Олька Оленька

Сторінки (5/463):  « 1 2 3 4 5 »

Щасливим буде хтось, але не ми

А  ти  мовчи.  Бреши  собі  і  людям.
В  кишені  правду  щиру  заховай.
Між  нами  як  було,  уже  не  буде.
Собі  бреши,  мене  лиш  не  чіпай.

А  ти  іди,  не  слухай  своє  серце.
Воно  слабке  у  тебе.  Ледь  живе.
Мене  кохаєш  ?  Так  тобі  і  треба.
Іди  скоріш.  Не  руш  більше  мене.

І  не  цілуй  ти  рук  моїх  холодних.
І  спомин  любий  із  душі  зітри.
Забудь  легкий  мій  поетичний  подих.
Щасливим  буде  хтось,  але  не  ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2014


в нас, рудих, душі нема

А  що  -  роздереш  знову  клітку  мою  грудну  ?
Чи  може  до  крові  обцілуєш  вуста  мої  порочні  ?
Чи  може  знову  промовчиш,  коли  до  тебе  кричу  ?
Ти  так  любиш  дивитися  в  мої  блядливі  очі....

А  що  -  зламаєш  у  обіймах  мої  холодні  ребра  ?
Чи  може  обцілуєш  мої  такі  ласкаві  пальці?
Ти  знаєш,  що  прихилю  до  тебе  синє  небо...
Ти  знаєш,  що  вітер  мене  для  тебе  вб"є  у  танцях...

А  що  -  застрелиш  зранку  подихом  гарячим  ?
Чи  дочекаєшся,  поки  прийде  моя  зима  ?
Я  кохала  б  тебе  душею.  Єством  своїм  тремтячим.
Та  тільки,  вибач,  в  нас,  рудих,  душі  нема...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2014


Остання вистава

Це  остання  вистава,  поставлена  мною.
Вже  досить  тобі  виходить  на  біс.
Любов  догоріла  і  стала  золою,
Й  не  чується  гомону  із-за  куліс.

Вже  досить  вмирати,  на  публіку  грати,
Ламати  дешеву,  попсову  комедію,
Кричати  щосили  шекспірські  цитати,
Кусаючи  губи,  писати  трагедію.

Вже  досить  акторами  ницими  жити,
Я  хочу  вже  скинуть  лахміття  старе.
Та  знаємо  всі,  що  цей  світ  не  змінити
Й  усоте  на  біс  Дездемона  помре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470680
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.01.2014


Знов розумію, що тебе нема

Коли  за  вікнами  виспівує  зима,
Й  гуде  зі  злістю  вітер  крижаний,
Знов  розумію,  що  тебе  нема.
Знов  розумію,  що  ти  вже  не  один.

Коли  мороз  стискає  міцно  горло,
Й  по  обличчю  лупить  так,  що  мерзнуть  зуби,
Мені  на  хвилю  відбирає  мову,
Знов  розумію,  що  тебе  нема  й  не  буде.

Під  мої  ноги  пада  снігу  ковдра
Й  рипить,  бо  я  ламаю  їй  хребет.
Зима  моя  печальна  й  дуже  хвора.
Знов  розумію,  що  не  дочекаюся  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2014


чекай

Чекай  !  Залишся  всьОго  на  хвилину.
Дай  подивитись  ще  раз  на  вигин  твоїх  губ.
Віддам  тобі  життя  все  до  краплини,
Якби  ти  поряд  хоч  ще  трошечки  побув.

Чекай!  Не  йди!  Поглянь  хоч  раз  на  мене!
На  мить  лиш  в  Очах  погляд  затримай.
Мені  крім  цього  нічого  більш  не  треба,
Не  страшно  в  ад,  не  мило  іти  в  рай.

Стривай!  Торкнись  чола  губами,
І  проведи  по  шиї  пальцями  руки.
Більше  світу  я  тебе  кохаю.
Чекай!  Не  йди!  Будь  ласочка,  не  йди  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2014


А я восьмий рік вже кохаю тебе

А  зелень  очей  твоя  в  серці  пульсує,
Легеньким  інфарктом  щіпає  у  грудях.
Тебе  все  шукаю,  без  тебе  сумую,
Шукаю  тебе  у  газетах  і  в  людях.

Твої  ніжні  руки  -  у  пам"ять  навіки,
Міняю  квартири,  себе,  телефони.
А  ти  із  роботи  ждеш  свого  чоловіка,
І  вариш  борщі.  А  бува  -  макарони.

Твій  усміх  іскристий  в  душі  до  загину,
Шовковий  голос,  волосся  руде...
Ти  колисаєш  рідну  дитину,
А  я  восьмий  рік  вже  кохаю  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2014


Не залишай саму в холодній ванній

Цілуй  мої  ласкаві,  ніжні  плечі,
Подряпана  твоя  спина  пече.
Рятуй  мене  від  вітру  й  холоднечі,
Цілуй  і  в  серце  забери  своє.

Не  залишай  саму  в  холодній  ванній,
Зігрій  долоні  подихом  гарячим.
Обійми  мене  у  соте,  як  в  останнє,
Й  цілуй  мої  ласкаві,  ніжні  плечі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470089
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.01.2014


А ти принц. На жаль чи на щастя, не мій!

Я  б  чекала  тебе  до  самого  Пришестя.
Та  от  тільки  не  знаю  чи  це  варте  тебе.
Якщо  відповісти  собі  на  питання  всі  чесно,
То  я  не  твоє,  а  ти,  відповідно,  точно  не  моє.

Я  б  любила  тебе  до  самої  своєї  могили,
Та,  мабуть,  тобі  це  складе  забагато  честі.
І  я  б  вірила  в  те,  що  колись  може  б  ми  любили,
Я  б  могла  повірить  у  твоє  нікчемне  "вмєсті".

Якщо  тверезо  подумать,  то  я  не  принцеса,
Мене  кохати  немає  за  що,  ти  вже  повір.
Я  проста,  кострубата...Алкоголік  і  поетеса.
А  ти  принц.  На  жаль  чи  на  щастя,  не  мій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2013


Мої сто років самотності

Мої  100  років  самотності  -  
Розплата  за  порочну  любов,
За  тонкий  момент  безтурботності,
За  години  щиро-печальних  розмов.

Мої  100  років  гірких  поневірянь  -
Розплата  за  твою  годину  світла,
А  за  вічну  здійсненість  бажань
Твоїх  -  навіки  я  осліпла.

Мій  вічний,  одинокий  силует
В  твоїх  очах  не  з"явиться  ніколи.
І  вже  100  років  я  поет.
Й  нема  ні  сили,  ні  любові.

За  твої  веселі  років  27
Я  віддала  свою  щасливу  вічність.
Лиш  би  ти  мене  завжди  любив...
А  ти  узяв  і  покалічив.

Мої  100  років  мук  і  каяття.
і  мій  тягар  -  оці  важкі  100  років.
Моя  любов  для  тебе  лиш  сміття.
В  мені  лиш  біль  і  я  не  знАйду  спокій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2013


забери мене звідси

Забери  мене  звідси!  Чуєш  ?  Забери!
Мені  тут  катастрофічно  бракує  повітря.
Де  твій  годинник  ?  Невже  загубив  ?
Я  б  вибачалась,  якби  була  винна.

Відпусти  мене  звідси!  Відпусти!
Я  не  можу  тут  бути.  БрЕшу  -  не  хочу.
З  мене  досить  вже  темноти.
Я  хочу  до  світла.  Я  хочу  на  волю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013


Мовчав би ти

Мовчав  би  ти  вже  про  свої  гарячі  почуття.
Ти  хоч  знаєш,  що  воно  таке  ?  Ти  знаєш  ?
Щось  там  бурмочеш  про  спокуту  й  каяття...
Про  мою  душу  кажеш,  а  сам  очима  роздягаєш.

Мовчав  би  ти  вже  про  свої  безсонні  ночі,
Про  те,  що  тобі  холодно  без  моїх  обіймів.
Мовчи.  Це  смішно.  Навіть  слухати  не  хочу.
Ти  передивився  романтичних  фільмів.

Ну,  помовчи.  Не  край  вже  моє  серце.
Я  й  так  без  тебе  ледве  виживала!
Від  голосу  твого  в  вологих  грудях  терпне.
Краще  б  я,  взагалі,  тебе  не  знала.

Іди  вже.  Ну  ж  бо!  Йди  і  не  вагайся.
Якщо  вже  раз  пішов  -  немає  вороття.
Іди  коханий.  Зимою  тепло  одягайся.
Якщо  промерзнеш  -  хворіть  з  тобою  буду  й  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2013


Я упала, бо я - безкрила

І  у  соте,  зіжавшись  на  ліжку,
Закусила  пОдушки  кут.
Я  не  схожа  на  горду  кішку,
Схожа  більш  на  моральний  труп.

Я  у  соте  скотилась  по  сходах,
Під  рукою  зламались  перила.
Так  упала,  що  аж  сперло  подих,
Я  упала,  бо  я  -  безкрила.

В  всіх  поетів  могутні  крила.
В  мене  ж  їх  за  спиною  нема.
Я  добре  себе  надурила,
Бо  поетом,  мабуть,  не  була.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013


Я люблю е… СЕРДЦЕ УЙМИСЬ

"Я  люблю  его...".  Что  же,  круто.
Остывает  зелёный  чай.
Как-то  быстро  настало  утро,
Что  же,  ночь,  ну,  давай,  прощай...

"Я  люблю  его..."  -  очень  мило,
У  меня  завтра  снова  зачёт...
Как  всегда  ничего  не  учила..
Хорошо,  что  со  мною  кот.

"Я  люблю  его"...завтра  пары,
Как  всегда  на  восемь  утра...
Я  сегодня  чертовски  устала,
Чтобы  завтра  так  рано  вставать.

"Я  люблю  его"...голова  разболелась.
Ну  что,кот,  пошли,  покурю.
Что-то  мерзко  ломает  тело...
Завтра  точно  ненароком  просплю...

"Я  люблю  его"...лягу  -  посплю...
А  то  снова  теряется  мысль...
"Я  люблю!  Я  люблю!  Я  люблю!
я  люблю  е..."  СЕРДЦЕ  УЙМИСЬ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013


научи умирать

раз  научил  жить,  так  научи  умирать,
в  прохладных  простынях  задыхаться  утром.
так  правильно  ?  как  мне  узнать?
ты  б  дал  совет.  ты  у  нас  мудрый.

раз  научил  любить,  учи  и  ненавидеть,
учи  стекляными  делать  глаза.
научи,  не  подавать  мне  виду,
когда  на  щёку  просится  слеза.

учил  любить,научи  воспоминания  стирать
хотела  вместе  жить,  но  я  одна.
теперь  научи  и  умирать,
иначе  научусь  сама.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468578
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2013


О старом, о наболевшем

взяла  бы  от  жизни  всё,  вот  только  уже  набралась.
у  кассы  на  счастье  очередь  в  километры.
а  в  бутылке  на  дне  пустота  лишь  осталась.
все  неотправленные  "люблю"  молчат  до  сих  пор  в  конвертах.

ты  мне  не  звонил.  я  тебе  отвечала.
нет.не  тем  же.в  пьяном  бреду,как  всегда
снова  годы  спустя  номер  твой  набирала,
доводя  себя  до  безумства.  я  до  сих  пор  ещё  без  ума.

без  ума  от  тебя.  от  горя.  от  спирта  в  крови.
без  ума  от  длинных  противных  звонков.
я  просила,  молила  "номер  смени!"
толко  ты  оставался  немым.  всё  таким  мудаком.

и  рыдания  в  стенах.  в  опостылевших  стенах.
в  прокуреных,серых,  немых  до  безумствах  обоях.
ты  никогда  не  оставался  мне  верен.
и  неверным  не  был.ты  всегда  был  мне  просто  холодным.

"завидовать  коту,что  спит  с  тобой  в  одной  постели".
так  красиво.  Белинда  Наузусть,  спасибо.
лезть  на  стены.  на  эти  холодные,  серые  стены.
ну  да..."любить  это  красиво",  "ненавижу  свое  имя".

добивать  себя  этими  больными  стихами.
винить  Бога.или  все  остальных  богов.
и  остро  хотеть  в  три  часа  звонить  маме.
и  рыдать  ей  "  мама.  всё  это  любовь".

и  в  пьяном  бреду  о  тебе  рыдать  на  балконе,
пытаясь  кому-то  рассказать,  как  люблю.
только  из  этих  рыданий  никто  ничего  и  не  понял.
и  на  утро  опять  сдлать  вид,  что  ночами  я  сплю.

