| Сторінки (3/282): | « | 1 2 3 | » |
У мріях прагну вдалину,
Де чути зойки і ридання,
Життя де з смаком полину.
Я розділю чужі страждання.
І зможу віднайти я там
Утіху серед повсякдення.
Я йтиму всупереч вітрам
Й шукатиму собі натхнення.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Мои мечты стремятся вдаль,
Где слышны вопли и рыданья,
Чужую разделить печаль
И муки тяжкого страданья.
Я там могу найти себе
Отраду в жизни, упоенье,
И там, наперекор судьбе,
Искать я буду вдохновенья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455777
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.10.2013
Десь за обрієм, вдалині,
Хтось веселую пісню співа.
В унісон би хотілось й мені,
Та розбите життя не дава.
Марно рветься співати душа,
Марно звуки сплітає в букет.
Адже груди дають відкоша -
Знемоглися вже наперед.
Надто рано почав я літати
За жар-птахом землі ідеалу.
І на щастя став нарікати,
Хоч прожив надзвичайно мало.
Надто рано з палким бажанням
Я шукав похмурої днини.
А тепер замість співу - ридання
Обезсиленої людини.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Далеко-далеко от меня
Кто-то весело песню поет.
И хотел бы провто́рить ей я,
Да разбитая грудь не дает.
Тщетно рвется душа до нея,
Ищет звуков подобных в груди,
Потому что вся сила моя
Истощилась еще впереди.
Слишком рано я начал летать
За мечтой идеала земли,
Рано начал на счастье роптать,
Разбираясь в прожитой дали.
Рано пылкой душою своей
Я искал себе мрачного дня
И теперь не могу вторить ей,
Потому что нет сил у меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455622
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.10.2013
Подих спирають холодні мури,
Темні, вогкі тенета.
Пліснява тхне у кутках похмурих,
Ось вона, доля поета.
Певно, довіку судилось нести
Вироки долі безмовно.
СлІзьми росити життєві хрести,
Щастя ждучи молитовно.
Наперекір краще долі сумній
Зійти чимшвидш у могилу.
Лиш тільки там і тільки у ній
Буде спочинок тілу.
Лиш тільки там зможе душа
Тяжкі позабути муки.
Іншим у світі живих залиша
Слухать печальнії звуки.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Душно мне в этих холодных стенах,
Сырость и мрак без просвета.
Плесенью пахнет в печальных углах —
Вот она, доля поэта.
Видно, навек осужден я влачить
Эти судьбы приговоры,
Горькие слезы безропотно лить,
Ими томить свои взоры.
Нет, уже лучше тогда поскорей
Пусть я иду до могилы,
Только там я могу, и лишь в ней,
Залечить все разбитые силы.
Только и там я могу отдохнуть,
Позабыть эти тяжкие муки,
Только лишь там не волнуется грудь
И не слышны печальные звуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455552
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.10.2013
Двоє під дощем,
В всесвіті самі.
Їх думки німі,
Лиш у серці щем...
Двоє під дощем,
Рука до руки...
Вже пройшли роки,
Лиш при згадці щем.
Двоє під дощем...
Вони хочуть ще...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013
Що потрібно, хурделице,
Нащо завиваєш?
Чом тривожиш хворе серце,
Смуток навіваєш.
Йди, щоб я не бачив,
Дай відпочити трішки.
Чуєш, я каюсь плачем
Перед Всевишнім, грішний.
Дай, щоб палка молитва
Душу мою відродила.
Програна тілом битва,
Скоро зійду в могилу.
Тоді й співай наді мною,
Зараз же прошу, не треба.
Ні - то за душу мою
Разом молитимем небо.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Что тебе надобно, вьюга?
Ты у окна завываешь,
Сердце больное тревожишь,
Грусть и печаль вызываешь.
Прочь уходи поскорее,
Дай мне забыться немного,
Или не слышишь — я плачу,
Каюсь в грехах перед Богом.
Дай мне с горячей молитвой
Слиться душою и силой.
Весь я истратился духом,
Скоро сокроюсь могилой.
Пой ты тогда надо мною,
Только сейчас удалися
Или за грешную душу
Вместе со мной помолися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455339
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 19.10.2013
Що ж то буде зі мною далі,
Не побачити за туманом.
Що там... Щастя, чи подих печалі,
Чи бальзам на душевні рани.
Чи й надалі тумани будуть
Без ножа по живому тяти.
Наливаючи смутком груди,
Все безвихіддю огортати.
Та я бачу - у сірій імлі
Починає палати зоря;
Смерть пророчить печальній землі...
Дочекаюсь спочинку і я.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Не видать за туманною далью,
Что там будет со мной впереди,
Что там... счастье, иль веет печалью,
Или отдых для бедной груди.
Или эти седые туманы
Снова будут печалить меня,
Наносить сердцу скорбные раны
И опять снова жечь без огня.
Но сквозь сумрак в туманной дали́
Загорается, вижу, заря;
Это смерть для печальной земли,
Это смерть, но покой для меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455154
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.10.2013
Сльози... Знов ви гірко пролиті,
Знову сумно й тужливо мені.
Знову морок... І мрії розбиті
Розчинились ген там вдалині.
Що надалі? Чи знову ці муки?
Певно, досить... Пора відпочити
І забути сумні оці звуки,
Бо втомився я так уже жити.
Спів луна з-за кущів верболозу -
Щось до болю знайоме мені.
Та це ж сльози, озвучені сльози,
Рідні сльози на чужині.
Але ж вдома я, в рідній сторонці.
Чом в сльозах, а на грудях - пути?
Лиш в могилі холодній, без сонця
Безтурботно судилось заснути?
[b]Текст оригіналу[/b]
Слезы... опять эти горькие слезы,
Безотрадная грусть и печаль;
Снова мрак... и разбитые грезы
Унеслись в бесконечную даль.
Что же дальше? Опять эти муки?
Нет, довольно... Пора отдохнуть
И забыть эти грустные звуки,
Уж и так истомилася грудь.
Кто поет там под сенью березы?
Звуки будто знакомые мне —
Это слезы опять... Это слезы
И тоска по родной стороне.
Но ведь я же на родине милой,
А в слезах истомил свою грудь.
Эх... лишь, видно, в холодной могиле
Я забыться могу и заснуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454797
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.10.2013
Сумні мотиви, тужливі звуки,
Дайте спокійно зітхнути.
Ви прирікаєте серце на муки,
Досить вже груди тиснУти.
Дайте утіхи, дайте спокою,
Дайте хоч хвильку побути в раю.
Думи, ви своїм безжалісним роєм
Вщент розбиваєте долю мою.
Звуки, замовкніть, провісники лиха,
Сльози стікають з очей.
Дайте заснути, будьте же тихо,
Після безсонних ночей.
Звуки печалі, скорботи звуки,
Чи підете в небуття?
Довго терпіти танталові муки,
Стане спокійним життя?
[b]Текст оригіналу:[/b]
Скучные песни, грустные звуки,
Дайте свободно вздохнуть.
Вы мне приносите тяжкие муки,
Больно терзаете грудь.
Дайте отрады, дайте покоя,
Дайте мне крепко заснуть.
Думы за думами смутного роя,
Вы мне разбили мой путь.
Смолкните, звуки — вестники горя,
Слезы уж льются из глаз.
Пусть успокоится горькая доля.
Звуки! Мне грустно от вас!
