| Сторінки (6/554): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Мій Господи, прости мій рід, прости!
За зречені, залишені хрести,
За всі гріхи, учинені від віку-
Напевно, їм уже немає ліку...
Прокляття роду мене дістають
І крізь століття, і усе снують
Ті мотузки важкі гріхопадіння,
Обплутуючи нові покоління...
Молитву, Господи, мою прийми:
Нещасний рід мій міцно обійми,
Нас знову всіх в любові об'єднай!
Коли щасливий рід - багатий край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015
Чекала мати доньку на порозі...
Барилася та довго у дорозі:
Десь у світах далеких заблукала,
Давно вже не дзвонила, не писала.
Стояла ненька, сльози очі їли,
Від болю хворе серце заніміло.
Здавалось, почуття її лишили,
Душа лише до Господа молила...
Залишена кровинкою своєю...
Як хочеться поговорити з нею,
Як хочеться до серця пригорнути,
Забути все на світі, біль забути.
Колись, можливо, й помилялась мати,
Цього не повернути, не відтяти...
Сповна любові рідним недодала
Так це вже родове - сама не мала...
Батьків своїх не можна забувати.
Колись дорога приведе до хати,
Та пусткою лише зустрінуть стіни...
Не стане мами, хто тебе зустріне?
Шануйте рідних доки ще живі є,
"Кістлява" доки в порох не завіє.
Любити вчіться, вірити, прощати!
Нехай не плаче на порозі мати.
15 листопада 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2015
Затиснена між мурами тісними,
Стоїть каплиця в два віконця --
Із вулиці не видні сірі стіни
І хрест святий не бачить сонця...
Вхід у дзвіницю стережуть дроти...
Нові будови...Люди знову
Не бережуть віків хрести.
Такі пейзажі смутку повні.
Хтось у майбутнє принести
Цинічно прагне бездуховність...
Забуті падають хрести.
2016
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2015
Серпневий дивний зорепад
Розпалює душі жадання,
Безмежності зірковий дощ...
Спішу задумати бажання.
Попрошу всім народам мир,
Рідненькій ненці Україні.
Знайдися, гідний поводир -
Протистоять нечистій силі.
Молюся щиро в небеса.
Зоряний дощ мене вражає.
Господнє - звершена краса!
Всевишній любить всіх й вітає.
Він споглядає із Небес
Смутно чи радісно за світом.
Нас воскресить, як Сам воскрес!
Від Господа - Любов і Світло!
Рветься душа у рідний Край,
Мрію з близькими поєднатись.
Збудуєм в Україні рай,-
Лише б у Правді об'єднатись!
Летить серпневий зорепад-
Із Всесвіту палке вітання.
Не озираючись назад,
Загадую святе бажання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2015
Не думай, хто ти сам єси,
Злітаючи у синь небесну!
Неси мене, мій Дух, неси,
Закохану і безтілесну!
Не затуляй палкі вуста!
Душа, стривожена, радіє.
Летить комета неспроста,
То Всесвіт бавиться, шаліє.
Приємний лоскіт у плечах -
Хмаринки причепили крила
І грають дивно на сурмах
Ангелики. Аж заніміла.
Яка краса у тих висот!
Безмежне щастя так літати!
Який привітний тут народ
Живе, бо в небі- не вмирати!
Водило мною почуття
Безсмертної душі святої,
Геть втратилося відчуття
Залежності, колись, земної...
Летіла над світами я,
Неслася, як богиня Часу!
...Десь мучилась земля моя,
Гріхів витримуючи масу...
12 листопада 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Окроплена небесною сльозою,
Цілована туманами, як дим,
Тяжіє повногрудою лозою
І грона сяють сонцем молодим.
Незаймана красуня босонога,
З очима чистими, мов небеса.
В квітках і травах згублена дорога
І відшукати не дає краса.
Вмліваєш від цілунків тих солодких,
Летиш в легких обіймах вітерця...
Забуті вже тяжіння і супротив,
Немає часу, як нема кінця...
