| Сторінки (9/806): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
На латаття Жаба сіла,
Голосно загерготіла,
Надулась, запузирилась,
На сонечку заіскрилась,
Стан поважно підняла,
Й мову томно повела:
«Моє болото, милий краю,
Кращого тебе немає.
Хвилює осокою купина,
Ковдрою вабить трясовина,
Опарів бездонна глибочінь,
Дзеркальна неба височінь.
Комарі хмаркують вдосталь,
Розгулятись – серцю простір.
Тут хоч плавай, хоч стрибай,
Не життя, а просто рай!»
*
Народ за те лиш Жабу славить,
Що вона своє болото хвалить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409539
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.03.2013
Безневинно хто полає,
Чи недобре заподіє,
Зла ближньому не бажаю,
А лиш щиро пожалію.
Прощаю і співчуваю,
Подумки благословляю,
Щастя, радості бажаю,
Може в нього їх немає.
Злиться доля, люди зляться,
Бо здоров’я й сил немає.
Де ж на всіх всього набратись,
Завжди чогось не вистачає.
Кому розум в тяжку ношу,
Серця і душі немає,
Совість стоптав, як порошу,
Інших ганить й поганяє.
Той мурує, той руйнує,
Хто останнє пропиває,
Ті працюють, ці гендлюють,
Багатії чуже хапають.
Олігархам завжди мало,
В удови останнє забирають.
Мільярдерів більше стало,
Честі не було й немає.
Все купляється і продається,
А в головах вітер віє.
У дикунство люд несеться,
Хай Господь їх пожаліє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409248
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2013
Натхнення ще є. Дух повстає.
Музою милою вабить.
Любити, пестить. Гнівити, хулить.
Картати чи славить.
Думка іде. У вирій веде.
Ідеями в помислах бродить.
Свічка горить. Тема болить.
Іскру творіння заводить.
Совість не спить. Серце щимить.
Розум до дії волає.
Душа гнівить. Пристрасть велить.
Кров закипає.
Бажання кричать. Хвилі біжать.
Стріли Амура літають.
Вдень і вночі. В пітьмі й при свічі.
Творити і жить підганяють.
Сів, написав. Встав, змалював.
Вернувся, безжально поправив.
Образ зліпив. Схему створив.
Слово народжене вставив.
Розпочинай. Не відкладай.
Лови, що у думці зродилось.
Гриву хапай. Сідельце сідлай.
Пести, що уже окрилилось.
Знову ходжу. Творю мережу.
Збираю до купи і вію.
Копаюсь в житті. Лечу в майбутті.
У древнє заглянуть волію.
Спішу записати, перечитати,
Шукати, знаходить і править.
Бо відлетить примхлива ця мить,
Й навіть слідів не зоставить.
Буденність шумить, що там творить,
Ніяк собі не затямлять,
У творчості мить – повік буде жить
В вірші закарбована пам'ять.
Сонце встає. День настає.
Збираю і сію насіння.
Уява летить. Слово бринить - Благословляю творіння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409245
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2013
1
Божий Чіп Душею зветься
І він у Всесвіті несеться.
Потреба є – Бог закликає,
В тіло вставляє й благословляє.
Душа єдина мила Богу,
Вона безсмертна й має змогу
Вселятись, переселятись, відлітати,
Таємниці лиш Богу відкривати.
2
Душа любить, Душа страждає,
Кохає, турбується, бажає!
За ким серце болить – Душа лиш знає,
Тільки перед Богом сповідає.
Таємниці Душі, як вас пізнати?
Благословляти чи карати!
Літа ідуть, роки минають -
Душа до миру спонукає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408936
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2013
Вставай сміло й трудись. Життю в очі дивись.
Йди у люди, в суди й пересуди.
За бажанням женись. З усім світом любись.
Бо без тебе і світу не буде.
На війну ти прийшов, знять облуду з оков,
Правду дати й брехню розвінчати,
Світ являти в вікні, і співати пісні,
І любить, і пестить, і карати.
Прийшов нізвідки й сам підеш внікуди,
Але слід на землі буде жити,
Писати історію - важка категорія,
Та в стократ її тяжче творити.
Йдуть весняні громи. Сняться віщії сни.
Ожива все, бруньки наливає.
У зітханні зими чути подих весни,
І початку й кінця в цім немає.
Світлий день настає. Думка в муках встає,
Будить щастя, життя навіває.
Ще не все у нас є, ще болить за своє,
Знайде той, хто лиш завжди шукає.
Відспівали півні і погожії дні
У поля і в діброві розкішні
Подих волі несуть у незвідану путь,
Де фатою укриються вишні.
Соловей заспіва. Шовком стане трава,
Цвітом синім в саду яблуневім,
Привітають його та приймуть за свого
В краю ріднім, багатім, чудовім.
Озоріння зійшло, музу й дух завело,
В трудах радість на тебе налинула,
Можеш – твори добро, а ні – не роби зло,
Щоб душа твоя не загинула.
Скрізь правда панує, чи кривда лютує,
А в тобі звучить веління Боже,
Воно спонукає. Того, хто ціну собі знає
Ніхто вже принизить не зможе.
Що зробив чи що взнав, лиш про те написав,
Що відчув, пережив, чи побачив,
Лише правду малюй, навіть кривду шануй,
Бог все бачить і щиро віддячить.
То ж твори й не журись, лише Богом клянись,
Бо без честі Пророк тільки дома.
У творінні краса на землі й небесах -
Для Пророка це є аксіома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408934
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2013
Тут ставок, ген – ген левада-
Пасись, плавай залюбки,
Кожен при стаді і посаді
Зустрілися два гусаки.
Дзьоби, шиї, лапи, крила,
Клич, сичання, мов з гадюк,
Пір’ям, пухом землю вкрили-
Навкруг лунає битви звук.
Більший, до бою звичний,
Забіяку меншого зганьбив,
Кожний з переможним кличем
Вернулись до своїх гусинь.
*
Не будем гусаків картати
За те, що роблять депутати!
3.03. 2013р.,Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408606
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 13.03.2013
В своїй затишній норі
Раннім ранком, на зорі
Лису не спиться, не лежиться,
Добра їжа йому сниться.
Це підтягує живіт,
У мисливський зве політ,
З лігва його піднімає.
Ось з нори він вилізає.
В животі тут загуло,
То ж мерщій побіг в село.
Вітер хмари розганяє.
Треті півні вже співають.
Як почув «Кукуріку!»
Мить – і Лис у курнику.
Хутко він співця хапає,
З курника чимдуж тікає,
Не дає йому кричать,
Хай Собаки ще посплять!
В норі діточки чекають,
Батька з півнем виглядають.
То ж за їжею сім’я,
Зустрічає світло дня.
*
Трудишся з самого рання –
Сите матимеш смеркання!
А ти боїшся Лиса рот великий,
То сиди й не кукурікай!
Якщо ж кукурікаєш, щоб проснулись,
То кукурікай так, щоб собаки чули!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408604
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 13.03.2013
Юрий Долгорукий Москву учинил
И тем зажил он вечной славы,
Хоть большего при жизни не свершил
Сей Князь и отрок Киевской державы.
Царили четыре Ивана, три Петра,
Три Александра и два Николая,
Михаил, Алексей и с чужого двора
Екатерина Первая и за ней - Вторая.
Москвы историю Романовы творили,
Ленинцы потом Россию взяли,
Аристократию и цвет в ней истребили,
А что осталось, то Борису передали.
Бельмом в Москве остался Мавзолей,
России и истории лишь тем он ценен,
Что высится с него над планетой всей
«Вождь мирового пролетариата – Ленин».
Борис, Владимир, Дмитрий и Владимир,
Вместо царей здесь Президентов избирают,
Всего лишь три, но вроде бы четыре,
И каждый след стране свой оставляет.
У Путина в России яркий след,
Никто в истории его уже не смажет,
Самому Ленину теперь покоя нет,
Пока он в Мавзолей вместо него не ляжет.
Вот так - два Владимира и два вождя,
Не ведомо кто от кого и кому мессия…
Думай, соображай, чтоб не увидеть погодя,
Что вновь тюрмой народов стала ты, Россия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408388
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2013
1
Промисловість Україна має,
Потужні надра, чорноземи,
Літаки й ракети виробляє,
Космічні керуючі системи.
Підприємства приватизували
Через дірки в законах й нори,
За кордоном їх пооформляли
Як власність карликів – офшорів.
Було своє, стало чужим
Розділи Неньку – Україну,
Жадібний її зрадливий син -
Чужий чужому на чужину.
2
Три рази пограбована країна:
На власність, доходи і податки,
Олігархи, обідравши Батьківщину,
Отримали мільярдні статки.
Чужі не ті, що мовою не говорять,
Не ті, що бізнес розвивають,
А ті, що крадуть і офшорять,
Своїх з Батьківщини витісняють.
Не в расі чи в нації вина
За недолю, зло, страждання,
Дві державні мови чи одна,
А в олігархічнім пануванні.
3
Власні вихідці, з свого народу
Діяльністю ворожою всією
Дома чужі не тілом й словом,
А сатанинською душею.
До житла, землі, надр, води
Вони ключі вже підбирають,
Захоплять власність і туди ж -
На Кіпрі їх давно чекають.
Власність Кіпру на мільярди освятив,
Що олігархи в України вкрали,
Коли Президент свій підпис учинив
За уникнення подвійного оподаткування*.
4
Три річних бюджети України передав,
Позичив перед світом у Сірка очі,
Зрадив народ, вчетверте обікрав,
Нещастя на роки довгі напророчив.
Свій біжить до свого по своє,
Чужий в чужому чужина,
Однаково - немає Бога, чи він є,
Як балом править Сатана.
_________________________________________________________________
*Вцілому для легального бізнесу Угода про уникнення подвійного оподаткування є прогресивним актом. Але не для України з її особливостями приватизації. Тут власність української держави
кримінал оформив на компанії, зареєстровані за кордоном.
Нові власники податки платять не в бюджет України, а там, де зареєстровані бувші українські підприємства, практично вся крупна промисловість України. Більше того, через трансферні ціни
між підприємствами на території України і власними зарубіжними компаніями вони левову частку доходу доходу переводять за кордон. Це і є потрійне пограбування України.
Коли ж сам Президент підписує за таких обставин Угоду з Кіпром, то він цим узаконюї власність
держави – карлика на гігантську бувшу власність України на суму в 167 млрд. доларів.
А це вже пахне національною зрадою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2013
На вершини всі ми линем,
Сонце променем в очах,
Льотом сталінським орлиним
Вождь показує нам шлях.
Максим Рильський
З Росії Лев робив пустелю
У потоках крові
Звідки світом іудеї
Керувать готові.*
У вождя свята сімейка,
В того, що Ульянов:
Батьки – калмик та єврейка,
Він вже - росіянин.
Того, що був злий як хорт
Світ теж пам’ятає:
«Джуга» по - осетинські «чорт»,
«Швілі» - всіх взуває.
Перший з них – Великий Пес,
Другий – Пес Кривавий:
Зазомбований, в угарі плебс
Їх хвалив і славив.
Цвіт російського народу
Знищили, втоптали,
Скрізь кричали про свободу
Й по тюрмах саджали.
Тепер начебто не наше
Й сьогодні, як завше,
Знову вожді варять кашу
На безпам’яті нашій.
*
Обпектись на молоці, воді
З нічого в ненащо:
Чужі фюрери й вожді,
Але й в нас – не кращі!
7. 11. 2012р., Київ
________________________________________________________________
*Каныгин Ю. Роковой 20 век(Сатанизм в истории). «Арий», К., 2011, С. 166(Кредо Льва Троцкого)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408105
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2013
Наливайте, браття,
Ще в нас є завзяття,
Землю боронити,
Воріженьків бити!
В нас своя держава,
Вільна – воля й слава!
Від краю й до краю
Дружно заспіваєм!
Засіємо жито,
Щоб були ми ситі.
Садимо садочки,
Сієм огірочки.
На нашому полі,
У своїй стодолі,
У наших сараях,
Хай росте без краю!
У містах і селах,
Щоб були веселі,
В добробуті й пишно,
В сімейнім затишку.
Дітки наші милі
Хай ростуть щасливо!
І у Році Новім
Будьте всі здорові!
13.01. 2012р., Київ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408101
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.03.2013
Клен зелений, кучерявий
Серед нашого двора.
Біля нього мило, жваво
Вишенька собі росла.
Сонце разом зустрічали,
Прокидаючись зі сну,
Зиму тихо проводжали,
Радо йшли в свою весну.
У фату вбиралась вишня,
Клен ошатно зеленів,
Вітерець пестив вранішній,
Розливавсь пташиний спів.
Між собою шепотіли,
Клен в негоду захищав,
Коли ягідки дозріли,
В тіні щедро пригощав.
Захворіла раптом вишня,
Зів’яла, всохла на очах,
Вся краса її колишня
Злилась у кленових сльозах.
Ламатись стали його віти,
Похнюпився і постарів.
Лиш всюдисущий, мудрий вітер
Бажання клена зрозумів.
Натужився, вихором ставши,
Скільки хватило в нього сил,
В останній раз їх обійнявши,
Обох під корінь завалив.
Не зеленіти більше клену,
Красуні вишні не цвісти,
І у дворі іншим деревам
Кохання вірне в світ нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407698
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.03.2013
Зграйка підлітків в дворі
Весело ганяє.
Бува при сонці чи зорі
Палять, випивають.
Дві тут лавочки стоять,
Бузок квітує мило.
Один на одному сидять,
Цілуються щосили.
Стареньких бабць і дідусів
Присісти не пускають,
А від дорослих й парубків
Змитися встигають.
Що їм міліція може зробить,
Чи їх середня школа,
Коли з екранів скрізь гарчить,
Панує зло навколо.
Зграйки сміло в життя йдуть,
Воно їх обіймає,
Гуртуються і ростуть
У зрілі вовчі зграї.
Про доктрину Далласа* у нас
Не чули і не знають.
А ЗМІ виконують, й весь час
Звірів з нас стругають.
Сійте, садіть з краю до краю
Поки місяць зійде,
Як доросла вовча зграя
З мечем на вас вийде!
Не кажіть, що ви не знали
Кого нам ростили.
Передавали, смакували
Як «чада» «предків» били.
Бог все бачить і все чує,
По ділах віддячить.
Й той, кого тепер віншують,
Ще гірко заплаче.
-------------------------------------------------------------
*Ю. Каныгин. Последние времена, К. ,«А.С.К.», 2006, с. 408 – 410
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407694
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2013
Бровко під будкою сидів,
Ганяв курей і мух ловив,
Та дуже тут не розженешся -
Ланцюг життя йому заплів.
А слухом повниться земля,
Може з Печерська чи Кремля,
Гавканням наверх прорвешся,
А тут сиди, як те теля.
Репертуар Бровко багатий мав:
Гавкав, вив, скиглив, гарчав -
Набрався, як собака бліх,
Та тут обмежено вживав.
Хоч з ланцюгом, а то й без нього
Аби наверх була дорога :
Погавкати і погарчать на всіх -
Така вже вдача у небога.
*
Серед людей такі бровки
До верху мчаться залюбки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407419
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 09.03.2013
На купині, де тепло й сухо,
На сонці гріється гадюка,
Ліниво рота відкриває,
Де яд смертельний визріває.
Осока кругом шумить,
Змія ніжиться й сичить,
Два язики, мов черв’яки,
Мчать уперед і всі боки.
Навкруги панує жах:
В некліпаючих її очах
Тінь і виблиск задзеркалля,
Для всієї живності заклання.
Кільця напружились поволі -
Мить - і вирішена доля.
*
Народ приречений на муку
Коли пригрів собі гадюку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407417
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 09.03.2013
1
На крилах божого веління
Небесний ангел – знак добра
Злетів в черговім поколінні
З Твєрци на береги Дніпра.
Земля, повітря, небо, води,
Київ древній, вічно молодий
Плекали її незвичну вроду
І інтелект цей неземний.
2
Народів трьох тече в ній кров,
Київської Русі вічна твердиня,
Зорить Надія, Віра і Любов -
Майбутнє й щастя України.
Щасливці бачити і чути
Гармонію краси, щирості слів,
Відчути, осягнути і збагнути
Серця тепло й душі порив.
3
Хто божу щедрість відчуває
З того і більше хочуть взяти,
Успіх у кількості, що маєш,
Й в умінні нею скористатись.
Цей день зимовий, особливий
Неоднозначного числа -
Хай подарує вік щасливий
В обнімку радості й добра!
13.12. 2012р., Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2013
Запомни тот вечер, родная,
Как страстно обнялись с тобой.
Дубы приумолкли, вздыхая,
Качая поблеклой листвой.
И ветер в январскую вьюгу
Трепал нас холодной рукой.
Стояли, прижавшись друг к другу,
Венчаясь с надежной судьбой.
Никто к нам в сердца не заглянет,
Не тронет заветной струны.
Нигде, никогда не завянет,
Цветок долгожданной весны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2013
1
Тишина. И ты одна
Во власти сладостного сна,
Покой ночной я не нарушу,
Тревога наполняет душу,
Зов безвременья явно слышу,
Стою безмолвно у окна.
Но страха нет. Вот мой ответ
Проливающим и берущим свет,
Не молю, не ною, не страдаю,
А удивленно созерцаю
И благодарно принимаю
Его Божественный привет.
Инкарнируюсь. Воскрешусь.
Украине пригожусь
В ее грядущей, новой жизни,
Не нужно слов, плачевной тризны,
За счастье милой мне Отчизны
Прошу Всевышнего, молюсь.
2
Тишина. Плывет луна,
Небесная бездна звезд полна,
Мысль будоражит и тревожит:
Что ожидается , кто сможет
Все узнать, понять, итожить,
Куда пойдет моя страна?!
У жизни миг. Узнал. Достиг.
Заметный след себе воздвиг.
Звезд яркий свет у высь зовет,
Когда начнется сей полет,
Где и что его прервет -
Луны вещает хладный лик.
Суета сует. Всем нужен свет,
Кому вопрос, кому ответ,
Он всем несбыточное обещает,
Жаждущему сострадает,
Алчущего вдохновляет,
Вопрошающему дает совет.
3
Тишина. В проблесках дня
Рассвет идет росой звеня,
К нему я взоры обращаю,
Молюсь, надеюсь, ожидаю,
Всем прощаемое прощаю,
О, Господи, прости меня!
За те ошибки, что свершил,
Недоцеловал, недолюбил
При свете дня, во мраке ночи,
Где недопонял кто что хочет,
Где не хватило страсти, мочи,
Где недостало может сил.
И в предрассветной тишине
Являлась Муза часто мне
Многострадально и призывно,
Может несбыточно и дивно,
Мило, искренне, наивно
Как в сладострастном ее сне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406990
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2013
У колонії і метрополії,
Хто б як не старався,
Не буває спільної історії,
Лише свій шлях склався.
Своє - чуже, чуже – своє
По – різному бачать.
Було. Буде. Навіть є -
Для всіх різне значить.
У багатого і бідного
Різні долі скачуть,
За чужого й за рідного
По - різному плачуть.
В своїй хаті своя правда,
І сила, і воля1,
Англіканцям бідність – вада,
Православним – доля.
Ізраїлю Старий Завіт
Закони встановляє -
Очільників тисячі літ
З своїх обирають.
Чужий очільник – козел в капусті,
Слон в посудній лавці,
Змій під серцем на посвисті,
Сатанинські танці!
Божий народ опанував Світ,
В правах людини – браття,
Євреям – Старий Завіт,
Всім іншим – демократія.
Вона може вибір робити,
Тому всіх так вабить,
Попробуйте в Ізраїлі уявити
Прем’єра чи Міністра – араба!
Правда, що зрусифіковані міста,
Та правда ця чужа, не наша,
Ізраїль мертву мову веде до життя,
Чужинці українську, живу, нищать.
Старі нації з міцним корінням
Ще на плаву тримаються,
Нові в «демократичнім» павутинні
В плебеїв обертаються.
Свій очільник, правда й кривда
І своя сорочка,
Земля своя, краєвиди,
Й чужинцям - законні тиночки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406987
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2013
Что нам делить, братья – славяне?
У вас и в нас – столько земли!
Нас вечно призывали, гнали
За тем, что маячило вдали.
Природа, недра – мощь сокрыта,
Бог наделил всем через край,
Да тут китайцев запустите –
Вмиг обустроят земной рай!
Не в том вина, что мало знаем,
Не в том беда, что много пьем,
А в том, что нами управляют
Не наделенные совестью, умом!
Не дать народу развернуться,
Последнее в него отнять:
У вас гебисты к трону жмутся,
В нас властвует бандитов рать.
Вот они всех и стравляют
Чтоб легче шкуры с нас сдирать:
Вас на Крым к нам посылают,
Нас - олигархам газ таскать.
Бог к покаянью призывает
Всех, для кого страна – тюрьма,
Если чего нам не хватает,
Так это – совести, труда, ума!
Судьба вам Евроазию вручила,
Европа – наш исконный дом.
Зачем друг другу рыть могилу
Коль жребий уж определен?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406598
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2013
(Почута історія)
1
Коли дитина народилась,
На небі зіронька зійшла,
Влилась в сузір’я , засвітилась,
Між інших місце зайняла .
Достойне місце, як і треба
В галактиці і у світах,
І дивиться на всіх з неба,
Чи є в нас віра, божий страх.
2
Любов й ненависть, різні вчинки…
У вухах громом прогуло:
«У нас довірливих стосунків
Ніколи зроду не було!»
Як не було, то вже й не буде-
Суспільна думка не про них.
То є не те, що бачать люди.
Якщо це гріх, то смертний гріх!
3
Та й щоб не дав, то буде мало,
Лиш труп засвідчить, що він жив
Для них. І щоб не сталось -
Всіх самовіддано любив.
Слова і вчинки, їх оцінка
На шальках років і терезів…
Сумною сталася кінцівка
Стосунків чад та їх батьків.
4
Вже всі батьки. Цей хліб відданий
Сущих й прийдешніх поколінь.
Дітям буде так само, як з батьками -
В цьому - і Вічність й Далечінь.
Така тут Азбука життя,
Та й свої Башти сторожії.
Й сьогодення, й майбуття,
То ж пожинаєш, що посіяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406596
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2013
Бугай на фермі лютував,
Рив, ревів, слину пускав,
Гнітив корів і все село,
Очі кров’ю наливав,
Дугою спину піднімав,
Такого страху наганяв,
Що всіх, як вітром замело.
Пощади не було нікому -
Дорослому, старому, малому,
Коли налигачі він рвав.
А сили у бугая – дай боже,
Покалічити, убити зможе,
І ніхто не допоможе,
Якщо когось він упіймав.
Такі жахи кругом пішли,
Що усю живність підняли,
Бажання й дії тут єднають.
В усьому в світі є межа,
Спільна своя й доля чужа:
Щоб не боятись бугая -
Разом кільце йому вправляють.
*
Кільце завжди знайдеться,
Коли терпець урветься!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406294
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 05.03.2013
На дворі ніч. На груші сич.
Його товариш десь літає,
Тривожить душу і гукає,
Мороз по шкірі пробігає,
Бо моторошний його клич.
Переклик доль. Божа воля
В тім перегукуванні дивнім,
В душі, на серці неспокійно,
У вічність втягує повільно
Твоє життя і твою долю.
Птахи надуті. Крик неситий.
Темрява ці хори прикриває,
Жахи нестерпні наганяє,
Душить, мучить і карає,
Навалюється зле й несамовито.
*
Зверху олігархія. Біди стихія.
Сичі в державі заправляють,
Жадоба й інтереси вимагають:
Народ й країну розділяють,
Вічно володарювати мріють!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406291
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 05.03.2013
1
Матріархат давно минув,
Гендерна рівність не настала,
Чоловік Бога за бороду смикнув,
І сильна стать запанувала.
Панує вдень і уночі,
У державі, на роботі, вдома,
У ліжку, на дивані, на печі,
На свята, весіллях, у знайомих.
2
Це він так думає й гадає,
Що справи скрізь вершить,
А хто ж йому шию повертає,
Ту, на котрій голова сидить?
Хто йому очі протирає,
Чи в голову кладе думки,
Як циган сонцем повертає,
Що часто робить навпаки?
3
Нічна зозуля не дрімає:
Яйця в чуже гніздо кладе
Коли чоловіка обнімає -
На бійню барана веде.
Хитрість, хтивість, звабні чари,
Цвітуть в подружнім ложі,
Обидві статі в спільній парі
З’ясувати першість не можуть..
4
Сильна слабка жіноча стать
В обіймах щастя й згуби,
Попробуй жінку відірвати,
Як щиро її любиш.
Розлуку майже не здолати,
Чекати сил не має:
Таку звитягу слабкій статі
Сам Бог посилає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406025
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.03.2013
Коляд, коляд, колядниця!
Дядько любить молодицю.
Молодиця ця така,
Що подай їй мужика!
То ж біжить до неї дядько,
Несе гуску, курку, качку.
Вже й кабанчика віддав,
Виніс все, що в хаті мав!
Отака у нас Солоха,
Зі всіма жартує трохи.
На свята, у будні дні,
І у зимку й на весні.
Ходять мужики селом
До Солохи на Різдво.
Літом й восени веселі
Мчать у вдовину оселю.
Сватів до вдови засилають,
Та вона перебирає!
З самим Чортом справу має,
В небі на мітлі літає.
Сам Гоголь в неї закохався,
Та, видать, не женихався,
Бо проказниця вдова
За Ніс щастя віддала б!
…Баєчку строчу пером
І вітаю всіх з Різдвом!
7.01. 2012р., Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406022
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.03.2013
1
Коли ранком ти проснувся -
Спати чи не спати?
Потягнися, не лінуйся,
І давай вставати!
Не пести в собі ліноту
З самісінького ранку,
Вихідний чи на роботу -
Встань, зроби зарядку!
Не лінись почистить зуби,
Сніданок приготувати,
Визнач, що тобі треба,
Й гайда працювати!
2
Фізично чи інтелектуально –
Не має різниці,
Тіло використовуєш реально,
Чи голову й сідниці.
Раптом ішіас схопив,
Чи якийсь там катар,
Не лінуйся і без слів -
На голки, на аплікатор!
Коли в носа мухи сіли,
Горло заскрипіло,
Не лінуйся, сіллю сміло
Зроби своє діло.
3
Плаваєш іще погано,
Чи м’яча ганяєш,
Важко прокидатись рано,
Не лінуйсь, здолаєш.
Є професія у тебе,
Справу свою знаєш,
Не хватаєш зірок з неба,
Не лінись, придбаєш.
Хати власної не маєш,
Багато про що мрієш,
Скільки ще чого не знаєш -
Не лінуйся, встигнеш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405730
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.03.2013
Мазепинці, петлюрівці, бандерівці-
Несеться від сусідів і братів,
Націоналісти, фашисти, гітлерівці –
Вторять, голодомор хто учинив.
Дивишся – побач, слухаєш – почуй
Читай - розумій, порівнюй – узнавай
Чому ти злидар, а зайда - буржуй,
Учись жити, наругу не прощай!
