Олька Оленька

Сторінки (5/463):  « 1 2 3 4 5 »

Мої янголи часто вмирають першими

Мої  янголи  часто  вмирають  першими.
В  ту  пору,  коли  небо  вмивавється  відчаєм.
Янголів  убиває  "ГРАДами"  й  "СМЕРЧами".
Янголам  вдома  ставлять  у  церкві  свічку.

Янголам  часто  буває  гірко  і  боляче,
Коли  небо  їх  ранить  холодними  зорями.
Краплі  холодні  обличчями  ловлячи,
Мої  янголи  посмертно  стають  героями.

Мої  янголи  сплять  в  холодних  окопах,
Обійнявши  міцно  приклад  автомата.
В  янголів  найсерйозніша  в  світі  робота  —
Захистити  країну  від  рашистського  супостата.
______________________________________________

Скоро  небо  Донбасу  вкриється  тихими  зорями,
І  засохнуть  назавжди  кривавії  ріки.
Мої  янголи  завжди  будуть  героями.

Прижиттєво...

Посмерно...

Навіки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015


Гейм овер. Програв.

Затримавшись  на  порозі,  на  мить  запнувся.
Вона  не  чекатиме  завтра.  Гейм  овер.  Програв.
Ви  незнайомці.  Не  коханці.  Не  сусіди.  Не  друзі.
Ти  втратив  її.  Ти  просто  її  проїбав.

Тепер  у  вікна  її  не  заглянеш  холодними  зорями..
Холодний  місять  назавжди  її  у  тебе  украв.
Ви  з  інших  світів.  Народжені  з  різними  долями.
Вона  не  чекатиме  завтра.  Гейм  овер.  Програв.

#Олька_Оленька

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015


Ти так дививсь у зелені очі

Ти  так  дививсь  у  зелені  очі,  що  аж  тошно  ставало.
Ти  міг  піти,  але  залишався  і  в  любові  клявся.
Пах  дибивсь  назустріч  мені,  та  серце  мовчало.
Ти  бути  моїм  дуже  хотів.  Я  вірю  —  ти  намагався.

А  серце  тебе  штовхало  у  морду.  Мовчав.  А  чому  ?
Боявся  зобидить.  Тебе  ж  ніхто  не  судив.  І  не  судить.
Хіба  ж  я  винна,  що  не  та  ?  Хай  тобі  інші  люди
Знайдуть  справжню  кралю  ...  ну,  ту,  що  приємна  душі...

Якби  моя  воля,  то  була  б  я  твоєю.  Ніхто  б  і  ніколи  б
Не  порушив  союз.  Тебе  варта  інша.  Так  тяжко,  але
Бажаю  найкращого.  Знаю  —  тобі  судилося  долею
Тобі  відшукати  в  якійсь  іншій  ...  мене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015


Ластівки цієї весни прилетять сумними

Ластівки  цієї  весни  прилетять  сумними.
На  крила  пов'яжуть  траурну  стрічку.
А  в  церквах  не  одна  поминальна  свічка
Плаче  за  тими,  які  не  вернулись  живими.

Ластівкам  тисне  на  серце  пекуча  тривога,
Якби  уміли,  то  б  вже  в  голос  ридали.
Кров  ріками  ллється,  а  царям  усе  мало.
Сльози  киплять  від  сотого  некролога.

Ластівки  пролетять  над  страшною  руїною
Нашого,  сумнозвісного  всім  Донбасу.
Їм  не  треба  російського  миру  і  газу...
Вони  гірко  заскиглять  над  Україною.

Над  воронками,  де  гнізда  з  хатами
Розлетілись  на  сотні  бурих  уламків.
Пролетять  над  слідами  від  танків...
Пролетять  над  своїми  катами...

Я  благаю  :  Герої  верніться  живими!
Принесіть  з  ластівками  нам  перемогу.
Щоб  нас  не  тисла  більше  тривога...
Щоб  ластівки  не  вернулись  сумними...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015


А хулі ?

Здається,  що  ти  стала  уже  звикать.
Що  ранять  тебе  слова,  мов  скажені  кулі.
Стиснула  худими  плечима  :  "А  хулі  ?
Не  в  дарив  в  обличчя  -  уже  благодать".

Він  ваше  щастя  утягує  через  носа,
А  зранку  довго  харкає  кров'ю.
Ви  обоє  вважаєте  сон  любов'ю,
І  він  ставить  на  грудях  бурі  засоси.

Так  склалось,  що  тобі  на  все  вже  плювать,
Холодне  вдягла  на  лице  забрало.
І  скільки  б  не  випила  -  завжди  мало,
Бо  хочеться  трохи  потанцювать.

Здається,  що  ранять  скажені  кулі,
А  тіло  ламає  й  свистить  в  вухах.
В  тебе  вени  порвалися  на  руках.
Він  стискає  плечима  й  бурчить  "А  хулі  ?"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015


я не Шарлотта Бронте

Твоєму  голосу  личать  м'які  слова,
А  до  очей  підійде  липневе  сонце.
Знаєш,  мені  найрідніша  твоя  борода.
Написала  б  тобі  роман,але  я  не  Шарлотта  Бронте

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015


На Сході сьогодні добряче штормить

На  Сході  сьогодні  добряче  штормить.
"Урагани",  "Гради"  і  "Смерчі".
Скажіть  :  кого  і  скільки  ще  треба  молить,
Щоб  наволоч  ватну  навіки  зітерти  ?

На  Східному  фронті  погода  —  кошмар.
В  болото  вгрузають  пошарпані  берци.
І  сонця  не  видно  з-за  диму  і  хмар.
Сонце  лишилося  тільки  у  серці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015


Люди — найздібніші примати

Уже,  мабуть,  час  вмирати
Але  ще  хочеться  дихати
трошечки.
Люди  —  найздібніші  примати,
Їх  треба  кормити
з  ложечки.

По  краплі  кидати  істину
Разом  з  рафінадом
до  чаю.
Люди  собі  здаються  нечистими
Тому  збиваються  в  стадо
і  полюють  зграями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2015


Захлебнулася горем, упала на небо до зір

Захлебнулася  горем,  упала  на  небо  до  зір.
Римувала  до  ночі,  кричала,  як  зранений  птах.
Ти  його  цілувала  у  губи,  навіть  коли  він  хворів.
Ти  його  так  кохала,  що  просто  зривало  дах.

На  колінах  худих  ти  тримала  сузір'я  думок,
А  на  плечах  сутулих  носила  пекучі  хрести.
Ти  тікала  від  нього  у  ніч,  сповільняючи  крок,
І  благала  себе  між  вами  спалити  мости.  

А  тепер  ти  читаєш  Корній  "  Тому  що  ти  є",
І  з  очей  сиротливих  стираєш  невміло  сльозу.
Бо  ніхто  те  що  було,  тобі  уже  не  поверне.
У  щоденнику  запис  :
"сумую.  
плачу.  
люблю.  "

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2015


Сходи ниють під старими кросівками

Сходи  ниють  під  старими  кросівками.
Вони  старі,  тому  тепер  такі  плаксиві.
Хотіли  стати  щасливими,  тільки  ми
У  сірих  буднях  себе  загубили.

Ти  приходь  понад  вечір,  у  люті  морози.
Коли  іній  у  косах  моїх  забринить.
Чи  я  тебе  дочекаюся  ?  Хтозна...
Та  чекатиму,  поки  серце  горить.

Як  ти  дійдеш  в  таку  хуртовину  ?!
Вікна  риплять,  бо  їх  снігом  завіяло.
Ти  --  мій  особистий  вид  нікотину.
Ти  точно  прийдеш.  Я  маю  надіятись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015


залишився чужим

Солоним  дотиком  до  білого  тіла
Ти  сподівався  мене  зчарувать.
І  я  би  здалася,  якби  захотіла.
Якби  я  зуміла  
Тебе  покохать.

Оливкові  очі  —  холодні  пустелі
Хотів  підкорити  навіки  собі.
Та  лиш  нікотин  злітає  під  стелю,
В  холодній  постелі  
Ми  голі  й  німі.

Ти  родимки  палко  мої  цілував.
Зазирав  в  мої  очі,  в  обіймах  палив.
На  цукерки  і  чай  мене  зазивав.
Відчайдушно  кохав,
Але  так  й  залишився  чужим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015


Кохай мене словами.

Коли  твої  зруйновані  світи
Стануть  назавжди  зірками
Говори  зі  мною.  Говори.
Кохай
мене  
словами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015


Ранок, зазви́чай, дається важко

Ранок,  зазви́чай,  дається  важко.  Понеділок,  субота  --  не  принципово.
Кожен  день  безсумнівно  лажовий.  Мій  вид  --  лох.  Підвид  --  вийнятковий.
Ти  там  вариш  каву,  не  палиш  півроку.  Нова  сумка,  другий  за  рік  кавалер.
А  я  все  життя  шукаю  нову  роботу.  Я  вже  не  поет.  Я  --  гастролер.

Твої  справи  як  завжди  -  найкраще,  Кота  завела,  бо  папуга  помер.
Ні,  я  не  скиглю  за  втраченим  щастям.  Не  шукаю  більш  звабливих  химер.
Кожного  ранку,  зазвичай,  важко.  Понеділок  --  коньяк,  субота  --  вино.
Ні.  Я  не  скиглю  за  втраченим  щастям.  Лиш  пам'ятаю,  що  колись  воно  таки  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015


Його перша кров упала на перший сніг

Такого  як  Він  більше  ніколи  не  буде.
Його  перша  кров  упала  на  перший  сніг.
Пурпуром  мертвим  хтось  вкрив  йому  груди.
Із  світу  пішов  чийсь  брат,  чийсь  син  й  чоловік.

На  першім  снігу  кумачевими  маками
Зацвіла  мертвим  цвітом  козацькая  кров.
У  селі,  біля  хати,  зозуля  заплакала.
І  злилось  воєдино  голосіння  церков.

Не  забуде  Його  Батьківщина  довіку.
Побратими  за  нього  стократно  помстяться.
Він  з  небес  посилатиме  нам  з  першим  снігом
Віру  в  краще  майбутнє  і  в  світле  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2014


Ай яй яй я раSпіздяй

Я  мала  сотню  шансів  давно  усе  виправити.
Не  пити  у  п'ятницю,  не  їсти  під  вечір.
Можливості  падали  в  ноги  вишнями  стиглими,
І  там  загнивали  від  байдужої  холоднечі.

