| Сторінки (5/463): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Посміхнися, моя люба пташечко!
І хай особисто тебе я не знаю,
Та слова мають велике значення,
Знай : заочно тебе люблю й поважаю.
Не сумуй, моя люба дівчинко,
Все мине — біль страшний, лікарі,
Хай лягають з тобою в ліжечко
Веселі та кольорові сни.
І хай милі очі твої не мокнуть,
Хоч недуга страшна підкосила.
В твоєму погляді плещеться спокій,
Посміхнись, моя дівчинко мила.
Вірш адресований милій дівчинці — Ірині Коваль, яка на даний момент проходить курс лікування в Ізраїлі.
Люди, будьмо чуйними, підтримаймо сім\'ю Іри матеріально і морально.
Дякую за увагу!
ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ДОПОМОГТИ ЯКИМОСЬ ЧИНОМ, КОНТАКТНА ОСОБА - https://vk.com/irka7777
Група благодiйних заходiв для ІРИ КОВАЛЬ
https://vk.com/public71012555
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
Не сумуй, моя крихітко. Не сумуй.
Хай не плещеться дощ в твоїх оченятах.
Душу змучену ти вином не лікуй,
Не прощай те, що так важко прощати.
Не сумуй, моя леле. Маленька, не плач.
Вкривай душу вночі солодкими снами.
Ти не юзай гіркі "прощай" чи "пробач",
Хай дорога між вами заросте полинами.
Не сумуй, моя крихітко. Більше не плач.
Й перестань свою долю нещадно сварити.
Будуть ще тисячі-сотні злетів й невдач,
Але ти будь собою й продовжуй любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
Я так за тобою сумую, мій...вибач, давно ( чи ніколи ? ) не мій, хлопче.
Я сумую за твоїми руками.
І очі твої мені досі сняться.
А знаєш, мої з-за тебе часто вологі очі
у снах тебе сіроокого бачать.
Ти вбиваєш мене моїми ж ночами.
Прийди. Прийди до мене, хлопче!
Вхопи за шию, кусай за губи!
Хай мої одиноко-солоні ночі
Тобі плечі міцні ніжно голублять.
Не треба набирать мій номер. Я знаю, що не набираєш, не психуй!
Ти мені байдужістю рани мої лікуй.
І листи я твої не спалю.
Я знаю, що їх не було і немає.
Я тебе ніколи вже не полюблю.
Бо саме зараз кохання дурну мене стратить
Прийди, хлопче, до мене. Прийди.
Поцілуй мої губи востаннє.
Як не любиш мене, то убий
Своїм дотиком ніжним, коханим, прощальним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
Ти ж б.лять знаєш, що я без тебе подохну !
Ти ж знаєш, що для мене ти свобода і життя!
Куди без тебе піду ? Куди без тебе я ?
Ти ж бачиш мої очі пересолені й мокрі...
Не можу без тебе. Не хочу. Ти — серцебиття.
Ти доля моя.
Стихія моя.
Моє забуття.
Ти б.лять знаєш, що без тебе несила!
Несила писати, любити, творить !
Я не знаю, де стільки нечиста тебе носила,
Коли ти не поруч — я зсередини починаю пліснявіти і гнить.
Де ти був, коли про тебе я Бога молила ?
Повернись. Я ж не зможу без тебе жить.
Ти ж б.лять знаєш, що ти для мене усе.
Ти ж знаєш. Руку на пульсі тримай.
Не відпускай мене.
Благаю. Не покидай.
Ти щастя моє.
Натхнення моє.
Ти той, хто у рай мене донесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014
Дощ твій холодний бив мене кулаком у обличчя,
А краплі такі солоні й гарячі під твоїм вікном.
Я стискала до болю долонями свої передпліччя,
Недопалком шепотіла і ридала холодним вином.
Твій вітер холодний розпатлав моє неслухняне волосся,
А грім шепотів : " Іди звідси геть! Йди додому, дурна!"
Я знаю, що не могло закінчитись те, що й не почалося.
Та все стою під вікном. Мокра, холодна, самотня, одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2014
Хтось стоїть один, з пустими кишенями,
Підставляє обличчя похмуре дощу.
Хтось самотній за кимось сумує страшенно,
Хтось когось проклинає за літню грозу.
Хтось трима в рукавах пляшку порожню,
Хтось стомився. Хтось просто хоче шалено ридать.
Хтось у комусь спеціально знаходив тотожності,
Хтось комусь на серці поставив ботинком печать.
Хтось замерзає і тремтить тихенько від болю,
Хтось міцно в долоні зіжмакав пустого листа.
Хтось ковтає гаряче кохання і сльози солоні,
У когось синіють і терпнуть холодні вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2014
Ти її цілував у чоло,
І дивився мені у обличчя.
Обіймав її передпліччя,
Я прикидалась, що мені все одно.
Що мені не болить.
Що забула твій погляд.
Що тебе ніколи не бУло поряд,
Що могла тебе не любить.
Ти цілував її теплі губи,
Тримав її за тонкі руки.
Я вмирала від колючої муки,
Я стискала від болю зуби.
Ти цілував її, грів, любив.
Я мовчала і очі ховала.
Я мовчала, але вже точно знала,
Що ти мене навіки вбив.
Я тобі не напишу більше ні строчки.
Я про тебе більш не заговорю.
Я тебе більше не хочу.
Я тебе не люблю.
Ні рядка. Ні складу. Ні звуку.
Жодної маленької букви.
Прикинусь, що мені все одно.
Ти тримав її ніжно за руку,
Ти цілував її у чоло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
Ольга
Я знову вам пишу листа.
Хоч і знаю, що уже не варто.
В собі вбиваю теплі почуття,
І серце стомлене жену на страту.
Навіщо зазирала Вам у очі ?
Навіщо руки палко цілувала ?
Не вірила словам пророчим
І в пастку Вашу я попалась.
Любомир :
Ви брешете мені, чарівна леді,
якби мене хоч трішки ви кохали
Душа не догорала б моя в пеклі.
І солов'ї для мене лиш співали б.
Ви брешете! Ніколи не повірю,
що ви мене... моя хоч на краплину
Руйнуєте безжально мою мрію...
Вбиваєте в мені живу людину..
А я люблю, хоч вам я і байдужий.
А я люблю так щиро і безмежно.
У вашому саду розквітли ружі,
Ви розтоптали їх необережно..
Ті ружі - то любов моя прекрасна
Розсипалася, мов їх ніжний цвіт.
Ви загасили ваше сонце ясне
І в темноті живете стільки літ...
Ольга
Ви вже пробачте, любий пане.
Що не у Вас навчилася брехати.
Я захопилась щиро Вами,
Бо Вас не можна не кохати.
В душі моїй пожовклій, мокрій
Димить недопалок кохання.
Ви знайте, дихатиму поки,
Поки тремтить моє зітхання
Я цілуватиму Вам ніжно руки,
Дивитимусь в очей глибоких зелень
Й сердечні наші перестуки
Навіки проженуть смертельну темінь.
Любомир
Та ви мабуть забули моя леді,
Що ви мені колись вже обіцяли.
Налити з уст своїх кохання меду
потім комусь за безцінь ви продались
Ольга
Я зависоку заплатила цІну,
Я розтоптала душеньку свою.
ПродАла щастя все і віру,
тепер у Вас пробачення молю.
Любомир
А я чекав вас довго, мов востаннє
Ламав всесильні рамки цього часу.
я вірив, що моя ви, що кохання,
А потім ви зняли чарівну маску.
Я не пробачу! не моліть! Бо не вернеться
Душа зруйнованого вами чоловіка..
Він неживий, нема у нього серця
А ви як і колись зваблива жінка...
Ольга
Пішла, як тінь, моя звабливість.
І зачерствіло серце молоде.
Без Вас я дихати училась,
Але без Вас повітря вже пусте...
Любомир
Я дихав вами, так сміливо і без страху.
І думав, дихатиму досі ... до тепер...
Та ви пішли. Повітря вмить забракло....
І я помер... Навіки я помер...
Ольга
Я воскрешу Вас подихом весняним,
Я Вам віддам своє життя.
Не будьте лиш таким печальним,
Не стЕрплю це, й піду у вічність Я.
Любомир
Не воскресити того, що немає.
Тепер ідіть куди лиш забажаєте.
Я б став для вас найкращим в світі раєм.
Тепер ніколи не повірю, що кохаєте!
Ольга
Мені немає більш куди іти,
Лише у смерті жаданий порятунок
Прощайте, любий. Зламані мости.
Отруєний я пригубити маю трунок.
Любомир
З його очей полились гіркі сльози.
Вона отруту допила до дна.
Він досі там стоїть, навіть в морози.