2.03. 2013р., Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.03.2013
Найперше в Бога було слово
Воно про Нього і до Нього.
Все в світі смертне, прах,
Тлінь в часових терезах
Де думка йому недотична,
Закарбоване у слові – вічне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405450
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2013
Доню мама наставляла,
В шлях життєвий споряджала:
Життя прожити - не ниву перейти
Щоб волю, долю, щастя віднайти.
Треба вчитись працювати,
Друзів щирих обирати:
З ким ти, доню, поведешся,
То від нього й наберешся.
Рано встанеш, пізно ляжеш -
Долю Богові закажеш.
Ліжко вбране, посуд митий,
Стіл скатеркою накритий,
Смачна страва, діти ситі,
Одяг справний, в хаті чисто,
З чоловіком у коханні
У години пізні й ранні.
Зі свекрухою шануйся.
Сама в люстерко любуйся.
Не забудь отця і неньку,
Дідусів, бабусь стареньких.
Люд цінуй та зауважуй:
Погляд , слово, вчинок зважуй.
Ведись чемно, гідність май,
Честь жіночу тримай.
Розум, думку і дотепність,
Вихованість та шляхетність,
Красу - умій шанувати
Щоб своє, де треба, взяти!
Старцям милість подавай,
В храмі божому бувай.
Таких люди поважають
Щастям Бог нагороджує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405448
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2013
Думи мої, вірші мої,
Мечі, стріли, солов’ї,
Хмари, блискавки, громи,
Мої доньки і сини!
Щедрі дітки своїй Неньці
На дорогах молодецьких.
Множать силу і звитягу,
Вільнолюбство і відвагу.
Душу чистять, серце крають,
Гідність в браттях піднімають.
Людям пам'ять повертають,
До єдності закликають.
До соборності і злуки
Ланцюгами кріплять руки.
Свята правда, божий гнів
До кривдників й шахраїв.
Для розуму – джерело,
Що коли і де було.
Для свідомості – сумління.
Для допитливих – насіння.
Для упавши – сила встати,
Сумніви порозганяти,
Дух зміцніти, плекати долю,
Гартувати мужність й волю.
Патріотам – знання й сила.
Для свідомих – божа жила.
Думи народжуються, виростають
У вірші й поеми обертають.
Як у книжечку ввійшли -
Самостійно в світ пішли.
Кого гнівлять чи там сумують,
Радують або хвилюють,
Байдужим не залишають,
До Слова й Діла спонукають.
В душах чистих і серцях
Знайдуть стежку, добрий шлях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405161
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2013
Кожний з нас мільйонер,
Хоч про це й не знає,
За життя, поки не вмер
Таку ціну має!
Уявіть собі в країні
Законно встановили
Ось таку ціну людині
Й всім оповістили:
Панам, котрі наймають,
Лікарям, що лічать,
Мажорам, які збивають,
Бандитам, що калічать,
У шахті, на літаку,
При всякій дорозі:
Усім по мільйоннику
За життю загрозу.
До інвалідного візка?
Мільйон процентують!
Педофіла, ґвалтівника
Мільйоном лікують.
Суддя посадив за грати-
Не було підстави,
Змогли реабілітуватись-
Відсотки забрали.
Хто кого убив, побив
В тюрму не саджати:
Суд рахунок їм відкрив-
Забезпечуй сплату.
Ув’язненим той стає,
Хто платить не буде,
Тут скривджений виграє,
А не чиновні люди.
Нехай живуть мільярдери
Роблять, цуплять гроші,
Ми в законі мільйонери -
Це достойна ноша!
Не товчіться біля двору,
В тюрму не саджайте,
Наніс шкоду в любу пору-
З кишені виймайте!
*
Скільки б життів врятували
Коли б всі ми ціну мали!
Безцінність життя у бідноти -
Базікання від й для ідіотів.
В кінці кінців, як на мене,
Йдеться про мільйон зелених!
28.02. 2013р., Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405127
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2013
Науки юношей питают,
Отраду старым подают,
В счастливой жизни украшают,
В несчастный случай берегут.
Михаил Ломоносов
1
Листопад. Десяте. Субота,
Не треба бігти на роботу.
Та ніжитись душа не зможе
В того, хто має іскру божу.
Вона палає і горить,
До самопраці спонукає,
Піднімає, організовує, велить,
Щире натхнення посилає.
Завжди у пошуку, в дерзаннях,
Як любов - перша і остання.
2
Добро чи зло думка несе ,
В процесі творчість – над усе:
Винахід знайшов чи відкриття -
Пристрасне, улюблене дитя
Для вічності, сьогодення, миті,
Покращення, погіршення життя,
Майбутнього панування в світі,
Походження вселенського буття,
Від зла людство все звільнив,
Чи всіх на знищення повів.
3
Звивини потужно шелестять,
Напрямки, гіпотези ростять,
Неочікуване з них виникає,
Хвилює, збуджує, страждає.
У муках думка випливає,
До формалізації спішить:
Прилад, формулу являє,
Щасливить долю у цю мить.
Чи молодий ти чи старий –
Здійснив, і виборов двобій!
10.11. 2012р., Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404910
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2013
В інститут прийшла принцеса:
Остовпіння, ступор, стреси!
Вітром, бурею вертає,
Хлопців у штабелі складає.
Вродлива, чарівна і мила
Дівчина - краса Людмила.
Стрункість в неї тополина,
Справжня жіночість невловима,
Ясні очі, довгі вії,
Тонкі брови, зваблива шия.
Русяве і довге волосся
На плечі сиплеться колоссям.
Личко ангельське величне,
Ноги, руки – аристократичні.
У постаті небесна врода -
Відчувається порода!
У стосунках шаноблива,
І весела й жартівлива.
У висловах завжди дотепна,
Вихована і шляхетна.
Школу з медаллю закінчила,
До університету поступила,
На бюджетному навчалась,
Чотири мови опанувала.
В житті рідко так буває,
Що красуня розум добрий має.
Бог і так багато дав,
Як красу таку заклав.
Дівчина трудилась, не гордилась,
Два університети закінчила,
Плечем сміло повела,
Й свою справу почала.
Де Людмила обертає,
Лиш Всевишній, мабуть, знає,
Любить, пестить, благословляє,
В справах їй допомагає.
Зараз красуні біля тридцяти.
Хай в житті їй пощастить!
Й все Що і Кого вона має
Хай Господь оберігає!
Андрій – покровитель православний
Зродив її у першозванну.
Пушкіним самим славна,
Має справжнього Руслана!
...Україна буде жити,
Як таких буде любити!
Державу нашу пошанують,
Коли вони не емігрують!
*
Знають люди й небеса,
Що врятує світ краса!
13.12. 2011р., Київ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404902
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 28.02.2013
Стоїть троянда у росі
В жагучім, трепетнім чеканні
На усі долі, всі часи
Квітка надії і кохання.
Принадно кольорами кличе
І вабить запахом духмяним,
А стан її пружний, колючий
Чатує на серцеві рани.
Тут бджоли майже не гудуть,
Птахи гнізда не заплітають,
Троянди зривають і несуть
Лиш тим, що пристрасно кохають.
Одному - сонце ясно світить,
Іншому - одні хмарки,
Щасливому в коханні - квіти,
Нещасному - лиш колючки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2013
В унісон з Богом Єдиним,
Його поважним камертоном
Душа на хвилях пісні лине,
Малиновим озветься дзвоном.
На сміх чи стогін відкликнеться,
Радіє щиро чи сумує,
На крилах у височінь несеться,
Коли звучить на власних струнах.
Світ навколишній сприймає,
Голубить рідних і пестить,
Співчуває і співпереживає,
Від несправедливості болить.
Спішить зеленою травою,
Грудьми повітря розсікає,
І в хлібі з ранньою росою
Велику насолоду має.
Жайвір пісеньку виводить.
На житі вітер хвилі пише.
Хмарки пливуть і сонце сходить.
В полі панує щира тиша.
Чи в місті садить гарні квіти,
Милується архітектурною красою,
Зграйками гомінливих діток
Біжить в садочок чи до школи.
На зустріч щастю, своїй долі
Серце і руки розкриває,
В Україні рідній, на вольній
Хай Господь благословляє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404615
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2013
Сам собі - друг,
Сам собі - ворог,
Сам собі - кум,
Сам собі - брат,
Сам собі - крук,
Сам собі - ворон,
Сам собі - сокіл…
Життя – напрокат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404368
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.02.2013
Звані трипільською душею
В обіймах злих тисячоліть
Ми споріднилися землею
Гартуєм долю, силу й міць.
Час знавісніло шматував-
Було колись і є до нині,
Країну й землі обєднав,
Живе Соборна Україна!
По Дону, Кубані й Сяну,
Над Славутою - Дніпром
Кланяюсь своїм мирянам,
Доземно б’ю усім чолом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404363
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2013
Очередная годовщина
При свете трепетного дня.
В родных и близких есть причина
Поздравить, порадовать и пожалеть меня.
Поздравить…Вопреки судьбе превратной
Жизнь интересную прожил.
Попадал почти всегда в десятку,
Даже годы в яблочко сложил!
Радуюсь радостью любимых –
Под солнцем все и на ногах стоят:
За воспитанием чад милых,
Дела успешные вершат!
Желают больше, лучше, краше,
Не на потом, не завтра, а теперь.
Дерзайте! И все будет вашим –
Стучащему откроют дверь!
И пожалеть…Здоровье малость,
Все чаще начало шалить.
На Руси изстари осталось –
Жалеть – это то, что и любить!
С каждым годом мы взрослеем,
Мудрей, слабей день ото дня.
Проживем сколько сумеем,
Не возмущаемся, любя.
Любимым любяще мы скажем,
Что уже не далек тот час,
Когда пред Господом предстанем.
Привыкайте жить без нас!
Простим друг другу все обиды.
Кто в этой жизни не грешит!
Лишь кто без совести и стыда –
Того уж Бог пускай простит!
Годы небо нам считает,
Мы же лишь месяцы и дни.
Бог к покаянию взывает.
Вечность в сомнениях. В тени.
Наступит срок для безвременья,
И рок судьбу твою свершит.
Придет последнее мгновение,
А дату Бог определит!
27.11. 2011г., Киев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404056
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.02.2013
ПЕРШИЙ СЕРЙОЗНИЙ ЮВІЛЕЙ
Минуле хочеться згадати,
Оповісти чи написати,
Якщо путяще щось зробив,
Чи хоч закваску учинив.
Було у мене, милі браття,
Друзів, співробітників багато.
Науку з ними я творив,
Життям змістовним, щирим жив.
Більше тисячі було,
Кохались любим ремеслом,
Допитливість й свою наснагу,
Вдовольняли за рахунок держави.
Наука теорію творила,
Макети і зразки робила.
А інша галузь всю вела
Для заводів і села.
З талановитими конструкторами
Дослідні партії ішли рядами.
Їх технологи в завод вели.
То ж виробляли, що могли.
Нове творили, серійне модернізували,
САПР й ФВА впроваджували.
Нове й новітнє щось було
І для заводів й на село.
З роботами, автоматичним начинням
Вели машини з покоління в покоління.
(І не наша в тім вина,
Що все це знищив Сатана!)
Жили цікаво, трудились, святкували,
Ювілеї щиро відзначали.
Все ішло без перепон
Аж раптом цей сухий закон.
То ж спиртного вже не пили,
Колегам баєчки творили.
Хто й як зміг написати,
Хочу Вам продемонструвати
Пробивання із рим мур.
Далі – майже без купюр.
(У всесоюзному робили,
То ж російською творили.
Радію, що волею неба
Умів керувати,
Навіть здібнішими за себе!
Хто російську мову знає,
Віншування ці переконають)
25.11. 2011р., Київ.
САМОМУ БОЖКУ!
1
Давным – давно, когда наука
Лишь только набивала руку,
Тому назад семнадцать лет
Никто не смог бы дать ответ,
Что вскоре будет с всеми нами.
В умах еще лежал туман,
Ученых юных караван
Водил знакомство с Чабанами.
Забытый Богом уголок…
Но помнил нас уже Божок.
2
Задания по перспективе,
Прогнозы, цифры, директивы,
Анализы Систем машин…
Как – будто, нам воды кувшин
На голову перевернули.
И все то превышало план:
Ведь Министерство и Госплан
Глазами грозными сверкнули!
Божок все мысли обобщил,
И на заводы наложил.
3
Нас представлял на совещаньях,
Симпозиумах и собраньях.
В Москве бывал он всюду вхож,
Как – будто в масло острый нож,
И всюду с ним всегда считались.
Лишь приезжал Божок в Москву,
Пред ним не в сказке - наяву
Все двери сразу открывались.
И не жалея юных сил,
На самого Министра выходил.
4
Порой бывало очень жарко.
Но если бы не та запарка,
Не постоянный в лоб щелчок,
То в поколение скачек
Мы б в новое не совершили,
Тянули бы кота за хвост.
И правомерен был вопрос:
Кем до сих пор еще мы были!
Намяли мы тогда бока
На тех заданиях Божка!
5
Но за счастливую дорогу
Благодарим всегда мы Бога.
(А если Бог от нас далек,
То есть поблизости Божок!
И мы его не забываем.)
Творец Методик, РТМ,
Владелец денежных всех тем,
Которых все мы так желаем.
Воистину счастливый рок –
Вот что для ВНИИЖИВМАШ Божок!
6
И в день большого юбилея,
Мы, слов хороших не жалея,
Готовы взять за все ответ,
Ему желаем много лет,
Здоровья, радости, удачи.
И в личной жизни, и в труде.
Успехов всюду и везде –
То ль в институте, то ль на даче.
До ста лет будет пусть не стар
Пятидесятилетний юбиляр!
*
Научное подразделение теоретических
и экспериментальных исследований
ВНИИЖИВМАШ (Лившиц Ю. Л.)
25.11. 1988г., Чабаны.
ОТ ЧИСТОГО СЕРДЦА
Есть незримое творчество в каждом мгновении,
В умном слове, в улыбке, в сиянии глаз.
Будь творцом! Созидай неповторимое, незабвенное!
В каждом дне есть раздумья, приятный экстаз!
Есть горячее солнце, любимые дети,
Драгоценная радость мелодий и книг.
Ведь не зря же были и есть на планете
И Божок, и Шевченко, и Пушкин, и Григ!
Если лучшие будут бросаться в пролеты,
Станет мир бесполезным от наглых тупиц.
Полюби безотчетную радость полета,
Разверни свою душу до полных границ!
Будь начальником, другом, любимым и братом,
Будь для всех ты солнечным лучом!
Отдавай! Никогда не тянись за возвратом!
Все сердца открываются этим ключом.
Есть еще острова одиночества мысли…
Будь умен и не бойся на них отдыхать!
Ну, а когда над страною проблемы зависли,
Думай как экономику нам поднимать!
А вопросы? Вопросы не знают ответа,
Налетят, разожгут и умчатся, как корь.
Соломон нам оставил два мудрых совета:
«Убегай от тоски!» и «С глупцами не спорь!»
И еще…То, что хочется – пусть то сбудется!
Ты заслужил всего пред Богом и людьми,
А не ладится что – пусть забудется,
И поздравления от сердца чистого прими!
*
Научное подразделение экономики и
маркетинга ВНИИЖИВМАШ (Шматок С. С.)
25.11. 1988г., Киев
КОНСТРУКТИВНО ОТ КОНСТРУКТОРОВ
Было в погоду иль ненастье,
Когда заалел восток,
Пришел у мир для жизни, счастья
Григорий Иванович Божок.
Для настоящего мужчины
Отсчет годов совсем иной.
И сомневаться нет причины,
Что юбиляр именно такой.
Не за высокими горами,
Не в небе юбиляр летал -
Сотрудничал с конструкторами,
Отраслевую науку возглавлял.
С его подачи все новое
В конструирование шло:
ТРИЗ, САПР, ФСА, другое
У нас прописку обрело!
Так будь всегда душою молод
И помыслами удалой!
Пусть везде сердечный холод
Тебя обходит стороной!
Будь справедливым, благородным,
Не пой хвалу, не унижай,
Немножко шумным, чуть – чуть строгим,
Но чувства меры не теряй!
Ты Божок! Это без лести
Дружно мы сейчас твердим!
Человек Слова, Дела, Чести!
И будь всегда, везде таким!
Профессионалов уваженье
Не каждому дано сыскать!
Конструктора шлют поздравленья
С любовью молвят: «Так держать!»
*
Конструкторское подразделение
ВНИИЖИВМАШ (Белобородов А. В.)
25.11. 1988г., Киев.
Ю Б И Л Я Р У
Пускай Вам юбилейный год
Всех лет милее и всех краше,
И только радость принесет
Во всех делах и жизни Вашей.
Он Вам фундамент и трамплин,
Этап в дерзаньях и твореньях.
Умом, трудом и именем своим
Достигли много, но не все успели!
Технологам сейчас всего трудней,
Хоть мы усилий не жалели,
Протяните руку с тематики своей,
И мы преграды одолеем!
Пусть дни грядущие светлей,
И Бог ведет к заветной цели!
И в чувствах, в бодрости своей
Хоть лет до ста Вы не старели!
*
Технологическое подразделение
ВНИИЖИВМАШ(Кузьменков В. Г.)
25.11. 1988г., Киев.
П О З Д Р А В Л Я Е М!
Не важно какое место занимает человек,
Важней всего – какой оставил в жизни след!
Ваш добрый след весом и зрим для всех.
Мы верим в Вас и общий наш успех!
Наш ВНИИЖИВМАШ стоит во всей красе,
В нем ум Ваш, голос слышится везде,
Плечом к плечу, минуя дни и годы,
Мы вместе шли, деля успехи и невзгоды.
И в этот славный юбилей хотим Вам пожелать
Здоровья, счастья и любви, век не уставать!
Вести науку, с производственниками дружить,
Лет до ста бодрым и здоровым жить!
*
Производственное подразделение
ВНИИЖИВМАШ1 (Квитченко Л. С.)
25.11. 1988г., Киев.
ВІТАЛЬНИЙ АКРОВІРШ.
Були колись ми козаками,
Однак і зараз ще Ого !
Живі в думках і завжди з нами
Колиска шляху одного-
Усе що є - віддать Вітчизні,
Годилось би й собі пожить!
І хоч шляхи в нас будуть різні -
*
Сто літ прожить , любить , творить!
Колеги з ВВО «УКРСІЛЬГОСПМАШ»
(Сіренко О. М.) 25.11.1988р., Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404054
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2013
1
Коли Бог нас обрав і закони нам дав
Ще тоді, в берегах Іудеї,
Розсівав, і збирав, і весь світ нам віддав,
Веде десницею й дорогою своєю.
Ми визначаємо кого й як прозиваємо:
«Націоналісти, фашисти, антисеміти»,
Кадри, інформацію, капітал направляємо
На домінування семітів у світі.
2
Завжди візьмемо своє, лиш в одних у нас є
Європейський єврейський парламент,
Всім євреям оплот, ми – єдиний народ,
Котрий має з фінансів фундамент.
Резервна система у нас для держав і для мас -
Папірці всемогутні друкуємо,
В одну мить де бомбить, як наш Бог повелить,
Чим захочемо, тим і торгуємо.
3
«Сіоніст – антисеміт», «інтернаціоналіст – націоналіст»:
В вальсі крутяться ці вічні пари,
Хто кого вполював, переміг, осідлав –
Історичні й сучасні кошмари.
Ось так Бог поділив і навік залишив
В небесах, на землі антиподи,
Обирай – не обирай, живи чи помирай:
Дилема часів й всіх народів.
4
Ми всі Божі сини, інші темні й дурні,
Вдячні нам за своє існування,
Кому жить, що святить чи кого воскресить
В небесах, на землі, в намаганнях.
Хай дощі і громи від весни й до весни,
Землетруси, шторми, буревії,
Серед рас й серед мас є майбутнє у нас,
Завжди збудуться наші надії!
*
У вічності мить жовто – блакитний майорить
Та панує над всім пентограма,
Кутів п’ять чи то шість, тут – інтернаціоналіст
В ореолі сіянь Знаку Хама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403864
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2013
Панмонголизм! Хоть имя дико,
Но мне ласкает слух оно.
А. Блок
1
Народжений в стосунках жовтого і білого
Панмонголізм, як ідея світового панування -
Стосунки раба і рабовласника знавіснілого,
Приниження гідності, душевні страждання.
Європейсько - азійське начало великої нації,
Перетворення народу в підневільне населення,
Брутальне насильство, рабство, прострація,
Знеособлення людини, в масу її перетворення.
2
Москва - Трейтій Рим, Четвертому не бути!
Петро Перший продовжив колонізацію,
Могутню імперію будуть знати й чути,
Звеличував державу і російську націю.
Кріпив самодержавство, церкву підкоряв,
Народи русифікував, рубав вікно в Європу,
Мудрий Заповіт своїм нащадкам написав -
Гегемонізм їм на тисячоліття напророчив.
3
Самодержавство, православіє, народність –
Російської ідеї елементна містифікація:
Єгипетський гегемонізм, монгольський експансіонізм,
Великодержавний візантизм, русифікація.
Минуле й сьогодення – в державі могутній,
Володарювання євро – азійськими народами
Забезпечить їй славне і гучне майбутнє
Військовою силою і переможними походами.
4
Нащадки Петра Першого щиро шанують,
Благоговійно заглядають в Заповіт,
Митний Союз, Євро – Азійський дах будують,
Щоби світову величність воскресить.
Вожді народ в покірності тримають,
В правах людину обертають в масу,
Православіє й народність піднімають
І самодержавство тут уже на часі.
_______________________________________________________________
*Використані матеріали книги Ю. Канигіна «Шлях Аріїв». Україна в духовній історії людства. «Арій», К., 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403843
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2013
Осіння ніч. Біла ніч.
В холоднім небі – ні хмаринки,
Земля в дрімотнім відпочинку
З місяцем повним віч - на - віч.
Безкрайнє небо вабить, волить.
Повітря смачне і духмяне
Душевні і сердечні рани
Цілющим подихом знеболить.
Зірок табун – блискучий сум.
Легенький вітерець гуляє.
Місяць з небес спостерігає,
Тривожить безліч різних дум.
Природа спить, а час летить.
І простір в просторі гуляє,
Спустошує і наповняє
Хвилюючу життєву мить.
Глупа ніч. Ніч протиріч
Між минулим і майбутнім
У битві сподівань могутній
Міждоль, міжслів і межиріч.
Ця ніч пройде. Нове буде.
Тумани хмуро землю вкриють,
Зимою, холодом повіє,
І лист, мов доля, опаде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403502
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.02.2013
Де Бог сховав, що нам не дав,
В тенетах зла, добра чи зради,
Святості, бездуховності чи вади
Щоб кожний шлях собі шукав.
Замість Сонця Місяць волить
Де сон свідомістю туманить,
Отримані серцеві і душевні рани
Холодним спокоєм знеболить.
Майнеш в глибин зле задзеркалля
Абсолютних знань відкрить завісу
За душу Сатані чи лишень Бісу -
Підсвідомості невичерпне провалля.
Святий Грааль, Дракон Зелений,
Космос втаємничений, бездонний,
Одним - Богородиця, іншим - Мадонна,
Де - Трійця, а де - Бог Єдиний.
Скрізь гріх законом прикривають,
Свавілля, магічні сила й страх,
Маржинали й маргінали при свічках
Земного Бога прославляють.
Оберменши унтерменшів ганять,
Сіоністи всяк паплюжать гоїв:
Князь Темряви такого тут накоїв,
Що усім миром не заладять.
…Серце болить, душа страждає
В пошуку світла, променів Сонця:
Хай в темряві засвітиться віконце,
Вечірню Зорю Ранкова заступає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403500
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 23.02.2013
Я думкою до тебе лину,
Твоїх трудів, страждань і сліз,
Моя ріднесенька, єдина,
Життя і щастя оберіг.
Того, що маєм, не цінуєм.
(Звичайно, діткам все віддам).
Матусю мало ми шануєм -
Прозрів, як залишився сам.
Як віддавала, наче треба,
Все краще дітям . І в житті
Не залишилося для себе
Ні крихти щастя. В самоті
Ти роки кращі проживала,
Трьох на ноги підняла,
Недокохала і зів’яла
Ледь розпустившись, відцвіла.
Щемлива пам’ять повертає
В годинах, днях і у роках,
Коли матуся помирає
В лікарні , на чужих руках.
Я співчуваю друзям , близьким
Хто батька, матір поховав.
А серце жме тривожно, різко -
Своїй я руки не підклав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403271
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.02.2013
1
Божі Слова і Справи в світі
Людським Розумом не зрозуміти.
Творець на Небі промишляє
Та Всесвітній Розум має.
Святий Дух в людей поселив,
Душу, свою частиночку, вживив.
З Ним у людей почуття родинні,
Як в мами й доні, батька й сина.
Сам їх створив і розум дав,
Ростив, пестив, прощав, карав.
2
Бог робить, а Сатана переробляє(1)**.
Душі захоплює(2). Злий Дух поселяє(3).
Сказано: брехун й спокусник(4),
Всесильний але не всемогутній(5),
Боїться Хреста, свяченої водиці,
Посту, молитви, що твориться(6).
Сатана творить магію й чаклунство(7),
Спокушує знаннями(8), дикунством(9).
Меч підняв на Іудаїзм і Християнство,
Іслам, Буддизм, Зороастризм, Конфуціанство(10).
3
Від чорної заздрості до людей усіх
Поселив в їх душі первородний гріх(11).
І з цього часу в Люцифера одна дорога -
Нести зло людям, любимому творінню Бога(12).
«Легіон ім’я мені, тому, що нас багато»(13),
Злий дух і зло у Світ селимо завзято(14).
Князь темряви у Світ масонів спорядив,
Таємницю появи людства їм вручив(15):
Єва від Змія повернулася вагітна(16),
Каїн - син Сатани, а Адам - ще був бездітним(17).
4
Коли ж Каїн брата Авеля, сина Адама, вбив,
Він перший злочин серед людства учинив(18).
Масони малюють картину непривітну:
Людство розпочала Єва, Змієм вагітна(19).
То хто ж тепер пращур древній наш?!
Кому молимось?! Кому «Отче наш»!?
Єдність і боротьба протилежностей витає,
Людині грішній вижити допомагає(20).
Спокушені стали Добро і Зло розрізняти(21),
Трудитись та інтелектуальний рівень піднімати(22).
5
«Легіон ім’я мені»: ілюмінати, масони, марксисти,
Більшовики, комуністи, фашисти, сіоністи(23).
Зерна сатанинського люду від Каїна ідуть(24).
Труд – прокляття Бога(24). Володарем світу буде труд(25).
Я Сатана, але ніщо людське мені не чуже(26),
Відкинь всі умовності, іди, куди душа зове(27)
Потурай плотським бажанням і насолоді з сексу(28).
Повнокровно живи, не обмежуй, не має сенсу(29).
Шануй досконалу мудрість, а не святенницький обман(30).
В житті живи і не будуй у Царство Боже план(31).
6
Люби достойних замість любові до невдячних(32).
Поважай право, не прощай кривдників й ледачих(33).
Відповідально до відповідальних стався по їх мірі,
Не вболівай і не турбуйся про психо - вампірів(34).
