Рідня" тебе цинічно ошукала,
На голову перевернула усе вмить.
Ти – мати – в них заручницею стала,
Нерідним – доля так твоя болить.
2000 - 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2013
Від кохання відречешся –
То жалю не оберешся.
У житті давно вже втома,
А воно – як світлий спомин.
Не молилися ми Богу,
Щоб одну послав дорогу,
Спокушали свою долю –
І вона дала нам волю.
Та навіщо така воля,
Коли різна у нас доля.
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013
Ідуть і дні, і місяці
Такої довгої розлуки.
Сумуємо ми за тобою,
Кругом потрібні твої руки.
Нема тебе весною, літом,
І восени тебе немає,
А я цвіту останнім цвітом,
І пелюстки вже опадають.
І жаль мені цих місяців,
Бо з них нанизуються роки,
І кожний раз ми вже не ті.
Сліди ж бо від розлук глибокі…
1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013
В проталинах весенних – небо,
И кипень белых облаков,
И воробьи, как сказка-небыль,
Что вырвались с зимы оков.
И гусь с изогнутою шеей,
И ветка вербы молодой,
И ветра рябь – чудесный веер –
Все отражается водой.
Проталина в хрустящей кромке –
Синеет, как июльский лен,
Как взгляд молоденькой девченки –
Для всех всегда желанный он.
2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
Бабье лето
Постучало к тебе «Бабье лето»,
Сердце грустью ты не изводи.
Песен сколько тобою не спето,
Дней хороших не счесть впереди.
Может что- то когда не случилось,
Может что- то когда не сбылось –
Наяву то ли было, иль снилось –
В жизни всякое ведь довелось.
Припев:
Бабье лето - оно, как спасенье,
Дарит радость, любовь и тепло.
В эти годы пусть будет везенье,
И на сердце легко и светло.
Впереди много лет мудрых, смелых,
Как венец, они в жизни и цвет.
Проживи их, родная, умело,
Пусть судьба сохраняет от бед…
И отныне все будет, как хочешь:
Красоте твоей долго цвести,
Пусть с любовью дружны будут ночи,
Не грусти, не грусти, не грусти.
Припев:
2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
Чи народ у нас дурний,
Чи такі закони,
Бо почнуться, мабуть знову,
Брудні перегони.
Ну навіщо нам, скажіть,
Бундючні індики –
Ці пихаті і нахабні
Ненажерні пики.
Чи вони про нас сердешних,
Дуже піклувались,
Чи підняти наш добробут
Ревно намагались?
Чи маємо гідну плату
За свою роботу?
Ну, а пенсія яка, -
Знаємо достоту.
На всіх рівнях наша влада
Плаче і стенає,
Що немає повноважень
І грошей немає.
Що малі у них зарплати,
Праця, як в мартені,
І за неї вони мають
Вітер у кишені.
Так розжалоблять нас знову –
Наївних, терплячих,
Що підемо обирати
Мучителів наших.
А коли і не підемо,
Зроблять все, як треба,
Хіба вперше їм брехти –
Не бояться неба.
Вересень 2008р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
Старенька хата, дерев’яна хата,
Яку ще встигли до війни звести.
А на причілку - мальва, рута,м’ята
Краса така – очей не відвести.
Була та хата на дітей багата,
Достатків в ній ніколи не було,
У діда й баби – семеро по лавках,
А нас у мами троє вже росло.
Та, може, так судилося тій хаті,
Чи місце вже таке було,
Бо діти в ній народжувались славні
І працьовиті на усе село.
Уже давно квартира в мене , дача,
Та кожен рік лину в свої краї,
Де жде мене батьків старенька хата
На рідній з діда-прадіда землі.
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
Синочку мій, соколе,
Любов моя, життя.
Всміхнулась щиро доля –
Дала мені дитя.
Купала у любистку,
Щоб ти щасливий ріс,
Коли хворів маленьким –
Лила багато сліз.
Уже немало років
Пройшло з тої пори,
І дума про майбутнє
Не йде із голови.
Прошу у неба долі
Щасливої для тебе.
Мені крім твого щастя –
Нічого більш не треба.
1996р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Я, Господи, прошу,
Я так Тебе прошу ,
Ти засвіти зорю,
Щасливую зорю.
І не гаси її,
Нехай палає ясно
На многії літа,
Щоб всі жили ми красно.