Звуки печали, скорбные звуки,
Долго ль меня вам томить?
Скоро ли кончатся тяжкие муки,
Скоро ль спокойно мне жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454263
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.10.2013
Думи печальні, свідомістю зронені,
Думи тривожні, гіркі, невеселі.
Думи, від щастя завжди відсторонені,
Частії гості у моїй оселі.
Думи - мовчАзна мелодія змучених,
Думи - провісники в серці негоди.
Думи - страждання, сльозини засмучених,
Подруги волі, сестриці свободи.
Нащо ви мучите душу потомлену,
Чом затуляєте щастя мені?
Чом закликаєте долю надломлену
Кинути виклик життєвій пітьмі?
Не відновити вогню догорілого,
Пізно, загасли жарини, безплідні.
Ні, не зцілити вам наболілого -
В свОїх потугах ви жалюгідні!
[b]Текст оригіналу:[/b]
Думы печальные, думы глубокие,
Горькие думы, думы тяжелые,
Думы, от счастия вечно далекие,
Спутники жизни моей невеселые!
Думы — родители звуков мучения,
Думы несчастные, думы холодные,
Думы — источники слез огорчения,
Вольные думы, думы свободные!
Что вы терзаете грудь истомлённую,
Что заграждаете путь вы мне мой?..
Что возбуждаете силу сломлённую
Вновь на борьбу с непроглядною тьмой?
Не поддержать вам костра догоревшего,
Искры потухшие... Поздно, бесплодные.
Не исцелить сердца вам наболевшего,
Думы больные, без жизни, холодные!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454120
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.10.2013
Хіба ж я винен, що поет
Важких страждань й гіркої долі.
Адже не з власної я волі -
Такий Всевишнього сюжет.
Хіба ж я винен, що життя не миле,
Що всіх люблю й водночас проклинаю.
Чого не видно ще, та вже про себе знаю,
Бо перед даром музи я безсилий.
Шукати щастя у житті - то суєта суєт,
Воно лиш мрія хворобливої душі.
І знаю - нецікаві всім мої сумні вірші,
Та не моя вина - такий вже я поет.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Я ль виноват, что я поэт
Тяжелых мук и горькой доли,
Не по своей же стал я воле —
Таким уж родился на свет.
Я ль виноват, что жизнь мне не мила,
И что я всех люблю и вместе ненавижу,
И знаю о себе, чего еще не вижу,—
Ведь этот дар мне муза принесла.
Я знаю — в жизни счастья нет,
Она есть бред, мечта души больной,
И знаю — скучен всем напев унылый мой,
Но я не виноват — такой уж я поэт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453365
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.10.2013
Досвітня пора. І я вкотре спросоння,
В бажанні яскравості серед півтонів,
Спираюся ліктями на підвіконня -
Якби ж то схід сонця! - шухляди балконів
Стирчать з невирАзних будинків-бюро...
Сучасний квартал, мов невдаха П'єро
Оплакує долю свою безталанну
Вогкими сльозами віконного скла.
В душі, як й надворі - ранкова імла
Чекає осоння в годину туманну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013
Гіркі хвилини безпросвітного життя,
Комком у горлі всі душевні муки,
Немає сил виплескувати почуття -
Та на папір самі лягають звуки.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Нет сил ни петь и ни рыдать,
Минуты горькие бывают,
Готов все чувства изливать,
И звуки сами набегают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452655
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.10.2013
Втомився день, схиляється до ночі,
Стихає хвиля гомінка.
Загасло сонце, і над світом місяць
В задумі серед хмар з'являється-зника.
І тиха слухає долина,
Як мирно дзюркотить струмок.
А темний ліс, дріма, схилившись,
Під солов'їну трель думок.
Заслухавшись, між берегами
Ріка пестливо шепотить.
Й ледь чутно очерет над нею
Весело листям шурхотить.
[b]Текст оригіналу[/b]
Усталый день склонился к ночи,
Затихла шумная волна,
Погасло солнце, и над миром
Плывет задумчиво луна.
Долина тихая внимает
Журчанью мирного ручья.
И темный лес, склоняся, дремлет
Под звуки песен соловья.
Внимая песням, с берегами,
Ласкаясь, шепчется река.
И тихо слышится над нею
Веселый шелест тростника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452295
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.10.2013
Загасла молодість, мов свічка,
Лице у зморшках, вже не миле.
До гирла добіга життєва річка,
Завзятості нема, нема і сили.
Бувало, що із ніг збивав
П'ятьох нараз своїм кийком.
Тепер старим і кволим став,
Втираю сльози рукавом.
Виспівував пісні, бувало,
Я від зорі і до зорі.
Тепер туга мене дістала,
І щастя згасли ліхтарі.
А я ж колись завзяття мав,
Щодня розбій й грабунок.
Тепер старим і кволим став,
Жду смерті поцілунок.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Угасла молодость моя,
Краса в лице завяла,
И удали уж прежней нет,
И силы — не бывало.
Бывало, пятерых сшибал
Я с ног своей дубиной,
Теперь же хил и стар я стал
И плачуся судьбиной.
Бывало, песни распевал
С утра до темной ночи,
Теперь тоска меня сосет
И грусть мне сердце точит.
Когда-то я ведь был удал,
Разбойничал и грабил,
Теперь же хил и стар я стал,
Все прежнее оставил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451404
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.09.2013
Ось і осені сусідка,
Білосніжная зима.
Мов на крилах, із нізвідки
Опустилася вона.
Ось морози затріщали
І засклили всі ставки.
Їм "спасибі" закричали
Бісенята-хлопчаки.
Ось візерунок на вікні -
Шедевр зимової пори.
Дивитись радісно мені
На диво це. Згори
Сніжить. В невиннім вальсі
Лягає біла пелена.
Ось сонце в хмарках миготить,
І іній на снігу блищить.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Вот уж осень улетела,
И примчалася зима.
Как на крыльях, прилетела
Невидимо вдруг она.
Вот морозы затрещали
И сковали все пруды.
И мальчишки закричали
Ей спасибо за труды.
Вот появилися узоры
На стеклах дивной красоты.
Все устремили свои взоры,
Глядя на это. С высоты
Снег падает, мелькает, вьется,
Ложится велой пеленой.
Вот солнце в облаках мигает,
И иней на снегу сверкает
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450512
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.09.2013
Напевно, то тихої нічки провина -
Зорюю.
Яскраву картину в уяві для сина
Малюю.
Ніщо і ніколи ці мрії не зможе
Збагнити.
Яке ж бо це щастя дитину, о Боже,
Любити.
Яке ж бо це щастя, не маючи крил, і
Літати.
Безглуздю людському віддавши всі сили,
Співати.
Я знаю, цю пісню хто хоче -
Почує.
Не я ж бо один серед ночі
Зорюю.
Розпрямлює сонце промінням чола мого
Бганки.
Я дякую ночі за мрії і ... Доброго
Ранку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013
Вже щільно закривають віко,
Холодний пада грудок град.
В землі похований навіки,
Усім бездушним став ти брат.
Ти мовчки вестимеш розмову,
Коли прийдемо ми до тебе.
І звично накладемо знову
Вінків, яких тобі не треба.
І сяятиме в них могила,
Тектимуть сльози з-під повік.
Так, дружба -це велика сила,
Ти в нашій пам'яті навік.
Покійся в мирі, милий друже,
Чекай у гості нас до себе.