У світі людина є звичайним різновидом тварини,
Завдяки божому походженню - жорстока і сильна(35).
Дозволяю «гріхи», що тебе вдовольняють,
Фізичну, почуттєву і емоційну насолоду мають(36).
Сатана завжди був кращим другом церкви,
Бо не давав їй без роботи з голоду померти(37).
Світло і Тінь не можна розділити(38).
Не буде Зла, Добро що має робити?(39)
Як, кого і що обиратимуть народи
Якщо не буде антиподів?(40)
Коли всі раби – Світ без порівняння,
То хто ж тоді в ньому перший,
І хто – останній?(41)
Кохайся у всесвітньому знанні
За душу й службу Сатані!(42)
*
Світ цей злий й дуже жорстокий,
Ти не раб й не одинокий.
Люби, трудись, учись, дерзай,
Виконуй, наглядай, донось, карай.
Будь щасливим на землі,
Вір одному Сатані!
______________________________________________________________
* Каныгин Ю. Последние времена. Сатанизм и современность.
К., «А.С.К.», 2006, С. 388 – 424. Віршований переклад з
російської мови вибраного.
**Тут і далі поставлені мною номери постулатів(повідомлень,
повчань, закликів, заборон, наказів), Законів Сатани,
знайдених у книзі Юрія Канигіна «Последние времена». На
вичерпність і повну ідентичність не претендую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403270
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 22.02.2013
1
Білий арієць на червоного арійця
В диму пожарів, ріках крові -
На трупах північноамериканці
Творили свій порядок новий.
Їх хмарочоси, Статуя Свободи
Над усім світом височать,
Тут у фундаменті – корінні народи
Кістками білими лежать.
Економічна і військова міць,
Всього світу інтелект зібрали,
То ж процвітає й міцно стоїть
Світова велетенська наддержава.
2
Маєш свою американську мрію,
Як справжній янкі ти живеш,
Саму демократичну ейфорію -
Кого куди захочеш – обереш.
Власність твоя для всіх священна,
Справедливість у судах знайдеш,
Власна зброя завжди заряджена -
Себе, родину, майно вбережеш.
Гордість за Вітчизну розпирає,
Зростає потужність і військова міць,
Десь права людини зневажають -
Ти зможеш захистити силоміць.
3
Чи просять, чи не просять, їм видніше,
Експорт демократії завжди велить,
Панамериканізм гегемонізмом дише,
Спішить свободу в світі боронить.
Направляють місіонерів й волонтерів,
Кредити банків заставляють брати,
Шлють консультантів – візитерів
Економіку чужу чим швидше доконати.
Коли такої демократії не сприймають,
Чи навіть виступають проти,
Тут спецслужби в гру вступають,
Державні здійснюють перевороти.
4
Сила завжди противить силу:
Економічні убивці, кілери, шакали,
Навіть коли країну зовсім захопили -
Тероризм у відповідь придбали.
Наводить він на гегемонів жах,
В напрузі світовій тримає,
Хочеш мати журавля в руках,
Від так й синиці вже не маєш.
Ідея світового панування вічна,
Світові імперії вже будували:
Гегемонізм, магічність і величність
Тут часто краху зазнавали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403087
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2013
Юрію Канигіну
1
Вік живи, вік учись,
за знаннями женись -
Життя скарби тобі відкриває,
Що побачив, відчув,
прочитав чи почув,
Пізнане збагачує і розвиває.
«Шлях аріїв» прочитав,
незвичайне узнав
Щасливий і дуже радію:
«Божий промисел» писав,
трипільців - українців малював -
На співзвучність отримав надію.
Подих сивої давнини,
України справжні сини
Щиро про істину дбають,
На тисячоліття копають,
дивовижне відкривають,
В майбуття її заглядають.
2
Неймовірно, геніально,
Знання, мудрість і фактаж,
Гносеологічно, натурально -
Натхнення, воля і кураж.
В глибині тисячоліть,
У диму століть бурхливих
Русь - Припонтида височить,
Гідність на орлиних крилах.
Поступово, неспіша,
Послідовно і ґрунтовно
Народу розкривається душа,
Місце в історії законне.
3
Триполізм**, національне божество,
Менталітету козацька домінанта
В душу українців увійшло,
Визначило долю і таланти.
Трипілля сформувало генотип,
Дух, свідомість й підсвідомість,
Землеробський, чорноземний архетип,
Годувальника і хлібороба совість.
Тарас Шевченко - Національне Божество,
Він Батько нації єдиний,
Його вірші українцям принесли
Чуття єдиної родини.
4
Слово і Мову оспівав,
Лицарський козацький дух,
Козак - не розбійник, а інтелектуал,
Державотворець, а не кріпак -пастух.
Братство вірне Христу
Першу конституцію створило,
Проти бусурманів - на посту
Набіги дикі припинило.
Велись війни, були розбої,
Та не паплюжили своїх,
З вусами і оселедцем воїн
Гордо славив Запорозьку Січ.
5
Велич на пробудження чекає,
Жовто - блакитний майорить,
Тризуба мудрість надихає,
Трипілля закликає і велить.
Святість українського листа,
Геній хто чи божевільний,
Саме походження Христа,
Богообраний чи боголюбний.
Еволюція чи інволюція сповна
Інтелекту й духу в світі,
Трипілля, Припонтида, Галичина -
Ось тут нащадки ми і діти!
______________________________________________
*За мотивами книги Ю. Канигіна Шлях Аріїв. Україна в духовній історії людства. «Арій», К., 2011
**Там же. Арійське духовне запліднення народів через Трипілля : пам'ять, інстинкт землероба – годувальника людства, менталітет. С. 334 – 344.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403079
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2013
(ПОЕМА – ЕСЕ)
П Р О Л О Г
1
Скільки світ – не одна відгриміла війна
Міжосібна, світова, вітчизняна.
Люд приходить в життя чи іде в небуття -
Прості смертні чи постаті знані.
Навкруги озирнись. Зупинись, придивись,
Вникни в зміст, а чи плин цей буремний,
Для чого народивсь, на землі цій з’явивсь,
Не пропасти б тобі тут даремно.
2
Наяву, у ві сні ти – завжди на війні
За розум, життя і діяльність,
Рішучі дії ведуть за твій обраний путь,
То ж проявляй й сам тут старанність.
Там і сям йде страшна технологічна війна*,
Економічна чи приховані геноциди,
Організаційна війна, інформаційна «чумна»,
Духовні грабунки, свавілля й безстиди.
1.ТЕХНОЛОГІЧНО – СИЛОВА ВІЙНА
3
Сьогодні, як і колись, гарячі війни велись
В технологічно – силовім протистоянні:
На кам’яні сокири, списи, мечі, стріли,
Літаки, ракети та зброю вогнепальну,
Радіоелектроніка, лазери, психотропніка,
Зоряні війни з небес нависали:
Все - на знищення обраного противника,
Й останнього слова ще не сказали.
4
Поміж гарячих воєн – гонка озброєнь
Проти сусіда, за світове панування:
Скільки витрат, руйнувань, бід і страждань –
Ціна ненаситності й дикість бажання.
Ери й епохи ідуть, інтереси снують
Світові союзи, блоки протистояння,
На силу – протисила тероризм породила,
І не видно кінця в цім змаганні.
2.ЕКОНОМІЧНА ВІЙНА
5
Ефективніше і швидше зараз, як і завше,
Більший меншого всяк дотискає,
«Не висовуйся!» - сказав, і місце вказав,
Ще й руку на горлі тримає.
Йде кампанія шумна – економічна війна:
В торгівлі, туризмі, кредитах,
Претензії висувають, обмежують, забороняють
Щоб не мали де і подітись.
6
Голод – один з набоїв політики світової
Для зміни поведінки держави:
Ембарго встановляють, торгові війни тривають
Аж поки мети не досягнуть.
Економічні санкції, валютні експансії,
Антидемпінгові розслідування вживають,
Нееквівалентні обміни, обмежувальні закони,
Інтелектуальною власністю закривають.
3.ПРИХОВАНИЙ ГЕНОЦИД
7
Геноцид прихований – захід культивований,
Наступ на людське існування:
Шкідливим звичкам осанна, в їжі омана,
Сімейних основ руйнування.
Знищення народу руйнуванням генофонду:
Наркотичні, алкогольні, тютюнові згуби,
Геноми засилають, харчівки добавляють,
Громадянські й одностатеві шлюби.
8
Фармакологія панує, безсовісно бізнесує,
Держава народ не охороняє, не захищає:
Мінздрав гроші лупить, міліція цупить
Й кінця – краю у цьому немає.
Тихо й повільно, ефективно і невпинно
Здатність до опору в дурмані згасає,
Хто не терпить, той за межі біжить,
Хто лишився, то вже й вимирає.
4.ОРГАНІЗАЦІЙНА ВІЙНА
9
Зарадити справі у сучасній державі
Зможе притаманна їй організація,
До своєї натури - відповідні структури,
Права і відповідальність перед нацією.
У справі – старанність, чітка відповідальність,
За злочин невідворотність покарання,
Владу розподіляють – ніхто не відповідає,
Панує корупція і повна безкарність.
10
Ворожі зконсолідовані сили тут – заправили,
В державі всякчас верховодять,
Работоргівля витає, чужі фонди шмигають,
Таємниці і мізки вивозять.
Інтелектне наше за кордоном оформляють,
Високі технології перекривають,
В третьосортну країну ведуть Батьківщину,
Де майбутнього люди не мають.
5.ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА
11
«Любов к Отчизні де героїть,
там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша від гармат» -
З глибин подій, років, віків
один із нації батьків**
Прислав неоціненний постулат!
В війні за свідомість -
інформаційна цілеспрямованість,
Вибірковість, акцентованість, навіювання,
Замовчування, дезінформація
в оману вводять націю,
Дезорієнтують її наміри й знесилюють.
12
Діє слова свобода для зомбування народу -
Панує той, кому належить інформація,
Хто кадри тримає - людям мізки вставляє,
В тих руках - і держава, і нація.
Інформаційним кодом для всього народу
Слугує мова засобів інформації:
Внутрішнє зомбування, зовнішнє панування:
Наслідок - захоплення чи інтеграція.
6. ХРОНОЛОГІЧНА ВІЙНА
13
Всі війни – за майбутнє, матеріальне чи сутнє,
Бажаного без минулого немає,
У віки закидають, фальшують, неславлять,
Містику і міфи чужі навівають.
З предковічної доби: « слов’яни – раби»,
«Україна – окраїна бувших імперій,
Культури ніколи не мала, у сусідів позичала
В житті з міжусобиць й трагедій»
14
А тут вперше арійці несли культуру трипільців,
Оратта - Оратанія, як сонце, сіяла,
Велика Гунія зросла, що всю Європу обняла,
Київська Русь у віках процвітала!
Зупинили монголів навалу перед Західним загалом,
Козаків породили завзятих,
З сусідами поблукали і Самостійними стали,
Це - наше, і його - не відняти!
7. ДУХОВНА ВІЙНА
15
У світі духовна зброя завжди напоготові
У народів, держав, їх союзів,
Війни релігій тривають, іновірців утискають,
Хоч в Хартії народи - всі друзі.
Християнські дива - найважливіше в них по два:
Різдво, Паска, Зелена Неділя,
Два Богоявлення святкують, за Христа все воюють,
В церквах - міжконфесійне свавілля.
16
Збочені цінності життя без божого каяття:
Шлюби одностатеві, педофілія,
Добро злом заміняють, протиприродне освящають,
Узаконили в світ Церкву Змія.
Містика і чужі міфи, ксенофобують на втіху,
Видимим й невидимим гендлюють,
Расовими примарами лякають, вигоду шукають,
Дивляться - не бачать, слухають – не чують.
Е П І Л О Г
17
Сім рівнів ефективності війни, усі діяльні вони,
Гарячими чи холодними звуться,
Божий промисел триває, одні інших обганяють,
До щастя чи в прірву несуться.
Війни страхи наганяють, прищеплюють, нагнітають,
Нищать фізично чи душі виймають,
Шкідливі звички несуть, збочують на неприродну путь -
Мов останні часи наступають.
18
А ти живи й не журись, зростай, одружись,
Хоч скрізь війни й життя буревії,
Вчись і трудись, борись, дбай і плодись,
Лиш в змаганнях здійсняться надії.
Чи зима, чи весна, у нас доля одна,
Одна мама й одна Батьківщина,
Богом дане життя, впереді - небуття ,
І у війнах завжди ти - Людина!
____________________________________________________________
* І. Каганець. Арійський стандарт. Українська ідея великого переходу.
Історичне дослідження. «Інтернет – Видання», 2012, С. 31 -33.
** І. Котляревський. Енеїда. «Книга», 2008, С. 267
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402802
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 20.02.2013
Душа! споживи сенс
і поглинь мудрість.
3 Єздри , 8.4.
1
Від Духа Святого Діва Марія
У світ народила Божого Сина.
В Віфліємі Іудейськім, як Ірод ще правив,
На Люди з’явилось дитяточко славне.
До школи дитяточко це не ходило -
Небо ростило і мудрості вчило.
Коли ж з Іоаном, нарешті, зустрівся,
У водах Йордану він щиро хрестився.
Піднявсь над Землею цей Божий Колос
Заступник народів - Ісус Христос.
2
Цар Іудейський, для народів - Месія,
Він Добре і Вічне між Люди посіяв.
Гріхи, що в народах віками юрмились,
На себе забрала ця щира дитина.
Любов’ю, не помстою, став всіх повчати,
Вірити в Бога й Його прославляти.
В храмах іудейських Ісус побував,
Торгівців й зловмисників з них розігнав.
З фарисеями й книжниками там спілкувався,
На гору піднявся й повчанням зайнявся.
3
Не хлібом одним має жити людина,
Але Словом з вуст Бога Єдиного(1)**.
Бога свого ніколи не спокушай(2),
Йому лиш служи і щиро вклоняйсь(3).
Наблизилось Царство Небесне, покайтесь!(4)
Учнів обрав і велів їм: Навчайтесь!
Кожен навчений стане провидцем,
Стежкою Бога - за душі мисливцем(5).
Христос народ з народів не обирав,
Любити і вірити Богу людей всіх повчав(6).
4
Блаженні убогі духом – для них Царство Небесне(7).
Блаженні, що плачуть – їх радість воскресне(8).
Блаженні покірливі, бо землю спадкують(9).
Блаженні шукачі правди, бо їх нагодують(10).
Блаженні милостиві, бо помилувані будуть(11).
Блаженні чистим серцем, бо Бога відчують(12).
Блаженні миротворці, бо синами Божими стануть(13).
Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють(14)
Блаженні вигнані за правду,
В Царстві Небеснім їх ждуть(15)
Блаженні ви , що щиро обрали мій путь(16)
5
Радуйтесь і веселіться,
Ваша нагорода в небесах(17),
Так гнали й пророків, що були до вас.
Ви – сіль землі(18). Ви – світло світу(19)
Освітлюйте людям Божі Заповіти(20).
Син Божий прийшов душі рятувати,
Вірних шукати, Отця прославляти(21).
Я не ламати встановлене на землю прийшов,
А бороню й виконую Божий Закон(22).
Поки не виконаємо все по Закону
На Небо і Землю кладу заборону(23).
6
Колоду із ока свого ти виймай,
Лиш потім з чужого сучок витягай(24)
У Царстві Небеснім той буде найменшим,
Хто Божі Закони не повністю звершить(25).
Хто створить найбільше, ще й інших научить,
У Царстві Небеснім він буде величним(26).
Якщо праведність твоя не вища за фарисеїв,
У Царство Небесне не втрапиш алею(27).
Древніми сказано: не убивай, не перелюб -
Кажу: навіть не думай, сам собі твори суд –
7
Якщо праве око чи права рука тебе спокушає,
Вирви око, відріж руку – це тіло вберігає(28)
Сказано: не порушуй клятву. Взагалі не клянись,
Завжди Божих Заповітів й даного слова держись(29).
Сказано: око за око, зуб за зуб, руку за руку,
Кажу: не протився злу у відповідь мукою(30).
Все уступи кривднику, добра побажай(31),
А просить хто в тебе , йому все віддай(32).
Сказано: люби ближнього, ненавидь ворогів.
Кажу: любіть ворогів ваших у віки віків(33).
8
Благословляйте тих, хто вас проклинає,
Ненавидить, ображає чи геть проганяє(34).
Будьте досконалі, як Отець ваш небесний(35).
Творити милість на показ - нещиро й нечесно(36).
Таємно молись , вознеси Богу славу,
Отець бачить таємне, воздасть тобі явно(37).
Багатослів’я в молитвах до Бога не допускай,
Прощення проси. Сам дасть. Він все знає(38).
9
Моліться так:
Отче наш, сущий на небесах!
Нехай святиться ім’я Твоє;
Нехай прийде Царство Твоє;
Нехай буде воля Твоя,
Як на небі, так і на землі!
Хліб наш насущний дай нам сьогодні;
І прости нам провини наші,
Як і ми прощаємо винуватцям нашим;
І не введи нас у спокусу,
Але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є Царство, і сила, і слава,
Отця, і Сина, і Святого Духа
Нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.(39)
10
Будете прощати людям, хто вам нагрішив,
Як хочете, щоб ваші Сам Бог вам простив(40).
Мусите таємно перед Богом стояти,
І піст свій не людям, а Богу являти (41).
А Бог, що таємне усе оце бачить,
Явно відчує і щедро віддячить(42).
Скарбів на землі собі не збирайте(43).
На скарби небесні завжди уповайте(44).
11
На землі чи на небі, де скарби бережете,
Там долю і серце свої ви кладете(45).
Не можна одночасно служити мамоні і Богу(46).
Шукайте в Царство Боже правдиву дорогу(47).
Світильником для тіла є ваше око,
При чистім оці - і думки високі(48).
Найперше Царство Боже і правду шукайте,
Про одяг і їжу лиш потім подбайте(49)
12
Не судіть не праведно,
Щоб вас не судили(50).
Не кидайте перлів свиням,
Собакам – святині(51).
Просіть, і дано буде вам(52).
Шукайте - знайдете(53).
Стукайте і відкриють вам(54).
Входьте в тісні ворота(55).
Поступайте з людьми так, як хочете,
Щоб поступали з вами(56).
Бережіться лжепророків в овечій одежі,
Вони є вовками(57).
13
Дерево добре і плоди приносить гарні(58),
Погане дерево і плоди приносить погані(59).
Всякий пізнається не по словах,
А по плодах його діяння(60).
Я прийшов закликати не праведників,
Але грішників до покаяння(61).
Книжники і фарисеї розкішно живуть,
В Царство Небесне закрили всім путь(62)
14
Не по ділах, а по словах їх ви поступайте,
По вірі вашій буде вам, про це пам’ятайте(63)
Будьте прості, як голуби; мудрі, як змії(64).
Хто муки витримає, Господь тих врятує(65).
Немає нічого сокровенного, щоб не відкрилось(66)
Таємного немає, щоб на світ не з’явилось(67).
На землю за Віру прийшов я з мечем(68):
Прийшов розділити сина з отцем,
Дочку з мамою, невістку з свекрухою,
Людей перевіряю вибору мукою(69).
15
Хто Віру мою і мене обирає,
Той рідних, без віри, з душі викидає(70).
Хто волю Отця Мого Небесного всю визнає,
Той Мені матір’ю, братом, сестрою стає (71).
Душу той втратить, що зберегти забажає,
Хто втратить за Мене - її зберігає(72).
Хто не зі Мною, той йде проти Мене(73),
Ганьба Духу Святому повік непрощенна(74).
16
Хто має, тому дано буде, і більшим стає ,
А хто не має – відніметься, й що в нього є(75).
Лиш те, що виходить, вуста оскверняє(76),
Пророка при честі лиш дома немає(77)
Що Бог поєднав, люди розлучити не можуть(78).
Благим у Всесвіті Сам Господь один зможе(79)
Не убивай(80). Не твори перелюб(81). Не кради(82).
Брехливо не свідчи, лиш по – правді живи(83)
17
Люби ближнього свого, як сам себе любиш(84).
Поважай батька і матір, бо душу загубиш(85).
Швидше верблюд у вусі голочки щезне,
Чим багатий увійде у Царство Небесне(86).
Віритимете без сумніву - молитва здійсниться(87).
Кесареве кесарю, а Боже Богу нехай освятиться(88).
Що високе у людей, те нікчемне у Бога(89)
Ваше терпіння - до порятунку дорога(90)
18
Хто себе звеличує, приниженим буде,
А хто принижує - звеличиться всюди(92).
Всякий, що зло робить, світло ненавидить(93),
Не спотикається той, що вдень лиш виходить(94).
Я прийшов не судити світ, а врятувати його(95),
Блаженні хто мені повірив, хоч й не бачив того(96).
Бог є Богом живих, а не Господом мертвих(97),
Полюби Господа Бога твого усім своїм серцем,
Всією душею твоєю, всім розумінням твоїм(98).
За спасіння народу на Голгофу іде Божий Син(99).
19
…Ісус Христос, воскресши, своїм учням сказав:
Всю владу на небі й землі Бог мені дав(100),
Тож ідіть, научайте всі народи, хрестіть
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа –
Це Мій вічний Завіт!
Амінь(101).
*
Боголюбні Бога славлять,
Бог дасть, так не оставить.
Вір, люби, надійсь, терпи, страждай,
Покорись, проси, прости, віддай.
Скарби на землі не збирають,
Лиш на небесні уповають.
За життя на Землі праведне і чесне
На віки вічно - Царство Небесне!
_______________________________________
*Библия. Новый Завет. «Свято – Успенская Почаевская Лавра», 2006,
С. 1011 – 1204. Віршований переклад з російської мови вибраного з
Нового Завіту.
**Тут і далі поставлені мною номери постулатів (повчань, закликів,
заборон, наказів), Законів Ісуса Христа, знайдених у Святій книзі.
На вичерпність і повну ідентичність не претендую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402696
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2013
(Кодекс богообраних)
Дивіться і бачте, слухайте і чуйте,
читайте і розумійте, порівнюйте
і розпізнавайте, вірте і сумнівайтесь,
вчіться любити і ненавидіти ,
можете - творіть добро, а ні - не робіть зло.
Григорій Божок
1
Євреї! Про людське око - шуміть,
Але один одного бережіть(1)**
Ваша сила в загальнім єднанні,
В ньому успіх заліг в боротьбі проти всіх,
Порятунок й саме процвітання(2).
Богообраний народ, скільки було пригод,
В рабстві жив, панував, розсівався,
Але Закони Божі знав і їх чітко тримавсь,
Не загинув, весь час відновлявся(3).
Почуття ліктя скрізь мав і віки подолав,
Твої коліна збереглись і зміцніли(4)
У єднанні мета та вона не проста:
В ньому засіб, багатство і сила(5).
2
Завжди своїм допоможіть(6), і молодь ростіть,
Кадри сьогодні – це наше завтра,
Естафету поколінь хай приймають,
Гоїв скрізь витісняють(7),
Хто при владі, завжди розумний і правий(8).
Світ жорстокий, в ньому не місце філантропії(9)
Всі прибуткові місця у ньому - наші,
Наш національний доход, бо ми Божий народ,
Його ангели з нами на стражі(10).
Хай інші в поті живуть, землю носом клюють,
Мріють про своє Царство Небесне(11):
«Краще менше, та краще», а ми «Більше і краще»(12),
Нехай вірять в того, хто воскресне.
3
«Краще бути бідним, але здоровим, чим багатим і хворим»,
Ми – «Краще бути здоровим й багатим,
Чим бідним і хворим»(13). «Все, або нічого» - гої говорять,
«Краще щось, ніж нічого» - для нас свято(14).
«Зроби по Закону й не чини обов’язку перепону»,
Ми – «Зроби супроти Закону,
Як ніхто не побачить, тобі щедро віддячу»,
І настій завжди на своєму(15).
«Перемога або смерть», ми - «Перемогти, щоби жити,
Але не життя для перемоги»(16)
Все, що знаємо чи маємо, лиш про себе подбаємо -
Вони відчути й збагнути не зможуть(17).
4
Все, що в інших сьогодні – це власність нашого народу,
У них – лиш в тимчасовому користуванні(18),
До великих здобутків дорогу роблять малі перемоги,
Вони ж хай великих чекають(19).
Ставте перед ними, сміливими, щирими, але дурними
Ефемерні, нездійсненні завдання,
Вони про честь свою дбають і порядність зберігають,
Безглузді у своїх намаганнях(20).
Ведіть себе агрессивно і шумно, напористо й зарозумно(19),
Незрозумілі терміни всюди вживайте(22),
Творіть гіпотези й теорії, найкарколомніші історії,
Й негайно про них забувайте(23).
5
Завтра щось друге прийде, сміливіші ідеї приведе,
Для них нові завдання висувайте,
Забудуть чого їх вчора вчили, і що марно робили(24),
Дух і зверхність свою піднімайте(25).
Хай гої в ідеях шукають чого в них й не буває(26),
Хто сперечається - того подавляйте(27),
Одного на другого натравляйте і арбітрами ставайте(28),
Тонкий зиск ви повсюду шукайте(29).
Завжди мети досягає, хто гідне приниження має(30),
На ефірах не слухайте, шуміть, галасуйте,
Кричіть: «Це не так, усе зовсім не так!»
Перебийте, не аналізуйте, голо спростуйте(31).
6
Ввічливість і нахабсво, звинувачення у самоуправстві,
В антисемітизмі, націоналізмі, фашизмі,
Кому приклеїли ярлик, йому в беззахисті - гаплик,
Свої доб’ють, ще й справлять тризну(32).
Тактика бідного єврея - в тисячоліттях Іудеї(33),
На співчутті вічногнаним страдальцям,
Інквізиції, геноциди, холокости, образи, погроми,
На притісняння завжди нажимайте(34).
Може гої менше мають, але хай допомагають
Таким бідним, нещасним євреям(35),
Наші інтереси вимагають, ми останнє забираєм,
Хоч пучок вовни з вівці худої(36).
7
Гроші, кадри, інформація – на цьому наша нація
В тисячоліттях жила й процвітала(37),
Бог заповідав володіти світом,
Це робили батьки і будуть – діти(38),
Щоб наші руки все міцно тримали:
Державний апарат, ЗМІ, футбольні змагання(39).
Робіть з проблеми – пустяк, із пустяка – проблему(40),
Очолюйте всі починання, це щасливі намагання,
Скрізь керуйте, відстежуйте тему(41).
Минуле вміло фальшуйте, з чужими геніями воюйте,
Народ без цього, як дитя без батьків(42),
Свої міфи творіть, молодих гоїв на цих міфах вчіть,
Робіть з них до історії й рідні – чужаків(43).
8
Всюдисущими будьте, свої кола формуйте:
Клуби, партії, громадські організації,
Керівні посади займайте, гоїв в рядові витісняйте,
Хай служать нам і нашій нації(44).
Лиш де ми – лад й все так, де вони – там бардак(45),
Пишіть доноси, розділяйте і владарюйте(46),
Хто не з нами, той проти – без житла й без роботи(47),
Тонко звільняйте, тисніть, пресуйте(48).