1 жовтня 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015
Ох! Заблукали у хащах любові -
Пили вино терпке з власної крові,
Повітря труїли зрадою злою,
І упивались солодко-гіркою...
Із фібр душі, що, загнана, стогнала,
Все витягали кохання лекала,
Які вже зотліли...
Та так і не вдалося їм випити
Справжнього того,- як сонце, як небо,
Як в полі пшениці стигле колосся,-
Кохання живого.
В звабі гріха не знайти, не пізнати
Душі чистоти, й кохання не мати
Ніколи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Не спить москаль -
Вкраїна сниться...
У ній все родить і рясниться,
Ланами золота пшениця,
Річки, моря і гори є.
Та ще й дівчата чорноброві.
Рве серце заздрість москалеві:
Чому Господь тим все дає?
Ще й у Європі хочуть жити,
Москаль не в змозі це стерпіти.
Не спить москаль -
Готує танки,
Вояк в намети заганяє.
А в голові у нього - "каша",
Бо плани кожен день міняє.
Вбиває підло, краде землі,
Грозить війною і багном
Як зупинити каруселі,
Що розкрутив цей хворий гном?
В самого мізки не працюють,
В уяві хворій - він вже цар.
Все кнопки ядерні цілує -
Безсмертя власного аксесуар..
Хіба ж не дурень? Подивіться,
Вже втратив клепку... А як же Бог?
Здається, Бога не боїться -
Зі злим обрав собі дорогу.
І підписався він за всіх,
За весь народ, за всю Росію...
Такий тихенький підлий шпик
Придумав роль собі - "месії".
Всевишній Боже, заступись
За Край стражденний і люд гідний!
Нехай прозріють москалі,
Нехай усім їм буде встидно.
Нехай шанують все своє,
Дітей своїх хай не вбивають,
Бо тільки, хто добро несе -
В своїм краю добро і має!
Всевишній Боже,
Світ від зла спаси!
серпень 2014
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
Два "Я" живут во мне,
Два "Я"...
Что, очевидно, плохо.
Сияет чистота - в одном,
В другом - зияет похоть.
Два "Я" на разньіх язьіках
Подолгу громко спорят.
Перебивают и в стихах,
Ньіряют в "море" - с горя...
Два "Я"
В себе я познаю...
Безумно интересно!
Вот только жить им так вдвоем
Бьівает очень тесно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596780
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.07.2015
Народе, любий мій народе,
Звитягу й честь несеш віки.
Чому ж тоді, святий народе,
На тілі юнім чиряки?
Чому в ріці святої крові
Купаються руді щурі?
Майдан спожили для покрову,
Забули клятву нагорі…
Слова пусті – шкарлуп не варті,
Обіцянки – порожній дзвін.
Вони в нечистого на варті,
Несуть з собою тільки тлін.
Цікавлять їх лише корита
Ті, золоті – мільйони в день...
Війна, за спинами прикрита,
Руйнує Край і всіх людей.
Криваві сльози тим, як свято –
Найкращий бізнес на крові…
Далеко десь їм бідна мати
І син, полеглий на війні.
Вже переситили брехнею…
Майдану зрада – не пусте,
Пора очистити від гною.
На смерть стояли не за те!
10 липня 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Парасольки йдуть
вулицями Мадриду
Нестерпна спека
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593132
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 12.07.2015
Чуже життя здавалося звабливим,
Хотілося зануритись - і край!
Попити хоч би трохи тої сили,
Краси кохання - там, напевно ж, рай!
Як мед солодкий, недоступна чаша,
Гірким здавалось випите своє.
Встромилась до горня чужого наша...
Там - кип'яток, що опіки дає...
8 липня 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015
Скільки себе пам"ятала, Вона завжди їх боялася, панічно,до калатання в
серці. Вона боялася павуків.Так не бояться ні мишей, ні, навіть, щурів.
Бувало, довго вдивлялася в павука у величезній павутині, коли той
розправлявся зі своєю здобиччю -велетенською мухою.
