Петро Кожум'яка (Ян Укович)

Писання і свині

Вкотре  ватра  гріє  мої  пальці,
Місяць  повне  коло  запалив,
Світить  блідим  світлом  у  фіранці  –
Хто  б  із  ним  іще  поговорив.

Хмарки  диму  допливли  до  стелі,
Зібралися  отам  як  бджоли  в  рій.
Поруч  з  ними  думи  невеселі  –
Гірші,  ніж  кусючі  комарі.

Як  жадоба-жаба  править  світом,
Бо  при  владі  знов  одні  зади,
Мало  хто  живе  за  Заповітом  –
Блиндають,  незнаючи  куди.  

Знов  москаль  сюди  голодний  пнеться.
Краде  дрова  і  ламає  тин,
Скаженіє,  доки  не  нап’ється,
Плаче  і  вбивається  за  тим.

Що  дурний  собака,  падло,  гавка,
Скаженіє  і  пускає  слину,  
Лише  ціп  він  розуміє  або  скалку,
Скавучить  –  коли  вся  спина  синя.

Важко!  Не  один  москаль  лютує  –
Нова  влада    -  горе  те  ще.  От!
Бо  на  людськім  горі  бенкетує,
І  у  злидні  обдира  народ!

Що  робити  бідним  гречкосіям,
Скільки  ще  терпіти  тих  собак?
Йти  шукати  долі  десь  по  світу?
Чи  не  вистачає  тут  ломак?

Та  куди  іти  зі  свої  хати,
Бігати  жалітись  до  рідні  –
Забувайте  слово:  не  вбивати  –
Не  стосується  Писання  до  свині!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015

Хто брехун?

Мені  набридла  люто  їх  брехня!
Вони  довіру  втратили  ущент  -
Куди  не  глянуть  -  одне  Х  і  одне  НЯ
А  головний  брехун  –
Наш  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607841
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 19.09.2015

Закон силы

В  тайге,  зверинце,  России
Сейчас,  как  в  былые  века
С  ума  сходят  дуры-царицы,
Чтят  только  законы  силы
И  глупость  царя-вожака.
 
С  рождения  до  могилы,
Их  вера  безумно  крепка  –
Рабское  поклонение
Грубой  безсмысленной  силе    
Власти  и  кулака.
 
ГУЛаги,  интриги  и  войны,
Во  славу  угрюмой  тоски
Извечные  духа  вериги,
Бесовским  обрядам  покорны,
Под  брагу  и  шмурдяки.
 
Глаза  с  синяками  от  злобы,
«Традициям  мрака  верны»,
Их  реки  полны  топляками,
Сортиры,  дороги,  трущобы
-  вот  гордость  великой  страны.
 
Стенанья,  убожество,  сопли,
Рычащий  российский  медведь
Великое,  дикое  множество,
Мат,  ругань  и  пьяные  вопли  -
Ни  жить  тут,  ни  умереть.
 
Недавно  солдат  хоронили
В  могилы  без  имени  прятали
Без  имени  и  без  дат
Матери  волком  выли:
Ведь  это  герои  России!
За  что  их?  Кому  надо  так?
 
Нет  в  мире  страшнее  места
Вся  Красная  –  лобный  погост
За  правду  –  колун  и  аресты,
Там,  сверху,  всегда  виднее
Закон  силы  очень  прост.  
 
Закон  силы  –  как  икона,
Есть  сила  –  ума  не  надо  –
Могилы  –  к  их  мощам  колона,
Здесь  молятся  на  дракона,
А  общество  –  просто  стадо.
 
Становится  новым  драконом,
Тот,  кто  убил  дракона,
Безжалостным  и  суровым,
Становится  над  законом  -
Должна  быть  одна  сила  -  трона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607838
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.09.2015

Кліщ

Кліщів  треба  виривати,
А  не  плакати  за  ними,
Не  вмовляти  та  благати,
А  вкладати  в  домовини!    

Забувайте,  що  то  люди  –
То  не  люди,  а  вампіри,
Розплодилося  –  їх  буде,
А  нам  буде  –  не  до  жиру.

Кліщ  до  крові  завжди  лізе,
Та,  напившись,  не  відпаде  –
Печеним  його  залізом!
Всіх  кліщів,  що  лізуть  в  владу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607036
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.09.2015

Польщі і усім полякам

Від  України  і  її  народу
Славетній  Польщі  і  усім  полякам,
Шляхетної  країни  роду,
Низький  уклін  і  щира  наша  дяка!

За  братню  допомогу  і  підтримку
В  важкий  для  України  час  -
Хто  був  із  нами  на  Майдані  взимку,
Свободу  добували  й  Ви  для  нас.

Ми  є  брати  по  вірі  і  по  крові,  
І  мови  наші  рідні  -  дві  сестри,
Тож  житимемо  в  мирі  та  любові
Які  б  не  були  бурі  чи  вітри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607023
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 16.09.2015

Капли капали на строчки

Капли  капали  на  строчки,
Где  стояли  в  конце  точки…
Потихоньку  намокая,
Получилась  запятая.

Смыв  трагический  конец,
Из  разводов  вышли  люди  –
Ощутив  тепло  сердец,
Их  читатель  не  забудет!

Соберу  я  их,  построю  -
Вместо  слов  –  движенье,  лица
Становилась  вдруг  живою  
За  страницею  страница.

Греют  душу,  будят  совесть
И  роман,  рассказ,  и  повесть.
Побеждая  всех  лихих,
Даст  надежду  и  мой  стих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606077
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.09.2015

Якби ви знали, паничі…

Ви  точно  б  знали,  паничі,
На  тридцять  гривень  живучи,
То  тих  «законів»  не  творили  б,
І  Президента  не  хвалили  б,
На  наші  сльози  сміючись…

А  так,  сраки  повід’їдали,
Грошей,  земель  собі  накрали  -
Ночей  не  сплять,  бо  все  гребуть,
На  совість  вже  давно  наклали,
Забувши  про  людську  і  суть…

Чи  є  в  вас  душі?  Скотиняки!
Батьки  хто  ваші,  весь  ваш  рід?
Най  гірше,  мабуть,  ніж  собаки,  
Щоб  відбирать  останній  хліб  -
Плювати  будуть  вам  у  слід!

Сліпий  і  той  напевно  бачить,
Чого  ви  робите  отут,
Що  в  вас  жадоба  та  звіряча!
Вам  Україна  не  пробачить  –
І  розіпнуть!  І  проклянуть!

Ви  в  раї  пекло  розвели,
Ви  продаєте  Україну…
І  щоб  про  те  ви  не  плели,
Ви  лиш  робили,  що  гребли…
Ваш  рід  продажний,  ви  –  тварини!

Втекти  в  Ізраїль  вам  не  вийде  -
Дістане  й  там  народна  лють!
За  вами  кара  й  туди  прийде,
Із  рук  оте  ніяк  не  зійде  -
І  там  вам  жити  не  дадуть!

О,  Боже,  ми  є  діти  твої…
На  нашій  праведній  землі
Не  буде  церкви  в  нас  чужої,
Не  буде  більше  волі  злої
І  поздихають  москалі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606076
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.09.2015

Новий Петро

Вони  Майдан  розп’яли  на  АТО,
Продажні  з  Ради  жабокричі,
Ще  Путін  і  трьох  раз  не  проспівав  –
Новий  Петро  
Христа  продав  та  ще  й  відрікся  тричі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015

Граната

Народ  для  олігархів  –  то  граната!
Що  поряд  зачекована  лежить…
Яку  б  бажали  заховати  чи  прибрати,
Бо  може  розірвати  в  кожну  мить.

Її  простіше  кинути  й  тікати,
Та  от  чека  прикручена  за  яйця,
Тож  змушені  терпіти  і  брехати,
Бо  кролик,  не  прудкіший  зайця.  

Отой  звіринець  мусить  розуміти,
Тримаючи  від  люду  варту,
Що  ні  вони,  ні  навіть  їхні  діти
Нічого  без  народу,  ніц  не  варті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605612
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2015

Україна – це ми!

Україна  –  це  я!  Україна  –  це  ти!
Україна  –  це  ми  -  українці!
Ми  є  слава  і  воля  Вкраїни  свята,
Наша  правда  –  не  драні  червінці!

Україна  –  це  ти!  Україна  –  це  я!
Україна  –  це  всі  українці!
Ми  єдина,  велика,  щаслива  сім'я  –
Та  слабі  ми  коли  поодинці.

Тому  й  ділять  тепер  на  Донецьк  чи  на  Львів,  
На  райони,  круги,  регіони
Щоб  робити  розбрат  між  сестер  та  братів
Так  працюють  дві  п’ятих  колони.

Україна  –  це  я!  Україна  –  це  ти!
Україна  –  це  всі  ми  із  вами
Досі  рвуть  Україну  олігархи-кати,
Щоб  зробити  тупими  хохлами.  

Україна  –  це  ти!  Україна  –  це  я!
Україна  –  це  всі  українці!
Ми  велика,  завзята,  єдина  сім'я  –
Та  продажні  керують  чужинці.

Україна  –  це  я!  Україна  –  це  ти!
Україна  –  це  ми!  Ми  –  є  сила!
Ми  всі  рідні,  свої,  ми  є  сестри  й  брати
Дамо  ради  -  то  буде  й  щаслива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605389
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2015

Долг который не платит грек (Ответ)

Долг,  который  не  платит  грек  /первоисточник/
 
Вот  долг,  который  не  платит  грек.  
А  вот  —  бюрократы,  
Которые  требуют  срочной  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.  
А  это  —  финансовые  магнаты,  
Которым  прислуживают  бюрократы,  
Которые  требуют  срочной  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.  
А  это  —  Европа  (на  фоне  заката),  
Которую  медленно  доят  магнаты,  
Которым  прислуживают  бюрократы,  
Которые  требуют  срочной  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.  
А  это  —  масштабная  Полная  Жопа,  
Которая  грозно  висит  над  Европой,  
Которую  доят  и  доят  магнаты,  
Которым  прислуживают  бюрократы,  
Которые  требуют  срочной  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.  
А  это  —  укропы  
Тоскливо  выглядывают  из  жопы,  
Нависшей  над  тушкой  старушки  Европы,  
Которую  доят  и  доят  магнаты,  
Которым  прислуживают  бюрократы,  
Которые  ждут  не  дождутся  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.  
А  это  —  крымчане,  
Которых  укропами  быть  приучали,  
Чтоб  гордо  смотреть  на  Европу  из  жопы,  
Которая  скоро  накроет  Европу,  
Которую  доят  и  доят  магнаты,  
Которым  прислуживают  бюрократы,  
Которые  ждут  не  дождутся  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.  
А  это  —  Россия,  
В  которую  долго  крымчане  просились,  
Которые  дружно  послали  укропов,  
Которые  тут  же  отправились  в  жопу,  
Которая  скоро  накроет  Европу,  
Которую  доят  и  доят  магнаты,  
Которым  прислуживают  бюрократы,  
Которые  ждут  не  дождутся  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.  
А  это  —  американец  Обама  
Который  Россию  терзает  упрямо,  
В  которую  Крым  убежал  от  укропов,  
Которые  смотрят  печально  из  жопы,  
Которая  скоро  накроет  Европу,  
Которую  доят  и  доят  магнаты,  
Которым  прислуживают  бюрократы,  
Которые  ждут  не  дождутся  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.  
А  это  —  пакет  разорительных  санкций,  
Который  придуман  американцем,  
Который  во  сне  раздирает  Россию,  
За  то,  что  крымчане  в  нее  попросились  
И  дружно  послали  поганых  укропов,  
Которые  мир  покоряют  из  жопы,  
Которая  скоро  накроет  Европу,  
Которую  доят  и  доят  магнаты,  
Которым  прислуживают  бюрократы,  
Которые  ждут  не  дождутся  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.  
А  это  —  сиртаки,  народные  танцы,  
Которые  пляшутся  после  санкций,  
Которыми  бредили  американцы,  
Которые  в  мыслях  порвали  Россию,  
В  которую  долго  крымчане  просились,  
Которые  дружно  послали  укропов,  
Которые  тут  же  устроились  в  жопе,  
Которая  скоро  настанет  Европе,  
Которую  выдоили  магнаты,  
Которым  прислуживают  бюрократы,  
Которые  ждут  не  дождутся  оплаты  
Долга,  который  не  платит  грек.
________________________________

Ответ  на  "Долг,  который  не  платит  грек..."  

Завидуя,  их  называют  «укропы»,
Которые  власти  не  лижут  жопы,
Живущие  в  самом  центре  Европы…
Их  мир  уважает  –  кого  не  спроси
Ведь  это  потомки  Великой  Руси!
 
Которые  «нах…»  посылают  Россию,
Которая  рядится  под  мессию,
Которая  подло  «Крым  наш»  захватила,
Бежавшего  Зека-козла  приютила,
Россия  -  страна  лагерей  и  ГУЛАГов
Чтит  славу  Иуд  и  кровавого  флага,
Сортиров  на  улице,  радость  запоя,
Поповского  мата,  кулачного  боя.
 
Которая  лживая  и  без  чести,
Умывшись  потоками  брани  и  лести,
Увозит  с  Донбасса  солдат  грузом  200,
Сюда  заблудившихся  «в  отпуск»  на  танках,
Трусливо,  без  почестей  прячет  останки,
Сбивает  гражданские  самолеты,
Приветствует,  славит  Хуйло-идиота.
 
И  это  –  Россия?  Уродина,  кто  ты?
Немцова,  элиту  свою  замочила,
Народ  одурманила,  отравила
А  в  бедах  своих  обвиняешь  Европу,
Кадыров-герой  -  Вову  Путина  в  попу…
 
А  Грецию  жалко  –  дурное  начало,
Правительству  надо  начистить  хлебало  -
Ведь  в  Греции  славной  народ  не  баран:
Даешь  и  в  Афинах  народный  Майдан!
 
Кредиты,  долги,  что  правительство  брало  -
Пусть,  сволочь,  само  бы  и  отдавало!
Причем  тут  народ  и  простой  человек,
Какого  за  них  отдавать  должен    грек?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605335
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.09.2015

Новий бренд

Та,  нова  Конституція  –  
то  новий  бренд,
Що  ділить  Україну,  
на  Донбас-АТО...,  
Крим  наш?  
і  Рошен-Ленд!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604848
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2015

Зґвалтована

Ображена,  обкрадена,  обпльована
Й  цією  Владою  безсовісно  зґвалтована  -
Ми  всі  плебеї,  а  вони  патриції  -
У  новопорошено  Конституції.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603172
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 31.08.2015

Попіл

Після  багаття  залишився  попіл,
Пройшли  дощі  –  залишилась  зола,
Не  варто  надувати  щоки  –  пустий  клопіт
Вогню  не  буде,  як  любов  пройшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2015

Враження

Зайшов  у  Раду  -
Є  про  що  сказать:
Набрався  вражень  –
Хочеться  блювать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603048
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2015

ВІДПОВІДАТИ!

Народ,  ставай  на  нову  Революцію  -
Бо  Влада  вже  ґвалтує  Конституцію!

Ми  добре  знаєм  що  робити,
Де  шини,  де  коктейлі,  бити!

Нам  не  потрібні  трьох  ослів  дебати
Зараз  оте  сміття  полетить  з  хати!

Наш  «камікадзе»  хай  готує  лоб,
Ще  й  «спікера»  ми  не  забули  щоб!

І  "зайця"  не  потрібно  забувати,
То  що  таке  АТО  його  спитати!

Бо  діти  наші  гинуть  і  до  нині,
А  хтось  рахує  статки  в  Україні!

Багато  обіцяли  -  мусять  знати,
Тепер  за  все  оте    –  ВІДПОВІДАТИ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603047
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2015

Іде війна

Я  намалюю  вам  війну,
Не  з  боку,  а  з  середини…
Не  з  фільмів  гамірно-дурну,
А  ту,  яку  не  згледіли.

Бійцям  війна  іде  ногами  –
Окопи,  тиснява,  багнюка,
Листи  до  дівчини,  до  мами,
Що  тут  стріля  ота  падлюка…

Комбат  і  взводний  –  найрідніші  -
У  них  в  руках  твоє  життя,
А  спогади  -  лиш  наймиліші
І  роздуми,  і  каяття…

Все  що  зробив  –  як  на  долоні:
Як  ріс,  навчався,  з  ким  дружив,
Всі  прорахунки,  дні  солоні,
Про  те,  кому  щось  завинив.

Душа  чистішає  і  люди
Війна  –  могутній  автоклав,
Як  в  переддень  страшного  суду,
Погане,  добре  –  все  згадав.

Коли  закінчиться  війна,
Ті,  що  пройшли  її  горнило,
За  смерть  питатимуть  сповна  –
У  них  уже  своє  мірило!

У  офіцерів  і  комбатів  
Теж  є  багато  запитань
Не  про  харчі  та  кількість  танків,
А  де  та  грань  –  де  правди  грань?

Хто  заробив  на  цій  війні?
Хто  розпочав  і  хто  підтримав?
Життя  дітей  -  своїх  синів,
Життя  Донбасу,  доля  Криму?

Хто  має  за  все  це  відповідати,
Хто  заслужив  пекельні  муки?
Бо  якщо  зараз  не  спитати  –
Знов  розпочнуть  війну  падлюки.

Питань  багато…
Відповідь  одна  –
Іде  війна.  
Йде  поки  що  війна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602871
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.08.2015

На скелі Довбуша

Піднімусь  на  гору,  на  високу  скелю,
Де  чіпляють  хмари  ангели  свої
І  дихну  повітря  ліпше  меду-хмелю,
Відпущу  на  волю  думи-журавлі.

На  кордоні  неба,  за  земним  порогом  –
Ген  полинуть  мрії  по  усій  землі,
Поспілкуюсь  разом  з  самісіньким  Богом,
Упаду  з  росою  в  свіжі  ковилі.

Знизу,  ген  у  вирі,  ще  чатує  зрада,
Виє  од  натуги  рідная  земля  –
Бо  панує  всюди  не  вкраїнська  влада,
А  ота  гидотна  -  жида  й  москаля!

Запитаю  бога:  що  то  за  хвороба?
Чим  ми  прогнівили?  Нащо  ж  та  біда?
Чом  весь  час  з  натуги  рвемо  свої  жили,
Скільки  ще  терпіти  підлого  жида?

Бог  почуха  вухо,  зиркне  своїм  оком,
Чмокне  мені  в  лоба,  вуса  намастить,
І  зітхнувши  тяжко,  сівши  поряд  боком,
Проковтнувши  сльози,  так  мені  сповість:

Сину  мій  рідненький,  що  тобі  казати:
Дурять  безсоромно  кляті  москалі,
Ця  земля  для  влади  –  то  не  рідна  мати  –
Вихідці-прибульці  з  іншої  землі.

Дурно  сподіватись,  дурно  і  чекати,
Що  чужинець  прийде  на  добро  робить…
Бережіте  самі  Україну-мати  –
Тільки-но  потому  файно  буде  жить!

Як  чужинець  радить  –  не  робіть  ніколи  -
Він  собі  міркує:  як  із  нас  гребти…
То  чи  вам  потрібне  трясця  тої  школи
А  як  запитають  -  ладен  утекти.

Як  ця  влада  робить  –  треба  міркувати:
Підло  гроші  крадуть  –  на  які  мости?
Бо  суспільство  мусить  їх  контролювати,
Щоб  не  жирували,  як  оті  коти!

Як  громада  стане  вільна,  незалежна,
Най  сама  пильнує  де  чиї  свати,
Бо  безмежна  влада  біситься  безмежно  -
Тож  суспільство  має  її  запрягти.

Не  благати  пана,  не  іти  в  поклони,
Треба  брати  вила,  коси  та  серпи,
Нищити  хапуг  сих  до  самого  скону,
Їх  тіла  повісити  на  усі  хрести!

Як  розвіє  вітер  і  омиють  громи,
Стануть  до  роботи  сестри  та  брати  -
Будуть  наші  діти  біля  свого  дому,
А  не  кріпаками  на  чужі  світи.

Бог  погладив  чуба,  дістав  свою  шаблю:
Берися  за  зброю  –  це  і  є  наказ  -
Все  ітиме  в  діло  і  ножі,  і  габлі
А  правдиве  слово  битиме  ураз.

Не  чекайте  дяки,  не  шукайте  слави  –
Бо  оте  все  тлінне…  Є  лише  одне:
Збирайте  докупи  всі  козацькі  лави
За  Вкраїну  рідну  рука  не  здригне!

Поляки  та  німці  будуть  ваші  друзі,
Світ  шанує  тільки  тих,  хто  має  дух,
І  не  вартий  шани,  хто  смердить  в  калюжі,
Або  ж  хто  ганяє  від  злодіїв  мух.

Ваші  лави  –  сила,  ваша  воля  –  зброя,
Щире  серце  –  гостре,  чиста  правда  –  міць,
Стане  Україна  вища  за  цю  гору
І  твердіше  стане  за  ворожу  криць.

Я  буду  із  Вами  –  ви  є  мої  діти,
Це  велике  діло,  як  я  Вам  звелів
То  робіть  завзято  –  досить  вже  сидіти,
Для  дітей,  онуків,  батьків,  матерів.

Вас  благословляю  на  святу  роботу,
Збережу  від  кулі,  зради  відведу,
Стане  одним  цілим  український  спротив,
Слава  -  Україні!  Смерть  лиха  -  жиду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602870
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.08.2015

Сжимаю зубы, закрываю веки

Скорей  прощай,  мой  злостный  раздражитель…
Уже  ль  закончится  рой  глупости  сплошной?
Моей  спокойной  жизни  отравитель
И  толкователь  истинны  иной.


Прощай,  прощай!
Как  только  ты  уедешь…
Я  переделаю  всю  жизнь  
и  кучу  дел…
Жаль  одного  –  ты  это  не  оценишь
И  не  увидишь  то,  что  я  сумел!


Захочешь  –  не  пиши  мне  иногда,
Хоть  можешь  написать
 -  уже  не  важно!
Я  буду  вспоминать  и  приходить  
сюда…
Хотя,  к  чему  сей  подвиг  мой  «отважный»?


Теперь  мои  заклятые  враги,
Которых  я  убить  еще  успею…
Вздохнут  свободно:  
Боже  помоги!
И  с  благодарностью  повесятся…  
на  шею!

Прости  меня  и  злом  не  поминай
Мы  разные,  но  мы  ведь  не  враги,
Коль  больно  делал  –  это  невзначай  
Мой  телефон  «случайно»  сбереги…

Сжимаю  губы,  закрываю  веки  –
Как  мне  знакомо  слово  расставанье…
Как  будто  уже  слившиеся  реки
Расходятся  за  островом  прощанья.

Досадно  сознавать  этот  момент  -
Финальную  черту  со-отношений,
Был  рядом,  был  родным  тот  человек,
Но  вот  ушел,  роняя  взгляд  последний.

Тебе  пора!    Быстрее  уходи!
Ты  мой  учитель,  детский  сад  и  школа.
О,  как  же  больно,  Гос-по-ди!
Рвать  по-живому  –  крест  сырой,  тяжелый!

Мне  ли  не  знать  –  всему  своя  цена!
За  радость  встречи  и  за  ожиданья
Но  как  же  тягостна  сейчас  она,
Когда  приходит  время  расставанья.

