БГІ

Сторінки (9/806):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 »

У П Р А В Л І Н Н Я

Нагляд.    Осмислення.    Систематизація.
Аналіз.    Оцінка.    Рішення.    Організація.
Координація.    Контроль.    Стимулювання.
Невідворотність    адекватного    покарання:
Словом,    роботою,    статусом,    посадою,
Премією,    штрафом,    заробітною    платою.
Єдність    морального    і    матеріального    начиння-
Суть    ефективного,    раціонального    управління.
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444745
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2013


Р О З Л У Ч Е Н Н Я

Йде    у    залі    щемний    суд,
В    нім    повно    народу,
Розлучити    взятий    шлюб
Все    подружжя    згодне.

Суддя    до    них    так    і    сяк,
Діток,    совість    кличе,
Чоловік    же    аж    ніяк
Миритись    не    хоче.

«Скажи    людям,    вражий    сину,
Усю    чисту    правду:
За    що    кидаєш    дружину,
Може    інша    вабить?»

«Таж    не    знаю    як    сказати,
Сам    собі    не    вірю:
В    моїй    жінці    оселились
Усі    лісні    звірі.

Залюбила    мене    жінка,
Мов    манни    об’їлась,
Усе    лізе    до    ширіньки
Просто,    як    сказилась.

Виліз    навіть    на    горище,
Зовсім    сну    немає,
Прокидаюсь,    а    бабище
Вже    мене    сідлає.»

Суддя    тоді    до    дружини
Словами    лоскоче,
А    та    йому    як      підкине:
«А    я    й    зараз    хочу!»

Мужі    в    залі    реготали,
Лізли    під    спідниці,
Жінки    човгали    ногами,
Метали    сідниці.

Суддя    домагавсь    свого,
Не    всміхнувсь    ні    разу,
Довела    вона    його
Прямо    до…оргазму.

Еротична    чудасія
У    судах    буває
Коли    пристрасті    стихія
Все    перемагає!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444222
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.08.2013


К О П Т И

Християнська    гілка    заблукала,
Гніздо    звила    між    єгиптян,
В    віках    про    укрів    пам’ятала,
Біжить    від    братів  -  мусульман.

Життю    врятованому    раді,
З    поневіряннями    копти
Знайшли    притулок    у  Канаді
Щоб    себе    й    віру    вберегти.

Вабить    їх    прадавня    мати,
Тут    меду    й    молока    потоки  -
Та    страшно    в    краї    повертати
Де    в    тюрми    садять    патріотів.

Зустрілись    радо    в    Монреалі
З    Єгипту    й    України    втікачі,
Безрадісних    теперішніх    реалій
Свідки    й    гіркої    правди    сіячі.
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444217
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 19.08.2013


ЖИВИ, УКРАЇНО!

               (Гімн  –  побажання)  
Живи,    Україно,    соборна,    єдина,
Козацька    держава    народів  –  братів,
Де    править    закон    і    усі    люди    рівні,
А    воля    і    слава    -    на    віки  -  віків.

Герої    завзято    боролись    за    долю,
Їх    потом    і    кров’ю    полита    земля,
Здолали    ворожую    люту    сваволю,
Зійшла    українцям    свободи    зоря.

Гартуй    покоління    сильнії    духом,
Сталево    кріпи    свою    міць    і    оплот,
Щоб    в    космосі,    небі,    на    морі    і    суші
Не    зміг    нас    ніколи    ніхто    побороть.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443626
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.08.2013


С О Р О К А

На    весілля,    на    хрестини,
Хто    з    ким    спить,    чаркує-
Всі    події    та    новини
Вона    бачить    й    чує.

По    коньку    прошкандибає,
На    вершку    на    груші,
Все    видивиться    та    узнає
Ще    й    залазить    в    душу.

Що    придума    -    язик    чеше,
По    світах    скрекоче,
Дев’ять    козубів    прибреше  -
Бо    сама    так    хоче.  

Бажане    за    дійсне    видає  -
Сорок    чимало    між    нас    є.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443618
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.08.2013


В Д О С К О Н А Л Е Н Н Я

В    бажанні    вдосконалення    живеш
Себе,    творінь,    життя,    любимих,
Хоч    знаєш,    що    воно    не    має    меж
Щоб    не    робив    під    небом    синім.

Нам    не    під    силу    осягнути    абсолют,
У    всьому    і    завжди    досягнуте    відносне,
Сьогодні    хвалять,    лають    чи    клюють,
А    з    часом    істинне    може    воскреснуть.

Не    думай,    що    Бога    за    бороду    піймав,
Не    спокушайся    в    розкоші    купатись,
Радуйся  -    під    старість    мудрим    став:
Збагнув,    що    досконалість    не    дістати.

Трудись    собі    на    радість    кожний    день
Для    міфів,    роздумів,    повчань,    пісень.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443455
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2013


ВИБІР ДОЛІ

Три    тополі    ваблять    долю,
А    три    груші  –  душу,
Гуляв    козак    в    чистім    полі
Та    до    війська    мусить.

В    рідній    хаті    стара    мати
Рушника    давала,
Що    шукати    та    що    мати
В    нім    навишивала.  

В    тяжку    пору    три    кольори
Всі    стежини    пишуть,
На    неспокій    три    сторони,
Лиш    одна  –  на    тишу.

В  першу    підеш  –  битим    будеш,
В  другу  –  не    вернешся,
В  третю  –  в    полон    попадаєш,
В    четверту  –  озвешся.

По    червоному  –  слід    крові,
В    чорнім  –  домовина,
В    синім  –  буде    світ    немилий,
Полотно  –  щасливе.

Не    козак    щоб    щось    за    так,
На    бога    не    візьмеш,
Кругом    хати    кинув    знак:
Помирати    встигнеш.

Скочив    хутко    на    коня,
Курява    знялася,
Колір    вибрав    навмання
Й    служба    почалася.

По    всіх    сторонах    ходив,
Здобув    шану    й    славу,
Знов    до    неньки    повернув
Вже    в    свою    державу.

Доля    лише    того    любить
Хто    її    шукає,
Меч    тримає,    совість    будить,
Бога    прославляє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443441
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2013


ДРУЗІ І ВОРОГИ

Друзі    і    вороги  –  хай    всі    живуть,
Оцінка    їх    завжди    не    однозначна,
Тобі    він    ворог,    твоєму    другу    друг,
Не    спіши    тут    нищить    необачно.

Вода    й    вогонь,    повітря    і    земля  -
Довічні,    благодатні    нам    стихії,
Добрі    чи    злі,    зблизька    чи    віддаля
Ти    їх    сприймаєш    в    спокої    чи    дії.

Сонце    й    мороз,    дощ,    вітер    й    сніг-
Друзі    щирі,    недруги    бувають    злії
Ставлять    на    ноги,    або    валять    з    ніг
Лишаючи    тебе    останньої    надії.

Вчорашній    друг    сьогодні    лютий    ворог:
Правду    сказав,    він    заздрість    не    зборов,
Бо    бізнес,    успіх,    слава  –  йому    сполох
Від    Каїна    найниціших    земних    основ.

На    правду    люди    мають  теж    права
Та    правда,    буває    часом,    очі    коле,
Тому    і    кривда    скрізь    завжди    жива
Добро    із    злом    змагається    але    не    боре.

Між    друзів    й    ворогів,    в    борні    добра    і    зла    
Від    народження    й    до    смерті    мусиш    жити
Щоб    стежка    в    щастя    бур’янОм    не    заросла
Умій    полоти,    ненавидіти,    любити    і    терпіти.

Друзі    і    вороги    –    це    межі    відчуття,
Між    них    живуть    мільйони    громадян,
Буде    змістовним,    повним,    радісним    життя
Як    дружнім    їм    іде    твій    караван.

Будем    живі    і    до    смерті    Богу  милі,
Бо    людям    всім    не    можна    догодити,
Лиш    про    того,    хто    спить    в    могилі
Не    прийнято    у    нас    погано    говорити.

Коли    ж    прийде    останній    Час    Бика,
То    він    за    все    спитає    й    поквитає,
Це    буде    потім,    й    з    радістю    пока
Друзям    і    ворогам    ми    щастя    побажаєм.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443032
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2013


З В И Ч К А

Тече    з    джерел    водичка,
Ріка    русло    шукає,
До    зла    і    добрА    звичка
Байдужістю    зростає.

Звикають    до    багатства,
І    бідність    тут    не    вада,
Де    щастя,    де    нещастя  –
Шматок    хлібця  –  відрада.

Краса    тьмяніє    з    часом,
Потворство    не    вражає,
Чуже    стає    вже    нашим,
До    неподОбств    звикають.

Скрізь    лине    матірщина,
«У    Бога    душу»    травлять,
Де    краще  –  Батьківщина,
Рідне,    своє    знеславлять.

Бажання    мав    й    мету-
Не    взяв,    не    досягаєш,
Зубами    -    на    хвосту
Як    гриву    не    тримаєш.

Кохаєш,    що    в    руці
Потвору    а    чи    вроду,
Зваривсь    на    молоці,
То    дмухаєш    на    воду.

Відомо,    що      з    умов
Рефлекси    суть    умовні:
Себе    не    поборов  -
Причину    вабиш    зовні.

Як    кращого    не    знав
А    у    руці  –  синиця,
ЖурАвля  -    не    хапав
Аби    не    провалитись.

Команда  -    лиш    де    «пас»,
Де    підстраховка    звична,
Лупцюють    завше    нас
Де    лікоть    недотичний.

То    ж    бо    й    є  –  синичка  -
Найкраща    в    світі    звичка!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442672
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2013


А Л І С А

Наша    кицька    зовсім    лиса  
З    чарівним    ім’ям    Аліса,
В    масті  –  радуга    з    небес,
Потвора  -    чудо    із    чудес.
Скрізь    порода    її    знатна
І    тварина    ця    кімнатна,
Дуже    холоду    боїться,
Бо    немає    в    що    одіться.
Тож    Алісу    всі    жаліють
Хто    як    може,    так    і    гріє,
Кутають    та    обнімають
І    в    машині    вже    катають.
Очі    в    кішки    вилупаті,
Стрімко    бігає    на    лапах,
Гостей    в    домі    зустрічає  -
Незвичайністю    вражає.
Раніш    клопоту    не    мали
А    тепер    його    придбали,
Та    ми    з    цього    не    сумуєм  -
Кицька    радість    нам    дарує.
                                 *
До    потвори    й    до    краси
Люд    звикав      в    усі    часи.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442300
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.08.2013


Н А В І Ч Н О

Мов    Сковорода,    Її    я    відчуваю,
Не    страшно    і    не    соромно    мені,
В    сад    не    спішу    і    яму    не    копаю  -
Маю    згоріть    в    сященному    вогні.

Земля    й    вода,    вогонь    й    повітря  –
Скрізь    побувать    не    тільки    уві      сні,
Коли    ж    Вона    візьме    собі    на    вістря  –
Світлом    й    теплом    бажається    мені.

Душа    злетить    й    до    Господа    полине
Щоб    попестив    чи    гнівно    покарав,
Лиш    би    вживив    у    сущих    в    Україні
Аби    здійснив,    що    нині    не    здолав.

Відтак        навічно    буду    в    Україні
В    усіх    життях    й    думках  -    єдині!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442111
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 08.08.2013


В ПОШУКАХ ІСТИНИ

Полинуть    поглядом    в    небесну    височінь
Назустріч    сонцю,    з    вітром    позмагатись,
Сягнути    думкою    основ    світотворінь,
В    глибинах    мудрості    земної    покопатись.

У    плин    років,    віків,    тисячоліть,
Давно    було    чи    тільки    щойно    стало,
Що    серцю    любо    чи    його    гнівить,
Добро    чи    зло    коли    перемагало.

«Істина    в    вині!»  -    відсвітлюють    віки
Та    стверджують,    що    рука    руку    миє,
Змолоду    честь    й    здоров’я    зберегти
Сповна    лише    під    старість    зрозумієш.

Мудрість    визнає:    у    дурнях    залишився
Хоч    жив,    любив,    старався    і    молився.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441808
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2013


ЦІНА СЛОВУ

«Все!    Даю    слово!»    Дав,    забрав,
Бо    лише    він    господар    слова,
В    Сірка    нахабно    очі    позичав,
Пив    й    брехав    щоденно    знову.

«Жити    стане    краще    вже    сьогоді
Мене    лиш    президентом    оберіть»…
Тягар    податків,    утиски    чиновні  –
У    світ    за    очі    або    в    ярмі    живіть.

Провин    людських    наповнилося    вщерть,
Гріхами    замостив    свою    наверх    дорогу  -
Земним    судом    карати    всіх    на    смерть,
Душа    нехай    затим    спокутує    вже    Богу.

Хоч    смійсь,    хоч    плач,    та    може    стати  -
У    нас    не    буде    кому,    зразу    ж,      керувати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441794
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2013


С К И Т А Н И Я

По    закоулкам    совести,
По    закромам    знания
Обречен    божьй    милостью
На    вечные    скитания.

В    кладези    мироздания,
Божьего    затворничества
Влечет    жажда    познания,
Сладкие    муки    творчества.

Печаль    относительности    знания,
Жизнь    коротка    и    быстротечна,
Объять    необъятное    сознанием  
Желание    думающих  –  вечно.

Даже    если    придется    умереть
Он    всеравно    будет    хотеть!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440870
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.08.2013


Б І Л Ь

То    ще    не    біль,    коли    пече,
Шпигає,    крутить,    вивертає,
Коли    заходишся    плачем,
Чи    руки    в    розпачі    здіймаєш.

Мабуть,    не    біль,    якщо    болить
І    з    ним    змагається    терпіння,
Вдень    скрипить,    вночі    не    спить
У    межах    божого    веління.

Сам    тут    керуєш    відчуттям:
Трохи    болить    чи    муки    маєш,
Ти    своїм    стражданням    пан
І    їх    показуєш    або    ховаєш.

Болю    лише    страшне      свавілля
В    непритомності    чи    божевіллі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440643
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2013


В С Е П Р О Щ Е Н Н Я

В    гріху    зачаті    і    від    роду    грішні,
Приречені    на    страдницьке    життя:
Такі    завіти    складені    не    втішні  -
Труд    земний    й    постійне    каяття.

