| Сторінки (8/746): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Хай квітне радістю земля,
Хай звеселяє буйним цвітом
Садів весняних, хай поля
Вбирають силу щоби літом
Нам дарувати урожай,
Хай прийде мир, війна нехай
Навіки-вічні врешті згине...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2017
В її очах лежить печаль
Та притаївся тихий смуток,
І десь бринить сльозою жаль,
Який мені не осягнути,
В піснях живе її душа,
Така непізнана і ніжна,
Що крає серце. А слова?..
Вони одні збудити вміють
Все-все… Незнані почуття
Із їх чарівністю і болем,
За не розтерзаний ще край,
Та пошматований довкола,
Усе це в ній і з нею є,
В лісах, степах її і ріках,
Немов нагадує завжди:
«Любіть, шануйте Україну!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726685
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.04.2017
Твої терзання, це не просто відчай,
Обманутої, скривдженої вкотре,
Не просто занімілим досі криком,
Душа зболіла у мовчанні стогне,
І рветься , і кровить безперестану,
Не в змозі віднайти жадану правду…
Моя матусю, моя Україно,
Коли ж загояться незцілені ще рани?
Коли ж урешті в нових поколіннях,
Ні не блудливі пси, не фарисеї –
Спасителі твої, до тебе прийдуть
Створивши диво, щоби дух воскреснув
І віра сповнила серця синів Вітчизни…
Моя країно, люба моя нене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726671
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2017
Невже з ребра її початок?
Не вірю, ні… Із протиріч
На небесах взялись зіткати
Те, що понині так й не зміг
Ще осягнути кволий розум,
Даремні спроби пізнання
Цієї тайни, тільки ж можу
Сказати твердо, що вона
Одна така у цілім світі,
Ні…
У вселеній всій одна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2017
Було так тихо, наче за вікном і у кімнаті не існувало життя. Цієї ночі все немовби вимерло, чи то притаїлося, в очікуванні чогось неминучого. Навіть хмари, вкривши насуплене небо, не рухались сховавши мерехтіння далеких зірок та блідість світіння, в якому вгадувався місяць. Усе мовчало і тільки клацання механічного годинника безупинно вимірювало час, наближаючи мить чогось невідворотного, чогось безпощадно страшного.
Посеред цієї гнітючої тиші раптом почулося нервове скрипіння, це змучений давністю матрац відповів на різкий рух молодого тіла. Вона присіла спустивши ноги з батьківського ліжка, присіла не в змозі заснути, у передчутті якоїсь біди, не розуміючи чому так тихо і тоскно, чому не першу ніч їй сняться ці зморщені, скрючені, залиті кров’ю руки, що знавісніло тягнуться брудними пальцями до шиї.
Очі почервонілі та змучені безсонням, налякано вдивлялись, у пляму темного вікна. «Що там? Що ховається за ним?», - вже вкотре проносилось в її голові, - «Чому мені так страшно? Господи звідки це все? Господи…», - і скріпивши тремтливі руки, Ірина швидко-швидко зашепотіла, в молитвах.
Молилась, а сльози... такі щирі, у своєму горі сльози, безупинно заливали уже змарніле, та все ж таки ще вродливе обличчя. Вона ридала і благала, в надії, що почує її той, кого так просить. Благала із вірою, що зустріне світанок і вирветься з полону цих жагливих, до болі реальних снів…
Мандруючи по колу, стрілки годинника наздоганяли миттєвості і убиваючи їх безповоротно ховали в минулому, прискорюючи прихід такого очікуваного ранку.
Нарешті втомившись від ридань дівчина принишкла і тихенько вмостилась, лежала вдивляючись в ненависну тьму, вловлюючи звуки страхітливо-мовчазної ночі. Спід її старого, поспіхом накинутого пледу виблискували широко відкриті очі. Надзвичайно сумні і уже стільки днів сповнені тривогою та відчаєм, вони з останніх сил боролися з втомою і от не витримавши закрились.
Марево сну полонило свідомість і відчуття знесиленої Ірини, пробираючись крізь заплутані лабіринти розпеченого мозку. Все починалося знову…
…Жорстокий, нестримний вітер збивав з ніг, вдаряючи і ранячи обличчя тяжкими краплями холодного ливню. Вона ледве просувалась неосвітленою вулицею, в пошуках свого батька. Сльози змішувались з дощем, а крики: «Тату! Де ти тату?!» губились в шумі лютої непогоди.
Йшла наосліп, повз сірість стін незнайомих будинків, що нависали зловісними привидами, бридких, ніби вимерлих районів цього давно уже хворого міста.
Шукаючи вічно п’яного татуся, верталась думкою додому: «Мамцю, бідна моя мамцю, як ти там ? Скільки ж натерпілось твоє серце, скільки болю завдав йому батько…» - проносилось у її голівці. І знову чулося : «Тату! Де ти?!»
А дощ не спинявся ні на мить, він ніби намагався змити увесь бруд, усі гріхи цього Богом проклятого міста. Міста, що заховалося від життя, на узбіччі подій і цивілізації, не в змозі ось уже з десяток років вилізти із поглинаючої його трясовини захмелілого відчаю та безпросвітної бідності. Міста-привиду…
Ірина повернула в провулок не знаючи куди той іде, він був вузький і непохожий на інші, щось гнітюче і загадкове ховалось, у його будівлях. Аж раптом вона зрозуміла : «Вікна… Вікна… Їх нема, їх попросту нема… А двері? Де двері? Вони ж повинні бути…» - вражена такою несподіванкою, вона швидко почала оглядати будинки довкола себе, не розуміючи як таке могло статись.
Ліхтар телефону уже ледве вихоплював із тьми битий асфальт та павутиння тріщин на довколишніх стінах. Старий, ненадійний акумулятор відмовлявся служити дальше без зарядки, попереджаючи про це пищанням, коротким і достатньо противним.
Ірині здалось, що десь попереду замиготів вогник, ось він погас і знову, знову замиготів. Шпортаючись, збиваючи та драпаючи руки об нависаючі стіни, вона прискорила свій крок і таки побігла. Бігла не оминаючи калюж, не ховаючись від дощу, спішила будь-що побачити джерело загадкового світла.
І на тобі, коли здається залишалось так небагато до цілі, як її мерехтливий ліхтарик підступно погас. Іра по інерції, піднімаючи високо бризки і не маючи наміру зупинятись, уже в повній темноті перебирала давно промоклими ніжками.
Мчалась в надії, що десь там біля вогника нарешті побачить батька. «Ось де він!» - зраділа перестрибуючи через поріг входу над яким гойдався старечий світильник, та зашпорталась і з болем упала на мокру камінну плиту. Довго не підводилась, лежала приголомшена раптовістю і різким болем в коліні. Її плечі і спина почали тремтіти, здригаючись від плачу.
Тут немов із глибин аду прогримів скрегіт масивних дверей і на поріг, вселяючи неймовірний жах, упала тінь. Ірина не могла поворухнутись, вона вже не відчувала ні розпачу, ні болю. Страх, всепоглинаючий страх, захопив її повністю, сковуючи, не даючи змоги підвести голову.
Час завмер і здається пройшла вічність, коли ж тінь нарешті промовила: «Піднімись! Піднімись, я тобі сказав!». В голосі дзвенів метал і таїлась така сила, що напевно ніхто б не зміг ослухатись його наказу.
