| Сторінки (6/554): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Вже подих весняний скуйовдив душу,
Що задрімала у руках зими,
Несміло, мов тендітну красну ружу,
Поцілував, зігнав холодні сни –
Самотності ту ненависну стужу…
В цілунку ніжнім ожило кохання,
Стріпнулося, в передчутті краси,
І забриніло чистотою зрання,
Як ясне сонце – в крапельках роси…
Єство наповнилось життя бажанням…
Іде весна, із подихом кохання.
19 лютого 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2017
Облуплені вітрини безголосі,
Мов кужіль від лискучого волосся…
Брудний асфальт узимку та уліті
І плечі без голів, тіла лиш пітні…
Мілан, Париж, Мадрид…як безпросвітні…
Вже криком про спасіння бідні душі
І тане льодовик, зжирає сушу…
Цунамі, землетруси мучать вперто,
Аж небо падає…Повітря сперте…
Тепер би з Господом, лише відверто…
І через край вихлюпує терпіння,
Хоч домінує ще мовчати вміння…
Насильство і теракти безконечні,
Ненависні багаті, безсердечні,
Немає гідності, ані статечні…
Кораблик наш, Земля, геть потопає,
В усьому світі толку вже немає…
І тисячі, мільйони, як мурашки,
Життя втрачають, в інших – грубі бляшки
Стискають душі...Правлять шлунки, ляшки.
Запитуєш, для чого так ось жити,
Чому Господь не може розрішити?
На кожного чекає Він з терпінням,
Допоки сповниться любові вміння,
Тієї сили вічного творіння.
Любов спасе цей світ від зубожіння
І Землю від пекельного падіння,
Коли душа жадатиме спасіння…
Воістину Господнє воскресіння!
Хай скорениться зла, гріха насіння!
3 лютого 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
До Тебе і метеликом, і квітом
Первинним ніжним, наче пектораль -
На груди змучені, свинцем побиті…
Зболіле серце рве стражденний жаль,
Як тими пелюстками кров спинити?..
Зима, весна… надії… третє літо
З корінням вириваються гілки…
Не буде на тім місці диво- квіту –
Тужливі груди скровлені в дірки,
Лиш голуб крилами боронить віти…
Незрілі пуп’янки додолу… Діти...
8 лютого 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2017
Ви бачили, як стрілочка секундна
Приспішується в оберті своїм?
Вже не такі тягучі сірі будні,
Ну, а свята злітають поготів.
Та ще й вода кудись щеза зі студні…
Не виплекані, сонцем не зігріті,
І дощиком не скроплені, як слід.
Пакуються незрілі у століття,
Без права відновити кожну мить,
Час наче в дірку цівкою летить…
Чи може хтось краде його від нас,
Мабуть, у іншім вимірі забракло.
Так хочеться побачити той «лаз»
І хто насправді у болоті квакав.
Нарешті, хто керує, чий наказ…
Втікає, як ніколи, вічний час.
6 січня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2017
У спину темінь Світло пне тихенько –
Невидима відвічна боротьба.
День крила розправляє коротенькі
І птахом відлітає у літа.
І дихання нове для роду – ненька
Вродлива – чи то грішна, чи свята…
Продовжить рід народжене маленьке,
Щодень борнею за крихке життя,
І зло, і правдоньку пізнає, всеньке…
Не схибити б йому та ще – пуття
В дорозі вибраній і, щоб рівненька:
Тяжкий бо шлях – з гріху до каяття.
Не кожен вміє затиснути в жменьку
І не впустити до душі сміття.
Родитися, – щоб з гідністю померти,
Коли з любов’ю лиш серцебиття
Із Господом – до вічності без смерті,
Душею – у безмежне майбуття…
Життя земне – за вічне душ життя…
(5 лютого 2017)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2017
Зникаю з поля, час-від-часу,
Бо відключаю інтернет…
Лишаюсь вірною Пегасу –
В блокнот виписую сонет…
Тебе не зраджую, «корнет»…
Таємно- дивне спілкування,
Не як формації старі…
Ранкове з кавою вітання
І море квітів – в ДН і …
Тут здійснюються всі бажання:
Театр і друзі, і… кохання…
Цікава новизна життя
Полонить і не відпускає…
Ранимих душ святе злиття,
Де простір римами співає,
Сміється, плаче і страждає…
Наповнені прості слова
Новим життям – у синє небо…
Сягне не всяка голова, –
У кожного свої потреби…
З любов’ю лиш творити треба…
Знов відкидаю інтернет…
Паперу різного – багажник…
Блокноти списані, – як « мед» –
Живу минулим ще, вчорашнім,
Монтую і нове піддашшя…
Затримати б ще часу лет,
Щоб розібрати весь букет…
Святий і грішний інтернет,
В міцних обіймах менует –
У безконечній павутині…
Привіт! За хвилю знову нині,
Безвусий мій іще «корнет»,
В тобі згублюся, Інтернет...
31 січня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2017
Останні першими – в тім полотні…
Від болю розірвалася завіса…
І світлом переможним у борні
Земне злітає у блаженній висі –
Запалюються згаслі вже вогні…
Розгойдується вічності колиска,
Все менше розуміння в кожнім дні,
Химерність прорахованого зиску
І страх смертельний навіть уві сні…
І відчуття руки міцної стиску
Фігурок глиняних – всі головні…
Подібний твар та однакові писки,
Нитки лише шовкові, чи лляні…
І траєкторії – маленькі зовсім риски,
І глина – в порох, і вони – смішні…
Пригадую ляльки, набиті з тирси…
Непізнані лиш душі неземні…
Ніхто тут не обділений Всевишнім –
З останніх стануть першими вони.
30 січня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2017
Кохання душ... Вона його кохає,
По-справжньому… Душа років не має.
Натхненно у небеснім бездоріжжі
Летять, тримаючись за віршів віжки…
Він – молодий, вона – доволі зріла,
Насправді, як дівча іще невміле,
Їй не потрібні шуби, ресторани, –
Захищена із неба від омани.
Удвох вони щасливі і в мовчанні,
Без марних слів і лекцій тих, повчальних…
Закохані, – в очах любов витає,
Крилаті душі римами співають.
Кохання душ… Вона його кохає…
23 січня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
https://youtu.be/bu-0O7YQQec
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713918
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.01.2017
Зривалась амплітуда вниз безмежно
В гіркому негативі, як на зло.
Втрачалася інстинкту обережність,
Горіли крила та життя несло.
Лиш вірою окреслювалась стежка –
Єдине, що тоді її спасло.
Оновлення, тріумф - позаду вежі:
Віднайдене цілюще джерело
І крила, і забулися пожежі,
І наче вже нічого не було –
Балансувати на підступнім лезі,
Не закривавивши довкільне тло.
Шнурують мозок віковічні тези
І фібрами глибин все, що було,
Як вмер за нас неприйнятий воскреслий,
Вовік здолавши смерті чорне зло.
І ти не відчуваєш, що хрест легший?..
Ногами не на камінь – на зело...
Зростають крила, як душа зростає,
Любові сповнена, барвистих мрій
І ясне світло до висот здіймає,
Де дім її божественних надій,
В якому смерті та гріха немає –
Закони інші, неземний в них крій.
Зривалась амплітуда, як належно,
Душа втікала вперто від гріха,
А їй – все компроміс і протилежне,
Високому – земного жебрака…
Вернутись гідно б у святу безмежність –
Отця наказ… і доленька така…
22 січня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2017
Правда там, де людям добре жити,
Де любов співає у серцях,
Там, де вміють ближнього любити,
Скоренивши з душ тваринний страх.
Правда там, де з уст кохання квіти,
Джерелом дзвінким живі слова,
Де усміхнені щасливі діти,
Де Господня віра ще жива.
Правда – в Сонці, в незглибимім небі,
У волошках, схованих в житах,
І у пісні, що пливе, мов лебідь,
У прожитих з гідністю літах...
Правда – вічності рука стоїчна,
Правда – вічна!
16 січня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Хрести-хрести…опущена завіса…
Вогонь свічі, малого каганця…
Душа розправлена десь там, у висі,
Кругами інша – в пошуках вінця –
Німім благанні спокою та тиші…
Хрести-хрести…стежинами, шляхами…
Дурман їдкий, тернисті шпигачі,
Гірка спокута… зашморг із роками –
Гріхи… артеріями… на гачі…
Багато що – із молоком від мами…
Хрести- хрести…покинуті, розбиті…
Невпоєних терпінням – прірви лють.
На троні золотім лисніють ситі…
Здирають шкіру, щоб пізнати суть
Усі стражденні – руки ще «невмиті»…
Хрести- хрести… Дай, Боже, донести!
І помочі ослабленим щомиті!
(15 січня 2017)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
ЗІ СТАРИМ НОВИМ ВАС РОКОМ!
НЕ ЗАБУДЬТЕ НЕНАРОКОМ
І БАЖАННЯ ЗАГАДАЙТЕ!
ВСІХ ЛЮБІТЬ І ВСІМ ПРОЩАЙТЕ!
А МЕЛАНКИ Й ВАСИЛІ, ЧУЙТЕСЯ ЯК КОРОЛІ!
ЖИЙТЕ МИРНО, ЛЮДИ ДОБРІ, І ДОРОСЛІ І МАЛІ!
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
Пригадую, як люди все казали,
Що небеса відкриті у свята…
Відходять ті, кому так « записали»,
До Світла світлом – істина проста –
Не нам судити: гідні, а чи впали…
Знайомі та незнані, межи них:
Мій тато, мама подруги шкільної,
Поетка – квіт поезії рясний –
В серцях навічно, хоч нема самої –
У кожного лишився слід земний…
Тверда земелька у січневі дні,
Таки мороз різдвяний постарався.