унижать  себя  раз  так  в  месяца  три.
отдаваться  грубым,  чужим,  похотливым  рукам.
а  мир  не  стоит.  планета  всё  вертится.
и  страданье  нипочём  Богу.  и  богам.

а  в  прокуреных  стенах  рыдать  до  агонии
до  отчаяной  ломки  и  кошмарного  передоза.
а  на  утро  молчать,  улыбаясь,  как  в  коме
нет.  не  в  коме.  в  немом  коматозе.

и  искать  твои  губы,  что  моими  не  стали.
не  видеть  твой  профиль.от  имени  вздрагивать.
и  скучать  по  рукам,  что  меня  не  ласкали.
на  безумную  пустыми  глазами  смахивать.

и  когда  всё  пройдёт?  когда  с  санитаром  уеду?
или  просто  пройдёт?  я  не  верю.,
что  с  кем-то  под  венец  в  платье  белом...
скорее  всего  на  асфальте  обведут  мелом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2013


потріскане небо

Я,  сьорбнувши  холодного  чаю,
Заправлю  за  вухо  рожеве  пасмо.
Я  все  мовчки  тобі  пробачаю,
Я  простила  тобі  все  давно.

За  балконом  потріскане  небо,
І  шматочок  його  на  полиці.
Ти  цілуєш  оголені  нерви.
Не  цілуєш.  Це  все  мені  сниться.

В  чай  холодний  капають  сльози  
І  дзвенять  срібним  дзвоном  в  вухах.
І  твій  дотик  по  шкірі  -  морозом.
Ні,  цей  дотик  тільки  у  снах.

За  балконом  потріскало  небо  
І  посипалось  з  гуркотом  вниз.
Я  так  хочу  в  обійми  до  тебе.
Ні,  не  хочу.  Це  просто  каприз.

Скалки  неба  тріщать  під  ногами,
Ріжуть  в  кров  босі  ноги  мої.
Величезна  прірва  між  нами,
Ти  зі  мною  тільки  ві  сні.

(перший  день  ностальгії)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2013


Цілуй мене палко до ніжного щему

Цілуй  мене  палко  до  ніжного  щему,
Роздягай  мою  стомлену  й  зранену  душу.
Розчини  мене  всю  в  коханні  своєму,
Подаруй  мені  пристрасть  й  гріховну  спокусу.

Шепочи  щось  на  вухо,  візьми  за  волосся,
Проведи  своїм  пальцем  по  шовкОвій  ключиці.
Я  -  твоя,  мене  тобі  спокусити  вдалося.
Зранку  чекаю  на  каву.  Купи  пакетик  кориці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466658
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.12.2013


Спина до спини

Ми  що  -  скотились  по  похилій  площині  ?
Ну,  що  ж,  скотились.  А  може  так  і  треба?
Ти  не  тиняйсь,  сідай  ось  тут  й  кури,
Дивись  на  мене.  Або  дивись  у  небо.

Я  лю́блю  дим  з  твоїх  ласкавих  губ,
А  ще  люблю  твої  веселі,  карі  очі.
Ти  мій  рідний,  ніжний  душогуб,
Ти  мій  назавжди.  Я  іншого  не  хочу.

Сідай  тут  поряд.  Спина  до  спини,
Я  хочу  відчути  твій  гіркуватий  запах
Якби  ти  бачив  мої  пророчі  сни,
Їй-богу,  я  клянусь  -  ти  б  плакав.

Та  про  майбутнє  потім.  Ти  є  тут.
Й  для  мене  зараз  це  найголовніше.
Пускай  колечки  диму  з  ніжних  губ
Й  тулись  до  мене.  Стало  холодніше.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013


Дівчина в червоній сукні

Обкутана  завісою  із  диму,
Мовчала  і  пила  п'янке  вино.
В  собі  ховала  душу  незцілиму,
Поранену  й  скалічену  давно.

Облизувала  губи  пурпурові,
Як  кішка,  мружила  очиці.
В  душі  ховала  залишки  любові
І  залишки  того,  хто  досі  сниться.

У  очах  важку  печаль  ховала,
Бісики  кидала  всім  присутнім
Разом  й  веселилась,  і  страждала
Дівчина  в  кутку,  в  червоній  сукні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466529
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.12.2013


я б хотіла лиш тебе кохати

З  моїх  грудей  ослаблих,  блідуватих
Із  диким  кашлем  вирвалось  "  люблю  ".
А  я  б  хотіла  битись  і  кричати,
Але,  мабуть,  я  просто  промовчу.

Із  вуст  моїх  холодних  і  зіжатих
Не  зірветься  й  слова  у  твій  бік,
А  я  б  хотіла  лиш  тебе  кохати...
Я  так  хотіла,  а  ти  від  мене  втік.

В  руках  моїх  холодних  стигне  серце,
Яке  я  вирвала  з  блідих  грудей.
Не  б'ється.  Не  співає...  Мертве...
І  мертві  сльози  котяться  з  очей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2013


А знаєш, про що я мрію тут останнім часом ?

А  знаєш,  про  що  я  мрію  тут  останнім,  сумним  часом  ?
Чим  серце  моє  побите  нещадно  тобою  зігрівається  ?
Про  те,  що  ти  пришлеш  тихий  привіт  вранці  по  факсу.
Так  цього  хочу,  що  аж  дихання  моє  з  ритму  збивається.

А  знаєш,  про  що  я  мрію,  коли  прокинусь  тихо  уранці?
Про  те,  що  мої  долоні  колись  по  шиї  твоїй  прогуляються...
Про  те,  що  твоєї  шкіри  торкнуться  ніжно  тоненькі  пальці...
Серце  від  цього  пече  і  у  комочок  маленький  зжимається.

А  знаєш,  як  страшно  вночі  обіймати  міцно  вовнЯну  ковдру?
Знаєш,  як  сумно  весь  день  в  людей  чужих  удивлятися?
Страшно  зазирати  в  душу  і  бачити  там  покалічену  шльондру...
Страшно  самій  по  мокрим  і  темним  вулицям  ночами  тинятися.

А  знаєш,  про  що  я  говорю  з  своїм  сердечним,  уявним  другом  ?
Знаєш,  із  чого  мій  день  печально-сумний  починається  ?
Ти  знаєш,  чому  мій  погляд  дівочий  такий  нестерпно-похмурий  ?
Ти  знаєш,  чому  мій  голос  так  безсоромно  трясеться  й  зривається  ?

Чи  знаєш  ти  як  це  -  сльози  комками  у  пересохшому  горлі  ?
Ти  знаєш,  як  гірко  тебе  не  зустріти  ніде  за  цілісінький  рік  ?
Чи  знаєш  ти,  як  то  носити  в  собі  почуття  напівмертві  і  хворі  ?
А  знаєш  як  страшно,  коли  вночі  будить  тебе  твій  власний  крик  ?

Я  це  знаю  усе,з  цим  живу  вже  давно.  Здається,  що  вічність.
Я  знову  про  тебе  пишу,  і  серце  пече  та  зжимається.
Я  пам\"ятаю  усе  й  напиваюсь  щорік  N-ного  січня.
І  кожнісіньку  ніч  уві  сні  я  шкіри  ніжно  твоєї  торкаюся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013


Про Майдан

То  був  грудень  20  і  13,
Майдан  кипів  сотнями  сердець,
Майдан  тримався  й  не  здавався,
Майдан  кричав  "Ще  не  кінець!"

Співав  майдан  пісень  козацьких,
Тримав  він  бойовий  свій  дух,
Горів  він  запалом  юнацьким,
Співав  і  радувався  слух.

Майдан  тіснили  "Беркутята",
А  він  пручався  і  ревів.
Пліч-о-пліч  вистояли  браття  -  
Герої  нашої  Землі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465578
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.12.2013


Найкраща в світі Батьківщина

Ти  моя  мила,  рідна  й  щира.
Ти  світла  й  чиста,  як  кришталь.
Найкраща  в  світі  Батьківщина,
Моя  любов,  моя  печаль.

Моя  надія  журавлина,
Мій  щем  сердечний  і  мій  біль,
Моя  єдина  Україна.
Ти  -  мій  народ,  що  не  згорів!

У  тебе  очі  -  вічні  зорі,
Вуста  -  то  черешневий  цвіт,
Туга  коса  -  тумани  босі,
А  голос  твій  -  політ  вітрів.

Душа  твоя  відкрита  й  чиста,
А  серце  б'ється  на  майдані,
З  надій  людських  блищить  намисто,
А  перемога  йде  в  тумані.

Вже  чути  кроки  її  хОду,
Майдан  хвилюється,  реве.
Перемога  любов  народу
Й  гаряче  серце  молоде!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013


той, хто убив, - научив літати

Снігом  колючим  зима  била  в  обличчя,
З  гарячою  кавою  в  кімнаті  сварилась,кричала.
Заселилась  зима  у  кімнату  мою  навічно.
І  давно  вже  нікого  туди  не  пускає.

Тільки  той,  хто  давив  ботинком  важким  на  груди,
Зміг  збороти  мою  противну  сусідку-зиму.
Тільки  той,  хто  був  по-ласкавому  ніжно-грубий
Дарував  мені  літо  і  кохання  глибоку  силу.

Тільки  він,  хто  зламав  мою  душу  і  тіло
І  покинув  мене  у  паралічі  серед  кімнати,
Зробив  так,  що  все  у  мені  тремтіло,
Тільки  він  не  дозволив  мені  у  мороз  замерзати.

Тільки  той,  кого  кожну  ніч  у  снах  я  кличу,
Ну  і  той,  хто  бив  так,  що  не  можу  і  досі  встати.
ВІН  прогнав  зиму,  що  плюється  мені  в  обличчя.
Тільки  той,  хто  убив,  мене  научив  літати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013


Друг

Ти  не  питав  ніколи  чому  я  така  сумна,
Ти  знав  сам  усе,  і  лише  пригортав  до  грудей.
Ти  знав  чом  я  плачу,  і  казав,  що  я  просто  мала  і  дурна,
Гладив  по  голові  і  втирав  сльози  з  сумних  очей.

Купував  карамель  й  вати  солодкої  кругляші,
Розколочував  цукор  в  моїй  несолодкій  каві.
Укривав  теплою  ковдрою  і  не  смів  полишить,
Посміхався  весЕло  й  прикривав  очі  свої  лукаві.

Ти  був  другом  моїм  -  найкращим  і  найвірнішим,
Розмальовував  фарбами  світ  мій  безбарвний.
Все  було  би  чудово,  якби  не  сталось  найгірше  -  
Я  зрозуміла,  що  ти  друг,  але  тільки  уявний...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013


Я не вирвусь з твоїх очей.

Мої  спраглі  вуста  твоїх  так  палко  бажали.
Очі  бачили  кожну  тріщинку  твоїх  ніжних  губ.
Щоки  горіли,  а  серце  в  мені  так  калатало,
Що  я  все  боялась,  щоб  ти  тогО  не  почув.

Мої  очі  голодні  в  твоїх  блиск  щастя  шукали,
Та  в  них  лиш  була  порожнеча  -  страшна  і  густа.
Мене  порожнеча  манила,  хоча  і  страшенно  лякала.
Така  вона  сіра...  Така  вона  хижа  й  пуста...

А  я  ж  бо  не  знала,  що  треба  тікати  щодуху,
Що  треба  десь  бігти,  подалі  від  хижих  очей!
А  я  ж  бо  не  знала,  що  впадаю  у  вічную  муку
Солодкого  щему  гарячих,  безсонних  ночей.

Мої  спраглі  вуста  твоїх  так  палко  бажали,
А  серце  так  рвалось  з  моїх  трепетливих  грудей.
Я  так  тебе  хтіла,  бо  ще  тоді  я  не  знала,
Що  більше  не  вирвусь  з  твоїх  похотливих  очей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013


Зроби з мене ляльку

Зроби  з  мене  свОю  покірну,  гарненьку  ляльку.
Одягай  мене  в  пестощі,  закручуй  волосся  у  "хвіст".
Цілуй  обличчя  моє  фарфорове  ніжно  і  палко,
Цілуй  мене  всюди  :  у  руки,  у  щоки,  у  ніс.

Зроби  з  мене  свою  ідеальну  людинку.
І  виховуй  мене  так,  як  потрібно  тобі.
Я  віддам  тобі  серця  свого  половинку,
А  як  хочеш  -  усе  і  нічого  не  лИшу  собі.

