| Сторінки (6/596): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
В передостанній день зими
Такі весняні сподівання!
Вона ж, розлігшись на санях,
Ще допива блаженства мить,
Хоч і приписує закон
Негайно ізректись престолу…
А між гілля, відверто голе,
Туман потрапив у полон.
І емігрантки сум гіркий
Ще неодмінно стане в позу,
Й парчу іскристого морозу
Єхидно кине на грядки.
Та вже тужавіє крильми
Надія у весни на ганку,
Що зникне лихо до останку
В передостанній день зими.
Що щедра сонячна блакить
Поллється в наші спраглі душі,
Й благословить усе насущне
І працювати і любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015
О, пролісків блакитна заметіль!
О, мрій юнацьких світанковий легіт!
У цьому небарвистому житті
Ми з вами завше друзі і колеги.
І ваше животворне джерело
В мені нуртує хвилею наснаги.
Як це давно і сонячно було,
І як душа вернути казку прагне!
Оця стрімка невідворотність літ,
Оці набутки, підсумки і втрати,
Уламки ілюзорних королівств,
Яких уже повік не змурувати…
І все ж, і все ж – наперекір літам
Іще мене несе крило надії,
І юності легенда золота
Неначе благодать Господня гріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
Сьогодні, сонце, твій зірковий час.
Вірш проростає у верхів’ях прози.
І воскреса природи ренесанс,
І відкликає в небуття морози.
Тебе піднесли враз на п’єдестал
Святкового й величного покрою,
Бо цей мороз уже таки дістав,
Щоб двері зачинити за собою.
І хай колись, як випалить ущент
Траву і душу рудочубе літо,
Ми будемо молитися дощам,
Захочем прохолоду прихилити…
Ти вже, Всевишній, не осуджуй нас,
Бо й радості – в жаданих перемінах.
І сонечка цього зірковий час
Ключем озветься скоро журавлиним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Ви повернулися із пекла,
Вам вже й рогаті за братву.
Не раз сліпило, рвало, меркло –
Чи то торнадо, чи самум.
Чекала смерть на кожнім кроці.
Та янгол не лишав плеча,
Коли найкращих наших хлопців
Війни торкнулася печать.
Не дозволяє совість схибить,
Коли із гідністю – на ти,
Бо для таких єдиний вибір –
Це вибір без альтернатив.
Пропечені вогнем і вітром
Образ на долю не несуть,
Їм лише б душі відігріти,
Пожертви зрозуміти суть.
Щоб жив закон у рідній хаті,
Щасливі діти і батьки.
Їм вже довіку не схилятись
Ні перед чим, ні перед ким.
Бо хрестна пройдена дорога
І мудрість пізнана доби:
Усяка вдача й перемога –
Лише на вістрі боротьби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562076
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2015
Прийшла прозріння болісна пора,
Рахунки час вручає за свободу.
Уже дитям не визирає подив
З-за ланцюгів обов’язків і прав.
Уже наш сон свічею догорів,
Ударив в очі лиховісний струмінь.
І обірвались від напруги струни,
Упавши на печаль календарів.
Та ще тримає віра рубежі,
Біжить душа щодня на берег Сходу,
Де братчики намітили й заброди
Поставити Вкраїну на ножі.
Щоб гени волелюбні утоптать
В багнюку московитського вертепу.
Нічого нам чужинського не треба,
Нам би своєї долі не віддать.
Тому й стоять несхитно вояки.
Земля і небо палахтять черлено.
Напевно, це таки безсмертні – гени,
Якщо зуміли пережить віки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560439
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2015
Гілля умерзло в сірий небозвід
Немов душа у скрижанілий відчай.
Думки-котята носом в стінку тичуть –
Знесилені, голодні, ще живі.
Шмагають гнівно тисячі питань,
Скрутивши тишу в турбулентний вихор.
Глузлива маска гонору і пихи
Поклала пальці миру на гортань.
І лютий, як лихий еквілібрист
Завмер на нитці над глухим проваллям.
Складає вкотре ойкумена залік
І вкотре зводить очі догори.
А там уже втомилися прощать
І закликать до віри і любові…
Доки в серцях мовчить Господнє Слово,
Доти царює Каїна печать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560237
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.02.2015
По снігу, по веселому,
Що бадьорить і мружиться
Я мчав чимдуж наопашки,
Мов квітень до весни,
Уже давно не ряжений,
Уже давно не суджений
За міражами синіми
Невистужених снів.
На голос твій притишений,
На повів незабудчиний
Кілометри стелилися
Кордонами зими.
А шлях мостивсь болотами
Та огризався кручами,
А я спішив сказати те,
Що досі не зумів.
А пообіч хилилися
Тополі із калинами,
Заходилися реготом
Сороки і сичі,
Роки жебрали спокою,
Мов старці із торбинами,
Лиш я до того спокою
Не підберу ключів.
Я доповзу до обрію
Знесилений до відчаю,
Де твій туман самотності
Заходиться у плач,
Щоб на останнім подиху,
Повінчаний із вічністю
Іще устигнуть видихнуть
Покаянне «пробач».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2015
Віват, ліси! Вам волею богів
Наречено століття пережити,
Й мою нехитру сповідь і молитву
Повідати онукам до снаги.
Розповісте, коли надійде час,
Що я умів з полями говорити,
А таїна та різноликість світу
Мене у захват вводила щораз.
Що в пошуках одвічної весни
Бродив я поміж осінню і літом,
І в марноті оцю юдоль змінити
Шукав дещицю власної вини.
Цинізм і скепсис мав за ворогів,
Завісу, щоб сховатись від сумління,
А Господа Пресвітле Воскресіння –
Знаменням всепланетної ваги.
Одне лише у долі я просив –
Знайти себе хоча б перед спочинком.
Тепер до вас приходжу із ужинком…
Ви все це їм розкажете, ліси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
Своїх проблем і років не лічіть,
Щоб завше був ваш янгол на плечі,
Щоб зоряний його дороговказ
Спрямовано цілився на «гаразд».
А клопотів мирських буденний чин
Не всівся щоб на другому плечі,
Там має Муза місце обігріть,
Щоб Божий дар переростав у хіть.
Щоби вода із батьківських криниць
Несла для тіла й духу вічну міць,
А віра, і надія, і любов
Сердець не полишали й корогов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
Мене списати вам не до снаги,
Мої поважно-обважнілі роки,
Бо кожне слово набира ваги,
Упевненіші і твердіші кроки.
Зростає кошт минаючих хвилин.
Спішу щомить непізнане відкрити,
Очиститись від скверни і хули,
Поклавши душу на крило молитви.
А світ мені сміється навзаєм,
Тріпоче радість, як листок на вітрі,
Зовуть до себе сотні справ і тем,
І тче надія сонячну палітру.
Я прагну перемелювать щодень
Зерно турбот у життєдайне мливо…
У кого серце мрійно-молоде –
Тому закриті двері до архіву!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015
Нехай Ваш спокій Муза береже
Нестерпною завісою мовчання.
По гіркоті нежданого прощання
Біль заповза непроханим вужем.
Моє табу не потривожить Вас.
Вони вже спопелилися – вагання…
Ви так боялись заступити грані,
А я їх прагнув знищить повсякчас.
І ось ми знов на різних берегах.
Між нас – ріки впокореної плесо.
Душа завжди благає в долі весен,
Та рідко чомусь свята досяга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2015
Гартую дух свій невмолимим – «треба!»,
Не потім і не завтра – у цю мить!
Складаю до Всевишнього молебень,
Щоб не послав завчасної зими.
З останніх сил тримаю оборону
Від повені розвеснених чуттів.
Це ж хто писав такі смішні закони:
Снага – убік, бажання – на путі?
І приміряю, як смиренний інок
Холодні ризи правил і чеснот.
А серце хлипа – зраджена дитина,
Душі чимдуж роздмухує горно.
І сумніви затято рвуться клином,
Мов наступила одкровення мить –
Коли ж ти сам схолонеш, як крижина,
То як зумієш ближнього зігріть?
Не занавішуй душу свою крепом!
Найвища святість – дарувать тепло!
Гартую дух свій невмолимим «треба!»,
Щоби на світі радісніш жилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
От хто таки придумав паралель
І радіани, градуси, мінути?
Гадай довічно – добре, а чи зле:
Немов би поруч – і не досягнути.
І ми з тобою з отаких орбіт,
Вони ніяк не можуть перетнутись…
Своїх чуттів впокорені раби,
Яких ще не торкнулася спокута.
І шал обох збунтованих сердець
Холодний космос до грудей притисне,
Зведе усі бажання нанівець,
Щоб ми самі від себе відреклися.
А на душі самісінькому дні
Ще сумніви гірку доріжку стелять.
Дай, провидіння, мужності мені
Дотриматись закону паралелей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Я виставляю на кордоні варту,
Стараюсь не ступати за межу.
Всі етикети, правила, стандарти,
Немов зіницю ока бережу.
Нас розділяє полоса нейтральна,
І кожен рух – із ряду заборон.
Які колись фортеці штурмом брали,
Забивши на порядок і закон!
А нині бриз розвеснених ілюзій –
І той спокійно спати не дає…
Я зупиняюсь на плацдармі «друзі»
Й молюсь почути тихе – «навзаєм».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Не такий я вже затятий вірник,
Щоб сприймати забобонів чин.
