| Сторінки (6/512): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
...ані схлипу, ні скрику,
ні свисту змарнілих пташок.
На холодній росі ти повільно приходиш до тями.
Ти не там і не з тими, та, зрештою, все буде "ок".
І співатимуть птахи над нами
трьома голосами
Хто би що не казав,
але то не останній твій бій.
Дай послухати час, що тече по зап'ясті на ложе.
І коли бракуватиме тих найпотрібніших слів,
обійми мене так невагомо,
як ти тільки можеш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
...бо із тисячі слів
золоті обирати не мушу.
Знову кутаюсь в светр, прикладаю до рани бальзам.
Я твою перламутрову мушлю ніяк не порушу.
Ти ж не вір ні зеленим очам,
ні іскристим снігам
Я забуду усе.
Ти також не тримай, мов ікону --
ані шовку єдваб, ні терпкий післясмак полину.
...так співає трава... так виходять з чужого полону
... до обвуглених губ не притулиш
солодку хурму
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Цю спеку серпневу цідити,
мов яблучний ром.
Спланована втеча від себе -- у трави хмільні.
Тут всі, що сиділи з тобою за теплим столом.
І ті, що у пам'яті скринях
гудуть, мов джмелі
Не сій в мені квіти.
Не вір, що в тобі проросту.
Я з тих світлячків, що не йдуть ні на плач, ні на крик.
...проси все, що хочеш, в останню солону грозу
...за день до потопу
в яру зацвіте чагарник
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
...бо цей подих не твій.
Це лиш подих нічної трави.
Хоч кричи, хоч ридай, хоч вдягни білосніжні пуанти,
твій тягар заважкий. Він уже непідйомний, і ти
не ходитимеш так по землі,
як боги чи атланти.
Скільки душу не край
на тотемні твої кольори,
час торкатись води. Час розсипану сіль позбирати.
Розкладеш олівці і розтопиш найглибші сніги
у надії на те,
що навчишся колись малювати.
Скільки серце не ріж,
не рятують хрумкі калачі.
Бери силу в дерев, як це вміють споріднені душі.
Ти пройдешся по гострих уламках чужої душі
обережно, мов бриз
пробігає окрайчиком суші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Цей чоловік
за подих до зими.
Ця жінка на вустах із курземе.
Червона ніч -- автопортрет війни.
...прошелестить
" кожна печаль мине"
...прошелестить
Бо подих твій легкий.
Загусне в хмарах. Згасне у траві.
...я б попросила ще собі ріки,
де ми усі
щасливі і живі
На суд небес
кладу печаль оцю.
...майструють стіл
...говорять про земне
цей чоловік без дому і вогню
Ця жінка,
що нагадує мене
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Ані пари із уст, ані слова про древні печалі.
Це уже не про час, що тече, мов вода, мов вода...
...це також не про світ ( кажуть люди - без краю, без краю)
...це, мабуть, про часи, у яких є своя глибина
Не сповідуй мене, не сповідуйся сам, бо невпинно
темні води над нами вирують і нижче колін.
Відпалають сніги, вже ніхто не шукатиме винних.
Світе дикий, ти теж не посмій сповідатись мені
Обернись кораблем, одягни зашкарублі сандалі.
Не співав Соломон і про те промовчав Златоуст,
що нема берегів і немає імен у печалі.
Безборонні слова не посміли зірватись із уст
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
…твоя печаль
на білій площині
…червоні кола на рудій воді
По срібнозорих контурах води
веди, прозорий
хлопчику, веди
Не має сенсу
в дотиках руки.
Лягають перли тут на дно ріки,
мов низка теплих слів на мілині.
Мовчи, прозорий,
не переч мені
Тут запитань
не задає ніхто.
Бо гусне день. Над мостом Мірабо
пливуть птахи, тумани, мрії, бо
так мало часу
на земну любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
… там нема заборон.
Та покликані будуть не всі.
Лиш невидима ягода годжі. Не персик. Не черрі.
… ти до мене пливеш по солодкій медовій росі.
… і так терпко парують вуста,
немов хмелі-сунелі.
Я б тебе обняла,
але тиха загроза іде
від степів половецьких і тих, що південніше тундри.
Нам ця осінь, як дань, але повниться сонце руде
пряним димом сандалу
і смаком гнилої ратунди.
Хто почує нас тут,
як на ліве коліно впаде
боягуз жалюгідний і той, що аж надто хоробрий?
Чи промовить Отой, що над нами сторінку веде,
………..що так буде добре?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
Ловись за повітря…
І кроки свої приглуши.
Згортай у спотворене серце крупинки кориці.
Ввімкни ближнє світло… беззвучну струну зворуши,
як втримаєш поглядом
очі сліпої вовчиці.
Чи пастка, чи пустка…
Чи запах гіркої трави?
В чужі підземелля зачинені мідні дверцята.
І тиша така абсолютна… а ти ж говори…
А ти промовляй, німий князю,
допоки качата
пливуть за водою
крихкої нічної пори
в пустельні, ніким не означені світлі оази.
( ні пастка, ні пустка, ні запах… а ти ж говори)
А ти ж примовляй,
примовляй мені, сонячний князю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Саме час
білий хліб пекти.
Пахне присмерком матіола.
Не посмій мене обпекти.
Я незАймиста.
Я - прозора.
В силу
вбралися бур’яни.
Під ногами брудні калюжі.
“ пом’яни мене, пом’яни,
у неділю
по Службі Божій”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023
Вертепні ігри
в безголоссі дюн
стікають ароматним шоколадом.
Торкайся обережно голих струн…
Хто нас простить
за колом вікон, ладо?
Хто простягне
нам стиглу аличу,
між нами обезцінюючи кроки?
Торкайся ніжно найсолодших струн,
бо ми ідемо вбрід
у різні боки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023
Зійдеш, як світанок,
як гострий на пальці поріз.
Слова недоречні. Озвуться лиш тіні поснулі.
… бо зорі за нами. І ще наймістичніша ніч.
І надто терпкий
аромат череди і цибулі.
То звідки, солодкий,
та правда на самому дні?
Там туляться риби, мов діти -- бери їх руками.
Впізнаєш єдину? Впізнаєш… а, може і ні…
І падають квіти на воду,
стають поплавками.