Я  буду  твоєю  покірною,  доброю  лялькою.
Цілуватиму  на  ніч,  прасуватиму  стрілки  на  брюках.
Я  буду  у  всьому  найперша.  Буду  я  ідеальною.
Найкращою  всюди  -  у  співах  і  в  рухах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013


Героям навіки СЛАВА!

Ну  що  ж  ти  плачеш,дурненька,  і  сьорбаєш  холодний  чай  ?
Не  помер,  він,  мала.  Він  захищає  тебе  і  батьків!
Надягни  свою  сукенку  і  йди  в  парк  якийсь  погуляй.
На  майдан  лиш  не  йди.  Там  багато  продажних  і  злих  гівнюків.

Ну  що  ти,  мала,  так  похнюпила  малого,  кирпатого  носа  ?
Він  вернеться  до  тебе  -  молодий,  і  цілий,  й  живий.
ВІн  пішов  на  майдан,  за  тебе.  Бо  ти  ж  його  русокоса.
А  ти  вдома  молися,  щоб  тримався  у  ньому  дух  бойовий.

Він  вернеться  до  тебе  й  принесе  на  плечах  перемогу,
Вільну  країну,  незалежну,  усміхнену  євро-державу.
А  ти  за  нього  щиро  молися  своєму  рідному  богу
На  ніч  цілуй  його  фото  й  шепочи  "Героям  навіки  СЛАВА!".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2013


пневмонія

В  моєї  любої  Вкраїни  -  запалення  легень.
Важка  й  така  противна  пневмонія.
Так  кашляє  вона  стонадцятий  день,
Не  допомага  їй  мирна  й  тиха  терапія.

Вже  вириваються  з  грудей  тривожні  хрипи,
Ще  трохи  почекати  -  й  засвистить  туберкульоз.
Не  можна  все  вирішувати  настільки  мирно!
Як  можна  повестись  на  весь  оцей  політ.психоз  ?!

Вже  час  нам  свої  спини  розгинати!
І  піднімать  свої  обличчя  до  небес!
І  зброю  у  міцні  і  сильні  руки  брати,
Щоби  народ  увесь  піднявся  і  воскрес!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2013


Розламана

Розламана.
Я  знищена  ущент.
Нездара  я.
Розбита  об  цемент.
Потрощена.
Біль  пустий  в  очах.
Непрощена
Із  кров"ю  на  губах.
Розбещена.
Поламана  любов.
Нехрещена.
Далека  від  розмов.
Залякана.
Ти  все  забрав.  Пішов.
Я  зіткана
З  проклятих  молитов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013


рабів у рай не пускають

Розправ  свої  крила,  українська  людино!  
Чому  ти  сховалась  ?!  Чому  ти  мовчиш  ?!
Чи  мало  віків  нас  Московщина  била,
Щоб  ми  просто  так  взяли  -  і  здались?!

Хоч  Євросоюз  і  не  мед  з  молоком,
Проте  із  двох  лих  вибирають  мале.
Махати  досить  впусту  кулаком,
Хай  має  вагу  кожне  слово  твоє!

Не  буде  гнуть  шию  наш  рід  молодий!
Ми  українці!  Ми  зрад  не  прощаєм!
Все  вірно  сказав  Сірко  кошовий:
"Безвольних  рабів  у  рай  не  пускають"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013


скажіть

Скажіть,  а  вас  не  давить  сіре  місто  
Й  бетонні  коробки,  в  яких  сміються  люди  ?
Мені  тут  душно,  мені  страшенно  тісно!
Мене  це  сіре  місто  тримає  міцно  й  душить.

Скажіть,  а  вам  не  тісно  в  магазинах,
Де  різнокольоровий  натовп  тратить  гроші?...
А  вам  не  страшно  бачить  у  вітринах  
Безликих  манекенів  і  п"яних  перехожих  ?

Скажіть,  а  вам  не  соромно  дивитись
В  голодні  очі  худим,  бездомним  псам  ?
А  вам  не  соромно  в  церквах  своїх  молитись
Й  просити  щастя,  тонучи  в  гріхах  ?

Скажіть,  чи  не  буває  вам  самотньо  ?
Чи  не  горить  у  вас  печаль  важка  в  очах?
Печальним  бути  у  містах  не  модно,
Печальним  добре  бути  у  книжках.

Скажіть,  а  ви  брехати  не  втомились  ?
Чи  не  болять  ще  ваші  кляті  язики  ?!
Скажіть,  чому  вам,  люди,  так  не  страшно  помилитись  ?
Чому  не  учать  вас  всі  ваші  помилки  ?

Я  так  втомилась.  Мене  гнітить  це  сіре  місто.
Найбільш  за  все  я  хочу  звідси  полетіть
Туди,  де  вільно,  світло  й  чисто!
Скажіть-но,  люди...Хоча,  краще  -  ні!  Мовчіть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013


Нам з тобою липень роздирав груди портулаковим цвітом

Нам  з  тобою  липень  роздирав  груди  портулаковим  цвітом.
Солодкою  піснею  затьмарював  серце  і  мізки  зухвало.
Ніч  нас  тішила  поцілунками  з  розбишакою-вітром,
І  холодним  дощем  нам  спраглі  тіла  напувала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013


В тобі живуть усі мої книжки

В  тобі  вмістився  мій  маленький  світ,
Моя  щаслива  казка  про  кохання,
Ти  -  мій  наркотик,  мій  шкідливий  кіт,
Моє  життя  й  моє  палке  бажання.

В  тобі  живуть  усі  мої  книжки,
Усі  сюжети,  усі  мої  уподобання.
Дле  мене  всесвіт  ти  і  тільки  ти.
Моє  життя,  моє  одне  кохання)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013


ми зв"язані з тобою міцно-залізо-бетонно

Скільки  б  ти  не  заощаджував  на  мені  свої  почуття,
Все  одно  ми  зв"язані  з  тобою  міцно-залізо-бетонно.
Бо  й  справді  -  коли  тебе  нема,  то  це  уже  не  життя.
А  якесь  існування  безлике,  буття  однотонне.

Якби  ти  не  хмурився  і  не  зжимав  міцно  мою  долоню,
Не  блискав  сердито  очима  і  губ  моїх  не  кусав,
Я  б  так  і  залишилась  навічно  у  серці  холодна.
Ти  зітер  все  минуле,  і  мене  на  новий  лад  переписав.

Скільки  б  я  не  сердито  не  здіймала  своїх  чорних  брів,
Одне  твоє  тихе  слово  і  я,  як  кошеня,  муркочу.
Іще  не  винайшла  природа  таких  страшних  вітрів,
Щоб  я  забула  твої  веселі,  кришталево-сині  очі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013


П"ятнадцять тисяч двісті сорок сім

П"ятнадцять  тисяч  двісті  сорок  сім.  
Комусь  лише  просте  число,  бездушне.
А  хтось  над  ним  сопів,  і  плакав,  і  хрипів.
Хтось  його  так  довго  терзав  і  мучив.

Двісті  сорок  сім  й  п"ятнадцять  тисяч.
Холодні  руки  й  тепло  клавіатури.
Пожмаканий  папір  уже  не  сниться.
Бо  взагалі  не  спиться.  Дура!

На  п"ятнадцять  тисяч  двісті  сорок  сьомій  строчці
із  п"яним  ритмом  рима  танцювала.
А  з-під  вологої  сорочки
Душа  стогнала  і  кричала.

П"ятнадцять  тисяч...Вже,  мабуть,  не  важливо.
Я,  взагалі,  мабуть,  тебе  не  знала.
І  ця  остання  строчка  шкіриться  тужливо.
Остання  строчка,  яку  тобі  я  написала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013


я до тебе прийшла, розбита долею вщент

я  до  тебе  прийшла,  розбита  долею  вщент,
на  порозі  упала,  у  мольбі  протягнувши  долоні.
я  серце  впустила  й  розбила  об  бездушний  цемент
на  порозі  твоєму  ридала,що  аж  губи  хололи...

ти  зігрів,  відпоїв  мене  чаєм  із  липи
кутав  тіло  моє  в  вовняне  одіяло.
забирав  алкоголь,  і  сказав  не  палити...
я  скорилась  тобі  і  з  тобою  навіки  зосталась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013


валіза з минулим

Моя  валіза  з  минулим,  як  камінь  тяжкий,
Який  я  пхаю  на  крем'яную  Лесину  гору.
І  віршами  піднімаю  дух  свій  слабкий...
І  сльозами  лікую  свою  душу  хвору.

А  позаду  мете  й  завиває  кохання,
Покинуте,  зраджене.  Я  його  прокляла.
А  серце  так  часто  і  тяжко  зітхає  :
"Навіщо  ти  все  поламала  сама  ?".

А  я  все  мовчу  і  валізу  ту  пхаю.
"Моя!  Не  віддам  !"  -  шепочу  -  "  Не  віддам!!!".
Навіщо  цей  мотлох  мені  -  я  не  знаю...
Він  рідний  серцю,рідний  моїм  очам.

А  валіза  важка.  Завелика.  Загруба.
Уже  збиті  коліна,  я  ледве  повзу.
Проте  все  одно  вона  серцю  моєму  люба.
І  я  на  вершину  її  дотягну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013


не торкай той рубець

Не  торкай  той  рубець.  Вже  давно  не  болить.
Зажила  вже  та  рана  кривава  і  рвана  .
Не  питай,  чи  можна  нелюбов  простить.
Не  питай  чи  багато  разів  я  прощала.

Не  цілуй  той  рубець.Він  давно  не  пече...
Не  турбуй  мою  змучену,  солону  душу.
Там  де  було  шовкове  й  м'яке  -  тепер  черстве.
І  сміх  веселий  тиша  мертва  глушить.

Не  тривож  той  рубець.  Не  чіпай.
Твої  пальці  такі  довірливо-ніжні...
І  в  душі  точок  слабких  не  шукай.
Ти  хороший.  Ми  до  неймовірності  різні.

Не  торкай  той  рубець.  Не  торкай...
Нелюбов  не  можна  так  легко  простить.
Не  тримай  моїх  теплих  долонь.  Не  тримай.
Той  рубець  іще  досі  болить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013


С'est la vie.

Мене  віз  пошарпаний  і  втомлений  трамвай.
У  вухах  щось  шепотіла  тихо  Полозкова.
У  думці  рима  щось  на  кшталт  "забудь  і  прощавай".
Така  потерта  і  до  нудоти  щоранкова.

Пишу  цю  риму  просто  так.  Як  кажуть  -  від  балди.
Нікого  я  від  себе  вже  давно  не  проганяю.
Всі,  хто  були  близько,  -  давно  уже  пішли,
Мене  лишивши  наодинці  зі  старим  трамваєм.

Мені  у  ньому  ще  трястися  і  трястися.
Моя  зупинка  не  скоро.  Вона  остання.  Кінцева.
У  душі  такий  безлад,  що  тікай  і  хрестися.
Мої  вірші  всього  навсього  лише  плацебо.

Я  буду  писати  про  місто  і  тумани,
Про  те  як  стелиться  вечір  ковдрою  старою...
Як  би  ж  хто  знав,  як  я  сама  себе  уже  дістала...
Краще  б  я  була  бездарою  дурною...

Хоча,  більше  всього,  що  так  воно  і  є.
Якби  не  так,  то  потрібна  би  була  я  Їм.
Просто  у  мене  життя  моє,  а  в  Них  своє.
І  не  треба  зайвих  виправдань.  С'est  la  vie.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013


Пройшла любов - зостався страх.

Слабка  і  вимучена  думка,
ПрИм'ятий  куток  листа.
Затягані,  страшні  стосунки  -  
В  них  арифметика  проста.

"Куди  пішла  ?  Куди  поділась  ?
І  хто  дзвонив  тобі  вночі  ?"
Любов  пройшла,  вона  згоріла.
Лиш  попіл  залишивсь  в  печі.

"Ти  де  ходив  ?  Сорочка  в  плямах!
Невже  сліди  порочних  губ  ?"
Любов  пройшла  -  тепер  лиш  драма.
Суцільна  драма,  а  не  шлюб.

І  ти  кричиш,  як  знайдеш  привід,
А  донька  плаче  на  руках.
Тебе  залишить  -  один  вихід.
Пройшла  любов,  зостався  страх.

Ті  руки,  що  мене  носили,
Зіжались  люто  в  кулаки.
З  тобою  буть  мені  несила,
Ми  вже  з  тобою  чужаки...

