| Сторінки (5/408): | « | 1 2 3 4 5 | » |
В стражданнях, болях чи в журбі,
сльозами серце вмити мушу
і висповідатись... собі...
у віршах, щоб очистить душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2014
Той скарб, що в нашім Клубі я придбала,
нікому вже й нізащо не віддам.
Мої хороші! Ви подарували
багатств духовних чарівний Сезам!
Немов в промінні сонць, у вашім колі
купаюся в теплі сердець і душ,
за що я щиро вдячна вам і долі!
Ви – мій джекпот! У грі "життя" – мій "куш"!
Торкаюсь духом кожного серденька,
ловлю відтінки, грані, чистоту,
вбираю мудрість, мов дитя від неньки,
щоби злетіть на вашу висоту.
За кожне слово дякую! Бажаю
рясніть талантам, як весною цвіт!
Любові, щастя, миру всім! Жадаю
я в дар вам простелити ЦІЛИЙ СВІТ!
ЛЮБЛЮ ВАС!!! ЩИРО ДЯКУЮ ВСІМ ЗА ПРИВІТАННЯ, ГАРНІ ПОБАЖАННЯ, ТЕПЛІ СЛОВА!!!
ОБІЙМАЮ ВСІХ СЕРДЕЧНО!!!!!!!!!!!!!!!
І КОЖНОМУ ДАРУЮ ПО ТРОЯНДІ З МОГО САДУ.
27.07.2014 р, м.Париж
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513827
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.07.2014
Пульсує Всесвіт, диханням одвічним
задаючи планетам темп і ритми.
Планет взаємодія, таємниче
диктує людським долям алгоритми,
котрі ламають часто й самі долі
людини чи сім'ї, а то й країни,
раптово і неждано чи поволі
життя і щастя нищать на руїни...
В масштабі Всесвіту людина – атом,
що в хаотичнім русі може збитись.
Коли ж розгін бере безжальний фатум –
на смерть стояти мусимо!.. Й молитись...
26.07.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513620
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2014
Із берегів старого Нілу,
із міста древнього Каїр
везла́ – ще не знайомій – Нілі
Єгипту крихту – сувенір.
Контактність душ – річ незбагненна,
я відчувала: є в світах
душа вразлива й окриле́нна,
що виссю марить, наче птах,
і мріє облетіть півсвіту,
вбираючи красу країн,
і наповняти серце світлом,
торкнувшись таїни руїн...
Я, над папірусом схилившись,
прошу, щоб Вас Святий беріг,
любов вкладаю, помолившись,
щоб став він, наче оберіг.
Тож, Нілонько, прийміть вітання
від всього братства по перу,
гуртом ми втілимо бажання...
і Ви проснетесь... десь в Перу.
Щоб мрії квітли і буяли,
і "легкостью пусть дышит слог",
і Ви з коханим написали
новий – щасливий "Епілог".
Це Вам букет з мого саду.
А за папірусом прийдеться їхати до Києва.
ЗАПРОШУЮ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512059
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.07.2014
Моєму душевному і духовному прихистку,
маленькому храму Святого Духа
2011 р.
Віри пристань –
як вчить нас святий Заповіт,
спраглих душ вірний прихист –
маленька каплиця,
тут в ікону –
святеє вікно в Вищий світ –
із німотним благанням
вдивляються лиця.
Тут вогнем очисним
тихі свічі горять,
в молитви
найтаємніші думи вповиті,
перед Богом
оголені душі стоять –
беззахи́сні, вразливі,
як рани відкриті.
Щирість духу –
енергія тихих молитв,
через всі перепони
до Неба сягає –
світлий промінь,
мов сонечко, серце зігрів
Дух Святий це,
Він чує і тут пребуває.
Це намолене місце,
святі образи –
талісман захисний,
що від бід вберігає.
Від помилок життя,
від війни і грози,
тиха, щира молитва
і віра спасає.
Всіх клубівців і читачів вітаю
з сьогоднішнім святом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510839
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.07.2014
Мов у крутім окропі,
дрібка солі,
розтанув настрій.
Як в серпні зорі,
по звіриній волі
надії гаснуть.
Лиш 32 –
могутній, енергійний –
життя вінець!
Ворожа куля... Вирок:
"Безнадійний"!
Два дні... – Кінець...
За "ігри" нелюдів,
їх сатанинські плани,
допоки ще платитимем синами?!!
О Боже! Наших діток захисти,
що прагнуть край
від ворога спасти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2014
Щойно прочитала вірш Богданочки "Голоси".
Жбурляє доля нас неждано
з проспектів на терновий шлях...
О, як ми діємо спонтанно
на карколомних віражах!
Коли в душі від болю темно,
ображені на білий світ,
безцінне трощимо даремно,
про що жалкуємо повік,
забувши, що немає долі,
котрій не довелось платить
й по самі вінця випить болю
за дар Небес – щасливу мить.
Тож всі пере́житі страждання,
як нерва болісний розрив –
це наша плата за кохання,
якого було – на розлив.
Ні! Хоронить кохання рано,
дочасно ще із цим спішить,
це – не агонія, лиш рана,
поранена ще буде жить!
Чи убивають безнадійних?
Ні! Борються за їх життя.
Любов – вразлива, непостійна,
та ще вирують почуття.
Біль поступово відступає...
Прислухайся до себе знов,
що твоє серце обирає:
обра́зу горду – чи любов?
Що? Жить, випестуючи болі,
роздмухавши вогонь обра́з –
чи відпустити їх на волю,
відкинувши назавжди враз?..
Скажи: "Кохання обираю,
з блаженством неповторним раю,
з війною почуттів запеклих
і ревнощів стражданням пекла!
Йому в світах нема заміни!
Він – саме той, один-єдиний,
тебе самої половина,
загублена в прадавні дні,
як голочка у скирті сіна.
І навіть у щасливім сні
не снилося, що віднайдетесь,
разом до купочки зберетесь.
.
Любов не вмерла, лиш спіткнулась...
Іще болить, ще не забулось,
проте, за все подякуй долі –
ЛЮБОВІ НЕ БУВА БЕЗ БОЛЮ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2014
Як Віду Вансель не любити?!!
Готова небо прихилити,
подарувати їй всі зорі,
всі ріки й джерела́ прозорі,
і дощ, щоб лагідно мив личко,
щоб снами колихала нічка,
і Сонце лагідно світило,
всі дітки їй всміхались мило...
Радій і сяй, прекрасна Леді,
душею світла, наче лебідь,
з гарячим, щирим, добрим серцем
(хоч трішечки, здається, з перцем)!
Нехай любов в тобі співає,
ну а душа - до зір злітає!
Хай щастям стелеться дорога
Тій, що говорить з Самим Богом!
Віршів крилатих, наче птиці!..
Із днем народження, Царице!!!
Відочці троянда "Корвет" з мого саду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510040
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.07.2014
Витаючи в високих сферах
надвишуканих почуттів,
пишу, що аж тону в паперах...
всіх незакінчених віршів.
Вертаюсь... Клопоти буденні,
безглузда метушня щоденна...
Стає вже й не до почуттів,
і незакінчених віршів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510011
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.07.2014
***
Від намірів злих зупиняє людину
не фатум і не випадковість,
якщо є хоч крапля, хоч крихта, зернина
частиночки Бога – СОВІСТЬ.
***
У давнину, Бог міг з'явитись зримо
вогнем у купині неопалимій.
Давно вже людство цих чудес не знає,
з тих пір, як совість на гроШІ міняє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509577
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 06.07.2014
Втомившись від трудів ранкових,
із чашкою міцного чаю
мощуся під кущем бузковим
і царство квітів споглядяю...
Ломиноси до хмар звелися
і заглядають у віконця,
лілеї щедро напилися
краси від дощику і сонця,..
Ромашки в блюдця наловили
роси сріблястої перлини...
Ліани двір весь оповили...
Між очітків – вербен краплини...
Шапки гортензій білосніжних
і маків полум'я багряне,
симфонія дзвіночків ніжних
і різнотрав'я царство пряне...
В троянд пелюстя, в шарм пахучий,
джміль поцілунком присмоктався...
Люблю я дворик свій квітучий,
а дворик – в літо закохався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2014
Як гарні сни, що не змело
життя вітрами і снігами,
ці згадки – їдемо в село,
додому, в спогади, до мами.
Шляхи дитинства... Ліс, поля,
де волошки синіють в житі,
де зелен-сад – уся земля,
де зріють яблука налиті,
і ждуть тебе гриби в лісах,
під лісом гречки лан біліє,
в спекотних синіх небесах
під власну пісню жайвір мліє...
Село стрічає, мов рідня,
святково прибрано в хатинці,
веселий гамір, метушня –
це йдуть сусіди по гостинці
і глянути на "гороцьких",
узнати першими новини
й оповістити всіх сільських,
ще й прибрехати половину...
У всіх – аврал. Городи ждуть!
Робота ломить руки й спину.
Сусіди на підмогу йдуть,
хто – на півдня, хто – на годину.