Бідолаха та пручалася, вертілася, голосно дзижчала...
Павук байдуже дивився на неї, продовжуючи свою справу -
холоднокровне висмоктування життя.В усьому цьому був якийсь
сатанинський магнетизм.
Попри всілякі страхи, Їй хотілося ще і ще вдивлятися в ті химерні створіння, водночас захоплюючись їхнім умінням мистецьки виплітати
багатометрові полотна павутини...
Закладені в підсвідомості дитячі враження знову нагадали про себе вже
в дорослому віці, коли з"явилися комп"ютери, Інтернет, зародилося
віртуальне життя.
Не вабила Її ця новизна, навіть було лячно,як тоді в дитинстві, коли
стояла перед павуком...
Внутрішній страх, подібний до грубих чорних канатів,затискав Її.
Але життя є життя... У вік прогресу комп"ютер, возведений до рангу
майже живої істоти, став невід"ємною часткою соціуму. Та й на кусень
хліба не заробиш, якщо не дружиш з ним.
Отак і переступила через себе, не в змозі подолати неприязнь до великого комп"ютерного павука та його павутини, що вже оповила
увесь білий світ, стискаючи його до мікроскопічних величин...
Кожен день Вона бачила тих,хто потрапляє в цю безмежну павутину і
марнує власне життя, зводячи навіть до самогубства.
Віртуальні ділові справи, віртуальні стосунки, віртуальне кохання...
І усе це -велетенський павук, що міцно сидить у своїй смертоносній
павутині і пожирає всіх: чорненьких, руденьких, дорослих, маленьких,
розумних, дурненьких...
Найстрашніше те, що люди з легкістю стають здобиччю, і, як ті мухи,
сліпо заплутуються у віртуальній павутині, втрачаючи відчуття реальності, можливість нормального живого спілкування.
Таке враження, що хтось невидимий перебудовує їхні мізки для маніпулювання... І цей хтось - не Господь!
З такими думками Вона лягала, вставала,проживала кожен божий день,
не бачачи жодного виходу...
Куди піти, де усамітнитися? В монастир?..
Але й там вже все обплутане тією павутиною...
Навіть людські душі.
Як Вона боїться тих павуків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591788
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
Збирає в Легіони всіх Господь,
Тих, хто загинув за Правду Єдину.
Полеглих в війнах з небесних сотень,
Тих, хто життя віддав за Україну.
Повстануть кращі на війну зі злом,
Велика сила душ небесно- чистих.
Здолати сатану Світлом, Добром
Благословляє і Сама Пречиста.
Не плач за сином, бо не згинув він,
Він з ангелами Світла в Легіоні.
Знову на землю твій ступає син,
Щоб врятувати світ, що у полоні.
Всевишній його ще тоді обрав,
Коли забрав життя земне в розквіті.
Життя небесне сину дарував,
Тепер він воїн у Господнім Світлі.
Не довго вже чекати на вінець,
Закінчилось терпіння, сказать мушу.
Дістанеться квиток в один кінець,
Спасеться лише хто плекає душу.
В століття нове ввійдем без границь,
Без олігархів, світових тиранів.
Не буде зброї, навіть і рушниць,
Не буде зла,смертей, убивств, обманів.
Світ очиститься, тільки згине люд,
Хто душі свої вже продав до пекла.
Жити в любові й правді нині - труд,
То путь єдиний, щоб душа не вмерла.
Горить у небі вже стражденний Хрест,
Сторіч привидом корабель блукає.
Та й на Майдані був Господній Перст,
Біда, що влада із нечистим грає.
Любіть, моліться, лиш добро чиніть,
Допомагайте Господу творити.
Шануйте душі й діточок учіть
Для життя вічного у Правді жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2015
Вони, як мустанги дикі,
Летять по білому полю.
Яскраві,часом безликі,
Творені словом і болем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587778
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.06.2015
Мамо, тривожно мені:
Сни заганяють у пастку...
