| Сторінки (6/592): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
[b][i]Мисливська жартівлива[/i][/b]
Щоб на зайця полювати,
то рушницю треба мати,
і патрони, пантронташ,
ще й мисливський камуфляж.
[i]Приспів:[/i]
Полювання, полювання,
як на зайця – то закон! (То закон!)
Честь мисливського мундира
тут поставлено на кон!
Полювання, полювання,
як на зайця– то закон!
Від світанку до обіду
нема заячого сліду,
постріляєм навмання –
полювання ж не щодня.
[i]Приспів.[/i]
За переліском, ген, поле,
сріблом вишиті подоли,
зайців там є, мабуть, тьма,
жаль, патронів вже нема.
[i]Приспів.[/i]
Сало в ранці – на потому,
перекусим і додому,
скибка хліба, що на дні –
то від зайця для рідні.
[i]Приспів.[/i]
Створено 11. 12. 2008 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 134.
[i]Музика 1. Євгена Заставного
2. Михайла Тріля[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
[b][i]Мисливська маршова[i][/b]
Вітер віє, вітер свище,
а дерева аж гудуть,
на півтону вище, вище
ми беремо на ходу.
[i]Приспів:[/i]
[i]Гей, мисливці! Гей, гей, га!
В кого заєць, в кого два,
у нас вражень тьмуща-тьма!
Гей, гей, гей! Гей, гей, га!!![/i]
Строєм полем – без дороги,
по незораній стерні
йдуть мисливці гонорові
і наспівують пісні.
[i]Приспів.[/i]
Вдома затишно і тепло,
не шкодуємо про те,
тут проходимо ми тести
на прекрасне і святе.
[i]Приспів.[/i]
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
[b][i]Мисливська жартівлива маршова[/i][/b]
Поля, ліси, вузькі стежки,
за кроком крок, за кроком крок:
рівняння браво на курок! –
Веселий ми народ – мисливці.
[i]Приспів:[/i]
[i]Мисливці – нечувані сміливці, –
завзяттям сповнені серця;
мисливці, патрони в пантронташ,
йдемо на абордаж – на зайця![/i]
Чи вітер, сніг – нам доля вслід,
за кроком крок, а разом два:
природа дика ще жива,
бо бережуть її мисливці!
[i]Приспів.[/i]
Якщо не йти, то не дійти,
за кроком крок, вперед, вперед,
і єгер наш, тварин повпред,
дає останній інструктаж.
[i]Приспів.[/i]
Створено 25.02. 2009 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 135.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
Мiсяць виглянув з-за хмар
та й на мої гори,
задивився на дiвчат,
на квiтучi звори.
I, напевне, закохавсь
в чарiвну Марiчку,
бо забаглося зiйти
йому з неба в рiчку.
I тепер він лебедем
плаває край броду –
та й гадає, чи прийде
дiвчина по воду.
Створено 29. 07. 1985 року, м. Івано-Франківськ
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 28.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014
[b][i]Мисливська маршова[/i][/b]
Ковток з фляги на морозі –
заєць, заєць, постривай!
Гуляй-Полем гуляй роздум,
вітер в дебрі спочивай!
[i]Приспів:[/i]
[i]Ой не раз, уже не раз,
буде й нині все гаразд! –
Бо такого не було,
щоб мисливцю не везло!
Як не раз, уже не раз,
буде й нині все гаразд! –[/i]
Не до жарту, не до сміху –
з неба сонця борода,
жаль, ще зночі зняла мірку
з зайця бестія руда.
[i]Приспів.[/i]
Не розійдемося миром,
як шерсть в носі запече –
із плеча рушниця мигом,
тут і миша не втече.
[i]Приспів.[/i]
Створено 8.04., 8.10. 2019 року
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014
Ромашки, ромашки,
коли вас збирав,
я афени*-очi
в горах покохав.
Вiдтодi зорею
зорiють вони,
тi афени-очi
приходять у сни.
Нiчого не хочу –
нi сонця, нi дня,
хай в нiч зорепадну
увiйде весна.
Щоб в цiлому свiтi
лиш вдвох ми були
i афени-очi
незгасно цвiли.
* афена - гуцульське, яфена - бойківське = чорниця
Створено 24.07.1985 року, м. Івано-Франківьк
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 29.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aEmbSTZCvk8&fbclid=IwAR2H_pM8OPZ6U4ZD5ko1l-eJd56N6kPbmoe-1saiootDjeOGWbE5uzq7lj0[/youtube]
[b][i]Мисливська жартівлива[/i][/b]
Не забуду, не забуду
тих галявин у снігах,
де ми звіра полювали –
звіра зайця-русака.
[i]Приспів:[/i]
[i]Заєць, заєць, заєць –
тільки вуха і сліди! –
Бігло, бігло тепле хутро,
враз поділося кудись.[/i]
Для розминки – ми направо,
зайці, звісно, в інший бік –
люди й звірі мають право
уникати власних бід.
[i]Приспів.[/i]
Де в снігу суха отава,
звідси нам наліво йти,
раптом заєць – привітався:
люди й звірі – то брати!
[i]Приспів.[/i]
Створено 19.12. 2009 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 134 - 135.
[i]Музика Михайла Тріля[/i]
[i]Виконує Володимир Питель[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2014
Коли грали коломийок
у Карпатах на задвiр’ях,
свої коси ти умила
васильковим сонцезiллям.
I тепер, як в снах казкових,
i зимою, й теплим лiтом
у Карпатах веселкових
васильковим квiтнеш цвiтом.
За снiгами в зелен-трави
прибереш своє подвiр’я,
і на світлий співо-травень
дочекаєшся весiлля.
Вийдеш ти до коломийки
у фатi ромашкобiлiй –
i захочуть всi умитись
васильковим сонцезiллям.
Створено 27.07. 1985 року, м. Івано-Франківськ
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 25.
[i]Музика Віри Євтушек[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2014
[b][i]Мисливська жартівлива[/i][/b]
Сидить заєць на горбку,
думу думає таку:
“Де ж мисливці ті круті? –
Посміятись б з них хотів”.
А мисливці тут як тут,
по стежині туп, туп, туп! –
У мисливців вихідні,
а мисливці запальні.
Вони в зайця бах, бах, бах!
Стало зайцю страшно: жах!
Утікав, як тільки міг,
Та втекти він все ж не зміг...
Сидить заєць в казані,
на самісінькому дні,
та все думає він так:
“Утікати я мастак!”
Вже година пізня, пізня..
а мисливці після, після...
Вже яка б та не була,
а чарчинонька взяла.
Заєць нишком з казана,
та й додому драпака,
поміж полем і ставком,
до зайчихи голяком.
Створено 18.09. 2007 року
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506979
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.06.2014
[i]Для чоловічого вокалу[/i]
У подоли роси-зорi
ти збирала навеснi
i спiвала про Карпати
сонцерадiснi пiснi.
Роси-зорi – цвiт ранковий,
вiн розтав у небесах,
а твої пiснi-зоринки
залишились у лiсах.
I тепер тебе у горах
я шукаю цiлi днi
i визбирую зоринки –
сонця радісні пiснi.
[i]Для жіночого вокалу[/i]
У подоли роси-зорi
я збирала навеснi
i спiвала про Карпати
сонцерадiснi пiснi.
Роси-зорi – цвiт ранковий,
вiн розтав у небесах,
а мої пiснi-зоринки
залишились у лiсах.
I тепер мене у горах
ти шукай, шукай всі дні,
i визбируй ті зоринки,
що зросились у пiснi.
Створено 27.07 1985 року, м. Івано-Франківськ
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 32;
2. Антологія Бойківського краю. Дрогобич: «Коло», 2007. 724 с. – С. 426.
[i]Музика 1. Тетяни Кисленко;[/i]
[i]2. Віри Євтушек[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
[b][i]Мисливська жартівлива[/i][/b]
А коли мені до слова,
про лисицю оповім:
полювання було вдалим –
вполювали зайців сім.
[i]Ха-ха-ха...
Звідки зайці?
Ха-ха-ха...
Де ж лисиця?
Ха-ха-ха...[/i]
День був гожий, ми щасливі,
де сосна стара росла,
ми присіли, закусили,
втома враз верхи взяла.
[i]Ха-ха-ха...
Де ж лисиця?
Ха-ха-ха...
Приверзлася?
Ха-ха-ха...[/i]
Спохватились по обіді –
ми до зайців – їх катма,
огляділись і ні сліду,
а була то вже зима.
Ха-ха-ха...
Мертві зайці?
Ха-ха-ха...
Повтікали?
Ха-ха-ха...
Обійшли сосну довкола,
раптом бачимо – нора...
Ну і видала прикола
рижа бісова мара.
[i]Ха-ха-ха...
Ох, лисиця!
Ха-ха-ха...
Ах, мара!
Ха-ха-ха...[/i]
Ми, звичайно, підкурили,
загорілась враз сосна,
доки ми вогонь гасили,
то лисиця утекла.
[i]Ха-ха-ха...
Ах, лисиця!
Ха-ха-ха...
Ну й мисливці!..
Ха-ха-ха...[/i]
А коли мені до слова,
про лисицю оповім...
.
.
.
[i]Ха-ха-ха...
Ха-ха-ха...
Ха-ха-ха...
Ха-ха-ха...
Ха-ха-ха...[/i]
Створено 10,11. 01. 2010 року
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506766
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.06.2014
[b][i]Мисливська застільна[/i][/b]
Жив на світі, жив мисливець,
як годиться, був він лицар,
полювати він любив – він любив! –
Ненароком вепра вбив – вепра вбив…
[i]Приспів:[/i]
Ах-ах-ах, ах-ах-ах!
І була, була забава,
полетіла світом слава –
з’їхавсь всенький закордон,
щоби пити, пити, пити
український самогон!
Жив мисливець – славний лицар,
посміятись вмів над лихом,
як на зайця полював – полював!
люфу в небо направляв – напрвляв…
[i]Приспів.[/i]
Полював мисливець качку
і розв’язував задачку:
куди люфу наставляти – …ставляти!
Й порішив він не стріляти – стріляти…
[i]Приспів.[/i]
Жив мисливець, жив та й жив-жив
і природі він служив-…жив,
та й закінчилось все тим, все тим-тим,
що мисливець став святим, став святим…
[i]Приспів.[/i]
Створено у 2008 році
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 133.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014
Хилить небо вітер,
на бруківці квіти,
двері дому навстіж –
я ввійти боюсь.
[i]Приспів:[/i]
[i]Від погляду, мов сонце,
мій розум пересохне
і серце закричить:
поліська чарівничка
Аннничка, Анничка, Анничка,..
Анночка-Анничка![/i]
У блакитних гронах
роси передзвоном,
я ховаюсь в мріях,
слів не затаю.
[i]Приспів.[/i]
Як достигле літо
доторкнеться ліктя
набирусь снаги я,
в дім твій увійду.