Глянь – бульба в погребі лежить,
два дні – і на городі голо,
бадилля у вогонь летить,
старих й малих збирає в коло.
В диму блукає запах груш...
Кружком, на ряднах із коноплі
вмостилося сімнадцять душ
навкруг печеної картоплі.
По килиму із споришу,
пропахла стравами п'янкими,
до мами в погрібок спішу
за огірочками хрумкими.
Вже несемо вино, гриби
і всі можливі різносоли –
віддячуємо за труди,
за допомогу хлібосолим...
Давно заснув гамі́рний день,
та ми, під зорями, півночі
усе співаємо пісень,
розходитись ніхто не хоче...
Ці спогади: до дому путь,
тепло домівки – відсвіт раю.
Вони у душах наших тчуть
прив'язаність, любов до краю.
Тут пісня й мова пестять слух,
в них йде із роду і до роду
від наших предків рідний дух
аж з кореня мого народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2014
У віршах чутно музику: там-там,
сопілки звуки, вітру, мандоліни...
Коли ж велично зазвучить орга́н –
то лине стоголосе слово ЛІНИ.
Талант космічний - і така земна.
Зачепить віршем - мліє серце й терпне,
бо в них думок – бездонна глибина.
Пророче слово Ліни... і безсмертне!
19.03.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2014
***
Коли бездумним словом – і по пиці,
то скрутишся, мов від уколу шпиці,
заниє в серці шрам, мов від ножа,
в душі – бридкий, холодний слід вужа.
***
Не всем распахивай врата своей души,
не все чисты, светлы и хороши́.
Чтоб не испытывать обиду, боль и срам –
лишь избранных впускай в священный храм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507701
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 27.06.2014
Не з своєї волі ми рождаємось,
живемо в трудах, з часів Едему,
долю і батьків не вибираємо,
не з своєї волі відійдемо.
Що ж тоді свого́ нам залишається?
Вибір: руйнувати чи творити,
шлях, куди іти, кому вклонятися,
дорожити чим, кого любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506405
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2014
Весни такої досі ми не знали –
біль, втрати, жаль...
Ми виглядали, так її чекали!
Які в душі надії покладали!
Прийшла ж печаль...
З дитячою наївністю, щоднини
чекаємо на гарні переміни,
а їх нема...
Леліємо в серцях гарячі мрії,
що злагодою літечко зігріє!
... Чи знов зима?..
10.06.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506255
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.06.2014
***
Ну хоч би краплю мати прагматизму!
Лиш в мріях та ілюзіях потреба...
без них я мов вивітрююсь із себе
до примітивності простого механізму...
***
Чому так легко я людей прощаю?
Покопирсавшись в кривдах пару днів,
перестраждавши серцем – відпускаю
розчарування, біль чи тихий гнів.
Вертаюсь в себе, ніби воскресаю,
звільнившись від липких обра́зних пут...
Прошу прощення кривдникам... Прощаю,
віддаючи усе на Божий Суд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506041
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 19.06.2014
Вже червень вишеньки рум'янить,
і м'ята холодом дурманить,
зелені трави вбрались в колос,
і веселить зозулі голос.
– Скажи, пташинко осяйна,
коли закінчиться війна?
... Та, замість вмовкнути, по слу́ху
б'є нескінченне "ку́-ку... ку-ку..."
– Замовкни! Годі! – Мов не чує,
усе кує, кує, кукує!..
Байдуже їй, мир чи війна –
не була матір'ю вона,
під серцем діток не носила,
не си́віла, не голосила,
хоронячи синочка тіло...
Повія! Їй немає діла
до материнського плачу...
І подумки щомить лечу
туди, де йдуть сини під кулі,
де хижі зайди, мов зозулі,
залізши у гніздо чуже,
пташат вбивають. І вужем
повзуть зелені лиходії –
московські найманці-злодії,
позбавивши мій край від сну,
розп'явши на хресті весну...
По СОТНІ ще сльоза тече...
Чим літо серце обпече?..
Чи ворог наш прийде до тями,
чи воюватиме роками?..
Червень, 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2014
У Всесвіту багатогранні,
мікрон – Галактика моя.
З Галактикою в порівнянні,
мов електрон, моя Земля...
То чим тоді, мій Боже Пра́вий,
у цій безмежності є я?
Нанамікрон мілімікрона...
Ніщо, фактично...
Пустота!
Та ці НІЩО жадають трону
і правлять світом...
Сміхота!!!
Як все відносно!..
Лиш для кого?
Для нас, людей.
А для Отця?..
Нема великого й малого
у Всемогутнього Творця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2014
Тебе не зачепила ще війна?
Твій дім, сім'ю? Лише торкнулась серця?
Як в чистім небі блискавка, вона
у долю несподівано ввірве́ться
чи холодом тривоги потече.
комусь розтрощить долю, наче жорно,
чи звісткою від друзів обпече –
... і вже не буде, як колись, безжурно...
Великий в Бога викликали гнів!
Скарать за гріх – війна – нагода слушна.
За волю мито платимо – по-душне,
наш найдорожчий скарб – життя синів!
2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505276
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 15.06.2014
Жаль... Не молодію...
Давно вже я вмію
Зерно відрізнять від сміття.
Дитячі чекання,
Юначі страждання
Полинули в "безвороття".
Прощаю... Втрачаю...
Близьких проводжаю –
Все більше нас йде в небуття...
Дозріли надії,
Бажання і мрії –
Прийшла уже осінь життя.
Не хочеться в зиму,
Бо там уже зримо
Розлуки наблизиться час.
Ілюзій не маю,
Лиш Бога благаю:
Якщо... – то, мов сон, водноча́с..
Не скніти! Не тліти!
До скону горіти
І в серце журбу не впусти́ть!
Душі не продати...
Віддячить... Віддати...
І... лагідний спомин лиши́ть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
***
Бывает, умные трактаты
живут с рассвета до заката,
а чья-то мудрая строка
переживает и века.
***
Как часто, в нужные моменты,
вдруг пропадают аргументы...
Когда эмоций стихнет шквал –
"Эх! Как бы кррруто я сказал!!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504944
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 13.06.2014
Считая Вас ума гигантом,
Фигурой значимой и видной,
С неподражаемым талантом
Глобально мыслить, корень видя,
Я Вас всё слушаю, внимаю
И, силясь все понять нюансы,
Я шляпу мысленно снимаю,
Выписывая реверансы.
Зачем так долго и упрямо
Я выразить восторг свой "тщусь"?
Без лишней скромности и прямо:
– Ах сударь! Я от Вас "тащусь"!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504746
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 12.06.2014
***
Наміряла вже кроками я тишу
на кілометри...
Шукаю і знайти десь вихід мушу
із темних нетрів!
Нема... Тупик... Змінити свою долю
сама не можу...
Смиренно віддаюсь на Вищу Волю:
– Спаси, мій Боже!
***
Образою – від втрати чи від болю –
ти Бога не гніви! Не злись на долю.
У Нього не один лиш ти в журбі –
мільйони, котрим тяжче, ніж тобі.
2006 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2014
"Я с детства не любил овал,
я с детства угол рисовал."
И. Коган
Я не приймаю це. Кинджальна гострота
лишає рани і синці болючі,
в кутах – безкомпромісна прямота,
а в гіршім разі – тупість чи колючість.
Кут – це безвихідь, свара, шлях назад,
що без жалю руйнує наші плани,
раптовий злет чи безупинний спад –
все блискавичне – це душевні злами.
Це не моє: гостроти, різкість, шквал,
у всьому я гармонію шаную.
Ні! Я – лише за плавність, за овал,
за розуміння й гнучкість голосую...
--------------------------------------------
Коли все гладко й тихо – то ось так мудрую
і за гармонію овальну голосую...
А відшмагає доля, як з берези прут, –
ховаюсь страусом в свій любий "п'ятий" кут!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504140
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.06.2014
Дім мій, моя Українонько!
Краю згорьований, зболений!
Ти – мов захмарена зіронька,
нерв мій болючий, оголений!
Зраджена, в серце поранена,
па́синками вщент розорена,
нагло брехнею споганена...
слава героїв спотворена...
Завжди привітна до кожного,
домом й чужинцям ставала ти...
З волі ординця безбожного
ворог вповзає навалою.
Стоптаний край, закривавлений
круками з поля сусіднього...
Але відродиться, вславлений,
чистий від за́йди негідного!
Земле моя незахищена,
з коренем древа родинного!
Ти потребу́єш очищення
нашого. Всіх – до єдиного!!!
8 червня 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503943
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.06.2014
Это вторая часть стихотворения "ВОСПОМИНАНИЯ".
(Первая часть - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500314 )
В укромный уголочек сада
она несёт свою печаль.
Ей одиночество – услада
и тайных помыслов причал.
Хоть лето уж в права вступает,
ей холодно. Накинув шаль
она тихонечко вздыхает,
улыбка на устах блуждает,
а мысли улетают вдаль –
во власть волнующих мгновений
касанья губ, сплетенья рук
и ласк безумных наслаждений,
тревожных ожиданья мук...