Я, Господи, прошу,
Я так Тебе прошу,
Навчи творить добро,
Щоб світло всім було.
Навчи нас не судить
І в Храм пошли дорогу,
І ближнього любить,
Так, як себе самого.
Я, Господи, прошу,
Від нас усіх прошу,
Ти засвіти зорю,
Щасливую зорю.
Щоб в нас запанував
Твій, Господи, порядок –
Тоді і прийдуть в дім –
І щастя і достаток.
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Штовхає іржавий візок
Маленька і немічна жінка,
Колись ним возила діток,
Тепер там пляшки з під горілки.
Вдивляється пильно в траву,
Порожню шукає пляшчину,
Бо, що не кажіть, це товар –
Заробить якусь копійчину.
Хустинку спустила на лоб:
-Ну хоч би не стрілись знайомі!
Вона не з якихось нероб, -
Ледь ноги тримають від втоми.
Отак - на дороги узбіччя
Щодень, як на службу іде,
Ховає змарніле обличчя, -
Таке не побачиш ніде.
Чого ти соромишся, мила?
Тепер є убогі й пани,-
Коли ти таке заслужила,
Нехай червоніють вони.
2004р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Люблю село я більше міста -
За нелегкий той кусень хліба,
За зорі гарні, як намисто,
Що рідне з прадіда і діда.
Люблю, як пахне скошена трава,
Купаюся у пахощах медових,
Шанують труд там – не слова,
І цінять відпочинок вечоровий.
Люблю бабусь, що сіли на осонні
В недільний чи святковий день.
В селі завжди, мов на долоні,
Як той криничний журавель.
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Живемо хворобливо,
Живемо ми не так.
Совість, душу міняємо
Ми на мідний п’ятак.
Модні покази, бренди,
Шмотки, тачки, бабло –
І народу високого,
Як не було.
Професійно зомбують
Душі ще не зміцнілі
Ті, що світом керують –
Не святі у них цілі.
Розпинає планету
Це жахіття наживи,
Лихоманить країну,
Ми все менше щасливі.
29.03.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Коли дістане вас життя
У круговерті днів,
Коли немає каяття,
Не вистачає слів,
Коли аж морщиться душа
Від болю і образ,
І найдорожчі не спішать,
Щоб рятувати вас –
Ви відчай в серце не пустіть,
Знайдіть в собі слова,
І розведіть ними біду, -
Вона ж бо ще мала.
Зневіра – горе помічник,
Бо все одно нам жити,
А думка вірна – рятівник,
Цим варто дорожити.
2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Одиночество печально
И не в радость мне оно.
Ты, как лучик света ясный,
Загляни в мое окно.
Улыбнись, скажи мне слово,
Милой назови своей,
Пусть все это и не ново,
Но от этого теплей.
Каждый день мне станет
в радость,
Крылья сразу за спиной,
Будет жизнь тогда
лишь в сладость –
Загляни в мое окно.
Равнодушье очень ранит,
И боюсь я очерстветь.
Пусть любовь еще поманит –
Рано мне еще стареть.
2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Дай, Боже Всевишній,
Прозріння і силу,
Щоб землю свою
Ми від зла захистили.
Щоб кривда,неправда
Навік відступила,
А люди щасливо
Розправили крила.
Щоб вірили, Боже,
Твоїм ми законам,
А правда і честь
Стали знову каноном.
Подай нам, Всевишній,
В серця добру силу,
Щоб вдячна земля
Усіх радо носила.
2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
Їдуть долею розп’яті,
В невідому сторону
Заробляти, заробляти –
Тягнуть кляту борону.
Їдуть вчені, роботяги,
Інженери, вчителі,
В найми їдуть, бідолаги,
Молоденькі і старі.
Покидають землю рідну,
Сім”ї, рідних матерів,
Україну щедру, плідну
На синів-богатирів.
В серці сумніви, надія,
Чи прийме ще цей поріг,
Чи привітно заясніє
Мамин усміх у дворі?
Боже, змилуйся над нами,
Силу дай, щоб зло здолати,
Щоб світами не блукали
Ні сини, ні бідна мати.
Квітень 2004р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
Шикуйтеся, слова мої,
За матінку у бій ставайте, -
Ви ж неба ясного гінці,
Її в наругу не давайте.
Летіть слова, як вітер, вільні
І надихайте нас на дію.