[i]Приспів.[/i]
[i]Закінчення:[/i]
Поліська чарівничко,
Анночко-Анничко,
Кохаю я тебе!
Створено у серпні 2010 року, м. Львів
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014
[b][i]Мисливська азартна[/i][/b]
Стою на лінії загону,
стою на чаті номер сім,
а по периметру на гони
відгомін бравих голосів.
[i]Приспів:[/i]
[i]А олень, олень, олень, олень,
він знає, що в загоні
і що втікати треба
за лінію вогню![/i]
Стою, немов в бою напруга,
і серце б’ється навпопад,
а голова, мов жорна, кругом,
але усе іде на лад.
[i]Приспів.[/i]
Ось мить… і сонця промінь в очі.
– Бажаю успіху усім !
Збулися сни мої пророчі:
я на щасливій чаті – сім!
[i]Приспів.[/i]
Створено у листопаді 2008 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 132 - 133.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014
Загубився квітень в травах,
цвітом-рястом в них проріс,
ти говориш, що то травень
й квіти в травах – звична річ.
[i]Приспів:[/i]
[i]Не кажи так, не кажи,
квітів тих мені не рви,
бо природа – вічне диво, –
квітів дивних дивосвіт.[/i]
Дотяглись до неба віти,
прихилили до землі,
ти говориш: то барвінок
цвітом виповнив гаї.
[i]Приспів.[/i]
Де озера, сплять русалки,
видно коси золоті,
ти говориш: то руслиці,
звичні трави у воді.
[i]Приспів.[/i]
Опубліковано: Т. Василько, Є. Заставний. "Танцює дощ" - Львів: "Ліга-Прес", 2008. 56 с. - С. 29 - 30.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014
Рік за роком цвіте черемшина,
співом повняться зелен-гаї,
крок за кроком тасьмою стежина,
пам’ятаю з дитинства її.
[i]Приспів:[/i]
[i]Заповідна стежина,
в небі лет журавля,
заповідна перлина –
моя рідна земля!
Заповідну стежину,
де струмків передзвін,
заповів мені батько,
сину я заповім![/i]
Крок за кроком долаю я милі
наймиліші в моєму житті,
ось озерце у вербнім намисті,
тінь русалки в янтарній воді.
[i]Приспів.[/i]
Незабутня стежина вмить зрине,
де квітує черешня стара
і шумить молода яворина,
яку з батьком садив колись я.
[i]Приспів.[/i]
На вибоїнах щедрої долі
вкрила скроні мої сивина;
ми відходимо в зоряні далі,
залишаємо землю синам.
[i]Приспів.[/i]
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
Тишу… сивочолих борів
потривожить, либонь, тільки сойка,
диво з див світанкова багрінь,
пересіяна кронами сосен.
[i]Приспів:[/i]
[i]Зачарований я – красою,
заворожений я – тобою,
земле рідна моя – дивна,
мила природо – дика.[/i]
[i] Зачарований, заворожений,
земле, тобою, рідна![/i]
Сонця… перших променів сніп
вимальовує пишні узори,
і співає душа ті пісні,
що підслухала в тиші природи.
[i]Приспів.[/i]
Наче… в святохрамі стою,
видивляю запам’ятний ранок,
кожну сонця краплину ловлю,
незагоєні зцілюю рани.
[i]Приспів.[/i]
Створено 8.02, 10.02. 2007 року
Опубліковано:
1. Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 131;
2. Т. Василько, Є. Заставний "Клавішами весен". Львів: "Ініціатива", 2011. 64 с.
С. 53 - 54.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
[i]Справжня весна приходить з розмаєм квітів і зозулиним куванням. Серед квітів на особливу увагу заслуговують північні орхідеї, яких у нас називають зозулиними квітами, зозулиними слізьми, зозулинцями, зозулиними черевичками…[/i]
Наплакала сива зозуля
півгорстки зозулиних сліз,
розсіяла в дикому лузі
і дрібку занесла, де ліс.
Ті сльози зозулині – квіти,
як сонячний мед, запашні,
провісники щедрого літа
і радісних сонячних днів.
[i]Тих зозулиних сліз
не топчи, не топчи,
про кохання своє
ти мовчи, помовчи,
бо не можна любити
і топтати той цвіт,
що у рідній країні
квітне тисячі літ.[/i]
Відплакала сива зозуля,
де луки, луги, де гаї,
і стала вона рахувати
розквітлі сльозинки свої.
Кувала зозуля і досі
щороку щоліта кує
та й людям щасливую долю
і довгі літа роздає.
[i]Тих зозулиних сліз
не топчи, не топчи,
про кохання своє
ти мовчи, помовчи,
бо не можна любити
і топтати той цвіт,
що у рідній країні
квітне тисячі літ.[/i]
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2014
Плеса янівських озЕр – срібло,
над водою лине чайка срібна,
а на гори сіє зЕрна Сонце –
Сонце золоте.
[i]Приспів:[/i]
[i]Не спаде на думку й думка,
що це тільки сон або мана –
заповідна яворина,
заповідна вся її рідня![/i]
Над лісами ніжний трАвня легіт
і мужніє осокорів лепет,
а у долах буйнотрАв’я барвом,
барвом осяйним.
[i]Приспів.[/i]
Диво-птаха диво-гОлос віщий
долю щедру нам пророчить вічну;
дітвори веселий гОмін світом,
світом молодим.
[i]Приспів.[/i]
Не згубився чистий пОтік в хащах,
повертає нам природа щастя;
не залишу я на пОтім радість,
радість весняну.
[i]Приспів.[/i]
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
На край Львова Левандівка –
розточанський краєвид:
діл за долом не поділить
безкінечну неба вись.
[i]Приспів:[/i]
[i]Левандівська дівчино-красуне,
усміхнись мені разок,
бо тобі, знай, усмішка пасує –
вона квітне, мов бузок.[/i]
Зелен-гори, сквітлі доли,
ріки срібної води;
із Розточчя щедра доле,
в казку світлу поведи!
[i]Приспів.[/i]
Не впаде на землю осінь,
не прийде пора весіль,
невгамовне серце просить
вгамувати його біль.
[i]Приспів.[/i]
Створено 21. 02. 2007 року (12:00 – 12:45), м. Львів
***
А ти мені всміхнулася –
і сонце повернулося,
тепер уже ми разом
йдемо в зелений гай,
[i] зозулі де кують,
де мавки та русалки
і перелесники живуть![/i]
Ми разом усміхаємось,
назад не оглядаємось,
йдемо ми до діброви –
у темний-темний ліс,
[i]зозулі де кують,
де мавки та русалки
і перелесники живуть![/i]
І ми обоє знаємо,
що ти і я кохаємо,
і ми пройдемо разом
через усе життя,
[i]зозулі де кують,
де мавки та русалки
і перелесники живуть![/i]
Створено 21. 02. 2007 року ((17:10 - 17:40)
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. – С. 129 - 130.
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
[i]Осінь – пора весіль. Та яке ж то весілля без коломийки
і яка ж та коломийка без жарту? А на розточанському
весіллі усе наше, рідне, розточанське! І коломийка теж…[/i]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[u]– А невістка рано встане,
наварит ми каші,
як те сонечко погляне,
миле слово скаже.[/u]
[b]– Ой не теє, ой не теє
думаєте, мамо,
буде каша вам із глею
та ще й дуля з маком![/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[u]– А невістка до обіду
випасе корови
і не дасть мене “в обиду”,
обмете пороги.[/u]
[b]– Пришпиліть си, мамо, бірку,
аби пам’ятати,
що буду я до обіду
з чоловіком спати.[/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[u]– А невістка пополудню
просапає грядки,
принесе трави із лугу,
наведе порядки.[/u]
[b]– А на теє Вам я скажу:
мене не чіпати –
пополудню я приляжу
трішечки поспати.[/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[u]- А невістка дуже чемно
буде догоджати:
приготує ми вечерю,
укладе ня спати.[/u]
[b]– До вечері вмию личко,
як воно годиться,
по вечері маю звичку
я кіно дивиться.[/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
***
[u]– Ой невістко,..[/u]
[b]– Ой матусю, [/b]
[b][u]– Годі, годі!
Нащо віять жито?
Жіночки ми обі горді –
будем дружньо жити![/u][/b]
[u]– Ой невістко,..[/u]
[b]– Ой матусю... [/b]
[b][u]– Годі, годі
язики чесати,
жіночки ми обі горді –
будем дружньо спати![/u][/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[i]У-гу! Буде!..
Якщо хтось розбудить!!![/i]
Створено 20. 02. 2007 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 128.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505825
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.06.2014
[i]Розточчя – унікальний край, де поруч вживаються сосна
і бук, дуб і ялина, явір і в’яз… Тут у злагоді живуть люди, рослини, тварини і, звісно, чарівні мавки та звабливі красуні-русалки.
Приїжджайте в чарівний край з іменням Розточчя, край заповідних лісів та озер, край, який так любив Іван Франко. А знаходиться Розточчя на Львівщині: починаючи від Стрийського парку, вул. Івана Франка, проспектів Тараса Шевченка і Свободи, вул. В'ячеслава Чорновола і до північного кордону України з Польщею.[/i]
Тільки, тільки на Розточчі
сосни з буками владу,
тільки, тільки на Розточчя
друзів любих приведу.
Де Франко ходив, де мріяв,
клени, в’язи, явори,
заповідні чисті ріки
і несходжені бори.
Тут русалки опівночі
ходять-водять хоровод,
синьоквітні мавок очі
зачарують хоч кого.
Тільки, тільки на Розточчі
зорі квітнуть у росі,
тільки, тільки на Розточчя
приїжджайте, друзі всі!
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 118.
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
Пересіють крони сосен
золотого літа сонце,
завітає в гості осінь –
світлочола, молода.
[i]Приспів:[/i]
[i]Українська осінь –
крапля щедрої пори –
пофарбує барвом клени,
зарум’янить явори.
Осінь, осінь, осінь –
світлочола, молода,
українська осінь,
осінь золота![/i]
Відкує зозуля літо –
запанує спокій в лісі,
до калини прийде вітер
і до шлюбу поведе.
[i]Приспів.[/i]
Допливуть до моря ріки,
та не висохне коріння,
бо повернуть нивам рідним
воду хмари дощові.
[i]Приспів.[/i]
Не розгубить літо квітів –
рознесе насіння вітер
по усьому-всьому світу –
проросте і зацвіте.
[i]Приспів.[/i]
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 125 - 126.
Музика Віри Євтушек
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505607
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.06.2014
Канюк канюче на негоду
І світло крається навскіс –
Хто розгадає суть природи
І сутність виплаканих сліз?
Вночі дерева наче птахи,
Будинки – сірі кораблі,
У кожній справі є невдахи,
А скільки їх на всій Землі?!
Вщодень дивує сонях Сонце,
Життя дивує в кожну мить. –
Хто розгадає, що то совість,
І де вона, й чому болить?!