Давно  уже  варто  взятись  за  розум  та  голову,
Ходити  на  пари,  підшукати  роботу.
Зав'язати  назавжди  з  алкоголем,  віршами  і  прозою,
Записати  розпорядок  дня  до  шкіряного  блокноту.

Варто  підкопити  грошей  й  нарешті  набити  кілька  тату.  
Оленя  й  жінку-лисицю  з  цицьками.
Вже  двадцять,  а  я  себе  досі  в  руки  ніяк  не  візьму.
Так  і  помру  —  з  вином  і  віршами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2014


Моя поношена, стара душа

Моя  поношена,  стара  душа
Як  світер,  шкіриться  дірками.
Вищить,  кричить,  тріщить  по  швам.
Чекає  сексу,  просить  драми.

Мускат  її  лоскоче  в  горлі.
А  дим  щіпає  за  зіниці.
У  неї  вірші  п'яні  й  хворі.
І  уночі  їй  тяжко  спиться.

Моя  поношена,  стара  душа
Сміється  хрипло,  як  та  курва,
Яка  давно  не  варта  ні  гроша.
Сказала  б  краще,  так  цензура  ж.

13  граммів.  Ось  вона.  
Лиш  п'є,  лиш  шкіриться.  Мовчить.
Моя  стара,  поношена  душа
Дурманить  розум  і  п'янить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014


Іоан написав, що колись стане з нами

Хтось  когось  учив  колискової,
Хтось  когось  проклинав  на  зорі.
Ми  усі  одним  ковалем  ковані,
Й  цим  ковалем  прикуті  до  землі.

У  кожного  з  нас  свої  вади  й  пороки,
В  кожного  хрест  свій  на  плечах  важкий.
Ми  зраджені  небом  й  покинуті  богом.
Нам  браття  —  далекі,  а  ближні  —  чужі.

Ми  хворі  на  зраду.  Пропахлі  димами.
В  містах  засинаєм,  укриті  дощем.
Іоан  написав,  що  колись  стане  з  нами:
Батько  нам  буде  страшним  палачем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014


Читай Жадана

Читай  Жадана,  живи  Кідруком.

Забувай  про  буденність,  пий  теплу  каву.

Насолоджуйся  кожним  ковтком,

Радій  до  мурашок  й  кохай  до  нестями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2014


Після смерті сюди прилітають птахи.

Твої  пошарпані  століття

Гаснуть  інеєм  на  скронях

Ліхтарі  поснули  у  долонях

Сховавши  вулиці  нічні  жахіття

Пальці  міцно  обіймають  гранчаки

Оверпруф  давно  як  релігія

Даремно  в  якогось  бога  повірили

У  хащі  за  щастям  бігли  ми  

Урбан  знову  зносить  дахи

ЛСД  поверта  їх  на  місце

В  цьому  місті  затісно

Після  смерті

сюди

прилітають

птахи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2014


Не збереже оберіг

Вірші  босими  п'ятами  втоптують  талий  сніг.
Не  важко  тепер  римувати.  
Просто  буває  лінь.
Хтось  бувало  себе  вгамувати  
Декілька  років  не  міг,
А  хтось  цілував  закривавлений  панський  батіг.

Бувало,  зима  замете  за  ніч  мільйони  думок.
Не  збереже  оберіг.
Не  захистить  замок,
В  усіх  —  персональний  гріх
В  когось  —  жага  до  жінок.
А  для  когось  бог  —  клей  і  маленький  кульок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2014


Шепіт

Шепіт.  Твій  шепіт  лоскоче  мені  долоні.  
Я  не  можу  розібрати  слів,  але  знаю,  що  це  щось  надзвичайно  ласкаве  і  тепле.  
А  за  вікном  зима  і  вітер  холодний.
Ти  завтра  прийдеш  знову.  
Мій  теплокровний.  
Мій  жагучий.  
Мій  благородний.
Це  так  дивно.  Я  не  знала  раніше  як  це  —  по-справжньому  сумувати.  Казала,  бо  так  кажуть  усі  закохані.  
А  тепер  я  так  багато  думаю  про  тебе,
Що  мої  нерви
Якось  сталево
Натягуються  і  гудуть.
Хвилини  тягнуться  на  кілометри.
Години  роками  повзуть
Так  довго,  що  здається,  від  чекання  можна  померти.
Я  люблю  твої  руки.  Залізти  чолом  під  долоню.
І  мовчати.  
У  мене  від  твоїх  дотиків  досі  в  шлунку  холоне.
Це  ж  як  треба  чекати,
Щоб  за  кілометри  тепло  відчувати  і
Одне  на  двох  серце  мати  ?
Тепер  я  точно  знаю  як  це  —  кохати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014


Кусай мої губи

Кусай  мої  губи,  ламай  мені  руки,
Обличчя  в  долонях  гарячих  тримай
Я  здамся  тобі  і  без  жодного  звуку
Я  за  тобою  полину  у  рай

Висмикуй  з  реальності,  спалюй  зіниці,
Долонями  шкіру  мою  обпікай.
Напийся  мене,  мов  води  із  криниці
Поцілунками  норми  моральні  зтирай

І  кольром  ночі  окреслюй  волосся,
Чаруй  мене  голосом,  до  смерті  чаруй...
Мене  малювала  у  снах  ти?  Так  ось  я!
Вірша́ми  душу  цнотливу  цілуй.

Крізь  сніги  і  дощі,  попри  голод  і  спеку  —
Я  до  тебе  прийду,  так  і  знай!
Де  би  ти  не  була,  де  б  не  був  я  далеко.
Тільки  дуже  на  мене  чекай!

Любомир  Винник  і  #Олька_Оленька

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014


Аресу

Застилай  вуста  мені  поцілунками  п'яними.
Один.  Три.  П'ять.  І,  нарешті,  жадане  "шість".
Пясни  :  як  такими  далекими  стали  ми  ?
Поясни  :  де  взялась  у  зіницях  пекуча  злість  ?

Заховай  мене,  вколихай  чужим  голосом.
Я  тихенько  вкраду  із  полиці  свої  почуття.
Як  так  стало,  що  наш  син  народився  Фобосом  ?
Поясни,  як  це  :  ти  —  досі  ти,  а  я  —  вже  не  я?

Забери  мене,  скинь  донизу  з  душного  Олімпу.
Я  втомилась  від  тебе  й  від  цієї  дурної  краси.
Я  хочу  піти  в  небуття,  розлетітись  по  вітру.
Залишайся  один,  а  мене  назавжди  відпусти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2014


Ти не писав би для не

Ти  не  писав  би  для  неї,  але  ніяк  не  мовчиться.
Знаходяться  паралелі  в  складних  парадоксах.
Твої  рими  мостяться  у  неї  на  теплих  ключицях,
А  вночі  сниться  те,  як  смішно  вона  морщить  носа.

Ти  не  писав  би  для  неї,  проте  не  виходить  інакше.
Хочеться  вночі  прокидатись  і  її  укривати  ковдрою.
З  кожним  днем  пишеться  вже  ніжніше  і  м'якше.
Здається,  що  душа  стає  теплою,  вогкою  й  доброю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2014


Такого як ти — та напам'ять. На тіло.

Вивчити  тебе,  напевно,  не  вдасться.
Потяги  за  моїм  вікном  гуркотять.
Ти  поховав  у  своєму  нутрі  моє  щастя.
Мої  руки  так  зрадливо  тремтять...

Такого  як  ти  —  та  напам'ять.  На  тіло.  
На  сльози,  на  неміч,  на  біль.
У  душі  в  мене  довго  також  гуркотіло.
Тільки  ти  того  чути  не  хтів.

Такого  як  ти  у  пам'ять  назавжди,  навік.
Ти  на  відбитках  моїх.  Ось  тут.
Ти  собою  мене  на  вічне  кохання  прирік.
І  лиш  до  тебе  любий  маршрут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014


завтра залік

Намагатися  вкласти  себе  опів  на  четверту,
Бо  завтра  залік.  Так,  у  цьому  вся  я.
Глушити  рими  в  собі,  стискати  повіки  уперто,
бла  бла  бла.  бла  бла.  бла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2014


щасливі, закохані й п'яні

Вона  —  поетка  з  маленької  літери,
Писала  нескладно  і  трохи  вульгарно.
Ковтала  вино  нескінченними  літрами,
Й  казала,  що  жити,  насправді,  не  варто.

А  Він  —  поет  з  величезної  букви,
Писав  гарно  й  давав  інтерв'ю  на  TV.
Незрозуміло,  що  йому  стукнуло
Що  він  знайшов  ненормальну  її.

Вони  пи́ли  до  самого  ранку  вино
Й  постійно  курили  солодкі  кальяни.
Дивились  онлайн  чорнобілі  кіно,
Були  щасливі,  закохані  й  п'яні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2014


Герої не помирають

Хтось  пам\'ятає,  а  хтось  просто  \"любіт  сваю  жину\".
В  когось  і  досі  крається  серце  за  всіх  загиблих.
А  хтось  дибіл  і  досі  савєтскую  хоче  страну,
Грєчку  в  пару  капєєк  й  під  партію  гнути  спину.

Для  когось  загиблі  Майдану  лише  тільки  числа.
Для  когось  --  біль  зі  сльозами,  яких  не  забути.
Хтось  вигороджував  \"Беркут\",  мов  \"вони  ненавмисно\".
Ненавмисно  вбивали  й  в  лісі  ховали  трупи...

Ніхто  не  забутий.  Вкарбувались  в  пам\'яті  лиця.
На  смертному  герці  несправедливість  навіки  здолали.
Память  про  них  у  серці  моєму  завжди  іскриться,
Я  завжди  пам\'ятаю  за  що  й  за  кого  вони  воювали.


Україна  навіки  жива.  Герої  не  помирають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2014


Коли Він від неї пішов

Коли  Він  від  неї  пішов
На  вокзалі  гриміли  вагони.
І  від  холоду  лиш  капюшон
Закривав  їй  обличчя  вологе.

На  платформі  старі  ліхтарі
Печально  хитали  вогнями.
Він  ніколи  прощатись  не  вмів,
А  Вона  не  вміла  прощати.