Могутня зброя, ви – всесильні,
Не дайте втратити надію.
Бо слово правди, як спасіння,
Дощем весняним бруд змиває,
Воно засіяне насіння –
Лиш до пори не проростає.
2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Не будемо вже про літа,
Вони нам з тобою відомі, -
Уже і постава не та,
І в серці побільшало втоми.
Від внуків обличчям ясніємо
І легшає наша хода,
Частіше тепер уже чуємо:
- Яка ж ти була молода!
А друзі усе ж наймиліші,
З якими дитинство пройшло,
І спогади ті найсвітліші,
Хоч бідним воно в нас було.
Все ж вчилися ми на відмінно –
Хватало і розуму, сили,
Було, що в перерву на двох
Одну сіру булку ділили.
А наші святі матері,
Що нас, як могли , піднімали,
Всю мудрість святу і земну
У душі дитячі вливали.
Ну й що, що тепер вже літа –
В житті це завжди аксіома.
На щастя у наших очах
Іскриться життя, а не втома.
2009р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Бідність,п’янство і розпуста,
Злодії і мафія –
Ось така тепер у нас
Славна біографія.
Сором очі виїдає,
До такого дожились,
Вікових набутків славних
Без жалю ми позбулись.
Зубожіли душі наші,
Хміль в очах і в голові,
Ми тепер такі потрібні –
З інших збитки чималі.
Липень 2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Сповите вбогістю село
Назустріч глянуло тужливо,
Немов таке завжди було,
І не всміхалося щасливо.
Перекосились призьби, хати –
Усе облуплене старе.
На що ту фарбу купувати,
Як голод за кишки бере.
Змінилося, та не на краще.
Вмирає наша суть – село,
Панує злодій і ледащо…
Куди життя нас привело?
2004р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Люблю рожеві досвітки і сині вечори,
Дивитися люблю на хлібне поле.
І все дивуюся красі землі,
Щоб не скінчилось, Боже, це ніколи.
І донесла земля до тих, хто прийде потім,
Важке колосся, маки, васильки,
Щоб цвіт садів - не чорний попіл –
Ми в посаг нашим правнукам дали.
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Щоб світ реальний так не ранив,
Звільни ти душу від кайданів
І озирнися навкруги,
Чи в ті ввійшов ти береги.
Чи в течії, чи проти неї,
Ти поміж небом і землею,
Вони рахують твої дні –
Щасливі, радісні, сумні.
Бажають так допомогти
Себе в собі таки знайти…
На світ ти цей не нарікай,
Радість життя в собі шукай.
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
А я, на щастя, народилась навесні,
Коли усе цвіте, трава буяє.
Подарувала веснонька мені
І душу, що живе, не знемагає.
Що в найскрутнішу і найважчу мить
Вона знаходить потаємні сили,
І не дає зневіритись, дарує щастя жити,
І знову все стає простим і милим.
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Ви скажете мені, що відцвіла,
Літа весняні для мене минули,
А я душею все ще молода,
Осінь мене пір'їнкою торкнула.
Вплела тонку сріблинку-сивину,
І втому на щоках лишила,
Від цього не співатиму сумну –
Хіба жіноча в цьому сила?
Багато мріється всього зробити,
Якби то на усе давав Бог силу –
Добро творити, віддано любити,
Бо від землі міцну я маю жилу.
2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Хотіла я бути сильною –
Не плакати, не нарікати.
Хотіла, як птиця, бути вільною,
Щоб тільки літати, не плазувати.
Буває, що плачу, і нарікаю,
І сили, буває, бракує мені,
Вже просто живу, і менше літаю,
Та не плазую ніколи. Ні!
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
Як важко залишати рідні стіни,
Що пам’ятають крик мій, немовляти…
І юною мене знав дім, і чув наказ,
Що у дорогу дала мати.
І муки першого дівочого кохання –
Все бачили ці свідки мовчазні,
І соловейка чули на світанні,
Надійним затишком були мені.
Ошатно, гарно вбрані рушниками,
Завжди зі мною в пам’яті моїй,
Там всюди руки дорогої мами,
Цим стінам найрідніші ми, свої…
Знову виводить мама за поріг,
Дає рушник, вишиваний руками,
Рушник дарує – долі оберіг,
Я за усе вклоняюсь низько мамі.