Створено 20. 06, 13.07. 2005 року, м. Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
Президента ми обрали,
він сказав: «Через сто днів…»
Зрозуміли ми: …сто років,
і живемо без мороки –
ПРАВДУ КАЖУТЬ ПРЕЗИДЕНТ!
«Всі бандити будуть в тюрмах…»
Зрозуміли: …на Майамах;
і тепер на сотню років
не буде у нас мороки –
ПРАВДУ КАЖУТЬ ПРЕЗИДЕНТ!
Ще сказав він, що платню…
Зрозуміли ми, що ціни...
Похуділи ми нівроку
і ніякої мороки –
ПРАВДУ КАЖУТЬ ПРЕЗИДЕНТ!
Не сказав нам президент,
що нестерпні ми зіваки
(Україну прозівали вже давно)
і тепер, щоб без мороки,
слід галопом до Європи –
ПРАВДУ КАЖУТЬ ПРЕЗИДЕНТ!
Створено у серпні 2005 року, м. Калуш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505477
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2014
Багряний сніг посеред літа
мете хурделиця, мете,
зими торкається мій лікоть,
у невідь кане все святе.
Одне вікно у темінь ночі –
п’яніють скраплені слова,
не звиклий я такої ноші –
мій друг і подруга сова.
Якщо почати все спочатку,
то на початку був вінець
із терну… Отрути чарку
піднесли тільки під кінець.
Створено 16. 02. 2007 року, м. Львів
Опубліковано вперше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
Дощ за вікном усе падає,.. падає,..
сірим туманом село зацвіло;
більше нічого мене вже не радує,
навіть рідного дому тепло.
Будуть над світом колись ще кружляти
зір опівнічних блакитні вогні,
тільки зі мною не розмовлятимуть,
будуть всміхатися – вже не мені.
Білі тополі в змокрілих нарядах
м’ятими травами йдуть за село –
більше нічого мене вже не радує,
навіть рідного дому тепло.
Створено у 1972 році
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2014
[i][/i]В нiч на Купала зiрка упала,
в квiти i трави вбралась земля,
де осокори, синiї гори,
папороть-квiтка знов розцвiла.
[i]Приспів:[/i]
[i]Тiльки у гай ти не йди, не йди,
папороть-квiтка – це ти, це ти!
Щастя i доля, радiсть весни,
золото, срiбло – це ти, це ти![/i]
В темних дiбровах, в хащах-трущобах
листя зелене в копах роси;
там перелесник в’є перевесла,
папороть-зiлля в’яже в снопи.
[i]Приспів.[/i]
В нiч на Купала мiсяць скупала
в травах-руслицях мавка-весна,
квiтку чарiвну – лiта царiвну –
бiлiй русалцi в коси вплела.
[i]Приспів.[/i]
Створено у червні 1985 року, м. Івано-Франківськ
Опубліковано: 1. "Моя пісня", Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 47;
2. "Час любові". Львів: "Ліга-Прес", 2012 р., 56 с. – С. 6.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
Коханих кохають щодня, щохвилини
у мріях, у снах, наяву,
і навіть тоді, коли очі орлині,
віщують скажену біду.
Вдивляючись мовчки в світи неозорі,
наївно, як діти малі,
закохані йдуть через терни у зорі,
щоб вічністю стати Землі.
Коханих кохають без тіні вагання,
як квітнуть і чахнуть сади,
без права на зраду і зустріч останню,
коханих кохають завжди!
Стікаючи кров’ю на ратному полі,
зрікаючись ласки святих,
коханих кохають і навіть тоді, знай,
коли їх немає в живих.
Коханих кохатимуть навіть тоді, знай,
коли нас не буде в живих!
Створено у 1987 році, смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано вперше
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
[b][i]Мисливська азартна[/i][/b]
Ні додати, ні відняти:
дволюфівка у руках;
оголошене сьогодні
полювання на вовка.
Майорять стрічки на вітрі,
біле сонце вже зійшло,
подає ракета вістку:
полювання почалось!
[i]І бути чи не бути? –
задачка для вовка, –
він все зумів збагнути,
готовий до ривка,
і ми напоготові,
витримуємо крок,
і палець мимоволі
лягає на курок.[/i]
Не навчити, не провчити
дику хижу звірину,
і по нинішній причині
правим думку ми одну:
вовк розбійник і до скону
вовчим правом він живе,
та сьогодні по закону
і на нього вправа є!
[i]І бути чи не бути? –
задачка для вовка, –
він все зумів збагнути,
готовий до ривка,
і ми напоготові,
витримуємо крок,
і палець мимоволі
лягає на курок.[/i]
Створено 4 - 20. 05. 2009 року
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
Я п’ю за Вас, моя вельможна панно,
за очi синi, за волосся золоте;
налий, шинкарю, вип’ємо на пару
за панну нашу, за iм’я її святе!
[i]Приспів:[/i]
[i]Моя вельможна панно Україно,
моя найкраща, найсвiтлiша на землi,
шляхетно-горда й нiжно-солов’їна,
із тінню смутку на осяянім чолі.[/i]
Я п’ю за Вас, моя вельможна панно,
вино, що тільки щастям радостi п’янить,
i на душi так сонячно й рiздвяно –
цей хмiль солодкий розум свiтлий не приспить.
[i]Приспів.[/i]
Налий, шинкарю, келихи по вiнця,
налий усiм, хто з нами в круг один стає,
усiм, хто гордий йменням українця,
хто Українi серце й душу вiддає.
[i]Приспів.[/i]
Створено у 1997 році
м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с.
С. 51.
[i]Музика 1. Тетяни Кисленко,
2. Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
Стоїть самотньо спорожніла хата,
колись у ній ми з татом, мамою жили,
сьогодні там гніздиться біла птаха,
з її крила мої враз думи ожили.
[i] Приспів:[/i]
[i]Мамо, тату! Мамо, тату!
Ви уже у синій далині,
хатина ваша білим птахом
мені вклоняється до ніг.
Мамо, тату! Мамо, тату!
не призабулись Ви мені.[/i]
Моє авто знайомими шляхами,
які в дитинстві я у кирзі протоптав,
серед вертепів змерзлими полями,
все ожило – я все сьогодні пригадав.
[i]Приспів.[/i]
Нема снаги в душі – немає втоми,
життя за літо – спогад мигом до весни,
на розум біль і отче світло дому –
в краї чужі й мої роз’їхались сини.
[i]Приспів.[/i]
Опубліковано: "Клавішами весен". Львів: "Ініціатива", 2008. 56 с. – С. 22 – 23.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Аромат трояндової спраги
від очей до серця крадькома…
Чую друзів я щодня поради,
та відради в них мені нема.
[i]Приспів:[/i]
[i]Аромат трояндової спраги,
наче течії стрімкої вир,
тільки погляд твій мені відрада,
подивись, в мої ти очі подивись,
ароматом спраглої троянди
огорни мене, обворожи![/i]
На капризи долі не зважаю,–
це про тебе всі мої пісні,
недарма трояндові стожари
у твоєму бачу я вікні.
[i]Приспів.[/i]
В передвісті зоряного часу,
коли осінь викреше багрінь,
до твого я берега причалю
із трояндовим букетом мрій.
[i]Приспів.[/i]
Створено 21. 03. 2008 року, м. Львів
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VII. Дрогобич: "Посвіт", 2008. – С. 78.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
1. Коли весна до гір прийшла,
черешня дика розцвіла,
сорочку вишиту
гуцулка одягла.
Ходила по крутому звору,
дивилась на узори,
на тії обереги,
що берегли її.
[i]Від блуду і облуди,
від чарів і спокуси,
зміїного укусу,
від злого і лихого,
що є в її краю.[/i]
Та від кохання щирого
вони не берегли.
Не берегли вони
і від червоної чуми.
2. Коли весна до гір прийшла,
черешня дика розцвіла,
сорочку вишиту
гуцулка одягла.
Ішла вона до шлюбу
із милим залюбки,
а поруч веселились
дівчата й парубки.
Гукнув хтось враз: “Облава!” –
аж гори затряслись. –
Від верб, де переправа,
еНКаВедисти йшли.
Взялись за кріси хлопці –
відважні парубки,
і – жити чи не жити,
а честь слід вберегти!
І – жити чи не жити,
а честь слід вберегти! –
Так їх діди повчали,
так вчили їх батьки!
3. Коли замовкли кріси,
приплюснувся Горган –
вдовкіль палали стріхи,
стелився дим-туман.
Гуцулка-наречена
лежала на траві,
поранена у груди –
сорочка у крові.
4. Стоїть гора висока,
і звори ї круті,
узори-обереги
на ній, як світ, ясні.
То дівчина-гуцулка,
ізцілена від ран,
горою вранці стала,
щоб берегти свій край!
[i]Від блуду і облуди,
від чарів і спокуси,
зміїного укусу,
від злого і лихого,
і від червоної чуми![/i]
І ВІД ЧЕРВОНОЇ ЧУМИ!
Створено 16. 07. 2005 року (16-20 -16-35)
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. ІV. Дрогобич: "Коло", 2006. - С. 20.
[i]Музика Ніни Прокопець[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2014
Відцвітає в полі сонях -
літа наче вже й нема...
Марно править крила сокіл –
всі потуги надарма.
Не гасати йому в небі,
не пасти йму вже жар-птиць,
літо впало в синю невідь,
там вляглося горілиць.
Тільки думка, тільки мрія,
не покинуть нас в біді. –
із роками по мудріють
волосинки в бороді.
Нам дорожчі стануть руки,
що обнімуть в забутті,
а блакитний день розлуки,
тільки зблизить у житті.
Відцвітає в полі сонях,
й літа наче вже й нема. –
Почекаймо, щоб за осінь,
А там глядь – й мине зима.
Створено 20. 08. 2005 року, м. Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2014
Наламай мені, кохана,
у діброві черемшини,
я той цвіт чарівний
у Черемош кину –
хай пливе за море,
у чужі країни,
бо і там брати мої,
сестри з України,
мов каліки-журавлі,
що відбились від родини,
стережуть чужі поля,
золоті руїни.
Бо і їм, напевне, сниться
пісня солов’їна,
в черемшиновім намисті
мила Україна.
Я кидаю у Черемош
квіти черемшини –
хай несуть вони за море
вістку з України.
Створено у 1986 році
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с.
С. 13.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
Доки ніч промайне,
доки сонце зійде,
ми в шинок завітаймо,
пісню, гай, заспіваймо!
[i]Приспів:[/i]
[i]Гай! Гай!!!
Ти, шинкарко, не зівай,
наливай нам, наливай!
Гай! Гай!!! Галю, гай! –
Наливай нам, наливай![/i]
Спершу вип’єм за те,
що у нас уже є:
за козацькую славу,
нашу вольну державу!
[i]Приспів.[/i]
Вип’єм й вдруге до дна,
щоб калина цвіла,
нас дівчата любили,
ми Вкраїні служили!
[i]Приспів.[/i]
Вип’єм, вип’єм і ще,
щоби радість дощем,
доки кремінь в кресалах,
не умре наша слава!
