| Сторінки (6/543): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Не питай ти у мене нічого,
Краще просто за руку візьми.
І розсій мого серця тривоги
Так давно вже не бачились ми…
Десь водили дороги далекі,
Нас обох по широких світах.
Під ногами розтрощені глеки,
Мрій розбитих в загублених снах.
Не вернуть, не змінити прожите,
І хто винен, хто ні, що гадать?!
Все давно вже від сліз моїх змите,
Краще просто обом помовчать…
Пізно все… Там у синіх туманах,
Ми останній свій втратили шанс.
Happy end лиш буває в романах,
Ми проґавили долі аванс.
Пізно все… долі русло змінили,
Рознесла нас життєва ріка.
Нам забракло тоді колись сили
І в руці моїй інша рука…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2017
Осипається юності сад
Осипається юності сад,
Вже ледь – ледь бовваніють в нім квіти.
Недозбираних мрій зорепад,
У життя втілять наші вже діти.
Вони кращими будуть ніж ми,
Недарма ж всю в них душу вкладали!
Їх Всевишній під захист візьми,
Щоб погане усе оминало.
Ти спрямуй їх на правильний шлях,
Відведи від них темряву, Боже!
Хай любов буде в їхніх серцях,
Хай молитва моя допоможе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017
Разом із осіню крадеться в серце сум…
Чому пора ця душу так бентежить?
Немов торкнувся хто таємних струн,
Печаль холодним дощиком мережить.
Біжать роки в осінній падолист,
Я попрощалась з юністю своєю.
І ріже слух вітрища хижий свист,
Мій шлях досягне скоро апогею.
Ох, осене, ти ще не поспішай!
Дай літнього ще сонечка хоч трішки.
Ти сивину у коси не вплітай
Сипни ще щастя на мої доріжки.
Порадуй серце лагідним теплом,
З тобою ми насправді дуже схожі.
Нам треба часу, подружко, обом,
Ти подаруй хороші дні погожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017
Склав День утомлено великі крила,
Спустився Вечір підмінити брата,
Покровом тиші Нічка все укрила,
І вклала всіх у ліжечка вже спати.
Під подушки кладе всім Сон казки,
І бачуть діти гарні сни барвисті.
Сопуть рожевощокі малюки,
Щоб Ранок свій зустріти променистий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2017
На базарі пам'ять продавали,
Цілу кіпу орденів старих…
Власники напевно знов вмирали
З сорому за правнуків своїх…
Скупник роздивляється медалі,
Покупець на копійки чека …
Дідова душа в німій печалі…
З гривнями онукова рука...
Нагороди у руці ділка,
Не мовчать, як серце калатають!
Дідова дорога не легка,
Нагород задАрма не чіпляють!
За відвагу, Звільнення Варшави,
За взяття Берліну! Скільки їх..
У боях кривавих не для слави,
Пройдено болючих тих доріг.
На базарі пам'ять продавали,
Дідові медалі бойові…
В небесах в невимовній печалі,
Квилять, плачуть душі – журавлі!
Зрошені сльозами, потом, кров’ю,
Нагороди у чужих руках!
А колись лиш на свята з любов’ю,
Красувались в діда на грудях.
На базарі пам'ять продавали,
Цілу кіпу орденів старих…
Власники напевно знов вмирали
З сорому за правнуків своїх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2017
Мене погоди холод не лякає,
Проблему цю врятують теплі речі.
Страшніший він той що в душі буває,
Студений біль сліпої порожнечі…
Отак в гонитві все життя минає,
Ми проживаєм роки день за днем.
Шукаєм щось, а що самі не знаєм
В гонитві за примарним міражем
Ми забуваємо…не в грошах щастя,
За них не купиш, друже, головне,
Бо все за справи наші нам воздасться,
І бумерангом все життя верне.
Не страшно коли в домі суп і каша,
Страшніш, як розуміння в нім нема.
Буває дім розкошів повна чаша,
Та теплоти й любові там катма…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017
Відспівало тепле літо,
Відшуміло, відгуло.
Теплим сонечком зігріте,
В полі травами лягло.
Відп’янилось ароматами,
Медом, грушами в садах,
Відгреблось в городах сапами,
В працьовитих та й руках.
І посипалося золотом,
Із пшеничних колосків,
Відгуло у небі рокотом,
Гроз і проливних дощів.
Відробило, натомилося,
В степ широкий побрело,
До зими в степу лишилося,
Наче й літа й не було….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017
Розсипав Серпень яблука і грушки,
Сливовим ароматом землю збризнув.
Вдягнув поля в пшеничні капелюшки,
Замовив Літу поминальну Тризну.
Зібрав врожай картоплі і цибулі,
По господарські на місця все склав,
Про холоди, що йдуть сказав Зозулі,
Сіток із павучихами наткав.
Стомився… заховався в мишки нірку
До травня не будить його просив,
Вмостився на барвисту листя гірку,
І солодко у нірці засопів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2017
Плаче дощами холодними осінь,
Мабуть і в неї серце болить…
Сиві жмутки в золотому волоссі,
Юність пройшла і цього не змінить…
Холод безжальний вкрадається в душу,
Сумнівів кігті спокій крадуть.
Планів твоїх милий я не порушу,
Стихне у серці неспокій і лють.
Пройдуть дощі, буде бабине літо,
Сонце осушить сльози мої.
Чашу терпіння давно перелито,
Там десь далеко на самому дні
Жевріє віра – все добре в нас буде!
Ми перескочим темну цю смугу.
Знову згадаєм далеке, забуте,
Спробу ми в долі випросим другу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2017
Біжу кудись за покликом лиш серця,
Крізь осуду колючки – шпичаки...
А вслід осатаніло так сміється
Хто совість проміняв на п’ятаки.
І хай помилок я роблю немало,
Бо я ж проста людина як і всі,
Та душу я свою не продавала,
Щодня кручусь мов білка в колесі.
Ненавиджу брехні я блюзнірства,
І як думки з словам врізнобіч.