Чи маки червоні
вплітають у коси руді?
Зарано. Запізно. Ще півні в такий час не піють.
… і так незбагненно ти знову ідеш по воді
……………………………..і я тобі вірю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
Сьогодні небо
в сірому… і, може,
змалюєш сагу сонячних вітрів.
…і та, яка на тебе надто схожа,
сідає поруч.
Ділить хліб навпіл.
Чого тобі іще?
Шаленство раю.
Чернечий одяг. Горобина ніч.
І та, яка тобою досі марить,
чомусь аж надто
близько. Віч-на-віч
два хижака.
Дві здобичі. Два звіра.
Дві постаті на горизонті… ти,
і та, що заклинає небо сіре
в німій пустелі відчаю
………………………” світи!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
Не вір мені.
Це яблуко із диму
важче піску, твердіше за метал.
На дні очей, лукавий пілігриме,
снігами снить
непізнаний Непал.
Розхитує
фальшиву павутину
цілунків тих – солодку карамель.
Це невагоме яблуко із диму
кладу в старенький
зношений портфель.
В буремну ніч,
у коловерть червону
фантомна сіль притрушує сліди.
…і не знаходжу жодного перону,
з якого йдуть
до тебе поїзди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
…відпускаєш мене
за окреслені межі води.
Розгортаєш мене, мов сувій із гіркою травою.
Адже так не буває, щоб впали на серце сліди
некерованим медом,
масандрою чи ворожбою.
…врешті, так не будЕ.
На полотнах осінніх заграв
простягаєш мені між долонь помаранчеві груші.
Проникаю сюди з потаємних прозорих дзеркал.
Ти заварюєш чай. Ти скануєш
наскрізь мою душу.
…що пробачиш мені?
( максимально напружую слух)
Не готичні сніги – пелюстки яблуневого цвіту –
все, що маємо ми. Лиш одним темним полум’ям губ
випікаєш тавро – не від світу цього…
не від світу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Сніги надвечір.
Білосніжний птах.
Завіса ледь поскрипує віконна.
...й усе не так, лише… в твоїх снігах
цвіте трава,
прекрасна, мов мадонна.
Цвіте трава.
Похлипує свіча.
Блукають очі вересом й барвінком.
Навчись носити тугу на плечах,
мов квіти в косах
Довбушева Дзвінка.
Не срібна карусель,
не золота.
Та, власне, то й не карусель… насправді
ти вже давно, мов твій прозорий птах.
Єдиний. Той один,
що знає правду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
…і вийдеш з туману
повільно… і станеш навпроти.
Не серце у грудях – снігами обпалений сад.
Читай по губах, перечитуй мій внутрішній спротив.
Ні кроку назустріч
не зрушиш… ні кроку назад
Кричатимуть сови
у темряві хижо, свавільно.
Брат брату не сторож. Що нам до чужих ластів’ят?
…і небо над нами розгорне завісу чорнильну
…і струм потече по долонях
й дістанеться п’ят
Гойдай цю тривожність.
Це гроно калинове. Кожен
тут сам собі сторож, і сам собі світло в вікні.
Стікає печаль по одежах і… дякую, Боже,
за ту благодать,
що послав рідну душу мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Попливуть майже всі.
Але випливуть лиш одиниці.
Розбредуться полями. Здичавіють у ковилі.
Не лякайся її, голубої печальної жриці,
.……..із вінком на чолі
Ні на котрій з долонь
не прописані лінії втечі.
Твій терпкий горизонт -- парадигма на рівні очей.
Опір надто крихкий. Із найтонших глибин порожнечі
……….проступає плече
Чорний атлас долонь –
і повільно лишаєшся зграї.
На прозорих раменах вібрують чужі письмена.
Шепотіння води. Крізь коліна твої проростає
………..кольорова трава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
Відпалають останні акорди.
Зотліє трава.
Ще болітиме довго… (до часу, пташино, до часу)
Не римуються більше ні кров, ні любов… і слова
шкутильгають повільно й незграбно,
мов бідний на касу.
…іще стрінеться хтось,
що вітри у долонях несе
…ще спізнається той, що водицю освятить студену
Не розхитуй пітьму, бо у тебе є, зрештою, все --
і небесна блакить,
і весна, і твій вихід з Едему
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
Дай собі час,
у печалі своє ім’я.
Дай собі спокій, в печалі свої сади.
…порохом, порухом, подихом, солов’ям
вийдеш у білий
вечір на голоси.
Бійся чужої варти,
клади свою.
Бійся зухвалих, які принесуть дари.
Падай у сніг іскристий, торкай струну
переосмислень.
Грійся і говори.
Не заперечуй,
у нас є лише ця мить.
Смак помаранчі, надщерблений місяць, бо
даш собі спокій з усім тим, що не горить…
З тим, що не тоне…
Входить земля в Різдво
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023
Спецоперація,
зрештою, не війна.
Дівчинко, вчись стріляти, стріляй, як слід.
Очі змінюють колір. Цвіте вода.
Місяць над вишнями
висне, лишає слід
в серці прозорому.
Спить золота сова.
Котиться коло. Твій автентичний птах
дихає в синю осінь, й поки ця “не війна”,
спи, найсолодша.
Спи на семи вітрах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Проминути усе.
Розписати крихкі міражі.
Мій терпкий іван-чай проростає крізь плем’я ріки.
У тонкі простирадла згортаю стерильні ножі.
Ти чужинець мені.
Дичина, що виходить з тайги.
І замру на пісках.
І невидиме коло замкну.
…не за мною цей дзвін… не мені піднебесний єлей.
Я вдихаю цю ніч. І важкий аромат полину.
Крізь багряність троянд
роздивляюся очі лілей.
Бо усе у свій час,
як зима на святу коляду --
і солоний окрайчик води, і фатальний твій крок.
…але поки ця ніч, я уголос молитву веду.
І таврійські вітри
у твій бік обертають пісок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Помаранчевий день,
мов нектар золотої хурми,
залишаю тобі. Срібну мить обираю натомість.
Лиш мені не кажи, що цей танець нічної сови
…………..то є спомин
Не торкайся її.
Не торкайся нічого й ніде.