В воспоминаниях растаяв,
жалеет, что была горда.
Страстей неодолимых стая,
все невозможности сметая,
к нему стремится сквозь года...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503524
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.06.2014
***
В куртці злиденній, в куцій спідниці,
торби по двадцять кеге тягне "донна".
Матом обкла́де, з'їздить по пиці –
яке сьогодення, така і мадонна...
***
Заглиблена, мрійливо-осяйна
всміхається, не чуючи звертання...
О не судіте, люди, бо вона
несе тремтливо в усмішці кохання...
***
Скорботна мати...
обеліск новий,..
та на її обличчі усмішка блукає...
О тихо...
вона там,
де ще синок живий
і рученьки до неї простягає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503117
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 04.06.2014
Я доторкаюсь спогадом до літа,
де вперше ти сказав: "Моя кохана",
купав у морі росянистих квітів,
що під дверима вже чекали зрана...
Завіюсь завірюхою в ту зиму,
де ревнощі трясли, аж до безтями,
вулканом клекотіли безупину
і спалювали гнівними словами...
Черкну крилом по лазуровій сині
ще лагідного "бабиного літа",
заплутаюся в срібнім павутинні
твоєї ніжності, любовію зігріта...
Та знову, вкотре, в ту весну полину,
що в небі наші долі повінчала,
стежини, перетнувши на хвилину,
переплела і в довгий шлях зв'язала...
І лину із подякою до Бога,
що Він благословив оцю дорогу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2014
Хто режисер людської долі?
Хто драматург?
Хто роздає життєві ролі,
мов деміург?
Комусь – коронні, історичні
на всі віки,
прості, дрібні, епізодичні –
на всі смаки.
А як продумує сюжети
аж до дрібниць,
твої шляхи, стосунки, злети,
падіння ниць...
Ще й зважують десь там, на Небі:
в сплетінні доль
талановито чи ганебно
ти граєш роль...
Найгеніальніший, Вселенський
Він сценарист!
В одній із драм земних житейських,
там – ти артист...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2014
***
О Ваші жести, погляди зухвалі!
Звучать альянсу натяки лукаві...
Розбурхалась, не сплю всю ніч...
Жіноча хіть сприймає, як належне,
та логіка тлумачить протилежне,
а логіка – то не остання річ!!!
***
Розгніваний відмовою блондин,
давайте обійдемось без "конфузій".
Недолік Ваш – всього лише один –
Ви не вписались в світ моїх ілюзій.
***
Занурилась в думки по самі вуха,
аж почуття хлюпнули через край...
Як добре, що ніхто їх не підслухав!
О пані, вам не соромно? Ай-ай!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502304
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.05.2014
"Не-розлий-вода" – так називали їх з раннього дитинства...
Тепер він повертався в військову частину
з похорону свого друга.
Пробую передати хоч крихту його болю...
Світ рухнув в одну мить,
на друзки розлетівся...
Не може зрозуміть,
що він живим лишився
і це не сон такий
безглуздий, нереальний...
На жаль, це яв... Тяжкий,
страшний удар. Фатальний!
Усе немов в кіно...
Фіксує погляд кадри...
Він бачив їх давно
у віщих снах кошмарних:
цей вибух в світлий день,
свій крик:"Господь! Не треба-а-а-а!!!"...
та побратима тінь
здіймалась тихо в небо...
Розгубленість і шок...
і час призупинився...
ридання, як смішок –
це біль вже докотився,
хоч віри ще не йме,
що це із ними сталось,
здається, поверне
щасливу ту реальність,
яка ось тут була
назад тому хвилину...
Скінчилась... відгула...
вже в інший вимір лине...
Від "не-розлий-вода"
лишилась половина...
і лютий біль, й біда
назавжди, до загину.
І тисячі питань:
"Війна – за що? За кого?
За землю?... але ж глянь –
це спільне!.. дане Богом!..
Без каяття, за ГРІШ
вбиваєте запекло!
На вас – Іудин гріх
й пряма дорога в пекло!
Ми борг свій віддали
за цілістність держави.
За що ж ви продали
її свободу й славу?!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502166
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.05.2014
В тривожні дні мого життя 17 років тому, з'явився цей вірш.
Тоді я ще не "хворіла" віршами, писала зрідка,
в певні моменти. Не судіть строго...
Чим я залишусь в спогаді твоїм,
коли піду назавжди: світлим небом
чи грозовим, захмареним і злим?
Чи вільним вітром? Чи пустельним степом?
Що пануватиме в душі твоїй:
надривний розпач чи спокійний холод?
Байдужість? Смуток? Чи обра́з сувій?
А може спрага по мені і голод...
І як серденько житиме твоє,
у чім шукатиме собі розраду
від самоти? Чи хутко ожиє,
знайде нову підтримку і пораду?..
Якщо, згорьований, в гіркім жалю
затерпнеш ти скорботно на хвилину –
я сонячного зайчика пошлю,
щоб спомин твій в щасливі дні полинув...
Коли душа тонутиме в журбі,
тоді ти лиш поглянь на наші квіти –
то ними я́ всміхатимусь тобі,
щоб душу твою світлу відігріти...
Я сумуватиму, що почуття моє
звідтіль ти не почуєш в жоднім слові,
та грітиму я серденько твоє
промінчиком незгасної любові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2014
(віршована розповідь)
Приятелька з Криму, сміючись крізь сльози, розповіла
мені про цей випадок з її онуком...
Прислали рознарядки, протоколи –
у Сімферополі провести конкурс в школах,
бо "Президенту знать необходимо,
как видят деточки освобожденье Крыма.
И основная часть сего момента –
рисунки все доставят Президенту!"
Учителька проходить між рядами –
вдоволено усміхнені уста –
"Yes! Перше місцечко за нами!!!"
І впевнена Марьванна неспроста,
бо всіх перемогти Сашко спроможний,
цей учень – від народження художник.
Години дві трудились залюбки
і ось здають малюнки малюки...
Поблідлій вчительці Сашко здає картину:
"Вот, Марьиванна, освобожденье Крыма..."
Усе прекрасно: танки, зброя, наступ,
крізь дим ледь світить сонечко згори...
Та вчительку вхопив сердечний приступ:
на танках – УКРАЇНСЬКІ ПРАПОРИ!!!
Сашко з патріотичної родини,
то ж так він уявив "освобожденье Крыма".
Його до сліз дове́ли. Всі клеймили,
кричала вчителька дитині: "Ідіот!"...
Лиш вдома бабця з дідом прихистили:
"Ти – молодець! Ти – справжній ПАТРІОТ!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501466
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2014
Це зрозуміють лише ті, в кого дача не менше 30 соток.
Ось такі відчуття при поверненні в Київ.
Б'ю байдики. Відхекуюсь від дачі....
Нуль повний в мізках і бажань зеро...
Без діла скнію – ну така от вдача,
але й "облом" хапатись за перо,
а ні за куховарство чи ганчірку –
та хай хоч мохом заросте мій дім!
Відкинула з програмою "Вечірку"...
Бажання жодного нема... А втім...
Вже вкотре лізу в чарівну шухлядку –
між ліжком й холодильником сную –
дістала двадцять п'яту шоколадку
і все жую з неробства, все жую...
Прострація і обморок емоцій...
Штиль... Хочу трохи похандрить...
І все здається на моєму боці,
от тільки... холодильник заберіть!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501308
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.05.2014
***
Яка ж ти недолуга, нова владо!
Бездія... безпорадність... – сміх і гріх!
Занадто все безглуздо й недоладно,
щоб не вбачать злий намір в діях цих...
***
Таємну гру кількох верховних кланів
прикрили гаслами вимог, ідей.
Сам чорт є ідеолог їхніх планів,
бо плата за цю гру – життя людей.
***
Театр абсурду чи страшне кіно?
Щодень – провали, ворогам на сміх.
В країні недоу́мків живемо???
Свої – з гелікоптерів... – по своїх?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500916
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2014
В сетях бескрайних Интернета,
блуждая в поисках ответа,
заносит нас в глубинный шельф...
В какой-то миг летящий эльф
заденет паутину связей,
и средь клубка многообразий
вдруг зазвенит лишь нить одна
и, как скрипичная струна,
смычком задетая, заплачет
иль засмеётся, коль удача.
Сей звук доступен лишь двоим...
Фантазию эльф будоражит
(ведь груз обид ещё не на́жит )
и любопытство, как магнит,
воображение манит...
И вдруг рождается, как песня,
простая общность интересов,
и ожиданье новой встречи
живет в компьютерной тиши,
рождая в уголке души
игривое очарованье,
и виртуальное свидание
уносит в виртуальный плен,
реальности сметая тлен...
Нить рано-ль, позже – оборвется.
Реальность трезвая вернётся –
ничто не вечно под луной...