Бачу вві сні, як мій Край
Всі роздирають на частки.
Бачу важливий папір,
Йдеться у нім про Країну...
Мамо, невже до сих пір
Всі продають Україну?
Снів тих боюся, війни...
(Всьому реальністю стати)
Боже, Країну храни!
Страшно мені засинати.
15 червня 2015р.
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2015
Она влюблена,
Как дикая кошка.
Готова полжизни отдать,
Когда открьівает свое Он окошко,-
Чтоб первой кусочек желанньій поймать...
Частичку Его - в каждой мьісли и речи,
Обрамить все и - один к одному...
Насобиралось,скажу вам, давече,
Много десятков...ее я пойму...
Она - достойна.
Он тоже - ценитель,
Чужой подмечает талант.
И для себя, иногда, подбирает
Яркий, совсем дорогой фолиант.
Все в королевстве святом терпеливо
Ждут, когда, ровно в двенадцать, опять
Откроет окошко свое, игриво,
Он, дерзкий, талантливьій, - будет глашать
Труд свой, пусть малость болтливо...
Только, всегда на "пять".
Искренне очень...
Правдиво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579601
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 07.05.2015
Кажуть: чоботар завжди без чобіт.
Спробуй вгодити собі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579363
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 06.05.2015
Вдивляюсь: три, чотири, п'ять,
Буває сім і, навіть, дев'ять...
Життям пелюсточки горять-
Бузок уже,- як дерево...
Шукаю "щастя" квіточки-
Прикмета: пишну квітку з'Їсти.
Потрібно спершу ще знайти -
Рахую пелюстки як дійство...
Вбираю пахощі бузку
Хмеліючи...обличчям - в квіти...
Краса життя! Десь в закутку
Душ наших зрілих ми - ще діти...
2 травня 2015
(с)Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2015
...Где затерялся...Как живешь...
И почему уже не пишешь?...
...Землетрясением напуган?
Иль проливньім дождем в Париже?..
............................
Похоже, собрались втроем,
(пока троих я только знаю)
Делить корону и горох...
Уверен, что тебя все понимают?..
............................
Стихи - как дети... у них лицо отца!
Даже не зная , сложно ошибиться...
Послушай-ка , друг мой, советьі мудреца:
Птице в полете никогда не спится!
..........................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577910
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.04.2015
Ночньіе опусьі в позу стают...
Светлеет ум с восходом солнца!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577892
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 29.04.2015
Больньіе чествуют больного,
Что в психологии не ново.
Бегут за избранньім, аллюром...
Как тараканьі за трубадуром...
Финал известньій даже детям:
Очнутся где-нибудь в кювете.
Иль в пропасти, нечаянно...
Болезнь - всегда очень печально...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577755
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.04.2015
П'є сік землі, щоб квітами буяти,
Весну вітати дивом зав'язі,
Розкішна яблунька - плодюча мати,
Врожайними були роки усі.
Враз всеньке небо взялося залізом
І танком вторглась в мир чужа війна...
Гармати, "Гради" грохкають за лісом-
Чомусь не посміхається весна...
Зажурена, з осколками у кроні,
Немов у серці, яблуня - мара...
Зчорніле гілля - звуглені долоні-
Живого місця вже ніде нема...
Зруйноване залізом тим проклятим,
Руками зла загублене життя...
Стоїть повітря, бо свинцем налляте:
Усюди смерть, померло каяття...
Як свідок горя, яблунька страждає,
Скалічена, не зламана, жива...
Фарбований від крові сік вбирає,
Живе в надії, що прийде весна...
Весна-красуня сонцем і дощами
Наситить землю та розчинить біль,
А яблуньку, як молоду,- квітками...
Лиш в бідної прострілена і тінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2015
Я довго вдивлялася Їй в очі...Здавалося, що вже сама падаю в цю
бездонну чорну прірву, де нема сонця...лише бруд та слиз...
Там, глибоко на дні, полонена Нею, перебувала моя нещасна подруга...