Добро    чи    зло    в    житті    ти    сієш,
Спокутуєш    чи    добавляєш    гріх-
Душі    своїй    всепрощення    волієш
Бажанням    чи    відмовою    від    втіх.

Коли    бажання    все    ж    перемагають
І    на    землі    в    багатстві    богом    став-
ПрОщення    в    церковників    купляють
Скільки    б    гріхів    й    за    що    не    мав.

Лиш    як    в    могилі    вже    спочине
Голос    з    неба:    «Тут    злочинець!»
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440635
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 31.07.2013


М И Н У Щ Е

Весняні,      літні,    осінні,
Міські,    сільські,    садові
В    красі    змінно-    незмінній
Цвіт    квіточок    казковий.

На    місяць,    день,    годину
Чи    на    чарівну    мить
Квіткар    зростив    рослину
Життя    щоб    звеселить.

Мільйони    хтось    дарує,
Чи    квіточку    одну,
Тепло    хай    рук    відчує
Хто    творить    їм    весну.

В    природі    й    часі    сущі
Краса    й    життя  -  минущі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439802
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.07.2013


ЖИТТЯ І ДОЛЯ

 Зміїться      темрява    в    очах,
 Клубиться    холодом    провалля,
 Налинув    подив,    липкий    страх  
 В    німому      танці    задзеркалля.

 Назустріч    ринулись    світи
 У    безкінечному    тунелі
 Душа    летить    через    віки
 Туди,    де    їй    дорогу    стелять.

 В    обіймах    космосу    зустрів
 Лиця    знайомі,    маму    й    тата-
 Настійливо    він    повелів
 На    землю    знову    повертати.

 Спинилась    подорож    сумна,
 Життя    одне    й    доля    одна.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439602
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 26.07.2013


ОДА ШОВКОВИЦІ

 Чорнії,    рожеві  ,    зовсім    білі
 Шовковиці    в    дворі    росли,
 Дітвора,    хто    був    сміливим,
 Їх    їли    вправно      на    гіллі.

 Там    змагались    з    горобцями,
 З    курми    сварились    на      землі
 Фарбовані      шовковично    їдцями
 Були    веселі,    жартівливі,    злі.

 Мов    Бога,    спілості    чекали-
 Небесну    манну    на    землі,
 І    дозрівати    не    давали,
 Бо    їсти    хочеться    малим.

 З    них    податки    не    здирали,
 Вночі    не    рвали    крадії,
 Тому    шовковиці    саджали
 Собі    колгоспники    в    дворі.

 Рідним    і    сусідським    дітям,
 Домашній    птиці    на    прокорм,
 Нема    теплішого    на    світі-
 Дітей    щасливих    передзвін.

 До    рота    ягідки    не    миті,
 Пекли,    варили,    пили    сок,
 «Від    пуза»    наїдались    діти:
 Тут    годувався    весь    куток.

 В    сорок    сьомім    не    діждали-
 В    селі    голод    лютував,
 Зелені    ягідки    зривали
 Хто    ще    зовсім    не    охляв.

 Щемить    буває,    як    згадаю
 Цей    присмак    ягід,    сльози    вдів,
 Людей    всіх    Господом    благаю:
 Не    творіть    собі    вождів!
         18.07.  2013р.,  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438434
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.07.2013


С О Р О К О П У Д

По    весні,    на    дачі,    вранці
Присів    в    крісло    на    альтанці,
Раптом    хтось    за    чуба  –  «скуб!»
«Пурх!»,  -    злетів    сорокопуд.
«Люба    пташко,    бог    з    тобою!»-
Гульк  –  гніздо    над    головою.
З    того    часу    та    й    щодня
Йде    не    оголошена  війна!
Домочадці    зголосились,
На    гніздо    усі    лютились,
Бо    нещадно    всіх    лупив
У    дворі    кого    зустрів.
На    сороку    вмить    напав,
Горобця    геть    роздовбав,
Жодної    пташини,    зграї
На    гіллях    й    кущах    немає.
На    всіх    стрімко    налітав,
Бив    крилом,    дзьобом    клював,
Невеличкий,    сіро  –  чорний,
Нахаба    меткий    і    проворний.
Тріщить,    стукає,    мов    дятел,
Зашипить    зло    по  –  котячи,
Цмока    з    груші    наверху,
Наганяє    всім    страху.                                                                                                                      Погляд    має    зверхньо-  хижий
З    тих,    що    без    ножа    заріже.
Злющая    така    пташина,
Всіх    ганяє    без    зупину
Від    гнізда,    де    вже    пищать
Кільканадціть    пташенят.
Шкода    гніздо    викидати,
Тож    терпіння    треба    мати,
Й    прикривати    геть    лице,
Хай    малеча    підросте.
Як    малі    з    гнізда    злетять  -
Тут    народ    не    утримАть,
Від    пташиного    гнізда
Не    залишиться    й    сліда!
                                 *
Гнів    росте,    бо    скрізь    біда-
Бандита    викинуть    з    гнізда!
   17.07.  2013р.,  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437875
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.07.2013


Д О Н І

Добре,    що    ти    одружилась,
Чоловік    хороший,
Маєш    того,    з    ким    любилась,
Не    пішла    на    гроші.

З    милим    дах    над    головою,
Ростуть    діти-  квіти,
Вправно    боретесь    з    нуждою,
Де    ж    тепер    подітись?

Щоденна    важка    робота,
Кінці    майже    зводиш,
За    всіх    дбаєш    у    турботах,
Часом    здоров’ю    шкодиш.

Не    дай    боже    захворіти,
В    «хроніки»    податись-
Остогидне    все    на    світі,
Гірше    не    бувати…

Май    вихідні,    доню,    і    свята:
В    здоров’ї  –  основа,
Любить    брат    сестру    багату,
Жінку    чоловік  -  здорову!

Пам’ятай,    рідна,    про    себе,
Молоду    красуню,
Бо    все    пройде,    бачить    небо,
І    любов    відлине.

Знаю:    вода    камінь    точить,
Нужда    сім’ю    валить,
Успіх    хочу    напророчить,
Життя    в    щасті    й    шані!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437732
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2013


Д О С Т А Т О К

Все    в    світі    має    свій    початок,
Якому    довго    до    кінця:
Мовим    слово    про    достаток,
Що    гарантує    нам    життя.

Свій    зміст    всяк    туди    вкладає:
Один    дружиною    щасливий,
Другий    мільярди    накопляє,
Третій  –  народження    дитини.

Маєш    справу,    дім,    машину,
Сам    здоровий,    не    ледащий,
Та    щось    гонить    без    зупину-
Бо    є    люди,    в    кого    краще.

В    оцінці    фактів    прозріваєш:
Достаток    достатнім    не    буває!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437722
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.07.2013


ТЕОРІЯ ТРЬОХ ПОКОЛІНЬ

                                         1
Перше  -  бере    життя    й    освіту,
Фундамент    залишає    дітям.
Другому  -  дають    статус    й    освіту:
Рівень    життя    й    достаток    світить.
А    третьому  -  вже    все    дають,
Вони    лишень    беруть    й    деруть.
                                           2
Перше  -  в    житті    своїм    активне,
Сміливе,    ініціативне,    сильне.
Друге  –  раніш    набуте    споживає,
Примножує    чи    хоча    б    тримає.
Третє  -  в    житті      лиш    розкошує,
Нудьгує,    витрачає,    ледарює.
                                               3
Коли    ж    четверте    підростає-
Їх    доля    першого    чекає.
Якщо    вони    це    не    відчують,
То    остаточно    деградують.
Так    трійку    Бог    облаштував,
А    я    лиш    скромно    описав.
                                               *
Гріха    в    «теорії»    не    маю-
З    правил    винятки    бувають.
Відлік    жартів    також    милий-
Чистота    в    нечистій    силі.
Ви    придивіться  –  три    по    шість:
Бог    не    здасть,    свиня    не    з'їсть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437241
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.07.2013


А Б Р И К О С А

                               1
В    саду    маячить    «недочеса»
Вся    в    янтарі        Абрикоса,
Вкриває    покрівлю,    дорогу-
Сусідам,    собі,    подорожнім.
Повисло    гілля    під    вагою,
Внизу  –  ніде    стати    ногою.
Царять    грона        ягід    рожевих,
Запах    від    них    навіжений.
Швидко    вони    дозрівають
В    зграях    гілля    покидають.
                                 2
По    покрівлі    барабанять
На    травичку    валом    валять.
То    ж    ходи    та  не    зівай,
На    цей    скарб    не    наступай,
Бери    кошик    чи    відро
Та    збирай    своє    добро.
Коли    ж    масово    дозріли,
То    гілля    труси    щосили,
Та    підстілку    підставляй
І    даруй    своїм      врожай.
                                   3
А    як    хочеш    мати    гроші
За    товар    такий    хороший,
То    тут    треба    постаратись:
Лізти    й    з    дерева    знімати.
Найприємніша    робота
Смакоту    нести    до    рота!
В    дворі    радісна      пора-
Розкошує    дітвора:
Їсть    повидло,      джем,    компот,
Чи    з    гілля    та    прямо    в    рот.
                                     *
Після    збору    Абрикоса
Чепурна,    красуня    просто:
Любуються    всі    виднокраєм
Й    щиро    дякують    врожаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437083
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.07.2013


НЕНЬКА - УКРАЇНА

           До    22    річниці    Відродження
Одна  –  однісінька,    єдина,
Як    мама,    що    дала    життя
Твоя    й    моя    Україна  -
Основа    нашого    буття.

Чи    можна    дихать    без    повітря,
Навчитись    плавать    без    води,
Без    стуку    серця    жить    на    світі,
Коханої    не    цілувать    сліди?

Поглянь    у    даль    тисячоліть  -
Є    що    згадать    і    чим    пишатись,
В    віках    стояла    й  знов    стоїть
Відроджена    держава  –  мати.

З    сусідів    кожний    зазіхав,
З    десяток    раз    її    ділили,
Русь  –  український    дух    витав,
Нащадків    древнього    Трипілля.

Нам    кажуть:    «Моя    хата    з    краю,  
Корова    здохла    щоб    в    сусіда»-
Злим    ворогом    омовлено,    я  знаю,
Ми    дружні,    добрі    й    гідні    люди.

Йдуть    інформаційною    війною,
Щоб    зневажати    себе    звикли,
Ми    прямуємо    дорогою    своєю,
Хоч    ряд    народів    з    світу    зникло.

Зараз    пасивністю    гендлюють
Не    козаки,    мов,      гречкосії  –  
В    віках    і    сіють    і    воюють
Тому    й    здійснилась    наша    мрія!

Тамує    подих    наш    Майдан,
Єднання    в    жилах    дозріває,
«Зраду»    не    захистить    паркан  -
Часи    останні    наступають.

Рідна    земля    полита    кров’ю
Древніх    й    недавніх    поколінь  -
Суспільством    громадянським
І    любов’ю
Щасливу    створим    далечінь.

Ти    чи    в    Європі,    чи    в    Канаді,
Чи    щось    в    Росії    підробляв:
Україна    нам    -    одна    відрада,
Котру    з    дитинства    покохав.

Не    спішіть    туди,    де    краще,
Бо    ліпше    там,    де    нас    нема,
В    своїй    землі    не    будь    ледащим
Й    не    буде    «горя    від    ума»!

Безмежно    любий,    милий    краю,
В    піснях    прославлена    земля,
Син    душею    й    серцем    обнімає,
Україно  -  неньо,    матінко    моя!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437077
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2013


Р І Д Н И М

В    рядочках    кожного    вірша
Живе,    дзвенить    моя    душа,
Поспілкуватись    забажаєш  –
Листки    тихенько    погортаєш.
Ось    так    до    віку    ми    укупі
Ніким    й    ніколи    не    забуті!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436793
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2013


ОПТИМІСТИЧНО

Життєвий    шлях    свій    оглядаю,
І    бачу,    що    він    був    тернистим.
Нічого    не    прошу    і    не    волаю,
Бо    завжди    був    я    оптимістом!
Здоров’я    ніхто    не    зможе    дати,
А    ні    продовжити    життя.
Вставай,    поки    можеш    стояти!
Кайся,    як    допоможе    каяття!
Живи,    поки    ти    зможеш    жити!
Живи,    та    не    доживай!
Роби,    що    зможеш    ще    зробити,
На    завтра    вже    не    залишай!
Співай,    якщо  пісні    ти      знаєш,
Путяще    щось    роби,    твори!
Бо    ще    багато    пам’ятаєш
З    тої,    пройдешної    пори!
А    в    цю    пору,    що    приходить,
Хмарки    пливуть    і    сонце    сяє.
Сам    знаєш,    що    усе    проходить,
А    життя    триває    і    буяє.
В    чужу    не    втрапиш!    В    свою    ляжеш!
Коли    Господь    благословить.
«Я    в    цьому    світі,  -  усім    кажеш,-
Живу,    щоб    жити    і    любить!»
Не    живи,    щоби    робити,
А    роби,    щоб    ще    пожить.
Спіши    творити    і    любити,  
Лиш    той    встигає,    хто    спішить!
Навіть,    до    підсумку    добрався,
Навіть  ,  побачив    кінець    свій,
Ба,    навіть…    помирать    зібрався,
А    зерно    готуй    і    жито    сій!          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436790
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2013


П Р О Щ А Н И Е


С    возрастом    могу    отметить,
Что    правилом    было    моим:
«Трудись!    Не    могут    не    заметить
Твое    усердие    и    пыл!»
В    жизни    счастье    я    познал
На    земле,    воде,    на    островах.
Кем    в    детстве    был    и    кем    я    стал,
Спасибо    Тому,    Кто    в    небесах!  
Когда    наступит    час    прощания,
Вряд    ли    такое    я    скажу
Перед    безвременьем.  Заранее
Строки    щемящие    пишу.
С    каждой    годовщиной    все    старее,
Слабей    стаю    день    ото    дня.
Проживу,    сколько    сумею.
Привыкайте    без    меня!
Кому    не    так    я    что  -  то    сделал,
Кому    невольно    завинил…
Я    всех    любил    и    всех    лелеял,
Старался,    сколько    было    сил!
Теперь    не    те    мои    желания.
В    душе    царит    покой    и    мир.
Что    мог    я  –  сделал!  Без    оправданий!
Живу    пока,    как    король    Лир…
Не    вопию    теперь    напрасно,
И    всуе    Бога    не    гневлю…
Медленно    лампада    жизни    гаснет.
До    встречи    в    будущем…    в    Раю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436611
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2013