У каждого своя дорога,
ждет быт коварный у порога,
свой мир, обязанностей круг –
уйдет в небытие, как призрак
растает виртуальный друг...
Сейчас же – не спеши, постой...
Ещё интрига остаётся,
и смех журчащий тихо льётся –
не будем разрушать мгновений
очарованья, обольщений...
Пусть заземлённую реальность
на миг заменит виртуальность...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500713
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.05.2014
Коли поблякне сяйво кольорів,
то не зітри, мій Боже, всю палітру,
і пломінь серця та душі порив
не заморозь на лід, залиш хоч іскру.
Якщо затихне музика в мені,
пісні веселі й переможні марші –
погоджусь на мінорні, на сумні,
на pianissimo, лише без фальші.
Як стане пам'ять, наче письмена,
затерті, бо вікам програли битву,
не дай забути рідні імена,
обличчя дорогі... й Тобі молитву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500551
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 22.05.2014
(из старой тетради)
Под звуки Листа из эфира
искрится в сумраке камин,
дыханьем свежего зефира
качается в окне жасмин.
Отметил взгляд –
в преддверии лета
седеет тополь серебром...
Но мысль его витает где-то...
Давно потухла сигарета
и не допит в бокале ром...
Любимая, свежа, как роза,
ушла, оставив лишь печаль...
Воспоминания и грёзы
в счастливую уносят даль,
где сорван сарафан из бязи,
она – виденьем – без одежд...
Душа – в плену ушедшей связи,
и мысли ткут ажурной вязью
узор несбыточных надежд...
( Вторая часть стихотворения- http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503524 )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500314
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2014
***
Світі́ння душі – це перепустка в Небо,
твоя закодована суть.
Світі́ння душі – лиш його Небу треба,
по ньому нас Там впізнають.
***
Яким безцінним скарбом є життя,
збагне лиш той, хто в розквіті згасає.
Безмежні, феєричні почуття
доступні тій душі, що болі знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500137
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2014
На одному з телеканалів вразила фраза жителя Сходу, чому він ратує за приєднання до Росії :"Да чтоб мои дети разговаривали на этой "ихней мове"! Никогда!.." А дідусі і бабусі у нього, як з'ясувалося, – українці...
Пробачте, за різку розмову,
я захищати честь берусь:
не ображайте мою мову,
як нижчевартісну якусь!
Це мова цілого народу –
нащадків Київських князів, –
що дух козацький, силу, вроду
проніс крізь темряву віків.
У вас – позичена, нерідна,
моя ж – від матінки, жива,
співуча, мила, своєрідна,
пошану в світі нажила.
Співала нею моя ненька
і дід, і прадід, і пра-пра... –
увесь мій рід, що вже давненько
живе на берегах Дніпра.
Пережила навали, війни,
все чужорідне, наносне,
нещирі "братскіє" обійми
і нас, дасть Бог, переживе!
Я різні мови поважаю,
але люблю лише її,
котру хутенько "забывают"
манкурти й ниці холуї.
Мою ріднесеньку шаную,
співаю, думаю, творю,
у ній матусин голос чую,
я нею з Богом говорю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499919
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.05.2014
(жартома про серйозне)
Від втоми й духоти Земля зітхає
і прохолоди вечора чекає.
Скидає з себе пелени прозорі –
їй нічка хутко вишиває зорі
на карнавальній чорній пелерині –
Землі на раут міжпланетний нині.
Прошепотівши на ніч дітям казку,
вдягла на очі карнавальну маску,
ще й пришпилила Місяць-діадему,
згребла з плечей усі діла й проблеми
й, сховавши під супутницю-хмаринку,
гайнула на космічну вечоринку.
Не з'явишся, порушивши дрес-коди,
то завдаси усім планетам шкоди.
Їм просто, безтурботно лиш гуляють,
бо егоїсти клопотів не мають.
Серед космічних пані – ти єдина
трудяга, хлібосольна господиня,
привітна, щиросердна, незбагненна.
Дітей у тебе – тьма неізчисленна!
Всіх треба годувати і поїти,
стражденну флору соками налити,
і фауні строкатій раду дати,
і homo sapiens-ам вкотре нагадати,
щоб не поводилися з меншими по-панськи,
по-лю́дськи щоб жили, а не по-хамськи.
Від них – самі лиш клопоти й турботи!
То розіллють в морях якусь бридоту,
то "вспять" повернуть ріки – а на біса?
То, глянь – ліси карпатські стали лисі!
І надра геть спустошують розбійно,
а то затіють справжні люті війни...
І серед звірів не знайти негідних,
Щоб нищили свій прайд, собі подібних!
Ех, діти!.. Ну не можуть зрозуміти:
без тебе – ні секунди їм не жити!
.
Стомилася Земля і перед ранком
затихла на годинку, до світанку...
Це вам не жарт – вік на орбіті пішки!
Здрімни, рідненька, відпочинь хоч трішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2014
Такого болю ти не завдаси,
Хоч і хотілося б належно відомстити.
Не зможеш враз минуле відмести
І серцю дороге переступити.
Не вмієш так раптово, без жалю
На протилежні почуття міняти.
Розбите серце шепче: "Ще люблю!.."
Ні! Ти любов не здатна розпинати...
Та знай, що згине скоро, як мана,
Те, що затьмарило йому і серце, й волю.
Як сон, така пригода враз мина...
Та обпікає душу, щастя, долю.
Він лишиться один, на самоті
Із спогадами про щасливі днини,
Що рясно випадали вам в житті,
І про любов ,що – на життя, єдина.
Ті спогади з минулого прийдуть,
Щоб рани незворотності ятрити,
І вже не зможе він тебе забуть,
Допоки на цім світі буде жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499679
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 17.05.2014
А час тече, неначе в горах
бурхлива течія ріки.
Ріка впадає в синє море.
А час? Куди впадаєш ти?
Де віднайти бездонні чаші,
космічну прірву чи зорю,
куди скидаєш долі наші?
Ні, певно в чорную діру
невідворотньо і безжально
крадеш життя, як підлий тать...
Жорстоко це, до сліз печально –
ні дня нам звідти не дістать.
Безмірно щедрий і бездушний,
приносиш щастя і любов,
та невблаганно, незворушно,
що дав, те відбираєш знов.
І нагороду, й Божу кару,
даєш кайдани і вінець,
і день ясний, і чорну хмару,
всьому початок і кінець,
під смертним вироком печатку,
що обірве чиєсь життя...
О час, ти без кінця й початку,
тому не маєш співчуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2014
Засперечались якось Лев і Овен,
як всім достойніше в цім світі жити, –
бо розхитало щось державний човен –
що і кому в хаосі цім творити?
"Всім в бій!" – кричав Овець. "Лиш вічний бій!!!
Всім воювати, не на часі спокій!"
"Не гарячися, Овене, постій,
твій погляд вірний, але однобокий.
Життя не зупинилося, поглянь,
поміркувати треба хоч хвилину..."
"Всіх "забодаю"!" – перебив Баран,
безсило довблячи рогами стіну.
"Хто не воює – зрадник! Інтриган!..
ні... декадент!.. ну... "хрєнь" якась бездарна!
Все відміняється!!!" – кричав Баран
і зупинити його було – марно.
"Стомились сильно всі. Дай людям знов
вдихнути кисню, настрій тра підняти..."
"Ти ще почни співать їм про любов!!!!!!!!
Ні!!! Воювати!!! Тільки воювати!"
Я, наче збоку, глянула – смішна
й безглузда їхня суперечка...
Вдалось комусь переконати Барана???
Чи Лев вслухається, що мекає Овечка?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499352
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.05.2014
***
Чималий шмат свого життя
в моменти болю, каяття,
вагань чи вибору путі,
живу у п'ятому куті.
Лиш той куточок пізнає́
мене таку, яка я є.
***
Сховавшись в п'ятому куточку,
творю свій власний добрий світ...
В нім завжди є відправна точка,
що надихає на політ –
мов перевтілене створіння,
реальне в нереальнім сні...
Це – сфера тво́рення. Творі́ння
народжується тільки в ній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
"Весь мир – театр.
В нем женщины, мужчины –все актеры."
В. Шекспир
То ляпас долі, потім – поцілунок,
крихке затишшя на короткий час
і... нові втрати чи новий дарунок,
чи знову сіра смуга без прикрас.
Щасливі злети, нищівні падіння,
екстаз чи відчай, горя німота... –
і водевіль, і драма. Потрясіння
й комізм трагікомедії життя.
Весь світ – театр, а ми у нім – актори,
сценарії – переплетіння доль...
Я вдячна, що в Цей Світ відкрили штори
й дали мені, хоч і не з перших, роль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498874
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2014
***
Яке жорстоке жало – злюще слово!
Немов клинком дістало до живого...
І серце, й мозок закував мороз...
Упала жабою в анабіоз...
***
Народ у нас вже до принижень звик:
ледь що – і "припечатали" ярлик!
Ще й легко так! Вчорашній твій порадник
випалює тавро: "Це – ворог, ЗРАДНИК!"