На  бруківку  спускався  туман
Солоними  краплями  зрошений.
Вона  в  серці  згасила  вулкан,
А  Він  залишився  непрощеним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014


Коліна стають занадто гострими

Коліна  стають  занадто  гострими,
Якщо  їх  довго  тиснути  до  грудей.
Твої  сині  очі  колись  були  добрими,
Твої  сині  очі  сміялися  до  людей.

Ти  давно  вже  втомилася  плакати
І  розучилась  боятися  темноти.
Тебе  било  життя  пекучими  втратами
І  навчило  навіки  палити  мости.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014


Моя душа

Затухло  все,  що  мало  вік  палати.
А  мій  поет  із  п'яно-сірими  очима
Давно  вже  прогуляв  усю  зарплату,
Й  останні  копійки  спустив  на  пиво.

Його  прокурена,  пуста  квартира
Не  світить  більше  уночі  шибками.
Він  перестав  читати  в  парку  книги.
А  вірші  пише  з  п'яними  дівками.

Моя  душа  більш  не  живе  навпроти,
Вона  себе  спалила  в  попільниці.
У  неї  почались  тяжкі  сухоти,
У  неї  тусклі  очі,  як  в  п'яниці.

А  третій  поверх  мені  завжди  рідний.
Нехай  амбре  стоїть  аж  до  вітальні.
У  нас  із  тим  поетом  рими  спільні.
А  наші  душі  —  однаково  печальні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2014


Погано, що в Бога немає такої великої книги скарг

Погано,  що  в  Бога  немає  такої  великої  книги  скарг.
Я  би  йому  понаписувала.  
І  намалювала  б.
Несправедливо,  що  для  когось  поезія  —  скарб...
Якби  моя  воля  —  я  на  ліво  й  на  право
Її  роздавала  б.

Погано,  що  до  Бога  немає  драбини  і  ліфти  не  їздять.
Я  би  на  чай  зазирнула  б.
Або  на  вино.
І  принесла  би  йому  домашніх  смаколиків  різних.
Та  йому  до  мене  діла  нема.
Йому  все  одно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014


Мені нас. рати. Чесно. Я стерплю

"А  я  прийшла  і  кинула  свій  плащ"
Давно  хотіла  таку  я  строчку  написати.
Тепер  я  музі  —  найжорстокіший  палач!
Тепер  не  хочу  ні  творити,  ні  стогнати.

Мої  вірші—  лиш  жалюгідні  крики.
Себе  би  прокляла,  якби  лише  могла.
Клянуть  мене  святі  цнотливим  ликом.
А  я  в  вині  погрязла  і  в  смачних  гріхах.

То  я  безбожниця  ?  чи  може  я  помру  ?
Або  у  пеклі  я  варитимусь  довіку  ?
Мені  нас.рати.  Чесно.  Я  стерплю,
Якщо  потрібна  я  СВОЄМУ  чоловіку

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2014


все розламано

У  нас  все  розламано
Навпіл  нема  що  ділити.
Крига  не  танула,
Коли  ти  починав  пиздіти.

Серце  не  тьохкало,  
Коли  цілував  ключиці.
Тільки  утомлено
Мусили  знов  миритись.

У  нас  все  потрощено,
Як  в  волоцюг  обірваних.
Ми  жити  не  хочемо,
Бо  нема  у  що  вірити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014


Ти хотіла б жити щасливо, але просто не вміла

У  твоїй  душі  вже  стільки  старого  мотлоху  —
Кількох  камазів  не  стане,  аби  усе  вивезти.
Ти  б  застрелилася,  та  у  тебе  немає  пороху,
В  квартиру  вертаєш  сама,  в  димину  і  пізно.

В  твоєму  нутрі  вже  сотні  зім'ятих  папірчиків:
Чеки  з  місцевого  маркету,  потерті  газети.
Стікер  зі  списком  продуктів  і  недописані  вірші.
А  своїми  губами  ялозиш  десяту  за  ніч  сигарету.

П'яні,  спустілі  пляшки  йдуть  у  сміттєвий  пакет.
Й  тобі  давно  не  важливо,  коли  ти  встаннє  їла.
Твоя  постіль  —  холодний,  дешевий  паркет.
Ти  хотіла  б  жити  щасливо,  але  просто  не  вміла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014


Моє щастя причаїлось на кінчиках твоїх пальців

Моє  щастя  причаїлось  на  кінчиках  твоїх  пальців.
Я  в  пам'яті  ніжно  цілую  орнамент  їхніх  відбитків.
Знаєш,  я  за  твою  руку  обожнюю  уві  сні  триматись.
Я  вже  не  знаю,  як  можна  було  тебе  не  любити.

Знаєш,  твоя  зелень  в  очах  тепер  мені  найрідніша,
А  обійми  твої  ласкаві  як  теплий,  серпневий  вечір.
Знаєш,  коханий,  я  біля  тебе  —  найщасливіша.
Бо  ти  полюбив  й  врятував  від  буденної  холоднечі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014


Вірш загиблого воїна

То  за  що  ми  боролися,  брате,  скажи.  Не  мовчи.
Мої  згаслі  зіниці  востаннє  цілують  хмари.
То  хіба  ж  нас  не  зрадили  ?  Хіба  нас  не  продали  ?
Помовч,  братику.  Я  все  сам  давно  уже  знаю.  

Та  хіба  ж  то  даремно  —  кров  із  чола  у  пісок,
І  на  стяг  синьо-жовтий  летіла  багряними  іскрами  ?
Ти  тримаєш  мене  за  руку,  хоч  я  вже  схолов  і  змовк.
Ген  у  полі  ганяє  вітер-шахтар  розхристаний.

Порох  зрадити  може,  якщо  він  давно  сирий.
Та  винити  тепер  кого  за  те,  що  тут  сталося  ?
Я  молюся,  щоб  ти,  мій  брате,  вернувся  живий.
І  свічу  за  мій  упокій  поставив  у  старості.

І  нехай  не  вернувсь  я  із  поля  страшної  брані,
Хай  упав  я  на  землю  й  на  ноги  уже  не  піднявся.
Я  молюсь,  щоб  ти,  брате,  вернувся  додому  в  славі.
Я  знаю  за  кого  боровся.  Знаю,  за  що  змагався.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014


Коли цей світ вкриється (як написано) пліснявою

Слова  мають  здатність  зашерхати  на  скронях.
А  недописана  казка  хоче  прогризти  папір.
Причина  в  спустошених  душах  і  в  алкоголі.
Кожен  четвертий  з  п'яниць  —  геніальний  Шекспір.

Коли  їх  бездарні  вірші  у  столі  захолонуть,  
Тоді  Ромео  трахне  й  навіки  покине  Джульєтту.
Ніхто  не  отруїться,  ніхто  себе  не  заколе.  
Кохання  зараз  купується  за  дешеву  монету.

Коли  цей  світ  вкриється  (як  написано)  пліснявою,
Прогниє  до  основи  й  залишить  лиш  смрад.
От  тоді  ми  могли  б  подумати  головою,
Проте  тут  не  залишиться  жодного  з  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014


Списав усі блокноти, погриз всі олівці

Списав  усі  блокноти,  погриз  всі  олівці.
У  ручках  пасти  вже  давно  немає.
Той  келих,  що  дрижить  в  моїй  руці,
Лиш  він  один  мій  біль  весь  знає.

Затерті  клавіші,  гарячий  ноутбук.
Форматом  ".doc"  завалений  "робочий".
Ніхто  не  зна  моїх  душевних  мук.
Моїх  страждань  посеред  ночі.

Дивись  в  мої  оці  пусті  зіниці!  
В  них  щира  радість  додиха.
Тепер  в  очах  живе  душа  п'яниці.
Яка  не  може  жити  без  вина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014


Коханий мій чоловік

Пірнув  головою  у  светер,
Шнурівки  запхав  за  "язик".
Який  же  він  тільки  упертий,
Коханий  мій  чоловік.

Зблиснув  зеленаво  очима,
Всміхнувся,  чмокнув  в  чоло.
За  моїми  кахикнув  дверима.
Я  помолюсь,  щоб  завтра  прийшов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014


Ти все згубив.

Боюсь  дивитися  в  твої  пусті  зіниці.
Куди  ти  йшов  і  де  твоя  дорога  ?
Стояв  на  місці  й  заблудився.
Застиг  біля  колись  свого  порогу.

Колись  свого  —  тепер  навік  чужого.
Завели  в  нетрі  дороги  з  кокаїну.
В  очах  застигли  смуток  і  тривога.
Ти  димом  душиш  душу  спорожнілу.

Вино  вливаєш  в  горло,  кашлем  дерте,
В  легені  запускаєш  сизий  дим.
Біжиш  від  себе  у  обійми  смерті.
Ти  все  згубив.
Ти  вже  один.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014


Всьому світу чужий

Твої  недопалки  хтось  втопче  в  брудний,  талий  сніг.
Через  місяць  буквально  про  тебе  забуде  весь  світ.
Для  когось  колись  ти  був  найрідніший  з  усіх  чоловік,
А  тепер  не  знаєш  де  прихилитись  у  цю  кляту  ніч.

Твої  скупі  сльози  вберуть  у  себе  вовняні  шарфи,
Картату  сорочку  зніматиме  третя  за  тиждень  повія.
У  цьому  весь  ти  —  рубати  з  плеча  й  палити  мости.
А  потім  шльондри,  дим,  алкоголь,  і  тупа  ностальгія.

Тобі  нема  куди  прихилитись.  Всьому  світу  чужий.
Мотель  —  оселя  твоя,  а  друзі  —  смердючі  п'яниці.
В  свої  двадцять  дев'ять  ти  вже  потворно  старий.
І  хочеш  лише  одного  —  поцілунок  останній  рушниці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014


Нашим вереснем плакали верби

Нашим  вереснем  плакали  верби
Й  задували  свічки  на  могилах.
Ти  помер  би  без  мене,  напевно.
Я  б  без  тебе  зламала  крила.

Нашим  зорям  не  варто  сміятись,
Віддзвенів  хихотіннями  жовтень.
Розмовляти  —  це  як  роздягатись,
Я  почну,  якщо  ти  не  проти.