К А Я Т Т Я

 Доля    молодість    згадала,
 До    віршування    спонукала.
 Було    колись,    вірші    писав,
 Та    у    науку    шлях    обрав.  
 Що    тепер    про    це    казати,
 Є    що    згадати    й    написати.
 Наукою    з    життям    змагався,
 Робив,    творив    і    спілкувався.
 У    Всесоюзному    працював,
 Там    повагу    й    шану    мав.
 Та    Україна    щира,    мила
 Завжди    вабила    й    боліла.
 То    як    самостійною    стала,
 На    передній    край    призвала.
 (Мала    на    це    певні    підстави  -
 В    Союзі      над    ринком    працювали).
 В    перші    ряди    сміло    став,
 З    вітряками    воював.
 Став    піонером    приватизації,
 Акціонування    і    корпоратизації.
 Творив    підприємства,    товариства,
 Всякі    компанії    барвисті.
 Завдяки    набутому    професіоналізму,
 Будував    основи    народного    капіталізму.
 З    людьми    на    заводах    працював,
 Проектував,    узгоджував,  виступав.
 Та    не    додумав,      не    доробив,
 Встиг    не    все,    не    те    вчинив.
 Не    врахував    людську    природу  -
 Підлість,    заздрість    і    жадобу.
 Жага    влади,    багатства    і    сили
 Верхівку    всю      заполонила!
 Тисячам    трударів    на    шкоду
 Наші    зусилля    ішли    у    воду.
 Не    вистачило    професіоналізму
 Для      народного    капіталізму!
 Замість    всенародної    приватизації
 Маєм    шахрайську    «прихватизацію».
 У    Штатах    народним    капіталізм  стає,
 А    нам    Бог    щастя    не    дає!
 Прагматичні    і    далекоглядні    Штати
 Вміють    власністю      пов’язати.
 Нам    верхи    вчинили    остракізм:
 Маємо    кримінальний    капіталізм!
 Отже,    на    старість  –  сум’яття,
 Й    перед    робітниками  –  каяття,
 За    те,    що    разом    хотіли    стати,
 Державу    для    людей    збудувати.
 Тепер    на    роботу    не    спішу,
 Замість    мемуарів  -  вірші    пишу,
 Минуле    в    думках    перебираю,
 Караюсь,    мучуся    і      каюсь.
 Бо    лобом    стінку    не    пробив,
 Помилок    стільки    наробив!
 Та    долю    й    Бога    я    не    лаю,
 З    гідністю    свій    Хрест    приймаю!
                                       *
 Вірю    Богу    Єдиному    на    Небі,
 Вчинкам    переконливо    благородним,
 Бо    як    довго    дивишся    в    Безодню  –
 Безодня    дивиться    у    Тебе!          
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436609
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2013


Р О З У М Н И К

Іван    посаду    гарну    має,
Своє    начальство    заступає.
Ініціатив    у    нього    повно,
То    ж    зарплата    і    відпускні    пристойні.
В    рік    по    дві    відпустки    має,
Ще    й    ініціативно    відпочиває.
Одна    відпустка  –  це    щорічна,
Друга  –  коли    відпочива    величність.
В    ініціативну    він    втрапляє,
Як    на    начальника    начхає.
Дивись,    в    хворобі    той    заліг,
Іван    відпочити    знову    встиг.

                                             *
Так    підлеглі    за    начальство    дбають,
Добре    трудяться    й    відпочивають!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436373
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.07.2013


ПЕСНЬ О НАСТОЯЩИХ СТАРИКАХ


Порох    есть    в    пороховницах,
Не    грешно    -    о    молодицах,
А    о    бабах    рассказать  -  
Счету    некуда    девать!

Припев:
Старики,    оружье    наше,
Пусть    всякий    это    помнит,
Хоть    глубоко    не    пашем,
Но    бОрозды    не    портим!

Дождь  –  ли,    снег  –  ли:    непогодка
В    деда    теплая    молодка,
Когда    солнца    яркий    свет
Здесь    от    баб    отбоя    нет.

Припев:
Старики,    оружье    наше,
Пусть    всякий    это    помнит,
Хоть    глубоко    не    пашем,
Но    бОрозды    не    портим!

Чад    в    селе    хоть    пруд    пруди,
И    всем    место    есть    в    груди,
Только    вряд    ли    они    помнят
Кто    родитель    их    исконный.

Припев:
Старики,    оружье    наше,
Пусть    всякий    это    помнит,
Хоть    глубоко    не    пашем,
Но    бОрозды    не    портим!

От    денечка    до    денечка
Прошел    день,    настала    ночка,
Кости    ломит,    болят    почки  -
Со    здоровьем    заморочки.

Припев:
Старики,    оружье    наше,
Пусть    всякий    это    помнит,
Хоть    глубоко    не    пашем,
Но    бОрозды    не    портим!

Ну,    давай,    не    унывай,
Всем    по    полной    наливай,
Умение    и    мудрость    прет:
Учи    и    развлекай    народ!

Припев:
Старики,    оружье    наше,
Пусть    всякий    это    помнит,
Хоть    глубоко    не    пашем,
Но    бОрозды    не    портим!

Широка    и    глубока
В    берегах    своих    река,
В    окружении    седин
Сам    себе    ты    господин.

Припев:
Старики,    оружье    наше,
Пусть    всякий    это    помнит,
Хоть    глубоко    не    пашем,
Но    бОрозды    не    портим!
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436372
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.07.2013


ДОПИТЛИВОМУ ЧИТАЧУ

Всі    знають    істину    просту  -
Краще    все    начистоту!
Мені  ніхто      не    кум,    не    сват
Пишу,    як    кажуть,    неформат:
Наукові    чи    немудрені    вірші
На    розум,    серце    й    для    душі.
Твір    у    свідомість    проникає,
Мов  та      ріка,    русло    шукає:
Одних    будить,    інших    вабить,
Картає,    ганьбить    або    славить.
Я    ні    на    що    не    претендую,
Що    знаю,    вмію,    те    й    віршую,
Для    роздумів,    а    не    на    втіху
Ріжу    правду,    творю    міфи
На    сито    справ,    творінь,    років
Нині    й    нащадкам    від    батьків!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436165
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.07.2013


ХТО І ЗВІДКИ??

 Щоби    свій    народ    знеславить
 Пушкіна    з    Шевченком    палить,
 Коли    ж    «мову»    поряд    чує,
 Демонстративно    скрізь    фобує,
 В  чужому    чи    своєму    домі
 Люто    кляне    усіх    «свідомих»,
 Де    може  -    вкраплює    капкан,
 Та    йде    невпинно    караван!
 Куди    іде,    лиш    Богу    видно,
 Упевнений,    не    буде    стидно!
                                     *
 Чиє    кішка    сало    з’їла,
 Що    так    злісно    зафобила?
                 21.02.  2013р.,Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436162
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 09.07.2013


МЕДОВИЙ ТИЖДЕНЬ

                             або
як    врятувати    традиційну  сім’ю
 
В    неділю    батько    женив    сина,
В    понеділок    -    питає:
«Скільки    раз    любив    дружину?»
Той    -      відповідає:

«Аж    шість    раз    ходив    до    люби!»
Татко    розсміявся,
Бо    для    нього    стільки    -    згуба:
«На    одну    зібрався!»

У    вівторок    знов    питає    -
«П’ять    сьогодні    тату!»
«А    я    раз!»  -  з    плеча    кидає,
Та    й    виходить    з    хати.

У    середу    син    до    тата:
«Єсть    чотири    рази!»
«Ну,    для    мене    й    це    багато,
Я    один    раз    вразив!»

У    четвер    син    рапортує:
«Три    рази    любились!»
Батько    й    тут,    ніби    жартує:
«А    ми    раз    зустрілись!»

У    п’ятницю    вже    син    каже:
«На    два    лиш    зібрався!»
Тато,    як    картоплю    смажить:
«Я    -    раз    постарався!»

У    суботу    син    віщає:
«Один    раз    був    тату!»
Тато    в    тон    відповідає:
«Раз    ходив    в    атаку!»

У    неділю    син    звітує:
«Не    зміг    й    разу,    тату!»
Татко    із    синком    жартує:
«Раз    побув    на    с  вяті.

Головне    в    цій    справі    «як»,
Хоч    важливо    й    «скільки»,
Не    метушися    абияк,
Відчуй    свою    жінку.

Чоловіче    місце    «зверху»,
«Знизу»    не    стидайся,
«Зпереду»    і    «ззаду»,    «вершник»…
Всіх    поз    не    цурайся!

Як    зумієш    з    нею    разом
Відліком    займатись,
Щастя    стане    поза    часом
Радістю    зростати.

Зможеш    сам    різноманітить
У    своєму    домі    -
«Гречка»    вам    обом    «не    світить»
В    зустрічах    знайомих.  

Буде    у    вас    цей    процес
Не    нужда,    а    свято,
Що    підніме    до    небес
Й    ощасливить    хату!»

Отака  –  то    еротична
За    тиждень    розмова,
Щось    тут    звичне    чи    незвичне
Кожний    собі    вловить.
         4.07.  2013р.,  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435987
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.07.2013


Л У Н А

Луна    несмело    выползала,
Как    будто    каверзы    страшась,
И    ты    тихонько    прошептала,
Возможно,    мыслями    таясь,
Что    полнолуние  –  на    счастье,
Ущербный    месяц  –  счастья    нет!
И    так    хотелось    мне    подкрасться
И    вытянуть    луну    на    свет,
Чтоб        шаром  полным    засияла,
На    нас    бы    верой    подышала,
Все    звезды    музыку    сыграли,
А    даль    бы    пела    й    танцевала,  
И    так,    вот    прямо,    из-за    туч
К    ногам    упал    бы    счастья    луч!
Моих    желаний    не    услышав,
На    небе    рог    торжествовал,
Хладную    весточку    он    свыше
В    сердца    кипящие    послал.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2013


ДЕНЬ ОДРУЖЕННЯ

Уже    пішло    за    п’ятдесят
Коли    їх    доля    поєднала,
Одно    із    найтепліших    свят
Для    них    сьогодні    знов    настало.

З    чого    почалось…Уже    старі
Та    пам'ять    вдячно    повертає
В    роки    бурхливі,    ночі    й    дні
Бажання,    пристрасті,    кохання.

Букет    іскриться    на    столі,
Палають    сім    із    грядок    квіток:
Число    в    передзвін    поколінь
Для    всіх    нащадків    і    їх    діток.

Цей    перездвін    лиш    той    почув,
Хто    в    кінці    скаже,    що    побачив
Поколінь    семи    представників
І    кожного    з    них    наяву    означив.

Те,    що    було  –  уже    пройшло,
А    те,    що    є  –  навік    єднає,
Хай    доля    посміхається    обом
І    в    спадок    щастя    посилає.
     2.07.  2013р.,  Рожни


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435762
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.07.2013


П Е Р Ш О Д Ж Е Р Е Л А

Їм    дев’ятнадцятий    минуло  -
Тисяча    дев’ятсот    тридцятий,
Кохання    в    серце    зазирнуло
Щоб    перешкоди    подолати.
В    одинадцятім    прийшли    у    світ,
У    тридцятім      одружились,
Тридцять    третього    зазнали    бід,
Дім,    сад    звели,    трьох    народили.
А    сорок    перший,    як    чума,
Горем    наповнився      ущерть:
Мобілізація,    лагеря,    війна,
Котел    Смоленський,    нагла    смерть.
Одна    вдова    дітей    ростила,
Всіх    трьох    на    ноги    підняла,
В    піснях    про    батькову    могилу
Сльозами    долю    полила.
Знову    разом    на    тім    світі:
Тридцятилітній,    молодий
Й    вона,      життя    віддавши    дітям,
В    суворій    старості    земній.
З    слізьми    дивлюся    на    картину:
За    що    ж    Господь    їх    покарав,
Його    забрав    в    дітей,    дружини,
Вдовини    муки    їй    послав?
Ваші    діти,    внуки    і    правнуки,
В    пам'ять    своїх    першоджерел
Кладуть    на    груди    щиро    руки:
Той,    що    в    серці  –  ще    не    вмер!
                     22.06.  2013р.,  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435761
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2013


СЛІДИ МИНУЛОГО

                                           Сестричці    Валі
В    тобі    грало    величне    минуле,
Споконвічна    козацькая    кров,
Що    у    інших    давно    промайнуло
Під    вагою    пройдешніх    Покров.

Ось    стоїш    ти    в    саду    яблуневім
У    красі    поколінь    -    чарівна,    
А    на  щічках    у    ямках,    рожевих
Виграває    зваблива    весна.

Вже    давно    та    війна    відгриміла,
Сиротою    без    батька    зросла,
Та    ніяка    ворожая    сила
Відібрати    красу    не    змогла.
   
Нас    в    праці        матуся    зростила,
І    зробила,    що    тільки    змогла,
Десятирічку    ми    всі    закінчили,
Хоч    початкову  –  дітей    півсела.

Розбрелася    трійня    межі    люди,
Де    кожний    знайшов,    що    шукав:
Зерна    надії    зростають    усюди  
Де    хотів,    вмів,    боровся    і    знав.

Хоч    найменша,    та    ти    вже    далеко,
Разам    з    братом    в    обіймах    батьків,
Де    над    вами    схилились    смереки,
Добрий    гість    моїх    спогадів    й    снів.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435643
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.07.2013


К С Ю Ш А

               (Правнучці)
Ось    присіла    чарівниця
Зразу    видно  –  баловниця:
Носик,    губки    і    язик  -
До    уваги    кожний    звик.

Ще    недавно    дід    носив,
На    прогулянках    пестив,
В    церкву    з    рідними    ходив,
Свою    правнучку    хрестив.

На    гітарі    дружно    граєм,
Удвох    пісеньки    співаєм,
З    балалайкою    танцюєм,
Вірші    вправно    декламуєм.  