Я не люблю невігластва і звірства,
Не щирих і улесливих облич!
Ненавиджу я ще пристосуванців,
Бо для таких мораль то просто звук.
Фальшивих патріотів запроданців,
І їх брудних, нечесних душ і рук.
Щаслива я, що Бог таких відводить,
Що все ж хороших біля мене більше.
Що мої стежки там де світло ходять,
Збираючи натхнення в мої вірші,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2017
Спустивсь на землю прохолодний вечір,
Вдягнуло місто сутінки на плечі.
По небу зорі нічка розгубила,
І розгорнула чорні – чорні крила.
Затихло все лиш соняхи у полі
Про щось шепочуть золотоголові,
Тополі й верби у журі зітхають,
Бо зовсім близько осінь відчувають.
Втомилось літо спеку роздавати ,
Йому у вербах солодко так спати.
Ні солов’я не чує, ні цикади,
До передачі вже готове влади,
Владарювати Літечку не сила,
Жарінь нестерпна і його стомила.
Не хитрий скарб зібрало у торбину,
Прозору осідлало павутину,
І полетіло десь відпочивати,
Просило рік на нього почекати….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017
Нанижу на нитку я думки,
Розмотаю мрій своїх клубочок.
Сумнівів я розгоню хмарки,
Біль і сум зв’яжу в тугий жмуточок,
Віднесу подалі від усіх,
У провалля викину глибоке,
В росах ранніх назбираю сміх,
Розцілую ранок синьоокий,
Вітер – розбишаку обійму,
В сонця трішки випрошу веснянок,
Нагадаю теплому йому,
Від його, як щедрих цілуванок.
Ластовинням мій вкривався ніс,
Про веснянки тітонька співала,
Й про руденьку дівчинку мені.
Золотим моє волосся звала,
Посміхалась татова сестра,
Спроб відбілювань було чимало,
Ох дарма тоді мала, дарма,
Ластовиння збутися бажала…
Те руденьке і смішне дівча,
У своєму стріла якось сні,
Розлилося золото – зерня,
На щоках і носику її.
Стріпонула впертою копною,
Неслухняних мідних своїх кіс,
І пішла легенькою ходою,
У густий, зелений верболіз.
Так хотілося її спинити,
Не знайшла я підходящих слів,
Ранок прокидавсь…. Несамовито
Півень мій рябий заголосив.
Сон розстанув. День гукав до праці.
І реальність кликала у бій,
Десь у дивнім чарівнім палаці,
Загубила нитку я від мрій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017
Незборима нація! Народ!
Скільки ж на історії скрижалях
Розлилося болі і скорбот,
Там Героїв розп’ято на палях
Вистачить на сотні поколінь,
Україно, рідна моя нене!
Коло тебе вража чорна тінь,
І ординське воїнство скажене,
Сотні років йде безжальний бій,
Та благословенна ти синами!
Не зламати споконвічних мрій,
Виплеканих довгими віками!
Україно, мати бунтарів,
Тих, що твою волю захищали,
Волелюбних воїнів – синів,
Які мучнями за тебе стали!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2017
Спинися друже! Голову схили.
Не маємо ми права забувати!
Життя за волю віддали вони,
Щоб ти і я могли спокійно спати.
Прислухайся до шепоту трави.
То їхні душі з нами розмовляють!
Складати рук не можем нині ми,
Бо Неньку нашу досі розпинають!
За кожен подих втрачений навік,
За кожну краплю пролитої крові,
Сльозу з дитячих, маминих повік,
За не розкрите почуття любові,
Яке вони не встигли донести,
За зламані ще зовсім юні долі,
Не пройдені, перервані шляхи,
За ті батьківські невигойні болі,
Спинися друже…Голову схили!
Ми забувати їх не маєм права,
Тих що за землю рідну полягли,
Солдатам України, вічна Слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2017
Вона дім свій від бід і вітрів захищала,
А йому… а йому було цього так мало!
Він хотів, щоб життя було з присмаком свята,
А вона… А вона двох ростила маляток.
В домі затишок, пахне борщем, пирогами.
Ну а він… Ну, а він не приходить ночами.
На чужих він дорогах все щастя шукає.
А вона… А вона все ще вірить, чекає…
Так жили наче вдвох та чужі в одній хаті,
Не змогли Купідони зарадить крилаті.
Бо коли між двома головного немає,
То із іскри малої вогню небуває….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2017
Чебрець і м’ята, запахи дитинства.
В любистку мила голову бабуся.
Крізь плин років вертає згадка чиста,
Ох жаль… туди уже не повернуться…
Промінчик сонця у вікно проліз,
І аромат млинців гукає з ліжка.
Пригоди ранок в кошику приніс,
Бабуня в хату: – «Ти б поспала трішки!»
Який там сон, як друзі біля двору
Вже зачекались! Справ вже огого!
Бабуня ж за своє: «Вже в школу скоро
Поспала б довше, тільки ж і твого!»
Її уже не чую, швидко в рота
Я похапцем млинця шматок кидаю.
Назустріч відкриваються ворота,
То друзів нетерплячка доїдає.
І ми гуртом на зустріч літу й сонцю,
Мчимося гамірливою юрбою!
Дитячі роки тануть у долонці…
І лише в сни вертають нам з тобою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2017
Як же холодно душі моїй без тебе,
Впились інею колючки в неї.
Та мені ж багато і не треба,
Усмішки торкнутися твоєї…
Та мені лиш просто поряд бути,
Стежкою одною разом йти…
Просто бачити тебе і чути,
Просто знать – зі мною поряд ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2017
Комусь я рідна і своя,
Комусь чужа, незрозуміла,
Для когось кістка в горлі я,
То боягузка, то смілива.
Для когось ворог, друг комусь.
Комусь дивачка і блаженна.
То в безтурботність загорнусь,
То мчу життям мов навіжена.
То я весела, то сумна.
Мене не просто зрозуміти,
В душі то осінь, то весна,
А ще… не вмію тихо тліти…
Якщо вже щось душі болить,
То не чіпай бо обпечешся!