Листопадовим  вітром  пошарпані,
Ми  варили  глінтвейн  у  каструлях.
А  тобі  якби  лише  жартувати,
Я  б  сміялась,  якби  тебе  чула.

Ми  назавжди  закохані  в  грудень,
В  цигарки,  оверпруф  і  оголеність.
Я  б  сміялась,  якби  тебе  чула,
Ти  б  мовчав,  якби  мав  пристойність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014


Людина людині — вовк

Людина  людині  —  вовк.
Давно  замусолена  істина.
Та  скільки  б  ти  цього  не  товк,
Все  одно,  комусь  хочеться  вірити.

Людина  людині  —  враг,
Бо  в  кожного  его  обпещене.
І  кожен  :  багач  чи  бідняк
Собою  ж  з  дитинства  збезчещений.

Не  хочеться  більше  так,
Вуста  більш  не  стелять  шовк.
Людина  людині  —  враг.
Людина  людині  —  вовк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014


Ніхто не винен

Ніхто  не  винен,  що  кроки  в  коридорі  стихають
І  так  гучно  скрегочуть  ключі  в  дверях  вхідних.
Кого  звинуватити,  коли  серця  у  людей  затухають  ?
Ніхто  ж  не  кляне  зиму,  що  на  землю  кидає  сніг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014


Твоя голова забита буденним мотлохом

Твоя  голова  забита  буденним  мотлохом,  
У  думках  філософія  в  обіймах  у  п'яного  розуму.
Ніч  років  вісім  тому  стала  запеклим  ворогом,
Бо  приходить  за  руку  з  похмурою  прозою.

Ти  не  втомився,  ти  вже  заї.бався  жити.
І  не  рятує  вже  ні  оверпруф,  ні  музика.
Голова  зранку,  як  по  розкладу,  буде  боліти.
А  душа  під  горло  застебнулась  на  ґудзики.

У  запиленій  шафі  давно  вже  нечитані  книги,
А  в  мережі  не  був  уже  декілька  місяців.
І  від  розпачу  вже  другий  рік  виламує  спину,
Бо  нікого  давно  не  любиться  й  нікому  уже  не  віриться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014


я просто стала чомусь щасливою

В  один  момент  я  просто  стала  чомусь  щасливою
І  це  точно,  я  знаю,  не  від  трави  чи  алкоголю.
Це  від  людей,  з  якими  я,  по-особливому,щира.
І  від  відчуття  коханої  і  рідної  землі  під  собою.

Я  знаю,що  не  почну  писати  життєрадісні  вірші,
Хіба  цей  один  вірш,  і  він  точно  "ізрядавовиходящий".
Просто  той  самий,  один  найріднішний  і  найліпший,
Він  мене  любить.  А  я  його.  І  він  найкращий.

Занадто  няшно,  занадто  банально,  та  це  істинна  правда.
У  мене  з  лиця  не  сходить  щасливий  і  щирий  усміх.
Просто,  ті  хто  поряд  —  моя  найщиріша  й  найліпша  відрада.
Ті,  хто  поряд  (  на  андроїді,  чи  за  руку)  —  рідніші  мені  від  усіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014


якщо йтимеш кудись назавжди́

І,  навіть,  якщо  йтимеш  кудись  назавжди́,
Не  забудь  озирнутись  до  тих,  хто  лишився.
Тут  точно  було  колись  добре  по-справжньому.
Просто  в  один  момент  ти  від  цього  втомився.

І  якщо  ти  все  ж  прикипів  до  міста,  яке  полишаєш,
І  люди  душу  твою  вперед,  до  зірок  не  пускають.
Знай,  ти  зна́йдеш  себе  тільки  там,  де  шукаєш.
Ти  зна́йдеш  себе  тільки  там,  де  кохають.

І  не  важливо  --  ти  пишеш  ві́рші  сопливі  чи  прозу,
Палиш  ментоловий  "КЕНТ"  чи  вдихаєш  "Парламент".
Просто,  як  йтимеш  наза́вжди  --  озирнись  на  порозі.
Не  викреслюй  те,  що  колись  з  тобою  тут  сталось.

Просто  не  видаляй  номерів  цього  сірого  міста,
Неважливо,  що  ти  ніколи  сюди  не  вернешся.
Пам'ятай  --  є  люди  які  прикипіли  до  тебе  навічно,
Знай  --  вони  готові  до  того,  що  ти  на  них  обіпрешся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014


Про валізи, поріг і бетонну прірву сходів. ( проза )

Це  саме  той  момент,  коли...  Не  смійся  з  того,  що  я  знову  починаю  свою  сопливу  прозу  цими  словами.  Так,  ти  казав,  що  у  мене  все  життя  поділене  на  моменти.  На  "до"  і  "після",  на  "зараз"  і  "ніколи",  на  "минуле"  і  на...  і  на  "минуле".  Я  вгрузла  в  тебе  аж  по  самісінькі  груди.  Ти  все  знаєш,  нема  чого  про  це  згадувати.
Загалом,  я  не  про  це  хотіла  говорити,  знову  ти  мене  збив  з  думки.  Чекай,  не  перебивай  мене  своїм  черствим  мовчанням.  Читай  далі.  Читай  мене  сьогодні,  завтра,  вчора.  Завжди.  
Продовжую.
Це  саме  той  момент,  коли  час  зібрати  валізу  і  піти  геть.  
Тільки  нема  чого  збирати.  Хіба  оте  минуле  "зараз",  декілька  пачок  істерик,  три  зв'язки  нічних  ридань,  потерте  кохання  і  запальничку.
Я  заберу  все  собі.  Тобі  мої  сопливі  габелки  ні  до  чого.  Завжди  були  непотрібними.  То  тільки  я  їх  витрушувала  тобі  на  голову.  Я  не  знаю,  навіщо.  І  я  б  просила  вибачення,  якби  так  шалено  не  тряслися  руки,  якби  не  гупала  у  скронях  тягуча  безвихідь,  якби  не  терпли  губи.
Я  забираюсь,  разом  із  своїми  тарганами,  своїми  істериками  і  зі  своєю  запальничкою.  Залишаю  твій  витраханий  мозок  —  роби  з  ним  що  хочеш.  А  от  моє  роздерте  серце  віддай.  Досить  його  м'яти,  досить  колупати  виделками,  досить  об  нього  гасити  свої  смердючі  недопалки.  
Я  забираю  валізи  і  йду  геть.  
А  ти  не  виглядай  у  вікно,  ти  мене  там  не  побачиш.  Я  назавжди  застигну  за  твоїм  порогом,  щоб  не  впасти  у  прірву  холодних  бетонних  сходів.  Вчіплюся  зубами  в  шкіряне  покриття  твоїх  дверей  і  тихо  помру,  прихиливши  до  них  чоло.
Я  змогла  зібрати  речі  і  вийти  за  поріг.  І  це  головне.  
На  все  добре,  давно  (  чи  ніколи  )  не  мій  хлопче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014


Вертайсь росою

Про  тебе  згадую  із  тугою  гіркою.
І  подих  забива,  як  думка  промайне.
Ти  сам  на  сам  із  клятою  війною,
Й  ніхто  не  зна,  коли  вона  мине.

Таке  бува,  що  піт  з  чола  рікою,
А  руки  стиснули  міцно  автомат.
Я  тут  молю  вночі  "Вертайсь  росою",
А  в  тебе  в  вухах  стогони  гармат.

Ти  повернешся  скоро,  обіцяю.
Прийдеш  тоді,  коли  помре  війна.
Коли  вона  мине  —  ніхто  не  знає.
А  поки  я  писатиму  тобі  біля  вікна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014


Граблі у чоло — найкраще навчання

Моя  душа  розпалася  на  атоми.
Ядерна  зброя  —  твоє  нехитре  кохання.
Моя  душа  —  то  вигорілий  кратер.
Граблі  у  чоло  —  найкраще  навчання.

Тріщить  за  вікном  поцілунками  вітер.
Скрипить  осіннім  піском  на  зубах.
І  я  б  сміялась,  та  нема  чому  радіти.
Ридала  би,  та  сліз  нема  в  очах.

Моя  душа  то  тільки  плач  і  атоми.
Розпалась,  розкришилась  і  затихла.
У  мене  очі  —  мертві,  чорні  кратери.
А  в  грудях  лиш  страшна,  ядуча  прірва.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014


Рашка, тримай

Та  коли  ж  ти  вже  нажерешся  плоті  вкраїнської  ?
Коли  обіп'єшся  кров'ю  до  п'яної,  псячої  смерті  ?
Та  краще  б  ти  згинула,  ніколи  не  пискнувши!
Краще  б  подохла  разом  із  своїми  ракетами!

Скільки  ж  тобі,  курво,  ще  кров'ю  степи  поливати  ?
Скільки  тобі,  ненажеро,  із  люду  знущатися  ?
Подохни,  гидото.  До  смерті  буду  тебе  проклинати
Та  за  смерті  братів  і  сестер  слізьми  обливатися.

Коли  ж  тобі  стануть  у  горлі  всі  сльози  замучених  ?
Коли  тобі  очі  заллє  кров  невинних  й  скатованих  ?
Колись  ти  подохнеш,  покрита  страшною  наругою.
Задихнешся  в  своїх  болотах  розбита  й  сплюндрована.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014


Ти віями стомлено змахнув

Ти  віями  стомлено  змахнув
й  мене  холодом  твоїм  обвіяло,
навіщо  я  тебе  люблю?!
на  що  я  взагалі  надіялась?!

куди  сховаю  погляд  свій,
очей  зелених  з  пеленою  болю?
весною  серце  ти  зігрів...
та  не  зрівняюсь  я  з  весною...

вже  зблід  рум'янець  на  щоках,
пусті  ті  очі,що  цвіли  недавно,
розбите  серце  в  пух  і  прах
з  сльозами  в  дружбі,  з  смутком  солідарна...

неначе  струм  пройшов  по  венах,
коли  торкнувся  ти  плеча...
чи  я  люблю  тебе?  -  напевно....
я  погасаю,як  свіча...

#Олька_Оленька

2011
з  ранньогоне  холодом  твоїм  обвіяло,
навіщо  я  тебе  люблю?!
на  що  я  взагалі  надіялась?!

куди  сховаю  погляд  свій,
очей  зелених  з  пеленою  болю?
весною  серце  ти  зігрів...
та  не  зрівняюсь  я  з  весною...