Мені  залишиться  на  згадку
Твій  вогник  в  доньчиних  очах.
І  я  піду  сьогодні  зранку...
Пройшла  любов  -  зостався  страх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013


Не плач, Україно

Так  серце  за  тебе  стогне  й  болить.
Твої  ніжні  руки  у  грубих  мозолях.
Душа  тихо  плаче,  скиглить,  квилИть,
Цілує  твої  теплі,  мокрі  долоні.

Рідна,  за  що  так  з  тобою  вчинили  ?!
Чому  очі  блакитні  в  солоних  сльозах?!
Невже  сини  твої  тебе  не  любили  ?!
Чому  сивина  в  твоїх  русих  косах  ?!

Хіба  не  плели  твої  доні  віночків  
І  не  складали  до  стомлених  ніг  ?
Хіба  не  родили  милих  синочків  ?!
Хіба  не  лунав  іх  заливистий  сміх  ?!

Знаю,  рідненька,  чом  стомлені  руки,
Чом  гнеться  твоя  шия  худа,
Чом  очі  твої  вологі  від  муки,
Чом  в  серці  твоїм  глибока  туга.

Наділи  на  шию  ярмо  й  управляють
Магнати  скупі  й  пузаті  пани.
Катують  нещадно,  живою  пиляють,
Із  чесного  люду  здирають  штани.

До  тебе,  рідненька,  я  прихиляюсь,
Слізьми  орошаю  долоні  худі.
За  наше  бездійство  я  щиро  каюсь.
Не  плач!  Із  тобою  всі  діти  твої!

Не  плач!  Ми  живі  і  разом  ми  сила  !
Піднімемо  голови  й  за  тебе  відмстим!
Ти  -  рідна  ненька,  свята  Україно,
а  ми  твої  вірні,  горді  сини!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013


Люби мене тихо, роби з мене дуру

Ти  знову  прийшов  ?  Ну  що  ж,  сідай  і  закурюй.
Люби  мене  тихо,  роби  з  мене  дуру.
Я,  навіть,  від  тебе  тікати  не  буду...
Все  одно  не  втічу...  Я  цю  слабкість  смакую.
А  ти  знаєш,  що  Я  твій  подих  цілую  ?
І  погляд  вбираю  глибоко  в  груди...
Твій  дотик  гарячий  ніщо  не  остудить...
Цілуй  мої  губи.
Рятуй  від  застуди.

Ти  пий  чай  з  лимоном,  мене  не  лікуй,
Я  хвора  давно  і  безповоротно.
Мою  ніжну  слабкість  розтягуй,  смакуй,
Мою  тиху  вроду  в  кишені  пакуй,
При  крики  і  сварки  ні  хвиль  не  жалкуй...
До  смерті,  мене  непокірну,  цілуй,
Аж  поки  зів"яне  моя  клята  врода.

Залишайся  у  ліжку  до  ніжного  ранку,
І  тримай  мене  поруч  як  рабиню  чи  бранку,
Захиливши  фіранку,
Я  любу  забаганку
Виконаю...Може  кави  тобі  філіжанку  ?
Залишайся  в  моєму  казковому  замку
І  малюй  на  ребрах  мені  вишиванку.

Ми  забули,  що  вже  час  на  серйозну  роботу.
Я  краватку  тобі  пов"яжу.
Подавивши  в  собі  похотливу  істоту,
Я  тебе  до  фіртки  по  росі  проведу.
Ти  прийдеш  в  суботу  ?
Ти  прийдеш  в  суботу!
Я  тебе  під  дверима  тихо  жду.
І  знову  тобі  кави  на  ранок  зварю...
А  знаєш  чому  ?
Це  все  тому,
Що  тебе  я  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013


Ну вот давай мы с тобой о чём-то главном поговорим

Ну  вот  давай  мы  с  тобой  о  чём-то  главном  поговорим.
Расскажи,  почему  мы  в  три  часа  ночи  не  спим?  
отчего  мы  скитаемся  ?  почему  я  странница,  а  ты  пилигрим?
и  почему  в  конце,  мы  обязательно  догорим  
Так  никого  особенно  не  перехитрив  ?
и  почему  твой  бог  так  жестоко  неумолим  ?

Почему  я  так  по  наивному  дерзко  глупа  ?
И  для  чего  мы  ведём  себя  как  два  дурака?
а  я  цепляюсь  за  шею  так  что  болит  рука...
тебя  не  согнуть  пополам,  а  я  ...  а  я  просто  смешна...
И  да  -  объясни  мне  почему  я  не  она  ?
Почему  она  до  умопомрачения  мила,  тиха,  скромна,
не  то  что  я  -  ходячая  беда.
Точнее  бедопритягивательница...  я  знаю,  что  нельзя  выдумывать  идиотские  слова,
но  всё  же  у  меня  ими  полна  голова...
И  ещё  раз  -  да...Да,  я  груба  и  даже  немного  черства.
Но  ты  объясни  мне  -  почему  я  не  она  ?
Почему  я  черкаю  дурацкие  стишки  по  ночам?
Почему  пью  не  чёрный  кофе,  а  вчерашний  чай  ?
и  курю  дешёвые  сигареты...  а  в  глазах  -  чернота.

Почему  я  морально  бедна  как  церковная  мышь  ?
И  да  -  ты  меня  своими  рассказнями  о  ней  идеальной  так  злишь,
что  я  просто  жду  и  терплю,  пока  ты  договоришь.
Извини,  но  ты  действительно  о  ней  лишь  трещишь.

А  теперь  расскажи  мне,  почему  
ты  именно  с  ней  создаёшь  семью,
а  я  притворяюсь,  что  мне  как  соловью,
естественно,по-ху-ю.

и  если  она  до  такой  степени  уже  идеальна,
то  почему  ты  не  с  ней,  а  со  мной  постоянно  ?
И  играешь  на  моём  полуразбитом  и  расстроенном  фортепьяно?
нет,  мне  совсем  не  печально.
просто  там,  где  так  мучительно  долго  заживало,
открылась  опять  та  же  рана  
с  краями  отвратительно  рваными
а  она,  та  твоя  идеальна,  смеётся  до  рвоты  жеманно.
я  бы  ей,  дуре,  всё  рассказала,
но  ведь  ты  же  не  дашь.  она  ведь  до  крика  желанна.  
а  я  до  ужаса  не  гуманна  и  так  же  непостоянна.
Смеркало.

я  с  тобою  уже  целый  час  говорю,  
и  курю,
чай  сладкий  пью.
вот  не  спиться  бы  мне,  дурачью.
проклиная  твою  жену.
I  love  you.
я  просто  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2013


Львів

Посріблилося  наше  минуле  сивинами,
Й  павутина  густа  його  обплела.
Ми  кохали.  Ми  любились  годинами.
Були  зайві  вірші  й  безтілесні  слова.

То  пройшло  все.  Усе  вже  забулося.
Вже  розставлені  крапки  над  "і".
Благо,  в  мене  кохання  нове  з'явилося
Із  короткою  назвою  -  Львів  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013


Ти - первооснова

Я  впала  в  тяжку
депресивну  реальність.
Здавило  у  скронях
болем  тягучим
Твоя  цигаркова  ніжна
брутальність
Сидить  у  мені
лукавством  пекучим.

Заломлення  світла  -
звичайна  буденність,
Заломлення  рук  -
безвиході  суть.
Захоплення,  втягнення,
безвільна  інертність  -
Побічні  ефекти
палаючих  губ.

Мій  непокорений.  Ти  -
первооснова,
Первинна  субстанція,
підстава  і  суть.
Я  -  побічна  обставина
випадкова
І  без  тебе  години  
мене  у  порох  зітруть.  

Розкуйовдять  волосся,
напечуть  в  сірі  очі,
Замордують  мене
чеканням  нічним.
Все  мені  остогидло,
проте  я  попрошу  :
"Будь  завжди  поряд,  мій
золотий!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013


Не журись

Ти  пеленав  мене  у  теплу  ковдру  кави
І  грів  мене  солодким  світлом  ліхтарів.
Тебе  я  цілувала  палко  до  нестями
Голодними  вустами  своїх  пустих  віршів.

Ти  пестив  мої  руки  трепетливо,
І  дихав  в  шию  ніжно  цигарками.
Здіймав  до  неба  руки  у  молитвах,
Співаючи  хвалу  богам  з  церквами.

Я  засинала  в  тебе  на  колінах,
А  ти  гасив  уранці  ліхтарі.
Від  мене  ти  бажав  міцного  сина,
І  дочку  золотокосу  ти  хотів.

Та  ми  не  разом.  Доля  -  жінка  вперта.
Я  вдалині  гірко,  як  і  ти,  журюсь.
Та  ти  не  плач,  мій  любий  вічний  Леве,
Як  тільки  вирвусь  -  до  тебе  назавжди  вернусь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013


Перший день ностальгії

Це  перший  день  душної  ностальгії.
Стоять  зав'ялі  квіти  на  столі.
Понуло  похилились  рожі  білі,
А  місяць  утопився  у  вині.

А  в  чашці  чаю  плещеться  самотність
І  в  крісло  всілася  скупа  туга,
Біля  вікна  -любов  простоволоса,
Вона  стара  і  хмура,  як  чума.

У  мене  вже  гостей  повен  будинок,
Але  гуде  мовчанка  затяжна.
Лиш  цокає  старий  чудний  годинник
І  ходить  гордо  зрада,  як  княжна.

А  сірі  вікна  кліпають  шибками.
Учора  ти  пішов,  забравши  мрії.
Мені  залишилась  любов  із  виразками
І  вічний  день  душної  ностальгії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013


Львову

Солодкою  кавою  ще  досі  пахне  волосся,
У  жилах  бринить  до  сих  пір  шоколадний  аккорд.
Душа  моя  плаче,  квилить  і  просить
Квиточок  до  Львова  в  плацкартний  вагон.

А  ноги  бруківки  настирливо  просять,
Очам  же  побачить  львів'ян  чемних  треба.
Та  тільки  я  вдома  самотня  і  боса
Згадую  милу  примару  старезного  Лева

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013


наша зустріч - справдження пророцтва

Та  наша  зустріч  -  справдження  пророцтва.
Похмурий  дощ,  його  ласкавий  дзвін.
Ти  -  кароокий,  я  -  простоволоса,
А  навкруги  лиш  парасолі,  вечір,  Львів.

Ех,  наша  зустріч  !  Я  рум'янощока
Забігла  у  кафе,  намочена  дощем.
Я  шерстяний,  малий,  живий  клубочок
Тримала  біля  серця  під  плащем.

Він  так  мурчав,  пригрівшися  у  тиші,
І  ніс  ховав,  І  вусами  водив.
Руденький  кіт  з  ім'ям  веселим  Тішка
Іще  не  знав,  що  нас  навіки  звів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013


Пусть одевает фату

Пусть  она  по  его  спине  
Чертит  губами  зигзаги.
Верит  его  болтовне
И  нежно  за  ухо  кусает.

Пусть  одевает  фату,
На  палец  кольцо  примеряет.
Я  проиграла  войну.
И  это  вконец  всё  меняет.

Пусть  ему  варит  суп,
Много  детей  рожает.
Я  никогда  не  вернусь.
Бог  ошибок  не  повторяет.

Она  будет  счастлива.  Пусть.
Он  даже  её  полюбит.
Но  я  сбежала,  как  трус,
Он  мне  этого  не  забудет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013


У меня к тебе тишина

У  меня  к  тебе  тишина.
Ни  писка,  ни  стона,  ни  крика.
И  душа  моя  -  сожжена
Яростью  нежно-дикой.

У  меня  к  тебе  -  ничего,
Только  колкие  взгляды-укоры.
Сердце  глухое  мертво,
Пустые  мои  разговоры.

У  меня  от  тебя  лишь  тоска,
Жалкой  плесенью  взор  застелила.
У  меня  к  тебе  -  тишина.
У  меня  от  тебя  лишь  могила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013


Нет, Оля, не надо. Нельзя!

Сердце  вырезать  и  на  продажу
Отдать  в  жадные  руки  купца.
Я  хотела  бы,  но  мне  каждый
Скромно  шепчет"никак  нельзя!".

Душу  вывернуть  наизнанку
И  продать  в  магазине  мехов.
Только  кто  же  её,  куртизанку,
Избавит  од  ржавых  оков  ?!