Нам до усіх буде байдуже,
Коли ми прийдемо до тебе.
[b]Текст оригіналу[/b]
Уж крышку туго закрывают,
Чтоб ты не мог навеки встать,
Землей холодной зарывают,
Где лишь бесчувственные спят.
Ты будешь нем на зов наш зычный,
Когда сюда к тебе придем.
И вместе с тем рукой привычной
Тебе венков мы накладем.
Венки те красотою будут,
Могила будет в них сиять.
Друзья тебя не позабудут
И будут часто вспоминать.
Покойся с миром, друг наш милый,
И ожидай ты нас к себе.
Мы перетерпим горе с силой,
Быть может, скоро и придем к тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447555
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.09.2013
Заблакитніла неба темінь,
Запалала зірниця яскраво.
Перший сонця з'явився промінь,
Стала смужка рости золотава.
Світлим стало небесне склепіння,
Віддзеркалює душу світанку.
І, відбившись від нього, проміння
Освятило народження ранку.
І дощем із яскравого злота
Зросянилась раптово земля.
А навколо блакиті цнота
Застелила небесні поля.
[b]Текст оригіналу[/b]
Загорелась зорька красная
В небе темно-голубом,
Полоса явилась ясная
В своем блеске золотом.
Лучи солнышка высоко
Отразили в небе свет.
И рассыпались далеко
От них новые в ответ.
Лучи ярко-золотые
Осветили землю вдруг.
Небеса уж голубые
Расстилаются вокруг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445921
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.08.2013
Вже не ті. Може я. Може ти.
Повернути минуле не зможем ніколи,
Лиш, прийнявши уроки життєвої школи,
У новій іпостасі себе віднайти.
Може я...
Може ти...
Вже не ті. Може ти. Може я.
Так завжди: під небесним склепінням
Час приходить збирати каміння.
Натрималась його вже земля.
Може ти...
Може я...
Ні, не ти і не я.
У життя каламутній воді
Ми шукали не того, не там й не тоді.
Просто в кожного доля своя.
Не твоя...
Не моя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
У дрімоті ріка,
Темний гай не шумить.
Соловей не співа,
І деркач не кричить.
В тишу бавиться ніч,
Чути дзюркіт струмка.
Місяць. Він навсібіч
Сріблом все вишива.
Сріблом вкрита річка
Стала на нічліг.
У степу сріблиться
Зрошений моріг.
Заколисує ніч,
Спить природа жива.
Місяць. Він навсібіч
Сріблом все вишива.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Тихо дремлет река.
Темный бор не шумит.
Соловей не поет,
И дергач не кричит.
Ночь. Вокруг тишина.
Ручеек лишь журчит.
Своим блеском луна
Все вокруг серебрит.
Серебрится река.
Серебрится ручей.
Серебрится трава
Орошенных степей.
Ночь. Вокруг тишина.
В природе все спит.
Своим блеском луна
Все вокруг серебрит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444687
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.08.2013
Добра і зла достатньо довелось пізнати,
Живеш серед людей, як вітер серед трав...
Ніхто ніколи не спроможний стати
Чужішою за ту, кого колись кохав.
[i]"Ни один человек не может стать более чужим, чем тот, кого ты в прошлом любил." (Э. М. Ремарк)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443654
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2013
Прохолоду вже ніч не застелить,
І подрУги я більш не побачу.
Солов'їні зачувши трелі,
Я від радості вже не заплачу.
В небутті вже весняна та нічка,
Навздогін їй не крикнеш: "Вернися!"
Показалося осені личко,
Нескінченні дощі полилися.
На надгробку подруги - квіти,
Разом з нею в могилі - кохання.
А над ними - осінній вітер
Стереже вічний сон невблаганно.
Пісня вже не луна солов'їна,
За моря соловей відлетів.
І садами вже більш не полине
Ні для кого, для нас й поготів.
Лиш могильні на споминах плити,
Охололи мої почуття.
Ще раз радостей тих не прожити,
Що пройшло - то пішло в небуття.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Не вернуть мне ту ночку прохладную,
Не видать мне подруги своей,
Не слыхать мне ту песню отрадную,
Что в саду распевал соловей!
Унеслася та ночка весенняя,
Ей не скажешь: «Вернись, подожди».
Наступила погода осенняя,
Бесконечные льются дожди.
Крепким сном спит в могиле подруга,
Схороня в своем сердце любовь.
Не разбудит осенняя вьюга
Крепкий сон, не взволнует и кровь.
И замолкла та песнь соловьиная,
За моря соловей улетел,
Не звучит уже более, сильная,
Что он ночкой прохладною пел.
Пролетели и радости милые,
Что испытывал в жизни тогда.
На душе уже чувства остылые.
Что прошло — не вернуть никогда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443499
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.08.2013
Ніби моє життя хтось прирік на страждання,
Лиш постійні бар'єри із смутку і горя.
Ніби радість була ще в дитинстві востаннє,
Душу зморену туга забрала в неволю.
Ніби витягнув жереб прожити в розпуці,
Не позаздриш, яка мені випала доля.
Адже жив я у воєн часи й революцій,
Знемагає душа від журби і від горя.
Миготять щастя й радість вдалині у тумані,
А дійду - лиш суцільні страждання і сльози.
Блискавиця ударить - відкриється рана,
В ній - невтішні рядки із життєвої прози.
Зрозумів я оманливу правду життя,
На свою безталанну не ремствую долю.
Вже душа не страждає - пішла в небуття,
Бо нікому не в силі зарадити горю.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Будто жизнь на страданья моя обречёна;
Горе вместе с тоской заградили мне путь;
Будто с радостью жизнь навсегда разлучёна,
От тоски и от ран истомилася грудь.
Будто в жизни мне выпал страданья удел;
Незавидная мне в жизни выпала доля.
Уж и так в жизни много всего я терпел,
Изнывает душа от тоски и от горя.
Даль туманная радость и счастье сулит,
А дойду — только слышатся вздохи да слезы.
Вдруг наступит гроза, сильный гром загремит
И разрушит волшебные, сладкие грезы.
Догадался и понял я жизни обман,
Не ропщу на свою незавидную долю.
Не страдает душа от тоски и от ран,
Не поможет никто ни страданьям, ни горю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442137
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.08.2013
Нехай на душі буде чисто і світло,
Купайся в добрі - так і треба!
Бажаю тобі, небайдужій до світу,
Щоб чуйним і він був до тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442050
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.08.2013
Так склалося, що разом із сім'єю
З народженням тебе вітають морські хвилі.
Бажаю, щоб усмішкою своєю
Ти осявала всі свої життєві милі.
І ніколи не знай ні образ, ані горя,
Багатій не грошима, а вІршами.
А якщо вже судилось святкувати на морі,
То хоча би щоразу на іншому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440316
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.07.2013
За вікном, край воріт
Віхола гуляє.
На припічку старий
В юність поринає.
Ох, і були ж часи -
Без туги, гульвісні.
Від роси до роси
Не життя - а пісня.
А тепер хіба життя?
В журбі знемагаю,
Як буле невороття
Інколи згадаю.
Кажуть, довелось мені
Вдосталь нагулятись.
Нема сили у війні
З старістю змагатись.
Не роби вже дурниць,
Старість - не хвороба.
Не величний кінець,
Ти вже біля гробу.
Ну то що ж, підкорюсь, -
Така моя доля.