вже  зблід  рум'янець  на  щоках,
пусті  ті  очі,що  цвіли  недавно,
розбите  серце  в  пух  і  прах
з  сльозами  в  дружбі,  з  смутком  солідарна...

неначе  струм  пройшов  по  венах,
коли  торкнувся  ти  плеча...
чи  я  люблю  тебе?  -  напевно....
я  погасаю,як  свіча...


2011
з  раннього

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


Нікого немає

Лиш  надія  жагуча  у  серці  палає,
знову  світить  в  очах  одинока  зоря,
і  нікого-нікого.  Нікого  немає,
лиш  я,та  в  моїй  душі  самота.
лиш  самотні  серця  віддають  холоднечу,
і  зжаті  вуста  розбивають  життя,
і  щоночі  здригаються  плечі,
бо  зі  мною  душа,  ну  а  в  ній  самота...
і  пульс  ледь-ледь  тихо  б'ється  у  скронях,
і  мокрі  сліди  від  біди  на  щоках,
і  серце  розбите  затисла  в  долонях,
в  очах  самота  й  шаленіючий  страх..



2011
з  раннього

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


Від твого дотику моя шкіра на шиї шалено гріється.

Від  твого  дотику  моя  шкіра  на  шиї  шалено  гріється.
І  в  хвилини  коли  вже  не  любиться  і  не  віриться,
Твої  губи  свій  слід  залишають  у  мене  на  вилицях.
І  тоді  я  знаю,  що  ще  є  кому  вірити,  є  ще  на  що  надіятись.

Твої  відбитки  на  моїх  плечах  віру  в  мене  вселяють.
І  коли  не  хочеться  жити,  вони  мене  піднімають.
Сіроокий  твій  погляд  в  морози  мене  зігріває
Я  щоночі  на  тебе  чекаю.  Я  кохаю  тебе.  Чуєш  ?  
Шалено  
кохаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014


Do It Yourself

Скільки  залишилось  нездійснених  мрій  ?
І  скільки  слів  несказаних  бринять  в  повітрі  ?
Do  It  Yourself  !  Розслабся!  Дій!  Радій!
Малюй  яскравою  гуашшю  на  нудній  палітрі.

Смійся  щиро,  кохай  шалено  й  посміхайся!
Люди  —  слабаки,  але  ти  можеш  більше!
Живи  у  кайф  і  ні  про  що  не  парся,
Танцюй  нестямно,  бий  в  барабани,  пиши  вірші.

Зроби  своє  життя  яскравим  та  гарячим.
Танцюй  під  зорями  до  стукоту  у  скронях.
Забий  ти  на  людей  черствих,  незрячих.
Живи  наповну  —  весь  світ  в  твоїх  долонях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014


Я нестямно до тебе звикла

Я  настільки  до  тебе  звикла,  
Що  пам'ятаю  ритм  твоїх  кроків.
І  частенько,  повір,  ненароком
Я  прохожу  повз  твої  вікна.

Я  до  тебе  так  звикла,
Що  аромат  твій  ловлю  за  милю.
Я  тобі  колись  цілувала  очима  шию,
Так  що  кров  в  венах  стигла.

Я  нестямно  до  тебе  звикла.
Залиш  свої  рукавиці  в  прихожій.
Всі  інші  на  тебе  ні  краплі  не  схожі.
Тому  я  тобі  дарую  крила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014


Я за тобою безтямно палю.

Давай  з  тобою  поговоримо,  любий...
Я  сяду,  як  за́вжди  ,  за  похилений  стіл.
Олівець  в  блідих  пальцях,  покусані  губи.
Будеш  каву  ?  Чайник  ось-ось  закипів.

Знову  буде  про  неважливе  розмова.
Про  зажоване  мною  "нічого"  до  дір.
Бери,  пий  свою  каву,  бо  захолоне.
А  я  поки  плестиму  скатертину  зі  слів.

Я  цілована  ранками,  але  не  тобою,
І  обпещена  п'яною  осінню  в  жовтні.
Я  пірнула  в  душу  твою  з  головою.
І  обпеклась,  бо  там  дощі  ллють  кислотні.

В  мене  все  добре.  Дякую,  що  не  питав.
Так,  я  все  ще  досі  бухаю,  все  ще  палю.
Приємно,  що  ти  в  цей  вечір  мене  не  згадав.
Ні,  що  ти  ?!  Я  тебе  вже  давно  не  люблю.

Не  люблю,  але  з  твоїм  і́м'ям  в  вустах
Я  засинаю,  сплю,  прокидаюсь  й  живу.
Я  щаслива,  неначе  поранений  птах.
З  перебитим  крилом  далеко  не  полечу.  

Я  тебе  вже  давно  не  люблю.
Я  за  тобою                      
                                         безтямно  
                                                                               палю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014


Добре, що тобі є кого за руку тримати

Добре,  що  тобі  є  кого  за  руку  тримати.
Не  дивись  так,  я  справді  за  тебе  рада.
Я  кажу  щиро,  бо  не  вмію  тобі  брехати.
Вона  справді  мила  і  дуже  гарна.


Ви  вже  разом  живете?  Чудово,  вітаю.
На  новосілля  не  при́йду,  справ  забагато.
Я  побіжу,  бо  на  автобус  вже  ледь  встигаю.
Ні,  все  добре.  Прихворіла,  тому  блідувата.

Давно  не  сама,  хлопця  коханого  маю.
Звуть  Тимофієм.  Ні,  він  не  поет  і  прози  не  пише.
Я  маю  іти.  Вибач.  Справді  час  прижимає.
Все  як  раніше  --  навчання,  робота,  ві́рші.
__________________________________

На  прощання  махнула  незграбно  рукою  
І  розчинилась  в  волого-брунатому  натовпі.
Рукавами  втирала  сльозу  за  сльозою.
Кусала  губи  до  крові  і  не  хотіла  плакати.

Вдома  із  сумом  своїм  сидітиме  наодинці.
Буде  палити,  книги  читати,  а  потім  ридати.  
...треба  ще  встигнути  в  магазин  на  зупинці.
Тимофію  купити  корму,  бо  знову  буде  нявчати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014


Частіше обіймай

Частіше  обіймай  її.  Цілуй  в  теплі  губи.
Не  знаєш,  що  завтрішній  день  принесе.
Посміхайся  їй,  коли  зрання  тебе  будить.  
Ти  —  доля  її,вона  —  кохання  твоє.

Забудь  про  всі  чвари  та  докори  вперті.
Цінуй  за  палаючі  очі  й  тіло  солодко-п'янке.
Веди  її  за  долоню  крізь  життя,  аж  до  смерті.
Ти  —  доля  її.  Вона  —  кохання  твоє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014


Синім мереживом попле́лася пагуба

Синім  мереживом  попле́лася  пагуба
На  витинанці  моїх  прорваних  вен.
Все  що  було,  як  крига  розтануло.
Все,  що  було  неважливе  тепер.

М'ятими  бліками  зелень  під  віями
Лячно  ховала  в  собі  воду  та  сіль.
Вкрилися  руки  думками-повіями,
Вкрилася  попелом  холодна  постіль.

Здавленим  криком  обплутало  горло,
Серце  скувало  міцним  ланцюгом.
Ти  посміхнувсь,  як  завжди,  неповторно.
У  відповідь  я  розірвала  сво́є  нутро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014


Алементарно, Ватсоне

Мене  температурить  третю  добу,
То  в  піт  холодний,  то  в  жар  кидає.
Я  без  тебе  скоро  з  розуму,  мабуть,  зійду.
А  тебе  як  не  було,  так  і  досі  немає.
Мене  лихорадить,  колотить,  ламає.
Відпускаю  тебе  й  не  шукатиму,  бо  не  знайду.

Така  куртка  у  мене  холодна.  Не  те  що...
Так,  давай  не  будем  про  тво́ї  обійми.
Я  знала,  що  колись  мене  ти  зречешся.
Та  вірила  свято.  Й  кохала  до  розпачу  вірно.
Схиляла  голову,  ламалась  покірно.
Хоч  знала,  що  пі́деш  і  не  озирнешся.

Мої-твої  цигарки  харкають  у  попільничку.
На  згадку  рубці,  на  щастя  фарфорові  скалки.
На  ніч  палити  --  згубна,  жахлива  звичка,
Бо  зранку  прийдеться  докурювати  недопалки.
Ти  не  носив  квітів,  хоч  я  обожнювала  фіалки.
Я  собі  сама  купувала  їх  у  бабці,  в  пустій  електричці.

Тепер  не  люблю  я  квітів.  Фіалки  засохли.
У  грудях  здавило,  коли  ти  назавжди  пішов.
Губи  тремтіли  і  щоки  чимось  солоним  промокли.
Ти  мене  не  любив,  лиш  душу  нещадно  колов.
Ти  був  гарячим,  але  відпустило  і  ти  охолов.
А  я  назавжди  німою  своєю  душею  оглохла.

Ти  душу  нещасну,  крихку  мою  надщербив.
Алементарно,  Ватсоне.
Ти  просто
мене
не
любив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014


Тій, що кохає — ще досі болить.

Не  гарячкуй.  Замовкни.  Будь  тихо  ти!
Небо  не  впало  на  голови,  кисень  не  зник.
Просто  трошки  важче  стало  дихати
Тій,  яку  ти  нахабно  так  розлюбив.

На  втішання  свої  не  втрачай  марно  сили.
Ну  так  склалось.  Небо  над  нами  пливе.
Та,  хто  кохала  тебе  —  не  розлюбила.
Та,  хто  кохає  тебе  —  досі  плаче  і  жде.

Небо  не  впало  на  цю  грішну  землю.
Просто  тіснішим  став  трохи  світ.
Сонце  світило  яскраво  і  не  померкло.
Просто  чекає  та,  яку  ти  кохати  не  зміг.

Люди  всміхаються,  обіймаються  щиро.
Життя  буяє,  вирує,  як  лава  кипить.
Та,  хто  кохала  тебе  —  не  розлюбила.
Тій,  що  кохає  —  ще  досі  болить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014


Ненави́джу. Брешу́, як і ти

Ненави́джу.  Брешу́,  як  і  ти.  Навзає́м.
У  серці  зотліло  і  знов  загорілось.
Чадить.  Чадить  йо.баний  щем.
Забути  тебе  нестерпно  хотілось.

