| Сторінки (6/596): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Коли тьмяніють фарби й почуття
І радощів земних лише на денці
Кажу собі я - віршнику, затям:
Дай більше території для серця!
Під небом романтичних покривал
Хай кожен подих живиться красою.
Ця мантра для піїтів не нова.
Та скільки нас з епохи мезозою,
Що Слово й душу місим у багні
І сатанієм з того у екстазі!
Це власний вибір – скажете мені.
Та ж дух святий для кожного на часі!
Нас вміло окрадають і без нас,
Сакрал не сховок – благодать спокути,
Де відкриває двері таїна,
Яку не в силі смертному збагнути.
Це так природно – прагнуть висоти,
Ніжнонебесся і глибоководдя.
Давайте Словом мурувать мости,
Якими навпрошки до казки ходять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2016
Прозоре небо, гострий зір душі,
Ужинок долі, недостатній завше.
Спізніле каяття – десь ти згрішив,
А десь тобі недодали на марші.
І дивишся затято в далину:
Зів’яли трави, опадає листя…
І хочеться за птахами рвонуть,
Що небокрай усіяли намистом.
І хочеться творити і любить,
Роздмухати згасаючу жарину,
І хочеться вернутись хоч на мить
У незабутню юності країну.
А мудра осінь стишено втіша:
Ніхто не обтинає ваші крила,
Вам варто лиш тихіше поспішать,
Ваш вірний козир – неоцінна зрілість.
Вам множити і множити добро.
Ще радощів – яких не знали досі.
Благословляє серце і перо
Завзяття, перемножене на досвід.
Вона втіша. А я собі дивлюсь
За даленіючим пташиним клином.
Й тихенько до Всевишнього молюсь:
Верни її – хоча би на хвилину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2016
Я в усмішку у Вашу закохавсь.
І все. І більш ніякого інтиму.
Колись дороги всі вели до Риму,
Мої ж, чомусь, усі ведуть до Вас.
В житті так мало ніжності й тепла.
То на мороз ведеться, то на спечно…
Немов ковточок спраглому, доречна
Привітності частиночка мала.
Як до лиця Вам ніжноквітний дар,
Відпущений Всевишнім без ліміту!
І я спішу ним душу відігріти.
Борги ж свої я віршами віддам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2016
Ваші теплі слова – благодатна волога на лан.
Скам’яніла земля ожила і розквітла дочасно,
І до божого світла тендітний пагінчик потягся,
І надія його від лукавих очей берегла.
Так буває, як будні застелять увесь горизонт.
Забунтує душа і натисне на клавішу «контра»,
І найменша увага іскрить переливами злота,
І в блаженство її поринаєш, як в ніжний полон.
Я Вас сонцем намислив у небі натхнення свого,
Як воно – і єдиним, й навіки-віків недосяжним.
Хай простить мені світ за безумно-безвинну покражу,
Бо тоді запосяг на жахкий прометеїв вогонь.
Не було поміж нами побачень, обіймів, зітхань,
Тільки вірші були – цей місточок хисткий між серцями,
Звідки ж раптом стіна, що постала нещадно і прямо,
Звідки холоду біль, що і досі ніяк не стиха?
…Ви зреклись свого сану-й були, безумовно, правІ.
Інтуїція Ваша – радару незмірно чуткіша.
Як забути поета, в його закохавшися вірші?
Вами обраний крок відчайдушно на це відповів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2016
Пам’яті Людмили Овдієнко
Цього життя глибинна таїна –
Не щастя позолочена підкова.
Ви залишили одкровенням нам
Своє високе поетичне Слово.
Воно – магічно-очистна свіча.
У нім така жага і біль пульсують!
Над ним не владний всемогутній час,
Його не можна згадувати всує…
Хай наші долі небеса вершать,
Та нас із ними поєднають вірші.
Заручниця поезії – душа
Задля молитви потребує тиші.
Осиротіло заячав Парнас.
І відчай насідає хижим круком.
Який гіркий оцей медовий Спас!
Яка печаль пекуча у розлуки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2016
Ви усмішці своїй не знаєте ціни:
Такі скарби еквівалентні злоту!
Вам варто дарувати своє фото
Як амулет від всякої чуми.
І я на нього перший претендент –
Хай буде оберегом персональним.
Що може уже бути поміж нами?
Лише такий-от сонячний момент
Коли наллється радістю душа,
Що Вашою привітністю зігріта.
Уже від того, що Ви є на світі –
Великий гріх цю Землю полишать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2016
Благослови мене, кохана
На неокрай небесних плес,
Щоб сповідатись мав я честь
В високій тиші первозданній.
Струсити пил земних марнот,
Знести покару і покуту,
У душу спрагло повернути
Надію в віру і добро.
Щоб зачерпнути там снаги
На всі роковані юдолі,
І перейти із честю поле,
І не залишити боргів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2016
Хронічний любитель жіночої статі,
В якого на пенсії все, крім очей,
Зустрів молодичку. І з давнім завзяттям,
Ковтаючи слину, масненько рече:
Ходімо зі мною, моя люба заю,
Чекає на тебе мільйон насолод:
Я оди пишу, серенади співаю,
Свіженький в запасі завжди анекдот.
На що молодичка йому промовляє:
Ви щойно так ніжно назвали мене.
Я зовсім не проти: - ну зая, так зая.
Але ж застереження маю одне.
Ніхто проти од і співанок не спорить.
Та в нас, у зайчих, є природний закон:
Морковка щоб завжди завзята й бадьора,
Й "капусти" у банку хоча би з мільйон.
Ми любимо шопінги, спа, ресторани –
Бажання у тіла й душі молоді.
Якщо це у Ваші уходило плани…
Та де ж Ви ділися? Куди ж Ви? Заждіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2016
Як пізнати – чи любов, чи горе,
Гола пристрасть чи сердечний щем,
Як життя примушує актором
Прихилитись на чиєсь плече?
Розставляти безпомильно сіті,
Штурмувати арсеналом зваб…
Мудреці, скажіть мені, скажіте,
Хто не є своїх інстинктів раб?
Як закличний усміх за кохання
Спрагле напророчує єство…
Порухи, нюанси, напівграні
Для гормонів несуттєве тло.
Скажете – така планета, доля…
Але ж ми – співвласники життя!
Не зрікаймось Божого глаголу,
Але й не пливім без опертя!
Де оракул, хіромант, провидець?
Хто відкриє світу таїну?
Хто із вас до страждущого вийде?
А життя людини – на кону…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2016
Я собі намріяв казку.
Потім сам повірив в неї,
Бо вона такою звабною була –
Твоя врода, моя сила
Поєднали ніжно крила,
І родилась птаха – два крила.
Як вона злетіла стрімко
У високе чисте небо,
Де її Господь благословив,
І тепер тобі без мене,
І тепер мені без тебе
Не прожити і п’яти хвилин.
І не маю я спокою
Третю зиму, третє літо,
Бо ключів до казки не знайду.
І кого мені шукати,
І кого мені прохати –
А чи джинна, а чи рибку золоту?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2016
Я знаю – долі не диктують волю,
І все ж – я руку простягаю їй,
Щоби мене, як перекотиполе,
Не понесло від станції надій.
Літа мої, помножені на втрати,
Вже досить вам блукати навмання,
Я маю шлях останній подолати
Під радість завойованого для.
Облудна слава – сутінь вечорова.
Я не за неї Господа молю.
Я хочу, щоб моє пізнали слово
Усі, кого шаную і люблю.
Щоби воно – немеркнуча осанна
Їм додавало віри і снаги,
Допомагало гоїтися ранам,
Не допускало й думки про загин.
Передавалось, наче скарб родинний
Із рук до рук шляхами поколінь
І я відчув в свою останню днину,
Що жив недарма на оцій Землі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2016
Я здійснив до Вас крок – лиш на квантик живого тепла.
А Ви лячно і рвучко на відстань прощань відступили.
Я надії не дам опустити розпачливо крила –
Краще теж відступлю, аби Ви повернутись змогла.
Хай лишиться, як є – на довірливій ноті слова
І пізнання душі із високого духу лексеми.
Ми торкнемось усіх, крім одної – сакральної теми,
І на це у нас чисті й безмежно жадані права.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2016
Я спиваю красу, як поживно-цілющий нектар
Із живих килимів припсільської моєї природи,
Мов усмішка дитяча, від дива душа розквіта,
Щоб небавом озватись до світу віночком мелодій.
Наче вперше, пожадно вдихаю густий аромат,
Піднімаюсь у небо на крилах дзвінкої сюїти…
Отакого привілля шукать по чужинах дарма,
Хоч би десять життів довелося для цього прожити.
Я навалу проблем зустрічати ізвик сам на сам,
І не буду ніколи Всевишнього згадувать всує,
Та упевнений твердо, що нас порятує краса,
Якщо ми її самі від варварів диких врятуєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2016
Двоголовий орле – птахо окаянна,
Мала б вже напитись за віки крові
І від неї бути преблаженно п’яна.
Але ж ти шукаєш жертви все нові!
Зириш із вершини трухлої берези
В кого б відшматати та собі додать.
І несе по світу невгасимий безум
Воїнства твойого школена орда.
І ніяк не втямить цього світу зодчий
Де ції жадоби, врешті, глибина.
До розсудку гену досягнути хоче –
З двох голів не хоче думать ні одна.
Так в житті буває, хижокрила птахо,
Що одним щасливо-благодатним днем
Світ тобі злаштує справедливу плаху
І обидві заспіль голови зітне.
Ще не похлинувся від багрянцю обрій,
Не погасли шанси замолить гріха.
«Русский мир» повзучий, як жалюча кобра
З волі ненаситних типу ВПХ.