І для них прийде час
Старечого горя.
За вікном, край воріт
Віхола гуляє.
На припічку старий
З сумом засинає.
[b]Текст оригіналу:[/b]
За окном, у ворот
Вьюга завывает,
А на печке старик
Юность вспоминает.
"Эх, была-де пора,
Жил, тоски не зная,
Лишь кутил да гулял,
Песни распевая.
А теперь что за жизнь?
В тоске изнываю
И порой о тех днях
С грустью вспоминаю.
Погулял на веку,
Говорят, довольно.
Размахнуть старину
Не дают раздолья.
Полно, дескать, старик,
Не дури ты много,
Твой конец не велик,
Жизнь твоя у гроба.
Ну и что ж, покорюсь, -
Видно, моя доля.
Придет им тоже час
Старческого горя".
За окном, у ворот
Вьюга завывает,
А на печке старик
С грустью засыпает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439587
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.07.2013
Тобі все ще доступно і вже все зрозуміло,
Адже досвід і міць сплелися.
Щоб в житті усе було не чорним, а білим,
Й щоб бажання твої збулися.
Ну скажіть же, які півстоліття? -
Ти ж душею ще зовсім юний.
Я бажаю тобі довголіття,
Й скористатися ним розумно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439182
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.07.2013
Любов до життя спричиняє одвічну дилему:
Ми хочемо жити, та прагнемо щиро і вперто
На небо, туди, де, як кажуть, ворота Едему.
Не хочем збагнути, що треба спочатку померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433205
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2013
Ой, яка ж була Тетянка, перша краля на селі,
У яскравім сарафані з рюшами на подолІ.
Вечорами ходить Таня поза тин аж до ярУ,
Місяць з хмарами в тумані бавиться у свою гру.
З ночі парубок виходить, уклоняється низенько:
"Попрощатися з тобою я прийшов, моє серденько".
Зблідла Таня, наче саван, похолола, мов роса,
Розвилася-зазміїлась її русая коса.
"Приходи хоч на весілля, синьоокий мій юначе,
Заміж завтра я виходжу" - у самої ж серце плаче.
Задзвеніли передзвони, підняли всіх на світанні,
Скачуть гості на підводах - поспішають на вінчання.
То не сум зозуль лунає - плаче Танина рідня,
Паленіє в скроні рана від лихого кистеня.
Червонявії кровинки запеклися на чолі...
Ой, яка ж була Тетянка, перша краля на селі.
[b]Текст оригіналу[/b]
Хороша была Танюша, краше не было в селе,
Красной рюшкою по белу сарафан на подоле.
У оврага за плетнями ходит Таня ввечеру.
Месяц в облачном тумане водит с тучами игру.
Вышел парень, поклонился кучерявой головой:
«Ты прощай ли, моя радость, я женюся на другой».
Побледнела, словно саван, схолодела, как роса.
Душегубкою-змеею развилась ее коса.
«Ой ты, парень синеглазый, не в обиду я скажу,
Я пришла тебе сказаться: за другого выхожу».
Не заутренние звоны, а венчальный переклик,
Скачет свадьба на телегах, верховые прячут лик.
Не кукушки загрустили — плачет Танина родня,
На виске у Тани рана от лихого кистеня.
Алым венчиком кровинки запеклися на челе,
Хороша была Танюша, краше не было в селе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432963
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.06.2013
Темна ніченька, не спиться,
Йду до річки, на лужок.
В пінних струменях зірниця
Розперезує пасок.
На горбку береза-свічка
Срібло місяця вбира.
Виходи, моя Марічко,
Слухать пісню гусляра.
Залюбуюсь, задивлюся
На дівочу твою вроду.
І, танцюючи під гуслі,
Викину фату у воду.
Під склепіннями пралісу,
Там, де бугила шовкова,
Із сердець наших завісу
Підійме зоря ранкова.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Темна ноченька, не спится,
Выйду к речке на лужок.
Распоясала зарница
В пенных струях поясок.
На бугре береза-свечка
В лунных перьях серебра.
Выходи, мое сердечко,
Слушать песни гусляра.
Залюбуюсь, загляжусь ли
На девичью красоту,
А пойду плясать под гусли,
Так сорву твою фату.
В терем темный, в лес зеленый,
На шелковы купыри,
Уведу тебя под склоны
Вплоть до маковой зари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431904
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.06.2013
Минулому немає вороття...
Та небо нам подарувало недаремно
Переживати знов миттєвості приємні
У спогадах, що повертають до життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2013
Веслував, щасливий, рвучко.
Ще не знав, що буть біді.
Враз - коханої каблучка
Покотилась по воді.
Від підступниці-розлуки
Захолола в жилах кров.
Забрала каблучку щука,
З нею - милої любов.
І від пошуків безсилий
З сумом я пішов у нічку.
"Є у неї інший милий" -
Навздогін сміялась річка.
До гулянки наближаюсь,
Серце крає їхній сміх...
З хвилею я повінчаюсь -
Хай простять мені цей гріх.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Под венком лесной ромашки
Я строгал, чинил челны,
Уронил кольцо милашки
В струи пенистой волны.
Лиходейная разлука,
Как коварная свекровь.
Унесла колечко щука,
С ним — милашкину любовь.
Не нашлось мое колечко,
Я пошел с тоски на луг,
Мне вдогон смеялась речка:
«У милашки новый друг».
Не пойду я к хороводу:
Там смеются надо мной,
Повенчаюсь в непогоду
С перезвонною волной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430233
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.06.2013
Ти була зовсім поруч, найчарівніша жителька Львова.
Зовсім поруч. Й з душі відступала зима.
Ми на парковій лаві по-дружньому вели розмову
Ні про що. І нікого на світі нема!
Та наважся, торкнися... - шелестіли дерева у парку,
Та наважся, скажи... - сам собі у думках шепотів.
Я питався поради у вітру, у сонця, у хмарки -
Не послухав нікого, а себе й поготів.
Ти була... Це назавжди залишиться в пам'яті,
Не зітреться ніколи банальне прощальне "бувай".
І якщо у серцях для кохання всі лави вже зайняті,
Ми навіки залишимось друзями. Ну і нехай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013
Промінь золотистий
Стукає в віконце.
Радісно і чисто
На душі від сонця.
У грудях росте,
Теплиться надія.
Віра є у те,
Що здійсняться мрії.
Оживля тепло,
Світло осяває.
Забув, що було,
І чого немає.
І від цього тепла
Полум'Яніє кров.
Ще одна ніч пройшла,
Ще один день прийшов.
Все частіше й частіше
Серце ритм відбива.
Почуття найчистіші,
І душа ожива.
За міцну загорожу
Відступили тривоги.
Я з любов'ю виходжу
На життєву дорогу.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Солнца луч золотой
Бросил искру свою
И своей теплотой
Согрел душу мою.
И надежда в груди
Затаилась моей;
Что-то жду впереди
От грядущих я дней.
Оживило тепло,
Озарил меня свет.
Я забыл, что прошло
И чего во мне нет.
Загорелася кровь
Жарче дня и огня.
И светло и тепло
На душе у меня.
Чувства полны добра,
Сердце бьется сильней.
Оживил меня луч
Теплотою своей.
Я с любовью иду
На указанный путь,
И от мук и тревог
Не волнуется грудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427771
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.05.2013
Лиш радості сльози хай зрошують усмішку твою чарівну,
Побільше цікавих книжок і безхмарного чистого неба.