У руках тримаю дружню Ліру,
І у ній – відгадок всіх ключі.
Я молюся рятівному Слову,
Що пішло стежиною рядка…
Ця невипадкова випадковість
Піднесла мені безцінний скарб.
Й на моїм приватнім небозводі
Заясніла лагідна зоря,
І оркестри чарівних мелодій
Із тих пір багаттями горять.
Я прийшов, щоб тиші не порушить,
Гавані не потривожить штиль.
Просто будь – і тим зігрієш душу,
Просто – і для мене теж світи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2015
Дитячого блаженства красень-світ
Нас огортав чарівно і звабливо,
На кожнім кроці чатувало диво
І буйної фантазії політ.
Тулились ніжно стежечки до ніг,
Вели до лісу, Бакайців, Левади…
Але найзаповітніші принади
У Псла-ріки ховались глибині.
А сурми гучно кликали вперед.
І казка тихо відійшла з дороги.
Тепер питаєм ангела і Бога:
«Хто передчасну зрілість забере?»
Наш любий край пожух і ізмалів.
Чи магію десь загубив кришталик?
Та серце турбувать не перестали
Ці дотики коханої землі.
Вже час в долоні заповіт поклав.
Свої дарунки залишаєм внукам.
Але ні мислі, ні серця, ні руки
Ще не зреклись творити добрих справ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2015
Яке високе небо у ілюзій!
Який п’янкий і звабний аромат!
Кохання, радість, незрадливі друзі,
Жаданні, як і безліч літ назад.
І у казкову височінь бездонну
Допитливо вдивляється душа…
Невже чуття мої колись схолонуть
І світ утратить неймовірний шарм?
Невже колись складе надія крила
І хмари занавісять горизонт?..
Завзяття серця – юності мірило
Мені іще втрачати не резон!
Хай котять хвилі голубі тумани
Ховаючи і пристань, і межу –
Я непокорі присвячу осанну,
Зневіру прожену, немов чужу.
Нехай роки мої невтомним клином
Злітають за одвічні рубежі –
Я кожну подаровану хвилину
Смакую, не утомлюючись жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2015
Зимовий день навкруг кришталь розвішав.
Дрімає ліс у мареві густім.
Як хочеться повірити у тишу,
Настояну на мирі й доброті!
Огорнута розпачливим туманом
Й моя душа, як цей півсонний ліс.
Усі надії, сподівання, плани
Приречено по світу розбрелись.
Непевності засіли краєвиди.
Що там тріпоче в стиснутій руці?
Арена кровожерної кориди
Сльозою у народу на щоці.
Мов віддана Вкраїна на заклання –
Ятриться біль невигоєних ран…
Стирають всі умовності і грані
Чи відчай, чи розпука, чи туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2015
Веселий, невгамовний сніговій
Нам нашептав повернення до казки.
Аж радісно озвався я – покрий
Оцю сльоту прискіпливу, будь-ласка.
Покрий нудьгу і відчаї доріг,
Мої тривоги огорни саваном,
Дай сподівання, що прийдешній рік
Останнім роком лихоліття стане.
Створи хоча-би світлі міражі –
А я надію підійму на ноги…
А сніг уже периною лежить,
Немов послання світові від Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015
Люба, ти на мене не зважай,
Мало що сіромі заманеться!
Всякому бажанню є межа.
Дійсно, не бери всього до серця.
Он у тебе скільки їх завжди
Клопотів, що світло заступають!
Я давно залишив їх ряди
І знічев’я примостився скраю.
А душа ображена нехай
Десь тихенько у куточку скімлить.
Ти їй дуже і не потурай –
Все одно залишимось близькими.
Вже душі тій вирости пора,
І загартуватись, і змужніти.
А вона вишукує образ,
А вона в першочергові мітить.
Вищиться до чину образів,
Вірить, що десь є тепла побільше…
Та в життя цього стрімкій сазі
Завжди будуть обганяти інші.
…А душа мене не слуха більш,
В себе закохалась до нестями…
Затялась – ходімо, де тепліш!
Ти куди мене за руку тягнеш?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2015
Вбирає очі фото незнайомки –
Краса жіноча – незбагненне з див!
Немов без «коксу» - почалася ломка,
Подайте хоча б скляночку води!
Жага очей – пекуча і глибока.
Тримаюся! Та поглинає вир…
А вишні уст – таким налиті соком!
Ось вип’ю – усьому наперекір!
Лілейна шийка. Ланцюжок і хрестик.
І декольте – ледь вийшло за межу.
Я зупинивсь, немов на перехресті.
Забракло слів. Нічого не скажу.
За що мені такі випробування?
Де ці світлини взагалі взялись?
Дилема гостро колючками ранить,
І відчай монітором мій завис.
Душа перед розп’яттям – на коліна.
І дух немов із плоттю примиривсь…
Але ж я точно знаю, що загину,
Бо клятий погляд тягне мене вниз.
Де м’ягко влігся у долинці хрестик.
Йому затишно поміж пружних форм…
Несамовиті демонів оркестри
Мою смиренність знищили давно.
Чи об таку спіткнувся я хвилину,
Що світ піднявся до небесних плес???
Стаю й перед Красою на коліна –
Одним із найвеличніших чудес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552134
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.01.2015
Напомацки шукаємо себе,
Поводирям за зраду дорікаєм,
І пильно оглядаєм небокраї –
У кого небо чисто-голубе?
Кому ж би це віддатись вигідніш,
І де позичить крам на шаровари?
Тоді б ми так удатно витинали,
Продавши душу за нікчемний гріш!
Накрадене лишилось крадіям
Казна дзвенить, немов пуста бляшанка.
І чавить прес трудящих до останку.
Аби скоріш спровадити до ям.
Прислухаймось – кайданів чути дзвін
Для тих, хто лише хоче народитись…
Потоки невсихаючі кредитів
Петлею на мужицькій голові.
Берімо віру у святих небес,
Єднаєм руки – ланцюгів міцніше,
І хай нам сили – і земні, і вишні
Дають снагу відстояти себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552035
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2015
Уже мій край мене не пізнає.
Я ж не стомлюся стукати у двері.
Розлуку доля, як цикуту, п’є,
Проливши біль рядками на папері.
Йому не паспорт – душу пред’явив.
А він чомусь таку не пам’ятає…
Від сивої моєї голови
І постаті зіниці відвертає.
Мені б пробігтись по дзвінкій росі
Хлоп’ям русявим на зелені луки,
Чи, обійшовши замороки всі,
Тихенько взяти вудочку у руки
Гайнути прудко до розлогих плес,
Із поплавком лишитись наодинці,
Спивати зором синяву небес,
А чи рвонуть за птахом навздогінці.
Може б тоді розвиднилось тобі,
І руки б ми потиснули, як друзі,
Лишив би серце непогасний біль
Від краху найпрекрасніших ілюзій.
…Між нас піввіку згадками лягло,
І наші лиця – наче незнайомі.
Та все-таки – наморщ своє чоло,
Мого дитинства найтепліший доме.
Оті слова найкращі пригадай –
З усіх шляхів я слав тобі привіти.
Нехай роки спливають, як вода,
Ти маєш мене, друже, зрозуміти.
Що тут живе донині мамин спів,
І батька чути обважнілі кроки…
Зринає світлим маревом із снів
Осики білопінної неспокій.
Тут радість із журбою обнялись,
І ходять, зачаровані, по колу…
Ти можеш мене, краю мій, зректись,
Та я тебе, мій суджений, - ніколи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
А Новий рік заплутавсь поміж дат,
Між літочислень і усяких стилів…
Тим часом розгулялась Коляда,
Василь Маланку просить на гостину.
Їх не хвилюють влада і права,
Вони у нас прописані навічно.
Кутя – усіх наїдків голова,
Щедрівників й колядників покличе.
Родина потім сяде за столи,
Молитва тепло об’єднає душі,
І потече розмови тихий плин
Про пережите й наболіле суще.
Проллє Всевишній світлу благодать,
А день помалу прибавляє кроку…
Спішить зимову казку передать
Рік Новий новоявленому року…
Хай дискутують дні в календарі –
Не будем строго пустунів сварити…
Лиш мир ступив би знову на поріг,
Як найвірніший України житель!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Ніщо на світі цім не випадкове –
Нам Бог перстом означує путі:
І щастя позолочену підкову,
І терніїв колючу заметіль.
І нашу зустріч – із письмен сакральних,
Які не дано людям прочитать -
Не зважую на терезах моралі.
Ціни не має Божа благодать.
Бо ти мені – далекою зорею.
Блаженно тихе світло струменить –
З сузір’я Лева чи Кассіопеї,
Немов із незабутньої весни.
Тому не можна піднестись у мрії,
Хоча б торкнутись теплої руки…
Якщо табу Всевишній теж навіяв –
Я маю звітувати перед ким?
Стрімких падінь і відчайдушних злетів –
Моя розрада і надійний тил.
І місія твоя на цій планеті –
Душі моєї цноту берегти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015
Зима, немов красуня гонорова
Із примх і забаганок дні пряде,
На білі діамантові покрови
Упало сонце ніжно-молоде.
А потім хмарка налетіла звідкись
І дощ сипнув мелодією див…
Я кличу друзів в поняті і свідки –
Таж рік Новий недавно народивсь!