Зуб за зуб, око за око – поступайте жорстоко,
Ніколи нікому образ не прощайте(49),
Хай вони нам прощають, за страдальців нас мають,
Віру в це ви у них закріпляйте(50).
9
Співчувайте у горі, безжально карайте в непокорі(51),
На виступ проти влади провокуйте(52),
Потім всіх викривайте і по тюрмах саджайте(53),
Панування і зверхність здобудьте(54).
Ми завжди і скрізь готові піти від гніву й нелюбові
Туди, де наші капітали жадані(55),
Періодична зміна країни – стратегія Агасфера, вічного жида,
Основа оптимізму його й процвітання(56).
Але з держави піти повинні ми не хворі й не бідні,
А зміцнілі, здорові й багаті(57),
Гроші – наші дужі ноги, їм відкриті всі дороги(58) -
За нову країну візмемся завзято(59)!
*
Кодексу богообраних не жахайтесь,
Кодексом негідника його не називайте,
В Біблії Старий Завіт краще вивчайте –
Він для євреїв - Конституція,
А Кодекс – під нього інструкція,
Разом - лише слова, а перед вами - їх дії,
Це - наука життя, а за ним - каяття
За наслідки історичні сумнії***.
Готові будьте до приходу богообраного народу,
Якщо і відходять, то повертаються,
Англійці, не прощаючись, ідуть, честь і гордість несуть,
Євреї «принижено» прощаються і …залишаються.
_________________________________________________________________
*Віршований переклад «Памятки русским евреям», дуже насиченого
зневагою до росіян прозового твору невідомих авторів системи
«Самвидав», що інтенсивно поширювалась в СРСР у 80-і роки 20-го
століття – період массового виїзду євреїв. Основний зміст
і дух збережено, але цинічність значно пом’якшено.
**(1-59)Тут і далі поставлені мною номери постулатів (повчань,
закликів, заборон, наказів), Кодексу богообраних, знайдених
в«Памятке русским евреям» системи «Самвидав». На повну
автентичність використаного тексту не претендую, видання не
офіційне.
***За матеріалами книги Ю. Канигіна «Последние времена», ( С. 165)
з 1905 по 1917рік єврейське населення Росії зросло в 7,5 разу(з 800
тис. до 6 млн. чол.). Подальші події перевершили всі біблійські
жахи. Загинуло більше 40 млн. чол. , вся знать і цвіт народу. Тому
був лише холокост, а на території бувшого СРСР «не було ніяких
голодоморів і геноцидів». Життя і історія дуже жорстокі.
За все потрібно платити. Важко уявити, що сталося б з
богообраними в СРСР, якби не християнська боголюбність, а
богообране «око за око». Навіть Ігор Губерман в книзі
«Я лиру посвятил народу своему»(ЭКСМО,
М., 2009) в своїх знаменитих «гаріках» декілька разів звертається до
цієї болючої теми. Зокрема, він пише:
«Евреям придется жестоко платить
за то, что посмели когда – то
дух русского бунта собой воплотить
размашистей старшего брата.»(С. 72)
Шкода, що все це стосується радикальної верхівки єврейства, а
відповідають всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402516
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2013
Творити зло – гріх, але знати його -
благо.
П’єр Абеляр
Для панування ти живеш,
Тому, що ти – оберменш**!
Дивись на цей світ реально,
Антиподно і дуально.
Де ти можеш сам обрати -
Не лінись, не смій зівати!
Де за тебе вже обрали -
Вожді краще про це знали!
Все на світі лиш для тебе
На землі, воді і в небі.
Країни й люди навкруги -
Твої кровні вороги.
За тобою вони стежать,
Все, що в них, тобі належить.
Перед тебе всі країни
Неповноцінної людини,
Особливо придивись
Де на Сході лежить Русь.
Держава велика і багата
Та ладу не може дати
Ні в господарстві, ні в державі -
З покон віків його не мала!
Менталітет її народу
Сентиментальний, жіночого роду:
Приходьте, беріть, володійте,
Не дивіться, не говоріть, а дійте!
Росіянин мастак говорити,
Вам його не переговорити.
Він оптиміст, рідко – скептик,
Від природи діалектик,
Хоч доброго коня має,
Та повільно запрягає.
Щоб халепи з ним не мати -
Не дай коня запрягати!
В цій країні лютий холод,
Наруга, бідність, злидні, голод,
Люди – маса, якою керують,
Рабами живуть, тяжко працюють.
Процвітають тут хабарі й доноси,
Тому володарювати чужих просять.
Диктуй сміливо свою волю -
Це найкраща для них доля!
*
Нестор дурість написав,
Чужинцям нас попідставляв,
Свої й чужі повторяють,
Недолюдками виставляють.
Смути в інших теж бувають,
Й чужинців часто закликають,
Зрадники є у всіх народів –
Не вони творять їх природу!
Про порося треба знати,
Коли твердиш: «Свиноматка».
Хоч в цій гидоті дещо й світить –
Нема правди де подіти!
________________________________________________________
*За мотивами книги Ю. Канигіна. Шлях Аріїв. Україна в духовній історії людства. «Арій», К., 2011, С. 27. (Інструкція Імперського міністерства харчування №4
від 01.06. 1941р)
**Надлюдина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402503
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2013
Наша Маша любить кашу,
З медом любить кашу Маша,
Та не знає наша Маша,
Що Кіт також любить кашу.
Кота живого Маша не має,
То ж вона тому й не знає,
Що полюбляє милий Кіт,
Який мяукає чуть світ.
У Машуні Кіт ляльковий,
Однохвостий, чотирилапковий,
Вушок двоє, одна голівка,
Двоє очей моргають стрімко.
А ще вуса – довгоруса,
Зубки гострі – ось укусять!
В цього гарного кота
Вуси довгі до хвоста,
Коли Котик спать лягає,
Хвостом голівку обертає.
Руда спина з голови,
Очі круглі, як в Сови.
Маша з ляльками грає,
Малює пише і читає.
Трьома мовами читає,
Англійською розмовляє.
В інтернеті, як буває,
Мультики собі качає.
У день Маша вже не спить,
За комп’ютером сидить,
Skype вправно набирає,
З зарубіжжям розмовляє.
Відчувається британська школа,
Походження й оточення навколо.
У розумниці й красуні
Очі щирі темно – сині.
Вії довгі, ніс пряменький,
Губки – бантик розовенький.
Яка в Машунєчки коса –
Всім красунечкам краса!
Зараз ніхто таких не має,
Сам Господь відпочиває!
Голова у німбі сяє -
Вже багато Маша знає.
Казки читає, вірші вчить
І без діла не сидить.
Скоро Маша йде до школи.
Світ розшириться навколо.
На все очі відкриває,
Щирим розумом вивчає.
Погляд в Машеньки уважний,
Ведеться чемно і поважно,
Хоч часто бігає й стрибає,
Коли з танців повертає.
Всі Машуню дуже люблять,
Шанують, пестять і голублять.
*
Онуки гарні в нас ростуть,
Що совкам на зміну йдуть!
5.03. 2011р, Київ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402284
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.02.2013
*
За кілька років назбирав
Хто і що мені писав.
З жартом, дотепністю в союзі
Пишуть рідні, близькі, друзі.
Віншують, поздоровляють,
Обнімаються, бажають.
На свята – море пригод,
Розслабляється народ!
Смачно їдять, випивають,
Танцюють, гарно співають.
Щедрують, колядують, засівають,
СМСки посилають.
Як ластівка, летить листівка:
На ній ялинка, красна дівка,
Там свої й чужі слова -
Давня традиція жива!
Хто під текстом розписався,
Той у авторстві зізнався.
Де ім’я автора немає :
Писав - пригадає!
Хто і що сам написав,
Чи в оренду просто взяв.
Не нам про це гадати,
Разом будемо читати.
***
Поздоровлення - порада Ю.Тимошенко
від українців на переговорах в Москві
Москалі закрили газ
Щоб замерзли носи в нас.
Не ведіться ви на це,
Бо зігріє вас сальце,
Шинка , м’ясо і ковбаси
Та Різдвяні прибамбаси.
В ямі бачили Газпром!
Всіх вітаємо з Різдвом!
*
З Новим Роком!
Вам вітання
Шлють Божки із Закопання!
Вам здоров’я, щастя, вдачі
Ми до цього шлем впридачу!
Сергій, Олена, Богдана
7.01. 2009р.Польща, СМС
***
Хай Ангел торкнеться
Вас ніжним крилом,
Зігріє Вам серце
Різдвяним теплом!
Хай радість, кохання
Наповнять Ваш дім,
Оселяться щастя
І спокій у нім!
Христос народився!
*
«Though it’s been said
many times,
many wais …
Sure hope you hove
a wonderful Christmas!»
Galina,USA(Каліфорнія, Візалія)
25.12. 2011р.
***
Вітаю Вас з Різдвом Христовим!
Хай радість приходить до Вашого дому,
Розвівши педугу, тривогу і втому.
В роботі хай буде удача завжди,
Ніколи в житті щоб не знали біди.
Бажаю поваги і шани людської,
Любові щоденно, добра і спокою.
Хай буде здоров’я міцне, як граніт
На многая, многая, многая літ!
Таня Божок, 7.01. 2012р
***
Нехай Різдво у вишиванці
Зустріне Вас щасливо вранці,
Принесе у Вашу хату
Усмішок, радості багато,
Розбудить приспані надії,
Зерном і щастям Вас засіє,
Зігріє сонцем і любов’ю
Подарує міцне здоров’я!
*
Щиро з святом вас вітаю,
Всього кращого бажаю,
Щоб здоров’ячко було,
А у серці все цвіло!
Щоб душа ваша співала,
Тіло мало що бажало,
Дух із розумом дружив,
До ста років щоб прожив!
*
Неначе в казці добрим дивом
Хай Новий рік у дім ввійде,
Щоб цілий рік жилось щасливо -
Бажання й натхнення приведе!
*
Хай мир у серці вашому панує,
Хай ангел Божий щастя вам дарує,
Ісус Христос здоров’я шле з небес -
Саме для таких, як ви, Він і воскрес!
*
Пусть Тигр успех и радость принесет,
Наполнит дом любовью и уютом!
Прекрасным и добрым будет этот год,
И дарит счастье каждую минуту!
Народ
***
Коляд – коляд колядниця!
Щоб нікому не журиться!
В нас традиція жива,
Шлем щасливого Різдва!
Щоб у вашій гарній оселі
Всі були здорові і веселі.
Хай пироги будуть рум’яні,
І вареники в сметані.
Щедро ви гостей стрічайте,
Красень – коровай подайте.
Буде урожай хороший,
Як багато дасте грошей.
Все, що краще є – подайте,
Добру чарку наливайте.
Подавайте на закуску
Засмажено гарно гуску,
Сало, кільце ковбаси,
Квашенину всю несіть.
Хай вам Бог допомагає,
Щастя й долю посилає!
*
Коляд – коляд колядниця!
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака!
До круглого гривню дайте,
Та сто доларів додайте,
Щоб у Вас усе було,
І плодилось і росло!
Щоб теплою була хата,
А господарі – багаті,
Повно в хаті і в стодолі,
Будьте щасливі і здорові!
*
Сію, вію, посіваю,
З Новим Роком Вас вітаю!
На красну весну,
На щедре літо,
Роди, Боже, добре жито!
На теплу й багату осінь,
Що мріялось, щоб збулося!
Щоб ви зимоньку діждали,
В теплі й щасті зимували!
До Року Нового радо йшли,
Щоб здорові всі були!
*
Щедрик – ведрик!
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски.
Щоб не мало –
Дайте сала.
До куті – узвару дайте,
Меду в чарки наливайте!
Із кутею вас вітаєм,
Здоров’я й щастя
Всім бажаєм!
***
В Высокосном январь особенный:
Понедельников пять к нему приковано,
Вторников - также пять,
Воскресений - пять опять!
Такое раз на 823 года
Бывает счастье у народа!
Его мешком с деньгами называют,
Людям он часто помогает.
СМС об этом пошли людям -
И деньги к тебе прибудут!
Кто оставит без ответа,
Удача отвернется эта!
ФЕНШУЙ
***
В январе в нас все по пять,
Мешок денег можно взять!
Но январь о том молчит,
Где мешок этот лежит.
Пусть Христово Рождество
Мешок тащит просто в дом,
Чтобы с этого мешка –
Радость и счастье - на века!
Такая у нас планида
И праздничная пирамида.
СМС я этим шлю.
Поздравляю! Всех люблю!
***
С наступающим!
***
Праздник уже наступил,
Поздравленья получил,
Сердечно благодарю,
И с любовь свои шлю.
Всего доброго желаю!
Всех люблю и обнимаю!
Січень 2009 – січень 2012рр,
Київ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402243
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2013
1
Любов й ненависть, холод й тепло,
Світло і тінь, добро і зло.
Щедрість і жадність, гідність і ницість,
Благородність і заздрість, голод і ситість.
Повага й зневага, захоплення й презирство,
Шляхетність й невихованість, честь і безчинство.
Пан і холоп, чесний і злодій,
Ревність й довіра, користь і шкода.
День і ніч, вогонь й вода,
Бог й Сатана, Щастя й Біда.
2
Бог діалектику вправляє,
Він протилежності єднає,
В їх боротьбі прогрес шукає,
Та кількість в якість обертає.
Нове росте, як чужі діти,
Прогресу чом не порадіти!
Новим словам із нових речень:
Аж тут-заперечення заперечень!
А з нього йдуть батьки і діти
Та Антиподи в цілім світі.
3
Зростає нове покоління
З надсучасненьким начинням.
Та вічні пари Антиподів
Всім поколінням й всім народам
На всі часи й усі віки
Не подолати, не перемогти!
Людина в щирості блукає,
Антиподи кличуть і звабляють.
Кого із пари обійняти,
Самій Людині обирати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401985
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2013
1
Престиж та заздрість, кожний знає,
Нас мобілізують й спонукають.
Що заставляє рано встати,
Старатись, дбати, працювати,
Щоб в нас був хліб та ще й до хліба,
Щоби сусіди справа й зліва,
На нас дивились похапцем,
Й відчували серцевий щем.
2
Щоб ми квартиру кращу мали,
На авто ліпшому катались,
Щоби подруга чи жона,
Принцесою була сама,
Щоб в кутюр’є нам одягатись,
У краги й шпильку узуватись,
Щоб щем в серцях й очі в сльозах,
Щоб всякий мовив лише «Ах!»-
3
Престиж! Коли не вийшло – дві дороги
В майбутнє невдаху вести зможуть.
Перша - відоме прислів’я, знатне:
«Не можна обняти необнятне!»
Причини лиш в собі шукаєш,
Працюєш, дбаєш, поправляєш.
Люди талани різні мають:
Майструють, пишуть чи ваяють.
4
Чи бізнесменом можеш стати -
Про справу дбати й заробляти.
Гроші ж тратити доцільно
Дещиця може лиш свавільна.
Рідко з грошей будують гроші
В справах сумнівних чи хороших.
До грошей не всі талани мають,
Коплять й розумно витрачають.
5
Коли ж ти гроші заробляєш,
А їх бездумно витрачаєш,
Заможним та не найбагатшим став -
Бог талану в грошах не дав…
Друга дорога – не повезло
Бо хтось тобі чинив на зло!
Заздрість й злоба очі застилають,
Мутять розум, серце крають.
6
Душа страждає, серце рветься.
Гадюка біля нього в’ється.
Людину мучить ще й карає.
Що тут подіяти – не знає.
Заздрість тяжче нещасної любові -
Забирає радість, їсть здоров’я!
Яку з доріг в майбутнє взяти -
Самій людині обирати.
*
Тут лиш на Бога уповання ,
Надія щира і остання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401981
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2013
Добро чи зло, зима – весна:
Природа діє, манить, вабить
Кому навпіл, кому сповна
Дає, бере, ганьбить чи славить.
Іде на зустріч день у день,
Народ звіряє тут прикмети:
П’є воду півень, чи з пісень
Морозу мережить букети.
То сніг обличчя забиває,
Дощ або вітер валить з ніг.
Бог усім щиро провіщає:
Шануй завжди свій оберіг!
15.02.2013р., Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401699
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2013
Землю – снігом, воду – льодом,
А дівчину – шлюбом,
Визволителів - походом,
Воріженьків - згубою.
Річці - берег, морю - сушу,
Соборність - Україні,
Віру, надію й любов в душу
Людині й родині.
На перекір лихоліть стоїть,
В вічність заглядає,
Державність Бог благословить,
Матір покриває.
В Україні - свою мову
В християнськім храмі:
Зле бореться старе з новим
В нашім ріднім домі.
14. 10. 2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401693
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.02.2013
1
Хмарки в’юнкують - тихо линуть.
Закрию очі - мить погасне .
І що дочасно чи невчасно -
Ніяк цього не зрозумію.
Тут думка в щирості вирує.
Там незбагненно серце ниє,
То засумує , то зрадіє -
Мов та голубонька воркує.
2
Свою державу ми будуєм.
Поля бур’яном поросли.
Які у Неньки ми сини,
Коли один одного не чуєм!
Вже зло сміється, ворон кряче,
Село тихенько вимирає -
Колиска мови пропадає
І Україна гірко плаче.
3
Пройшла весна, настало літо
Червневі дні погожі, милі.
Все так буя в природній силі,
Дощик іде і сонце світить!
Отак й в державі пори року -
Терпіння, праці та звитяги:
З тризубом і синє - жовтим стягом
В майбутнє линуть крок за кроком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401257
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.02.2013
(Побажання)
Вік живи і вік учись,
В житті за мрією женись.
Щоб в світі щастя досягти
Не можна діять без мети.
Природний розум , силу май
Проте - учись і пам’ятай:
За вченням - світ, за неуцтвом - пітьма!
Без пізнання і успіху нема.
А пізнання, хай кожен знає,
П’ять стадій зрілості включає.
Замріявся, мета з’явилась,
Тут й пізнання заворушилось.
Мрію треба зрозуміти,
За тим в знання перетворити,
Знання в уміння засилай,
І їх здійснити забажай,
Коли підняти мрію зможеш -
То Бог і люди допоможуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401255
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 15.02.2013
1
Панування: над державами – держави,
Над народами – народ,
Столичне місто – над містами,
Станів, посад, смаків і мод.
Держава силою панує,
Народ зверхністю, мовою бере,
Столиця статус експлуатує,
Все інше також щось дере.
Панівний фору завжди має
У законодавстві, у моралі,
Бо він інших заставляє
Вчитися, робити, бігти далі.
Права людини рівно дишуть:
Серед рівних – є найрівніший.
То ж меншини не ради слави
Виборюють собі державу!
2
Ну що тут, друзі, вам казати
Про Іудею, Рим, Панмонголізм -
Всі в світі хочуть панувати:
І Третій Рейх й Панамериканізм.
Читайте казки, де принцеси
Чи принци, царі, королі
Височіють над своїм плебсом -
Володарі душ, держав, землі.
Корупція скрізь процвітає,
Чиновник – пан бере хабар,
Олігарх політика купляє,
Бандит влаштовує «базар».
3
Бабу Катю у лікарні
Зроду – віку не пройдеш,
Поки подарунок гарний
Ти їй в кишеню не вкладеш.
Дитя в садочок ти ведеш
Чи раптом вже пішло до школи -
Гроші, подарунки скрізь несеш,
Панує запобігливість довкола.
Що там про виш уже казати:
Вступити, вчитись, іспит скласти -
Скрізь «на лапу» треба дати,
Хоч наука і не світить щастям.
4
Є стан чи сан, а чи посада,
То ти вже пан і височиш,
Коли ж пробравсь наверх, у владу -
Найбільший маєш тут бариш.
Тепер так є й завжди було,
Коли у праці розділились:
Одним добро, а іншим зло,
Лиш всі би Господу молились.
Він наверху найвищий пан:
Душею й тілом владарює,
Всім чітко визначає стан,
Бо усіх бачить і все чує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401028
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.02.2013
З душі, від серця на поталу
З байдужих слів вогонь думок,
В полоні знань, бажань і зваби,
Жахливих фактів і чуток.
Там злодій точить ніж на брата,
Тут ворог душу відніма,
Уже горить Соборна Хата,
Кому - тюрма, кому – сума.
А сонце сходить і заходить,
І місяць дивиться з небес,
Скрізь зло нахабно верховодить,
Невже ти, Господи, воскрес?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401022
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.02.2013
Пурх - Горобчик, сів на стовпчик,
«Цвінь – цвірінь» – у далечінь,
Шустрий, жвавий, добрий хлопчик
На радість усіх поколінь.
Своє словечко, мов гніздечко,
Завиває, заплітає,
В дар несе своє сердечко,
Малих діток забавляє.
Гусінь зняв, муху спіймав,
У пилюці поборсався -
Кровососів розігнав,
І в калюжі покупався.
Чистий, сірий, звеселілий
Свою пару доганяє,
Мчить вітрами між гілками,
Обнімає і кохає.
Знову в зграї він співає,
А то раптом затріщить,
Мчиться, пурхає, скакає,
Не зупиниться й на мить.
*
Наш брат часто теж, буває,
Все глаголить і спокусить,
Мов горобчик той пурхає,
Наче і не було Стуса.
4.06. 2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400694
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 13.02.2013
Леву добре в світі жить
Бо на троні він сидить.
І свою левину зграю
Він повсюди розміщає.
Близьких, родичів, кумів
Теплим місцем наділив.
Владу дав і дав правління,
Землю, воду, небо синє.
Все, що в небі й на землі
Взяв собі й своїй рідні.
Звірів гризе, обдирає,
Скрізь обмежує, карає.
Всюди відчай, страшний сон,
Зграї - все, звірям – закон.
Супротивницю тигрицю
Запроторив до в’язниці.
Все забрало плем’я хитре,
Залишилось лиш повітря.
Й тут новину Лев віщає:
Звірі зброю вже скупляють,
Щоб на зграю полювати,
Трон у нього відібрати!
…Тероризму не було,
Коли ж плем’я це прийшло,
Він одразу в них з’явився
Й кілька разів повторився!
Зброєю стали провокувати,
Щоб гайки повністю зажати,
Звірів без повітря залишити,
Та Тигрицю додушити!
В них в запасі завжди є-
Свій до свого по своє!
*
Зграї треба клепку мати,
Чого немає – не шукати,
Левиці твердиш: «Свиноматка»:
Будеш мати Поросятко!
7.10. 2011р., Київ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400687
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 13.02.2013
(З Бориса Пастернака)
1
Мело, мело по всій землі,
В усі канави.
Горіла свічка на столі,
Свічка палала.
Як літом хмари комашні
Летять на світло,
Сніжинки мчались метушні
В вікно привітне.
Мережив морозець на склі
Кола і стріли.
Палала свічка на столі,
Свічка горіла.
2
Вогонь під стелею заліг,
Тіні блукали.
Схрещення рук, сплетіння ніг
Долі з’єднали.
Танком грайливим по стіні
Коні літали.
Серця з’єднались у вогні
В жагучім сплаві.
Горіла плоть, кипіла кров,
Сонцесплетіння.
Тут панувала скрізь любов
Над поколінням.
3
Одягу і черевиків плин
В домашній килим.
І віск, і сніг в сплетінні тім
Сльозами вилив.
Танок весни в хуртовину
Сивий і білий,
Вінчав лиш свічечку одну,
Що так горіла.
На свічку дуло із вікна
Й вогонь спокуси
Здійняв, мов ангел, два крила
В її волоссі.
4
Звучало в музиці сердець
Палке бажання,
Жаданий щастя острівець,
Мов ніч остання.
Шукало єдності життя,
Долі веління,
До запаморочення, до забуття,
До божевілля.
То жар, то холод обіймав
Ці два створіння,
З’єднав й навіки об’єднав
Під небом синім.
5
Лютувала зима в сніжній імлі,
Та святкувала
Неземну любов на цій землі
Свічка, яка палала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2013
Нема складнішого питання
Як в тілі крові обертання.
В ній доля предків віковічна,
Постава нинішня велична,
Аристократичність і шляхетність,
Вишуканість і дотепність,
Слова і вчинки виняткові –
В житті панує голос крові!
Тут гідність й честь – не пусті звуки,
На слабшого не здійме руки,
Милість впалому подасть,
Правда і Бог – життя і страсть!
Бажання щастя ненаситне
Коли заграє кров блакитна.
Які б часи не панували,
Не буде жити з ким попало.
Перед покидьком не пасує,
Серед нещирості сумує.
В дружнім колі - всім наснага
Та іскрометності відвага.
Роки ідуть, віки минають -
Порядність гордо зберігають.
Непритаманна тут підступність,
Для зради – повна недоступність!
Сирість дратує ця незвичність
І недосяжна їй величність.
Все спадкоємно від основ -
Витонченість і блакитна кров.
Сам Сатана, коли стрічає,
Шанує й тепло привічає,
Балом велить урядувати,
Грішників милувати, карати.
...Не страшно старитись тому,
Хто любов віддав, бо знав кому,
Слухав і чув голоси крові
В жагучій пристрасті любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2013
Третє червня. Божа Трійця.
Ранком – соннце. Дощ - під вечір,
Радості в цей день по вінця
І дорослим, і малечі.
Зелена Неділя наступила,
Клеченням всіх привітала,
Лепещняком долівку вкрила,
Полином заколихала.
Русалки за земним коханням
З річки пішли на полювання,
Нестримні у своїх бажаннях
В травах грайливім хвилюванні.
У полі колоситься жито,
Соловей виводить пташенята,
Пора вже співи припинити,
Дітей ростити й годувати.
Життя своє перебираю -
Скільки Неділь цих пережито!
І так щороку, пам’ятаю:
Сонце, вітер, дощ і жито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400175
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2013
Квітковий рай живить звитягу,
Скрізь барв панує розмаїття,
Дарує спокій, рівновагу,
Надій щасливих, довголіття.
Мрія торкається до скронь,
В підніжжі місяць й зорі сяють,
У руті поряд спалахнув вогонь,
Вінок оксамитний обнімає.
Схрещення рук - сонцесплетіння
У відповідь на поклик долі:
З добром посіяне насіння ,
Й врожай вже дозріває в полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399928
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.02.2013
Наперекір, на зло, не так
В житті дитина поступає,
Коли з батьками різний смак,
В душу душа не проникає.
В ненависть стелеться любов,
Якщо батьки беруть на силу,
Своє насіння, рідна кров
Бува доводять до могили.
Пробач, прости, гонор відкинь,
Зваж особистість, дай їй волю,
В конфлікті вічнім поколінь
Хай кожний знайде свою долю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399926
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2013
Кмітлива пам'ять. Зорі сяють.
Гляну в комп’ютер – вмить спливають
Роки, події, люди, мрії.
То молодію , то старію ,
Врожай збираю й знову сію.
А теми, теми! Щастя з вами
Коли обнімеш вас думками,
Мої голубки дорогії,
Для мене в світі живете!
То вітром свіжим вмить повіють,
То любо сонцем обігріють,
Гнівом опалять, люттю овіють -
Душа співає, серце сумує, гнів росте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399695
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2013
Щемливе долі відчуття
На сивину мою упало,
В день гумору залоскотало
Й змінило зміст мого життя.