(полохливий міраж – заповітна святиня поета)
Та судити не нам, бо танцює полярна сова
…………..в очеретах
Що призначено їй?
Що судилось тобі і мені?
…протікає печаль у прозору сатинову склянку.
…але я промовчу, бо зникають усі міражі
……………на світанку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Покинуту мрію
шукати в верхів’ях ріки -
даремна розвага. Світанки солоні й багряні.
Нам снігами не стати (ми й так вже давно сніги).
І, власне, не факт,
що колись ми були вогнями.
І, врешті, нічого такого,
лиш ніч без води…
Лиш небо порепане, чорне, присипане сіллю.
Але ти ідеш у молочні рясні сади.
…і мурали зійдуть зі стін
………….. в деревне вугілля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2022
...там, де лоскочуть
сонячних немовлят
риби зелені, чисті сніги притрусять
неба консолі… сорок разів підряд
вітер гортає крижму.
Сказати мушу -
“Стійте, солодкі риби,
непевен час.
Не запливайте в повінь мою бентежну.
Не відчиняйте двері - покличуть нас.”
...вітер гойдає
і почуття і крижму.
...темні смарагди
плавно підуть в ніщо.
…сійся, сливовий смутку, в небесне сито.
Крижму гойдайте… як добре, риби, що
ви не вмієте говорити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021
Синя мітка.
Зелена туга.
Десь на відстані голоси.
Зачекай, поки злітна смуга
ледь провітриться
від роси.
Очі темні.
Тумани світлі.
Не обізвуться, не спіши.
Хтось в моєму тонкому світі
трохи пір’ячком
притрусив.
Теплу казку
плести не конче.
Ніхто, врешті, і не просив.
…танцюй, пташко, допоки сонце.
…в мене ж більше
немає сил
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021
Осіння спрага.
Кола на воді.
Роса на віях – хащі непролазні.
Часи смеркань. Іще шумиш в мені,
печальний вітре,
тихо та виразно.
Не поспішай.
Не розгуби імен.
Не приглуши мелодію нізвідки.
Як упаде на чорний гобелен
з важких повік
твоя остання квітка.
Нічого більше.
По той бік ріки
прибережи цю паморозь, будь ласка.
Оцю крихку ілюзію. Руки
не відпускай…не від……
солодка пастка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
Блукає
капілярами озон.
Лоскоче губи золота ожина,
як жінка, що приходить у твій сон,
з пекучими
зеленими очима.
Пересипає
сонячний кришталь.
Перебирає кольорові скельця.
Ти не журися нею, то печаль
тече по лезу
й виїдає серце.
… і проростає
найсолодший лід.
… і дикий звір в лісах твоїх голосить.
…за тим, мабуть, і плакати не слід,
що має
остаточний статус - осінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Твій осінній листок
не торкнеться рожевого скельця.
За рікою ілюзій залишаться стіни багряні.
І коли забринить і затихне мелодія серця,
опівнічні вітри
розірвуть соломинку востаннє.
Не торкай за плече.
Не губи поцілунком даремно.
Білі карти зими на полотна лягають повільно.
Час утіх найбіліших. Найтонше земне одкровення.
Але ми - не сніги…
Не сніги. Нам ніяк не все рівно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
…ці божевільні
знаки зодіаку,
що маєте до мене? хто ви? що вам?
Вібрує місяць. Ніби козинаки,
мій гусне вечір. Вислизає човен
На третє плесо.
В марево досвітнє
біжить собі дівча простоволосе.
…і пташеня, що так чекало квітня,
……….кохає осінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Відпускай без жалю.
Обіцяй без надії, бо ти
обираєш свій човен, і з першим промінням відчалиш.
…свідки знають про те, що в колишню ріку не ввійти.
І вінків не сплести
з диких лілій твоєї печалі.
Золоті світлячки
розпорошились поміж картин.
На ельфійські поля срібне сяйво приходить нізвідки.
…і коли віднайдеш і запалиш останні мости,
……..ти відпустиш і свідків
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2021
То ж не приписуй
жодної вини
земним звірятам, неземному птаству.
… тулитись до холодної стіни
… вступити в золоте
всесвітнє братство
… плисти у сни
міжзоряні, а втім,
блукати снами – необачність крайня.
Тебе не обпече чужий Гольфстрім.
І ніч така –
чорнильна і брутальна.
І ніч така
безжальна… пробачай
її космічну суть, жбурляй у жбани.
Палаючу пустелю, що в очах,
не приглушити
жодними дощами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2021
Розфарбовані сни –
лиш побічний ефект німесилу.
Не ловися за дим. Не розпитуй нічого в людей.
Не шукай у мені цю приховану сонячну силу,
що мовчить до світанку
і легко виходить з грудей.
Не впіймаєш її.
Не збереш по зерняткові жито.
Не відсудиш назад учорашнє спонтанне “лети!”
… покотилось із гір перевесло – ніяк не спинити
… із нічних матіол
полудневі вінки не сплести
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
У травах
припорошених тремтить
медовий місяць золотистим гудзиком.
Лиш зміна декорацій. Ну а ти…
“ти просто пташеня…
і вся тут музика “
Яка тут
доля відчаю? Не нам
наповнити по вінця чисту скляночку.
Хто збудував нам цей крихкий вігвам?
Хто нас почув?
“………спинися, подоляночко “
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
…це той
пустельний берег… віщі води.
Роса живильна (пий донесхочу!)
Коли на картах зміняться штрих-коди,
ти відійдеш
по лініях дощу…
По амплітуді
зречення… не бійся,
що розчинюсь у тисячах облич…
Коли впаде на місто повний місяць,
…………………………тоді поклич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2021
Солоний дим -
на вицвілі сліди.
Ридає скрипка виразно і тонко.
На прохолодній матриці води
душа скидає
третю оболонку.
Хмільне цунамі –
в сірі береги.
Хмільне цунамі - абсолютне вето.
…і вже не має жодної ваги
земних бажань
багатогранне гето.
Прозоре небо
висне у вікні
(до тебе безмір літ, а чи півкроку)
…холоне день, і гусне у пітьмі
німих ридань
прострілене бароко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021
Не заплющуй очей.
Не згортай кашемірові вії.