Вдаю, що не сприймаю слів обра́зних,
та... хочеться прожогом бігти в лазню...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498658
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 13.05.2014
Може, й не треба вічного двобою
супроти долі, тратячи роки?
Хай плин часу несе мене з собою,
як легку тріску течія ріки?
Мабуть, чудово – просто колихатись
на хвилях, мов у мами на руках,
розслаблено до світу прислухатись –
як виє вітер, а чи квилить птах?
Вдивлятись в неба голубінь безкраю,
плисти думками в сиву давнину...
п'яніти від травневого розмаю,
від ароматів степу, полину...
Пірнути в казку, тихо погулявши
Чумацьким Шляхом о нічній порі,
у міжпланетних далях політавши,
Торкаючись до кожної зорі...
Одвічний бій – чи в ньому є потреба?
Чи саме в цьому зміст мого буття?
Стільки красот і мудрості під небом!
Мо', споглядання – це і є життя?..
2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498441
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2014
Відлетіла у вічність матуся...
Як же пусто тепер на землі!
Часто з тугою в небо дивлюся,
свою Неньку шукаю в імлі.
Десь, в світах неосяжних, незнаних,
що, можливо, – на відстань руки,
оселили тебе серед званих
на безмежні роки чи віки.
Знаю, рідна, ти Богом обрана,
світлих янголів бачиш навкруг,
вже забула проблеми і рани...
Мабуть, кожен, хто є там, – твій друг,
бо й в житті ти не лаялась, ненько,
доброти вистачало на всіх,
мала щире і щедре серденько
і жила, оминаючи гріх...
Як до тебе горнулися люди
і численна шкільна дітвора!
І летіли слова звідусюди
у конвертах до твого двора.
Як я хочу твій голос почути
і, в обіймах натруджених рук,
безтурботним дитятком побути
без дорослих проблем та бе мук.
Неможливо... І люто хапає
біль за серце. Пече... – аж до сліз,
так матусеньки не вистачає,
її ласки, турботливих слів!..
Дай, матусю, про себе щось знати,
хоч у снах розкажи, як Там є...
Для дітей стане янголом мати,
як скінчиться земне житіє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2014
***
Як скласти втрати, ко́рчі,
провали, хибні кроки,
то шлях життєвий – довший,
аніж прожи́то років.
***
Хто режисер людської долі?
Хто драматург?
Хто роздає життєві ролі,
мов Деміурґ?
Це ж хто продумує сюжети,
аж до дрібниць,
конфлікт хара́ктерних портретів,
їх таємниць?
Найгеніальніший, Вселенський
Він сценарист!..
В одній із драм – зовсім маленькій –
я... – лиш артист...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498238
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2014
Вже йде війна... а ми ще сумніваємось,
надіючись, що лихо обійде.
Орда вже в нашім краї – ми ж вагаємось,
мо', не дійдуть... розсмокчеться... пройде...
Під "звйоздами" акули прораховують,
як захопити: нишком чи в бою?
Підступно вже на шмаття розчленовують
мій мирний край, Вкраїноньку мою.
А ми бездіємо... Навздогінці приймаємо
спізнілі рішення, чим світ веселимо́.
Хапаєм ворогів... і відпускаємо,
і в розшук, відпустивши, даємо́
Підпалюють, зривають – ми чекаємо...
Якого хріна? Просто не збагну!
Благально на Європу поглядаємо
чи пригрозить їм пальчиком: "Ну-ну!"
Таємна гра... Щось незбагненне коїться,
і, поки йдуть солдатики на смерть,
в мутній воді велика риба ловиться –
ТРОН на кону!!! А світ – хоч шкереберть!..
Терплячі ми... Все ніби ґави ловимо...
допоки не рване козацький ґен!
Тоді своїх негідників розчавимо
і Рашу в своє лігво заженем!
25.04.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498043
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2014
Вже затягли роки криваві рани
солдатам, що пройшли страшну війну.
Пів світу захистили ветерани,
агресію спинивши нищівну.
Пройшли крізь холод, голод, біль розлуки,
вогонь пекельний, штурм, атаки вбрід,
аби не в рабстві жили діти, внуки,
щоб воленька була і вівся рід.
... А внуки так незграбно руйнували
історію, вам звичну. Мимохідь
зневажили всі ваші ідеали –
за біль цей, якщо зможете, простіть!
За недостойні пенсії плачевні,
за вбогий дім, безрадісне життя...
Якісь ми недолугі чи нікчемні –
все в нас наперекіс, не до пуття.
І навіть найдорожче ваше свято,
що сонцем зігріває вам серця,
не будемо достойно відмічати.
Пробачте, ради Сина і Отця...
Щоб вшанувати дорогі могили,
не буде велелюдним наш потік.
Всі, хто життя за край наш положили,
простіть! Заради всіх святих, простіть!
Каштани на могили зронять квіти –
це наші сльози – квітів пелюстки,
бо генетичну пам'ять болю в світі
ввібрали в себе й гілочки хиткі,
про незчисленні ро́ти й батальйони
загиблих в ненажерливій війні
синочків наших... Полягли мільйони
у ріднім краї і на чужині...
Давно вже сиві, си́роти по світу
і вдови, чорні в'яжучи стрічки,
заплачуть гірко... й до портретів квіти
і чарку, й хліб поставлять, і свічки...
Згадаєм всіх... Не відболіли рани...
День Перемоги – біль і радість в нім.
Уклін вам, наші славні ВЕТЕРАНИ,
і вічна слава... мертвим і живим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2014
***
До ночі пізньої міркуєш без спочинку,
а рішення проблеми все немає?
Начхай на все! Ляж і поспи часинку,
бо вечір думає, а ранок знає.
***
Бог дав шляхи і дарував нам право
на власний розсуд вибирати путь...
Сказав би ще: наліво чи направо
в оцій халепі краще повернуть...
***
Така вже, видно, доля України:
з новою владою – нові руїни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497579
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 08.05.2014
Туман повзе. Все видиме з'їдає,
немов примара із тривожних снів,
і в летаргічний сон весь світ вкидає
під мерехтливе марево вогнів.
Повзе туман і в душу заповзає,
і серця загальмовує биття,
і думи, ніби в кокон вповиває,
стираючи реальність відчуття...
Підкорююсь його незримій силі...
Реальність нівелюючи під сон,
імпресії душі він ловить хвилі
й колише їх із смутком в унісон.
Надії виколисує обманні,
що, мов туман, розвіється цей сум,
пекельна дійсність, вкрадена туманом,
вже звільнить душу від гнітючих дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014
Якась непоясне́нна трансформація
духовних запитів, світосприймання,
потреба в поетичних медитаціях
над смислом чи безглуздям існування,
польоти в незбагненність нескінченності,
вловивши надвисокі потрясіння,
пірнання в безкінечність незбагненності...
щоб усвідомити: життя – безцінне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497328
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2014
Нам не забути тих років,
коли любов цвіла, як весни.
Здається, й через сто віків
з любов'ю Феніксом воскресну.
Причарував без вороття...
О ворожій, побійся Неба!
Навшпинечки, усе життя
несу любов свою до тебе.
Все знаєш ти без пишних фраз:
ти – той, що в долі я благала,
ти – той, що Бог дає лиш раз...
щоб я на все життя пропала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2014
В сплетенной комплексами сетке –
Что не "потрясно" хороша́ –
Трепещет раненое сердце,
Томится светлая душа.
Ты с увлечением готова,
Окстясь от будничных оков,
Искать происхожденье слова
В седых преданиях веков.
Всегда к познанию открыта,
Вникая в корень, в суть вещей,
Ты так по-детски неприкрыта
Пред алчностью мирских страстей.
Полна любви, добра и света,
Сердечной женской теплоты,
Аналогичного ответа
От жизни заслужила ты.
Он отыскаться, все же, должен,
Тот, кто бы сердце преподнёс
И был так предан и надёжен,
Как незабвенный верный пёс...
Как лучик света в мире тлена,
Средь повседневной суеты,
Встречаю умную Елену –
Родник наивной доброты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497128
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 06.05.2014
***
Ви заздрите, що хтось досяг вершини?
Чи прагнете багатств, що хтось вхопив?
То з цим візьміть всі втрати, горе, кпини,
Сплатіть ціну, яку він заплатив.
***
За все в житті ми платимо сповна,
За радощі – даються нам напа́сті.
Всьому у світі є своя ціна,
Найвищу ціну – платимо за щастя.
***
Не кожен до кінця себе взнає́,
Не в кожного у цьому є потреба.
Лиш Богові відомо, хто я є,
Та що я є, мій Господи, без Тебе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497126
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2014
Я, мабуть, заблукала у цім світі,
спізнилася на парочку віків.
Не знаю, хто за спізнення в отвіті.
але мій час давно вже пролетів.
Сучасність думи й душу вивертає,
немов дивлюсь чужий безглуздий сон.
Чи я світ, чи мене він не сприймає –
я не пульсую з часом в унісон.