А кожна мить – оновленим фасоном
Супроти догм, законів і прикмет.
І в цім танку із присмаком солоним
Природа губить звичне реноме.
Все дужче час гойдає ойкумену,
Констант і істин ломляться хребти…
Молім Творця за наших душ арени,
Щоб мир і спокій в світі зберегти.
Щоб заслужити милість і спокуту
І осягнути істини прості,
Що відповідь на «бути чи не бути»
У нашім милосерді й доброті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Яка краса! Вбирає очі небо,
І кров шумує молодим вином.
Я лину, моя ластівко, до тебе,
І я тебе зустріну все-одно!
Нехай мороз лютує яничаром,
В темниці льоду борсає ріка –
Вони зі мною – безвідмовні чари:
Моїх чуттів невитрачений скарб.
І знову нам з тобою – по сімнадцять,
І нас вітає молодий бузок.
Хорал тополь – цнотливо-гордих грацій
Чутливо ловить найтихіший крок.
А ми були тоді, по суті – діти.
Це нині вік такий – акселерат...
А я, твоїм лиш поглядом зігрітий,
Був багачем на тисячі карат.
Чекай мене! І сумувать не треба!
Якщо в нас згадка – молодим вином –
Нехай роки – журавликами в небо,
А я тебе зустріну – все одно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2015
Сплелися біль і радість у клубок,
І чого більше – не питай, не треба.
Де радість – вічність. До печалі – крок.
І сонце за навішується крепом.
Вже тисячі до нас ідуть з небес.
А небеса такі пречисто-сині.
Мій Боже, я запитую Тебе:
« За що гірка наруга Україні?»
Урозуми недолюдів лихих,
А ми у вірі й помислах єдині:
Війна кривава – непростимий гріх
У День народження Твойого Сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
А схід чомусь накинув паранжу.
Напевно, знову сонечко заспало.
Зірок розсипавсь величенький жмут –
Мов іскор із дідівського кресала.
Всміхнувся смайлик місяця мені,
Здивовано окинувши подвір’я-
Тобі, козаче, нестачає днів,
Що і ночей доводиться примірять?
Кажу йому – ти, друже, не бунтуй,
З тобою владу досвітку поділим.
Я, може, хоч у тиші віднайду
Розгублені по бездоріжжю сили.
І, звівши очі до святих небес
У ніч різдвяну, благодатно-синю
Я попрошу, Всевишній мій, Тебе –
Дай миру многострадній Україні!
Терпіння чашу владно піднеси –
Єдиний трунок зцілення народу,
Бо одкровення надійшли часи,
Коли надія над проваллям ходить.
З’єднай нас у незламний моноліт,
Щоб його гордий і високий профіль
За щастя материнської землі
Прийняв достойно суджену Голгофу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549235
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.01.2015
Це не я твої поля топчу,
На дітей націлюю гармати,
І непотріб знавіснілий вчу
Хвацько так сусідів убивати.
І ховати за живі щити
Свою підлу, не солдатську душу,
Та шеврони здати у утиль,
Щоб «воєнну тайну» не порушить.
Знаю я – тебе жене наказ,
Тих, що угніздились під куранти.
А тепер подумай, хто із нас
Хунта і фашисти-окупанти.
Вірю – статут думать не велить.
На війні – набої, а не совість.
Та коли впадеш між ковили –
Пригадай це застережне слово.
Згине цар. Отямиться народ.
Мати коси рватиме з розпуки.
До могил загарбників-заброд
Стежки не топтатимуть онуки.
Бо й на них історія тавро
Пропече із ненависті й глуму…
І за що ти проливаєш кров
Хоч не можна – все-таки подумай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548750
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2015
Ти мені явилась, як ікона.
Дух лампади тихе світло лив –
Наче серце вирвалось з полону
Сірої холодної імли.
Дар очей – бездонно-загадкових,
Аж зайшлась від подиву душа…
І на щастя золоту підкову
День мені надію залишав.
Вітер долі котить по дорозі
Сиві і пожухлі кураї.
Ні жаги, ні пристрасті не просить
Моє «Я» у янголів твоїх.
Та коли нестерпно-ниций будень
У безвихідь заганя думки,
Хочеться, як ніжність неосудну
Чути потиск теплої руки.
Щоб лилось лампади віще світло
І від скверни очищався світ,
Щоби я , тобою відогрітий,
Знову вірив в казку на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015
Примножуючи друзів і любов
Плацдарми наші недоступні бідам.
Хай Новий рік і на Козі приїде –
У нас капуста родить – будь здоров!
Лиш не забув би традиційно Новий
На всіх – хоча б один – вінок лавровий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Знітилися зненацька кучугури
І сніг увесь полегшено присів,
І тінь м’якої, світлої зажури
Лягла на поле, луки і ліси.
Зате зраділи носики і щічки,
Що на морозі довго не утнуть,
Бо рік Новий знов дружелюбно кличе
Мерщій ліпити бабу снігову.
Мов це не він пекучу хуртовину
В своїй заполі потайки приніс,
А нині відшукав таки причину
Сподобатись веселій дітлашні.
І кров бунтує спалахом азарту,
І сніжки вже не ядра – голуби,
І радості прозоро-свіжу кварту
Цей день зимовий з ними пригубив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Не до смаку мені і досі спокій,
З його облуди прозирає тлін.
Коли ідуть у наступ дні і роки
Який же слід залишу на землі?
Усе нестримніш цокає годинник,
І все чіткіше постає овид…
Шукаю свою долю у провинах
Гірких утрат і непоправних бід.
А клин зазвичай вибивають клином.
Я на спокуту рвуся напролом,
Стаю перед минулим на коліна,
Щоби майбутнє благісним було.
Ще скільки можна доброго зробити!
І вибираю важчу із доріг.
Таку-от сповідь вигадав учитель –
Новий – прекрасний і нещадний рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015
Як не стало тебе – туга кулею вдарила в груди,
І убила безжально частинку мене наповал.
Не шалій за вікном, не морозь мене, зоряний грудню,
Бо у мене з печалі біліє і так голова.
Пам’ятаєш – займався іскристими барвами ранок.
Хто посміє сказати, що доля бува не права?
А вона, твоя доля, назвалася просто Іваном
Але як же непросто прослалась стежини канва!
Запитайте людей із роздолля розквічених луків,
Запитайте сусідів із берега тихого Псла
Чи існує робота, твої щоб не звідали руки,
Чи існує турбота, якої б тягар не несла?
Пролетіли по тому літа, наче листя зів’яле,
Але серце гаряче не чахло до самого дна.
Ти завжди віддавала незміряно більше, ніж мала,
Щоби спогад про тебе сьогодні нас, сущих, єднав.
Щоби пам’ять несли понад роки нащадки далекі,
Щоби їх осявала наснага твоя й доброта…
Відлетіла душа, як зажурена біла лелека,
Та до рідного дому завжди по весні повертай.
Повертайся дощем у безжально палаючу спеку,
І від холоду лютого нас захистить поспішай.
І коли ми почуєм з глибіні небесної клекіт
Будем знати напевне – твоя обізвалась душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2014
Хуго (5-эротика)…я так всегда хочу тебя…
Спроба перекладу на українську мову
О,найпрекрасніша з прекрасних,
Тебе жадаю кожну мить.
Воліє пристрасть повсякчасно
Тебе без пам’яті
Любить.
Побачити в очах коханих
Заклично-палахкий вогонь,
Що спалює усі вагання
В єднанні тіл
Твого й мого.
І в пестощах несамовитих
Вони утратять часу плин:
І груди, соками налиті,
І ніжний оксамит колін.
І божевільно, і сп’яніло
Клітинку кожну цілувать,
Де найсолодший вигин тіла
Що прагне
Плоть мою пізнать.
Змете жага всі заборони,
І ми відчуєм водночас
Гарячу ніжність твого лона
І уст палаючих
Екстаз.
Коли жбурне нас вал дев’ятий
До самих голубих небес
Я не втомлюся повторяти,
Як я люблю
Одну тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547024
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.12.2014
Спіткнулась тиша об хорал півнів
Й здивовано примружила зіниці:
«Ну що за птахи, вам замало днів?
От навіжені, і вночі не спиться!
І дав же Бог нев’янучий талант
Отак горлать щораз несамовито.
Надворі ж – ні зернинки, ні зела,
Куди його так стрімголов спішити?
Шовковий полог неба – й той поблід,
Сполохані зірки чимдуж розбіглись.
Аж зарожевів від натуги схід,
Спіймавши в ятер палахке Ярило.
І, як не важко – витягне вповні
І горизонту покладе на ганок…
Світ усміхнеться – от вам і півні!
Такий накликать сонячний світанок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2014
Сіре небо, сонні ріллі,
День безкрилий і сумний.
На холодній ниві килим –
Оксамит озимини.
Почорніла і голодна
Лісосмуг лежить кайма…
Та в душі – на самім споді
Сподівання ожива.
Що цю пору непривітну,
Наче сон, перебреду,
І тугим весняним вітром
Опущусь в твоїм саду.
Обійму тебе жагуче,
Міцно-міцно, як колись,
І прощу усіх розлучниць,
Що по долі розбрелись.
Ти мені всміхнешся радо –
Аж засяє білий світ.