1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
Телефонний дзвінок від брата:
-Знаєш, сестро, не можу спати.
Все думки бентежать ночами ,
Як могло так статися з нами?
І додумався я до такого -
Порівняння дуже простого,
Що країну, як і людину –
Безпросвітно воші обсіли
І гризуть нас немилосердно,
Білий світ вже стає немилий.
Вб’єш одну, а вона до того,
Встигла гнид уже наплодити,
І на нашій шкурі знекровленій
Підростають нові паразити.
І нічим їх звести не можна,
Хіба чимось усіх потруїти,
А інакше будуть до скону
Пити кров і на тілі жити.
09.03.2013р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Дужче стискаються «братні» обійми,
Скоро не зможемо вільно дихнути.
Підлі інтриги, невидимі війни –
Ставлять на карту: " Бути - не бути".
Як нам багато завжди обіцяли,
Прямо до ніг нахиляли небо,
Ті обіцянки усі забували,
Як вдовольняли свою потребу.
Мітять у козирі (биті вже карти)
З реклами ягнятами позирають,
Хто обирає майбутнє в країні –
Правду про це – давно вони знають.
Тягнуть уперто в «Таможній союз»,
Гори, для всіх, золоті обіцяють.
Тільки на ділі – давно роздягли,
І як мішень на прицілі тримають.
Погляд порожній кличе в «Союз»!
Що ЙОМУ - погляду наобіцяли7
Вибори скоро в країні «грядуть»...
І найдурніші уже здогадались.
09.03.2013р. Надія Таршин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Наче цвях нам вбили в спину,
Терпимо ми до загину.
Влада люто дошкуляє
Мовчимо, мов нас немає.
Штурхануть нас, що є сили –
Не хапаємось за вили,
Мелемо ми про свободу,
Так вона не для народу.
Хвіст від страху підгинаєм
І тихесенько конаєм.
Не второпає весь світ –
Що таки ми за нарід?
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Яку то совість треба мати,
Щоб цю біду не помічати.
З усіх закутків рано-вранці
Маленькі лізуть обірванці.
Немиті личка – чорні, пухлі,
Очі зухвалі і потухлі,
У їхнім царстві всі пороки
Не всім помітні ще допоки.
Там по своїх живуть законах:
Є королі, хоч не в коронах,
Про співчуття там і не мріють
Маленькі злодії, повії.
А місто вкотре мостить площі,
І президент цілує мощі.
Яке то серце треба мати,
Щоб це усе не помічати.
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Сьогодні я думками
З тими, кого нема…
Бабуся моя рідна,
Метка і чепурна.
Худенька, як дівчисько,
А модниця яка...
Вишивана сорочка –
Краса - і ще яка!
Бабуся йшла у церкву
У дев’яносто літ -
Усміхнена і прибрана –
На стежку і до воріт.
А там такі ж бабусі
В яскравих хустинках,
Всі табунцем по стежці –
І на широкий шлях.
А він їх вів до храму,
Де затишно душі,
Була глибока віра
Тоді в бабусь усіх.
2001р.
Пам’яті моєї бабусі –Перцової Афанасії Купріянівни – прсвячую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013
Під ноги горнеться дорога.
Вбирає всі мої тривоги.
Тоненька змійка у житах,
І я по ній лечу, як птах.
Ледь-ледь торкаюся педалів,
Вдивляюсь в літні, Ясні далі,
Вдихаю пахощі полів,
Вслухаюсь в співи жайворів.
Вона мене оберігає,
До себе вдячність мою знає,
І стереже мій кожний рух…
Давно надійний, вірний друг.
Їй потаємне все звіряю,
На ній слова свої шукаю.
Моїм радіє перемогам
Моя порадниця – дорога.
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013
Волинь моя, лелечий краю,
Чаклунські зарості лісів.
Трава по плечі ген сягає –
Незаймана краса віків.
Зелений мох, топке болото,
Ромашок, дзвоників луги.
Озера, ріки повноводні
І буйноквітні береги.
В озерах синіх і криницях –
Відбиток сосен вікових,
Солодкі пахощі суниці,
Вологий подих від боліт.
Струнких берізок білий гай…
Порозплітали довгі коси.
Волинь моя, мій край-розмай,
Тумани білі, срібні роси.
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
До хлібного кіоску, на горбку
Немолода вже жінка пригорнулась.