Кістляві брудні руки Тієї міцно тримали бідолашну за голову, роздираючи
вуста докорами й противним криком...Вона горіла бажанням вбити мене,
знищуючи одночасно й мою подругу...Злість і ненависть переповнювали Її.
Паралізована тим страшним дійством, втративши можливість вимовити
бодай слово, я з жахом вдивлялася в Її очманілі, наповнені гнівом очі...
В цю холодну смертоносну прірву, що руйнує все живе довкола...вбиває
душу...
Хотілося скрутити Їй голову... звільнити подругу з руйнівних обіймів...
щоб знову все стало як раніше...
Натомість, я лише розгублено дивилася широко розкритими очима,
не розуміючи нічого...Напевно, здоровий глузд і пам'ять залишили мене тоді.
Отупіло спостерігаючи як моя давня подруга занурюється в чорноту
заздрості, я нічим не могла зарадити...
Лише згодом, дійшовши до тями, молила Господа допомогти бідоласі
позбутися тієї страшної хвороби, тієї чорноти в душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577302
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.04.2015
По світу білому мандрує,
Допоки хтось його читає.
Життям своїм уже живе,
Бо автора ніхто не знає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576671
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 24.04.2015
Я трубку мира вьікурю с тобой.
Ночь сегодня будет звездной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576581
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 23.04.2015
Мене він пестив, цілував
І лоскотав грайливо губи.
Тепло манливе дарував,
Скакав по батарейних трубах.
Голенький у німій ході.
Себе майстерно презентує:
Вужем - по травах, по воді,
Невтомно всіх підряд цілує.
Без нього смуток стереже
Той день, де й сонце не сміється.
Дивись, з вікна стріляє вже...
До тебе Промінець крадеться.
21 квітня 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2015
Руки спрацьовані, в жилах,
Губи німі (сина поховала...)
Пасмом зрадливим сивина,
Чорна хустина покривала.
Сплакані очі вже без сліз,
Зранене серце... Та хто бачить?
Хатка розбита, як той віз,
Що контуром лише маячить...
Хотів синочок підтягти,
Підняти...Завести родину...
За Україну полягти
Довелось сину...Де ти,сину?..
Було й по-іншому колись:
Краса та юність... Вишиванка.
Гнучкий стан і п'янкі вуста...
Тепер в душі зіяє рана...
Зламалось усе на землі -
Уклади людські не від Бога...
Хоронять дітей матері...
Хто ж похова її, небогу?
Хустину чорну поправляє,
Підпихує сиве волосся...
Здається, вона не страждає...
В душу заглянь...Тобі здалося...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575396
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.04.2015
Марія - чистота джерельна!
Марія - вічності краса!
Ти Слово Тілом наділила,
Ввійшла в історію Свята.
Ти вибрана Всевишнім Богом,
Піднесена серед усіх!
Покірна,чесна, непорочна -
У Небі маєш Ти успіх.
Ти благодатна, як все Боже,
Даруєш силу та любов.
І моляться до Тебе, Діво,
За край, родини, діточок.
Маріє, зоре світла в небі,
Ти стала Матір'ю всім нам.
Допомагаєш у потребі,
Радієш добрим надбанням.
Любов'ю душу окриляєш,
Святим Покровом- від біди.
До вічності нас направляєш,
Божої правди, чистоти.
Опікуєшся навіть тими,
Котрі, вчинивши тяжкий гріх,
Шукають шлях із ночі вийти-
До Світла Ти виводиш всіх.
Даєш надію всьому світу
Очиститись від блуду зла.
Матінко наша терпелива,
Ти на поруки люд взяла.
Пренепорочна Божа Діво,
Благословенні будуть ті,
Кого візьмеш Ти під опіку
І поведеш в світи святі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574467
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.04.2015
Холод вужем заповзає в душу, морозить тіло...
Темрява чорнотою крадеться крізь вікна та двері.
Здається, світ стискається до величини софи,
що єдина ще приймає в свої затишні обійми.
Одинокість... аж зводить з розуму...