Ірина поволі звелася на ноги, стояла з опущеною головою, не в силі противитись, та все ж таки не в змозі підняти погляд. Очі зупинились на парі безрозмірних чобіт, що стояли перед відкритими дверима…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720298
рубрика: Проза, Містика
дата поступления 25.02.2017
Вдивляється у очі мої сум,
Пронизливий до болю і холодний,
Чекає щоб про щастя я забув,
Вбиває не відводячи свій погляд
І не знаходжу в собі каяття,
Та не чекаю вже зустріти радість,
Приходить мить і ось її нема,
Лиш сум-примара у думках блукає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2017
Упала мла і тиша навкруги
Так страхітливо болісно бриніла,
Що в відчутті невпинної біди
Згорали нерви і німіло тіло,
Застиг у грудях відчаю клубок
І дихати не було більше змоги,
Тому що крик здираючи нутро
Все виривався… І таки луною
Зірвався у нестримності своїй,
Звільнивши жаг непізнаного лиха
Та полетів шукаючи шляхи
Мого спасіння… І одної миті,
Десь із землі незвіданих глибин
Почувся стогін, моторошний стогін,
Він йшов нізвідки і невідомо куди,
Та щось пекельне клекотіло в ньому,
Здійнявся вітер раптом й прогримів,
У блискавиці розірвавши небо,
Розкотистий, величний спалах-грім,
Імла розсіялась і просвітліла темінь,
Відкривши обриси скалистої гори,
Вказавши вхід до сховища, чи може
До пастки, що скриваючи сліди
Вела в печери бездиханне горло
І було страшно, лячно було так,
Тремтіли руки, серце стукотіло
У груди, вириваючись мов птах,
Що б’є об клітку зраненії крила,
Та попри все тягнуло щось мене,
Манило й шепотіло тихо-тихо:
«Ходи сюди… Не бійся… Йди…Іди…»
І вже не знаю як тоді спромігся
Війти в жагливу й загадкову тьму,
Ступив… І спалах освітивши стіни
Враз осліпив яскравістю вогнів,
Горіли факели та миготіли тіні,
Я ж все стояв, вдивлявся і не міг
Знайти відгадку баченого дива…
Не дихав, затамовано мовчав,
А погляд не спинявся ні на хвилю,
Блукаючи довкола щось шукав
І врешті зупинився та прилинув,
До каменю, який не обійти…
До напису, що ліпше не читати,
Бо видно карбував оті рядки,
Не чоловік, а той кого ні знати,
Кого ні бачити хотілося б мені,
Ці ж букви тесані врізалися словами,
В немовби кров’ю змочений граніт
І я узрів: « Хто зміг сюди війти,
Нехай ніколи спокій вже не знайде,
Хто піде дальше вирви й залиши,
У каменя так непотрібне серце
І знайдеш силу ти небачену понині,
Здобудеш владу та загубиш страх свій,
Позбавившись і сумнівів, і болю.
Хто піде дальше вирви своє серце…»
І я побіг тікаючи від пекла,
Не оглядаючись, крізь непрохідні хащі,
Біг без упину і ні біль, ні рани
Не дозволяли впавши не піднятись,
Аж раптом якось звідкись із далека
Злетівши та в відлунні повторившись
Чарівний голос лагідно до мене:
«Проснися милий! Милий мій, проснися…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2017
У тебе є своя весна,
Свої цвітіння і струмочки?
Чи може твоє власне сонце?
Сіяє так, що не зима
І навіть... Навіть вже не осінь,
А літа красного пора,
Прийшла всміхається і просить:
«Візьми, візьми у мене все,
Кохай, не бійся, ще не досить…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2017
Слова… Слова… У них таїться все
І щирість, і любов, надія і облуда,
А ще кохання і стократ «а ще…»,
В яких життя, чи смерті підла згуба,
З них правда витікає джерелом
Вгамовуючи спраглих до пізнання,
Та часом топить, б’є мов батогом,
А не ключем живильним, життєдайним,
Вони бува злітають птахом ввись
І зігрівають, звеселяють душу,
Трапляється ж , що з громом блискавиць,
Летять камінням і тоді не бути,
Ні тихій вірі, ні тим більш добру,
Лиш біль залишиться окутаний печаллю,
Лиш сльози омиватимуть біду,
Допоки знову, знову не засяє,
В словах ласкавих променя тепло…
Слова… Слова… У чому ваша тайна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2017
Вони не відають, не знають
Де віднайти далекий край,
Що називають часом Раєм
Та просять Господа не раз,
Щоб допоміг їм, не забувши,
Коли потреба в тім прийде,
На цьому світі грішні душі,
Прощення просять за усе,
Спішать тихесенько прожити,
Квитки бронюючи в молитвах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2017
Кудись щезає сірий сніг
Стікаючи брудним асфальтом,
А під калюжами ще лід
Ховається від свого завтра,
Все так понуро і нема
Довкола радості у тому,
Що надокучлива зима
Дощем змивається холодним…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2017
Пригорнувшись до ніжності ночі,
Закружитись в чарівності снів
І закутавшись спокоєм, очі
До світанку ховати свої,
Й загубитись у мареві щастя
Серед мрій і незнаних чудес,
Щоб побачити радісну казку
Де ніколи не прийде кінець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017
Він йшов дорогою кудись,
Посеред ночі й хуртовини,
Жорстокий вітер снігом бив
Здираючи з обличчя шкіру
Й сліпив збиваючи із ніг,
Не знав пощади, безупинно
Вганяючи нестерпний біль,
У зранене, промерзле тіло,
А руки… Їх вже не було,
Лиш дві культі німі, безпалі
Зрослися з зброєю й чогось
Давно уже не відкликались,
Застигши, втративши чуття…
Він ж йшов і йшов, неначе втома
Його покинула й життя
Зібравши сили всі боролось
За волю бути, знати день…
Так помирати не хотілось,
В боях минувши сто смертей,
Не раз дивився їм у вічі,
Щоб Україна ще була,
Щоб він і друзі-побратими,
Не знали стиду, а війна
Не спопелила Батьківщину…
Він падав, піднімався й йшов,
Ішов, знов падав й піднімався,
У голові гримів вогонь,
«Один, один зі всіх зостався,
Ніхто не вижив, тільки ти…»,-
Все розривала думка скроні,
«Прости же Боже і брати
Простіть мене, що нині можу,
Без вас, без соколів моїх
Шукати шляху…»,- йде і плаче,
Та сліз не видно, тільки біль,
Лиш хуртовина виє страшно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017
Стріляють… Там десь, та не тут...
Вбивають… Там, де нас немає...
І умирають… І живуть...
І не здаються й не чекають
Від Бога ласки та людей...
В борні своїй не знають спину,
Воюють, раняться і гинуть...
І серед крові та смертей,
Зростають велетами нині…
Піднявши прапор волі ввись,
Несуть прокопчені знамена,
Щоб ми творили та щоб мир
Не покидав нас… І напевно
Молитися повинні ми
За тих, що там де нас немає
І умирають, і живуть,
І не здаються, й не чекають…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2017
Прийшли… Чужинці, не свої,
І не брати, і не звитяжці,
А так… Так щоб лишень землі
Моїй ставало тяжче й тяжче,
Щоб спопелити і піти,
Вернутись й згарища топтати,
Плюндруючи твої сади,
І так від хати і до хати
Лишати слід своїх чобіт
І бруд байдужого зухвальства
На ранах спечених в вогні,
Й у душах скривджених… Та марно,
Не залякати слави юнь,
Не роздавити, не здолати,
Коли набатом в грудях б’ють
Серця українських солдатів
І вже ні страх, ні зради вал
Їх не зупинить, не поборе,
Біда тому, хто проти став,
Бо ж доста! Скільки може горе
Плодитися в моїй землі,
В краю незнайденого щастя,
Де так співають солов’ї,
А навкруги все тяжче й тяжче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2017
Вам не здається, що в вечірню пору,
Коли у сутінках сповзає раптом ніч,
Вкриваючи собою все довкола,
В той час, що ледь запалює зірки,
Ще не сховавши збагрянілий обрій,
На нас вдивляються невимовно сумні
Й такі пронизливо зажуренії очі,
У них турбота і нестримний біль
За безпорадних й немічних дітей,
За нас усіх, що не змогли створити
Держави гідної у своїх рубежах,
Де землю розриває досі вибух
І чується в молитві жінки плач,
За чоловіком та загиблим сином…
Крізь темінь неба й спалахи боїв,
Цей погляд сповнений надії і тривоги,
Шукає тих, хто би нарешті зміг
Здобути щастя власного народу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2017
Утоплена, у розбраті й пітьмі,
Знесилена, в одвічному чеканні
Того, коли нарешті добрі дні
Прийдуть до неї і тоді востаннє,
Уже не вбивши, постріл прогримить
І не від горя ні, а лиш від щастя,
На руку, що схвильовано тремтить,
Паде сльоза не жалісного плачу,
Повз усмішку змарнілих матерів,
Крізь смутку незабутого остатки…
Утоплена… Знесилена… В пітьмі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2017
Стираються небачені границі,