Рискаль довбає вперто, щоб на дні
Оте, що зовні, тлінне лиш зосталось…
У небо іскрами летять вогні…
Бенгальські –в пам’яті, бо їх боялась…
Напружене в невіданні єство –
Закінчення чиєсь початком стало –
Життя над смертю вічне торжество!
Сльоза, молитва… десь душа сміялась…
Матерія і вічність… божество...
(10 січня 2017)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
***
Різдво, вже вкотре, в чужині,
(Хлоп’я дорослим стало мужем)
Смачна кутя, та лиш мені
Рукою в серце підла стужа –
Без рідних холодом вогні...
Таке Різдво у чужині…
***
Господь дає випробування
І кожен власну чашу п’є…
Із ночі знов злет у світання,
Зруйнує хтось, а хтось зів’є,
Бо віра світла та чекання--
Смиренний лиш любов зіп’є.
Надія помира остання…
***
Витає в небі ласка Божа,
Дитям Ісусиком спустивсь
Господь на землю ген із ложа
І Словом в тілі воплотивсь –
Він душі врятувати зможе –
Христос родився! Бог родивсь!
(7 січня 2017)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2017
Обпалена любов незримим світлом
Злетіла в просинь поміж чорних хмар –
Свіча задута ошалілим вітром…
Роздерті груди… блискавки удар…
Хрестом вже запечатана палітра…
…А люд новий гортає календар,
Де інший буде правити півсвітом…
Нікому ще незнаний його «дар» –
Добром засіє землю, миро- квітом,
Чи знищить… новоявлений сподар…
Любов, зігріта тим небесним літом,
Не вражена облудою злих чвар,
Із сумом озирається на кліті,
В яких роздмухують смертельний жар…
Стара ворона тлумиться на вітті
І небо роздирає теє « карр»,
Коли злітає вічності суцвіттям
Любов- душа, облишивши тягар, –
Шукає у висотах довголіття…
Підступне зло міняє аватар,
Транслюється на вік віків жахіття…
Лиш Світло може стримати удар
І розвернути вектори століття.
Господь Всевишній – світла душ владар.
1січня 2017
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2017
Збігає час – години і хвилини…
Корону приміряє рік Новий,
Подібний до маленької дитини –
Йому іще незнаний буревій,
Сльоза та радість завтрашньої днини…
Хай кожен день, вже з помахами вій,
Дарує мир, любов усім родинам
І єдності народу, славних дій!
Хай процвітає ненька-Україна
У світлі правди! Здійснення всіх мрій!
З НОВИМ РОКОМ ВАС,ДОРОГІ ЛЮДИ!
31 грудня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2017
З ПРИЙДЕШНІМ 2017 РОКОМ!
Випалює останні ночі рік,
Незручно нашій Мавпі вже сидиться.
Закінчується виділений вік,
Ще січень- місяць буде чепуриться –
Думок її не взнати і повік…
Приніс цей рік багато всім брехні –
Покрівець здерто з того, що закрите…
Біда, що гинуть у АТО – війні…
Хтось золотом наповнює корита –
Підступність мавп – гримаси чарівні…
На зміну Мавпі Півень прилетить –
Є сподівання щирості та правди.
Можливо, пір’я в когось полетить…
Надіюсь на очищення в державі –
Не допустити б горлопанства мить…
І єдності в новому році всім!
Когут – не Мавпа, і сім’ю шанує.
Нехай закінчиться страшний екстрим,
Що душу українську так плюндрує,
І добре б ще на море – у наш Крим…
Бажаю нам не втратити надію,
Все рівно, рано-пізно зло мине.
Нехай народ плекає світлу мрію –
Господня правда всіх наздожене…
Лиш справжній гідне у душі леліє…
Вітаю, друзі, вас з прийдешнім роком!
Бажаю істину пізнати і Творця!
Хоч доля шкутильгає хибним кроком,
Сплетімо руки для покладення вінця,
Ми, українці, – нація нівроку!
ВСІМ МИРУ ТА ЛЮБОВІ!
З НОВИМ РОКОМ!
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2016
Мене ти відпускаєш аж « за край»,
А потім вхоплюєш несамовито
Цілунками жагучими – в розмай
Із холоду – у тепле щедре літо –
У мріях викоханий нами рай…
А, може, ти мене не відпускай,
Щоб не зірватись необачно в прірву…
Адреналіну хвилі не плекай,
Бо що, коли не вспієш – з того виру?
Така як є – такою і сприймай,
Не відпускай лишень, не відпускай…
20 грудня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2016
А знаєш, певно є щось в наших генах
І поклик крові … водний Зодіак...
Щось дивовижне – із небес той знак
І гідності, і благородства – в венах –
У роду дереві життя зеленім.
Несхожість ззовні і велика схожість:
На відстані вичитуєш думки,
Зриваєш дамби, береги ріки
Рівняєш, обминаючи ворожість…
Все, що завгодно, тільки не порожність…
Радію, що Ти є на білім світі –
Мені відома доля трьох братів –
Їм різних послано було катів…
Одного Бог забрав іще в розквіті –
Поета роду обламалось віття…
Неси у світ найкраще – спів душі!
Дай Боже, в правді жити та любові
І вірним бути сказаному слові.
Хай благодаті лиються дощі,
Щоб роду не ганьбили злом чужі.
(17 грудня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2016
Якщо навчитель твій лишивсь позаду,
Не міряй зверхньо поглядом кривим…
Згадаєш ще не раз його пораду,
Не раз іще заплачеш перед ним,
Коли не зможеш дати в чомусь раду…
(15 грудня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707002
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 17.12.2016
Від щастя мліє серденько, коханий,
Від почуттів, – як повноводдя рік,
Бо найрідніший нині – ще незнаний
Тому сімнадцять років чоловік –
Омріяний, від Господа посланий.
Очищення й стрибок у невідомість,
В надійні руки віддане життя…
За послух подароване натомість
Найвище найчистіше почуття,
Політ і незабутня невагомість…
Не думала, що зможу покохати,
Зігріти душу у чиїмсь теплі…
Занадто обважнілі скули ґрати,
Розбиті світлим поглядом твоїм,
Щоб крила ослабілі підлатати…
Я нуркувала в синь твоїх очей
В бажанні розпізнати всі глибини,
Бувало і недоспаних ночей,
І сумнівів зростаючі лавини…
Пігмаліон і Галатея, чи Атей…
Ти все, для мене, – муж і вірний друг,
Як добре, що в житті не розминулись…
Частіше зачиняюсь від подрУг,
А деяких і зовсім вже позбулась…
Життям зазеленіла чорна смуга
І барвами наповнилось усе,
Любові світлом душі заспівали.
Вже іншою побачила себе
Та світ новий, якого ще не знала…
Спасибі, милий! Я люблю Тебе!
14 грудня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016
Не дряпай небо голими гілками
І не шкреби до болю по душі…
Спочине під пухнастими снігами
Минуле все…Кутя та калачі
Вже зазивають на свята до мами…
Розв’язує опасок потихеньку
Старий, – новий ось на порозі рік…
У голос твій вслухаюся, рідненька,
Крізь сотні миль – ми бачились торік –
А дріт на вінику, від діда, пенькнув…
Налита чаша в кожного своя –
Не знати, хто прийде на допомогу –
Звивається невидимо змія…
Не відчувають твердь ослаблі ноги,
Уста шепочуть лиш святе ім’я.
Розбита коліями, схлипує сім’я…
(7 грудня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2016
Триматись у балансі, на межі:
Ні в той, ні в другий бік щоб не зірватись…
І спини вигинають куражі –
Ускочити б, можливо, не боятись...
Вже не одного посікли "ножі".
Бажання задивлятися угору,
Простягши руки, як свобідний птах,
Злітати ввись, у відповідну пору,
Нестись до світла, обминувши жах
Брехливого занедбаного "двору"…
Земне тримає міцно у спокусах
Кайданами ілюзії та прав…
В кінці дороги вже великим плюсом,
Якщо нікого ти не обікрав,
Любов і правда не скотились в лузу.
Буває часто: чорне стане білим,
А біле – чорним – вмить все навпаки.
Встеляється дорога пилом сірим,
По- різному фарбуються гріхи,
Залежно від душі та примхи тіла.
Прискіпливість і небажання бруду
Та зла – в досягненні всіх благ земних--
Наповнювати Світлом душу буду
В меті святій -- завжди лишень із Ним –
Творцем Єдиним Всесвіту і люду.
29 листопада 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
( байка для дорослих)
Жила на світі зболена ворона,
Така собі нічого, біла лиш…
Неговірлива і достатньо скромна,
Ховалася у вітті – схроні тиш,
Не прийнята до зграї та бездомна…
Бурхливий вир скрутив її добряче,
Аж холод від уяви пробира…
Бо гнана звідусіль якось звіряче,
Нещасним привидом завжди була,
Хоч радо всіх « за руку», хто незрячий…
Не як в усіх і не така, як всі…
Ридала сиротливими ночами,
Як снилися образники пусті,
А поруч – ані друга, ані мами…
Тож не любила довгі ночі ті…
Їй важко діставався чорний хліб,
Хотілось інколи кавальчик сиру...