И  любовь  бы  свою  в  руках
подержать  и  взвесить  на  глаз.
А  потом  бы  к  чертям  продать,
Иль  обменять  на  джаз.

Или  всё  это  комплектом
Выбросить  в  мусоропровод.
И,  уходя  эффектно,
Выглядеть  супер-сурово.

Стать  бы  бездушной  мразью,
Безразличными  сделать  глаза.
Только  тихо  прошепчет  каждый
"Нет,  Оля,  не  надо.  Нельзя!".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013


осень

Горько  осень  моя
истерила,
Скреблась  градом
шальным  в  окно,
На  крышах  сидела  и
выла,
Бросалась  в  лицо
дождём.

Тротуары  мочила
фигурно,
Гнула  ветки  берёз  до
земли,
Проклинала  лето
безумно,
Засыпала  лишь  утром  в
пыли.

В  пыльном  баре,  у
барной  стойки
Отключалась  в  пьяном
бреду.
И  сопела  спокойно,
только
бормотала  :  "Да,  Лето,
иду!".

Теребила,  проснувшись,
неловко
рыжую,  длинную  прядь
волос.
Поднималась  за  барной
стойки
под  насмешки  :"Ну  как
спалось?".

А  под  вечер,  с  вина
бутылкой
Вновь  кутила  с
бездомным  псом,
проклинала  лето  с
ухмылкой,
Лето  и  свою  дурную
любовь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013


Прощай. Спокойной ночи

Здесь  мы  расстанемся.  Ни  слова  больше.
Ни  строчки  в  соц.  сетях  и  в  шустрых  смс.
Прощай,  мой  сладкий.  Прощай.  Спокойной  ночи.
Уже  по  колеям  стучит  ночной  экспресс.

И  я  прошу  -  не  стой  здесь  до  рассвета.
Не  делай  своим  домом  рыдающий  перрон.
Я  не  вернусь  -  дурная  ведь  примета.
И  заглотнет  меня  в  своё  нутро  вагон.

Ты  долго  не  грусти,  что  я  женой  не  стала.
Что  не  способна  я  дарить  тебе  тепло.
И  я,  как  трус  сбегаю.  Я  -  устала.
Прости,  мой  сладкий.  Прости,  мой  дорогой...

Мы  там  расстались.  Ах,  как  рыдал  перрон!
Ты  одиноко  там  стоял,  дождём  намочен.
Смотрел,  как  будто  к  казни  был  приговорён.
В  вагоне  я  рыдала  :  "Прощай.  Спокойной  ночи."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013


Ти мій не правильний життєвий вибір

Ти  мій  не  правильний  життєвий  вибір,
Моя  страшна  й  спокуслива  помИлка,
Мій  бездарний  і  нехитрий  витвір,
Моє  вино  й  моя  смачна  горілка,

Моє  життя  паскудне  і  противне,
Моя  погублена  смертельна  живість.
Могла  б  сказати  "  я  не  винна",
Проте  тоді  помре  вся  моя  щирість.

Я  так  кляну  себе  за  тебе,
За  ту  любов,  що  рве  на  шмаття.
Мене  саму  від  себе  верне,
Себе  спалила  б  на  багатті.

Я  цю  дурну  любов  несу  у  серці,
У  себе  в  мізках,  в  мертвих  жилах.
Вона  давно  повинна  вмерти,
Та  я  вбивать  її  не  в  силах.

І  я  ридаю  дуже,  як  нап'юся.
Мовчу.  Палю  аж  до  світанку.
Тебе  пробачити  боюся.
Страшна  для  мене  кожна  п'янка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013


ти до сих пір у мене в сірих снах.

Свою  бездарність  у  тобі  черпала.
Ти  винен  в  всіх  моїх  сльозах.
Кляну  себе  за  ночі,  що  не  спала,
а  ніжилась  в  твоїх  сухих  руках.

Сварю  себе,  що  досі  я  не  сплю.
Цей  біль  сидить  мені  у  печінках.
Кусаю  губи  і  щоночі  злюсь,
ти  ж  до  сих  пір  у  мене  в  сірих  снах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013


мій ніжний пегас

Мене  уночі  будить  тривожне  сопіння,
І  цокіт  копит  у  коридорі  й  вітальні.
До  мене  приходить  священне  створіння,
Поки  я  ніжусь  на  ліжку,  у  спальні.

Смарагдове  око,  пронизливий  погляд
І  тихе  сопіння  в  смішній  нетерплячці.
Махає  хвостом  і  ходить  довкола,
І  фиркає  й  крутиться  наче  в  гарячці.

А  місячне  сяйво  пестить  так  любо,
Руду,  густу  шерсть,  кидаючи  бліки.
Прийде  до  ліжка  і  лащитись  буде.
Я  знаю  -  ми  разом  назавжди.  Навіки!

І  ніч  всю  просиджу,  обнявши  за  шию,
Та  ранок  настане  немилий  для  нас.
Наступний  весь  день  проведу  я  у  мріях
Про  тебе  рудий  мій,  ніжний  пегас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013


Шалена пристрасть в смарагдових очах

Шалена  пристрасть  в  смарагдових  очах.
Ти  так  смієшся  дзвінко,  кривляючись  у  парку.
Чарівні  кучері  руді  на  шовкових  плечах.
Я  до  шаленства  люблю  їх  ніжний  запах.

Ти  морщиш  носа,  хмуриш  чорні  брови.
І  губи  смішно  дуєш  як  мала  дитина.
Я  вже  давно  весь  у  твоїм  полоні.
Хоча  про  це  ти  знати  вже  давно  повинна.

Згребти  тебе  в  обійми  і  нести  на  кухню,
Щоб  ти  мене  кулачками  в  спину  молотила.
Корчила  із  себе  дуже  сильну  і  могутню,
Та  все  одно  до  одурі,  як  я  тебе,  любила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013


Так много предстоит прощальных слов

Так  много  предстоит  прощальных  слов,
Сотни  криков  в  спину,  миллионы  оскорблений.
Хлопнув  дверью,  в  сотый  раз  ушёл.
Орал,  что  не  вернёшься.  Вот  только  я  тебе  не  верю.

Ведь  ты  оставил  у  себя  мои  ключи.
Не  в  первый  раз  ты  оставляешь.  Оставил  их  опять.
И  до  тех  пор,  пока  в  карманах  у  тебя  они,
Замок  в  квартире  не  буду  я  менять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013


мій поет

"Для  мене  твої  очі  -  вічні  зорі"
Я  пам'ятаю.  Ти  так  мені  казав.
"Ти  моя  доля,  моє  щастя  й  горе,
Тебе  я  не  забуду,  не  віддам."

І  уночі,  коли  я  засинала  в  ліжку,
Ти  за  столом  папером  шурхотів.
Складав  свої  вірші  в  глибоку  нішу,
Задмухував  свічу  й  молитву  шепотів.

Йшов  на  балкон,  палив,  дививсь  у  небо,
Зітхав  так  тяжко,кидав  окурок  вниз,
І  йшов  до  мене,  ліз  під  одіяло,
А  зорі  вішались  на  наш  карниз.

Ти  спав  так  мало  й  часто  морщив  носа,
Ти  малював  мене  в  віршах  святих.
У  них  була  щаслива  я  і  боса,
Лише  із  квітами  у  косах  золотих.

А  ти  себе  зображував  похмурим  :
Запалі  щоки,  бліда  холодна  шкіра.
Ти  був  ще  молодим,  проте  занадто  мудрим,
Тому  я  про  волі  твої  руки  гріла.

Та  ща  це  було  зовсім  не  довгим.
Такі  короткі  триста  двадцять  днів.
Тебе  не  розуміли  люди  вбогі,
А  ти  із  цим  змиритись  не  зумів.

Страшна  тугА  тебе  невдовзі  погубила.
Так  повелось  -  поети  довго  не  живуть.
Та  знай  -  поки  стоїть  твоя  могила,
Тебе  я  як  любила,  так  і  до  сих  пір  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013


Ти ламав мене нещадно і трощив

Ти  ламав  мене  нещадно  і  трощив.
А  я  сліпа  була  і  все  це  зло  терпіла.
Терпіла  все  ,  бо  ти  так  тогО  хотів,
Кляла  весь  світ  і  все  одно  любила.

Я  все  мовчала,  а  ти  все  воював.
Мені  це  все  здавалось  грою.
Але,  коханий,  вибач  -  ти  програв.
Була  слабкою  тактика  бою.

Твої  істерики  йшли  в  авангарді,
а  в  ар'єргарді  йшов  знігзвалюючий  ляпас.
В  кінці  -  мій  плач  самотній  на  мансарді...
І  спокій  скрізь,  коли  згасав  твій  запал.

Я  римувала  у  кутку,  на  ліжку,
А  ти  бив  руки  об  дубову  шафу.
Я  у  вірші  впихала  ніжність,
Кусаючи  губу,  щоби  не  плакать.

Та  ти  програв.  Я  тебе  зломила.
Ми  розійшлись  як  в  морі  кораблі.
В  мені  з'явилась  воля  й  сила,
Признати,  що  мене  ти  не  любив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013


боліло

Мене  кохання  моє  відпустило.
А  чи  може  його  й  взагалі  не  було  ?!
Якщо  не  було,  то  чого  ж  так  боліло
З  лівого  боку  за  п'ятим  ребром  ?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2013


Ми - сміх і гріх лукавий

Ти  -  голосний  і  нетверезий  сміх
А  я  -  страшне,  нещире  каяття.
Ти  -  мій  найбільший  смертний  гріх.
А  я  -  твоя  геєна  вогняна.

Ти  -  пустка.  Вакуум  і  космос.
А  я  -  твоя  мертва  пустеля.
Ти  підвищуєш  на  мене  голос,
Коли  не  знаєш  де  я.

Ти  -  мій  ворог  і  ненависть.
А  я  твоя  слабка  місцина.
Без  мене  ти  не  можеш.  Знаю.
Та  й  я  з  тобою  бути  лиш  повинна.

Ми  -  сміх  і  гріх  лукавий.
Ми  вже  давно  одна  сім"я.
Наша  любов  навіки  з  нами.
Ти  завжди  мій,  а  я  -  твоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013


Я - дурак

Твої  мокрі  вірші  мене  іноді  душать,
як  міцно  затягнутий  шарф.
Рвуть  на  шматки  мою  душу,
кожна  ніч  -  нОвий  кошмар.

я  прокидаюсь,  бо  більше  не  чую,
твого  шарудіння  з  блокнотом.
і  я  не  пишу  і  більш  не  римую.
Я  був  таким  ідіотом.

коли  відкриваю  я  свій  ноутбук,
твої  губи  бажанні  на  моніторі.
сотні  смс  від  блядуючих  сук,
і  вірш  твій  останній  на  автоповторі.

Ти  більше  ніколи  не  будеш  писати
мені  свої  милі  й  колючі  вірші.
у  ліжку  самому  тепер  засинати
так  страшно  й  незвично  мені.

мені  так  треба  твої  лагідні  руки.
і  сльози  твої  я,  навіть,  люблю.
мені  остогидли  фальшиві  ці  суки,
я  більше  до  них  не  піду...

я  знаю,  ти  мене  не  пробачиш.
та  ти  ж  мене  любиш...мила,  це  так  ?
всміхнися,  кохана.  я  знаю  -  ти  плачеш.
вибач  мене...  я  просто  дурак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013


Ти вільний, лети

Я  маю  тебе  відпустити  назавжди,
Прибрати  з  душі  опустілий  стілець,
Змахнути  сльозу,  що  з'явилась  невчасно,
Довести  собі,що  це  вже  кінець.

Я  маю  тобі  побажати  удачі,
І  усміхнутися  щиро  услід.
Я  маю  тобі  все  погане  пробачить,
І  тільки  собі  готувати  обід.

Я  маю  звикати  до  того,  що  вільна,
Що  можу  спокійно  йти  до  мети.
Тож  усміхнуся  й,  зітхнувши  повільно,
Я  тихо  шепну  :  "Ти  вільний,  лети!".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013


я б хотіла

А  я  б  хотіла  стати  твоїм  сном
Й  приходити  до  тебе  темними  ночами.
І  байдуже  -  була  би  я  добром  чи  злом,
була  би  я  і  сміхом,  і  сльозами.

Та  я  не  сон.  Судилося  інакше.
Я  народилася  із  плоті  й  крові.
Я  маб  дуже  дивне  власне  "щастя"  -
Давитися  сльозами  від  любові.