[i]
Приспів.[/i]
Вип’єм ще “на коня”,
щоб велося щодня,
кулі нас обминали,
горя ми не зазнали!
[i]Приспів.[/i]
[b]Наливай нам, наливай!!![/b]
Створено 15. 08. 2004 року
м. Львів
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. - 96 с.
С. 92.
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
Гори високі, доли широкі –
зелен-розмай!
Кінь сивогривий, срібне вуздечко:
– Дівчино мила стрічай!
Вийди до брами з хлібом і сіллю,
ще й з рушниками,
вийди до брами, низько вклонися,
ще й усміхнися –
леґеня свого стрічай!
Ватра ранкова, пісня святкова –
весел-дуга!
Кінь зупинився вдарив копитом:
– Здрастуй дівчино моя!
Гей, заспівайте, хлопці соколи,
красно заграйте!
Гей, заспівайте, гори Карпати!
хлопці-музики –
грайте весільної, грайте!
Сині мочари, зоряні чари –
зілля-трава!
– Ген , де стожари, віщії хмари,
линьмо дружино моя!
Вийдіть зустріти, мамо і тату,
ще й рідні сестри,
вийдіть зустріти свою невістку –
білу лебідку,
в горницю світлу ведіть!
Створено у травні 1985 року, м. Івано-Франківськ
Опубліковано: “Кохаю”. Львів: “Ліга-прес”, 2000. - 96 с.
С. 70
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2014
[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=syuBVPZ5ejQ[/youtube]
Затрембітили трембіти,
затремтіли хмари,
знову в горах квітнуть квіти –
диво-, диво-чари!
Стрепенулась смеречинка –
вітер ї гойдає,
зарум’янилась дівчинка –
вівчар для ней грає.
“Ой вівчарю, мій л女ню,
прилинь на долини,
бо я звідси не докрикну
аж до полонини.”
Прудко Прут у горах плине –
поспішає в доли,
понад плаєм пісня лине –
веселить довколи.
То вівчар іде – співає,
щоб дівчина знала,
що одну він ї кохає,
щоб його чекала.
Створено 11. 01. 2003 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 40.
[i]Музика Віри Євтушек[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2014
Під Яром, ярОм моє Є! там село,
з-під Яво-, явОра там б’є джерело,
те джерело – мОя родина,
моЯ, моя всЯ Україна!
[i]Приспів:[/i]
[i]Джере-ре-ре-, джере-рело –
моЯ-йя то родина,
джере-ре-ре-, джере-рело –
моЯ вся Україна![/i]
Дніпра солов’ї і Карпат-гір плаї,
до Чорного моря степи, ви – мої;
лелекою – я над лісами,
дзвін-птахою – я над полями.
Приспів.
Не просто живу і щодень мну росу,
любові красу я у пісні несу,
із джерела, що під явОром,
від Явора, що під ярО-ром.
[i]Приспів.[/i]
Створено 23, 25. 07. 2003 року (fin. 02-40)
м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с.
С. 52.
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
Неопалима Купина
не просто квітка,
Неопалима Купина –
Земля моя – моя Вітчизна!
Я пам’ятаю спалені міста,
ординців диких тьмущі сили,
В полях невижаті жита
і вщент сплюндровані могили...
Хто першим меч підняв,
хто здибив буйного коня?..
І проводжає знову сина
сердечна мати –
ціни не має Батьківщина!
Дзвенять мечі, ревуть гармати,
до неба полум’я зрина...
І знов горить, та не згорає
Земля моя – Неопалима Купина
Від скіфа з древніх кочовищ
ми звикли ворога стрічати –
і так щодня і щогодини,
бо що вартують гори золоті,
якщо немає Батьківщини?..
Не всі зринають в пам'яті події,
не всіх ми знаєм імена,
але для всіх цвіте, цвістиме у віках
Земля моя – Неопалима Купина!
Створено 7 – 20. 04. 1986 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IQcV2UaMlvc[/youtube]
На Андрія ворожила,
на Варвари чарувала,
та й таки причарувала
я чудесницю весну.
На колядках видивляла,
на щедрівках всіх питала,
та й на Стрітення зустріла
я чудесницю весну.
[i]Весно, весно, весно красна!
В лісі, лузі квітів рясно,
на полях зелене жито,
щоби з піснею дружити.
Весно, весно, весно красна!
Cпіводзвоном ти прекрасна,
щоб в добрі, любові жити,
буду з піснею дружити.
Весно! Весно![/i]
Цілу нічку я не спала,
цілу днину я гуляла
по гаях, полях, дібровах –
поруч мене йшла весна.
На Купала воду брала,
озирнулась – не впізнала:
тепле літо на долоні,
а за горами весна.
[i]Весно, весно, весно красна!
В лісі, лузі квітів рясно,
на полях зелене жито,
щоби з піснею дружити.
Весно, весно, весно красна!
Cпіводзвоном ти прекрасна,
щоб в добрі, любові жити,
буду з піснею дружити.
Весно! Весно![/i]
Створено 11. 02. 2008 року (01-30 - 03-00), м. Львів
Опубліковано:
1. Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VII. Дрогобич: "Посвіт", 2008. - С. 79.
2. Т. Василько, Тетяна Кисленко "Час Любові", Львів: "Ліга-Прес", 2012. - 56 с. - С. 52 - 53
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IY4eFuZ_ov0[/youtube]
Звечора плаче,
зранку сміється
сонце червоне,
сонце як мак –
хвиля до берега
знову приб’ється,
тільки скажи мені:
“Так!”
Ген, за снігами,
синії гори,
ген, за садами,
квітне вже мак –
доля всміхнеться,
згине все горе,
тільки скажи мені:
“Так!”
Любо любити,
хочеться жити,
в полі збирати
квітнучий мак –
стигнуче жито
треба косити,
тільки скажи мені:
“Так!”
Створено 28 – 29. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 48;
2. "Достиглі яблука". Львів: "Плай", 2007. 56 с. – С. 19.
[i]Музика: 1. Тетяни Кисленко (відео);[/i]
[i]2. Семена Карпи (ноти).[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k4AyPHYcecA[/youtube]
Ой червоні квіти рути,
а навколо білий сніг –
все, усе ще може бути,
може бути, може, ні…
Гори сині пахнуть літом,
там вже тане білий сніг,
може, рута зляже цвітом,
може, зляже, може, ні…
Ой червона руто, руто,
розкажи ж бо ти мені,
чи кохає мене ружа,
чи кохає, а чи ні?..
Бо та ружа колючками
ранить серце, чинить біль,
ще й своїми пелюстками
на ті рани сіє сіль.
Ой червоні квіти рути,
а навколо білий сніг –
чи ж то може все ще бути,
чи ж то може, а чи ні?..
Створено 22. 10. 2002 року, м. Івано-Франківськ
Опубліковано: 1. Моя пісня. Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 41;
2. Антологія Бойківського краю. Дрогобич: «Коло», 2007. 724 с. – С. 426 – 427.
3. Т. Василько, Семен Карпа. Достиглі яблука. Львів: "Плай", 2007. 56 с. - С. 5.
4. Т. Василько, Тетяна Кисленко. Віддзеркалені прстори. Львів: "Ліга-Прес", 2011. 56 с. - С. 17.
[i]Музика: 1. Семена Карпи (відео);[/i]
[i]2. Тетяни Кисленко (ноти).[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5KxlTuJ1vTo[/youtube]
[b][i]Мисливська жартівлива[/i][/b]
Якщо влітку – на рибалку,
а під осінь – вже на качку,
тільки білий сніг впаде,
то на зайця ми підем.
[i]Приспів:[/i]
[i]Сонце, дощ чи білий сніг
з неба падає до ніг,
ми рибалки, ми мисливці,
українські націо-сміливці.[/i]
Риба в дім – дружина з хати,
а про зайця що й казати!
Доля наша отака –
все танцює гопака.
[i]Приспів.[/i]
З понеділка до суботи
нема іншої роботи,
як розгадувати сни
і чекати вихідних.
[i]Приспів.[/i]
Створено 8,9. 01. 2009 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 135.
[i]Музика: 1. Михайла Тріля (відео);
2. Євгена Заставного (ноти).[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EfvpK5doxdQ[/youtube]
[b][i]Мисливська жартівлива[/i][/b]
Йшов мисливець темним лісом
та й зустрівся в лісі з бісом,
біс до чорта го привів
і такого оповів:
[i]Приспів:[/i]
[i]Все, усе, усе,
може бути все,
щоб вовки не з’їли,
вип’ємо за те;
вип’ємо горілки
за жінок і нас,
щоб вовки не з’їли
вип’ємо ще раз![/i]
Йшов мисливець лісом-гаєм,
а куди утрапив– знаєм,
вийняв флягу з-за халяв
і налив усе, що мав.
[i]Приспів.[/i]
Йшов мисливець гаєм, полем,
а вовків аж тьма довкола,
в його флязі вже голяк,
заспівав він просто так:
[i]Приспів.[/i]
...
ВИП’ЄМО НЕ РАЗ!
Стоворено 5.10. 2008 року (10-00 - 11-22)
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 133 - 1134.
[i]Музика Михайла Тріля[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2014
[i]Енергійно, в темпі маршу[/i]
Затуманилося поле,
догоріли ген зірки,
рано-вранці засвистали
чорнобриві козаки.
Засвистали, вирушали
в степ широкий: раз, два, три!
Їх в дорогу проводжали
три тополі, три сестри!
“Гей, ви, леґені-соколи,
Січі славній послужіть,
злому хану і султану
силу свою покажіть!
І зі славою вертайтесь
на Вкраїну до пори,
з рушниками вас зустрінуть
три тополі, три сестри”.
Засвистали козаченьки
рано-вранці без жури;
Україна проводжала
їх у військо: раз, два, три!
[i]Повільно, зі смутком[/i]
Збігло вже за літом літо,
як вода спливли роки –
не вертаються з походу
чорноброві козаки.
Розцвітає катран рясно,
де шумлять лихі вітри,
укриває цвітом-рястом
три могили: раз, два, три…
Сплять соколи чорноброві
в трьох могилах: раз, два, три,..
а над ними три тополі –
України три сестри.
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Створено 6 - 19. 04. 1988 року
смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с.
С. 110 - 112
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pZR4Df1Gra4[/youtube]
Я лежу серед степу,
я дивлюся увись
і волаю до тебе:
відгукнись... відгукнись!..
Завтра вибере ворон
карі очі мої,
а тобі будуть снитись
солов’ї... солов’ї…
Все пізнати у світі
часу в нас не було,
жаль що рано, так рано,
відцвіло, відцвіло...
Не дививсь я у небо -
твої очі любив,
серед степу їх вчора
загубив, загубив...
Створено 24. 03. 1988 року
смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с.
С. 112.
[i]Музика: 1. Тетяна Киленко (ноти);
2. Семен Карпа (відео)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xUX94AIS87w[/youtube]
Веселяться ластівчата –
літо, літо вже прийшло,
вишиванки на дівчатах –
небо сонцем зацвіло.