Прийми у дарунок цей титул - "Лайвлібу царівна",
Носи. Нам не шкода, Марино-Лілу_після_тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427182
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.05.2013
Зіронькі ясні, зорі високі!
Криєте що у своїй ви величності?
Як ви тамуєте серця неспокій,
Душу полоните поглядом з вічності?
Око оманює близькість між вами,
Разом зійшлися краса і могутність.
Зорі небесні, якими словами
Ви розкриваєте всесвіту сутність?
Сяєвом ніжності серце голубите,
Кличете в неба обійми широкі.
Кожним холодним промінчиком любите,
Зорі далекі, зорі високі!
[b]Текст оригіналу:[/b]
Звездочки ясные, звезды высокие!
Что вы храните в себе, что скрываете?
Звезды, таящие мысли глубокие,
Силой какою вы душу пленяете?
Частые звездочки, звездочки тесные!
Что в вас прекрасного, что в вас могучего?
Чем увлекаете, звезды небесные,
Силу великую знания жгучего?
И почему так, когда вы сияете,
Маните в небо, в объятья широкие?
Смотрите нежно так, сердце ласкаете,
Звезды небесные, звезды далекие!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426179
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.05.2013
Блідий. Він знає - важко буде.
В його душі живе неспокій.
Мов обручем, стиснуло груди,
А сумніви всі висмоктали щоки.
Скуйовджене його волосся,
Чоло у зморшках, мов в тенетах.
Мрійливих образів колосся
Зроста в задуманих сонетах.
Сидить у тісняві горища,
Від світла свічки ріжуть очі.
Один лиш олівець-дружище
З ним розмовля посеред ночі.
Складаються з рядків вірші,
Тривоги серця оживають на папері.
І криком цим зболілої душі
Він завтра стукатиме в видавництва двері...
[b]Текст оригіналу:[/b]
Он бледен. Мыслит страшный путь.
В его душе живут виденья.
Ударом жизни вбита грудь,
А щеки выпили сомненья.
Клоками сбиты волоса,
Чело высокое в морщинах,
Но ясных грез его краса
Горит в продуманных картинах.
Сидит он в тесном чердаке,
Огарок свечки режет взоры,
А карандаш в его руке
Ведет с ним тайно разговоры.
Он пишет песню грустных дум,
Он ловит сердцем тень былого.
И этот шум... душевный шум...
Снесет он завтра за целковый.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425775
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.05.2013
Матусю, пам'ятаю, хоч пройшли роки.
(Хто це сказав? "Не бачить немовля")
Свій перший погляд з акушерської руки
Не в очі - трохи нижче опустила я.
Ще мить - і я вже там, де погляд мій блукав,
Відчула молоко своїми спраглими вустами.
І сон мереживо з тепла мені зіткав,
І в тебе на руках я солодко заснула, мамо.
Прокинулась... І знову залюбки
Вертаюся в той час, коли була маленька.
Притулю твої груди до щоки...
Поспи ще трішки, не будися, ненько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013
У село завітали прочани,
Частувалися, спраглі, квасом,
Біля келій подвижників давніх
Поклонялись Пречистому Спасу.
Покриваючи образ цілунками,
Прославляли піснями Ісуса.
Ідучи повз шкапину з клунками,
Ім у тон ґелґотали гуси.
Шкандибали крізь стадо убого,
Говорили промови страждальні.
"Всі єдиному служимо Богу.
Всі вериги несемо безжальні."
Пастушки: "У нас свято нині!
Скоморохи! Дівчата, до танцю!"
...А прочани - крихти скотині,
Із кишень, затертих до глянцю...
[b]Текст оригіналу:[/b]
Проходили калики деревнями,
Выпивали под окнами квасу,
У церквей пред затворами древними
Поклонялись пречистому Спасу.
Пробиралися странники по полю,
Пели стих о сладчайшем Исусе.
Мимо клячи с поклажею топали,
Подпевали горластые гуси.
Ковыляли убогие по стаду,
Говорили страдальные речи:
«Все единому служим мы господу,
Возлагая вериги на плечи».
Вынимали калики поспешливо
Для коров сбереженные крохи.
И кричали пастушки насмешливо:
«Девки, в пляску! Идут скоморохи!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424712
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.05.2013
Сипле білим снігом черемшина,
Цвітом росянистим зелень вкрита.
Зграя по ріллі блука грачина,
Зупиняється, де паростками жито.
Никнуть-схиляються трави шовкові,
Пахне смолисто красуня сосна.
Вголос кричу я лукам і діброві, -
Я очманілий тобою, весна!
Звісточки світлі розвіюють сумнів,
Тішуся ними - душа оживає.
Про наречену усі мої думи,
Пісню про суджену серце співає.
Не зупиняйся, сніжи, черемшино.
Друзі пернаті, співайте у кронах.
Цвіт розстелю цей біляво-невинний
Полем пінистими брижами-гронами.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Сыплет черемуха снегом,
Зелень в цвету и росе.
В поле, склоняясь к побегам,
Ходят грачи в полосе.
Никнут шелковые травы,
Пахнет смолистой сосной.
Ой вы, луга и дубравы,—
Я одурманен весной.
Радугой тайные вести
Светятся в душу мою.
Думаю я о невесте,
Только о ней лишь пою.
Сыпь ты, черемуха, снегом,
Пойте вы, птахи, в лесу.
По полю зыбистым бегом
Пеной я цвет разнесу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424214
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.05.2013
Шукаю щастя... Хоч краплинку.
У кого зайве - подаруйте!
Пишіть. Для кожного знайду хвилинку.
Лишень ҐУҐЛа не пропонуйте.
[i]seliverstovr@ukr.net[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423373
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.05.2013
Мені зараз не краще й не гірше,
Мені зараз просто ніяк.
Вкотре вже рятувальники - вірші,
А життя уже вкотре - маньяк.
Відцвітуть хай минулого квіти,
Все почну зі сторінки нової.
Чи, можливо, втечу від світу,
В мріях-снах залишившись з тобою.
Якось буде... Життя розсудить,
Переміг хто у цьому герці.
Той, хто бив себе палко в груди,
Чи прожив хто із Богом в серці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013
Скажу тобі я без вагань,
І не сприйму твоє я "ні":
Чим менше в тебе запитань -
Тим менше чутимеш брехні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423069
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2013
В буденності своїй спливають дні без ліку,
Безглуздості життя вирує океан.
Не завжди мудрість приходить з віком -
Останній інколи приходить сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422755
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2013
Для тебе небо долю вибрало не ту.
Не ту, можливо, що у нього ти просила.
Не замикайся в рамках паспарту,
Живи яскраво - ти ж така красива!
Прожити наяву картини своїх снів.
Ван Гога перевершити - хай знають!
А коли втомишся - вертайсь у Львів.
Не сумнівайся - тут тебе... чекають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422662
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.05.2013
Не можна пройти життя кОлію,
Терниною щоб не подряпатись.
Як важко ввійти в історію...
Як легко у неї вляпатись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422465
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2013
Павутиння повені
Розлилось імлисто.
Загубилося у нім
Місяця намисто.
Їду на баркасі,
Трусь об береги.
А обабіч прясел
Мов церкви - стоги.
Чути, як хтось карка
В тиші сумовито.
То з боліт глухарка
Склика на молитву.
Туманна дорога
Зливається з небом.