Вмію ненавидіть, любить,
Гаряче серце в грудях б'ється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2017
Почуйте тишу! Як вона говорить!
Прислухайся до неквапливих фраз.
В ній кожне слово наче в дзвони дзвонить,
То шепотить, то скрикне болем враз!
То коником підстрибне на травинку,
То зацвіркоче цвіркуном в пітьмі.
Ти зупинись. Прислухайсь на хвилинку,
Хай дивний хор відкриється тобі!
Осіннім смутком вечір огортає…
У тиші літо котиться від нас.
Хор суголосся землю обіймає,
Дарує всім чарівний свій романс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2017
От навіщо мені дав Творець таке серце гаряче?!
Хай би трішки байдужіше… Легше з таким може жить?!
Хай вже трішки схолоне, затихне, хай більше не плаче!
Хай неправдою й зрадою більше воно не болить…
Гей, пани преподобні! Вам чути, Вкраїна ридає?!
Гинуть діти її у боях за наш сонячний день!
А у Божому домі, за вбивцю молитва лунає…
І співає паства величальних Кирилу пісень.
Дзвонять дзвони тривожно, щодня хтось стає сиротою…
Сива мати довіку нестиме Хрест долі тяжкий.
Піп Кирило з Москви шле прокльони плюється злобОю,
Молить Бога за нього в покорі німій люд простий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2017
Біль пульсує у скронях,
Я бреду мов незряча.
Холод тисне в долонях,
Лиш душа ще гаряча.
Я хотіла злетіти,
Та до низу щось тягне …
А крило перебите
Знов розправитись прагне!
Десь з думок потаємних
Піднімаю знов Віру!
За спиною у мене
Чую зради я звіра!
Хай помилка це буде…
Може просто здалося?!
«Ні це справді Іуда!» -
Гудить стоголосся….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
Він потопав в закоханих очах,
І від напруги бились громовиці!
Горіла спрага на її вустах,
Лукавий пив з гріховної криниці.
Забув за все! Був тільки він й вона!
І пристрасть що вогнем їх обпікала!
Від поцілунків зовсім вже хмільна,
Народжувалася й знову помирала!
Світало… Ніч поволі відступа.
Купались світла промені у морі.
Лиш той з криниці пристрасті черпа,
Горіти хто уміє. Апріорі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
Без тебе птаха я з одним крилом,
Що від землі несила відірватись.
Зігрій же серце ти своїм теплом,
навчи мене вітрам, як не здаватись!
Тримай мене, не відпускай саму!
Мені повір не впоратись без тебе!
Цей біль душі моєї ти вгамуй,
Я більше не надіюсь лиш на себе…
Мене втомила вже ця боротьба!
Ці полоси дороги чорно сірі,
Несправедливість світу і злоба,
Стомилась далі жити у зневірі!
Мені веселку в небі запали,
І розфарбуй дорогу у барвисте!
Розсіялась, щоб недовіра мли,
Й було яскравим доленьки намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2017
Поетом справжнім я не є напевно,
Слова збираю у рядки даремно.
Можливості йти в інститут немала,
І мрія давня у імлі розтала…
До досконалості мені далеко,
Та приліта в моє гніздо лелека,
І ново роджені приносить вірші,
Є трішки кращі серед них, є гірші…
Сідаю знову і пишу…чи треба?!
Питаю зовсім не у вас, а в себе.
Від думок тісно в голові буває…
Й рука по клавішах сама стрибає.
І не потрібно може це нікому…
Тікають крапки врізнобіч, і коми.
Та так давно віршами «захворіла»,
Що вже відмовитись від них несила.
Я графоман для вас? Хай так і буде.
Хтось зрозуміє все, а хтось огуде…
Свої думки в рядочки заплітаю,
За щастям в черзі як завжди я скраю…
Тому й пишу… всю душу в них вкладаю,
У них народжуюся я, вмираю…
У них несправджені мої надії,
І я пишу їх просто, як умію…
Н.Гузнак
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2017
Він йшов крізь натовп… оминав байдужих,
«Який дивак!» - лунало йому вслід.
Та від його дивацтв в холодних душах
Поволі танув злий, холодний лід.
Червоні очі від ночей безсонних,
Та на обличчі усмішка ясна!
Маленька пташка на шорсткій долоні,
А у душі весна, весна, весна!
Він ніс у грудях полум’яне серце,
Яке не вміло бути мовчазним,
У нім було всього і меду, й перцю,
Й бувало … от не міг справлятись з ним.
І розум вже стомивсь йому шептати:
«Та охолонь! Навіщо це тобі?!
Пора за себе вже давно подбати
Тебе ж розтопчуть у людській юрбі!»
А він лише всміхавсь дивакувато,
І намагавсь зробить добрішим світ.
Стелився шлях так гаряче, строкато,
Ішов дивак лишаючи свій слід…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
Ти поклич мене тихим шепотом,
Я почую його за милю,
Защемить душа ніжним трепетом,
Понесуть нас блаженства хвилі.
Втечемо удвох від буденності,
Що іржею вкриває долі,
В поцілунках, у вирі шаленості
У твої я занурюсь долоні.
Я пропала… у сіті попалася.
Душа в погляді твоїм тане.
До небес я з тобою здіймалася,
Ох те серце моє неслухняне …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
Добігає фінішу літо,
Як спекотно… пашить земля.
У мій келих вина налито
Терпкий напій ковтаю я.
В нім змішалось гірке, солодке,
І солоне – все як в житті.
Йде вже літо зеленооке,
Пані Осінь до нас в путі.
Так не хочу ще я, не треба!
Не торкайся душі крилом.
Не спішу я іще до тебе!
Закипає в руці вино…
Павутиння кружля на сонці,
Осінь вперта, така як я!
Плаче дощиком на віконці,
Жовтокоса сестра моя.
Вже заходь, не стій на порозі.
Хочеш трішки й тобі наллю?
Чуєш… там десь Зима в дорозі,
Поспішає по душу мою….