Встає    Ксюша    зараз    вранці,
Спішить    з    мамою    на    танці
Всяких    студій    і    гуртків,
Щоб    знання    набратись    й    сил.

Вдень    давно    уже    не    спить,
За    комп’ютером    сидить,
Сама    мультики    «качає»
Й    жваво    їх    розповідає.

Усі    рідні    Ксеню    люблять,
Бавлять,    пестують,    голублять,
Вона    ж    тим    відповідає  -
Як    сонечко    до    них    сяє.

Так,    тепер    усе    не    просто:
Стала    Ксюшенька    «доросла»,
Вже    із    садіка    пішла
І    до    школи    доросла.

Ксюша    радує    всіх    нас,
Бо    іде    у    перший    клас,
Вже    багато    чого    знає
Пише    гарно    і    читає

В    школу    будеш    ти    ходить
Хай    в    житті    тобі    щастить
Учись,    трудись,    люби,    зростай
Прославляй    свій    любий    край!

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435642
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.07.2013


ЛІЧИЛОЧКА ДЛЯ МАЛЕНЬКИХ

                                                   До    десяти
 Ніжками        зміг    піти,
 То    лічи    до    десяти!
 Бо    найважче    ти    зробив,
 Як    пішов    й    заговорив.
 Форму    наказову    одягай,
 Лічи,    малюй,    пиши,    читай!  
 Скажи    один    та      знай  -  не    плакать!
 Два  –  поїсти,    три  –  покакать,
 Чотири  –  гарячого    не    хватай,
 П’ять  –  гострого    не    чіпай,
 Шість  –  бруд    у    рот    не    бери,
 Сім  -    серветкою  носика    утри!
 Вісім  –    іграшки    не    розкидай,
 Дев’ять  –  за    собою    прибирай,
 Десять…    Коли    стомився,
 Відлік    на    цьому    закінчився!

                             До    двадцяти.
 Знов    форму    наказову    одягай,  
 Лічи,    малюй,    пиши,    читай!
 Як    до    десяти    ти    все    встигаєш,
 То    й    лічилку    добавляєш.
 Знай    завжди,    навіть    з    просоння:
 Повторення    -  основа  навчання!
 То    щоб    далі    в    лічбі    йти,
 Повтори    до    десяти!
 Всього    три    рази    повторив,
 А    багато    вже    зробив!
 Тепер    до    знаного    добав    «надцять»,
 І    освоїш    свої    «двадцять»!
 Ніжками    задріботів,
 Говориш    чимало    слів,
 То    знов    кажи    «один»  -  не    плакать
 Два  –  поїсти,    три  –  покакать,
 Чотири  –  гарячого    не    хватай,
 П’ять  –  гострого    не    чіпай,
 Шість  –  бруд    у    рот    не    бери,
 Сім  -    серветкою  носика    утри!
 Вісім  –    іграшки    не    розкидай,
 Дев’ять  –  за    собою    прибирай,
 Десять  –  рано    вставай,
 Одинадцять  –  ліжко    застилай,
 Дванадцять  –      в    туалет    без    звуку,
 Тринадцять  –  помий    лице    й    руки,
 Чотирнададцять…і    так    далі    «надцять»,
 З    мамою    одержиш    «двадцять!»
 Пройдеш    ясла,    освоїш    садочок,
 Дома    маєш    свій    куточок.
 Не    життя  –  а    просто    рай!
 Скрізь    лічи    й    завжди    встигай!
 Як    до    школи    вже    дозрієш,
 Сам    все    добре    зрозумієш!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435403
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.07.2013


ВОЗРАСТНЫЕ ПРОКАЗЫ

 В    зиму    весна        прискакала,    
 Гнала    в    момент      со    двора:
 Если    бы    молодость    знала,    
 Если    бы    старость    могла!
 Бабе    не    спится    при    спицах
 Вяжет    для    деда,    и    мается:
 Еще    порох    в    пороховницах,
 Ягода  -  малина    -      в    ягодицах!
 Жизнь      мчала      наискосок,
 Рисуя    полосами      зебру,
 Седина    пришла    в      висок,
 А    Бес    примчал    у    ребра.
 Даже    в    ночь    пред    Рождеством
 С    Постом    дед    справлялся,
 Впрямь    за    праздничным    столом
 За    Мадонну    взялся.
 «Что?    Отмолимся,    дедуля!?»-
 Со    смехом    спросила,
 «Разговеемся,    бабуля!»-
 Отвечал    игриво.
 В    возрасте,    но    еще    влечет
 Хоть  -    своя,    и    …дома:
 Пусть    весна    скорей    грядет
 С    молнией    и    громом!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2013


П И Ш И

Просто    так,    для    душі
Ти    сідай    і    пиши,
На    слова    накидай    візерунки,
Форма    прийде    сама    
Якщо    зразу    нема,
У    змісті    шукай    подарунки.

Про    любов    проспівай,
Як    ходили    ви    в    гай,
Скільки    раз    там    зозулі    кували,
Як    дівча    обнімав,
І    про    що    щебетав,
Де    кохались    і    як    розставались.

Природі    ліру    віддай:
У    травневий    розмай,
У    червневе    багаття    барвисте,
Тут    діброва    дрімає,
Там    вже    осінь    палає,
А    листопад    кладе    мокре    листя.

Про    життя    не    забудь,
Існують    чи    живуть,
Хто    живе,    а    хто    гріхи    відживає,
Кому    як    повезло,
Де    добро,    а    де    зло,
Що    тут    славлять,    кого    розпинають.

Будь    людиною    й    громадянином,
З    своєю    нацією    одним  –  єдиним,
Мужності    наберись    і    терпіння,    
Коли    взявся    за    перо  ,
Все    що    зараз    чи    було  -
У    правді    приходить    прозріння!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435301
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.07.2013


З ДІДОМ НА КАНІКУЛАХ


 ВІД    БОГДАНИ    ПРО    ПРИРОДУ.
Вранці    -  рано    сонце    сходить.  
Десь    співає    соловей.
Тут    на    ниві    жито    родить.  
В    ставу    бродить    журавель.

Струнка    береза    зеленіє.
Ось    тут    калина,    там    бузок.
Уже    суниці    червоніють-
В    природі  -  крок  ,  а    нам  -  урок.
       2.06.    2011р.,  Рожни.

 ТАТКУ    ВІД    БОГДАНИ.
Завжди    ти    рушницю      май,  
В    сейфі    ти    її    тримай.
Пістолет    і    ніж-тесак,
Човен,    вудку    та    рюкзак.

Татко    мій    мисливство    знає.    
Він    рушницю    дістає,
Все    в      рюкзак    собі    збирає,
Та    машину    вже    веде.

З    мамою    його    чекаєм  
Може    день,    а    може    й    два,
Радо    татка    зустрічаєм
Та    мисливськії    дива.

Ми    щасливі    та    веселі
В    своїй    затишній    оселі.
Сім’я    дружня    і  могутня,
В  нас    щасливе  є    майбутнє.
       3.06.    2011р.,Рожни.


МІНІАТЮРИ    ВІД    БОГДАНИ                                                          
               ЗИМОВА    НІЧ
Ніч    прекрасна,    ніч    казкова,
Білосніжна    і    зимова,
Зберемось    за    стіл    дубовий
З    піснею    і    щирим    словом.
     8.01.2013р.,Київ

                     ЗВІСТКА
Мама    з    татком    подзвонили,
Про    онука    сповістили,
Дід    забув    і    про    ціпок:
Ну  ,    нарешті,    є    Божок!
       8.01.  2013р.,Київ


                   БОГУСЛАВЧИК
 Богуславчик    мій    маленький,
 Мій    миленький,    мій    гарненький:
 От    козак,    оце    вже    сила  -
 Всю    родину    окрилила!

 Вже    Божок    малий    зростає,
 Веселить    і    вимагає:  
 Щоб    пестили    його    мило,
 На    руках    весь    час    носили.
       9.01.  2013р.,  Київ


       А  К  Р  О  В  І  Р  Ш  І
                               *
Сьогодні    ми    у    ліс    ходили,
Набрали    ягід    та    грибів,
І    весело    тут    відпочили,
Гуляли    як    хто    захотів.
                         (  СНІГ)
                                   *
Летять    у    небі    журавлі
І    весело    курличуть,
Тепло    несуть    вони    землі:
Ось    так    весну    накличуть.
                               (ЛІТО)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013


ПЕРШИЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

           (Співкурсницям  –  «близнюкам»)
День    народження    святкують,
В    дитинстві    свята    я    не    мав,
Правила    свої    життя    диктує
І    перший    курс    вже    нагадав.
Шинель    братова    чорніла,
Звик    до    сорочок    і    штанів,
На    лавку    трійкою    присіли,
Кожний    «близнюку»    зрадів.
Потім    гуртожиток,    гітара,
Пляшка    кагору    на    сімох,  
Пустили    пар    і    дали    жару
Байок,    пісень    та    частівок.
Вперше    на    першім  святкував
Й    «трійнят»    уперше    обнімав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435069
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.07.2013


ТРИ КОЛЬОРИ

 Три    кольори    у    новій    книзі-
 Білий,    жовтий,    голубий:
 Самостійнії    думок    союзи
 Воз’єднані    в    сім’ї    одній.

 Соборні    тони    й    напівтони,
 Східці    в    небо    піднялись,
 Сніжинок    зграйки    кольорово
 Завіялись    в    чарівну    вись.

 Держава    історію    торує,
 Дух    звеличує    сакральність,
 Лиш    один    одного    почує  -
 Зродиться    відповідальність.

 Вийдуть    дні    з    безодні    ночі,
 Наповниться    душі    озерце:
 Не    дай    боже    -    сліпі    очі,
 А    ще    гірше    -    сліпе    серце.

 Видання    створене    вінчає,  
 Бог    тут    долями    вершить,
 Творить,    карає    чи    прощає-
 Цей    процес    не    зупинить!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435066
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.07.2013


В І Ч Н Е

 Найперше    в    Бога    було    слово,

 Воно    про    Нього    і    до    Нього.

 Усе    в    світі    смертне,    прах,
 
 Тлінь    в    часових    терезах

 Де    думка    йому    недотична,

 Закарбоване    у    слові  –  вічне.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434863
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2013


ДО НЕБАЙДУЖИХ

Дивлюсь,    вникаю,    розглядаю,    бачу,
Слухаю,    вслухаюсь,    прислухаюсь,    чую,
Читаю,    розумію,    вмію,    зможу    значить,
На    бажання    сутність    вся      моя    чатує.

Думаю,    шукаю,  в’яжу,    складаю,
Ліплю,    малюю,    одягаю    стильно,
В    душі      ідея      образом    зростає,
В    слові    почувається    привільно.

Хто    прочитав,  відчув,    побачив,
Почув,    вловив,      збагнув    і    взнав,
Вник,    суть    сокровенного    означив,
Й    добро    на    зло    не    розміняв!
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434860
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2013


НА ІВАНА КУПАЛА

«Пливи,    вінок,    на    пошук    долі
На    водах,    землях,    в    небесах,
Червоним    маком    станеш    в    полі,
Розкішним    дубом    у    лісах.

Де    сонце    з    долею    говорить,
Чи    вітер    буйний    обніма    -
Скажи,    що    смуток    уже    ловить:
Одна  –  однісінька,    сама.

Пливи    чимдуж    між    берегами,
Полинь    у    милий    мені    край
Де    свекри  –  рідні    тато    й    мама
А    милий    щедрий,    як    розмай.

В    садах    завжди    весна    буяє,
А    в    полі    –    жито    золоте,
Рідня    за    щастя    привітає
Й    сім’я    у    радості    зросте.

Де    на    долині    кущ    калини,
Бузок    під    вікнами    цвіте,
Люблять    і    славлять    Україну
Й    Купалі    дякують    за    те!»

Вінок    у    воду    опустила,
Вечірня    зіронька    зійшла,
Дівчина    Господу    молилась
Серед    борінь    Добра    і    Зла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434719
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.07.2013


Д И С Ц И П Л І Н А

В    кожній    справі,    перш    за    все,    організація,
Розподіл    праці,    фаховий    стан,    кооперація.
Але    найважливіша    скрізь  -  дисципліна,
Тоді    мета    одна    і    воля    до    успіху  єдина.
Дисципліна    совісті    чи    дисципліна    страху:
Дисципліна    обов’язку,    життя    на    плаху,
Інстинкт    самозбереження,    продовження    роду,
Не    знаєш    броду  -  не    полізеш    в    воду.
Дисципліна    почуття,    долі    й    недолі    веління,
Батьківський    обов’язок,    сіяння,    садіння,
Бажання    піймати    щасливу    дорогу,
Щирих    відносин,    молитви    до    Бога,
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434664
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2013


ПРОСТО СЛОВО

Найперше  в    Бога    було    Слово,
По  –  божому    й    заради    Бога:
У    спілкуванні    з    ним    щаслива    мить.
За    непослухи    -  його    карання,
Щире  каяття    й        святе    прощення:
Тут    як    Всевишній    повелить.

Слово,    як    засіб    спілкування,
Натхнення,    ніжності,    бажання,
У    думку,    вірш,    серця    спішить.
Слово,    як    знаряддя    покарання,
Презирства,    гніву    чи    знущання
Летить,    щоб      душу    спопелить.

Дитя    завжди    боїться    побиття,
Жінка    тремтить    усе    життя,    
Як    чоловік    здіймає    руку  .
В    домі    батьки    матюкають,    
Пальцем    нікого    не    чіпають  -
Душа    болить    і    терпить    муку.
       
Добро    і    зло    в    твоєму    слові,
То    ж    будь    завжди    готовий
За    сказане    всяк    час    відповідати:
Перед    минулим,    сучасним    і    майбутнім,
Малим,    старим,    слабким,    могутнім,
То    ж    думай    перше,    чим    сказати!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434473
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2013


ЗДІБНІСТЬ І ЗДАТНІСТЬ

Матінка    природа    за    нас    дбає  –  
Нездібних    в    світі    не    буває!
Здібності    фізичні    й    інтелектуальні
Творять    здоров’я    і    моральність.
Проте    тут    передчасна    вдячність,
Бо    передує    всьому    здатність.
Здібність    вирощує    таланти,
Коли    здатність    чогось    варта.
Здібність    до    справи    спонукає,
Якщо    їй    здатність    посприяє.
Здібність    під    ковдрою    дрімає,
Допоки    здатності    немає.
Здатність    досягти    мети,
Обставини    й    себе    перемогти,
Від    другорядного    абстрагуватись,
Та    головним    лиш    перейнятись  -
Тоді    ця    пара    сонцем    сяє,
Як    здатність    здібність    обіймає.
В    могилі    здібність    опинилась,
Як    поряд    здатність    не    родилась!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434470
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2013


СОН В МІСЯЧНУ НІЧ

Місяць    повний    угорі,
День    ночує    на    дворі,
Де    не  спиться    дідусеві,
Міцно    спиться    дітворі.