Наївності моїй так не комфортно,
несмілість задихається в тисках –
мій час лишився на старих офортах,
зашитий в гобеленових стібках.
Стара картина душу зігріває,
як в ріднім домі, в часі тім живу...
Немало нас, невчасних, тут блукає,
спізнившись на свій поїзд в давнину.
Як вишні плід, що зріс в сосновім вітті –
не знати, як і звідки залетів –
живу я, заблукавши в цьому світі...
Спізнилася на парочку віків.
2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2014
(миттєвий настрій)
У тяжких думках
замикаюся,
від оточення
вже ховаюся.
Щоб від всіх проблем
відцуратися,
хочу равликом
заховатися,
усамітнитись,
зачинитися
і в ілюзіях
розчинитися,
ельфом політать,
освітлитися...
щоб в хао́сі цім
не втопитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496461
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2014
В юрбі облич безликих, невиразних,
усміхнене – здається недоладним.
Тече потік похмурих сірих масок
без вихлюпу емоції, без красок,
без усмішок, натхнення, здивування,
без мрії, без надії на кохання...
То ж ледве стримую в собі нестримне,
таке глибинне, вроджене, дитинне
шаленство від краси земного цвіту,
від мудрості творіння Цього Світу.
Ховаю щирий сміх в уявні шори,
щоб не подумали:
ця – з "дурки" хвора,
щоб не здаватись блазнем безсоромним
в процесії глобальній похоронній
2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496362
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.05.2014
Час-буревій схиляє нам рамена,
розсипавши на скроні срібний цвіт,
а ти все йдеш, все знову йдеш до мене
з тих незабутніх, неповторних літ,
пречистих, наче роси світанкові,
із тих духмяних, зоряних ночей,
де місячного сяйва серпанкові
лягали тіні на церковні дзвони,
на схили круч і на химерні крони –
а ми в сердець вслухались передзвони
зовсім не в змозі відвести очей
один від одного. П'янили солов'ї....
Над нами вже збирались перші хмари,
бо ти безбожно пропускаєш "пари"
й, мов за факіром, ходиш на мої
всі лекції, в конспектах і на книжках
палких освідчень пишучи записки –
тож я витаю у казковім сні...
А після лекцій, в творчому екстазі,
долаю арій витівні пасажі,
рулади аріозо чи пісні,
а ти малюєш комікси веселі,
де я "на сцені" в Лондоні, Марселі...
Все ніби вчора... Лиш нема страждання.
Там ще такий безжурний диво-світ,
і ти під вікнами од вечора до рання,
ми сповнені шаленого кохання,
чарівності тремтливого чекання...
і нам з тобою – лиш по двадцять літ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2014
Раптовий дощ горохом сипле в вікна,
Змиває з вулиць спогади сумні.
Журба, біди супутниця одвічна,
Сьогодні вже не подруга мені.
Ми з нею вже нагорювались вволю,
Були віч-на-віч довгі ночі й дні,
Оплакали примхливу нашу долю,
Мов дві сестри, покинуті самі.
Та всьому є кінець. Вона ще має
По всьому світу страдницьких сестер,
Тому мене сьогодні залишає,
Бо знає, я вже виживу тепер.
Спасибі, що була мені за друга,
Журливо навіваючи вірші,
То ж не замурувала серце крига,
А світло доторкалося душі.
Я знаю, вічний вже зв'язок між нами.
Коли в сльозах схилюсь біля вікна,
Ти знову обіймеш мене крилами,
Щоб я не божеволіла одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2014
(доченьке)
Женщина в тридцать – знойное лето,
Осени кистью ещё не задета,
Налита соком, как спелая вишня –
Именно так их задумал Всевышний.
Женщина в тридцать – ненастная осень,
Ветром остудит, дождём заморосит,
Бурей завоет, ребёнком заплачет –
Невыносимо ей, больно ей значит.
Женщина в тридцать – январская вьюга? –
Ранена в сердце неверностью друга...
Женщина в тридцать – февральская стужа? –
Значит, такой – ты ей больше не нужен.
Но чуть тепла ей – она уже март,
Оттепель будит любовный азарт.
Ты улыбнись – засияет апрель,
Голос её зазвучит, как свирель,
Травкой шелковой постелется в ноги,
Снимет усталость твою и тревоги.
Ты её нежно целуй, обнимай –
И расцветет, словно ласковый май.
Женщина в тридцать – как ты прекрасна!
Женщина в тридцать – как ты опасна!
Сладость медовая, горечь полынная,
Женщина в тридцать – ЛЮБОВЬ тебе имя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496097
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 01.05.2014
Усі ми маєм різні долі,
характери і почуття,
тривоги, радощі і болі –
свої сценарії життя.
І кожен на́різно долає
відпущений нам Небом шлях,
страждає, плаче і кохає,
у кожного – свій щастя птах.
Неодинаковий початок,
різним буде і кінець,
і мрії, досвід та достаток,
і хрест, і терни, і вінець.
Та всі одного просять в Бога,
відчувши подих небуття:
коли обірветься дорога –
щоб не прирік на забуття.
Щоб нас ще довго пам'ятали
і спомин той всіх грів теплом.
Щоб і Звідтіль ми огортали
коханих пам'ятним добром.
12 лютого 2007 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495176
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2014
Я і не знала, що твій біль
стискав і серце, й душу пресом,
терзав бажань шалений хміль... –
і танув у обіймах стресів.
Ти стільки літ ховав жагу
в таємних мріях сокровенних,
вслухався в сміх, слова, ходу,
вже й без надії на взаємність.
Мене з тобою не було,
бо з іншим я літала в парі.
Ховав ти розпач свій в зело́,
я – своє щастя аж за хмари.
О, як болить душа моя
за тебе! В мене муж, родина.
Ти – однолюб, така ж і я,
а в них любов – одна-єдина.
То ж, попри заборони, ждав...
Зарубок на душі чимало.
Ти все життя любов плекав –
я ж тобі доленьку зламала.
Вину за це довік нести...
Пробач, мій друже!
І прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2014
Люстерко – загадкове диво!
В нім потайна, магічна сила
лякає часто протиріччям:
це я дивлюсь, чи з потойбіччя?
Колись тендітна гарна краля
дивилася із задзеркалля,
іскрилась, мов фонтан, кокетка,
вся з себе – ягідка, конфетка.
У часі краля розчинилась...
З роками дама вже дивилась –
привітна, посміхалась мило,
ми досить мирно з нею жили.
Тепер я в люстро не дивлюся,
бо там ховається бабуся.
Підлещуюсь до того лику –
вона ж єхидно морщить пику.
Старіє люстро! Тра змінити,
щоб задзеркальців відселити
і не вдивлятися до скону
в якусь страхітливу Горгону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2014
Нажахані хао́сом почуттів,
як в лабіринті темнім, заблукали...
Посеред гострих і тупих кутів
жили завжди. Та цю біду не ждали.
Згубили враз безхмарне майбуття
і пожинаємо колючі терни
тривожного чекання, маяття
в полоні стін...
..................... Шукаймо чисті зерна
любові й віри в душах – вірний шлях,
щоб Мінотавра хижого здолати.
Згадавши все, покаймося в гріхах,
що коїли, згубивши божий страх.
Без каяття прощення нам не мати...
Мамона й Зло створили цю чуму,
аби зітерти людства половину.
Бог зупинив нас. Вдумайся: чому? –
Щоб відродити у собі Людину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Ще з часів прадавніх
так вже повелося,
що не може Нічка
стрітися із Сонцем.
Вічність, ніби діти,
в схованки гуляють
і одне за одним
стиха підглядають.
Лиш за обрій Сонце
промені сховає,
як йому на п'яти
Нічка наступає.
В мить приспить чаклунка
ліс, поля і гори,
і розсипле з клунка
діаманти-зорі,
ще й запалить в небі
місяця ліхтарик,
на людей навіє
сну міцного чари.
владарює Нічка
не одну годину,
доки підкрадеться
час нової днини.
Перед новим ранком,
стрівшись із світанком,
обгорнеться Нічка
димчастим серпанком,
заховає зорі
під полу тужурки
і гайне за обрій
далі гратись в жмурки.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=58oMb-Sq2QU[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494705
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.04.2014
Дитинства милого хатина
В малім селі, біля ставка...
Зринає в пам'яті картина:
Матуся, гарна і струнка,
Мов птаха, в клопотах неспинна...
Дурман вишневого садка
І дика груша біля тину,
Що нам була за турніка...
В дитячих спогадах мрійливих
Ти не така й не так стоїш,
В новенькім брилику, грайливо
На сонці вікнами блищиш.
Ховаєш досі сокровенне,
Мої надії навісні,
Страхи, здогадки, одкровення
І згадуєш мої пісні -
Від них-бо аж шибки бряжчали
І стіни всі тремтіли в такт,-
Мабуть, тихенько реготали,
Вдивляючись в потішний акт
Перевдягання і кривляння,
Бо я - "співачка видатна" -
Приймала квіти, привітання,
Розкланюючись до вікна.