Щоб не запалала світова корида,
Щоб на небі зорі й сонце збереглись,
Іменем нащадків, що за нами прийдуть,
Ревно закликаю – птахо, схаменись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679277
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.07.2016
Пройшли уже і воду, і вогонь,
І мідь дзвінка на сонечку іскриться…
Ти – гілочка із дерева мого,
Чи я з твого – яка у тім різниця?
Й коли тебе недоля пропече
Чи я зачахну у прогірклій зоні,
Підставлю я завжди своє плече,
Чи ти – добром наповнені долоні.
Бо на вітрах житейських перехресть
Не можемо зважати на погоду:
У наші гени вкарбувалась честь
Прадавнього шанованого роду.
Її пронести, наче знамено –
Найвище наше право і молитва.
І щоб нас не чекало, все одно
Ми мусим довго і щасливо жити.
Щоб потім естафету передать
У молодечі і надійні руки,
Яким вогонь, і труби, і вода –
Лише ази житейської науки.
Які піднімуть вище горизонт
І на добро залишаться багаті.
Ми будем потішатися крізь сон –
Не пострамили батьківської хати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2016
Зустрінь. Усміхнися.Щасливих доріг побажай.
Здається дрібниця – всього лише декілька жестів.
Як їх нестачає в епоху зневіри й безчестя,
Коли правлять світом невситна нажива й ложа.
Заковуєм нині себе у надійну броню.
І навіть на щирість уже установлено квоти.
І добрі слова залишаєм на завтрашнє потім,
І гасим у серці вогонь співчуття і жалю.
І ждем одкровення із замкнутих нами небес,
А руку підтримки ніяк не збагнем простягнути.
Нестерпно повільно ідем до глибинної суті –
У власній самотності варто винити себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2016
Хай дарований вірш – не презент на сьогоднішній день,
Але ж Ви моя мрія, і теж неземного покрою,
Уже й згадка про юність пожухлою стала травою,
А я рвуся туди, куди серце мене поведе.
Його дивні смаки не охопить ніякий стандарт,
Воно є непідвладне мінливим капризам погоди.
Ви повірте мені – я провидців позначений родом –
Ви – красуня з красунь – й сумніватися в цьому не варт.
Із принцесами з казки ніколи хоробрим не був,
Та у келії власній я марив і снив тільки Вами.
Доброту Вашу й ніжність не дано повідать словами,
Але навіть на слово накладено небом табу.
Я Вам щастя бажаю – яскраво і легко живіть,
Хай Вам янгол простеле маршрути удатні і гожі.
А поета за мрію оцю нездійсненну простіть –
Бо поета без мрії у принципі бути не може…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2016
Почути Ваш голос – напитись живої води,
Метнутися стрімко в блакитно-дзвінке піднебесся,
Умить повернути загублені в виріях весни
І знову відчути бадьорим себе й молодим.
Він теплий на дотик, як променя ніжне крило,
Незаймано-чистий – кришталь щонайвищої проби,
Я п’ю його спрагло – ніяк не втамую жадоби,
Бо трунку поживніш ніколи в житті не було.
Коли від напруги у мене збивається ритм,
Озвіться до мене – і я воскресатиму знову,
Бо скарб найцінніший – в любові народжене слово-
Луна благодаті, що лине до нас ізгори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2016
Не снись мені, не снись мені, не снись.
Нащо печаль утраченого раю?
Вже півстоліття я тебе чекаю
З обіймів незабутньої весни.
Вона і залишилася десь там –
У дивнім краї, неймовірнім світі,
Де вже давно і липи іншим світять,
І наші загубилися літа.
Вже навіть трохи затупився біль –
Час забирає контури і згадки,
І в буднів хаотичному порядку
Все менше території тобі.
І раптом – спалах ранньої грози,
І ти – як квітка запахуще-юна.
Я проклену всевладного Перуна
За блискавицю у пустелі зим.
Бо все згадалось, що було колись.
Ти поцілунком казку розбудила.
Якщо це у твоїй, хороша, силі –
Не снись мені, не снись мені, не снись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2016
Погода. Робота. Напруги шалений вольтаж.
А я Вас не бачив уже, мабуть, років із триста.
Гойдає неспокій чарівна мелодія Ліста.
Навіщо цей спогад? Я дуже далеко. Не Ваш.
Виходжу до Вас на усі перехрестя доріг.
Вертаю оте, що ніхто не у силі вернути.
І гріє долоню маленький букет незабудок,
Щоб ніжністю неба до Ваших торкнутися ніг.
Гаптує надія із днів кольорове панно,
Щоб десь перетнутись і нашим стрімким паралелям.
Там будуть такі пелюстково-пахучі пастелі,
І ці незабудки, й п’янке до знемоги вино.
І я вже укотре запрагну себе обмануть.
А Ви удасте, що повірили кожному слову.
І знову нічим закінчиться завітна розмова,
Хоча сподівались, що щастя стоїть на кону.
Бо ми не навчились снувати кохання із краж,
І кожного пісня відносить своя лебедина,
Лишивши утіху жорстокого світу єдину:
Негоду. Роботу, Напруги високий вольтаж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
Моїх бажань ріка без берегів,
Весняних мрій жагучі блискавиці –
Де берете ви буйства і снаги,
Щоби зі мною щедро поділиться?
Чи в келихах цілющої роси,
Які підносять сонячні світанки,
Чи в чарах неймовірної краси,
Що душу перетворюють на бранку?
Чи в ніжності закоханих очей,
Які ніколи зраджувать не вміли,
Чи в друга перевірене плече,
Яким мої подвоюються сили?
І я – володар неземних скарбів
Спішу із вами ними поділиться,
Щоб вам бажалось теж без берегів
І мріялось жагою блискавиці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2016
Як важко пробиватись крізь намул –
Але ж проб’ємось з дзвоном кришталевим!
Я націю свою, поки німу,
Благаю відрізнять зерно від плевел.
От десь би за поганьблене ім’я
Нахаба б на дуель отримав виклик.
А нам спідруч обпльованим стоять…
Чи за століття поневолень звикли?
Чи скоро тут тріумфувать добру,
Коли градоначальничок пихатий
Державну мову утоптав у бруд
І кинув, як масол, електорату?
Я голову за дружбу покладу
І щиро всіх запрошую до хати,
Але чому чиню комусь біду
Коли себе стараюсь поважати?
Стинаються надії і права
І краплені всуціль пакети лоцій…
А зелень все ж підважує асфальт,
Аби напитись до знемоги сонця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664633
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2016
Не заходьте в ефір на частоти моєї душі,
Там чекає омана, загорнута в пристрасті тогу,
Я до неї вже й сам загубити стараюсь дорогу,
Щоб даремно не мріять, не прагнути і не грішить.
Вона Вам принесе із купальської ночі вогні,
Вона буде Вам вірші, неначе молитву, читати.
Я прошу Вас, благаю – поставте сторожу на чати,
Бо невинним ягнятком до Ваших пригорнеться ніг.
Ваша врода магічна – розвою весняного шал,
Ваша усмішка ніжна – верховних богів нагорода.
Це до Вас повертав Ярополк із важкого походу,
І на зустріч із Вами Ромео чимдуж поспішав.
І бунтується серце, хоч скаргу на нього пиши.
Подивіться, красуне, такими бувають банкроти?
І я знову в ефірі. На Ваші заходжу частоти,
Аби підкорити одну із найважчих вершин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016
Я ловлю твою усмішку,
Як метелика сачком,
А вона усе випурхує від мене,
Приціляюсь у десятку, попадаю в «молоко» -
Невезуха, прямо скажем, незбагненна!
Та хоча б спіймати погляд,
Але ж вперто омина,
Що за витівки – не можу зрозуміти.
Ще учора так чудово і цікаво було нам,
А сьогодні – чую я – розлука світить.
Тут зненацька під’їжджає
До парадного твого
Іномарка – не машина – просто диво.
І вискакує із неї якийсь жевжик, як вогонь.
Бахур твій – мені альтернатива.
Тепер знаю, хто дорогу
Мені, люба, перейшов.
Ще побачимо, а хто з нас буде третім.
Повернуть любов зумію, хоч гадаю – буде шок –
Прилечу до тебе завтра на ракеті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2016
Паралельних світів невтолима печаль.
Навіть Всесвіт не може розраять…
Ви зізнайтесь мені, як тепер величать,
Як до Вас озиватись – не знаю.
Нас із Вами єднає вже тисяча літ
Чи знайомства, чи дружби. Скажіте
Що такого змінилось на грішній землі,
Окрім, певно, черговості літер.
Алфавіт – таки дуже приваблива річ,
Як на клавішах можна зіграти,
Легко літеру знять, що на самій горі,
А найнижчу – на гребінь підняти.
І сягнути таких неймовірних висот,
Із яких давні друзі – мурахи.
Може, це лиш фантом. Та відвертий бойкот
Моє серце підводить до плахи.
І ми знаєм – не буде прохань і молитв.
Не осиплеться листя зелене.
Та чомусь защеміло, і досі болить,
Як Ваш погляд ковзнув мимо мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2016
Ці провокатори весни –
Несамовито-буйні гени,
Цей вибух пристрасті шалений,
Яким ніколи і не снив
Цей щедрий клич жіночих зваб,
Що серця ловиться радаром…
І не второпа голова –
Чи благо це, а чи покара?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2016
Подаруй мені шал горобиної ночі,
Розпанахай мій спокій на тисячу нот,
На величній скрижалі всесвітньої прощі
Ми у грішниках числимось, люба, давно.
Лиш за те, що твій погляд мене приголубить,
Теплим променем слово у душу ковзне…
Запевняє ромашка: « Не любить? Полюбить!»