Він сам навіки і вона одна.
Олька Оленька & Любомир Винник
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
Мені набридло цей крутити глобус
Й вночі у снах літати на Гаваї
Набридли люди, що цінують пробу
Чого їм треба я і сам сам не знаю
Я хочу, мов з вікна - із цього світу
Плането, стій! Я десь собі піду.
І байдуже мені, що скоро літо,
Я все життя прожив у цю весну.
Куди іти? Аби подалі звідси!
Та я згубив ключі від всіх дверей
Готовий бігти геть, чи навіть лізти
Геть від життя, подалі від людей.
І не спіймає жоден - я не здамся!
Хоч маю лиш папір та олівець,
Для долі не залишу навіть шансу!
Зробити із мого життя пиздeць.
Олька Оленька & Любомир Винник
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
А ти за мною так само сильно сумуєш?
Коли палиш, згадуєш мої гарячі вуста ?
А ти мене так як раніше ще ревнуєш,
Чи вже відпустив усе в пусте небуття ?
А ти так само дим пускаєш в обличчя зорям ?
Так само часто палиш і чай зелений п"єш ?
Так само мружиш зранку свої очі червоні?
Чи може ти на мене уже просто плюєш ?
Ти за мною сумуєш, хлочику впертий мій ?
Я знаю, що ні. Знаю, не хмур свої брови.
Я образ твій до кінця пронесу у душі,
А ти живи вічно щасливий і ходи здоровий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
Розривай колонки і лікуй мене металом,
Гаси в мені вогні надій і щирості багаття.
Я стану твоїм рядком на своїм меморіалі,
А зараз я лише розбита і повністю розп"ята.
Лупи басами по барабанним моїм перети́нкам,
Вібруй у мене під ногами, танцюй по стінам.
Заповни мене і весь мій нудотний будинок,
Зроби мене че́рствою. Зроби мене вільною.
Розривай колонки і душу мою блядливу,
Нервуй сварливих сусідів, шли їх всіх в срaку.
Ти зі мною була в найстрашнішу хвилину,
Ти завжди зі мною, а інші всі хай ідуть нахyй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
Сьогодні страшно гримнув грім.
І розірвалася цупка завіса неба.
Я забула про губи солодкі твої.
Вірші — це отрута, а не моє плацебо.
Сьогодні мене мочив нещадно дощ,
А вітер ляпасами щедро осипав.
Болото м'яко прилипало до підошв,
Я утікала, а ти навіть про це не знав.
Сьогодні я витрусила з себе душу.
Сьогодні витягла із серця каяття.
І утопила їх обох в брудних калюжах.
Прощай, зрадливий. Я більше не твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
А ти мовчи вже про моїх "тараканів",
Про всі мої здвиги та йобнуті вчинки.
Ти сам шукаєш щастя на дні низького стакану,
Я втомилась від тебе. Я хочу спочинку.
Чого мене тримаєш, якщо я така вже погана?
Б"є мандраж, коли мене кличеш "кохана".
Що ти вчепився до моїх пагубних звичок ?
Віддай мої цигарки і мою запальничку.
Кажу усоте — це не проблеми з алкоголем.
Це проблеми насамперед зі мною самою.
Або з головою.
А також з тобою.
З коханням. З весною.
Прошу — дай мені спокій. Дай мені волю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
Розірви мене і викинь десь на узбіччя...
Кричи голосно й шалено, як завжди,
Лай мене за мої парадокси та протиріччя.
Відірви від мене себе разом зі щастям.
Скажи, що я кляте блядище...
Та бездушне сучище.
Кричи. Матюкайся і лай.
Я змовчу. Зви стеpвом тупим,
Ти ж так це любиш робити.
Хіба я можу тебе навчити
Як правильно клясти, щоб не послати у рай ?
Я змовчу, стерплю і очі тепер не потуплю.
Піду назавжди й поминай як мене звали.
А ти мене й далі можеш стеpвом тупим називати,
Я не буду зважати.
Я вже втомилась все тобі пробачати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Для тебе завжди я буду не тою.
Занадто чужою.
Занадто товстою-худою-німою.
Для тебе я буду занадто кострубатою.
Занадто довго спатиму.
Зарано вставатиму.
Я буду не тою.
Не тою, яку хочеш бачити в свої ліниві ранки.
Хоч я буду варити каву, приносити улюблені цигарки,
Прикривати від сонця фіранки.
Я завжди буду занадто брехливою.
І занадто правдивою.
Занадто щирою.
Занадто фальшивою.
Для тебе я буду не тією акторкою.
Навіть, якщо я буду прекрасною та неповторною.
Схожою на Мадонну,
То для тебе я буду потворною.
Бурею чорною.
Для тебе я буду не такою у всіх своїх діях.
У мене занадто чорні вії.
І руки занадто рухливі.
Занадто ласкаві волосся хвилі.
І очі занадто сльозливі.
Для тебе я буду занадто земною.
Занадто чужою.
Занадто простою.
Я буду для тебе завжди не тою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Ти була з тих, хто мовчить про образи.
З тих, хто ніколи не плаче від болю вночі.
Ти була з тих, кого кличуть "зараза".
Ти із тих, хто нікому не довірить ключі.
Ти була з тих, чій сміх схожий на кашель,
З тих, в кого в душі димно і черство.
Ти вкрала все, що було колись нашим,
Ти з тих, хто народившись -- померли.
Ти з тих, хто має холодні і п'яні руки,
Хто має такий тонкий, гарячий, ніжний стан.
Ти з тих, хто має зрадливі звички, як в суки,
А в очах -- Північно-Льодовитий океан.
З тих, хто вранці не лишиться на каву,
Ти з тих, хто у серце уставив кілок.
Ти з тих, хто курить красиво й вульгарно,
Ти з тих непутьових, розпусних жінок.
Ти з тих, хто зашив своє серце розбите.
Ти з тих, хто кинув почуття всі у смітник.
Ти з тих, хто ніколи не буде молитись.
Ти -- та, до якої неймовірно я звик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Досі плутаю імена всіх наступних.
В шалених танцях називаю їх на "Л".
У всіх моїх стосунках бридко і брудно.
І, навіть, вже не надіюся, що мине.
Я досі кличу твоє ім'я на "Л" ві сні.
Заламую руки і кусаю долоні.
Я досі задихаюся у власній брехні
Досі тону в твоєму страшному полоні.
У чужих губах шукаю твоє шаленство.
І у чужих руках аж до ранку тремчу.
Та знаю -- лише з тобою моє блаженство.
Я тебе досі чекаю. Досі люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Ненародженим -- не помирати.
Некоханим розлука ще не страшна.
Сиротам матерів не втрачати.
Сліпі не знають як страшна темнота.
Незрадженим ночами не плакати,
Збезчещеним нема чого вже втрачати,
І злидням -- грошей вже не потратити,
А нелюбленим губи не цілувати.
Безсмертним -- не народитись.
А мертвим ніколи вже не ходити.
Скаженим вже не сказитись,
А людям не жить, якщо не любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014
Потихеньку її він втрачав.
По крупинці, як пісок із долоні.
Не любив він її, лиш мовчав,
І цілував тихим ранком у скроні.
Помаленьку її він вбивав,
Заганяв у серце колючі кілки.
Він у ліжку один засинав,
Без її тонкої, худої руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014
Хтось про когось забув. Усе якось так.
Загубив в тиші́, в порожній кімнаті.
Хтось забув, які рідні губи на смак
І хтось когось залишив подихати.
Хтось комусь про своє кохання збрехав,
А хтось вже просто не міг не кохати.
Іще хтось когось по живому порвав,
А хтось життя міг когось прочекати.
Ще хтось комусь не повірив ні краплі,
Хтось пішов, щоб ніколи вже не вернутись.
Хтось цілував комусь губи у спразі,
А хтось все життя це не може забути.
Хтось про когось забув. Когось загубив.
Затоптав, як той недо́палок димний.
Хтось комусь нахабно збрехав, що любив.
Хтось убивав й залишився невинним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2014
І якщо я прийду -- мене не жени,
Розстели теплу постіль, чаєм зігрій.
Якщо хочеш -- силою мене бери,
Як останню з усіх дешевих повій.
А прийде світанок -- то мене не тримай,
Не вари мені кави, коси не плети.
Лиш плечі мої долонями зігрівай
І "кохаю" у шию мені шепочи .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
Ти подзвони, як в серці зашкребе.
Дзвони, як стане пусто чи паскудно.
Ти знай, що зрозумію я тебе,
І витру серце, як його забрудниш.
Ти подзвони, коли не стане сили,
Я пригорну до серця твою душу.