І  я  змирилась.  Я  давно  не  плачу.
Тебе  я  відпускаю  в  свій  політ.
Та  вночі  одній  прокинутися  досі  лячно,
Без  тебе  став  страшним  цей  клятий  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013


вільний

Ти  знаєш,  люба,  я  живу  спокійно.
гаряча  чорна  кава,  світлий  ранок.
я  все  ще  шибутний,  проте  надійний.
і  так  як  і  раніше  не  люблю  фіранок.

без  тебе  тепло.  я  не  мерзну  в  горло.
твій  клятий  шарф  пилиться  в  антресолі.
веселі  вихідні  для  мене  -  норма,
робочі  будні  теж  не  заважають  волі.

я  вільний  від  твоєї  псевдоласки,
уранці  прокидаюсь  в  ліжку  сам.
хоч  засинаю  з  кимось  досить  часто...
та  наші  душі  належать  різним  полюсам.

без  тебе  у  квартирі  пахне  димом,
я  викинув  двохспальне  одіяло...
мовчить  твоє  стареньке  піаніно,
хоч  і  з  тобою  теж  воно  мовчало...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013


гірка вічність

я  кожну  ніч  тіло  вкриваю  печаллю,
і  замість  води  п'ю  страх  неземний.
жую  я  як  печиво  гіркість  із  чаєм,
і  погляд  ховаю  в  мереживі  вій.

я  плачу  віршами,  ридаю  у  риму,
і  б'юся  в  істериці  в  ритмі  жалю.
чому,  ви  скажіте,  я  так  гірко  повинна  
прожити  поетом  всю  вічність  свою  ?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013


я і ти

ти  носиш  в  кишені  гаманець  й  телефон,
а  я  -  цигарки  й  твою  запальничку.
я  хожу,  накинувши  свій  капюшон,
проклинаючи  себе  за  цю  кляту  звичку.

ти  ходиш  в  пальто,  оминаєш  калюжі,
я  ж  в  кросівках  бреду  по  болоту.
ти  любиш  знизу,  я  зверху  -  не  дуже,
я  йду  на  пари,  а  ти  -  на  роботу.

ти  так  сексуально  водиш  машину,  
а  я  вмію  себе  лиш  водити  за  ніс.
я  іноді  дряпаю  твою  мужню  спину,
і  смс-ки  пишу  з  банальним  "Love/Kiss".

ти  любиш  фільми,  я  -  читаю  книжки,
і  в  тебе  в  квартирі  холодні  шпалери.
ти  палиш  ароматні,  дорогі  цигарки,
а  я  ж  давлюся  димом  з  дешевих.

ти  вночі  дихаєш  так  тихо  і  мирно,
а  я  пишу  свої  хворі  вірші,
у  квартирі  твоїй  по-осінньому  сиро,
тому  я  так  часто  гУблю  ключі.

ти  серйозний  та  інколи  строгий,
проте  вдома,  як  мале  кошеня.
і  якщо  ми  обрали  спільну  дорогу,
то  ми  разом  пройдемо  її  до  кінця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013


моя душа

моя  душа  живе  в  прокуреній  кімнаті,
в  якій  лише  одне  вікно,  і  те  мале.
моя  душа  лягає  дуже  пізно  спати,
закутавшись  в  своє  міцне  амбре.

моя  душа  сумує  й  часто  злиться,
мовчить  подовгу  й  виглядує  в  вікно.
моїй  душі  до  ранку  аж  не  спиться,
для  неї  біль  людський  -  сумне  кіно.

моя  душа  живе  зовсім  напроти,
он  третій  поверх,  те  мале  вікно.
для  неї  усі  люди  -  ідіоти,
а  їхні  почуття  їй  все  одно.

моя  душа  щодня  палить  цигарку.
рівно  в  двадцять  третій  сорок  три.
моя  душа  читає  книги  в  парку,
коли  там  гуляють  лиш  вітри.

он  те  вікно.там  живе  хлопчина.
той,  що  у  кишенях  ні  гроша.
поет  із  п'яно-сірими  очима...
отой  поет  і  є  моя  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013


осень

Наша  осень  не  золотая,
не  прекрасная  и  не  милая,
не  румяная  и  не  смешная,
а  холодная  и  ворчливая.

наша  осень  сутулится  в  парках,
забирая  с  деревьев  листья.
одевает  прохожим  шапки,
не  даёт  теплом  насладиться.

наша  осень  противно-картавая,
запретит  нам  безумно  влюбляться.
я,запрыгнув  в  джинсы  рваные,
ночью  буду  городом  шляться.

за  спиною  будет  шептаться
осень  -  коварная  сплетница.
обещаю  себе  не  влюбляться.
обещаю  тебе  не  довериться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2013


Исповедуйся

ты  можешь  придти  когда  угодно.  хоть  утром.
солнечным,  светлым,  майским,  июльским,
пасмурным,  злым,  холодным,  паскудным,
тёплым,  печальным,  по-летнему  чутким.

можешь  придти  даже  позднею  ночью.
я  тебя  чаем  с  молоком  напою.
будешь  ты  болен,  совсем  обесточен,
я  руки  согрею  и  тебя  воскрешу.

и  если  твои  руки  по  локоть  в  крови,
я  всё  пойму  -  ты  можешь  надеяться,
я  просто  прижму  тебя  крепко  к  груди  
и  тихо  шепну  -  "давай,  исповедуйся".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013


без тебя всё не так, без тебя всё не то

а  знаешь  -  без  тебя  даже  небо  ужасно  не  то.
и  улыбка  моя  без  тебя,  как  оскал,
ветер  жадный  срывал  с  плеч  озябших  пальто.
не  хочу  я,  чтобы  ты  где-то  опять  пропадал.

а  знаешь  -  даже  солнце  устало  светить
без  тебя  на  мои  смешные  веснушки...
как  же  можно,  скажи,  мне  тебя  не  любить  ?
как  вода  и  как  солнце,  как  воздух  мне  нужен...

без  тебя  всё  не  так,  без  тебя  всё  не  то.
всё  окутано  серой,  обыденной  дымкой...
и  не  греет  меня  из  велюра  пальто...
сердце  замёрзнет  и  станет  маленькой  льдинкой...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013


Сумасводящее бредобезумие

Ты  -  мой  личный  вид  сумасшествия.
Сумасводящее  бредобезумие.
Я  не  меняю  свои  ебанутые  действия
Ни  в  солнцестояние,  ни  в  полнолуние.

Меняю  всю  жизнь  на  секунду  с  тобою,
Как  второго  пришествия  её  ожидая.
Она  милей  и  вкуснее  мёда  любого
Слаще  чем  сто  лет  вашего  сраного  рая.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013


одно на двоих

У  нас  было  в  холодных  ладонях  
только  одно  на  двоих  тепло.
и  дыханье  твоё  родное
мне  ночами  грело  плечо.

у  нас  был  один  на  двоих
огонёк  искристый  в  глазах.
я  любила,  ты  недолюбил.
я  любила,  а  ты  молчал.

я  любила.  ты  -  недолюбил.
один  на  двоих  причал.
сердце  одно  на  двоих.
ты  ушёл  и  его  забрал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013


скорбим

не  виним  мы  тебя,  ты  же  просила...
просто  давит  тоска  на  грудь,
понимаем,  родная,  любила...
но  теперь  нам  тебя  не  вернуть...

голосок  твой  искристый  и  звонкий,
до  сих  пор  в  сердце  звенит...
потерял  мир  такую  девчонку...
потерял  и  теперь  скорбит..

слёзы  катятся  просто  градом,
потеряли,  не  сберегли...
а  нас  не  было  просто  рядом,
когда  были  тебе  нужны...

мы  скорбим,  мы  горько  плачем...
но,  надеемся  -  ты  в  небесах...
и  в  душе  каждый  прошепчет
"Ты  навеки  в  наших  сердцах!".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2013


самый родной посторонний

ты  знаешь,  а  моё  утро  всегда  начиналось  с  тебя...
с  твоей  сонной  улыбки  и  с  полузакрытых  век...
ты  смешно  кривил  нос,  я  на  ушко  -  "на  работу  пора".
ты  самый  красивый  был  с  утра  человек.

а  ты  знаешь,  что  кофе  я  твой  вообще  не  люблю...
что  пила  его,  потому  что  тебе  это  нравилось...
а  на  кружку  пустую  каждое  утро  смотрю,
и  не  ем  конфет,  чтоб  не  дай  Бог  не  поправиться....

без  тебя  даже  стены  в  квартире  стали  скучать,
а  твой  кот  уехал  к  маме  моей  в  деревню...
даже  стулья  теперь  по  другому  скрипят,
и  я  знаю,  что  боль  притаилась  за  дверью...

ты  ушёл,  как  уходит  поезд  по  рельсам  с  депо,
на  прощанье  лишь  бросив  взгляд  непристойный,
страшной  судорогой  мне  лишь  сердце  свело...
я  люблю  тебя,  мой  самый  родной  посторонний...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2013


такие, как ты

такие  как  ты  никогда  не  забудутся.  не  исчезают.
и  серой  пылью  в  памяти  вряд  ли  они  припадут...
такие  как  ты  навсегда  в  сердце  останутся.
останутся,  даже  если  сами  уйдут...

а  я  до  сих  пор,  вспоминая  картины  из  прошлого,
горячим  дыханьем  грею  ладони  сухие...
такие,  как  ты,  самые  горько-хорошие,
всегда  уходя  всю  мебель  в  душе  опрокинут...

такие,  как  ты,  с  глазами  медово-смешливыми,
с  губами,  что  улыбка  к  ним  будто  приросшая,
всегда,  уходя,  оставляют  лишь  маски  фальшивые...
а  душа  от  пронзительно-жадной  тиши  просто  оглохшая...

такие  как  ты,  не  оставят  страдать  равнодушием.
такие  как  ты  заставят  поверить  на  веки...
заставят  разорвать  себе  горло  от  слёзоудушия...
такие  как  ты  станут  самым  родным  человеком...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2013


ты мне расскажешь ?

ты  мне  расскажешь  про  своих  дельфинов  ?
про  то,  как  спины  их  блистают  под  водой...
да,  на  мне  опять  эти  дурацкие  лосины...
прости,  что  набралась...прости,  мой  дорогой.

ты  мне  расскажешь,  как  скучают  звёзды  ?
или  про  то,  что  на  Луне  есть  комары?
я  знаю,  знаю,  милый,  как  не  просто
сжигать  100  раз  последний  раз  мосты...

а  я  вчера  смотрела  все  прогнозы,
чтобы  тебе  сегодня  о  погоде  написать...
так  вот  -  в  Москве  буянят  грозы...
а  Киев  сух...  давай  пойдём  гулять...

только  одень  пальто  и  серенькие  брюки,
а  я  сниму  лосины,  в  платье  наряжусь...
ты  будешь  греть  мои  худые  руки,
а  я  прикрою  грудь,  как  будто  бы  стыжусь...

ты  мне  расскажешь  о  своих  заботах?
о  том,  что  ты  не  знаешь,  где  зарплата.
ты  мне  расскажешь  о  своей  работе...
я  помолчу,  пытаясь  не  заплакать...

мы  выйдем  из  кафе,  и  ветер  резвый,
мне  задерёт  подол,  тебя  шарпнёт...
и  ты,  как  будто  очень  трезвый,
возьмёшь  такси,  таксист  ко  мне  нас  повезёт...

ты  мне  расскажешь,  что  разбил  машину...
про  то  что  ты  соседу  долг  не  отдаешь...
я  проведу  рукой  по  пианино,
а  ты  обнимешь  и  больше  не  уйдёшь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2013


ничего больше не надо

похолодало.  руки  озябли  немного...неважно.
ну  что  ты  прищурился  ?  честно,  не  вру.
когда  ты  так  хмуришься  -  выглядишь  очень  вальяжно,
особенно,  когда  изнутри  кусаешь  губу...

дай  руку.  ну  что  ты  ?  ведь  сам  же  озяб  до  мурашек,
иди  сюда.  ближе.  давай  обниму,  дурачок.
вот  чаю  бы  выпить.  несколько  маленьких  чашек,
ну  что  ты  ворчишь,  как  алкаш-старичок  ?

всё  нормально,  я  ,честно,  очень  довольна,
не  холодно  мне  и  спать  я  совсем  не  хочу...
не  обидно,  не  страшно,ни  капли  не  больно.
ты  же  знаешь,  я  сильная  -  мне  всё  по  плечу.