В сусідній кімнаті вже спить Він...п'яний і щасливий...
14 квітня 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574320
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2015
Крізь щілину під дверима крадеться,
Як злодій, темна ніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571178
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.04.2015
Дикуном літо
Вривається в березень-
Нестерпна спека...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571005
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 31.03.2015
(сумна співанка)
Ой матусю, серце крає...
Де моє село?
Стало гірше жити в Краї,
Гірше, ніж було.
Хлопців молодих забрала,
З нашого села,
Щастя нам війна украла -
Прийняла земля.
Сиротами діти ходять,
Там же, "нагорі"
Грошолюби верховодять,
Кожен день балі.
Продалися і карають, -
Пощо гріх такий?
З крові гроші добувають,
Править так лихий.
І немає у них міри,
І нема душі.
Як же легко люд наш вірить
В обіцянки всі...
Скільки можна наступати
На граблини ті?
П’ять століть живем під катом
У борні святій.
Боже любий, як нам бути,
Де терпіння брать?
Як тих чиряків позбутись,
Щоби мирно спать?
Україну як підняти,
Щоб цвіла в красі?
І вельможним не брехати,
Бути гідним всім.
І позбутися цинізму
Засланців чужих.
Дай нам, Боже, оптимізму,
Борони своїх!
Розпинають Край і мову
Гідність де людська?
Кров’ю землю миє змова,
Нищать козака.
Ми в молитві, на колінах –
Душі ще живі:
Визволь, Спасе, Україну
Від убивств й крові!
Ой матусю, рідна Нене!
Путь у нас одна -
Тільки з Господом спасення,
Щоб піднятись з дна.
27 березня 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569799
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.03.2015
Шматує груди тупо біль,
Вбиває все живе довкола...
Мов кінь приручений, поспіль,
Біжу, як в цирку,все по колу.
Життя шмагає батогом -
Зійти вже з колії не вільно...
Сама в ту упряж стрімголов
Впряглася сліпо, божевільно.
Здається, витерпіти все
Забракне розуму й уміння...
Допомагає Бог лише -
Душі дає святе терпіння.
(2000)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568672
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2015
В душі вродилось слово,
Його я записала.
Одне, друге...багато...
Рядки усе низала...
Намисто поетичне
Ожило на папері.
Було і символічне -
Не зачиняла двері...
Коли вже зашпилила,
Здавалось, на застібку,
Намисто розірвалось...
Камінчиками в шибку...
Почала все збирати,
Шукати ямб з хореєм.
Потуги ці подібні
До Виходу євреїв...
Шукали вони довго
Своє життя в пустелі.
Мені теж не повезло,
Зовсім не йшли пастелі...
Втекла далеко муза,
Гукати я не стала.
Збідніла стара рима,
Нещасну підібрала.
Однова нанизала
Загуби у рядочки-
Ні перлів, ні намиста...
Летіть мої листочки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568420
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.03.2015
Зима в Мадриді: лист сухий
Знайомо пахне лугом в сіні,
Цілує сонечко братки –
Квітки, як в рідній Україні.
Безхмарне небо голубе,
Хмільне повітря зависає,
Літають мирно голуби –
На жаль, не так в моєму Краї...
Війна...Так боляче мені
Чекати миру насолоди.
Коли уже кінець війні,
Коли дійдуть урешті згоди?..
Всміхнуться знову діточки,
Налякані від мін і "Градів",
Підуть у школи і садки,
(У війни не захочуть й гратись)
Засіють миром всі поля,
Звільниться Ненька від заліза.
Запахне збіжжям знов земля,
Пташина защебече в лісі.
Вояк обійме рідних всіх:
Дружину, сина, не гвинтівку...
Збудує дім, і навіть в снах
Забуде про війну й криївку.
Кровлять і тріскають серця
Простих людей за Україну.
Багатих тішить бійня ця...
Невже всьому немає спину?
Найкращі гинуть за свій Край,
Фарбуючи все в колір крові.