Ще добре, що забутий мала глід,
Як тихий рай, без каркання та виру…
Гадала, сніг впаде – притрусить слід…
Злітали дні, як сірі горобці,
З якими не хотілось тріскотати…
Вже наодинці, коли спали всі,
Було бажання голосно співати,
Забути прикрощі, радіючи красі…
Крило б відчути, трішечки тепла
Та розуміння від душі живої…
Не мала в серці ні на кого зла,
Лишень боліло – з участі такої…
У снах щасливих мріями жила…
Минає і хороше, і біда –
Рука простягнеться на допомогу…
Терпіння аж до кінчика хвоста –
Ворона теж бажає свого дому…
Навколо лиш порожня суєта…
Колись все буде, ну а зараз – сон,
Вимощуються солодко кубельця…
Вона ж самотньо мерзне серед крон,
Вслухаючись у світу хворе серце,
В ослаблений, ледь-ледь вловимий тон…
Так мало білих залишилося ворон…
(25 листопада 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2016
Кривавими сльозами Україна
Вмивається відвічно апріорі…
Розтерзана круками у руїну,
Скалічені тіла та душі хворі.
Лиш матері оплакувати сина…
Уяви бракне – смерті м’ясорубка –
Найкращі, найчесніші всі – туди…
І геноцид, і в попіл тіло грубо…
Стирають закривавлені сліди,
Щоб винищити докорінно « чуба»…
Рахунки і будинки, ресторани
І запах гнилі, зріють чиряки…
Рікою гроші та брудні романи
І тендери таємно, як гриби.
Почистити б, щоб затягнулись рани…
Душа болить за справжніх козаків,
Хто вірний Богу, світлий, променистий.
Бо в них не було ще тяжких гріхів,
А в цьому пеклі править вже нечистий
І кожен день все більше глядачів…
І що зробити, щоб уберегти
Оте здорове, що у нас лишилось?
Як повернути «мати» та «брати»,
Щоб кров’ю небо більше не умилось?
Помисли, українцю… Знаєш ти?
11 жовтня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016
АБО НІЧ І ДЕНЬ
Закохано чекає в самоті
У нетрях, у притулку за горбами.
Шовкові коси плекані густі,
Як ворона крило, в живім бальзамі…
Бажання кожного – в обійми ті…
Спалахують вже свічі зоряні –
Коханий ось-ось стане на порозі.
Не до вподоби світло їй, вогні…
Старіє муж у нелегкій дорозі,
Вирішуючи клопоти земні…
Магічністю наповнена вона,
Коли в обіймах стисне диво-сонних.
Жадана, наче дівчина-весна,
Жагуча Ніч у поцілунках томних
Звільняє світ від грубого сукна…
У лоні її губиться щодень,
Спиваючи кохання цей дарунок,
Незнана таїна, снодійний трунок…
Відвічна пара - мудрий красень День
І Ніч, містична фея всіх чаклунок…
22 листопада 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2016
Майдану дзвін, Свободи клич лунає:
Вставай, Вкраїно, діток захисти!
Убивства, крові полум’я палає…
Спаси нам Неньку, Господи, й прости!..
Прости за те, що брат іде на брата,
Що супостат на троні возсіда,
Прости, що образи не в кожній хаті –
Біда людська геть душу роз’їда…
Закута в ланцюги та злом розп’ята,
З останніх сил борониться Вона.
Вже забери, Ісусе, супостата,
Не дай, щоб розпочалася війна!
Невинних захисти, верни свободу,
Щоб мати няньчити могла дитя
Та усміхатись сонцю... Для народу –
Майбутнє світле завтрашнього дня.
Ісусе, любий, захисти Вкраїну! –
Вклякаємо в молитві, на вустах -
То ж наша Ненька і вона єдина
Для тих, хто вдома, й тих, що у світах!
19 лютого 2014
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016
АБО МІСЯЦЬ І ЗЕМЛЯ
Красивий круглолиций і холодний,
Вона, – як здоба, плідна та жива.
До нього тягнеться, немов голодна…
Молодику увага всіх і вся,
Гіпнотизує залюбки природу…
Вдивляється озерними очима
Як водить він із зорями танок,
Здвигає обважнілими плечима
На шлюбний свій із Місяцем вінок
І доля їх під мізками чужими...
Роки втікають зграями в століття.
Вона та він – невидимий зв’язок….
Схилився для цілунку в дивнім світлі,
Холоднім, як відквітлий вже бузок,
Щоб схвилювати душу дамі літній…
Наповненням клекочуть спраглі вени,
Не втриматися в ті моменти їй.
Малює осінь різнобарв’ям клени,
Як вмить - в обійми снігових завій,
Чи повені – лиш поглядом з-під вій…
Цікавість Землю-жінку розбирає,
До нього слала вісточку не раз…
Закохано в невіданні чекає,
Самій їй не підвладний плинний час,
Та Місяць одним боком лиш моргає…
Можливо, він - несправжній, зовсім штучний,
А, може, має теж своє життя…
Навіщо він тоді її так мучить?
І чий він взагалі й вона чия?..
Хто правду світу білому озвучить?..
14 листопада 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2016
Я відділяю зерна від полови…
Притихла осінь не палить серця…
Обрамлене в кришталь потужне слово
І правда, – щоб не втратити лиця…
Із успіхів та помилок основа –
Пізнати світ і не зректись Отця…
Згорати та відроджуватись знову
Із гідністю небесного взірця.
Важливо не забути про умову –
Любов і віра створюють митця,
У чистоті молитви, поступово,
Наповнюючи Світлом від Творця.
Непросто відділити від полови…
(7 листопада 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
У тридесятім царстві теж дощі,
Малює осінь впевнено етюди.
Не в моді нині захисні плащі,
Та парасольки кольорові – всюди –
Очищення природи та душі…
У гамірливім натовпі пливу,
Моя зелена навіть не відкрита.
Смакую дощ і щастя, що живу…
Залишилась мелодія від літа –
Для вуличних співак нема табу.
Розплескані пастелі по траві,
Пейзаж викохую Моне очима.
Насправді, всі проблеми – в голові…
Краса співає в осенях і зимах,
Якщо любові сповнені живі.
5 листопада 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2016
Старенька ненька – у моїх віршах –
Село занедбане, біда усюди,
Криниця висохла – хтось каже: «жах»…
Насправді, час вже зупинитись, люди!
Країна рідна й ненька, – як одне,
Село – відвічна мальовнича сутність,
Криниця – мова, не дай Бог мине…
День нинішній народжує майбутність.
Матусенько, вклоняюся Тобі,
Благаю долю квітну повернути.
Зреклись Тебе продажні далебі,
Не можуть Юду клятого забути…
Знов «московитська» впевнено звучить,
Затрули геть криницю, по цеберка,
Щоб знищити коріння в одну мить…
Від крові та смертей аж серце терпне.
Вкраїну, українці, збережіть!
Не продавайте душі злому вперто.
Нам всім би в правді та любові жить,
Щоб нації не щезнути, не вмерти.
(3 листопада 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016
Навислі хмари сірими мішками
Тісняться до засохлої землі.
До неба зашкарублими руками –
Молитву шепотять вуста її,
Старенької згорьованої мами.
Єдиним рятувальником Господь –
Молитва зранку, вдень, на нічку темну.
Минуло літ з останнього поводдя.
Трудилась тяжко та й усе даремно –
Стара криниця висохла… Безводдя…
Забута ненька, вимерле село –
Дві хати ледь-ледь блимають свічками.
Колись і людне, і гучне було,
І вечори виспівували гами,
І мати молода…Село жило.
(19 жовтня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2016
Надійні руки, теплі та міцні,
Мене впіймали на крутому схилі…
Не мала місця на землі тісній –
У днях тужливих, сірих та немилих, –
В самій собі нав’язаній війні…
І ти відчув ту хвилю і той час
Душею, ніжним серцем і рукою,
Вхопивши з прірви, виніс на Парнас –
Любов бриніла срібною рікою,
Безмежне щастя полонило нас.
Немов дитина – із тобою поруч:
Душа крізь очі сонцем вигляда,
Кохання крила все несуть угору –
В криниці нашій зоряна вода,
У косах квітами сміється обруч,
Як в юності, колись, як молода…
19 жовтня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2016
Залюблена, плекана лиш тобою,
Як квітка екзотична, у тім світі.
Невміння спілкуватися з юрбою
Холодить душу…Як маленькі діти,
Не доросли пишатися собою.
Веселиця та сонце, у стосунках,
Бажання щирі руку простягти,
Окреслений і праведний керунок,
Довірою закріплені мости
Та золоте руно – у подарунок.
Неправда – за дверима, у чужих…
Ми не один вже з’їли пудик солі,
Угамували не одне із лих…
В дідівських шафах залишилось молі,
Звільнити б нині хоч одну із них…
В міцних руках, в блаженнім супокою,
На землю лячно босими ногами,
Сполохана чужих брудною грою…
Любов дарує кольорові гами,
Не обросла ще шкірою товстою…
Любити всіх, леліяти кохання,
Сльозою щастя умивати світ,
Лиш вибраним чесноти притаманні.
Горить зорею Божий Заповіт,
Благословен, хто з Ним, на многа літ!
10 жовтня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2016
Маленька зрада нормою життя
Ввійшла, ховаючись в мізерних душах.
Їй не потрібне навіть каяття…
Це так, як нежить у зимову стужу –
Вже звикли всі до - з носика лиття…
Ось так, і зрадити сьогодні, за спиною –
Звичайна справа –« сопельки підтер»
І дибки не стає душа війною,
Затиснена в руках гидких химер –
Довкілля всмоктане брехні імлою.
Продажність несвідомого буття
Вмостилася на троні сьогодення.
Нема ні в чому у людей пуття,
Засліплюється Господа знамення.
І морок цей – в провалля забуття.
Затерлися правдиві почуття,
Мірило – гроші, тішиться нечистий.
І храми, як гриби, та відчуття:
Немає святості у душах грішних,
За гроші вже -- і душі, і життя...
Нема пуття, нема ніде пуття.
3 жовтня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2016
Як те лоша – у чисте поле,
Де вітер, сонячні простори.
