| Сторінки (3/209): | « | 1 2 3 | » |
Тебе програмують -
Вчать ставати гнучким.
Тебе інтегрують: ефективність в усім.
А якщо заблокують? Якщо лишать без змін?
Як же ти без оновлень, без апгрейдів й замін?
Всемогутня система
Не потерпить вагань.
А якщо антивірус вкаже, що ти троян?
А коли сканування на ганьбу(/ ковід/ встид),
Скаже на всю систему, що це ти паразит.
Хто підтримати зможе?
Хто підставить плече?
Де потік гігабайтів безперервний тече?
Відшукай джерело - якщо втратив сигнал.
Тих, хто живить твій дух
Собі знов пригадай!
Не уніфікуйся. Унікальність - це хист.
Формою не турбуйся.
Попіклуйся за зміст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Візерунки морозні, як фіранки на вікнах.
Аромат на всю хату від красуні – ялинки.
Дерев’яні пороги і розчинені фіртки…,
Сусідка- недотрога та гірлянди на гілках.
Новий рік зустрічаймо!
Хай ласкавим нам стане!
Мир добробут і щастя нас удома застануть.
Хай залишаться з нами у родині, у хаті
Здоров’я і кохання, натхнення (злагода) і завзяття!
Мить – і вдарять дванадцять мелодійні видзвони.
Відкорковуй шампанське, привітаймо всіх знову!
Хай кришталь вибухає кольоровим багаттям,
Щоб весь рік зігрівати нас добром і багатством.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
Мої думки, коли не рвуть повітря, мов хвилі котяться від горизонту навмання.
Усіх не встежити, усіх не прослідити в угіллях зір зчорнілосинього багаття..
Тим не відчути теплого повітря, яке осушить вигладить і витре, обійме міцно і підійме вгору
ідею
вчасну вчасно, точно впору,
до краю сповнену бажанням, щоб всі
- від першого і до останнього –
учинки, наміри і намагання в одну сплелися диво - дію,
яка здійснить всі задуми і мрії,
наповнить сповнить і окрилить...
Не спинить!
Її уже ніхто не спить.
Снаги й наснаги вдоста стане,
вітри ущухнуть, сніг розтане.
І поруч всі поради встануть -
Плече підставлять,
час настане.
Дощі рясні й яскраве сонце замиготять в мирних віконцях осель усіх на всій Планеті...
Мої думки!,
куди ви?! ,
де там...
Свобода вибору і плюс Свобода думки ,
а далі: фантазуйте і міркуйте.
Придумуйте!
Ростіть-плекайте! Втілюйте в життя.
І над усе - тримайте віру в Бога,
Бо ж Бог ЛЮБОВ й у Рай - пряма дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Людина здобувала трон.
Думками линула у Небо.
Світ вже нагадував салон
для забезпечення потреби
в комфорті, в славі, у гріхах,
в солодких мареннях і мріях.
Людина загубила страх,
У Бога забирала сили.
Підкорені і простір й час.
Зухвало дивимось у вічність.
А в когось сльози на очах.
Хтось відчуває протиріччя.
Багатство, слава, популярність,
біда й лиха самотня старість
тулись поруч на планеті.
Ми всі знущалися відверто над правдою, над почуттями. Пишались планами й думками.
Ми здивували навіть Бога!
Й він людству випростав дорогу.
Бог дав корону всім, хто хоче, що диханням страшним лоскоче.
Ось короновані особи, лишаючи земні тривоги, на суд ідуть. Їх сотні тисяч.
І небезпека ближче й ближче, на вшпиньки крадеться до хати.
І вже не хочеться багатства, ні популярності, ні слави. Не треба свята, ні забави... Здоров'я, Боже, збережи нам!
Ми спам'яталися! Прости нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2020
Знову ділять спільне
Щоб собі забрати.
Щоб не було в українців
Шансу на багатство.
Потирає руки,
тішиться - радіє..
Вся так звана монобільшість
Розбрат й чвари сіє.
Час знайшли бараги і товар хороший. За политу кров'ю землю правлять грубі гроші.
Землю продавати, коли окупанти літаки в небі збивають і стріляють з танків.
Най би продавали Лугандон із
Кримом, щоб відчув там себе власник тим громадянином.
Тим громадянином - справжнім європейцем, що живе в добрі і мирі, п'є горілку з перцем.
Так, як обіцяли нам у Будапешті
боронити в Україні
мир з суверенітетом.
Солодко співали, щоб позбавить зброї, а коли прийшов загарбник, кинули в неволі.
Від тих обіцянок багатих партнерів сидимо в самих кредитах, та в своїх оселях.
Не дає спокою таке наше щастя. Ворогам Донбас віддали .решту хочуть вкрасти.
Хочете забути, що казав Шевченко? Слухай добре мій народе, слухай своє серце!
Хочете онуків в кріпаки віддати, щоби було кому пану ріллю обробляти?
Не словам солодким вірте - по ділам судіте:
як платити комунальні і розбагатіти?
Як платити комунальні й з голоду не впасти. На гектарів 10тисяч з пенсії відкласти?
Визначали розмір паю із п'ятьма нулями. Нас мабуть вважають справді лише баранами.
Пригадаймо за що гибли на Майдані, люде. Щоби була щира Правда у Вкраїні всюди.
Щоби жили гідно у своїй країні ,
віддавали честь і шану мові й Батьківщині!
Щоб родило жито й просо на Землі батьківській! Щоб жили файно й просто у хатах дідівських.
Щоби мир був в Україні й ми біди не знали. Хто назвав себе слугою - най усе згадає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860253
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2020
ТВОЄ Місце Пам'яті!
Місце Пошани!
Так добре забуте
Таке малознане...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2019
Коли я справжній?
Коли складаю зброю?
Коли я вдома?
Коли один
чи
Коли я з тобою?
Я забуваю про цілий світ навколо.
Про коло тих, з ким я іду по колу.
І коло тих, хто йде мені на зустріч,
По колу йде квапливо й незручно.
І влучно я потраплю
в піднебіння.
Вже йду наосліп за покликом сумління
І в білий день і посеред ночі
Холодним світлом у вуста дівочі
Зухвалий погляд.
Він кличе вабить хоче.
Лоскоче подихом своїм вона
мене
лоскоче
Лоскоче подихом своїм
Вона
мене
лоскоче
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814335
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.11.2018
Дивлюсь в твої очі
Як літаю в небі!
Купаюсь до несхОчу
в прозорих джерелах!
Ти блакитноока й фіалково ніжна
До нестями хочу я тебе бестижий!
Бестижий, бестижий, бестижий такий
А я її бачу! (3 р)
Я бачу її!
Сиджу занімілий поперед тобою.
Хочу зрозуміти, яку саме зброю
Ти застосувала щойно проти мене?
З голови не йде, blya, одна теорема:
Ці граційні рухи...
...цей прекрасний образ...
...очі, груди, руки!
Хочу тут і зараз!
Дихай глибше! Дихай!
Хай міцніє стрижень!
Хай росте великий
Жадаю бестижий!
Бестижий, бестижий, бестижимй такий
А я її бачу! (3 р)
Я бачу її!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808945
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.10.2018
Не вважаю я, що Світ злий або цинічний…
Cаме в цьому в нас із ним дивне протиріччя.
Не вважає, певне, Світ, що страждаю вдосталь.
От і б’є мене життя боляче наосліп.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808142
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2018
Наче стрибки в небеса,
у небеса
Наче дощі і роса,
неначе роса
Щойно звільнилась з полону
від сна
Твоя рішуча дівоча краса.
Олю!
Я зичу щастя й долю,
Олю,
І радості без меж!
Олю!
Хай час пливе поволі,
Олю!
Спішити не маєш.
Хай завжди буде у серці весна!
Дорогу вказує зірка ясна!
Здійсняться мрії й бажання сповна!
Ти неймовірно чарівна й прекрасна!
[i]Не знатимеш смутку, не знатимеш болю -
Віра у себе стане паролем.
У вирі життя, як в широкому морі,
Нехай все залежить від [/i]Божої волі!
Ти зможеш зіграти три тисячі ролей:
Когось порятуш, когось поневолиш.
Триматимеш все і усіх під контролем...
Віра у себе хай стане паролем!
Олю!
Я зичу щастя й долю,
Олю,
І радості без меж!
Олю!
Хай час пливе поволі,
Олю!
Спішити не маєш.
Пісня тут: https://www.facebook.com/100019134456557/videos/253344861979994/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800273
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.07.2018
Я залишився один посеред дороги
Серед сірих довгих стін, сповнений тривоги.
Змучений вогнем страху, зранений нещастям.
Обезсилений стою. Мертвий передчасно.
Траба бігти, треба йти,треба лізти рачки!
Я ж завмер серед шляху ранений зненацька.
Під ногами болота, піски/трясовини...
І ніяк я не збагну за які провини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2018
Рубаю словом, як мечем.
Калічу розум, серце й душу.
Себе вбиваю, нищу вщент.
Чому не знаю. Але мушу.
Я посилаю вдалечінь
Помпезну і пихату пику,
Яка боіться власну тінь,
Коли ціна надто велика.
Коли важливі і діла, і наслідки, і результати.
І "щоб здавалося слова", що зараз важать так багато....
Рубаю словом...
та себе
не втративши, веду в погибель.
Бо зрадник пику поверне
Й не скаже навіть просте " Вибач!'.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794977
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2018
Я призначив тебе королевою.
В тебе були свій трон і палац.
Ніби кішечки тигри із левами
Завмирали при тобі у раз.
В тебе були визнання і сонечко,
Мріі морем наповнили дні...
Та тебе не цікавили зовсім
Перспективи життя чарівні.
Прощавай, bye bye, моя мила!
Прощавай, bye bye, моя люба!
Прощавай, bye bye, моя мила!
Прощавай, bye bye, моя люба!
Ти жадала вогнів опівнічних.
Ти шукала світанків важких.
З короолеви пішла в полунички.
Й не вважаєш
зрадливість за гріх.
Тепер матимеш все, що хотіла:
Розпач друзів і смїх ворогів.
Я молюся щоб ти не зомліла
Від напруги оманливих слів.
Прощавай, bye bye, моя мила!
Прощавай, bye bye, моя люба!
Прощавай, bye bye, моя мила!
Прощавай, bye bye, моя люба!
Хай минають тебе біда й горе!
Хай всміхається щастя тобі!
Як Бог добрий - колись поговоримо
Про провини у нашім житті.