Чому за наш "маленький рай"
Дістали стільки нелюбові?
Пожухлі зграбую листки…
Думки роями… Тільки вітер
Втирає сльози все таки,
Похитуючи голі віти…
Кидаю погляд на квітки,
Братки, як в рідній Україні,
Де на могили, у вінки
Кладуть синочкам нині…
Вклоняюсь, любі, вам усім,
І вояки і волонтери,
Несете ви надію в дім,
Відчинені вам всюди двері.
грудень 2014
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2015
Ненько рідна, ненько люба,
Чом ти сльози ллєш, голубо?
Чом так тужиш і зітхаєш
Та синочків виглядаєш?
Йдуть синочки на війноньку
Полягти за неньку, доньку,
Вороженька зупинити,
Вороженько - то брат рідний...
Із колиски вийшли разом,
Та заслаб він на заразу,
На бездушність, брехні, гроші...
Що ж ти чиниш нам, хороший?
Чи не можна в мирі жити,
Діточок своїх ростити
І пісні разом співати?
Рано всім нам йти ще спати.
Зупинися, рідний брате,
Пошкодуй стареньку неньку,
Бо за все прийде заплата,
Бійся Господа, дурненький.
Плаче гірко наша ненька,
Помирімося, братеньку.
11 березня 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2015
Зачем бежала и куда
Искать сомнительное счастье?..
Сигнула в глубину пруда,
Забыв про холод и ненастье...
Взлетела птицей в облака,
Не замечая тучь угрозы...
Дождем с небес густым - пока
Не залили всю землю слезы...
Кого-то молнией прожгла,
Испепелив все безрассудно.
Себя искала, как могла...
Любовь искала, жизни сущность.
(10 марта 2015)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565732
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.03.2015
Нещасний люд, нехай Господь простить вас,
Коли почнете ви цього просить...
Коли не зможете з підступною брехнею
І вбивством душ у мирнім світі жить.
Коли відкриються засліплені вам очі
І корки повискакують із вух,
Коли відчуєте ви знову мирний стукіт
Своїх сердець і поклик чистих душ...
Коли позбудетеся злості і вампірів,
І шовіністів, і лихих царів,
І приготуєте святу офіру -
Любов до Бога і народів всіх.
5 березня 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2015
Бачиш - птах летить... Не стріляй!
Чиясь чиста душа спішить в рай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564446
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 05.03.2015
Все меньше пучок...
Ветер волос уносит
Жизни навстречу...
На зеленой вьісокой
Горе птицьі гнезда вьют.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562974
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 27.02.2015
Я чула - в'яз од вітру шепотів:
"Колись і я людське життя прожив...
Вродливим юнаком я був тоді -
Бездумність шаленіла в голові...
Життя тоді скінчилось в одну мить,
До сих пір соромом душа горить...
Страждань не чув, в біді не допоміг,
Жив без турбот, по-іншому- не зміг...
Коли душа звільнилась з тіла пут,
Хтось жартома вселив її ось тут,
Щоб старим в'язом вік я вікував-
Пізнав все те,чого раніш не знав"...
Коріння міцно у землі сидить.
В'яз - не юнак, життям він не горить.
Печаль і туга викривили крону.
Страждає в'яз до самого схорону...
Свій біль і ти можеш віддати в'язу:
Лиш притулись - полегшає відразу.
За гороскопом друїдів: в'яз -дерево,
народжених 12-24січня; 15-25липня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562961
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 27.02.2015
Хочу вільна бути як птах...
Яблука не Їв... Гріха не має.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562493
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 25.02.2015
Окуляри на обличчі -
Як довгі спідниці,
Або широкі штани-
Ховають усе вони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562116
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 24.02.2015
Бог людині дав дуже багато –
І творить, і можливість пізнань,
Спілкуватися словом, як в Бога,
Щоб читати, набратися знань.
І раніш було Слово від всього,
Поміж люди прийшло із небес –
Бог принизив Себе Самого,
Щоб найменший із грішних воскрес.