Вітер котиться з гір, ти ж прикрий худорляве плече.
Чом це марево снів так фатально й проникливо діє,
і відводить тебе
від звичайних буденних речей?
Не роздмухуй свічу.
Не знайти чудодійного клею,
не стулити докупи осінні відтінки “меланж”.
…оте світло сліпучо-яскраве в глибинах тунелю -
то єдиний твій шанс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2021
В очеретах образ
стережись руйнівної застуди.
На рельєфах долонь випікай нетутешні міста.
Я - мінливий туман, що виходить надвечір між люди.
Прохолодна вода,
що тече з-під земного моста.
Не спіткнися об сни,
де ще дихає спекою літо,
де кипить і вирує сповільнена ніжність оця…
Мій гіркий промінець оминатиме сяйво софітів.
Придорожня трава
не шукає початку й кінця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
Невловима печаль –
третіх півнів чекати на ганку.
Із Молочного шляху вкидає хтось срібний мідяк.
Майже схлип. Майже скрип. Майже подих німої фіранки.
…але падають зорі
в колгоспний цукровий буряк.
Стережися межі.
Щось прозоре, на марево схоже,
каламутить пітьму, виростає з твоїх протиріч.
Майже сон. Майже вир... поможи мені, сонячний Боже,
……………..пережити цю ніч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2021
На скронях
теплі вм’ятини від маски.
Голодний вітер папірці розвіє.
Хвилинне усвідомлення поразки.
Тавро стече з долонь.
Спороховіє.
Оцю печаль
не залишай зі мною.
Просій крізь пальці, мов столітнє просо.
…як стадо підійде до водопою,
всі води атлантид
покриють коси…
Сніги в очах,
ромашку з чередою,
переплетеш, освятиш, відспіваєш.
…що станеться з тобою поза грою,
…………..ти ще не знаєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2021
Пробач...
Усе так швидко. Так безглуздо.
Чужа печаль. Циганські килими.
Чи хтось іще зберіг тут краплю глузду?
…………… не ми
Тому – пробач.
Сміятимусь в туманах.
Старенькі східці. Придорожній храм.
Ці меседжі кому з телеекранів?
…………..не нам
… звірятко дике,
згорнуте в калачик.
Циганський килим. Чисте божоле.
Зійдуть сніги, і ти мене пробачиш.
……………але
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2021
Червоний місяць.
Руйнівна вода.
Осінню тугу не прийми за мрію.
…але, хіба прощаються отак,
під монотонний
шурхіт деревію?
Спекотна ніч.
Скажи хоч що-небудь.
Не розводи безпомічно руками.
…але ж, хіба прощаються отут,
на теплому порозі
під зірками?
…змарніють сни.
…впаде туман гіркий
Лише очей крихкі аквамарини
прошелестять “по інший бік ріки -
..……..ми дві стеблини”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
…цю безпритульність
не перечекати.
Коли душа лягає на папір,
кладе тихенько голову на лапи
в мені цей дикий
і свавільний звір.
І завмирає.
Я йому не вірю.
“ …не пробудись від сліз… не пробудись”
…іще не рай… не рай! лиш пастка звіру
моєму
на якусь коротку мить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021
Солодкий сік
вздовж білої кори -
у чорну землю, наче вхід до храму.
Занадто каламутні кольори
пливуть в прозорих
сутінках вігваму.
Ми тут іще
з прадавніх міражів.
Із тих часів, де кожному “по вірі”.
І вітер змін сповзає по нозі,
до того місця,
де чатують звірі.
Шумить вода.
Ти теж неговіркий.
Усе мовчиш. І ні про що не просиш.
…назавтра я впіймаю височінь
…і ти мене відпустиш
………..і ця осінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021
Ти ж забудь,
що танцюєш в парі…
Як забракне води на всіх,
світлий князю мій, очі карі,
відпусти мені
перший гріх.
А над нами
солоне небо
і прозоре твоє плече.
Хто ж печальну свічу запалить,
коли руккола
відцвіте?
…а за нами
котилось коло.
…а за нами горів ромен.
…ті, що лишаться в чистім полі,
не згадають
своїх імен
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021
Ці важкі імена
ти забудеш опісля дощів.
Найсолодші слова залишаються на попелищі.
… ще ця осінь така ритуально заплакана, і
десь на рівні очей
мерехтить серпантин. Вітер свище.
Серед вицвілих трав
усе важче лишатись людьми.
В теракотовий степ понесли помаранчеві коні.
Мерехтить серпантин. Запізнілі плоди бузини
обережно зірвеш,
покладеш у прозорі долоні.
Усе більше прощань.
Усе менше води і вина.
Лиш терпкий післясмак перемерзлого вже винограду.
… ти притулиш мене до холодного скельця вікна.
… я крізь ніч попливу
в порожнечу вишневого саду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021
Ми ще стрінемось, ладо…
Не можем згубитись усі.
У прозорій душі розмалюємо внутрішні храми.
…щоб піти у поля по солодкій весняній росі.
Не вернутись назад,
прорости із землі колосками.
Бо що маємо ми?
лиш ранковий простуджений спів…
А ще шелест вітрів, що блукають печально у косах.
Спів і шелест – мої… на тонких перехрестях світів
буде читано й співано тим,
що не знались в колоссі.
Відпалають жита…
і не варто торкатись руки…
У моїх дзеркалах проминуть твої місячні плеса.
…нам би знати, що ми - по один бік живої ріки
…й не за нами ридає цей дзвін
…й не за нами ця меса
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021
Ванільна свіжість.
Тиша - нічия.
Зеленоока статуя із глини.
…маленький принц згадав її ім’я.
Він сумував,
що десь її покинув.
Повір на слово.
Не дивись униз.
Вітрам земним довір своє волосся.
…за тим у травах скиглив дикий лис,
що мало статись,
та… не відбулОся.
Лише слова...
бо, врешті, хоч-не-хоч,
підвладні сонцю карамельні сливи.
…і барабанить монотонно дощ
на честь всіх тих,
кого ми приручили
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
…між ескізами
Фаберже
“зависає” німий вінчестер.
Світ в долонях завмер… невже?
Ти жартуєш
напевно, сестро?
Водиш пальцями
біля скронь
за лаштунками карнавалу.