Небо втримається над Землею.
Не впаде, не розчавить мене.
Повернутися у королеви (без мене)
Спробуй,мила, коли схаменешся.
Прощавай, bye bye, моя мила!
Прощавай, bye bye, моя люба!
Прощавай, bye bye, моя мила!
Прощавай, bye bye, моя люба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793507
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 28.05.2018
Я хотів для тебе кари -
Кари неминучоі.
Я волів такоі кари,
Щоб ти довго мучилась.
Я придумав тобі кару
Ласкою й любов'ю,
Щоб ти впилася досхочу
Та й Моєю кров'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791671
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.05.2018
Присмак відчаю й страху
Із Майбутнього
коктейлю
Притупляє відчуття й притискається до стелі
В прагненні дістатись зір
І потрапити у вічність
Втомлює і слух, і зір,
За собою кличе, кличе.
Краплі стигнуть на обличчі.
Мить долає згуби відстань.
Губить долі квіти відчай.
З губ зриваються зловісні знавіснілі і навмисні сльози,
швидко бігти хочеш звідси.
Хто тепер в твоій оселі
Від підлоги і до стелі?
У майбутнього коктейлю
Гіркий присмак невеселий.
Страх і відчай життя нищать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790908
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2018
Я для тебе ніхто.
Ти для мене весь світ!
Знову холодно так, що
не вистачить сліз.
Де знайти новий сенс?
Де знайти новий зміст?
Я для тебе ніхто.
Ти у мене - весь світ!
З неба біла зоря
Стрімко падає вниз...
Я для тебе ніхто.
Ти для мене весь світ.
Люба згуба моя.
Провидіння каприз.
Я для тебе ніхто,
Ти для мене весь світ.
Всім відомим словам
Не розплавити лід:
Я для тебе ніхто -
Ти у мене весь світ.
Доле хвора моя!
Гілля сивого зріз.
Я для тебе ніхто.
Ти для мене весь світ.
Болить душа і сил нема
У темну ніч й при світлі дня.
Одну мету несе весна
Створити світ де ти і я.
Де ти воля моя
Де ти воля моя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785518
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.04.2018
Чи потрібно шукати слова,
щоб нарешті себе зрозуміти.
Тане сніг, струменіє вода, сонце гріє неначе вже літо.
Твоі очі холодні, як лід,
і твій погляд ковзАє порожній.
Не ховатиму більше під спід своі мріі, надіі, тривоги.
Я ще вірю у тебе й тобі.
Маю крихітки сили й терпіння.
І якщо дійсно хочеш - іди.
Я повірю, що ти - сновидіння.
Що ніколи тебе не було
на яву, себе переконаю.
Плід фантазіі, витвір кіно,
Постер, фото з далекого краю.
Без думок, без жадань про майбутнє
Біль, що більше уже не відпустить,
Зупиняє годинника пульс,
Й витре згадки про твою присутність .
Душу вкрадену викинь в вікно.
Вона знайде дорогу у небо.
Та тобі, як завжди, всеодно.
Ти іди, обертатись не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
Сльози душать. Серце плаче.
Я Вас більше не побачу.
Скінчились земні тривоги.
Ви прямуєте до Бога.
Йдете впевнено до Раю.
Вам вже браму відчиняють.
Сніг весну в мороз задмухав.
Вічна пам'ять.
Земля пухом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783419
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.03.2018
https://soundcloud.com/skelaga/ya-duzhe-khochu-shchob-shchasliva-bula-timp3
Вдивляюся в свій телефон.
Перевіряю кожну соцмережу.
Я втратив спокій, майже втратив сон.
Своє життя від тебе узалежнив.
Хай перший сніг засипле жовте листя.
Хай лід затягне струмені води.
Ти зовсім поруч, дуже-дуже близько.
Та не докликатись тебе і не знайти.
В застиглих дзеркала вікон.
Пітьма запанувала без обмежень.
Моєі пристрасті вогонь
Горить вночі без застережень.
Вже білий сніг засипав жовті листя.
Під льодом не лишилося води.
Я ніби заблукав в зимовім лісі.
Мене від холоду врятуєш тільки ти.
Палає в небесах зоря,
Як ти прекрасна й недосяжна.
З народженням нового дня
Я про любов тобі розкажу.
Сніги кружляють над ранковим містом.
Виблискують, танцюючи, льоди.
Я йду до тебе, я вже зовсім близько.
Я дуже хочу щоб щаслива була ти!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778610
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.02.2018
Сніг і дощ.
Дощ і сніг.
День пройшов.
День пробіг.
Я один. Один я.
Де ти, моя Анастасія!
До болю в зап’ястях б’ю по струнах
Настя! Де ти зараз, де?
Відібрала щастя. Горда і прекрасна. Кинула мене…
Пристрастей невчасних полум’я не згасне й ніхто не задме.
Від усіх напастей, я благаю, Насте! Порятуй мене!
Моя Анастасіє!
Моя Анастасіє!
Моя Анастасіє! У полон без зусилля мені так пощастило потрапити твій.
Я безмежно щасливий, моя Анастасіє! Королево краси і Володарко мрій!
Солодка ейфорія ніжно розум сп’янила…
Я тривожний й безсилий…
У полоні стихії…
На орбіті світила
Гасну Тихо/
Спаси нас,
моя Анастасіє,
Дикий Ангеле мій!
Плине ніч.
Ніч пливе.
Нехай мій біль мине.
Сну нема.
Безсоння.
Де ти, моя Анастасія!
[i]До болю в зап’ястях б’ю по струнах
Настя! Де ти зараз, де?[/i]
………………………………….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770480
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.01.2018
Не напише, не прийде і не подзвонить,
Не покличе, не знайде і не дозволить...
Заборонить квіти дарувати.
Заборонить їй пісні співати.
А я співатиму! Тобі співатиму!
А я кохатиму тільки тебе!
Ніч завмерла за вікном на дворі.
Зачекались мене в небі зорі.
Обіцяють сили скільки треба,
Щоб наважитись прийти до тебе!
І я співатиму! Тобі співатиму!
І я кохатиму тільки тебе!
Я пірнаю в твої карі очі.
Залишитись в них назавжди хочу.
Знаю: щастя більшого не треба,
Тільки б залишатись біля тебе!
І я співатиму! Тобі співатиму!
І я кохатиму тільки тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769877
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 06.01.2018
https://soundcloud.com/skelaga/zayvimi-slova-budut-yak-zavzhdi
Зайвими слова
Будуть, як завжди
Тобі пробачу я.
Та не згадаєш ти.
Знайдені колись
Сильні почуття
Ми не вберегли
Разом, ти і я.
Сльози на очах
Солоні на смак.
Болю у ночах
Гірше тільки страх,
Що дорога є,
Вона кличе нас
Віднайти себе
Й повернути час.
Де були разом
В небі, як птахи,
Перед Господом
Тільки я і ти.
Зайвими слова
були ,як завжди
Тебе я обіймав.
Цілувала ти.
Де цей вірний шлях?
Як його знайти?
Мій єдиний шанс
Все не втратити?
Як молитися щоб
з"явилась ти?
Повернулася
в безодню з висоти.
Я б із цим не зміг примиритися!
Доля не твоя розбиватися!
Ти крокуй до мрій, високо літай
І на біль чужий більше не зважай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761047
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.11.2017
За що ненавидиш мене і змушуєш вслухатись в тишу.
Любов до тебе не мине, навіть коли не буду ближче, ніж дощ за вікнами оселі.
Всі свої думи не веселі сховати хочу назавжди глибоко в зраненому серці,
яке тобі хотів простерти в руці,
долонею до верху. Ти ж все сприймаєш надто зверхньо.
За що ненавидиш мене й втискаєш в заскарублу нішу?
Ніхто ні дня не поверне, ніхто мене уже не втішить.
А ти ненавидиш за що?
Я сподіваюся дізнатись.
Чому ненавидиш мене?
Скажи і вже сьогодні втратиш тоненьку нитку спілкування.
Втомили сильно сподівання, пояснення і споглядання: скажи чому і йди здорова!
Тебе чекає гарне й нове,
Але не йди, не розповівши,
Прошу в останнє в цьому вірші.
За що ненавидиш? Чому? Тобі завдав якого горя?
Скажи мені, бо не знесу мовчання твого й свого болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017
Гори навколо. Гори величні.
Камінь чорніє...Тінь на обличчах...
Небо високе чисте блакитне.
Сльози ув очі. Я б зараз крикнув.
Я б тебе кликав...
Хай чують люди.
Хай чує Небо.
А я забуду, що мені треба.
Волю відчую, на повні груди
Cвіжим повітрям дихати буду.
Хочу кричати, а душать сльози. Чом не поможеш Великий Боже скинути пута,
про все забути, щоби нестримні мрії здобути...
Гори навколо! Гори красиві.
Люди, як птахи. Люди щасливі;
Нам усміхаються! Здрастуйте кажуть.
А ми з Левандівки .Ми на Кавказі.
Так ніби сам Сергій Параджанов зі Львова покликав нас до Діліжяну.
У Єреван запросив завітати, щоб цінували ми наші Карпати.
Щоб ми відчули, як можна любити свою Україну всім серцем людини з країни,
де гори
й вода кришталева,
де тішаться сонцю барвисті дерева...
А люди, як птахи, привітні і щирі ...
любов'ю зігріли і полетіли
до Сонця напевне,
бо їм дуже близько.
Спліталися хмари дорогами - низками.
Стелилися низько, пірнали під крила ...
Весела ватага додому летіла.
Вертали до Львова, на Левандівку та везли прадавню вірменську говірку.
ЦЕтесюцюн! Ми побачимось знову!
Дай Боже наснаги нам всім і здоров'я!
Ми вдячні безмежно.
Нам є чого вчитись!
Нам конче потрібно не раз ще зустрітись
на Левандівці, у Діліжані!, у Львові, у Києві, у Єревані!
Спасибі Вам, друзі!
АРАме!!!
Мій брате!
До тебе окремо я хочу сказати:
Спасибі за серце!
Спасибі за душу!
За щирість, тепло! За твою небайдужість.
Дай Боже Тобі довгих років життя!
Хай радість приносить тобі майбуття!
Здоров'я дружині, дітям, родині! Миру і щастя у Вашій країні!
Добра й процвітання, багатства в усьому!
Пишаюся тим,що з тобою знайомий!
Ми вдома всі разом.
Сумні і щасливі!