Руку мозолясту, шкарубку
До совісті країни простягнула.
Рогалик вдячно з рук взяла,
В очах заголубіло небо:
«Бажаю, донечко, добра,
А більшого в житті не треба».
Перехопило подих від жалю –
Дивлюся на потріскані ці руки,
Не на курортах вік свій провели,
Пил чорнозему в’ївся в них, як мука.
Цим золотим рукам нема ціни,
Молитися на них нам з вами.
Були в землі з весни і до зими,
Що старцювати будуть і не знали.
«Бажаю, донечко, тобі добра», -
І серце стислось від її біди.
Ціна прожитих літ – простягнута рука.
Не приведи, Господь, не приведи.
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Я тихенько приляжу
На прив’ялий покіс
І блаженно вдихну
Запах сіна і меду.
Приголублю очима
Краєвид – темний ліс.
Я на рідній землі,
Що для щастя ще треба.
Я лежу на покосі,
І тиша дзвінка
Огорнула, сп’янила
Моє тіло і душу.
Тут я знову маленьке,
Наївне дівча,
Тихий спокій, красу
Я нічим не порушу.
Той п’янкий аромат
На крутому горбі…
Він з роками все дужче
Кличе додому.
Найчарівніше місце
Моєї землі
Щохвилини, щомиті
У серці моєму.
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Мої літа, як літні дні:
То сонечко, то хлюпне дощик.
І часом ще не віриться мені,
Років назбирано, немов грибів у кошик.
Літа такими різними були:
То райдугою сяяли на небі,
Хмаринкою у далині пливли –
Усі мої – їх пам’ятати треба.
І все ж тепер я жоден із років
По-іншому прожити не хотіла б,
Бо кожен прозвучав на мій мотив,
І в жодному я не жила в півсили.
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Принцип макітри – він показовий
Владою нашою – взятий в основу:
Сьогодні ти знизу - у маслі купаєшся,
Життям своїм ситим пихато втішаєшся.
Господар макітру трясе потихеньку
І вже ти доверху добрався швиденько –
Усе ще у маслі, боками вилискуєш,
Гладкий і нахабний від щастя попискуєш.
Внизу було добре, та й тут підходяще –
Лежиш , грієш боки під сонцем, ледащо,
Коли не з’їдять – є шанс в тебе знову –
Осісти в густу маслянисту основу.
Коли ти в макітрі – в ній тепло і сито,
Не те що за нею – все вітром підбито,
От тільки б господар трусив обережно,
Щоб бути у маслі, в макітрі – безмежно!
9.03.2013р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
Несуть, Тарасе , тобі квіти -
Мужі провладні – брехуни.
О, як від них тебе звільнити,
Хоч звідти ти їх зупини.
Вони ж ненавидять тебе –
Співця великого народу,
І твоє слово, мов багнет,
І твоє прагнення свободи.
І твою мову, твою пісню,
І твій обкрадений народ –
Який живе все гірше й гірше –
Нема ні прав, а ні свобод.
Цей фарс із квітами, вінками –
Він на твоїй святій землі,
Де живуть важко: син і матір,
І люди - все у тій ж петлі.
9.03.2013р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
Мудрость женщине дана,
Чтобы жизнь испить до дна
И по ней пройти красиво
Людям и себе на диво.
Чтобы каждый вслед сказал:
Ну какая!!! Ты видал!!!
Не берут ее ни годы,
Ни житейские невзгоды...
Все цветет, как маков цвет,
Сколько все-таки ей лет?
Сколько? Сколько? Да – да – да.
Нет, неправда! Ерунда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013
В вашем доме терминатор,
Нелюбимая жена,
Злой и хищный аллигатор
С ранней зорьки до темна?
Убегаете из дома –
В гараже не достает.
В одиночестве, укромно
Потихоньку водку пьете.
Что ей надо, злючке этой,
Чего не хватает?
Сколько лет то с ней живет –
Все не понимает.
Пьяно, глупо улыбаясь
Приползает вечерком,
Не стыдясь совсем, не каясь:
- Будешь знать как с мужиком!
Да, не сделал, не уме
Ты чего вновь пристаешь?
Право в выходной имею,
Все равно не ставишь в грош.
И она, смахнувши слезы,
Отошла стирать, варить.
Где мечты ее и грезы,
Разве думала так жить.