Співала весело й щасливо -
Ще все попереду було...
Як весняна коротка злива,
Пройшло, злетіло, відгуло...
Стоїш, вже нічия, хатино,
Постарівши біля ставка...
Ти пам'ятай мене, дитину
Бо людська пам'ять не тривка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
( давнє )
За хмари щастя заховалось,
біду я чую вже здаля.
Ой, щось лихе у світі сталось!
Ми - вже не Місяць і Земля.
Попало щастя у тенета.
побляк одразу цілий світ,
і стали ми, як дві планети,
що збились із своїх орбіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2014
Сонця прагнув Ікар,
ми ж – свободи. Наш лет
крізь морози й пожар,
втрати, сльози і смерть.
Ще в країні - біда,
плач по вбитих в бою,
бо чужинська орда
краде землю мою.
Не придушене зло,
розрізне́нна сім'я -
бочка з порохом знов
Україна моя.
Аж по краю небес
вже проходить межа,
тягнемо ми свій хрест,
як по лезу ножа.
Хибний крок - і кінець,
знов ярмо на роки,
знов терновий вінець,
мракобісся... віки?..
Боже, скільки ще нам
треба жертв принести́,
щоб свободу синам
й Україні спасти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493840
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 20.04.2014
***
Господар Неба оглядає зверху
Землі, гріхами всіяної, план
і засипає снігом-круговертю
цей неозорий лан,
бо людству не очистити, не змити
своїх земних гріхів безмежний лан.
Господь хоч трохи хоче обілити
цей зні́вечений план.
2008 р.
***
Мій Боже, суди нас по милості,
а не по людській справедливості.
Якщо нас по правді судити -
всі будемо в пеклі горіти.
2009 р.щ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493805
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 20.04.2014
Дай, Боже, сили нам пройти урок,
який, вважаєш, мусимо прожити.
Дай розуму, зробити вірний крок,
щоб болем своїх ближніх не згубити.
Дай мужності в біді прийняти те,
що не спроможні ми самі змінити,
хай паростком смирення проросте,
щоб серце із утратами змирити.
Прости нас, Отче! Сильно не карай
за ті гріхи, що встигли натворити,
а мудрості, Великий Боже, дай
фатальних помилок не допустити.
Благослови нас в час випробувань
і осявай нам праведні дороги.
З Тобою зло здолаєм без вагань –
без Бога не буває перемоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2014
Лютий то сіється снігом-крупою,
то заморосить дощем,
небо всміхнулось на мить бірюзою
й знову закрилось плащем,
ніби соромлячись чистої сині
в темній палітрі тяжкій -
всо́те вже "... кача пливе по Тисині...",
душі рвучи́ на шматки.
Горе мільйонів, сльози до щему
Небо вповили в печаль.
Ангели плачуть – і сльози дощами
ллються крізь хмарну вуаль.
Хоч не збагнути нам справи Висотні,
Сили Небесні в ці дні
плачуть із нами по страченій Сотні...
Дай Бог, щоб лиш по одній!..
27.02.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493128
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.04.2014
З безодні спогадів туманних,
бува непрохано, неждано,
чийсь жест чи фраза враз спливе.
І зринуть в пам'яті лякливо
оті секундочки щасливі
а чи болючі. Полохливо
на мить минуле оживе.
Стріпнешся серцем і думками.
Жаль за пройдешніми роками
розбудить в грудях тоскний щем...
Та час байдужий мимоволі
згасив емоції і болі,
немов переглядаєш долю,
розмиту проливним дощем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
Усе скоріше, з бі́гом літ,
в безодню котиться наш світ
під дикі, божевільні ритми.
Страшить химера майбуття,
не вписуюся в темп життя,
в його марудні алгоритми,
в пріоритети, де майно
і "тачки" - круто, ум - лай.но,
всі цінності - догори дриґом.
Порядність, чесність, співчуття -
щоб не пірнули в забуття -
запишуть у Червону книгу.
Вже світлих прагнень чистоту,
та ідеалів висоту
затьмарює матеріальне.
Зламало зло добра рубіж.
Жадоба, здирництво, грабіж -
ваш час - ганебно-тріумфальний!
Продажність, хитрість, кумівство,
найбезпринципніше єство
пропхалося на всі престоли.
Духовність скніє по кутках
і мудрість ходить в жебраках -
їм, наче псам, кістки зі столу.
Болить... Все думаю одне:
коли ж оця біда мине?
Як не вовками жить, а родом? –
Лиш, коли витравим з голів
свідомість в'ярмлених волів,
тоді ми станемо НАРОДОМ!
Вересень 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2014
***
Закат окрасил розовым пейзаж,
В вечерней дымке лес, река, луга...
Все зыбко, словно призрачный мираж -
Импрессия, пастелями Дега.
***
Ми так ретельно миємо щодня
і тіло, і обличчя, і волосся,
а душу нашу, розум, почуття
в брудних калюжах без жалю полощуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014
Кому б поплакатись в жилетку?..
День поштовхавшись між людьми,
я за розгорнуту газетку
ховаю сльози...
Чорт візьми!
За десять літ всього лиш раз
поплакатися закортіло.
А дудки! А немає діла
нікому до моїх образ!..
Та, раптом, дощ стіною хлинув,
мою жилетку враз змочив,
і я... сміялась за хвилину,
бо всі обра́зи дощик змив.
Червень, 2003 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492749
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.04.2014
А час тече, неначе в горах
бурхлива течія ріки.
Ріка впадає в синє море.
А час? Куди впадаєш ти?
Де віднайти бездонні чаші,
космічну прірву чи зорю,
куди скидаєш долі наші?
Ні, певно в чорную діру
невідворотньо і безжально
крадеш життя, як підлий тать.
Жорстоко це, до сліз печально -
ні хвильки звідти не дістать.
Безмірно щедрий і бездушний,
приносиш щастя і любов,
та невблаганно, незворушно,
що дав, те відбираєш знов.
І нагороду, й Божу кару,
даєш кайдани і вінець,
і день ясний, й грозову хмару,
всьому початок і кінець,
під смертним вироком печатку,
що обірве чиєсь життя...
О час, ти без кінця й початку,
тому не маєш співчуття.
Вересень, 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492746
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2014
Пуста сьогодні, наче ступа!
Думки знялись не вище пупа,
тож день сконав впусту, безплідно...
Нічник, мов від зневаги, згас
і шкутильгає геть Пегас -
усім з тупою пані нудно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492539
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.04.2014
Затягує в незвідане
бажання не загнуздане
та мріями стривожена
уява не стриножена.
Питання: в цьому віражі
чи зупинюся на межі?
І, не тримаючись границь,
злечу я вверх чи гепнусь ниць?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
В лещатах клопотів буденних
ми неспроможні помічати
маленькі радощі щоденні
і їх достойно цінувати.
А чути, бачити, ходити
босоніж, мнучи буйні трави...
Чом треба втратити, згубити,
щоб оцінити те, що мали?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491394
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2014
Щоби у комплекси не впасти,
треба позбутися баласту
зневіри в себе, в своє "я" -
(як сила волі є своя).
В дурниці вляпалась? - Халепа.
Та не остання ж я дурепа,
бо дурість - не моя це суть,
то ж обтрусися і забудь!
Та ні-і-і-і! Гризу себе ночами,
думки вчепилися корчами
і точить серденько іржа...
О, самоїдство! Де ж межа?
Ніц впевненості! Вічний сумнів!
От би навчитися у дурнів
не помічати своїх вад...
Може спитати в них порад,
як це, у комплекси не впасти?
І як позбутися баласту
невіри в себе, в своє "я"?
І сила волі, де моя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491205
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.04.2014
Верховне ненажерливе болото,
протухле від продажності і зради,
по вуха нахапалося ти злота,
а плоду з тебе - гнус, п'явки і гади.
2011 р.
***
Як в січні місяці тополі
вже не прикритися листом,
так в морі істини ми - голі
перед Всевишнім і Христом.
2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491197
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2014
Щоденний біг по замкненому кругу,
скажений темп затягує в свій нурт:
все ні́коли дзвони́ть старому другу
чи біля вогнища рідню зібрати в гурт,
помилуватись квітом у садочку
чи, як колись, у молоді роки,
розслабившись в тіньочку, в холодочку,
вдивлятись в вічну течію ріки,
пливти думками з чистою водою
аж до далеких і чужих морів...
Коли ти, не квапливою ходою,
не стрімголов, а тихо парком брів?..
Коли вдивлявся у свою кохану,
слова підтримки ніжно говорив?
Чи квітку клав їй на подушку зрана?..
Коли безумні витівки творив?
Вже й не згадаєш. Поспіх, біг по кругу,
мов п'явки, смокчуть сили, тягнуть в нурт...
От, подзвонити б ще живому другу,
зібрати рідних поріділий гурт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2014
Дощ торохтить по підвіконню
і щось розказує сумне,
таке нудне і монотонне,
що заколисує мене.