МолІмося Богу за друзів щосили!
Хай нам посприяє зустрітися щЕ раз. Й при зустрічі гучно сказати БарЕв дзис!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757825
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 30.10.2017
Звідкіля в моїм серці підіймаються хвилі,
Що несуть мою душу назустріч тобі?
І навіщо уява дарує надіі,
Відбираючи в мене і ночі, і дні.
Смійся, голосно смійся!
Нехай падають зорі...
Загадати не бійся:
"Щоб і в радості й в горі
Наливали по вінця,
Розчинялися в морі.
Щоби мріі здійснились
Зізнаюся в любові.
Я лечу, як в вогонь в твоі очі красиві
Та завжди опиняюсь на глибокому дні.
Тебе ваблять казки і місця галасливі.
Я ж очікую мить щоб ми були самі.
Смійся, голосно смійся!
Нехай падають зорі...
Загадати не бійся:
"Щоб і в радості й в горі
Наливали по вінця,
Розчинялися в морі.
Щоби мріі здійснились
Зізнаюся в любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751564
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.09.2017
Зазирни в мої очі.
Відшукай у них правду.
Я втомився. Я хочу
Знову бачити барви.
Я волію радіти
Дню, годині і миті
Світ сприйняти, як діти,
Намагаюсь зуміти.
Не мовчи, тебе прошу!
Давай відповідь зразу
Може згодишся? Може
Приховаєш образу?
Говори мені правду!
Говори мені зараз!
Ти - сполохана Мавко!
Роблю все, що накажеш.
Вже течуть струмки й ріки,
Сивиніють у горах.
Напуваючи мрії
Живою водою!
Набирається сили
За день змучене Сонце
Зорі темрява вмиє.
Світло зломиться тонко.
Застрекочуть цикади
Дробом вдаряться в Небо
Я так хочу дізнатись,
Що чекати від тебе.
Що від себе чекати,
Як відчую твій подих.
Як невидимим стати
Під твоєю рукою.
Обійми мене міцно!
Обійми мене зараз.
Залишайся навіки
Екзальтована радість.
Говори мені правду!
Говори мені зараз!
Ти - сполохана Мавко!
Зроблю все, що накажеш.
Не мовчи, тебе прошу!
Давай відповідь зразу
Може згодишся? Може
Приховаєш образу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017
Дякую, Боже, Тобі, Всемогутній
За радість велику,
За краплі смутку.
За сльози гіркі,
За біль і прозріння,
За звивисту стежку
До мого спасіння.
За друга плече,
За коханої руки.
За тих, хто мечем в мої двері постукав.
За мудрі слова
Людей
І терпіння.
За листя багряне,
За добре насіння.
За легку ходу
І за тяжку ношу.
За те, що я маю усе,
Що попрошу.
За Небо блакитне!
За Сонце гаряче!
За мамині мріі,
За батькову вдачу.
Дякую, Боже, Тобі, Всемогутній
За все, що минуло
І за майбутнє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2017
Нас більше немає...
Якось дивно вийшло.
Кого не придбали - потрапили в списки.
В пилу на полицях...
Ряди і колони...
Потріскані дзвони.
Забуті ікони.
Нас більше немає..
Зловтішна насмішка
Кого не продали - завмерли й принишкли.
Вдавились сльозами. Забули про клятви.
Живі й нерухомі, неначе прокляті.
Нас більше немає.
Дописана книжка.
Кого не поклич, мов прикуті до ліжка.
Завиті в сніги, у пісків простирадла.
Нас більше не має - така ціна зради.
Нас більше немає.
Ми тіні Свободи.
Драбина у небо. Смарагдові сходи
у пекло, в вогонь.
А далеко- далеко
у хмарах застиг
чорно-білий лелека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2017
Нету друга надежней Серёжи!
Надежней Серёжи нету кента!
Не до шуток, правда!
Серёга всех надёжней.
Это однозначно! Это навсегда!
Что бы не случилось - он прийдет на помощь,
Где б ты не оказался, а рядом он всегда.
Нету друга надежней Серёжи!
Надежней Серёжи нету кента!
В паутине инета и в дорожной пробке,
На шумной вечеринке, озерах и в лесах,
На футбольном матче, в застолье, в драке, в спорте
Всегда Серега помнит о своих друзьях!
Нету друга надежней Серёжи!
Надежней Серёжи нету кента!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735032
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.05.2017
Небесноі Сотні пошана і пам'ять:
Алея у парку і маленький камінь,
Дубів два десятки й здається усе...
А навіть повітря немовби несе
Велику напругу лютневого дня,
коли у столиці точилась війна
Беззбройних, натхненних, найкращих з усіх супроти ментівських вгодованих псів.
Три роки минуло.
Що було - загуло.
Очікують правди скалічені люди.
Героі землею обійняті щільно.
Намарно потрачені ними зусилля.
Надарма змарновані цінні життя. .
Краіна у вирі злодійств без кінця.
Не зрадили нас прокурор з президентом,
а лиш скористалися слушним моментом.
Змінивши на троні злодія сьогодні
краіною править такий самий злодій.
А ми все чекаємо кари і суду,
щороку в День пам'яті чуєм Іуду.
Солодкою казкою ситі йдемо.
Сліпі?
Чи дурні?!
Чи на оці більмо нам так заважає повірити правді.
Верхівка весь час залагоджує справи бездушних жорстоких цинічних катів,
затоптує стежку кривавих слідів,
яка б привела неминуче до них-
облудних правителів ницих і злих.
Небесноі Сотні пошана і пам'ять :
дерева у парку, на серці камінь.
Кишеня порожня. Бур'ян придорожній.
І президент нінащо не спроможний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725407
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2017
Прозорі дерева в промінні світанку
тонкі візерунки на небі плетуть.
Бурульки виблискують зрану на ганку,
сороки тривожні розмови ведуть.
Снігів-манускриптів безмежні сувоі
описують хроніки наших слідів.
Маленькі стежки і широкі дороги
вкривають мережива дивних шрифтів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716402
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.02.2017
Безсоння, стривожене диханням,
Шукає шляхів із безвиході.
Слова підбираючи плутано,
Від страху нічного закутатись,
В тепло загорнутись удосвіта
Душа розтривожена проситься.
Напруга, дощем успадкована,
Краплинами б'ється знервовано.
Ритмічними сильними хвилями
Вітрами на шибку посіяна
Вода цокотить застереження
Випростує м'язи залежані.
Годинника стрілки здивовано
Секунди у темінь впресовують.
Відлунням пульсуючи в просторі
Світанок не хоче у дім зайти.
Стрічає Мовчанням усміхненим
Безсоння стривожене диханням
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2016
Мій пульс сказився!
Б'є мені у скроні.
Збиває серця рівний чіткий ритм.
Стискає тіло в болю у полоні.
На стогін зводить войовничий крик.
До крові б кулаки об ворога обдерти,щоб заспокоїти шалений рок- н - ролл.
Та стерпіти велить мій розум серцю. Й готовим бути до атаки знов.
Іду вперед.
Кричить моє мовчання.
Зоря ранкова,
Ночі пелена
по колу водять у диму й тумані,
де обіцянок слову гріш ціна.
Шипить метал, розпечений сердито. Та він не вжалить в зваженім стрибку.
Смертельно ранять жала ядовиті зубатих гадів, зріднених в клубку.
Точки опори: Віра і Надія!
Мірила намірів - завершені діла.
Попутній вітер сповнює вітрила самотнього й міцного корабля.
Сам капітан, і сам ціла команда.
Один за всіх у штилі і в шторма.
Живий!
Я не Летючий нідерландець. І не скорюсь стихіям задарма.
Хай кров пульсує! Життєдайна сила.
Хай серце подарує Рух життя!
Під кіль-сім футів й лагідної хвилі.
Щасливо досягти до берега!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682584
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2016
Плине час. За днину днина. Плине час немов вода.
Немов пісня тужна лине про загибель козака.
Плинуть хмари в небі синім,
як віки несуться вдаль.
Безупинно в далеч плинуть. Полишаючи печаль.
Плинуть весни вбрані в квіти, застеляючи світи.
Швидко сплине сонцем літо. Вкриють пустощі сніги.
Не згадає, не прокаже вголос імені свого
Занімилий недосяжний молодий Небесний полк.
Гіркота полином чорним затерпатиме згори,
Брами Раю не відкриють, щоб вони назад прийшли.
Щоб вернулись і спитали: Нумо, браття, покажіть те, за що ми погибали,
як здійснилось, розкажіть?
Гідність обрану і волю, нашим сплачену життям:
Українські мрії й долі та оспіване буття.
У степах орда чужинців, Крим в полоні у Москви.
Україною мандрують біженці, мов кріпаки.
Уповаємо на Бога,на Небесну сильну рать,
на природу й волонтерів, що не вміють відступать.
То війна жнива криваві від Майдану зачала.
"То війна"-кричить верхівка. То війна лиха й страшна.
Нам війна - їм рідна мати: дипломатія така-заморожені зарплати при тарифів тягарах.
Не війна АТО для світу,
Не війна оте АТО.
Грає гетьмана правитель наче він актор кіно.
Схаменімось, українці!
Не пробачить навіть Бог
шкоду завдану країні і розпачливих думок.
Наче кача по Тисині, плине час обабіч нас.
Сяє зірка України. не втрачаймо долі шанс.
Від Азову і Донбасу,
від Айдару і Дніпра
ожила козацька слава,
зорею засяяла.
Наша Воля в кожнім серці, на Землі і в Небесах.
Творить пісню слово й голос.
Мрії збудуться в ділах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678655
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2016
Далека дорога
пісок і каміння, вибоїни, щебінь - як доля крани,
як доля народу,
як доля держави - занедбана стежка у напрямку Слави.
Крокують болотом завзяті нащадки
дідів, що мостили дорогу асфальтом.
Данину збирає дорога розбита скалічених доль, мрій та намірів вбитих.
Розтягнуті в часі,
прямують колони злиденних,
рабів у німому поклоні.
Крізь них гордо сяють ясними вогнями
авта іменовані позашляховиками.
Володарям авт не відомі тривоги - проблеми людей чи проблеми дороги.
Рабами оплачений райдужний блеф-
такий необхідний кредит МВФ.
Мастила,пальне,
гаражі і стоянки,
обслуга/прислуга,
коханці/коханки,
навчання дітей,
перспективи, майбутнє
-позичене вже забезпечує будні
народним обранцям
вночі, вдень , уранці-
чиновникам, суддям та іншим засранцям.