І хай того не сталось, як хотіли,
Вислухаю все, й тишу не порушу.
А ти телефонуй, коли заплачеш,
Коли униз твої зігнуться плечі.
Дзвони, коли по скронях лихо скаче,
Коли затихли крики в порожнечі.
Ти подзвони як в серці запече.
Як буде пусто чи безлюдно.
А Я -- завжди послухаю тебе.
Бо люди мертві -- дуже мудрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
А мої милі метелики передохли у шлунку
І погляд покрився колючим морозом.
На моєму гарячому тілі чужі поцілунки,
В голові паранойя, страх і підозри.
Мої ніжні руки -- кістляві, як лапи,
А профіль мій став гострим та гордим.
І голос нестерпно колючий, пихатий
Звучить в вухах мінорним акордом.
Метелики здохли, душа загрубіла.
Кохання померло і згнила душа.
А в ребрах, де довго пекло і боліло,
Залишилась чорна пустеля німа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Я замовкла і втомлено пішла.
Прикрила очі, зволожені тугою.
З тобою залишатись не могла,
Махнула безсило худою рукою.
Перегоріла я. Затухла. Вмерла.
Перетерпіла всі твої образи.
Перелюбила і з пам'яті зтерла.
Порепали усі псевдо-алмази.
Я йду. А за спиною росте барикада.
Висока, заляпана бурою кров'ю.
Я йду. А з тобою витанцьовує зрада,
Всміхається клято й махає рукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014
Спинись, чекай! Дай в тебе закохаюсь!
Я віддам тобі пісні і всі вірші!
Раніше закохатися боялась,
Тепер я хочу, щоб ти то́го навчив.
Ти забирай все моє тепло з долонь собі,
Я хочу за тобою до писку сумувати!
Шкрябати зізнання на кривому папірці,
Й твої стомлені руки безтямно цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Буває так, що йдеш і відчуваєш, як дзвенить пустотою твоя грудна клітка.
Маже фізично відчуваєш як пустка засмоктує в чорну безодню твою запилену душу.
Витягує з неї все святе і світле. Все рідне. Все живе.
І ти не відчуваєш в грудях навіть органів.
Відчуття, що в ребрах — вакуум.
Просте, нікому не потрібне, байдже і похмуре Нічого.
Воно там танцює, б"є кулаками в ребра, так,що аж перехоплює подих.
А ти прислухаєшся і думаєш, що то колотиться серце. А його вже нам немає. його зжувало і переварило оте скупе Нічого. З'їло, не подавившись. Лише насмішливо блиснуло лисиною.
Воно там співає своїм прокуреним і гортанним голосом своїх божевільних пісень. Вистукує каблуками джигу. Корчить потворні гримаси. Біснується.
Бо знає, що знайшло собі дім назавжди.
А ти ідеш і чуєш, як в ребрах свистить вітер і дзвенить пустота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492719
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Вона вийшла із під'їзду. Надломлена. На дерев'яних ногах.
Рухи були механічними.
Тримала кулачки в широких рукавах.
А в очах — сльози. В своїх великих, вологих, зелених очах.
В очах, якими любила.
Якими мене молила.
Молила і молилась мені. Як богу. Як своєму всеосяжному ідолу.
Все таки, в людях ще залишились якоїсь іскорки язичницької природи.
Заперечувати безглуздо. Вона молилась на мене. І за мене. І мені.
Мені це неймовірно лестило — куди діти природнє марнолюбство ?
Але водночас — лякало.
Лякало те, що глибшої і більшої душі я не бачив ніколи.
Вона наче огортала мене великою, теплою, зеленою безоднею, коли обіймала мою шию тоненькими ручками і зазирала в очі.
Змахувала довжелезними і, здавалось — неймовірно важкими, віями.
Вона мене лякала своєю простою вродою.
Здавалось, що вона хоче віддати всю себе тільки мені.
А я боявся, що в один з таких моментів я віддам себе і навіки залишусь із нею.
Дозволятиму їй щоранку пов"язувати мені краватку і цілувати в щоку перед роботою.
Дозволю залізти в мою душу.
Боявся, що вона мене зробить таким, як сама — відданим, вірним, щирим.
А у мене з цим проблеми.
Тому, я піддавшись цьому страху, вигнав її.
Ні, я не викидав її речі ( яких майже не було мене в квартирі. хіба пара заколок для волосся, зубна щітка та зарядний пристрій для телефону ) на сходи, не скандалив.
Я,навіть, нічого не встиг сказати.
Вона в один момент зрозуміла все сама.І це мене лякало ще більше.
Просто коли вона мене взяла за долоню своїм малим рученям, я м"яко її висвободив і шепнув "Вибач".
Хотів поглянути востаннє в очі, але не вистачило сміливості.
І як боягуз мало не дременув на балкон курити.
Я спеціально розтягував цигарку як міг, поки вона застібала пальто і зав"язувала шнурівки на ботинках.
Коли клацнули двері, я зітхнув. Все кінчено. Але замість полегшення на душу впав ще важчий камінь.
Дим застряг у горлі, витягуючи з грудей хриплий кашель. На очі виступили сльози. Не вистачило дихання.
Щось кольнуло в серці і заніміла ліва рука.
Ноги стали ватними і я відчув, як осідаю.
Що це ?!
Вона підняла важку голову. З 3 поверху впала недопалена цигарка. І почувся судомний кашель.
Вона відчула, як зупинилося моє серце.
Так просто. Інфаркт.
Засунула руку в кишень і ніжно торкнулася холонучого, мокрого і ( найстрашніше )мого серця і пішла, низько нахиливши голову по мокрому тротуару.
Мене знайдуть дні через чотири. Друзі не переживатимуть, скинуть на черговий запій.
Але це вже не важливо. Важливо те, що по моїй новій сорочці, бурою плямою розстеклась кров. Її вже не випрати.
Та і хто пратиме ? В мене розірвана грудна клітка, а серце в її кишені. Моя сорочка вже не потрібна нікому. І нікому не сподобається. Так само, як перекошене в предсмертній муці обличчя. Негарно я виглядаю
Ох, як не естетично.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492718
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.04.2014
А як розривалось, то тріщало ?
Ні. Скрипіло незмазаним, перекошеним механізмом. Застарілим. Крихким.
А як розривалось, то кричало ?
Ні. Розпадалось. Застилало очі зеленим туманом.
Таким тягучим. Вогким. Нудним.
Як рвалось по живому, то вереск стояв у вухах. Пронизливо-глуха тиша била у барабанні перетинки, розтягуючи їх на сотні тисяч кілометрів по моїй душевній пустелі.
А я шукала підтримки в друзях.
В музиці. В очах безкінечно-байдужих.
А по стінкам моєї зраненої душі
хльостав вітер примерзшим піском.
Роз"ятрював незагоєні рубці.
Ламав шийні хребці.
Гриз вени на блідій руці.
Сіллю стікав по запалій щоці.
Хіба то так буває, щоб серце билось вісім разів за один подих,
сто дванадцять разів за ненавмисний дотик ?
В серці пріє мій важко-займистий порох.
І скільки ще я маю за руку тримати не тих, не справжніх,
навмисно-придуманих і ненавмисно-стрічених долонь ?
Скільки ще мені треба зазирати в очі, які не люблять і не любитимуть ?
Скільки буде ще людей, які нещадно битимуть
тяжкими ботинками в лівий бік
і ламатимуть ребра щоночі, щотижня, щорік ?
Скільки ще я маю втратити даремно впавших зірок ?
Скільки ще бажань буде, які й не подумають здійснитись ?
Якби ж хто відповів.
Поворижити на кавовій гущі ?
Чи свої морозні сльози ллючи,
забути всі загаслі іскорки в очах,
застигнути на ліжку і зробити вигляд, що сплю?
Чи може зробити вигляд, що палко люблю ?
А що вигляд робити, якщо воно є так ?
Сказала б щиро - кохаю. Але ж. Але.
Я на тебе тільки чекаю,
а в собі ( і тільки в собі ) твій погляд тримаю.
Обійняти б твою долоню і шепотіти подихом в твою лінію життя те, як ти мені потрібен.
І відчувати твою аритмію.
Я кохати не вмію.
Я вмію віддати себе навіки
лише такому, як ти ( тобто, тобі — неповторному ) чоловіку.
Ти не зітреш сіль з підборіддя.
Не заслужила.Я ж того не гідна.
А я б пестила твої різкі скули,
мліла б від змаху твоїх вій,
молилась би на твої губи.
Та ти не мій,
а вже давно чійсь любий.
Тонкостану якусь голубиш.
А мене не хочеш і не чуєш.
А я б віддала свою лінію життя,
всю — від початку і до кінця,
тобі.