Знаєш, сестро, тебе попрОшу…
Ти скажи їй…нехай не спішить,
Хай не сипле на скроні порошу,
Бо ще юність ночами снить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
Мчить у всесвіт великий час.
Сиплють зорі шляхи – дороги.
Хтось прийде сюди після нас,
Радість далі нестиме й тривоги.
Нескінченна років круговерть,
Буде сонце так само світити,
Поруч ходять життя і смерть,
За весною теж буде літо.
Осінь золотом вдягне сад,
Зими вкутають все снігами.
В історичнім безмежжі свічад,
Наші предки зустрінуться з нами…
Час летить в круговерті днів,
Мчить шалено кудись планета!
Із мільйонів гарячих слів,
Вічність пише життя сонети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2017
Не поспішай різкі кидать слова,
Що від ножа сильніше душу ранять!
Хай охолоне трішки голова,
Мудрішим іноді бува мовчання…
Перемовчи… Хай потім… Час мине,
І може все по іншому побачиш.
В гарячці ти пропустиш головне,
Бо істина відкриється терплячим.
Не гарячкуй. Спинися. Охолонь.
Бо злість завжди порадниця погана.
Хай стихне стукіт розпашілих скронь.
А ну ж якщо це все лише омана?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017
Про любов вже сказано багато,
Мало хто з нас не знайомий з нею.
Для одних вона була, як свято,
Сонцем і яскравою зорею.
Хтось її черпав з душі криниці,
І без жалю іншим роздавав,
Хтось робив із неї таємницю,
Хтось її люб’язно лиш приймав.
Хтось зробив з любові просто пекло,
Вигоріла в нім вона дотла!
А душа знесилено, отерпла…
Прагла просто лЮдського тепла…
Та коли на двох вона одна –
В неї виростають щастя крила!
Із любові крихітки - зерна
Проростає незбагнене диво!
Про любов вже сказано багато.
Неповторна в кожного вона,
Для одних це нескінчене свято,
Інших болем вимучить сповна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017
Вже скоро Маковія прийде й Спас,
Медово – макове і Яблуневе свято.
Я пригощу коржами з маком вас,
Щоб вистачило всім спечу багато.
Так, як колись в мої дитячі роки,
Смаколик цей бабуня готувала,
Ми їх вплітали за обидві щоки,
Збиралася вся вулиця бувало.
Тепер вас я чекаю на гостини,
Зроблю все за рецептами бабуні,
Хай давнє свято у мою хатину,
Хоча б на мить поверне роки юні.
Вже скоро Маковія прийде й Спас,
Які вертають думкою в дитинство…
Коржі із маком і холодний квас,
І з горобини низане намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2017
Довіряти людям я з дитинства звикла,
Хоч не раз довіра зрадою пекла.
І впивались в душу болю чорні ікла,
Закрадалась в неї недовіри мла.
Та минало зовсім часу небагато,
Поверталась віра у людей мені.
Не навчилась досі серце зачиняти,
Від чужої ниці, підлості, брехні.
Скільки раз спіткалась, помилялась в людях.
Злилася на себе! От вже простота!
Йшла шляхом тернистим, по колючих груддях,
Та в путі стрічалась знову доброта.
Рятувала душу,повертала спокій,
Мудрістю людською позбавляла бід.
І життя навчило істині глибокій -
Доброта лиш щира кращим зробить світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2017
Помирає романтика в світі,
Авантюри вже дух занепав
Не читають книжок нині діти,
Почуття замінив віртуал.
Замість імені справжнього ніки,
Замість слів смайли шлемо давно.
Інтернет і червоні повіки,
Тут знайдеш і шедевр, і багно.
Цілу ніч не втекти із мережі
Павутина оплутала нас.
О дивися, все ті ж на манежі!
Ну і як же я друзі без вас?!
Ми заручники стали прогресу,
Зустрічаємось в чатах тепер.
Тут від грипу лікуємось, стресу.
Тут двірник зависає і мер.
І не дай Боже зникне це диво!
Те всевидяще око не спить!
Засмоктав Інтернет всіх красиво,
Заховав від нас неба блакить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2017
Є в кожного із нас свої скелети,
У шафах пам’яті ховаємо ми їх.
А в декого давно вже повні склепи,
Секретів, тих що зовсім не для всіх.
Таке життя. Та й ми ж звичайні люди,
Без помилок ніхто цей путь не йде.
І хто клянеться, б’є себе у груди,
Говорячи ніколи і ніде
Не помилявся на житті дорогах,
Завжди ішов лише прямим шляхом,
І що весь час лише у перемогах,
І не знайомий зовсім із страхом.
Не вірю я… Безгрішних не буває!
І ти, і я, святими не були.
А помилок в усіх нас вистачає,
Та мовчимо про них частіше ми.
Ми просто люди. Ми не досконалі!
Спіткаємося в вирі суєти.
Осуджуєш? То взуй мої сандалі
Щоб весь мій шлях спочатку в них пройти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2017
Хто мою Музу нині розлютив?!
Ввірвалась в дім опівночі, збудила!
Зустрівши мій протест і супротив,
Чайку із м’ятою у мене попросила.
Вже потім заспокоївшись мабуть.
Півночі свої думки виливала,
Казала, що їй теж вони печуть,
І неприємностей від них немало.
Що там на небі серед інших Муз,
Вона дивачка і ворона біла,
І попросила розділить цей груз,
Бо вже самій нести його несила…
Жалілася, що бачить часом те,
Про що б воліла і незнать ніколи.
Забути і забити геть на все,
Щоб осуду не відчувать уколи.
Казала проти течії думок
Пливти не просто зовсім їй буває.
Що кожен надиктований рядок
В душі протестом знову проростає.
Я слухала її, хотілось спать…
І розуміла…з нею я на довго.
Удвох нам ще писати і писать,
І торувать цю не просту дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2017
Як же мене війна оця змінила…
Жорсткішою і впертішою стала.
Емоції більш стримати несила!