Сумлінним творцям по - новОму життя,
якому не має краю й кінця:
покращенням і перманентним реформам
із чергами гнаних,злиденних, голодних,
з війною кривавою злою лихою,
з пронизливим небом над головою,
з сирою землею чужою - чужою.
Политою потом і кров'ю густою.
Хлібом й водою оплачена праця
самотньою старістю може озватись в країні,
де нехтують обраним шляхом
і швидко лікуються від переляку
обурених виступів свого народу,
де злодія змінює ще більший злодій,
де Кліо вигулькує в гримі на сцені,прислужуючи чарівній Мельпомені.
Дорога одна в усієї країни - стаєм до роботи погожої днини:
не біймось зарази,
забудьмо образи,
не уникатимемо зобов'язань.
Політикам в руки вручаєм лопати і будуть досягнення і результати -
зникатимуть ями, вибоїни й гонор великих і часто нікчемних патронів.
Зникатиме бруд із під ніг та з життя,
помітною стане країни краса,
відчуємо брата плече,
руку друга,
світле майбутнє і щастя здобудем людині, дитині, сім'ї і родині, громаді великій -
старим і малим.
Бо хто, як не ми, друзі?
хто,як не ми?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677736
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2016
І є глибини у Душі.
Й на Душу глибина чигає.
Діставшись до глибин Душі ми летимо.
Віддавши ж Душу глибині в потемках мучимось й страждаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671744
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2016
Посеред крику шуму зойків пишу тобі одній вірша.
І не знаходжу в цьому зовсім причин дістати від коша.
Одна в теплі, в своїй оселі. Така далека і...близька.
В дощу акордах невеселих здригається моя душа.
Мелодія сягає неба.
Там хмари тиснуть на лади -
Анплагт весни звучить для тебе.
Солює грім,
Вітрів хори
Несуть моє тобі вітання, я тішуся, що ти не тут,
Де грози й вітер в неспокої музичні бесіди ведуть.
І барабанять гучно краплі.
Відбризкують в обійми стін.
Концерт весняний справді вдався
Й вкладає ніч лаштунків тінь.
І добре,що ти зараз вдома. Довкола тебе світла смак.
Я йду додому,
Йду до тебе
Промоклий змерзлий одинак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2016
Байстрючата...
Байстрючата посеред дороги.
Як горобчики в пилюці...
Без нужди й тривоги
Граються під сонцем ясним піском-камінцями.
Не закличуть їх додому добрі тато й мама.
Нема вдома давно батька і, хто ж його знає,
по яких світах широких мандрує- блукає.
Шукав долі, шукав хліба, від горя зігнувшись.
Оковитою зцілився про дітей забувши.
Мати вмилась самотою й гіркими сльозами.
Врешті-решт знайшла утіху багатьма руками.
Не зарадять тій малечі старі баба з дідом.
Душі попіл обліпляє наче білим снігом.
Якби знали молодими, що на них чекає,
Світ за очі з України були б потікали.
Не відомо то нікому, що Небо ворожить:
Кого людоньки зневажать, а кого обожнять.
Кому слава та пошана, сало, мед, горілка.
А кому по тім бенкеті у бюджеті дірка.
От щоберезня згадаєм "Думами" Тараса...
Щоб залили слізьми сцени люди рясно-рясно.
Хай ідуть сумні й щасливі по своїх домівках.
Переступлять зі злобО́ю чуженьких сиріток.
Життя, скажете, таке вже - нічим не зарадиш:
Б'є без жалю в серце, в душу - тут і себе зрадиш.
Та ростуть між нас мужніють, як червоні маки,
Справжні, сильні, новочесні горді гайдамаки.
Прийде час, пора настане в них жалю не буде:
Відшкодують за дитинство згублене усюди.
Раз на сто літ Україну заливають кров'ю
Ті,хто марять із дитинства теплом і любов'ю.
Не дивіться по під ноги! Не відводьте очі!
Опинитись на узбіччі ніхто з нас не хоче!
Тож не даймо сиротинкам бур'яном зростати.
Усім миром, цілим світом зможем врятувати
Не одне гаряче серце й чисту Божу Душу!
Сповнимо свій край любов'ю й миром непорушним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669766
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2016
В друга не знайшлося часу.
В мене не знайшло теж.
Простір не давав здолати точних та конкретних меж.
В уніформі чи у рясі, в маринарці й без одеж не сховатися нізащо,
Бо від себе не втечеш.
Не залишилося часу. Друзів не лишилось теж.
Справи, клопоти турботи кличуть бігти до мети.
Все поглинула робота зранку і до темноти.
Дуже хочеться здійснити відчайдушну мрію - план:
ніби полетіти в космос, переплисти океан.
Подолати перешкоди, оминути, обійти.
Щоб не втратити нагоди вивчити нові світи.
Зацікавити їх місцем, де вродився і живу.
Захопити новим змістом всю спільноту чималу.
Викласти те розуміння-кожен сам у собі пан.
І не роблять паном гроші, статки, чоботи, жупан.
Й щастя раптом не настане,
з неба манна не впаде,
і нічого (так нічого) без зусилля не прийде.
Ми потрохи, але разом, правимо свої шляхи.
Є успішні. Є невдахи. Є такі, як я і ти.
Поштовх. Поступ - наче вибух. Ми не спинемо ходи.
Тож берімось й обернімо всесвіт навколо осі.
Тих, що звуться "Головою" кинемо собі до ніг.
Ми за все сплатили кров'ю. Кожен з нас вже переміг.
Віднайду хвилину часу.
Скажу другові: привіт!
Залишаюсь завжди Вашим,
Винен, що зайти не зміг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2016
Я мудро вбраний,як львів'янин
в, зрання обіцяну, грозу.
Під парасолю заховаю і власну радість, і нудьгу.
Крізь краплі задивлюся вдалеч,
Повз древні мури сірих стін.
Згадаю Володимир й Галич і сповнюсь гордістю за Львів.
Дощ трохи вщухне, не надовго,
Щоб краплі збіглися в струмки.
Мажорні весняні акорди відтворять листя й пелюстки.
Немов прекрасна ніжна квітка застигне юнка під дощем.
Шумить, гуляє в місті травень
Весна роздарувалась вщент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664791
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.05.2016
Мовчав набат.
Тривоги зойків не було чути на весні.
Квіла земля, світило сонце і щебетали солов\'ї.
Одна четверта суходолу парадом жИла кілька днів:
Такий важливий Першотравень для слуг народу,
для вождів.
Опроменяли сонцесяйні мільйони старших і малих.
В ряди струнчили і колони усіх підряд. НаспІх. На гріх.
Усіх, крім тих,
кого
Поволі
Вбивав надмірою рентген.
З Чорнобилю... у муках й болю впадала Прип\'ять в Борисфен.
Несе вода десятки років про злочин пам\'ять мовчазну:
Невидимий убивчий промінь вельмож примножує вину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662312
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2016
Килим літніх квітів.
Вітер в чистім Полі.
Небеса блакитні -
Голоси Любові
Серцю промовляють -
Ти одна єдина
У цілому світі,
рідна Україна!
Всесвітом безмежним шириться лунає
пісня солов'їна і до зір зринає.
Виплекана в Мову споконвічна врода:
людяність,братерство і свята свобода.
НарІд наш мужніє і щосил долає
Долі заборони,
світу злі насмішки,
кайдани кордонів,
сльози безовтішні.
Й не зломать вовіки воріженькам лютим
Слави гордий відблиск і Віри в майбутнє.
Барви синьо-жовті майорять велично
Всіх синів і доньок під знамена кличуть.
За нащадків щастя!За долю, За мрію!
Порятуєм Неньку, здужаєм Росію!
Не дамося, браття, кріпаками стати!
У своїй сторонці маєм панувати
САмі, без варягів, нехай європейців.
Хай в цілому світі луною озветься
Українська пісня, Українська мова,
Держава потужна, нова і здорова.
Вільна серед вільних,
Серед рівних рівна.
Єдина країна сильна й неподільна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659610
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.04.2016
Страх пилу численних широких доріг розбурхує темну тривогу.
Магічні рідини хтось винайти зміг, щоб вийти в світи за порогом.
Чарівні мензурки, шклянкИ і пляшкИ завжди пропонують узбіччя.
ВідЬОмське пальне,що примушує йти, і прямо дивитись в обличчя.
На кількість і якість обмежень нема на колір, на смак, і на міцність.
Для всякого є особиста ціна, свій спосіб покинути дійсність.
Невпинна гонитва за кращим життям штовхає на нові рекорди:
хто пан нам розкажуть...,
А ті,хто пропав пожертвою стануть погорди.
Мільярди незнаних понищених доль - один легіон невідомих -
Тотальний граничний лінійний контроль за знищенням немічних й кволих.
Впроваджений сталий веселий обряд:за успіх налийте по вінця.
Енергії свіжий високий розряд - привіт, потенційний убивця!
Пощади запросять родини гравців, рятунку від їх ейфорії.
Та вже не спинити смертельний політ в фантазії, образи, мрії.
Примарна безпека схмілілих ночей вдрузки розлітається ранком.
Свідомість, шматована світла ножем,поділиться болем з світанком.
Вогонь… холод, втома…напруга; встид, страх… щоб знову воскресла людина
в холодних глухих придорожніх ярах, у позажиттєвих глибинах.
Лише одиниці, отримавши шанс, відчують тепло від проміння.
Й спокуту плекатимуть в своїх серцях заради Людини спасіння.
На рівних дорогах, де натовп людей, страшніше усього самотність.
Оманлива щирість чекає гостей у придорожній безодні.
Не втратити цілі, не збитись з шляху найбільша мета і завдання.
Шукай в небі Сонце й ранкову Зорю, коли не вщухають вагання.
Відступлять тривоги, сконають страхи, забудуться прикрі помилки.
В майбутнє дорогу поможе знайти й тоненька мала соломинка.
Підказок є безліч! Їх годі знайти на вістрях голок, на дні пляшки.
Дивися у небо! Тримайся землі! Людиною бути так важко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655659
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2016
Писав віршІ та людям дивувався,
Любив…
Страждав…
Не піддавався!
Не потурав.
Не міг себе здолати.
Бо завжди знав:
Змовчить – не буде спати…
І жить не буде в РАю на землі,
Як не розкаже всьому Світу Хто вони є, отії злидарі.
Оті,
що день і ніч не ймуть спокою
На своїй Богом проклятій землі,
Заморені «високою» рукою.