Вітерець    тихенько    віє,
Серце    з    туги    часом    мліє,
Що    не    встигне    доробити
І    з    задуманим    зітліє.

Тіні    ходять    ходуном
Від    гілок,    що    за    вікном,
Скрізь    холодне    світло    лине
І    тривожить    дивним    сном.

Сич    вмостився    і    кричить
Видно    йому,    той    не    спить,
Сили    темні    підступили,
Щоб    свідомість    придушить.

Підсвідомість    копошиться
В    ній    сидять    тисячоліття,
В    сні    видиме    з    невидимим    
Не    збираються    мириться.

Три  –  чотири    серед    ночі,
Нема    сну,    хоч    коли    очі,
Місяць    в    душу    зазирає
Й    робить    з    нею,    що    захоче.

В    річці    вода    потемніла,
В    берегах    нечиста    сила,
Місячна    доріжка    в’ється
Всіх    русалок    розбудила.

Не    ходіть    туди,    хлоп’ята,
Не    жартуйте    й    ви,    дівчата,
Залоскочуть    нехрещені,
Спіть    спокійно    в    своїй    хаті.

Світило    в    небі    бовваніє,
Собака    на    місяць    виє,
Чи    особачена    душа
Холодним    викликам    радіє.
           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434217
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 29.06.2013


РАБ ЧУЖОЇ ДУМКИ


Від    дитинства  –  на    оцінку.
«Цю    бери    собі    за    жінку.
Іван    Іванович    так    хоче.
Баба    Ольга    це    пророчить.
«Сади    тут»,  -    сусід    сказав.
Очільник    пальцем    показав…
Критерії,    показники    і    бали,
Що    чужі    дяді    встановляли,
Радо    тобі    допоможуть
У    прокрустовім    лиш    ложі.
В    кінці  –  кінців,    а    судді    хто,
Може    й    судить    нема    за    що.
Як  непотріб,    скинь    цю    сумку,
Ти    не    раб    чужої    думки,
Перед    Богом    коли    станеш,
Свого    нічого    не    покажеш.
Щоб    не    в    кінці    зрозумів,
Що    й    життя    чуже    прожив:
Власну    думку    завжди    май,
Чужу    слухай    й    поважай,
Самостійність  –  твоя    дорога
Помітна    людям    і    для    Бога.
 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434216
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2013


П Р И З Н А Ч Е Н Н Я

Квітку    запліднює    тичинка,
Пташина    яйця    відкладає,
Бог    Адаму    створив    жінку:
Все    на    продовження    чекає.
Врожаєм    славиться    рослина,
Пташки    нові    пісні    співають,
В    дитині    з    подивом    родини
Себе    і    предків    відкривають.
А    ти    злигався  з    «жеребцями»,  
Нетрадиційністю    гендлюєш,
З    такими    ж    як    і    ти    «борцями»
За    волю    шлюбів    мітингуєш,
Щоб    без    відродження    сконав,
Себе    й    народ    свій    обікрав.
                                           *
Узаконити  неприродне    –  депопуляція,
Расова,    сімейна,    національна  
І    державна    с  а  м  о  л  і  к  в  і  д  а  ц  і  я.    
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434044
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2013


ГЕНИ І ГІГІЄНИ

Людиною    правлять    гени,
Їх    тримають    хромосоми.
Біологічні    й    соціальні    гігієни
Формують    правила    й    закони.
У    біологічних  –  все    доцільно,
Бог    тут    долями    вершить.
У    соціальних    люд    свавільний
В    різних    теоріях    кипить:
Червоний,    білий,    жовтий,    чорний,
Традиційний    ти    чи    голубий,
Життєлюб,    аскет,    ледар,    моторний  –
Живи    й    радій    тим,    що    живий.
В    житті    святкуєш    ти    життя
За    ним    лиш    морок    небуття.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434040
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2013


З Е М Л Я

Земля.    В    небі    одна      
Богом    для    людей    дана
В    системі    сонячній    планета,
Їй    все    найкраще    в    цьому    світі  -
Сонячні    дари    і    божі    діти,
Себе    дарує    всім    сама.
   
Земля.    В    світі    одна
Усміхнена,    зажурена,    сумна
Рідна    ненька    Батьківщина,
Кохана,    бажана,    любима,
У    кожного    завжди    єдина,
Близька    і    мила    сторона.

Земля.    Поглянь    здаля
На    ці    простори    і    поля
Коли    колосить    щедро    нива,
Яка    чудова    і    красива
Назустріч    сонцю    йде    щасливо
Наша    годувальниця    земля!

Земля.  Чекає    фермера(куркуля),
Не    латифундиста  –  глитая,
Який    родючість    її    губить,
Їй    потрібен    той,    що    любить,
Кохає,    пестить    і    голубить,
Кому    не    чужа,    а    рідна,    своя!    
             15.09.  2012р.,  Лозовий    Яр
           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433900
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.06.2013


С П О Г А Д И

                                 1
Знову    думку      завело  –
Що    ж    тоді    у    нас    було
Як    так    гнітилося    село?!
Кріпакували    усім    миром,
Зате    боролись    за    знання,
Плюндрували    Бога,      віру
І    в    ночі,    і    серед    дня.
Й    як    оце    все    описати  -
У    поемі,    у    трактатах,
Чи    віршований    роман,
Де    вожді,    події,    люди
Чіткий    образ    мати    будуть,
Політичний    й    громадський    стан.
                                     2
Життя,    казка    це,    чи    міф:
Божевілля    все    і    всіх,
Старих,    дорослих,    молодих.
Закон    маси    випливає,
І    вождь    скаче    на    коні,
Людську    подобу    всі    втрачають,
Живуть,    немов    в    кошмарнім    сні.
Взяти      окремо  –    це  людина,    
В    колективі,    в    масі  –  вже    тварина:
Переслідують    і    убивають,
Гіганти    зводять,    в    космос    пруть,
Страшну    мораль    у    світ    несуть,
Та    вождя  -  бога    прославляють.  
                                         3
Потрібно    належне    їм    віддати:
Уміли    людей    в    масу    обертати,
Своїй,    єдиній    волі    підкоряти.
В    основі    був    тваринний    страх
За    себе,    рідних,    за    дітей,    
Бо    знущаються    на    очах,
Що    гірше    і    за    сто    смертей.
Раби    промисловість    будували,
Мільйони    в    таборах    тримали,
Страшили    увесь    божий    люд,
Військо    найбільше    в    світі  мали,
З    своїми    й    чужими    воювали,
Творили    сатанинський    суд.
                                               4
На    чорне  –  біле,    біле  –  чорне.
Знищать,    закопають    і    загорнуть.
Всім    завжди    і    всюди  -    норма.
Стрижуть    під    одну    гребінку,
«Гомосовєтікус»      дрес  –  код,
Контролюють    життя,    вчинки,
Особистість  –  нуль,    усе  –  народ.
Віддай    державі    до    останку
Без    роздумів    і    забаганок.
Вожді  –  боги    й    слуги    народу
Про    все    подумають,    подбають,
Маси    тупо    направляють
На    підкорення    природи.
                                                     5
Що    можуть    маси    натворити:
Будувати,    звести,    перекроїти,
Загарбать,    поневолить,    підкорити.    
Комунізм    на    горизонті    світить,
Десять    заповідей,    майже    Христових,
Старі,    дорослі,    навіть    діти
У    пропаганди    в    міцних    шорах.
Сьогодні    краще,    чим    донині  -
На    благо    народу    і    країни.    
Коли    ти    з    голоду    конаєш,
То    тому,    що    несвідомий  -
На    твоєму    боці    всі    закони,
Власність    загальнонародну    маєш!
                                                       6
Все    це  –  цинічний    популізм,
Марксизм,    ленінізм,    сталінізм,
Комунізм,    сіонізм  -    сатанізм!    
Коли      неволять,    давлять,    брешуть,
Робити    безплатно    заставляють,
Язики    перед    народом    чешуть,
Не    виконують,    що    обіцяють.
До    комунізму    світла    дорога,
Ще    потерпи    до    перемоги!
Накопилось,    терпець    урвався,
Комунізму    не    діждали,
«Світле    майбутнє»    розірвали,
До    демократії        народ    подався.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433897
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.06.2013


М Е Т Е Л И К

Кольоровий,    різнобарвний
Метеличок    милий,    гарний,
Він    по    квіточках    літає,
Малих    діток    забавляє.

Вони    його    щиро    люблять,
Як    отримають  -    голублять,
Та    ще    важко    їм    піймати,
Бо    уміє    він    кружляти.

Ось    Метелик    вмить    піднявся,
Мабуть,    дуже    налякався,
Із    очей    маляток    щез
Та    поринув    до    небес.

Не    журіться,    любі    діти,
Ви    ще    будете    радіти:
Кругом    квіточки    стоять
Й    Метелики    прилетять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433778
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.06.2013


Г І Т А Р А

 Юних    років    тяжких      і    щасливих
 Ця    гітара    подруга    й    любов,
 Життя    пронесла    в    своїх    співах
 Ділив    горе    й    кохання    знайшов.
 П  р  и  с  п  і  в:
 Ось    заграла    плакуча    гітара,
 Там    де    обрій    у    небо    злітав,
 Де    недоля    хлопчину    спіткала,
 Рідних    й    світ    він    уже    покидав.

 Струни    стогнуть,    сміються    і    плачуть,
 Убираючи    зиму    в    весну,
 Пальці    бігають,    ковзають,    скачуть
 Та    мелодію    грають    сумну.
 П  р  и  с  п  і  в:
 Ось    заграла    плакуча    гітара,
 Там    де    обрій    у    небо    злітав,
 Де    недоля    хлопчину    спіткала,
 Рідних    й    світ    він    уже    покидав.

 Де    у    нього    набралось    завзяття
 Тож    на    ноги    він    стрімко    піднявсь
 І    на    зустріч    життєвім    багатті
 Крильми,    мов    орел,    розпроставсь.
 П  р  и  с  п  і  в:
 Знов    заграла    співуча    гітара
 Там    де    обрій    у    небо    злітав,
 Засіяла    щасливо    заграва,
 Він    долю    зустрів    й    привітав.

 Вже    в    минулім    страшні    буревії,
 Зараз    інша    гітара    звучить,
 А    у    пальцях    і    струнах    надії
 Все    життя,    мов    сльозина,    бринить.
 П  р  и  с  п  і  в:
 Знов    заграла    співуча    гітара
 Там    де    обрій    у    небо    злітав,
 Засіяла    щасливо    заграва,
 Він    долю    зустрів    й    привітав.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2013


«ГУР» ЧИ «ГРР»

 (Пісенька    цуценяти)
Цуценя    двором    біжить
Й    зупинилося    на    мить,
Бо    індик,    як    м’яч    надувся,
Гребе    землю    і    галдить.

Що    робити    цуценяті:
Чи      вернутися    до    хати
Й    там    спокійно    почекати,
А    чи    зуби    показати?

«Не    на    того    ти    напав!»-
Цуцик    раптом    загарчав:
«Грр!»  -весь    двір        струснуло
Й    індика    як    вітром    здуло.

«Гур-гур»  -    можна    співати
Й    малих    діток    забавляти,
«Грр»    -  треба    гарчати,
Де    потрібно    захищатись.
           14.06.  Лозовий    Яр

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433535
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.06.2013


«МУР- МУР»

 (Пісенька    кошеняти)
Кошеня    співа:    «Мур-  мур
Ось    як    вилізу    на    мур,
Стану    більше    й    далі    бачить,
Обгоню    весь    рід    кошачий».

Мама    Киця    каже    сину:
«Поспівай,    а    я    спочину,
Скоро    станеш    ти    котом
Та    не    будеш    хвастуном.

Наша    справа    любить    тишу
Лиш    тоді    піймаєш    мишу,
Їжу    добру    будеш    мати,
Поспівав    і    ну-мо    спати!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433532
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.06.2013


К О Л И С К О В А

Кошеня    сказало:  «Няв!»,
Цуценятко    йому:  «Гав!»,
Як    зійшлися,    обнялися
Й    кожний    пісню    заспівав.

«Мур,  мур,    мур»  -    від    кошеняти,
«Гур,    гур,    гур»  -    від    цуценяти,
Звучить    пісня    для    діток
У    мереживі    з    казок.

Спи,    мій    любий    малючок,
Скоро    зробиш    перший    крок,
Ще    прийде    жадана    мить,
Довго    в    світі    будеш    жить.

В    щасті    будеш    ти    зростати,
Добрих    тата    й    маму    мати,
Дідусів    й    бабусь    стареньких
Й    Україну,    рідну    неньку.

Хай    ця    пісня    завжди    лине,
З    нею    тихо    спить    дитина
Ліпше    навіть,    як    в    раю,
Баю,    батюшки,    баю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433332
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.06.2013


ДІВЧИНА – ВЕСНА

Яблуні    в    снігу
Рожево  –  білім,
Дівчина    в    саду
Принцеса  –  мрія.
В    небо    підняла    
Руки,    як    крила,
Всесвіт    обняла
Щиро    і    мило.
Сонце    біля    ніг
В    кульбабах    сяє,
Стільки    доріг
Її    чекають.
Глибока    далина
В    очах    мрійливих,
Дівчині  –  весні
Сто    літ    щасливих!
Цвіт    саду    оминуть
Вітри    й    морози,
Її    життєвий    путь  –
Бурі    і    грози!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433331
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.06.2013


БАТЬКИ І ДІТИ

 Господар    висіяв    зерно,
 На    врожай    чекає,
 Закололосилося    воно,
 Зерно    нове    збирає.