Стрепенеться день крилато
На оновленій землі.
…Б’ється спогадом у грудях
Давня казка без кінця,
Що дарує віру в чудо
І…обманює серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2014
Бадьорий ранок витина мені
Такі яскраві і веселі гами,
Немов весна вже відчинила браму
Рясним турботам хліборобських днів.
Я аж метнувсь спрожогу на засів,
Аж борони торкнулись чіпко руки!..
Зареготався грудень із спонуки:
«Ви, селюки, мов оглашенні всі!
Свої турботи ти не оминеш.
Не піддавайся на мою оману.
Нехай ще буде тиша по карману –
Вона так швидко, брате, промайне.
Віддайся звабі чарівних принад:
Я їх насиплю – не окинеш оком –
Сувій снігів, розкішних і глибоких,
Хурделицю дзвінких зимових свят.
Наснаги щедро морозцем наллю
У думку, в слово, у пригоже тіло…
Щоб згадкою про мене душу гріло
Під шал робіт в гарячому маю.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2014
Не вір нікому – фатум, доля…
То є стезя для слабаків.
Найлегше – перекотиполем,
Усіх вітрів признавши волю
Отак котитись навпрошки.
А ми народжені боротись
За сонце, щастя булаву.
І, не збіднівши на чесноти,
Девіз означити, як моду –
Доки надіюся – живу!
Підстав надії дужі плечі –
Можливо, це останній шанс.
Бо ще далеко є не вечір,
Бо ще такі нас ждуть хуртечі –
Лише б трималася душа!
Хай буде – з кожного по змозі:
І з посполитих, і з вождів –
Якщо усім нам по дорозі.
Бо можна й викинути з воза,
Хто до коша не захотів.
Вона важка у нас – дорога.
Та крок за кроком – уперед.
Єдиний шлях до перемоги
Затятість наша й ласка Бога –
Прадавній, наче світ, секрет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2014
У серця Вашого на паперті стою.
Жебраю ласки, наче кусня хліба.
Такий вже жереб на недолю випав.
І я його, немов цикуту, п’ю.
Нас не з’єднали янголи й боги.
Він – як покара, цей пекучий безум.
І крають почуттів безжальні леза
Мої надії й залишки снаги.
Як переплавить непіддатний щит,
Через який не проникають стріли?
І скалить зуби світ одвічно білий:
«Так закохатися на схилі літ!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014
Яка довіра і наїв
У гени вплетена мої:
Ось добрий лікар Айболить
Подав пігулочку – і квит,
Усі хвороби – як рукою,
Вже стан блаженства і покою…
Але, на жаль, чаклунська змога
Це – для молодшого шкільного.
Тому і досі не збагну,
Як це – наживши сивину
У золоту я вірю рибку,
А чи у фею чарівну,
Яка лиш помахом руки
Усе поверне навпаки:
Що казнокради вернуть гроші
(бо стануть всі святі та божі)
І в щиро-благосній порі
Все ж відречуться хабарів,
А навіжено-злий сусід
Поверне нам і Крим, і Схід,
І так, покаявшись навіки,
Покриє завдані ним збитки,
І що Феміда дуже скоро
Постане- чесна і прозора,
А весь державний апарат
Громадянину буде рад,
Й проблеми всі мої рішить
Лиш за одну маленьку мить.
Отак бажається – і край,
Щоб прямо з пекла – та у рай!
Мені ж твердить якийсь зануда:
Ти, фантазере, не швиди,
Колись воно, звичайно, буде,
Якщо ваш курс проліг туди.
Але пройде немало літ –
Помилок, клопотів і бід.
Отож твій нинішній пароль:
Терпіння, праця і контроль.
Візьми надійно на приціл,
Щоби не збились молодці,
І не зневажили клейнод,
Які довірив їм народ.
А сам у воза упрягайсь
І приближай той самий рай.
І от не знаю, що робить:
Зануду слухати, чи бить?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544628
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.12.2014
Схрестились протиріччя, як мечі –
В душі, у думці, у гарячім слові…
А час до світу болями кричить
І воля обагрилася у крові.
Та крутить вир вутленького човна,
Ані вперед, ані назад не зрушить.
Без течії не бачить друзі, нам,
Ні раю благодатного, ні суші.
А десь далеко вогник маяка
Ще заклика до грізного походу.
Чому ж ми долі ставимо на карб
Отой засів, що неодмінно вродить?
Лише б не втратить волі і снаги,
Лише б усім за гуж тягнуть щосили.
Найбільші нині наші вороги –
Опущені у безнадії крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544385
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.12.2014
Біжутерії легковажний блиск
Сприймався довго під «віват» і «браво».
Не вистрадали на свободу право –
Її нам янгол збув із-під поли.
Під цей запрограмований фантом
Так радісно і пишномовно спалось.
А наша доля з нами в карти грала.
Що на кону – не вгадував ніхто.
Ще й «повезло» з «каліфами на час»:
У хаосі покірності і блуду
Зідерли дах, стропила із споруди –
Аж стіни захиталися нараз.
А ми раділи п’яно: «Ще живі…»
Гопак гатили в драних шароварах.
Та місце, уготоване на нарах
Усе ж зуміли вздріти в перезві.
Гірке похмілля чумної пори.
Ми вже народ, і боремось затято.
Чи буде в України справжнє свято?
Нам відповідь озветься ізгори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543642
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.12.2014
Я блукав по світах,
Я збивався з маршрутів,
У прогірклім вині
Жовтий смуток топив.
І шептали мені:
«Твоє щастя ще буде,
Ти метайся, шукай,
І його не проспи».
Хоч здається, чого
Іще треба шукати –
Маю добру дружину
(від Всевишнього дар):
І газдиня метка,
Берегиня родини,
Щоб порядок тримати –
Весь талант приклада.
А мені все не так.
В неї клопотів доста.
І на службі, і вдома
Наче божа бджола…
А розгадку шукать
У трагедії просто –
Бо завжди нестача
Чоловіку тепла.
Вас прохаю, жінки
То дорога в нікуди –
Ставить мужа у чергу
Найбуденніших справ.
Хай коханий завжди
Поза конкурсом буде,
Щоби ласки ніде
По чужих не шукав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2014
Я вас спрадавна маю за своїх –
Оці левади і родючі ниви,
Лісів зарічних буйночубі гриви
І легіт Псла – дитинства оберіг.
Куточок раю поміж тихих вод,
Які багато можуть розповісти…
Отут душі моєї вічна пристань
І мрій юначих дружний хоровод.
Мені розлука докором пече –
Дороги наші рано розійшлися.
Як на тобі аркани затяглися –
Не зміг тоді підставити плече.
Тепер прийшла спокутувать пора
Усі мої нездійснені провини
І присвятити дорогій країні
Хоча б неспокій вірного пера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2014
Грудень. Сутінки. Дощ.
Дня промокле вітрило.
Які ще недобрі сили
Нам зустріч зірвать зголосились?
Боляче – від і до.
А я її так чекав.
Спішив до тієї миті,
Коли в цім холоднім світі
Зустріну засмагле літо,
На котре не маю прав.
І ти не зможеш прийти.
Сум’яття моє розвієш.
Й сприйму краєчком надії
Оцю недобру завію –
Як твій єдиний мотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014
Не карай мене дощем грудневим –
В мене й так розковзані думки,
Зерно животворяще від плевел
Чомусь відділити не з руки.
Що мені дороговказом служить,
Звідки ця неупізнанна гра,
Де кохання й де насправді дружба,
Й де між ними пролягає грань?
Бо коли шторми не рвуть канати
Й зваблює найтонший промінець –
Кожна усмішка – немов маленьке свято
І банкет не вичахлих сердець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014
Розвісив туман свої лахи лапаті
Намарне сушити на вільгості дня.
Як гарно й урочисто стане у хаті,
Коли за столом повсідає рідня.
Коли задзвенять голосочки дитячі,
І сонячним літом польється вино…
А поки – ще серце за затишком плаче
І лиже туман занавішене скло…
***
Небо накинуло тогу блаватну,
День в напівприсмерку хилить чоло,
Тихого поля незайманий ватман
Снить молодим і бадьорим зелом.
Я розділю його щасну надію,
Хоч прозира з-за туману межа.
Варто лише не втомитися сіять,
Щоби онукам було чого жать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2014
Ви навчіть мене читати казку,
Я за парту сяду залюбки,
Й може так, із наболілим часом,
Хисту приберу мандрівників.
Щоби чути потаємні кроки,
По яких не бачиться слідів,
Смисл життя – матерію високу,
Де надії вічно молоді.
У листочка подиху зеленім,
В трепеті далекого Ковша,
Месиджам всієї ойкумени
Щоб всміхалась радісно душа.
Де любов – невигадане свято
Поруч з нами по стежинах йде…
Ви навчіть мене цей світ читати –
Цей гіркий і сонячний Едем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2014
Ми підписались лише на тепло,
На щиру і сакрально-чисту дружбу.
Чому ж до мене очі хитро мружить
Те почуття, якого не було?
А десь на горизонті сонця диск
Своє «прощай» призахідне уронить.
Ген залунали застережно дзвони
І попливли над дзеркалом води…
Скажіть мені – ці очі й голос Ваш,
Що не дають забутися й заснути
Для дружби неодмінні атрибути,
Чи мають вищий вимір і права?