Вона, певно, утішити хоче мене.
І за те, що надію боюся зурочить,
І відкрити таїну, відому тобі,
Що в обіймах твоїх задихатися хочу,
А натомість лиш маю тривогу і біль.
Оминемо недолі святенницький почерк,
Знавісніймо на хвилях розкованих мрій.
Подаруй мені шал горобиної ночі,
Як скрижаль провіщає у пеклі горіть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Я до тебе піснею прилину,
Теплим вітром у квітучий сад.
Зустрічай мене, моя дівчино,
Як і сорок літ тому назад.
Хай пороша ніжним первоцвітом
Скроні щедро замела мої –
Проминаю осінь, зиму, літо
І вертаю в сонячні гаї.
Ось вони – ці очі найрідніші,
Я із ними знову сам на сам.
Чому ж на пастелі моїх віршів
Як роса, лягла твоя сльоза?
А дорога тане за плечами,
Гіркне від розпуки горизонт…
Та уже ні віршем, ні сльозами
Не повернеш наш казковий сон.
За які гріхи несу розплату?
Як поставить долі відступне?
Я до тебе буду прилітати,
Доки й моє серце не засне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016
Як буйноквітно спінились сади!
Як прозирає в них лице надії!
Чи, може, це лиш елегійний дим,
Який легеньким вітерцем розвіє?
А чи мороз підступний посіче…
Брость молода – така безпечна жертва!
Залишиться у серці тільки щем,
Та ще бажання з відчаю померти.
Тому чекать не можемо плодів.
Це згин – лише терпіти і чекати.
Допоки душі наші молоді –
Полишимо поріг своєї хати,
Зімкнемо руки в коло затісне,
Теплом сердець нас віра поєднає,
І освятиться доля світлим днем –
Днем торжества рясного урожаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2016
Усміхнись мені, красуне –
Спалахне барвисто світ!
А мене торкнеться сумнів,
Що прожито стільки літ.
Щоби юним і всесильним
Раптом я себе відчув,
І жага твойого тіла
Мені знову по плечу.
Що ти птахою за мною
На край світу полетиш…
Ти даруй мені, красуне,
За такий зухвалий вірш.
Вкотре я збиваюсь з броду,
Навпрошки душа гребе,
І таку зустрівши вроду
Спрагло рветься до небес…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
А давай не будем сумувати
І зневіру візьмем на приціл.
Доля нам довірила по блату
Журавля тримати у руці.
Не одну стежину протоптати
На безмежжі росяних отав.
Бакайці, і Христове, й Леваду
Пам’ять, наче атлас, прогорта.
Колисанку лагідної хвилі –
Одкровення озера і Псла,
І найперші почуття несмілі –
Благодаті часточка мала.
Нам дитинства сонячні блавати
Найсолодші з марев давнини…
Нащо нам, мій друже, сумувати –
Все одно не вернуться вони.
В наших днів жорстокі каруселі
Держиморди ситі сіють страх.
Візьмемо у руки злість веселу
Й нею – хто заробить – по зубах.
Бо інакше ця бридка зараза
Занавісить внукам горизонт.
Тож шикуймося у лави разом,
Сумувати нині не резон.
І не озираймось на минуле,
Не рахуймо за спиною літ,
Щоби честь і гідність не поснули –
Побунтуєм і себе, і світ.
Нас купити годі на полову –
Вже доріг намотано сувій.
Просто – віддамося волі Слова,
Що в Святім карбоване Письмі.
І надалі будем дарувати
Світло і тепло своїх сердець.
І залишить доля нам по блату
З журавлями небо голубе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2016
Моє серце – без щита й забрала –
Для амурів найвірніша ціль.
Але ж прагне, капосне, немало –
Потримати журавля в руці.
А точніше – юну журавлиху
З трепетом невистужених крил,
І блаженну упізнати втіху,
Запаливши ватру від іскри.
Хай торнадо жбуроне до хмари,
Щоби потім в тартар – і усе…
Лиш позбутись нездійсненних марень,
Коли вже й до пристані несе
Вже прозорі пізнано глибини,
Неба неозору далечінь.
І ціна осягнута хвилини.
Коли навіть янгол на плечі,
А підняти обважнілі крила,
Полетіти! Але де вже там…
А амури безпардонні цілять
Бо ж позбувсь забрала і щита
У надії на тепло і спокій,
На тендітний затишок осонь…
А вони позабігали – роки.
І душа викрешує вогонь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
Ці сутужні часи – лиш гіркий переддень.
По вині іудея
Перетне рубікон найприкріша з ідей –
Торгувати землею.
Ту, що потом і кров’ю дідів і батьків
Поливалась віками.
Тож недарма Христос всіх пройдох-гендлярів
Повигонив із храму.
Вже добрались торги до найвищих святинь –
Зупинитися мусять!
Нам лишилось сягнути благої мети –
Повторити Ісуса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656815
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.04.2016
Як тримати маршрут, коли тануть сніги,
Коли замість лижні – непролазна багнюка,
І зневіра у серце настійливо стука –
Цей підступний тягар неземної ваги?
І шикуються люди у чергу до шлей,
І спартанців лишилось не більше, як триста,
І дорога до храму у хащах тернистих,
І на стольнім престолі, на жаль, не Мойсей.
Та гадати на картах – не наша стезя,
І немає за віщо благати спокути.
І зректися до волі святого маршруту –
Смертний гріх добровільно на душу узять.
Хай в екстазі зловтішнім засіпавсь манкурт –
Ми зумієм зерно відділить від полови,
І вериги не скинем до часу, панове,
Доки стане Вкраїна в лавровім вінку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656699
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.04.2016
Друже Платоне, озвись до кокеток:
Дух – то є вічність, а тіло – то тлін.
І наклади на ці вибрики вето –
Сукні носити повище колін.
Бо із цієї самої причини
Стали на шлях вибігати стовпи –
Б’ють водії свої автомашини,
А перехожі – серця і лоби.
Як по природі – і гілку до гілки
Тисне весною нестримна жага!
То чи наука твоя є помилка,
А чи причина у цьому друга?
Може то ти по знемозі останній
Став у Всевишнього блага просить –
Дати снаги для палкого кохання,
А якщо ні – то хоча б осліпить?!
А як Всевишній тебе не дослухавсь,
Щоби твій дух спочивав у раю
Ти нам локшину повісив на вуха –
Цю неспроможну доктрину свою.
Тому волаю через тисячоліття.
Прошу – зречися. Й відродишся знов.
Адже у цьому окраденім світі
Тільки і свята – жагуча любов.
Та, повнокровна, що гори звертає,
Та, що вулканить і душу і тлін
Й чомусь родитися часто бажає
Із неприкритих жіночих колін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2016
До неба, до сонця, до свіжого вітру
Грайливою кулькою рветься душа.
Там янгола божого можна зустріти,
Що здатний здійснити найбільше з бажань.
Чи просто на хмарці летіти й летіти:
Ніяких обов’язків, правил і прав…
Там, певно, і щастя чекає орбіта,
Яке вже давно відшукати пора.
А кулька тріпоче, а нитка не рветься,
Лиш літо за літом – однісінька мить.
Вікторія в цьому правічному герці –
Це небо до себе нараз прихилить.
Де зійдуться дружньо і радість, і подив,
І казка, в якої щасливий кінець.
А тільки і треба, щоб ясну погоду
Творило закоханих двоє сердець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2016
Яка це мужність – просто говорить
Коли уста затискує образа:
Зродити звук чи вимовити фразу –
Здолати шпиль найвищої гори!
Яка це мудрість – зводити мости,
Цілющим словом поєднати душі,
Щоб гору цю нерозуміння зрушить
Одним-єдиним видихом – «прости».
Яке це щастя – спілкуватись так,
Коли і річ, і оправдання зайві,
Коли збагнем, відболимо, пізнаєм,
Що наші спільні долі і літа –
Віднайдений у Всесвіті Клондайк
Без репетицій, дублів і повторень.
Давай, кохана, просто поговорим
І назавжди довірі скажем – «так!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2016
Така непогамовна ця весна
В єдиній мірі – пішим і комонним!
Кого ще вчора гнула сивина –
Заводять нині пристрасті гормони.
І спини випростовуються враз,
І погляди – відверті і пряміші.
І в потайних кишеньках про запас
Інтимне щось. Клянуся, що не вірші!
Й мене оця завихрила краса!
Конкретніше? Та прошу вас – тихіше!
Бо я тут теж, зізнаюся, не сам…
…Грішний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2016
Весною не пахне – вона вже вривається в кров,
Вона вже гелгоче й курличе на все піднебесся,
І кличе всотати природи натхнення воскресле,
Щоб вірус зневіри ніколи наш дух не зборов.
Хай білий підсніжник на бруствер зима викида.
Їй здатись, напевне, єдині права залишились.
А нам – нам не можна здаватись на Господа милість,
Допоки Вкраїну терзає московська орда.
Немає святішої справи – за волю стоять
І жити по власної віри молитві й закону.
Хай нині ковтаєм сльозу – і гірку, і солону,
Та в ній похлинеться усяка підлота і гадь.
Прийдешня весна нас у стрій вишиковує знов,
Та б’ють із сердець непокірних цілющі джерела.
Жадання свободи, супроти нарузі, не вмерло,
Воно вже набатом стодзвонним вривається в кров!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651571
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2016
Не річ лилась – вогонь палахкотів,
Потужний струмінь праведного гніву,
Здавалось – крок управо а чи вліво –
Він стане найостаннім у житті.
Таке цунамі віри і ідей
Змиває із душі останній сумнів,
Пришпорює нещадно в’ялу думку,
На чорно-біле поділивши день.