Ничто  не  вечно  в  этом  мире!  
Нет!
Зима  сменяется  весной…
И  если  после  многих  лет…
Мы  встретимся  –  молчи!  
Не  говори  со  мной!

Ато,  вдруг  потревожены  дыханьем,
Воспоминаний  тлеющие  угли  обожгут,
Присыпаные  пеплом  растоянья,
Разбуженные  словом,  отомрут…

Разбередить  …  зачем?  -  Оно  ушло,
Зачем  искать  потеряный  наш  рай?
Осталось  навсегда  только  тепло,
Но,  если  сможешь  –  вспоминай…
Прощай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582338
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.05.2015

Гранд Доны

Действующие  лица:
Дон  Басс
Дон  Кирилл
Дон  Обама
Дон  Рошен  (Дон  Пердон)  

Часть  1

Дон  Басс

Дон  Басс  уже  решил  кого  поставить
Кто  будет  Доном  тут  от  имени  его,
Кому  простить,  кому  мозги  поправить:
Назначит  в  Киеве  он  кума  своего.

А  Дон  Януччи  просто  пойдет  нах!
Лишь  воровать  умеет  этот  Хам  –
Тюрьма,  хоть  и  во  фраках  и  чинах,  
Все  также  «тырит»  шапки  по  дворам.

Кто,  к  слову,  за  него  просил?
Шакал  Ахмет  –  дурная  злая  сука!
Хорошие  подарки  приносил  -  
Позолотил  и  мне  и  Дону  Диме  руку.

Казался  мне  он  свадебным  бараном,
Телком,  готовым  к  свадьбе  на  убой,
Зажрался  –  возжелал  стать  доном
И  весь  район  "законтрить"  за  собой.

Стал  он  якшаться  с  донами  Европы  –
Хотел  уйти  под  их  протекторат.
Но  допускать  такое  –  просто  *опа!
И  это  не  «конфетка  на  парад».

Дон  Басс  был  зол:
И  тут  шерше  ля  фам  –
Ее  бы  не  в  тюрьму,  а  сразу  на  кол!
Все  ж  мелковат  для  Дона  Витя-Хам  –
Такую  партию  красивую…  прокакал!

Бесилась  вьюга  за  окном  дворца,
И  холод  пробирал  аж  до  костей…  
Дон  есть  -  закон!  В  нем  нет  лица.
Законы  мафии  писали  со  зверей.

Морозный  ветер  площадь  разметал,
И  разгонял  ворон  на  Спасской  башне.
Дон  Басс  задумчиво  в  окно  взирал,
Невольно  возвращаясь  в  день  вчерашний.

Почудился  таежный  волчий  вой,
Он  с  бурей  за  стеклом  сливался  в  гамму.
Дон  лучше  знал,  чем  кто-нибудь  другой,  –
Его  ошибки  ждет  сам  Дон  Обама.

Что  скажет  он?  Что  скажет  он  о  том?
Войну  начать  –  лиха  беда  начало…
Не  хочется  кормить  сомов  потом,  -
Чего  тебе,  хреняка,  не  хватало?

Уже  под  утро  навалился  сон.
Но  кто  сказал,  что  утро  мудренее?
Кто  вместе  с  утром  в  унисон
Шептал  на  ухо:  ну  же,  будь  смелее!

Влезь  в  драку,  а  затем  посмотрим!
Сдается  –  это  был  Наполеон…
Мы  все  исправим,  если  не  испортим.
Забыл  лишь  я  про  то,  как  кончил  он.

Как  злые  волки  стали  над  душою  –
Оскал  звериный  и  глаза  блестят,
Они,  мои  опричники-изгои
Войны  и  крови,  денег  лишь  хотят.

«Мы  тихо...,  мы  неслышно...,  из  засады!
Клыками  в  горло  –  и  добыча  наша!
А  Доны  будут  этому  лишь  только  рады,
Тебя  поддержит  вся  братва  в  «параше»!»

Запахло  жареным  не  только  из  буфета,
Дразнил  селедки  ржавой  резкий  дух.
Вот  далась  мне  та  Донова  конфета?
Или  накроет  славой  –  или  в  пух…

А  что  потом?  «Потом  пойдем  на  запад,
Со  всею  яростью  им  глотки  перервем!
Чужая  кровь  повсюду  будет  капать  –
Как  дождиком  землицу  их  польем!»

«Весь  «русский  мир»  –  теперь  он  станет  русским!
Ты  станешь  главным  Доном  –  всех  сильней,
Дона  Оланда,  Донью  Марфу  мы  опустим…
Давай  сигнал:  седлать  браткам  коней!»

А  что  коли  не  так  –  все  Воля  божья:
Была  Чечня,  Абхазия,  Спитак,
Баку,  и  Приднестровье,  и  Поволжье,
Катынь,  Смоленск  –  такой  вокруг  бардак!»

А  власть  когда-нибудь  за  что-то  отвечала?
Наверное,  (и  в  этом  ее  суть),  
Власть  убивала,  продавала,  крала  -
Никто  не  смеет  власти  упрекнуть!  

От  этой  мысли  Дон  повеселел,
Усталость  вдруг  ушла  как  не  бывало  –
Ведь  суть  всей  Власти  –  полный  беспредел!
В  том  смысл  ее  и  в  том  ее  начало.

И  он  решил:  давить  холопский  бунт!
А  то  гляди,  в  параше  станет  смута,
И  те,  с  войны,  к  нему  еще  придут,  
Отравят  иль  замочат  тупо.  

***************************************
Дон  Кирилл

Они  глупцы,  у  них  мозги  телячьи,
Кто  верит,  что  Дон  Басс  им  говорил.
Но  все  –  фигня,  и  это  присобачим  –
Так  думал  в  резиденции  Кирилл.

Религия  –  подделка  идеалов  –
Ваш  Бог  велик?  А  наш  и  больше  может!
Мозги  мы  накрываем  одеялом…
В  том  наша  совесть  –  точно  нас  не  гложет.

Сказав:  «Бог  есть!»  -  мы  тут  же  прибавляем,
Что  все  вы,  дети,  для  него  едины:
Тех,  кто  нам  служит  –  сразу  отмечаем,
Напоминаем  о  законной  десятине!

А  в  вере  каждый  сам  определится,
Кому  с  Аллахом,  а  кому  с  Христом:  
Люд-муравейник  строго  поделится,
Кто  верит  –  с  нами,  остальные  –  на  потом!

Хоть  выбора  по  сути  нету  –
Крестины,  обрезания,  намазы…
Родители  детей  ведут  на  это,
За  них  они  решают  все  и  сразу.

Тем  там  обрезали,  а  этим  здесь  пришили
Ведь  вера  в  Бога  –  есть  слепая  вера!
Неверных  –  скопом  тут  же  заклеймили,  
А  верных  –  запугали  Люцифером.

Боятся  –  значит  уважают.
Коль  страшно    –  надо  откупаться!
Пусть  Бога  вместе  с  нами  ублажают,
Лишь  с  нами  в  райских  снах  можно  купаться!

Чем  круче  вера,  тем  прочнее  сети,
Все  службы  –  мишура  и  канитель:
Молитесь  Богу  –  вы  же  его  дети!
Мораль  холопскую  внедряем  и  модель.

Начнем  с  того,  что  мы  «  есмь  РАБЫ  божьи»,
Теперь  за  нас  решает  все  Господь…
Как  постулаты  на  наезд  похожи,
Любой  приход  –  большой  лохоразвод.

И  чем  разводят:  «Он  за  нас  страдал!»
Он  не  был  просто  в  сталинском  ГУЛАГЕ…
Вот  там  бы  выжил  –  он  бы  понимал,
Что  значит  расписаться  на  бумаге.

Сакральных  жертв,  сакральных  палачей
Власть,  а  не  церковь  рядит,  назначает,
А  Бог  велик  –  елей  для  власти  всей…
Ни  красть,  ни  убивать  ей  не  мешает.

Религия  –  наука  как  страдать,
А  церковь  –  как  на  этом  делать  деньги.
Кто  сможет  эту  банду  развенчать?
Кто  прекратит  наперсточный  ребрендинг?

Религия  –  не  есть  духовность!
А  жизнь,  не  на  словах,  материальна…
Честь,  благородство,  личность,  совесть
Без  веры  иллюзорны  и  банальны.

Когда  ты  мыслью  обретаешь  мир,
Или  когда,  простите  за  вульгарность,
Ты  просто  загружаешь  свой  сортир,
Способен  создавать  лишь  только  гадость.

Сортир  –  есть  та  материальность,
Которой  все  вокруг  подчинено,
А  красота,  искусство,  гениальность
Не  требуют  творить  говно.

Священник  –  он  торговец  рыбой,
Он  продает  другим  для  духа  пищу,
Религия  –  законов  глыба,
А  там  одни  запреты,  злоба,  дрыща.

Как  шлюху  ублажают  словом  душу,
Чтоб  заарканить  дух  и  обуздать,
Родник  живой  загадить  и  разрушить,
А  телом,  как  рабом  повелевать.

Как  тишина  предшествует  грозе,
Так  Дон  Кирилл  вкушал  о  вечном  думы
Он  волновался,  чуял  –  быть  беде:
Приход  дает  лишь  половину  суммы.

А  голубям  во  дворике  –  плевать,
Как  часовые  на  посту,  дремали…
Когда  проснутся  –  могут  поклевать,
Того,  что  со  стола  им  набросали.
 
Гул  со  двора  Кириллу  не  мешал,  
Он  как  тот  кот  –  зажравшаяся  тварь.
Был  толст,  ленив,  и  так  напоминал,
Таких  же  сытых  и  поповских  харь.

************************************

Дон  Обама

Великий  Дон  Обама  –  просто  в  шоке!
На  это  у  него  есть  три  причины:
И  первая  –  загнал  занозу  в  оке,  
Вторая  –  по  Дон  Бассу  и  по  Крыму.  

Но  третья  –  наповал  убила  –
Узнал  доходы  «бедного»  Рошен:  
Его  разведка  трижды  подтвердила
Больше  его,  в  раз  двадцать-двадцать  семь!
Вот  это,  фак!  Обидно  не  по-детски…
Горбатишься,  не  покладая  рук,
А  тут  какой-то  крендель  с  цацки-пецки  –
Во  присосался!  Просто,  как  паук!

К  тому  всему  еще  он  денег  просит!
А  совесть  у  него  нигде  не  жмет?
Поскольку  не  страдает  он  поносом,
Как  тот  библейский  бой  –  Искариот.

Обаму  жаба  как  удавкой  душит:
Ой,  Господи,  ни  ***  ни  вздохнуть  –
Как  можно  хреном  околачивая  груши
Безбожно    врать  и  в  скорбно  руки  гнуть?

В  его  пруду  лягушки  пели  дружно,
Аккомпанируя  журчанию  фонтана,
А  в  Белом  Доме  врачевали  гузно  –
Не  от  того  в  печали  Дон  Обама.

Где-то  высоко  над  ними
В  глубине  небес  парил  орел,
Пара  истребителей  с  Вирджиньи,
И  орал,  как  с  мультика,  осел.

В  этом  мире  было,  все  спокойно:
ЦРУ  ловило  террористов,
Всё  вокруг  и  чисто  и  достойно.
We  are  Americans!  The  best!  
Ой  оптимисты!    

***************************************

Дон  Рошен

Да,  как  же  ему  в  детстве  доставалось  –
Но  Дон  не  плакал,  никогда  не  плакал,
Когда  в  очередной  раз  получалось  –
Он  приходил  и  долго-долго  какал.

Тогда  он  не  был  Доном  –  ***  Педро
Мечтал  юнцом  увидеть  целый  свет,  
Хотел  подняться,  жить  совсем  не  бедно,
Оставить  за  собой  богатый  след.

Но  все  меняется,  все  в  этом  мире  бренно…
Кто  знал  тогда,  в  те  времена  кто  знал,
Что  Педро  станет  Доном  из  Рошена,  –
А  как  тогда,  по  бедности  страдал.

Не  знал,  не  мог  тогда  знать  Педро,
Имея  с  бизнесом  достаточно  проблем  –
Платил  налоги  он  не  слишком  щедро,
И  знал  наездов  пару  хитрых  схем.

Отец  его  на  свекле  подымался,
Он  рос  заводами  –  не  тырил  по  карманам,
Отжал  блатную  фабрику  от  Маркса,
И,  наконец-то,  выбился  и  в  паны.

За  дело  –  он  всегда  горою.
Мочил  по-тихому  из  гоев-конкурентов.
Папаня,  вместо  срока,  стал  Героем,
Да  мало  ли  из  жизни  той  моментов…

Свезло,  а  ныне  оказался  Доном.
Во  времена  народных  бурь  Майдана
Не  возле  оказался,  а  на  троне  –
Наверное,  якшалась  с  кем-то  мама.

По   улицам  тянуло  шинной  гарью,
И  дух  свободы  ноздри  щекотал,
Вокруг  свежо  попахивало  грязью
И  калом,  что  Януччи  оставлял.

Стая  синиц,  раскрашенных  как  надо,
Прошлась  на  бреющем,  пугая  снегирей,
А  местный  воробей,  крутился  рядом,
отыскивая  гадов  и  червей.
******************************************
******************************************

Часть  2

Весной  сирень  бессовестно  буяла,
Фривольно  прячась  посреди  домов,
И  беззастенчиво  амбре  перебивала,
Что  исходил  из  местных  гальюнов.

Природа  ожила,  встречая  лето…
Встревоженным  казался  Лу-ган-Дон  –
Который  раз  не  добежал  он  до  клозета,
Как  после  пьянки  штопаный  ***    

Поддерживая  полные  штаны,
Он  огрызался  обнаглевшим  мухам…
И,  оставлял  огромные  блины,
Занюхивая  водку  «русским  духом».  

Обкладывая  матом  всю  Европу,
Считая  виноватым  в  том  УКРОП  –
Он  думал:  где  бы  вымыть  *опу…
И  обтереть  загаженный  свой  лоб.

В  разгар  веселья  группового  секса,
Под  маской  новорусского  шахтера,
Он  принародно  благородно  спекся,
Не  признавая  своего  позора.

Конвой  гуманитарки  от  Дон  Басса:
Снаряды,  мины,  медицинский  спирт
Преображал  загаженную  массу,
Как  проститутку  украшает  флирт.

И  толпы  заблудившихся  морпехов,
Чеченов,  зеков,  левых  казаков,
Бесхозных  и  забытых  Буков,
И  тыщи  неопознанных  лохов.

Отпущены  грехи  Доном  Кириллом
Братоубийцам,  ну  и  прочим  гадам,
Обдолбаным  коноплей  и  кадилом,
Мечтающим  Ламанш  пройти  парадом.

Отбросы  упились  халявной  властью,
Вкусив  внезапное  величье  –
Стреляют  с  неподдельной  страстью,
Утратив  человечее  обличье.

На  чистых  картах  в  штабе  у  Дон  Басса
Стоял  сам  Дон,  насупив  мрачно  брови  –
В  сухих  отчетах  данных  от  Кайласа
Скрывалось  море  слез  и  реки  крови…

В  то  время  Дон  Рошен  спешил  к  Обаме  –
Часа  четыре  он  уже  летел.
Как  все  евреи  думал  он  о  маме,
А  от  Обамы  денег  лишь  хотел.

Обама  был  чернее  тучи-грома,
И  в  голове  вертелась  пара  тем  –
Нелегкая  работа  у  грандона,
Что  крыша  едет  от  нее  совсем.

Он  думал:  много  ли  осталось?
Продуктов  у  Дон  Басса  нет  совсем,
Цена  на  нефть  безбожно  опускалась,
Кредиты  перекрыты  вместе  с  тем.

Китайской  мафии  того  только  и  надо  –
Дерьмо  в  России  достигает  шеи  …
Когда  пришлют  своих  полмиллиарда  –
Дон  Басса  труп  висеть  будет  на  рее!

Не  доставало  Дону  Бассу  хрена  –
На  кой  ляд  сдался  горе-стерху  Крым?  
Народы  проклянут  его  колено…
Был  малым  дураком,  а  стал  большим!

А  Дон  Рошен  –  он  не  российский  лапоть,
Пожалуй,  надо  поддержать  его…
Вот  только  б  прекратил  все  время  хапать  –
То  был  бы  толк  из  малого  того.

Коль  подлецы  богатые  у  власти  –
Беднеет  на  глазах  страна,
Ее  преследуют  несчастья,
Народ  страдает  и  идет  война.

Война,  АТО  –  а  эти  руки  греют,
Над  ними  пули  и  снаряды  не  свистят.
Власть  без  ответа  в  беспредел  наглеет,
Кто  будет  отвечать  за  жизнь  ребят?

Нельзя  богатых  к  власти  допускать!
Не  людям  служат  –  служат  лишь  Маммоне,
Волнует  их  –  чего  бы  где  отжать
Или  украсть.  И  даже  в  Белом  Доме!

Верхушка  бесится  и  меры  в  том  не  знает  –
Им  наплевать  на  совести  закон,
И  палку  завсегда  перегибает  –
Так  думал  вашингтоновский  грандон.

******************************************
******************************************

Часть  3

Чудны  дела,  чудны  решенья  Бога  –
Он  знает  чего  нужно  для  кого,
Лишь  Он  решает  где  и  чья  дорога  –
Да  будет  правда  с  именем  Его!

В  средине  лета  лопнуло  терпенье,
Пора  бы  власть  другую  показать  –
Грандонам  огласил  свое  решенье:
Мол,  время  вышло  –  время  отвечать!

Он  обратился  к  каждому  из  них,
Ударив  громом  и  разверзнув  тучи:
Пришел  тот  час  –  и  время  собирать,
Разбросаные  вами  камни  в  кучу!

Даю  всем  сроку  -  ровно  сорок  дней,
Чтоб  завершили  все  дела  земные,
А  далее  –  на  страшный  суд  ко  мне,
Держать  ответ  придется,  дорогие!

На  том,  ударив  посохом  о  землю,
Вознесся  снова  в  царствие  свое,
Ну,  а  грандоны,  слову  Божью  внемля,
Черны  стояли,  словно  воронье…

Всего  лишь  сорок  дней,  точнее  суток  –
Потом  за  все  дела  держать  ответ!
Совсем  ничтожно  малый  промежуток,
Грандоны  ломанулись  на  совет.

Кляня  судьбу  и  вспоминая  злодеянья,  
Дон  Басс  напился,  как  шакал  скулил  –
Никак  не  избежит  он  наказанья  
За  все,  что  на  веку  своем  творил:

Абхазия,  Чечня  и  Украина,
Российские  солдаты  без  имен  –
Да  в  целом  мире  не  найти  дебила,
Который  бы  не  знал  что  все  то  он…

И  как  тут  спрятаться,  пред  Богом  оправдаться,
Душонку  мелкую  свою  пора  спасать:
Те  земли,  что  надысь  продал  китайцам
Таки  вернуть  –  втихую  не  списать…

За  Грузию  –  еще  куда  ни  шло,
Крым  референдумом  российским  взад  подарим,
Покаемся  пред  миром  –  был  Х*йлом,
Попутал  бес  –  пусть  бросят  в  меня  камень!

Всех  вежливых  шахтеров  –  в  Соловки,
Кадырова  –  в  сортире  расстреляю!
Я  буду  журавлей  кормить  с  руки,
Я  Сталина  еще  раз  развенчаю!

Молиться  буду  искренне  за  тех,
Кого  пришлось  мне  вольно  иль  невольно,
За  Политковскую,  Немцова  –  ну  за  всех…
Кого  убил  иль  сделал  очень  больно.  

Как  Худияр  уйду  я  в  монастырь:
На  совести  –  десятки  тысяч  трупов.
Какой  скотиной  был!  Какой  упырь!
Себе  -  дворцы!  А  люд  простой  -  в  халупы!

Раздам  народу  деньги,  что  украл,
Европе  газ  пущу  почти  задаром,
Верну  все  то,  чего  когда  отжал,
Покаюсь!  Стану  старцем  старым!

Грандон  Кирилл  пошел  иным  путем:
На  братьев  и  сестер  всех  уповая,
За  сорок  дней  –  стал  строить  «божий  дом»,
На  стройке  грязные  деньжищи  отмывая.    
 
Бабло  ведь  с  водки,  наркоты  и  табака,  –
А  чем  еще  народ  держать  под  дланью?
Прошли  и  канули  века  в  века,
Когда  Московия  была  Тьмутараканью.

Теперь  всем  телевизор  подавай  –
Важнее  он  и  веры,  и  детей  –
В  мозги  вливает  только:  «Наливай!»
И  не  одну  поллитру,  ей  же  ей.

Народ,    как  трезвый,  и  умен  и  зол,
Враз  сложные  вопросы  задает,
А  пьяный,  он  как  тот  козел  –
Идет  туда,  куда  Дон  Басс  пошлет.

Гранд  Дон  Обама  ринулся  писать  –
Отчет  перед  Сенатом  и  Конгрессом  –
Он  должен  всему  миру  рассказать
Каким  был  умным  и  великим  политесом.

Как  он  боролся  за  права  людей,
Сколько  хорошего  еще  бы  мог  тут  сделать,
Без  лести  предан  он  Америке  своей,
Но  ФРС  им  нужно  переделать.

А  Дон  Рошен,  не  знать  бы  кто  еврей,  –
Тот  час  же  побежал  он  к  тете  Соне,
Переписал  весь  бизнес  на  детей
И  заказал  участок  на  Афоне.

Затем  послушал  россказни  о  том,
Как  изгаляются  подельники-грандоны,
Пересчитал  доходы  от  АТО,
Послал  с  них  долю  синагоге  на  фронтоны.

Еще  налоги  перечислил  он  Дон  Бассу,
Бюджет  страны  отдал  как  контрибуцию,
На  ФСБ,  на  прочих  пидарасов
И  стал  писать  Рошено-конституцию.

Когда  писал,  то  слезы  так  и  капали,
Но  не  о  жертвах  и  бойцах  АТО:
Чтобы    грандоны  по-закону  хапали          
И  ничего  им  не  было  зато!

Чтоб  власть  могли,  купить,  приватизировать,
Налоги  превратить  в  оброк,
А  землю  –  денационализировать,      
Чтоб  патриотам  припаяли  срок.

Забыть  велел  язык  Франка,  Шевченка  –
Пусть  лучше  учат  идиш  и  иврит,
Историю  нагнуть  через  коленко,
Националистов  Червоненко  приструнит.  


Чтоб  уничтожить  даже  дух  Майдана,
И  истребить  козацкий  вольный  род,
Он  выгреб  все,  и  мелочь  из  кармана…

Как  можно  ненавидеть  так  народ?

****************************************
****************************************

Часть  4

Когда  нас  держат  за  лохов,
Да  не  обидится  Европа,  –
Смеемся  мы  без  дураков,
Смеемся  языком  Эзопа.

Великой  мудростью  полны
Не  россказни  попов  вериги  –                        
Преданья  древности  сильны
Не  строчками  из  Мертвой  книги.

Живая  книга  –  жизни  тоны,
Заставит  глубже  заглянуть
Нас  в  то,  что  делают  грандоны:
Обуть,  запрячь  и  обмануть.