Де іскри з-під копит летять
І непомітна навіть гадь,
Де сіють й жнуть, забувши горе.
У мозку думка сокровенна:
Творити істинне, священне.
Наповнена життєва жила,
Зродитись слову – з неба сила,
Рука Його благословила.
Встеляти поле рим квітками,
Камінчики лиш де-не-де,
Буває, що «коса на камінь»,
Посіяне жнець вперто жне.
Воно ж – у небо та піснями…
Ніколи слово не мине!
4 жовтня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2016
Ти бачиш, як нелегко вгору йти
І не порвати днів життя намисто?
Здаються непід’ємними хрести,
Лиш віра їх несе та совість чиста.
І добре – правді – в очі і на « Ти»,
Господь дає лиш те, що донести.
Розірване – докупи, знов – в одне,
Міцніє щастя в єдності одвічно.
В намисті і барвисті, й чорні дні,
Долає сила духу все трагічне.
Душі небесній – у висоти ті,
Любов плекає почуття святі.
Лише Господня сила з висоти,
В дорозі допоможе хрест нести.
29 вересня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2016
Далекий край – глухе серцебиття,
Ось так, по суті, пройдено півсвіту,
Дорога довжиною в півжиття...
Садили квіти – рвали їх не діти,
Здається нелогічним все буття.
У будяках дорога щось додому,
В сусіди по всім тілі чиряки…
Ще б підстелити тут і там солому,
Чомусь усе виходить навпаки:
Шукають виправдань --хвороби, втома...
Невже, як в Гойї, зір так почорнів,
Чи спечений згорілою душею?
Чи, може, той, хто поруч, очманів –
Погордливо вперед брехні стернею,
Підніжку – в злобі, підло – стусанів…
Добро та зло змінилися в об’ємі!
Віки вже – в лапах тих фатальних змін!
І, як гриби, вискакують дилеми,
І не шукають в інтернеті ЗМІ,
Вариться кожен у соку своєму…
Не вирішити зміною лиш мін
Духовності існуючу проблему.
24 вересня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016
І де воно взялося тріпотливе,
Прозоре, чисте, як дзвінке повітря,
Кохання світле – квіткою розцвіле,
Пастелями весняної палітри –
В осінніх, вже останніх, стертих титрах…
І легко так увись, на павутинках,
Мережених теплом іще невтомно,
Вплітаються жагучі намистинки
П’янкого, мов вино і безсоромно
В невіданні, як завше, карколомнім.
І сваха златокоса ллє багрянець,
Врожайним соком впоює єство
І ружами розкішними рум’янець…
Тріщить по швах холодний статус-кво –
Розкішне те останнє прядиво…
Спинися, мить... Спини, спини його...
22 вересня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2016
Україно, звідки в Тебе сноби,
Звідки той цинізм фонтаном б’є?
Не помиють діти збиті ноги,
Нехристь трунком злата виграє.
Україно, звідки та продажність?
Вишиванка на плечах дітей,
А в офшорах мічена вальяжність,
І роздерті груди у людей...
Україно, де зостались межі,
Пташка волі звідки прилетить?
Чіпом вже марковані мережі…
Ми – з останніх, а чи будем жить?
13 вересня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016
В тісній квартирці, перед монітором
Товста, нечесана та з власним взором,
Розкішна та заможна – в інтернеті, –
Мудріша і найкраща на планеті…
Кохання зародилось віртуальне,
Він – молодий і пише не банально.
Туди-сюди пливуть вірші рікою,
Зірвавши сон бурхливістю такою.
В житті новому все вони прожили:
Цілунки та обійми, най, безсилі…
Здавалось, зовсім вже не розлучались,
В комп’ютери, з обох боків, впаялись…
Один про одного багато знали,
Та бачитись нагоди ще не мали.
Палала тільки пристрастю уява,
Емоціями викохана слава…
Сидить вона, в затертому халаті,
Неголений, вже сивий він – у хаті.
З домівок не виходять, бо «літають»,
В коханні віртуальному згорають…
Він і Вона, і щастя з інтернету –
Обвито павутиною планету…
Забулося життя реальне ззовні…
Урветься павутина – що? Крах повний…
13 вересня 2016
*взором - поглядом
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Полотна дивні… Рубенса, Далі…
На них жінки– Олена* та Олена –
Найкращі їхні музи дорогі,
Говорять про таких – одна- єдина…
Красуні! Правда, різна врода в них:
Олена – юна, з золотим волоссям,
Вже зріла Гала* – із тендітних тих,
Кому приборкати його вдалося…
Розкішне тіло Рубенс малював
Піднесено, захоплений красою.
В сімнадцятім столітті дарував
Реальність світу, з божою іскрою…
В двадцятому уже Далі творив –
Сюрреалізм і дика геніальність,
І неповторність, що не говори…
Ілюзією збомблена банальність…
Для когось – Рубенс, а комусь – Далі –
Смакам художнім важко догодити.
Ось тільки неможливо взагалі
Байдужими до творчості їх бути…
Полотна геніальні вікові…
*Олена – друга дружина і муза Пітера Пауля Рубенса
* Гала, справжнє ім’я Олена, – дружина і муза Сальвадора Далі
(4 вересня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016
Полину, за тобою я полину
На хмарах-кораблях у далечінь...
Нехай шаліє серце в ясну днину,
Нехай коханням розпотрошить тінь.
І синій вечір вхопимо в долоні,
На ґудз зав’яжемо думок шнурки.
Там, угорі, у зорянім полоні,
Залишаться лиш почуття палкі.
З тобою я здіймуся у висоти,
Земля вся звідти – наче хризоліт.
Піднесені, без ницості й турботи,
За нами – лиш легкий перистий слід…
3 вересня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
О старість, сивочола мудра старість,
Думки твої до Господа в путі…
Вже душу не турбує гріхів наріст –
Очищені спокутою усі…
О зрілість, пишнотіла та рум’яна,
Ти душі палиш, плутаєш думки,
Убік, все вбік у мороці, як п’яна…
Усе виходить якось навпаки…
О юність, неповторна і рожева,
І цноти сповнена твоя краса.
Тобі дорогу мостять в королеви,
Ти жалиш Бога як дітей оса…
Дитинство – найчистіше і страждальне:
Добро і зло, і пізнання життя…
Зв’язок із небом, сховане сакральне,
Для душ – початок грішного буття…
Глибока старість, як мале дитинство, –
З душі стражданням витравлене зло,
Лише любові сповнена, блаженства –
Старих в дитинство Бог приводить знов…
Летить у просторі життя любов –
Вродився, все пізнав і нагрішив…
Очистився в смиренні, щоб Господь
Назад до дому душеньку впустив…
3 вересня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
Напевно, тих історій є чимало…
Порожні відра --хтось писав таки.
Загріти б чаю, щоб поласувала,
Та нікому принести їй води…
Сьогодні день народження в малого,
У правнука -- так хочеться туди…
Хоча б здалека глянути на нього…
Тепер такі смачні печуть торти.
Така та старість…і порожні відра…
А гроші, в подарунок, узяли…
Ледь суне ноги викривлена бідна,
До хати б ще якось і -- молитви…
В такі літа вона дає ще раду
І тішиться, що діти, внуки є.
Кортить їй дати молодим пораду,
Не може зрозуміти, в них – своє…
А старість – у ті відра, як у бубон,
Рве неміч тіла сплакана душа.
Смирення зараз їй, як шуба груба,
Ніхто нікого тут не потіша…
З відра лишень зловтішне: ша-ша-шаа…
2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Серпневі дні випещувало літо,
Приємна лінь зморила геть чоло,
Блаженна усмішка та запах квітів…
На моніторі «дякую» жило…
І збудження стиснуло ув обійми,
Ніч чаклувала, але сон не йшов,
Я відчувала простір і що вільна,
Все повернулось до своїх основ.
На жаль, ідилій повних не буває,
Хіба, молитва, з Господом коли…
Не знаєш що тебе підстерігає –
Температурні сорок все змели…
Звичайно, не у мене – в чоловіка –
Ургенція …украдена вже ніч –
Аналізи, системи, знову ліки –
Ми не стулили й на хвилину віч…
Та, дякувати Богу, обійшлося –
Режим і лікування – та й мине.
Якось раптово так те зле взялося,
На землю грубо кинувши мене…
Чому я вам звіряюсь в сокровеннім?
Бо правда світу десь глибоко в нас…
Коли моєму брали кров із вени, –
В Італії навічно вогник згас…*
Господь вирішує і з нами, і за нас.
25 серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
*В Італії пройшов землетрус силою 6,3 бали.
Багато загиблих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016
У неї – наче крила за плечима,
Слова із уст, – як та жива вода.
Він дивиться на світ її очима,
Немов з небес Вона – легка хода…
Краса її заполонила душу –
Не мріяв, навіть, вишукать таку.
Дарма, що час від часу та й – «на сушу»…
Кохана любить правду, хай гірку…
Щасливий, може ні – і сам не знає,
Цікаво з нею кожен день прожить.
Матеріальне жінку не займає,
Вона над світом грішним цим летить.
Йому б іще до тих висот піднятись,
Душею чистою ввібрати час,
І наодинці вже собі признатись:
Господь так дивно всіх парує нас…
Чомусь її завжди йому бракує,
Бува, розлука вскочить на два дні…
Підносить вгору доля чи жартує –
Відчути поруч, навіть уві сні…
Якщо не стане, боронь Бог, що буде?
Невже застелиться пітьмою світ?
Від щастя нині розпирає груди:
Кохана жінка – то найкращий квіт!
23 серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016
Про неї пам’ять в закутку валялась –
Старенький шалик блідо-голубий,
Ним спритне кошеня завзято гралось,
Світлина, – обірвали кант благий,
А більше так нічого й не зосталось…
Роздали все чужим, щось – у сміття…
Кому потрібна вигоріла пам’ять?