І істина – холодна і гірка
Вже ставить дух на неослабні чати,
Бо зрозумієш – що тоді втрачати
Коли Вітчизну збудуть з молотка?
Коли горять над урвищем мости –
Як затишно ховатися у мушлі!
Але якщо із тебе виймуть душу,
То ким ти станеш, Господи прости?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650777
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2016
Приходить до мене сусід
І рветься нахабно у двері:
« В кімнаті оцій – заметіть,
Отут – поміняйте шпалери.
Дружину-красуню твою
До себе беру у палати,
А що безпробудно я п’ю –
То прийдеться їй вибачати.
І грядка твоя – не твоя –
Маленький окрайчик моєї!
Але ж ми вже майже сім’я –
Отож, послуговуйся нею.
Ти маєш годити мені –
Тримаю ж тебе за васала,
За це до кінця своїх днів
Носи паляниці і сало.
Коли від мойого плеча
Хитнешся управо чи вліво,
На тебе нашлю байстрючат –
Швиденько «начистять» загривок!»
…Як сміє ганьбити мій рід!
Топтати історію й креси!
Послав я. Пішов мій сусід
По дуже конкретній адресі.
І гнів пробирає, і жаль.
У мирі б хотілося жити.
А ви, хто себе поважа
Терпіли б такого сусіда?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650605
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2016
Моєї юності веселий гарнізон –
Я вас вітаю, друзі і подруги,
Ви мій казковий, неповторний сон,
Мого життя яскравобарвна смуга.
Отам, де плесо напівсонного ставка
Село тримає у своїх долонях –
Моєї долі найдорожчий скарб
І мрій рожевих буйногриві коні.
На чистім аркуші там світ мені писав
Свої закони, знаки і таїни,
І найсолодші там уста пізнав
Найкращої у Всесвіті дівчини.
Хай за спиною уже бродять стільки літ,
Та моє серце зроду не схолоне,
Бо щедрих весен незабутній цвіт
Даруєш ти, веселий гарнізоне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2016
Ви мені даруйте, прошу,
Та найшла на мене пошесть,
Ситуація, їй-право,непроста –
Навіть щире, добре слово
Насінинкою любові
У моєму серці пророста.
І чи магія, чи порча,
А воно, капризне, хоче
Крапельку і ніжності й тепла,
І спішить малям зігрітим
По містку з барвистих літер
Розділити радість пополам.
Отакий я Казанова –
Всіх жінок обнять готовий,
Чашу щастя випити до дна!
І кепкує з мене просинь –
Ач, як дідуся заносить
Сваха й перелюбниця весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2016
Дульсінеї, Лаури, Джульєтти
І принцеси нинішнього дня –
Повідомте нам свої секрети,
Адже ми вам все-таки рідня –
Як це можна встигнути щодня?
Втерти носика дитині,
Все прибрати до пилини,
Випрати, приготувать, подать,
І таки ввійшовши в раж,
Обновити антураж
Й не забуть навести макіяж!
Піднімаєм голови ми сміло
Доки в смерч такий не попадем,
Бо на 8 Березня – це ж діло!
Прагнемо створити вам Едем,
Спробуєм, як роль ця підійде:
Втерти носика дитині,
Все прибрати до пилини,
Випрати, приготувать, подать,
І таки ввійшовши в раж,
Обновити антураж,
Й не забуть навести макіяж!
А коли усе ж удасться вижить,
Для прозріння зайві всі слова:
Щоб завжди була кохана ніжна,
Щоби не «боліла голова» -
Ділимо обов’язки й права:
Втерти носика дитині,
Все прибрати до пилини,
Випрати, приготувать, подать,
І таки ввійшовши в раж,
Обновити антураж,
Й не забуть навести макіяж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016
Заблукав між спогадів, заблукав
Де ще біль розлучення не спіткав,
Де пташам беззахисним у гнізді
Небові безхмарному я радів.
Заблукав між спогадів, заблукав
Де гойдало мріями юнака,
Де душа закохана – два крила,
Де усе ділилося пополам.
Заблукав між спогадів, заблукав
Де вже світ притримував за рукав,
Де нітились стишено кольори,
Де із мрій осипався давній грим.
Вже несе до пристані течія,
Все прожите – піснею у гаях,
Уже більше спогадів, ніж надій,
Та душі наказую: « Молодій!»
І вторю я спогадам: «Тихо спіть!»
Бо тепер ціную я кожну мить,
Бо ще справ незлічено на кону,
Лиш би стало силоньки й талану!
За науку дякую щиро вам,
Та доріг без терніїв не бува.
То ж беруть дорожнього на приціл
І набутки новії, і синці.
Витканий неспокоєм мій мотив –
Доки буду дихати – буду йти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2016
Кажу – не пий коктейлю – це лайно!
Собі кажу. І вас прошу – не пийте!
Бо він для нас забовтаний давно,
Щоб у мізки і ноги уступити.
Бо наша віра вперлась у стіну.
З Олімпу – матюки і бризки слини.
Хоч світ іще силкується збагнуть,
Як навернуть до Бога Україну.
А ми п’ємо гидоту цю п’янку…
Такий туман – душа і очі зайві.
І патріоти, як герої Крут
Складають найостанніший екзамен.
Який пекельний круг іще пройти,
Щоби проникнуть в келію до правди-
Кого нам варто більше стерегтись:
Чи чужака, а чи своєї влади?
Де змова, де порука, де торги...
Де на кону приватні інтереси.
Кажу біді – та пропади і згинь!
Вона ж мені – пора сушити весла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646772
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2016
Уже тримають береги човна
І марно кличуть пізнані глибини.
Прощально юність помахала нам
І серце закигичило чаїно.
А я лаштую знову рюкзака.
Спішать до ніг дороги і маршрути.
І хто мені поставить це на карб,
Як на кону – чи бути, чи не бути?
Коли зумів усе життя не скніть.
Коли вогонь нуртується у жилах –
Я знов іду – простіть мене, простіть:
І друзі, і домівка, і дружина.
Піду туди, де спалахи й громи.
Де на свободі світ зійшовся клином
І спокоєм причалені човни
За мною вслід рвонуться на глибини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2016
Такі нам Богом надано права –
Людей від лиха й болю рятувать,
І все життя – не рік, не два
Судилася передова –
Почеснішої долі не бува!
І в цьому нескінченному бою
Частіше в пеклі, аніж у раю
Нам найщасливіший момент,
Коли дарує пацієнт
Усмішку вдячну – від душі презент!
На пульсі часу серце і рука.
Нам честь і гідність – найдорожчий скарб.
І естафета поколінь
Полтавській сонячній землі
Несе надію й славу на крилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2016
Кружляє душа по щоденному колу.
Зігнулась душа під вагою хреста:
І очі додолу, і мрії додолу…
А вічність продовжує роки гортать.
А десь, за лаштунками сірого світу,
За чорним бескиддям турбот і думок
І весни буяють, і сонечко світить,
І вітер з хмаринками водить танок.
На тому веселому грай-карнавалі
Вітають усякого, хто б не зайшов.
Амури на влучність складають там залік
Красуні принцесі на ім’я Любов.
І кличуть тебе – лиш посмій стрепенутись,
На радість і віру настроїть струну.
Відчуєш небавом – на новім маршруті
Захочеш до серця весь світ пригорнуть.
Бо крила розправить принишкла надія
І ти зрозумієш нарешті тепер
Що шлях нам до раю укаже Месія,
Та кожен в житті сам собі режисер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2016
Іти. Спотикатись. І падать не раз.
І губи кусати від болю.
Але кепкувати варягам із нас –
Не можна дозволить.
Підставить плече і завзяття душі.
Додати громаді хоч крихту.
Оце немовля, що в колисці лежить,
Не дать задушити.
Такий затяжний у безодню стрибок –
Рвонуть за кільце парашута!
Сьогодні не може сказати сам Бог –
Чи буть, чи не бути.
А змій невгамовний народ спокуша.
І палить цілунок Іуди.
Та знаєм напевне – хлібина чужа –
Довічная скрута.
І гідність, й повага стоять на кону,
Бо ми на прицілі у світу.
Якщо піддамося – помножать на нуль,
І з пам’яті зітруть!
Хай світить зорею звитяга батьків –
Їм важчі скорились дороги.
Не можна зневірі даватись взнаки –
Лише перемога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641091
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2016
Ведусь, як вурдулак. Чи навіть гірше.
Перун метає блискавки-екстаз.
Пронизуючи душу, ваші вірші
І воскрешають й спалюють щораз.
А я до них заспрагло припадаю –
Прочанин до святого джерела…
І чітко бачу: то світлини раю,
То казани, рогатих і бедлам.
То Всесвіт Землю, як дитя, колише,
То в квітку закохалася бджола…
І магія нестримна ваших віршів –
Пругка опора для мого крила.
На віражах прозріння і покути,
На терезах тремких добра і зла
Не в силі ваших строф я оминути.
Я вип’ю їх. Запоєм.
Вурдулак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2016
В мене вчора поселився недруг.
( Я не п’яний, і до сну молюсь).
Він забравсь в душі моєї нетрі –
Сват міністру, родич королю.
Він мені нашіптує лукаво:
« Не журись, які твої літа?
На любов ти точно маєш право,
Хоч би що не говорили там!»
Я йому: « Вона весняно-ніжна,
Я ж на себе в дзеркало плюю!»
А вражина знай своєї ріже:
« Йди і прямо зізнавайсь – Люблю!»
« Щоб сказала – цей нетяга-дядько
З головою перестав дружить?»
« Не хвилюйся, буде все в порядку,
Як розумна – то не забіжить
Ти ж таки положення, машина,
Та й кишеня завжди не пуста.