Світ коїть зло у пошуках добра,
А істина, примірявши дволикість,
Салютами зриває небеса,
У феєрверках приховавши бідність,
Замаскувавши марафетом бруд
Та поховавши з почестями гідність,
Без остраху, що прийде Божий суд
Такий жорстокий й вічно справедливий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2017
Зриваючи листки календаря,
Вдивляємось, у дати невідомі
Й надіємось, що матінка-земля
Закрутиться нарешті по-новому,
Відкривши тайни сховані від нас,
Надавши шанс і необхідну силу
Зустріти мрію та щасливий час,
У мить, коли народжується диво…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2017
Гриміли в злобі хмурі небеса
І блискавиці розривали темінь,
Сердите море піднімало вал
Кидаючи з таким шаленим ревом
На камінь неприступної стіни
Із грізних скал, збиваючи у піну
Великі і холодні гребні хвиль,
Не замовкало завивання вітру
В несамовитості, нестримності своїй
Злякавши птаха, збурюючи висі,
Усе чогось чекало повне гніву
І дихало жагою кари все…
За тими скалами впираючись у сонце,
Із неприступністю засніжених вершин,
Що оповиті хмарами довкола,
Здіймалися Кавказу сиві гори,
Такі величні і невимовно сумні
Та необжиті ні людиною, ні звіром,
Тут рідко чувся навіть птиці крик,
Лиш вітру спів і дощ на зміну з снігом
Й подекуди орел кидав самотню тінь
На ще не топтаний ніким по досі камінь,
Шукаючи даремно своєї жертви слід
Серед суворості непізнаного краю
За тими скалами… Та тільки не тоді,
Тоді ж могутнім і понурим кроком,
Ступали вгору громовержця слуги,
Йшли Сила з Владою, йшли велети обоє,
Ніким нездолані властителі потуги,
Захисники одвічні волі Зевса
Вели закутого у ланцюги титана,
Він був єдиним, що спромігся врешті
Олімп ослухатись і непохитно стати
На захист долі поневолених людей
І дав вогонь їм, дав знання і вчення
Ремесел, з нескінченністю ідей,
Даруючи тим радість і натхнення
Без страху жити й вірити у те,
Що все можливо, тільки лиш хотіти…
Йшов мовчки, гордий і незламний Прометей,
В своїх оковах залишаючись все ж вільним,
За ним ледь плівся друг його колишній,
Ковальства бог, кульгавенький Гефест,
Він кляв той день, кляв мить оту зловісну,
Коли з уст батька вилетів наказ,
Титана Прометея ув’язнити …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2017
Як лід в ожеледицю, киркою й ломом,
Я розбиваю неприбрану слизькість,
Слизькість брехні неправдивого слова,
Крихкість, що вилизана аж до блиску
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2017
Коли градус терпіння зашкалює так,
Що залізо холодного нерва не в силі
Подолати нестримність великого гніву,
Коли кривда вбиває надію та страх,
Із глибин підсвідомого знісши бар’єри
Вибирається пекло, щоб розуму стіни
Спопелити вогнем невгамовного зла,
Просто так, нізвідкіль, ненароком немовби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2017
І от проснувся перший день,
І перша нічка відгулялась,
Не чути тостів і пісень,
А Україна й не дрімала,
Стрічала разом Новий рік,
Раділа новому початку,
Лунали вигуки і сміх,
В новій надії, що все краще
Нарешті прийде й не піде,
Отак залишившись у домі,
А все лихе колись мине,
Й ми заживемо по-новому,
І по-новому розцвіте,
На радість нам і нашим друзям,
На зло одвічним ворогам,
Країна наша і не буде
Ні війн, ні розбрату й усе,
Все-все, що ми того хотіли
З добром по-новому уже
Нарешті прийде і не піде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2017
Закривши очі, вкотре вже малюю
Картини щастя і загадую бажання,
Старе забувши зовсім не сумую
І в тостах новорічного чекання
Спішу зустріти краще й зовсім інше,
У ньому радість із достатком в парі
Свої дарунки принесуть й лишивши,
Не заберуть все те, що помагало
Вже стільки років завжди жити в мирі
З надією на нове, ліпше завтра
Піднявши келех, вкотре вже малюю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2017
Перебратись з сьогодні у завтра,
Перескочити ніч в новий день,
Щоб нічого уже не згадати,
Не співати вчорашніх пісень…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2016
Вона одна, тепер завжди одна,
З самотністю повінчана навічно,
В наряді чорному розпечена душа,
Розбите серце не знаходить місця
І рветься та розтерзане кровить,
Не зупиняючись німіє і від болю
Кричить, несамовито так кричить,
Чомусь не в змозі висушити сльози,
Не в силі повернути, що було…
І вже ніколи, ані завтра, ні сьогодні,
Ніколи… Не побачити його,
Не доторкнутись, не відчути подих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2016
Десь в підземеллі моїх дум
Палає вогнище - це мрії
Згорають тихо, димом сум
Коптить занедбане склепіння,
А стіни тінню миготять,
Колись несправджених ілюзій,
Дме завиває вітром страх,
В своїй не вислуханій тузі
І серед цього, лиш одне
Живе, з під попелу жевріє,
Ніхто… Ніхто не забере,
Ще не утрачену надію…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2016
Узяти пензля у тремтливі руки,
Вдихнути нове, свіже сприйняття,
Все, що було нікчемного, забути
І малювати… Малювати без кінця,
Не зупиняючись, не знаючи утоми,
Без остраху і з вірою у те,
Що світ прийме тебе,
Що він нарешті зможе
Відкритися, в яскравості всіх фарб…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2016
Скажи мені не те, що хочу,
Не те, що слухати привик,
Вдивися щиро в мої очі,
Повідай серця свого біль,
Розкрийся повністю, не бійся,
Хай слово вдарить батогом,
Бий не шкодуючи, бо зміг я
Забути все, що помогло
Тебе пізнати й полюбити,
А сльози… Сльози, хай собі,
Стерплю усе цієї миті,
Лиш би залишились, в житті
Твої блакитні оченята,
Твоя усмішка і тепло,
Скажи усе… Я хочу знати,
Як б не боліло і пекло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
Зустрілись якось дві сестри,
Коли вже й бачились востаннє,
Хоча б здавалось, де ще є
Таке сусідство й панібратство,
Як не у них - творінь людських,
Дітей невігластва й науки,
Отак укотре вже зійшлись
І всяк по-свому затягнули,
Брехня скоріше повела:
«Привіт, сестрице моя люба!
Привіт голубонько моя!
Коли ж то я згдай но була
З тобою так ось віч-на-віч?», -
Аж зашарілася й замовкла,
Їй Правда вторила у слід:
«Тай не кажи минуло з того
Вже певно купу-купу літ…», -
Тут засміялася собі
Продовживши свою розмову:
«Лишень як вчора чула я,
Як ти з трибуни говорила,
А після знаю, що неслась
По всіх «незрадливих» ефірах,
Ти ж попри мене раз у раз,
Чим духу преш і не зважаєш,
Та бачу в тебе все гаразд,
Про мене ж ти напевно знаєш…», -
На тому дух перевела,
Сестриці глянувши у вічі.
Брехня змовчати не могла,
Залепетала швидко, дрібно:
«Та я вже й ніченьки не сплю,
А серед дня не бачу сонця,
Усе в турботах, все спішу,
То курс міняю, то у квотах
Шукаю місце, то борюсь
За бідний люд, за справедливість.
Ти віриш, що не раз боюсь,
Щоб не утратити де милість
Народу мого, щоб часом
Не повернув до тебе мила…», -
Тут засміялася глузливо,
Примружилась і дальше знов
Затеревенила неспинно:
«А ти, я чула те ж не спиш,
Не маєш спокою і з того
Чогось нервуєш і мовчиш,
Шукаючи якусь дорогу…
Дурненька, це життя просте,
У ньому складності немає,
Затям собі лишень одне,
Керує той, хто не зважає
На стогін, крики, кров, війну,
На сльози ницих і убогих,
Той владарює та казну
Тримає міцно під собою,
Усе тут просто, тільки ось,
Одне потрібно добре знати,
Щоби не сталось, хоч би що,
Не можна дати вибирати…»
«Так-так, я знаю в цьому ти,
Твої поради – зло і сором,
Мовчи! Прошу тебе мовчи!», -
Сказала Правда й тихий стогін
З грудей зірвався, й полетів
Вітрами бурі понад світом,
Ми їх пізнаємо колись
І в силі якось розгледіти,
Знайдемо Правду, і тоді
Її сестриці стане тісно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2016
Зригнувши нікчемність промовлених слів,
Скривившись вже вкотре, у своїх гримасах,
Він сяде, в вітаннях за кожен наш стіл,
Засунувши руку, в кишені завчасно,
У наші із вами діряві кишені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708159
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.12.2016
Асфальт і брудом вкритий сніг,
Сумні, неприбрані дороги
Й цей біг… Такий нестримний біг,
Чи то кудись, чи то від чогось
Зима в мінорі й дивний сум
Кидає тінь. Де ділась радість?