Ти  пиз.диш,  а  у  о́чах  сидить
Щирий  біль,  бо  мене  не  пускаєш.
Я  всміхаюсь,  а  в  серці  болить.
Ти  кричав.  Ти  мене  вже  не  знаєш.

Ти  вливав  в  мене  потороч-правду,
Ти  кричав  і  боявся,  що  я  не  знесу.
Ти  боявся.  Не  плакав  і  вірити  мав  би,
Що  я  не  ношу  більш  блудливу  чадру.

Душу  свою  я  з  тобой  загубила.
Я  бездушна.  Змирися  й  повір.
Колись  я  тебе  до  безумства  любила,
А  тепер  захлинаюсь  в  пекучій  крові́.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2014


Пришерхло багряним інеєм

Пришерхло  багряним  інеєм
Серце  моє  —  попелище.
На  полиці  плаче  все  тихше
Зошит  у  косу  лінію.

Скрипить  у  горлі  каміння.
Час  розкидати.  Твоє  я  зібрала.
Якби  тебе  не  кохала,
Не  знала  б  про  божевілля.

Пошерхли  білі  долоні,
А  туга  скувала  серце.
Там  де  пече  ,ще  не  мерве.
Там  де  мовчить  —  вже  холодне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014


Повертайся, коханий, з щитом. Не на ньому.

Повертайся,  коханий,  з  щитом.  Не  на  ньому.
Обійми  мене  міцно,  поцілуй,  пригорни.
Ти  далеко,  та  в  нас  спільне  небо  і  зорі.
Повертайся  скоріше,  коханий,  живим.

Хай  не  палить  сонце  Донбасу  тобі  сірі  очі.
Хай  не  дує  в  обличчя  східний  вітер-шахтар.
Хай  зозуля  тобі  сотню  літ  напророчить,
Хай  пошле  тобі  Бог  охорону  з-за  хмар.

Повертайся,  коханий,  до  мене  у  славі.
Хай  буде  з  тобою  твій  дух  бойовий.
Повертайся,  коханий.  Я  вічно  чекаю.
Обіцяй,  що  вернешся  до  мене  живий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014


Чорний ґрунт оросився кров'ю

Чорний  ґрунт  оросився  кров'ю,
Затих  вереск  страшної  картечі.
Смертний  дотик  страшною  журбою
Опустився  йому  на  плечі.

За  свої  дев'ятнадцять  з  гаком
Схоронив  вісьмох  своїх  друзів.
Кров  кумачевими  маками,
Проганя  тіла  кволих  ілюзій.

За  свої  молоді  дев'ятнадцять
Прикипів  до  важкого  прикладу.
Хлопче,  батько  тебе  не  діждався,
Ти  поліг  під  снарядами  "ГРАДу".

Чорний  ґрунт  оросився  сльозою,
Мати  більш  не  обійме  сина.
І  у  неї  тепер  за  спиною
Син-герой  і  свята  Україна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014


Prаy for Ukraine

Ця  клята  війна  колись  закінчиться,
Кров  в  землю  піде,  полеглі  —  у  вись.
Пшениця  пахуча  заколоситься,
І  будем  співати  пісень,  як  колись.

Над  полем  і  нивами  златокосо
Шумітиме  вітер,  хоч  зараз  —  круки.
Ми  гімн  заспіваєм  багатоголосо,
А  поки  за  неньку  складаєм  кістки.

Розквітне  і  заспіває  столиця,
А  поки  солдати  в  рукопашну  зійшлись.
Ця  клята  війна  колись  закінчиться,
А  поки  ставай  й  за  Вкраїну  молись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014


Захлюпали сиві дощі по дорогам

Захлюпали  сиві  дощі  по  дорогам,
Заметами  вкрились  холодні  серця.
Я  марила.  Тихо  молилась  до  Бога,
І  плутала  часто,  де  сон,  а  де  я.

Заметами  сірими,  жовтими,  чорними
На  струпах  сердець  осідала  печаль.
Очі  згасали  й  безнадією  повнились,
Хрумтіло  землею  на  зубах  "Прощавай".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014


Мене не раниш

Не  підбирай  слова.  Мене  не  раниш.
Хіба  твої  думки  гостріш  ножа  ?
Ні.  Моя  ж  скуйовджена  душа
Тебе  забула.  А  ти  мовчиш  і  палиш.

Поставиш  фільтр  на  свій  мозок,
Але  ж  сумління  —  не  вода,
Я  не  твоя,  і  ще  жива,
Лиш  пальці  тепер  мерзнуть  від  морозу.

Коли  підеш  ?  Тобі  вже,  мабуть,  час.
Так  завиває  хижо  завірюха,
Твої  думки  —  мені  у  вуха,
Мене  не  раниш.  Не  прийдеться  раз  на  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014


Велика дитина з сумними очима

Пальці  погрузли  в  думках,  як  у  глині.
Спина  колюча  від  сотень  ножів.
Велика  дитина  з  сумними  очима
Проводжа  каравани  спустошених  днів.

За  спиною  догоряють  багаття  дитинства,
Попереду  —  пустеля  омани  й  брехні.
Дід  Мороз  не  приходив.  Мабуть,  застрелився,
Або  утопився,  невдаха,  в  п'янкому  вині.

Велика  дитина  з  сумними  очима,
Тримає  цей  всесвіт  пустий  за  хвоста.
Із  неї  вийде  маленька  людина,
Або  синіючий  труп  на  дні  цвілого  ставка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014


Усі душі посотані, вздовж і впоперек передерті

Усі  душі  посотані,  вздовж  і  впоперек  передерті,
І  кожен  шалено  боїться  болю  та  смерті.
А  мені  вже  краще  загинуть,  аніж  відверто
Продавати  себе.  Чесно,  мені  краще  померти.

Я  б  згинула,  але  в  скронях  стукоче  "поки  не  час.
Не  випила  ще  я  всю  чашу  брехні  і  образ".
Ридаю  лишень  у  натовпі  сірих  людей-біомас.
Диявол  не  в  пеклі.  Диявол  в  кожному  з  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2014


Я захопилась. А тебе захопило

Попіл  мостів  гірчить  на  солоних  губах.
Я  захопилась.  А  тебе  захопило.
На  свій  відчай,  ризик  і  страх,
Я  забула  про  те,  що  боліло.

Чайник  кипить,  а  тебе  все  нема.
Я  втратила  відлік  часу  й  думок.
Між  нами  не  відстань,  між  нами  стіна.
Над  тобою  небо,  наді  мною  —  лиш  смог.

Мій  урбан  зводить  мене  з  ума,
Стіни  риплять,  мов  старі  парасолі.
Я  кохала  тебе.  Я  знаю  —  дарма.
Ти  пішов  і  забрав  із  собою  кохані  долоні.

Ти  так  звик  бути  для  мене  чужим,
А  я  віддавала  тепло  іншим  людям.
Я  терлась  об  тебе  волоссям  рудим
І  засинала  у  тебе  на  грудях.

Попіл  мостів  гірчить  на  солоних  губах.
Я  захопилась.  А  тебе  відпустило.
Я  згадала  і  відчай,  і  сльози  і  страх.
Я  згадала  усе,через  що  так  боліло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2014


Іноді буває так гірко, що аж обертом йде голова

Іноді  буває  так  гірко,  що  аж  обертом  йде  голова.
Забуваю  навіть  про  те,  що  скрипуча  підлога.
І  крадуся  надвір,  щоб  тільки  побути  сама.
Я  давно  вже  забула,  як  обіймає  свобода.
А  між  нами  дроти,  кілометри,  міста,
Розпач,  кохання  і  дурна  непокора.

Я  пам'ятаю  запах  твоїх  брутальних  тату,
І  по  звичці  заварюю  дві  чашки  кави.
Просто  колись  зірвуся  і  до  тебе  пішки,  бл.ять,  побіжу,
Щоб  лиш  відчути  твій  голос  трішки  картавий.
Я  клянуся,  що  я  і  в  сніги  добреду.
Я  досі  кохаю  тебе.  Ти  чуєш  ?  Кохаю!

Я  здалася  без  тебе,  хоч  іноді  й  досі  сміюсь.
...алкоголь,  гіркі  сльози  і  твій  пекучий  Parlіament.
Ти  ж  знаєш  —  я  панічно  сама  бути  боюсь.
А  без  тебе  усе  розвалилось,  бо  ти  мій  фундамент.
Я  до  тебе,  тобі  і  про  тебе  молюсь.
Я  пам'ятаю  відбитків  пальців  твоїх  рідний  орнамент.

Мої  вікна  виходять  північ.  Я  б  забила  їх  на.хуй  цвяхами!
Я  без  тебе  вмираю,  загасаю,  спиваюся.
І  своїми  важкими,  дурними  руками
Я  вірші  тобі  пи'шу,  чим  із  себе  знущаюся.
Я  б  ділилась  з  тобою  усім  —  серцем,  повітрям,  ключами.
І  писала  б  в  приватні  тобі,  але...  Відповідь  знаю  й  тому  задихаюся.

Кілометри,  дроти,  потяги  і  міста,
І  смердючі  купе,  залапані  довгими  пальцями.
Ти  ж  знаєш  —  я  панічно  боюся  бути  сама  .
А  ти  десь  в  обіймах  чужих  покидаєшся.
Кілометри,  дроти,  потяги.  Я  сама.
Купе  замусолені  і  запальничка  знов  не  підпалиться.

Ти  про  мене  забув,  як  забувають  парасолі  в  метро.
А  в  мені  міста,  дроти,  сірники,  кілометри.
Нещасливе  знімала  я  про  себе  й  про  тебе  кіно,
У  кінці  героїня  повинна  померти.
Хоча  герою  давно-давно  це  все  одно,
Залишається  надіслати  на  прощання  лиш  "Бувай"  у  пустому  конверті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014


Повільно порахуй до семи

Повільно  порахуй  до  семи...
Полетіли  до  зір,  тисни  на  газ!
Заплющ  очі,  розслабся,  лети!
Холодний  цілунок.  Забутий  екстаз.

Ти  без  мене  хотів,  я  без  тебе  ніяк.
Хай  дзвенять  по  асфальтам  дощі.
Змивають  розтертий  мій  макіяж,
І  світять  в  широкі  зіниці  твої.