Біжить у далеч долі течія.
Куди вона – до згину чи полону?
Та я уже не вийду до амвону
І в цьому, певно, відповідь моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2014
Фронт без тилу – зброя без набоїв.
Нас одна єднає пуповина.
Хочемо залишитись собою,
Щоб жила квітуча Україна –
Мусим поставати проти зграї.
Світ зійшовся на свободі клином.
Тільки там Господь допомагає,
Де народ боронить Батьківщину
Заспіль – від малого до старого.
Наш вівтар для кожного відкритий.
Тож підносим, що ще є у кого –
Від поживку і аж до молитви.
Хай не заростає ця дорога
На кордоні – бути, чи не бути.
Нині б’ється серце перемоги
Пульсом двостороннього маршруту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541626
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2014
Грудневий день бешкетником-хлопчиськом
Таку сьогодні витівку утнув:
На небозводі сонце, як колиску
Підвісити придумалось йому,
Тонкі узори неземної вроди,
Немов фату, накинув на ліси,
І, як володар істинний природи,
Сніжку розкішно всюди натрусив.
Рум’янцем підсвіживши щічки дітям,
Торкнув дзвіночки їхніх голосів,
Аж прокотився по верхів’ях вітер
Піднісши далі гімн оцій красі.
Прискіпливо поглянув на картину –
І руки задоволено потер:
Ану озвіться, хто мені закине
Хоча б маленький докір отепер?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541223
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2014
Прошу, не зваблюй мене, доле
Магічним сяєвом очей,
Щоби сердечно-ніжний щем
Не породив гіркого болю.
Хай буде так, як повелось:
Ми тільки друзі, тільки друзі…
І світ збунтованих ілюзій –
Фантом, якого не було.
Як не бува зимою грому
Чи снігопаду у жнива.
В свої вслухаюся слова,
В які не віриться самому.
У круговерті сірих днів,
Коли чуття – на грані фолу
Як прагну вирватись із кола
На свята вічного вогні!
Де стрімко час дзвінкий тече,
Де карнавали й феєрверки,
І де ніколи не померкне
Магічне сяєво очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
Лишають ровесники світ цей нехитрого крою.
Притоптані ранком, холонуть уже спориші…
Підходим до краю – не ледарі і не герої,
Обійдені святом і шалом крутих віражів.
Живемо ми тихо, отак, як усі – пересічно,
Немов на газоні підбрита косою трава.
А в очі до нас зазирає непрохана вічність,
Яка вже не вірить ніяким суєтним словам.
І час нетерплячий, немов негодований митар,
Та нам до Харона, звичайно, іще не пора.
За них і за себе потрібно усе доробити,
Щоб потім нащадки не слали гірких телеграм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2014
В красі шукає порятунку світ,
І гріється у променях любові…
У квіточці, у дереві, в траві,
У кольорі, мелодії, у Слові
Читає Майстер замисли святі
І б’ється над розгадкою у муках.
Найбільша радість у неволі тій –
Як одкровення візьме вас за руку
І обраним потому назове,
Уронить в душу іскру Прометея,
Благословить до творчості Гефест
На вищій Олімпійській асамблеї.
І ви вже не належите собі,
Приречені прекрасне дарувати,
І осявати днів безбарвних біг
Сердець гарячих благодатним святом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2014
На життя барвистому екрані,
Де чомусь все сталося не так
Гладить осінь зашкарублі рани,
В очі заглядаючи літам.
Ті кивають нищечком на долю,
Не сховавши мимовільний щем.
Вже спокута не притлумить болю,
Але ж сором вогнищем пече:
«Мабуть, не тоді ми народились,
Чи попали в руки не у ті…»
Досить, осене, чаїно квилить –
Маєш ще неторені путі.
Піднесись молитвою до Бога
І затято далі вирушай.
У твоїх руках – твоя дорога
І останній оправдання шанс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2014
Твоя доля, як гірська ріка
На якій газдують плотогони.
Течія – безжальна і стрімка
Не одного хлопа похоронить.
І обидва береги – чужі.
Де вона, благословенна пристань?
Бо уже напруга на межі
Літ Господніх більше, аніж триста.
Бутафорські виблиски клейнод
Ген гордині тішили недовго.
Відірвались берега – і от –
Вся надія на самого Бога.
Із порога на поріг жбурля.
Як здолати непохитний камінь?
Кожна революція – з нуля,
І отак – тернистими віками.
Вибрались із «братнього» багна,
Стрепенулись духом непокірним,
А умиті докоряють нам:
«Ми із вами не одної віри.
Вам коня б змінити і сідло,
Кунтуші навчитись одягати,
По новому охрестити лоб –
Аж тоді поволеньки рушати.»
І куди несе нас течіЯ,
Як звабливу долю охмолостать?
Якщо береги – в чужих огнях,
Треба власний будувати острів!
Є ж бо зодчі, муляри, майстри,
Лоції, потрібні для моменту,
Навіть благоденство ізгори…
Де би взять надійного цементу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539359
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2014
Питаємо – чого вам треба?
Їдво є, пійло, порно, секс.
І на біса вам теє небо,
Навіщо встряєте у все?
Які в нас вілли за морями,
Чому все швидше з висоти
Вкраїна у боргову яму
Уже не котиться – летить?
Воно вам тра – за все боліти?
Даємо змогу – виживай!
Ах, кажете – онуки, діти,
Їм ще роботу і права?!
Та щось ви хочете багато.
Не ставте ницість нам на карб,
Але ділити й панувати –
Давно занесена рука.
Такі, як ви, маленькі люди,
Вони за нас – та будь здоров!
Ми наробили їм опудал
З Бандери, нації і мов.
Цареві доброму осанну
Їх душі завчено прядуть.
У всьому іншому – так само
Їх окрадають, дурять, б’ють.
Та страх опудала й тризуба
Надійно все ж тримає верх.
Один свободу дужче любить,
А хтось – надіями живе.
Що всяка влада є від Бога,
Незгоди всі – від сатани…
І легша тим для нас дорога,
Чим більш обдурені вони
Тому й зомбуємо, як треба,
Пасем рабів покірну стать.
А нам нащо чекати неба?
Нам тут – Едем і благодать.
І доки вивірені грати –
Ваш добровільний талісман,
Себе приречені карати –
Й на нас молитись за обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539231
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2014
Світанок раптом взяв – і посивів.
Насупив грізно брови волохаті:
Ану, кому там не сидиться в хаті,
Стрічайте, любі, витівки нові!
Я вибілю осінні килими,
Наллю наснаги у клітинку кожну.
Ви кажете – отак лякать не можна?
Вважайте це привітом від зими!
Я у розвідці споконвік служу,
Надійний син старого листопада.
Якщо у вас помічу непорядок,
То як владнати справу, підкажу.
І відвертати біди не втомивсь.
Топчу стежину до Нового року.
А що нагнав вам зашпорів нівроку –
Маленькі жарти. Усміхніться! Мир?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2014
Село уже втомилось від прощань,
Час потонув в мелодіях печалі.
О, мудреці, де ж ваше: «По спіралі…?»
Моє село чомусь лише втрача.
Уже лелек забуті голоси
У знічено-впокорених господах.
Морозить зверхньо запустіння подих
Приречену на невмирущість синь.
Сполохано волаєм до небес –
Чому згасає хліборобська сила,
І хто готує нації могилу
В якій схоронить згодом і себе?
Чи молоха важкоординський прес
Вичавлює із душ козацькі гени,
І чорнозем, обагрений черлено
Із рук безвольних зайда забере?
Пора уже ударити у дзвін
І стрепенутись непокірним духом!
Чи й далі продаватись за макуху
Й нащадків долю ставити на кін?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539025
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.11.2014
Ви не вірте, що надворі осінь,
Як весна буяє у серцях,
Бо любов не в’яне й на морозі,
Бо любов – це казка без кінця.
Це наснага, радість і натхнення,
І зоря на вимріяний шлях.
Будьте ви навік благословенні,
Як родюча матінка-земля.
І душею щедрі і багаті,
На добро, на ласку, співчуття.
Постарайтесь більше віддавати –
Вам стократ поверне це життя.
Ви сьогодні поєднали руки,
Дві стежини збіглися в одну.
Вам бажаєм діток і онуків,
І у всяких справах талану.
Щоби краю нашому міцніти,
Щоби гінко слався родовід –
Жити вам, кохатись і трудитись
Всю щасливу нескінченність літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014
Стрічай мене, мій краю дорогий,
Я знову перед отчими дверима,
Прийшов набратись сили і снаги
Притомленим у мандрах пілігримом.
На берег Говтви вийду, як колись,
Спочину тут і серцем, і душею.
Мене благословить блакитна вись,
І я зіллюся мріями із нею.
Столице хліборобів і майстрів
Ти вишила мені щасливу долю,
І плин погідних і безхмарних днів
Порушити нікому не дозволю.
Щоб мій онук по заповіді днів
На берег твій, кохана Говтво, вийшов,
І теж, як я сьогодні зрозумів
Усю ціну божественної тиші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2014
Прошу гостинно-не проходьте мимо,
Тут час у слові зболенім ячить.
Стоїть душа – без маски і без гриму -
Перед судом найвищим читачів.