Не усвідомить молодь до пуття –
Від холоду береться в серці камінь.
Зростають внуки – бабці в них нема
І нікому про рід свій розказати…
Немов завіяла той дім зима,
Хоча, надворі серпень пелехатий…
Підстрижена, по моді, згадка вся –
Натруджене та зболене відтяте…
Сльозами плаче матінка-земля –
Про рід та гідність забувають клято…
Затерта пам'ять, душі – на замках,
І замість книг - престижні ресторани.
Коріння рвуть, без сорому, в віках
І виростає дерево омани…
Без шани та любові – всьому крах!
24 серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2016
Вбирає Україна в вишиванку,
У колір сонця, неба білий світ,
В любові колір, росяного ранку,
На полотні танцює первоцвіт.
Княгині українські знову й знову
Несуть в Європу мудрість і красу.
Слов’янська пісня – із колиски мови,
Давно в народів інших – за свою.
Славетні Ярославни рукодільні,
Вам випало об’єднувати всіх.
Творити і спиняти навіть війни,
Відводити від світу гнів та гріх…
Із роду в рід, так склалося віками,
Справляє в придане донька собі
Цю вишиванку власними руками,
Як оберіг святий, що в чужині…
У моді нині диво- вишиванка:
«Шанель» і «Валентино», «ЗАРА» теж...
Із глибини віків красива бранка
Дасть світу шанс – без воєн і без меж…
Вбирає Україна в вишиванку,
У колір сонця, неба білий світ.
23 серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
Порепана земля…
Хоча б сльозинку…
Птахам – у вирій час,
Зміцнилося б крило…
Вона встає, з зорею,
Піввіку вже... доїти…
Літа – за обрій ген…
І молока не п’є…
(22 серпня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685210
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2016
Тебе нема, та мудре слово лине
З пісень твоїх, з плакатів – звідусіль…
Простий і грішний, в правді незгасимий,
Крізь себе пропускав народний біль.
Сьогодні день народження черговий,
Тебе нема, але душа живе
У кожнім щирім серці, в кожнім слові!
Андрію, ми так любимо Тебе!
17серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016
Вона пливла по людному вагону –
Картаті бриджі, блузка в квіточки,
Ще й кольору бузку балеточки,
Тренується, напевно, до «загону»…
Не знаю її віку, вже – пенсійний,
Враз уявила маму чи сестру…
У нас удома вік цей – «аварійний»,
А тут дає ще до життя снагу.
Упевнена, що жіночка танцює,
Їй не завадять сім десятків літ,
І кожен ранок радісно хвилює –
З літами вільний час для неї – мід…
Ось нашим би жінкам такі турботи,
Проблеми де згубити вільний час…
Стареньких в нас засовують у «доти»…
Ніхто не знає коли вогник згас…
17серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016
Пуцує ранок шиби – вікна з ночі,
Чаїться сон – ще не проснулись очі,
Лиш сонце, вмите чистою росою,
Промінням хмарки випліта косою,
Цілунком ніжним будить живину.
Дзвенить повітря свіжістю озону,
Земля дарує золоту корону
Хлібів… Ось яблука вже барабанять
В садах рум’яні – соком трави банять,
Як бомбочки маленькі – на шматки…
З дворів качки та гуси – до ріки,
Корови наїдають теж боки.
І арії всі півні проспівали,
Зі сну собаки мирно заскавчали,
Коти парне хлебтали молоко…
Комусь літа зозуленька кувала
І неповторні трелі солов’я,
Легенький порох курочка здійняла,
Розграбала у нім якесь зерня...
Природа, чистота – ідилія…
(16 серпня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016
Коханий, лиш хвилинку зачекай,
Я каву, в кавоварці, чи запарю,
Як в Польщі, хочеш, по-турецьки зварю
Смачну, із сіллю, трішки, чорним перцем…
Не йди, залишся, мить лиш зачекай…
Нам є про що обом поговорити…
Не жуй пусте вчорашнє, не чіпай,
Бракує мудрості щасливо жити,
Терпіння жменьку, щоб любові рай…
Не йди, благаю, хвильку зачекай…
Чому мовчиш? Стисни мене в обіймах,
Хоча я теж, як вкопана, стою
Розгублена, немудра, може, сильна…
Ось-ось зірву фіранку цю стару…
Ще трішечки, здається, і помру…
Хоч грім тепер, чи буйний вітер свіжий,
Щоб ляпасом добрячим розбудив
Нас і залякане, в сльозах, кохання…
Нехай йому на крила знову сил –
І ми, щасливі, з кавою, до рання…
Не йди, благаю, любий, зачекай,
Можливо, нас кохання ще поніжить...
16 серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016
Вони з водою п’ють вино,
А я люблю посмакувати…
Живе воно малює дно
Та стінки склянок німуватих.
Густе та вистояне десь
У бочках кедрових, дубових...
Зростає міць бурхлива днесь
Де сонце скупане в любові.
Ковток краплинний збурить кров,
Розчистить магістраль артерій.
Чому вони з водою п’ють?..
Вчиняє кожен власні двері…
(14 серпня 2016)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683755
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2016
Тендітна та безпомічна, здавалось...
Бурлило лиш кохання у душі –
Летіла птахом, кицькою лизалась,
Бриніла пісні струнами вночі.
Цілющим світлом лікувала рани,
Наповнювала соком до життя.
Ішла вперед без думки про обмани,
Не бачила згрубілого тертя.
Окрилена, позбавлена тяжіння,
Несла з собою в вись важке земне.
Горіло щастям виткане сумління
І те, що мить ніколи не мине.
Крилом зміцніло те кохання дивне,
Тендітне тіло, та без меж душа...
А що, коли назавтра стане зимно?
Вона ж роздягнена…Без кунтуша.
Душа...
14 серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016
Зустрілися:
- Привіт! Ти як?
- Привіт! Як бачиш…
І серце...Тиск нахабно скаче
Та ще холестерин високий –
Петрушку їм, часник, п’ю соки.
Біда, що пенсія мала,
Та й вмерла вже моя стара…
І згаслим поглядом - під ноги,
Колись розбіглися дороги…
А я на зустріч ту летіла,
Немов лебідка білокрила…
Стрибало серце невгамовне,
Минуло сорок…Це ж умовність…
Закохана була у тебе,
Здавалось, що літаю в небі.
Стрункий, високий і красивий,
У двадцять був ти майже сивий…
Служив, здається, у спецназі…
Тоді, той випадок, на базі…
Тебе ми класом зустрічали,
Побачили і замовчали…
Ти став доросліший від всіх…
І недоречним був наш сміх…
Ти наш герой, герой ти мій,
Шлях твій далеко не простий.
Життя і склалось, і не склалось…
Без тебе вже моє почалось,
Хоча горить у глибині,
Усе, дароване мені…
Не бачились десятки років,
Назустріч не робили кроків.
У кожного – своє, нормально,
В житті багато що банально.
І все ж у полі зору мого
Була твоя сім’я, дорога,
Кар’єра, успіхи, невдачі,
Газетне фото те, на дачі…
За море потім полетіла
І зовсім без зв’язку лишилась.
Життя нове мене ліпило,
Та берегла я душу, силу…
Великі зміни у Країні
Пройшлися по твоїй родині…
Ось прилетіла і чекаю,
І зустріч нашу уявляю.
З тобою ми були подібні,
То, може, зараз теж потрібні…
Зустрілися…Вдивляюсь пильно,
Шукаю, слухаючи, спільне…
Ровесники з тобою наче,
Та підупав уже добряче...
Нове життя лиш починаю…
А ти –такий старий…Не знаю…
27 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016
Не знаю, ще коли сюди прийду,
На цю планету грішно- дивовижну,
Коли кохання знов своє знайду,
Почую пісню солов'їну ніжну.
Не знаю, чи залишиться земля
Убрана в зелень, сонце і хмаринки,
Чи будуть колоситися поля
І чи у мирі вродиться дитинка.
Не знаю, хто залишиться живий,
Чи молоді, у кого душі чисті,
Чи буде радісний той світ новий,
І чи, нарешті, знищений нечистий.
Не знаю планів Господа- Творця,
У нього Всесвіт – у руках, планети…
І десь, на іншій, в когось думка ця…
І транспорт, як малесенька комета…
Не знаю, де зупиниться душа,
Якщо вона у мене зріла, давня…
Не впасти б і --не місія чужа,
На помилку тепер не маю права...
Звабливий місяць кличе всіх до сну,
Цілунком сонце будить, зігріває.
Життя проходим школу непросту,
Для чого? Лиш Господь усе те знає.
26 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016
Сьогодні прагуть всі про це писати,
Як кажуть, вже натоптані стежки,
На долю власну слізно нарікати –
Чомусь завжди живемо навпаки...
Мета єдина – Край відбудувати,
Але скажіть, хто бореться за те?
За гроші на війні уже солдати,
Чиряк цей зняти -- діло не просте…
Країна рідна як велика рана:
І кров, і гнояки, і черви в ній…
Останній клаптик проданий тирану,
Зогнила голова…Душі лиш в бій…
Останній бій народу за Країну,
Здається, хижі зграї звідусіль…
Умремо, більшість з нас, за Україну,
Лиш Бог у змозі зупинити біль.
Самі ми винні, що тут говорити…
Круків – до влади, як сліпі коти…
І завтра вже комусь із нас не жити,
Бо правлять тільки гроші та понти…
Останній бій – вже небеса волають,
Біда лиш, люди злому продались…
Ніхто, крім Бога, наперед не знає
Якою буде Матінка колись.