Мы  –  люди,  вместе  –  человеки,
Построим  общество  тогда,
Когда  грандоны  канут  в  Лету,
И  их  система  –  навсегда!

Свободы  нужен  буйный  ветер!
Свобода  слова  –  как  вода,
Смыть  все  дерьмо  и  едкий  пепел,
Дать  правды-воздуха  сюда!

Любая  власть,  что  правила  доныне,
Народу  лишь  бросает  кость
И  водку,  чтоб  не  впал  в  унынье,
Не  выливал  на  власти  злость.

Разбои,  склоки  –  это  ерунда,
Наоборот  –  для  власти  примененье.
Власть  –  есть  закон,  и  лишь  одна  беда  –
Ей  оправдать  свое  предназначенье.

Коль  ты  закон  –  живи  сам  по  закону,
А  не  греби  налоги  под  себя  –
Законы  пишут  те  грандоны,
Не  для  себя,  совсем  не  для  себя.

Неприкосновенность  власти  защищая,
Она  бессовестно  использует  народ,
Его  труды,  ресурсы  отбирая,
Сама  жирует  и  себе  крадет.

Воруются  не  только  деньги  –
Воруют  все,  что  можно  своровать,
За  их  кредиты  будут  наши  дети
Горбатится  всю  жизнь  и  отдавать.

Они  берут,  чтоб  их  хватило  внукам,
А  нашим  –  сразу  нужно  пожелать:
Такой  контроль  поставить  этим  уркам,
Чтоб  ***  было  страшно,  а  не  брать!

Детектор  правды  –  вот  прививка  власти.
О,  как  боится  чистой  правды  власть!
Тогда  наступит  для  народа  счастье:  
Когда  у  власти  отберут  возможность  красть.
Для  власти  всех  опаснее  народ,
А  для  народа  –  власти  бесконтрольность.
Страшней  всего  у  власти  идиот,
Как  это  сделать  —  вы  спросите  совесть!

Ответственность  и  совесть  –  вот  мерило
Порядочность  и  честь  –  священный  знак,
А  не  та  ***  которая  карман  набила,
Народ  ввергая  в  нищету  и  мрак.

Грандоны  для  народа  не  нужны,
Нужна  народу  воля,  а  не  страны  -
Об  этом  наши  чаянья  и  сны
За  это  поднимаются  Майданы!

Из  книги  Велеса,  из  Сечи  казаков
Нас  призывает  дух  народной  воли:
Избавиться  от  бесовских  оков
А  власти  всей  на  хвост  насыпать  соли.

Построить  общество,  где  государство-раб,
Чтобы  чиновники  народу  лишь  служили,
Стереть  с  лица  земли  продажных  жаб,
Развеять  прахом  даже  их  могилы.

Нет  права  на  земле  злодеям,
Предателям,  хапугам  –  хватит  ям!
Мы  сможем  это  сделать  и  сумеем.
Народам  –  слава!  Им,  богатырям!

Час  пробил  –  время  собирать!
И  пусть  бушует  гнев  народный-лава,
Чтоб  внукам  и  праправнукам  сказать:
Героям  –  слава!  Украине  –  слава!

Эпилог
Пускай  простят  меня  за  русский  слог,
Пускай  стираются  границы  и  кордоны,
Хочу  сказать,  что  этот  эпилог
Наверно  не  прочтут  грандоны…

В  сим  странном  слове  –  много  лишних  «р».  
Народ  их  выбросит  –  наступит  это  время,
Закончится  правление  химер,
Зачем  людскому  роду  бремя.

Державы,  императоры,  цари,
Грандоны,  их  дурные  склоки  –
То  все  болезнь,  они  лишь  упыри,
Людского  рода  страшные  пороки.

Оно  взрослеет,  да,  оно  растет  –
Все  человечество,  как  корью  сим  болеет,
Оно  поправится,  оно  переживет
И  в  новом  свете  станет  лишь  мудрее!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582329
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2015

Не суетись (пародия на Любов без метушні…)

Любов  без  метушні…
  Всю  ніч  мете  надворі  завірюха.  
Закидані  дерева  і  шляхи.  
А  я  люблю  зимову  пісню  слухать,  
Коли  у  сон  потонуть  всі  хати.  
І  вітер  неспокійний,  завиває.  
Йому  бракує,  мабуть,  теплоти.  
А  пам"ять  жовтий  зошит  все  гортає...  
Так  хочеться  узнать,  де  зараз  ти.  
Сніжинки  закрутились,  ніби  мухи.  
Підсліпуватий  блимає  ліхтар.  
Я  намагаюсь  тиші  голос  слухать.  
Он  ряд  ялинок,  ніби  ряд  примар.  
Знайомий  голос  чую  в  заметілі.  
Я  знаю:  це-  фантастика  одна.  
Мої  думки  знялися  й  полетіли.  
Уява  розгулялася  моя.  
Душа  моя  радіє,  хоч  ти  витвір.  
Та  все  ще  придивляюся  в  вікно.  
Та  ні,  то  все  регоче  вітер.  
Як  жаль,  що  я  не  можу  пить  вино..  
Коли  думки  над  мною  верховодять,  
То  як  же  довподоби  це  мені.  
Вони  мене  у  світ  щасливий  вводять,  
Де  світ  чудес:  любов  без  метушні...  

Не  суетись!
Метель  всю  ночь  пыталась  сорвать  крышу,
Засыпала  деревья  и  дороги…  
Я  -  здесь  и  «крыша»  моя  здесь  –  
Одни  под  одеялом  мерзнут  ноги.

Вся  жизнь  моя  из  лоскутков-моментов,
Моя  свекровь  всегда  про  то  твердила:
Не  суетись,  подруга,  под  клиентом!
Все  что  сейчас,  что  будет  –  уже  было.

Послушай  вьюгу,  звуки  струн  гитары,
Свои  мечты  припомни,  а    потом,
Ты  с  ними  спой  мотив  любимый,  старый,
Поговори  ты  с  дремлющим  котом…

Ты  обретешь  спокойствие  земное,
Поймешь  все  тайны  -  просто  оглянись,
И  многое  еще  такое…
Ты,  главное,  в  любви  -  не  суетись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580557
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.05.2015

Сотий Штірліц

Вже  сотий  Штірліц  в  Україні  «попалився»  -
Із  Гітлером  усе  було  простіш…  
Путло  «за  упокій  душі»  напився  –
Нового  треба  готувати  та  скоріш!

І  ложечку  виймати  їх  навчили,
І  класти  не  собі  її  в  карман…
Та  знову  шпигуна  його  розкрили
Як  тільки?  –  не  збагне  того  Вован.

Учили  їх  не  лаятися  матом,
«На  дурня»  дудлити  горілку  відучили,
Росію  називати  старшим  братом…
Щоб  не  забули  –  струмом  добре  били!

А  ті  все  «сипляться»  і  «сипляться»,  як  груші  –
Всі  ґудзики  з  отрутою  поїли…
Російська  розвідка  у  розпачі  й  калоші  –
Чи  то  дурні  усі,  чи  вроджені  дебіли.

Обладнання  і  техніка  –  найкращі,
У  вишиванки  навіть  одягнули.
Та  результат  один  –  суцільне  трястя
А  в  чім  секрет  –  і  досі  не  збагнули.

Сиділи  й  міркували  дні  і  ночі
Всі  прорахунки  буцім  врахували…
Невже  у  українців  Сірка  очі?
Бо  в  шпигунів  ізнов  одні  провали.

Не  візьмуть,  сіромахи,  те  до  толку
Ні  через  день,  ні  рік,  ні  сотні  літ  –
Усі  їх  шпигуни  з  очима  вовка,
а  в  українців  –  волі  теплий  світ.

В  очах  холопських  полум’я  немає  –
Там  лиш  жадоби  й  заздрості  наліт,
В  рабів  того  вогню  не  вистачає,
У  їх  очах  навіки  змерзлий  лід!
8.05.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579817
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2015

Знов бринить сльоза

[youtube][youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oQT5RPk5UMU[/youtube][/youtube]
Знов  бринить  сльоза
Від  тяжких  образ…
Знов  бринить  сльоза
Це  вже  в  котрий  раз.

Хто  зупинить  дощ,
Хто  загоїть  біль
Від  гарячих  сліз
Змиє  з  щічок  сіль?

На  обличчі  жаль,
А  з  під  віїв  -  жах,
Знову  заметіль
У  її  очах.

Як  потрібно  їй  
Рук  твоїх    тепло,
Ти  її  зігрій,
Поцілуй  чоло.

Поцілуй  уста,
Міцно  пригорни
Поцілуй  і  всі
Жахи  віджени.

Знов  бринить  сльоза
Від  тяжких  образ
Знов  бринить  сльоза
Це  вже  в  котрий  раз

Знов  вона  стоїть,
Знов  вона  сама,
На  вітру  тремтить,
Зраджена,  сумна.

До  отих  очей  
Лиш  маленький  крок,
До  отих  очей  
До  очей-зірок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2015

Відлуння

Спочатку  було  слово,
Ззаду  йшла  луна…
Відлуння  не  буває  випадково  -
Спочатку  мало  бути  слово.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015

Слава

А  слава  та  попереду  біжить
Яку  посіяв,  чи  колись  зарадив
Хоч  і  життя  –  коротка  мить…
Лиш  після  смерті  слава  залишається  позаду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015

Думки

Що  в  світі  може  бути  легше  –
Думки  вони  ж  всього  думки…
Їх  всі  тримає  твоє  серце  -
Якщо  тяжкі  –  таки  важкі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015

Культура какого народа… (парад на Красной площади)

Неужто  культура  народа
Утонет  в  потоке  садизма
Когда  он  по  воле  урода
Готов  распинать  ради  …изма?

Мы  дрались,  чтоб  не  быть  рабами  -
За  это  и  гибли  отцы!
Теперь  -  мы  объелись  грибами?
Мозги  от  паршивой  овцы?

Не  то  что-то,  видимо,  в  царстве  -
Вокруг  одна  мать-перемать
В  таком,  господа,  государстве
Нам  нет  уж  чего  защищать!

Кадыров  -  героем  России!
Достойно!  Иудин  он  сын…
За  подвиги-то,  за  какие…  
Ему  и  почет  сей  и  чин?

За  ценности  Русского  мира…?
В  котором  последняя  …лядь,
Когда  даже  мышь  из  сортира
Мечтает  от  сюда  удрать!

Мы  трусы  и  мерзкие  твари!
Диагноз  и  наш  приговор  -
Терпеть  из-за  ботексной  хари:
Мочиться  всю  жизнь  под  забор!

Судьба  и  детей  наших  внуков:
Нищета,  наркомания,  рабство…
Вот  так  беспросветна  и  глупа
Идея  «российского  братства».

Хватит  врать,  господа!  Хватит  врать!
Верить  в  силу  свою  и  богатство-
С  ними  дальше  покорно  молчать  
И  потоками  лжи  обливаться?

Как  признать,  что  отбросы  и  сброд  мы?
Низ  -  сдыхает,  верхи  –  зажрались…
С  нищеты  вырастают  хоромы  -
Ты  любуйся  на  то  и  молись!

Чем  молчать  –  не  честнее  стреляться?
Чтобы  мразью  дрожащей  не  слыть…
Лучше  кровью  своею  харкаться…
Чем  так  жить!  Так  уе-ищно  жить!

Коль  "Крым-наш"  –  то  ему  отдуваться!
Новороссия  –  трупы  и  смрад…
Но  нам  некуда  больше  деваться  –
Путин  завтра  проводит  парад!

У  какого  народа  культура
Прославляет  загробный  лишь  мир?
Под  оркестр,  где  одна  партитура  -
Похоронная  музыка  –  пир!

А  на  площади  "Красной  крови",
Почитают  одних  мертвецов,
Нет  добра,  нету  жизни,  любви
Сюда  тянут  все  дети  отцов!

Эталоном  и  высшей  наградой  
служит  площади  Красной  стена,
по  которой  и  ходят  парадом
и  мечтают  все  те,  в  орденах.

Не  как  жить,  и  мечтать  в  этой  жизни  –
А  мечтать  умереть  без  позора,
А  детей  посвятят  вновь  на  тризне…
Заклеймят  их  на  страх  приговора.

Так  культура  какого  народа
Позволяет  над  ним  издеваться?
Над  народом  –  не  может!  Над  сбродом!
Так  бороться  нам?  Или  стреляться?
29.04.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577927
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 29.04.2015

Вой (ветеранам и воинам АТО посвящается)

Я  помню  времена,  когда  был  волком…
И  знаю,  почему  я  их  забыл:
Нору  свою  под  сваленною  елкой
И  то,  когда  и  от  чего  я  выл.  

Волк-одиночка…  и  в  жару  и  в  стужу
Один  охотился,  один  и  дичь  тропил,
Я  пил  росу  или  из  старой  лужи…
Но  я  не  выл.  Когда  один  –  не  выл!

Один  живешь  и  умираешь  молча,
Уходишь  от  того,  что  свет  постыл…
Собаки  глупые  –  им  лишь  бы  лаять  громче.
Я  был  боец  –  на  помощь  не  просил.

Волк-одиночка  -  вне  законов  стаи…
Сам  по  себе  -  своим  уставом  жил.
Дни  трудные  меня  не  догоняли  –
Я  был  быстрее  их...    и  полон  сил!

Заматерел  –  охота,  как  работа,
С  соседской  волчьей  стаей  не  дружил…
На  территорию  мою  –  попробуй,  сунься  кто-то  -
Тогда  на  бой,  я,  честный  выходил!

Но  вот  однажды  в  воздухе  запахло…
Вы  знаете  о  том,  как  пахнет  смерть?
Был  зимний  вечер,  солнце  мягко  гасло…  
Неужто  про  меня  та  круговерть?

Мороз  нещадно  ноздри  обжигал,
Глубокий  снег  –  пришлось  идти  не  быстро,
Когда,  случайно,  зайца  я  поднял,
Тот  словно  среагировал  на  выстрел…

Все  силы,  мысли  были  не  о  том  –
Я  шел  вперед  за  этим  человеком.
Я  знал  его  –  и  горло  давил  ком,
И  я  глотал  его,  проталкивая  снегом.

Он  не  один  –  людей  тех  было  много,
Они  крались  и  озирались  словно  волки
К  жилью  людей  лежала  их  дорога
В  руках  их  были  автоматы  и  винтовки.

Затем  пальба,  стенанья,  плач  кругом…  
Я  вжался  в  снег,  чего-то  ожидая,  
Заполз  за  крайний,  что  от  леса  дом  -
Ту,  страшную  картину  наблюдая:  

Они  собрали  и  детей  и  старых,
Сами  холенные  –  их  два  десятка  рыл
Загнали  стариков  в  амбары
И  подожгли  -  а  я  глаза  закрыл…

Но  плачь  и  крики  -  не  закроешь  уши…
Их  не  забыть  мне  до  последних  дней
В  огне  живые  человечьи  души…
И  приговор  я  вынес  для  людей.

Как  молния  в  грозу  кромсает  небо,
Так  ослепляя,  рвались  мои  нервы…
И  била  дрожь,  сухое  было  небо
Я  уже  знал  –  мой  тот,  который  первый.

Рванул  я  в  стаю  –  подчинились  все  мне.
Короткою  дорогою  их  вел…
Мы  ждали  их  на  выходе  с  деревни,
Чтоб  не  ушел…  Никто  с  них  не  ушел!

Мы  волки  -  звери.  Наши  души  серы…
Но  есть  душа  у  волка  и  есть  честь
Я  поседел  –  из  серого  стал  белым
И  красным  был  от  крови  почти  весь.

За  волчий  век  я  видел  много  горя
Но  если  б  смог  –  тогда  б  заговорил:
Вы  люди!???  Но  добрее  звери!!!
И  я  завыл...  Как  я  тогда  завыл!!!

Сейчас  живу  я  в  человечьей  шкуре,
О  прежней,  волчьей,  вроде  бы  забыл...
Но  вновь  война,  и  крови  жаждут  пули,
И  я  вдруг  вспомнил…  Как  тогда  завыл!!!

Все  повторяется  –  опять  они  крадутся,
Прикрывшись  серой,  неопознанной  личиной,
Ко  мне  на  Украину  мрази,  прутся  -
Похоже  ночь  такой  же  будет  длинной…

На  вой  мой  снова  соберется  стая  
Из  сильных,  смелых  молодых  волков  
Месть  будет…  справедливая  и  злая…
За  матерей,  детей  и  стариков!
28.04.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577784
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.04.2015

Великий ПО (благодарность М. Ефремову с Украины)

Первоисточник  https://www.youtube.com/watch?v=bbOaBSYnHX4#t=39

За  пол  часа  до  рассвета,  
Заполз  он  на  сцену  легко,
На  дымном  Майдане  Совета  
Разлегся  великий  ПО.

Спокойно,  вольяжно  и  с  толком,  
Он  место  свое  заняв,
По  паспорту  значился  волком,  
Фамилию  волчью  взяв.

С  ним  вместе  крутые  и  сытые,  
В  правительство,  как  на  сено,
С  эмблемой  лбы  "пулей  пробитые"
Влез  кролик  продажный  Сеня...

Охвачен  неровной  дрожью,  
Шакал  пан  Ляшко  -  «вилы  в  сраке»,
А  охраняет  ту  братию,  
как  Цербер,  Шерхан  Аваков.

ПО  сразу  построил  Джунгли
Под  пальмою  Гройсман-Балу,
Пантера  Багира-Юля,
Хвостом  чешет  ПО  по  челу…
 
–  Слышите  вы  меня,  Джунгли?
–    Мы  слышим,  и  видим  тебя!
–  Нравлюсь  ли  вам,  подхожу  ли?
–    Мы  помним  и  Ю...,  и  о  Я…!

Ты  ПО,  и  в  ярмолке  гладкой,  
а  это  -  волчья  тропа!
Коль  станеш  как  те  красть  украдкой,    
-  раздавим  тебя  как  клопа!

–  Мне  будет  чем  отчитаться,  
—  вальяжно  шипит  удав.
–    Свой  бизнес  продам  за  пятнадцать,  
богаче  на  двадцать  став.

Я  буду  для  вас  наградой,  
Имея  большие  яйца,
Я  самый  крупный  из  гадов...
И  брат  «шоколадным  зайцам».

–    Слышите,  вы,  волки?
–  Мы  слышим  тебя,    ПО!
–    Сбривайте  свои  холки!
–  Вас  ждет  кровожадный  АТО!

То  будет  великая  битва  –
Собаки  идут  на  нас…
Сердца  ваши  остры  как  бритва  –
Настал  испытания  час.

–  Зовут  они  нас  фашисты,  
—  крошить  будут  всех  на  укроп…
Но  действовать  надо  быстро…
Чтоб  ПУ  не  достал  наших  жоп.

Душите  собак  тех  зубами  -
Оружие  я  вам  не  дам!
Соседи  помогут  харчами…
С  трибуны  шипел  удав.

Оружие  –  страшная  штука
Им  надо  учится  стрелять,
АТО  и  Майдана  наука,
Подскажет  вам:  как  воевать!

Собралась  на  бой  волчья  стая,
Клыки  и  трезубец  с  собой.
И  пчел-волонтеров  раздрая,
Направила  в  схватку  весь  рой.

Жестокая  грянула  битва,
Бьют  молнии,  смерчи  и  грады
Но  стая,  как  сталь,  монолитна
Зубами  рвет…  тех  колорадов.

А  ПО,  восседая  на  троне,
Считает  свои  барыши,
Кладет  он  на  Джунглей  законы  -
Пока  там  воюют  –  спеши.

Налоги,  налоги,  налоги
Пока  волчья  стая  в  бою…
Обложим  своих  бандерлогов
Наполним  котомку  свою.

Как  только  закончится  битва
И  стая  вернется  домой
ПО  станет  усердно  молится,
Как  толстый  червяк  дождевой!

Одарит  волков  шоколадом,
Расскажет,  какой  патриот,
И  будет  вилять  своим  задом
Пытаясь  задобрить  народ.

И  пастор,  как  падальщик,  крякнет,
На  белую  Ю  ополчится,
Бюджет  Джунглей  сразу  иссякнет  -
Аж  ПО  от  того  прослезится:  

–    Вы  –  волки-бойцы,  вы  герои!
–    Мы  тут  -  все  для  вас,  что  могли!
–    Гордимся  мы  вами,  горюем!
Вы  Джунгли  для  нас  сберегли!

Что  бизнес  еще  не  продали  -
Я  Сеню  отдам  на  шашлык,
А  все  остальное  –  детали
Вы  –  волки,  я  с  вами  велик!  

Я  сам  залижу  ваши  раны,
Настрою  для  вас  волчьих  нор,
Туда  загоню,  как  баранов,
Построю  «великий  забор»!

Начнет  под  семь-сорок  свой  танец,  
на  кончик  хвоста  привстав.
Захочет  тогда,  засранец,
Принять  в  Джунглях  новый  Устав.
 
Чтоб  зубы  вырвали  волкам,
Чтоб  им  замотали  пасть,
Чтоб  рвали  друг-другу  глотки
Не  трогали  только  власть.

Не  знаю  как  долго  и  долго  ли
Получится  то  у  ПО,
Но  в  стае  выросли  Маугли,
Которым  и  ПО  просто  по…

А  Джунгли,  большие  и  малые,  
Смотрят  на  то  веселей,
Они  уже  люди  -  Маугли  
умнее  и  ПО  и  зверей.

И  пасть  им  уже  не  закроют,
Не  будет  законов  удава,
Дома,  а  не  норы  построят
Их  правда:  «Героям  слава!»

И  вместо  владычества  ПО
Откуда,  блин,  не  возьмись
Настанет  в  великих  Джунглях
Другая,  людская,  жизнь…


7.04.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572659
рубрика: Поезія, Поэтические переводы
дата поступления 07.04.2015

Страна дураков

Конец  проблемам!  Помощь  от  небес!
Россия  Путина,  как  бога  будет  славить  –
Его  ученные  нашли  Поле  Чудес  
Теперь  проблемы  быстро  все  исправить.

Всего  за  ночь  подымет  он  страну  –
Посадит  сад  на  Поле  –  будет  лад
Уже  на  утро  то,  что  шло  ко  дну
Вдруг  превратится  в  рай,  там  где  был  ад.

На  всех  деревьях    вырастут  рубли
Срываем  миллион  -  и  в  магазин
То  поле  на  Донбассе  –  соль  земли
Не  жизнь  пойдет,  а  сказка  из  картин.

Работать  –  нах!  Теперь  сади  и  рви.
Коль  деньги  есть  –  нет  никаких  замков
Как  падишах,  как  царь  теперь  живи…
Россия  –  просто  рай  для  дураков!
1.04.15  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571316
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 02.04.2015

Жидобандеры

Ген  дебилизма  проявился  на  Донбассе
И  жидофобии  закралася  болезнь,
Распространяется  в  тупой,  забитой  массе.
Симптомы:  пьянство,  истерия  и  боязнь.

Мерещатся  распятые  младенцы,
Взывающие  русским  языком,
Кричащие:  «Укропы  –  это  немцы!»
И  водку  запивают  молоком.