Проситиму в Бога
Доленьку для тебе.
[i]02.05.2013[/i]
[b]Текст оригіналу:[/b]
Дымом половодье
Зализало ил.
Желтые поводья
Месяц уронил.
Еду на баркасе,
Тычусь в берега.
Церквами у прясел
Рыжие стога.
Заунывным карком
В тишину болот
Черная глухарка
К всенощной зовет.
Роща синим мраком
Кроет голытьбу...
Помолюсь украдкой
За твою судьбу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422371
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.05.2013
Виткала на озері полотно зоря.
У вечірніх сутінках чути глухаря.
Десь тривожно вивільга плаче у дуплі.
А мені не плачеться - серце у теплі.
Знаю, що ти вийдеш за кільце доріг,
Рахувати зорі сядемо під стіг.
Зацілую так, щоб у очах пітьма,
Як хмільний від радості - осуду нема.
Довго дивуватимусь я твоїй красі...
І фата блищатиме в ранішній росі.
Хай собі надалі плачуть глухарі -
З сумом я радітиму завтрашній зорі.
[i]28.04.2013[/i]
[b]Текст оригіналу[/b]
Выткался на озере алый свет зари.
На бору со звонами плачут глухари.
Плачет где-то иволга, схоронясь в дупло.
Только мне не плачется - на душе светло.
Знаю, выйдешь к вечеру за кольцо дорог,
Сядем в копны свежие под соседний стог.
Зацелую допьяна, изомну, как цвет,
Хмельному от радости пересуду нет.
Ты сама под ласками сбросишь шелк фаты,
Унесу я пьяную до утра в кусты.
И пускай со звонами плачут глухари,
Есть тоска веселая в алостях зари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421468
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.04.2013
З твоїх пригоршнів воду ставкову пив кінь,
Стан берізок ламала дзеркальна гладінь.
Я дививсь крізь вікно на блакитну хустину,
В чорні кучері вітер-бешкетник поринув.
Серед струменів пінних, пустивши уяву на волю,
Твої спраглі вуста цілував я до болю.
Та, підступно бризнувши на мене водою,
Осідлала коня й помахала рукою.
Візерунками виткались сонячні дні...
Пронесли тебе попід вікном у труні.
І ще довгі роки, наяву і вві сні
Тихий дзвін поминальний вчувався мені.
[i]27.04.2013[/i]
[b]Текст оригіналу:[/b]
Ты поила коня из горстей в поводу,
Отражаясь, березы ломались в пруду.
Я смотрел из окошка на синий платок,
Кудри черные змейно трепал ветерок.
Мне хотелось в мерцании пенистых струй
С алых губ твоих с болью сорвать поцелуй.
Но с лукавой улыбкой, брызнув на меня,
Унеслася ты вскачь, удилами звеня.
В пряже солнечных дней время выткало нить.
Мимо окон тебя понесли хоронить.
И под плач панихид, под кадильный канон,
Все мне чудился тихий раскованный звон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421262
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.04.2013
Лиш два знаки - до чого ж прості!
СМС-ка - двокрапка й дужечка...
Я щасливий! - В Твоєму житті
Хай вузенька, та БІЛА смужечка.
[i]27.04.2013[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
Співа зима - відлунює,
Сосновий ліс видзвонює
Кудлатістю склепінь.
Пливуть вгорі казково
Хмаринки колисково
У сиву далечінь.
А у дворі хурделиця
Білявим шовком стелиться.
Така вона - зима.
Горобчики грайливі,
Мов дітки сиротливі
Зібрались край вікна.
Зіщулились, бездомні,
Голодні і потомлені,
А віхола - гулЯ.
Морозним вітром дмухає,
Віконниць стукіт слухає,
Аж біситься зі зла.
Крізь вальс сніжинок білий
Ввижаються несміло
Їм акварелі сну -
В морозянім віконці
УсмІшка всім від сонця,
Що принесло весну.
[i]25.04.2013[/i]
[b]Текст оригіналу:[/b]
Поет зима - аукает,
Мохнатый лес баюкает
Стозвоном сосняка.
Кругом с тоской глубокою
Плывут в страну далекую
Седые облака.
А по двору метелица
Ковром шелковым стелется,
Но больно холодна.
Воробышки игривые,
Как детки сиротливые,
Прижались у окна.
Озябли пташки малые,
Голодные, усталые,
И жмутся поплотней.
А вьюга с ревом бешеным
Стучит по ставням свешенным
И злится все сильней.
И дремлют пташки нежные
Под эти вихри снежные
У мерзлого окна.
И снится им прекрасная,
В улыбках солнца ясная
Красавица весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420801
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.04.2013
Там, де схід сонця голубить
Червоним капустяні грядки,
Зелені матусині груди
Малесеньке ссе кленятко.
[i]24.04.2013[/i]
[b]Текст оригіналу:[/b]
Там, где капустные грядки
Красной водой поливает восход,
Клененочек маленький матке
Зеленое вымя сосет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420599
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.04.2013
Ось і вечір. Кропива
Укрилась росою.
Край дороги стою,
Обійнявшись з вербою.
Місяць кидає світло
На нашу хатину.
Пісню чутно ледь-ледь
Вдалині солов'їну.
Так приємно і тепло,
Мов узимку від пічки.
І берези навколо
Стоять, наче свічки.
І ген-ген за рікою
Все укрите серпанком.
Лиш сонливого сторожа
Чути стукіт киянки.
[i]23.04.2013[/i]
[b]Текст оригіналу:[/b]
Вот уж вечер. Роса
Блестит на крапиве.
Я стою у дороги,
Прислонившись к иве.
От луны свет большой
Прямо на нашу крышу.
Где-то песнь соловья
Вдалеке я слышу.
Хорошо и тепло,
Как зимой у печки.
И березы стоят,
Как большие свечки.
И вдали за рекой,
Видно, за опушкой,
Сонный сторож стучит
Мертвой колотушкой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420425
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.04.2013
Ще жива? Привіт, моя старенька.
Ось пишу, що ще живий і я.
Над хатинкою, не раз, рідненька,
Хай палає вранішня зоря.
Пишуть, що ти мало не щоднини
На дорозі, у гіркім полині
Марно виглядаєш свого сина
В до дірок заношеній кофтині.
Що душі твоїй неприкаянІй
Сниться часто, не один вже рік,
Ніби хтось мене у бійці п'яній
Пирнув зрадницьки ножем під бік.
Смуток, рідна, не бери за звичку.
Заспокійся, мамо, все пройде.
Не такий гіркий вже я п'яничка,
Щоб померти, не провідавши тебе.
Я такий же ніжний, як раніше.
І лелію мрію лиш одну -
Щоб з тобою під старою вишнею
Ще зустріти не одну весну.
Повернусь, постукаю в віконце,
У саду веснянім скину втому.
Тільки ж не буди мене схід-сонця,
Як раніше - вісім років тому.
Не буди того, про що відмріяв,
Не тривож того, що не збулось.
Надто швидко вітер все розвіяв,
Гіркоту відчути довелось.
Ні до молитов, ані до сміху -
До старого не вернуся я.
Ти мені - і поміч, і утіха,
Й життєдайна вранішня зоря.
Я прошу - забудь свою тривогу,
Безнадійно не сумуй за сином.
Не виходь так часто на дорогу
В до дірок заношеній кофтині.