Бува від відчаю повітря мало.
Так нудить від піарників насправді…
Зроблять на грош роздують до небес.
А люд простий знов лізе на ті граблі,
Від брехунів чекаючи чудес.
У кожній раді зверху і до низу,
Перефарбовані пани сидять.
І піп змінив мандат на чорну ризу,
Закони пише нам московська рать.
ШабАші темні в коридорах влади,
Пиляють в них народні копійки.
Прогресу нуль ні спереду, ні ззаду.
По спинах знов гуляють в нас кийки.
Як же ненавиджу я вас плебеї ниці,
Ті що руйнують все, що я люблю!
Для вас ми лише пішки в шахівниці,
Де кожен грає партію свою.
Як же нас всіх змінила ця війна…
Прорвав нарив під назвою еліта.
Одні рятують землю від лайна,
Для інших лише гроші правлять світом….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2017
В безумний вузол зпутались дороги,
Я йду по них немов сліпе дитя.
Позаду і поразки, й перемоги,
Попереду незвідане життя.
І рішення якісь треба приймати,
Якби ж то знать, що буде наперед!
Де вихід, на у а де чавуні ґрати?!
В якій із діжок дьоготь, в якій мед?!
Куди іти, щоб менше гуль на лобі?!
Як розібратися хто ворог, а хто друг?!
Де вовк сховався у вівці подобі?!
Як душу заховати від наруг?!
Де відповідь на всі оці питання?!
В яких книжках їх можна віднайти?!
Я йду вперед під вітрів завивання,
Стараюсь оминати темноти.
Йду по камінні непорозуміння,
Надіюсь лиш на Бога і на себе.
Дай же Всевишній мудрості й терпіння,
Щоб зерна відокремити від плевел…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2017
До крові босі ноги я збиваю,
На тій стезі, що вибрала мене,
Горю вогнем хоча я точно знаю
Що біль гарячий знов не омине…
Між безлічі звичайного каміння,
Малесеньку знаходжу я перлину!
Та рідкісне бува таке везіння,
Частіше знов беру до рук жарину,
Що у розбурханій, стривоженій душі,
З іскрини полум’ям гарячим стане.
І знову ляже словом у вірші,
Розбивши обережності кайдани.
«Кому це треба» - думка промайне…
«Лиш недругів ти назбираєш більше»
Та серце неспокійне, бунтівне,
Мабуть уже не може бути іншим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Змінилися століття і епохи,
Пішли в буття вже цілі покоління.
Запилені шляхи, чортополохи,
Розруха і глобальне потепління.
Розбиті ферми, привиди заводів,
Померлі села – пустки. Запустіння…
На місці чепурних людських городів
Колючі хащі й чорне павутиння.
Шляхи торує всесвітом людина!
Лишаючи руйнації сліди.
Розірвана з землею пуповина,
В могилах певно крутяться діди…
Вдяглися душі у сліпу байдужість.
Бо руйнувати тож не будувать…
І правлять бал нажива, похіть, дурість.
Та прийде час каміння нам збирать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Старий горіх скоцюрбивсь біля двору,
На ньому листя майже вже нема.
Він на казкову схожий став потвору,
Кацюрби – руки в небо підійма
Немов схопити синь небесну хоче,
Щоб сіру наготу свою сховати,
На ньому і пташина не охоче ,
Гніздечко своє буде будувати.
Стоїть немов мара…ляка вночі
Всіх запізнілих перехожих стоном.
Та снять йому ще гомінкі дощі,
В колись зеленій і широкій кроні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
Я знову пересіюю слова,
Їх намагаюся поставити в рядки,
Гудить від рим строкатих голова,
Перемішались зовсім всі думки.
Одна другу ніяк не дожене,
Пишу про те, що Муза нашептала
Знов не туди вона веде мене,
Ну зовсім я ж не з цього починала!
Хотіла написати про весну,
Про сонечко, мурашку, і про небо.
А у вірші лягає про війну…
Блукаю знову царством я Ереба…
До світла рветься так моя душа!
Та Муза от не в настрої щось нині…
І слово, що гостріше від ножа,
Для мене дістає з своєї скрині.
Ну чесно! Я й не думала таке!
То все вона! Як блискавки метає!
І з нею я лечу в круте піке,
А як спинитись часом і не знаю.
Ере́б (Еребус) (грец. Erebos — морок, пітьма) — термін давньогрецької міфології:
Одне з начал всесвіту — вічний морок, породження Хаосу; батько Ефіра та Гемери, яких народила йому богиня ночі Нікс (Гесіод);
Підземне царство мороку, через яке душі померлих проходять в Аїд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
Кажуть буває про когось з поетів:
« Все відписався. Криниця пуста…»
Та це не так! Світ наш повний сонетів,
Тільки й встигай їх ловить за хвоста!
Скрізь де не глянь привід є для натхнення!
Сонце, і хмари, і неба блакить!
Сіє нам рими п’янке сьогодення,
Душу, що радує й чим та болить…
Серце писаки для світу відкрите,
Очі поета у ньому живуть.
Радістю скроплене, сумом умите,
Навіть в найменшому бачить він суть.
Все що зібралося в нього в душі,
Радує що, що бентежить, тривоже,
Вам розповість у своєму вірші,
Тільки, на жаль, та дивак цей не може
Біль не пускати у серце своє,
Бунт у душі пригасити, приспати!
Несправедливість у яблучко б’є!
Знову на себе вогонь викликати.
Ходять поети по лезу ножа,
Рани віршами у них кровоточать,
Ранами плаче відкрита душа…
Знову до бою перо своє точать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2017
Наш світ велике дзеркало буття,
Що почуття людські відображає.
Кохання і ненависть, каяття.
Чого там тільки друже мій немає!
Ми бачимо в тім дзеркалі лиш те,
Що кожен з нас напевно бачить хоче.
Одним коханням дивним розцвіте,
А іншим люто злістю заскрегоче.
Усе що сіємо на грішній цій землі,
Нам бумерангом знову повернеться.