А вона – яке багатство нині?
Чорні брови та звабливий стан?»
Я йому про лірику, кохання…
Він мені: « Ти ж начебто поет?
Не дотумкав, що у цім змаганні
Будеш аж на корпус уперед?»
Я розсердивсь: « Ти чого бушуєш?
В мене діти і онуки вже!»
А нахаба мов зовсім не чує,
Ненастанно про своє струже.
Прокидаюсь… В небі зорі світять…
Як його до себе допустив?!
І насниться ж отаке страхіття!
Чи не снилось? Господи, прости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2016
О, смальта неба, пристрастей і дум –
У всіх світах й позасвітах безладдя!
Я вперто так до одкровення йду,
А звідусіль – чорти загати гатять.
Гримаси строять на усі лади,
І язиком, наче хвостом, метляють…
А спробуй розігнати оцей дим,
Навіть якщо і хата не ізкраю!
І не бояться ні хреста, ні свіч.
Їм і Всевишній вже не на заваді.
Які потуги ангельських облич –
Аби лише дірватися до влади!
А там уже – а там усі свої.
А не своїх – хутенько хомутають.
На вході звабний трафарет стоїть:
« Усім чортам – по персональнім раю!»
Отак воно давно по світу йде.
А світло з кожним роком меркне, меркне…
Усі рогаті злізлись у Едем,
А хто без ріг: « Запрошуєм до пекла!»
І як нам бути, Господи прости?
Як справедливість смертним здобувати?
А чи й собі розкішні відростить,
А чи нечистим заспіль позбивати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640312
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2016
Ще все можливо. Зоряна доба.
Чергуються припливи і відпливи.
Ще стрімко коні скачуть у степах,
Розправивши по вітру буйні гриви.
Здмухнем примарний пил календарів.
Чарує серце й зір жіноча врода.
І весни з феєрверком кольорів
Дитинно воскрешають мрію-подив.
Десь поруч ходить невмолимий час.
Та нам до нього – щонайменше діла.
Зневіра й відчай – зовсім не для нас –
Адептів заповзятливості й сили.
На горизонті нові рубежі.
І молоду галузку дужий корінь
Нектаром зцілить, щоб училась жить
У праведній й веселій непокорі.
Нас роду честь тримає на крилі
Та вічний поклик батьківської ниви…
І скільки б не було нам, друже, літ,
Це, найдорожче, зрадить - неможливо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2016
А мої слова – твої сумніви,
А мої дзвінки – то твій біль…
На рясні дощі хмари сунули,
Та розвиднилось, далебі.
Тільки щем тонкий, тільки суголось,
Тільки паморозь на траву…
Чи привидилось, чи придумалось,
Чи було усе наяву?
А тепер мені лиш відлунюють
Теплі спогади наших днів,
Де зостались ми вічно юними –
Квітом пролісків по весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
Чи міцно удача трима булаву,
Чи вітер шмагає презлющий –
Три птахи у серці моєму живуть:
Минуле, майбутнє і суще.
Вони, ці крилаті, з одного гнізда –
Її превелебності долі,
Вони нерозлучні, як трійця свята,
І кожен – в своїм ореолі.
Минулого птах мені душу ятрить
Нездійснених мрій пантеоном,
Та грають барвисті його кольори
На спогадів теплім осонні.
Майбутнє – примарний, кодований світ,
Ці крила – нащадкам далеким…
І світлі надії – його візаві:
Чи холод, чи радість, чи спека.
Карбуємо кроки – у дні і літа,
Рахуєм набутки і гулі…
І треба при цьому завжди пам’ятать –
Сьогоднішнє стане минулим.
То ж кожної миті спиваю нектар
І скарбами щедро ділюся.
А птахи у серці, ця трійця свята –
Вони помиритися мусять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2016
Сонце заблукало поміж хмар
Чи у піжмурки із нами грає?
Розгулялась зимонька-зима –
Аж душа від захвату співає!
Все у неї нині до ладу:
На перинах – розсип перламутру,
І піднесено-звитяжний дух,
Що дорожчий всякої валюти.
Струменіє в піднебесся дим…
І село звело нарешті подих.
А сади розквітли – не сади –
Наречені хороводи водять.
Віддзвеніла щедра коляда,
Кроки рік пришвидшує щоденно.
І надія зріє молода
На любов і мир благословення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2016
Така пороша тиха струменить,
Мов вибачення просить за вчорашнє…
І хочеться в оцю казкову мить,
Даровану нам щиро і назавше
У хороводі юнім закружлять,
Узявшися з берізками за руки,
Чи дужим птахом в небесах літать,
Забувши всі утрати і розлуки.
Щоб ніжний легіт душу огортав
Від цих зимових чарівних рапсодій,
Й забувши зовсім про свої літа,
Цілком віддатись магії природи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2016
Молитва универсальная (Евгений Евтушенко)
Дай Бог не вляпаться во власть
И не геройствовать подложно
И быть богатым, но не красть
Конечно, если так возможно.
Дай Бог быть тертым калачом
Не сожранным ни чьею шайкой
Не жертвой быть, не палачом
Не барином, не попрошайкой
Дай Бог поменьше рваных ран
Когда идет большая драка
Дай Бог побольше разных стран
Не потеряв своей, однако.
Дай Бог, чтобы твоя страна
Тебя не пнула сапожищем
Дай Бог, чтобы твоя жена
Тебя любила даже нищим.
Дай бог всего, всего, всего
И сразу всем, чтоб не обидно
Дай Бог всего, но лишь того
За что потом не будет стыдно.
Моя версія перекладу
Дай Боже відхреститись влади
І не геройствувать фальшиво,
Багатим бути – і не красти,
Якщо це в принципі можливо.
Дай боже все в житті зазнати,
Уникнувши злих банд зажерність,
Бути не жертвою, не катом,
Не жебраком, не паном першим
Дай Боже рваних ран поменше –
В великій бійці все можливо,
Навколосвітні мандри звершить,
Та рідний край вважати дивом.
Дай Боже, щоб твоя країна
З тебе не витягнула жили,
Не розлюбила щоб дружина,
Коли ти навіть зубожієш.
Дай, Боже всього, всього, всього
Заспіль усім, без перебору.
Лише не дай нам, Боже, того
За що пектиме потім сором.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2016
Відлуння почуттів на збірку поезій
Наталії Данилюк « Океан навиворіт»
Читаю я Вас – і яснію душею,
І повнюся гомоном гір і лісів,
Чудуюся пісні, що лине над нею –
Планетою чар й неземної краси.
Там казку гойдають розвеснені віти.
І я забуваю зненацька про все,
Бо ця, неймовірно розкішна палітра,
Мов лагідна хвиля і пестить й несе
Туди, де дрімають незмірні глибини,
Де в серці надія пульсує жива,
Де сходиться світ на поезії клином,
І ім’я поезії цій – океан!
Трощить там вітрисько шпангоути й реї,
Там вічність пульсує сузір’ям Ковша,
Чекають скарби на своїх Одіссеїв…
І цей океан – поетеси душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2016
Ця віхола – як посланець з країв,
Де сонцесвіт купається у казці,
Де бігають ровесники мої
В штанцях потертих на одній підтяжці.
І норов в неї з тих далеких літ,
Де нам велося за вершину втіхи
На саночках летіти до воріт
З-під самої солом’яної стріхи.
Де каганці – за лампу Ілліча.
Іще у космос не летів Гагарін…
У реверансі уклонився час,
Який прибув із хугою на пару.
Ось він торкнувся ледь мого плеча-
Дитинство стрепенулось, мов зайчатко,
Рвонулось шпарко до своїх санчат!
…але на них спускаються внучата…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2016
Дзвенить кришталь! У діамантах
Іскристо сонце виграє.
Зимовий ранок в аксельбантах
Наснагу, як шампанське, п’є!
Убрався світ у пишні шати.
І в цій феєрії параду
Не дотина нікого з нас,
Що крижаний рослинам панцир
Зовсім не привід для овацій,
А зла сорочка гамівна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2016
Ельдорадо Вашої душі,
Щедра сув’язь вроди і таланту…
Як пізнати потаємну мантру,
Щоби навіть мислю не згрішить
А, торкнувшись зваби джерела,
Освятитися у горніх водах,
І, затамувавши з дива подих,
У розмаї квітів і тепла
Дякувати зближенню орбіт,
І возвести у безцінний мармур
Магію стерильно-чистих аур
На безкрайні гони наших літ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2016
Коли зима взялася по-крутому:
І сніг, і дощ з-попід небесних плес –
Я сам собі і ЖЕК, і самопоміч,
І навіть героїчне МНС.
Хто може нині скімлить і здаватись?
Вступаю твердо у нерівний бій.
І зброя найнадійніша – лопата
Рятує у запеклій боротьбі.
У цих заметах – лабіринти, ходи.
Згадавсь чомусь блокадний Ленінград.
І я плюю затято на погоду,
Мені вже до душі азартна гра.
Скаженний вітер – аж із ніг збиває.
Осилимо – нема альтернатив!
Сьогодні це – стежина до сараю,
А завтра це – дорога до мети.
І хай негода налітає круком –
Мені до серця хуртовина ця.
Спасибі тобі, зимо, за науку,
Що будить в посполитому бійця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2016
У розповні мирських турбот і літ
Сія дитинство красною зорею,
Мов пісня сонцеликого Орфея
На цій, такій окраденій землі.
…Щодень ступати у нові світи,
І вірить, не шукаючи резону,
Що сад сусідський – острів Робінзона,
Що не шуліка – грізний Змій летить.