Куди поділись крики й шум
Дітей веселої забави?
І якось тоскно, пусто так,
І сонця… Сонця надто мало,
Десь притаївся тихий страх,
Що Новий рік так й не настане
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2016
До вас приходить нізвідкіль печаль,
У мить коли дівається десь спокій?
Коли тягучий невідступний жаль
Пронизує всю душу так глибоко,
Так болісно, що рветься дикий крик
Десь із нутра, нестримно, безнадійно,
А ти мовчиш, томишся і мовчиш,
Закривши очі стягуєш терпіння
І в’єш в канати, рвані, не міцні,
Давно натягнуті нервовою струною,
Й вже не рахуєш знавіснілі дні,
І не шукаєш втрачений десь спокій…
До вас приходить нізвідкіль печаль?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2016
Розрізаючи фарами ніч,
Освітивши намічений вектор,
Він не просто в незвіданість мчить,
Підминаючи кілометри,
Він летить і не знає страху,
Позабувши про сумнів і спокій,
Лиш би знову побачити ту,
Що чекає й що так одинока
Там без нього, вже стільки років,
«Де ти? Як ти, кохана без мене?»,-
Думка б’ється в його голові
Й виривається серце шалене
Із грудей, де палає вогонь,
Де для інших вже місця немає,
Раптом сталося… Сталося щось,
Щось кермо з рук його видирає
І земля круговертю летить,
Й навертаються сльози на очі...
«Як ж без мене кохана? Як ти?!.», -
Піднялося відлунням у зорі,
Розриваючи фарами ніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016
Десь високо-високо «там»,
З безмірно великої пачки
Де в буквах застигло «Життя»,
Витягує вкотре цигарку
Й запалює свій сірничок,
Прикурює смачно і легко,
Незнаний небачений «хтось»,
Щоб кільця пустити далеко.
Цигарка ж поволі шкварчить,
Жевріє і з попелом тане,
Це час наш додолу летить,
Погасне ж… І знову не стане
Когось…
Десь низесенько «тут»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2016
Літати й бачити усе,
Нестись у висі вільним птахом
І не боятися, що вже
Нічого кращого не взнати,
За долю тиху й мовчазну,
За вбогість кволого чекання
На милість інших, на оту,
Якої звечора до рання
Шукають й просять решту, й ти,
Забувши гідність, лиш би спокій
З достатком парою прийшли,
А чи прийдуть вони і доки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2016
Визираючи з далеких років,
Виринаючи в пам’яті сміло,
У минулому сховані дні
Нас знаходять і вкотре сумління
Теребить своє рване нутро,
Вивертає історію й множить
Все що було і що не було,
В нуль виводячи знайдений спомин…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2016
У темряві вдивляюсь в дзеркала,
Не в змозі зразу й чітко розібрати
Зображення... З’їдає підла тьма
Їх контури, не бачити, гадати
Лишається… Себе не впізнаю,
Он ніби я, та щось таки інакше,
Не той зовсім зажурено стою,
У темнім задзеркаллі і так страшно,
Так сумно, що тривожне серце б’є,
Вистукуючи дробом барабанним,
Вишукуючи в відбитті моє,
Сполохані, знервовані набати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2016
Ніч. Зупинка. Старечий ліхтар.
Снігом дме шаленіюча осінь.
Я один, але зовсім не сам,
Біля мене чарівність, що досі
Не лишає байдужим, що все
Заворожує й змушує битись
Серце радісне, чи то сумне,
Як б не було, та все ж таки швидше,
Це непросто красиві слова,
Це казковість неспинного танцю,
Де сніжинок нестримані па,
В переливах своїх забирають,
Огортають, неволять в полон,
Заставляючи врешті збагнути,
Що життя твоє тільки лиш сон
Від якого потрібно проснутись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2016
Так сумно... сумно було їй,
Котились сльози і неначе,
У грудях стався буревій,
А на душі все важче й важче…
Час зупинився... Ні, застиг...
Не було нині, вмерло завтра
І тільки біль, нестерпний біль
У грудях бився та зірвався
Нестримним криком, все єство,
В своєму відчаї кричало,
Що так томило і вбивало
Злетіло з уст її разом
І раптом… Раптом замовчало…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2016
Проминаючи кроком стежини,
Залишаючи темні сліди,
Вони йдуть від своєї родини
На чужину й не кажуть «Прости…»
Не шкодують і навіть не знають,
Як та рана глибока кровить,
Коли словом нікчемним карають,
Коли лезом стирають роки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703507
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2016
Чомусь вже вкотре хочеться весни
З її диханням, пахощами, цвітом,
Таким легким, привітним, теплим вітром,
З букетом мрій й бажанням знову йти
На зустріч щастю, в пошуках свободи,
Поміж садів розбудженої вроди,
Де в переливах чути ніжний спів
Пташиних зграй, де радість щиро квітне,
Зігрівшись променем дорогою до літа,
Забувши прикрощі холодної зими…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2016
Серед зими, снігів і хуртовини,
Серед обстрілу й спалахів війни,
Твої сини все знову й знову гинуть,
А ти мовчиш й не кажеш куди йти
Вони ж стоять на рубежах руїни,
Без права рушити у визвольний похід,
Без перемоги знову й знову гинуть,
Ти ж все мовчиш, уже роки мовчиш
Моя країно, люба моя нене,
Хіба для цього мужній твій народ,
Шукав й шукає доленьки для себе?
Хіба для цього проливає кров?
. . .
Серед зими, снігів і хуртовини,
Серед обстрілу й спалахів війни,
Твої сини все знову й знову гинуть,
Тож не мовчи, скажи щось, не мовчи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703204
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2016
Коли так мало дня і так бракує ночі,
Коли неспинний час лише дарує мить,
Вертаючись назад вдивляюсь в твої очі,
Вдивляюсь і молю мене благословить,
Молю пробачити за все… За тихий докір,
За неуважність… Ще прошу прости
Мене матусю за байдужий спокій
І ту гординю, що усе псує…
Прости-пробач будь-ласка свого сина
Не дорікай та сліз гірких не лий
І знай завжди, що ти одна єдина
В моєму серці… Бог тебе храни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2016
Дитинко моя... Сонечко моє,
Моя надія і моє натхнення,
Яке ж це щастя, знати, що ти є,
Що в цілім світі... Ні, у всій вселеній!
Не знайдеться ріднішої душі,
Такої світлої і, в чистоті своїй,
Такої щирої... Відкритість твого серця,
Твій сміх дзвінкий, із блиском оченят,
Завжди здивованих і, у своїй блакиті,
Таких наївних... Все це - мій бальзам,
Що рани заспокоює і гоїть…
Дитинко моя…
Сонечко моє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016
Зібратись в нестримний і грізний похід,
Розплющивши широко очі
Вдивлятись і бачити все, що цей світ
Сховати за ночами хоче,
Не вірити слову брехливих творців,
Все чути й завжди пам’ятати,
У правди двояких немає кінців,
Початків двояких немає,
Зібратись і впевненим кроком, твердим,
Іти не шкодуючи більше
Ні часу, ні духу, ні стомлених сил,
Ні тих, що безсовісно нищать
Державу правічну й таку молоду,
Знівечену вчора і нині,
Вона ж затаївши у погляді сум
Чекає своєї години…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701742
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2016
Одна… Така як ти лишень одна…
Мені не знати іншої утіхи,
Як радість розуміти, що нема
За тебе ліпшої, у цілім Божім світі,
Нема й не буде, тільки лишень ти,
Твоя усмішка, очі волошкові,
Життя прожити, поле перейти
З тобою мила, лиш з тобою хочу,
Щоб подих в подих і рука в руці,
Щоб поглядом у погляді ловити
Кохання промінь і щоб завжди міг
В своїх обіймах твої полонити,
Бо лиш одна, у серці ти одна
Й нехай летять, злітають миттю роки,
Та час жорстокий не розкрає нас,
Допоки в мене ти, у тебе я допоки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2016
Вас переповнює печаль?
Болить, щемить за Україну
Невтішне серце? Може жаль,
Тужливо смуток в душах сіє?