Звільнив себе від керівництва,
Пішов на вільні добрі справи.
І забуяли вмить отави
У мрійних шатах садівництва.
Веселка грає в цвіті вишні.
Бджолина пісенька витає.
Гніздечко пташка заплітає
І вітром пестить нас Всевишній.
В дрімотній тиші серце мліє,
І так щасливо , вільно жити,
Можна мріяти й творити,
Вічне пізнати і в світ посіять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399693
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.02.2013
Живу. Люблю. Грішу і каюсь.
Без надії, сподіваюсь.
У кожного своя дорога.
Хто – за Віру. Хто – під Бога.
Хто прямо до Сатани попався,
Та й навіки з ним зостався,
Релігію свою чорну має,
Чи атеїзмом прикриває.
Інший в секту закохався,
Десятиною перейнявся,
Або під Апостолів мудрує,
То й, взагалі, народ грабує*.
«Бідність – вада, - англіканство вважає, -
Не проси! Лише чесна праця
Відкриває двері раю!»
«Бідність – не вада, - православ’я каже,-
Проси і Бог тобі допоможе!»
Героєм у братів наших
Ледар і дурень слугує,
Наш, слава Богу,
Працює й хитрує.
Постулати протилежні маєм,
То ж і маєм, те, що знаєм!
А Бог один для всіх на Небі,
На Землі ж їх творять на потребу.
Щоб не дати нам спочинок,
З Богів організували ринок:
Пастви хто більше назбирає,
Той і прибуток кращий має.
Лиш його релігія найправильніша,
Бог лиш їм дає, творить, пише!
Люди по Землі блукають,
Їх змушують, закликають.
Щоб фанатом й дикуном не стати,
Терпіння до інших треба мати!
В Людини Душа від Єдиного Бога
Доля від Нього і Його Дорога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2013
«Головне не те, що в росіян
був комунізм, а у німців –
фашизм. Головне в тому,
що вони не зрозуміли,
що це таке.»
С. Хокінг, лауреат
Нобелівської премії.
1
Один. Два. Три.
Один. Два. Три.
Один. Два. Три.
Ключ до щастя обери!
Вчення. Церква. Обряди.
Вчення. Система. Паради.
Вчення. Церква. Окульти.
Вчення. Система. Культи.
2
Богообраність – панам,
Боголюбність – всім рабам,
Богохульність – гумористам,
А безбожність – сатаністам**.
Богообрані скарби збирають,
Боголюбні на небо уповають,
Богохульні всюди грають,
Безбожні знань набувають.
Богообрані беруть,
Боголюбні віддають,
Богохульні Бога лають,
А безбожні всіх рівняють.
Богообрані карають,
Боголюбні всім прощають,
Богохульні сіють сміх,
А безбожні нищать всіх.
3
Адама й Єву Бог створив,
Дещицю їм заборонив,
Та Змій Єву спокушає,
Й все на світі дозволяє.
Каїна Єва народила,
Зло у люди поселила,
З того між людьми пішла
Боротьба Добра і Зла.
Ми – не раби! Раби – не ми!
Ні від тюрми, ні від суми!
До основи, а по тому
Світ створити по – новому!
В ньому запанує Труд,
Не Божий, а Людський суд,
Бухенвальд і Соловки,
Міліоннії гробки.
Холокости й Геноциди –
На сніданок й до обіду.
А на вечір, замість сну,
Усі славлять Сатану.
4
Сатана один все знає
Що було, буде, буває.
Не надійсь на небеса,
У житті уся краса.
Раз у Всесвіті живеш,
Все помре, як ти помреш.
На яву і уві сні
Душу дай лиш Сатані!
5
Приймай в душу три по шість,
Душу візьме, і навчить.
Бійся знаку шість у чотири -
Найстрашніший і всесильний.
Чотири по дев’ять, як прийшли,
Зникло все в суцільній імлі.
Три по шість – Сатана танцює,
Чотири по шість - Апокаліпсис лютує,
Чотири по дев’ять, як настане,
То й Землі уже не стане***.
До фіналу тут прийшла
Боротьба Добра і Зла.
6
Зазомбований народ –
Колективний ідіот****.
Море сліз і ріки крові –
Щоб усі були здорові.
*
Іновірців треба знати,
Й по Вірі з кожним
Танцювати!
___________________________________________________________________
* Використані деякі мотиви книги Ю. Канигіна. «Последние времена»
К., «А.С.К.»,2006.
**Легіон ім’я мені : ілюмінати, масони, марксисти, фашисти, сіоністи
***Використані деякі мотиви книги Ернста Мулдашева «В поисках
города Богов. Том 1.Трагическое послание древних».
С. – Петербург. Издательский дом «Нева», 2004, С. 256 – 451.
****Здоровим глуздом не сприймається картина похорон Північно -
Корейського диктатора.Похорони Й. Сталіна були не менш
демонічними. А секти…А популізм…А фінансові піраміди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399384
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 08.02.2013
1
День прощення наступив,
Звірся, як ти вік прожив:
Господа любив і пам’ятав,
Батьків, старших шанував,
Сам не калічив, не вбивав,
Убивць таємно не наймав,
Не обманював, не грабував,
Милість старцям подавав,
Не був неправим в пересудах,
Не лжесвідчив проти люду,
Доносів на братів не допускав,
Закони Божі поважав,
В житті завжди міру мав,
Межі ніколи не ламав,
Вдові і убогому допомагав,
Сліпих з путі не збивав,
З одностатевими не лягав,
І з тваринами не мав,
Не бажав жінки сусіда,
Його маєтностей повсюди,
Дари корупційні не давав,
Й за неправедне не приймав,
По совісті у владу обирав,
Чужинців на трон не допускав,
Не слухав гадалок й віщунів -
Майже, по – божому прожив.
2
Це від Бога, він все знає,
Чи карає, чи прощає.
Проти Нього - гріхи мерзенні
Лиш спокутою прощенні.
Він при житті за них карає,
Ще й душі в пекло прирікає.
Господь всі гріхи людські бачить,
Й непрощенного не пробачить.
Якщо піп за гріш прощає –
Бог обох їх покарає.
Ми не Бог, ближніх діяння
В нашім сумлінні – не останні,
Гріхи вільні чи невільні
Скоєні без наміру, свавільно,
Помилився і поправив,
Невідплатне лиш зоставив –
Не копи на близьких зло,
Щоб в ненависть не зайшло,
Бо у ній загинеш ти –
Пожалій, забудь, прости!
До своїх, до людей з любов’ю –
Будеш щасливим і здоровим!
3
На життя чесно заробляв,
Не просив й достаток мав,
Не гордував й не насміхався,
На рівних з людьми спілкувався,
Чужу думку поважав,
Але й свою завжди мав.
То ж щоб з чистим серцем жити
Інше можна і простити.
Якщо гріх життя жене,
То пробач за це мене.
За тобою вини не знаю
І повністю довіряю,
Тому незвідане прощаю
І лиш на Бога уповаю.
Щирі, чисті, добрі душі,
В день цей спілкуватись мусять,
В пластах глибинних покопатись,
Повинитись, покаятися, очищатись.
День і місяць зараз лютий,
Двійкою й шестіркою могутній:
Це число нам принесло
У всепрощенні – добро!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398993
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2013
1
Давати Господу оцінку –
Страшнішого немає вчинку!
Та перший крок я вже зробив,
Мов, Бог помилку учинив,
Як Ангелів зі Світу звів,
Собі дещицю та Сатаніїла залишив!
Батьку! Прости дурну дитину!
Але чому Ви разом з Сином
Творите так щиро й завзято,
Що є надбідні і надбагаті!?
Бідний Вас чисто й вірно любить,
Багатий нехтує, ганьбить і гудить!
Душу продає й знову купляє,
З братів своїх душу виймає!
В храмах відкупляється нечесно
За Ваше Царствіє Небесне.
А Ваші слуги їм потурають,
В храмах малюють і прославляють!
Господи! Прости, що скажеш:
Не поїдеш, як не підмажеш!?
Боже! Пробач мені наївність:
Невже на кону богорівність!?
2
Що там настоятелю око з небес,
Коли в нього маєтки й мерседес!
Деякі пастирі статки такі мають –
Навіть олігархи відпочивають!
Отці в розкошах зажили,
Й мізки жиром в них заплили,
Педофілюють, ламають долі,
Юрмляться жадно при престолі,
Історичні скарби викидають,
Сиріт з притулків виселяють,
Мов олігархи, за маєтність б’ються.
Люди дивляться й сміються.
Водій – піп тут добре перепив,
Бешкетував, на камеру смішив.
На кого ж ви тепер схожі -
Слуги Сатани чи слуги Божі?
*
В діяннях пастирів пішла
На Всевишнього хула
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398984
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2013
З древніх глибин тисячоліть
Зорею в небі височить
Мій рідний, серцю любий Київ,
Одна із трьох земних святинь -
Життя людського пуповин,
В майбутнє дивиться сміливо.
З давніх давен величаво
Творить й очолює держави
Семигорний гордий красень:
«Вічність, історичність і сакральність,
Соборність, самостійність і державність» -
Мов сонце сяє в ньому ясне.
Арійцям був дороговказ
Від Арктиди на Кавказ -
Аратту – Оратанію тут збудували.
Трипільців міцно він тримав,
І гордих скіфів вдовольняв,
Готи і гунни князювали.
Народ і землі він збирав
Та у держави всіх єднав,
Творив імперії могутні:
Велика Гунія зросла,
І всю Європу зайняла,
Горнула до Дніпра – Славути.
Слов’янство у нім збулось,
Собі Столицю завело.
Хозари лізли панувати:
Іудаїстський правили закон,
Перейменували у Ціон,
Щоб звідси світом керувати.
Недовго смута в нім була,
Прогнав він цих посланців зла,
Русинів народив могутніх.
Київська Русь тут розцвіла,
Східну Європу обняла,
Не відая про зле майбутнє.
А темна ніч зі Сходу йшла,
В століття рабства завела -
Монголи навалилися заклято.
Литовці, ляхи, москалі
Русинів гнули до землі,
Але прийшло свободи свято.
Дніпро водою всіх поїв
І разом з Києвом сивів,
Вражав красою при любій погоді,
Протягом багатьох тисячоліть
Національну пам'ять джерелить
У серце і в душу народу.
Вічний у просторі і часі
Плекає він арійську расу -
Народу й нації твердиня:
«Вічність, історичність і сакральність,
Соборність, самостійність і державність» -
Свята столиця України.
____________________________________________________________
*Використані матеріали творів Юрія Канигіна та Ігора Каганця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398408
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 05.02.2013
«Хазяйка, - Василь гукає,-
Що далі робити?»
Бо він бачить, добре знає –
Треба заробити.
Десь там Тячів розкошує
У своїй державі,
А народ його бідує,
Роботу шукає.
По світах, в своїй країні
Їздять, наймитують,
Чи вдома, чи на чужині
Ними всі збиткують.
Він все знає і все вміє,
Бо здібності має,
Та відкрити своє діло
Здатності немає.
Тридцять літ на підприємстві
У повазі й шані,
А тепер, на старості,
Тут – заробітчанин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398127
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2013
Кому як живеться
В усі часи й епохи:
Хто жирує й пнеться,
Хто немає й трохи.
В комуністичному раю
В бідності всі рівні,
Та еліту партія свою
Вищила свавільно.
Була робота і зарплата
У містах і селах,
Без бідних і багатих -
Був партійний рейвах.
В капіталістичнім рівноправстві
Вже інші турботи:
Кримінал і пустодзвонство,
Люди без роботи.
Купка жирних котів,
Надбідні й надбагаті,
Долею народ овдовів
В українській хаті.
Пішли люди по світах
В пошуках роботи,
Біда в селах і містах:
Що тут «за», що «проти»?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398109
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2013
1
Боротьба: змагання, війна, революція -
Прогрес чи регрес в начинанні,
Еволюція, інволюція, контреволюція -
Біологічні та соціальні старання.
2
Дитя в муках народжується,
Штурмом бере майбуття,
Від початку супроводжується,
В боротьбі усе життя.
Тут хвороби і незгоди,
Лихоліття, грязь, сміття,
В любу погоду і негоду,
Боротьба йде за життя.
Умови різні всім бувають,
З ким повівсь, кого зустрів -
Бої за лідерство тривають,
Місце під сонцем, між вітрів.
3
У юність сміло ти вступаєш,
Тут звір біжить лиш на ловця,
Життя продовжити бажаєш –
Борись за самку чи самця.
Чи хочеш себе показати,
Мов, не найгірший серед всіх,
Пити, їсти, вигляд мати –
Боротьба престижу і смаків
Природу, людей пізнаєш,
Чи на віру щось сприймаєш -
В боротьбу релігій попадаєш,
І весь вік у ній живеш.
4
Слово, Мова люд єднає,
На Землі своїй живеш -
Боротьба націй виникає,
Поява національних меж.
Здібності різні дані Богом,
Хто мчить вперед, а хто відстав,
Пряма чи звивиста дорога -
Ти соціальний стан надбав.
В кого більше, в кого менше,
Заздрість, ревнощі пішли –
Класи, страти, стани завше
Боротьбу між собою почали.
5
Завжди здібних і активних
Буває меншість між людей,
То щоб більшість покорити
Держави творять всіх мастей.
Рабовласницькі, монархічні,
Демократичні, диктатури:
Зовні і внутрі боротьба вічна
Від інтересів і від натури.
Ведеться боротьба за стан,
За гідність свою, честь і мову
За гегемонію, за панування
Національне і просторове.
6
Римська й Єгипетська ідеї,
Англосаксонська, Третій Рейх,
Панамериканізм, Паніудея,
Панмонголізм чи Один Шейх.
Не хлібом одним живе людина,
Хоч його й не хватає на усіх,
Забуває, що в світі Бог єдиний,
Однаково любить чад своїх.
Життя – це постійна боротьба
Неантагоністична чи агресивна,
За другою стоїть завжди біда,
За першою - прогрес постійний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397904
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2013
Стать громадянина в паспорті стоїть,
Прізвище, ім’я, по – батькові і фото,
Щоб ідентифікувати(з’ясувати, установить),
Що за один, хто такий і хто ти.
Глибоко держава твою іпостась вивчає,
Аж п’ять разів проникає в стать,
Та про національність знати не бажає,
Що дозволила її державою назвать.
Громадяни без матері у світ ідуть,
Соромиться їх ненька Україна,
Для керівництва це - блаженна каламуть,
Для етносу - стражденна Батьківщина.
Навіщо в паспорті таємницю снують,
Мабуть, комусь на наївну догоду?
Та тих, кого, буває, часом б’ють,
Б’ють не по паспорту, а б’ють по морді!
Хай кожний національну гордість має
У велінні поколінь й голосі крові,
Національність, як матір, - не обирають,
Несуть з повагою і щирою любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397901
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2013
1
Сприйми праведність і послідовність
У душу чисту, серце щире,
Нехай любов, надія, віра
Теплом, добром тебе наповнять.
Не переймайся добром чужим,
Не своїм щастям , чиїмсь горем,
Як вітер грає синім морем
Та не споріднюється з ним.
2
Давай, що можеш людям дати,
Бери, що праведно дається,
Дане й взяте добром озветься
Якщо не будуть шкодувати.
У світі білім щастя й воля,
Як береги ріку тримають,
Об’єднують та не єднають
Людське життя і людську долю.
3
Арійці йшли стежкою Бога:
Арктида, Аратта і Трипілля,
В Русі – зерно, все інше – зілля –
Ось це і є наша дорога*.
Суворі предки з пітьмі століть,
З Аратти, Трипілля та Русі
Стверджують на всі часи:
Наше життя – це лише мить.
4
Прийми його як нагороду,
Подарунок Господа безцінний,
Ніким й нікому незамінний,
Позику в матінки – природи.
Взяте вчасно повертай,
Давай і в тебе лиш прибуде,
Полюбить Бог, шанують люди,
І кінця – краю не шукай.
________________________________
*За мотивами творів Ю. Канигіна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397234
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2013
1
По вишах вітром завихрилось,
Пішли студенти до Майдану,
Від фальсифікації стомились,
Роз’ятрили народну рану.
Заговорив середній клас,
Мільйонери проти мільярдерів,
Гідність об’єднала нас
Без сторонніх режисерів.
2
Столиця в трепетнім чеканні,
Панує дружба, доброта,
З Сходом й Заходом єднання,
Мрійливе наметове життя.
Проти бандитів стали сміливо,
Мужньо. В очах рішучість.
Організовано. Відчули силу -
В творінні долі взяли участь.
3
Дух Майдану – це особливий дух
В поривах пристрасті і волі,
Розкрився зір, піднявся слух,
Єднання душ, сердець і долі.
Обличчя в посмішках щасливих,
Надійне ліктя відчуття,
В патріотичних радісних поривах
Забулись страх, смерть і життя.
4
Це відчуття не осягнути
Від захоплення і здивування,
Що всі ми здатні досягнути
Величі єдності і згуртування.
Те треба бачити і чути,
А краще діяти в спільноті,
Тоді лишень можна збагнути
Чого не зрозуміти потім.
5
Романтики Майдан готували,
Боролись, мерзли тут фанати,
Плоди негідники зібрали,
Уроки ці не спростувати!
Не наша в тім сумна вина,
Що він не звершено скінчився,
Доля в революцій всіх одна,
Та промінь волі засвітився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397231
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2013
1
Бог до Біблії обрав
І «народом Рус» назвав.
До такої його назви
Обирай Сам тип держави.
На всі часи в усьому світі
Встановлено державні типи –
Сам Платон про це віщає
Й такий вибір посилає:
Олігархія чи Тимократія,
Диктатура чи Демократія.
2
Рабом бути забажаєш –
В Тимократію вертаєш,
В краю щасливі лиш магнати –
Олігархію будеш мати,
Коли в Бога й людей дурень –
Виступай за Диктатуру,
Себе й людей поважаєш –
Демократію вчиняєш.
3
Дивись і бач, слухай і чуй,
Все прочитане - прожуй,
Порівнюй і співставляй,
Любов й ненависть пізнавай,
Добро для себе обери,
Зло нікому не твори,
Метою дорожи своєю,
Національну верши ідею:
«Вічність, Історичність і Сакральність,
Соборність, Самостійність і Державність»!
4
Держава творить своє щастя
В мірі честі і безчестя,
Де у Законах всі свободи -
Дружелюбні в ній народи,
Державний розум у еліти -
Зможуть істинне творити,
Закон - владика над вождями,
І лиш Закону всі – рабами.
5
Де без стиду є владики -
Без совісті ростуть дітки,
Чим керувати намагатись -
Навчися щиро підкорятись,
Де Закони зневажають -
Країну люди покидають:
Закон зв’язує державу,
Творить міць її і славу.
6
Дбай державно за приватне,
Дій приватно на державне,
Мале опікуй, як велике -
Вгамуй свою ненаситність,
Хто за країну свою дбає -
Дари за це не приймає:
Все потрібно пам’ятати -
Аби вибір гарний мати!
7
Маєш розум, совість, честь -
Вибір в тебе завжди єсть.
Коли є твій ідеал -
Став його на п’єдестал.
Підніми того на сміх,
Хто волає проти всіх.
Проти себе повстає,
Хто свій голос продає.
Щоб усім нам повезло -
Голосуй за менше зло!
*
Державою Сам управляй,
За себе і за діток дбай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397008
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2013
Боже, розплати шаленої,
Боже, шаленої мсти,
лютості всенаученної
нам на всечас відпусти!
Василь Стус
1
Колима саваном вкрила
І вся держава – Колима
Знедоленого України сина,
І він один й вона одна.
Така жорстока доля в світі
Того, хто з гідністю повстав,
Усіх борців і всіх поетів
Кого на бій сам Бог призвав.
«Благословляю твою сваволю
Дорого долі, дорого болю!»
2
Глас апостола в пустелі
Серед нездар і брехунів,
Катів, держиморд, фарисеїв,
Правда серед марнослів.
Йому дихнути не давали
В тюрмі, на волі, в засланні,
Зректись свого пропонували,
І катували на вогні.
«Благословдяю твою сваволю
Дорого долі, дорого болю!»
3
У сто дзеркал, усюди шпики,
Скрізь павутиння, назирці,
Тюремщиків побої, крики,
Трупарні і живі мерці.
Об розпач голову не бий,
Стезя твоя завжди єдина -
Жовта нива неба голубінь
А з ними - вільна Україна.
«Благословляю твою сваволю
Дорого долі, дорого болю!»
4
Ця Богом послана Голгофа
В шаленій пристрасті покор,
Холуї, садисти, живоглоти -
А він - всьому наперекір!
Його, вбиваючи, рятують,
Смерть освячує безсмертя -
Це все побачать і почують
Лиш в історичній круговерті.
«Благословляю твою сваволю
Дорого долі, дорого болю!»
5
Жив, любив, гірко боровся,
Терпів тортури, окрутенство,
І в Україну повернувся
В безсмертній славі і блаженстві.
Від неї везли, летів до неї -
Вона в антоновім вогні
Знедолила долею своєю
Кращого з своїх синів.
«Благословляю твою сваволю
Дорого долі, дорого болю!»
6
Убивця руку подає,
Ненависть в усмішці ховає,
І кров по краплі з нього п’є,
На лезо жили натягає.
Встигай за духом на розп’яття,
Бо тіло давно смерті просить
На хресті чи на багатті
Стокатівних, стоголосих.
«Благословляю твою сваволю
Дорого долі, дорого болю!»
7
З Аполлоном в колісниці,
На крилатому коні
Лине Мученик, мов птиця,
В українській стороні.
Месник Совісті глядить у вічі
Зрадливих муз, владних повій,
Соромить, що зраджували двічі,
Ганьбить, що зраджують постійно.
Благослови свою сваволю,
Дорого волі , з недолі у долю!
8
За кого ж ти розіп’явся?
Кому Україну кинув?
Розбрід тут розперезався,
Заїлись, мов свині.
Астрономічно роз’єднались стани,
Ідуть брат на брата,
Два українці – три гетьмани
Палять Соборну Хату.
Благослови свою сваволю,
Дорого волі, в дорогу долі!
9
Діти свої гірше чужих
Матір розпинають.
Боже, не дав добрих, то дай злих –
Хай їх покарають!
Дай нам розуму, звитяги
Державу творити.
Сімсот п’ятдесят літ ярмиги
За двадцять – не перекрити!
Благослови свою сваволю,
Дорого волі, в щасливу долю!
_________________________________________________
*За мотивами поезії Василя Стуса. Зібрання творів. Том 1 «Круговерть».
«Факт», К., 2007; Том 5 «Полімпсести» . «Факт», К., 2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397004
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2013
Щоб накопити й зберегти,
треба податки обійти,
Знайти «дах» і розумно ділитись,
ПДВ фальшувати
і «відкати» давати,
Та постійно у цьому «варитись».
В арсенал набери
ще й ці напрямки три
Використання капіталу щасливе:
Політиків купляй,
лиш в надійне вкладай,
Депозити шукай не зрадливі.
Ось такий тут ранжир,
кримінал цей, мов звір,
На куски інше порве, розтерзає.
В одну корзину не клади,
щоб не стало біди,
Виживе, хто не боїться і знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396639
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2013
Душу терзає, болить мені рана,
Коли скрізь це бачу і чую -
Окупована криміналом, хозарам віддана
Україна не живе, а існує.
Грабують, вбивають, по тюрмах саджають,
В офшори, в Ізраїль вивозять,
Там купують, будують, в меценатстві жирують,
З України останнє виносять.
Нищать культуру, геніїв паплюжать,
Вішають ярлики і катують*,
Котком усіх давлять, знеславлять, утюжать,
Автомобілями збивають, ґвалтують.
Рекорди б’єш, довго й гарно співаєш,
Приймаєш грандів європейському футболу,
Коли ж ти чужим донорам на ребрах заграєш,
Станеш господарем власному дому?
_____________________________________________________
*Газета« Факты», пятница, 6 апреля 2012г., с. 27 – 29
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396635
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2013
Всем он люб и всем мил. Он опять победил.
Коренаст, щупловат, невысокий.
Он пилот и боец, сердцеед и борец.
Он кумир в них, в России далекой.
Он не курит, не пьет. Спуску всем не дает.
Как дрова везде колет и рубит.
Бисер им не бросал. Он страну воссоздал.
Чувство чести и гордости будит.
Мощный ядерный щит в руках смело держит,
Трехкоронный в три цвета развевает.
И поднявшись страна, как в девятку волна,
Снова прошлым народ накрывает.
Снова вождь поведет свой единый народ
У счастливые дальние дали.
Там уж он побывал, баланды похлебал,
Где вождил и кумировал Сталин.
Иван Грозный давил. И Петр Первый громил.
Крепостила народы Вторая.
Декабристов распять. Цвет и знать расстрелять
Повелела чекистская стая.
Не напрасно, не зря, ведь они – за царя,
За господство, за мощь, за державу.
Удаль им не занимать и всем кузькину мать
Ближним и дальним хоть завтра покажут.
К черту ваши права, в мощи – вся голова,
Сила есть и ума тут не надо.
Чтобы чтили, боялись, судьбе покорялись,
И пастух вдохновлял свое стадо.
Пусто вновь на столе и Россия во мгле
Сплоченностью й ратью могуча.
Всем соседям на зло ей опять повезло
Ведь лишь у них такой путинский Путин.
Хоть на руку не чист, резидент, кагебист,
Он нацменов в стране презирает,
Сеет смерть, мочит всех этот крепкий орех,
Карает и в тюрьмы сажает.
И по сути своей он вождей всех важней,
Ментальности россиян отвечает.
За ним прет вся страна, его хочет она
И на троне он вновь восседает.
Что – то в братьев не так, у них в героях - дурак
Царей в сказках всегда оседлает,
То ли печкой рулит, то ли щуке велит,
Но трудиться нигде не желает.
У порога весна. Воспрянь Великая страна,
Сбрось оковы, сними свои путы,
Чтобы не силой умен, а умом был силен
Твой Герой, твой Пастух и твой Путин.
4.03. 2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396460
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 29.01.2013
Двадцятиліття промайнуло,
Двадцять перше наступає,
Щось збулось, чогось сягнули,
Багато чого не вистачає.
Вершаться історичні цикли,
Кордони державні оформляють,
Сусіди до нас ще не звикли,
Поглядають й зазіхають.
Ще недавно були рівні,
Зараз олігархи наступають,
Зростає соціальна прірва,
Народні бунти вибухають.
Множаться партії, релігій – море:
Конфесії, секти, старовіри.
Зростають на народнім горі,
Без єдиномислія і віри.
Владу ще чужу маєм,
Вона окупаційно заправляє,
Молоде покоління стартувало,
Надію на нього покладаєм.
Під камінь вода не тече,
На похилих й кози скачуть,
Хто не існує, той живе,
За нещасним ворон кряче.
Вода навіть камінь точить,
Хто стукає, тому відчиняють,
Завжди досягне, той що хоче,
Світло тінь перемагає.