Рукою «вищою» Небес.
Ростять пшеницю, жито і овес
І в холоди, І в дощ,
І в спеку…
На Небі ж бо чекає їхня Правда,
ОбІцяна, сподівана віддавна.
Не на бАли, не в золоті палати
АнГЕли славні
їхні душі віддали
До пекла!
Та що слова одного?/хай він буде геній?!
Мовчить Народ.
Оборонятись не навчЕні…
Таж жито жати треба і платить оброк.
А решта… – то пусте.
В струмок
вже не зібрати краплі.
Міцний замок! Народ увесь ослаблий.
Але Меча гостріше
Слово Кобзаря!
Нема для ворога пощади.
Зійде й для нас нова Зоря
І запанує в Україні
Слово Правди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650296
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2016
“lysym Together”
Літня ніч висить над містом. Порожньо…
Ліхтарі блищать…Ти вдома вже давно.
Ти подарувала вечір моїх мрій!
Я тепер найщасливіший на Землі.
А ти давай, давай, давай!Давай, давай!
Постривай! Не поспішай, Нічний трамвай!
Та погасло світло за твоїм вікном.
Ніби фільм скінчився, кінчилось кіно.
Серед вулиці стою цілком один.
Якби був трамвай, то я б під’їхав ним.
А ти давай, давай, давай!Давай, давай!
Приїжджай сюди мерщій, Нічний Трамвай!
Ми здибалися з тобою ще не раз.
Все чарівно, все чудово було в нас.
Пригадай собі сьогодні, пригадай,
Як возив на шпацер нас нічний трамвай.
А ти давай, давай, давай!Давай, давай!
Уяви собі на мить нічний трамвай.
Літня ніч над Львовом…Міста інший край.
Купа років, як зняли нічний трамвай.
А я добре пам’ятаю, пацани,
Як на Левандівку мандрували ми.
І ти давай, давай, давай!Пригадай!
Як возив нас на вокзал Нічний трамвай.
А ти давай, давай, давай, Олег,давай!
Розкажи нащадкам про нічний трамвай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650110
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.03.2016
Біль минув.
Пірнув в минуле.
Снігу зсув.
Лавина згубна.
Вкрала простір.
Полонила.
Влучний постріл.
Льоду брила.
Кров холоне.
Тихий стогін.
Цей полон
Одвічне 'потім".
Не в цю мить.
Не вже. Не зараз.
Затремтить
Вогонь незламний.
Вади ваблять.
Часу мало.
Крок наосліп.
Все пропало.
Озивається минуле.
Не відбулося.
Не збулось.
Не здійснилось.
Не вдалося...
Не закличуть.
Не попросять.
Не простять.
Не подарують.
Біль минув.
Пірнув в минуле.
Все забулось.
Все минуло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2016
Минуле піснею говорить з вічністю.
Її мелодія в душі луна.
Пророча тАЇна лякає звичністю.
Аж доки скроні запорошить сивина.
І ось у посмішці сховавши істину,
Слова, що все мине і без жалю,
Промовить пристрасно людина з вірою.
Й махне на обрії у слід життю.
Чи серця вистачить здолати відстань цю?
! Чи стане розуму впізнати путь?!
Пройти співаючи дуетом з вічністю,
Знайти й очистити призначень суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635927
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2016
Я би платив тобі вчинками.
Я би платив тобі службою.
Я би платив тобі вірністю.
Я би платив тобі дружбою.
Я б за твоєю порадою йшов крізь мінливі часи.
Я б за твоєю розрадою землю слізьми оросив.
Я би просив \"Забери мене! Буду з тобою завжди!
Я б голосив: Упаси мене від маловір\'я біди!\"
Я б так хотів чути відповідь:
Слова твого добрий знак.
Я би хотів знати: відстані нам не завадять ніяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2016
Осінь блефує.
Осінь вводить в оману.
Примара ТеплА
Сповиває туманом.
Блукають з
Вітрами - сновидами
листя.
Нанизує Сонце
Крони на вістря.
Промінням проштрикує
Наскрізь дерева.
В багрянім плащі
Золота королева
Повільно крокує
Своїм володінням,
З щедрим дарунком
Прикрас з павутиння.
Ключі Небесам
відправляє з птахами.
Розкішна й завжди
Заклопотана дама.
Осінь блефує.
Осінь вводить в оману
дбайливим мовчанням
й сумними піснями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2015
Світло Душі
Твоїх очей
Так важко забути,
Так важко збагнути.
Як тиху печаль
Самотніх ночей
Не пояснити,
Якщо не відчути.
Лети у Небеса!
Відчуй силу Повітря.
Ти більше не сама.
Закохана у вітер.
Палають дні в
Багаттях ідей.
Їх не загасити,
Якщо не здійснити.
Кожне життя,
Всі долі людей
Це сяйво казкове
Здатне змінити.
Летиш у Небесах.
Даруєш людям Світло.
Нестримна і легка.
Закохана у вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618386
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.11.2015
Розірване небо,
Таке синє-сине,
На білії клапті
великих хмарин,
де Паростки Сонця замріяно линуть
Промінням дотепним з небесних шпарин.
Тріпочуть з травою від подиху вітру.
Відшукують тіні в усіх закутках.
Лоскочуть заскочених лагідним світлом.
Милуються в кронах дерев - дзеркалах.
Тріскоче луною за обрієм вирій.
Стежини повторюють блюзовий ритм.
Прощання застигли в пташиному клині.
А спогад дитячий закутався в дим.
Осіннім теплом забавляє погода
Та ніжно колише принишклі поля.
Ще трошки й надійде зимове у моду.
Снігів дефіляду зустріне земля.
А поки літає барвистий метелик.
Здіймається листя в останній танок.
Завершує осені дивні ідеї
Маленький гнучкий золотавий струмок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2015
Пульсує Думка.
Рветься на простори.
Немов цунамі сили набира.
Ще затинається,
Ще підбирає слово.
Та знає точно:
Перешкод уже нема.
Не стануть на заваді Пута часу,
Тягар мовчання,
Відстаней пітьма,
Турбот вершини, Глибина образи ,
Задуха пам'яті
й обійми каяття.
Поглине владно впевнено беззаперечно яскрава думка
Розум й Почуття.
Потягне слідом за собою в безкінечність,
Окриливши Обов'язком життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2015
Шумить за вікнами Життя.
Товче нестерпно крапля в шибку.
"Вода не знає вороття", -
Навчали Мудрі споконвіку.
Згуртовані в стрімкий потік,
Злітаються дощі - прибульці.
А з-під примружених повік
Керує Небо рухом вулиць.
Безжальна крапля влучно б'є
В червоно-жовте спрагле листя,
Й на полотно доріг кладе
Малюнків вогняне намисто.
Намучено всміхнеться Ніч
Поодиноким перехожим.
Візьме в обійми протиріч
Краси земної і негоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609548
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 27.09.2015
Коли мені забракне сил...
Коли закінчиться повітря,
А у волоссі сивий пил закрутить зимний подих вітру,
Криваві борозни струна залишить по собі на пальцях...
Незміряно гірка ціна
Людської підлості і фальші
Копитом вдарить,
рогом впре,
втоптати схоче,
загарцює.
Розраду пісня принесе.Одвічна магія спрацює .
І друзі (хто не підведе, не побоїться, не зневажить)
прийдуть підтримати мене.
Ми все здолаємо,
Як завжди.
А може статись, новий час
Достойно інших обласкає.
Ми відсвяткуєм в інший раз.
Таке життя. Таке буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2015
Ставиш крапку?…Так от просто?!
Розум чистий – голий, босий
В небуття жалю не просить.
По жнивах стерня з колосся
Ріже – ранить. Ніч і Ранок.
Натще біль – дим на сніданок.
Всі знання схилились в пояс -
Відчуття подали голос,
Скривдили, залізли в Душу.
Крик завмер і сльози душать.
Навігація у часі.
Забарилися напасті.
Не здійснилися. Не збулись.
Все забуте озирнулось.
Зіп’ялось, припхалось в гості.
Муку притягнуло стосом.
Так от просто…
Нема злості.
Ставиш крапку?
Здрастуй, Осінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015
В низу,
В землі,
заточена в склепіння,
Реве ріка
та з силою каміння
Вже понад вік не може дати ради.
І, збожеволівши від смутку і образи,
дітей краде
і тягне в жах і морок.
Бо людям мстить,
Як лютий смертний ворог,
Що пили воду й набирались сили.
Окріпли
Та перетворили
Ріку в канаву, затхлу наче труп.
В полон бетону і чавунних труб закрили,
Заховали від очей.
Без ліку днів і місячних ночей.
Й Ріці у жертву
пререкли своїх дітей.
[color=\"#00bfff\"][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605558
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.09.2015
Хто ставить метою бути героєм
не злазить з білбордів. Не рветься до бою.
Не прагне боротись за щастя і мир.
А мусить потрапити в кожен ефір.
І солодко лити у вуха спільноті, як зранку до ночі він тоне в роботі.
Як вправно вирішує наші завдання, забувши про сон,про сім\'ю, про кохання.
І гнівно трясе кулаком у повітрі.
Вручає газетку плакатик візитку.
Диктує адреси і телефони,
Повчає упевненим менторським тоном,
Як нам необхідно за правило взяти дозволити й далі себе грабувати,
Терпіння набратися й, з вірою в нього, забути про смуток про біль і тривоги.
Він вирішить все! усіх порятує!
Не кине!
Не зрадить !
І вже не змарнує велику довіру, свій зоряний час.
Його перспективи - єдиний наш шанс.
Думки прочитати, на жаль, ми невсилі.
І швидше за все більшість навіть повірить
В легенди і міфи про радість буття, а згодом стогнатиме від каяття.
Бо вся боротьба цього (з понтом) героя
Не має нічого по під собою,
Крім наміру грошей калитку намити,
щоби всі видатки великі відбити
на зустрічі, зйомки і прес-конференції, агітки, розсилки та преференції
Поважних патронів - усіх поручителів, без німбів(поки що) та вже небожителів.
Й про рай на землі для родини подбає:
Дітей не обділить й коханку згадає.
Все буде як завжди, як четверть століття: з лайна для народу цяцьки вправно ліплять!
Собі в Межигір\'ях і Конче-Заспах привласнюють землі державні назавжди.
Для себе оклади; пайки; фонди; пільги. Відпустку щомісясну десь на Карібах.