В ту мить… У час, коли Вона
Така занедбана і боса,
Стоїть на паперті сама,
Сама ж тихенько милість просить,
Благає спокою собі,
Тремтить від холоду ночами
І просипається вві сні
Від думки втратити останнє…
Останнє - слово, що плекав
Її народ в століттях сивих,
Не спить, боїться… Ну а ми ?
Ми все копаємо могилу…
. . .
Вас переповнює печаль?
Болить, щемить за Україну
Невтішне серце? Може жаль,
Тужливо смуток в душах сіє?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699406
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2016
Коли сонця у небі нема
І утрачено знайдений спокій,
Коли сльози стікають не так
Й ллються в серце тепер одиноке,
Заливаючи душу ущент
Незбагненним, пронизливим сумом,
Розумієш, що вкотре помер
Не знайшовши надії між брудом,
Поховавши бажання в журбі,
Позабувши в темниці про волю,
Десь подівши утрачені дні
Загубив ту останню нагоду,
Все це… Все… Мов утрачений рай,
Без дороги до свого спасіння,
Коли сонця у небі нема,
Коли сльози стікати не вміють…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2016
Неспинний біг і вічна суєта…
Не зупинитись, не зазнати втіхи
Від надзвичайності нового відчуття,
У неповторності вже втраченої миті
Й лишаються позаду нові дні
Пройшовши повз і якось навіть мимо,
І розуміємо, що ми зовсім самі,
В цій суєті з її неспинним бігом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690096
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2016
То не вигадка, не казка
І не байка неправдива,
Це колись зі мною сталось,
Люди ж кажуть, що наснилось…
Було так і то напевно,
Вже брехати вам не стану,
Звечоріло, майже темно,
Сонце втомлене ховалось,
Я ж роботу закінчивши
Йшов вечеряти додому,
Раптом звідки не візьмися
Появився перед мною,
Чи то дідо, чи то дідько,
Весь обідраний і босий,
У небачених лахміттях,
Щось белькоче,чи то просить…
Придивився я до нього,
Спаси Боже і помилуй!
Бо ж під пасмами на лобі,
Таки роги, щоб він згинув,
«Тьфу на тебе вража сила!
Хай тебе громами вкриє!», -
Прокричав і враз хреститись,
А воно так тихо, мило:
«Що ж ти синку сполошився?
Що лякаєшся даремно?
Я прийшов тебе просити,
І повір - це достеменно,
Про одну маленьку поміч,
Так дрібничка, не абищо,
Ти б не лаявся, натомість
Підійшов до мене ближче
Розкажу тобі на вухо,
Щоб не чули чужі люди», -
І таке зашепотів,
Вік ніколи не забуду...
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679220
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 21.07.2016
І в день, і в ніч, і в радості, й журбі,
Чи сум приходить, чи спіткає втіха,
Ношу твій погляд в пам’яті своїй,
Не забуваючи про лагідну усмішку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
Він кличе, зве… Він не мовчить,
В тривозі, стомленим набатом
Нас призиває… Ну а ми?
Ми не вслухаємось і часом
Не розуміємо його,
Не впізнаємо… Ні, інакше,
Ми ігноруємо… І що ж?
Він замовкає й тихим плачем
Ще чути ледь країни біль,
А стогін? Хто ж його почує?
Коли зневірившись, самі
Завжди у пошуках й повсюди,
По всьому світу, лиш не тут
Де рідний спів і вишиванки,
Де мати з батьком вічно ждуть,
Чогось шукаємо… Та правда
І доля наша в цій землі,
Що жде з надією світанку,
А біль залишиться у ній,
Допоки якось із серпанком
Не прийде новий, інший день
Уже почутого набату…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678806
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2016
Не буває загиблих даремно...
Знайте, знайте, що ні…
Не буває... Одне достеменно,
Це герої, у клятій війні,
Не дарма омивали могили,
У нещасті гіркими слізьми
Матері їх, знаходячи сили
Лиш в молитві... О Боже! Візьми
Чисті душі до вічного раю
Й в милосерді уже збережи
Тих, що нині свою захищають
Україну від ангелів тьми …
Не пропали герої даремно,
Батьківщини відважні сини
Здійнялися до вічності небом,
Щоб дивитися звідти як ми
Дбаєм волю й прабатьківську славу,
Як скріпилися духом, в борні
Набираючись сили й наснаги
І напевне, в скорботі вони
По утраченій вірі народу ,
У брехливості нових вже змін…
Не буває загиблих даремно…
Знайте, знайте, що ні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678689
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2016
Сумує вечір, ніч не спить…
І так безрадісно та пусто,
Коли без тебе, сам один,
Чогось чекаю…
Й поміж смутком
Плекаю, в спогадах любов
Та нерозтрачену ще ніжність,
Що стільки літ тому знайшов
І бережу для тебе рідна,
І не знаходжу в почуттях
Нічого іншого для тебе,
Як ці рядки моїх признань,
У мить коли ти так далеко,
Коли безглуздо хижий світ
Нас розділив, та не розкраяв…
Ти ж чуєш рідна моя, вір,
Ми скоро знову будем разом
І вже ніщо, повір ніщо
Нас не розділить, не сховає
В краях чужинських...
Нині ж ось
Один без тебе, щось чекаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016
Непоборена, та розірвана,
Дуже стомлена і зневірена,
Не дрімає, не спить, не кається,
Вже не плаче і майже не лається,
Моя люба, стражденна земля,
Мій народ древньо-мудрий і сивий,
Що не знає спасіння і як
Не ховати синів молодими…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676926
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.07.2016
Було так радісно і тихо,
Лиш хвилі шепотіли щось
І відголосок чайки криків
Поволі линув, що здалось
Немає кращого світанку
І що чудесний небосхил,
В заграві сонячного ранку,
Дарує відблиском своїм
Надію вірити у щастя
Та спокій спраглої душі,
Немов воскреснувши лилася
Мелодія чарівних слів
І в цій казковості, неначе,
Я загубився і кінця
Здається більше вже не бачив
Тій ейфорії, й понеслась
У вись небесну диво-пісня,
Кудись у вічну далину,
Та раптом, звідки не візьмися,
Буремний вітер затягнув
Склепіння хмарами страшними,
У них сховалася біда,
Розбивши мрії грізно хлинув
Не дощ, не злива – водоспад
Та заревіло чорне небо,
У павутинні блискавиць
І так страхітливо й нестерпно
Сміявся з мене інший світ,
Не той, не радісний і тихий,
Що тішить відблиском своїм,
А вже розлючений і дикий,
Порвавши паруси мої,
Розбивши човен і надії,
Укравши чудо-небосхил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2016
У час коли приходить темінь
І тільки зорі мерехтять,
Кохана, з думкою про тебе
Дивлюсь на Захід… І не даль,
Не знавіснілі кілометри
Таких заплутаних доріг
Нас відділяють, ні… А зрешту,
Як ж я дозволити посмів
Розлуці бути поміж нами?
Як відпустив зовсім одну,
У край далекий та незнаний?
Тепер годую в собі сум
І тереблю невірну пам’ять,
Шукаю втіху у словах,
Та не знаходжу і не знаю
Як відігнати з серця страх,
За тебе - люба моя, мила…
Прости, пробач мені за те,
Що не розправив вільні крила
Й не полетів і що тепер
Дивлюсь на Захід… І у далі
Ховаю погляд там, де ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
Для мене, ти – це небокрай,
Такий непізнаний й чарівний,
Ти – моя радість і страждань
Ти ж джерело. Неспинні мрії
Живуть з тобою і в тобі
Шукають втіхи повсякчасно,
У ночі викрасти б зумів
Зірок намисто, щоб покласти
До твоїх, мила моя, ніг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2016
Печаль у втомлених очах
І сум стривоженого серця
Не відпускають часом нас,
І чути як у скроні б’ється
Біль невгамовний, тихий біль,
Такий сердитий та понурий,
Що Боже Господи прости
За слабкість втраченого духу
Й ласкаво немічним пробач
Думки і помисли гріховні,
У них таїться підлий страх
Пройти незнані ще дороги,
Він шепче: «Досить, зупинись,
Усе даремно й безпотрібно…»
В таку хвилину помолись,
Ні не за себе, а за рідних,
Згадай і ще раз попроси
І так благай його допоки
Твій невгамовний, тихий біль
Переросте у мудрий спокій..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016
Я славлю не лозунги світлих умів,
Не силу і міць непохитної влади,
Я славлю хлопчину, що якось зумів
Вогонь підпалити на барикадах
І серцем, не розумом, серцем одним
Відчув незворотність великого зову,
Щоб нечесть із свого престолу змести,
Я славлю не знаючи де ж він сьогодні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675208
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2016
Ви не вслухалися ніколи,
В тривожну українську ніч?