Господарюй в своїй державі,
Ініціюй, твори, займайся,
Шукай щастя, здобудь славу,
Для себе і для дітей старайся!
Не сотвори собі кумиру,
Голосуй, міняй всіх вчасно,
Хай обранці знають міру,
Трудяться прозоро й гласно.
Землі голову піднімають
Від Буковини і до Донбасу,
Талантами й щирістю вражають,
Єднається держава наша!
Плин Дніпра , Дністра повідь,
Прута бистрінь, Бугу розмаїття…
Влади приходять і відходять,
Державі йти в тисячоліття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396108
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.01.2013
Боже мій, яка багата
У народу мова,
Скільки може означати
Одне вжите слово!
У залежності від того,
Хто його вживає,
Доброго або злого
Змісту набуває.
Багатому й убогому
Різні справи чинить,
Особливо у законі,
Що нардепи приймуть.
Як в Росії кріпаків
З неволі звільняли,
По реформі від царів
Три десятини дали.
Тодішні поміщики
Землю «консолідували»,
Селянські розкидані шматки
В масиви зібрали.
В Україні селянину
Державні Акти дали.
Орендарі їх для почину
Вже «консолідували»!
Злодійська Верховна Рада
Й кримінальна влада
Закон оформили до ладу,
Ринок впорядкували.
У свій час на заводах
Сертифікати «консолідували»,
Біду привели до народу,
Й за безцінь забрали.
Йде реформа ЖКГ,
Послуги зростають,
Піднімуть ціни до небес,
Та й по відключають.
То ж Свідоцтва городян
Те ж «консолідують»,
Вже відомий «донбасян»
З будинками мудрує.
Пора, мабуть, і нам, браття,
Те ж консолідуватись,
Переобрати, владу забрати,
Щоб таке не сталось!
Слова і діло об’єднати,
Зусилля та дії,
Щоб не дати реалізувати
Ці наміри злії:
Селянам і шахтарям,
Чорнобильцям й афганцям,
Східнякам й Західнякам
Проти цих «державців»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396107
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.01.2013
Держава до Європи хоче,
Критеріям ЄС не відповідає,
Регіонали навіжено лепечуть -
Свавілля поважати вимагають.
Іван у державні установи хоче,
Мови державної не знає,
Мов сорока, скрізь скрекоче -
Його права не поважають.
З своїм статутом у монастир не йдеш,
В Тулу не їдеш з самоваром,
Свого Бога до Тель - Авіву не везеш,
А тут ведеш себе, як вовк в кошарі.
До магазину не йдеш без грошей,
Без прав за кермо не сідаєш,
Чого ж в державну установу преш
Як Мови державної не знаєш!?
Бізнесуй, твори, наймайся,
Як хист до праці якийсь маєш,
Хоч по – турецькому «общайся»,
Коли іншим ти не заважаєш!
Дорослі, майже всі - з Союзу,
У свій час, добре пам’ятали:
В державну установу по заслузі
Без знання російської не брали.
У Конгресі не страйкують,
В Російській Думі також тихо,
Державну мову там шанують,
За зневажання буде лихо.
Бажать не шкода. Це не ново.
Пізнання без цього не буває.
Дикість, як в державній установі*,
Службовець державну не вживає!
В державних установах мова чужа –
Це дух чужий, чужі помисли і дії,
Справи у нас чужі вершать,
Чуже у нашім краї сіють.
«Ще не вмерла України
Ні слава, ні воля!»
Виполемо бур’яни
На українським полі!
____________________________________________________
*Основні Центральні державні установи:Президент, Верховна Рада,
Кабінет Міністрів, Міністерства, Армія, Міліція, Служба
безпеки, Прокуратура, Суди, тощо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395843
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2013
Жадоба помсти, злоби багаття
Кримінальних олігархів – багатіїв
Тягнуть жінку на розп’яття,
Сам очільник повелів.
Зайди - Асанджі і Шмульзони
Та перевертні москалі,
Котрим не писані закони
На окупованій землі.
Пристосуванці й посіпаки,
Мухомори й будяки,
Що мали на врядування знаки
Лиш страдниці цій завдяки.
Зграя інфляцією лякала,
Коли вперше і в останнє
Бабцям вкрадене вертала,
Гуло їх гавкання й гарчання.
Вона по - справжньому продала
Комбінат «Криворіжсталь».
Вони ж країну обдирають,
Така злодійська в них мораль.
Усі б проблеми порішали -
По ощадбанку, пільговиках,
Якби об’єкти продавали,
А не «приватизували» по кутках!
Коли оранжева Україна
Неслась в Європу, мов на крилах,
НАТО й ЄС, в діях єдині -
Україні «Мюнхен» учинили.
Маєтки й гроші криміналу
Давно в Європі осідають,
То ж перекриють їм канали,
Як дійсно права поважають.
Жирує зграя ненаситна,
Майно на себе оформляє,
Від Європи відривають спритно
Країну, й у феодалізм заганяють.
Вони не жінку зневажають,
Ореол її могутній,
Долю України розпинають,
Її сьогодення і майбутнє!
Перед народом й перед нею
У олігархів тваринний страх,
Вовчою зграєю своєю
Свободу нищать на очах.
Тремтіть тирани і бандити,
Гордо мужайтесь, бранці долі,
Недовго їм народ душити,
Козацтво вирветься з неволі!
Є Божий суд, урядники безчесні,
Його не можна ошукати,
Ваші діла і помисли зловісні,
І ваша кара - на головах ваших!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395841
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2013
Люблю Україну шароварну,
Обожнюю Росію сарафанну.
Російські щирі, мелодійні хороводи,
Пісні і музику народну.
Негайно, що є під рукою, те й включаю,
Коли Русланова чи Кадишева співають!
Класикою величною любуюсь,
Великих письменників й поетів шаную.
Вірш Лермонтова «На смерть поета»-
Нема палкішого на світі!
Послання Пушкіна «В Сибір»
До світочів з Сибірських нір.
А відповідь Одоєвського з заслання -
Це іскра, зоря Свободи рання!
А Чехова, Достоєвського, Толстого,
Що б не читав, в світі нема такого!
Композиторів палко кохаю,
Простори, природу безмежного краю.
Не через них доля України була зла,
А від двоголового і три коронного орла!
В народі, його культурі маю я відраду,
І ненавиджу київську і московську владу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395563
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2013
1
Геральдисти справу знають,
Предмет свій глибоко вивчають,
Як Герби творять й встановляють.
То ж в державах та містах,
З року в рік, з віку віків
На прапорах і на щитах
Гуляє образ хижаків.
Така ідея в них єдина,
Бо скрізь тут нищилась Людина.
Щоб застрашити, вполювати,
Пограбувати чи спалить,
Герб має гнати воювати,
З нього клекоче чи ричить!
2
Найбільш поширені Леви
Та вінценосні Орли
В одну, а то й в дві голови.
Вже дикунство промайнуло.
Середньовіччя теж пройшло
Нове й новітнє осягнули –
Все залишилось як було!
Герби старі всі повертають,
Хижаки з них до Людей волають.
Імперію прагнуть відновити,
Бо над могутність їм болить,
Хай Орел цей двоголовий
З трьома коронами сидить!
3
По іншому не можуть жити,
Знов Три в Одну давай ліпити,
Щоб світ весь знову застрашити!
Орлиний клекіт роздається,
Газових страхів наганяє,
В митний союз кожна зоветься,
В Євро - Азію заганяють!
Гнівить, клекоче і звіріє,
Недовіру і ворожість сіє.
Сусідка - навіть не держава,
Не утвердилась, не встоїть!
Така в них логіка кривава,
Як не приєднати, то скроїть!
*
Сучасний й завжди актуальний
Гімн України геніальний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395561
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2013
Василю Шкляру
Схід чи Захід першокрилий
В святій свободі та борні,
Хто більш приніс Вітчизні милій
До Незалежності й Весни.
Де верховодить московіт,
Там душі брудом заливають,
Поборник волі в них – бандит,
Бандит серед святих сіяє.
Ми мало чуєм, бачим, знаєм
Святої правди божий дар,
Та все ж потроху прозріваєм,
Бо нам відкривсь Холодний Яр.
Зоріли в ньому божі знаки,
Гнів поколінь, місток віків,
На ляхів стали гайдамаки,
Повстанці йшли на москалів.
Боролись мужньо і завзято
З окупантами зі всіх кінців.
Схід передав свій хист на Захід,
Захід до Незалежності повів.
Яку відвагу треба мати,
Як ненавидіти ворогів,
Щоб одночасно воювати
Проти ляхів, німців й москалів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395272
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.01.2013
Олігархічні законодавці
Вчинили замах на Афганців.
Аби пельки свої напхати,
Постановили афганців обібрати.
Бо, бач, не відали й не знали
За кого й за що ті воювали!
Звично кримінальна Рада
Законом нищила з засади.
Щоб злодіянням не заважали -
«Беркутами» і «Грифонами» себе обклали.
Афганці – не охоронці! В них вміння й сила!
Смерті в очі не раз дивились!
То ж як бандитів штурмували,
«Орлів», мов груші, розкидали.
А в залі взялись за стільці –
Нардепи жались, мов зайці!
Значки обранців поховали,
Підземеллями чимдуж тікали.
Реально, заслужено й відверто
Вони відчули подих смерті…
Закон паскудний вмить зняли,
Парканом Раду обнесли!
…Напружує. Вихрить. Гнівиться.
Безмежність силить Громовицю.
*
Молодець проти овець!
Проти Афганця - молодця
Бандит у Раді – сам вівця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395271
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.01.2013
1
Коли ти щось в країні маєш -
Ти її любиш й захищаєш.
Материну мову, батьків дім -
В душі і в серці будеш з цим,
Майнові права чи то фінанси,
Та жити й заробляти шанси,
І хліб свій мати ще й до хліба,
Без поневірянь, принижень й стиду.
2
Коли ти з гідністю живеш,
Щасливо голову несеш,
Твої права і рідна мова,
В твоїй країні обов’язкові,
Щодня наполегливо працюєш,
Зло бачиш, правду чуєш,
Живеш щасливо і без квот -
Ти простий, «звичайний патріот».
Ти непримітний, ти – в народі
Твій патріотизм – це твоє «хоббі».
3
Є «патріоти професійні»:
Активні, голосні та агресивні,
Вразливо-гнівні на слух та дотик -
Лише вони й є патріоти!
Це їх життя та покликання,
Щира любов й святе кохання.
Патріотизм в собі будує -
Він його вабить і годує,
Чубить, пестить та прославляє,
В ньому живе, в ньому витає.
4
Народ розширює таланти -
Є «професійні протестанти»!
Їм весело у світі жить -
Де більше платять – там й кричить.
Професіонал в своїй державі
Весь на виду в скандалах й славі.
Що й де за віщо можна взяти,
Піднятися, бізнесувати,
По перахуванню чи за «нал» -
Він завжди професіонал!
5
Одна в житті його відрада -
Статус високий та посада!
Така жага до влади сильна,
Що може втрапить в божевільню!
Коли ж до влади він добрався
Як чистий Бог розперезався!
Він всемогутньо урядує,
Себе кохає, пестить, чує,
Статки копить, чуже хватає,
На близьких й рідних оформляє.
6
Ще не було, щоб хтось з них сів:
За «професійність» відповів.
Запорука в цій царині діє -
Око не виколе й руку помиє!
Коли Феміда викликає -
Погаласують й відпускають.
Професіонал в скандалах й славі
Рейтинг пестить та набирає.
В свій час були, те ж волонтери -
«Професійні революціонери».
7
Народ любили понад силу,
Концтабори та геноциди учинили.
Тому до патріотів професійних
Народ повинен бути пильним!
Тепер на нашім політичнім полі
Панують «патріоти мимоволі»,
Багатства надвеликі мають,
Їх приумножують і накопляють.
Ростуть їх статки від посади -
Вони і в бізнесі й при владі.
8
Жадоба влади, власності і слави -
Потрібна вкрай своя держава!
Її грабують, обдирають,
Та у офшорах оформляють.
То ж суверенність їх гуртує,
Бо їм багатство гарантує.
Цинізм, нахабство та безмежність
Їм гарантує незалежність!
Диктатуру стримують, бо Захід
Рахунки може арештувати.
9
Що ж у підсумку ми маєм?
Кого славим, хвалимо чи лаєм?
У нас три групи патріотів -
Від геніїв до ідіотів.
Перша – це патріот звичайний:
Щирий, непоказний і натуральний.
Друга – це патріоти професійні:
Діяльно-хватальні, богорівні.
Третя – це патріоти мимоволі:
Державники, бо посміхнулась доля
10
Великі статки й гроші мати.
Державу, що їх має захищати,
Не приєднають, не здадуть -
«Брати старші» багатсво відберуть!
Борець за незалежність, спи спокійно -
Держава облаштована надійно!
Щоправда, армія конає,
Зате –міліція процвітає!
Кого й від кого захищати:
Добре подумай - будеш знати!
11
Двадцятиліття промайнуло
Та ювілею мов не було!
Держава, котру поважають,
Свята більшого не має!
Казнокради молебні провели -
На парад грошей не дали.
Коли свічки і квіточки тримали,
Братків своїх, мабуть, згадали.
…Україні милій, краю славнім
Потрібні патріоти справжні!
12
Якщо майбутнє хочеш мати -
Завжди іди голосувати!
Не обирай у наступну Раду
Жодного бувшого депутата!
Невідворотна і швидка відплата
Зупинить криміналізацію депутатів.
Щоб знову гвинтиком не стати
Потрібно вчасно всіх міняти!
Ми не стадо баранів
Щоб собі творить вождів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395006
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.01.2013
В метрополії і колонії
Не буває спільної історії.
1
Як держави в світі стали
Тисячоліттями, з віку віків,
Вони між собою воювали
За скарби, за землі, хтось захотів.
Війнами світові імперії творились,
Поневолювали, вбивали, грабували.
Прийшов час і вони розвалились
На самостійні національні держави.
Англія, Франція, Іспанія, Португалія,
Австро – Угорщина, Швеція, Росія…
Рабське поневолення – сучасна аномалія
В епоху розвитку економічного глобалізму.
В Росії було і є багато демократів
Розумних, славних, мужніх, сильних,
Їх демократія завжди кінчалась там,
Де йшлось про самостійність України.
Війни за визволення, за право, за свободу
Весь час тривали і тривають,
І, звільнившись від імперії, народи
Вже ніколи назад не повертають.
2
Те, що було, уже було,
Його не зміниш, не відміниш,
Ляхам, москалям, хохлам на зло
Іншого нічого не посієш.
Не факти навіюють нещастя,
Чи щастям душу зігрівають,
А їх оцінка, що далася
Суддями, що Бог чи Чорт посилає.
Де був тисяча двісті сорок перший,
Настав тисяча дев’ятсот дев’яносто перший!?
Сімсот п’ятдесят років Бог звершив,
Щоб бездержавність нашу стерти!
Ось вона держава – Україна,
Київська Русь відродилась!
Соборна, гарна і єдина
Неначе в казочці приснилась!
3
Сталін українців силою збирав,
Щоб націоналізм ліквідувати,
Навіть депортацію підготував,
Сибірські землі заселяти.
Доморощені російські шовіністи
Множаться у нас тепер завзято,
Націоналістів обертають у фашистів,
Щоб їх по - сталінські ліквідувати.
4
Прийшли до влади й прямо з ходу
Героїв вкрали у народу.
Рік працювали – грабували,
То й День Свободи вже украли.
Без минулого націю лишити,
В сьогоденні придушити,
То ж майбутнього нема –
Балом править Сатана!
5
Маленьке чисте джерело
Велику річку починає,
Так Слово рідне, що прийшло,
Народ у націю єднає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395004
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.01.2013
Бабуся з правнуком куняла,
Казочки, пісеньки співала.
І тут уважний онучок
Взяв прабабусю на гачок.
За тих бувальщин, що вона
Йому співала й повіла
У юних праведних очах
Буяли радість, сум чи страх.
«Скажи, бабуню, що миліше -
Чи звір живий, чи що не дише?
Страшніший голод, чи війна?
Й чом в тебе зморшки й сивина?»
2
Задумалась, заматерилась,
В очах рішучість появилась,
Голівку чада обняла,
І мову тихо повела:
«Той звір, що в лісі проживає,
Він людям геть не заважає.
А як завівся між людей -
Йому в печінку сто смертей!
Війна і голод - це страх смерті.
Ти ще малий, але померти
Будь хто з нас може, прийде час,
Що богом вставлено для нас.
3
Та смерть по - різному приходить
мить, в стражданнях в яму зводить.
Коли прийде , ніхто не знає,
Тому живуть і не чекають.
В війну і голод смерть чекають:
Тут - гинуть, а там - помирають,
Миттєво - тут, а там - страждають,
Змінити щось вони не мають.
4
Страшніше голод. На війні
Дорослі гинуть у борні.
У муках голоду й смертей
Старих, дорослих і дітей -
Пекельний відчай , німий жах,
Й згасання рідних на очах:
Пустий живіт, опухле тіло,
Полопалось, запліснявіло.
В душі і в серці пусто стало,
Імла у очі завітала,
Всю плоть пустеля обняла,
Нарешті смерть твоя прийшла!
5
Це страшно бачить в самоті
Й в безсиллі щось допомогти.
Тому і зморшки й сивина -
Це двом голодам данина.»
Старенька змовкла. Внук заснув.
Чи щось дочувсь, чи що збагнув -
Малеча ще. Життя триває
Й нові пригоди посилає.
*На фото прабабуся Мамойличка
з онукою Зіною Мамойлик(ліворуч)
та праонукою Валєю Божок(праворуч)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394772
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.01.2013
1
«Іду на Ви!» - так шанобливо
Князь Святослав попереджав.
І впевнено, завжди щасливо
Ворожу рать перемагав.
Загинув князь через підступність,
Проклавши русам збройний шлях.
Очільник, лицар і заступник -
Він буде славен у віках.
2
Лицарство, гідність, честь, шляхетність.
Брехня, підступність, підлість, зрада.
Єднаються і борються як протилежність.
А радше там, де власність й влада.
3
За гніт опісля Святослава -
Монголи, Польща чи Литва…
Козацька лицарська держава
В звитязі й гніві розцвіла.
Військову республіку створили:
Коші, полки, сотні, курені
Гетьманів, отаманів становили
На раді в змагальній та чесній борні.
4
Прийшлось, з Москвою поєднались
Й козацька воля загула.
На триста літ в ярмо попались.
Лиш зараз доля нас знайшла.
Та знову чвари, герць за владу,
У ЗМІ полюють на дотепність,
Брехня, підступність, підлість, зрада,
Не в чині лицарство й шляхетність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394769
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2013
ПОЕМА
«ІСТОРІЯ ТРИПІЛЬЦІВ - УКРАЇЦІВ1»
Не факти роблять нас щасливими
чи нещасними, а наша їх оцінка.
(Народна мудрість)
ПРОЛОГ
Все в світі має свій початок,
Почате має свій кінець.
Зіркий, допитливий нащадок
Повинен мати свій взірець.
У кожного своя родина,
Матусі мова ,батьків дім,
Мала й велика батьківщина
Й що відчувається своїм.
Побачить українські гени
Не кожен зможе в мікроскоп,
А мови рідної антени -
Твій щит і меч , і твій окоп.
Співуча , щира , шаноблива,
Пестлива , ніжна , чарівна,
Подружня , лагідна , сварлива
В нас мова-азбука одна.
До мови тулиться культура,
Характер , звичаї , смаки,
Твій колір-раса , зріст , натура
І як шануєш ти батьків.
Чи родовід свій поважаєш
Витоки людності, землі,
І розумієш, знаєш, маєш
В душі їм вірні скрижалі.
Бо фобів в нас завжди багато
Серед великих і малих.
Своя держава, то ж завзято
Етнічність ставим проти всіх!
У часі – кіммерійці, готи , гуни , скіфи,
Слов'яни, русини, українці,
То хай хозар клепає міфи,
Наш рід дрімучий, ми - трипільці!
29.03. 2011р., Київ
С Ю Ж Е Т
1.ПРО ІСТОРІЮ
1
Давно вже Люди всі збагнули:
Історія – сучасна думка про минуле.
Й ваги щоб думці цій надати -
Назад чим далі закидати!
Десь покопатись, чи поритись,
Щось вигадати, чомусь повчитись,
Чи щось побачити, чи взнати.
Найперше – Владу треба взяти!
Коли ж при владі ти присутній -
Що написав, сказав - є абсолютним!
2
Завжди подвійні в ній стандарти:
Одним – в ціні, другим – не вартий.
Тут він шпигун , а там - розвідник.
У нас – герой, у них - негідник.
Хто за незалежність - зрадник,
А мільйони заморив – державник.
Проте подвійність й там буває
Де лиш державник промишляє:
Як землі людності зібрав -
Фундамент соборності заклав!
3
Історія - це вкупі радість і біда,
Весь час змагання й боротьба.
Сильний й вправний перемагає,
Хтось залишається, а хтось зникає.
В одних випадках - поступово, еволюційно,
В других - бурхливо, революційно.
В природі, людстві, в житті та битвах
Панують історичні цикли:
Клітина утворюється, живе, старіє й гине.
Людина йде таким же чином.
4
Племена, нації, народи та держави
Теж в циклах цих борні та слави:
З’являються, живуть, цвітуть, старіють,
Як Бог поможе - вічне сіють.
Буває - в Всесвіті зникають,
Навіть слідів не залишають.
А в циклах цих борня й охота
На професійних патріотів.
Гоніння владних візитерів
На фахових революціонерів.
30.05. 2011р., Київ(Далі буде)
2.ПРО ІСТОРИЧНІ НАЗВИ
5
Етимологія – наука щемна:
Геть дискусійна ще й непевна.
Пристрасті стихають, киплять знову,
Бо на кону тут Назви й Слово.
Чом так чи сяк – ніхто не знає.
Наука думає й гадає.
Труди великі й гарні пише,
Бо предок в спину їм не дише:
Той був, той знав, той жив, не жив -
Дехто й слідів не залишив!
6
То ж в кожній жінці й чоловіку
Кровозмішання йде без ліку:
Трипільцем був, став Українцем,
Германин вже назвався Німцем.
Був Москаль - Росіянин став,
Коли в Русина Русь забрав.
На силу, як і повелося,
Прозвав Русина Малоросом.
Русин, нагорювавшись вкрай, по вінця
Назвав себе вже Українцем.
7
Хозар став Жидом, потім – Євреєм,
Там – Ізраїльтянином, десь – Іудеєм.
Германи - Німці, комусь - Шваби.
Французи – нині, були – Галли.
Одним – Кацапи, другим – Хохли.
Так різні назви всім дали.
Як вуси й оселедець має –
Хохлом поважно прозивають,
Коли ж борідочку, мов цап –
Пиши пропало, ти – Кацап!
8
Люд лиш смішиться. В Бога є:
Він назви всім й всьому дає.
Бог один, Трипільці знали,
Його любили й шанували:
Трипільці, Русини, Українці
Вцілому, вкупі ми – Арійці…
За Божим Промислом - Арійці,
За місцем наданим – Трипільці,
По Расі й Мові ми – Русини,
За Часом – чада України.
6.06. 2011р., Київ(Далі буде)
3.ПРО ІСТОРІЮ І БОГА .
9
В науковій історії немає Бога.
Людей досліджена дорога
В історіях: Стародавній,
Середніх віків славних і безславних.
В Новій історії й Новітній
Описано усе помітне.
У Стародавній: кам’яний вік -
Зродивсь й трудився Чоловік.
А враз до міді він добрався -
То Мідним віком той назвався.
10
Як з міді бронза гарна стала -
Вік цей Бронзовим назвали.
З’явилося залізо грізне -
То вже настав і вік Залізний.
По цих віках, що люди жили,
Тупі Пітекантропи сперш бродили,
За ними - нерозумні Неандертальці,
По них - розумні Кроманьйонці.
Де вони Розум раптом взяли -
Наука в праці відшукала.
11
Розум в Людини лиш від Бога,
Досвід й освіта – йому підмога.
Осел завжди ослом лиш буде
Як не картають його Люди!
Час, коли полювали і збирали
Вчені Привласнувальним назвали.
Скотарством й хліборобством зайнялися -
У Відтворювальний подалися.
З Стародавньої історії в Середні віки,
В Нову й Новітню, мов жуки,
12
Люд привласнює та споживає,
Свій людський рівень піднімає.
В родючих землях України
Мешкало народів сила
З епохи божої Арійців:
Жили Трипільці й Кіммерійці,
Скіфи, Гуни, Готи, та Сармати,
Слов’яни сіли тут завзято,
Русини в землі запанували,
Українцями новітньо стали.
13
Бог Українців, степних орлів,
Через три династії провів:
Києвичі, Рюриковичі, РоманОви,
Після - у часі живуть новім…
Бог Всемогутній, кожний знає,
Творить, пестить, а то й карає.
Й що без Бога – не до порога,
А з Богом і за море путь - дорога!
То ж Бог, Господь, Творець , Отець -
Всьому Початок і Кінець.
16.06. 2011р.(Далі буде)
4.ПРО НАДЛЮДЕЙ(Ангели, Привиди, Лемурійці,
Атланти)
14
Як Бог Себе Сам сотворив,
Й Світів усяких наробив,
За Сущих взявся. Для почину
Малює Образ Надлюдини.
За Божий промисел* він взявся,
З Надлюдьми возивсь, старався:
Спочатку Ангели були,
Потім вже Привиди прийшли,
Опісля – Лемурійці, там - Атланти:
Надлюд скінчився. За Люд взявся.
21.07. 2011р(Далі буде)
*Поема «Божий промисел»
5.ПРО ЛЮДЕЙ (Арійці, Трипільці)
15
Арійців творить, оживляє,
Та й ними Землю заселяє.
На Раси й Мови поділяє,
По Материках всіх розміщає.
Надлюди Бога допекли
Й так на Арійців завели,
Що фізичні дані та духовні,
Котрих в Надлюду було повно,
Бог вже Арійцям не дає,
Їм лиш Підсвідомість додає.
16
Й все те, що сам в Надлюдь вселив,
Він у Підсвідомості закрив.
Хоч обійшовсь з Арійцем строго,
Але зробив царем живого.
Спочив . Вирішив узнати
Чим Люд живе. Та й ну літати
По Материках. То ж подивився,
Як Люд на землях розмістився,
Чи що в них є й чого немає,
Там щось додасть, тут - відбирає.
Щоб було бачить, чути, їсти й пити -
Ну треба ж Людям якось жити!
17
Та як там з неба не високо,
Коли на Землю кинеш оком,
Щось любе хочеш розпізнати.
Бог почав думати й гадати.
Бог любить Трійцю і кохає,
На Материки він поглядає,
Та любе місце обирає,
Його Трипіллям називає,
Й сюди Арійців поселяє.
Всім необхідним наділяє.
18
Тут Арії Трипільцем стали,
В степах Трипілля кочували,
Потім осіли. Бо вони
Собі ремесла завели.
Жили в общинах всім селом,
Кохались любим ремеслом.
Ось так собі, Арійців масу
Бог обернув в Трипільську расу.