Лише, щоб твоя була довшою, товщою, кращою.
А лінія серця вже твоя.
В грудях розривалось і тріщало.
Скрипіло.
Пронизливо мовчало.
І шалено боліло.
Вибач, я можу лише себе віддавати.
І душу твою цілувати.
А от кохати — не вмію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
Спокуси мене подихом вересневим,
Мій ніжний, жовтнем народженний.
Даруй зорі мені узимку серпневі,
І птахів, ніжним щемом стривожених
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
Моя тонка душа поета
Так плаче часто і кричить.
Мене хвилює -- з ким ти, де ти,
Про що говориш і мовчиш.
Мою самотню душу з прози
Терзає часто буревій.
І від безсилля ллються сльози,
Бо ти -- чужий, ти -- вже не мій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Це саме той момент, коли безсило опускаються плечі. Коли сльози набігають на червоні, втомлені очі.
А з-заду, в потилицю б"ють недоспані ночі.
Це той момент, коли у навушниках тиша, бо свій, до болю рідний гурт, ти не хочеш ні чути, ні сприймати.
Коли в голові одні лише мати.
Коли те, чого ти так хочеш, не зможеш ніколи мати.
Той момент, коли з монітору шкіриться твоя калічка-курсова. Коли на письмовому столі купа чимала зошитів і книжок — забутих, покинутих, нечитаних, небажаних, нелюблених, одиноких, нудних і сирих.
Це той момент, коли ти не хочеш нічого чути, крім надбидливого вереску двінка трамваю і гулу натовпу людей — одиноких, змарнілих, байдужих, втомлених.
Зраджених і зрадливих, коханих і кОханих,
злих і злобливих,
дратуючих і дратівливих.
Маленьких, дрібнодухих, душних і сірих. Таких як ти.
З червоними очима. З підпухшими повіками і сухими до скрипу руками.
Це той момент, коли хочеться плювати на них з балкону і сміятися до дурості. До божевілля. До істерик.
Але ж вибачте — манери.
Це наша спільна і єдина проблема.
А, ні. Ще ж є правила, рамки і норми.
Цінності духовні.
Мені від них шкребе у горлі.
І є лише 2 виходи.
То або впасти на підлогу і зайтися божевільним сміхоплачем.
Так, щоб наче божевільна. Хм. Накльовується питання — наче ?
Та інший — стрибнути в автобус перший-ліпший. Втекти .
І не ділити все на краще і гірше,
на праведне й грішне.
Не думати, що колесами швидше, аніж пішки.
Загубити навмисно телефони і логіно-паролі.
Забути людей, а час інгорувати та тролить.
Найліпше так. Але, навіть, це зависока ціна за таку коротку й непевну волю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Я хочу своїми старенькими кедами
Стоптати всі далекі шляхи на цьому світі.
Жити по-справжньму, а не тільки легендами.
Щоб залишитись в пам"яті, а не на граніті.
Я хочу свою стару і подряпану куртку
Змочить під альпійським,холодним дощем.
Хочу тримати своєю рукою за руку
Зоряне небо, місяць, вітер й тебе.
Я хочу своїми обвітреними губами
Цілувати в щоку тебе під небом Говерли.
Я хочу танцювати танці там із вітрами
І на квіти дотиком перетворювать терни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
А тобі твій Бог дав грішну Землю
Мені мої боги -- весь цей Всесвіт.
І я б мала молодою вмерти,
Та без мене життя ти б не стерпів.
Ми поділили все на двох.
Мені -- зірки і темне небо.
Тобі -- життя усіх епох.
Нам двом -- смачний, пташиний щебіт.
І я пила з зірок вірші,
А ти ловив губами вітер.
Мені -- вечірнії вогні,
Тобі -- листи з незграбних літер.
Свій Всесвіт я тобі дарую
Незалежно від усіх епох.
Взамін прошу любов земную.
І поділить весь цей світ надвох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Хто ж полюбить тебе таку одиноку,
Вічно похмуру, надуту й сумну,
Блідолицю, худющу і карооку,
Злу, мовчазну і страшенно нудну ?
Хто цілуватиме в плечі холодні ?
Хто обійме в серпневу грозу ?
Хто зазирне тобі в очі голодні ?
Хто з них зітре пекучу сльозу ?
Кому ти треба, нещасна мала?
І хто тебе, зірко моя, приголубить ?
Та ти не печалься - пройде зима
І прийде той самий, хто палко полюбить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014
Худенька Лізі чекає кожну ніч на Луї.
Він прийде нестерпно-колючий.
Вона приготує йому млинці запашні
І з липою чай, шалено пахучий
Він прийде. На підлогу кине пальто,
Буркне тихо :"Я — вдома.Прийшов вже. Привіт"
В Лізі в горлі стрягне образи комок.
Вона мовчки піде допікати бісквіт.
Вночі у великому, спільному ліжку
Будуть двоє людей. Абсолютно чужі.
Лізі знає, хто йому пише вірші,
Чіє ім'я в нього бринить у душі.
Вона знає чія на шиї помада,
Вона знає ким пахне її чоловік.
В очах його сірих давно бринить зрада.
Лізі знов за всю ніч не стулить повік.
Лізі чекає кожну ніч на Луї,
Готує пахучі млинці, варить каву.
Тихо втирає свої сльози скупі.
Та проте це нікому уже не цікаво...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Сиділа, нами забута в холодному куті,
І догризала черствий, малий окраєць хліба.
Натягувала светра на плечі свої худі,
Вона мовчала, хоча їй пекельно боліло.
Забита,забута, пригноблена, залякана, зла.
Кусала губи холодні, стелю молила.
Ходити і бігати босоніж уже не могла.
Бо ми її зрадили і ледве не вбили.
Так плакала гірко наша любов-сирота.
Від відчаю та горечі горло зривала.
На неї спускалася смерть німа й сліпота.
Вона вже зневірилась й повільно вмирала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2014
Чекай на мене. Стогни від болю в грудях.
Я - не повернусь. Я - більше не прийду.
Ридай в кутку удома. Ридай на людях.
Втомилась прощати. Більше не прощу!
Стогни у трубку чи тарабань в закриті двері !
Я не прощу, бо ти сам усе розбив .
Не вірю більше в твої слова і сльози щирі.
Ти зрадою все розтоптав й віру вбив.
Remember, darling . Зрадливий, не кричи!
Не підіймай на мене свій зрадливий баритон.
Йди куди захочеш. Хоч під три чорти !
Мені вже одно. Хоч розбий їбало об бетон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Ми забули говорити один одному гарні речі.
"Доброго ранку. Як спалося ? Підійди - обійму".
Ми забули давно, що твої й мої оголені плечі
Повинні пещені бути губами в зиму сумну.
Ми забули цілувати на ніч один одного в скроню.
Забули загортатися вдвох щільніше у ковдру.
Ми забули гріти один одному холодні долоні.
Ми забули. Ти віддаливсь. В мене очі промокли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
- Люба, дай у кредит мені ніжного сонця.
- Я тобі його просто так віддаю.
Посилаю свого янгола-охоронця,
Щоб відвертав від тебе, любий, біду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Я не винна в тому, що у Вас був поганий день.
Що Ви загубили годинник, що заглохла машина.
Що з самого ранку мозок мучила клята мігрень,
Що залишились пара копійок на дні Ваших кишень,
Я не винна. Чесне слово, повірте - не винна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
Зізнаюся - я ніколи тебе не любив.
Просто очі твої так палали й світились,
Хотів цілувати рубці від втрачених крил,
Хотів з тобою ідолам твоїм молитись.
Я ніколи тебе не кохав. Лиш хотів.
Бажав твої губи пухкі і гарячі.
Під руками пестливими я тихо млів.
А ти прощала мені все це терпляче.
Я тебе не любив, лиш сміявся з тобою
Ти дивилась грайливо, закусивши губу.
Ти лиш була моєю святою весною,
Тоді тебе не любив, проте зараз - люблю.
Полюбив, як пішла, клянучи за зраду,
Полюбив, як у очах побачив сльозу.
Хоч між нами тепер міцна барикада,
Я її розвалю і тебе віднайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
"Прости" пече мені у боці.
Зліва. Біля шостого ребра.
Я завмираю на пів кроці.
Але йтиму далі. Це - не гра.
"Не йди" пече мені спину,
З розгону лупить по хребту.
Проникає крізь кофтину.
Ні, не лишуся. Я піду.
Не клич. Не треба. Відпусти.
Піду у враннішній туман.
Пусти мене. Я мушу йти.
Ти - біль. Ти - зрада. Ти - обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Білий сніг, що стуляв наші долоні,
Ставав потихеньку калюжами.