А бабці старенькій по новим тарифам не можна ні їсти, ні пити, ні жити.
По-новому жити нас вчить президент - для збільшення цін
вибрав \"слушний\" момент.
По-новому жити нас вчить хорошенько
престольний кондитер Петро пр н-ко
По-новому жити нас вчить новий лідер,
Жорсткіше, ніж той нами вигнаний 3,14 дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603358
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2015
Її одна найбільша мрія:
за руку вести по житті
свою опору і надію
У щасті, радості й теплі..
Співати тихо колискову,
навчати,
бавити,
любить;
Вловити саме перше слово,
на ноги звести,
крок зробить ...
І відпустити у дорогу,
здолавши розпач і тривогу,
Світів земних вогні ловить.
Й Чекати ту єдину мить:
тінь у вікні,
привіт з порога..
І про одне молити Бога
В родиннім щасті
Довго - довго
на старість років відпочить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595774
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 25.07.2015
Мене випробовує транспорт на міць.
Дівчат роздягає розбещена спека.
Холодні фонтани ввижаються скрізь.
Від сонця, виходить, одна небезпека?
А взагалі-то кльове літо!
Мами, Тати та їх діти!
Поліцаї і бандити!
Миротворці й ваххабіти!
Правовірні й догналіти.
Шкідники і паразити.
Птахи,звірі,люди,квіти.
Мають файно відпочити!
Шляхтичі і посполиті!
Прагнуть, хочуть залишити
Клопоти, діла сердиті.
За готівку чи кредитом,
Навпражки або транзитом
Бігти, їхати, летіти
У відпустку тільки літом.
Отаким як зараз квітне!
Брати! - полонені розпечених міст.
Чарівні п'янкі найпрекрасніші сестри!
Де можна знайти порятунок, скажіть?
Як літо таке без відпустки провести?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593216
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.07.2015
От всей души, товарищ мой,
В день замечательный такой,
Тебе желаю дорогой
Дороги главной и прямой,
Чтоб не снижая скоростей
В сетях тревог, забот, страстей,
пройти по жизни улыбаясь.
Не спотыкаясь.Не сгибаясь:
Здоровым, сильным и успешным!
Богатым,стильным, охреневшим
От способов и направлений,
от версий,методов течений,
ведущим к целям и мечтам!
Чтоб все сбывалось по часам :
желательно ежеминутно.
Конкретно.Четко. Без прелюдий.
В семье Любви!
В быту комфорта!
Побед в любимых видах спорта!
Обедов в лучших ресторанах!
Запасов денег в килограммах!
Друзей надежных!
Уважения!
И Звезд счастливого стечения
во всех известных гороскопах.
Поместье где-нибудь в Европе.
Плантаций кофе в Эквадоре.
Коттедж за каменным забором.
В Кувейте вышку нефтяную.
Моделей страстных поцелуев.
И чтоб тебя не ревновали -
ценили, жаждали,лобзали.
Всех благ земных тебе желаю!
Многая Лета!
Поздравляю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593209
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 12.07.2015
Я втішуся навіть краплині дощу,
Яка упаде мені з Неба в долоні.
І я не згадаю, забуду, прощу
Лихе божевілля неволі-полону.
Нехай ллється чиста - пречиста вода.
Нехай заговорить незгоєні рани.
Буває, що смерть не найбільша біда...
Буває, що постріл останній звільняє.
Я вийду на Сонце, на зустріч вітрам
І руки здійму до Небес, наче крила.
Я Землю Свою боронив до кінця.
Себе і Братів врятувати несила.
Нехай ллється чиста - пречиста вода.
Нехай заговорить незгоєні рани.
Буває, що смерть не найбільша біда...
Буває, що постріл останній звільняє.
Зорею прикличе нас Рідна Земля,
Згуртує в обіймах широкого Степу.
Солдат Невідомих велика сім'я -
Найвища ціна бойового Братерства.
Нехай ллється чиста - пречиста вода.
Нехай заговорить незгоєні рани.
Буває, що смерть не найбільша біда...
Буває, що постріл останній звільняє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592717
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.07.2015
Шепоче дощ деревам в парку.
Листочкам казку повіда.
Тихенько, лагідно і палко
у кронах шириться луна.
Від подиву, так нетерпляче
листочки крутяться й тремтять -
Неначе діти неслухняні -
до хмар піднятись норовлять.
А дощ періщить все сильніше -
Вигадує нові дива.
Він веселиться, листя тішить
І землю рясно полива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Стіна...
Пустеля і Стіна.
Стіна між мною і тобою.
Не зрікся. Не здурив. Не зрадив.
Так, згадую щоразу
Тебе, Тебе, Тебе!
Але...
від себе, наче від зарази,
Тебе відгородив назавжди.
Щоби отрута моїх слів
Не руйнувала більше снів
І не будила твого дня.
Моя, Моя, Моя, Моя
Пеня,
Яку плачу з боргів перед Тобою,
Жбурляє в мене каміння.
І, думаю, мабуть, не встою
Під тягарем болючого гріха.
І день розпочинаю знову
Із бою за життя
Чи із життям,
Що не дає спокою.
Отак спокутую щодня
Мою вину перед Тобою.
Стіна...
Пустеля і Стіна.
Стіна між мною і тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582824
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.05.2015
[i]У Києві 13 година.
В країні подорожчала вода.
Кредитом борг за лютий погасили.
Із МВФ проблем тепер нема.
Нема проблєм у Мустафи Наєма-
Зарплати вистачить на 20 із Сільпо.
В пенсіонерів й наймитів дилема:
Як їх зустріне соціальне дно?!
І не кричіть, що винен попєрєднік
- Йому залишили і гроші, і майно.
Реформи-це і засіб й посередник ;
Привласнення чужого - ремесло.
Усталена, стійка злочинна група
Розпилює народний капітал.
Криваві ріки; незліченні гори трупів
Лише азарт розпалюють й накал.
В ефір програми голосом солодким
Випльовує пояснення злодій.
Державні стяги у крові полощуть.
Вітаю гідних у Країні Мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2015
Залишений віч - на - віч з забуттям.
Покинутий посеред запустіння.
В оточенні гірких нищівних драм.
Терпляче довизбирував каміння.
Надія люто втоптана в багно
Щодня долала паростком болото.
І віра не вступалась всеодно,
Полита росами,слізьми й соленим потом.
Ховали сміх в долоні з-за спини
Чужих язиків леза болю ждущі.
Ятрило душу відчуття вини
І сумували очі рідних дуже.
В простерті руки рясно крапала вода,
Крізь пальці розсипалися обличчя.
Залишилося Слово і Мета,
Як покарання,як ув'язнення довічне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015
Тут вже не Руїна,
а Фабрика смерті.
Де Люди – то корм,
який мають зжерти.
Порційно нас ділять
на блюда за смаком:
Сніданок/вечеря –
Людині ознака.
У шкурах овечих
Вовки люті ходять.
Харчуються нами
і зо Світу зводять.
Їм більше не треба
вночі полювати.
Ми завжди готові
Вовків годувати.
Живе поруч когось
маленький злидарик,
Його загризають
неначе сухарик.
За кам’яним плотом
втішаються днині
В щоденних турботах
Не люди, а свині.
І ті, що за муром,
і ті, що під Небом
Беззахисні всюди
й нікому не треба.
І ніде тікати,
і ніде подітись,
І не вберегтися,
і не вборонитись.
Бо вариться кожен
в щоденних турботах
Й приваблює вовків
до їжі охочих.
Здорових і сильних
шматують живими
В просторах безкрайніх
на Сході країни.
Надію старих і
малих спепеляють
та тліючі рештки
людей поїдають.
Так вовки втішаються!
гидко скавчать.
Збиваються в зграї,
Люди ж мовчать.
А деякі мислять,
Що вовками стали
Та з Вірою гинуть
У іграх кривавих.
Єднайтесь!
Забудьмо незгоди і біди!
Допоки не стали
для вовків обідом!
Рятуймось! нам треба
Гуртом боронитись,
Щоб вовків прогнати
Й Людьми залишитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562313
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2015
Наблизила.
Наблизилась твоя Планета.
Ціілий світ. Руйнуючи опори
у квітів цвіт, у пахощі дерев.
Завмерли хмари, схвилювалювалось море.Здригнулись гори.
Ніби вперше ...
і не з горя,
не з біди..
Вогнем із неба палахнули зорі.
Дихнув вулкан.
Мій світ, мій дім, моя фортеця,
Планета моя зустрічі відкрита...
була зруйнова, спустошена,розбита бурхливим сильним вихорем вітрів.
Від погляду...
Від подиху ...
роздіта з подиву,що мого вже нема. Що світ поглинутий,заповнений твоїм не стане нашим.
Та іншим вже не стане.
Страшно.
Так страшно, що перетину шукає і не зупиниться і вже не перестане
без сподівань надіятись Душа.
Самотністю зализуючи рани. І сіру сирість приміряти до лиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Війна-
лиха страшна зла і кривава гидь,
ховаючись за спинами злочинців,
підступно лізла в душі, і в будинки
впродовж останніх майже двох десятиліть.
І врешті решт знайшла собі роботу,
заливши смертю, кровію і потом
і Небо й Землю.
І на нас летить:
обдумана, розумна певна...
Не раптом,..
не задарма й не даремно,
вбиваючи усіх отих, хто починає, має!хоче! вміє! гідно жить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560765
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2015
Давай згадаємо Майдан
У хлібосольному буфеті.
Словами мармеладних дам
У нетривалому сюжеті.
Про біль згадаємо, про крик,
Про від вогню смерть й водомети.
Спитаємо де злодій зник,
Як Кремль привів свої багнети?
Послухаємо про Закон
той, що Майданом боронили,
Від суконь, піджаків й погон
Які Майдан цинічно злили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2015
У скринці, за прозорим склом,
Немов опале пріле листя,
Громадиться чужа любов і небайдужість промениста.
З глибин страждань блищить життя в кольорах обраного фото.
Всміхається він чи вона відверто щиро безтурботно.
"Міняю на життя життя! Віддам усе і душу й тіло!» - ,
без розпачу без каяття -,
« щоб врятувати від могили.»
Єдину втіху, рідну кров щоб захистити від страждання,
Родина кличе до основ людського співпереживання.
Отак живеш-отож плати.
Не можеш - отже ніде дітись.
Моли, благай, проси...проси.
Таких, як ти багато в світі.
Вимірюй мріями свій шлях,
плануй, борись, роби, очікуй.