Здавалось, це даровано навік:
Ще молоді-веселі мама й тато,
І друзів невгамовних повна хата,
Принцеса з казки – через парти дві.
Фата моргана видиво ясне,
Найкращі миті неземного раю…
А нині в казку внуки повертають –
І друзів, і принцесу і мене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2016
Проникнути у мушлю твоїх снів,
Себе у них шукати до нестями.
Там наші весни, мрії і пісні,
Там ми лише торкнулися життями.
Бо інший світ – далекий і чужий
Тобі нарік холодні небокраї…
Чому ж я, вже за кроки від межі,
Тебе у снах і досі ще чекаю?
Дороги снігом згадок занесло,
І сивина – як не сахайся – личить…
І все ж оте приудайське село,
Те наймиліше із усіх обличчя
Яскравим сяйвом першої зорі
На небі непорочного світанку…
І хай між нас печаль календарів,
Це наше свято – спільне – до останку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016
Влада черговий раз плюнула народу в лице,
Внісши в уже прийнятий бюджет поправку,
Що дозволяє їй приховати награбоване.
Я вірю своїм безсоромним очам.
Ви вибачте, словоблуди.
Воно може б краще було мовчать –
Спокійніш собі і людям.
Терпіння – одна з найвищих чеснот.
Та і вона – не безмежна.
Доки можна тримати народ
За крок один від пожежі?
Допоки можна безкарно гребти,
І руки на горі гріти?
Халат у мамони, як є, золотий,
Із злиднів людських пошитий.
Бенкети ваші під час чуми
В чаду солодкавих марень…
Не страшно проспати фатальну мить,
Зневажену Валтасаром?
Стихія – одвічна предтеча зла,
Демон усіх руйнацій.
Чи вашій зажерності буде злам,
Чи треба ламати нації?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633571
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2016
Крізь товщу літ, тумани і світи
Я пробиваюсь до свого світанку,
Де ти уже не хочеш утекти,
Чи не зустріти радісно на ганку.
Де моїх слів такий нестримний рій,
Мов всі рої мелодій фіалкових
Злетілись до ранкової зорі,
Щоби явити найніжніше Слово.
Воно десь там лишилось між бузків,
Самотньо ходить по пустих алеях…
Осиротіли всі мої роки
Без сонячної усмішки твоєї.
Ця казка юності і гріє, і болить.
Вона моя – до самого останку.
І рвуся в сни, до золотих хвилин,
Де ти стрічаєш радісно на ганку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2016
Цей мороз – пустун великий
З роду молодців:
Хутко всі ставки і ріки
Узяв на приціл
І смарагдовим привіллям
Заіскривсь овид…
Отака могутня сила!
Ну який це дід?!
В зоосад при зірці ранній
Нищечком заліз,
Мавпенятко полум’яне
Нам у дар приніс.
Тихо став побіля хати,
Зазирнув в вікно,
Де дівчатка і хлоп’ята
Вже мандрують сном.
Дочекається на чатах
Доки сплять вони…
А назавтра – на санчата,
Лижі, ковзани
Всіх поставить, мов солдатів
У веселий стрій,
Щоб було про що згадати
Літньої пори.
Жартівник не утомився,
Не опустить рук…
Мабуть це не дід явився,
А його онук!
Та не варто нам ламати
Голови над цим,
Бо вже стрілки циферблата
Тормошать гінців.
Ми їх пустимо до хати.
Правда, не усіх,
Бо зневіру шанувати –
То великий гріх.
І подібним троглодитам
Дружно скажем – ні!
Уже краще согрішити
В пристрасті вогні.
Тож беремося за руки –
І в новий похід!
А діди такі й онуки –
Наш козацький рід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2016
Високосному – високу
Нашу планку побажань:
Щоб кохалося нівроку –
Хоч своя, а хоч чужа.
Щоб скорялися вершини
Наяву, а не вві сні,
Щоб коли й попало дрином,
То комусь, а не мені.
Щоб столи від страв ломились
Не тому, що стіл слабий,
Щоб мене і вас любили
Щохвилини й щодоби.
Щоби до моєї хати
Пам’ятали друзі путь
Не лише, коли зарплату,
А чи пенсію дадуть.
Та яким не станеш боком –
Головне казати час:
Із Новим, щасливим роком,
І Різдвом Христовим вас!
Наостанку побажав би
У оцю врочисту мить,
Щоби навіть у Рік Мавпи
Ми лишилися людьми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2015
Передноворічне
Давайте дружно зійдемось на тім,
Що скажем зась – зневірі і хворобам,
Що не дозволим мавп’ячій подобі
Себе зігнути аж у ріг крутий.
Що ми завзято станемо до лав,
Щоби собі домівку мурувати,
Здолаєм всі бар’єри і загати,
Очистим душі від намулу зла.
Не звернемо із обраних доріг,
Бо сумніватись у путі негоже…
Все зробимо самі. Але наш Боже
Дай нам благословення оберіг!
Допоможи нам спини розігнуть,
Розбрат і чвари вимести із хати.
Щоби щасливо усміхалась мати –
В цім прагнень і здобутків наших суть!
Щоб творча праця й благодатний мир
Ввійшли назавше у новітню моду,
І щоби ми за всякої погоди
Лишались доброчесними людьми.
Я вам дарую кращу із надій –
Що все це має неодмінно збутись:
Лише б .серця з’єднать одним маршрутом:
У боротьбі, у пісні, у труді!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015
Це вже люди єресь учинили,
Розтягнувши по кутках богів,
Породивши лютих ворогів
З пелюшок – до самої могили.
Храми і церкви багатоликі,
Збурені єхидством сатани -
Поле для розбрату і війни.
Хто ж це їх у нашу хату кликав?
Хай вже пишуть мудреці закони
Під окрас і розрізи очей…
Та у всіх червона кров тече,
І сльоза на смак у всіх солона!
Створених із почуттів і плоті
Нас єднати має Дух Святий,
Ми рожденні щастя досягти,
Наче птаха неба у польоті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2015
Переписати тисячу разів,
Щоб на останнім аркуша порвати,
Себе «на горло» сотий раз скарати
За недолугість образів і слів.
Та відступити вже не маєш сил –
Бо чи можливо відмінить пологи?
І віддаєш усю снагу і змогу,
Аби живі відчути голоси.
Коли картина пензля і душі
Майне у небо перволітним птахом,
Ступнеш вперед на стежку, що до плахи,
Але посмієш в серці залишить
Оту найменшу із надій земних –
Що світ твоє дитя прихильно прийме,
І десь, у когось навіть хвилю здійме –
Маленьку хвилю радості й утіх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2015
Пишемо щось. Укладаємо душі і хист.
Не без гріха – може десь і завчасно родили.
Кінь норовистий – то стрімголов котишся вниз,
То аж під хмари розправить натруджені крила.
Потім на люди виносимо рідне дитя.
Іноді з радості навіть забудем умити.
Не естетично, звичайно. Та крізь каяття
Все ж виставляєм під промінь оглядин і критик.
Ви покажіть мені матір, хоча би одну,
Котра не любить дитятко своє непутьове.
Та, попри все, ми п’ємо гіркоту полину,
Лиш би із часом удатно огранилось слово.
Маємо слухати. Правда – вона не пече.
В дружній пораді доречна найбільша перчина.
Остерігаймося жовчі, яка потече,
Де по закону іззвіку знаходилась слина.
Хтось самочинно на троні усівся, як Зевс.
В нього на рік заготовлені різки солоні.
Пиха його, наче гусінь по віршу повзе.
Знай – до рентген-апарату дірвався дальтонік.
Він, наче кіллер, посадить об’єкт на приціл
Для самовтіхи – і нині, і завтра, і вчора.
В нього для вироку є лише два олівці.
Ви здогадались, напевно, це чорний і …чорний.
З барви такої веселки не варто чекать.
Мінус на мінус – не викрешуть іскри подобу.
Навіть не будемо ставить людині на карб –
Це вже не звичка шкідлива, а просто хвороба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2015
В таку красу не закохатись – гріх!
Ще більший гріх – її не віншувати!
Отут не владні стрілки циферблату
І сторінки стрімких календарів,
Бо Ваша врода – з шарму Афродит,
І аура – зрідні Землі тяжінню.
І честь велика бути навіть тінню,
Щоб ледь торкатись тихої ходи.
Зустріти Вашу усмішку ясну –
Мов відшукати власне Ельдорадо,
І щедрим квітом молодого саду
Вернути не забуту ще весну.
Хай вабить Вас сьогодні – і завжди
Високе небо – чисте і завзяте!
У світлу душу гріх не закохатись…
Тож завше Вам – з роси і із води!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2015
Уже пройшла моя пора кохати.
На жухлі трави опадає сніг…
Чому ж тоді Ваших очей агати
Бунтують душу повінню весни?
І знову молодий і дужий вітер
Підхоплює на крила, як колись,
І юне серце, радості відкрите –
Жарина, що воскресла із золи.
Моєї долі пристань і фарватер –
Лиш повеління Божого перста:
Воістину – як жити, й не кохати –
При сущих рідних сиротою стать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Напосівся яструбом туман,
Огорнув пітьмою ясновиди.
Світе мій ілюзій і оман –
Не силкуйсь мене переробити.
Чи не ти ранкової зорі,
Де «Буквар» - ще грамота китайська,
Простилав мені сотні доріг
Із завітом вселюдського братства?
Ми пішли між промені й дощі
Розбивати голови і душі.
Але твій завіт, неначе щит
Зберігали свято й непорушно.
А тепер, коли у моді біг
По кістках, по головах, по плечах,
Ми ще дужче віримо тобі,
Що єднання – успіху предтеча.