З віртуальних твоїх долонь
філігранну
крихку піалу
Я приймаю…
очей мигдаль
закипає так стрімко, швидко.
Молодильна жива вода?
Посміхаєшся,
маргаритко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Позмиваємо грим.
Порожнеча важка й глуха.
За лаштунками лінз незнайомі свавільні очі.
Повертаймось у Рим… я трава, вітре, я - трава.
Віртуальна трава
в прохолодній долоні ночі.
Не лякайся доріг.
Учорашня крихка іржа.
Панорама руїн. Обпечи, обпали вустами.
Зупини караван… я межа, звіре, я - межа.
Абсолютна межа
між роздвоєними світами.
Не уникнути чар.
Огорнися в піски. Гойдай
полинові човни на солоних морях оман цих.
Обростаєш крильми ?.. я вода, рибо, я - вода.
Каламутна вода
у маленькій прозорій склянці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Відшепотіло
вмить… відшелестіло…
Відцентрувало сонячні міста.
Дощі підуть у білий понеділок.
І врешті
їй насниться пустота.
Вона іще ніяк…
іще нікому
не сповідалась, впавши на крило.
На білосніжних аркушах картону
малює щось
невидиме весло.
Цей серпень –
швидше виняток із правил.
Кріпись, тривожна панно, та радій.
...ефірні вартові заходять в трави,
занадто близько
до таємних мрій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Прибережи
смак устриць на губах.
Переступи зурочену травичку.
На золотих, кривавих, берегах
зостанься,
мій осінній черевичку.
Пересипає
барви з олівця
цікавий пан – міжзоряний вінчестер.
…і креативний сум так до лиця.
Лише не плач,
вінтажна біла сестро.
Не переслідуй
невловиму тінь.
Не пригортай прозорими очима.
Шукає ворон здобич… сестро, стій!
Він – наслідок тобі.
Він же й причина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020
Учорашня роса
на щоці паперовій холоне.
Ебонітова ніч виповзає з вінтажних печер.
Ангел вищого рангу, мій сонячний дух-охоронець,
опускає свій жезл
на моє споночіле плече.
…зупиняється час.
Припиняють вібрацію звуки.
Не тотожність провин - від світів бунтівних втікачі.
На найтонших щаблях, у найглибших туманах розпуки -
шелест крил ірреальних
(флюїд на моєму плечі…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
Опритомніти
восени.
Оприлюднити преміальні.
Оповім тобі власні сни,
хочеш стисло,
чи подетально.
Крізь
цирконієві вогні
сонце гусне у ластовинні.
Чим тепер дорікнеш мені?
Я тобі –
лише туга синя.
Лиш грайлива
печаль, і ти
в ній розчинишся мимовільно…
Відпусти мене… прорости…
Йдуть птахи
у жита повільно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Перепочинь…
Промінчики руді
вчинили на мольберті перегони.
Прозорі тіні бродять по воді.
Плетуть собі вінки,
та б’ють у дзвони.
А ти присядь…
Хай закипає чай.
Вишневий цвіт – на три світи не видно!
Північне сяйво у твоїх очах
гірчить і гусне,
мов старе повидло.
…і покладу
шматочки кураги
у повну чашу… у густу завію…
…і розтоплю очей твоїх сніги,
коли прокинусь
і протверезію
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Солодкий спів
вечірніх голосів.
Нектар медовий стиглої малини.
Час сновидінь… і персональних псів
я відпускаю
лиш наполовину.
Течи собі, водичко,
та й журчи…
Лягай на серце цвітом біло-біло…
...допоки ця симфонія звучить,
нехай ганяють
на поляні білок.
Танцюйте,
ірреальні та живі.
Впускайте лапи в дикорослі трави.
…вертайте в мою душу, вартові,
які й майна не мають
для застави
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
Прозорий човен.
Невагомі весла.
Вібруй тихіше, сонячна душа.
Впаде туман. Найтонша крига скресне.
Асфальт проб’є
полин і черемша.
Чорнильні очі.
Білосніжне пір’я.
Шепоче хвоя… і парує мох…
Не бійся стоголосся надвечір’я,
бо зрадить
лиш один з дванадцятьох
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Не тримайся образ.
Не оголюй дощам свої плечі.
На занедбаних пляжах вдихай прохолоду пісків.
Переріж цю ріку, алгоритм її пагубних течій
розчиняє тебе
на мільйони непевних кусків.
Спопеляє зелених очей
бунтівні аметисти.
Перекришить на смальту емаль капілярів крихку.
Ти не надто слабка…та крізь пальці щезає намисто…
………………….переріж цю ріку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Я ніч тобі…
Брунатні кольори
черкають листя і - ніхто нікому.
…вони іще не вийшли із трави,
пухнасті й мовчазні
адепти грому.
Ще не лягли
на матрицю садів
важкі, солодкі прянощі анісу.
Не розп’яли на сотні голосів
цю абсолютну,
перманентну тишу.
Бреди собі
без полум’я, без свіч,
на чорний килим рятівної рути.
Я ніч тобі, збентежений, я – ніч…
І буде все,
так, як і має бути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020
…ні шурхоту
…ні шепоту, ні муки.
Травневі шершні - випадкові гості.
Зімкнуться в коло лінії і звуки.
...і врешті-решт-
ти знову - дикий острів.
Усе як є…
І кожна хвиля сторч.
І лиш опісля - в косах вітру шелест.
І дика груша молиться на дощ,
…і золотий пісок
…і перша зелень
…і безневинність
…й на вині вина
Усе – твоє... і небо прямовисне.
…із книги доль зникають імена
…я вірю,
хтось це робить ненавмисне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
…лише тому,
що тане білосніжно
цвіт вишні, ніби цукор в молоці,
перепочинь. Така відверта ніжність
тремтить в руці.
Крихка,
мов фарфор. Грає нові ролі
таємний темний радник полтергейст.
…ти теж колись підкориш сині гори –
за едельвейс.
За висоту емоцій.
Майже м’ятна,
гірчить цукерка. Я також гірчу…
Відверта ніжність – ненадійний дах нам
…………..у час дощу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
…і майже вечеря
…і пусткою шириться дзвін
Приходиш нечутно. Минаєш розжарені кратери.