ты  так  просто  сиди,  упёршись  рукою  в  колени,
я  буду  хихикать,  как  дура,  и  ладно.
и  кончиком  носа  щекочи  мою  тёплую  шею.
мне,  честное  слово,  ничего  больше  не  надо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2013


уже пізно, пішли, любий, спати

не  хмур  свої  брови  і  губ  не  криви,
я  винна.  пробач.  я  страшенна  невдаха.....
й  ти  правий,  бо...ти  просто  правий,
не  хмурся,  бо  зараз  буду  я  плакать...

ти  пробач,  що  я  часто  роблю  навпаки,
і  ти  вибач,  що  часто  херню  я  морожу...
але  ти  не  сердись...і  ніколи  не  йди...
не  йди,  бо  без  тебе  я  більше  не  зможу...

я  змінюся.  я  буду  як  шовк,  обіцяю.
я  варитиму  борщ  тобі  на  сніданок...
подивися  у  вічі...подивися,  благаю.
я  будитиму  поцілунком  тебе  кожен  ранок...

я  люблю  тебе,  стомлений  мій.
йди,  лягай.  ти  ж  за  день  натомився.
а  я  поряд  присяду  на  ліжка  кінці
і  буду  всю  ніч  на  тебе  дивитись....

ти  ж  не  сердишся,  правда?  обійми  міцні.
ну  заходь  вже  скоріше  до  хати...
не  криви  свої  брови  і  губи  свої...
уже  пізно,  пішли,  любий,  спати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013


я люблю тебя

я  люблю  тебя  так,  что  по  коже  мороз
в  твоих  карих  глазах  жизни  моей  отражение.
моя  любовь  выше  светил.  выше  звёзд.
я  только  в  тебе  нахожу  вдохновение.

я  люблю  тебя  так,  что  теряю  рассудок.
всей  душой,  сущностью  всей.  без  остатка.
я  люблю  все  безумства  твои  и  причуды.
все  плюсы  твои  и  недостатки...

пятнышко  белое  на  губе  я  люблю.
шрам  на  руке.  твой  прокуренный  голос.
люблю  до  боли  родную  спину  твою...
каштановый  и  такой  непослушный  волос...

я  люблю  тебя  нежно.  преданно.верно.
я  тебе  покорилась,  на  обиду  смолчу...
и  натянуты  больно  все  ниточки-нервы,
ведь  я  знаю  что  тебе  это  всё  ни  к  чему.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013


Я тебя не встревожу отчаянной ревностью

Я  тебя  не  встревожу  отчаянной  ревностью,
ведь  твоя  личная  жизнь,  увы,  не  моя,
просто  скрою  слезу  за  весёлой  небрежностью,
и  сожму  кулаки  -  я  увы  не  твоя.

пока  буду  молчать,грусть  в  стихи  проливая,
под  тобою  очередная  будет  стонать,
но  она  не  полюбит  так  как  я,ты  ведь  знаешь,
не  встревожу  тебя.буду  просто  молчать.

прогоню  я  слезу,что  глаза  застилает,
нет,не  надо,меня  не  жалей,
я  отравлена  нежных  губ  твоих  ядом,
но  мне  ведь  всё  это  как  драгоценный  елей.

я  тебя  не  встревожу  ночными  звонками,
и  тебе  не  скажу,как  печально  порой,
заливать  буду  горем  любовь  я  отчаянно,
и  закусывать  мерзкой,колючей  тоской.

я  тебя  не  встревожу  отчаянной  ревностью,
твоя  личная  жизнь,увы,не  моя,
но  ты  знаешь  что  с  такой  безграничною  нежностью,
любить  тебя  буду  только  лишь  я.©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013


обещай мне, пожалуйста….

Пожалуйста,  пообещай  мне,  что  ты  не  умрёшь...
никогда.  ни  в  восемдесят,  ни  в  сорок  и  не  в  сто.
вечность  всю  до  конца  всех  веков  проживёшь...
и  не  состаришься.  будешь  всегда  молодой...

Пожалуйста,  пообещай  мне,  что  ты  не  будешь  болеть.
ни  простудой,  ни  гриппом,  ни  даже  обычным  кашлем.
пообещай,  что  будешь  любить  своих  (уже  взрослых)  детей...
пообещай,  что  ты  никогда  не  состаришься.

пообещай,  что  ты  будешь  любить  до  конца,
ту  красивую,  что  в  фате  под  венцом  с  тобой  за  руку.
пообещай  мне,  что  ты  с  ней  навсегда-навсегда...
пообещай,  что  в  глазах  она  не  увидит  разлуку...

пообещай  мне,  прошу,  что  не  будешь  скучать,
и  еще  я  прошу  -  хотя  бы  раз  (ну,  допустим)  в  три  года
у  надгробной  плиты  обещай  помолчать,
и  цветы  положить...  и  не  грустить  по  уходу..

обещай  не  заплакать,  обещай  не  забыть...
повторюсь  -  обещай  никогда  не  состариться...
иногда  рукой  греть  мой  чёрный  гранит...
обещай  мне...  ты  слышишь  ?  пожалуйста...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013


помираю

я  так  більше,  мабуть,  не  зможу.
серце  моє  не  витримає  болю  нового.
я  зіп'юсь  або  помру  знову.
так  як  кожень  день  вмираю.  Xуйoво.

кожне  криве  слово  розриває,
і  подушка  мокра  кожну  ніч.
хочу.  люблю.щодня  помираю.

колись  просто  настане  моя  кончина.
твої  руки  талію  чужу  зігріли.
а  сльози  ллються.ллються  безупину.
і  всі  дії  ножем  у  спину.в  мою  тиху  спину

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013


Мами любов глибша за море

Змутнілим  поглядом  шукав  її  поряд,
душа  обливалася  кров'ю  від  горя,
і  за  спиною  злі  язики
говорять  і  брешуть  про  те  хто  є  ти.
Шукав  повсюди  постать  тендітну,
і  усмішку  щиру,до  болю  привітну.
Нема  її  поруч,померкли  всі  сни,
як  ти  раніше  її  міг  любить?!
Пішла,Твоє  серце  розбила,
зіжмакала  гордість  і  волю  зломила...
Розум  мовчить,серце  не  вірить,
тягнеш  додому  ти  п'яне  тіло,
мамині  сльози  "синку,спинися!
Глянь  вже  до  чого  ти  докотився!"
батько  поглянув  "  пожалій  маму,
досить  вином  заливать  серця  рану!
Все  пройде  сину,стерпіти  зумієш"
п'яний  скрик  "що  ти  розумієш?
Вона  все  для  мене,без  неї  не  можу,
дихать  не  можу!Не  буду!Не  хочу!"
закрив  за  собою  із  гуркотом  двері,
хотів  добратись  до  пустої  постелі.
А  мати  із  батьком  на  кухні  сиділа,
і  плакала  гірко,за  сина  Бога  молила,
"хай  син  оживе  і  стане  на  ноги,
вибере  кращу  для  себе  дорогу,
хай  дихає  все  ж  через  "не  можу",
об  однім  лиш  молю,Спасителю,Боже!
Бо  без  нього  не  уявлю  я  життя,
вже  краще  за  нього  хай  не  дихаю  я!"
сказала  все  це  і  за  серце  вхопилась,
лице  її  блідне  перемінилось.
Чоловік  лиш  на  руки  її  підхопив,
і  заплакав  старенький  "дякую,син!"

сирену  швидкої  почув  і  прокинувсь,
вибіг  надвір  і  до  батька  кинувсь
"не  розумію,що  сталося,тату?"
"в  неї  інсульт...Довів  ти,син,матір..."
хлопець  застрибнув  в  швидкої  машину,
плакав  і  гірко  шепотів  безупину  
"мамо,матусь,пробач  мене,прошу!
Більше  і  краплею  рота  не  зрошу
тільки  живи,не  вмирай,я  молю,
мамо,матусю!Тебе  лиш  люблю"
голос  слабкий  долетів  з  рідних  вуст
"сину  мій  рідний,за  тебе  молюсь...
Хочу  лиш  щастя  тобі  у  житті,
щоб  було  легко  тобі  у  путі.
Жінку  добру  ти  будеш  мати,
але  не  забудь  свою  рідну  матір".

Мами  любов  глибша  за  море,
вона  допоможе  прожити  все  горе.
Лише  мама  так  здатна  любить,
про  це  не  забудьте,це  треба  цінить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2013


син

Під  серцем  забилось  маленьке  сердечко,
так  часто  і  слабо,маленьке-маленьке.
у  ньому  надія  жива  запалала,
що  буле  у  нього  і  тато,і  мама,
не  знало  сердечко,що  тата  не  буде,
не  знало  воно,які  жорстокі  є  люди,
не  знало  чому  мама  плаче  ночами,
не  знало,томц  і  простр  мовчало.
якби  воно  знало,що  в  маминім  серці
любов  і  образа  зчепились  у  герці...
якби  воно  знало,то  б  гучно  кричалор,
і  плакало  б  дуже,і  маму  б  благало,
і  обіцяло  б  буть  доброй  дитиной,
просило  би  маму  не  дати  загинуть...
і  мама  в  собі  любов  не  скорила,
маленьке  сердечко  у  світ  народила,
без  батька  сама  його  колихала,
ростила,любила  й  на  ноги  підняла.
і  виросло  серце  і  був  в  неї  син,
так  схожий  на  батька,як  дві  краплі  з  ним...
у  матері  часто  щеміла  сльоза,
що  він  ріс  байстрюком,що  зростила  сама.
та  малий  посміхався  і  її  обіймав,
а  батько  з  небес  на  них  поглядав,
поглядав  і  журивсь,що  її  він  покинув,
одну,без  нікого,під  серцем  із  сином,
якби  він  зостався,то  може  й  би  доля
дала  йому  шанс  і  він  був  на  волі,
і  може  б  так  рано  він  не  загинув...
якби  тільки  зостався...якби  не  покинув...

(раннє)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2013


была бы птицей - улетела

здесь  душно  жить,я  бы  улетела...
улетела,если  бы  только  я  смогла...
здесь  на  земле  угасла  вера,
повыше,где-то  в  облака...

но  крылья  сломаны  бездушными  людьми,
была  бы  птицей  -  улетела...
за  мысли  страшные,мама,прости,
но  душа  так  рвётся  с  тела...

хочу  буть  лёгкой,на  вес  пуха  журавля,
с  ветром  над  землёй  поднятся,
уплыть  в  далёкие  края
и  никогда  на  землю  не  возврашаться...

я  бы  улетела  -  крыльев  нету,
я  бы  умерла  -  так  в  землю  ведь  вернут,
а  я  хочу  поближе  к  солнцу,свету,
там  где  нет  людей,где  тихо  и  не  лгут.

здесь  пустота,обида,горечь,
и  песню  я  давно  пропела,
и  только  ровно-ровно  в  полночь
закрыв  глаза,я  улетела...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013


я не люблю терять друзей

я  не  люблю  терять  друзей...
это  проходит,  увы,  не  бесследно...
они  уходят  не  без  соплей.
и  не  без  слёз...и  я  стаю  бедной.

я  их  вспоминаю.  не  забыть  их  никак.
и  если  без  ссор,  а  просто  растались,
я  всё  же  грущу,  забравшись  в  гамак
я  их  забуду  когда-то  едва  ли...

напомнит  о  них  запах  конфет,
или  корок  из  бутылки  вина,
или  запах  простых  сигарет...
вспомню  я  их,  если  буду  одна...

я  их  не  забуду,  хоть  годы  пройдут,
и  что-то  в  груди  защемит...вот  беда...
и  даже  если  не  удастся  их  всё  же  вернуть,
я  не  забуду  их  НИКОГДА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013


мой крест

моя  душевная  рвота
сложилась  в  стихи,
а  слёзы  сбежались  в
сопливые  рифмы.
когда  в  мою  грудь  впивались  мечты,
я  молча  лежала,  не  в  силах  и  пикнуть.

зрачки  затуманены,  боль  устарела.
говорят,  что  она  всего  лишь  12  секунд.
да,  возможно,  боль  зачерствела,
вот  только  вопит,  если  надковырнуть.

сжимаю  перо,  так,  что  пальцы  холонут,
запьястье  свело  и  -  не  шевельнуть.
я  проживу  с  этой  стареющей  болью,
и  я  продолжу  писать  как  нибудь.