Та найстрашніші мабуть все ж мені…
Байдуже серце в кого в грудях б’ється.
Ми всі прийшли у світ цей не дарма,
Призначення своє тут кожен має.
Та є такі в чиїх серцях пітьма…
Що їх самих зсередини зжирає.
Наш світ велике дзеркало буття,
Що кинув в нього те і упіймаєш.
Це не байки, це правила життя,
Що ти посієш те і назбираєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2017
Доріг багато пройдено в житті,
Людей на них я безліч зустрічала.
Одні запам’яталися мені,
Про інших якось швидко забувала.
Спливали роки, як стрімка ріка,
Відносячи хороше і погане,
Біжить у росах стежечка тонка,
Десь там в туманах і вона розстане…
Бо вічного нічого не бува,
Настане час і мій колись іти…
Забудуться всі сказані слова,
У безкінечнім світі суєти.
А у стрімкому вирії буття,
Всім буде як колись світити сонце,
І будуть жити вічні почуття,
Які з’єднають разом незнайомців.
Не спиниш днів стрімкий шалений біг,
Народжується в світі щось, й зникає.
В хитросплетінні всіх людських доріг,
Життя нове свій шлях розпочинає.
Бо вічного нічого не бува,
Все, що було і є у нім минає.
Та може, хтось, колись мої слова
Що в серці народилися згадає?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
Черпала в зір небесних ти любов,
В блакиті неба ти черпала ніжність.
І шепіт втаємничених дібров,
Твій всесвіт одягав у дивовижність!
Блукали мрії між весняних трав,
Де роси діамантами горіли,
Чарівний диво – вечір чаклував,
А Купідон гострив підступно стріли.
Від почуттів без крапельки вина
У голові хмільні шуміли хвилі,
Але, на жаль, кохала лиш вона…
Ті серця жар, й слова були безсилі.
Талановито роль свою він грав.
Допоки це йому було цікаво…
Там серед шовку найніжніших трав
Розтоптане кохання загасало…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
До краю майже стиснулась пружина
Терпіння всенародне ледь трима!
Хтось випустив із пляшки лиха джина,
Нема в нас влади! Вже давно нема!
Просякло все в державних кулуарах
Корупцією й зрадою смердить!
Де правда брате? Патріот на нарах,
А злодій в кріслі владному сидить!!!!
У раді наркомани і повії
Закони пишуть, жити вчать народ!
Сидять в кабміні «казачкі» Росії,
І водять «шатунів» в нас хоровод!
І як у сні…страшному сні – жахітті
Бредуть московські воші у Ході!
Моя Вкраїна, босоніж в лахмітті
Схилилася у розпачі й журбі….
Пружина все тугіше і тугіше,
Як вистрілить не втримає ніхто!
Вже бунт людський панам у шию дише!
Під куполом у раді «Шапіто»
Чотири з гаком сотні паразитів,
З простого люду кров, як воду п’ють!
Збіговисько шахрайське і бандитів,
На нас усіх давно уже плюють.
Як боляче! Я вірити так хочу,
Що сонце правди випалить цей хлам!
О, Отче! Наш небесний вірний Отче!
Дай мудрості і сили всім Ти нам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2017
Я жінка, я природа, я життя!
В мені змішались всі стихії світу,
Минуле, сьогодення, майбуття,
Не просто біля мене друже жити.
Мій настрій, як погода навесні,
То припіка, то знов дощами плаче,
І спокій, й урагани є в мені!
Моя душа бунтарська і терпляча.
Мене не кожен зможе зрозуміть,
Бо не завжди це і мені вдається.
Та як ніхто умію я любить,
В моїй грудях велике серце б’ється!
В душі моїй живе і янгол, й відьма,
Я можу бути доброю і злою.
Слабкою буду я, і буду сильна!
Яку розбудиш, буде та з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2017
Крутяться часу жорна,
В пил перемелють дні,
Біла полоска, чорна
Стеляться знов мені,
Я назбираю в полі,
Жовтих кульбаб, чебрецю,
Неба блакиті в долоні,
Маків в степу багрецю,
В трав прихоплю зелене,
Срібла в дощу візьму
Стане яскрава в мене,
Стежка якою йду.
Біла полоска, чорна,
Мчить наче вихор життя.
Крутяться часу жорна,
Стежка біжить моя.
Хай хоч не все – багато,
В силах моїх змінить,
Мрія живе крилата,
Щастям в душі дзвенить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
Холод зтискає серце в лещата…
Кутає думку в суму сувій.
Я так не хочу більше страждати…
Не завдавай мені,доленько, біль.
Хочу я сонця, спокою хочу!
Радості більше в хату мою!
Наче молитву щиру шепочу
Доле, пошли мені ласку свою!
Як же стомилась… сили втрачаю…
Розум говорить: «Мусиш терпіти!»
Ранок від мене ніч проганяє,
Буде Надія в серці ще жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
Як мало шансів нам дає життя…
Чи може то самі ми їх втрачаєм?!
А потім запізніле каяття,
Вогнем серця змарнілі наповняє.
Зневіра знов ламає крила мрій,
І світ фарбує нам у чорно – біле.
З хандрою я веду не рівний бій,
І вже здається втрачені всі сили…
Та озирнусь на пройдені шляхи,
Я не сама! Для них маю триматись!
Обставин видираю я цвяхи,
Що не дають крізь хащі продиратись.
Для них я розфарбую сірий світ,
Веселку запалю для них на небі!
Дітей своїх закрию я від бід,
Віддам за них життя, як буде треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
З нас кожному своя сія зоря,
Кому яскраво, а кому ледь зріє,
Десь там у висоті горить моя,
Така ж далека, як юнацька мрія.
Неначе жінка всякою бува,
То наче лід, то жаром пломеніє,
То свій вогонь від мене захова,
А потім в душу знов хлюпне надію.
Ну а буває…соромно сказать,
Такі думки пошле для мене грішні.
Вони бентежать, у душі горять.
І навіть…так бува... лягають в вірші.