Вмикаєш між ребрами вентиль тривожних турбін.
Цю тишу в душі
не розкласти на задані катети
…на соти медові
…химерну подобу садів
І врешті зникаєш у кігтях вишневої віхоли.
Найтонше з бажань, як потреба іти по воді,
де білому цвіту
і впасти насправді вже нікуди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Ніби сонячний дим,
пелюстки яблуневого цвіту
оживають на віях, притрушують липовий чай.
…оксамитовий шлейф атрибутів її дивосвіту -
елегантна й печальна
в прозорих долонях свіча…
Не вертайся назад.
Не блукай невпокореним містом.
У дзеркальних вітринах не знайдеш колишню її.
…лиш брунатні вуста все палають неоновим блиском
(маки надто червоні
на білій прощальній канві)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2020
Неспокійна пора…
Повний місяць торкається сцени.
Фіолетовим сріблом сканує травиночку кожну.
На сипучих пісках розкладаю крихкі цикламени.
Ти мене обіймаєш
невміло і якось тривожно.
Вислизають піски
із окреслених меж карантину,
з неслухняних долонь… крізь обпалене спекою жито.
…ми не вміємо ще завмирати, мов мертві картини,
на прозорій стіні міражів
… нам ще вчитись, і вчитись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020
До опівночі час…
Прогорни цю засніжену смугу.
В колонтитулах снів проросте лобода й молочай.
… лиш мені не криши учорашню засмічену тугу,
мов сліпу заметіль,
в ароматний анісовий чай.
Не лишайся отут…
Відійди. Утечи світ за очі,
доки сині вогні мерехтять на вертепних свічах.
Що лишається нам? Метушня полохливої ночі.
… і прозорість весла
… і до повного місяця час
Із яких берегів,
із якого невдалого сорту
у солодкий сироп потрапляє терпка алича?
Ту, що шириться серцем й пульсує у стінках аорти,
………………не розхитуй печаль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2020
Замок надійний
на воротах раю.
В повітрі помаранчеві стрижі.
Я досі твого імені не знаю.
Палає сонце
чорне край межі…
За обрієм…
За вічністю…. за тином
під осінь спати туляться вужі,
де ти мене розтяв наполовину,
з ножа не знявши
жовтої іржі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2020
Та не варте жалю…
Загалом, то лише купка хмизу.
Спопеліє миттєво. Знеціниться з тим водночас.
…ти б ще міг станцювати на гострих рельєфах карнизу,
віртуозно й кумедно…
та власне, скрипалю, не час.
…притулись до стіни.
Не лякайся… не думай… не дихай…
де загублений світ я малюю з любов’ю, і без…
…і три місяці в небі вібрують повільно і тихо
…і сповзає роса в океан
із гігантських небес
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020
Згорни в долоні
півпрозорі скельця.
Полярна ніч - метелик на плече.
…люби її, цю дівчинку без серця.
…цю майже
неозначеність іще
Непевна височінь.
Уявні двері.
Умовна ебонітова стіна.
…мадонна, що виходить із містерій.
Лише з проміння
сонця та вина
Малюй її.
Твори її. Тепер це -
така печаль на твій короткий вік.
Химерниця… їй зліпиш навіть серце
……………..як чоловік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020
бо…
Вже не матимуть
значення жодні слова.
І ніякої ти не очікуєш з моря погоди.
Так молитва звучить. Так палає під осінь трава.
Так приходять утретє
великі обіцяні води.
…а твій човен тече.
І ти, зрештою, не відрізниш
смаку лікарських трав від солодкого трунку отрути.
Бо сторонишся стін. Та частіше – проходиш крізь них.
І ридаєш за тим,
що давно вже повинна забути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
Авжеж… авжеж,
мелодія образ
тече крізь пальці, шириться повсюди.
Чом не вкладаєш вирішальний пазл
в оманливу
мозаїку облуди?
Бо вже не сонце-
кольорова ртуть,
світило зі щербатими краями.
Коли хрущі над вишнями гудуть,
данайці
обдаровують дарами.
…а ти іще
не вимовила –ні.
Дівчисько ( ані марево, ні птиця…)
Але хрущі гудуть, гудуть… гудуть…
…….і майже спиться……………………
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019
Короткий зойк.
Знекровлена палітра.
Північний вихор випалить свічу.
Не довіряй фатальній силі вітру.
………………корись дощу
Чужі світи.
Тотальна порожнеча.
Оптичне коло кольорових призм.
Молочний шлях. Харизматична втеча
……………...і магнетизм
Її очей.
Тривимірні, червоні
макети яблук в центрі райських площ.
Крихкий міраж. Знеструмлені долоні
……………..цілує дощ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019
Залишитись отут.
Віднайти кольори нереальні,
де оця золотистість в очах - то далеко не збіг.
Де вирує якась невідома химерна ментальність.
…то вже зовсім не дощ,
але врешті не схоже й на сніг
Відчувати отак…
І не мати найменшої змоги
оминути ці сни, що течуть з-під Його олівця.
Несподіваний штрих. Білий саван твоєї дороги
прошиває така
невагома підводна краса
…ти все віриш у те,
що всі весни приходять безтактно?
…на вологих ступнях проступає солодкий ромен.
…ані сніг, ані дощ… ті, що вийдуть опісля антракту,
………………ще не мають імен
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2019
…ближче до ночі
Гусне важка вода.
Повниться місяць. Скиглять соціопати.
Очі зелені - то, власне, ще не біда.
Коси червоні.
Сніг на межі лапатий.
…тиша вібрує.
Трас гальмівні краї
М’ята вкриває, вічнозелена хвоя.
Визнай нарешті - ти не оминеш її.
Зорі в зіницях –
темні таємні кола.
…майже звикаєш.
Сни викладаєш на
Бронзове блюдо… пустка м’яка й прозора.
(…шлях неповернення – пристрасть твоя земна)
…спи, найсолодший,
пізні часи у горах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2019
… ще поки дим
Клубочиться над дахом
… ще поки дим (густий і синій, звісно)
Я птах тобі… (дозволь побути птахом)
Це так природньо
і безкомпромісно
… вібрує мить
Крило, а чи рука
Зітре сльозу твою, а чи обійме…
Усе як є… проникливіть тремка
Впаде колись
в твої важкі обійми
… холоне час
Зостав усе, як є -
І шовк трави, і цей іскристий іній…
Гадаєш, ми залишимось людьми?