Они  придут  –  всех  мужиков  обрежут!
А  заодно  и  русский  наш  язык…
И  заберут  последнюю  надежду  -
У  баб  Донбасса  будет  нервный  тик!

Бандеровцы  захватят  наши  шахты!
И  будут  в  них  выращивать  горох,
И  геи  будут  бегать  возле  хаты,
Садить  коноплю  и  чертополох!

Одним  горохом  будут  лишь  кормить  -
Пердеть  заставят  всех  в  одну  трубу,
Чтобы  за  газ  России  не  платить,
А  поставлять  в  Европу  и  в  Баку.    

Тем  самым  подорвут  весь  «русский  мир»,
Коноплею  обкурят  православье,
Чертополохом  заплетут  сортир  -
Конец  придет  шахтерской  чести,  славе!

Гнилой  Европы  нам  введут  манеры,
Заставят  есть  и  вилкой  и  ножем…
Они  уже  идут!  Жидобандеры!
Чтоб  не  пустить  их  -  мы  здесь  ВСЕ  засрем!  
1.04.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571043
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 01.04.2015

Держава із народом грає в карти

Держава  із  народом  грає  в  карти  –
Собі  в  рукав  сховала  всі  тузи.
Як  уполюють  –  то  по  морді  можуть  дати  –  то  не  жарти!
Бо  гнів  людський  страшніший  від  грози.

Коли  народ  сліпий  та  всьому  вірить  –
Усе  іде  в  держави,  як  по  маслу.
Одне  погано:  що  як  перевірять,
Тоді  втекти  потрібно  з  скарбом  вчасно.

Нова  стара  система  й  далі  бреше,
Бере  кредити  й  оббирає  свій  народ,
Який  не  бачить,  тільки  лоба  чеше
Кому  жалітись,  коли  злодій  от?

АТО  потрібне  щоб  оте  сховати…
У  всьому  винуваті  будуть  воші…
Та  хтось  же  має  за  усе  спитати:
Ви  звідки  заробили  стільки  грошей?

Коли  війна,  коли  народ  страждає
Дохід  Яресько  26  мільйонів,
52    -  у  Порошенка  набігає  –
Такі  от  бідні  –  майже  без  кальсонів.

Держава  із  народом  грає  в  карти…
Чи  ми  дурні,  щоб  з  нею  далі  грати?
Її  давно  чекає  справжня  варта,
Тюремний  льох  і  добрі,  міцні  грати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571038
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2015

Зозуля

Зозуля,  як  старенька  бабця:
Ку-ку.  Ку-ку.  Ку-ку.  Ку-ку.
При  тому,  підло  підкладала  яйця
В  чуже  гніздо,  що  поряд,  на  дубку.

Отак  й  серед  людей  буває:
Гуляє  невідомо  з  ким  і  де,
Іще  й  казки  про  те  розповідає
Ген  стільки  років  так  було  й  буде.

Хто  із  зозулею  захоче  бути  разом
І  рахувати  зради  знов  і  знов,
Із  тими,  що  не  знають  зобов’язань,
Не  здатних  на  пожертву  і  любов?
24.03.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569129
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2015

Правда

Лиш  правда  для  суспільства  має  цінність
Складна  та  правда,  чи  проста,
Без  неї  очі  засирає  плинність,
Ховаючи  копита  і  хвоста.

За  правдою  йдемо  на  барикади,
Стає  народний  черговий  Майдан.
Коли  нема  її  –  немає  ладу,
Новий  злочинний  мінить  інший  клан.

То  де  шукати  лікувальну  правду?
І  хто  хова  пречистую,  куди?
Без  неї  маємо  брехню  і  зраду
У  всьому  кажуть  винні  лиш  жиди…

Та  чи  вони?  Вони  народу  брешуть?
Вони  дітей  у  Раду  затягли?
Про  допомогу  язиками  чешуть,
Батькам  «героїв»  чи  вони  дали?

Ні,  не  вони,  а  ми  -  бо  мовчимо
І  дозволяємо  себе  дурити,
Хто  ми,  коли  з  брехнею  живемо?
Хто  ми,  ким  будуть  наші  діти?

Чи  може  у  наступному  житті
Прокинеться,  як  в  казці,  наша  гідність,
А  зараз,  рано,  -  ми  сліпі,  не  ті,
Глухі,  німі,  ми  боягузи  жалюгідні!

Лиш  правда  є  найбільша  цінність  –
Все  зло  у  світі  –  результат  брехні!
Всі  злочини  та  підкилимні  ігри,
Політика,  замішана  в  лайні.

Суспільство  має  правду  знати
І  правду,        як  свободу  берегти.
Без  неї  -  зло  не  можна  розпізнати,
А  нами  керуватимуть  чорти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568944
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2015

Алые паруса

Как  раньше  красиво  любили!
Как  жар-огонь  от  алых  парусин...
Сейчас  мы  в  гонке  и  дорожной  пыли
Жизнь  и  любовь  меняем  на  бензин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568430
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.03.2015

Квартет (пародия)

Мартышка  Юля,  
Осел  Сеня,  
Козел  Беня,  
И  с  ними  кучерявый  Петушок  
Собрали  свой  шалман  –  и  на  лужок!

Затеяли  сыграть  «квартет»  
Ударили  в  смычки,  дерут  Ляшка,
а  толку  с  «деру»  -  нет.  

Вот,  тут  пошли  у  них  и  ссоры:
Кому  и  как  сидеть.  
И  межпартийные  разборы:
Как  им  в  дуду  дудеть!

Мартышка  ветки  обдирает  с  хрустом  -
Для  палочек  -  раз  в  дирижеры  метит,
Осел,  соседскую  жует  капусту,
И  прындится  лягнуть  копытом  Петю.

Весь  лес  собрался  слушать  джаз…
А  Беня  с  Петей,  в  тот  же  час
В  трубе  ганяют  контрабас…

Но  где  же  музыка?  Мелодия  какая?    
Смотреть  на  это  –  просто  шок!
Ворон  соседских  обосралась  стая,
Как  кукарекнул  Даун  басом  Петушок…

"Чтоб  музыкантом  быть,  так  надобно  уменье  
И  инструменты  те,  которых  нет  
АТО  вместо  войны  -  лишь  петушино  пенье
Осел,  козел,  мартышка  –  не  квартет.

Таких  маэстро  гнать  взашей!
Пропел  с  Майдана  Соловей:
"А  вы,  друзья,  как  ни  садитесь.  
Все  в  музыканты  не  годитесь!".  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568429
рубрика: Поезія, Басня
дата поступления 22.03.2015

Чи то напасть, чи то біда

Чи  то  напасть,  чи  то  біда?
Весняний  вітер  голову  обпік
Немов  веселка  свіжа  й  молода…
Що  я  забув  рокам  прожитим  лік!

Блакитні  зорі  із-під  вій,
Струмочок-голос  чистий  у  горах
Хоч  не  розтане  сніг  на  скронях  мій  -
Душа  моя  -  неначе    птах.

Вихор  думок,  потік  чуттів,
І  водоспад  шалених  мрій
Про  все  забув,  коли  зустрів…
Оту  красуню  юну  -  Боже  мій!

Вогонь  горить,  в  грудях  пече…
Палким  дурманом  хвиля  накрива
Туга  коса,  що  на  її  плече,
За  межі  обрію,  в  шаленство  зазива.

Пуста  спокуса  чи  усмішка  долі?
Життя  навколо  буйно  ожива,
На  чорнім,  спаленім  поневірянням  полі,
Надія  сходить,  як  трава.

Чи  то  напасть,  чи  то  біда?
Чи  то  дарунок  сонячний  з  небес,
То  зараз  для  мене  жива  вода…
Що  я  ожив,  ізнов  воскрес!    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015

Імпасто.

Мушу  все  більше  фарби  класти...
Імпасто.
Серце  стукоче  нервово  і  часто...
Імпасто.
Знову  побачу  скажу  тобі:  здраствуй...
Імпасто.
Хочу    весь  час  бути  разом  і  баста!
Імпасто.
Фарба  закінчилась,  картина  маслом...
Тільки  з  тобою  життя
Імпасто!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015

Наука

Наука  заслужила  на  проклятье,
Вбивая  в  головы  теории-проблемы.
Она  заложница  неверного  понятья  –
Давно  забыла  кто  мы  есть  и  где  мы.

Мы  все  учились  понемногу
Чему-нибудь  и  как-нибудь
А  там  запрет  на  мысли  по-другому:
Учи  законы  –  истину  забудь!

Закон  природы  вечно  упуская,
Растим  в  себе  изгоев  –  не  богов,
Живем,  не  замечая  рая,
Наукой  каждый  день  творим  рабов!

Как  джин  всесильный  -  жалкий  слуга  лампы,
Так  человечество  безвольно  и  слабо,
Склоняя  голову  у  эшафотной  рампы,
Или  как  стадо    гонят  на  убой.

Немой  народ  –  всегда  ты  будешь  стадом,
Безмолвьем  развращая  эту  власть,
Ты  вместо  рая  лишь  достоин  ада!
Как  мог  так  низко  и  позорно  пасть?

Наука,  как  продажная  девица,
Всегда  готова  власти  зад  лизать
Проснись,  заморская  царица!
Царица  или  просто...      тать?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567501
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 18.03.2015

Куликово поле

Помните  о  чести!  Завещали    деды:
Не  гневите  бога,  Путина  моля…
Куликово  поле  —  кого  с  кем  победа?
Куликово  поле  —  Путина  земля?

Движутся  хоругви  в  утреннем  тумане,
Скоро  содрогнется  от  сраженья  твердь,  
Друг  идут  на  друга    с  теми  ж  образами,
Глупость  ханской  шапки,  сеющей  лишь  смерть!  

Как  же  Вы  дожили  до  такого,  братцы?
Стонет  Русь  под  гнетом  властной  саранчи,  
За  ГиБрида  Вову  вновь  полезли  драться,
Против  своих  братьев  доставать  мечи?  

Кто  Вам  жить  мешает?  Новые  татары?
Дачи  на  Рублевке  золотом  блестят…  
Новые  «герои»  или  же  хазары,
Счастье  для  народа    строить  не  хотят?  

Будет  ли  «Святая»  крепкой  и  свободной?
Коли  ею  правят  ложь  и  сатана…
Ждете,  что    небесный  или  Царь  законный,
Спустится  и  вытащит  с  этого  говна?

А  покуда  сила  водочки  и  кваса,
Направляет  верно  на  погост  ваш  глаз,  
Будет  рвать  верхушка  прибыли  из  газа,
Мавзолей  на  площади  –  идеал  для  Вас!  

В  страшный  час  расплаты  брови  вы  нахмурите…
Пыль  смахнете  с  трупа,  красные  штаны
Выйдете  из  зоны,  лагерей  и  тюрем,
И  враги  для  этого  на  хрен  не  нужны!  

Были  вы  чумою  миру  и  соседям…
Мир  перекрестился  -  всех  святых  хваля,  
Быть  в  ладу  с  собою,  совестью  –  победа!
Лишь  с  того  начнется  Русская  земля!  

Уберите  только  кегебешный  стопор,
Высуньте  из  задницы  полуостров  Крым,  
Всех  «воров  в  законе»  -  на  кол  -  не  в  Европу!
Кто  во  всем  раскается  -  тех  в  Иерусалим!  

Не  ищите  больше  вы  врагов  далече,
Ваши  враги  с  вами,  -  никогда  не  спят.
Враг  –  он  как  тот  Путин:  травит,  а  не  лечит
Глупому  народу  оду  сочинят!  

И  куда  ни  гляну,  и  куда  ни  еду,
Все  вокруг  разграблено,  брошены  поля,  
Куликово  поле  —  символ  подлой  власти,
Трупы  и  пожарища  -  проклята  земля!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567496
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 18.03.2015

Є бутса?

Купив  собі  я  бутси  -  суперСтар,
та  скоро  загубив  одну  я  бутсу,
-  ходив  в  одній  у  гості  й  на  базар,
питав  у  всіх:  у  вас  тут  не  є  бутса?

Я  з  ними  разом  навіть  спав...
І  футболістом  стати  побивався.
Як  загубив  одну,  то  всіх  питав:
а  бутс  мій  тут  ніде  не  завалявся?

Я  втратив  сенс  життя...воно  ж  моє!
з-за  тої  бутси  й  Вас  спитати  хочу:
А  в  Вас,  шановні,  бутси  є?
Є  бутси?  А  вони  робочі?

Не  зрозумієте  мене,  нажаль,  ніколи
Бо  кожен  думає  лишень  про  бутси  свої,
Тож  попрошу  на  свято  у  Миколи,
Щоб  він  подарував  усім  такої.

Кому  на  ліву,  а  кому  на  праву,
І  щоб  щораз  питали  яка  в  кого…
Коли  знайдуть  до  пари  –  ото  слава!
І  не  питали  більше  вже  нікого:

У  Вас  іще  є  бутса?  Чи  нема?
Свою  знайшли?  Чи  досі  ноги  босі?
Погано  коли  є,  так  як  нема,
Або  коли  з  дірками  в  кожній  бутсі.

Я  точно  знаю  місце  де  є  бутси!
«безбуцних»  забирають  всіх  туди!
Вони  піклуються,  щоб  у  народу  були  бутси…
Коли  немає  –  то  хутчіш  ходи!

То  має  ж  бути  десь  у  світі  правда!
Хоча  б  яка…  -  Хай  миршава  і  куца…
Навіщо  ж  нам  така  Верховна  Рада,
Де  не  працюють,  а  шукають:  та  є  бутса?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564336
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.03.2015

ДО ТВОРУ: Перчатка Пушкину АВТОР: Valery Bor

Оставь  его,  мой  друг,  в  покое...
Он  перед  Ним  уже  ответил  -
досталось  нехристю  такое,
что  не  достойно  нашим  детям.
Талант  -  оружие  святое!
Дарован  был  он  арабченку
На  что  расстрачен  -  то  пустое!
Ну  выпросил  себе  тыщенку...
Арабом  тем  гордится  вся  Россия  -
в  отличии  от  них  -  он  знал  язык!
Не  будь  его  -  они  вообще  тупые!
Ведь  русский  без  него  -  лишь  мат  да  крик!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564322
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2015

Всем однопроцентным

Их  было  10  маленьких,  простых,  
Нанесенных  на  тонкие  скрижали,
Но  к  30-ти  уж  не  было  таких,
Которые  бы  вы  не  нарушали…

Конечно,  вы  элита!  Вам  все  можно!
Из  всех  запретов  –  ваш  один  процент,
В  грязи  по  шею  -  все  морали  ложны!
И  заповедь  –  отстойный  аргумент!

Одна  беда  для  всех  однопроцентных  –
От  них  многопроцентные  бегут…
Калейдоскоп  эмоций  разноцветных  –
Лишь  для  покраски  унитазных  труб!

Ах  как  бы  им  хотелось  снова  в  небо  -
Стрекозам,  бабочкам  заботы  не  нужны!
А  муравьи  нужны,  чтоб  их  кормили  хлебом
И  грели  бы  до  следующей  весны.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564103
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.03.2015

Медвежья услуга

Я  теперь  знаю  точно,  что  значит  медвежья  услуга…
И  уже  не  со  слов  –  что  такое  российский  медведь,
Это  кто  убивает  из  глупости  близкого  друга
И  при  этом  о  дружбе  эта  тварь  продолжает  реветь!

Что  тут  скажешь:  спасибо,  дружище!
Удружил!  От  медвежьей  души  пособил!
Только  больше  подобных  друзей  мы  не  ищем  –
Лучше  рядом  злой  враг,  чем  российский  дебил!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564102
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 04.03.2015

Лебедь, Рак и Щука (басня)

Однажды  Порох,  Сеня,  Юля  
Делить  цену  на  газ  взялись,  
И  вместе  трое  за  нее  впряглись;  
Из  кожи  лезут  вон,  а  толку  все  же  нету!  

Ну,  разве  что  из  личных  жоп,
Или  из  собственных  клозетов…
Работа  бы  для  них  казалась  и  легка,  
У  Пороха  Рошен  -  не  без  греха,  
Бабло  со  «схем»  волнует  Сеню,  
А  Юлю  пипчет  бизнес  Бени.  

Кредиты  переводят  все  в  доход,
А  отдавать  их  будет  наш  народ,
Иль  на  войну  все  спишут  под  шумок  -
Бюджет  пустой,    подстрижен  под  горшок.

При  чем  тут  газ?  -  спросите  вы  меня,
В  стране  война  и  прочая  фигня!
И  я  про  то,  и  газ  у  нас  свой  есть,
Если  не  красть  и  хрень  про  то  не  несть.

Не  списывать  все  деньги  на  АТО,
Не  врать  как  старый  конь  в  пальто,
Люстрация,  коррупция  цветут…
Откаты,  «схемы»,  птицей  Феникс  -  тут  как  тут.

Поможет  справится  Европа  с  этим  нам?
Одна  надежда  –  встанет  вновь  Майдан!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563617
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 02.03.2015

ДО ТВОРУ: Скажи мені АВТОР: Ірина Червінська-Мандич

Скажу,  але  чи  ти  почуєш...
Скажу  -  навряд  чи  зрозумієш...
В  своїх  віршах  ти  зірками  мандруєш,-
На  землю  повертатися  не  вмієш.
У  космосі  твоїм  мене  нема...
Бо  я  так  високо  не  можу  підіймати,
А  втримати  отут  тебе  дарма...
Народжена  не  повзати  -  літати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015

Стриптизу!

Стриптизу  схотіли…  про-ляді  з  кабміну…
Надудлились  з  страху  –  гулять  і  пердіть!
І  зиркають  з  вікон,  а  там  один  Беркут,
В  шоломах  і  масках  з  щитами  стоїть…

Стриптизу,  стриптизу!  Лядюки  кричали…
Даєм  любі  гроші…  -  до  Беркутів  тих,
А  тим,  під  шоломи  ховаючи  очі,  
Не  те  що  стриптизу…Уже  й  не  до  бліх…

Зловили  козака,  в  мороз  роздягнули,
Хотіли  принизити,  стерти  його…
Вся  влада  з  кабміну  на  теє  дивились,
І  в  захваті,  з  п’яну,  кричали:  ОГО!

Оголений,  битий,  обпалений  січнем
З  обрізаним  чубом  босоніж  стоїть…
Та  гордо,  без  страху  тримає  обличчя,
Не  скиглить,  не  стогне…  Зубами  скрипить.

Оце  оця  влада  з  народом  зробила:
Розкрала,  розділа,  поставила  в  сніг…
Поснувшую  волю  у  нім  розбудила,
Такого  прощати  –  неможна  це  гріх!

Стриптизу  вам  треба?  І  ЗЕКу  і  владі…?
Ви  зручно  вмостились?  Чомусь  ви  не  раді?
Тепер  ваша  черга  знімати  наряди!
І  вниз  по  Грушевського  голим  парадом!

Ніхто  не  здолає  такого  народу,
Кінець  свій  побачать  оті  товсті  «дяді»,
Майданом  відкрили  ми  нове  сторіччя,
Нову  Україну,  де  згинуть  ті  ББББББ-ляді!

19.02.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562807
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.02.2015

Не брат ты мне!

Не  брат  ты  мне,  коль  мне  стреляешь  в  спину…
Какая  б  истина  ни  пряталась  в  вине…
Коль  ты  войной  полез  на  Украину  -
Не  брат  ты  мне!

Твой  «русский  мир»  с  оружием  и  матом…
Не  нужен  на  моей  земле  -
Чужой  солдат  на  танке  с  автоматом  –  
Не  брат  он  мне!

Прошли  века,  когда  мы  жили  вместе,
Делили  радости,  невзгоды  наравне,  -
По  брату  бить  из  пушек  -  дело  чести?
Ты  кто?  Какой  же  брат  ты  мне?

Какая  б  не  была  и  в  чем  причина  –
Приди  как  друг,  приди,  как  брат  ко  мне.
Не  обряжайся  «вежливой»  личиной,
Как  вор…  Тогда  не  брат  ты  мне!

Как  после  этого  в  глаза  смотреть  нам  сможешь?
Всей  Украине?  Сиротам  в  семье?
Ты  хочешь  всех  нас  уничтожить
По  воле  злого  карлика  в  Кремле?
Не  брат  ты  мне!

Придешь  сюда,  и  что  ты  мне  расскажешь?
Что  я  фашист  на  собственной  земле?
И  ты  меня,  как  брат  родной,  накажешь  –
Убьешь?  Какой  же  брат  ты  мне?

Тебя  всегда  встречал  я  с  хлебом-солью,
А  ты  в  ответ:  Ура!  Теперь  Крым  –  наш!
Ты  захлебнёшься  нашей  братской  кров’ю!
Не  праздник  будет,  похорон  здесь  ваш!

Или  ты  скажешь:  Я  ведь  не  стрелял!
На  этой  подлой,  необъявленной  войне…
Но  даже  если  просто  ты  молчал,  -
Не  брат  ты  мне!

Потупиш  очи:  Я  о  том  не  знал,
Не  видел  груза  300,  груза  200,
Не  слышал  ты,  как  я  тебе  кричал  -
Дрожал  от  страха  молча  в  одном  месте…
Хотя  ты  точно  знал,  что  Путин  врал!

Не  брат  ты  мне!
Ты  трус!  И  ты  предатель!
Скажу  тебе  в  глаза  чтобы  ты  знал:
Ко  мне  пришел,  как  вор  и  как  каратель…
И  даже  если  молча  созерцал  –
Ты  раб  системы,  узник  в  той  тюрьме  -
Не  брат  ты  мне!

Ты  можешь  себе  в  душу  посмотреть,
Не  лгать  отборно  и  красиво  в  сотни  крат?
Задай  вопрос  и  сам  себе  ответь:
Ты  раб  системы  -  или  ты  мне  брат?

26.02.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562539
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.02.2015

Это ж боже ж мой! (песня)

Ой,  шо  тут  было!!!  Это  ж  боже  ж  мой!
Привет,  народ!  Я  буду  здесь  за  главный!
Все  расскажу:  кому  и  кто  «герой…»
Со  мною  Сеня,  он  же  «кролик»  славный.

Прошу  вас  только:  берегите  нервы!
Не  тратьте  их  на  всякое  мурло…
Теперь  я  с  вами  -  Петя  Вальцман-Первый!
Мне  -  повезло!  А  вам,  как  повезло!

Как  был  Майдан,  -  мы  тут  кололи  дров!
И  страху  было  –  воздух  не  соврет!
Но  мы  то  ладно,  пастор  Турчинов
Давал  так  газу  –  лишь  Грушевского  поймет!

Тут  тетя  Юля  чуть  не  стала  мамой…
А  так  хотела  -  Мамой  Украины!
Майдан  не  захотел  быть  ее  папой  –
Не  тот  фасон  обувки,  не  те  шины!!!

С  батоном  не  по-людски  получилось…
Как  оказалось  -  Путина  батон…
Так  НашаРаша  сильно  взбеленилась
Забрала  Крым  –  сказала:  за  то  он…

Еще,  сказала,  заберу  конфеты!
За  них  мы  за  ценой  не  постоим!
Ну  где  же  люди  видели  вы  это:
Еврей,  воюющий  за  мусульманский  Крым?