Я  пущу  твої  руки  й  полину  до  зір,
На  губах  залишиться  піна  кривава.
Завтра  ти  уже  будеш  не  мій,
Тому  сьогодні  іще  я  кохана.

Згадай  мене  в  своїй  хворій  прозі.
А  зараз  повільно  рахуй  до  семи.
Лягай  біля  мене  на  колючій  підлозі.
Шість.  Сім.  Відключайся  —  летим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014


Лайнo трапляється ( проза )

Я  хочу  тобі  написати.
Точніше  я  пишу,  але  ти  все  одно  не  читатимеш.
Але,  все  таки,  варто  це  зробити,  щоб  заспокоїти  себе.
Хочу  тобі  сказати,  що  я  тебе  досі  не  забула.
Точніше,  як  я  писала  вже  —  тебе  в  мені  все  менше  і  менше.
Я  вже  почала  забувати  розсташування  твоїх  родинок  на  міцних  і  таких  бажаних  мною  грудях.
І  твої  сірі  очі,  смішно  примружене  око,  широку  посмішку  з  випнутими  наперед  іклами.
Я  обожнювала  твою  посмішку.
І  твій  голос...  Він  уже  тихше  шелестить  у  моїх  вухах.
Затихає.  Тьм'яніє.  Губиться.
Я  забуваю  дотики.
Тебе  менше  і  менше.
І  я  не  знаю  :  радіти  цьому,  чи  засмучуватись.
Я  себе  добряче  накрутила,  закохала  себе  в  тебе,  придумала  почуття.  Але  ті  дні,які  ми  провели  разом,  були  справжні.  По-справжньому  справжні.  Вони  були  живі,  свіжі  і  справді  —  весняні.  Наповнені  нічними  ароматами,  свіжими  кольорами,  яскравими  враженнями.
Єдине,  що  досі  пробиває  тіло  струмом  і  нагадує  про  тебе  —  музика.  Асоціації  нікуди  не  подінеш,  тому  я  інстинктивно  уникаю  ту  пару  пекучих  пісеньок,  які  нагадують  тебе.
Так  буває.
Лайнo  трапляється.
Я  тебе  забуваю.  На  щастя  чи  на  жаль  —  я  не  знаю.
Дякую  тобі.  Дякую.
І...Цілую  тебе  в  лобік,  мій  маленький  долбойобік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014


Тебе в мені залишилось пів чашки

Тебе  в  мені  залишилось  пів  чашки.
Один  непомітний,  колючий  ковток.
Злітали  зорі  у  небо,  як  пташки,
І  падали  хмари  з  небесних  висот.

Тебе  у  мені  все  менше,  менше  і  менше,
З  похміллям  виходить  кохання  сумне.
Ще  трошки  і  воно  затухне  та  щезне.
А  все  що  було  —  з  аспірином  мине.

Не  всміхайся  криво  мені  з  монітору.
Я  не  хочу  тебе.  Забирайся,  лети!
Не  дери  солоним  відчаєм  горло.
І  риданням  мене  уночі  не  души.

Не  будь  моїм  й  не  будь  таким  чужим.
Дай  доторкнусь  до  рук  востаннє.
Зі  сну  піде  у  небо  сивий  дим.
Тебе  в  мені  —  ковток,  а  інше  все  —  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014


В дротах старих заплуталась душа

В  дротах  старих  заплуталась  душа,
Смакує  голод  попіл  на  раменах.
Я  ще  твоя  ?  Чи  вже  давно  чужа  ?
Твоя  весна  гірка,  вогка,  перчена.

Це  вже  не  я,  чи  може  уві  сні
Себе  згубила  краплею  на  скроні  ?
Твої  слова  втопились  у  вині,
І  в  кулаки  стискаються  долоні.

То  вже  не  я  в  твоїх  бентежних  снах,
Мене  скорила  важка  і  п'яна  доля.
Почуй  мене  у  вітрових  думках,
Забудь  мене,  бо  зможеш  збожеволіть.

Кляни  мене,  як  зможеш  загасить,
І  заховавши  тугу  сіру  в  полу,
Прости,  як  можна  нелюбов  простить,
Й  забудь  мене,  поки'  не  збожеволів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014


Один із нас до ранку вже не доживе

Один  із  нас  до  ранку  вже  не  доживе.
Кров  схолоне,  застигне  бурим  алкоголем.
Колись  важливе  стало  до  неймовірності  пусте,
А  зв'язане  з  тобою  відгукнеться  в'язким  болем.

Вже  другий  місяць  в  кухні  першая  зустрічна
Тобі  уранці  варить  каву  й  миє  чашки.
Сльозами  замело  наш  хворий  січень.
В  очах  так  холодно.  В  очах  немає  ласки.

Вже  шостий  тиждень  перший  ліпший
Мені  цілує  ніжно  плечі  і  долоні.
Якби  не  було  гірко  —  було  б  смішно,
Бо  ми  ж  досі  в  спогадів  в  старім  полоні.

Один  із  нас  до  ранку  вже  не  доживе.
А  інший  лиш  пов'яже  чону  стрічку.
Те,що  важливе  —  вже  давно  пусте.
Я  тебе  в  раї  зачекаю,  мій  п'яний  грішник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014


Скалічені щирості

Скалічені  щирості  заплутались  у  діалогах
Наших  стомлених  рук  і  пульсуючих  вен.
Я  молилась  на  тебе,  бо  утратила  бога,
Ти  тримав  у  руках  букети  з  місцевих  антен.

Звуки  хрипло  свистіли  і  шкрябали  горло,
Й  забиваючи  подих,  ребра  солоно  хряптіли.
Я  вкрай  розбита,  але  до  сих  пір  неповторна.
І  ми  знову  співаєм,  хоч  дуетом  не  вмієм.

У  мереживі  снів  заховались  сусідні  будинки,
Третя  ночі  згасила  всі  лапмпочки  в  вікнах.
Дивно  :  ти  мене  покохав,  а  я  просто  звикла.
А  між  нами  стіна.  А  між  нами  лиш  прірва.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2014


Сто сімнадцять розбитих хвилин

Сто  сімнадцять  розбитих  хвилин
Засинали  на  гострих  ключицях.
Попід  стелею  плетений  дим
З  мереживом  тіней  спати  мостився.

Дев'ять  грамів  минулого  літа
Вгризлись  псом  у  оголену  скроню.
А  душа,  твоїм  сонцем  зігріта,
Замерза  на  старім  підвіконні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014


Твій героїн ні в чому не винен

Ти  занадто  печальний  для  буднів.
Занадто  звичайний  для  щастя.
Вісімнадцять  секунд  не  почутих
Мені  нещадно  виламують  пальці.

Останні  секунди  на  цей  клятий  подих,
Забулькала  кров  і  спінились  вени.
Ти  так  занадто  хотів  бути  гордим,
А  я  вважала  тебе  солодко-непевним.

Ти  занадто  цікавий  для  мене.
Поламані  пальці  більше  не  ниють.
Скипіли  й  скровоточили  вени.
Твій  героїн  ні  в  чому  не  винен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014


Читай мене як книгу відкриту

Читай  мене  як  книгу  відкриту,
Бери  мене  в  руки  —  будем  літати.
Я  до  тебе,  любий,  так  звикла.
Лиш  жаль,  що  ти  не  вмієш  читати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014


Нам лишилось на подих пів пригорщі чистого кисню

Нам  лишилось  на  подих  пів  пригорщі  чистого  кисню.
Ми  давно  заблукали  у  снах  й  одягнулись  в  печалі.
Ти  так  сумно  всміхався  і  мені  у  очі  дивився.
Я  повітря  тобі  берегла  й  потихеньку  вмирала.

Нам  залишилася  лише  сьома  секунда  на  втечу  ,
Чагарі  роздирали  долоні,  сонце  палило  у  очі.
Я  зціплювала  зуби,  ігноруючи  кровотечу,
Мені  б  протягнути  хвилину,  тобі  б  --  дотягнути  до  ночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014


Хвилини розпачу обіймали екватор

Хвилини  розпачу  обіймали  екватор,
А  потім  з  розгону  били  ногами  у  скроні.
Ти  знаєш,  чекати  вже  точно  не  варто,
Й  не  варто  тримати  тебе  за  долоні.

Ти  знаєш,  я  виплакала  собі  усі  очі.
Чекала  так  довго  на  тебе.  Досі  чекаю.
Шалене  кохання,  чи  то  хто  наврочив?
Тебе  не  люблю,  лиш  бездумно  чекаю.

Хвилини  самотності  батогами  зневіри
Лупили  по  спині  й  жорстоко  всміхались.
Пекло  неймовірно  і  лопалась  шкіра,
А  я  тебе  все  чекала.  Я  не  здавалась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014


Я просила дозволити закохатись

Я  просила  дозволити  закохатись.
Ти  дозволив  —  і  що  тепер  маю  ?
Я  здалась,  бо  не  хотіла  пручатись,
А  тепер  чи  жива,  чи  холодна  —  не  знаю.

Я  просила  навчити  мене  любити.
Ти  навчив  і  що  тепер  мені  з  того  ?
Я  здалась,  бо  не  хотілося  битись,
Покахала  нестямно  тебе,  дурного.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014


Там де тонко — завжди порветься,

Кілометрами  бий  по  пальцям,
І  лінійкою  міряй  рухи.
У  скорботі  немає  щастя,
У  тиші  не  буває  звуку.

У  тобі  не  буває  серця,
Переконуватись  не  варто.
Там  де  тонко  —  завжди  порветься,
І  не  варто  туди  ставати.

Завірюхами  міряй  кроки,
І  зашерхни  снігом  в  устах.
І  відчуй  моє  небо  на  дотик,
І  скуштуй  мої  зорі  на  смак.

Там  де  тонко  —  завжди  порветься,
Заморожуй  сльозами  пальці.
І  танцюй  як  Кай  з  своїм  скельцем,
Бо  в  зимі  не  буває  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2014


Моя розламана, тиха дівчинка

Ти  розламана,  моя  тиха  дівчинко.
Напилась  ніжних  чарів,  сп'яніла.
Ти  хотіла  так  щирості  й  ніжності,
А  лиш  маєш  збезчещене  тіло.