меня  воротит.до  судорог  больно.
но  я  всё  смиряюсь  и  молча  пишу.
я  выбрала  крест  свой  сама  добровольно,
и  я  его  до  конца  донесу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013


привет, подруга

Привет,  подруга...  Ты  выглядишь  устало..
Тяжёлый  взгляд.знаком  он  мне.
Да  знаю  я.  Из-за  меня  попало
Немало  горя,бед  и  зла  тебе.

Ну  что  молчишь?!  Ну  что  глядишь  с  укором  ?
Я  не  палач,  но  и  не  дочь  тебе.
Ну  да...  Покрыла  я  тебя  позором...
ну  да...гореть  ведь  всё  же  мне...

да  ...  я  тебя  любила.
Зелёные,  лучистые  глаза
на  тусклые  стекляшки  заменила...
а  ведь  в  них  играла  бирюза...

я  так  тобою  восхищалась...
любила  твой  курносый  лик.
но  в  прошлом  лёгкость  далеко  осталась.
тоесть  пропала  без  следа  и  улик.

и  под  глазами  усталость  синевою
легла.  И  где  твоя  любовь  ?!
уж  не  вплелась  ли  в  кудри  сединою  ?
или  попала  с  алкоголем  в  кровь  ?!

ну  ты  не  стой!не  улыбайся  хитро.
Не  пожимай  усталыми  плечами.
врач  так  сказал  "шизофрения"
и  запретил  общаться  с  зеркалами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013


ти стрічки у волосся мені не вплітав

ти  стрічки  у  волосся  мені  не  вплітав,
і  не  грів  подихом  гарячим  долоні...
і  вуста  мої  дівочі  не  цілував...
ти  лиш  відводив  очі  холодні.

повторюсь  -  ти  мене  не  любив.
ти  лише  моїм  коханням  пишався.
ти  і  слова  тоді  не  зронив,
коли  зі  мною  прощався.

ти  додому  мене  не  проводив,
на  зірки  ми  удвох  не  дивились.
ти  мовчанкою  з  розуму  зводив,
а  я  в  очах  твоїх  світо-карих  топилась...

я  так  кохала,що  нелюбов  простила.
як  так  стало  -  не  знаю  і  сама...
й  гірко,  бо  в  серці  до  могили
буде  ця  любов  моя  жива...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013


моїй Музі

гей  !де  ж  ти,  моя  кохана  ?
невже  образилась  і  пішла?
шкіра  твоя  -  бездоганна,
непорочні  солодкі  вуста.

де  ж  ти  від,  люба,  мене  поділась  ?
нащо  кинула  -  не  збагну...
я  тобою  давно  отруїлась,
без  тебе  тепер  я  помру...

я  не  можу  заснути  ночами,
мене  мучає  пустка  німа...
повернися,  прошу,  я  -  благаю...
повернися,  кохана  моя...

я  ревную  тебе  й  помираю.
всі  ж  бо  хочуть  тебе  собі.
і  всі  руки  свої  простягають...
руки  хижі,  байдужі,  брудні.

кохана  моя,  музо  мила...
благаю  тебе  -  повернись...
повернися,  поки  не  вбила
ця  без  тебе  огидна  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013


если надо

если  ты  будешь  с  другою  счастлив,
я  уйду,  закусив  губу.
я  ведь  знаю  что  так  напрасно
до  безумия  крепко  люблю.

если  будешь  смеяться  с  другой,
я  ни  слова  тебе  не  скажу.
ты  ведь  самый  хороший...родной.
за  тебя  и  с  обрыва  шагну.

продала  бы  я  душу  чертям,
и  смирилась  б  с  пылающим  адом.
и  молилась  твоим  бы  богам,
если  тебе  это  действительно  надо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013


"друзья"

как  обычно  -  совсем  не  спится,
можно  дома  стихи  писать...
но,докрасив  свои  ресницы,
всю  ночь  ты  будешь  гулять.

как  обычно  -  всю  ночь  по  клубам.
джинсы,  маечка,  весёлый  взгляд.
и,  намазывая  блеск  на  губы,
говоришь  всем  "мы  ведь  друзья".

и  глаза  его  светло-карие
рядом  будут  всю  ночь  до  утра.
ну  зачем  же  себя  обманывать,
говоря  всем,что  вы  друзья?

ты  ж  его  не  забудешь  со  временем.
и  поссориться  вам  нельзя.
только  тащишься  с  ложным  бременем,
повторяя  себе  "друзья".

а  не  проще  всё  просто  высказать?
всё  что  есть.дать  полный  отчёт.
быть  сильнее  и  просто  выстоять.
тушь  хорошая  -  не  течёт.

ты  ж  его  глаза  светло-карие
будешь  помнить.  забыть  их  нельзя.
так  зачем  же  себя  обманывать  ?
ты  ведь  любишь,  хоть  и  друзья.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013


Вєталь

Жив  колись  Віталя  Пуцік,
і  був  сильний  він  в  науці,
любив  приклади  рішать,
на  баяні  вмів  іграть,
його  дєвки  полюбляли,
в  потолок  окропом  стяли,
але  він  був  жеребцьом,
із  желізним  ТАМ  кольцом,
він  любив  один  лиш  раз,
в  садіку  і  для  отвода  глаз!
вєталь  пуцік  був  крутим
лавєласом  азарним,
всі  дєвки  його  любили,
раді  нього  ноги  брили,
губки  красили  красіво...
та  в  одної  була  ксіва
та  шо  вєху  покохала
і  ночей  не  досипала
звали  дєвку  вєра  попа,
вона  була  дочкой  копа!)
Гангстєр-парєнь  був  вітаха,
в  ньогго  в  клєточку  рубаха,
а  за  поясом  наган,
він  не  простооо  так  пацан!
вєра  ж  тоже  та  ше  штучка,
як  велика  каки  кучка,
гарна  була  прям  як  рожа.
геть  на  галкіна  похожа,
груди  були  як  кокоси  -
як  махне  -  зламає  носа,
губи  прямо  як  ті  маки
розпливлися  на  пів  сраки
ну  не  сраки  а  обличчя
разниця  там  невеличка!
двіжкувать  любила  в  клюбі,
геть  жестоко  так  і  грубо!
вєра-наша  гєроїня,просто  дєвушка-богіня,
всі  хотіли  її  хлопці  хоч  разок  шльопнуть  по  попці,
та  вєрона  не  така
не  вживає  табака
не  пьє  пиво  та  горілку
любе  шоколадку"Мілка"
откормила  собі  жопу,
люблять  всі  вєроньку  Попу!)
тільки  є  одна  проблєма,
нерішаєма  ділєма  -
вєталю  вєру  геть  не  любить,
скоро  він  її  погубить!
вона  ж  бідна  геть  у  стресі,
шо  робити  цій  принцесі?!
вона  перестала  їсти,
очі  геть  на  мокрому  місці,
геть  вєруня  забухала,
хлопців  на  кутку  перестріляла,
но  паскольку  папа  мєнт  -
він  ісправив  цей  момєнт,
вєру  нашу  не  посадили,
геть  усе  їй  всі  простили,
і  задумався  вітаха
"що  же  ж  то  є  за  діваха?"
вєталь  довго  думав-день,
поняв  він,шо  він  олень
бо  таку  дівчину  файну
може  трошки  неохайну
провтикав  він  навсігда
утєкла  в  рєкє  вада.
поняв  вєха-це  облом,
зробив  вєрі  перелом
розірвав  їй  дві  ноздрі
а  їдрі  його  у  дрі!)
в  попу  всунув  агурєц,
но  це  був  шетне  конєц!
дав  у  глаз  з  лівої  пятки,
це  не  шуточки,рібятки!
одкусив  як  тайсон  вухо,
дав  іще  чотири  плюхи,
поки  вєра  согласилась
на  сім'ю!і  поженились!
создали  преступну  банду,
назвались  вони  "карамба",
і  діток  було  в  них  куча,
всі  красіві  й  усіх  кручє!
ох,любов  була  безумна
мама  була  дуже  умна
тіки  діти  шось  не  сильно
папа  вчив  їх  геть  насильно!всі  тікали  з  дому  в  них
і  кричали  "папа-псих"...
вєра  попа  жінка  мила
раньше  ноги  вона  брила
губи  красила  помадкой
не  лягала  рано  спатки
полюбляла  парня  вєху
не  було  у  них  і  спєху!
Та  состарілася  вєрца,
їй  любов  як  сраці  двєрца,
зморшки  впали  на  чоло,
не  бриті  ноги  вже  давно,
і  артріт  щпигає  в  ногу,
як  виходе  на  дорогу,
остеохандроз  замучив,
болячок  велика  куча.
ну  а  вєталь-папа-псіх,
здоровіший  за  усіх,
щеголяє  по  селі,
дєвок  шпилить  у  ріллі,
пропива  усю  зарплатту
отака  біда,рібята...


спільно  з  Іриною  Ковачевич)
написано  на  парі  української  літератури  в  10  класі)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013


дитинство у селі

пам"ятаю  тебе,  забутий,
пм"ятаю  як  ти  йшов  роззутий
ввечері  по  холодній  рОсі
і  краплі  збивали  ноги  босі.
пам"ятаю  -  дарував  квіти,
ми  тоді  були  зовсім  ще  діти.
пам"ятаю,  сиділи  на  лугах
і  ти  тримав  тоді  у  руках
свої  старі,  діряві  сандалі,
і  ми  йшли  у  луги  усе  далі.
все  далі  й  далі,  і  до  річки,
бродили  ми  до  самої  нічки.
бродили  у  воді  ми  по  коліна,
на  другий  день  я  захворіла.
і  ти  з  пасіки  вкрав  для  мене  меду
і  не  пішов  пасти  череду.
і  сандалі  тоді  ти  загубив
й  тебе  дід  тоді  набив.
мене  мати  теж  набила,
щоб  з  тобою  не  ходила.
сказала  "він  поганий  обірванець,
розбишака  й  голодранець.
в  нього  порвані  сандалі,
хай  іде  куди  подалі".
оце  все  я  пам"ятаю
і  ніяк  не  забуваю
наше  дитинствоу  селі,  
шлю  привіт  заре  тобі.

(  з  раннього)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013


я промовчу, хоч і люблю.

я  не  заплачу.  я  змовчу.
і  сльози  витру,  все  стерплю.
услід  тобі  не  закричу,
я  промовчу,  хоч  і  люблю.
хоч  і  люблю,  та  всі  слова
не  мають  сенсу...лиш  луна
розносить  всюду  гомін  свій.
я  не  твоя  і  ти  не  мій.
моїм  не  будеш  ти...й  слова,
і  сльози,  й  горе  -  все  дарма.
пекучий  біль  -  ножем  у  душу.
чому  ?!  чому  я  завжди  мушу
гіркій  коритись  правді-долі?
чому  не  маю  я  спокою?
і  серце  рветься  з  грудей  в  світ.
душа  кричить,  не  йде  в  політ,
і  не  летить,і  не  співа,
бо  ти  не  мій,  бо  я  одна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013


хто сказав, що всі жінки слабкі ?

хто  сказав,  що  всі  жінки  слабкі  ?!
хто  має  право  так  судити  жінку  ?!
не  треба  всіх  рівняти  по  собі.
не  треба  по  одній  судити  кожну  дівку.
фізична  сила  -  сила  для  мущин.
а  сила  жінки  в  ніжності  й  любові.
ще  її  сила  в  скрутності  хвилин,
коли  самотньо  чи  діти  не  здорові.
коли  стомилась  й  нема  часу  лягти,
коли  від  болю  виступають  сльози,
і  в  горі,  й  в  щасті  треба  зберегти
гаряче  серце  і  холодний  розум.
коли  кохає  жінка,  та  дарма
коханому  віддати  все  готова.
і  стерпить  все,  хоч  взаємності  нема,
може  віддати  серце  лиш  йому  одному.
так  в  чому  ж  сила  справжня  полягає?
у  міцності  пожатої  руки  ?
чи  у  часи,  як  горе  в  вікна  заглядає
сила  справжня  в  крапельці  сльози...?
чоловіки  сміливі,  сильні,  гожі,
коли  жінка  ходить  недалеко.
коли  ніжний  її  погляд  схожий
на  синь  морів  і  на  далеке  небо.
і  подвиги  звершають  ради  тої,  
котру  хоробрий  витязь  так  кохає.
море  перейде  для  неї  лиш  одної,
для  неї  й  гори  поперевертає.
так  хто  ж  сказав,  що  жінка  є  слабкою  ?
коли  з  роботи  прийде  чоловік  додому
лиш  кохана  своєю  ніжною  рукою
знімає  всю  його  утому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013