Лиш заважає гіркий страх, що й за любов треба платити.
За радість, спокій, за сім'ю, за дім,і за дітей майбутнє… за все
і навіть за війну,
її лиху криваву сутність
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015
Напівтони. Напівтони.
Закономірна випадковість.
Крізь час, крізь простір, крізь світи
Підштовхують у невагомість.
Вогню сплетіння і води,
Так заколисана свідомість
В ранковій тиші навкруги
Зізнання промовляє вголос.
Напівтони. Напівтони.
Яскравих барв боїться тиша.
Луною ввірвуться у сни…
Зіпнуться криком вище й вище.
Життя поринуло у Світ.
Розгойдує дорогу в вічність.
Напівтонами заповіт
Заповнює повітря міццю.
Напівтони.Напівтони.
Завбачливі, терплячі рухи.
Напівтони напівтони
Кольорів, слів, думок і звуків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015
То може не те місце...
і мабуть не ті люди...
Та вже не втекти звідси.
Не вирватися нікуди.
Над нами одне Небо.
Підемо в одну Землю.
Одного усім треба -
простого Щастя щоденно:
Дихати щоби жити,
Жити щоби любити.
Любити і разом бути.
І Разом Всесвіт збагнути.
Збагнути й не забувати.
Пізнати і передати.
Примножити і поділитись.
У пам'яті відродитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2015
Давай придумаємо повість. Давай напишемо роман.
Відверто щиро і на совість. Без фальші й права на обман.
Про нас. Про Світ, і про Удачу. Про Ніжність, Ласку і Тепло.
Про Час, що нас обдарувавши, сховає під своє крило.
Про Неба простір бескінечний, про Сонце,Море і Птахів.
Про впевненість беззаперечну у здійснення найкращих мрій.
Про Тебе - Долі Подарунок. Тобі!!! Завжди лише моя!
У дотик ніжний, у цілунок давай запишемо Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2015
Добрий день тобі, кохана!
Сонечко весняна залоскоче твої очі, засміється ранок.
Сон поступиться дрімоті, а вона ласкаво, огорнЕ тебе в турботу,
пристидить світанок.
"Не буди її, маленьку! Я її потішу. Вона стрінеться з тобою трішечки пізніше!"
А промінчик невгамовний заблука в кімнаті.
Без твоєї допомоги він не вийде з хати.
Горнеться тобі в волосся, в очі зазирає, витанцьовує, кружляє,
зайчиком стрибає.
Шепотить тобі на вушко Непослушко - зайчик:
«Я приніс тобі із Неба сонечка окрайчик.»
«Спи, маленька, не будися!» -,колише дрімота -, «Всі веселощі й забави залиши на потім.»
Сонце ходить Небосхилом,
крокує дахами.
Я вітаю тебе, люба!
Добридень, кохана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553379
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.01.2015
Осяє день усе навколо.
Замиготить новим життям.
Ти з'явишся обов'язково!
Озветься світ твоїм ім'ям.
Дитино!
Розгублена від щастя близькість
В короткім дотику вітань
Долоні ніжно швидко стисне
Без слів задушених зізнань.
Дитино!
Дзвіночком залунає голос.
Прикличе радість і тепло.
Осяє день усе навколо!
Ми з ним сьогодні заодно.
Дитино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553110
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.01.2015
Затавруй мене зорею
Най на мені сяє.
Пломенить потужним блиском,
світиться, палає.
Я ж горітиму із нею доки сила буде.
Небосхил захмарить подив,
Слів забракне людям.
Бо неможливого не має!
Для тебе неможливого не має!
Тіло зпепелить проміння
Зоряного сяйва
Та у Небі зажевріє багряна заграва.
Як світанок усміхнеться рожево-кривавий
Звітріє в ранковій тиші зле, недобре, зайве.
Бо неможливого не має!
Для тебе неможливого не має!
Здимію у невагомість, вкутаюся в хмари.
Затавруй мене зорею заради забави.
Я ж горітиму із нею доки сила буде.
Небосхил захмарить подив,
Слів забракне людям.
Бо неможливого не має!
Для тебе неможливого не має!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551627
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.01.2015
Я не питаюся чому,
та прагну знати що й навіщо.
Болить,скажіть, іще кому?, пасивна і байдужа більшість,
що Цінністю свого життя ми визначаєм існування,
не помічаючи здаля нещасних у поневіряннях.
Між нас проходять кожен день убогі та забиті тіні.
...Веселих свят, гучних пісень!
не захлисніться в жовчі й слині.
У піні світла і дзеркал переступіть недолі ями,
Закидайте грошима злам між дном життя і небесами.
Величній й неблизькій меті повідривайте крила сміло.
Хто з дісністю давно на "Ти", для того й прийшле завше миле.
А де рілля чорніє ще,
(чекаючи свого насіння),
Жевріють в відчаї слова
про всі бажання нездійсненні.
Про щастя людське...
Про любов...
Про мир турботливо зігрітий...
День за вікном палає знов та Сонцю біль не спепелити.
Не згоїти кривавих ран,
лещата Долі не розвести.
Солодкий і липкий обман немов усе ми можем знести:
Незгоди,
втрати,
забуття,
образи
і гірку самотність...
А запізніле каяття не виправдовує жорстокість.
Не прибере з Душі печать.
Ходи важкої не обірве
тим, балансуючим, /на жаль/,
зубатим краєм злої прірви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545196
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2014
Невигаданий мій полон! Страшна і пристрасна залежність.
Не перейти чужий кордон. Де сторожує обережність.
Твій голос лине через простір. І радість сповнює мене.
Навкруг немов безлюдний острів. Тебе ніхто не відбере.
У мене є одне бажання - торкнутися до твоїх рук.
Планети плинне обертання Серцебиття прискорить звук.
Не струмувати більше пристрасть і не зважати ні на що...
Та відстань майже в ціле місто охороняється дощом.
Перейде дощ,розтануть хмариТи будеш поруч, як вві сні.
Я дякую тобі за чари.І осені за дивні дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543296
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.12.2014
Неспокій тінню огортає все чорніше.
А отже поруч світла джерело.
І ворог знову сильно пожвавішав:
Якби то зло перетворити на добро.
Усе гаразд,звичайно, менше-більше.
Чуттів тривожних не змінити знак.
Відвага клякне у полоні тиші.
Нагайки нервів проганяють Страх.
За обрій стелиться знівечена дорога
Скелетами пропалених слідів
в полях забутого
замерзлого
одного
солдата,
в одязі уславлених дідів.
І не звикати голіруч ламати списи,
одну рушницю множити на три.
Солодкі сни застигли і принишкли:
ласкаві зорі, лагідні вітри...,
промінням сонця засміялись вікна
...,крокують люди...,щебетять птахи…
Буденний спокій! –( як священне дійство),
раптово розлетиться на шматки.
Розривом мін, смертельним спадом граду
Вини шукають хмурі небеса.
І люди землю міцно обіймають.
Вві сні Любов,
а на яву війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2014
Лиш фотографія на згадку у безтурботній далині...
Дихання зупинилось зранку...Завмерло на віконнім шклі.
Листок упав. Зів'яла квітка. Торкнувся Ангел до чола.
Життя промчало надто швидко. Лишився біль. Тебе нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
Щож...Поцілуй мене в думках.
Здаля теплом твоїм зігрітий,
я небом заживу, як птах.
Я підіймусь над цілим світом.
Твій дотик у моїх руках
до зустрічі продовжить жити.
Тож поцілуй мене в думках.
Хай доля мріями розквітне.
На мить загубить владу страх
і майже сповняться бажання.
Ти поцілуй мене в думках
відверто, щиро, без вагання.
Ти зв'явишся у моїх снах
Привітна, лагідна, щаслива.
Тож поцілуй мене в думках!
Я подумки прошу щосили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525200
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.09.2014
Тебя не скрыть.
И от тебя не скрыться.
И не забыть.
И даже не забыться.
Сказать нельзя.
И промолчать нет силы.
Порывы страсти.
памяти обрывы.
Смешно…
Когда на зов не выйти.
«Удачи Вам)))»
Сдержаться.
Не завыть бы.
Куда бежать?
Кому теперь молиться?
На час во сне,
Вновь в Небе раствориться.
Все правильно.
Все очень справедливо.
Погибнет прикоснувшийся
Светила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2014
Вона – Свята!
Їй, бо нічо не треба:
Ні Сонця, ні Вогню,
Не треба навіть Неба.
Лісів і рік, і щебету птахів,
Людей навколо Їй не треба поготів.
Вона – Свята!
Бо знає на що здатна.
І лік веде здобуткам і видаткам:
Примножує і платить десятину.
Рятує, світить, зігріває безупинно.
У вічі дивиться без жалю і страху.
Босоніж витанцьовує в снігу.
Вона – Свята!
Так страшно з нею поруч.
Стискає серце металевий обруч.
Тікає Думка.
Губляться Слова.
Вона – Свята!
Лише одна вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511253
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.07.2014
[i]Коломийка[/i]
Не кляни, Ярема!
Не спішися, брате,
ЗарадИ нового пана
Славу плюндрувати
Тих, хто смерті не лякався,
Не тікав, Не плакав.
А у своїй рідній хаті
Ополчивсь на ката.
Ката того, Того ката,
Який на Майдані
Мордував,вбивав і нищив
Та тримав в кайданах.
Вас він ласкаво задобрив
Слугами зробивши.
Нас в неволю
Тюрем й болю…
Але ж так не вийшло!
За столом переговорним
Мед-вино-горілку…
Щоб лишити нам тирана
Назавжди, довіку.
Де ви були у тім часі,
В ту лиху годину?
Підкладали дійсній владі
Пухову перину.
На бенкети закликали
Старих добрих друзів,
Що годують нас байками
Про євро й союзи.
Щоби було з нами зараз,
Якби не Володя?!
Не лишився би на волі
З відчайдушних жоден!
А тепер нема поваги
Ні живим, ні мертвим.
«Революція скінчилась!»
Захотіли жерти?
Захотіли повернути брата
Проти брата!
Закортіло й вам як бидлом
Людьми панувати.
Хто не вартий слова Правди?
Де святі й пророки?
Ганьбите усіх, як завжди,
Склавши руки в боки.
Лиш не тих, хто вас годує,
Хто дає вказівки…
Розцяцьковані повії,
Всепродажні дівки!
Жебраком бути не сором
Посеред злодіїв!