Не курю ні в кімнаті, ні балконі.
Хоча тобі давно вже байдуже.
Січень, що притуляв тіло до тіла
Пішов у відпустку на цілий рік.
Я під губами твоїми тремтіла.
Не розтуляючи сво́їх повік.
А лютий, що щіпав нам наші носи
Захворів моїм березнем клятим.
Ти пішов і ічого не пояснив.
Я стояла німа і заклякла.
Березень втирав мені мої очі,
І на ніч цілував у волосся.
І дарував сни нестерпно-пророчі.
Кохала .Чи то тільки здалося?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Ми залишимось строчками двома
На надгробній плиті меморіалу.
Коли закінчиться страшна війна,
Коли ми скинем прокляту навалу.
Нам принесуть червоні гвоздики,
Ти гірко посміхнешся, я заплачу.
Зведуть пам'ятник нові владики,
Защемить серденько в мені козаче.
Я згортаю і тисну до серця хустину.
Ту, що мама дали у останню дорогу.
Вибач, я не вернуся. Я тут до загину.
Зброю стискаю і жду свого епілогу.
За країну. За волю.За правду святу.
Поженемо із земель українських чужинця.
На страту, на смерть, під злії кулі піду,
Поки б'ється серце хоч одного́ українця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2014
В мені був цілий океан,
А я дивилася в калюжі.
А я то думала " роман",
Тепер ти став мені байдужим.
В мені був космос і зірки,
У то́бі ли́ше чорні діри.
Ти був холодний і гіркий,
А я в тобі шукала рими.
В мені був всесвіт. Я палала.
А ти гасив все чобітьми.
У тобі щастя я шукала.
Знайшла лиш грубі помилки.
Та вся любов - самообман.
А я до тебе вже байдужа.
В мені вирує океан,
Я не дивлюся більш в калюжі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Забирай свої пальці, комір, ходу.
Забирай свою душу з моєї кімнати.
Думала, що без тебе я проживу,
Але залишилася сама подихати.
Забирай мої сльози, що тобі дарувала.
Забери свій запах і враннішню каву.
Я хотіла кричати, та лише пробачала.
Забирай ще й посмішку сво́ю лукаву.
Забери свій дотик з шкіри блідої,
Бери поцілунок з вуст пересохших.
Іди від мене твердою ходою.
Ти - не коханий. Не мій. Не хороший.
Забирай свої руки. І сам теж забирайся.
В своїх зелених очах я залишу сльозу.
Йди від мене і ніколи сюди не вертайся.
Іди скоріш. Бо навіки тебе поверну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Під вікнами вештається вечір,
І галасує вітер у дворі.
Моя душа вмира від кровотечі....
Місяць плещеться в Дніпрі.
Весна втплітає в коси зорі,
Й вдяга намисто із роси.
А я кляну нещасну долю...
Радіють і шумлять ліси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Пробачити тебе... Я права такого не маю.
Ховаюсь за шарфом від вітру й морозу.
Коли бачу тебе - про усіх забуваю,
Сльози гарячі ковтаю,
Твого Бога про щастя благаю...
Від тебе очі вологі ховаю...
Очі й гіркі, гарячі сльози.
Чому засинаю досі у тривозі ?
А ти ідеш, в комір пальто ховаючи шию.
Я молюся, поки ти у дорозі,
Молитвою щирою тебе від нещастя закрию.
Своїм тілом. Грудьми на амбразуру.
На розстріл.На страту. Не страшно.
Забуваю про всяку цензуру,
Подих твій безтямно цілую,
А в душі "не пробачу" пульсує.
Мені не боязко, лише дуже важко.
Побачити тебе...Де в мене це право ?
Хто поверне мою душу розірвану,
і осінь мою золотаву?
Там де була сталь - стало іржаво,
Де було сонце - сльотаво.
Я б цілувала шию твою через комір,
Цілувала б кожного пальця холодного.
Та ти кажеш, що в очах в мене докір.
Ти все корчиш із себе благородного.
Забирай свої пальці, комір, ходу.
Я від тебе нічого уже не чекаю.
Я від тебе нічого давно вже не жду.
Пробачить тебе я права не маю.
Але все ж, дурна, пробачаю.
Все як раніше тебе я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
На старому годиннику десята година.
Заклада в'язка тиша вуха мої.
Де поділося щастя і куди пішла сила ?
Чому мокрі й хворі про тебе вірші ?
Я сиджу за столом, а у грудях потерпло,
Захололи долоні, затихла душа.
Світло жовте у кімнаті моїй померкло.
Грюкнули двері. Я залишилась сама.
Ти пішов. Знявся в небо як білий дим.
Ти пішов, щоб ніколи уже не повернутись.
Ти пішов, проте залишився одним
Кого я кохала. А тепер тебе не торкнутись.
Я дивилась у стіну. Непорушно сиділа.
І дім мій став страшенно пустим та тіснимю
На старому годиннику десята година.
Ти просто пішов. Знявся в небо як дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Барвами, іскрами,
Фарбами, бліками.
Із шиї намисто
В ноги посипалось.
Тіло шовко́ве
В пальці гарячі.
Погляд - як зброя,
Губи тремтячі.
Згини і вигини,
А стан, як гітара.
Ти не невинная
І тобі все мало.
Барви іскристі,
Фарби та бліки.
Я не навмисно,
Ти - не на віки.
Іди, красуне. Що стоїш ?
Панчохи гарні. Де купляла ?
Куплю й собі, мабуть, такі ж.
Іди, щоб я не проводжала.
Бувай, мала. Чого стоїш ?
Мій нікотин - мені у груди.
Я дякую за теплу ніч.
Це бу́ло раз і більш не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486264
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.03.2014
Ти пташка, що пурха́є у хмарах,
Й пісню співає про волю святу.
Леле моя, мені тебе мало.
Бо я ж тебе все ніяк не зловлю.
Щебечеш, смієшся, ховаєш очиці,
Які налилися лакиттю небес.
Прийдеш. Станеш поряд, щоби помолитись
Не прериваючи молитви процес
Моя мила пташко ! Залишся зі мною !
Я викую клітку тобі золоту.
І буду поїть молодою водою,
Даватиму хліба й проскорку святу.
Ти - волелюбна. Не хмур свої брови.
Давай свою згоду й фату одягни.
Будеш ти жити в достатку й любові,
Коли ми заключим союз наш святий.
Маленька моя, не хочеш ти в клітку.
Не хочеш в неволю, бо любиш свій край.
Але я прошу - хоч іноді, влітку
До мене, маленька моя, прилітай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Вже дев"ятнадцята весна, а в голові
Ще досі свище вітер пустотливий.
Вирує дух бунтарський у моїй крові,
У серці лише насміх мерехтлививй.
Вже в друзів сім'ї, діти і машини,
Кредити, банки, гроші, гаманці.
А в мене лиш нескорені вершини,
Вино, думки, вірші та олівці.
Вже дев'ятнадцята моя весна. В душі
Відраза до мілких, дзвінких монет.
Я хочу цей ваш клятий всесвіт полишить.
Я не проста людина. Я - поет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
Я люблю заглядати в очі твої іскристі.
Вдихати аромати шкіри гірко-солодкі.
Торкатися губами рук твоїх ненавмисно,
Залишати на губах поцілунок твій вогкий.
Лю́блю торкатись волосся короткого,
Дряпати губи об тво́ю щетину колючу.
Люблю тебе - сильного, кароокого.
А ти любиш мене - свою малу противнючу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
Люди, скажіть, як можна не любити
Сво́ю державу, квітучий свій край ?
скільки можна, скажіть мені, гнобити
Себе і кричать \" Нам Росію давай !\" ?!
Не хочу Москви, не хочу тайги я і хвої!
Я хочу степи, в яких козацькая пісня луна!
Не хочу війни! Не хочу смерті і зброї!
Полиште мій край ! Батьківщина у мене - одна !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014
Дякую, мамо, що народила мене в Україні.
Дякую, люба, що русяве волосся дала.
І за те, що я маю очі твої сіро-сині.
Дякую, мамо, що українкою вільно зросла.
Я вдячна тобі, що бачу вкраїнськії зорі,
Пахучі сади і ласкавії води Дніпра,
Високії гори, зло́ті поля, рідних два моря
З країною милою серце молитви співа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014
Я хочу тримати руки в твоїх руках.
А в очах щоб світився вогонь негасимий.
Завмирать бажаю дотиком на губах.
Хочу бути навіки з тобою, мій милий.
Хочу відчути твій подих контуром губ,
Цілувати вуста твої палко, нестримно.
Ти, як я - невиправний,святий однолюб.
Вибач, якщо в чомусь перед тобою винна.