Як гомонять величні гори,
Як ліс сполохано шумить
І б’є об берег вкотре хвиля,
А десь в безкрайому степу
Гуляє й завиває стиха
Свою здебільшого сумну
І нескінченну пісню вітер,
Про що ж його неспинний спів?
Чи не про сльози материнські,
Що зупинити не зумів,
Ні час, ні втішлива розмова,
Ні безголосі молитви?
У них не чути більше слова,
Прохають змучені думки,
Благають долю Україні
Без крові і тяжких утрат,
Щоб інший син уже не гинув,
Додому повертавсь солдат
І схаменулися злочинці
Покаявшись своїй землі,
Не дай нам Боже чути крики,
В тривожну українську ніч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675198
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2016
Не вірте жалісним словам,
Не переховуйте надію,
Усе пройде і тільки Вам
Не перейти ніколи мрію,
Вона одна наш поводир,
Зоря, що вказує дорогу,
У ній ми можемо знайти,
А не знайшовши там нічого,
Не зневіряйтесь, не біжіть,
Ще прийде раптом та нагода
І зрозумієте, що Ви
Ввійшли відкинувши окови,
У свій казково-вільний світ
Де дух парить на щастя крилах,
Вже розуміючи, що зміг,
Не побоявся і не згинув…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2016
В Вас серце щеміло та краялось так,
Що градом розлюченим грози
Збивали цвітіння нескошених трав,
В любові великім роздоллі ?
Чи бачили Ви як не сходить зоря
Й ховається стомлене Сонце,
У мить, коли кругла нестримна Земля
Втрачає незнайдений спокій ?
А я це відчув і побачив усе
І знаю не вчора – сьогодні,
У серці від того жахливо пече,
Що віри немає в нім досі
Все ж хочеться чути пташиних пісень,
В ранковому дикому полі
Де Сонце розбудить новий уже день,
Осяявши моє роздолля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2016
Вона одна посеред туги ночі,
Стривожена: «Як же без неї там?
Де діти милі й материнські очі,
Що недоспали вижидаючи дзвінка…»,
А він мовчить, чекає тої миті,
Коли нагода зробить свій набір
І продзвенить, чи голосно, чи тихо,
Та все ж таки нарешті продзвенить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2016
Ти, у Балтійських берегів
Шукаєш долі моя люба,
А я сумую… В сумі тім
Самотність і така зажура,
Що підбирається клубок
І продихнути часом важко
Хіба ж такого я хотів?
Чому, скажи усе так складно?
І пусто, пусто якось так,
Немає радості у домі,
Годинник наче перестав
Крутити стрілками по колу,
Немов би час чомусь завмер
Все звівши в мить одну – розлуки,
А сум неспинний, швидко стер
Натхнення втомлені потуги…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2016
Спочити від невігластва чужих,
Не знаючи куди себе подіти
І між рядків заумних перейти
Вже на своє неприбране подвір’я,
Й за гриву ухопити скакуна,
Що рветься з табуна кудись на волю,
Нестримні, часом дикі словеса,
Вже не гуляють по моєму полю,
Вони у стайні тихій і сумній,
Де тепло й сиро, і нема що їсти,
Все спочивають від невігластва чужих,
Так і не знаючи куди себе подіти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2016
Торкнутись спраглими устами,
До рук знесилених твоїх
І зрозуміти моя мамо,
Що захисти не зумів
Ні від біди, ні від загрози,
Ні від облудності чуми,
Що без упину червом точить
Й не бачить іншої вини,
Як тільки те, що все їй мало,
Не доста того, що краде
І промишляє лиш обманом,
Той куди хоче, туди й гне
І звеселяється в нарузі,
П’є твою кров немов вино,
А ти як завжди в вічній тузі,
Та байстрюкам тим все одно,
Сьогодні ходять з булавами,
На завтра вже й простигне слід,
Сховавши статки у «Панамах»
Знайдуть десь прихисток собі
І стануть підлі споглядати,
Як ти в ярмі додолу йдеш,
Бо ж не для тебе позичали,
Даремно з ними чуда ждеш,
Його не буде… Лиш потому,
Як люд твій вичистить хліви,
Від того стерва, чи від гною,
Що в своїй розкоші смердить,
Лишень тоді, на повні груди
Вдихнеш ти вільного життя,
А час злікує давні струпи
І доторкнуся знову я
До рук твоїх... О, моя мамо!
Моя стражденнице свята!
Та на коліна мовчки стану,
Попрошу милості: «Пробач…
Пробач народ свій Україно!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671055
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2016
Тужливе серце пестить в собі сум
І кровоточить роз’ятривши рану,
Що все не гоїться, не злікував яку
Ні час, ні втіха переказана словами,
Щемить, горює вражене навік,
Та все ж зболіле у тривозі б’ється,
У нім надія залишила слід
І тиха віра поміж терном в’ється…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2016
Десь за туманом вдалині,
Куди ніколи не дістатись,
Лишились в спогадах моїх
Такі щасливі літні ранки,
В них радість юності і ще
Неперевершені по досі :
Пташок дзвінких веселий щебет,
Пахучих трав сріблясті роси
Та беззупинність перших мрій,
В надії й з вірою у чудо,
Його хотілось так мені,
Як же давно усе це було..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2016
Ідуть-пливуть вальяжно в кабінети
Народні слуги, прихвосні нагоди,
Щоб думати про «зубожілі верстви»,
Писати «правильні і бажані» закони
Вони не сплять, мудрують повсякчасно
Кому продатися, приткнутися до кого,
Яку зловити вигоду в напастях
І як втридорога віддати іншим голос
Усе герої й вічні правдолюбці,
Свободи велетів таких ще пошукати,
Життя згорає в масках у трибуни,
Бо ж треба жити і біди не знати
І так в брехні й душевних протиріччях,
Повзуть до влади плазуни-варани,
Щоб догола укотре вже роздіти
Не будь-кого, а батьківщину-маму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670064
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2016
Ну і нехай, нехай періщить дощ,
А грім у блискавці ніяк не затихає,
Хай злива змиє те, що вже змогло
Пустити корні зла в моєму краї
І вітер вихром, смерчем хай змете,
Творців ганьби народної і стиду
Із їх палацами, нехай очистить все,
Не залишивши згадки, ані сліду
І от тоді можливо врешті-решт
Земля прокинеться і юнь її розквітне,
Щоб стати поростю незламною уже,
У чистих намірах ніколи непохитну
А поки хай періщить, плаче дощ
І грім у блискавці усе не замовкає,
Ця злива змиє те, що вже змогло
Пустити корні зла в моєму краї…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670039
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2016
Світ не розколеться навпіл,
Не розірветься і не згине,
Почувши скільки множить бід
Моя нещасна Україна,
Як тяжко-гірко нині їй
Під гнітом злодіїв й чужинців,
Коли лиш сльози,а не сміх,
Коли зростає у дитинцях…
В ній бідність з прикрістю удвох,
Шукають щастя у окопах,
В надії вічній, що дасть Бог,
Знаходять не собі підмогу,
А верховодам-крадіям
Умільцям слова і наживи,
Світ все це знає, та дарма
Не він, а Україна гине…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666363
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2016
Сумуємо, в жалю за тим чого не сталось,
Бентежачи себе сміливістю думок
І розуміємо, що склалось так як склалось,
Сумління ж шепче: - Ти зробив той крок?
Той крок до мрії, що не спить ночами,
Що так відверто проситься: «Візьми…»
Ні не зробив, як завжди щось забракло
Та як завжди не вистачило сил, -
І в шепотінні тому тільки правда,
Така жорстока і така сумна,
В жалю за тим чого таки не сталось
Ми не знаходимо у відповідь слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2016
Дзвіночок-голос й їх щасливий сміх
Без сліз і болю, без образ та страху,
Це так важливо знати, що у них
Любима мама і найкращий тато...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2016
Ніколи! Чуєте, ніколи!
Вам не скорити дух землі,
Що кров’ю скроплена довкола
Своїх нездоланих синів,
Вам не відняти і не вкрасти,
Хай що там, все уже було,
Свободу долю вибирати
І право знати ворог хто,
Чи той лиш, що собі малює
На мапах контури границь,
Чи може й той, що вже не чує
І у безпам’ятстві творить
Таке… Прости й помилуй Боже,
Бо край терпінню настає,
Як ж обманути було можна?