Та до Землі прилаштував ,
Чорнозем і клімат добрий дав.
19
Стали Землею промишляти,
Хвалити Бога й прославляти.
Коли з Землею працювали,
То на три поля поділяли,
Різним злаком засівали,
Бо родючість зберігали!
Кожному Трипільцю для почину
Бог подарував по три дружини.
І в кожної, так повело,
По троє діточок було.
20
На всіх три хати будували,
Три рази їли і раз спали.
На сон часу не вистачало -
З ранку до ночі працювали.
Жінки берегинями були,
Дітей ростили, дім вели.
Чоловіки в степу й у полі
В трьох справах зналися на волі:
На диких звірів полювали,
Та чорноземи обробляли,
21
Стада пасли. Трьох видів ж знову -
Свині, Коні та Корови.
Все по три було в Трипільців,
Бо Бог завжди любив лиш трійцю.
Все, що по дому – виробляли,
Самі вдягались та взувались,
З ремесел їжу учиняли.
Найперший харч у них – це сало!
Був хліб, мали й до хліба,
І на сніданок й до обіду.
22
А на вечерю пізнім часом
Трипільці їли свіже м’ясо.
На зиму ж собі припасали
Зерно, дрова й, звичайно ж, сало.
Відпочивать вони любили:
В неділю Богові молились,
А коли з храму повертали,
Гуртом співали й танцювали.
Почаркувать Трипільці вміли,
Смачно поїсти і випить в міру.
23
Три чарки міра їх була -
Старі - при настрої, молодь – цвіла!
Жили, трудились, воювали:
Все що надбали – захищали.
Коли Китай лише дрімав,
Єгипет грамоти не мав,
А Рим ще навіть не родився,
Трипілець Богу вже молився.
Мав свою мову, письмена -
Не все понищив Сатана!
24
Кам’яну могилу всякий знає,
Вона дещицю зберігає.
Тому нащадки тут копають,
Всюди риють, відкривають…
Надлюди Бога шанували
Й життя в мільйонах рахували.
Людині, тому ж таки Арійцю,
Чи Богу любому Трипільцю -
Рахунок вже на тисячі,
А всім нащадкам – лиш віки.
25
Люд родиться, множиться, старіє,
Добро чи Зло навколо сіє,
Має Нюх і Зір та Слух,
То ж їм потрібен Вождь, Пастух.
Племена Вождів собі обрали.
Нації - Князів понаставляли.
Сатрапи вибились в Царі,
Тут - Імператори, там - Королі.
Як Народ прав набрав дощенту -
Очільник став вже Президентом.
26
Спадок всевладдя ліквідували,
Вибори очільника організували.
Так все проходить, все минає.
Бог трудиться, життя триває...
Бог один. Трипільці знали,
Його любили й шанували.
Та поділ в Світі панував
І Бог ділитись в них почав:
Для Сонця, Вітру чи Води -
Кумирів тягнуть всі сюди:
27
Божки, Божечки, Боженята
Та кожному - повага й свято!
Ось так й пішло, мов запрягли -
З Бога Єдиного – Боги…
А Бог не раз віщав з ефіру:
«Не сотвори собі Кумиру!»
Гидотно Богу про це знати -
За гріх такий – страшна відплата!
В степи й поля, що Трипілець має,
Кочівників він засилає.
17.08. 2011р. (Далі буде)
6.ПРО СКІФІВ
28
Трипільцям - в кару, Богу – на втіху
Пройшли тут Гуни, Готи, Скіфи.
Людей і Землю сплюндрували,
Палили, різали, вбивали.
Та Бог не терпить пустоти,
Рішив тут Скіфів зберегти.
В степах привільних заселяє
Й до чорнОзему привчає.
Кочівники, що з них узяти!
Та Бог, що дав, може й забрати!
29
Скіфи, щоб Бога не гнівити,
Навчилися в новому жити.
Трипільську культуру узяли,
Й свого мистецтва додали.
В степу кургани насипали,
Скрізь Баб своїх понаставляли,
Землероб, пастух чи мужній воїн
Мав свої знаряддя, збрую, зброю.
Трипільці мирно працювали.
Скіфи ж відважно воювали,
30
Що навіть Риму перепало.
І їх, як воїнів, наймали.
Ремесла трипільські всі вели -
То ж коні добрі в них були.
Кремезні, рослі і завзяті
Йшли на війну, немов на свято.
…Та цикли йдуть. Народ старіє.
Нове з вітрами мчиться, віє.
Бог опікує таке свавілля -
Прийшли Cлов’яни на Трипілля.
19.08. 2011р., Київ(Далі буде)
7.ПРО СЛОВ’ЯН
31
Народ могутній, дружний, новий
Культуру мав свою і мову.
Коли ж в Трипіллі поселився,
То він ще більшому навчився.
Скіфи йому допомагали,
Й з часом з ним асимілювали.
Слов’яни швидко розвивались,
Знань та вміння набирались,
Коли ж почали майструвати,
Міста і села будувати,
В своїх Степах дуже зміцніли,
Ліси і Гори заселили.
32
Вождів достойних обирали,
Відтак - успішно воювали.
Гойдав древки їхніх знамен
На рідних хвилях Борисфен.
Земля від моря і до моря
Лягла до їхніх ніг без горя.
Вожді слов’янські гордували,
Та між собою воювали,
То щоб задати цьому раду,
Слов’яни вводять Княжу Владу.
29.08. 2011р Київ(Далі буде)
8.ПРО СЛОВ’ЯНСЬКУ ДЕРЖАВУ.
ДИНАСТІЯ КИЄВИЧІВ.
33
Якщо в союзі Племена,
То унеможливиться війна.
Вожді під Князя дружно сіли
Й свою державу утворили.
З містом, що стане головою,
На семи горах над рікою.
Вождя Кия обрали князювати -
Він став Cтолицю будувати.
Слов’янам і собі на славу
Створив Слов’янськую державу.
34
Столиця Кия зажила,
Забудувалася і розцвіла.
В Землях своїх держави ради
Князь учинив свої посади.
Воєвод туди послав,
Владу свою централізував.
До поки Князів обирали,
Воєвод у Землі наставляли -
Слов’янські Землі берегли,
Вони, як в полі мак, цвіли.
Династія Києвичів:
Кий, Щек, Хорив…
Аскольд, Дір, …
35
Рідні Князі без міри мали,
Як Владу княжу успадкували -
В Землі ці пішла рідня,
Настали чвари ще й гризня.
Земля багата, всього хватало,
Та порядку стало мало.
Все не так, скрізь навпаки -
Настала Смута на віки…
Народи – сусіди навкруги -
Заздрісні , люті вороги.
5.09. 2011р. (Далі буде)
9.ПРО КИЇВСЬКУ РУСЬ.
ДИНАСТІЯ РЮРИКОВИЧІВ.
36
На Півночі жили Варяги,
На Півдні – Грецькі були стяги.
Тут Борисфен. То ж задалеко
Простягся «Шлях з Варяг у Греки».
Купці варязькі ним пливли,
Грекам товар різний везли.
Туди й назад засновигали,
На місто Кия поглядали,
Варяг ватагу привели,
Чужу Столицю зайняли.
37
Раніш, як Бога забували,
Тих нищив Бог й вони зникали.
Після Трипілля Бог в покої -
На зникнення махнув рукою.
Карав за зраду. Та в відплату
Народи став асимілювати…
Варяги місто зайняли,
Призвичаїлись і зажили,
Мову Слов’ян опанували,
Прижилися й асимілювали.
38
Порядність в усьому зберегли,
І по – новому зажили.
Вождь їх , що ім’я Рюрик мав,
У місті Кия Князем став.
Воєвод у Землі призначає,
Смуту в державі припиняє,
Порядки строгі завели,
Чистоту в Столиці навели.
З сусідами, що зазіхали,
Погрожували й нападали,
39
Київський Князь став воювати,
Землі свої й чужі відбирати.
Кочівників всіх розігнав
З державами - мир уклав.
Дружина в Князя волосата
Билась хоробро і завзято.
Русе волосся вітер розвіває
На ворогів жаху наганяє.
То їх русинами прозвали,
Боялися і поважали.
40
До смаку Князю – народ «русини»,
Місто Кия - просто «Київ».
Так ні від кого й не чомусь
Назвав державу - «Київська Русь».
Варяг став першим «руським» Князем,
Землі в руках тримав всі разом.
Держава розвивалась і міцніла,
Ворогів ганяла і громила.
В державі сильній Князь спочив
Династію Рюриковичів зродив.
41
Нащадки Князя шанували,
Владу його успадкували,
Самі в Столиці князювали,
Воєвод у Землі призначали.
Київська Русь – міцна держава,
Росла, мужніла й процвітала.
Династія Рюриковичів:
Рюрик… Олег, Ігор,
Ольга, Святослав,
Володимир, Ярослав…
42
Всіх їх історики вивчають,
Славлять, лають, співчувають.
З них виділяють різні лики -
Від маленьких і до великих.
За дурних, розумних, мудрих мають,
Одних - гвалтують, інших - прославляють.
Історія – завжди кмітлива і жорстока!
Хто в тисячоліття встромить око?
В землі поривсь, в думках літнув:
Хто з них Велике щось утнув?
43
То ж у віках й ділах узрів
Хто Русь у свій час охрестив.
Тут Володимир з своїм ликом
Став Хрестителем, Святим й Великим.
…Династія Князів йшла чин по чину -
В наступнику поліпшувалась Людина.
Князь й Великий воїн Святослав
Сина з простолюдинкою зачав!
Дуже любив свою Малушу
Та й жив би з нею душа в душу.
44
Так він же Князь, вона рабиня!
Заборонила шлюб мама – Княгиня.
З тієї щирої любові
З’явився син міцний й здоровий.
Ольга Володимиром назвала,
Сама ростила й виховувала.
Як Князем став, бурхливо жив,
Жінок – без ліку і всіх любив.
Дітей та родичів - без міри,
Всі хочуть їсти, мов ті звірі.
45
Нагулявсь. Пора прийшла. Без стиду
У жони взяв собі Рогніду.
З роду високого – Князівна,
Та захотілось ще й Царівну.
До Візантії він звертає,
Принцесу любить ще й кохає.
Співає їй святу осанну -
Не віддають царівну Анну!
Язичник, кажуть. То ж хрестись,
Потім, як хочеш, вже й женись.
46
Князь йде до моря. І на плесі
Він хреститься у Херсонесі.
Вертає в Київ з молодою
Й Християнство привіз з собою.
Ідолів в Дніпро скидає,
Народ у річку заганяє
До Хреста. Всіх похрестив.
Й народ по - новому зажив.
Пішли церкви, книжки та школи,
Попи, монахи, дяки довкола.
47
Християнство він в Русі заклав,
Тому Великим Князем став.
Князь живе, старіє, помирає,
Синам престол і Землі полишає.
Між синами - чвари та гризня
За престол, за Землі йде війна.
Всіх Ярослав перемагає,
На престол у Києві сідає,
Вже християнин. Й на кону
Одну він має лиш жону.
48
Чотири дочки народжає,
На Європи трони їх саджає,
Зі всіма дружить і нівроку -
Він вже поважний тесть Європи.
Бо Мудрим був! Русь процвітає.
Тут книжки пишуть і читають.
Ідуть роки. Віки минають.
Князі приходять й спочивають.
Діти ростуть. Росте рідня.
Всім жити треба. Всім – земля.
Та всім посади й до посади,
Ніхто нікому вже не радий,
Сімейні чвари та гризня -
Знов ворогування й знов війна.
Роздрібнені, ні мужності, ні сили,
А тут Монголи навалились.
7.09. 2011р.(Далі буде)
10.ПРО МОНГОЛІВ
49
На Калці вороги зустрілись
Та Русь Монголи розгромили.
До Києва прийшла біда -
Монгольська рать і їх Орда.
Палили, різали, вбивали.
В ярмо і рабство заганяли –
Така відплата Князям стала
За гординю і міжусобні чвари.
В неволі йшли роки з роками
Вже потягнулося й віками
Не було б щастя-нещастя помогло
Міжусобицею до Орди прийшло.
Клан на клан. Все захиталось.
Орда упала і розпалась.
8.09. 2011р.(Далі буде)
11.ПРО ЛИТВУ ТА ПОЛЬЩУ
50
А Русь в руїнах залишилась,
До колишнього не відновилась.
Князі понищені, вождів немає,
Пустка і морок скрізь витає.
Литва подалі від Орди -
Зазнала меншої біди.
Князі там голови підняли -
Своє взяли, Русь приєднали.
Потім - Унія Польщі з Литвою
Й Русь потягнули за собою.
51
В Русі важкі часи настали -
З тюрми на шибеницю впали.
Три народи в Речі Посполитій:
Литвин, поляк й русин великий.
Гніт національний і релігійний
Непримиренність тут посіяв.
Рівноправності між них немає,
Поляк всі землі забирає.
Земля багата та проклята
У ній щасливі лиш магнати.
52
Річ Посполита велика й сильна
А знать й магнати в ній свавільні.
Між ними йде гризня і чвари.
Там - хрестоносці, тут - татари,
З півдня турок поглядає.
Магнат державу зневажає.
Гніт і свавілля процвітають,
Й русини шаблі піднімають.
Палає гнів, звучить тандем:
«За волю - Вогнем й мечем!»
53
…Якби магнати міру знали,
Свої народи поважали,
На сльозах не жирували,
Людей на втіху не вбивали,
Порядки божі завели,
Життя холопів берегли,
Самі б жили й другим дали -
То всі б щасливі тут були!
Жадоба багатства, влади й сили
Люд здичавіла й озвірила.
54
Несе спільноті й людям шкоду -
Магнат завжди ворог народу.
Його безмежність все хватати,
Всіх ошукати, гвалтувати
Богом карається. То ж він
В кінці лишається ні з чим.
Магнати польські це не знали,
Бо ім’ям Бога ґвалтували.
А може й знали. Та гординя
Їх занесла на небо синє,
Та посадила в крісло боже,
Щоб бути ближче. Допоможе!
Гидотно Богу про це знати,
То ж з козаками йшла відплата!
26.09. 2011р.(Далі буде)
12.ПРО КОЗАЦЬКУ РЕСПУБЛІКУ
55
Козаки свою державу мали
Кошували і розкошували.
Створив Січ молодецький
Байда, Князь Вишневецькій.
Серед королів, магнатів й зла
Козацька республіка жила.
Старшин на Коші обирали,
Кошем славили й карали,
Кошем трудились й воювали,
В козаки приймали і навчали.
56
Ворогів громила вдень і вніч
Козацька Запорізька Січ.
Військову справу добре знали:
З ватаги військо формували -
Кіннота, стрільці і гармаші,
Танкісти, музиканти. Для душі -
Попи й дяки. Лихварі та шинкарі
В козацькім війську не були.
Козаки гармати різні мали,
Самі їх вправно виливали.
57
Мушкети, самопали і пістолі.
Їх танки рухались поволі:
Колеса й платформа - дерев’яні
Козли з мішками. Наче п’яні,
Прив’язані, туди й сюди мотають,
Танкістів і гармату прикривають.
Під гарматою, те ж за мішками -
Стрільці з мушкетами та пістолями.
Колеса крутять богатирі -
Сини української землі.
58
Держава століттями жила
Від Байди до Калнишевського орла.
Козацька старшина, пани - отамани
У козаків - в повазі, в народі – знані.
Збройно на магнатів нападали
Та посполитих захищали.
Залізняк, Палій та Острянина
Бились з панами до загину.
Та гніт не падав, кат звірів
То ж Хміль на звільнення повів.
17.10. 2011р(Далі буде)
13.ПРО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
59
Хмельницького Універсали
Народ зібрали й об’єднали.
Щоби кримці не напали -
Договір з татарами уклали.
Та вже в союзі з татарвою
Стали з Польщею до бою.
Перемога під Жовтими Водами
Та Корсунем прийшла,
Й вся Україна загула!
Тож в понеділок рано вранці
Громили ляхів при Пилявці.
60
Народ радів і святкував,
Сам Київ Гетьмана вітав.
Всьому народу і собі на славу
Творилась Українськая держава.
Європейські католицькі країни
Бажали державі цій загину.
Лиш православні християни,
І протестанські англікани,
Та шведи задум цей вітали,
Боротьбі русинів співчували.
61
Потім - Берестечко й Хана зрада,
Битва під Ріпками і знов досада.
Перемога у підніжжі гори Батіг.
А Жванець - на голову, як сніг.
Війна виснажлива триває,
Кінця і краю в ній немає.
Ті зраджують, ті відступають,
Й Гетьман союзника шукає.
Москва чекала і дочекалась,
Угоду в Переяславі уклали.
62
З’єднатись начебто й з’єднались,
Та угоду усну лиш уклали.
Московські посли не чемні -
Не присяглись, як неписьменні.
Сам Хміль сім мов усяких знав,
Читав, писав і розмовляв.
У краї київським довкола
По селах скрізь церкви і школи,
В містах - собори й монастирі
По всій українській землі.
63
В церквах були попи й дяки.
Тож християнству завдяки
Скрізь службу божу відправляли,
Читать й писать дітей навчали.
В кожного дяка - недільна школа:
Наука строга ще й різкова.
У церквах хори всюди мали.
Дорослі й дітки в них співали.
В Києві дітей вершин навчали -
Тут Могилянка працювала.
64
Спудеї в ній навчались й проживали,
Науки духовні й світськії вивчали,
А по закінченню - по всій землі,
До праці - в церкви й монастирі.
Козацька лицарська держава
Військовий поділ чіткий мала:
По воєводствах полки стояли,
Всім урядували і заправляли.
В повітах – сотні були в силі
І всі під Гетьманом ходили.
22.10. 2011р.(Далі буде)
14. З МОСКОВСЬКИМ ЦАРСТВОМ.
ДИНАСТІЯ РОМАНОВИХ
65
Московське Царство і
Велике Князівство Руське об’єднались,
У Царстві два великих народи стало.
Польща - з трьох великих народів
Одного втратила в погорді.
Москва зміцніла. Польща впала.
Та й Русь собою підім’яла*:
Ні в Польщі, ні в Московськім Царстві
Русь не була у рівноправстві.
Коли один в державі домінує,
То він і править, і панує.
66
На сторожі права і любові
Завжди стояли Слово й Мова!
Якщо державні є дві Мови -
Обидві всім обов’язкові!
Якщо ж змагаються, буває -
Сильніша слабшу витісняє!
Мова, як димова завіса,
Таїть ворожі інтереси,
Переводить етнос в тінь,
В державі це - троянський кінь.
67
Русини церкву свою мали,
З Константинополем єднались.
З патріархом своїм була
І православная Москва.
Без договору, лиш на присязі
Русь приєднують відразу.
Під руку взяли руський народ -
Москва прислала воєвод.
Ставлять фортеці. В руській землі,
Мов оси, сіли Москалі.
68
В Русинів зла й нещасна доля -
З неволі втрапили в неволю…
Хмельницький мучиться, страждає,
Нових союзників шукає,
Та не щастить йому тепер,
Він з горя захворів й помер…
«Як би» історія не знає,
Вона лиш факти поважає,
Великим Гетьмана назвала,
Русинів на Соборність прирікала.
24.10. 2011р.(Далі буде)
* По Т.Г. Шевченку
15.ПРО ІВАНА МАЗЕПУ
69
Мазепа – баловень Європи:
Аристократ, освічений, поліглот,
Розумний, хитрий та підступний,
Ворогам і друзям недоступний,
Пристрасний коханець, ловелас,
Вершник в поїздці на Парнас.
Державник мудрий та дотепний -
Таким він був - Великий Гетьман!
Жадоба влади, власності і слави
Злились у мрію про свою державу.
70
Цю мрію він носив, плекав,
Двадцятиліття зберігав,
Чекав нагоди, готував,
Прийшла пора – до бою став!
Життя прожив в бешкетах й славі,
За мрію впав, свою державу!
Цар узяв церковників насилу -
Гетьману анафему оголосили.
Імперським зрадником прозвали,
Віки кляли та проклинали.
71
Та справедливість все ж існує -
Нащадки славлять і шанують
Тепер. Відтак – уже в віках
З ликом Мазепи на грошах.
Книги писали і писать будуть -
Борцю за державу вдячні люди.
Поеми творять, пісні складають,
В опері про Гетьмана співають.
Така зрадлива шана й слава -
Пам’ятником йому - своя держава!
25.10. 2011р.(Далі буде)
16.ПРО РОСІЙСЬКУ ІМПЕРІЮ
72
Роки гуртуються з віками,
Змінюються Царі Царями.
Велику Імперію звели -
Столицю в Петербург перевели.
В князівства назву відібрали -
Російською імперію назвали.
Два народи - Москалі й Русини
В Імперії зникають, гинуть.
З цього часу і повелося -
Великороси і Малороси.
73
Москву із Руссю поєднали
Та Землю Руську шматували.
Поляки знали, що з втратою Русі
Вони лишились при своїх.
Прощай могутність, землі, слава,
Статус великої держави!
А величність і могутність -
Це сьогодення і майбутність!
Москва це також добре знала -
Україні ярмо накидала.
74
Певний час в Руській Землі
Старі порядки ще були.
Коли ж Московія зміцніла -
Русі на голову присіла .
Потім Імперію створили -
Русинам місця не лишилось.
Як Петро Перший владу взяв -
Він Україну розіп’яв*.
Катерина Друга править стала -
Її вже зовсім доконала*.
75
Після Мазепи з Імперії зла
В Україну темна ніч прийшла.
Покріпачили, землі забрали,
Школи при церквах позакривали,
Забрали грамотних в Столицю
На забезпечення правиці.
Писати мудре посадили,
Й Мову російську учинили.
Писемність в Імперію прийшла
З русинського джерела!
76
Щоб Русини не гордились -
В Імперії мову їх заборонили.
Мітла імперська скрізь пішла
Все підчищала, всіх мела.
Кошовий останній – Калнишевський,
Останній Гетьман – Розумовський.
Дворянські стани учинили,
Губернський поділ встановили.
Прощай Гетьманщина і Україна -
Російська імперія тепер єдина!
77
Їй з Богом жити у віках,
Міцно стояти на трьох китах:
«Народність, Православіє, Самодержавство».
Ніяких Мов, Гординь, Самоуправства!
Старшина пішла в дворянство -
Та тут потрібне правознавство.
Документи стали всі шукати,
Свій рід пізнати та вивчати.
Окремість Русів відшукали,
Та й все це в книзі описали.
78
«Історія русів» у світ з’явилась -
Двері українцям прочинились.
За плином часу сталось чудо –
Котляревський видав «Енеїду».
Коли ж побачив світ «Кобзар»-
Національний гнів, в серцях пожар!
Підняв народ з колін і знову
Найпершим стали Слово й Мова!
Шевченка геній, серед безчинства,
Світу явив Дух і Мову українства.
79
Великороси і Малороси вкупі -
Імперія велика і надмогутня.
То ж розширялась і міцніла,
На Півдні землі захопила,
Азію пройшла, Америку дістала,
Та й там Аляску заснувала,
Європу часто усмиряє,
Три рази Польщу поділяє.
З Півночі на Південь, з Заходу до Сходу
Гранітилась тюрма народів.
80
Кріпаків на волю відпустили -
Три десятини кожному вділили.
Та поміщики землі не дали
Наділи всі «консолідували».
Обезземелений українець-селянин
Кинувся на Схід - в Зелений Клин…
Двадцяте століття тут прийшло,
Зміни й реформи принесло.
Пішло на краще. Та хто ж знав,
Що на порозі - світова війна.
29.10. 2011р.(Далі буде)
_________________
*По Т.Г. Шевченку
17.ПРО ПЕТЕРБУРЗЬКУ
РЕВОЛЮЦІЮ
81
Якби капіталісти міру знали,
Божі закони поважали,
Самі жили й другим давали,
То їх держави процвітали б!
Бог за гріхи завжди карає,
Й страшну відплату посилає!
Він Сатані Росію здав,
Навіть Марксистів здивував.
Ні по Марксизму, ні за Станом
Тут Соціалізм не мав осанни.
82
Народ в покорі і в тюрмі
Не довго вдержиш на землі.
Як гніт безмежно наростає
Народ гнівить і прориває!
А в бурхливу атмосферу -
Професійні революціонери!
Народна мудрість добре знає,
Що в воді тоне, що спливає.
Їм би до влади. І з любов’ю
Вони державу заллють кров’ю.
8.11.2011р.(Далі буде)
18. ПРО УКРАЇНСЬКУ НАРОДНУ
РЕСПУБЛІКУ(УНР)
83
Вся імперія на дибки стала,
Царя і Тимчасового прогнали,
Земля від гуркоту струснулась.
Тут й Україна стрепенулась.
Імперського тримали складу
В Українській Центральній Раді.
Три Універсали спорудили -
В складі Імперії лишились,
До самостійності дістались
Аж у Четвертому Універсалі.
84
Акта Злуки підписали -
Схід із Заходом з’єднали.
А вороги кругом лютують
Країну Соборную шматують.
Хто про державу свою дбає,
Той зразу з війська починає.
Армію стали українізувати,
Частини свої формувати.
Єдності самостійники не мають
І своє військо розпускають.
85
Хто свого війська не шанує
Той чужу армію годує!
Сусідам-ворогам в відраду
Весь час боролися за владу.
Поки портфелі тут ділили,
Ворогували, гризлися, чубились,
Російські окупанти підійшли
І древній Київ зайняли.
Раді прийшлось в Волинь тікати,
Атрибутику держави оформляти.
86
Тризуб Володимира приймають,
Гроші в гривнях встановляють,
У Київ з німцями вертають,
Конституцію і Президента обирають.
Та влади в УНР тепер немає,
Її на Гетьманат міняють.
На силі німців Гетьман сплив
Й диктатуру свою установив.
Не довго правив. Директорія наспіла
І нові битви закипіли.
87
Поляки, червоні і білі наступають,
Землю шматують, людей вбивають.
Отаманщина в країні процвітає,
Нікого не слухають й не поважають.
Єдність у боротьбі відсутня,
Тому втрачається майбутнє.
Антанта заходи нещадні вжила -
Державу тисячилітню не воскресили.
Знов з Самостійністю не склалось:
Україну між сусідами четвертували.
12.11. 2011р(Далі буде)
19. ПРО МАХНО
88
Махно, орел наш сизокрилий,
Літав по Україні милій,
У Гуляй Полі центрував,
Селян від панства захищав.
Чи то московські посіпаки,
Чи унеерівські козаки,
Не важно хто, важливо-з ким:
Тут в охороні – селянин!
Буйний вітер в полі віє,
В темнім лісі вовки виють,
89
Над степом орел промишляє,
Селянський Батько п’є-гуляє!
З піснЯми, щиро, під слив’янку,
Як вітер, мчать його тачанки,
Кіннотники та гармаші,
Ще й гайдамаки для душі…
Прапорці червоні зліва і справа -
То окупантів йде облава.
Орел облаву прориває,
Та вже у Франції сідає.
15.11. 2011р.(Далі буде)
20. ПРО ХАРКІВСЬКУ УРСР
90
Історія скрізь добре знає,
Що кінь Троянський виробляє.