Я бажаю колоти губи свої общетину,
Засинати на грудях, під ритм твого серця.
Хочу носити під серцем нашу світлу дитину
І хочу чути як вона дзвінко сміється.
Я хочу тримати руки в твоїх руках,
Забувати з тобою всі правди і кривди.
Хочу жити тобою наяву і в снах.
Хочу бути з тобою, коли станеш сивим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Надобраніч, мій милий хлопче.
Ти спокійно спи, мій любий. Спи.
Хай лягають тобі на очі
Кольорові, ніжні, милі сни.
Нас розділяють кілометри.
Я за монітором строчу лист.
Вірші пишу для тебе щедро,
Поки ти, мій любий, мирно спиш.
Надобраніч, мій любий. Дрімай.
Обіймай свою тишу пусту.
Струни гітари ти не стирай,
Ти - спи, поки я то́бі пишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Я ж тебе так кохала,
Як не можна людину любити,
Могла тобі зраду простити,
Навіть, якби не знала.
Я любила безтямно так,
Що росли із спини світлі крила,
Любов у хмарах мене носила,
Але ж я, насправді, не птах.
Я любила тебе сильніше
За свою нездійсненну вічність.
Та за свою безмежну ніжність
Поплатилася найціннішим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
У березневий, світлий день
Маленька, стомлена людина
Відчула у кутку легень
Кохання щире і стало дивно.
Так запалала іскра тая,
що загорілись очі світлом.
Людина стомлена не знала,
Що буде легко так любити.
У заспівало серце тихе,
І пролилась любов віршами.
Знайшла в коханні свою втіху
Людина, стомлена світами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Всели у мене свою ніжну тишу,
Заповни ту пустку, що в ребрах.
Без тебе не їм, не сплю і не пи ́шу.
Я на цигарках і на нервах.
Ти мене впустиш у царство безодні,
Де ти ночами проводиш свій час ?
Буду гріти руки твої холодні
Або у очі дивитись хоча б.
Ти мене терпиш. Я тебе лю ́блю.
Ти мене хочеш - я перечить не в змозі.
Знов по квартирі розкидані туфлі,
Одяг весь в хаосі лижить на підлозі.
Всели у мене свою тиху ніжність,
Заповни ту пустку у клітці грудній.
На тебе лише моя свята вірність.
Навік - я твоя. На сьогодні - ти мій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
Він любить залишатись сам на сам зі стінами.
Коли так сухо і непривітно-сіро на душі.
Впирається в підлогу худими колінами
І дивиться на небо, крізь павутину й вітражі.
Він любить чути її кроки шурхотливі в коридорі,
І відчувати на губах холодний, мертвий подих.
І хай усі кажуть, що він вже невиліковно хворий,
Хай кажуть "божевільний", але вона все ж приходить...
Він любить малювати по стінам водою із крану.
Й годинами сидіть в її незримих, мертвих обіймах.
Незрячими очима бачити кожен згин її стану,
Їсти невидимий попкорн й у вікні дивитись фільми.
Він любить залишатися сам на сам до самого ранку,
Чекаючи, поки вона прийде й залишиться навік.
Заради неї прасує подерту свою вишиванку
Цей божевільний, хворий на кохання, худий чоловік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014
Я не боюся тебе назавжди втратити.
Мене страшить пустка, яку ти тут залишиш.
Я не боюсь у ночі весняні плакати,
Мене страшить те, що ти вже не напишеш.
Я не боюся втратити в тобі свою музу.
Лякає те, що про тебе я більш не писатиму.
Я не боюся, що не ти зніматимеш блузу,
Я боюся, що не для тебе її одягатиму.
Я не боюся тебе назавжди розлюбити.
Я боюся не любити тебе все життя.
Я не боюся тебе назавжди полишити,
Мене страшить, що більше не повернуся я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014
Кувала сива зозуля. Замовкла. Охрипла.
Зіжалось маленьке серденько. Завмерло.
Хіба ж, моя нене, стерпіла ти мало лиха ?
Хіба заслужила, щоб доля так дерла?
Гуляли вільні вітри. Заблудились. Упали.
Затихли, зітхнули, сховались в яру.
Хіба ж, Україно, мало тебе роздирали ?
Мало труїли душу раниму твою?
Рідна, кохана, заплакана ненько!
Дай руку свою. Піднімайся з колін.
Хай б"ється твоє побите серденько.
Мила, з тобою діти козацькі твої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Втирай мої печальні, пекучі сльози,
Хай залишаться спомином в долонях твоїх.
Пронеси кохання моє крізь морози,
Не зрони мої сльози у потоптаний сніг.
Дай притулюсь до грудей твоїх рідних.
На них губами колись свій світ малювала.
Дай залишу в очах твоїх каро-світлих
Все те, що нас обох все життя хвилювало.
Ти зараз підеш, бо тебе вже призвали
Боронить рідний край, батьків і мене.
Мій янгол з тобою. Я його відпускаю.
Молися йому - й він тебе збереже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Написано віршів уже чимало.
Небесна Сотня оспівана в піснях.
А я сумую щиро між зірками,
Приходжу часто мамі милій в снах.
Я не забутий. Мені приносять квіти.
Я бачу ваші всі мільйони сліз.
Ви плачете. Нема чому радіти.
А з неба видно хату де я ріс.
Не плачте, мамо. Я не повернуся.
Носіть у серці рідний мій анфас.
Не плачте, мамо. Сльози хай не ллються.
Я вмер за Україну. Вмер за вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Руїна у серці країни
І сотні скалічених долей.
Воскресни, свята Україно!
Лиши в своїм серці героїв.
Попалений Київ ридає,
Неначе спалила орда.
Заплакана мати зітхає,
Бо сина забрала земля.
Кувала зозуля печально
Та скоро замовкла, стомилась.
А в Києві в сірій лікарні
Кілька сердець зупинилось.
Зімкнулися очі навіки
Героїв Майдану столиці.
В лікарнях зостались каліки,
Від болю змарніли їх лиця.
Руїна у серці моєму.
Воно не забуде героїв.
Напишуться вірші й поеми.
Майдан не забудем ніколи !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Колотись, моє серце, шалено!
Обливайся гарячою кров'ю!
Не бійсь, що хтось може підстрелить.
Коли станеш волати про волю.
Бийся, серденько, гучно і сильно
І зжимайсь за країну свою.
За Вкраїну кохану і милу
Стій, як дуб, у страшному бою!
Колотись, моє серце гаряче
За загиблих сестер і братів!
За ними країна вся плаче.
Шкода всім юнних життів.
Колотися, серденько! Ридай !
Обливайся гарячою кров'ю!
Стій, як дуб, за свій рідний край!
В очі смерті дивись! Йди до волі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2014
Він помирав у мене на руках,
Зжимав бліді від болю губи.
Не бУло страху в гаснучих очах,
Здіймались тяжко його груди.
Він шепотів "Прийде скоро весна,
А разом з нею - наша перемога!"
А я трималась, щоб не заридать,
А він казав "Я бачу в небі Бога!"
Він помирав у мене на руках.
Він шепотів "Слава Україні"
Слова завмерли в нього на губах.
"Героям Слава!" й серце зупинилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2014
Ви кажете, що брат іде на брата.
Ви вибачте! Нам звірі - не брати!
Як може брат нам очі вибивати ?
Як може брат нас рвати на шматки ?!
Як може брат стріляти у дитину ?
Як ногами може бити дідуся ?!
Не хочу я собі таку страшну родину.
Ви вибачте! Для мене звірі - не сім'я!
Ви кажете, що брат іде на брата...
А я кажу - нас убивають вороги!
Не вмію зраду звірям пробачати.
І вихід лиш один - ПЕРЕМОГТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014
Ти встав з колін, могутній мій народе!
І гордо голову підняв свою.
Ти не забудеш імена героїв,
Які злягли в нечесному бою.
Вже пролилися цілі ріки крові
Та дух козацьки у серцях не згас!
Ти хочеш жити в злагоді й любові,
Та слід перемогти цей лютий час.
Народе любий ! Ти уже втомився
Втрачати свОїх дочок і синів.
Ти сильний! Ти ще не скорився!
Ти вийшов на Майдан і заревів!
А серце матерів вола від болю,
Дівчачі очі стримують сльозу.
Народе любий, ми здобудем волю!
За тебе покладемо голову свою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014
Не тобою волосся пещене
І стрічки не тобою вплетені.
Не чекала від тебе зречення.
Я кохала просто до трепету.
Не тобою губи ціловані,
Хоч для тебе вони, печальнії.
Тобі краще дівки розцяцьковані,
Ти весь пахнеш чужими спальнями.