Дітей, що віддали своє
Таке ще чисте і невинне
Та героїчне вже життя,
За свою, а не їх країну,
За Україну де нема
Ні казнокрадства і ні зради,
Ні слів правдивої брехні
З тих уст, що клялись на майдані,
Сьогодні ж видно вже зреклись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665964
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.05.2016
Стомлені думи спочиньте у ночі,
Спіть до світання і нас не будіть,
Хай забуття, вам заплющивши очі
Прийде мандрівкою в райдужнім сні,
Спіть, спочивайте тихенько від втоми,
«Доброї ночі…Добраніч усім…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2016
Так було завжди й ось тепер
Немає права і закону,
Уже укотре президент
Приміряв не свою корону,
Подумавши: «Дивись як Цар…
Що не кажи таки пасує,
А може я таки владар?», -
Й так захопився, що не чує
Ні заклинання, ні мольби
Ще не злобливого народу,
Чекає тільки похвальби
Задерши високо свій гонор
І так прямує навпростець
Не зупиняючись нітрохи,
Що у сваволі на кінець
Зламав незиблимі основи,
Поправши віру, кинув ниць
Надію жити справедливо,
Коли під батяра сплелись
В закон слова отак глумливо,
Доцільність кажуть в тому є
І нагинають Україну…
Що ж куму кумове, а ми
Лиш споглядаємо сонливо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665768
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.05.2016
До Андрійка у віконце
Заглянуло зранку сонце
Посміхнулося ласкаво
І тихесенько спитало:
«Хто це дивиться ще сни?
Хто не встав і довго спить?
А яяя яй-яяй…
Ну ж бо хлопчику вставай,
Просипайся хватить спати,
Треба очі протирати…», -
Й розбудило молодця
Обігрівши в промінцях.
Позіхнув, примружив очі,
Потягнувся неохоче
І собі пробурмотів:
«Хто мене збудити смів?
Я ж був рибкою у морі,
Пролітав повз місяць й зорі
На космічнім кораблі,
Так далеко від Землі…»
Позіхнув уже укотре,
Пригадав ще раз пригоди
І зітхнувши, взяв тай встав,
Вже мабуть й не мудрував
Про охочого будити,
Поспішав хутчіш прожити
Цей новий і світлий день,
Біг й наспівував пісень,
Тішився, що сонечко
Світить у віконечко…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664563
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.05.2016
Б’ють барабани «тра-та-та-там…»,
Сурми розкраяли тишу,
Овації з дружним потрійним «Ура!»
Й салюти здіймаються в висі -
Це радість оновлення, свято ідей,
Парад перемоги неспинної влади,
Що в наших очах все росте і росте…
Росте, багатіє, та видно не знає
Про те як країна бідує й не спить,
Шкодуючи гірко про здійснений вибір
І нерв вже не тліє, він просто горить
Обвугливши віру, в терпінні до кривди,
Та видно немає назад вороття
І думка щоденно, від відчаю криком
Рве скроні, шукаючи правди життя,
Шукає даремно, бо ж досі не видно
Де підлої зради настане кінець,
Коли розірветься зчароване коло,
Що в хижій наживі країну веде
До прірви, закривши в майбутнє дороги…
Вітчизна ж бідує, воює й не спить,
Вдивляючись в маски нових лицедіїв,
В них щирість ідейна завзято бурлить,
За ними ж ховається жадність і хтивість,
Й так хочеться крикнути «Ну ж бо пора! ..»
Щоб клич цей здійнявся призивом у висі,
А бій барабанів своїм «тра-та-та-там…»
Розбив вже нарешті принизливу тишу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016
В них стільки світла, стільки доброти
Й в бажанні пізнавати світ чудесний
Сіяння відблиску ще Божої іскри,
У цій безмежності незвідано-небесній,
Де в чистій щирості відвертих почуттів
Немає місця підлості і зраді…
Як же ж шкода, що це не назавжди
Й нестримний час колись все поміняє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2016
Весна по-новому квітує
І вже укотре першоцвіт,
В своїй духмяності дарує
Нам радість знати, що тобі
Бог дав наснаги і здоров’я,
В терпінні й мудрості пройти
Відрізок з довгої дороги,
Нехай же в милості своїй
Хранить і завжди помагає,
Дарує щастя та любов,
А ми, ти ж певно добре знаєш,
За це помолимось разом,
Попросимо для тебе мамо,
У нього купу-купу літ,
Щоб як завжди за руку з татом
Пройшли крізь роки й дивосвіт
Всміхався Вам, а не бентежив,
Ловив бажання й кожну мить
Занепокоєно так стежив
Чи все гаразд, чи не болить,
Чи не забули часом діти,
А не згадали, то прости.
Буває… Що там говорити,
Та десь у серці завжди є
Для тебе місце мила мамо,
Пробач же люблячих синів,
Що нині моляться за тебе
І просять в Бога довгих днів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660493
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.04.2016
Нестерпно так. Жага приносить біль
В бажанні жити… Спраглими устами
Шепочу щось, у прагненнях своїх
Знайти себе. Та тихими словами
Не перейти небачену межу,
Не вгамувати пристрасті до волі
І шаленіючи з безвиході, мовчу...
Дивлюсь у небо та питаю долі,
Прохаю німо, поглядом одним
І тільки серце стукотить у груди
І б’є набатом, щоб почути зміг
Благословивши пізнавати чудо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Сміється небо, весело йому…
Крізь промені незгасного світила
Радіє, бо ж побачило весну
На українських горах і на схилах,
А ще в лісах, що наче ожили
Та на полях і ріках повноводих,
Втішається собі навіть коли
Холодний вітер місця не знаходить,
Ганяючи отари дивних хмар,
Лякаючи привітливу погоду,
Забувши видно, що нова пора
Прийшла услід за довгою зимою,
Хай ж веселиться небо й виднокрай
Нехай нас тішить барвами новими,
Десь забарившись, чарівна весна
Несе в дарунок віру і надії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2016
Він не шанує час й вбиваючи життя,
В оточені обставин стоїть на роздоріжжі,
Не знаючи хто є, згубивши своє я,
Завжди планує щось, забувши шлях до дії
Він хмурий і пустий з одвічним своїм «фе»,
Марнує биті дні, чекаючи нагоди,
Та от одна біда, вона чомусь не йде…
Глуха, чи то сліпа? Ну що вже тут поробиш?
І так ось з дня на день, вовтузиться собі,
Придумає одне, та глянувши на інше,
Дивись уже й забув чого раніш хотів,
Пояснюючи всім, що все іде на ліпше
Даремний пустоцвіт, невирваний бур’ян,
У слові «егоїст» його правдиве ім‘я,
Він не шанує час вбиваючи життя,
Нагоди вічно жде, бездарності поріддя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Пройтись по килиму суцвіття і трави,
Ступаючи обачно та несміло,
Щоб не стоптати залишаючи сліди,
У напрямку до сонячного літа…
Й відчувши подихом замріяну весну,
Кохатися у ніжності звучання,
Таких дзвінких пташиних переливів
І не зважати, в тім зачаруванні,
Як час летить все зводячи у миті,
Коли ти сам з собою на один,
В полоні цвіту й нездійсненного бажання
Любити світ таким, який він є…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2016
Ви, що лукавого насіння,
Ви, ким до нині править блуд
Впадете якось на коліна,
Та безпощадним буде суд…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655934
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2016
Добро і зло… Хто знає де кордон,
Що розділяє їх? Чи може і не було
Ніколи тих окреслених границь
І демаркацію придумали не люди?
Не люди розітнули все навпіл,
Не їхні пензлі малювали чорним,
Щоб показати – лихо лиш у тьмі,
А все що гоже то є білий колір
І не вони забули про життя,
Яке бурлить своїм різномаїттям,
В нім стільки форм і так багато фарб,
Їх дивозмін із безліччю відтінків
То хто ж тоді начеркує ці грані,
Такі непевні і такі розмиті?
Вони зникають з подихом останнім
Не залишаючи нам права на помилку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2016
У Вас буває відчуття,
Що завтра може не настати?
Що час зупиниться і ставши
Вже не вернеться до життя.