Та  хай  горит  огнем  увесь  Донбасс!
Сдается  мне,  накаркал  себе  снова…
Но  кто  же  знал,  что  Путин  -  пидорас!
Конечно,  в  худшем  смысле  того  слова!

Та  тьфу  на  вас!  Их  вспомни  –  тут  как  тут  –
Чего  вам?  Пан  Ляшко  и  пан  Аваков?
Люстрацию  вам  через  что  пусть  проведут?
Еще  и  не  простую?  В  поле  с  раком?

Вы  не  поверите,  но  все  вот  так  и  вышло!
Народ  терпел,  потом  ждать  перестал
И  весь  колхоз  ВР-«Червонэ  дышло»
Поставил  в  позу,  нежно  приласкал…

Хоть  было  очень  больно  –  я  так  ржал,
Когда  в  дерьмо  мокали  Сеню  люди…
Ну  это  я  немножко  забежал  -
Последнее  -  совсем  уж  скоро  будет!


23.02.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562018
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 24.02.2015

Зрада

Як  офіцер,  як  фахівець  військовий  –
Скажу  всім  чесно  –  це  державна  зрада!
Не  бачить  тільки  дурень  безголовий,
Війни  не  бачить  і  російських  Градів.

Спочатку  зрадили  народ  наш  на  Майдані,
А  далі  Крим,  Донецьк  і  Іловайськ  –
Усе  оце  -  робота  тих  баранів,
І  тисячі  полеглих  наших  військ!

Державна  зрада  власного  народу!
Чиновників  продажної  системи,
Що  лише  крадуть    й  мелють  в  ступі  воду,
І  не  вирішують,  а  створюють  проблеми!

Коли  війна  –  народу  не  до  них  …
Потрібно  ворога  у  битві  зупинити,
Найбільший  ворог  –  саме  серед  тих,
Які  повинні  нас  же  боронити…

Чим  більше  у  людей  проблем  –
Тим  менше  часу  владу  зачіпати,
Допоки  ми  воюєм  з  "кобелем",
Ці  крадії  виносять  все  із  хати.

Колишні  схеми  –  нові  хазяї,
Нацбанк  успішно  гривню  «опускає»,
У  змові  із  гебешником  в  Кремлі,
А  армія  озброєння  чекає.

Російські  фірми  досі  ТУТ  працюють,
Прибутки  Порошенка  ТАМ  ростуть,
Убивці  Сотні  далі  бенкетують,
А  гроші  з  України  все  течуть.

Люстрація  продажна,  як  повія,
Корупція  цвіте,  як  навесні,
У  кого  залишилася  надія,
Що  підуть  з  миром  звідси  москалі?

Що  судді  стануть  лиш  служить  закону,
Що  Президент  не  буде  олігархом,
Що  спікер  та  без  довідки  з  дурдому,
Що  весь  Майдан  не  піде  в  вічність  прахом.

Прем’єра  треба  би  без  кулі  в  дупі,
І  прокурора,  а  не  курву  з  певним  стажем,
Спалити  треба  це  ганчір’я  в  купі!
Вони  нам,  або  ми  їм  щось  покажем!

Мобілізація  потрібна  Україні!
Мобілізація  дітей  всіх  олігархів!
Без  цього  –  нема  віри  їм  від  нині,
Не  буде  зброї  і  не  буде  танків.

Дебільцева  й  продажна  ця  система
По  іншому  не  буде  працювати,
Допоки  їхні  власні  статки  й  діти
Не  будуть  ТУТ  на  фронті  воювати.

Якби  сини  Турчинова  й  Вальцмана  
Були  в  Дебальцево,  у  Пісках,  в  Іловайську
Генштаб  вже  б  розстріляв  того  Мужлана,
Солдат  би  не  шукав  броню  і  каску.

А  так  –  АТО!
Не  сіло  і  не  впало…
І  не  війна,  а  десь  ТАМ  терористи…
Вони  бояться,  щоб  їх  не  спитали:
А  як  вони  «воюють»  особисто?

Вони  всі  зрадники  –  якщо  іде  війна,
Бо  з  ворогом  не  можна  торгувати,
Якщо  АТО  –  АТО  –  тож  мати  рідна!
Вони  прибутки  будуть  рахувати!

Турчинов  має  відповідь  тримати  –
Він  був  В.О.,  коли  «продали»  Крим,
Агресору  ТАМ  бій  було  давати,
Не  хизуватись  обрізанням  ТУТ  своїм!

Немає  шансів  москаля  на  перемогу,
Коли  немає  зрадників  між  нас…
Та  жоден  не  притягнутий  за  злочин,
Хоча  вже  рік  пройшов.  
Майдан  ще  наш?...  

В  Небесній  Сотні  –  вже  десятки  тисяч!
На  совісти  уже  "нової"  влади
Пройшов  вже  рік  –  не  тиждень  і  не  місяць
Народ  все  бачить:  Зрада!  Зрада!  Зрада!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561497
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.02.2015

«Руській мір»

Грізні  Гради  гилять  громи,
Донбас  дихає  вогнем,
Віє  віхола  у  дзвони,
Люта  смерть  повзе  плющем…

Зажевріла,  загорілась,  
запалала  тут  війна  –
Розлилася,  розлютилась,  
розпаскудилась  вона.

Ріже  долі,  рідних,  друзів,
Рвані  рани,  гори  трупів  –
Що  потрібно  тій  катюзі,
Звірині,  що  зветься  Путін?

Сльози,  сироти,  свавілля,
Смерчі  сіють  свою  смерть  –
Валтасарове  весілля  –
Роги,  ікла,  хвости,  шерсть!  

«Руський  мір»  іде  війною  –
То  гібридний,  підлий  «мир»:
Братовбивців  купу  гною  
Надіслав  москаль-упир.

Зі  своїм  собачим  серцем
Суне  сотнями  скотина
Україна  пече  перцем,
Рве  кадик  сучого  сина!  

Скоро  падло  те  сконає,
Здохне  Путін  у  Кремлі,
Вже  чорти  його  чекають,
Проклянуть  і  москалі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561221
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2015

Пробач і відпусти

Я  дякую  тобі  за  щастя  роки,
За  щедрість,  розуміння  і  любов,
За  радість  батьківства,
За  перші  доньки  кроки,
Нажаль  вогонь  кохання  охолов…

Пробач!  
Але  я  мав  розповісти,
Що  більше  почуттям  не  розцвісти…
Пробач  –  не  плач!
Нажаль  буває  так…
Пробач  і  відпусти!

Як  важко  досягати  висоти!
Ще  важче  зберегти  колишній  жар  кохання  –
Воно  ледь  жевріє  –  тому  кажу:
Прости!
Навіщо  берегти  примарні  сподівання?
Пробач!  Прости  і  відпусти!

Не  залишу  тобі  пусту  надію,
Як  птаху  відпущу  тебе  –  лети!
Брехати  і  не  хочу,  і  не  вмію,
Тому  прошу:  
Пробач  і  відпусти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015

Ла - ла - ла- ла! (пісня)

Кінець    –  Хамлу!
Сім’я  втекла…
Путін  –  х    уйло!  
Ла  -  ла  -  ла-  ла!
Ла  -  ла  –  ла  -  ла!

Чули  давно!
Про  журавлів  і  про  орла:
Путін  –  х      уйло!  
Ла  -  ла  -  ла-  ла!
Ла  -  ла  –  ла  -  ла!

Гівном  було…,
Накрав  бабла…
Путін  –  х      уйло!  
Ла  -  ла  -  ла-  ла!
Ла  -  ла  –  ла  -  ла!

Тупе  мурло!
Про  Новоросію  вола  –
Путін  –  х        уйло!  
Ла  -  ла  -  ла-  ла!
Ла  -  ла  –  ла  -  ла!

Женуть  фуфло…
АТО  –  війна!
Путін  –  х      уйло!  
Ла  -  ла  –  ла  -  ла!
Ла  -  ла  –  ла  -  ла!

За  Руський  мір
Пішов  ти  –  на…!  
Путін  –  х      уйло!  
Ла  -  ла  -  ла-  ла!
Ла  -  ла  –  ла  -  ла!

Скоріше  б  здохло  те  Путло!
Йому  -  вже  час.  Йому  -  пора…
Путін  –  х        уйло!  
Ра  -  ра  –  ра  -  ра!
Ра  -  ра  –  ра  -  ра!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560508
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2015

Москва

Москва!
Как  много  в  этом  звуке
Дерьма  и  гадости  сплелось,
Какая  у  народа  злость…
На  вой  сирен  и  власти  трюки!

За  подлость,  лицемерие  расплата
Той  белокаменной,  накрытой  кумачем…
Растоптана,  растерзана,  распята…
Кровавым  карликом  -  «великим  Ильичем»!

Она  до  сей  поры  чтит  тех  тиранов,
Которых  черти  на  смоле  давно  пекут,
Что  из  народа  сделали  баранов,
Которые  им  песенки  поют:

«Мы  как  Сталин,  мы  как  Путин!,  
как  овечки  на  убой…
за  бредовые  идеи  …
всех  потянем  за  собой!»

Москва,  когда  же  ты  прозреешь?
Когда  поймешь:  где  правда,  а  где  зло…
Когда  на  том  позорном  Мавзолее
Допишешь  после  Ленина  –  Путло?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559829
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 15.02.2015

Червоний сніг

На  Донбасі,  на  Донці,
На  Савур-могилі…
Козаки  зійшлись  в  бою  
За  Вкраїну  милу…

Полягло  багацько  їх  
У  сиру  земельку  –
Був  червоним  білий  сніг,
Та  не  вмерла  ненька!

Душу  й  тіло  положили
За  честь  і  свободу  –  
Не  здалися,  вборонили  -
Славні  сини  роду!

На  козацькій  тій  могилі
Виростають  квіти,
Про  славетний  дух  та  силу
Співатимуть  діти.

Хай  лунає  їхній  сміх,
Хай  боїться  ворог,
Той  червоний  з  крові  сніг  
Їм  гикнеться  скоро!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559825
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.02.2015

Нужна война

Чтоб  спрятать  преступления  –  нужна  война,
Ведь  на  нее  списать  все  можно.
Начать  войну  –  не  сложно  –  вот  она!
Попробуй  разберись:  где  правда,  а  что  ложно.

Но  правда  все  равно  всплывет
И  время  все  раставит  по  местам,
Маразм  и  эйфория  –  все  пройдет,
Не  спрячутся  ни  Вова  и  ни  Хам.

Вопрос  в  цене,  которую  заплатим
И  в  том:  какой  же  результат?
С  тех,  что  стравили  и  сестер  и  братьев  -
Ответит  кто  за  смерть,  за  боль  утрат?

Пора  бы  "докумекать"  головой  –
Нет  хуже  преступленья  без  ответа  –
Оно  потянет  дальше  за  собой
В  туннель,  в  котором  нет  просвета.  

Война  закончится  и  лжи  туман  спадет,
Засохнут  на  щеках  соленых  слезы,
Прозренье  к  одураченным  придет
В  краю,  где  плачут  по  весне  березы.

Останутся  раскаянье  и  стыд,
Как  после  истерии  буйной  пьянки,
У  тех,  кто  убивал  жен  и  детей  своих,
Стреляя  в  них  из  Градов  и  из  танков.

Ведь  верили  безмозглому  уроду,
Его  портрет  был  в  церкви  за  икону…
Как  стыдно  будет  русскому  народу:
То  «оправдать»  по  совести  закону...

Система  …измов  –  бесноватых  рОдит,
Лелеет  и  плодит  изгоев  –
Куча  дерьма  –  навозных  червей  кормит
И  портит  воздух  испареньем  гноя.

«Договорняк»  зажравшейся  вертушки…
Чтоб  натравить  народы  друг  на  друга
Для  этого  нужны  тупые  "зомби",  "тушки"
В  том  их  «великая»  заслуга.

Идут  дожди  бессовестной  интриги
В  потоках  лжи  –  "дерьмо"  все  на  плаву
Мозг  одевают  в  кандалы-вериги
И  сеют  мрак,  как  ведьмину  траву.  

Потоп  говна  –  народ  пинает  Ноя,
Понос  чиновников  –  до  уровня  ушей,
Они  твердят:  терпите  –  вы  герои!
А  кто  не  хочет  –  будет  кормить  вшей!

Крым-наш,  Донбасс  -  все  бизнес!  Только  бизнес...
Без  личной  выгоды  –  все  кончится  мгновенно.
Закончатся  патроны,  трупы,  кризис…
Найдутся  миротворцы  непременно.

Все  будет  продолжаться  до  тех  пор
Пока  пес  не  останется  голодный…
Пока  им  не  засветит  приговор!
Не  приговор  суда,  а  суд  народный.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558807
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 11.02.2015

Казачья

Под  зарю  вечернюю  солнце  к  речке  клонит,
Что  забыли,  что  найдем  -  знать  бы  наперед…
Только  ветер  в  голове  казака  погонит,
Только  пуля  с  казака  всю  дурь  собьет.

Из  сосны,  березы  ли,  саван  их  соструган.
Hе  к  добру  закатная  эта  тишина.
Ну,  какая  казаку  из  Хуйла  подруга?
Нахрена  же  казаку  тогда  жена?

За  Вована  хрен  жуют  –  мир,  как  мана  снится,
Положил  братков  за  что  он  в  чужую  грязь?
Украина  казаку  будет  заграница?
Кто  стрелять  приказ  давал?  Какая  мразь?

Отложи  косу  свою,  бабка,  ради  бога,
На  кой  ляд  идти  туда,  с  Дону  далеко?
Украине  не  нужна  «Градами»  подмога!
Кто  сказал,  что  дураком  казаку  легко?

Под  зарю  вечернюю  солнце  к  речке  клонит,
В  Украине,  от  братьев  смерть  свою  найдем…
Кто  же  гонит  казаков,  -  на  убой  кто  гонит…
А  «УКРОПАМИ»  кого  теперь  зовем?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558053
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 07.02.2015

Беркут

Щолом  на  голову,-
І  ти  вже  не  людина…
Ти  Сокіл,  Беркут…
Ще  яка  тварина.

Додати  щит  –
Готовий  термінатор,
У  другу  руку  
Фалоімітатор.

Все  –  Аполон!  
Картина  маслом…
Сумління  в’яне,  
розум  гасне.

Давай  наказ:
«Вперед  машина!»
Хтось  скаже:  «Беркут»
Ні,  -    Скотина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557057
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2015

Хамелеони

У  мене  є  багато  друзів  із  євреїв,
Але  ж  євреї  -  то  не  є  жиди  ті,
Коли  вони  нормальні  люди  і  не  геї,
Та  й  геї  значно  кращі  ніж  оті.

А  що  єврей  –  не  українець  –  то  фігня!
Але,  як  жид  –  безсовісна  скотина!
І  з  легкістю  він  прізвища  міня…
Кальмар-хамелеон,  а  не  людина!

У  нього  честі  й  гідності  нема  –
Він  ладен  все  зробити  грошам  ради,
Казати  щось  запізно  і  дарма:
За  гроші  все  продасть  і  зрадить!

Вся  влада  зараз  саме  із  таких:
Щоб  там  їм  всім  досидіти  до  скону…
Даруйте,  браття-гречкосії,  -  це  не  сміх!
Такі  для  нас  напишуть  і  закони!

Хамелеонів  армія  стоїть…
Одним  наказ:  буть  білим  із  червоним,
А  другій:  треба  мерехтіть,
Переливатися  зеленим  разом  з  чорним!

Побачили?  Наступна  враз  картина:
Тепер  оці  червоні,  а  ці  сині,
Знак  5  на  10,  розмальована  тварина,
Отут  -  граблі,  а  тут  –  пасуться  свині.

Всі  фарби  миготять  перед  очима,
Як  ліхтарі,  малюнки  на  стіні.
Ілюзія,  що  влада  за  отими,
А  там  її  не  має!  Правди  –  ні!

Хамелеони  ті,  які  при  владі,
Міняти  колір  можуть  за  три  дні,
Здавалося  б  якого  дідька  ради…
Їм  стільки  клопоту  для  повної  дурні?

Ілюзія,  кіно  –  велика  сила!
Замість  реальності  буття  і  справ…
Замилить  очі  та  ще  й  як  замилить!
Щоб  наш  народ  з  них  правди  не  спитав!

Вже  стільки  помінялось  кольорів!
Хоча  обличчя  у  корита  –  все  тіж  самі…
Пан  Порошенко  «Регіони»  сам  створив!
То  він,  виходить,  є  «хрещений»  Хама?

Чому  ще  й  досі  живі  «Регіони»?
І  скільки  в  дурнях  наш  народ  будуть  тримати?
Довічно!  
Бо  вони  –  хамелеони!
До  поки  ми  їх  будем  обирати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556435
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2015

Або війна, або бізнес…

Війна  –  продовження  політики,  не  бою...
Працюєш  з  ворогом  під  час  війни  –  ти  зрадник!
Які  б  там  гроші  не  текли  рікою,
Най  навіть  Президент  чи  радник,  -
Відповідати  маєш  головою!

Коли  війна  –  на  фронті  твої  діти!
Якщо  АТО  -  в  відпустці  на  Багамах…
Ми  будемо  із  ворогом  всі  битись,
Або  це  бізнес  з  Путіним  і  з  Хамом?

Бо  вартість  кулі  буде  зовсім  різна:
Якщо  своя  –  життя,  а  не  три  гривні…
Одразу  ясно:  чи  земля  ця  рідна,
Чи  Новоросія,  Кацапія  за  срібник…

Народ  воює  за  народну  владу!
Народ  спитає:  звідки  ваші  статки?
Війна  за  гроші,  чи  державна  зрада?
Це  оборона,  чи  єврейські  святки?

Бо  Путіну  потрібна  перемога,
Як  Гітлеру  потрібен  був  весь  світ!
А  Україна  –  це  фортеця  на  дорозі,
Яка  Європу  захищає  сотні  літ!

Або  війна,  пробачте,  або  бізнес
Або  АТО,  або  Росія  –  ворог…
Ти  з  ним  воюєш,  чи  ти  гроші  ділиш?
Ти  патріот,  чи  просто  «сучий  потрох»?

30.01.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555998
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2015

Яринка

Яринка  народилася  з  великого  кохання,
Росла  і  не  журилася:  майбутнє,  сподівання…
Маленька,  гарна  дівчинка,  що  вийшла  у  цей  світ…
Дитяче,  чисте  серденько  зібралося  в  політ.

Лани,  ліси  і  річечка,  всілякі  інші  речі,
Як  хмарка  невеличечка  душа  тої  малечі.
Побігла  в  степ  гуляючи,  летіла  досхочу
Легесенька,  по  райдузі  -  містком  після  дощу.

Веселка  всіма  барвами  манить  у  далечінь
Що  золотими  фарбами  не  напускає  тінь.
Яринка,  як  пір’їночка,  як  яблуневий  цвіт  –
Маленька  україночка  ступає  у  цей  світ.

Збігаючи  по  райдузі,  тоненькі  білі  ніжки,
Ледь-ледь  вони  торкаються  строкатої  доріжки,
І  поряд  зайчик  сонячний  стрибає  залюбки
У  мир  безмежний  радісно  біжать  її  думки.

Пішли  за  ними  весело  отак  за  кроком  крок
Куди  ж  то  їх  запрошує  веселковий  місток?
В  строкатій  вишиваночці  вона,  неначе  бджілка
А  безтурботний  сміх  її  лунає,  мов  сопілка.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2015

Мгновенье

- Привет!
Мне  на  одну  секунду  показалось…
Что  искра  пролетела,  задержалась…
И  это  было  правдою  -  случилось!
А  сердце  сжалось…
И  быстрей  забилось.

Всего-то  на  секунду,  на  одну…
                     В  одном  мгновенье  –  море  страсти!
             О  да!
Один  миг  просто  неземного  счастья…
Что  делать  с  этим  ощущеньем  чуда?
Тень  наважденья?  
Сладострастья?
Блуда?

Живой  водой  на  раны  кто-то  брызнул?
Или  наркотик  дал,
Дал  эйфории-яду…
Судьба  мне  улыбнулась?  
Выстрел?
Иль  наказал  …  
Улыбкой  сладкой  Ада?

Секунда-молния…
Промчалась…
Обдала  жаром,  
обожгла  лицо…
Какая  мизерная  малость…
Да  нет  же,  
-  просто  показалось…
-  ошибка,  просто,  это  все!

Одно  мгновенье  –  
Мирозданье  в  клочья…
Весь  мир  летит  в  тартарары!
Душа  кричит  –  она  взорваться  хочет:
О,  Господи!
Мгновенье  повтори!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555436
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2015

Агонія

Майдан  –  наш  гнів!
Майдан  –  це  дух  свободи!
На  нього  я  молюся  і  без  слів…
Народна  хвиля,  що  руйнує  перешкоди,
Це  –  совість  нації  і  лють  до  ворогів!

Держава  –  кат!  Держава  –  людожер!
Це  царсько-сталінський,  фашистський  окупант!
Вона  ще  не  змінилась  дотепер…
Це  –  феодал,  ординський  каганат!

Агонія  імперської  системи,
Конвульсія  панів  перед  народом!
Усі  вони  –  і  пшонки,  і  яреми  –
Короста,  чиряки  усього  роду!

Оті  «кліщі  державні»  ще  жирують,
А  нас  щосили  заганяють  в  твердь,
Держава  і  на  трупах  бенкетує,
Даруючи  суспільству  лише  смерть!

Суспільство,  прокидайся  швидше!
Вставай,  Ілля!  Уже  прийшов  твій  час!
Народ  благає,  вимагає,  кличе:
Із  печі  злазь!  Вставай  і  ти,  Тарас!

Держава  –  кат,  держава  людожер
Овечу  шкіру  натягла  на  плечі
І  милить  очі  людям  дотепер,
Від  неї  сморід  страху,  гною,  сечі.

В  своїй  агонії,  в  своїй  кривавій  втечі,
Здихаючи,  готова  йти  на  все…
Тортури,  зради  –  всі  найгірші  речі,
На  братовбивство  –  може  ж  пронесе?  

Нормальним  бути  -  падло  те  не  хоче…
Спокійно  вмерти  –  не  дають  гріхи,
І  Україна,  і  Росія  плачуть,
В  держави  позривало  всі  дахи!

То  що,  громадо,  зробим  з  диким  звіром?
Чекати  будемо  поки  наробить  горя?
Чи  станемо  Майданами  всім  миром
І  заб’ємо  та  скинемо  у  море?

Бо  що  таке  держава  –  то  ж  собака,
Що  має  захищати  й  боронити,
Коли  ж  скажена  –  лікувать  «до  сраки»
Пристрелити,  прибити,  отруїти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554982
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2015

До твору Кавказький злам (автор plomin)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554565

Війна  завжди  то  чИїсь  інтереси…
І  скільки  ж  доль  згоряє  у  вогні!
Най  навіть  тих,  хто  вижив  у  борні  –
Довічно  доганяють  стреси.

Скалічені  тіла,  родини,  душі,
Обпалені  війною  діти,
А  їм  ще  жити  і  своїх  родити…
За  що?  Навіщо?  Хто  сказати  мусить?