 Перед    тим    було    стебло,
 Листя,    гарні    квіти
 Де    поділося    воно:
 У    зернятках  –  дітях!

 Батько    висіяв    насіння
 У    мамине    лоно,
 Зросло    дитя    із    начинням
 Згідно    з    цим    законом.

 Як    проти    закону    стати,  
 Що    маєш    робити:
 Малі    діти    не    дають    спати,
 А    великі  –  жити!?

 Приречене  сьогодення                                                                                                                                    
 на    зречення  
 По    закону    заперечення
 заперечення.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433151
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2013


ТИ З НАС ОДИН

                         (Сину    Олегу)
Ти    з    нас    один,    що    випив    чашу  -
Муштри    військової    зазнав,
Йшов    захищати    землю    нашу,
А    під    «дідівщину»    попав.
Військомат,    сержантська    школа,
Підмосковіє,    Далекий    Схід,
Не    так    тяжка    служба    військова,    
Як    безправність    в    перший    рік.
Здолав    садистів    знавіснілих,
 «Дружбу    народів»    розпізнав,
Знайшов    друзів    собі    щирих,
Чоловіком    справжнім    став.
З    року    в    рік    на    свято    чоловіче
Вірність    на    зустріч    друзів    кличе.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433147
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2013


ГІМН ЖІНЦІ

 У  день    народження  –  любимій,
 На    день    одруження  –  дружині,
 У    день    матері  –  щедрій    матусі,
 На    день    сім’ї  –  добрій    бабусі,
 В    усі    дні,    не    на    одинці,
 Справжній    українській    жінці:
 Посмішки,    подарунки,    квіти  -
 Онуки,    правнуки    та    діти
 І    чоловік    в    теплих    словах
 З    любов’ю    дякують    в    очах
 За    жіноче    добре    серце,  
 Слово    щире,  навіть  з    перцем,
 Теплі    материнські    руки  -
 Любові    й    шани    линуть    звуки.
 Берегиня    хлібосільна,
 На    свята  ,    як    на    весілля.
 Турботливість    повсякденна,
 Все,    що    в    небі    в    неї    в    жмені:
 Господарність    і    зразковість  -    
 Все    найліпше    і    на    совість,
 Домашнє    вогнище    й    затишок,
 До    останнього,    без    лишок.
 Спасибі    тілом    і    душею,
 «Happy    birthday    to    you»  -    своєю!  
 Живи    на    радість    нам    усім,
 Щастям    повниться    хай    дім,
 Щоби    в    ньому    все    було
 І    плодилось    і    росло!
 Аби    завжди    у    твоїй    хаті
 Були    здорові    і    завзяті,  
 Вбережені    всі    від    напасті,
 Віку    довгого,    здоров’я,    щастя!!!
             30.05.  2013р.,  Київ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2013


В І Р Н І С Т Ь

Давніми,    сивими    віками
До    свого    милого    Дніпра
Між    крутими    берегами
Мчиться    водами    Десна.
До    нього    рвалася    бурхливо
Без    згоди    матінки  –  природи
Й    навік    з’єдналися    щасливо,
Земні    здолавши        перешкоди.
Шепочуть    хвилі    під    вітрами,
Під    сонцем    сяють    водограї,
Подружжя    між    всіма    річками
На    світі    кращого    немає:
Єдині,    вірні,    щирі,    вільні  -
Взірець    любимій      Україні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432947
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.06.2013


Д Ж А К У З І

У    в’юнких    берегах    джакузі  
На    водах    теплих    і    духмяних
Хлопчинка    плаває    на    крузі,
Щиро    всміхаючись    до      мами.
Як    в    чистім    небі    зірка    сяє,
Ангел    на    хмарі    у    даль    лине,
На    світ    він    очі    відкриває  -
Надія,    щастя    й    міць    родини.
В    майбутнє    пильно    я    вдивляюсь
На    личку    ангельському    чистім
Пізнати    сокровенне    намагаюсь:
Шлях    пестливий    чи    тернистий.
Лишень    недавно    від    лелеки
Й    до    перших    кроків    ще    далеко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432793
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.06.2013


Н А Д І Я

Щаслива    посмішка    сіяє,
Доля    грається    й    мережить,
Він    на    руках    того    тримає,
Хто    продовжить    його    стежку.
Здійняло    ручки    немовля,
На    вишиванку    задивилось,
Вся    тут    зібралася    рідня-
Сімейне    щастя    заіскрилось.
Йому    так    мало,    й    так    багато
Надій    і    радощів    посіяв:
Бери    кермо    своє    завзято
На    волю    й    щастя    України,
Щоби      козачий    рід    зростав,
А    дід    пишавсь,    що    дочекав!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432792
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.06.2013


ПЕРШИЙ ВІЗИТ

Місця    знайомі    й    не    знайомі
Де    босоніж    він    походжав,
Дружину    вперше    в    його    домі
Сад    тихим    раєм    привітав.
Рожеві    яблука    звисають,
Рум’янець    грає    на    щоках,
Грайливі    іскорки    літають
В    з    під    брів    усміхнених    очах.
Може    їй    доля    посміхнеться,
Чи    тернем    стежка    заросте,
Складна    життя    дорога    в’ється
Хоч    син    малий    уже    росте.
Мати    сім’ю  -  не    життя    прожить
І    щастя    в    ньому    треба    заслужить.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2013


НОВА АРКАДІЯ

 Нова    Аркадія  -    квітуча    Україна,
 Оспівана    романтиками    і    забута,
 Одна    з    найкращих    на    землі    країна
 Зняла,    нарешті,    віковічні    пута.
 Рай    земний,    країна  благодаті,                                                                                                  
 Земля    потоків    молока    і    меду,
 Краї    привольні,    чарівні,    багаті,
 Незлічені    дари    природи    й    неба.
 Народ    тут    працьовитий    і    завзятий,
 Гостинний,    щирий    і    благочестивий,
 Невже    над    ним    висить    прокляття,  
 Що    в      самостійності    він    нещасливий:
 Бог    схаменувсь,    що    так    багато    дав  -
 Честь    і    совість    у    керівників    забрав?!
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432281
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2013


В М І Н Н Я

 За    що    б    не    взявсь,    потрібно    вміти:
 Творить,    робить,    їсти,    пити,    спати,
 Якщо    не    можеш  -    необхідно    вчитись,
 Лише    навченого    життя    буде    кохати.
 Добро    і    зло    в    твоїм    бажанні    спарені,
 Навчись    бажаннями    своїми    керувати,
 Насолоду    май    не    лиш    у    задоволенні,
 А    й    в    тому,    щоби    їм    протистояти.
 Перемоги    і    поразки    у    житті    рікою,
 У    їх    потоці    важко    берега    дістати,
 Найсолодшою    є    перемога    над    собою  -
 Ключ    від    того,    ким    ти    хочеш    стати.
 Постійно    оволодівай    наукою    життя,
 Не    знатимеш    на    старість    каяття.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432093
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2013


З А Д У М

Завжди    в    початку    щось    містичне,
Свідомості    і    підсвідомості    єднання,
У    пам’яті    спливає    вир    незвичний
Чогось    сприймання,    несприймання.
Тут  треба    знати    -    бути    чи    не    бути:
Запалитися,    розгніватись,    помріять,
На    хвильку    голос    внутрішній    почути,
Відчуть,    пізнать    і    лиш    тоді    посіять.
Подія,    іскра,    тема,    слово,    назва
Лиш    ті,    що    в    стопор,    здивували,
Серце    крають,    душу    розривають,
Щоб    в    Час    Бика    у    мить    підняли.
Так    задум    звершення    бере    в    полон
І    дійсністю    стає    осмислене    чи    сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432091
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2013


Д О Ц І Л Ь Н І С Т Ь

Земне    й    неземне.    Живе    й    неживе.  
Зірок    мільярди    і    сонечко    сяє.
Земля    в    круговерті    нестримно    пливе,
Народжує    все    і    усе    поглинає.
Гори    ростуть,    ріки    течуть,
Лісами,    рослинами    вкрита    рівнина,
Моря    омивають,    океани    стискають  -
Все    взаємопов’язано    і    доцільно.
Думка    витає,    у    суть    проникає,
Та    все  ж    осягнути    не    може:
Як    надто    мудро    усе    це    ладнає
Веління    і    Промисел    Божий.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428682
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2013


ВИПРОБУВАННЯ ДОЛІ

У    долі  –  вітри,    бурі,    буревії,
Жара    і    дощ,    мороз    і    сніг,
Лиш    у    повазі,    любові,    вірі    і    надії
Від    випробувань    цих    оберіг.
Бажання    помсти,    наміри    злії,
Заздрість    й    ненависть    валить    з    ніг,  
Лиш    у    повазі,    любові,    вірі    і    надії
Від    випробувань    цих    оберіг.
Любов    без    поваги    нетривка,
Надії    без    віри    не    буває,
Як    сніжна    брила    звисока
Любов    в    ненависть    виростає.
Поваги,    любові,    віри    і    надії
Якщо    між    близькими    немає,    
Життя    їх    плани    всі    розвіє,
Доля    і    люди    зневажають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428679
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2013


ПЕРСТ БОЖИЙ

Дитяточко    народилось  -
В    небі    зірка    засвітилась.
Лико    нове    засіяло  –
Людей    більше    в    світі    стало.
Дорослі    в    личко    заглядають,
Свої    риси    в    нім    шукають.
І    дитятко    золоте
Розвивається    й    росте.
Личко    морщить,    бува  –  плаче
А    доля    його    уже    скаче!
Вітром    віє,    сонцем    сяє  -
Що    ж    дитя    в    житті    чекає!?
Підростає,    розквітає…
Батькам  -  кращого    немає!
Люди    дивляться,    радіють,
Що    ж    ця    доля    тут    посіє!
На    Божому    щедрім    полі
Ростуть    добрі    і    злі    долі.
Душу    Бог    коли    вселяє,
З    нею    й    долю    визначає.
Бог    ревнитель,    в    душу    горне
Всі    покоління    попередні.
Аж    до    четвертого    коліна,
Без    винятку    чи    заміни.
Хто    з    дідів  –  прадідів    як    жив  –
То    так    й    малому    заслужив!
Предки    праведні    в    дитяти  –
Доля    -    подарунок    в    свято!
Коли    ж    гріхи  –  чередою,  
В    малого    доля    буде    злою!
В    Божому    промислі    залежність
Та    волі    Божої    безмежність.
То    ж    прийшло    собі    в    життя
Непорочненьке    дитя,
А    в    житті    його    чекає,
Що    з    поколінь    Бог    назбирає!
По    життю  -  характер,    вчинки
Наводять    на    лице    хмаринки.
Коли    ж    тут    злії    прибамбаси  –
На    обличчі    зморшки    чи    гримаси!
Як    в    житті    добрих    вчинків    повно  –
З    віком    чоло    стає  духовним!
Його    Господь    благословляє  –
Постава    благовидністю    сіяє!
Коли    на    спадкоємну    злую    долю
Злі    вчинки    сиплються    поволі,
На    старість  -  не  лице,    гримаса  ,
Жахнешся,    як    зустрінеш    часом.
Літня    людина    Перстом    Божим
На    злу    чи    добру    долю    схожа.
Все    те,    що      її    душа    вміщає,  
Бог    на    обличчя    виставляє.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428509
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 31.05.2013


ВСЕ ПРОХОДИТЬ

 Сонце    сходить  і  заходить.
 Осінь    зимоньку    приводить.                                        
 За    зимою    йде    весна,  
 Літо    зваблює    вона.
 Вітер    хмари    розганяє.
 Лист    росте  і    опадає.
 З    квітки    ягідка    виходить.
 Гусінь    метелика    виводить.
 День  іде  у  темну    нічку                            
 Там    лелека    прямо    з    річки
 Дівчиноньку    пригощає
 Й    вже    малятко    сповивають.
 Ось    воно    на    ноги    стало,
 Досвід  і    знання    надбало,
 Полюбилось  ,  одружилось,
 Своїх    діток    народило.
 Посивіли    твої    діти,
 Онучок    рясніють    квіти,
 Правнучка  в  дворі  ганяє…
 Все    іде  ,  і    все    минає.
 Не    та    сила  ,  стать  і    врода  -
 Та    прожитого    не    шкода.
 Все,    що    зміг,    зробив    любимим  -
 Заслужив    на  відпочинок…
 Сонце    в    обрій  ,  місяць    сходить.
 Все    змінюється    і    проходить.
 Земля  і  люди    відпочивають.
 Час    тече  і    все    минає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428508
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2013


Р О З Д У М И

 Кмітлива    пам'ять.  Зорі    сяють.
 Гляну    в    комп’ютер    і  спливають    
 Роки,  події,    люди,    мрії.  
 То    молодію  ,    то    старію    ,
 Врожай    збираю    й    знову    сію.
 А    теми,    теми!  Щастя    з    вами
 Коли    обнімеш    вас    думками,
 Мої    голубки    дорогії,
 Для    мене    в    світі    живете!
 То    вітром    свіжим    вмить    повіють,
 То    любо    сонцем    обігріють,  
   Гнівом    опалять,    люттю    овіють  -
 Душа    співає,    серце    сумує,  гнів    росте!                                

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428293
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.05.2013


ВЕСНА ПРИЙШЛА

Щемливе    долі    відчуття
На    сивину    мою    упало,
В    день    гумору    залоскотало
Й    змінило    зм1ст    мого    життя.

Зв1льнив    себе    в1д    керівництва,
П1шов    на    вільні    добрі    справи.
І    забуяли    вмить    отави
У    мрійних    шатах    садівництва.

Веселка    грає    в    цвіті    вишні.
Бджолина    пісенька      витає.
Гніздечко    пташка  заплітає
І    вітром    пестить  нас    Всевишній.
                                                                                   
В    дрімотній    тиші    серце    мліє,  
І    так    щасливо  ,  вільно    жити,
Можна    мріяти    й    творити,
Вічне    пізнати  і  в  світ  посіять!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428291
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.05.2013


Л Ю Б О В

 Гарна    доля,    хоч    й    не    вродлива,
 Часом    щасливою    буває,
 Безкорисна    любов  чи    корислива
 Душу    в    нещасті    зігріває.