Бог – Отець наш, надія єдина,
Слово Боже - безмежна Любов.
Життя вічне – життям Свого Сина,
Врятував людей з грішних оков.
Вже минуло дві тисячі років,
Як Господь вказав праведну путь.
І збулося вказання пророків,
І пізнав світ ту істинну суть.
Путь з Христом всіх провадить до раю,
В правді тільки ступати по ній.
Я дорогу лиш цю вибираю,
Життя вічного мрій і надій.
Слово людське теж сповнене сили,
І життя в собі й смертне несе –
Воскресити та вбити ним сміло.
Думай добре, ніж мовити все.
Думай добре, щоб в гріх не упасти
І не ввести сусіда свого.
Бо, що вилетить – назад не вкласти,
Добре слово – творитель всього.
Як захоплять підступності думи,
Ти подалі гони їх тоді.
Лиш молитва позбавить і суму,
Й слово мудре здарує тобі.
Ми подібні в усьому до Бога,
До небес – і думки і слова,
Бог життя нам дарує для того,
Щоб кріп дух і Любов в нім жива.
березень 2012
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Колись не одягала вишиванок,
Пісень народних небагато знаю я,
Проте, щоденно починаю ранок
Молитвою за Тебе, Нененько моя.
Нехай Господь Тебе завжди боронить,
Душу народу (він -душа твоя)
Нехай удари злого Бог відводить,
Щоб вільно дихала моя земля.
І жити всім у правді, процвітати
(Висот духовних в світі вже катма)
Душі народній ще написано літати,
Даремно переслідує " чума".
Нехай Господь усіх благословляє,
І особливо наших діточок,
(Тих, хто Країну рідну захищає)
Вони – майбутнього здоровий паросток!
Міцній синами, Нене моя рідна,
Міцній родинами в любові, чистоті!
Нехай твій день прожитий буде плідний
І буде мир і спокій на святій землі!
19лютого 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2015
Мене розп'яли...Кров дорогоцінна
Стікає в лоно Матері-Землі.
У полі плаче зламана калина...
Це все вовки.... Робили хрест мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560855
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2015
І старт, і фініш - в кожного він свій.
Життя закручене в дивний сувій,
І не відомо бути краще ким -
Грубим борцем, а чи ягням смирним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560282
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2015
Тіні предків крізь мене
чіпляються за майбутнє життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560262
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 16.02.2015
Живе собі, не докучає...
Сонце зайде-
Заплачеш з відчаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560030
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.02.2015
Не плутай зорі з ліхтарями...
Доля жартує з нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560027
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.02.2015
Хто вона така
Судить звисока? Смішна.
Корона падає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559791
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.02.2015
Історія дюймовочки - реальна...
І кріт сліпий, подія аномальна...
Ось приклад: подруга вірші писала,
А чоловік їй:" Краще борщ із салом...
Бо не зробити бізнесу на віршах,
Життя ж родинне від потуг тих - гірше,
Якщо бракує часу, щоб прибрати...
Жінка - не птах, щоб в небесах витати!"
Нелегкий нині хрест донести слово:
Нерозуміння, ще й підступність злого,
Утрата сил, думки - теж нездорові,
Не обійтись без Божої любові.
Щасливий, хто здолає зла пороги,
Злетить увись, до Світла у дорогу.
У ній і радість, і сліпих кротів немає,
Що в темних норах тільки щастя знають...
14 лютого 2015
(с) Валентина Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2015
Дитиною вдивлялась в хмари-
Шукала Бога в небесах.
Спливали димові отари
У найдивніших образах.
Чого лишень не малювала
Уява чиста і проста.
Шкода,тоді я ще не знала,
Що Бог -усюди, Бог -життя!
Що Бог -любов,- живе у душах!
І що у мене душа теж.
Настане час, вона проснеться...
Любов Всевишнього - без меж!
Вже не шукаю Бога в хмарах-
Пізнала Істину святу!
Бо стала я ягням в отарі
І з Богом, у душі, живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015