[i]21.04.2013[/i]
[b]Текст оригіналу:[/b]
Ты жива еще, моя старушка?
Жив и я. Привет тебе, привет!
Пусть струится над твоей избушкой
Тот вечерний несказанный свет.
Пишут мне, что ты, тая тревогу,
Загрустила шибко обо мне,
Что ты часто ходишь на дорогу
В старомодном ветхом шушуне.
И тебе в вечернем синем мраке
Часто видится одно и то ж:
Будто кто-то мне в кабацкой драке
Саданул под сердце финский нож.
Ничего, родная! Успокойся.
Это только тягостная бредь.
Не такой уж горький я пропойца,
Чтоб, тебя не видя, умереть.
Я по-прежнему такой же нежный
И мечтаю только лишь о том,
Чтоб скорее от тоски мятежной
Воротиться в низенький наш дом.
Я вернусь, когда раскинет ветви
По-весеннему наш белый сад.
Только ты меня уж на рассвете
Не буди, как восемь лет назад.
Не буди того, что отмечталось,
Не волнуй того, что не сбылось,—
Слишком раннюю утрату и усталость
Испытать мне в жизни привелось.
И молиться не учи меня. Не надо!
К старому возврата больше нет.
Ты одна мне помощь и отрада,
Ты одна мне несказанный свет.
Так забудь же про свою тревогу,
Не грусти так шибко обо мне.
Не ходи так часто на дорогу
В старомодном ветхом шушуне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420074
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.04.2013
Ложкою в зуби - п'яний ж прийшов.
Злість в кулаці, кров'ю чвиркаю.
Тут не стерпів - і... пішов,
Гримнувши гучно кватиркою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419387
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.04.2013
Життя підніжки ставить - і не раз.
Вставай! Бо правилам не варто довіряти.
Можливо, і не б'ють лежачих в нас,
Лиш полюбляють ноги витирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419385
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2013
Рано-вранці в страшенній муці
У хліву, де рогожі в ряд,
Бог послав рудуватій суці
Рудуватих сімох цуценят.
Задоволена - аж тремтіла,
Всіх вилизуючи язиком.
Й від гарячості її тіла
Дзюркотів талий сніг струмком.
А під вечір, в той час, як кури
Облюбовували місце для сну,
Вийшов з хати господар похмурий,
Всіх сімох у мішок запихнув.
Бігла слідом заметами сука,
Встаючи після частих падінь.
І застигла в очах її мука,
Бо стривожилась річки гладінь.
А назад, на поверхні атласній
Залишаючи слід молоком,
Місяць видався їй, нещасній,
Ним, одним із семи, малюком.
І в небесну вишінь тривожно
Полетів її погляд і крик.
Ну а місяць (як же так можна!)
Попрощався й за хмарою зник.
А з потухлих вікон, незрячих,
Лунко лився дитячий сміх...
Покотились з очей собачих
Несобачі сльози у сніг.
[i]17.04.2013[/i]
[b]Текст оригіналу:[/b]
Утром в ржаном закуте,
Где златятся рогожи в ряд,
Семерых ощенила сука,
Рыжих семерых щенят.
До вечера она их ласкала,
Причесывая языком,
И струился снежок подталый
Под теплым ее животом.
А вечером, когда куры
Обсиживают шесток,
Вышел хозяин хмурый,
Семерых всех поклал в мешок.
По сугробам она бежала,
Поспевая за ним бежать…
И так долго, долго дрожала
Воды незамерзшей гладь.
А когда чуть плетясь обратно,
Слизывая пот с боков,
Показался ей месяц над хатой
Одним из ее щенков.
В синюю высь звонко
Глядела она, скуля,
А месяц скользил тонкий
И скрылся за холм в полях.
И глухо, как от подачки,
Когда бросят ей камень в смех,
Покатились глаза собачьи
Золотыми звездами в снег.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419203
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.04.2013
Увісні й наяву, мовчазні й лепетухи -
Не життя, а якесь "Спортлото".
Вони липнуть до мене щоразу, мов мухи.
Ну а я тоді, я тоді хто?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419106
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.04.2013
Мне во сне это лишь снилось
И мечтать боялся я,
Чтобы ты в меня влюбилась,
Люба, милая моя.
В первый раз любуясь тайно
Чудным блеском глаз твоих,
Взгляд, хоть, может, и случайно
Отвести не мог от них.
Очень часто вспоминаю,
Как, с трамвая выходя,
Почему, и сам не знаю,
За тобою трогал я.
Красотою наслаждался,
И, улыбки не тая,
За тобою поднимался
По ступенькам тихо я.
Ты была неотразима
В синей юбочке своей.
Но, стесняясь, шел я мимо
Общества твоих друзей.
А теперь я счастлив очень -
Ты заметила меня!
Буду вечно эту осень
Вспоминать день ото дня.
[i]14.10.1995[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418434
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2013
Безумству вашому немає меж!
Культура? Брешете! Продали душу!
Ви - нЕлюдство! А, отже, я із вами теж...
Невже з цією думкою я жити мушу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417918
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2013
Стою над прірвою - лишився один крок
У небуття. А, може, до зірок.
Нога переступає через край...
І, раптом, голос Ангела:
- Стривай!
-Лети! Пусти! Не бачу сенсу жити.
- Вино відкорковане треба допити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417642
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2013
Милая, прошу я вновь прощенья,
Милости опять твоей я жду.
Отпусти, прости мне прегрешенья,
Все, что совершил я в том году.
Ты прости, что не однажды я
Каялся, и ты прощала мне.
Ты прости свою слезинку каждую,
Пролитую по моей вине.
Ты прости мне завязи бесплодные,
Все, что я не сделал в этот год,
Все мои поступки безотчетные,
Хоть за них придется дать отчет.
Ты прости мне, что когда в дороге я
С делом и без дела пропадал.
Ты считала дни и ночи многие,
Между тем, как я их не считал.
Я не поступался даже малостью.
Обижал я ту, кого любил.
Я прошу, прости меня, пожалуйста,
С легкостью, с которой я грешил.
Ты за все, что пережито-прожито,
Как всегда, простишь меня, любя.
Все равно корить меня не сможешь ты
Строже, чем корю я сам себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417425
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2013
Прошу - вернись, прошу - прости.
Молю, щоб ти усе забула.
В житті для мене - тільки ти,
Таких у мене ще не було.
Забудь слова, забудь образи,
Не буде кращої, ніж ти,
Повіриш в це ти не одразу,
Але прошу - прости.
[i]29.05.1994[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013
Милая, зачем нам эти ссоры,
Яд которых лишь несет ненастье.
Хватит упрекать, ведь уже скоро
Надо строить будущее, счастье.
Для чего нам горести и муки,
Крики для чего и пререканья,
Все равно ведь во время разлуки
Будешь со слезами ждать свиданья.
Мы при встрече вмиг протянем руки,
Поцелуй сомненья все развеет,
Вроде как и не было разлуки,
Боль обид в душе уже не тлеет.
Выступят немножко счастья слезы -
Снова проведем неделю вместе!
За руки подержимся - и в грёзах
Ты уже моя, моя невеста!
В платье свадебном ты пред глазами,
Чудной белизной фата сверкает.
Море счастья прямо перед нами,
Океан любви к себе взывает.
[i]05.10.1995[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417079
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2013
Повітряних кульок – багато-багато
Усіх кольорів – щоб щодня було свято!
І нехай стріли часу летять.