Лиш воно достойне візаві
Там, де ненасит людинозвірів,
Де гординя й злото – чолові
Без закону, совісті і міри.
Ми ж стоїм на тому обома,
Що добро – ось скарб неоціненний.
Світе мій ілюзій і оман,
Чи тобі ця правда по кишені?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630385
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2015
Як Всесвіту карта затято просилась до рук,
І кликали вперто магічні вогні космодромів,
Коли ще не звідав рокованих втрат і розлук –
Чомусь не тривожила серця дорога додому.
…Розбіглись овиди із ликом розвеснених мрій,
Усотував душу в дари і юдоль ойкумени,
І все ж, як раніш, укладав із судьбою парі.
Дорога додому вже ніжно горнулась до мене.
Тепер сумніваюсь, у кого з нас більше сивин –
У сущого мене, чи вічно холодного січня?
Згорнулось минуле сувоями ретро-картин.
Дорога додому мене все настійніше кличе.
Напевне тому, що раптово упав бастіон,
Й тяжіння вітчизни – свята і одвічна молитва,
Що діє в природі насправді високий закон –
Завершить останні, де перші судилось ступити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2015
Осінь владно перебрала віжки.
Коні, та не рвіте у галоп!
Нам би пору цю долати пішки,
Щоб упитись, надивитись щоб.
Щоб пізнати смак плодів із раю.
Кожен день їх соком налива…
Я у спадок передати маю
Все доладне – справи і слова.
Ще є час і сіяти, й плекати.
Хай не нам збирати урожай…
Залишиться вибілена хата,
І стежки від неї побіжать.
І нащадки – молоді і дужі
На рамена візьмуть небозвід.
Пильно й незворушно наші душі
Будуть споглядати новий світ.
Та себе вишукувать у ньому.
Хоч краплину. Хоч пилину, хоч…
Буде сниться небу голубому
Ніжно-теплий благодатний дощ.
Ми його спорядимо, як свято,
Струменіти в молодім зелі,
І до сущих завше озиватись
Духом наших помислів і слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2015
Іскриться Ваш погляд завзяттям незгасним,
Мов рветься на волю багаття душі.
Від усмішок стрічних так тепло і ясно –
Хоч маслом картину негайно пиши!
Я теж запалитися рвусь до нестями,
Набридло губитись між відчаєм хмар.
Зневіра – це шлях до бездонної ями,
З якої зовсім воскресіння нема.
Тож очі – у очі, і віра – до віри,
Хай гідність і воля ідуть в чолові,
Щоб доля нащадків – з достатком і миром –
Завжди нерозлучним була візаві!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2015
За мене, певно, янгол помолився,
Чи маю Богоматері покров,
Що так затято у тобі збулися
Мої надія, віра і любов.
Сльозами ревно скапують хвилини,
Біда і радість обнялися знов.
Снагу перебрести цей світ полинний
Дають надія, віра і любов.
Для внуків наших ненастанно линуть
Грядущі весни сонячних обнов.
Давайте разом множити неспинно
Для них надію, віру і любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
Цей вічний поклик рідної землі,
Це найсвітліше із завітних прагнень…
Комусь воно – жарина у золі,
Що із роками безнадійно чахне.
А іншим серце так заполонить,
Що вже й не хочеш вирватись з полону,
Наблизити б скоріш блаженну мить,
Зневаживши всі докори й закони.
Тоді в омані очманілих міст,
Де своє «я» втрачаєш в многолюдді
Обізветься дитинства звабний хист,
І щемно забунтується у грудях,
Покличе у найкраще це село,
Де первозданність гомону і тиші,
Де все без маски – і добро, і зло,
Де обрії – і ближчі, і тепліші.
Пускаєш корінь міцно, як зело,
І соки п’єш, немов нектар цілющий…
І голубі серпанки понад Пслом –
Твоєї долі штрих непроминущий.
І вже натхнення на тугім крилі,
Любов нуртує, мов гаряча магма,
І душі в унісон – твоя й землі –
Як здійснення щонайсвітліших прагнень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2015
Його не стрінеш у календарях,
Не чув про нього урочистий славень,
Це, як Різдвяна провісна зоря –
Пресвітле свято зустрічі із Вами.
До нього йшов я мабуть сотню літ,
Немов прочанин, сталений у вірі,
В оце єдине місце на землі,
Де все привітне, лагідне і щире.
Де дружній погляд чарівних очей,
І усміх, і руки бадьорий потиск,
Розмова, як мелодія, тече,
Зникають всі проблеми і турботи…
Оця нірвана в прісному житті
Мені снаги дарує мегавати.
Прещиро вдячний янголам й святим
За благо неземне земного свята!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2015
В’язкий туман у спалахах багряних,
І хижий звір до досвітку не спить,
І ділять Всесвіт ненаситні клани
Навіть без згоди тихої сапи.
Зневіра душі до землі притисла,
Як голови – ворожий посвист куль,
І знемагає в зашморгові пісня,
Немов остання на моїм віку.
Він підлий звір, він запосяг зробити,
Він хоче небо в мене відібрать,
Вселити мудрість, що його корито –
Найвища міра радості й добра.
Він вміло так опутує сітями,
Що руки вже сахаються весла,
Приречено й покірно йдем до ями,
А кажемо – то доля повела.
Пора нещадно духом стрепенутись,
Озватися на поклик булави,
І полюбить її «во врем’я люте»
Заради ненароджених й живих.
Бо нам не буде прощення ніколи,
Якщо зневажимо козацьку честь.
Перебредім цей час, залитий болем
Рука об руку, до плеча плече!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629523
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.12.2015
Братове! Станемо на прю
Із присудом лукавим долі,
Бо Україна диким полем
Зустріне завтрашню зорю.
Бо нашу воленьку святу,
Звитягу предківську і працю
Чекають пута резервацій,
Як індіанців вініту.
Бо ми купуємось на блеф
Панів від владного корита,
Які і здатні, що просити
Нові кредити в МВФ.
І сподівання всі дармва
Чомусь у нашого народу:
Пора вже дах будівлі зводить,
А ще й фундамента нема!
Бо всі потоки золоті
Немов крізь сито – за кордони.
А чолові – ті за корону,
За власні статки – й поготів.
Гартуймось міцністю рядів,
Здіймімо гідність над покору,
Бо наш отут навіки корінь,
І Богом визначений дім!
Його плекати й мурувать,
Стерно надійно взяти в руки…
В довірливих очах онуків
Наші обов’язки й права!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629286
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.12.2015
Ці кольори, яких ще світ не бачив,
Оці пастелі найніжніших слів,
І почуття – нестримано гарячі –
Таке буває лише по весні.
Коли ще казка вас трима за руки,
Коли від вас втікає горизонт,
Коли ще не терзає біль розлуки –
Ви збережіть цей неповторний сон.
Ви запишіть його на флешку серця,
Куди не має доступу ніхто.
Пройдуть літа. Відрожевіють скельця,
І чорно-білим стане монітор.
І янгол ваш за повелінням божим
Вам піднесе одну з найтяжчих доль.
В безодню не зірватись допоможе
Та флешка, де кодований пароль.
Де казка ще тримає вас за руки,
Де поцілунок – щонайбільший гріх…
Кохання перше – найсолодша мука:
І сонце, й одкровення, й оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015
Хризантеми до мене сяйнули твоєю усмішкою,
І рознісся довкола такий неземний аромат…
Я б сорочку собі прикрасив отакою манишкою
До найбільш урочистих, тобою улюблених свят.
Як гойдають калину вітри необачно простужені,
Коли жовтень дволикий міняє на іній росу,
Ти їх горнеш до серця, усіх своїх ряджених-суджених,
Й задивляється світ на таку неймовірну красу.
А зима заполонить нас сіро-байдужими буднями
І затято дороги і мрії усі замете –
Як під божий покров, ми з тобою приходити будемо,
В рукотворний цей храм, попід небо твоїх хризантем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
Розсипав ранок іскорки-лелітки –
Немов парча на сонці виграє…
А мені тепло й радісно на світі
Лише тому, шо Ви на світі є.
Моїх чуттів мелодія пречиста
Не із рідні розмаю серенад.
Чому ж тоді так світло і врочисто
Душі моєї розквітає сад?
Горить зоря, горить і не згорає
І місяць пряжу золоту снує…
Як мантру, ненастанно повторяю –
Спасибі Вам, що Ви на світі є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2015
Усе тимчасове. Насправді, усе тимчасове –
Посади, і ранги, і ранок оцей золотий…
А радість незрадна – у щирому, доброму слові,
Та ще у дорозі, яку ти намріяв пройти.
А ще – у насназі від миті малої спочинку,
Де друзі по вірі, і порівну – іскри багать.
А ще – коли світ таки сходиться клином
І душі єднає не стлумлена віком жага.
Тоді все під силу – і задум завітний, і слово,
У множенні Світла життя осягається суть.
І навіть сентенція, та, що усе – тимчасове –
Насправді дрібниця, не варта печалі й часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2015
«Поезія потрібна дивакам…»
Л. Костенко
Спасибі вам доземне, диваки
За ваші небуденність і неспокій
і за талант не рахувати кроки,
Полинувши притьмом поміж зірки.
Без вас би світ зневіривсь і погас,
Без вас би барви розгубили квіти,
Без вашої жаги і колориту
У чорно-біле б вирядився час.
І на землі безрадісно-гіркій
Дух би збіднів на пристрастей палітру…
За всю чарівність й незбагненність світу
Вклоняюсь вам доземно, диваки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2015
Награй нам, флейто сонячного дня
Таких бадьорих і живих мелодій,
Яких за морем відшукати годі,
Яких у нас нікому не віднять.