Прости, мій друже, іншим разом
ти все мені доторохтиш...
Мабуть, образився. Одразу
він витер сльози і затих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Коли благополуччя наступає,
до творчості цей час не спонукає,
лише до ліні тіла і душі.
Від ситості - не пишуться вірші.
А пишеться тоді, коли болить,
бунтує розум і душа кричить...
От і виходить, браття, що вірші -
стриптиз думок, емоцій і душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488786
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2014
Аби могли ми вибирати долю -
чи хто обрав би ту, що є, - свою?
Щоб вдруге нам дали пожити вволю -
прожив би хто безгрішно, як в раю?
Без заздрощів, образ, без намагання
утнути хоч один манюнький гріх?
Без сварок, без брехні та без бажання
спихнути дідьку недругів своїх?
Без сподівання на чужі поразки,
без осуду чужих провин, гріхів?
Зуміли б ми без лицемірства маски
радіти щастю друзів-ворогів?
Боюсь, що ні! Бог мудро все провидить,
тому життя і долю раз дає,
за що Його, буває, ненавидять.
А Він же любить нас таких, як є!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488581
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2014
Восени у листопаді
Мерзнуть мавпи в зоосаді,
Носороги, крокодили
І жирафи, і горили,
І папуги, і слони -
Бо із тропіків вони.
І канючать невеселі:
"Дайте теплої оселі!"
А ведмедик косолапий
Ліг в барліг і смокче лапу,
Він чекає вже весни
І солодкі бачить сни.
Раді холоду олені,
Нерпи, моржики, тюлені
І песці - усі пустують
І нітрохи не сумують.
Всі вони страшенно раді
Холоду у листопаді
І співають жартома:
"Вау! Спеки вже нема!
Вау! Скоро вже зима!"
2002 р.
Збірка "Душі несмілі первоцвіти"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488577
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.03.2014
Чому так легко я людей прощаю?
Покопирсавшись в кривдах пару днів,
перестраждавши серцем - відпускаю
розчарування, біль чи тихий гнів.
Вертаюсь в себе, ніби воскресаю,
звільнившись від обра́з, як з темних пут,
прошу прощення кривдникам, прощаю,
віддаючи усе на Божий Суд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
По різні боки завірюхи,
буває, розведе життя.
Крізь сніг до нього тягнеш руки,
а відповідь – лише виття,
холодне вітру завивання,
та ще густий кружляє сніг
і засипає сподівання,
що він прийде на твій поріг.
Невже наза́вжди згасла ватра?
Світ буднів, бід... і пустоти,
життя, як монотонна мантра –
тож охололи він і ти...
Нема доріг, всі обірвали,
лише заплутані стежки.
Серця, що полум'ям палали,
заціпеніли в два сніжки.
О як вам хочеться забутись
чи хоч заснути довгим сном
і в літі вашому проснутись!
Та сніг все сипле за вікном...
© Збірка "Душі несмілі первоцвіти"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2014
Про реноме, про честь і совість
ще хтось говорить? Випадковість!
В наш час розмови не ведуть
про гідність і моральну суть.
Не вчасно це, пора зізнатись,
в моральних принципах копатись.
По вітру треба ніс тримати,
щоб вчасно крісла позаймати.
То ж всі запеклі партократи
підфарбувались в демократи, -
прорахувавшись, ці персони
гуртом поперли в "регіони"
й так б'ються "за права народу",
що довели його до гробу.
Отож, до зграї лиходіїв,
пристосуванців і злодіїв
пристань, на честь закривши очі,
як злодій під покровом ночі,
і будеш ти при кожній владі,
як сир, - у маслі й шоколаді!
25 червня 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487317
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2014
Зима великої тривоги,
обману і розчарувань,
зима морозної облоги
і затяжних протистоянь.
Зима небаченого руху
протестних настроїв людей.
Зима випробування духу
стратегій, тактик та ідей,
брехливості й цинізму влади,
звірств незаконних формувань,
судів продажності і зради
та міліцейських катувань.
Зима розділення народу
на "наших" і на "бандюків",
кристалізації породи
хоробрих, вірних вояків.
Сплелись в зимі цій воєдино:
майданів масова хода,
розбрат і сварки у родинах,
і штурм судів, частин, ОДА,
рух запальний автомайданів,
прицільний обстріл барикад,
закличний гуркіт барабанів
і газів сльозогінний чад,
і героїчні силуети
на тлі шаленого вогню,
дими пекельні, водомети
і дух, сильніший за броню,
і лють катів, - та, до безтями,
до втрати людських почуттів!..
Зима, оплачена життями
незламних, відданих синів
Небесної святої Сотні...
І біль... І сльози - на роки.
Вкраїни втрати незворотні -
вони - ГЕРОЇ на віки!!!
Зима снігів, политих кров'ю,
зима небачених подій.
Зима, освячена любов'ю,
освітлена вогнем надій.
Зима, у пошуках дороги
з провалля - в світле майбуття,
мільйонних молитов до Бога
за Україну. За ЖИТТЯ!
Людської ГІДНОСТІ вимога,
зима пробудження від сну
і сподівань на Перемогу, -
зима надії на ВЕСНУ.
1 березня 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487313
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2014
Частіш кажіть своїй коханій
любові ніжнії слова,
такі ласкаві і жадані,
щоб аж чманіла голова!
Шепчіть їх, аж до щему в серці,
до спазму в горлі, аж до сліз,
як спраглому води джерельце -
для неї ці слова твої.
На них кохана так чекає,
буває, що роками жде
і все життя їх пам'ятає,
назавжди в серці збереже.
Ще вдвох ви на життєвій ниві -
тож не соромтесь, говоріть,
допоки разом, поки живі,
не тлійте - полум'ям горіть!
Горіть, кохайте, ще не пізно,
кажіть - ще є кому сказать!
Чатує десь година грізна,
щоб лет кохання обірвать.
Тоді у відчаї смертельнім
впаде на груди голова
і серце обпечуть пекельно
усі несказані слова.
І вовком витиме ридання:
"Не долюбив! Не все сказав..."
Її не вернуть ці зітхання.
Якщо любив - чого ж мовчав?..
Цих слів багато не буває,
їх зайвий раз сказать не гріх,
тож, хто любов у серці має,
спішіть, не бійтесь, говоріть!
Із збірки "Душі несмілі первоцвіти"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2014
Яке болюче жало - злюще слово!
Немов клинком, дістало до живого...
І серце, й мозок аж скував мороз...
Упала жабою в анабіоз.
***
Хто прагне слави і чудес,
Цей постулат згадайте знову:
Перш, ніж злетіти до небес,
Навчіться падати, панове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486803
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2014
Моя ти мово сиротинна!
Ну за які такі гріхи
Тебе плюндрують? Безневинна,
Наругу терпиш вже віки.
Рідкі обранці тебе пестять,
Ще вільно дихаєш в селі -
Чому ж запроданці безчестять?
Чи ти не на своїй землі?
Чом містянин тебе не знає?
Чому соромиться розмов?-
А світ перлиною вважає
Посеред сотень різних мов!
Не боячися кари Неба,
Затюканий дрібний ханжа
Геть відрікається від тебе,
Соромиться, немов бомжа.
На жаль, це масові моменти -
Утрата пам'яті й ума,
Альцгеймера тяжких клієнтів
Не тисяча, не дві, а тьма!
Чому народові цілому
Так важко зберегти своє?
Отямтеся! Без мови - хто ми?
Якого племені ми є?
Із збірки "Душі несмілі первоцвіти"
2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486802
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2014
Відійшло, відшуміло, відмерло,
в інший світ перейшло - в небуття...
Бережу лише в серці, мов перли,
найсвітліші моменти життя,
ті чарівні хвилини чекання,
те безумство торкання долонь,
магнетичне очей притягання
і бажань піднебесний огонь...
Із збірки "Душі несмілі первоцвіти"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2014
О Боже, скільки тупості на світі!
Чи Ти не всіх по Образу творив?
В оточенні тупих, як риба в сіті,
Аж клинить мозок, нерви - на розрив.
Хто витворив оцю чужу породу
Пришельців, що подібні на людей?
Уміють обдурить, урвать вигоду,
Та в головах - ні мислі, ні ідей,
Аналізу, тверезої оцінки
Чи погляду в найближче майбуття.
Яка там висота??? Які відтінки???
Три слова ще не зв'яжуть до пуття,
Зате агресії, апломбу - море!
Авторитет - лиш кожен собі сам!
Немов душевно й розумово хворі
Прокляття шлють і людству, й Небесам.
Інстинкти - лиш тваринні, зовні - люди...
Це плем'я, сотворенне неспроста, -
Злобливі послідовники Іуди,
Що продадуть і маму, і Христа
Невже вони - це також твої діти?
А темряву в їх душі хто вселив?
О Боже, стільки тупості на світі,
Аж сумнів їсть: чи Ти їх сотвориа?
13.01.214 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486595
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2014