Прожила, как терминатор:
Шила, штопала, копала,
Как хороший экскаватор
На ремонты не ставала.
Чтобы много знать – читала
Все боялась заболеть,
Силу всю в себе искала,
Хворь училась одолеть.
Хоть и поздно – поняла,
Что один – ведь тоже воин,
А ленивый, слабый муж,
Не всегда ее достоин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013
Пригорнися поглядом до мене
Підіпри мені плече своє,
Бо літа не молоді, зелені –
Половіє літечко моє..
А плече надійне, незрадливе
Обігріє мене всю теплом,
Серце заспокоїть ще вразливе,
Очі засіяють враз добром.
Кожна з нас - і молода і літня
Мріє притулитись до плеча,
Споконвіку так було у світі:
Дім – дружині, мужеві – меча.
Від біди прикрий , від неудачі,
Захисти в житті, як у бою,
Я віддячу, за усе віддячу –
За надійну руку і любов твою.
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Заціловуй мене, заціловуй, мій милий,
Поки час у нас є і не впала роса,
Поки стан ще гнучкий, личко гоже і біле,
І важка золотава і пишна коса.
Не жалій для мене, соколе мій ясний,
Ніжних слів кохання, і свого тепла –
Я стаю богинею, я стаю прекрасною –
Я ніколи досі такою не була.
Руки твої сильні, руки твої теплі,
І від них я тану, тану , мов свіча,
Вип’ємо з тобою ми кохання келих -
Від щастя зашаріюся - молодим дівчам.
1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Из глаз твоих - поток любви
Ко мне стремится, как к вершине,
Преображая дни мои,
Вокруг растапливая льдины.
И таю я, как тает лед,
От твоего прикосновенья,
А жизнь течет, течет, течет,
Печаль сменяя на везенье.
И что смотреть назад – вперед,
От нас зависит очень мало –
Сегодня вместе мы – везет,
А завтра смотришь – все пропало.
2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013
Юность сверкнула забытой улыбкой
Вмиг озарила мир этот зыбкий,
Серость исчезла, стало светлее,
Мысли мои потекли веселее.
Малость такая – он улыбнулся,
Взглядом на мне, будто споткнулся.
Я, как и прежде, будто не рада,
Не отвожу равнодушного взгляда.
Сердце вот только чуть-чуть зачастило,
И на душе хорошо стало – мило.
Вот только б он ничего не заметил…
Редкий денек – необычен и светел.
2003г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013
Господи, як же непросто
Жити нам у цьому світі,
Ніби вчора обіймав
Молодий і дужий вітер.
Він так легко, залюбки
Піднімав нас на вершини,
Дарував кохання, мрії
І весільний цвіт калини.
І так хороше було,
Схожі дні були на диво,
Вітер лагідно нас пестив
І бешкетував грайливо.
А тепер - колючий вітер,
Плечі снігом холодить,
Як непросто стало жити,
Коли ти немолодий.
2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
Сіяв серпень зорями
В нас над головою,
Ми ж не всі бажання
Встигали загадати.
Небагато років
Нам було з тобою,
А тепер, гай-гай
Вже не злікувати.
Знову щедрий серпень,
Падають знов зорі,
Та не ті бажання
Вже хвилюють нас.
Рідше поглядаємо
Ми з тобою вгору
На велике диво –
Літній зорепад.
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
Зляканою пташкою б’єшся ти у сітях,
В пошуках рятунку раниш свої крила.
Із кутка в куточок, як невільник в кліті,
Виходу шукаєш, рідна моя й мила.
Майже неможливо вирватись не волю,
Боротьбі із сіттю віддаєш всі сили.
Винуватиш в розпачі і життя, і долю,
Білий світ, що став тобі, відтепер, немилим.
Чи ж тобі то вперше розривати сіті?
Ти ж в щасливцях долі майже не ходила…
Згояться всі рани – дочекайся миті
І полинеш в небо ти на дужих крилах.
1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013
Продається любов,
Продається любов,
Я на думці ловлю
Себе знову і знов,
Коли вкотре я бачу
Дівочі принади,
Що колись береглись,
Мов коштовнії клади,
А тепер безсоромно
Усе оголили,
Хоч нараз, а когось,
Та таки ж спокусили,
Потривожена совість –
Пережиток банальний,
Бо коли навіть секс
Вже тепер віртуальний,
То яка там мораль,
Каяття і сумління,
Йде стабільно падіння,
Падіння, падіння.