…я птах тобі
…всього лиш птах осінній
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2019
…чого тобі?
Іще не випав сніг.
Ще не світанок, щойно пів на третю…
Ще твій нервовий ворожбитський сміх
Не змів
з лиця землі мої намети.
…і я тобі
Ще навіть не печаль
Поміж вітрів, що за вікном голосять.
Іще не зникла від твого меча
В мені ця світла
і бентежна осінь.
…ще на руках
Ні крапельки вини.
Лиш місяць повнокровний за порогом.
…загублять нас, а чи загубим ми -
………….розкажуть згодом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019
…зустрінуться
на сьомих небесах.
Усе що “до”, і те, що стане “після”.
І навіть цей пізньоосінній страх -
……..всього лиш пісня
Колише
гострим протягом вікно.
Вода у кранах зміниться на попіл.
Впадуть троянди на подвійне дно.
……..настане спокій
Залишся тут.
Не відводи очей.
Зійдуться тихо і кути, і свідки.
На перехресні контури тече
……..печаль нізвідки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2019
Забираєш усе.
Не лишаєш нічого натомість.
Припини цей вертеп. Далі бийся, мов риба об лід.
Прохолода очей – ця кармічна слизька випадковість,
……………. що гальмує політ
… пересіяти світ
… перемножити на невідомість.
Чуєш, рибо печальна, бажаєш вести, то й веди.
Бо гальмує політ не твоя потривожена совість -
……………. віртуальність води
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2019
У відчужених трав
Не питають взаємної згоди.
Приозерну тривогу на тисовий стіл поклади.
…ці пухнасті дракони помруть за любої погоди
…в оксамитових снах
не торкайся рудої води
...іще пахне так солодко
М'ятою в теплій долоньці.
Прохолода густа огортає шовкове плече.
…оминеш поворот, витирай чорні плями на сонці,
Позолоту важку
з фіалкОвих іскристих очей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2019
Зникай…
Не вір ніколи і нічому.
Змивай з кривавих губ цукровий грим.
Під хаотичний гул нічного грому
………………ввійди у Рим
…минай
Вінтажну велич передмістя.
Впусти в серцевий шлюз солоний дим.
Спини свій гнів на сонячному вістрі.
……………….побудь ніким
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2019
Іди між вогні.
Сторонись небезпечної чутки
Про тінь опівнічну на скельцях земної роси.
…чи віриш в поважні причини колишнього смутку,
Де вітер тебе
роз'єднав на чужі голоси?
На сотні вібрацій.
…і моря – всього, що в каністрі.
На стінках аорти столітня кривава іржа
(блаженні ті, що…) і душа завмирає на вістрі.
…хтось майже сторонній
порадить не їсти з ножа.
Втрачаєш повільно –
Від щирості до марнослав'я.
Твій внутрішній простір – прозорий правічний анклав.
Не бійся дороги. Ти врешті збереш різнотрав'я
……………………..усі дев'ять трав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2019
Каламутиш сліди.
Видихаєш вітри руйнівні.
Обираєш її, безтілесну струну безколірну.
Переходиш межу. Пальці ковзають зміями, і
Випікаєш тавро…
і зриваєшся вкотре у прірву
… відпускаєш штурвал.
Поміж ребер шумить глибина.
І німієш опівніч… не вимолиш жодної букви.
Так кохають сліпці, остаточно приречені на……
………на чутливих губах
розчиняєшся сонячним цукром
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019
Ділись
Своїм багатством… що не так?
Пливуть вітри… чи ж за вікном не травень?
Холодні розфарбовані міста.
Ділись бага………..
довкола трави… трави
Чого іще?!
Синиця у руках.
Червоний рай. Занадто стиглий колос.
Північна некерована ріка -
Вона ж і є
твій справжній сьомий голос
Що там іще?
Щось про синхронність душ.
Колючки справжні. Міжпланетна врода.
Лиш особистий простір не воруш.
…чужа душа –
печальна насолода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2019
Побудь мені
За брата… що ж не спиться?
Вібрує срібне марево… і ти -
Прозорий вовк… і я - майже вовчиця…
………….й усі - вовки
Підводні сни.
Запам'ятай це місце.
Впускай у сиру землю пазурі.
Так легко обпектись об повний місяць
…………о цій порі
Бо вітру –
Ані з півночі, ні з півдня,
Щоб обігрів, обпік сухі вуста.
….не стань мені готичним сновидінням
………….не стань
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2019
Картонне місто
В лапах міражу.
Стабільні рамки. Перманентний спротив.
Спонтанна спроба перейти межу.
Калейдоскоп очей.
Хто ж ти навпроти?!
…трипільський ліс.
Мій солоде тремкий…
Суниці стиглі. Фарисеї гречні.
Вікно. Сліпі мігруючі вовки.
Нічні фіалки.
Майже непричетні.
…і те,
що закипає вглибині,
Пульсує, плаче, майже скаженіє…
Мій світлий бунт погасне у мені.
……..………..меланхолія……………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2019
Звикай
До атрибутів порожнечі.
Зерно надії – перелітний птах.
Чорнильна ніч, як вигорілий вечір.
І срібна ніжність
у земних садах.
І кожен день
Яскравіший від пустки.
Спонтанні шлейфи огляду подій.
… і ніжності земної срібні згустки
…і персональний птах
зерна надій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2019
…і маленька душа
Побрела по нескошених травах
У прозорих одежах, тамуючи спрагу і злість.
…подорожні ішли й осідали в зелених отавах,
Обираючи кращі
з надійних і радісних місць.
Ті, що ближче до хмар,
Врешті- решт назовуть їх сліпцями.
З-під напружених рук полотном попливе акварель.
… ну а поки лиш твердь, лиш вода і первинний світанок…
….………………..шостий день
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019
Так сонце вирАзно
Повисло на вістрі… і ми -
Притихлі, принишклі, приглушені гілочки хвої.
Тут падають вниз невагомі пекельні човни.
На обертах цих
залишились ми виключно двоє.