 Всі    люди    в    щасті    однакові,
 Нещасний    кожен    по  –  своєму,
 Добрий    вчинок,    тепле    слово  -  
 І    настрій    запанує    в    домі.
 
 Сім’я,    держава,    Батьківщина  
 Живуть    і    кріпляться    любов’ю,
 Повагою    і    відчуттям    родини  -
 Всі    тут    щасливі    і    здорові.

 Їм    кожний    з    радістю    бажає
 Не    прислужувати,    а    служити,
 Люблять    за    те,    що    допомагають,
 Або    хоч    не    заважають    жити.
                                                                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428078
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2013


М А Р А Ф О Н

                             
 Сто    десять    годин    українську    пісню  
 Світ    захоплено    дивився,
 Й    рекорд    Гінеса    колишній
 Пішов,    й    новий    народився*.
 Після    Італії    ми    в    світі    Другі
 По    музикальності    і  співам,
 Тепер    вже    Перші,    любі    друзі,
 За    часом    в    мові    солов’їній.
 В    пісні    душа    закарбована,
 Розум,    совість,    гідність    народу,
 Генофонд,    воля    не    зламана,  
 Мужність    в    борні    за    свободу.
 _______________________________________________
*  На    протязі    29.03  –  2.04.  2012р.  Першим    національним    каналом    телебачення    проведено    марафон    української    пісні    
на    побиття    італійського    рекорду    Гінеса  (103  год.9хв.    26сек.).
   Українська    пісня    звучала    110  год.  В    забезпеченні    рекорду
взяли    участь    2012людей,    з    них    1817  співаків,    375  гуртів,    виконано    майже    3000  пісень    під    керівництвом
   Михайла    Поплавського.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428076
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2013


ОБЛИЧЧЯМ ДО ІСТИНИ

                                       1
 Один    копається    в    городі,
 Другий  -  борець    за    свободу,
 А    третій    вже    на    їх    плечах
 Талант    закопує    в    грошах.
 Товариш    має    дві    натури,
 Йому    бракує    лиш    культури,
 Освіченість    надмірну    має
 І    всюди    козликом    стрибає.
 Стислість  –  сестра    таланту,
 Ворог    гонорару    й  гранту,
 Коли    ж    путяще    написав  –
 Усе    знайшов    там,    де    шукав.
                                       2
 Дома    дітям    казки    читають,
 В    школах    грамоти    навчають,
 Розваги    дає    їм    інтернет,                                                                                                                
 Брехня    до    них    повзе      з    газет.
 ЗМІ    великих    фабрикують,
 Їх    маленькі        всюди    чують,                    
 В    них    формується    готовність
 Продати    за    оману    совість.
 Карлики,    що    на    плечах    гігантів,  
 Мають    щастя    і    таланти,
 Бо    їм    більше    й    далі    видно,
 І    на    долю    не    обідно.
                                         3
 У    депутатів    злий    язик,
 Аргумент    у    суперечці  –  крик,
 Здіймають    і    кулак    напоказ,
 Як    основний    у    спорі    доказ.
 Коли    собака    з    котом    дружить,
 Пересторогою    це    служить
 Для    всіх    борців    і    різних    муз  -
 Це    проти    кухаря    союз.
 Нитку    дружби    зле    не    рви,  
 Мирний    спосіб    обери,
 Як    прийдеться    знов    в’язати,  
 Менший    вузол    будеш    мати.
                                             4                                                                                                                                                        
 Щоб    позбутися    проблеми                                                                                                                      
 Вивчи    її    достеменно,
 Аби    халепи    тут    не    мати  -
 Краще    зразу    розв’язати.
 Коли    тебе    часто    хвалять,
 Знать,    на    пенсію    відправлять,
 Якщо    хором    прославляють,
 Пиши    пропало,    вже    ховають.  
 Дурень    на    розумного    працює,
 Розумний    собі    сам    міркує,  
 Мудрий    вже    на    всіх    сповна,
 Й    ні    на    кого    зокрема.
                                                 5
 Щоб    всі    справи    уладнати,
 Учись    дотепно    жартувати,
 Різкість    і    суворість    й    сумнів  –
 Це    вагоме    лиш    для    дурнів.
 На    славу    тобі    повезло  -
 Це    просто    збільшуване    скло,
 Любов  у      ненависть    спішить  -
 Треба    дистанцію    вершить.
                                                   *
 Що    сам    створив    чи    обробив  –
 Не    брешу,    щоб    я    так    жив!
                                                                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427862
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.05.2013


Г Р А

Політика    -    суспільна    гра
В    «пошук    загального    добра»,
Ті,    шо    грають,    то    гравці,
А    замовляють    їх    ловці,
Підігрують    обом    -        лохи,
Паразитують    у    грі    -    блохи,
Туди    й    сюди    вони    скакають,
Гроші,    як    іскри,    висікають.

Мета    у    всіх    одна  –  корито,
Кишені    й    пельки    їм    набити:
Бюджет,    майно,    земля    і    води  –
Все    це    вкрасти    у    народу.
Навіть    повітрям    вже    торгують,
Бо    своїх    викидів    не    чують.

А    ти    дрімаєш,    а    то    й    спиш,
Перед    телевізором    сидиш,
Очима    водиш    й    навіть    вухом,
І    відчуваєш    себе    лохом  –
Тебе    без    тебе    знов    женили,
Наобіцяли    й    обдурили.
Знову    пройшло    все    на    «ура»,
Було  -  життя,    лишилась  -  гра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427856
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2013


РОЗДУМИ В ПЕРЛАХ

                                   1
Кожний    має    свою    долю
І    сидить    в    її    неволі,
Тиха    вода    греблю    рве  -
Хто    як    вміє,    так    й    живе.
Вода    навіть    камінь    точить,
Хто    як    знає,    так    й    пророчить,
На    тихому    воду    возять,
Багатому    й    вітер    носить.
Дере    ротик    птиця    рання,
Бідняк    в    багатого  –  останній,
За    багатим    рідня    плаче,
А    за    бідним    ворон    кряче.
                                   2
Забиває    всім    занози
Той,    що    здійснює    прогнози,
Хто    зарання    скрізь    гасає,
Сусідам    борщі    доливає.
Гарна    дівка    засватана,
Хата    вдови    злом    метена,
Що    пізно    на    думку    спало  –
Впало    з    воза    і    пропало.
Бідний    не    той,    в    кого    мало,
А    кому    скрізь    не    хватало.
Вченість  –  це    збирання    і    садіння,
Солодкий    плід    гіркого    коріння.
                                     3
Щоб    ніхто    тебе    не    схрумав
Перш    ніж    діяти  –  подумай,
Там    де    пень    чи    навіть    корч
Не    кричи,    краще    помовч.
Там,    де    ще    не    очевидно
Розумного    одразу    видно,
Де    розумом    не    збагнути
Дурня    завжди    можна    чути.
Заплітатись    часом    звик
Від    горілочки    язик,
Зубам,    буває,    трохи    шкодить,
Коли    язик    верховодить.
                                     4
Брехнею    люди    греблю    гатять,
Бо    за    неї      гроші    платять,
Слово    правди    зважується,
Бо    за    нього    розплачуються.
Іде    вгору    часом    стрімко
Хто    учиться    на    помилках,
Наслідки    в    того    хороші,
Хто    на    помилках    робить    гроші.
Піп    з    амвона    скрізь    віщає:
Правда    брехню    перемагає
І    в    ночі,    і    серед    дня  –
Це    і    є    свята    брехня.
                                       5
При    невдачі    для    розради
Розумний    в    собі    бачить    вади,
Дурень    господа    благає,
Вину  на    інших    покладає.
Не    дають    нам    всім    покою,
Слова    ллються    скрізь    рікою
В    депутатів,    як    завжди,
Бо    багато    в    них    води.
Нещаслива    в    житті    мить
Коли    правда    часом    спить,
Ну    й    вже    зовсім    все    пропало
Як    спить    вона    з    ким    попало.
                                           6
За    правду    люди    часто    б’ються,
На    них    дивляться    й    сміються,
Перш    ніж    сміятись,    будь    уважний,
Бо    сміх    над    правдою    заразний.
Він    заквашений    на    гарнім    тісті  –
Потрібні    слова    в    потрібнім    місці,
Сипав    байки,    казки,    дотепи,
Що    начитався    із    газети.  
Від    ранку    і    до    смеркання  -
З    екрану    владні    спростування,
Як    спосіб  підлити    єлею
І    замінити    факт    брехнею.
                                           7  
ЗМІ    прийшли    у    світ    оцей
Щоб    дурити    всіх    людей,
І    від    спроби    і    до    спроби
Формувати    культ    особи.
Він    часто    усім    вихвалявся,
Що    в    житті    не    помилявся,
Бо    виконував    одразу
Помилкові    всі    накази.
Людині    властиво    помилятись
Якшо    робити    і    старатись,
Але    в    неробстві,    як    не    гірко,
І  є      найбільшою    помилка.
                                       8
Формують    свої    закони
Всі    життєві    перегони,
Одні    не    вписуються    в    їх    кількість  -
На    виборах    перемагає    більшість.
Піп    віщає    скрізь    з    амвона:
Бути    в    бідності    не    сором,
Проте    чогось    зовсім    не    чути
Щоб    бідність    працею    позбути.
Ногами    в    землю    люд    вростає,
Очима    всесвіт    оглядає,
Руками    рідних    обіймає,
Душею    любить    й    поважає.
                                       9
Маму    і    Батьківщину    не    обирають,
В    них    народжуються    і    виростають  -
Рідна    ненька    й    рідна    земля:
Люблять    за    те,    що    вона    -    своя.
                                                 *  
 Перли    знав    чи    прочитав
 Й    самостійно    віршував,
 Просто    так,    ради    забави
 (Хай    святиться    чужа    слава!)
 Заварив    словесну    кашу,
 Мав    своє,    а    стало    нашим.
 Що    моєю    думкою    було  -
 Слово    світом    понесло.
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427703
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2013


СЛЕД В ИСТОРИИ

Юрий    Долгорукий    Москву    учинил
И    тем    зажил    он    вечной    славы,
Хоть    большего    при    жизни    не    свершил
Сей    Князь    и    отрок    Киевской    державы.

Царили    четыре    Ивана,    три    Петра,
Три    Александра    и    два    Николая,
Михаил,    Алексей    и    с    чужого    двора
Екатерина    Первая    и    за    ней  -  Вторая.

Москвы    историю    Романовы    творили,
Ленинцы      потом      Россию    взяли,
Аристократию    и    цвет    в    ней    истребили,
А    что    осталось,    то    Борису    передали.

Бельмом    в    Москве    остался    Мавзолей,
России    и    истории    лишь    тем  он    ценен,
Что    высится    с    него    над    планетой    всей
«Вождь    мирового    пролетариата  –  Ленин».

Борис,    Владимир,    Дмитрий  и    Владимир,
Вместо    царей    здесь    Президентов    избирают,
Всего    лишь    три,    но    вроде    бы    четыре,
И    каждый    след    стране    свой    оставляет.

У    Путина    в    России    яркий    след,
Никто    в    истории    его    уже    не    смажет,
Самому    Ленину    теперь    покоя    нет,
Пока    он    в    Мавзолей    вместо    него    не    ляжет.

Вот    так  -  два    Владимира    и    два    вождя,
Не    ведомо    кто    от    кого    и    кому    мессия…
Думай,    соображай,    чтоб    не    увидеть    погодя,
Что    вновь    тюрмой    народов    стала    ты,    Россия.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427702
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2013


В И Ш Н Я

Навесні    ще    в    соку,    в    молоці    запашнім,
В    зграйках    бджіл    і    хрущів    гомінливих
Вишня    в    шатах    стоїть,    як    із    віку    віків,
В    повінь    літ    і    тернистих,    й    пестливих.
Залишилась    одна,    молодий    скрізь    вишняк
З    вітром    й    сонцем    чимдуж    заграває,
Всім    відомо    давно,    що    на    колір    і    смак
В    поколінь    товариства    не    має.
Нам    смачні    ягідки    віти    щиро    несуть,
Яскравіють    намистом    на    листі  -
З    року    в    рік,    скільки    вишні    живуть
Під    небесним    сплетінням    барвистим,
Цінуючи    щасливу,    неповторну    мить,
Бо    зміну    поколінь      не    можна    зупинить.
                                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427439
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.05.2013


БЕЗ ПОЯСНЕНЬ

Я    тебе    щиро    люблю,
Проте  –  не    довіряю,
Хоч    для    тебе    все    зроблю,
Якщо    змогу    маю.
Він    одержати    хотів,
Та    всього    боявся,
Потратив    багато    слів,
Коли    відмовлявся.
Вона    його    так    бажала,
Що    пісню    співала,
Як    зустрітися  -  не    знала,
То    ж    в    гречку    стрибала.
Ти    мене    так    дуже    хочеш,
Ну…як    я    боюся,
Своїм    поглядом    лоскочеш,
А    я    лиш    сміюся.
Серце    з    серцем    вже    не    лине,
Душа    в    душі    гасне,
Майбутнє    у    сьогоденні    гине  -
Видно    й    без    пояснень.
Думка    бродить    принагідно,
Прибіжить,    покине,
В    багатому    і    бідному
Ще    жива    людина.
Він,    вона,    воно,    вони
Ще    там    щось    говорять,
І    немає    в    тім    вини
Як    справі    не    шкодять.
Не    видно    та    очевидно
При    розумі    яснім  :
Раз    пояснювать    потрібно  -
Ніколи    не    пояснюй!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427438
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.05.2013


КОСМОНАВТИ

Хто    загинув,    хто    помер,
Чи    сивиною    заплітає:
Як    тоді,    так    і    тепер
Людство    вдячно    пам’ятає.

Космонавти,    астронавти,
Мрійники,    романтики,    бійці,
Визнані    й    нереалізовані    таланти,
Живі    і    мертві    удальці.

Що    збулось,    що    не    збулося,
Що    відчув,    почув,    побачив,
З    чим    зустрітися    прийшлося,
Кого    Космос    сам    відзначив.

Розповів    чи    втаємничив
Звідане    та    незвичайне,
В    Сірка    очі    хто    позичив
Й    реальне    назвав    нереальним.