20.06.2012р. Надія Таршин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013
Моя голубко, чесна в тебе доля,
Взяла життя ти на своє плече,
Цупка билинка на роздольнім полі –
Сльоза невиплакана, мукою пече.
Твоє терпіння мудре і високе.
Воно від неба, матері-землі.
Ти вічність – чорнобрива, кароока –
За все тобі низький уклін.
Схиляюсь низько я перед тобою
І стійкості твоїй я б’ю чолом.
Ти переможеш у цьому двобої.
Добро ж повинно подолати зло.
2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013
Обіцянки роздавати
І дурити мастаки
Не втомилися при владі,
Їм збрехати - залюбки.
Брешуть люто і цинічно,
І народ вже так впрягли,
Ніби в нас вони навічно
Україну відняли.
Що ж робити нашим дітям?
Як в такій країні жити?
Все майбутнє вкрали в них
Ці пройдисвіти й бандити.
Ні житла, а ні роботи,
В голові одні клопоти –
Копійчину де ту взяти,
Щоб сім’ю прогодувати.
Я люблю свою країну,
Як дитину, як родину,
Бо її ж не вибирають,
І за що люблю не знаю.
Та ми добре усі знаємо,
Що вже ледве виживаємо.
Конче треба щось міняти –
Брехунів цих з хати гнати.
2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404863
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2013
Як дитину свою рідну,
Обгорну тебе я ніжністю,
Україну мою єдину –
І заквітчану, і засніжену,
І згорьовану, і знедолену,
І обдурену, як дівчину…
Обгорну тебе любов’ю я,
Бо з недолею ти повінчана.
Як на наймичку безталанну,
Вже дивитись немає змоги.
Зглянься, Боже, благаю, над нею.
Покажи їй світлу дорогу.
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013
Я народилась в пишнім краї
Серед лісів, зелених лук.
Над селом пахощі стояли,
Дзвенів сусідів перегук.
Не пам’ятаю ворожнечі –
Люди добрішими були,
Тоді на свято йшли у церкву
Всі сім’ями – старі й малі.
Кликав на службу дзвін церковний,
І ним пишалось все село,
Бо малинового такого
В сусідніх селах не було.
А після служби до сусідок
На посиденьки мами йшли,
Усі в цей день відпочивали,
Розмови про життя вели.
А ми крутились під ногами –
Життя у нас своє було,
І нами тішилися мами,
І людяним було село.
А коли сутінки спадали,
Тихішав гомін дітвори,
Пісні, мов ластівки, злітали
У теплі літні вечори.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013
Не намилуюся, не надивуюся,
Немає слів таких, щоб передати,
Як я люблю тебе, моя земелечко,
Для мене ти тепер і батько й мати.
З тобою радісно, з тобою клопітно,
До тебе, як до мами, пригортаюся,
На споришах твоїх, мов на перині я,
Долоні сонцю вкотре підставляю.
Ти нагадаєш знов про ту весну мою,
І вкотре вже даси мені пораду,
Зігрієш променем, своїм теплом земним,
І защебечеш ніжно листям саду.
І над чолом моїм повієш вітерцем,
Зануриш в пахощі свої медові,
Заполониш усе квітучим чебрецем –
Скільки високих слів у твоїй мові.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2013
Так гарно думається уночі
І мріється про все на світі –
Ось підросли уже мої сини,
І зупинитись би в цій миті.
Уже і не малі, і не дорослі –
Летять до мене із усім, усім…
І відчуття, що довіряють й досі,
Так додає і сили , і снаги.
Я думаю і думаю про все,
Як живемо, як живуть люди,
І як складеться доля у синів,
І чи у ній для мене місце буде.
1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2013
На рідній землі далеко-далеко
Не гасне віконце до пізньої ночі,
І світло від нього привітне і тепле
За тисячу верст мої милує очі.
Думками я лину під жовте віконце,
Обличчям тихенько до шибки тулюсь –
А там найрідніша – ясне моє сонце.
На неї дивлюся – не надивлюсь.
Ой скільки всього їй не повернула,
І скільки всього ще не додала.
Теплом від віконця на мене війнуло –
Хоч в мріях своїх, а там побула.
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013
На молочній росі залишаю сліди,
Як в дитинстві, краплини п’ю росяні.