25 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016
Я довго зріла, істину шукала,
Навпомацки у помилках блукала.
Себе вивчала та пріоритети,
Тому й мінялися в житті портрети.
Комусь здавалось – дивна та холодна,
Сама на ласку бо ж була голодна.
Не знала, де черпати, як говіти,
Не вміла світу божому радіти.
Пізнала Господа, стріпнувши гріх з коріння,
Навчилася прощати і терпіння.
І ворога не бачити ні в кому –
Буває, душі продаються злому.
Літа минають, ювілей на часі…
Щаслива я сьогодні на Парнасі.
Душа, наповнена, завжди літає,
Свята Любов моя межі не знає!
Я вдячна Господу за право - бути,
За Вас, найкращі, найщиріші люди!
Усім бажаю єдності та миру!
Любові! – Бог чекає на офіру!
(22 липня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016
Я пам’ятаю усмішку твою,
Таку відкриту, щиру і звабливу,
І перший поцілунок, і «люблю»,
І, навіть, ніч останню ту, зрадливу…
З тобою ранки зустрічали ми,
Росою упивалися в покосах,
Було нас тільки двоє між людьми --
Ти очі цілував і пестив коси…
Той запах сіна, літнього дощу
П’янить мене, у спогадах, донині:
Я знала, що колись тобі прощу --
Живуть в мені палкі ті ночі сині.
Лиш варто знов зануритись в той час –
В соку отава, мій вінок із маків…
Наповнена, щаслива, в котрий раз,
Як сонцем колосок, зернятка злаків.
Пригадую і срібний водоспад –
Вода холодна, зуби цокотіли…
Впивались ми, були над світом - над
І душі наші в чистоті говіли!
Пройшли ми шлях у квітах, валунах,
Тримаючись за руки міцно-міцно…
А потім влізла межи нас вона –
Пригадую відрядження у Ніццу…
Зайшло враз сонце, що світило нам
І серце розірвалося надвоє…
Сорочку вишиту комусь віддав,
А в джерело – сміттям, вже не напоїть…
Розлука підло заповзає гадом,
Не знаєш де отрута в нім сидить.
Гріхи чужі дірявлять, наче градом,
Тобі ж покути наступає мить…
21 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016
А що, коли удвох ми утечемо?..
Від натовпу, від спеки, від всього…
Нема грошей? То душі лиш візьмемо,
В житті і так багато зайвого…
Я ж знаю, як ти морем завжди мариш,
Як любиш зариватися в піску…
Як піддаєшся ночі дивним чарам,
Коли під зорі - в воду ту, пінку…
Я знаю, як загадуєш бажання,
Коли летить кометою зоря…
І каву, по-турецьки, чорну, зрання –
У ліжко… ще підсолені тіла…
Я так багато вже про тебе знаю,
Так, наче ти сидиш десь у мені…
Можливо, за тобою підглядаю,
Набачилося, мабуть, уві сні...
Яка різниця... адже ми втікаєм
І душі зголоднілі вже злились.
Десь, автостопом, парочка блукає,
До неї лиш уважно придивись…
19 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
Закручує життя гайки, буває,
Чи відпускає, знаєте, не раз…
В країни інші доля закидає,
Щоб вижити…і це без зайвих фраз…
Проте, завжди у серці та, єдина,
Куди зовуть батьки, могили їх,
Маленька найрідніша батьківщина,
Де перші кроки та дитячий сміх…
В містечку народилася малому,
З’єднались тут колись культури всі,
Коріння переплуталось в усьому…
Від слова « лан» назвали – Ланівці…
Пригадую найперші забудови:
Будинки в центрі, де був павільйон…
Ходи підземні, теж кілометрові,
Тепер закриті, під фундаментом.
Не знаю хто ходив, як слугували…
Чотири сотні літ тому там, в них,
Ховалися, можливо, від навали…
Містечко наше – з прикордонних тих…
І мешканців у нім було чимало,
І знались між собою майже всі.
За шість віків вже кров перемішалась…
З поляків прадід Мазур теж був мій…
Містечко рідне, дивно-мальовниче,
Багато змін, душа – завжди одна…
Давно вже журавлем додому кличе,
Живе в мені початок, це – вона…
Вродилася в минулому столітті –
Садок і перша школа, дружній клас…
Алею пам’ятаю, липи літні…
А ще я пам’ятаю всіх – із вас…
Багато рідних, друзів нас лишили,
Живим одне – молитися за них…
Дерева паростки нові пустили.
Все по спіралі, ті – тепер за тих…
Тут народилася, сюди і повернуся,
Хай порохом, у жменьці, – не біда…
Я Господу за нас усіх молюся –
Благословенна будь, моя земля!
(19 липня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679003
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.07.2016
Бурчиш, сваришся ти зі мною,
Геть бризкаєш до ніг піною,
За вітром хвилями угору,
Шукаєш все нову опору.
Біжиш у лоно видноколу,
Цілуєшся із небом кволо.
Ганяєш м’язами глибини,
Медуз – на берег, чи рибину.
Малює зранку красне сонце
На хвильках у твоїй долонці
Картини золотим промінням,
Хмаринки стежать за тим вмінням.
Молодик-місяць мовчазливо
Доріжку вистеляє сиву.
Купаються холодні зорі
У хвилях лагідних, прозорих.
Під шепіт твій -- таке незвичне
Наповнення душі магічне:
Прекрасне проростає вільно,
Стихія водна -- надвсесильна.
Мінливе, звабне, неповторне,
Завжди розкішне та мажорне,
А чи цілуєш, чи шалене –
Чаруєш, море незбагненне!
18 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016
Розірване, потрощене, зболіле
Тобою, як непотріб чи сміття,
Моє кохання, мов дитя невміле,
Шукає сенс – без жодного пуття.
Зневага вбивча розтоптала крила,
Міцніші шовку виросли колись, –
З тобою до зірок злетіть хотіла…
А ти на них – гарячої смоли…
Здається, що життя навік спинилось –
Без подиху і руху, без чуття…
Мене не стало – «поза» все лишилось
Туманом чорним – з іншого буття.
Вже жорна часу, у млині небеснім,
Все перетруть, аби зродити знов
В дорозі чистій доленьку тілесну
І крильця, й віру, і святу любов!
17липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016
Вуста, розпухлі від бажання,
Знеможено лише тремтять…
Хвилини, тягарем чекання,
У інший вимір все летять…
І плоть, доволі обважніла,
Горить нестерпності вогнем.
Себе б віддати вже хотіла,
Як та криниця, з журавлем…
Щоб напоїти до «не хочу»
І втамувати спраги жар…
Заходить день у лоно ночі,
Лисніє викоханий пар…
17 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016
Хода хрестова...Чи Господь веде
Отих м’язистих у спортивній формі?
Насправді, їм хоругви – то пусте,
Думки в нещасних головах лиш чорні…
Останній козир плавиться в руках -
Російська православна, із Кирилом,
Несе, в ім'я Господнє, в «рюкзаках»
Нищівне, замасковане кадилом…
Людський потік, у тисячі голів,
Спланований заздалегідь царями,-
Нема в них ні любові, ні жалів,
У душах – ні Господь, а ні мирянин…
Немає вдячності до цього Краю в них,
І до людей – жили ж в любові, шані.
Палюча ненависть в чужих попів отих…
Війна за душі знані та незнані…
Відомо Богу чим закінчиться похід…
Залишаться чи ні «сліпці» підступні.
І чи зітреться, врешті, чорний слід
Зі світлого шляху усіх наступних.
(13липня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016
Блукало «я» по світу чималому,
Щоб вже осісти, вивільнити втому.
Вповзало по містах й великих селах
Трутизною у душі, як в оселі.
Розмножилось, скажу вам, блискавично,
Із кожного пре паном і публічно.
Дуріють ті, хто подружився з ним,
Страждають ті, хто поруч, поза тим…
Біда, коли «я» крила розправляє,
Тоді нещастя вже на всіх чекає.
А ще, в народі: козаків де двоє,
Там, щонайменше, гетьманів є троє…
9 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016
Наповнення. Осмислення. Політ…
І струшених із пліч багато літ…
Минулого розкришені пороги,
В широкий шлях злилися всі дороги…
Господня ласка. Сонце. Небеса…
Душі нової визріла краса.
Любов і сила величі святого,
Бо зла не залишилось ні у кого.
Життя щасливе, зовсім без хворіб,
У радості дається людям хліб.
Без воєн і насильства вже віки,
Ніхто не хоче жити навпаки!
В майбутнє зазирнула крізь віки...
8 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
Ніч, на Купала, зорі розсипала,
Запалював Бог Всесвіту свічки.
В цю ніч не спала, Панча я читала,
В уяві лиш – любов і діточки…
І пестила животик, в нім – дитятко,
І слухала чи в русі, а чи спить.
З небес враз заспівало янголятко:
«Скоріш, скоріш, бо час уже родить!»
Я пішки йшла, вдивляючись у небо,
І слухала все серденько твоє.
Знайома зміна, за п’ятнадцять сьома
На світ з’явилось сонечко моє!
І першою побачила бабуся,
Що з лона привела у білий світ.
Характером Ти в неї, не дивуйся,
Бо сильна жінка не боїться бід.
Знайомство наше – круглі оченята,
Завжди відкриті та допитливі,
Я в них вдивлялась, молоденька мати,
І бачила вже мудрість глибини.
Господь подарував в рожевий ранок
Нове життя, красунечку мою.
Святковий, на Хрестителя, світанок
Купавами стелив вже доленьку...
Янусю люба, донечко кохана!
Ти в світ прийшла у світлий день його
Народження – Хрестителя Івана,
Предтечі Бога- Спаса нашого.