Хай в лагідних обіймах берегів
Тече вода сріблястого розливу,
Як мало треба, щоби стать щасливим
Й налитись нездоланністю снаги!
Гаряче коло відданих сердець,
Рій спогадів, що птахами за обрій,
І віра, що усе в нас буде добре,
Як, безумовно, і в усіх людей.
Бо лиш надія розпач зупиня,
А нас батьки не вчили відступати.
Чи нам нове – виламувати грати?
Зіграй нам, флейто сонячного дня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2015
Та навіть зір напружувать не треба –
Так чутно шаленіє серпня пульс.
І котить селянин поперед себе
Дозрілих справ повнісіньку гарбу.
Він бив поклони, мов затятий вірник
Як з неба ливсь розплавлений метал.
Він кожну грудку – лагідно і щиро,
Мов немовля, до серця пригортав.
Приходив на побачення до лану,
Де любі кожен кущик й корінець…
Він працював, немов співав осанну,
Немов поставив небу відступне.
Як кепкував із нього ледар-місяць!
Як вітер сто потів його студив!
Всі вихідні й свята – як затялися –
Боялися й поткнутися сюди!
Ці найсолодші і найтяжчі кроки…
Цей урожай, що проситься до рук…
І знов барометр ігнорує «спокій»,
І знову його стрілка на «жару».
І знов, як завше – ані днів, ні чисел –
Усі його обов’язки й права,
Бо ще ніхто з охлялих не навчився
Ані трудитись, ані воювать.
Та хай би, хай. Та правлять панахиду
Кому село, як виразка, пече.
Воно могло б півсвіту пригостити
Своїм цілющим, запашним борщем.
Селу по вічних заповідях Бога
Належать має місце чолове.
А в нас об нього витирають ноги.
Воно – наперекір зловмисникам – живе.
Душа сердеги в’яне не від глуму,
А як тижнями не бува дощу.
Якби ж про нього хто отак подумав!
Таж на Олімпі не їдять борщу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2015
Я в казковий палац за усяку ціну проберуся.
Не зупинять мене міліони твоїх охорон.
Бо святі всі за мене благати Всевишнього мусять,
Доки доля вернула надію палку на добро.
Я поставлю на кін своє завтра непевної масті
Й загадаю одне з найзавітніших в світі бажань –
У покої твої – королеви своєї – попасти
І пізнати водночас блаженство й невигойний жаль.
І сказати – даруй, Ваша Світлосте з снів і ілюзій,
Я не маю прощення – мене закрутив часоплин,
Я молився на тебе ген-ген на юнацькому прузі,
Щоб відчути сьогодні, як втрата нещадно болить.
Прокотивсь кураєм по облозі гарячого літа,
Ти мене рятувала, коли вже снаги не було,
Повсякчас чарувала твоя ворожбитська палітра,
Але смальта незряча жорстоко огранила тло.
Я сюди не прийшов рахувати образи і втрати.
Королівські палати, звичайно, не є монастир.
Я прийшов у покої востаннє тебе запитати,
Чи дозволиш цю ношу – прекрасну й нетлінну – нести.
Із вчорашніх тенет я собі налаштовую Ліру.
Приклади до чола благодатно і щиро печать.
Я твій дар понесу – всеосяжно любити і вірить,
Те, що в цьому житті ми не маємо права втрачать.
Твоя служба тяжка – в одкровення і болю на грані,
Та чи є благородніш, ніж душі до раю вести?
Шлях, що доля окрала по сумніву і по ваганнях,
Мою хресну дорогу і мрію мою – освяти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2015
Давайте поговоримо без слів.
Найлагідніші – й ті наразі недоречні.
Душа вже налаштована на втечу
Від суєти й навали співчуттів.
Їй теж до тями хочеться прийти
І звикнутися із пекучим болем.
Не будем сипати на рану солі.
Найкращі ліки – втіха самоти.
Помовчимо. У спогад попливем.
У ньому, може, візьмемось за руки.
Наче утішні словеса і звуки
По суті – просто дзеркало криве.
А треба далі жити на землі.
Гірку розпуку й відчай побороти.
Але це буде потім, потім, потім…
Давайте поговоримо без слів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2015
Учора квіти і меди до храму
Несли віряни з тисячі доріг.
А нині вічність відчинила браму,
Аби могли Ви стати на поріг.
І недозрілі кетяги калини
З розпуки прихиляли віти вниз,
І Слово-сирота до домовини
Припало, вже не стримуючи сліз.
Бо смерть завжди небажано-невчасна
Для посполитих і для королів.
Але чому ж Ваша свіча погасла
Коли і так нестерпно на землі?
Оця печаль вкарбується у душу,
І на скрижалі запечеться біль.
Залишиться велична й відчайдушна
Поезія в мені і у тобі.
Ота, єдина, що не розлюбити,
Що Ваше ім’я понесе в віки,
Що таїна, і сповідь, і молитва –
Наснагою і спомином гірким…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2015
Признач мені побачення, будь-ласка.
Я згоджуюсь на будь-яку хвилину.
І оживе, і забуяє казка
Калейдоскопом в чарівних картинах.
Засяє небо неосяжне в перлах,
Роздолля вод криштального розливу…
Моя душа без цього вже б померла.
А так – вона бентежна і щаслива.
Хай сонми буднів – сірих супостатів
Хизуються нетлінністю своєю,
Я вже навчився пиху їм збивати,
Прийнявши на гостину добру фею.
Я жду своє неперебутнє свято.
Я будні прирікаю на поразку.
Я прошу в тебе, Музо, небагато –
Признач мені побачення, будь-ласка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2015
Розсипаються пазли. Руйнуються ретро-картини.
Зирить вічність байдужа на крах сподівань і надій.
Все частіше на спогаді час зупиняється клином
І вертає до світу, де ми ще такі молоді.
Там у іншій воді наші душі хрестили й купали,
Там молилися також – нехай не небесним богам,
Там не зводили храмів – частіше таки руйнували,
Щоб прийняти до серця земний побудований храм.
Каже нам неофіт – вас колонами гнали до раю,
Ви не мали ніколи ніяких приватних свобод,
Ваші долі недарма печальне фіаско вінчає,
Вашу віру безвірну іздавна чекав ешафот.
Я похитую згідно – замучили кляті совіти,
Бо було не життя, а як нині говорять – облом,
Заставляли нас, нелюди, вчитись і чесно трудитись,
Щоб щодень розквітали і місто, й найменше село.
Я підтверджую – так, знахабніли до крайньої міри,
Бо не жебрали грошей, а било своє джерело,
Прирікали насильно отримать державну квартиру,
Чи новенький будинок, якщо до землі повело.
Це ж придумати треба – таке із народом творити!
Натякни-но сьогодні – який забушує фурор!
Від держави усе – дармові медицина й освіта.
І профспілка туди ж - «на халяву» пошле на курорт.
Позбавляли нас прав – безробіття, наркотиків, злиднів.
І тотальна зневіра, як черв, не точила грудей.
Це сьогодні ми панству – живий біогумус – набридли,
А тоді Батьківщиною звалась планета людей.
Не буває святих, де у нетрях шукають дорогу,
Де трудяща людина судьбу піднімає з колін,
Де затято нове виривається з кігтів старого –
Там нерідко звучить поминальний і жалібний дзвін.
Хай кострища палають під регіт причинний пігмеїв –
Вже галери на рейді чекають новітніх рабів.
Та допоки життя – нас до Світла ведуть Прометеї
І дорога до щастя – лише у святій боротьбі.
І не скаже ніхто, чи воскресне колись Атлантида,
Чи залишиться спогадом в книзі минулих віків,
Тільки наша стезя, наша ера величним болідом:
І легенда, і міф, і одвічно палкі маяки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599673
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2015
Поклич мене у світ своїх бажань,
Нехай єднає нас солодка змова,
Хай світ оцей – нестримно-кольоровий
Не стомлюється вабить і вражать.
І байдуже, чи спека,чи гроза,
Що було досі і що буде потім.
Коли душа в полоні у польоту –
Її намарно повертать назад.
Бо лише ці хвилини поривань
Впадуть на спогад зорями ясними,
І ми удвох багаті будем ними
Коли й зав’януть квіти і трава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2015
Спалитись бажанням на вежі оцій надвисокій,
Вернутись до тями на крилах мільйонів спокут,
І знову забути, де ходять розважність і спокій –
Єдина утіха на нашім короткім віку.
І треба спішити пізнати незвідані траси,
Бо де, підкажи, мене подих отой стереже,
Де ми іще разом – і де ми навіки не разом,
І все, що любив – непотрібним уже багажем.
І хтось дорікатиме – світ же зіходився клином.
А він манівцями – на битий зійти не посмів.
Видряпуюсь люто – і нижчає вперта вершина –
Достойна обитель усіх блискавиць і громів.
На неї забратись – і вже ні про що не жаліти.
Зітхнути утішено – ось він, омріяний дах!
І раптом прозріти, пронизливо й гостро прозріти:
Найвище блаженство – залюблена в мрію хода!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2015
Прислухайтесь – лунає тихо дзвін.
Далекий клич – симфонії предтеча.
Вже ніч свитину накида на плечі,
Хоча у дня – ще пляж у голові.
Снагу гартують крила лелечат –
Пташине плем’я заполонить вирій.
І на високій ноті страдно-щирій
Бринить повітря тугою прощань.
В задумі неба чиста глибина.
І нива визріває щедрим жнивом,
І гнеться гілка яблуком щасливим,
Аби на Спаса причаститись нам.
Справляє літо пишний карнавал.
Але, як сивина в моє волосся
Вплітається у серпень скрадно осінь –
Мінорна пісня на чужі слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2015