Сприйму я вдячно і пораду дружню,
Пекучий перець – тільки б по уму,
Лише холодну не сприйму байдужість,
Немов чужинську віру – не сприйму!
До мене двері кожному відкриті,
Я завжди радий небайдужим вам.
Давайте разом множити це світло,
Його надміру в світі не бува.
Його чертог – благословення Боже,
Усмішка добра, рятівна рука.
Плекаю віру, що комусь поможе
Наснага щира і мого рядка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2014
Є цінності, яким нема ціни,
Є імена, яких не розлюбити.
Для мене святом із дитячих днин
Родинно-тепле і величне – вчитель.
Життя тасує козирі у грі
І паморозь осипалась на скроні…
Але ступлю я на шкільний поріг –
І знову – першокласник у законі!
Пливу із Вами в чарівні світи,
Не парта в мене нині – бригантина!
Я вже онукам порадіти встиг,
Але для Вас – бешкетник і дитина.
Давайте разом чари берегти,
Ви не старійте, вчителю, не треба –
Мій оберіг від тліну й суєти,
Моє високе і пречисте небо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014
О, новий алгоритм твоїх чуттів –
Ліниві хвилі теплого лиману,
Чи пункти добре звіреного плану?
Хоча яка мені різниця в тім?!
Мов тиха заводь радує мене,
Що споконвік здіймався на дев’ятім!
Мабуть, усі ми по рахунках платим
Своїм літам, як звичне відступне.
Все бережеш мене від куражу,
Сховавши геть подальше обладунки.
Одержую черговий поцілунок,
Як пакіл, що застовплює межу.
Ти свій вогонь притлумлюєш на жар.
І все во ім’я благоденства, мила.
Без вітру занедужують вітрила,
Як без любові вичаха душа.
І що тоді за радість у житті,
Коли вона у склепі бездиханна?
Погоджуйся палати до остану,
І до музею алгоритми ті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2014
Ні інвектив, ні шарму, ні хули
Моя душа сьогодні не приймає.
Знов «ходаки» по неньці розбрелись,
Ілюзіон – чи вибори – тривають.
У кожного рецепти на десерт,
Біль за народ, приправлений сльозою…
А хто чиє насправді вим’я ссе –
Не видно за портьєрою – габою.
І де рентген, чи лазера жало,
Щоб відшукати між полови зерна,
Що проростуть Вкраїні на добро
І збудеться –«Вона іще не вмерла…»
Нема пророків на своїй землі.
Дари данайців – підступ і омана.
Я вірю тим, де чесні мозолі,
Кому неспокій завше по карману.
Хто скаже: « Браття, надійшла пора,
Допоки зовсім ув очах не смеркло.
В країні можна сотворити рай,
Лише пройшовши спільно кола пекла».
І першим у те пекло поведе,
На щит піднісши віру і чесноти…
Ви вірите у завтрашній Едем?
Не сплутайте, о страждущі, ворота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538303
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2014
Що за життя тепер – суцільна проза:
Раніш не йду,бувало, а лечу,
Гасаю у футболці по морозу.
А нині – і у кОжусі тремчу.
Раніше все пилось – коньяк, горілка,
Немов я чаша, що ото без дна,
А нині вдовольняюся кефіром.
Лише у свято – капелька вина.
Раніш подумав про любов хвилину –
І вже готовність повна бойова!
А нині думай хоч і день осінній
Все тихо… Відмовляє голова?!
Куди цей світ докотиться – не знаю,
Але глобальні зміни – на очах.
Раніш мені не вистачало раю,
А нині – і надії вистача.
Що проминуть загати і морози,
І усміхнеться радісно весна.
В поезію висвячувати прозу
Доручено Всевишнім саме нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2014
Залиш мені тепла хоча б на дні
Свойого серця ніжно-молодого.
Коли вже поєднала нас дорога –
Не визнаю в любові вихідних.
Не визнаю рутини, що життя
Вкрива затято й лиховісно ржою…
Майбутнє наше світлого покрою,
У нім роки, як янголи, летять.
Бо рід великий доля нам дала,
І батьківське міцне потрібне лоно…
А як душа дочасно захолоне?
Залиш, кохана, крапельку тепла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2014
Метеликом летіти на вогонь,
Упасти потім, обпаливши крила –
Лише б почути шепоту твого:
«Візьми з собою у багаття, милий!»
Які контракти є міцніші уз,
Коли і руки, і серця в польоті?
Благословляю лиш чуттів союз
По саме найвіддаленіше потім.
І хай тепла поменшає рокам,
Але навпіл – усе, що залишилось…
Не ставте, друзі, мрійнику на карб,
Що над усе в житті цінує крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2014
І все-таки життя – химерна штука:
Ще вчора козарлюга о-го-го -
Й кума у радість, діти і онуки,
А нині вже – із шиком на погост.
Воно хоча би вісточку давало –
Що ось тоді сердешного припне.
Таке б утнув, що й світу стало б мало,
І пам’ятали б довго ще мене!
Казав би те, що думаю, відверто,
Робив лиш те, що хочеться мені…
Поскільки ж невідома дата смерті,
Триматись буду завше на коні.
І поки «міс» - кістлява і сердита
Не прийде виключати мікрофон,
Щасливо і по-віль-но буду жити,
Хай вибача мені пенсійний фонд!
Радіти буду сонячній хвилині,
Кохати, мріять, споглядать красу…
Життя таке прекрасне й швидкоплинне –
Про смерть гадати нестача часу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2014
In vino veritas! Хвилини забуття,
А потім знов – до схими і молитви…
Де світла радість під найменням –«жити»?
А дні у безвість кулями летять.
І ми, хто у недолі на краю,
Вже повні скепсису, немов отрути.
На запитання – бути чи не бути?
Лише схиляєм голову свою.
Хотіли світ увесь перетворить
На теплий дім для кожного із сущих.
Ідеї наші час, як зерня, злущив.
Здіймай, людино, руки догори!
Бо ти є звір у міліонах літ,
Негідний раб рефлексів і інстинктів.
Навчись спочатку ближнього любити,
А потім вже берись за цілий світ!
А шлях – він є – до сяючих вершин –
У злагоді із совістю й порядком.
По ньому значно легше крокувати,
Коли добро поселиш у душі.
Єдиний ключ, що відмика серця
І дух підносить в сподіванні щирім.
Єднаймося у помислах і вірі,
У заповідях Господа – Творця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2014
Колиска
Любий мій зайчику, зайцю, зайчиську,
Де заховав ти дитинства колиску?
Ту, що гойдала, як Псла мого хвилі,
Що дарувала надіям розкрилля,
Вудку вручала барвистого літа
На красноперика, окуня, плітку,
По скрижанілому озера плесі
На ковзанах витівала «колеса»,
Що викликала сердечне зітхання
За щонайпершим несмілим коханням,
Вивела потім із рідної хати,
Щоби із нею навік попрощатись,
Хлюпнула щемом у груди дитячі,
Та й відлетіла, наснившись неначе.
Де ж ти подів її, зайцю-зайчиську?
Вже моїм внукам потрібна колиска,
Щоб повела їх у сонячну казку,
Де на коні безтурботність і ласка,
Днів, сторінок ще незнаного світу
Їм відкривала розкішну палітру,
Щоб до ції золотої принади
Душі хотілось завжди повертати.
Ти відшукай її, зайцю-зайчиську,
Згадки моєї чарівну колиску…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014
В мене вчора об’явився недруг
( я не п’яний, і до сну молюсь)
він забравсь в душі моєї нетрі,
сват міністру, родич королю.
Він мені нашіптує лукаво -
не журись, які твої літа?
на любов ти точно маєш право,
хоч би що не говорили там!
Я йому - вона весняно-ніжна,
я ж на себе в дзеркало плюю.
А нахаба знай своєї ріже:
" Йди, і прямо зізнавайсь - люблю!"
Щоб сказала - цей нетяга-дядько
з головою перестав дружить?!
- Запевняю, буде всек в порядку,
як розумна, то не забіжить.
Ти ж таки - положення, машина,
та й кишеня завжди не пуста,
А вона - яке багатство нині -
чорні брови та звабливий стан?
Я йому про лірику, кохання...
Він мені - ти ж начебто поет,
не пройнявся, що у цім змаганні
будеш аж на корпус уперед?
Я розсердивсь - ти чого бушуєш?
в мене діти і онуки вже!
Ну а він немов зовсім не чує,
ненастанно про своє стриже.
Прокидаюсь. В небі зорі світять.
Як його до себе допустив?
І насниться ж отаке страхіття!
Чи не снилось? Господи, прости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014
Не знаю, як це видається збоку –
Напевне, безпорадним і смішним.
Так хочеться, немовби ненароком
Торкнутись ніжно Вашої руки.
Поглянути у Ваші добрі очі
І не побачить осуду у них…
Що нам майбутнє, друже, напророчить,
Як нинішнє – у німбі сивини?
На теплий подих серце стрепенулось…
Та знаю – до віщунки не ходи –
Цей погляд, ця постава й тихий голос
Розвіються із часом, наче дим.
Тому собі на горло наступаю,
Не звиклий звітувать ні перед ким.
Хоч не боюсь ні пекла, ані раю,
Та … не торкнуся Вашої руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
Ти про які говориш двадцять літ?