З лісу, з поля пісня ллється,
на майдані танці, сміх,
у дівчинки серце б’ється,
воно прагне перемін.
[i]Приспів:[/i]
[i]Вишиванка, вишиванка,
український статний стрій;
із Поділля галичанка –
сяйвоцвітне гроно мрій!
Вишиванка, вишиванка,
українська вишиванка –
доля вишита у ній!
Українська доля в ній!!![/i]
Вишиває небо зорі,
звичний задум у дівчат:
окидають хлопців зором –
закохатись саме час!
Світла думка, наче нитка
у барвистім вишитті,
вечоровий легіт нишком
пестить коси золоті.
[i]Приспів.[/i]
Опубліковано: 1. "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. – С. 123.
2. "Час любові". Львів: "Ліга-Прес", 2012 р., 56 с. – С. 40 – 41.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
https://www.youtube.com/watch?v=hcYoFWzQ66I
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XPkB9A5lARk[/youtube]
Зарясніли зорепадом
неозорі небеса,
з білим лебедем у парі
повернулася весна.
Весна!..
[i]Приспів:[/i]
[i]Ой весна, весна, весна –
стрічoк у косах тьмуща-тьма,
і яскраві всі вони,
мов веселки кольори.
Ой весна, весна, весна!
Весна… Весна…[/i]
Забриніло листя в кронах,
по вигорах йде луна,
цвітом-рястом у дібровах
закосичилась весна.
Весна!..
[i]Приспів.[/i]
Де левада, грають скрипки –
лине пісня до вікна;
заплітаю в коси стрічки,
нині буду я весна!
Весна!..
[i]Приспів.[/i]
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VII. Дрогобич: "Посвіт", 2008. - С. 79.
[i]Музика і демоверсія Андрія Лемішки
Виконання Володимира Пителя (відеокліп)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
Де сонце, сонях, квіти,
я сльози ллю на вітер,
бо ти мені сьогодні
сказала: ні-ні-ні!
Та маю я надію,
лелію світлу мрію,
що буде завтра вечір
і скажеш інше ти.
[i]На світі, на світі,
жінок, жінок без ліку,
і з примхами усі;
як серце не підкаже,
то розум не прикаже
любити, любити, люби ти![/i]
Від сліз промоклий вітер
нехай мені довіку
тобі він заборонить
казати: ні-ні-ні…
І буде завтра нині,
у зоряній годині
мені, я знаю, скажеш,
що любиш ти мене.
[i]На світі, на світі,
жінок, жінок без ліку,
і з примхами усі;
як серце не підкаже,
то розум не прикаже
любити, любити, люби ти![/i]
Створено 7. 09 – 5. 10. 2010 року, м. Львів
Опубліковано: "Час любові". Львів: "Ліга-Прес", 2012 р., 56 с. – С. 50.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QT_pkW8PjHU[/youtube]
На стежині стою,
озираюсь вдовкіль –
оглядаю околи ясні,
сонце очі сліпить –
я не бачу нічого,
бачу тільки тебе,
мов у сні, мов у сні.
[i]Приспів:[/i]
[i]Не минай-обминай,
постривай, почекай,
я тобі, ти мені
руку дай! Руку дай!
На стежині вузькій
ми уже не чужі –
я тобі, ти мені
руку дай! Руку дай!!![/i]
Зранку сонцем цей сон –
птаха біля вікон,
не зупиниться час хоч на мить,
тільки ти не мовчи –
хочу чути твій голос,
доки птаха у світ
полетить, полетить.
[i]Приспів.[/i]
Опубліковано: 1. "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. – С. 120.
2."І співає струна". Львів: "Ініціатива", 2011 р., 56 с. – С. 8.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014
І за горами є гори,
за країнами – країни,
і за морем теж є море,
та немає України!
Там, як тут: дерева, трави,
може, й квітнуть черемшини,
може, там ще більше слави,
та немає України!
Ой не мало положити
душу, тіло за Вкраїну,
та не менше вік прожити
все за неї – за єдину!
Створено у 2002 році
м. Львів
Опубліковано: "Калинове вино"". Львів: "Плай", 2005. 96 с.
С. 21.
Музика Тетяни Кисленко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2014
Торонто – Львів, Торонто – Львів,
нащо мені Канада? –
Лечу до Львова,
лечу до Львова –
живе там моя Лада!
Нащо мені той закордон? –
Там не цвіте калина,
мої Карпати,
мої Карпати
чекають свого сина.
Торонто – Львів, Торонто – Львів,
позаду океани –
вже Україна,
вже Україна –
стрічай мене, кохана!
Створено 18. 06. 2003 року (8-35 – 9-15)
м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с.
С. 74.
Музика Семена Карпи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2014
Вишневим цвітом сад леліє,
як ранків чисте джерело –
моя ти доле і надіє,
моєї матері село.
Дорога сонячного краю,
дзвенить у небі жайвір-птах,
чого шукав, і сам не знаю,
я в білокам’яних містах.
Душа пуста і в серці пустка –
розтринькав все, що тільки зміг,
в сумі одна-єдина хустка,
яку для мами приберіг.
Та ще не все зійшло в содому,
ще жито тільки зацвіло;
я йду, вертаюся додому –
в моєї матері село.
Створено 23. 07. 1985 року, м. Івано-Франківськ
Опубліковано: 1. "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 48.
2. "Достиглі яблука". Львів: "Плай", 2007. 56 с. – С. 50.
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eeAxmx33JIo[/youtube]
Барвінковим листом
звеселився світ,
на пшеничне поле
впав блакитний цвіт.
[i]Поле, мамине поле! –
Знову наснились мені
сколоті стернями ноги,
роси ранкові рясні.[/i]
В прибраній світлиці
вишитий рушник,
знову будить вранці
лебединий крик.
[i]Поле, мамине поле! –
Морем шумлять пшениці,
гомін ранковий в довколах –
в поле виходять женці.[/i]
Не сумуйте, мамо,
що не ті літа,
не спливло намарно
молоде життя.
[i]Поле, мамине поле! –
Дано мені в заповіт
разом із ланом пшеничним
щастя продовжити рід.[/i]
Створено: 24, 25. 12. 1986 року
смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с.
С. 49.
[i]Музика: 1. Семена Карпи (відео),
2. Тетяни Кисленко (ноти)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014
Тихо, тихо на землю спадає
промінь сонця, такий молодий,
і над всім возвеличено сяє
Святоюрівський верх золотий.
Гожий вітер по місту гуляє,
в небо чисте летить журавель,
дню новому назустріч ступає
древній град українських земель.
[i]Приспів:
Доброго раноку тобі, батьку Львове,
древній граде вкраїнських земель!
Доброго раноку, стодзвонна любове,
білокрилих надій журавель![/i]
Так дбайливо, мов ока зіницю,
в щедрих лонах своїх бережеш
пишні храми й величні дзвіниці,
стіни древніх палаців і веж.
Б’є старий по-новому годинник –
серця твого то віще биття;
сяйвом світлим взаємин родинних
величається в тобі життя.
[i]Приспів.[/i]
У розвоях кварталів зелених
зримі помисли твоїх творців:
вміння зодчих, і мудрість учених,
й невичерпні таланти митців.
В передзвонах тролейбусних ліній
солов’їний вінчається спів;
у єдиній сім’ї нововільній
ти веселкою квітня розцвів.
[i]Приспів.[/i]
Тихо, тихо на землю спадає
промінь сонця, такий молодий,
і над всім возвеличено сяє
Святоюрівський верх золотий.
Де розбризкують сяйва фонтани,
даю волю найкращим словам:
доброго ранку Вам, любі львів’яни,
щастя-долі бажаю всім Вам!
[i]Приспів.[/i]
Створено 10 - 26. 05. 1986 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с.
С. 5 - 6.
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2014
На Високім Замку,
де був княжий двір,
дужий дуб ізмалку
сторожує Львів.
Ой, на тому Замку,
князь як помирав,
біля його ґанку
жолудь проростав.
Розповіли слуги
князеві про те,-
не упадуть мури,
як той дуб зросте.
Бо той дуб від дуба,
що в наш рід проріс
й не одну погубу
в своїм віці зніс.
І по довгій думі
князь на те повів,
він навіки дубу
Львів свій заповів.
Як стріла, майнули
ген роки, роки –
незнищенно мури
стали на віки.
Бо із того Замку,
як те князь велів,
дужий дуб ізмалку
сторожує Львів.
Створено 20. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 10
[i]Музика Валентини Манзюкової[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zPsFbi-12zk[/youtube]
Де вітер хилить синяву,
немов атланти на посту, –
слова заковані в кришталь
і погляд гострий в світлу даль.
На північ – південь, захід – схід:
від Дону й до Карпатських гір, –
чарівну землю дав нам Бог,
від батька, матері – любов.
[i]Прикордонники ми - України сини -
спадкоємці козацької слави;
сонце в очі чи сніг,
в день блакитний і в ніч,
бережемо ми гідність держави![/i]
Де вітер хилить синяву,
сини Вкраїни на посту:
хай піт з чола, немов ріка,
не скоїть зла лиха рука!
На суші, в морі, у портах –
де сяє України стяг,
присязі вірні назавжди
готові в бій щодня іти.
[i]Прикордонники ми - України сини -
спадкоємці козацької слави;
сонце в очі чи сніг,
в день блакитний і в ніч,
бережемо ми гідність держави![/i]
У першому варіанті цей твір мав назву
[b]“Прикордонні війська”[/b] з таким [i]приспівом:[/i]
[i]“Прикордонні війська - непорушна стіна
спадкоємців козацької слави;
сонце в очі чи сніг,
в день блакитний і в ніч,
прикордонні війська на святих рубежах
бережуть честь і гідність держави.”[/i]
Надіюсь, що в Україні будуть таки створені
Прикордонні війська. Тепер є тільки Прикордонна служба.
Опубліковано: З Україною в серці... (Літературний альманах). –
Хмельницький: Вид. Стасюк Л.С, 2018. 216 с. – С. 121.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2014
[i]– Після моєї смерті співатимеш мої пісні... –
Ігор БІЛОЗІР Володимиру ПИТЕЛЮ – тепер
провідному солісту ансамблю “Ватра”– під час їх першої зустрічі
(Володимир Питель)[/i]
Нехай через сто днів, сто днів
і орхідеї в’януть;
літа покосом на стерні –
в них пам’ять не зів’яне.
Так мало ти мені сказав –
почув я так багато,
мабуть, свою ти долю знав
й за пісню вже змагався.
[i]Допоки бачу небеса ясні,
горітиме в моєму серці ватра,
мені ти заповів свої пісні,
твій заповіт виконую я свято.[/i]
Нехай сто раз: до дна, до дна –
залишиться хоч крапля;
з-поміж усіх пісень твоя
бодай на краплю краща.