…до відчаю рідні.
…до сьомого болю чужі.
Голодні у мандрах… засніжені, мов Джомолунгма.
…ріка, що тече крізь порожні каньйони душі,
загубиться в джунглях
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2019
…я ніч постелю.
Розкладу зачудовані трави.
Лиш подих раптовий - торкнутись окреслених губ.
То флейта прозора. Приблизно на восьмій октаві
Втрачаємо розум,
і волю, і весь людський глузд…
Від повного краху
Іти аж до надлишку віри.
Іти обережно по чорному ситцю струмка.
Являтись тобі синім птахом, чи сонячним звіром,
Допоки нас мчить
невагома тропічна ріка…
Не стань почорнілим
Шматком учорашнього снігу,
Що сходить в лавину зі спритністю диких мангуст.
… люби мене птахом… люби, коли витиму звіром...
………..люби лиш за те,
що повільно втрачаємо глузд
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019
Верни моє.
Цукрову аличу.
Смак повені. Солоний дим анісу.
Ці аромати вічності й дощу –
…………….вітри пралісу
Шумить вода.
Нам сердитись не час.
Минулих битв сумнівні атрибути.
Як сон трава переспіває нас,
……………..дозволь почути
Перегорілу,
Вицвілу іржу
У променях зіниць не розпізнати.
Як чорний місяць перетне межу,
………………..я маю знати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019
Порцелянові сни.
Лабіринтів потрійні ходи.
Малахітовий подих очей – покарання умовні.
Мов таємний блукалець, ідеш по поверхні води.
І шукаєш очей.
І уперше лякаєшся повні.
Ми були вже отут…
Виокремлюєш спогад крихкий.
В порожнечі світів мерехтять проповідниці-сосни.
…тільки ти шепочи про відносну прозорість руки.
Про піски, що крізь серце течуть
( абсолютно відносні)
На солоних губах
хай палає цукрова хурма.
Над стигматами рік розтрусити зворушливий попіл…
Повернутись туди, де ми віримо сліпо в дива…
Спопелити усе.
Не лишити нічого на потім
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2019
Хризантеми в снігах…
Білий сад, тихий сон, срібна містика…
До прозорих мисливців пристанеш нарешті, і край…
На долоні твоїй помаранчева казка не вміститься.
Опівнічне мереживо
шириться серцем – ридай…
…не зрікаєшся крил.
Ніби й берег обіцяний світиться.
Та без тебе шасі від землі відриває літак.
… і не знаєш куди – чи до сонця тобі? чи до місяця?!
……….чи буває отак?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018
Не викисли дріжджі.
У засіках пір’я не густо.
Півтіні опівдні проникливі, неговіркі.
Ти врешті звикаєш тримати цю сонячну пустку
на гострих кутах
караванних блакитних вітрів.
… а далі – мовчи…
ані жодного лишнього слова…
Мовчи, сіролапий, на кожній сходинці – зима,
тривожна й важка, ніби паморозь трикольорова
в холодних зіницях отих,
що приречені на……
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2018
Тихі морози.
У серці гірка вода.
Вежі червоні . Темні вогні колишні.
Там, де світанки повні твоїх ридань,
вже колихає вітер
солодкі вишні.
… і розливають
у келихи срібний чай,
де переходить у вечір пора обідня.
Серце глухе, як вата, то ж пробачай…
Серце черстве,
мов скоринка вчорашня хлібна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018
І навіть, якщо
Ти виходиш за межі ріки…
І раптом тебе відпускає призначена бронь ця…
І навіть якщо протікає крізь пальці руки
Таємне проміння
брунатного дикого сонця…
І кожен блукалець
З’являється у множині
В садах, де цвітуть почергово магнолії й сливи…
…тримайся за воду приблизно на тій глибині,
Де риби ще теплі
і майже космічно красиві
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2018
Магнітні хвилі
Білої ріки
Спинялись біля образної брами.
… в лісах блукали сонячні вовки.
… і гра текла
за визначеним планом.
То рому підливали,
То вина…
Підводили під текстом жирну риску.
… лиш обрані дістануться човна
…у них зіниці –
з особливим блиском
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2018
Солоний дим
Ожинового цвіту.
На пасіках - спокусливі меди.
Ти досі небезпечно пахнеш літом.
Прозорий танець
білої води
Змиває всі ілюзії…
Повільно
Звикаю до стерильності снігів.
Коли постанеш вороном осіннім,
Спини прощальну
магію слідів,
Мов сяйво
Перестиглого колосся,
Чи півночі тривожні голоси,
Чи бронзу неслухняного волосся -
……………..на всі часи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2018
Відміряти
Три чверті від води.
Присипати піщаним перламутром.
Надвоє розкроїти береги.
Пройтись навскіс
над прірвою. Відчутно
Натягнутий
Канат черкає п’ят.
Приспати біль настоєм кураги.
… тобі б усе це встигнути до свят
… четверту чверть
долити до води
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018
В коловоротах
чорної води
не розпізнаєш, звідки я, і хто я…
Візьми мене в долоні й поклади
у сині трави
нижче рівня моря.
На полудневе
ложе вогняне.
Вдихни підшкірно ароматну дозу.
Виходжу із покинутих земель
повільно й важко,
як з тенет наркозу.
Звикаю
розрізняти кольори
в стовпах веселки над полями льону.
Лиш промовляй до мене… говори!
На всіх знайомих
мовах Вавилону
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2018
Повзуче гаддя.
Всіх звірят по парі.
Зерна на семилітні калачі…
Ти вибачай, що повінь змила палі.
Що прогоріли
кольори душі.
Що проросли
смоковниці гордині
на караванних тропах королів.
… ти той, що ловить промені на спині
………………..за браком слів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018
Збирай
тривожну мідь горобини
на гострих полюсах чужих розлук.
В передчутті полярної зими
твій хижий птах
завмер в обіймах рук.
Збирай,
дівча невпізнане, пітьма
змиває із очей твоїх блакить.
Тобі від того користі нема,
що в серці
біла віхола звучить.
Солодка і липка,
мов віщі сни
в прозорих водах Стіксу неба край.
Перегорілу мідь горобини
збирай,
дівча невпізнане, збирай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2018