Я іду по траві, де ніхто не ходив.
І радію отавам некошеним.
Малюватиму кола на сизій росі,
На ранковій траві малюватиму замки.
І перлинка роси відіб’ється в сльозі,
Що набігла на очі мої на світанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013
У кожній грудочці землі
Я чую лагідне прохання:
-Ти збережи і не нашкодь мені,
Втомилась я від марнування.
Ще ж річка швидкоплинна є
І лаг розлогий колосистий,
Джерельце кришталеве б’є,
І трави, як колись, росисті.
Поглянь на мене в літній день.
Усе так схоже з Божим раєм –
Черешнею, суницею, малиною,
Вам, мої любі, догоджаю.
Увесь цей рай з останніх сил,
Я на собі оберігаю.
І кожну мить, вночі і вдень –
Прозріння вашого чекаю.
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Скільки величі в тобі,
Земле моя мила,
Що попросиш – ти даси,
Яка в тебе сила!
Пробивається крізь сніг
Тендітний підсніжник.
Він – мов подих, теплий твій,
Голос щемко-ніжний.
І прозорий, як сльоза,
Із душі твоєї,
Що втомилась в холодах –
Ласки жде моєї.
Перед ним схилю чоло,
Приголублю оком
Відверну від нього зло -
Зірвать ненароком.
На промерзлій ще землі
Діамантом сяє
І в суєтні дні сумні
До життя вертає.
Хай ця квіточка чарівна
Силою, що має,
Милосердям наші душі
Щедро засіває.
Щоб не нищили бездумно
Ми дерева, квіти –
Чим же будемо втішатись
І чому радіти?
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Соколиних висот
Зичу я тобі, любий мій сину.
Від землі всіх щедрот
Я для тебе благати не кину.
Щоб на ній тобі, синку,
Спокійно і добре жилося,
І щоб все , що омріяв,
Усе неодмінно збулося.
Я бажаю тобі соколиних висот,
Від землі і від синього неба щедрот.
І у сонячні дні,
Щоб вплелась твоя доля щасливо,
Кожний день, як промінчик,
Усе осявав всім на диво.
Щоб творив ти добро
На дорогах життя всяку днину,
І за все це воздасться
Тобі непримінно, мій сину.
Я бажаю тобі соколиних висот,
Від землі і від синього неба щедрот.
2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013
Мружить хитро оченята
Внуча моє миле,
І від того за спиною,
Ніби в мене крила.
І хода стає легкою,
Як іду до внука,
І душа від щастя мліє,
Як беру на руки.
Як його я пригортаю
До свого серденька,
То літа ніби тікають, -
Стаю і я маленька.
І не віриться мені,
Що літа минають.
Ці щасливі оченята
Старість відганяють.
2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013
Він незручні носить черевики,
Натирає ними мозолі,
І дешеві купує обноски,
Хоч це проти його волі.
Він погану їсть ковбасу,
Коли в нього на неї є гроші,
І життя своє так несе,
Ніби яблук гнилих кошик.
Він співає, що ще не вмерли,
Буде далі так, знає, помремо,
Обікрали всіх і обдерли, -
Диво-дивне, як ще живемо.
Він так далі жити не хоче,
Та виходить його то проблема,
Що нема ні роботи, ні грошей, -
Це для всіх вже набридла тема.
2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
В одну-єдину мить
Спіткало чорне лихо,
Враз обірвалась нить,
Навколо стало тихо.
Чорніє сумно отвір
У різьбленім вікні,
І тріпотять фіранки –
Зчорнілі і сумні.
Все вкрилось лободою,
У селах ні душі,
Земля стала бідою –
Не треба вже й межі.
Перекосились хати,
Все ждуть господарів,
А ще старенька мати,
Чекає на синів,
Що кинуть не змогла
Свою єдину хату
І в рідній стороні
Лишилась помирати.
І вірить прийде час,
Засіється все житом,
Що край цей золотий
Лиш ненадовго вбито.
2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
Щоб сила знову розцвіла
Щоб скинуть владу- супостата,
Єднатись треба для добра,
За гріш себе не продавати.
В єднанні тільки міць росте,
Плече, щоб поряд, – друга, брата
І ми зуміємо здолати
Тоді страшну цю владу-ката.
Травень 2004р. Надія Таршин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013