Я від очей чужих ховаю їх,
Десь в глибоко в душі своїй ховаю.
Вони мої! То зовсім не для всіх.
Лиш одиницям серце відкриваю….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
Їх вже там так багато в небесному війську в строю…
Йдуть у вічність полеглі за землю вкраїнську солдати.
Вони б’ються і досі в запеклім останнім бою,
Щоб з високих небес побратимам своїм помагати.
Це не правда…вмирають Герої від градів і куль!
Лише пам'ять у душах живих навіки залишиться.
Йдуть прості українці на точку під назвою «нуль»
Щоб під мирним в нас небом шуміла висока пшениця.
Білим клином над зраненим полем летять журавлі,
І той болісний крик душу рве на шматки, розриває!
То лиш тіло солдата лишилось назавжди в землі,
А душа, як раніш Україною плаче, страждає!
Двоголовий кружляє над нами, несе смерть і жах,
Сунуть хмарою чорною в дім наш криваві ординці.
Спокій твій бережуть у Донецьких, Луганських степах,
І щодня ризикують життям там прості українці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2017
Блукаю в тумані, збираю розгублені мрії.
От – от упіймаю рожеву оту за хвоста!
Куди ж біжите? Залишайтесь зі мною надії!
Та відстань між нами все більше, і більш вироста…
А ні зупинилась. Неначе на мене чекає!
Я знову за нею біжу по дорозі життя!
Неначе вже поряд! І знову вона десь зникає…
І знов сам на сам залишаюсь з проблемами я.
Якби ж не туман! Хай би сонечко душу зігріло!
В яскравому світлі я вже б упіймала її!
І може б душа моя менше б потому боліла…
І знов повернулись до мене мої солов’ї?!
В густому тумані іду обдираючи душу.
Ген там десь попереду світло крізь млу пробива,
Я хрест цей нести до кінця на плечах своїх мушу!
Та знаю попереду там десь Надія жива!
Туман цей не вічний, розсіється в променях сонця!
Я серце зігрію у теплих долонях його.
Постукає щастя в моє охололе віконце,
І більш вже не кине ні душу, ні дому мого…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2017
Як тільки вечір йде поволі в ніч,
І вся домашня зроблена робота,
Із Музою удвох ми віч - на – віч
До рим бурхливих знов ладнаєм плота.
Біжать слова, тікають врізнобіч,
В рядочки їм не хочеться ставати.
Поезія така примхлива річ
Що не дає бува півночі спати.
Здається все по маслу наче йде,
А потім знов тіка від мене рима.
Та Муза пожаліє, щось шепне,
І побіжить вперед строфа незрима.
Ну а буває Музі щось не так,
І йде від мене грюкнувши дверима!
Цю пані не купити за п’ятак,
Вона бува уперта, нескорима.
А то, як за спиною в мене стане,
Й диктує то веселе то сумне.
То щось співа солодкими вустами,
То нашепоче щось колюче, зле…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2017
Живу неначе так як і усі,
По тих стежках ходжу я що і люди.
Купаю душу в вранішній росі,
А розум мій все всесвітами блудить.
Ну в кого я така скажіть вдалась?
От знову у рядки слова лягають,
Кому та правда із людей здалась?!
Так ні ж думки бунтарські вилітають!!!
Закрити б серце від проблем усіх!
Про обережність іноді згадати…
Та знов думки крамольні як на гріх,
Які не можу у собі тримати!!!
Дивачко, що слова можуть змінить?
Людей віршами ти не переробиш.
Не знаю… та чомусь мені болить
Що поміж нас неправда й зрада ходить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2017
Кубло зміїне легко пробудити,
Достатньо буде декілька лиш слів.
І загудуть місцеві паразити
Не до вподоби бачите це їм.
Ми добре знаємо хто і чого в нас вартий,
І хто чим дихає відомо в місті всім.
Давно відкриті вже панове карти
Згустились хмари, скоро буде й грім.
Мінять кашкети для вас звична справа,
При кожній владі завжди на коні.
І байдуже насправді вліво, вправо
Бо ближче ж все ж сорочечки свої.
Скакаєте миттєво в інший човен,
Налагоджений добре механізм.
Для нас все це давно уже не нове,
Нас не одурить ваш «патріотизм»,
І красномовність не велике діло,
Бо правди нуль, лиш пафосні слова!
Вже вибачайте…просто НАКИПІЛО!!!!
Бо це вже так давно у нас трива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2017
Суха статистика… щодня на сході втрати.
І плаче Україна за синами,
І чорна хустка розпачу, і мати
Цю біль нестиме довгими роками.
Оскал війни спотворив дійсність нині,
І маски з багатьох із нас зірвав.
Йде визвольна війна в нашій країні,
Пан далі на кістках бенкетував…
Горить Донбас під градами лихими,
Кладуть життя за землю вояки.
А можновладці з душами глухими
Кишені набивають! Гамнюки!
Болить душа, від розпачу волає!
П’ять, вісім, дев’ять – і отак щодня!
Кінця і краю втратам цим немає!
Брехня, брехня, кругом одна брехня!!!
В сльозах втопає ненька Україна
На сході окупант, а тут "свої"…
Рвуть, розривають землю на частини
Пропутінські мерзенні холуї!
Аваковська поліція, міністри –
Від вас той руський дух за милю тхне!
Гебешників нащадки, комуністів
Вас бумеранг життя не омине!
Настане день, змете вас гнів народний,
Що заслужив, отрима кожен з вас!
І час розплати вже не відворотний,
Допоки ж ви знущатиметесь з нас?!
Ми вірили, а ви ту віру вбили!!!!
Ганьба вам ниці зрадники народу!
Ще вистачить наснаги в нас і сили
Щоб правду відстояти і свободу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2017
Кажуть кохання різне буває,
Те що лікує і те що вбиває.
Те що до гарних вчинків штовхає,
Є і таке, що все крушить, ламає.
Грішним буває кохання і чистим,
Світлим, безмежним і променистим!