В    ореолі    шани    й    слави,
З    жахом    роки    проживають  -
Всі    народи    і    держави
Новин    з    Космосу    чекають.
 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427266
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2013


СВОЯ СПРАВА

Хто    придумав    -    тому    долар,
Хто    зробив    -    тому    десять,
Хто    продав    -    тому    сто...
Коли    ж    сам    усе    зробив  –
Бога    за    бороду    схопив!
                                                                                             
                                 1
 В    бізнесі,    усякий    знає,
 Жоден    шанс    не    пропадає,
 Якщо    втратив    ти    момент  –
 Скористався    конкурент.
 Там,    де    совісті    не    мають,
 За    гроші    і      сан    купляють,
 З    розумом    у    справі    дієш,  
 То    й    маленькому    радієш.
 Мало    добрий    розум    мати,
 Вмій    його    застосувати,
 А    в    ділах    твоя    успішність
 Ще    не    свідчить    про    величність.
                                   2
 Заможним    лише    той    стає
 В    кого    терпіння    й    розум    є,
 Ще    й    розмінює    бажання      
 На    можливість    і    старання.  
 Робиш    діловий    портрет  -
 Твориш    свій    авторитет,
 Трудись    і    свідок    -    небо  :
 Попрацює    він    на    тебе.
 Таланить    тобі    усюди,
 Не    вір,    то    брешуть    люди,
 Як    тобі    не    повезло  -
 Потрудись    усім    на    зло.
                                     3
 Навчився    гроші    заробляти,
 Зумій    ними    керувати,
 Як    запанують    над    тобою,
 Станеш    вічним    їх    слугою.
 Того    лише    життя    вчить,
 Хто    до  мудрості    спішить,
 Коли    не    має    тут    бажання,  
 Марні    всякі    намагання.
 Час    у    справі  -    ваші    гроші,
 Божий    дар,    а    не    важка    ноша,
 Навчись    розумно    витрачати,
 Достатньо    його    будеш    мати.
                                       4
 Коли    ім’я    гучне    маєш,
 То    його    не    виставляш,
 Воно    саме    за    себе    світить  -
 Поряд    з    тінню    живе    в    світі.
 Не    падай    з    воза    горілиць,
 В    житті    не    роби    дурниць,
 І    обходься    без    бахвальства  –
 Бо    це    привілей    начальства.
 З    Богом    в    серці    будеш    мріять,
 Добре    і    вічне    станеш    сіять,  
 Межу    розумну    обирай
 І    всує    Бога    не    згадай.
                                     5
 У    спорі      веди    себе    рівно,
 Тут    й    паузи    багатослівні,
 Щоб    з    тупим    не    посваритись,  
 До    нього    краще    придивитись,    
 Брак    розуму,    не    кожний    знає,
 Грізною    зброєю    буває,
 Відповідай    так    на    питання,
 Щоб    опонент    забув    й    останнє.
                                     *
 Актуальну    обрав  тему,
 Всебічно    дослідив    проблему,
 Думки    свої    й    чужі    зв’язав,
 В    підсумку  -    вірш    написав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427264
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2013


Ч У П А К А Б Р А

Чупакабра  –    козлячий    злий    вампір,  
Кролі,    індики,    качки,    гуси,    кури  -
Знекровив    увесь    фермерський    двір,
Світу    явив    страшну    свою    натуру.
Не    Лис,    не    Вовк,      щось    хиже    й    дике,
Крокодила    паща    і    вогонь    в    очах,
Мов    кенгуру,    цей    вбивця    ненаситний,
Стрибає,    сіє    смерть,    навіюючи    жах.
Нове,    безмежне,    мов    би    задзеркальне,
Небачене,    нечуване,    незвідане    ніким,
Нищить    живе    безжально    і    повально,    
Стає    в  природі    і    в    народі    панівним.
                                               *
Щоб    не    дати    звіру*    в    краї    панувати
Не    дозволь    йому    на    міцні    ноги    стати!
__________________________________
*Чупакабра  –  фашизм    в    образі    молодих    регіоналов    в    сцені
побиття    журналістів    перед    телекамерами    при    виконанні
ними    службових    обов’язків.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426997
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 24.05.2013


ЧАС БИКА

Час    Бика,    ще    ніч    й    вже    ранок,
Сіріє    обрій    й    все    ще    спить,
Міжсил,    міждоль,    міжсвіту    танок
У    круговерті  «  жить    не    жить.»
Передранковість    у    природі,
Поруч    буття    і    небуття,
Всім    поколінням    і    народам
Дарує    і    віднімає    Бог    життя.
Самовладання    й    воля  сплять
І    все,    що    мають    взаперті,
В    сни    підсвідомоті    летять  -
Було    чи    не    було    в    житті.
Час    задумів,    досягнень,    потрясінь,
Добра    і    зла    безжальних    володінь.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426994
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 24.05.2013


ГЕЙ, КОЗАКИ!

Покинув    все  –  матір    стареньку,
У    світ    за    очі,    скрізь,    повсюди…
Гей,    козаки!    Україну  -      неньку
Без    вас    розділи    чужі    люди.

Десь    є    краще,    може    й    більше,
Як    завжди    там,    де    нас    немає,
Вдома    сила    й    воля    завше
Людьми    і    краєм    приростає.

У    небі    журавель,    синиця    в    жмені,
Не    лиш    в    душі,    в    щирих    серцях:
Сповна    любіть,    до    глибини    кишені,
До    змісту    й    вмісту      в      гаманцях!

Тут    своє    шукай,    на    Батьківщині,
Трудись,    твори,    борись    повсюди,
Стань    захисником    їй,    вірним      сином,
Щастя    лиш    у    боротьбі    здобудеш.  

«Борітеся  –  поборете!»  -    гучно    звучить,
Тарас    нащадків    закликає…
Своя    держава    –        ця    історична    мить
Зобов’язує    й    благословляє!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426757
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2013


ЖАДАНА МИТЬ

Проходять    дні,    приходять    ночі,
А    ти    не    йдеш,    жадана    мить,
Туманить    розум,    плачуть    очі,
Серце    щимить,    душа    болить.

Де    ж    ти,    милий,    заблудився,
Чи,    може,    голову    поклав,
З    вітром    буйним    подружився,
А    то    ще    й    іншу    покохав?

Що    краще  –  знати    чи    не    знати?
Коли    не    знаєш  –  кріпче    спиш,
Та    вже    свариться    стара    мати  -
На    шиї    батьковій    сидиш.
   
Батьки  –  батьки,    вже    б    не    сиділа,
Коли    б    мій    сокіл    прилетів!
Невже    мені    сира    могила
Буде    рідніша    за    батьків?

Іди,    лети,    жадана    мить,
Часи    останні    наступають,
Щастя    в    коханому    зустріть,
Коли    дочасно    не    сховають.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2013


О Д И Н О К І С Т Ь

 Хто    тікає,    хто    шукає  -
 Усамітненість    приходить,
 Думка    будить,    розум    дбає
 У    систему    роздріб    зводить.
 Хто    у    слові,    хто    в    любові
 Чи    бажанням    спонукає,
 При    здоров’ї,    в    нездоров’ї
 Одинокість    завітає.
 Серця    пламінь    в    тиху  гавань,      
 Пристань,    прихисток    спокійний  -
 Так    знімаєш    з    душі    камінь
 При    надії    безнадійний.
 Одинокість    не    самотність
 Коли    з    мудрістю    свідомість.
     17.05.  2013р.,  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426613
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.05.2013


С П Р А В Ж Н Я

(З    Максуда    Ібрагімбекова)
Пора    не    пізня,    хоч    й    не    рання,
Щасливим    часто    не    до    часу,
Йому    зустрілась    самка    справжня
Найвищого    земного    класу.
Одна    на    тисячі,    мільйони
З    ходою    гордої    красуні  -
Бажань    миттєвих    і    полону,
Цариця    поглядів    мужчин.
У    жінок,    як    таку    бачать,
Настрій    миттєво    пропадає,
Зляться,    сваряться  чи    плачуть  -
Справжність    ніщо    не    заміняє:
Велич    духу,    ніжність    душі,
Усі    старання    й    намагання  -
Вона  ж      бере    все    без    зусиль
На    підсвідомому    зваблянні.
В    невідворотності    постійна,
У    жартівливості    мінлива,
Незалежна,    горда,    вільна
Смілива,    впевнена,    красива.
На    дно    звабливого    озерця
Від    початку    й    до    загину
Кинув    душу,    щире    серце
Любові    пристрасній    дівчині.
Життя  -  ріка    між    берегами,
Сміються    й    плачуть    водограї,
Усе  змінюється    з    роками
Та    незмінна    вдячна    пам’ять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013


МІРКУВАННЯ

Що    було,    те    було,    побуло    і    пройшло,
Хто    що    знає    чи    вісточку    має,
В    місто    вітром    летить,    в    селі    й    полі    дощить,
Сорокою    в    лісі    чи    зайцем    стрибає.

Хто    любив,    хто    з    ким    жив,  отруїв    чи    убив,
Хто    що    краде    чи    так    -      забирає,
Мчать    з    екрану    чутки,    наговори    й    плітки,
Нас    зомбують    і    душу    виймають.

Веселиться    народ,    чужий    вабить    город,
Чужа    хата,    сусіда    вродлива    дружина,
Горе    й    щастя    чуже    як    на    возі    везе,
Сварить    маму    з    дочкою,    а    тата  -    із    сином.

То    вже    так    повелось,    що    не    все    ще    збулось,
Хто    живе,    хто    гріхи    відживає,
Сили    треба    знайти,    йти    вперед    до    мети,
Може    там    на  нас    доля    чекає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425055
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2013


ОДА СУРЖИКУ

                       Фобам  –  пуристам
Роман    «Війна    і    мир»    великий
Лев    Толстой    написав    французько  –
російським    суржиком.    Квітка  –  
Основ’яненко    багато    геніального
створив    російсько  –  українським
суржиком.    А    класика    нашої
літератури    Василя  Стефаника
не    кожний    українець    зрозуміє!
                                       1
Віками    нація    твориться
І    слово    щире    в    ній    клубиться,
Гарячі    точаться    розмови
Про    етнос,    ідентичність,    мову.
Слово    завали    розгрібає,
Збирає,    повниться,    єднає,
Вовтузиться,    силиться    і    тужить  -
Панує    у    розмовах    суржик.
                                           2
Українське,    польське    чи    російське,
Угорське,    румунське    чи    англійське  -
На    сито    справ,    творів,    віків
Кладуть    тисячі    всіляких    слів.
Залізо    важить,    пір’я,    пух  –
Важливо    тут    лиш    серце    й    дух:
Українська    душа    в    народі    оживає
І    буйно    суржик    скрізь    вживає,    
Ростить,    живить    до    сонця    рветься,
Вже    не    соромиться    й    не    гнеться.
                                             3
Суржик    українізації    є    механізмом,
То    ж    обійдись    тут    без    пуризму:
Не    смійся,    зверхньо    не    поправляй,
Радій,    спілкуйсь    й    допомагай,
Хвали    і    відзначай    мовні    аспекти,
Сприймай,    як    місцеві    діалекти  -
Багатогранність    в    мовній    культурі:
Мова    народна    і    мова    літературна.
                                                     4
Твоя    доброзичливість    і    доброта  -
Дорога    в    українізації  золота,
З    часом    прийдемо    обов’язково
Від    розмовної    у  літературну    мову!
Україна,    як    нація  –ще      мале    дитя,
Ходити,    говорити,    спільно    жити    вчиться,
Батьком    і    матір’ю    веди    її    в    життя,
Навчи    любити,    поважати    і    гордиться!
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425053
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.05.2013


НОВО - АФОНСЬКІ ПЕЧЕРИ

Сталактіти,    сталагміти,    сталагнати
Вісники    вікІв,    подій,    казок,    химер,
Як    про    вас    з    любов’ю    не    згадати
Творців    підземних    неземних    печер?!
Що    хочеш  бачиш,    якщо    думка    лине,
Коли    твоя    уява    з    подивом    бринить,
Від    світонародження    й    до    домовини
Всю    душу,    серце    й    розум    полонить.
Співець    Кавказу    залишився    в    горах,
Там    де    Героя    часу    геній    поселив,
Де    княжна    Мері,    Белла    і      Печорін
Людський    наклеп    невизнане    косив.  
Стоїть    у    П'ятигорську    юний    воїн*
Предкам    на    докір,    нам    на    спомин.
__________________
*Пам'ятник    М.  Ю.  Лермонтову

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424937
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.05.2013


ОЗЕРО РІЦА

Кавказ    обійняв    нас,    дорогами    звився,
Велич    вершин,    бездонність        провалля,
Між    ними    перлиною      сіяє    озеро    Ріца,
Казкове,    чарівне,      небесне    послання.    
Джерельна    вода,    тут    нестримні    потоки,
Над    ними    ліси  -    у    незвідані    далі,
В    минуле    пройди    лишень    декілька    кроків  -
Вусатий,    похмурий,    безжалісний    Сталін*.
Система    знущання    з    людей    і  природи
Над    озером      шабаш    колись    святкувала…
Де    пам'ять    коротка    в    держав    і    народів,
Там    знов    зомбування      для    всіх    зазвучало.
Природа    красу    дає,    аби    людей    звеличить,
Історія    ж    навчає      їх    й    ніколи    не    научить!
 ___________________________________________________
           *  Дача        Йосипа        Сталіна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424932
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.05.2013


Г О Д И Н Н И К

За    п’ятдесят    знедавна    ти      рахуєш,
Свідок    зародження,    подій    й      років,
Бачиш,    спостерігаєш    і    карбуєш
Дати    життя    з    секунд,    годин    і    днів.
Хвилини    перемог,    гірких    поразок,
Радість    здобуття    чи      розпач    втрат,
Порозумінь,    надбань,    зав’язок    і    розв’язок,
Зустрічей,    прощань,    весіль    та    свят.
Не    стерла    доля    шляхи    у    майбутнє
На    скрижалях    студентських    побажань…
Час      пройшов    незборено    й    могутньо
У    виконанні    цих    наказів    й    сподівань.
Багато,    важко    потрудитися    прийшлось
Та    майже    все,    як    велено,    збулось.
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424667
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.05.2013