Гібридною  нову  війну  назвали,
Тому,  що  почали  її  гібриди!
Були  братами,  сестрами  сусіди,
Ми  в  мить  яку...  враз  ворогами  стали!

Гібридна  –  бо  підступна  й  підла!
У  ній  не  може  бути  честі  й  слави  –
Своїх  «героїв»,  як  собак  ховає  у  канави…
Продажна  –  в  три  десятки  срібла…

Оті  Івани,  покалічені  в  Чечні,
Спаплюжені  до  відчаю  у  злиднях,
Протезами  із  Градів  б’ють  по  людях,
Наслухавшись  чиєїсь  маячні!

У  відчаї,  у  розпачі,  в  безсиллі,
В  нікчемності,  безцільності  буття,
Готові  нищити  чужі  життя,
Продавши  душу  пеклу  і  Чортилі!

Війна  –  безсовісна  тварина!
Така  ж  безсовісна,  як  всі  ті  інтереси,
Як  телебачення,  уся  продажна  преса…
Той,  хто  почав  її  –  то  також  не  людина!
26.01.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554973
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2015

Из раннего

Есть  в  моем  сердце  уголок…
Там  глубоко,  за  крепкою  броней
Был  спрятан  слабый,  тоненький  росток,
Возьми  его  –  теперь  он  твой.

Дорогами,  невзгодами  судьбы
Его  берег,  -  он  выжил!  На,  смотри!
Сильны  мы  внешне,  а  внутри  –  слабы,
Чем  больше  сердце  и  добрее  –  вот,  бери…

Твои  глаза,  улыбка,  губы,  нос…
Воспоминанья  голову  кружАт,
Твой  голос,  прядь  твоих  волос,
Твое  дыханье  –  нежностью  дрожат.

Я  вижу  сон,  что  я  с  тобой  танцую,
Кружаться  тени,  мысли,  потолок,
Я  бережно  тебя  целую,  -
Ты  как  цветок,  ты  мой  цветок.

Твоя  рука  в  моей,  мерцают  свечи,
И  я,  и  ты  парим  под  небесами,
Я  обнимаю  нежно  твои  плечи
Земля  в  огнях  –  плывет  внизу  под  нами.    
 
Проснуться  не  хочу,  -  ты  в  миг  исчезнешь,
Ты  растворишься  в  буднях,  в  суете,
Поверь,  что  ты  в  ладонях  держишь,
И  глубину,  и  звезды  в  высоте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550763
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.01.2015

Как мало нам нужно для счастья

Как  мало  нам  нужно  для  счастья:
Прибрать  внеземные  цели,
Кому-то  -  пока!  Кому  -  здравствуй!
Садимся  и  полетели…

А  мы  выбираем  лопинг
Иль  «беличье  колесо»:
Вино,  сигареты,  допинг,
Компьютер,  машинный  клаксон.  

Мы  верим  в  любовь  и  братство  –
Во  что  же  нам  верить  еще…
Всевышнего  сверхпостоянство,
Приправлено  свежим  борщем.

Войны,  интриги  и  зависть
Со  временем  как-то  уйдут,
Проснется  дремавшая  совесть,
Вернется  домашний  уют.

Межхаосное  пространство
Нас  примет  в  объятья  свои:
И  постоянное  непостоянство
В  картинах  бездомной  любви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550760
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.01.2015

Епітафії

Лежать  тут  долі  різнії,
Не  боги,  -  прості  люди.
Народна  епітафія  –  
Завжди  влучніша  буде.

Не  будеш  тут  служить  сволоті…
Не  треба  кланятись  чортам…
Як  Вас  любили  на  цім  світі…
То  хай  ще  краще  люблять  там!

Усе  живе  відійде  з  часом,
Його  не  в  змозі  зупинити,
Залишим  слово  і  діла,
А  далі  –  вже  продовжать  діти.


Сому

Не  гукайте  більше  Сома,  -
Спить  у  домовині…
Сумно  прийдеться  без  нього  
Ненці-Україні.

Чорноволу  

Для  Батьківщини  чесно  жив…
Ім’я  в  борні  ще  аж  до  нині…
Він  був  в  житті,  як  смолоскип  –
Дорогу  освітив  країні.

Л.  Бикову
Твоє  життя,  як  спалах  зірки…
Осяяла,  зігріла,  осліпила…
Нажаль,  загасла  дуже  швидко,
Та  слід  який  по  собі  залишила.


Тимошенко

Неначе  з  стели  ти  зійшла,
Косою  Україну  «полонила»,
Та  долю  Жани  Дарк  знайшла…
І,  як  вона,  за  те  згоріла.

Путіну  
Ти  сам  –  ніщо,
Не  варто  витрачати  часу,
Але  яке  велике  казна-що
Тебе  учило  в  школі,  в  кожнім  класі,
Книжки  читав  які  ти  і  про  що?

Жадоба  і  бажання  слави
Заполонила  влада  твою  суть:
Раб  курки,  що  з  двома  лобами,
Забув  про  честь  і  втратив  вірну  путь.

Ющенку

Майдан  стояв,
Зима  стояла,
Народ  благав:  «Ну  посади!»
Ти  ж  посадив  у  своє  крісло…
Тепер  ім’я  це  ненависне…
Хоч  там  лежи  і  не  тренди!

Януковичу
Тебе  ще  довго  пам’ятати  будуть  люди….
І  в  пеклі  у  чортів…
Робота  буде.

Бойку

Там  буде  тепло  всім  вам  разом,
І  вистачить  на  всіх  там  газу…
І  ти,  і  всяя  твоя  браття,
І  голубим  буде  багаття.

Наталка  -  обіцялка

Роздавала  обіцянки:
Що  усім  по  тищі,
Обіцяти  -    не  робити…
Так  воно  і  вийшло
Обіцялась,  забрехалась…
Ще  й  дипломи  –  липа,
В  Сірка  очі  позичала…
Їми  тільки  й  кліпа.

Мазоху

Як  його  мати  народила?
Най  батько  вилами  гострив…
Не  знаю,  що  в  саду  він  мазав,
Але  намазав  для  чортів.
...............................................................
Народним  депутатам  (на  ваш  вибір):
...........................................................
Усе  життя  ти  на  роботі…
Низький  уклін  тобі  за  те…
Щоб  гроші  були  навіть  в  роті,
І  гідне  місце  у…  Козлячому  болоті.


Напевно  послід  черв’яка
Цінніший  в  сотню  раз…
Чим  слід  отого  мудака,
Бо  він  був  підар  –  ас!  

Безмежну  мав  в  собі  жадобу,
За  це,  –  нема  де  ставить  пробу…
І  хоч  людиною  не  став,
Дітей  у  Раду  всіх  запхав.

У  Раді  тихо  він  сидів,
Нагнув  таких  там  рогулів…
За  гроші  лиш  голосував,
І  Україну  продавав.


Дарма,  що  по  життю  був  Хам,
З  дитинства  –  ідеальний  Жмот,
Коли  потрапив  він  у  Храм,
Усе,  що  крав,  -  все  «на  ремонт».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550390
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 10.01.2015

Епіграми

Навіщо,  людоньки  писати,
Якщо  Вам  ніколи  читати,
Угору  нема  часу  глянуть,
Роки  біжать  і  сили  тануть…
Невже  що  владу  подражнити…
По-іншому  всім  треба  жити...
........................................
Якби  крадіям  руки  відрубали…
А  брехунам  їх  довгі  язики…
То  в  Раді  всі  б  давили  на  педалі.
А  в  Кабінеті  чхали  б  на  дзвінки.
...............................................
...........................................
Чечортову
Хоч  дуже  музику  любив,
не  доля  музикантом  стати,
Аж  раз,  потрапивши  у  Раду,  -
Най  мав  весь  час  диригувати.
............................................
Симоненко-Кілінкарову
Для  них  один  у  світі  бог,
У  бога  ім’я  дивне  –  Ленін,
Душа  давно  уже  в  чортів,
А  тіло  стережуть  у  Мавзолеї.
...............................................
Рибаку
Занесла  доля  у  цю  Ригу…
І  не  в  якусь,  а  у  Верховну…
Гадав  там  риби  наловити,
А  там  гівна…-  не  риби,  повно.
................................................
Кі  на  Ху
П’ять  раз  тонув  і  виринав  я  знову,
У  тім  не  бачу  все  ж  вини…
Завжди  достатньо  принциповий…
В  пропорції  двох  вух  до  голови.
...................................................
Колісниченко
Усе  життя  на  Україні,
Він  вперто  на  російській  говорив,
Усе,  що  рідне  –  люто  ненавидів,
Що  навіть  прізвище  своє  він  не  любив.
____________________________
Базаров,  Чучелов,  Тигідко…
Неначе  у  лайні…
Ще  й  пахне…  дуже  гидко.
__________________________
Бур΄януковичу
В  житті  усяке  то  бувало…
Та  журналістам  туди  –  зась…
Закрить  писакам  піддувало!
Яка  свобода  слова?  І,  кудась!

Зізнаюсь  зразу:  не  філолог!
І  не  збагну  один  момент:
Як  могло  статись,  що  УРкО-лог
Перетворився  в  П  -  резидент.
..............................................................
М.Азірову
Ти  кращий  наш  «госпідар»  і  лінгвіст
Не  дивлячись  на  сивину  і  окуляри,
Такий  же  геніальний  фінансист
Ти  «суперстар»,  «зе  бест»  -  М.Я.Азаров

«Секретний  код»  говорить:  ВОРАЗАМ
І  раз  отой  профФЕСор    -    Президент,
То  ти  Замзека,  Яни,  Хамазам,
А  професійна  вартість  лиш  до-ЦЕНТ.
.........................................................................
В.Олійнику
Існує  таке  правило:
Що  лівий  біля  правого,
Хоча  вони  і  поряд  ,  та  їх  не  можна  плутати;
В.  Янукович  вищий  зростом,  та  значно  нижчий  Путіна.

Чи  то  гусак  чи  лебідь,
Чи  то  вінок  чи  віник…
Не  дай  бог  переплутати:
Є  Б.  і  В.Олійник

Так  от  Олійник  В.  великою  є  Б…
Бо  адвокатом  віддано  слугує  у  диявола…
Тож  прізвисько  у  виродка:
Лукавий  від  лукавого.
..............................................................
Ти  Гидко
Я  мав  ім’я  і  мав  довіру,
І  банк  і  гроші  ,  -  все  я  мав.
Із  молдована  українцем,
Ще  й  президентом…ледь  не  став.
Нараз,  продавшись  Регіонам,  -
В  один  момент  усе  просрав….  
..................................................................
К  Оролевській
Несла  я  всюди  різний  бред…,
Що  Україна  і  вперед!
Намалювали  мені  очі,
Та  й  футболіста  в  поміч  дали.
Я  так  старалась…  (чим  могла),
Але  за  це…  все  ж  не  обрали.
А  після,  люде,сталось  чудо…
Попри  усіх  законів  аналітики,
(бодай  щоб  гроші  я  відбила…)
Призначили  міністром  соц.  політики.
.........................................................
Тягни  Збоку
Зібрали  молодь  під  знамена,
Свободу  в  рясу  обрядили…
Одне  погано,  для  народу…
Свободи  мало  залишили.
.................................................................
Клич:  Ку!
На  ринзі  зрозумів  життєву  суть:
Тримай  на  відстані  всіх  «друзів»  любий  сину,
Бо  тільки  в  боксі  вороги  по  пиці  б’ють,
А  «друзі»  заганяють  ніж  у  спину.
..................................................................
Ющу
Ти  був  бухгалтером  «від  бога»,
Усе  життя  щось  додавав,
Вдавав  із  себе  ти  святого,
Хоч  у  людей  весь  час  щось  крав.

Ділив  між  родичами  чесно,
Допомагав  сім’ї  і  сину…
До  президентства  аж  «занесло»
Та  в  результаті  -  жирний  мінус.
.....................................................
Горбачову
Ти  мав  би  все  життя  рубати  дрова,
Або  ще  краще,  щоб  підлогу  мити,-
Всі  вороги  шанують  Горбачова:
Таку  країну  зміг  він  розвалити!
......................................................
Путіну
Була  у  нього  путня  школа,
Життя  цікаве  в  КДБ,
А  зараз  мріє  Вова  Путін
стати  Великим  ще  й  ЦаБе.
/ЦБ-  цар-батюшка/.
........................................................
Медведєву
Один  брехун…,
У  нього  був  підбрехач…
А  що  підбріхачу  робить?
Колись-то,  як  закінчиться  це  лихо,…
В  одному  казані  будуть  кипіть.
................................................
Арбузову
Ты  вышел  мордой,  
вышел  пузом,
фамилия  и  та  Арбузов,
в  финансах  парень  был  силен,
но  лучше  бы…  Пошел  ты  вон!
______________________________
Аделаджі
Два  слова  про  учення  Аделаджі,-
Воно  й  по  кольору  –  гівно,
В  гівно  те  лізти  Вам  не  раджу,  -
Най  навіть  негри  –  все  одно.
___________________________________
Попову
В  столичних  пацюків  біда  –
Попов  в  столиці  головує…
Із  голоду  тікають  хто  куди….
А  він  для  них  дороги  ремонтує.
...................................................
Сагайдаку
Лампаси,  ордени,  медалі,
Зірки  Героїв  начепили  …
Вдають  із  себе  полководців,
А  стид  і  совість  вже  пропили.
.....................................................
Сагайдаки  та  інші  різні  Деї…
Паплюжать  пам'ять  славних  козаків,
«стрижуть  капусту»  на  святій  ідеї,
Таким  одна  дорога,  -  до  чортів.
........................................................
Судді-коляднику
Коли  прийшли  до  нього  -  «брати»,
Свої  штани  суддя  знімав…
Він  так  любив  «колядувати»…
Одну  колядку  тільки  й  знав.
..........................................................
М.  Ставнійчук
Брехливіша  ніж  Кравчук  
То  -  Марина  Ставнійчук.
Зрозуміло:  за  посаду…
Крісло  має  буть  для  заду!

Люциферу…  чи  Іуді…
Совість  де?-  питають  люди…
«Я  є  радник  президента!…»
…Совість  втратила  до  щенту.
..................................................
Сені
Як  «кролик»,  я  –  люблю  капусту…
Ота  «любов»  мене  вознесла!
В  бюджеті  буде  завжди  пусто  –
Бо  я  –  юрист!  Зізнаюсь  чесно.
…………………………………….
Просив  же:  Дайте  «кулю  в  лоба»!
Бо  скільки  ж  можна  ще  пердіть…
Така  невиліковна  ця  хвороба…
Тепер  всі  нюхайте  й  терпіть!
……………………………………….

Президенту  «в  шоколаді»
Після  Президента  «у  законі»
Сплів  на  хвилі  Другого  Майдану
Був  основоположник  «Регіонів»
Статки  заробив  на  дери-бані.
………………………………………
Як  вдало  прізвище  змінив!
Прибрав  увесь  цукровий  бізнес!
І  президентство  я  купив…
Продав  лиш  –  євро-Катехізис.
……………………………………..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550199
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2015

В один рядок (роздуми)

Всього  один  малюсінький  рядок,  а  скільки  в  нім  прихованих  думок:
1. Пишу  так  довго  і  старанно,  щоб  ви  замислились  на  мить…

2. Свобода  є,  -  пильнуйте  за  словами!

3. Свобода  слова  –  це  пронос  із  слів…

4. Проффесору  диплом  намалював  сходняк…

5. Давав  надію…  дулями  в  кишені…

6. Народ  пішов…  Куди?...  Ну  звісно  ж  –  в  баню!

7. Покращення  він  обіцяв…  і  те  покращення  на  шпальтах  малював…

8. В  своїй  душі  він  був  героєм  …,  нажаль,  не  кращих  анекдотів…

9. Відмив  усі  гріхи  з  державного  бюджету!  

10. Під  оплески  й  овації  поклали  в  домовину…

11. Закриті  двері?...  Як?  Ще  ж  стін  нема!

12. В  нас  все  життя  грошима  виганяють…

13. Багатих  роблять  тільки  бідні  …

14. Питати  чергу  треба  у  хвоста…

15. Наш  бізнес  став  на  ніжках  Буша…

16. Він  і  тримався  вже  на  чеснім  слові,  та  тільки  слово  було  не  його…

17. Не  може  бути  качки  без  балансу…

18. Пройшли  роки,  коли  я  був  безсмертним…

19. Скоріш  Обама  стане  українцем…

20. Як  важко  жити  нам  без  перешкод…

21. Політики  політику  весь  час  роблять  під  себе…

22. Із  діркою  від  бублика  ми  щось  …

23. Пожежу  залили  адреналіном…

24. Парламентський  Армагедон  –  по  Конституції  раз  у  чотири  роки…

25. Слухняним  вівцям  вовки  все  прощали…

26. Вже  під  наркозом,  він  ще  вимагав…  

27. За  рамками  ховається  безмежність…

28. Земля  повільно  мавзолеями  вкривалась…

29. Без  одягу  …  та  й  так  -  потвора…

30. Він  був  ягням,  що  йде  по  вовчим  трупам…

31. Парламент  наш…  дебати  і  дебати…

32. Свій  хрест  від  прихожан  Отець  ховав  у  кобурі…

33. Вікно  у  світ  –  як  дірка  в  унітазі…

34. У  вихідні  я  мозок  виключаю…

35. Із  ним  були  ми  на  одній  нозі…

36. Легкозаймиста  пустота    луною  віддавалась  в  Раді…

37. Сам  увійшов,  а  думка  не  пройшла…

38. Картуза  зняв,  -  під  ним,  як  завжди,  голо…

39. Змінився  дуже  я,  та  не  для  себе…

40. Консенсус  вам  до  ліктя,  -  не  зарплата…

41. Як  парасоля  змінює  погоду!  

42. Які  овації  були  при  похованні…,  а  винуватець  вперто  розривався…

43. Повітряна  фортеця  чекає  на  облогу  (прямо  в  Раді)…

44. Погано  заховався  –  значить  винен!

45. Всі  продавці  в  душі  –  продажні  душі!

46. У  податковій  відмивали  руки  і  доходи…

47. Моральний  дух,  як  завжди,  чимось  пахне…

48. У  тиші  дуже  образний  переклад…

49. Папуги  й  павичі  «на  живо»  не  співають…як  майже  всі  зірки  естради…

50. Політики  від  правди  дохнуть,  як  ті  мухи…

51. Банкір,  як  тільки  вивчив  мати,  -  став  всіх  до  банкоматів  посилати…

52. Будь-який  звук  –  лише  переспів  грому…

53. Він  йшов  один,  за  ним  сліди  копит…

54. Командував  парадом  під  ворожу  дудку…

55. Казан  кипів…,  в  півсили,  не  відверто…

56. Він  бився  за  життя,  щоб  гідно  вмерти…

57. Його  життя  потягне  на  довічне…

58. Всі  учні  відхрестились  від  Христа…

59. Він  не  почув  їх,  бо  усі  галасували…

60. Був  тільки  час,  що  втратили  даремно…

61. Мені  начхать  на  всіх  і  я  стараюсь…

62. Ненависть  до  себЕ  здавалася  коханням…

63. Є  душі,  що  нічим  не  купиш,  та  жодної  нема  щоб  не  продали…

64. Найболючіше  падіння  –  з  висоти  власної  геніальності…

65. Вся  тупість  голови  так  знадобилась  Президенту…

66. Був  першим  лохом,  що  й  удача  посміхалась…

67. Життя  пройшло,  а  відповідь  застрягла…

68. Навіть  безодня  йде  з  під  ніг,  якщо  ти  сам,(чи  випив)  повний  ріг…

69. Я  зрозумів  лише  тепер,  що  ви  мене  тоді  не  зрозуміли…

70. Безсмертя  дочекався  вже  запізно…

71. Парламент  спав,  щоб  витримати  затверджений  регламент…

72. Я  сам  себе  поставив…  в  три  шеренги…

73. Щоб  німб  із  голови  не  впав,  -  завчасно  поправляйте  роги…

74. Куди  не  плюнь,  -  там  ти  уже  не  перший…

75. Любов  сліпа,  -  тож  має  добрий  нюх…

76. Позичив  другу  я  свої  відбитки  пальців…,  а  він  мені  потому  кілька  років…

77. ВІйни  та  зради  збагачують  лише  банкірів…і  юристів.

78. Він  був  ніким…  аж  поки  став  нічим…

79. Історія  не  з  книжки  –  зовсім  інша…

80. Коней  вбивав  не  нікотин,  а  ціни  в  магазинах  на  цигарки…

81. Порожнє  місце  ми  реформували…(Парламент)

82. Знайшов  в  собі  він  місце  для  півлітри…

83. Став  до  народу  на  коліна,  ти  будеш  значно  вищий  зростом…

84. У  фотошопі  особистість  проявлялась…  

85. Боровся  з  совістю…  і  чесно  переміг…

86. Народ  загонять  далі  ніж  він  мріяв…  

87. Свободу  слова  нам  старанно  вішали  на  вуха…

88. Трон  зайняв  третє  місце  після  унітазу…

89. Весь  хресний  хід,  на  площі,  крок  карбує…

90. Все  можуть  люди,  нелюди  –  ще  більше…

91. За  все  платити  треба…  і  роками…

92. У  блазнів  уся  свита  -  королі…

93. Його  і  розстріляти  ненадійно…

94. Він  був  Козел!  Бо  так  любив  «капусту»…

95. Костюм  Адама  був  йому  тісний…

96. Знайшов  себе,  де  зовсім  не  шукав…

97. Суворов  все  чекав  на  зірку,  а  Катерина  поралась  із  іншим…

98. Я  Вас  люблю…  До  пенсії  ще  трохи…

99. Сказав,  як  перднув,  -  бо  ворони  здохли…

100. Ще  жоден  кінь  не  вмер  від  нікотину!  Але  якщо  кормити  цигарками…

101. Ото  був  жид!  Куди  там  всім  євреям…

102. Так  віртуозно  крав,  –  що  депутати  з  заздрості  стрілялись…

103. А  чиста  правда  також  чимось  пахне…

104. Сказав  в  Парламенті  –  все  рівно  що  до  вітру…

105. Я  так  сказав…  -  навряд  чи  допоможе  вам  переклад…

106. Козел  вже  зрозумів!  А  я  ще  поміркую…

107. Президент:  Народ,  а  дірки  Вам  від  бублика  не  треба?

108. О  боже,  як  не  хочеться  брехати!  Але  я  мушу,  бо  мене  обрав  народ…

109. Бюджет  не  сходиться…  здихайте  люди-добрі!

110. Він  взяв  ту  Конституцію,  як  жінку:  на  ній  і  клявся,  зрадив  теж  її…

111. Унікальна  хвороба:  Вікторіанська  яйцефобія…

112. Іуда  здав  Христа  попам  у  лізинг…

113. Учу  літати  на  лопаті!  Звертатися  із  власним  інструментом.

114. Умію  все!  Не  власними  руками…

115. Спізнився  я  тинятися  без  цілі…

116. Охрип…,  волаючи  у  прірву…

117. Пішов  туди,  куди  не  посилали…

118. Втомився  я  нічого  не  робити…

119. З  самих  відходів…  ціла  наукова  школа…

120. Кому  набридло  заглядати  в  дірку  унітазу?