Й нехай всі догорять свічки
і квіти всі зав’януть,
вінок залізний навіки
і пам’ять, що не в’яне!
[i]Допоки бачу небеса ясні,
горітиме в моєму серці ватра,
мені ти заповів свої пісні,
твій заповіт виконую я свято.[/i]
Створено 24 – 30. 03. 2002 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VII. Дрогобич: "Посвіт", 2008. - С. 81 - 82.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2014
Гори мої у тумані –
і немає дня, світанку,
на біду собі і мамі
я люблю, люблю львів’янку.
Як зазвичай – поневолі
розминулись наші долі,
я кричу ген із-за Сяну:
відгукнись, моя кохана!
Зупинився Місяць гожий,
розгубились дні погожі –
через ночі, дні і ранки
лину серцем до львів’янки.
В неї очі сині-сині,
на щоках її рум’янки –
ген в усьому галич-клині
нема кращої коханки!
Вже немає дня, світанку,
бо на всі світи тумани,
як знайти мою львів’янку,
підкажіть мені, львів’яни!
Створено 10. 10. 2002 року
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 13
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Навіяв вітер ночі
на всі ген небеса,
і засіяли очі,
всміхнулися вуста.
[i]Приспів:[/i]
[i]О квітко мальвова, львів’яночко –
в любистку скупана коса,
найвродливіша галичаночко –
всі квіти, зорі й небеса![/i]
Горять вогнями вежі,
а ватрами серця –
переорю всі межі,
діб’юсь твого вінця!
[i]Приспів.[/i]
Не згубе, не розвіє,
і сніг не замете –
усе зросте, що сієш,
й коханням розцвіте!
[i]Приспів.[/i]
Ген, де стемніло небо,
розквітли очі зір,
дзвінким струмком до тебе
я лину з синіх гір.
[i]Приспів.[/i]
Створено 6. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 12
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
На порозі осінь, осінь –
золота обручка;
вітер пестить крони сосен,
їм цілує ручки.
Обручем на небі сонце
і ген всі планети –
не зів’яне зелен-сосна,
не зав’яне небо!
Де загати і де кладки,
стежку прокладаю –
ти і я одної гадки,
як знайти – не знаю.
Заобручені Говерла
і Високий Замок,
видивляю тебе зверху –
вийди ж бо на ґанок!
Осінь, осінь вже у Львові,
а зима в Карпатах –
ми були з тобою в змові,
нащо це ховати?
Де навіяв вітер зілля,
там цвіте рум’янець –
на весь світ буде весілля
і найкращий танець.
Створено 10. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Багряний лист спадає тихо
на буйну голову мою.
Ой мамо-леле, знову диво! –
Я закохався, я люблю!
[i]Приспів:[/i]
[i]О юна осене-львів’янко,
як жаль, що мить ця промайне!
Моя дружино і коханко,
молю: кохай, кохай мене![/i]
Нам так багато треба жити,
аби до сутності дійти,
весь вік прощати і любити,
щоб наше щастя вберегти.
[i]Приспів.[/i]
А завтра сніг на землю зляже,
як сон навіється тоді
листок багряний – він розкаже,
що ми були теж молоді.
[i]Приспів.[/i]
Створено 5. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 13
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9Gv0C1Xc1qc[/youtube]
Так просто, тихо і без болю
на літо вересень упав,
його любуюся красою
і слухаю, що наспівав.
[i]Приспів:[/i]
[i]А липи жовкнуть і шумлять:
роки ідуть, роки ідуть…
А поруч клени гомонять:
сини ростуть, сини ростуть![/i]
Я тут лише є заволока,
й цього мені не відвести;
синам – соколам карооким –
дано львів’янами зрости!
[i]Приспів.[/i]
Дивлюсь і бачу: лист спадає –
то не засмучує мене,
бо гілка вже весни чекає,
і доля нас не обмине!
[i]Приспів.[/i]
Помолодіє місто в квітні
і знову клени зацвітуть –
я посивію, та за квітнем
сини до неба доростуть.
[i]Приспів.[/i]
І вже сини синів народять,
і знову літо промайне,
й тендітна гілка віру зродить –
ніщо безслідно не мине!
[i]Приспів.[/i]
Створено 8. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 11
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
[i]Виконує Ігор Костів[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
Щось моя доня-донечка
на пальчиках вороже –
ой моя доню-долечко,
робити це не гоже!
[i]Приспів:[/i]
[i]Ой донечко-львів’яночко,
вже квітне твоя доля,
як квіточка нев’януча,
заквітчана тополя![/i]
Всміхається промінчиком
і щось собі лепече,
а небо щедрим літечком
й лелекою лелече.
[i]Приспів.[/i]
В садочку над калиною
співає соловейко,
а в такт йому пташиною
витьохкує серденько.
[i]Приспів.[/i]
Створено 6. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 19
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
Не за морями синіми,
не за горами сивими,
а в царстві, ген, у тім!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
А в царстві, ген, у тім![/i]
Живемо ми у Львові,
у Львові золотім!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
У Львові золотім![/i]
Гуляємо по вулицях,
всміхаємось усім,
можливо, і злукавимо,
та вже, як покохаємо,
цілунки будуть,
ой, палкі!
[i]Такі ж бо ми, львів’яночки,
такі ж бо ми, такі![/i]
Коли ж бо грає музика,
коли звучать пісні
веселі та дзвінкі!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
Веселі та дзвінкі![/i]
До танцю запального
охочі ми усі!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
Охочі ми усі![/i]
Ми славно затанцюємо
й всміхнемося усім,
можливо, і злукавимо,
та вже, як покохаємо,
цілунки будуть,
ой, палкі!
[i]Такі ж бо ми, львів’яночки,
такі ж бо ми, такі![/i]
Ще раз ми проспіваємо,
про себе нагадаємо
й розкажемо усім!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
Розкажемо усім![/i]
Живемо ми у Львові,
у Львові золотім!
[i]Ого! Ого!! Ого!!!
У Львові золотім![/i]
Гуляємо по вулицях,
всміхаємось усім,
можливо, і злукавимо,
та вже, як покохаємо,
цілунки будуть,
ой, палкі!
[i]Такі ж бо ми, львів’яночки,
такі ж бо ми, такі![/i]
[b]Такі!!![/b]
Створено 5. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 17 - 18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
Парадокси зору: в небі яснім зорі,
очі у львів’янок зорями горять.
Подивлюся вправо, маю, мабуть, право
йти із нею поруч у прекрасний світ.
[i]Світ любові у місті Львові,
де неба синя карусель,
душа наспівує вщодень
усе нових й нових пісень -
у місті Львові про світ любові,
про світ любові, світ любові, світ любові...[/i]
Рейки давніх колій в’яжуть нове коло?
і по колу очі - зорі миготять.
Подивлюся вліво і торкнуся ліктя,
ми йдемо вже разом у прекрасний світ.
[i]Світ любові у місті Львові,
де неба синя карусель,
душа наспівує вщодень
усе нових й нових пісень -
у місті Львові про світ любові,
про світ любові, світ любові, світ любові...[/i]
Створено 23. 09. 2010 року (fin. 11-00)
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
Ой у полі криниченька
глибока, глибока,
біля неї дівчинонька
висока, висока.
Їде полем козаченько
раненько, раненько,
поспішає до дівчини
швиденько, швиденько.
Russian, good-bye! Russian,good-bye! Russian, good-bye!
bye-bye, Russian, good-bye, good-bye!!!
Рашен, ґуд-бай! Рашен, ґуд-бай! Рашен, ґуд-бай!
бай-бай, Рашен, ґуд-бай, ґуд-бай!!!!
Ген у полі криниченька
глибока, глибока,
сад вишневий, біла хата
висока, висока.
У садачку діти-квіти
щебет-щебетливі,
а між ними їхня мати
щаслива, щаслива.
Russian, good-bye! Russian,good-bye! Russian, good-bye!
bye-bye, Russian, good-bye, good-bye!!!
Рашен, ґуд-бай! Рашен, ґуд-бай! Рашен, ґуд-бай!
бай-бай, Рашен, ґуд-бай, ґуд-бай!!!!
Russian, good-bye!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
Нахилили клени віти
та й на тую ружу –
так багато квітів, квітів,
ти запала в душу.
[i]Приспів:[/i]
[i]Ой львів’яно-львів’яночко,
афенко з росою,
зі всіма ти танцювала,
потанцюй зі мною![/i]
Твої очі – мої рани,
ледь душа жевріє,
серце наче сніг той тане,
думка пломеніє.
[i]Приспів.[/i]
Доки небо застожарить,
всім сказати маю:
ти одна, що розум тьмарить,
бо тебе кохаю!
[i]Приспів.[/i]
Створено 24. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 8
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
Коли ми були малі,
нас любили вчителі,
а як ми повиростали,
лобуряками прозвали.
[i]Приспів:[/i]
[i]Подивіться ви на нас:
ми такі великі – клас!
Ми такі великі – клас!
Ми умієм танцювати:
гоп, гоп, гоп!
Не кажіть нам тільки “Стоп!”
Гоп, гоп, гоп!
Гоп, гоп, гоп!
Не кажіть нам тільки “Стоп!”[/i]
Щоб не відали батьки,
ми відшукуєм книжки:
в голові від них полова
і жахлива в нас вимова.
[i]Приспів.[/i]
Пропадають марно дні –
усі предмети нудні,
а відбути щоб уроки,
жуйку цямкаєм у роті.
[i]Приспів.[/i]
Біографія сумна:
математика щодня
та контрольна ще робота –
нам женитися ж охота!
[i]Приспів.[/i]
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2014
Класні парти, класна дошка,
Класна стеля і підлога,
Ну і, звісно, класні ми!
[i]Приспів:[/i]
[i]Клас! Клас! Це наш клас –
Найкласніший в школі клас!
Найкласніший – це наш клас!
Клас! Клас!
Найкласніший – Це наш клас![/i]
Класні стіни, класні двері,
Класні вікна і гардини,
Ну і, звісно, вчителі!
[i]Приспів.[/i]
Класні тумби, класні шафи,
Класні стенди і вазони,
А директор – супер клас!
[i]Приспів.[/i]
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 125.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2014
На уроках співів
співали частівок –
вчителі їх як почули,
про уроки геть забули.
Гей!