26? Щоб душею завжди – 25!
P.S.
Бажати тобі щось – ой, нелегка це доля.
Знайомі ж зовсім трішки – всього 12 днів.
Я навіть ще не вник – ти Варікі чи Оля?
Чи, може, просто дівчина з моїх солодких снів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416905
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.04.2013
В этот день влюбленных пар
Стужа, снег, ненастье.
Ты прими мой нежный дар,
Приносящий счастье.
Посмотри-ка мне в глаза,
Протяни мне руки.
Обпечет лицо слеза
Счастья - не разлуки.
Ты прими мой поцелуй
С ласковой улыбкой.
Я Тебя одну люблю,
Золотая рыбка.
Пусть Тебе приснится сон,
Сладкий сон зимою.
Пусть счастливой будешь в нем,
Любочка, со мною.
[i]13.02.1996[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416828
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2013
Серед усіх зимових днів
Теплішого шукати годі.
Сердець закоханих мрійливий спів
Кидає виклик будь-якій негоді.
Хай збудуться в цей день Твої
Найпотаємніші бажання.
Сьогодні поздоровлення мої -
Палкі слова великого кохання.
Хай відтепер серця - Твоє й моє,
В танку бурхливому навік сплетуться.
Кохання справжнє таки є,
Щасливі звідки же беруться?
[i]14.02.2002[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013
Не зовсім тими барвами наповнилось життя,
Якими малювалося в юнацьких мріях.
Та серед затхлості буденного сміття
Сім'я мене промінням щастя гріє.
Спасибі вам за те, що ви у мене є,
Що саме вас мені подарувало небо:
Дві доні і коханнячко моє -
Нічого іншого для щастя і не треба.
[i]18.08.2009[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013
[b]В[/b]сміхайтеся завжди – і все буде в порядку,
[b]І[/b]з черговим, лиш сьомим Вас десятком!
[b]Т[/b]алану й сили. Смутку – ні!
[b]А[/b] ще того, чого бажаєте самі.
[b]Є[/b] правило хороше в цьому світі:
[b]МО[/b]жливо все – лиш треба захотіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416242
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 06.04.2013
Я не далеко - я поруч,
Просто заплющте очі,
Голову трішки ліворуч,
Губки розкрийте дівочі...
...
Ваш найжаданий дарунок
Маєте вже біля себе.
Від мене - в щоку поцілунок,
Більше наразі не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415824
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.04.2013
Відтепер це щодня відбувається,
Мила мордочка тихенько підкрадається,
То потреться об мене спинкою,
То залізе у кишеню за хустинкою.
Очі лагідні,
Маха хвостиком,
Вигинається до мене мостиком.
З ніжних вуст прохання промайне -
Мамо, тату, погодуйте ви мене.
Ну а нічка коли починається,
Він в куточку у клубочок згортається.
Та прокинешся зранку ранесенько -
Біля тебе голівка білесенька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415659
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 04.04.2013
В житті є різні дарунки Бога.
Кохання, діти, онуки, рай.
Для мене зараз приємний спогад -
Дощить... Нас двоє... Зелений чай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Утро. Проснулся. Скучаю опять.
Мучаюсь от неизвестности.
Вроде бы жизнь дорога, но вспять
Я б не решился ее возвращать,
Лучше пропасть уж безвести.
Снова и снова перед глазами
Твоя улыбка душу мне лечит.
Верю, что Ты сдала экзамен,
Знаю, что все хорошо между нами,
Жду - не дождусь нашей встречи.
И на мгновенье я снова с Тобою,
Вот я рукой Твоих щек касаюсь,
Помню, однажды, прошедшей зимою,
Глаз не сводил, и не знал я покоя,
И обнимал, целовал, улыбаясь.
Радостно, правда? Хотя и тоскливо,
И открывать не хочется глаз.
До воскресенья уж ждать нету силы,
Время бежит, но не так торопливо,
Да, не играет оно за нас.
Мысли я с тяжким трудом отганяю
И сознаю - ты не близко - далёко.
Пару деньков ведь осталось - знаю,
Но в одиночестве все же скучаю.
Да, самому быть жестоко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415373
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.04.2013
Відкрив меню - дивлюся хтиво:
Коньяк, вино, горілка, пиво...
На мене ввечері не раз
Дивився хтиво унітаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415354
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.04.2013
Зустрів чи знайшов я Тебе - я не знаю,
Напевно, судилось мені
Сказавши один раз, що палко кохаю,
Безмежно радіти коханню, що маю,
І марити цим уві сні.
Щоразу, коли я до Тебе торкаюсь
І бачу усмішку Твою,
Від щирого серця також усміхаюсь,
У вчинках своїх щодо Тебе я каюсь,
Відчувши провину свою.
Віддячить сповна я ніколи не зможу
За ласку Твою й доброту.
Пробач, що так часто Тебе я тривожу,
Я інколи місця собі не знаходжу...
Спасибі за долю мою золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2013
Хай кожного дня у душі буде п'янко!
Зі святом народження, наша Оксанко!
Щоб в щастя безодню Ти кинула жменю
Усіх негараздів - цього Тобі, Ксеню!
P.S.
Для інших Оксан (хоч вони мені й любі):
Цей вірш написав я ОКСАНІ КОЦЮБІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414682
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.04.2013
Ще рік тому була така маленька,
Сьогодні ж - дівчинка в усій красі.
Хотілося б, щоб ти була чемненька,
Але ж не бути чемними усім.
Чотири роки - це вже так багато.
Тобі так не здається. Правда, ні?
Але із кожним ось таким-от святом
Сумніше все стає чомусь мені.
Дитинства не повернеш вже ніколи,
Тому не мрій великою рости.
Хотів би я ходити знов до школи,
А через пару літ підеш туди вже ти.
Бажаю щастя, радості, достатку,
Здоровою рости на втіху нам.
І - якнайдовше залишатися дитятком,
Таким, як зараз, життєрадісним малям.
[i] 22.06.2002[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414402
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.03.2013
Для тих,
Кому зараз
Некольорово.
Запам'ятайте
Життєву
Правду:
ЗАВТРА
НАСТАНЕ
ОБОВ'ЯЗКОВО!
Хоча
Не обов'язково
Завтра.
[i]31.03.2013[/i]
[i]Безмежне спасибі К. Г. і А. Ч. за натхнення і підтримку[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414301
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2013
Скучаю очень,
Ни дня, ни ночи
Прожить без тебя не могу.
Готов для встречи
Идти весь вечер,
Всю ночь и весь день сквозь пургу.
Тебя люблю я,
Во сне целую,
Сказать тебе много хочу.
Но ты не рядом,
И грустным взглядом
На фото смотрю и молчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413930
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.03.2013
Ехал в автобусе как-то я,
На улице был мороз.
Вдруг появилась ты в окне
В рамке из белых роз.
Я думал, что это грёзы,
Что это просто случайно.
Не знал я, что даже морозы
Умеют разгадывать тайны.
[i] 1994 р.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413929
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.03.2013
Нехай у сьому ніч весни
Не сняться Вам солодкі сни -
Пограйтеся в кохання бранку
Аж до самісінького ранку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413799
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 29.03.2013
Просила донечка щодня
Намалювати кошеня.
Втомивсь щоразу малювати –
Купив живе й приніс до хати.
Тепер "працюю" на дружину –
Малюю шубу та машину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413792
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.03.2013