121. Куди  ховати  особисту  зброю,  заходячи  до  лазні  в  справах…

122. Авто  –  не  розкіш,  -  засіб  паркування…

123. А  регіт  у  Ляшка…  був  гомеричний…

124. В  душі  у  Галустяна  була  Гадя…  до  неї  інколи  заходив  і  Жамшут…

125. Спочатку  було  слово!  А  до  свободи  йти  мільйони  років…

126. Свою  політику  покривши  матом,своє  ж  сумління  гнув  через  коліно…

127. У  нього  був  один  єдиний  друг  …  і  той  папуга!

128. Ми  з  ним  зійшлися  на  дорозі,  а  потім  вже,  в  канаві,  розминулись…

129. Здавалось  все  йому…,  бо  всі  хрестились…

130. В  очах  вождів  –  завжди  зелене  світло…

131. У  морі  слів  бувають  і  акули…

132. За  безцінь  не  продам  я  Батьківщину!

133. Сусіда  радісно  за  друга  побивався…

134. Я  у  звуках  із  клозету  завжди  мелодію  шукав  …

135. А  повний  нуль  вважали  світлим  німбом…

136. А  ціль  його  життя  завжди  на  мушці  в  жінки…

137. Як  совість  є,  то  нащо  ще  й  свобода?

138. Хто  бореться  за  владу  над  грошима?

139. У  мудрості  є  сили  й  без  війни…

140. Кандидат:  В  програму  треба  дати  трошки  правди…

141. У  нього  дупа  -  хоч  у  Президенти!

142. Як  заважає  логіка…нормально  керувати!

143. В  Парламенті  затвердили  некролог  по  бюджету.

144. Читай  повільно,  -  тут  десь  була  думка!

145. Хвилиною  мовчання  ми  обрали  Президента…

146. Сходив  до  вітру,  цілячись  у  небо…

147. Не  сльози  на  очах,  –  божа  роса…

148. Передвиборчі  обіцянки,  як  тости  на  весіллі:  Ніхто  не  слухає,  проте  всім  дуже    гірко…

149. Брехать  не  буду,  якщо  тут  помовчу…

150. Вся  благодійність  –  це  один  хабар…

151. 16  мільйонів  гривень  за  мовчання?...Колись  потягне  за  собою  новий  термін.

152. Якщо  за  газ  платити  таку  ціну…чому  б  і  за  повітря  не  брати  половину?

153. У  Президента  блазнів  –  весь  Парламент!

154. Короною  і  дупи  не  прикриєш…

155. І  плакали  свічки…Від  сміху?  Від  бюджету!

156. Гарант  гарантував…  вже  другу  Конституцію…

157. Горджусь  собою  і  завжди  взаємно…

158. Яйцефобія  –  боязнь  яєць,  а  лікування  –  просто  їх  відрізать…

159. Рекламу  домовин  замовили  під  кризу…

160. Узяв  на  груди  тільки  літру,  а  після  того  випив  море…  мабуть  спирту…

161. Перша  особа  була  гола…  Тату  то  те  і  прикривало…

162. Не  спи  солдат,  бо  ворог  шапку  вкраде!  А  він  давно  відомий  шапкокрад.

163. Країна  вся  іде  вперед…але  ногами!

164. -  Це  пік  Кар’єри?  Так.  -  А  де  пік  Слави?

165. Депутат:  Всі  наші  мрії  –  це  стаття  в  бюджеті….

166. Дорога  в  небо  вимагала  грошей…

167. Я  визнаю  вину  лише  посмертно…

168. Не  гладьте  депутатів  проти  шерсті!  Банан  у  морду  кинули  і  досить…

169. В  Парламенті,  як  в  пазусі  у  бога...  Невже  у  Нього  там  такий  бардак?

170. А  винуватий  той,  хто  все  це  бачив…  Заплатить  той,  хто  навіть  це  не  чув!

171. Поки  іще  ніхто  не  знає?  -  Це  погано…  Та  я  прийду  і  всім  буде  ще  гірше…

172. Депутат:  ми  вічність  заганяємо  в  закони…А  ті  закони  заганяють  всіх  у  вічність…

173. Все  добре?  Та  нічого,  -  скоро  буду…

174. Ви  геній!!!    Де  про  це  дипломи?...

175. Такі  обличчя  без  краваток  не  впізнаєш…

176. Конячка  потягла  недопалок  і  протягнула  ноги…  від  задоволення…

177. Потрапив  у  лайно?  -  Шукай  там  діаманти!

178. Було  б  все  вірно,  та  оті  закони…

179. Суспільство  приндилось  вперед,  але  Парламент  був  завжди  на  місці!

180. Усе  в  минулому…  крім  їхніх  обіцянок.

181. Любіть  природу  –  вашу  матір!  Але  не  гадьте  всюди,  -  ви  ж  не  діти…

182. В  обіймах  друзів…гроші  закінчились…

183. Не  буду  я  за  Вас  робить  свою  роботу!

184. Професоре,  чи  переклали  вашу  «фєню»  за  кордоном?

185. Дах  вже  давно  поїхав;  поки  все  блокують…

186. Депутат  Диявола…

187. За  рівнем  наш  Проффесор  тягне  вже  за  члена…ну  ясно,  що  кореспондента…

188. Спочатку  було  слово  із  трьох  букв…  Але  яке  -  він  досі  не  вгадав…

189. О-позиція  –  підрозділ  Камасутри…

190. Піп  в  бані  прикривався  чим  ще  міг…

191. Він  наперед  сплатив  за  світло,  що  дати  мали  у  кінці  тунелю…

192. При  згадці  про  тюрму…  у  Президента  навертались  сльози…  (варіант  про  цукерки)

193. Воно  й  не  боляче…,  та  наглістю  дістали!

194. Уже  не  треба  підставляти  щоку,  бо  час  прийшов  жбурляти  камінці!

195. Пану  Хорошківському:  Невже  грошей  на  маршала  забракло?...

196. Судді  Вовку:  Ти  нору    вирив?  Часу  зовсім  обмаль…

197. Меру  Черновецькому:  Ну  як  там  в  космосі?  За  Землю  ще  не  тягнуть?…

198. Пані  Г.:  Ви  самі  підете?  Чи  треба  ще  й  коліном…?

199. Пану  Попову:  Свобода  змайструвала  мишоловку!  До  того  ж  накупили  сопілок…

200. Панні  Г.Г.:  Коли  на  зиму  Ви  впадаєте  у  сплячку,  куди  зливаєте  свій  яд?

201. Мірошниченку:  То  за  які  гріхи  отому  служиш?  А..,  за  їжу…

202. Інні  Б.:  Ну  ви  і  Б.  –  це  просто  супер!  Мабуть  не  дешево  берете?

203. Наталка  К.:  Соц  політика…,  соц...,  сос…,  сок…,  секс….  Яка  політика?

204. Голові  П.:  Подумай,  може  час  робити  ноги?

205. В  той  день  за  Нього  давали  тільки  10,  тому  євреї  перепродали  аж  тричі.

206. А  чи  простив  Ісус  Іуду?  Бо  якщо  да…    то  зараз  він  із  Ним!

207. За  проституцію  в  політику  беруть,  а  от  назад  уже  не  повертають.

208. Ото  підстрибнуть  всі  місцеві  …ляді,  як  вдарить  пан  Кличко  по  Київраді!

209. Одне  коріння  у  Яйценюка  і    Яйцефоба…а  зблизька  видно,  що  і  суть  одна.

210. Який  паркур  нам  депутати  показали  в  Раді!

211. Живемо  в  центрі  ми  Європи,  але  до  неї  так  і  не  дійшли.

212. В  Європу  ми  йдемо  лиш  на  папері.

213. Тату  «Наш  Вітя-президент»  вже  в  котре  популярна  в  Україні.

214. Для  шухеру…  ми  начеб-то  в  Європу.

215. А  гендерна  політика  у  нас  проходить  від  Кабміну    і  на  Зону.

216. У  Харкові  три  дні  тюрма  «гуділа»,  шампанське  засилала  в  Білий  дім.

217. Я  стільки  пережив!  Які  важкі  часи!  Коли  ці  руки  нічого  не  крали…

218. А  бути  геєм  зараз  у  Європі,  як  депутатом  в  неньці  Україні.

219. Верховна  Рада  вкотре  їх  канонізувала…

220. Її  всі  церкви  визнали  святою,  бо  за  її  гріхи  -  й  у  пекло  не  пускають.

221. Оце  бардак?  Ні,  це  Верховна  Рада…

222. Президентський  гоп-стоп…

223. Боріться  за  життя,  за  Україну!  І  не  клоніться  сучому  ви  сину!

224. Жило  те  падло,  як  бельмо  на  оці.  Такий  же  слід  залишило  по  сОбі…

225. І  навіть  чистий  результат  ми  мусимо  хоч  як  обмити.

226. Живе  іще  у  всіх  надія:  що  будем  жить,  як  здохне  та  крадія!

227. Він  діркою  із  жопи  працював…  вже  після  того,    як  в  народу  шапки  крав.

228. Отой  зовсім  нічого  не  робив…  лиш  обіцяв…,  а  скільки  шкоди  наробив.

229. Люблю  я  все!  Безмежно  і  без  міри…  Тому  й  гребу…  бо  так  мені  кортіло!

230. Люблю  я  Україну  –  неньку.  Тому  краду  що  хочу…  (не  дрібненько).

231. Від  світлої  душі  навколо  світло.  Від  чорної    -  немає  навіть  тіні.

232. «Залізний»  привід  був  у  крадія:  ходив  до  тих,  у  кого  не  всі    вдома.

233. Як  їде  дах  -  виразніше  обличчя  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549955
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.01.2015

Грізна скаканина (відповідь)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549616

Ми  стрибали  на  Майдані
Щоб  зігрітися  і  для...
Москаляку  на  гілляку  –
А  ще  краще  –  на  Кремля!

 Путін  з  Хамом  хочуть  їсти
 Та  нічого  не  робить...
 Мо  й  Європа  допоможе  –  
 Хамів  путінських  звалить!

 З  москалями  воювати:
 На  війні  -  як  на  війні!
 Стала  самооборона  –
 Переможемо  в  борні!

 Москалям  того  не  знать,
 Як  це  зиму  простоять!
 Увесь  світ  нам  аплодує:
 За  свободу!  Так  тримать!

Ми  уже  здолали  "феню",
переможем  москаля,
доберемось  і  до  Сені
буде  вільною  земля!

Буде  вільна  Україна!
Хто  б  чого  нам  не  казав,
Щоб  не  стрИбала  скотина  -
Для  того  народ  стрибав!
 :zpunish:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549939
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2015

ДО ТВОРУ: Ліліт. експромт на вірш Lu57 ПОКЛИК ЛІЛІТ АВТОР: Наталка Гуржій

Нажаль,  у  більшості  не  знає  світ,  
що  перша  жінка  то  була  Ліліт,
не  із  ребра  сердешного  Адама,
не  Єва,  а  вона  -  найперша  дама!

Вона  не  рвала  яблука  із  саду...
Та  участь  перших  -  інші  всі  позаду!  
Тому  її  направили  до  Аду  -
Щоб  там  наводила  порядок!

Усіх  тих  гадів  мала  научити,
кому  із  них  потрібно  що  робити,
Локшини  їм  навішати  на  вуха...
Знімаю  перед  нею  капелюха!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549684
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2015

ДО ТВОРУ: НЕ ТЫ… АВТОР: Lu57

Не  Я!
Не  я  те  камни  набросал...
Не  я  тебе  поставил  двойку,
Не  я  поджег  тот  сеновал...
Не  я,  сбивал  все  время  с  толку...
Тарелки  я  не  разбивал,
Не  я  ложил  и  хрен  на  полку,
И  душу  я  не  воровал,
Не  я  засунул  в  стул  иголку!
Теперь  скажи:  ну  не  свинья?
Сколько  хорошего  мог  сделать!
Пародию  писал  -  не  Я!
Но  я  могу  все  переделать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549683
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.01.2015

ДО ТВОРУ: ВАРИАЦИИ АВТОР: Lu57

Информация

Разрываете  в  куски..
Вы…  инструкцию…
Зажимаете  в  тиски  
всю  конструкцию...

Пусть  кричит…
Или  врет  -  по  желанию...
Все  расскажет  потом...
о  задании.

где  шпионскую  взял  
амуницию,-
если  вставить  паяльник
в  позицию...

жидким  воском  свечи  –  
Кожу  гладкую…
кочергою  с  печи  -
Мука  сладкая….

Жаркий  стон,  жидкий  след…
под  овации...
не  расскажет  -  
дойдем  до  вибрации!

Включим  сразу  режим
Что  с  пульсацией…
И  засунем...  куда?
-  вариации…

Все  расскажет  что  знает
Где  рация...
Подберем  на  режимах
вибрации:
...Информация!
...Информация!
...Информация!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549471
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 07.01.2015

ПАРОДІЯ ДО ТВОРУ: Сприйму за мед усе від тебе, любий. АВТОР: Патара Бачія

Гірчицю  й  перець  -  розбавляю  хріном,
Часник,  цибулю  додаю  за  смаком....
в  порівнянні  з  тобою,  мій  єдиний,
це  -  мед,  або  ще  пишуть  "сахар".

Протухлі  яйця,  гіркота  полину,  -
коханий  мій  -  ніщо,  в  порівнянні  з  тобою!
Але,  коли  вже  я  розправлю  спину,
то  ти  ніщо  -  в  порівнянні  зі  мною!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015

ДО ТВОРУ: Как целуют в ночном Париже… АВТОР: МузаСтар

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548247

Ну,  поцелуй!  Ну,  поцелуй!
Мою  ладошку,  мою  лодыжку...
Целуй,  не  бойся!  Не  сачкуй!
Я  буду  кошкой  -  ты  моей  мышкой.

Целуй,  не  бойся!  
Все  ниже,  ниже...
Как  целовались  
в  ночном  Париже!

Согрей  дыханьем  
уста  и  плечи,
Какой  прекрасный  
в  Париже  вечер!

Уже  кружатся...
Луна  и  звезды,
Не  оторваться,  -
Уж  слишком  поздно!

Пей  поцелуй  мой,
Закрыв  глаза  -
Чудесный  вечер!
Бежит  слеза...

С  тобою  рядом  -
я  улетаю,
И  в  поцелуях,
как  лед  растаю!

Французский  воздух
вином  пьянит...
И  рядом  Сена
в  огнях  блестит!

Все  вдруг  пропало
-  что  говорить?
Я  на  конечной,
Мне  выходить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548877
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2015

ДО ТВОРУ: (5 - ЭРОТИКА) - переспів ЛЮДМИЛА СВIТАЕВА. АВТОР: Хуго

Півлітра  (майже  без  змін).

Ти..  неземна…
Ти,  як  принцеса…
завжди  бажаю  я  вживать…
Тебе,  як  оберіг  від  стресу,
Кохаючи…
зацілувать…

Твій  обрис…  
я,  без  сили,  наче…
Вглиб  проникаю…  
в  його  суть…
Я  чисту…сутність…  
з  перцем..  бачу…
Що  не  дає…мені…заснуть…

Опоєний…
у  дві  чарчини…
Відкрита…в  поклику…така…
Ну  будьмо!…  обпечу…вуста…
Стаканом…  
тягнеться…рука…

Відпиляю  у  стола  всі  ніжки
Ножівкою,  запекло  і  без  спів..
Змиваю  язиком  доріжки,
До  крапельки,  
якщо  стакан…розлив…

Наче  остання  насолода…
Зверху  іще  пивом…потягнуть…
Я  море…  
перейду  …без  броду…
Щоб  у  брудній  калюжі  потонуть…
У  мить  чарівного…
єднання,
Коли  не  знаєш…ніч,  чи  день…
Шепнуть  собі  слова  зізнання…
Реальність?..  
не  потрібна…  ХРЕНЬ!…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548876
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 05.01.2015

Пародія Чужой!

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334080


Собрался  уходить?  Уж  нет!  Постой!
Куда  уйдешь  ты  без  штанов?
Команду  подала....чужой!
Пес  -  в  стойке  -  он  уже  готов!

Дай  укусить...  Одно  мгновенье....  
Пес  весь  напрягся  в  нетерпеньи...
Пошевели....  Хотя  б  
рукой....

И  жидкость....  
потекла  по  брюкам...
А  запах...  
просто  "боже  мой"!
...............................................

Ты  вытекаешь  из  Себя.....
теряя  всякую  надежду.....
печалясь  тщетно  и  скорбя,
забыв  про  мокрую
одежду...

Как  мог  себя  я  защитить?
прокляв  мгновенья  
клятвою  простою....
просить  не  буду...  
-  некого  просить
свои  я  брюки  
где  отмою?

Так  очень  долго  
я  стоял
и  начал  бить...
уже  на  жалость
пока  не  разглядел  Её  Лицо,
а  это  теща  
оказалась...

Я  свой!  -  кричу  ей...
Я  к  вам  в  гости!
С  оказией,  зашел  на  час...
Она  ж,  размахивая  тростью:
Тут  все  свои!
Ану  ка:    ФАС!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548639
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 04.01.2015

Пародія на вірш ПАТАРА БАЧIЯ Я так недолюбил… свою Весну (переспів Хуго) .

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548503
Душа  в  неспокої
через  весну...

///////////////////////////////////////
П.Клименко
Я  скоро  долюблю…  свою  Весну!

Весной  душа  покоя  не  дает!
Ну  хватит  Вам!
Писать  про  Это...
Трещит  по  швам  
книг  переплет
от  упоения  поэтов.

Я  скоро  додолблю…
 это  блюлю!
чтобы  увял...
тех  ярких  роз  букет!
И  Минотавра  личного  куплю...
Чтоб  ел  нещадно…
каждый  их  куплет!

Чтоб  в  лабиринте  БЛЯ...
 там  были    двери,
ведущие  в  одну  курилку,
А  начинающим...  с  нуля...
Хочу...  Опять...
Подлить  в  бутылку.

Ведь  истина  в  вине!
А  не  в  Весне!
Конец  ее  -  понятен  для  меня  
и  должен  быть  исполнен...
просто  он:
Я  сильно  долюблю
тебя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548637
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2015

Чекаю на трамвай…

Мене  побачиш  –  рот  не  роззявляй,
Я  не  плакат,  -  чекаю  на  трамвай!
Тобі  не  все  одно…чого  я  тут  стою?
Не  Порошенко…  просто  леді-Ю.

А  вибори,  -  то  всенародне  свято…
А  вам  лиш  треба  нас  переобрати.
На  гроші  і  обличчя  я  плюю…
Я  не  хухри-мухри,  а  просто  супер-Ю.

Погода  –  непогода  –  не  біда…
Біжать  роки,  як  річкою  вода…
Чекаю  поки  звільнять  мені  крісло,
Свисток  від  чайника,  чи  рак  на  горі  свисне.

Чого  стою?  –  О,  це  я  добре  знаю…
-  На  гроші  з  газу.  
-  Їх  лишень  чекаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548328
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.01.2015

Гиндик один – дві голови…

Яка  Держава  –  такий  Герб  в  ній…
Підтекст  у  нього  вкрай  химерний:

Гиндик  один  –  дві  голови…
Носи  криві  –  як  у  сови.

Два  язики  стирчать  із  дзьобів  –
І  погляд  хижий  –  із-під  лобів…

Сидить  на  чім  кумедна  шкапа…
Якусь  дурню  тримає  в  лапах:

В  одній    сама  –  у  дупі  фалос,
Яйце  -  у  другій  –  відірвалось…

Мутант  гібридний  ще  й  сичить…
Як  лапи  зайняті  –  на  чім  вісить?

Нащо  уроду  аж  три  корони?
Мабуть  украла,  як  всі  ворони…

Як  є  корони  –  цара  їм  треба,
Тому  гиндику  вже  не  до  неба!

Летіти  буде  на  лі-  на  право?
Навряд  чи  вирішить  питання  ґава…

Людей  не  бачить,  людей  лякає…
Така  держава  –  своїх  вбиває!

У  мізках  курки    –  повно  дурні
А  розум  є?    Здається  ні!  

Коли  гиндиків  гуртом  вітати  -
Не  буде  розуму  –  ні  в  якій  хаті!

Гиндика  славить  –  лиш  друг  Хуйла
А  світ  співає:  Ла-ла-ла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548325
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 03.01.2015

Рабів до раю не пускають!

Усі  проблеми  на  цім  світі…
На  тому  –  вже  нема  проблем,
А  гроші    -  брудна  пляма  в  заповіті  -
Нічого  ми  туди  не  заберем.

Душа  уклінно  попрощається  із  тілом,
Дух  вільний  вже  чекає  на  суді…
Судитимуть  безстрасно,  цілим  миром  -
Усе  життя,  як  сльози  у  воді.

Всю  заздрість,  жадібність  і  дурість…
Душі  простять,  -  вона  душеслабка,
А  духу  не  пробачать  хтивість  –
У  пекло  –  відбивати  гопака!

На  тищу  років!  Хай  отам  танцює!
Там  з  газом  не  буває  перешкод…
Усі  правителі  там  якісно  працюють  -
Щоб  не  наклали  із  трьох  шісток  код.

Священики  і  пастори  –  всі  разом…
Пательня  з  чавуну  для  них  окрема,
Бо  продавати  бога  разом  з  квасом  -
Вже  на  дві  тищі  важить  така  тема.

Ми  на  землі  помолимось  за  них:
«Прости  їм,  Боже,  їх  пропащі  душі.
Не  присилай  нам  підарів  отих,
Бо  знову  воювати  з  ними  мусим!

Додай  ще  часу  –  хай  в  с  молі  киплять,
Аби  згорів  смердючий  дух  дотла,
Всіх  тих,  які  «радіють»  і  народ  гноблять  -
Немає  гірше  в  світі    зла!

Вони  розумні,  щоб  лизати  дупи,
Ховати  свої  очі  від  ганьби,
Не  люди  то,  а  то  ходячі  трупи
Оті  без  духу  люди  –  то  раби!

Рабів  до  раю  не  пускають  
На  те  й  потрібно  це,  земне,  життя.
По  тому  як  ти  жив  там  зустрічають:
Падлюки  –  до  чортів!

Лиш  вольний  гідний  раю!

17.01.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548078
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2015

Лыст украинських козакив Московському султану

Ты,  Вован,  всех  гадов  друг,  
Всех  ползучих  и  летучих…
Разгоняешь  членом  тучи…
Золотой  держащий  Круг…
На  поверку  слеп  и  глух.
У  тебя  народ  хиреет  в  Дагестане,  Адыгее,  Татарстане  и  Туве,  
Черте-как  и  черте-где…
И  в  Карелии,  и  в  Коми  не  допросишься  соломы,
А  в  Хакасии,  в  Чечне  –  все  в  дерьме  или  в  говне.
Ты,  задрыпаный  тиран,  как  живет  Башкортостан?
А  Удмуртия,  Саха…  Здесь  Москва  не  без  греха?
Ингушетия,  буряты  –  как  затраханые  гады.
Чуваши  и  Мари-Эл  –  всюду  пьянь  и  беспредел.
Карачаево,  Мордва  –  есть  дороги?    Хрена    с  два!
Вон  Осетия,  Калмыки  –  те  жируют?  –  Да  иди…  ты!
Кабарда  -Балкария,  все  края…  Не  до    у..я?  