У нас з тобою лише мить, кохана!
І миті цій складаю я осанну,
Як дару на окраденій землі.
Не знаю, чий нас янгол поєднав,
Чи твій, чи мій – обом моя подяка.
Яким, цікаво, потаємним знаком
Вказав пророчо – та ж оце вона!
А світ узяв нас ревно на приціл,
А світ завмер у сподіванні дикім –
Це ж як воно – ні сварки, ані крику,
І кожен день разом – рука в руці?!
Земним турботам призабути лік
І про єдине Господа молити,
Щоби росли в любові й мирі діти,
І кожному постати на крилі.
І мчить життя, як зоряний болід,
Вже онучата сонечками світять…
Щодень мені ціна зростає миті,
Яка вмістила наших двадцять літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2014
Я твердо знаю – непростимий гріх
Жить в цім селі – і не писати віршів,
Не чути голос лагідної тиші
В передранковій золотій порі.
Не привітати голубий туман,
Що м’ягко котить хвилі по леваді
Не бачити, як наче по команді
Лице до сонця повертає лан.
Тут тихий Псьол, що спогадом щемким
Озветься землякам в далекім краї
До лісу гомінкого припадає,
мов немовля до рідної щоки.
І рвуться душі птахами на злет
І сяє світ красою неземною
Тут будь хоч найбуденнішого крою,
А все-одно – романтик і поет.
Між нами знову тисячі доріг…
Та ти,мій краю,завше наймиліший.
Не гріх, звичайно, не писати віршів,
Тебе ж забути – непростимий гріх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536254
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2014
Ровесниці
Я спогад до Вас, наче вазу коштовну несу,
У нім – наші весни, дорожчі за золото й перли.
Ми діти одної, такої далекої ери,
Яка спопелилась на ватрі стрімкого часу.
І в молодість нашу, немов у злочинця якогось,
Пихатий недоук нахабно метає списи,
Неначе сподобивсь схопити за бороду Бога,
Чи є, щонайменше, царя невзаконений син.
Ми скажем йому: - Не смій нас чіпать, недоріко!,
Ні друзів чудових, по кому вже згадка лише,
Бо ми будували таке господарство велике,
Яке ще і досі не можуть ввіпхать до кишень.
І наші сліди непідвладні загину і тліну,
За ними будови й усмішки дитячі цвітуть…
І доки снаги залишається хоч би краплина,
Ми будем стояти на правди святому посту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014
До квітки, до травинки, до води
Душа так ревно прагне пригорнутись.
Десь тут буденність загубила пута,
І ранок світлу радість розбудив.
Чарує тиша звабністю таїн.
І доторк їх – як ця прозора свіжість.
Легкі, мов легіт, полонили ніжність
Й печаль навік утрачених хвилин,
Розміняних на марність мідяків.
Та вартісно ростуть прийдешні миті.
І осягаєш : є безсмертя в світі -
В розкриллі мрій і музиці рядків.
І одкровення кличе нас сюди,
Немов дилема – бути чи не бути.
Спішімо ж по натхнення, на покуту
До квітки, до травинки, до води!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014
Вітри тут царювали. Кураї
Гасали й пустували, наче діти,
зовсім осиротілі ці краї
Здавалося, ніхто і не помітить.
Вони ховали голови в піски
Не рік, не два, а може сотню років.
І ось під хори голосів дзвінких
Тверді і дружні залунали кроки.
Не сіянці вживлялися тоді
В цю землю – і голодну, і холодну,
А тисячі розвеснених надій
На кращу долю рідного народу.
Історія усіх позве на суд.
І світ не був ніколи чорно-білим…
Як мало нині творимо красу!
Як ми руйнуєм створене щосили!
І не в однім моїм малім селі
Із душ поволі опадають грати.
Підносить крони посивілий ліс –
Дарунок комсомольців із тридцятих…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2014
Осінь серця заворожує вміло –
Хитра облесниця зрілих років,
І, обітнувши поволеньки крила,
Переконає, що й був ти таким
Ще від колиски не вельми крилатим,
Й крила – не зовім зручний атрибут.
Інша вже справа – розкішні пенати,
Власний літак і «крутий» парашут.
Тихо й підступно підточує сили,
Гасить наснагу й бажання вогонь,
Із кольорового на чорно-білий
Світ повертає до зору мого.
І розтривожує душу ваганням,
Радість міняє на сум сивини…
Ми ще поборемось, осене рання –
Я із тобою у стані війни!
Вже розпізнав твою влесну натуру –
Отже, до успіху маю ключі.
Ми ще побачимо, хто кого вдурить,
В кого із нас благородніший чин!
…Ревно відстоює право людина
На веселково-усміхнені дні,
Я, спадкоємець у еннім коліні,
Прагну лишатися теж «на коні».
Може, зазнавши супротив шалений,
Ти нашим душам дозволиш горіть?
Може ти, осене, саме до мене
Схилиш покірно свої прапори?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2014
Привілей і честь
Я маю честь на Полтавщині жити,
Де щедрий лан в мереживі лісів,
Де споконвік купають верби віти,
У Ворсклі, у Хоролі чи у Пслі.
Я маю честь на Полтавщині жити,
Де дух козацький – перша із чеснот,
І де безсмертне слово «Енеїди»
Над світом нашу славу піднесло.
Я маю честь на Полтавщині жити,
Де люд завзятий в пісні і труді.
Ми раді в гості друзів запросити
На щиру мову і багатий стіл.
Тут мир готові завше боронити,
Підставить другу рятівне плече,
Щоби віки на Полтавщині жити
Нащадки мали привілей і честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535556
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2014
Не присягайтесь нізащо, Наталю
Що в Вас немає "блату" в задзеркаллі,
і що перо у Вас - не від жар-птиці,
зізнайтеся, ховатись не годиться:
Що всі стихії з Вами - у союзі,
що з Музою ви - щонайкращі друзі,
що всі на світі маги й ворожбити
за честь велику мають Вам служити,
що Вашого натхнення щедре свято
запалюють Евтерпа і Ерато.
Інакше звідки ця принада Слова,
що полонити нас завжди готова?!
Вся заспіль поетклубівська родина
до Вас сьогодні прагне на гостину.
І ми прибудем - Ви лише покличте!
А поки - щастя і здоров’я зичим,
А поки - привітання всі на сайті
від щирих шанувальників приймайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2014
Здавалось би – посіяно і зібрано,
І хата не холодна, і постіль,
І пишеться хореями й верлібрами,
І все ж – чогось бракує у житті.
Чи вітру – молодого і бадьорого,
Чи душ прозорих в щирості своїй,
Чи потяга – веселого і скорого,
Щоби помчав до станції надій.
Щоб небо там веселками сміялося,
А поміж ними – звабний щастя птах,
Щоб в кольоровім світі прописалися
Моєї долі стомлені літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2014
Відболіло. Залишився спогад –
Світлий і далекий, наче сон…
Це поразка а чи перемога?
Мабуть так – закінчилась дорога,
Де серця і мрії – в унісон.
…Запросила осінь на обжинки,
Я ж присяг нев’янучій порі.
Та мої чуття – немов об стінку.
Бо посада заміжньої жінки
Від усіх прегрішень оберіг.
Може й за стіною крига скресла,
Але квант незримого тепла
Щось такий малий і безтілесний,
Що не в силі повернути весни,
Як вогню не викреше зола.
Вже не бранець пристрасті й розмаю
Дякую прозрінню за урок,
Та хвилини втраченого раю –
Дар цей Божий – я благословляю,
Як одну з найкращих сторінок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2014
Твій порух, твій подих, твій погляд,
Усе про що мріяв давно
Були так далеко – і поряд,
Неначе в німому кіно.
І я без монети в кишені
Пробрався тихцем в кінозал,
Під вибухи серця шалені
Тобі щось беззвучно казав.
Дивився, немов на ікону
Якій би – доземно чолом,
І радість зійшла до амвону,
І раптом уперлась в стекло.
В його прохолодну прозорість,
В його невблаганну межу.
Було це, напевно, учора
Чи вічність тому – не скажу.
Крізь болем збунтований відчай
Усвоїв премудрість гірку –
Нікому не дано по двічі
Ввійти у ту саму ріку
І юність змахнула рукою
І тихо сказала – пора…
Мій світе, і що ж ти накоїв,
Навіщо мене обікрав?
Чи, може, послав у надії
Не кару – святу благодать,
Щоб вузол болючий Гордіїв
Ударом одним розрубать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2014
Поговори зі мною, друже, лист,
Ми нерозлучні майже півстоліття,
І хоч дороги з нею розійшлись,
Та тут ти, брате, зовсім не в одвіті.
Не нове це. Наробим помилок,
А потім все киваємо на долю.
Та коли роки підтяли крило,
Не личить лицемірити з собою.
Дівочий почерк. Цноти аромат.
А головне – отам, поміж рядками…
Ти міг мене словами кількома
Ввести у лоно пресвятого храму,
Ти грів мене, коли я замерзав,
І сни тяжкі відгонив серед ночі.
І хто тобі, і що таке сказав,
Що нині спілкуватися не хочеш?
І за які такі мої гріхи
Втрачаєш магію чуттів і літер?
Відкрийте таїну мені, волхви,
Я маю це доконче зрозуміти!