Він ангел-охоронець твій надійний,
Почує всі молитви, всі жалі,
Вборонить від неправди, безнадії,
Ти щиро лиш молися всенькі дні…
А квітка, донечко, твоя – купава,
Росте у чистих водах річкових,
Сором’язлива, в жовто-білих барвах…
Краса і справжнє – у речах простих!
Нехай Господь Тебе благословляє!
Нехай безплідно не минають дні.
Пречиста Діва хай оберігає!
Щасливі не рахують літ своїх.
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ДОНЕЧКО!
(7 липня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2016
Закручені стежки у павутиння,
Рівняти – до вподоби не усім.
І знищується з вишуканим вмінням
Цей світ і люди, і твій власний дім.
Барвисті бутафорії невмілі,
Де істини в’язалися човни.
Сновиди- манекени м’якотілі,
Скоріш без духу, все-таки, вони…
Доведена до відчаю людина,
Та, що людина – із великих букв.
Намотує невігластва машина
Великий нерв, збиває серця стук.
У зведенні новітніх Вавилонів -
Убивча сила ницої руки…
Почалась гра без правил і кордонів,
А чи потрібні сутності такі?
Господня сила – вічна і нетлінна!
Душа забута плаче в самоті…
Пекельне знищиться лиш віри клином,
Для чого скніти у гріхів сльоті?
4 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
Стискається закручена пружина,
Долається повільно часу лік.
І чавиться у кулаку калина,
Пускається, мов колір крові, сік…
Насильство і штовхає, і руйнує,
Убивча чорна сила нежива,
А скільки із Творцем тепер воює…
Зневага та знецінені слова.
Та діють ще закони на планеті
І вирветься затиснене колись,
І знищать ідолів усіх портретних,
То ж з ким ти зараз –добре придивись.
30 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016
З грудей останній крик, останнє «до»…
Розспівки, партитури вже – у вічність.
Земля з-під ніг, по вуха в крові зло
Та викривлення сутності публічне…
Болить душа за кращими із нас,
Господь, як до призову, забирає…
Василів баритон – це вищий клас!
Сьогодні світ увесь за ним ридає...
Мій Господи! Молитва до небес
Із уст дитини, матері, дружини…
Воскреснуть всі, як Ти, колись, воскрес,
Дай нині миру, щастя Україні!
Велика плата за тяжкі гріхи,
За тих, кого в коритах прикормили.
Не бачу, де правдиві пастухи…
Дай, Господи, все витримати сили!
Вічна пам'ять полеглим за Україну!
29 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2016
Асфальт, зомлілий геть, від спеки,
Підрихтував обчасам треки.
Збіліле сонце, у потугах,
Прасує, аж зчорнілі смуги...
Дерев і трав облізлі шалі,
Мов цноти втраченої кралі.
Будинки, в сірості старечій,--
У мріях про гніздо лелече…
Дурманить спекотливе літо
І гонить до фонтанів діток.
На розпашілі вдень тіла
Струмиться холодом вода…
Підвладно щедрому дощу
Мазком змінить картину всю:
Відмити вибитий асфальт,
Щоб заблищав, як есмеральд.
Попрати оксамит із бруду,
Щоб веселити очі люду.
З дахів струсити сірий сон,
Щоб пасував новий їм фон.
Нехай співає білий світ –
Озон, веселка, барви, квіт…
І сонцю землю не палити,
Лиш цілувати, ніжно гріти.
28 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016
І знову, вкотре, замок на піску –
Сліпа, а чи зав’язує хтось очі?
Хоча би п’ядь малесеньку, ковку, –
Життя затискує в лещата ночі.
У вимірі, здається, не своїм,
Руками за повітря – у провалля…
Ще б кисню… альвеоли, щоб всі ним
І вискочити геть із задзеркалля.
Німе кіно…нещадно час з’їда,
Беззвучно, на вустах лише молитва.
Бездушно в небуття – чужа біда,
І демагоги – в віртуальних битвах…
І порохом товстим минуть віки,
Прийдуть нащадки і від роду мого.
Під замки будуть порпати піски…
Все по спіралі - в пошуку нового.
27 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016
В душі плекала бережливо, ніжно,
Бодай не випустити з рук додолу,
Гарячу і, водночас, біло-сніжну
Любов свою, мов лебедятко кволе…
Вдихала силу вічності безцінну,
Хистила з ураганів та невдач,
Ростила крила величі нетлінні
Лиш мудрістю та дорогим «пробач!»
Пташиною зміцнілою, у вирій,
Злетіла ввись любов з турботних рук
За піснею, за щастям, щоб у мирі!
Аби не трапився їй чорний крук…
Зароджена у чистоті криштальній
І духом віри зрощена, й теплом,
Вже крицею вона, в житті банальнім,
Живе в тобі та бореться зі злом.
Любові море в кожному, до віку, –
Сторицею прийде, як віддаєш,
І щастя, й благодать – уже без ліку,
Бо в цьому сенс живого світу є!
25 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2016
Всміхнулась, ручки простягла,
Любові сповнена, до сонця.
Печаль повією лягла
В чиїсь забруднені віконця…
Свята молитва в небо, ввись
За всіх і кожного – в найкращім!
Щоб не поділося кудись
Господнє Світло, те що натще...
Чи важко зберегти в собі
Ту чистоту, те світло зранку?
Чи можна від біди тобі
Втекти, піднявши вгору планку?..
Будує кожен дім свій, храм,
Щоденно, навіть щосекундно.
В одного сяє світло там,
А в іншого - занепад, брудно…
До неба очі не одні
Всміхаються ясному сонцю...
Щасливі, незабутні дні,
Коли блищать душі віконця!
21 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2016
Згадати Господа лиш всує,
Або у вірш, бо так римує...
Банальні речі непотрібні,
Торуючи дороги хибні…
Манера мислити та жити
Давно втекла із «пережитків»…
Коли до неба всі тягнулись,
Боялись Божого торкнутись.
Тепер проблем у тім немає,
Бо кожен " богом" виступає…
Згубився ключик до науки,
Що дав Господь колись у руки…
Не буде світ цей існувати,
Якщо святинь не шанувати
І забувати про закони
Любові й вбивства заборони.
Злітають з уст слова над світом,
Святого Слова, ніби, діти,
Але всі різні, екзотичні…
І злий говорить гарно, клично…
Дай Бог, глибини розпізнати,
Щоб люд у пастку не загнати.
Зміцнити в правді добрим словом,
Душ чистих врятувати мову!
(23 червня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2016
Цілунок ніжно-променистий
Уперше – з уст ще свіжих, чистих,
Зірвався світлом в безкінечність,
Без думки про якусь доречність –
Лише про нього згад врочистий…
У грішнім світі небезпечнім,
Що зло маскує під статечність
І цноти втрачена перлина,
Дорослішає вмить дитина…
Не в кожному любов і гречність…
Цілунок чистий – в безкінечність!
22 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016
Зачахле небо втрачених надій,
Розбиті траєкторії Парнасу.
Іще чекаєш здійснення ти мрій
І борсаєшся з непідвладним часом.
Злітають зрозумілі всім слова,
Розбурхують животтям спазм артерій.
Скоцюрблені спікають, як смола,
Усе, раніше вибране в критерій.
Потріпані суєтністю думки
Стихійно короновані у сутність.
Гризуть нові ходи вже черв’яки,
Заглиблюючись сліпо у майбутність …
21 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016
Мовчи, сиди… Земля волає,
А небо хмари нахиляє,
Щоб захистити від усіх...
І гріх, і сльози, й дикий сміх…
Щурі повзуть захвацько вгору,
Послав нечистий сили впору –
Історію змінити треба,
Отож і пхаються до неба…
Списати сторінки квапливо
Шкарадним почерком, зрадливо
Ввійти у майбуття героєм,
Дарма, що з нечисті конвоєм.
Продажні нині верховодять
І, відповідно, зло лиш плодять.
Начхати їм на душі Божі,
Бо в них – Мамона й гроші, гроші…
Історію москвин міняє,
Від зла, брехні наш Край страждає,
Гріхів набралося доволі,
Життя – як той полин у полі…
Рве землю під собою слава,
Чомусь потрібен всім Варава.
Щоденно Правду розпинають...
Сліпі, глухі, а чи не знають?
Все глибше тріскає земля
З протесту, бо зжирає тля…
В розломах змінених історій –
Анклави… Поділ акваторій…
16 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016
Фальцет фальшивий з глибини –
У час упадку та війни,
Сопухи півнячих баталій –
З новим статутом геніталій.
Загинув кращий на війні,
У праведній своїй борні,
Далекий від брудних реалій,
Лиш на могилі квіт конвалій…
В однім Краю: одним війна,
А іншим, як сестра вона,
Щоб рід згубити, вбити мову,
Бо дурням що... з тієї змови?..
Паради, мішура, хрести…
Як від злостивого втекти,
Що змонтував кубло нечисте?
Святкує, п’ючи кров сочисту…
Снують перебрані паяци,
З вогнем жартують, хоч бояться…
За руки їх ведуть безплідні,
Ні Бога, ні людей не гідні.
Дніпро збунтований розлився –
На все достатньо надивився.
І море хвилями – у небо,
Щоб стати на двобій, як треба.
Краса природи проти суті
Усіх зрадливих і непутніх,
У кого ні душі, ні серця,
Ні гідності у справжнім герці.
До єдності, до Бога, браття!
Деруть з нас лаха, як зо шмаття.
Не може Ненька зло терпіти,
Калина плаче, щоб дозріти…
Козацький чуб давно у моді
В чужій землі, в чужім народі…
Лиш зло шукає фальш і славу,
Стинаючи життя отаву.
Без єдності - все на потраву.