Окупантам Київ втримати несила -
Маріонеток в Харків посадили!
Тут привід був давно не новий:
Зрада своїх й російська мова.
Двовладдя. В Києві - Центральна Рада,
У Харкові – Більшовицька влада.
Перша – у багатіїв в тенетах,
Друга – на московських багнетах.
91
Вісімдесят відсотків у Краю селян,
Та владу їм ніхто не дав.
В Україні шастали загони
Одні - за білих, інші – за червоних.
Хто за самостійну Україну,
Чи просто так – за селянина.
Майже чотири роки бешкетували,
Грабували, нищили, вбивали,
Лякали, брехали, обіцяли,
Дзвони й хрести з церков знімали..
92
Україну, уже ошукану2 збудили,
Комуністів їй на шию посадили.
Трудову повинність завели,
В «світле майбутнє» повели!
Та схаменулись! УРСР- одні розмови,
Де ж українська мова, українські школи?
Разом союзну Україну будувати -
То ж офіційну мову треба дати!
Українізація в краї пішла,
Та й буйним цвітом розцвіла.
93
Тут масово, не поодинці,
Згадали всі, що - українці!
Що ми теж люди в світі знані
В Україні, на Дону й Кубані,
Лицарі з віку віків,
Нащадки славних козаків!
Коли окрему мову мати -
То і комунізм окремий будувати!
Кремль проснувся, зраду узрів,
Й українізацію заборонив!
94
Знов русифікація вернулась,
Та й до віку залишилась.
Вождь уже більше не дрімав,
Пильнував, тяжко карав…
Землю роздали, а хліб забрали,
Село податками обклали.
Все було мало. То ж насилу
В селах колгоспи утворили.
Покріпачили, усе відняли,
Бо промисловість будували!
95
Голодомори, геноциди -
Без Бога, совісті, без стиду!
Нищили народ у таборах
В усього Світу на очах!
Та й що ці очі були варті
Як скрізь подвійнії стандарти!
Навіщо їм жахливі стреси -
Коли в них власні інтереси…
Народ до краю довели,
Править у Київ перейшли.
25.11. 2011р.(Далі буде)
21.ПРО ХОЛОДНИЙ ЯР
96
Про Холодний Яр пісні співають,
Пам’ятають й прославляють.
Це Боже місце в Україні
Ще до Шевченка і до нині.
Коли від ляхів боронились-
Гайдамаки тут ножі святили.
Як москаль Україну окупував,
Холодний Яр знову повстав:
Голик, Гупало, Залізняк та Загородній,
Чорний Ворон, Приймак3– месники народні,
97
Сини відважні України
Нещадно бились, до загину.
Криваву закрутили круговерть:
«Вільна Україна або смерть!»
Імена їх зараз відкривають,
Життя та подвиги вивчають.
Достойної шани ще нема,
Та кров пролита недарма!
Схід і Захід знову разом
З Соборністю та новим часом.
1.12. 2011р.(Далі буде)
22.ПРО УКРАЇНСЬКУ
ВІЙСЬКОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ(УВО)
98
Війська УНР з України відступили,
І їх у Польщі прихистили.
Січовики в Галичині, немов би дома,
Та самостійна, рідна і чудова
Батьківщина на Сході залишилась.
Мрія не збулася, не звершилась.
Залишившись один, як палець,
Січовий полковник Коновалець
Причини поразки аналізує,
Військову Організацію будує.
Схід і Захід в ній єднає,
Повстанські дії розгортає.
Не судилось. Москва наказала
І полковника ліквідувала.
8.12. 2011р.(Далі буде)
23.ПРО ПОЛЬЩУ
99
Росія Польщу геть зганьбила,
Аж чотири поділи вчинила.
Польські землі захопила,
Польський гонор придавила,
Що поляк навіки розлютило.
То ж як Імперія розвалилась,
Польща відразу відродилась.
Й хазяйнувати заходилась.
Вправно державить вона стала -
Західну Україну приєднала.
За допомогою Антанти
Знов Польща стала окупантом.
10.12. 2011р.(Далі буде)
24. ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ УКРАЇНСЬКИХ
НАЦІОНАЛІСТІВ(ОУН) ТА УКРАЇНСЬКУ
ПОВСТАНСЬКУ АРМІЮ(УПА)
100
Австро-Угорщина розпалась
І Галичина утворює державу.
А тут Польща, землі їй мало,
Напала на молоду державу.
Українці відважно воювали,
Могли дійти і до Варшави,
Та Галлер з Франції підспів,
Й Західно-Українців розгромив.
Знов не досягнута мета -
То ж боротьба:ОУН й УПА.
101
Німеччину у Світовій побили,
Все відібрали, всього лишили.
То ж коли Гітлер владу взяв,
Втрачене забрати зажадав.
З СРСР він Договір вкладає,
На Польщу стрімко нападає.
Тепер союзникам по силі -
Вчетверте Польщу поділили.
Західні Українці опинились
З трьома окупантами однії.
102
«Любов к Отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша від гармат!»
Писав український Сократ4.
Низький уклін. Героям слава,
Померлим за свою державу:
Бандера, Шухевич, Боровець -
Український прапор і взірець!
Схід і Захід тут кували твердь:
«Вільна Україна або смерть!»
12.12. 2011р.(Далі буде)
25.ПРО КИЇВСЬКУ УРСР
103
Голод у комуністів - зброя
І ним замучили мільйони.
Постійний масовий терор –
Геноцид українців і голодомор.
Скрізь шукають і завжди знаходять
«Націоналістів» та «ворогів народу».
Постійна напруга і липкий страх,
Вся Україна у катівнях й таборах,
Бо застрашених їм легше гнати
Промисловії гіганти будувати,
104 Змусити безплатно працювати,
«Ворогами» кинути за грати.
«Все - на благо, все для людини»-
Тільки Людина в них – тварина…
В Росії страшні звичаї вікують -
Життям не дорожать і не цінують.
Твердять: «Ще баби нам народять!»
На кістках колгоспи і заводи зводять,
Важку індустрію будують,
Українці тяжко скрізь працюють.
105
Друга світова війна. Не поділили…
Пішла сила на силенну силу.
Такого жаху історія не знала -
Дюдей мільйонами вбивали.
Україні випала найбільша кара:
Все вивезли, спалили, зруйнували.
Відбудувалися, на ноги стали,
«Вождя трудящих» поховали,
Пішли в реформи. Напруга спала -
Україна голову підняла.
106
Та гонка озброєнь процвітає
І вже супутники літають,
Зброя в космосі , у катакомбах,
На кожного - по ядерній бомбі.
Та втримати змагальності не сила -
СРСР зійшов з дистанції і розвалився.
Україна в Європі – велика держава,
Розвинена, аграрно – індустріальна,
На блюдечку піднесена. Розум май,
За людей й державу дбай і захищай!
13.12. 2011р.(Далі буде)
26. ПРО СРСР
107
СРСР і УРСР – по праву
Звели Соборную державу
Вона завжди була на часі,
Та без них не відбулася б!
В історії завжди двійні стандарти -
Майбутнє творять й окупанти!
УНР боролась за Державу самостійну,
УРСР отримала державність еволюційно.
То ж кожний в світі своє має,
Що зможе, те і запрягає..
108
СРСР землі Імперії зібрав,
Й багато інших приєднав,
Могутньою наддержавою стає,
Капіталістам страху завдає.
Міць він нещадно будував:
Народ нищив, плюндрував,
Тероризував всіх без зупину,
Стриг народ під одну гребінку.
Всередині держави і навкруги:
«Вороги народу» та «капіталісти-вороги».
109
Скрізь боротьба, всюди війна,
Мета поставлена одна:
Зруйнувать все до основи
І Світ побудувати новий.
Руйнувати – не будувати,
А будувати – треба знати!
Людей за парти посадили,
Новим професіям навчили.
Під примусом будувати почали -
Гіганти в промисловості звели.
110
Село поколгоспили для хліба,
Бо будівничих годувати треба!
Мільйонна армія, міліція, КДБ
Мілітаризація повсюди йде.
Вершилася сім’я народів -
Тюрма без виходів і входів,
Повсюдно з примусом, на силу,
Все у ГУЛАГ перетворили.
Гроза Європи, Світу жах -
Із зарубіжжям на ножах!
111
Озброєння, шпигунство, диверсанти -
Ось тут всі здібності й таланти!
За Світову революцію воювати
Кожний пролетарій має стати!
Війну у тридцять дев’ятому почАли -
Землі українські возз’єднали.
На Польщу з Німцями напали
То ж на Вкраїну спрацювали.
А в сорок першому, зненацька,
Гітлер напав вже по - хижацьки.
112
Не вжились, опріч прогнози,
Два ведмеді у однім барлогу.
Затісно стало двом гігантам
Під марші Гітлера і бій курантів.
Нищили один одного , вбивали,
Інші за цим спостерігали.
Кому війна, кому матінка рідна -
Така вже доля у всіх різна!
Потім вирішили, що пора дозріла -
Другий фронт коаліція відкрила.
113
СРСР німця тисне, верховодить,
До свого Заходу підходить,
А тут УПА промишляє,
Мов Хорти, Слона кусають.
Слон буває - сам брикне,
А то поляків чи німців наведе.
Будуть «Самостійні» знати
Як на три фронти воювати!
Сили коаліції в війні зросли –
Разом Гітлера перемогли.
114
СРСР з війни вийшов в руїнах,
Та до відбудови - воля єдина!
Знов табором до праці стали,
Країну відновили, відбудували.
«Світив» трудящим у війні і відбудові
«Вождь поневолених народів»!
Коли ж Вождя в краю не стало,
В державі все забуксувало:
На багнетах вона стояла-
І воювала, і працювала .
115
Пішли реформи - аж до «перебудови».
Все було незвичним й новим.
Одним - на злість, другим – в відраду,
Хто розпочав, вже й сам не радий,
В Ново - Огарьово народ зібрав,
Новий Союз започаткував.
Та тут не вернеш, все в рознос,
І вже оточений Форос.
В Москві ГКЧПісти заправляють,
Союз утримати жадають.
116
Союзний договір підписати
Потрібно знову всіх зібрати.
Вирішили діяти на силу,
Що задум змовницький згубило.
Союз розпався. Хтось зрадів,
А хто - від горя посивів.
Люди всі різні. То ж завзяті
Свої держави стали будувати
В Україні стартові умови кращі:
Розум май й не будь ледащим!
20.12. 2011р.(Далі буде)
27.ПРО УКРАЇНУ
117
У Війну, завдяки Союзній силі
Українські землі в купу збили.
СРСР з «упівцями» воював -
Атрибутику державності надав.
Та як Велика вже держава -
Засновником ООН Україна стала.
Соборні Схід і Захід, дещо різні.
Є Центр і Північ, жвавий Південь.
Радикальних протиріч між них немає,
Український етнос в націю єднає.
118
…В Союзі добре потрудившись,
Потенціалом піднажившись,
Серед освіченої Європи,
Україна вже нівроку!
Та національний гніт триває,
Про Самостійність помишляють…
Бурлить нещадно Україна:
На Незалежність гасла линуть,
Народний Рух всіх піднімає
Тризуб і синьо – жовтий стяг витають.
119
Верхівка Республіки не спить,
Бо влада з рук її летить.
Йде до Самостійності, та знову
Повстанці без спільної мови.
А старший брат знов не дрімає,
СРСР на силу захищає.
ГКЧП, кипить Росія,
Кровопролиттям з неї віє.
Танки по Москві ідуть -
Союз хочуть повернуть…
120
В Україні шок, бо комунякам
Страшить ГКЧПівська відплата:
Знов табори, рік тридцять сьомий,
А тут вже рухівці знайомі…
Зібрались в Раді, як належить,
Й проголосили Незалежність!
Коли ж референдум провели:
За Незалежність - дев’яносто й три!!!
Українці в небесах витають,
Себе і Бога прославляють!
121
На відзначення святого Акта злуки
В ланцюг сплелись мільйонів руки!
Й тепер щороку пам'ятають -
Скрізь ланцюги в містах гуляють.
То коли з Пущі СНД прийшла -
Лиш оптимізму додала.
Державу Самостійну будувати
Що взять в основу, з чого почати?
Засади державні встановили,
Атрибутику державності вчинили,
122
Армію українізували й реорганізували,
З Флотом запізнилися та й прозівали.
В ринок кинулись хазяювати,
Та тут не знали, як діяти .
По зарубіжних радниках ходили,
Державу перед світом оголили.
То ж зграями, не поодинці,
У край прийшли новітні вбивці:
«Економічні», «кілери», «шакали»
Тероризували і все розікрали.
123
Відкрились кримінальнії таланти
По ліквідації в нас діючих гігантів.
Під патронатом підлих Президентів
Нищили країну і в Україні конкурентів.
Хвацько організували гіперінфляцію,
Сім мільйонів вичавили в еміграцію,
Знецінили майно й робочу силу,
За безцінь підприємства захопили.
Демонтували, вантажили, відправляли
Автофургонами, поїздами, кораблями.
То ж гул заводів в Україні вщух -
Обладнання вивезли як металобрухт…
Без війни знищили промисловість
Законно, по договорах, «на совість»
124
Мрія Людей знову розп’ята -
Така вже доля в нас заклята!
Розумний, але автомобіль не знає,
За кермо ніколи не сідає.
Щоб концерт Чайковського зіграти,
Ноти і бажання недостатньо мати.
Бог на державність випробував,
Та Президента – державника не дав.
За чверть століття як на зло
Достойних урядовців не було.
125
До корита, за посади безупину -
Ніхто не дбає про Людину.
Два рази намучившись до краю,
Втретє на ці ж граблі наступаєм.
Падіння моральних якостей людей -
Світ речей затьмарив світ ідей!
Поки демократи молитви співали -
Партократи і «цеховики» не спали.
В «нові українці» подалися,
Всіх пограбували і нажилися.
126
Промисловість ваучеризували,
Нахабно й цинічно «прихватизували».
Тепер на землю дружно пруть,
То ж Акти в селян відберуть.
В городян житло цього ж чекає -
Вже донбасянин промишляє.
Свідоцтва на квартири умикнуть -
Через «консолідацію» землі й житла ідуть!
Та все законно, як і треба-
Закони пишуть лиш для себе!
127
Рать олігархів росте й міліардує,
Країну і народ мордують.
Економіку монополізують,
Податки не платять, шахраюють.
Державу доять, бюджет грабують,
Собі на користь реформують.
Модель держави антидемократична -
«Олігархічно-феодально-капіталістична»
Не дасть країну розвинену створити,
Бо здатна лиш віднімати і ділити.
Демонополізація5 Україні могла б дати
Можливість множити і додавати.
128
…Якби ж то олігархи міру знали,
Самі жили й другим давали!
Не у багатстві, а у розвитку змагались,
До благодійності і меценатства долучались,
То в благословенній українській землі
Усі б щасливії були.
Держава б швидко розвивалась,
Та вже б й з ЄСом об’єдналась.
Рішуче, сміло і завзято
Вступили б в охоронне НАТО.
129
Росіяни, турки чи румуни
Не ковтали б на нашу землю слину.
Своє б ми військо годували,
Бога хвалили й прославляли.
В Україні милій, в краю новім
Єднаймось помислом і словом!
Геть чвари й свари! До одного стягу!
Україна жде свого Грузина чи Варяга!
Олігархи ви ж не дурнІ, нівроку,
Не шануєте свого Пророка6!
130
На нього дивляться - не бачать,
Слухають - не чують, своє судачать.
Велике лихо буде з вами,
Коли народ за правду стане.
Ні багатства, слави чи злослів’я -
Власною умиєтеся кров’ю!
За всенародне люте горе
Дніпром полине в Чорне море.
Сатаністу, кривднику і кату
Готує Бог страшну відплату!
21.12. 2011р.(Далі буде)
28. ПРО УКРАЇНСЬКУ НАЦІОНАЛЬНУ
ІДЕЮ7
131
Суть української національної ідеї
В змісті мети, мрії, духовної алеї
«Вічність, історичність і сакральність,
Соборність, самостійність і державність!»
Лиш в національній, правовій державі
Національна ідея усіх громадян єднає.
З віку- правіку над рікою
Місто з сакральною головою,
Віщає древніх міфів світ -
Києву двадцять тисяч літ,
Від так, як люди поселились,
І тут своїм Богам молились.
132
Сім з половиною тисяч років
Як арій Рама тут пророчив,
Столиця трипільської Аратти
П’ять тисяч років буде мати,
Майже двадцять сім століть
Слов’янська державність тут стоїть,
Двадцять століть - Андрій Первозваний
Хрест Перший на горі поставив,
Дванадцять віків майже збулись
Могутній державі «Київська Русь».
133
Русини мали міць і славу,
Та втратили свою державу,
Зазнали горя й лихоліть
За сім з половиною століть.
Все до Бога і від Бога -
Соборна стелеться дорога,
Незалежною стала країна,
Єдина і самостійна Україна!
Історія безжальна: в світі знана
Лиш нація – творець держави!
3.01.2012р.(Далі буде)
29. ПРО МАЙДАНИ
134
Державу ми свою будуєм,
Правди й законності не чуєм.
Хоч вождів й магнатів тьма -
Порядних серед них нема.
Підлі українські Президенти
Намагаються народ обдерти:
Кравчук, Кучма, Ющенко
Янукович й Порошенко…
В державі править кримінал,
Що двічі збурював Майдан.
135
Українському Майдану
Надзвичайність притаманна:
Мужність, гідність і живучість
Правду, право й волю кличуть,
Проти всяких провокацій,
Корупції й фальсифікацій.
Відбувсь «оранжевий» Майдан,
«Майдан гідності» повстав.
Два Майдани провели
Й Бандуковича змели.
136
Дух Майдану щоб відчути
Треба в нім хоч раз побути:
Тут братерство, мир і згода
Громадян і всіх народів,
Різних мов, станів, достатків
За права собі й нащадкам.
Спереду завжди студенти,
Всі готові їх підперти,
Голодують, мітингують,
Вимагають і воюють.
137
Якщо влада їх почула -
Молодь свій протест згорнула.
Коли ж застосувала силу -
Весь народ розворушила.
Навіть коли в них стріляють
Українці не тікають.
Де сміливість й міць береться?
Наш народ до смерті б’ється.
Тож Майдан якщо покличе -
Мільйони постають на Віче.
138
Сотні в небо відлітають
Та Герої не вмирають!
Хоч життя у нас собаче,
Українці все ж терпляче
Виборюють чільне право
Будувать свою державу.
В ній всі помисли і дії,
Перспектива, мета і надія.
Тяжко - важко та невпинно
Адаптуємо права сумлінно.
25.11 2015р.(Далі буде)
30.ПРО СУСІДІВ
139
Сусіду доброму, гарній сусідці
Безмежно раді Українці.
Дружно живуть, щиро кумують,
Господарюють і межують.
Своє й чуже скрізь відрізняють
Від чого геть не відступають.
Права сусідів поважають,
Коли ті честь і совість мають.
На чуже вони не пруть,
Але й свого не віддадуть!
29.03. 2012р.(Далі буде)
31.ПРО СВІТ
140
Світова буржуазія
Страшилась прикладу Росії.
Щоб страх цей якось вгамувати
Стандарти стала піднімати:
Краще трішки поділитись,
Чим багатства і життя лишитись!
Коли ж СРСР вже сплюндрували,
Вуздечку швидко відшукали,
В словах й ділах посоловіли,
Та й часто діють вже насилу.
Сила стократ противить силу!
Це знов тупик, нова могила…
30.05. 2014р.(Далі буде)
32. ПРО СВІТОВИЙ ТЕРОРИЗМ
141
Нині в світі страшно жить:
Хто стріляє, хто бомбить,
Диверсанти, окупанти
Й підлі світові гаранти.
Сильні добре військо мають,
Слабких із землі змітають,
Слабкі помстою єдині
Відправляють в землю сильних.
Сильний з неба налітає,
Громить, бомбить і вбиває,
142
Слабкий на землі і пішки
Підриває, палить, нищить.
Так старанно, щиро, щемно
Ведуть знищення взаємне.
Землю обертають в пустку
Ненависники - терористи.
Скрізь терором промишляють,
Хто слабкий, тих подавляють,
Помста завжди йде жорстоко
Зуб за зуб, око за око.
26.09. 2015р(Далі буде)
33. ПРО РОСІЙСЬКИЙ ТЕРОРИЗМ
143
Від Грузії та від Молдови
Багаторічний лине стогін,
Кремль нещадно їх кромсає
На частини розриває.
Весь час світу пудрить мізки,
Що боронить люд російський…
Після гідності Майдана
Коли ми прогнали Хама,
Крим у нас анексував
І на наш Донбас напав.
144
З Росії в Україну гідну
Приповзла війна гібридна,
Війна іде й ніби немає -
Громить, палить і вбиває.
Фашисти, сепари, бандити
Пустелю хочуть тут зробити…
Що ж то в світі за звірина
Ця ненаситна людина,
Скільки б і чого не мала
Їй завжди не вистачало.
145
Щоб у світі ти так жив,
Завжди мав, що заслужив,
Божі заповіді знав
І народу не брехав.
За гріхи, що люди чинять
Бог до сьомого коліна
Покарає рід людини,
Починаючи від сина:
Хам за гріхи поплатився -
Без сина меншого лишився.
25.11. 2015р(Далі буде)
34. ПРО НАДІЮ САВЧЕНКО
146
В історії новітній України
З’явилась справжня Героїня,
На докір тим, яких буває,
Президенти владно призначають.
Хоробрість, мужність, дух і воля,
Незламна жертовність дій і слова,
Відповідальність і обовязковість,
Вірність, гідність, честь і совість,
Волелюбність, розум, чесність,
Порядність і патріотизм небесні…
Стільки ознак в одній людині -
Священний символ України!
147
Було неабияким геройством
Дівчині втрапити до війська,
Авіаційним офіцером стати,
Ворог напав - йти воювати.
Передова, мов на долоні,
Опамяталась Надя у полоні.
Знущались, зв’язану в машині
Надію вивезли в Росію.
Військовополоненому солдату
Хочуть убивство сфабрикувати.
148
Два роки вже змагається Надія
З судом в диктаторській Росії,
На інсинуації, погрози і знущання -
Достойні відповіді та голодування.
Весь світ повстав проти злодіїв,
Які брехню й насильство сіють,
Панмонголізм і Золота Орда
Прибиті до позорного стовба.
Множаться людськії сили й дії
За життя і звільнення Надії.
8.03. 2016р.(Далі буде)
ЕПІЛОГ.
149
Шлях від трипільців до українців
Історично склавсь серед чужинців,
Довгий шлях, важкий, жорстокий.
Хоч світ великий і широкий
Та місця всім в нім не хватає
Й відбір природний все триває,
Божим промислом святиться
Тож він ніколи не скінчиться.
Дія, факти, пам'ять, слово –
На Землі ми всі під Богом.
150
Наше життя багатоплинне,
Ми бачим й знаєм покоління
Два, три, чотири, рідко – п’ять,
Свідками яких спроможні стать.
Про всіх останніх вже читаєм,
Що пишуть - віримо, не довіряєм,
Бо там фактаж, легенди й міфи
Сильним на догоду й втіху.
Чужі святе та кровне крадуть,
Де тільки можуть, там і гадять.
Нам же своє потрібно знати
Й твердо в свідомості тримати.
Як хочеш правду для душі
Сам покопайся й напиши!
151
Це Міф чи Концепція лиш знає,
Хто історію по – божому складає8.
В знанні історії шукай відраду,
Відкрий героїку чи чорну зраду,
Де плями білі ще гуляють,
Твоєї праці вимагають:
Де лжепророки чи сатрапи
Зуби точили на України мапу.
Хай Бог Україну зберігає,
Щасливу долю посилає!
Слава народу! Слава Богу!
Що нам торує путь-дорогу.
Хай квітне у віках держава!
Слава Україні! Героям слава!
29.03. 2011- 10.03. 2016рр., м. Київ
--------------------------------------
Посилання по розділах тексту поеми:
1)Назва «Українець» проходить етимологічний ланцюг:
«Трипільці(біблійне – народ рош (рус) - скіфи - слов’яни –
русини( русичі, руси) – малороси - українці».
2) Т. Шевченка. Кобзар. Сон. «Просвіта», К., 1993, С. 189.
3)І. Котляревський. Енеїда. «Книга», К., 2008, С. 267
4)В. Шкляр. Залишенець. «Клуб сімейного дозвілля»,
Харків, 2011.
5)Американський олігарх Рокфеллер «дружив» з
багатьма Президентами. Під тиском обставин
Теодор Рузвельт перестав «дружити» з монополістом
і застосував до його імперії діюче анти - трестівське
законодавство. Імперію розділили на 36 компаній.
Один з наступних Президентів України під
тиском обставин перестане «дружити» з олігархами і
застосує до їх імперій діюче антимонопольне законодавство
Від цього вони не перестануть бути багатими. Але Україна
отримає шанс знову стати в ряди розвинених держав Європи.
Малий і середній бізнес зніме суспільну напругу.
6)Т. Шевченко. Кобзар. І мертвим і живим...»Просвіта»,
К., 1993, С. 246 – 250.
7)Використані матеріали книги Юрія Канигіна «Шлях аріїв»,
«Арій», К.,2011
8)До історії написання поеми: Роботу над поетизацією набраних
фактів по вивченню шляхів від трипільців до українців автор
розпочав в кінці березня 2011р. і закінчив у вересні 2011р.
поемою «Історія трипільців – українців». Вона видавалась у складі
З-х збірок
на протязі 2011- 2013рр., з постійними доробками та уточненнями.
Поема опрацьовується в інтернетному варіанті до цього часу і тут
подається за редакцією станом на 10.03. 2016р.
Тема складна і автор продовжує над нею працювати, хоч і
визначився з тим, що це лише міф. Зроблено багато, а таке
враження що треба зробити ще більше. Тут подано останній,
але не остаточний її варіант.
Дехто вважає, що на таку тему потрібно писати або
блискуче, або ніяк. Можливо й так, та творять історію люди
під Богом, а пишуть - окремі автори на своєму рівні. Саме на
своєму.
Наскільки підніму, не знаю, а працюю лише тому, що мені, як
пенсіонеру, цікаво. Може ще хтось зацікавиться і напише
краще… в поетичному романі!
Автор розгядає цю поему в складі поетичної трилогії: «Божий
промисел», «Історія трипільців – українців» і «Війна». Вони
перегукуються між собою та з деякими іншими творами
з історичної тематики.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394502
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 22.01.2013
У світі так завжди ведеться,
Що зло над правдою сміється.
Мудріші люди пам’ятають:
Хто не гнеться , тих ламають.
Прості, звичайні гречкосії,
Чиновні, злодії, повії ,
Робочі люди - добре знають:
Гнучких до верху піднімають!
В общинних справах , чи державних,
У мельпомени мужів славних,
У бідних й що багатство мають -
Гнучким скатерку накривають.
І лиш лицарі – одиниці
В усі віки, у всіх столицях
Кують негнучу твердь і міць -
Їх можна вбить, та не зломить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394483
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.01.2013