Усе завмре, застигне раптом,
Світанок більше не прийде,
А тьма залишиться і страхом
Наповнить світ. Та не зійде
Ніколи більше миле Сонце,
Що допікає часом нам...
В таке повірити не можна,
Але ж приходить відчуття
Й ти розумієш, що сьогодні
Ця мить прекрасна і одна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2016
Не розумію… Бачу, знаю
Й не розумію як же так,
Що під ідеї покривалом
Тебе ґвалтують вже не раз...
Моя довірлива матусю,
Моя Вітчизно дорога,
Не слухай їх вже «В Бога душу..!»,
Не відчиняй і не пускай.
Вони ж святенники лукаві
Й облудники, не знай їх світ,
Тебе тихенько та ласкаво
Пригнуть обкравши, а тоді
Втечуть іуди за три моря.
Ще й научати стануть там:
Що було зле, як було б добре,
Без них не то і все не так…
Ти ж як і завжди, гола й бідна
Шукатимеш в безвихідь шлях
Спираючись на плечі сильних,
Щоб зґвалтували ще не раз.
Моя довірлива матусю,
Моя Вітчизно дорога,
Не слухай їх вже «В Бога душу..!»,
Не відчиняй і не пускай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655611
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.03.2016
Закрию очі і неначе яв,
Не сон, не мрія – ти переді мною,
Така чарівна і така легка,
В своїй ході немовби невагомій
Смієшся – сонце тішиться тобі,
А пожартуєш – небо веселиться,
У ньому співом чується усім
Птахів чудесних незабутня пісня
Мене торкнешся – лину, ні лечу
За небокрай, в незвідану ще казку,
Де щира радість не допустить сум,
У наш палац непізнаного щастя
Не сон, не мрія, все неначе яв…
Розплющу ж очі і тебе немає,
Така чарівна і така легка,
Десь там самотньо, у світах блукає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Розпаливши велике багаття,
Щоб старого розвіяти попіл,
Ми зібрали у душі завзяття
Зрозумівши, що хватить вже, досі
Й подолавши байдужості мури,
Розірвавши переляку пута,
Вже не вперше і навіть не вдруге
Помилились, у виборі люто
Що ж, тепер про усе позабувши,
Набиваючи туго кишені,
Не герої, не гідні вже люди,
На престолах сидять фарисеї…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655337
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.03.2016
Підходячи до краю вдивлявся в пустоту,
Хапався за ніщо, коли здіймалась буря,
Не падав, ні – вривався в самоту,
Що так настирливо й ненависно тягнула,
У свою прірву… Там нема життя,
Там сум кохається з безплідною журбою
Й мовчить і плаче, знає – все дарма,
Вмирають мрії зранені до крові…
Лежав і скнів та сліп вже з дня на день,
Не чув, не бачив, в бруді, у лахміттях.
Забув про все, аж раптом нізвідкіль
Пробилось світло і яскрава зірка
Осяяла таке забуте дно
Та освітила стежку – шлях на гору,
Незчувся як підкинула його,
Незнана сила чарівним потоком
І він злетів окрилений мов птах,
Зціливши мрії, сам набрався сили,
Щоб вічно жити у своїх рядках,
Парити словом на натхнення крилах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2016
За вікном, де ховалось в серпанку,
Утомившись, розжарене сонце,
Щось шукали замучені очі,
Такі гарні і в своїй красі,
Дуже ніжні... Недоспані ночі,
Що приходять до неї, вже вкотре,
У тривозі нестримного горя,
Відбивалися, в глянцевім склі
І лиш думка, у скроні все стуком:
«Вже не буде ніколи-ніколи …
І такого уже не знайти…»
У тривозі нестримного горя,
Її сльози котилися сумно,
Гіркі сльози неспинної туги,
За коханим, єдиним своїм…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Нехай ніколи наші діти,
Як це не раз уже було,
Не позабудуть славне ім’я.
Воно ж піднятися змогло
Злетівши стягом духу й волі,
Замайорівши на весь світ,
Мов символ подиху свободи
Непереможної душі…
Неначе заклик: «Вір у мрію!
Не бійся правду боронить!»,
Лунає: «Савченко Надія»
І Україна гомонить:
«Дивись, яка сталева воля!
Яка завзятість. Хто б так зміг?
Спаси її й помилуй Боже!
На радість рідної землі…»,-
І молиться за свою доню,
За ту, що всім смертям на зло,
Топтати край свій не дозволить,
Як це не раз уже було…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653943
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2016
Вони тебе не прирекли,
Не поневолили свободу
І дух зламати не змогли,
Лиш наділили твою вроду
Світінням чистої душі,
Горінням серця молодого,
Що чи в бою, чи у вогні
Повстань великого народу,
Палає полум’ям мети
Здобути волю й справедливість,
І ти як сестри і брати,
Донині видно не втомився
Боротись з підлістю і злом,
Яке б воно і де не було…
Чи світ осліп уже кругом?
Чи якось раптом позабули,
Як нечесть поїдом все їсть,
Коли до нас приходить в гості?
Що в тій країні править біс,
У тій, котра давно неволить
Твоїх орлів й твоїх орлиць,
Моя нещасна Україно,
Вже вкотре їх не вберегли...
Спадає цвіт додолу й гине
І весни мерзнуть у брехні,
Й немає віри у майбутнє
І тільки ти одна з надій!
На те, що свято таки буде,
Що душі якось розцвітуть
Та засміється правди сонце,
Коли окови розіб’ють
І вже не в клітчате віконце,
Не з поза мурів «рускіх» тюрм,
Не через грати їх судилищ,
Ти стрінеш радісно весну,
Весну своєї України…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653922
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2016
Нахилившись поцілую я твої уста,
Зніму усмішку цілунком й усміхнуся сам
І тихенько прошепочу як тебе люблю,
Обніму так ніжно-ніжно і на мить вкраду,
Заберу у свої мрії та залишу там,
Щоб ніхто не відшукав нас, не завадив нам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Проснувшись не розплющувала очі,
Боялася вгледітись в самоту,
Що поряд невідступно стільки ночей
Тривожить її душу молоду
І рве, шматує наболіле серце,
Ллє гіркі сльози в мокрі подушки,
Здавивши горло відчаєм нестерпним
Вганяє в груди істеричний крик...
Лежала не наважившись піднятись,
А так хотілося іти туди де стіл,
Ще так недавно, у жіноче свято
Чекав з букетом пролісків її,
І ці обійми... Боже ці обійми,
Таких не буде... «Милий мій прости,
Що не змогла тебе відговорити
На ту війну ненависну піти.
Прости, пробач мені, що нині я без тебе,
Що не умію жити як-небудь.
Ти у мені, зі мною. Я ж все стерплю,
Синочок родиться тобою назову…», -
І усміхнулася згадавши як все було
Та задрімала з думкою про те,
Як син за батька їй віддасть букетик,
Що якось ще весною зацвіте…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2016
Ти нерозгадана загадка,
Ти таємниця. Увесь світ,
У ніг твоїх з часів Адама,
Ти джерело життя і бід.
У тобі все : і біль, і спокій,
І милосердя, і каприз,
І самовідданість, і докір.
Любов з ненавистю сплелись
Придавши сили твому серцю.
Сама непізнаність в тобі
З непередбачливістю врешті
Та непокірністю стихій.
Ти є натхнення і неволя,
Ти пристрасть зведена у кров.
Ведеш з знаменами до бою,
Вмираєш й воскресаєш знов
І убиваєш в підлій зраді,
Сплекавши ж вірність вічно ждеш.
Тебе кохаємо й заради
Твоїх очей на плаху йдем,
Ти наречена нам і матір,
Ти доня, друг і вічний хрест,
Що вже ніколи не підняти
Та не зректися більше вже…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2016
Привіт! Мій Березню, мій отче весняний,
Що оповив колись ласкавістю проміння
Й прошепотів заплаканій дитині,
Крізь шибку вітром перші-перші сни
Привіт! Тобі володарю стрімких
Й таких весело-нерозбірливих ручаїв.
Привіт! Господарю цвітіння де сніг станув,
Явивши світу пролісків блакить
Привіт! Багатократно, що зумів
Прогнати зиму і серця зігріти,
Що не забув у зелено одіти
Холодну землю під пташиний спів
Привіт! Мій Березню, мій лицарю весни,
Провіснику вже нового горіння,
Нових чуттів непізнаного рвіння
Та мрій незнаних, часом неземних
Привіт! Тобі розраднику. Привіт…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2016