Не тобою сорочка зіжмакана,
Не тобою кава заварена.
А любов моя вже оплакана,
ЇЇ небо давно вже захмарене.
То для тебе вІрші всі спалені,
За тебе молитви і хрипота.
Моє серце тобою зранене,
А в душі - лише гіркота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014
Мої пта́хи сідають в рядочок
І люблять твою білозубу усмІшку,
Твою темно-синю літню сорочку,
І запах кави у ліжко.
Мої пта́хи тріпочуть крильми,
Як ти мене обіймаєш.
Вони тобі співають псалми,
Коли ти губи мої кусаєш.
Мої пта́хи тебе не залишать,
Мої пта́хи для тебе росли.
Це вони вірші тобі пишуть,
Це вони тебе віднайшли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Твоя тепла сорочка мене вже не гріє.
Зараз зима, а ти обіцяв мені вЕсну.
Ми не живемо. Ми просто старіємо.
А як помрем, то навряд вже воскреснемо.
І метелики давно мої не тріпочуть.
Заснули або замерзли від цього морозу.
Лише " відпусти " мені серце торочить,
" Він - доля твоя" - нашіптує розум.
То, мабуть, вже затухло наше кохання.
Чи його не було і то все самообман?
Я, мабуть, не лишусь до п"янкого світання.
Я піду, а тобі залИшу зимовий туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Мій хороший, вибач мене дурну.
Дуже прикро, що мене ти кохаєш.
Я ж кохання твоє жбурну
В запилений кут. Ти ж мене знаєш.
Мій покірний, пробач, не люблю.
В душу мою інший навіки вселився.
Розлюби. Я ж бо душу твою спалю.
Розлюби, поки не обвуглився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014
Я тебе не зна́йду ніколи. І не шукатиму.
Хай у грудях гуде страшний ураган,
Хай за це я себе проклинатиму,
Ти - біль, мій гіркогубий талан.
Ти виллєшся хмурими текстами,
Ляжеш печаллю на білий папір.
Защемиш гострим болем між ребрами.
Ти мій Отелло, але я - не Шекспір.
Нашу відстань не зміряти кроками,
Ані милями, ні кілометрами.
Вона стала весняними потоками,
А раніше була заметами.
Я тебе не знайду. Та й шукати навіщо ?
Добровільно взялась за цю ношу.
Загорнуся у плащ свій щільніше,
Я тебе загубила і вертатись не про́шу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014
І цілого світу буде замало,
Коли є з ким його поділити.
Причали, перони, вокзали
Нас не змогли розлучити.
Нам вічності буде замало,
Щоб надивитись у очі,
Нас відстані не зламали,
І доля нас не зурочить.
І лихо яке б не спіткало,
Нам вдасться усе прежити.
Цілого світу так мало,
Якщо є з ким його розділити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
Тебе нема, але ти скрізь. Усюди.
Ти у кутках затертого блокноту,
Ти у деревах, у вітринах, в людях.
Тебе чекаю із неділі по суботу.
Ти ніжишся на кінчиках долонь,
Гориш в очах моїх, живеш в устах.
Коли я сплю - цілуєш тихо скроні,
Являєшся мені в пророчих снах.
Тебе нема, але ти скрізь. Ти поряд.
Я бачу всюди твій незримий силует.
Тебе я бачу в сонці і у зорях,
Моє кохання, мій незавершений сонет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
Читай мене, тримаючи за руку,
Грій подихом пальці холодні.
Поцілуй легенько у щоку
І тримай мене в своєму полоні.
Загорни мене в ніжності плащ.
Цілуй легко в лоба і посміхайся,
Сьогодні цей світ весь для нас.
Поглянь у очі і ще разок закохайся
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014
Чи знаєш ти, як воно болить
Коли кригою вкривається душа ?
Коли затухло, але ще димить,
І дихаю, проте не знаю чи жива.
Чи знаєш ти, як воно пече ,
Коли кохання все зажате у кулак?
Коли воно мене на шмаття рве...
Ти знаєш це ? Ти знаєш як ?!
Ти знаєш, як воно щемить ?
Ти знаєш, що таке діра у грудях ?
Коли душа уже трішить,
А ти ще віриш людям ?
Коли зневіритись не гріх,
Коли ти згас і не палаєш,
Коли байдуже вже і плач, і сміх?
Ти чув про це, але не знаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014
Чекай. Послухай, що скажу.
Любов моя не догоріла,
Проте без тебе я живу,
А з тобою - тліла.
Ти не дивись з-під лоба.
Тебе я більш за все кохала.
Була тобою хвора.
Але з тобою більш за все й страждала.
Ти кашлем давив горло.
Болів у ніжних ребрах.
Тебе чекала вчора,
Сьогодні вже не треба.
З тобою - задихалась.
З тобою я палала.
Коли сама зосталась,
То ще сильніш кохала.
І зараз, вір, коханий,
Тебе кохаю щиро.
Без тебе не погано.
Без тебе в серці - тихо.
Чекай. Не морщи лоба
І не кляни мене.
Кохання не проходить,
Воно в мені живе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
Нам судилося мати дітей,
Пити чай уночі на веранді,
У вітальні приймати гостей
І писати вірші на мансарді.
Нам судилось носити обручки,
Зазирати у очі. Любити,
В магазині ходити під ручку,
Не лаятись і не сваритись.
Нас судилось старіти удвох
І триматись вічно за руки,
Пити молоко за столом
І глядіти разом онуків.
Нам судилось...Ні, це все мрії!
Я брехати собі вже втомилась.
Погашу святий вогник надії.
Я б хотіла, але нам не судилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
Я зп'яніла нестямно тобою
І тепер - не протверезіти.
І цей хмільгіркою сльозою
На щоці моїй буде бриніти.
Я б з тобою палала. Горіла б.
Віддала б тобі душу свою.
Але поруч з тобою зотліла
Перетворившись в золу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2014
В душу мою западають люди,
Яким я ні краплі не треба.
Вони штовхають у груди,
Коли серце ламає ребра.
В серці теплиться надія
"Може ?", "Невже?", "Напевно...".
Але вони не зігріють,
Я їм ні краплі не треба.
Люди розбили душу,
Бог же тоді відвернувся.
Виніс прибій на сушу,
Віра ж моя захлинулась.
Серце болить і стогне.
Як тут молитися Богу ?
Серце розбите, та горде,
Й більше не вірить в Нього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2014
Просто я пахну твоїм великим і теплим шарфом.
Цілую свої руки, бо ними обіймала твою шию.
Ніколи не кохала, але клянуся - вмію!
Огорну тебе своїм душевним теплом,
Напою молоком...
Буду подихом руки гріти обом
За великим сімейним столом.
А ти ніжно поколеш щетиною губи,
Я труся щокою об твоє мужнє обличчя.
Ти мене любиш? Так, ти мене любиш.
Цілуєш у лоба і кажеш "моя люба мишка".
Кажеш іще , що треба лягати спати,
"Кидай свої вІрші, ходи, я місце нагрів".
А потім уголос будеш вірші мої читати,
І все одно вважатимеш найкращим про календарі,
Який я писала тричі і все одно губила.
А ти просив його написати ще раз, вчетверте.
І посміхаєшся солодко-шоколадно мило,
І я його пишу й пишу уперто)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
Дівчинко мила, потріскані губи,
Порвані джинси, закутана в шарф,
Хто тебе в ніч цю зимову голубить ?
Кого ти оспівуєш в мокрих віршах ?
Дівчинко тиха, зимове мереживо
Вже заплелося в волосся твоє.
Біль у очах розгорівся пожежею,
Він тобі сон нещадно псує.
Дівчинко мила, поламана птахо,
Спраглі вуста свої міцно стули.
Очі ясні відкрий перед страхом.
Ві́рші покинь. Ти вільна. Лети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Я за Вас сьогодні помолилась.
Не знаю лиш - навіщо і кому.
Я так без Вашого тепла втомилась.
Але без нього все ж живу.
Я за Вас учора теж молилась.
Усім відомим і забутим вже богам.
Я не Вас голубити навчилась.
Й навчилася не вірити словам.
І завтра знов за Вас, коханий, помолюсь.
І молитимусь усе життя своє.
Я вже втрачати не боюсь.
Бо з Вами втратила усе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Затухло все у серці. Догоріло.
І занесло любов його снігами.
Сховалося обличчя за руками.
Пройшла любов, у серці - догоріло.
Пройшла весна, а з нею і кохання.
Сльоза біжить невільно по щоці.
Тиша їдка зажата у руці,
Яку порушує тихе зітхання.
Як птах у втомі склала руки-крила.
Схилила голову в похмурій думці.
Скривила губи у беззвучній муці.