Бо вже на кілограми важу мить,
Із світом з’їли не по пуду солі.
Мене зуміла доля вже навчить –
Не можна гріх свій списувать на долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2014
Навіщо зазирать за небокрай?
Навіщо, лише ставши на початок,
В смиренні рабськім вже передбачати,
Що нас чатує забуття пора?
Приреченість, як хмара грозова,
Затьмарить барви й голоси навіки.
Я знаю – світ прекрасний і великий,
І я на нього маю всі права!
Я маю право переліг орать,
Щоб врожаїлось людям на гостину,
Планету всю вітати, як родину,
Найкращу в світі жінку цілувать!
І в тім не бачу єресі й гріха,
Що моє небо чисте і яскраве.
Любить життя – богоугодна справа!
Святоші ж – фарисействують нехай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014
Як на картині – ліс, і степ, і гори,
Блакить ріки, сага і очерет,
І тихо вітер щось мені говорить,
Що саме – лиш Всевишній розбере.
Запитую: « Ти звідки? Що ти хочеш?
Чому так важко переводиш дух?»
Він відкрива почервонілі очі,
Він стомлений і чорний на виду.
«Я сонце вам викочую шоранку
З-за териконів і зотлілих шахт,
Щоби воно не згасло до останку,
Як спопелилась « Боїнга» душа.
Там крики й зойки, залпи і команди,
Там правди дві у герці вогнянім,
Там миру і стабільності гаранти
Здали Вкраїну демонам війни.
І зводить мури невмолимий зодчий
Між долями, що рідні по крові…
Який Люцифер нас зломити хоче
І дотина, що ми іще живі?
Бо на Вкраїні світ зійшовся клином.
Аж рота час здивовано відкрив:
Та ж розбудили у собі людину
Ці малороси, козачки, хохли!
І рвуть затято до сих пір кайдани.
І на оскаллі грізних барикад
Осмілились азійського тирана
Позбавити ілюзій - «старший брат»
Тому і крутить віхола кривава.
Ми маєм пекло Дантове пройти,
Щоби утвердить для нащадків право
У вільнім краї жити і цвісти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534582
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.11.2014
Прости за безум мрії і уяви,
Я не позбавив їх химерних прав.
І знову зірко підстеріг лукавий,
І, як завжди, нещадно покарав.
Мені б отак: узятися за руки
І мовчки розмовляти без кінця.
За всі літа болючої розлуки
Іспить осмуту з милого лиця.
Букети квітів - щоб по самі очі…
Їх не сховати – дзеркало душі.
І хто нам цю немилість напророчив
І гіркоту по зустрічі лишив?
Чи, може, час свою межу поставив,
І я фантом за звичаєм шукав?
Прости за безум мрії і уяви,
Що не позбавив їх химерних прав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2014
Нам волю боронити – тут і нині,
У нас немає часу про запас.
Коли шматують тіло України_
Не до дрібненьких сварок і образ.
У кожного свої важкі окопи,
Вогневі точки, цілі, рубежі
Через Голгофу шлях проліг в Європу
Та ради нього варто нині жить.
Іспити чашу по гіркій краплині,
Прогнати хижих круків за овид.
Нас ворог об’єднав у гурт єдиний
І руку простягає цілий світ.
Шикуймо ж лави за мету нетлінну,
Дарує доля недаремно шанс.
Ми маєм наступати – тут і нині,
У нас немає часу про запас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534334
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.11.2014
Не пита ні дозволу, ні згоди,
ані року, місяця, числа,
не чекає, щоб ясну погоду
янгол чи Всевишній надіслав.
Озоветься лагідно і тихо
на тепло, на ніжність, на печаль.
Наче пасажир, що вже доїхав,
а його ніхто не зустріча...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014
Ніщо не віщувало лиха.
Був день - погожий і ясний.
З корівками і мирно й тихо
впивались чарами весни.
І травень нам розкішні трави
під ноги щедро розіслав.
І раптом сутінь - зліва, справа
все насувалася, росла.
Враз зашуміло, затріщало,
зловісно прокотився грім,
стіна між нами й світом стала,
і ми одні у пеклі цім.
А громовержець верже стріли,
як татарюга прелихий,
та все у мене, вражий, цілить
немов я скопище гріхів.
І град січе, і дощ періщить,
корівки в біг - не зупинить!
Куди біжать, чого й навіщо -
їм і самим не зрозуміть.
Що то було пори тієї,
не зрозумію, хоч і рад:
чи то останній день Помпеї,
а чи маленький Сталінград.
Та врешті бій скінчився вдало,
без болю, прикрощів і втрат.
І горизонт підняв забрало,
і знову день - і сват, і брат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534195
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2014
Недозрілі кетяги калини -
звабливо-рожева заметіль.
І,здавалось, світ зійшовся клином
на коханні першому в житті.
Казки неповторної пенати
відпливли весняним міражем...
Ти давно чужа дружина й мати,
та і я - не парубок уже.
Розпачу по втраченому раю
припекуче не дійма жало.
Мов чужу історію гортаю
і дивуюсь - чому не збулось?
Тільки часом згадка лебедина
принесе на радість чи біду
Казки неповторної хвилини
і снагу калини молоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2014
Я сіре небо пензлями фарбую
з усім завзяттям радісних палітр,
і голос твій, моя любове, чую
аж за тридев’ять царств і королівств.
І не зведуть мене на дикий відчай
ні труд тяжкий, ні вісточка лиха.
Прошу лише: хоч мить, якщо не вічність
мене до божевілля покохай.
Щоби принадно оживала казка
у цьому небарвистому житті,
і від твоєї ніжності і ласки
я стану олігархом почуттів.
Щасливим і нечувано багатим.
Мені позаздрять смертні і святі,
бо всі на світі унції й карати -
мойого скарбу жалюгідна тінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2014
Ти - зоря не з юності моєї,
та і я - не твій травневий квіт.
Нашій відчайдушній одісеї
й досі подивовується світ.
Я пройшов через гіркі утрати,
і тебе обпік підступно біль...
Із крутого віража піднятись
нам судилось, люба, в боротьбі.
І вольтаж високої напруги
наші руки і серця єднав.
Ви скажіть, чому кохання друге
по легенді має менше прав?
Цій легенді не знайомий відчай
і гіркі тортури самоти,
коли ні очікують, ні кличуть,
неспромога думати і йти.
Й раптом сонце крізь віконну шибу,
і ковток джерельної води...
Наша зустріч - не чуттєвий вибух,
просто - я удруге народивсь.
І душа розкрилася на злеті,
зникла, не вагаючись, пітьма...
Не діліть кохання - друге, третє,
бо воно хоч є, а хоч нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533639
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.10.2014
Цвіте розлого й пишно бузина.
Зневажно кинуть - "посестра руїни!"
Душа ж її, довірливо-сумна
із пустиря до велелюддя лине:
"Я тут! Дарую за короткий час
суцвіть і ягід щедрі парасолі.
Врятує в спеку їх живильний квас,
і повсякдень заступлять шлях до болю.
А за обмову... Не моя рука
спустошення і безнадію сіє.
Свій гріх мені поставили на карб,
хто своє завтра боронить не сміє.
І жде, що хтось, колись... Доки скона.
Глевка байдужість за труною піде.
А винувата буде бузина.
Чи не тому на Україні біди?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533634
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.10.2014
У вечірнім саду матіола цвіте,
ароматом випоює тишу...
Стільки років пройшло, а здається проте,
що ти лиш на хвилиночку вийшла.
Що ти ввійдеш ось-ось, усміхнешся мені,
і уже не покинеш ніколи,
будем разом стрічати світанки ясні
і плекать аромат матіоли.
За плечами доріг тополина печаль,
і підкорено всі перевали,
ми навчилися друзям образи прощать,
та коханим ми їх не прощали.
Нас життя течія на пороги несла,
ми згубили до щастя паролі,
а тепер лише тишу вигойдує сад
і гірчить аромат матіоли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014
Я твердо знав - таких уже нема -
привітно ніжних і дитинно-чистих,
і грішний світ руками обома
підтримував моє видіння істин.
А сірий час на сірому коні
тяг воза із пожитком небагатим.
Мов мідяки, видзвонювали дні,
відсічені мечами циферблата.
І все ж краєчком спраглої душі
плекав надію в сподіванні щирім,
що в Бога я удачу заслужив
терпінням, перемноженим на віру.
І Вас зустрів, таку,яких нема.
мить ожила і барвами, і звуком,
і білий світ руками обома
охоче спростував свою науку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014
Відцвілися проліски й тюльпани,
Вже й бузку стихає заметіль…
Де ж це ви, герої-ветерани,
З ким ходу звіряєм у житті?
Вже на мітинг ваші діти сиві
Лише пам’ять зболену несуть.
Подивіться – горді і красиві
Їхні душі ваш торують путь!
З ваших рук міцні, надійні руки
До Вітчизни прийняли любов
Й глибину великої науки –
Зберігати святість корогов.
Не важливо нам, які шеврони
На мундири ворог начепив,
Лінія незламна оборони –
Наші долі, ниви і степи.
Вашу славу, імена, дороги,
Наче совість, в серці несемо.
Він безсмертний, прапор Перемоги,
І на цьому, браття, стоїмо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497562
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2014