[i]Приспів:[/i]
[i]Гей, гоп-клас!!! Два уроки у нас,
третій – фізкультура, щоб була фігура![/i]
Що весною знали,
восени забули –
бузьки в ірій відлітали
і туди знання забрали.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Як прийшли до класу,
дві Європи зразу
ми побачили на мапі,
мапували яку мавпи.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Ми вивчали глобус –
синій, як автобус,
як про нього все узнали,
очі глобусами стали.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Історичні дати,
звісно, треба знати,
а ми вчителя не чуєм –
досі з німцями воюєм.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Нам диктант читали,
голови чесали,
завелася в них солома –
ми ручки забули вдома.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Фізику вивчаєм,
всі закони знаєм –
перевірили Ньютона –
лікар каже: “Гематома”.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
А одного разу
рахували “КРАЗи”,
як уміли рахували,
а одного таки вкрали.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Нам ще на додачу
задали задачу,
що робити, ми не знали –
ту задачу зав’язали.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Як дійде до квітня,
то розквітнуть квіти –
цього, звісно, ми не знали,
нам біологи сказали.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Хемію ми вчили,
щось таке долили –
кабінету вже немає –
хемік плитку викладає.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
На уроці праці
влаштували танці –
ми ногами працювали
так, що туфлі всі порвали.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
А на малюванні
сидимо у ванні,
аби виконати норму
і не випачкати форму.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Репетитор каже,
що усе розкаже –
бо то конче треба знати,
в школі як репетувати.
Гей!
[i]Приспів.[/i]
Створено 27.07, 8.08. 2005 року, м. Львів
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
Вечір – птаха крило
огортає півсвіт,
для поеми пролог
пише в сутінках Львів.
[i]Приспів:[/i]
[i]Погляд мій, погляд твій –
ніжний порух повік,
наче в такт слову “так!”:
я твоя, будь моїм![/i]
У сузір’ї Плеяд
мерехтливі вогні,
перші звуки рояль
посилає у ніч.
[i]Приспів.[/i]
Метеор до вікон,
мов поеми рядок,
і заключний акорд
ми беремо удвох.
[i]Приспів.[/i]
Створено 22 - 27. 01. 2008 року, м. Львів
Опубліковано:
1. "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. -
Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 120.
2. Опубліковано: Гармонія (Літературний альманах). –
Хмельницький: Вид. Стасюк Л.С, 2018. 276 с. – С. 89.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
http://www.playcast.ru/view/1890083/ba3d6917bc0340427a9edc08bd4c1ab928ca3343pl
Під твоїм вікном
я пишу слова:
сонечко моє,
я люблю тебе!
[i]Приспів:[/i]
[i]Сонечко удень,
сонечко вночі,
як у небесах
у моїй душі.
Сонечко моє,
я люблю тебе![/i]
Коли вийдеш в двір
прочитай слова,
не топчи ти їх
і надій моїх.
[i]Приспів.[/i]
Ти повір, повір
це не просто так
все сказати враз
вперший-перший раз.
[i]Приспів.[/i]
Створено 16. 07. 2007 року (13-00 - 13-40), м. Львів
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 121.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
Мої гори – моя доля, доля , ой ревнива!
Полонина – то пів ниви, один син пів-сина.
Добрий ґазда верховинець, має він трембіту,
трьох синів, багато доньок – для усього світу
[i]Приспів:[/i]
[i]Верховина – наша мати,
цілий світ то батько,
куди глянеш полонина,
на всі боки барви.[/i]
Як на літо верховинець, тай візьме трембіту,
скличе всю свою родину і-зі всього світу.
Звеселяться полонини, та й ген-ген Карпати! -
Най всі знають, що фестини, то родинне свято.
[i]Приспів.[/i]
Створено 11. 09. 2005 року, м. Львів
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2014
На Боржаві шепіт, шепіт –
то шумить вода,
на Боржаву впала зірка,
зірка золота.
То розклали бойки ватру,
та й на цілий світ,
бо сьогодні знову разом
весь карпатський цвіт.
[i]Приспів:[/i]
[i]Бойківські фестини,
бойківські гуляння
будуть до світання,
бо зібрались нині
на спів-полонині
бойківські родини,
бойківська рідня! –
То будуть гуляння,
будуть до світання![/i]
Зоре-ватра понад хмару,
пісня на весь край,
парубкам, дівчатам танці,
ґаздам коровай.
То співає, веселиться
на весь білий світ
славна бойківська родина –
України цвіт!
[i]Приспів.[/i]
Створено 9,12. 08. 2005 року, м. Львів
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. – С. 124 -125.
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
У Карпатах йдуть дощі, ой! води багато,
мокрі трави і кущі, а сьогодні свято!
Хтось надумав, закричав: “Парубки, дівчата!” –
А музика вже й заграв, кличе в коло стати!
[i]Приспів:[/i]
[i]Ой, гей-гей, ой, гей-га! – Танці до упаду,
вибирають парубки до вподоби пару.
Ой, гей-гей, ой, гей-га! – Танці до упаду!
Ой, гей-гей, ой, гей-га, танці до упаду![/i]
Що негода, що той дощ, якщо в бойків свято! –
В нагороду буде борщ і гостей багато!
У Карпатах йдуть дощі... Парубки дівчата,
вже зварились кулеші, будемо гуляти!
[i]Приспів.[/i]
Створено 10. 08. 2005 року (23:30 - 23:50), м. Львів
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
Бойко-тесля, бойко теше,
із колоди править брус,
брус до бруса - буде терем! -
Мріє бойко й дме у вес.
Ой, гей, гей, гей, гей! -
Мріє бойко й дме у вус.
Тут одвірки, а тут - двері,
ще потрібен тільки дах,
і тоді вже буде терем
й новосілля у горах!
Ой, гей, гей, гей, гей! -.
Новосілля у горах!
На посвятини родина
прийде ґазду віншувать
і до пізньої години
ґазда буде частувать.
Ой,гей, гей, гей, гей! -
Ґазда буде частувать!
Створено 14. 08. 2005 року (10:55 – 11:30), м. Львів
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
Ти зaнозою в оці,
ти зaнозою в боці,
у серці і в душі.
І що мені робити,
коли тебе любити
так хочеться мені?!
[i]Приспів:[/i]
[i]Ти зaноза-занoза –
поезія і проза, –
весела і сумна,
розхристана і скромна,
мажорна і мінорна,
ти пісня голосна![/i]
Ти зaнозою в дурці,
ти зaнозою в думці,
у ліжку і в авто.
І звечора і зранку,
у хаті і на ґанку,
люблю тебе одну!
[i]Приспів.[/i]
Щодня творити, жити,
з тобою говорити
завжди так хочу я.
Весна стрімка чи осінь,
а серце щемно просить
тебе: Мене люби!
[i]Приспів.[/i]
Створено 2. 10. 2008 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 128.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Застудила ноги осінь,
як ішла у гори,
та й розсіяла зір-розсів
на усі вигори.
Я іду на ту вершину,
що за хмари вища,
та й викликую дівчину,
щоб із хати вийшла.
Вийшла з хати дівчининка –
квітка з неба впала,
усміхнулась як зірнинка –
зірка засіяла!
І забракло мені мови,
одне слово знаю –
тільки тої в нас розмови,
що: “Люблю!” – “Кохаю!”
Створено 19. 10. 2002 року, м. Львів
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2014
Прийшло літо. Полонина.
Вівчар чабанує:
[i]“Ой бир-бир, бир-бир,
ой бир-бир, бир-бир…”[/i]
Вівчар чабанує!
Як неділя, по обіді,
то прийшли дівчата.
[i]Ой тереш-тереш,
ой тереш-тереш![/i]
Бо прийшли дівчата!
По обіді. Полонина.
Там трембіта грає.
[i]Ой тереш-тереш,
ой тереш-тереш![/i]
Бо трембіта грає!
Вівчар грає. Полонина.
Гуляють дівчата.
[i]Ой тереш-тереш,
ой тереш-тереш!–[/i]
Гуляють дівчата!
З понеділка, від світання,
вівчар чабанує:
[/i]“Ой бир-бир, бир-бир,
ой бир-бир, бир-бир…”[/i]
Вівчар чабанує!
10. 08. 2005 року, м. Львів
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=j6kTbouauC4[/youtube]
Різнобарвні парасольки,
капелюшки, комірці –
дріботить по Львову осінь
зі сльозою на щоці.
Я люблю її строкату,
слякотливу й золоту,
і мені вже не звикати –
вмить до танцю поведу.
[i]Дощ! Дощ! Дощ! – По бруківці...
Дощ! Дощ! Дощ! – По бруківці...
Дощ! Дощ! Дощ! –
По бруківці львівській дощ!!![/i]
У кав’ярнях плачуть вікна,
мокнуть леви на дощі,
і втікають перехожі,
загорнувшись у плащі.
Парасольки, парасольки,
по бруківці сірий дощ,
із-за хмари біле Сонце,
як поезії рядок.
[i]Дощ! Дощ! Дощ! – По бруківці...
Дощ! Дощ! Дощ! – По бруківці...
Дощ! Дощ! Дощ! –
По бруківці львівській дощ!!![/i]
Створено 15. 03. 2008 року
Опубліковано: Т. Василько, Є. Заставний "Танцює дощ". Львів: "Ліга-Прес", 2008. - 120 с.
С. 10
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
[i]Виконання Зірки Колос[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2014
Танцює дощ під музику небес,
гуляє вітровій в зелених кронах,
і ми удвох посеред цих чудес,
що їх дарує щедро нам природа.
[i]Приспів:[/i]
[i]Танцює дощ, веселий дощ – весна прийшла,
кружляє в танці вся земля, бо розцвіла
любов для двох в усій красі – танцюймо всі!
Танцюють всі, танцюють всі, танцюють всі!
Танцюймо всі! Нехай танцюють всі!!![/i]
Вмиває дощ весни рожевий цвіт,
голублять блискавиці спраглі ниви –
колись так народився дивний світ,
любов свята народжується нині.
[i]Приспів.[/i]
…Вщухає злива, громовиці спів
відлунює в серцях палких завзято,
веселка добавляє кольорів –
сьогодні в нас любові світле свято!
[i]Приспів.[/i]
Створено 9 – 14. 02. 2008 року
Опубліковано: "Танцює дощ". Львів: "Ліга-Прес", 2008. 120 с. – С. 17 – 18.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
Росу пасуть вівчарики,
а вівчара нема –
причарувала чарами
дівчинка крадькома.
А вівчар бойківчаночку
цілує у саду,
і наче світ вінчається
у гір всіх навиду.
А вівчар бойківчаночці
розплетує косу,
де сонця пруг, вівчарики
всю випасли росу.
Росу пасуть вівчарики,
де сонця ще нема,
ой чарувала вівчара
дівчинка недарма!
Створено 22,23. 08. 2005 року, м. Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
Сині гори у серпанку,
полонини в квітах –
я кохаю галичанку,
бо найкраща в світі.
Ген, на замковім узворі,
вежа хмари вища –
засіяли в небі зорі,
як ти з хати вийшла!
[i]Приспів:[/i]
[i]Галичанко, квітко, зірко,
пташко мила, чарівна,
не вгаває до півночі
пісня твоя голосна!
Твоя пісня, твоя мова -
струни сонячних кларнет,
бо вона із вуст солодких,
мов із квітів яблунь мед![/i]
В моїх горах уже грають
гет усі трембіти,
галичанку видивляють
у Карпатах й квіти!
Задзвенять і ще цимбали,
зляже рута в цвіті –
галичанки, щоб всі знали,
найфайніші в світі!