Як ти любила...Як ти його любила !
Заштопане серденько б"ється тихо.
І не співають в небі журавлі.
Погасли за дверима ліхтарі.
Прокралось на поріг підступне лихо.
Затравлено зітхаєш в тиші.
Затухла сигарета у руці.
Тече гірка краплина по щоці.
Він твій один.А всі навколо - прийшлі.
Ти так неплач і довго не журися.
Все буде добре. Ти усе знесеш.
І це кохання теж переживеш.
Воно пов"яне, як жовтневе листя.
Забудь усе у цю солону мить.
Хай занесе твою любов снігами.
Затухнуть почуття, що були між вами.
А що ще не згоріло - догорить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Хто,ти там кажеш, заблудиться ?
Я чи кохання моє ?
"Переболить й перелюбиться"
Розум торочить своє.
Серце тремтить з перебоями,
Корчиться і хрипить.
Цікавишся Настями, Юлями, Олями.
Іншими Олями. Від цього й болить.
Для тебе вірність. На - тримай.
Чому ти морщиш носа ? Вже не треба ?
Мені вірний ще досі останній трамвай.
А ти... А ти вже рік болиш у ребрах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
В сотий раз хрипить гірка пластинка.
Цілую бліді руки. Я мовчу.
Я не твоя давно забута жінка.
І грію свої руки. Не дишу.
А в серці шелестить суха пустеля.
Нема сльози, щоби зросить пісок.
У мене є лиш стіни голі й стеля,
І тіло, що холоне до кісток.
У мене лиш сухі, холодні стіни.
А ще папір, огризок олівця.
Такі далекі, проте рідні тіні,
Що прилетіли в гості з забуття.
У мене є печаль у серці тиха.
А у душі ще самота бринить.
Любов моя болить, проте не диха.
А там де поламалось - відболить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Мені болить. Пече. Ломає.
І вуха глушить тиша уночі.
Удень не сплю, вночі не засинаю,
Ви не бійці ! Ви - палачі.
Не можу дихати. Болить.
І сльози душать за Вкраїну!
Щемить серденько у мені,
Коли братам стріляють у спину.
Та що ж ви, нелюди, творИте ?
Навіщо б"єте дідуся ?
У вас же сім"ї є і діти!
Удома ненька є своя!
Холодне серце за щитами,
А у руках - холодна зброя.
Хіба не мучать вас ночами
Обличчя тих, кого хоронять ?
Не сняться вам печальні лиця,
Всих тих кого у ліс везли ?
А вашим дітям гарно спиться ?
Не боїтесь, що прокляли ?
Ми не здамось, ви нам повірте.
Ми все знесем. Ми знайдем сили!
У серці українця - світло!
Героям слава! Слава Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014
Мені колить за ребрами тебенеобхідність.
Солоними водами тече по щокам.
У горлі комком стоїть моя непотрібність,
Морозом по шкірі й тремтінням в руках.
Мені болить твоя щира байдужість.
Здирає мені з душі ніжної шкіру.
А я так люблю твою горду мужність,
І, навіть, твою брутальну, колючу щетину....
Мені болить твоя щира байдужість.
Здирає мені з душі ніжної шкіру.
А я так люблю твою горду мужність,
І, навіть, твою брутальну, колючу щетину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
Він посміхнувся. А усміх не солодкий.
Він ідеалом був в моїх віршах.
Він медом був для губ моїх голодних.
Він був колись давно в пророчих снах.
Він був. Для нього я творила.
Вся моя пара сотень літ в віршах
Для нього. Я так його любила...
А він мене раз у пів року покидав.
Зараз він помер. Він не в труні.
Його не клали в землю і не хоронили.
Він дихає, проте помер в мені.
Й померло з ним усе, що я любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
Не повернешся.Не наважишся.
Ти винен сам, і знаєш це давно.
Буває уночі ти дзвониш, каєшся.
Але це все не ти. То лиш вино.
Не повернуся.Я точно не наважуся.
ЗовсІм недавно поламала крила.
Я дуже часто у думках вертаюся,
У ті часи, де я тебе любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Навіщо прийшов в цей похмурий, недільний вечір?
Ти ж бачиш - у мене давно щаслива сім"я.
Син, чоловік, квартира. Трьохкімнатна, до речі.
Любов, теплота. Я вже давно не твоя.
Навіщо прийшов ? Покурити ? Давно не палю.
Покинула, разом зі звичкою про тебе гадати.
Шостий місяць під серцем другого сина ношу.
Закрию вікно. Почало все сильніш холодати.
Не торкай той рубець. Вже давно не болить.
Ще чаю тобі ? Чи ти до схочу вже напився ?
Іди собі з миром, і хай тебе бог боронить.
Іди, перелюблений, бо вже засидівся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Ти віддаєш людям свою тишу,
А вони в ній галасують клято.
Ти для них страждаєш, пишеш,
А вони того, на жаль, не варті.
Ти віддаєш людям сльози,
А вони їх п"ють як воду з джерела.
Тобі приносять лиш морози,
І ти стоїш, мала, як не жива.
Ти віддаєш їм свою долю,
Та їм не треба. Не кричи.
Від них для тебе - доза болю,
Їм треба будь-хто, та не ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Хтось замкнувсь на тисячу замків,
Відгородивсь від усього болючого.
Хтось цього світу боявся й тремтів.
Світ душу лякав і сто років мучив.
Хтось терпів сто років самотності,
Бо знищив свій спокій за власну любов.
У Когось щоки пошерхлИ від вологості,
Й першило в горлянці від молитов.
У Когось в очах бриніла утома.
Хтось ввечері кутався в плащ.
Когось давно не чекають удома.
Він сам для себе і Бог, і палач.
У Когось в квартирі пропахло все цвіллю,
Спиртним, сигаретами несе із балкону.
Хтось каже собі "я просто вільний",
Насправді ж, уже не потрібен нікому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Чому люди не можуть бути, як фонтани ?
От кинув монетку - і разок ще повернувся.
Чому люди, коли навік нас полишають,
Ніколи не прощають,
Навіть, коли з очей солоним градом сльози ллються ?
От так фонтан - копієчку залишиш -
І повернешся точно незабаром.
Людям відай душу свою й тишу,
Хоча без неї ледве дишиш,
Вони з часОм про тебе забувають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Ламаю телефони, ребра, пальці.
І подих забиває. Ледь дишу.
Якщо ти йти захочеш завтра вранці,
То я тебе нікуди не пущу!
Ти рідко так приходиш. Тут залишся.
І не дивись так мутно й безтурботно.
Я знаю - ти реальний! Ти не снишся!
Не йди, бо мені буде знов самотньою
І не кажи, що ти давно в могилі.
І не кажи, що це в мене психоз!
І що як лікарі мені не вірять?!
Я знаю - ТИ приніс в руках мороз!
Я знаю, ти живий. Ти не загинув.
Я знаю це, бо досі Я живу!
Я не піду до тебе на могилу,
А як прийдеш,то більш не відпущу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2014
А ти у нього віриш, як в Ісуса,
Для нього молитвИ складаєш.
А я вночі із ним у ліжку труся,
Поки ти вночі за ним ридаєш.
Дівчинко, мене послухай трішки.
І припини вже проклинать у спину.
Поки із ним я качаюсь в ліжку,
Ти не ридай і не кляни невинну.
Хіба ж я винна, що мене він любить ?
Хіба винна, що зі мною зараз він ?
Так склалась доля, що тебе він губить,
Так значить треба тобі, мені - усім.
Хіба винна, що за нього в воду й в пекло ?
Хіба я винна, що ти також підеш ?
А ти молися, дивись у синє небо,
Та навіть там ти такого не знайдеш.
Ти ридай, моли свого Ісуса,
Що Бог твій дав тобі, що хочеш ти.
Але що піде він, я не боюся.
Бо він, як я, - затятий єретик.
Мій бог - це він, а я його богиня.
А ти страждай, молися, і ридай.
У тому, що ти любиш - я не винна,
Тож не паскудь мене, й не проклинай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
Він був як птах. Йому зламали крила.
Він часто в Очах стримував сльозу.
Бо та, кого любив - вже розлюбила,
А ту що поруч бУла - він не чув.
Він був як звір, який утрапив в пастку,
Який змиривсь з кончиною давно.
Він із людей зривав віршами маски,
І втішував себе сухим вином.
Він був для всіх поетом прям від Бога.
Та тільки слава й гроші - не його.
Для нього бУла справжня перемога,
Коли добро вбивало справжнє зло.
Він був Атлантом, що тримав нам небо.
А як пішов він - впав увесь Олімп.
Кого кохав, тому був він треба.
А хто його кохав - то тих не хтів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014