Ты  велик!  Землицы  мало…
Захотелось  тебе  сала?
Рожа  тут  твоя  не  треснет?
Хватит  метра  –  даже  с  песней!

Хреном  с  редькой  потряси
на  все  свои  области…
Мудрость  есть  житейская,  
как  область  Еврейская:
«Раз  народ  тянешь  в  ярмо  –
Ты  не  гордость,  а  клеймо!»

Ты,  Вован,  султан  Московский,  
Ты  не  царь,  а  червь  –  и  плоский!
Голой  задницей  пугай  
Всех  ежей  и  в  зад  давай.
 Сучий  сын,  ты,  твою  мать…
Украину  не  топтать!  

 Мы  уродов  не  боимся,  
Надо  биться,  -  будем  биться!  
Ты  и  лжец,  и  спец,  и  бесь,
 ты  ***  что  пи  –  здесь.

Ты  моржовый  хрен  Московский,
Кат  Чечни  и  Приднестровский,
Питерский  хреносвинарь,
Дагестанской  дупы  царь.
 
Ты  –  рассейская  злодюка,
Не  политик,  а  гадюка!
Ты  абхазский  сагайдак,  
Кнура  старого  лайдак,
Ты  пройдысвит,  старый  блазень,  
И  вселенская  зараза.
Самого  гаспи'да  внук,  на'шего  ты  у…я  крюк.  
Ты  свиняча  морда,  ***  пидмосковская  собака,  
некрещенной  твари  лоб,  профурсетка…  твою  …ъеб.
Тебе  правду  мы  сказали…
В  твою  морду  мы  плевали.
Будешь  ты  свиней  пасти.  
Как  за  МКАДом  –  нехрысти.

Тепер  мы  кинчаемо,  бо  числа  не  знаемо,  календаря  нам  не  треба,  мисяць  той,  що  свитыть  в  неби,  день  такый  як  и  у  Вас,  -  поцилуй  у  ***  нас!  Вова  Путин  –  классный  лидер,  не  политык,  а  ГАЗ-пидар!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548074
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 02.01.2015

ДО ТВОРУ: Я стану звуком ноты Си… АВТОР: МузаСтар

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546494

Я  досі  й  досі  все  літаю,
від  ноти  До  до  ноти  Сі,
всі  інші  ноти  пропускаю...
Ідуть  вони  до  біса  всі!

Сусіди  грюкають  у  двері  -
коли  закінчу  я  пиляти,
та  я,  у  звичній  До-манері,
не  буду  двері  відчиняти!

Натомість,  нижче  візьму  тоном,
скрипічним  по  трубі  ключем,
і  потягну  те  Сі  з  тромбоном,
ще  й  Сі-бемолем  допечем!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015

Мы не пингвины!

Пингвины  –  это  тоже  птицы,
Которые  забыли,  как  летать…
Как  книги  где  пусты  страницы,
История,  повернутая  вспять.

Есть  письма,  не  отправленные  годы,
Дороги  ниоткуда  в  никуда,
Бредущие  пустынями  народы,
Живая  есть  и  мертвая  вода…

Есть  музыка  без  нот,  картины  маслом..,
Есть  непосильный  и  Сизифов  труд,
Есть  долг  общественный,  есть  частный,
Есть  люди,  что  не  люди,  а  живут.
 
Пингвины  –  это  птичье  племя,
Которое  летать  не  захотело.
Не  нужным  стало  небо,  перья,
Ходить  и  ползать  стало  их  уделом.

Они  уже  не  помнят,  что  летали,
Им  не  нужна  свободы  высота,
Есть  люди,  что  по  жизни  не  мечтали,
Есть  те,  кому  не  постижима  красота!

Они  пингвины  в  денежном  болоте,
С  трудом  то  можно  их  людьми  назвать  -
О  чести,  совести  как  о  полете…
Способны  только  ползать  -  не  летать!

Чтобы  летать,  нужны  не  только  крылья!
Чтобы  взлететь  нам  нужно  захотеть,
Чтоб  не  упасть  –  нужна  нам  духа  сила
И  сила  правды  -  чтобы  долететь.

Вы  –  птицы,  или  вы  пингвины?
……………………..

Зачем  душа  погрязла  в  суете?
Пусть  Бог  дает  вам  веры  крылья,
Душа  пускай  стремится  к  высоте.
(вариант  Олексій  Благослов)

Вариант  от  evgen:

Неважно  ,  птицы  вы  или  пингвины.
А  важно  –  сильный  духом  или  слаб?
Чтоб  честен  был,  не  гнул  покорно,  спину
И  чтоб  душею  был  БУНТАРЬ  –  не  раб!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548001
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.01.2015

ДО ТВОРУ: Вже б'є копитом синій кінь АВТОР: Патара Бачія

Купила  добру  фарбу  -  синю!
Розфарбувала  я  коня,
Не  розфарбовані  ще  свині,
час  дійде  і  до  Василя.

Лишень  козу  ще  домалюю...
вже  скоро  прийде  Дід  Мороз!
іще  одне  мене  хвилює:
куди  подівся  купорос?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547696
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 31.12.2014

Пірова перемога

Були  царі,  були  часи,  герої…
Історію  писали  ще  до  нас,
До  нас  дійшли  перекази,  сувої
Що  залишилось  –  доїдає  час…

Історики,  як  завжди,  зліплять  опус,
Підлестяться  до  тих,  хто  їм  заплатить,
Всім  тим  прикриють  власні  дупи  й  совість,
Бо  хочуть  їсти,  жити  добре,  спати.

Нові  царі,  нові  часи,  «герої»:
Щоб  стать  «Героєм»  треба  мати  гроші…
Чи  батьком  олігарха  По…  такої,
А  депутатом  -  батька  фірми  «Rоshеn».

Вони  були  із  нами  на  Майдані?
Життям  ризикували  на  АТО?
Та  ні  –  вони  у  нас  обрАні!
Бо  треба  розуміти  –  хто  татО!

Або  ж  там  мати,  брат,  кум,  сват
-  така  їх  демократія  продажна!
Ізнов  при  владі  весь  олігархат!
А  Рада  для  народу  –  недосяжна!

Один  клан  втік  –  але  ж  там  місце  святе!
І  вільним  бути  аж  ніяк  не  може  –
Чого  для  сина  та  не  зробить  тато?
Або  для  доньки  –  чи  не  допоможе?

Брехня  цвіте  у  всій  своїй  красі!
А  Україна  -  Рай  для  діток  «божих»,
Ми  –  громадяни  будем  дУрні  всі!
Майдан  нам  їх  прибрати  допоможе!

Небесна  сотня  олігархів  діточок  –
Це  зовсім  не  ота  свята  «Небесна»…
Верховна  Зрада  нам  без  зайвих  балачок
Покаже  що  все  правильно  і  чесно!

Ніхто  й  ніщо  не  може  на  заваді  бути  –
Якщо  є  гроші  –  їм  лишень  дорога!
Та  чи  ми  зможемо  Майдан  забути?
Ця  перемога  -  олігархів  перемога?

Для  їх  дітей  народ  ішов  на  кулі?
Для  їхніх  статків  батальйони  гинуть?
Вони  відверто  тицяють  нам  дулі!
На  їх  дітей  тепер  нам  гнути  спини?

Брати  і  сестри  на  коліна  стану,
І  попрошу  у  всіх,  коли  є  змога:
Не  зрадьте  пам’яті  Майдану,  Україну  
Бо  поки-що  не  наша  перемога.

Збирайтеся  до  купи  у  суспільство,
Тримайтесь  разом  –  маєм  світлу  ціль!
А  все  оце  «кумівство»  і  «жидівство»
Це  наша  з  вами  українська  біль.

І  перемога  Піровою  буде,
Якщо  промовчимо,  якщо  це  проковтнемо,
Ставайте  знову  на  Майдани,  люде!
Поки  стару  систему  не  зметемо!

31.12.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547693
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.12.2014

ДО ТВОРУ: уже не интересно умным слыть… - переспів ЦИГАНОВА НАТАЛIЯ. АВТОР: Хуго

Я  дурнем  буду  краще  жити!
Писати  ліпше  на  колінах!
Та  мушу  біографію  білити...
Змивати  написи  на  стінах...

Усі  стрінки  кримінального  роману
дільничий  вже  давно  читає,
я  заведу  його  в  оману,  -
у  божевільні  хай  шукає!

Я  там  живу  без  фальші  і  без  мила,
Пишу,  малюю  гроші  від  злиденності,  
Плюю  в  вікно,  коли  не  дме  вітрила…
Без  глузду,  болі…жаху…і  буденності…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547652
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 30.12.2014

Незнакомке

Опять  мне  нужно  улыбаться,
Болтать  беспечно  ни  о  чем,
И  делать  вид,  что  все  как  прежде,
Что  ты  мне  -  вовсе  нипочем…

А  на  душе  темнее  ночи,
Никто  не  может  мне  помочь.
Я  не  могу  вернуть  надежду,
Она  вот-вот  умчится  прочь.

И  завтра,  несмотря  на  шутки,
Я  буду  все  равно  грустить,
Не  отвечая  на  вопросы,
Украдкой  за  тобой  следить.

И  на  лице  моем  не  каждый
Найдет  печали  тихий  след…
Я  постараюсь  зря  не  плакать,
Чтоб  слез  моих  не  видел  свет.

Наверно,  вспомня  это  время,
Спустя  немало  долгих  лет,
Я  грустно  улыбнусь  не  в  тему,
Как  будто  это  сон  был.  Разве  нет?

15.09.1982  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547645
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2014

Когда еврейское казачество восстало

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OhhjN_Sd2oI[/youtube]

Извиняюсь  перед  своими  друзьями-евреями!  От  винта:

Друзья  мои,  вперед!  пора  настала!
Конец  для  Хама  празднует  народ…
Еврейское  казачество  восстало  -
после  Майдана  был  переворот!

Мы  Президента  ставим  втихомолку,
Блюдя  каноны  всех  великих  смут,
Прикрыли  нежно  касками  ермолки,
Крича  со  сцены:    –  Мы  стояли  тут!

Затем  решалась  должность  атамана,
За  отаманом  все  пойдут  на…бой!  
Про  то  избрали  Петеньку  Вальцмана,
Цена  на  сахар  будет  боже  ж  мой!

А  есаулом  выбрали  мы  Сеню,
За  твердость  духа  и  за  «кулю  в  лоб»,
Он  экономику  учил  при  том  «на-Фене»,
Ее  он  точно  заведет  в  сугроб!

Идет  война!  Пока  народ  воюет…
Мы  лихо  в  Раду  сотнею  войдем,
Уж  будет  поздно,  как  народ  прозреет  -
С  Аваковым  мы  всех  их  перебьем!

Кабмин  падет  –  там  будут  иностранцы,
Чтобы  списать  все  деньги  на  счету,
Никто  не  соглашался  подписаться  -
Мы  с  иностранцами  решим  проблему  ту!

Наш  Мер  Кличко  -  он  Этинзон  на  деле,
С  командой  Лесика  Ударил  в  грязь  лицом
А  бабки  Черновецкого  пропели:
Все  хорошо  в  «7-40»  -  хорошо!

Идет  АТО  –  хотя  война  с  Рассеей,
Ато,  не  дай  бог,  нас  погонят  в  бой,
Там  Беня  Коломойский  вместе  с  Сеней,
Снаряды  продают…  само-собой!

Капительман  уселась  на  тачанку,
Но  Вова  Путин  ей  уже  не  брат…
Пока  он  не  вернет  со  схемы  бабки  -
Которые    он  должен  как  откат!

Наш  Лейба  Кучман  видя  мансы  эти,
Пошел  в  атаку  в  Минске,  как  герой,
А  Кернес  тихо  скрылся  в  лазарете,
Сказав,  что  ранен  прямо  в  геморой!

На  нас  врагов  надвинулась  лавина,
Турчинов,  Гройсман,  Фирташ  и  ФельдмАн,
Мы  опускали  вместе  курсы  гривны
А  разница  конечно  шла  в  карман.

Враг  был  силен,  но  мы  не  лыком  шиты,  -
Весьма  удачно  в  раз  продали  Крым,
Затем  сказали  -  мы  антисемиты,
И  воевать  «с  семи  там  и  хотим!»

Нас  записали  в  полк  жидо-бандеров,
На  глаз  линейкой  измеряя  нос,
А  так,  как  были  все  миллиардеры,
То  тут  же  и  напал  на  всех  понос!
 
Лишь  Рабинович  стойким  оказался…
Он  не  косил  и  хрень-пургу  не  нес…
А  честно  от  той  схватки  откупался
Бабло  занес  -  и  был  решён  вопрос!

Азохен  вей  так  танки  наши  быстры!
А  депутаты  все  отважеством  полны  -
Кормя  врага,  и  «новые»  министры,
Перед  народом  делают  в  штаны.

Шалом,  друзья!  Теперь  вся  песня  спета!
Даешь  потери  с  нашей  стороны!
Ведь  без  потерь  не  может  быть  гешефта,
А  без  гешефта  -  никакой  войны!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546964
рубрика: Поезія, Прибаутка
дата поступления 28.12.2014

Пародія: Пусть бегут неуклюже…

Пусть  бегут  неуклюже
Киевляне  по  лужам,
И  бежать  им  еще  далеко,
А  машины  в  заторах
Все  стоят  в  8-40  
Вспоминая,  что  мер  наш  Кличко!

Тут  Табачник  на  баяне,
Тут  и  с  вилами  Ляшко…
К  сожаленью  Порошенко
Поддержал  Кличко…

Улетит  Янукович  в  голубом  вертолете,
А  Россия  сыграет  «Крым  наш»,
Вова  Путин  поздравит  
И  конечно  оставит
Поставлять  нам  и  уголь  и  газ.

Теперь  Вова  так  играет…
Пляшет  Сеня  Яценюк…
К  сожаленью  Порошенко
Его  кум  и  друг!

Пусть  сидит  неуклюже  
Все  Правительство  в  луже,
А  реформы  –  сплошное  фуфло
И  не  ясно  народу:  
Когда  эти  уроды
Дерибанить  закончат  бабло?

Кучма  Леня  на  баяне…
Путин  –  то  еще  Хуйло!
К  сожаленью  дерибанов
Время  не  прошло…

Прилетит  баба  Юля  на  поломанной  ступе  -
"Возвернет  сразу  Крым  и  Донбасс,
Вове  Путину  вставит,
Порошенко  заставит
Провести  всю  люстрацию  в  раз".

В  новой  Раде  –  как  в  той  бане
Не  еврей  так  "π"  да-рас
Кто  их  только  всех  заставит
Думать  и  о  нас?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546959
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 28.12.2014

Усім царам

Любив  цар  виїжджати  з  шиком  -
Пани  ошатні  –  ордени  блищать,
Люд  посміхається,  вітає  його  криком:
Браво!  І  діти  радісні  з  цукерками  стоять…

Аж  ген,  у  бік  своє  накинув  око,
Побачив  зовсім  іншу  він  картину:
З  насмішкою,  з  зневагою  й  жорстоко
Народ  плювався,  стоячи  за  тином.

Хто  це  такі?  -  гарцює  цар  у  криці,
Чом  не  вітають  нас  вони  отак?
-Та  то  –  сусіди  наші  –  українці,
-І  Ви  для  них  не  цар,  а  просто  так…

-У  них  своя,  хоч  схожа,  інша  мова…
-І  на  своїх  царів  вони  плюють,  -
-Тож  краще  не  заводити  розмови  -
-Зламають  тин  і  пику  натовчуть!

З  почутого  цар  ледь  не  обісрався:
Не  може  бути!  Що  то  за  країна!
Що  за  народ,  що  влади  не  боїться?
Народ  –  це  бидло!  Челядь  і  скотина!

Народ  простий  –  звичайна  купа  гною!
В  них  цар  –  не  цар…  -  не  може  того  бути!
Ми  завтра  ж  підемо  на  них  війною!
Не  хоче  цар  про  мир  нічого  чути…

Підмовив  дурнів  двох  –  Захара  і  Гаврила  –
Щоб  у  сусідів  хати  підпалили…
Дав  їм  смоли  на  чорне  діло  -
Щоб  пекло  там  було!  Щоб  все  згоріло!

Вогонь  за  тин  швиденько  перебрався  -
Згорів  палац,  згорів  у  ньому  цар…
І  рятувать  його  ніхто  не  намагався…
Народу  цар  не  треба  –  то  ж  тягар!

Непотріб  то,  скаженая  собака,
Яка  забула  хто  тут  хазяЇ  -  но,
Вже  скоро  всім  царам  –  буде  ломака,
І  вільна  буде  ненька-Україна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546739
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.12.2014

ДО ТВОРУ: Коли нудьга вповзе зрадливо в душу… АВТОР: НАДЕЖДА М.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545784

Нудьга  повзе  зрадливо  в  душу,
брудними  і  небритими  ногами
не  варто  її  буцати,  як  грушу,
не  краще  гризти  чи  кусать  зубами.

Вона  повзе,  коли  надворі  дощ,
У  маркеті  усе,  що  для  облоги  треба:
Кітікет  -  йому,  а  мені  -  борщ,
тістечка  -  перепустка  у  небо!

З  ним  можлива  будь-яка  розмова:
Про  кохання,  полювання  на  мишей,
що  у  кого  піднатерло  знову...
Про  недосконалість  всіх  людей...

На  краю  вікна  дві  чашки  чаю.
Відблиски  зірок  у  них  пливуть,
мріями  між  ними  я  літаю,
Кіт  підкаже  час  в  зворотню  путь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2014

Сліпа любов

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545483

Сліпа  любов  ходила  по  землі...
Кого  попало  пестила,  любила:
Були  клієнтами  прості  і  королі  -
Не  бачила  вона  що  наробила.

Любов  сліпа  -  їй  треба  поводир,
Сліпа  -  то  й  покладається  на  слух,
Сліпа  любов  -  не  бачить  власних  дір
Любов  сліпа,  тож  має  добрий  нюх.

Сліпа  собака  -  от  її  портрет,
Оближе  руку,  ту,  що  приголубить,
Вона  приречена  на  смерть
Та  її  смерть  -  для  неї  лиш  дарунком  буде.

Не  треба  доглядати,  берегти,
Не  треба  годувати,  як  каліку,
Сліпу  коняку  можна  запрягти  -
Невже  то  щастя  з  віку  і  до  віку?

Любов  незряча  -  гірше  ніж  чума!
Вона  не  бачить  світла  красоти,
Але  чи  винувата  в  тім  сама?
В  тім  винуватий  хтось?  Ні  -  тільки  ти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2014

ДО ТВОРУ: Можливо, в когось є думки? АВТОР: НАДЕЖДА М.

Можливо  в  когось  є  думки?

Хіба  це  помилки?
А  як  без  них  прожити?
Можливо,  є  в  когось  нові  думки?
Коли  картоплю  треба  посадити,
коли  капусту,  помідори,  огірки?
Сиджу,  смокчу,  кривлюсь  та  не  душею...
оту  калину,  що  росте  біля  вікна,
Закусую  зеленим  хмелем.
Коли  прибиє  їх  хуртовина,
Які  плоди  тоді  смачні,
коли  все  вчасно!
Які  гіркі  -  коли,  як  попаде.
Є  чоловік,  є  діти  -  все  прекрасно,
Кохання  є  -  і  щастя  з  тим  буде!

Можливо  в  когось  є  думки  -  но?  
Можливо  є  у  кого....  люде!
Коли  ж  усе  без  розуму  й  невчасно...
То  все  воно  отак  з  усім  і  буде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2014

ДО ТВОРУ: Хуго-Мы вдруг с тобою повзролслели АВТОР: Зоя Журавка

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545346
Не  сталось  -  то  і    ....  з  ним.    

Шукав.  Як  довго  я  шукав…
Нащастя  -  так  і  не  знайшов!
Твої  б  я  руки  цілував...
Якби  додому  раз  прийшов.

О  Господи,  спини  інстинкти...
До  тебе  б  вічно  приставав..
Як  до  колеги,  як  до  жінки.
Мо  й  чоловіком  твоїм  став…

Тепер  от  шлю  тобі  вітання…
Життя  моє  не  стало  адом  -
Який  я  вдячний  за  старання,
Хоч  оцінив  це  трохи  згодом.

Як  добре,  що  терпіння  обірвалось!
А  може  це  і  є  кохання?...
А  може  й  добре,  що  не  сталось?
А  за  рядки  –  моє  вітання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2014

ДО ТВОРУ: В надвечір*ї сонна пливе тиша… АВТОР: НАДЕЖДА М.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544396

Надворі  бродить  сонна  теща,
Ставні  незачинені  риплять.
У  сусідів  ще  собака  бреше...
Зазирає  у  вікно  -  чи  діти  сплять?

Зять  незнає  що  на  те  робити  -
Випала  колода  з  його  рук.
Як  тепер  без  тещі  буде  жити?
В  тиші  розчинився  дивний  звук...

А  надворі  заметіль  кружляла.
Завивала  тихо  на  даху.
Більше  їм  вона  не  заважала...
Нічого  тинятись  в  ніч  глуху!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2014

ДО ТВОРУ: Завжди є вихід АВТОР: Світлана Моренець

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544457

Пегас  у  перхоті  та  милі,-
пробіг  сердешний  лише  час...
Щож,  ми  поїдем  на  кобилі  -
поставим  свічки  в  тарантас!  
Сезонний  нежить  не  завадить,
захопим  келих  і  вино!
А  кінські  яблука  не  пахнуть,
якщо  зачинене  вікно.
Хвороба  Музи  швидко  сплине,
коли  налити  їй  сто  грам  -
у  зимку  зацвіта  калина,
якщо  кохання  є  хоч  грам.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545996
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 24.12.2014

ДО ТВОРУ: БУДЕННІСТЬ. АВТОР: Зоя Журавка

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543819

Тільки-но  за  обрій  впаде  сонце  -
в  нас  одразу  виключають  світло!
хтось  щоразу  стукає  в  віконце  -
мо  бомжі  шукають  собі  житло...

Хтось  малює  пальцем  на  вікні,
Лається,  вдається  до  погроз,
потім  посміхається  мені  -
то  ж  мій  чоловік  -  він  Дід  Мороз!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2014

ДО ТВОРУ: КОХАЙ МЕНЕ, АВТОР: Зоя Журавка

Ми  букварем  вважали  Камасутру!
Ти  так  любив  -  ніхто  так  не  любив!
А  після  того,  як  хильнув  іще  півлітру  -
Ти  так  хропів  -  ніхто  так  не  хропів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2014

До ТВОРУ: Блохи в бар зайшли з Петром АВТОР: Крилата

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527670

Блохи  в  бар  зайшли  з  Петром.
Випили  горілки...
поки  він  буде  співати  -
вскочать  а  Рай  крізь  дірку!

Бліх  до  Раю  не  пускають  -
тож  таке  гівно...
Та  коли  Петро  нап"ється  -
лізуть  все  одно!

Як  нап"ється  сучий  По(т)рох!
Рада  -  аж  гуде!
То  тепер  ще  й  у  КабМіні  
повно  їх  буде!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545364
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 21.12.2014