[i]Приспів.[/i]
Створено 9. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Там, де гори, квітне зілля,
в долах го збирають, –
щонеділі є весілля,
весілє справляють!
Цяя радість на всі гори,
най всі бойки знають,
по всіх долах і вигорах
танцюють, співають!
[i]Приспів:[/i]
[i]Ой весілля, весілє,
музиченько грає,
і велике, і мале –
все село гуляє!
Весілє! Весілє!
Ой весілля, весіллє! –
Все село гуляє!!![/i]
Танці, жарти – не без чарки –
співи на оборі!
Гей, музико, грай вже чардаш –
парубки у зборі!
Щоб від хати і до хати
ґазду величали,
щоби гори – всі Карпати –
молодих вітали!
[i]Приспів.[/i]
Створено 4,8. 08. 2005 року, м. Львів
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Вітер гойдає смереки,
долю колише мою,
білі карпатські лелеки
знову в моєму краю.
Обриси крил їх у леті
розпізнаю звідусіль,
білі карпатські лелеки
мій угамовують біль.
Гори, долини, смереки,
радість приходить до хат;
білі лелеки, лелеки –
світла окраса Карпат!
Щемний над горами легіт,
неба висоти ясні,
білі карпатські лелеки
щастя приносять мені.
Створено 16. 08. 2005 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. ІV. Дрогобич: "Коло", 2006. - С. 22.
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
На солодких вустах
перший промінь, як птах,
стелить квіти весна
і співає струна:
[i]Приспів:[/i]
[i]Про Карпати, про гори зелені,
бойківчанку, що манить до себе,
ті вітри, що заплутались в кленах,
і кохання безмежне, як небо![/i]
Втаємничена тінь
простяглась до колін,
пригадала мені
призабуті пісні.
[i]Приспів.[/i]
Стелить квіти весна,
не вгаває струна,
щоб звучали всі дні
за піснями пісні.
[i]Приспів.[/i]
Створено 13. 07. 2005 року, м. Львів
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
Журавиться журо-журавка
не в рідній – чужій чужині,
як тая вербиченька-мавка
згорає у думі-іржі.
Не пташка, не ягода згіркла,–
то жінка-журавка-жура –
калини обламана гілка
в чужині чужій догора.
Не сходить так довго те сонце,
що вже на Вкраїну зійшло,
і ніч – достигаючий сонях –
коробить зболіле чоло.
Зозулі дитинства, ой рідні,
кому ви куєте літа?! –
Калина цвіте в Україні,
а цвіт її в’яне в світах.
Створено 4.02 - 12.03. 2003 року
м. Львів
Опубліковано: Моя пісня. Львів:"Сполом", 2004. 120 с.
С.93.
Музика Семена Карпи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
Цвіте жасмин, акація, калина –
мій рідний край наповнила краса,
чому ж із серця пісня журавлинна
і на очах непрохана сльоза?
[i]Приспів:[/i]
[i]Не плач, не плач, літо наше прийшло:
проводжає нас школа в життя,
де іздавна чекають на нас
Одіссея і світлий Парнас.
Літо, літо, літо прийшло –
наше літо прийшло![/i]
Сміється небо золото-перлинно,
вплітає півтони в землі вінок,
чому ж наш співодзвоник так квапливо
мажор переливає у мінор?
[i]Приспів.[/i]
Щоліта дзвоник замикає коло,
викраплює сльозинки на очах. –
Прощай дитинство світле, рідна школо
ми йдемо у життя – прийшов наш час!
[i]Приспів.[/i]
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
05 - 09. 2011 р. (Правки з урахуваннями версії композитора 12.05.2014)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
Осінь, осінь золотобагряна,
осінь – птаха, птаха без крила:
так давно у вирії кохана,
так давно нема її тепла.
Синьо-сині квіти незабудок
не зав’яли на моїм столі;
загубились свята поміж буднів,
будні – наче сірі журавлі.
Маю так багато що сказати,
прокричати хочу на весь світ:
Не женіть нас нелюди із хати,
не топчіть калини білий цвіт!
Осінь, осінь золотобагряна,
осінь – птаха, птаха без крила:
так давно у вирії кохана,
так давно нема її тепла.
Створено (26.03) 4.06.2003 року
м. Львів
Опубліковано:
1. "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. ІІ. Дрогобич: "Коло", 2004. - С. 58.
2. Моя пісня. Львів:"Сполом", 2004. 120 с.
С.94.
[i]Музика Семена Карпи[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2014
Веслує Місяць неба синяву,
кетяги зір купає у світанні,
з’явилась ти вві сні, як наяву,
вся в яблунево-білому мовчанні.
[i]Приспів:[/i]
[i]Кохання мить… Кохана спить
десь на краю чужого океану,
а явір – явір шелестить
і ятрить наболілу рану.[/i]
Як дим черешень білих у саду,
повз мене промайнули твої руки,
до тебе я крізь себе знову йду,
іду до місця нашої розлуки.
[i]Приспів.[/i]
Не думав я, що тополиний пух
так важко впаде на мої долоні,
сльоза просочиться крізь серця пруг
й мінором зляже на вуста солоні.
[i]Приспів.[/i]
Створено 1,2.07. 2003 року
Опубліковано: Моя пісня. Львів:"Сполом", 2004. 120 с.
С.95.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oLjC5CW_i20[/youtube]
Трепети лист колише пізній вечір,
а вітер тихий – віть не стрепене,
кладу я руки втомлені на плечі
й прошу, прошу: заколиши мене!
[i]Приспів:[/i]
[i]Заколиши, заколиши мене, кохана,
в обіймах твоїх лебединих рук,
вернувся я – вернулося кохання –
я так не хочу більше вже розлук![/i]
Я так втомився на чужих толоках,
те зрозуміти можеш ти одна, –
гірчить так гірко ягода солодка,
якою пригостила чужина.
[i]Приспів.[/i]
Трепече серце – долі не збагнути,
недолею трепече весь мій край,
я хочу нині, хочу все забути,
поринути у недосяжний рай.
[i]Приспів.[/i]
Коли на вітер ляже світлий ранок,
зірниця тиха освіжить росу,
тоді співатиму я колисанок,
буду твою голубити косу.
[i]Приспів.[/i]
Створено 30.06 - 1.07. 2003 року
м. Львів
Опубліковано: Моя пісня. Львів:"Сполом", 2004. 120 с.
С.96.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2014
Бублик: діра і овалець. А хто головніший? «Я!» – Закричала діра.
Овалець погодився. Без діри ж бо: бублик – не бублик. І потекли-посипалися в діру: з Тюмені - газодолари, з Башкирії і Татарстану – нафтодолари… Потовстішала діра, потоншав овалець. І врешті-решт овалець розсипався в друзки: і бублику капець, і байці кінець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498209
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Поламані дерева
і погляд твій такий,
неначе вбити хочеш,
юрба кричить: “Убий!”
[i]Приспів:[/i]
[i]Катастрофа на землі,
катастрофа у душі,
і на небі катастрофа –
добрі люди, гоп! до купи,
бо біда ще більша буде![/i]
Ной плавав океаном
аж сорок, сорок днів,
а нас штормить вже сорок,
аж сорок тисяч літ.
[i]Приспів.[/i]
Вбивали палицями
і різали ножами,
в потилиці стріляли,
у спини, у виски.
[i]Приспів.[/i]
Тепер стріляють в душу –
я боронитись мушу
і в унісон з юрбою
кричу: “Убий, убий!”
[i]Приспів.[/i]
Створено 20.06, 12.07, 24.07 2005 року, м. Львів
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 126.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497982
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2014
I love you,
I love you…–
Я кохаю, я люблю! –
Хтось сказав – ти повторив,
а любити – не любив.
[i]Приспів:[/i]
[i]Жили динозаври,
мамонти ходили
по землі колись,
але без любові
вимерли вони. –
Мабуть без любові
вимримо і ми.[/i]
В безвість відійде,
все, що не святе,
перейде в сльоту
небо золоте,
якщо без любові,
якщо не з тобою.
[i]Приспів.[/i]
В безвість я,
в безвість ти,
відійдем і ми колись,
тільки нині не мовчи,
на любов мою – люби!
[i]Приспів.[/i]
Створено 26. 11. 2006, 20. 09. 2008.
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. ІХ. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 32.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Не віда сну, щодень вирує
у долах Полтви древній град,
до неба тягне вежі-руки
і квітне квітом, наче сад.
[i]Приспів:[/i]
[i]Він був! Він є! Завжди він буде –
прадавній, вічно юний Львів
й ніхто ніколи не погубе
стола князів і королів!!![/i]
Не спаде лист зелений в жовтні,
дрімають леви до пори –
допоки вітер синьо-жовті
над містом пестить прапори.
[i]Приспів.[/i]
Шуми щодень, прадревній Львове,
під сонцем вічно молодим;
тобі клянемося в любові –
для нас ти завше є святим!
[i]Приспів.[/i]
Створено 7. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 9
[i]Музика: Євгена Заставного[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2014
Гологір зелена світа,
у житах волошок цвіт,
тільки явір серед літа
весь у золоті стоїть.
Тут прощались батько з сином –
два повстанці в цій порі,
і цвіли волошки синьо
рано-вранці, на зорі.
Склалась так бійцівська доля:
тільки смерть чужа! й своя…
Засвистіли кулі в долах,
вмовкла пісня солов’я…
На останньому патроні
згасло двох сердець биття;
впав листок із зелен-крони
й полетів у небуття…
Батько й син лежать у полі,
синій цвіт навкруг зів’яв,
і на явір смутком долі
жовтень золотом упав.
І відтоді в Гологорах,
як журба минулих літ,
серед долів в зелен-горах
явір в золоті стоїть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014
https://www.youtube.com/watch?v=BQqz4vlY-H4
1. Де Карпати – гори синi,
на зеленiй полонинi
п’є веселка чисту воду
iз живого джерела.
Не питайте мене, друзі,
що шукаю в горах я –
бойкiвчанки карi очi,
то цiлющая вода.
2. Не було й нема вагання,
бо приходить раз кохання;
де узвори-крутогори –
рута-шавлiя цвiте.
Не знайдеш такої вроди,
хоч всю землю обійди;
бойкiвчанко, моя доле,
дай напитися води.
3. За лiсами рiднi доли,
золоте пшеничне поле,
там цвiтуть червонi маки,
бо iз гiр тече вода.
А вода – то твоя врода,
що веселкою зiйшла,
й ллється звiром через вiнця
iз живого джерела.
Створено 9. 07. 1985 року, м. Івано-Франківськ
Опубліковано:
1. Моя пісня. Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 27;
2. Антологія Бойківського краю. Дрогобич: «Коло», 2007. 724 с. – С. 422 – 439;
3. Золоті обереги (Антологія Бойківського краю. Книга друга). Дрогобич: «Посвіт», 2009. 192 с. – С. 131.
[i]Музика: Андрія Лемішки (відео);[/i]
[i]Музика Василя Сторонського (Ноти)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014