З  вуст  пустих  напивалася  чарами,
А  з  очей  сіруватих  черпала  вогні.
Віддавала  себе  і  не  знала,
Що  бува  зла  брехня  на  Землі.

Цілував  він  тобі  ніжні  рученьки,
Заплітав  волосся  в  косу.
Тобі  душу  твою  скаламучував
Віршами  про  красу  молоду.

На  столі  догорає  свічечка,
Червона  зоря  загляда  у  вікно.
Моя  розламана,  тиха  дівчинка
Йде  додому  в  осіннім  пальто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2014


Кілометри

Кілометри.  Вбери  цю  відстань  в  груди.
Тебе  по  рельсам  відносить  потяг  вдалину.
Там  інше  місто,  інші  плани,  інші  люди.
У  тамбурі  накурено.  Опрешся  на  стіну.

І  очі  запече  і  защіпає  дим  від  недопалку,
Закусиш  губи,  стримаєш  гірку  сльозу,
Затушиш  об  стіну  свою  тонку  цигарку.
Ти  знаєш  —  я  тебе  чекаю  і  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014


Я не хочу для тебе більше писати теплі рядки

Я  не  хочу  для  тебе  більше  писати  теплі  рядки,
Навіть  якщо  лягають  вони  на  папір  естетично.
Я  втомилась  від  тебе  тікати.  Мені  не  втікти.
Відпусти  мене.  Я  ж  бо  самотня,  смішна  істеричка.

Я  не  хочу  більше  сльози  в  очах  тамувати,
Я  не  хочу  думати  тільки  про  тебе  весь  день.
Відпусти  мене.  Я  дуже  втомилась  тікати.
Мені  в  серці  болить  і  у  грудях  дуже  пече.

Зашерхає  на  венах  моя  думка  сумна  і  самотня,
Не  дивись  так  у  очі.  Зупини  мені  краще  планету.
Не  втирай  мені  щоки,  що  зовсім  змарніли  й  намокли.
Я  не  хочу  гадати  :  "з  ким  ти  зараз  ?"  і  "де  ти  ?"

Я  втомилась  боротись.  Я  пальці  усі  поламала.
Забирай  все  до  біса.  Відпусти  мене,  рідний,  благаю.
Я  повірила  в  очі,  які  так  палко  колись  покохала.
Правда  жорстока.  Я  без  тебе  тихо  вмираю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014


Навчилась

Научиш  мене  літати  ?
Без  крил,  але  до  зірок.
Я  боялась  тобі  віддати
Своїх  душевних  пташок.

Я  боялась  тебе  кохати.
Тепер  боюся  тебе  загубить.
Ти  можеш  мене  привітати  :
Я  навчилась  нарешті  любить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014


У ту ніч

У  ту  ніч  моє  небо  плювалося  зорями,
А  люди  називали  все  це  літнім  дощем.
Ми  сиділи  за  холодними  моніторами,
Тримаючи  крила  свої  за  голим  плечем.

У  тебе  у  венах  кава  холодна  кипіла,
А  у  мене  легенях  сидів  твій  сизий  дим.
Я  горіла  тобою.  Так  безтямно  хотіла.
А  ти  для  мене  палив  і  нещиро  любив.

Ти  стискав  у  пальцях  своїх  важкі  недопа́лки,
Я  гріла  на  каву  тобі  воду  з-під  крану.
Ти  залишив  синці  в  душі  для  мене  на  згадку.
А  я  лишила  душу  порепану  й  драну.

А  ти  вдягав  не  для  мене  картату  сорочку,
Ти  вдихав  гіркий  запах  чужих,  гострих  ключиць.
Я  кохала  тебе.  Або  то  тільки  здалося.
Ти  кохав  кожну  другу  із  задертих  спідниць.

В  ту  кляту  ніч  моє  небо  плювалось  зірками.
Гриміло  громами,  наганяючи  страху.
Я  зітерла  все  те,  чого  не  бу́ло  між  нами
І  з  вологим  обличчям  відправила  на  хyй.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014


Ти — мій брудний Вавилон

Ти  —  мій  брудний  Вавилон.
Безчестя  мені  гарантоване.
Щастя  моє  запатентоване,
Тому  я  без  бою  здаюся  в  полон.

Ти  —  гарячі  Помпеї,
Вулканами  тіло  мені  лікуй.
На  рани  пекучі  вітром  подуй,
І  далі  витай  в  своїх  емпіреях.

Ти  —  мій  п'яний  Содом.
Губами  своїми  мене  опали,
Очима  своїми  безтямно  гріши.
Ти  руйнівник  правил  моральних  і  догм.

Ти  —  шалена  Гомора.
Мої  розідрані  груди  печуть,
Люди  ніколи  мене  не  знайдуть.
Ти  моя  впертість.  Моя  непокора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014


Маленькі люди

Всі  маленькі  люди  шукають  велику  людину,
Щоб  жити  для  неї  і  ділитись  із  нею  теплом.
Маленькі  люди  ділять  щастя  на  рівні  частини,
Діляться  з  усіма,  потім  обіймаються  з  котом.

Маленькі  люди  себе  труять  сухими  ночами,
У  маленьких  людях  по  венах  тече  бурий  дим.
Маленькі  люди  лиш  стискають  безсило  плечами,
Плачуть  маленькі  люди  із  обличчям  сухим.

У  маленьких  людей  зазвичай  щирі,  великі  очі,
Зазвичай  в  них  у  порожніх  кишенях  нема  ні  гроша.
Маленькі  люди  зазвичай  такі  сумні  й  одинокі.
І  вони  хоч  маленькі,  проте  у  них  велика  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014


Кохання -- ілюзія. Чесне слово. Повір

Лягай  поруч.  Ти  бачиш  ?  Оце  моє  небо.
Не  хапай  його  так  жадібно  в  чорні  легені.
Ці  пігулки-зірки  моє  вічне  плацебо,
Не  їж  їх  багато.  Це  --  небезпечно.  Смертельно.

Набирай  чорне  повітря  у  теплі  пригорщі,
Вбирай  через  шкіру  мелодію  вічних  зір.
Відпусти  свої  радощі,  печалі  і  злості,
Забувай  про  магнитизми  усіх  полюсів.

У  твоїх  чорних  зіницях  поселиться  космос,
На  волосся  впаде  протекція  мокрих  зір.
Ти  кохаєш  мене  ?  Ні,  тобі  просто  здалося.
Кохання  --  ілюзія.  Чесне  слово.  Повір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014


тобоюпередозування

Я  тобою  спалила  своє  ніжне  нутро.
Не  буває,  щоб  хтось  був  так  потрібен!
Розбещений  мій,  тобі  вже  давно  все  одно.
Ти  —  герой.  Точніше  —  пил  героїнний.

Ти  ганяв  пульсом  в  запалених  венах,
Викликав  аритмію,  палив  мої  ніздрі.
Ти  лиш  сопів  наді  мною  натхненно
І  заповнював  мене  новим  змістом.

Паралізував  на  короткі,  солодкі  години,
Розпинав  своїми  безтямними  римуваннями.
А  я  як  підкошена  впала  й  коліна  розбила.
А  діагноз  простий  —  тобоюпередозування.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014


Ти став гірким моїм таліоном

Ти  став  гірким  моїм  таліоном,
Безталанний,  брехливий  хлопче.
Я  цілувала  тобі  долоні,
Зазирала  в  сп'янілі  очі.

Ти  став  моїм  розчаруванням,
А  був  колись  мені  океаном.
Я  тобі  залишу  світанок,
Оповитий  солодким  обманом.

Я  б  кохала  тебе,  зрадливий.
Запивала  би  біль  кетановом.
Але  ти  й  без  мене  щасливий.
Ти  просто  став  моїм  таліоном.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014


Ми були безтілесні, брехливі, голі й черстві

Ти  вивчив  напам'ять  кожен  атом  моєї  душі.
Кожну  її  клітину  закарбував  на  своїх  губах.
Ми  були  безтілесні,  брехливі,  голі  й  черстві,
Ти  був  міцним  алкоголем,  я  --  димом  у  цигарках.

Ти  пережовував  знову  і  знову  мої  голі  слова,
І  димом,  як  лезом,  кромсав  ніжно  шкіру  на  горлі.
Я  тебе  пеленала  у  світанковий,  холодний  туман.
Ми  були  безтілесні,  брехливі,  закохані  й  горді.

Ти  торкався  до  кожного  нерву  душею,  сп'янівши.
Ти  купався  в  мені.  Я  пірнала  у  тебе  із  головою.
Ти  залишив  відбитки.  Але  це  іще  не  найгірше.
Ти  залишив  мене,  а  я  досі  марю  бездумно  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014


Твій щирий погляд печаттю лишився на серці

Твій  щирий  погляд  печаттю  лишився  на  серці,
І  очі  блакитні  твої  я  не  забуду  повік.
Душа  моя  тиха  плаче,  потріскує  й  рветься
Від  туги  страшної  не  милим  мені  став  цілий  світ.

Твої  руки  міцні  стискають  метал  автомата,
Твої  очі  блакитні  дивляться  ворогу  в  лоб.
Ти  пішов  за  рідну  Вкраїну  на  Схід  воювати,
Щоб  мирно  було.  І  тихо.  Не  вмирали  ми  щоб.

Твої  губи  моїм  дали  обіцянку  вернутись,
А  руки  міцні  --  по  приїзду  мене  обійнять.
Я  хочу  заснути  й  до  тебе  міцніш  пригорнутись,
Твій  погляд  на  серці  моєму  залишив  печать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505328
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2014


Привіт, сміливий, вірний мій солдате

Привіт,  сміливий,  вірний  мій  солдате.
Коли  ти  повернешся?  Я  чекаю.
Молюсь  за  тебе,  мій  вкраїнський  брате.
І  уночі  так  тяжко  засинаю.

Я  дякую  тобі  за  твою  мужність,
За  твою  віру  в  мене  й  в  Україну,
За  те,  що  тобі  зовсім  не  байдужа
Наша  свобода  й  наша  Батьківщина.

Молюсь  за  тебе,  мій  вкраїнський  брате!
Я  знаю,  що  ти  вистоїш  в  двобої,
І  захистиш  від  ворога  і  ката!
Ти  мій  герой  і  правда  за  тобою  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014