Торгувати чужим горем,
Гвалтувать Надію –
Ось де гріх великий справжній,
Гідний таврування!
Лиш коктейль рушійний важіль
Й назавжди вигнання!
Щоби сліду не лишилось від вас у країні.
Тоді гордо залунає
«Слава Україні!»
Від Луганська і Донецька
Аж до Борислава.
Слава нашій Україні!
Всім Героям Слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510612
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2014
У Землю сирУю, в тепло життєдайне
Загорну насіння як прийде світанок.
Водою живою полию, напою.
"Рости -, прошепочу,- Бог із Тобою!"
І паросток зійде, і втішиться Сонцю.
Стебельце постане беззахисне, тонке.
До Неба всміхнеться, нап'ється росою.
Наповнить весь Світ ароматом й красою.
Розквітне, зів'ється, так забуяє...
А ранком осіннім мене не впізнає.
До ніжних пелюсток уже не підпустить.
Духмяна, чарівна, доглянута пустка.
Зваблива утіха очам перехожих!
Як вийшло, що так ми з тобою не схожі!?
Схились на хвилинку! Дай волю сумлінню!
Згадай, дивна квітко, де твоє коріння!
Де сила, подумай, що вгору здіймає!
Крім ран від шипів я одвіту не маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
Як хочеться кричати в порожнечу.
Як хочеться прогнати звідти страх.
Як хочеться відважитись на втечу.
Як хочеться не згинути в боях.
Не втримати, не втримати
й хвилини.
Невпинним джерелом пульсує час.
Краплинами, краплинами
щоднини
З теплом сльози виблискує в очах.
Лоскоче сонце лагідним промінням.
Лоскоче думка серце уві сні.
Лоскоче землю стебельце з насіння.
Лоскоче крок незвідані путі.
Обточить камінь чистою водою.
Обточить голку в вишитих нитках.
Обточить воїн зброю перед боєм.
Обточить слово сльози у піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505713
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.06.2014
Сонце відверто панує в Небі.
Місяць за зорі ховається враз.
Знаки не варті миті цієї,
Яка настала, мила, для нас!
Твій День Народження
Сонячним променем
Світу приносить справжню Любов.
Щастя дорогою
У Літа Многії
Доля дозволила йти нам обом.
Літом дарована
Ніжно-ранкового
Чистого неба прозора блакить.
Теплом огорне
Родинного кола
Пісня вітання для Тебе дзвенить.
Серцю накажеш -
Воно не послухає.
За мене зробить рішучий крок.
Серце не камінь.
Тріпоче-мучиться
Пісня вітання сягає зірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503170
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.06.2014
Залиш мене собі.
Залиш мене при собі.
Тримай!
Не відпусти у роси світанкові.
Іскринками очей!
Твоїм теплом і світлом
Я обійму людей! Я поділюся з світом.
Страхи живуть в мені-
Вони й тобі відомі:
Ми діти на Землі-самотні й незнайомі...
Залиш мене собі!
Усього без останку у ночі темноті, у ранішнім світанку.
Дай кожен Божий день задихати тобою.
Ти Піснею Пісень
Лунатимеш зі мною.
Я йду один в імлі.
Я відчуваю зорі...
Залиш мене собі.
Залиш мене у собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
Минуты в часы растянулись.
Струной время стало звеня.
В четыре мы встретимся с Юлей,
О, Юлей!
У памятника Короля.
Июля, июля, июля
Жары, моря, солнца
Ждет Юля
Не знаю смогу ли
Без Юли, без Юли.
Не знаю и знать не хочу.
Портьерами туч затянули
Дождливой весны небеса.
Я жду появления Юли,
О, Юли!
Оставшиеся пол – часа.
Лучи солнца нежно коснулись
Прохожих. Запела земля.
Я понял, почувствовал Юля
о, Юля!
Сейчас за спиной у меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499751
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.05.2014
Слово потоне
У хвилі розмови пірне.
Або нитку розмови
Розітне слово одне
Втома заморить, знесилить, розколе мене.
У пошуках слова одного для тебе.
Знайти одне слово тобі
Безпомилково.
Про тебе знайти одне слово безпомилково.
Неквапом покласти початок розмови.
З тобою неквапом почати розмову.
Аж втома заморить, знесилить, розколе мене.
У пошуках слова одного для тебе.
Для тебе, перлино моя
Загадкова.
Буде кожне слово моє знову і знову
Доки заморить, знесилить, розколе мене.
У пошуках слова одного для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498734
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.05.2014
Любов ніколи не мине…
Любов ніколи не забуде…
Іржавий цвях завжди знайде
І встромить в руки або в груди.
Любов поріже битим склом
Розбитої на щастя вази.
Огорне лагідно теплом,
А обпече вогнем образи.
Любов нікого не мине…
Любов нікого не забуде…
Підступно знайде, встереже…
Обмовить, кине в пересуди.
Обіймами дбайливих рук
Унерухомить і прив’яже.
Розрядом електричних дуг
Без слів коритися накаже.
Любов нічого не мине…
Любов нічого не забуде…
Украде і не поверне
Усмішку на розбиті губи,
І павутинням оплете:
Знесилить, висушить, погубить.
Любов ніколи не мине…
Любов нічого не забуде…
Навшпиньки зайде з-за спини,
Долонями затулить очі.
Сп’янить утіхами Весни
Та поглумиться до несхочу.
Любов нікого не мине…
Любов нікому не забуде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Весна затанцювала з Літом
нестримний сонячний танок.
Кружляє невгамовним цвітом
Веселий вихор
ніжних пелюсток.
Спокушені теплом,
дивують справжнім святом
вбрання відверті
чарівних жінок.
Весна запанувала цілим світом,
Наблизивши людину до зірок,
Отак затанцюваала з Літом
нестримний сонячний танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Що за лаштунками життя,
Приховують світи примхливі.
Як на порозі небуття
Залишитись на мить щасливим.
Самотньо. Холодно. ПорОжньо.
Нервово. І завжди тривожно.
Та наливаються бруньки
І згодом вибухнуть листками.
Розвіються сумні думки
Нестримними весни вітрами.
Птахи співатимуть пісень,
Коли повернуться додому.
Прийде й до нас святковий день.
І прожене зрадливу втому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Куля минула високе чоло,
Тож не змінилося майже нічого.
Зрада навколо.
Зрада потворна.
Небо ще синє. Сил наче повно.
Герої вмирають у своїх домівках.
Туристи бухають у барах-криївках.
Злочинці бравують знаннями з екрану.
Ятрять язиками незгоєні рани.
Терпімо тихенько.
Ми ж все розумієм.
Людина маленька: ні словом, ні ділом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495200
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2014
Фальшивий сміх.
Несправжні сльози.
Притворний рух.
Химерна поза.
Вчорашній друг
Забути зможе.
Ти теж. Ти також.
Хоч не гоже.
Суворий час.
Прекрасні мрії.
Останій раз.
Злетять надії.
Окріпне дух
Піднятись зможе.
Ти з ним. Ти також
Переможеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Чужий я, мабуть, в цьому Світі.
Чужий старим, малим і дітям.
У день, надвечір, в час нічний.
Я сам собі, на жаль, чужий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
Спустошеність моя так звично вдягне маску
Відважного бійця, щоб втому від поразки
Сховати від очей
чужих, лихих, ворожих.
Самотністю ночей Світ білий не стривожу.
Шкода, що сліз нема.
І усмішки не має...
Жалю і каяття у серце не впускаю.
Ні радості від сну, ні сну, що був би в радість.
За що веде війну пихата людська заздрість?
Нехай тремтить Зоря, сама посеред неба.
Новий вродився день -а більшого не треба.
Привіт, веселий Світ!
Здорові, Люди, будьте!
В перетині орбіт про маски не забудьте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
Типун, Типун, Типун те, путин, на язык!
Не до песенок веселых. Не до песенок.
Просто вова нашел повод с нами воевать.
Украины земли вова начал отбирать.
Нашел вова новый повод с нами воевать.
Типун, Типун, Типун те, путин, на язык!
Вспомнил вова, что здоровье не купить-не взять.
И решил, что это повод с нами воевать.
Ощутил себя здоровым!?, нечего сказать.
Так придумал повод вова с нами воевать.
Типун, Типун, Типун те, путин, на язык!
Много времени у вовы, надо понимать?
Раз придумал повод вова с нами воевать.
Бить, крушить, ломать, калечить, грабить, убивать.
Вот придумал вова повод с нами воевать.
Типун, Типун, Типун те, путин, на язык!
Без излишних разговоров выбросил жену.
Новую подружку вова подобрал в Крыму.
Не беда, что та его не хочет на порог впускать.
Это вове дает повод с нами воевать.
Типун, Типун, Типун те,путин, на язык!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486716
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.03.2014
Про твою смерть дізналися мільйони.
Про мене пам’ятає тільки Бог.
Ми прямували поруч у колонні.
Тримали стрій і карбували крок.
Так голосно лунала наша пісня!
Так високо здіймався в небо стяг!
І не збагнути все, що сталось після…
Не справити, не виправить ніяк.
Я бачив, як тебе підстрелив снайпер.
А далі все, що міг, те і зробив.
Гаряча кров застигла на асфальті.
Я дуже хтів щоб ти, мій брате, жив.
Мене схопили звірі, а не люди.
Розшматували в парку на траві.
Душа моя літатиме повсюди,
Бо тіло не поховане в землі.
Я ще живим був вкинутий в колектор
І хвилі понесли мене в Дніпро.
Убивці ті горітимуть у пеклі,
Але мені, по правді, все одно.
У синім небі яскравіє сонце!
На волю квіти випустить весна.
Пануйте, браття, у нашій сторонці.
В нас Батьківщина для усіх одна!
Життя прекрасне і ціни не має.
Хай подвигу не буде забуття.
Шануйтеся! Вам Бог допомагає!
І збережіть всі наші здобуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485678
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2014
Мої слова! Чи Ви є зброя?!
Що рвете простір і папір?
Мої думки! від неспокою
Рятуйте Душу спраглу сил.
Мої слова! Чому не ліки?
Нікому й першому мені?
Слова мої – пожухлі квіти
Без жалю спалені в огні.
Мої слова! Чи ви вже попіл?
Що носить вітер по землі?
Слова мої єдиний опір
Німому тлінню в забутті.
Мої слова! Чи ви благання?
Про порятунок від страстей?
Мої слова - моє вигнання.
У світ широкий до людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014