14 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
(жарт)
Вдивляюсь в очі сині пильно,
Залізла на саменьке дно,
Як той злочинець, навіть дивно, –
Читається мені воно…
Ось тільки чтиво нецікаве,
Порожні сірі сторінки…
Піду з дівчатами на каву,
Най він наповниться поки…
Душі зустрітися б з душею…
Чомусь маліє сильна стать.
Вкривається Адам " іржею",
А Єва прагне ще зачать…
6 червня 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
У моєї України очі сині - сині
І калинові вуста, і співи солов’їні,
І пшениць густа коса, і вбрання небесне!
Будь навік благословенна, Ненько пречудесна!
Пісня птахом крізь віки летить у вись безмежну -
Про єдину Україну, горду, незалежну!
Не згубити дух козацький, волі не убити!
Буде жити Україна, мова буде жити!
Славимо Тебе, Матусю, добрими ділами,
Світ побачив нашу єдність і Господь із нами.
Мрія зіркою горить удома й на чужині -
Воля, мир, життя щасливе -- в рідній Україні!
Пригорни дітей міцненько, любонько страждальна!
Хай удома всі живуть, а не в чужині дальній,
Щоб плести злату косу, шанувати шати –
Ворогам Тебе, рідненька, жодним не здолати!
У моєї України очі сині - сині
І калинові вуста, і співи солов’їні,
І пшениць густа коса, і вбрання небесне!
Будь навік благословенна, Ненько пречудесна!
9 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
Їй нині тільки п’ятдесят,
Тоді, коли комусь вже тридцять...
Струнка і віченьки горять,
Бо вогник у душі іскриться.
Дівча, в якихось п’ятдесят,
Здається юною такою…
Рахують восени гусят,
Їй ще до осені – «з горою».
Красива, ніжна, молода –
Яка різниця що не двадцять?..
У неї впевнена хода,
Бажання жити та сміятись!
5 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016
Знов крилами в моє вікно - любов...
Боюсь впустити, захворіти знов...
Блокує мозок сумніви рясні,
Вона ж у душу проситься мені…
Незнана сила божого єства,
Душі небесній – золотом слова...
Життєвим соком повняться судини
Лиш від: «кохаю, ти моя єдина!»
Відчинене вікно, в нім – птаха я,
Літаю в небесах, втекла земля…
Не слухаю повчальних голосів,
В душі - лиш спів, кохання дивний спів.
5 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2016
Зорати плугом все глибоко,
Щоб вирвалась земля жива,
Засіяти зерном нівроку,
В надії на святі жнива.
Нехай леліє мирне сонце
Під співи радісних вітрів.
Відчинить хай у світ віконце
Найкращий, той, що вже дозрів…
Лисніє вивернута скиба,
Безжально плуг глибини рве
Безплідної відданки, ніби…
Дасть Бог, народиться нове.
4 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2016
Життя –етапами крутими,
Лиш світло відчиняє двері,
З емоціями непростими,
Наповненням старих артерій.
Безжально -- в небуття, миттєво,
І все розкішне, і рутинне.
Зростає віра всіх суттєво,
Коли вперед своє, родинне.
Простерті щупальця столітні –
З коріння в крону, генетично.
Пухлинами проблеми світні,
Залежність сутності практично.
Покрите порохом минуле,
Тривимір розширяє межі.
Не прийняте старе -- забуле…
Міленіум... Новітні вежі…
31травня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016
Жнивувала бешкетливо,
Виплітала в нивах диво:
«Калачі» та «марципани»,
Наче зачіска у панни.
Колосками золотила,
Лукам сукню жовту шила
І вінок плела із маків,
Що ростуть завжди між злаків.
Вітерцем все розчесала –
Гребінця такого мала.
Вкрила хмарою-плащем,
Окропила світ дощем.
Сонцем ніжила та гріла,
Ще й веселку запалила.
Пісню завела пташину.
Що помчала за вершину.
А та пісня про родину,
Про любов і Україну!
жовтень 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
Плекана батьком – Посейдоном сивим,
Владарем мудрим, інколи спесивим, –
В мушелі королевою зростає,
Час перламутром ніжно обгортає.
Краса лише Творцеві є підвладна,
В морських глибинах випещене чадо.
Магічною холодною красою
В безодню кличе звабно, за собою.
Полонить перла розум, серце, очі –
Містерія глибин, окраса ночі.
Далека сонцю, небом не кохана,
Вона із світу, що земним незнаний.
Росте розкішна у своїй хатині,
Під боком у молюска, як в родині.
Життям своїм далека від усього,
Лиш Посейдону знати що у нього…
Та час мине, дістануть руки владні
З глибин морських перлини ті принадні,
Прикрасу дивну для чийогось тіла,
Щоб потім, на землі, вона змарніла…
Не може перла, із буття морського,
Під сонцем жити, ніби в батька свого.
28 травня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2016
І ластівкою звістка - у вікно,
Вві сні, земля покрилась снігом білим.
Здійснилось! Надю, врешті, звільнено!
Спасибі Богу, - повернув вцілілу!
Щасливі сльози матері, сестри,
Надія, радість всенького народу.
Несуть нестримно в майбуття вітри
Нескорену поборницю свободи.
Душа зросла в полоні," русском", тім,
Зміцніли крила, щоб увись літати.
Тепер їй доведеться власний дім,
Занедбаний за час цей, підіймати.
У вишиванці сонячних небес
Стрічає нині ненька-Україна
Дочку, котра несе свій гідно хрест,
І доля в них на двох - одна-єдина.
25 травня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2016
Розкрилена та зцілена,
Щаслива, що не ділена.
Натхненна та наповнена,
Спасибі, що не стомлена.
Залюблена та зніжена,
Хоча, колись – засніжена.
Відкрита, всім потрібна,
Крізь слово, справжня, рідна…
І Господом піднесена –
Дорога вже окреслена.
У слові суть звеличена,
Душа не покалічена.
(24 травня 2016)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
В росі змочило босі ніжки
І вскочило у синь доріжки,
І на веселку, як хуставку,
Шукаючи нову забавку.
Всміхнулось очками дитинки
З-під парасольки, з-під хмаринки,
І радість всім подарувало -
Воно вже встало! Сонце встало!
23 травня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Замучений від зради та прокльонів,
Шукав він вихід і величну єдність.
Ціна безмірна - крові та поклонів-
За вічності усім земним доречність.
Замучений своїми, помирав,
Даруючи цілительку джерельну.
Тож зупинись, якщо Його впізнав,
Очисти душу з сумнівів пекельних.
Катований, у муках – на хресті,
Щоб від гріха земного ти звільнився,
Щоб з Ним, із Світлом, в небо, як святі –
Лише для того із небес спустився.
(23 травня 2016)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016
Заснуло сонечко в хмаринці,
Дню народитися вже час.
Не спиться лиш малій Іринці.
Бо день народження у нас.
Чекає ранку з нетерпінням,
Зганяє зіроньку нічну.
Хороша, чемна і сумлінна –
Їй обіцяли дивину…
Запалюй, сонечко, скоріше,
День іменинниці – ясний.
Даруй вітання наймиліші,
Веселий настрій, квіти їй.
Нехай в цей день здійсняться мрії.
Нехай прийде маленький друг.
Не спиться дівчинці…Надія
Почути гавкіт будить слух –
Сьогодні в неї буде друг!
12 травня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
-Пірну у Тебе – каже небо морю,
-А я до тебе – хвилею морською,
Все руки, у бажанні, простягають:
Хмаринками і хвилями злітають,
Немов кохання вічного шукають...
Лиш горизонт, всміхаючись, дрімав –
Не раз тих двох в цілунку вже єднав…
12 травня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
Простягнута у темряву рука...
Не падає завіса чорна зради.
Була надія мІзерна, крихка –
В очікуванні доброї поради.
Не пещеним здавалося нутро,
Пресоване в стражданнях хворобливих.
І зовсім несподіваним - хутро,
Розкішне – на плечах чужих, зрадливих.
І бруд, ледь замаскований отим –
Пухнастими здаються підлі вчинки.
Засліплена крутійством непростим -
Не в змозі переглянути картинки...
Дорога, що з капканом, до кінця,
В ній мозок спить із голосом прип’ятим.
Небесне все волає до вінця,
А гирями донизу – нице й кляте.
Сміється уже той, хто зігрівав…
Тобі єдине – у цілющу воду.
Нехай говорять – так завжди бува…
Очищення лиш повертає вроду.
11травня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2016
Крізь пальці порохом життя –
Із вічності холодний подих…
Незримий і магічний дотик –
Цілунок кличний в забуття.
Хвилин, годин нестримний лік –
В картинах сірих і барвистих,
Аж зак впаде останній листик –
У кожного свій грішний вік…
Не варто, в клопотах мирських,
Шукати вищості прикраси…
Шкода змарнованого часу –
Тускніє світло днів таких.
Крізь пальці... порохом німим,
Лишитись часткою усього…
Злетіти вгору, до святого,
Голубкою... щоб поруч з Ним.
9 травня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2016
Чи варто було душу так тріпати
Морокою земною й примітив
Так бережливо в святості плекати,
Щоб хтось плював і брудом запустив?..
Або підніжку - соромно й казати –
Колись, пригадую, на рівні директив:
Обмовити когось і обсміяти,
Тепер – минулого, надіюсь, норматив.
Не буду длубатися, щоби все згадати,
Бо хочу вірити лишень у позитив -
Не може нація від злості потерпати,
Не може з підлості складатися актив.
Волосся дибки – годі вже брехати,
Аж мозок пухне від тих перспектив…
Чужий серед своїх – якби-то знати…
Чи свій поміж чужих? – Нью креатив…
6 травня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2016