Крила дарує і в прірву кидає,
Кажуть кохання різним буває…
Кожен з нас наче й своє обирає,
Та що отримає точно не знає,
Чи у двох душах воно заіскриться,
Чи в самоті лиш в одній спопелиться…
Кажуть кохання різне буває,
Те що лікує і те що вбиває….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2017
Наче вени життя заплелися дороги,
Ми крокуємо ними, летим, біжимо!
До крові набиваємо душі – не ноги!
Спотикаємось, падаєм, знов встаємо.
Не розумні буваємо, щастя шукаємо…
А воно вже ж було, не втримали…пішло…
Ми змиряємось… жити без нього звикаємо.
І доводимо щось, собі й іншим на зло.
Наче все, як у всіх… Дім, робота, родина.
Та щось втрачене там на далеких шляхах.
Згадка наче за комір холодна крижина…
Не змогли, не втримали ми мрію в руках.
Наче вени життя заплелися дороги,
Скільки пройдено їх не злічити давно…
Часом падаєм вниз від зневіри, знемоги.
Та збираємо волю в кулак все одно!
Наче вени життя заплелися дороги,
Все що пройдено нами, то теж результат!
Пережиті на них щастя, біль і тривоги,
Піднімало життя і кидало стократ.
Та змогли! Піднялися! Крокуємо далі!
Не здалися вітрам, мабуть це головне!
Більше радість цінує, хто знав і печалі,
Мабуть той зрозуміє найбільше мене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2017
Якби ж розум, що нині тоді в юні роки,
То по іншому б мабуть цей шлях свій пройшла.
Не туди б пролягли мої мрії і кроки,
І не ті б говорила тобі я слова.
Якби ж зрілість могла, якби молодість знала…
Не робили б тоді ми такі помилки,
У житті дров не мало удвох наламали,
Душі наші вітри днів – років обпекли.
І біжать вже у осінь дороги – шляхи,
А стежками у вЕсну ідуть наші діти.
Так не хочу щоб їм помилки – реп’яхи
Заважали життю в повну силу радіти…
Якби ж зрілість могла, якби молодість знала…
Я прошу тебе Боже їм мудрості дай!
Доля, доленько, я вже за них відстраждала
Не мене, моїх діток добром осипай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2017
На устах безтурботна усмішка,
А в очах зачаївся біль.
Їй би ніжності зовсім трішки,
І кохання відчути хміль.
Від образ на душі морози,
Йде по світу вона одна!
Не покаже стороннім сльози
Ще жива в її серці весна!
Не одного сватали люди,
Та усе не її, не ті.
І мовчало серце у грудях,
Ніж з чужим краще вже в самоті…
І вдягала маску щасливу,
Хоч кричала душа від болю!
І чекала ЙОГО, як дива,
Та у Бога просила долю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2017
Навіщо щось доводити глухим?!
Кому нічого в світі не цікаво.
Красу земну показувать сліпим
Така невдячна то і марна справа!
Стіну байдужості не розламать,
Бездушності не зрозуміть ніколи.
В пустій душі вогню не запалать,
Там почуття як і були – схололи…
Є люди, як ліхтарики – свічки,
Так затишно і добре поряд з ними,
А є такі що хочеться втекти…
Вони, як ті колючі, люті зими.
Та я щасливчик мабуть по житті,
Бо більше все ж хороших біля мене,
Я вдячна друзі вам усі мої,
Що кольоровим робите будене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017
у моєму рідному місті будується церква МП...
У нашому місті будується хата,
Будується хата, московського ката …
Неначе насмішка, і ляпас в обличчя!
І зрада для тих хто пішов в потойбіччя
На цій не придуманій – справжній війні,
І боляче друже насправді мені
Що завтра посунуть у хату ту люди,
Кирило в Москві посміхатися буде,
До нього в кишеню це ми українці
Нестимем зароблені нами червінці,
І зможе цар Путін купляти гранати,
Щоб наших же хлопців на сході вбивати,
Найматиме вбивць й посилатиме нам,
За гроші що ти принесеш завтра в храм!
У нашому місті будується хата,
Так швидко і вправно, бо ж грошей багато,
Той кат України у неї вкладає,
Поверне ж з сторицею добре він знає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Гукає вечір вже до дому ніч,
Усипав зорями всі небеса.
І виглядає чорну нічку сич
Розсипалася травами роса.
Спустився місяць, зазира в вікно.
Немов питає: «І чого не спиться?!»
Я намагаюся та все одно
Півночі буду в ліжку ще крутиться…
Ну що скажіть вже за натура в мене?!
Лягла і спи! Та дзуськи! Сон не йде!
А в голові як марево шалене
Думок всіляких цілий рій гуде.
Де в голові та кнопка?! Як їх вимкнуть?!
Я мрію просто виспатись давно.
Хай хоч на час якийсь вони всі зникнуть,
Й накриє сну блаженне полотно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Щоб в світі стало більше доброти
Не так багато вже насправді треба.
Всміхнись у відповідь на усмішку і ти,
Хай лиш тепло іде з душі у тебе.
Образа душить? Злість аж розрива?!
Спинись. А ти, завжди правий буваєш?
Потрібні в серці віднайти слова,
І злість напевно друже подолаєш.
Похмурий день, те саме на душі.
Проблеми із усіх сторін обсіли.
А за вікном ще й затяглись дощі,
І все здається сірим і не милим.
Та ось з – за хмари сонця промінець
Пробивсь до тебе крізь дощу завісу
Звелася з неба сірість нанівець,
Веселка дивна викотилась з лісу.
І піднялась в безмежну синю вись,
Стираючи із серця сум і сирість.
Не будь похмурим – просто усміхнись!
Неси в цей світ любов, добро і щирість!
Щоб в світі стало більше доброти
Не так багато вже насправді треба.
Всміхнись у відповідь на усмішку і ти,
Хай лиш тепло іде з душі у тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
В душі бентежній все перемішалось,
Минуле і сьогоднішнє сплелось.
Я у собі іще не розібралась…
Це що лиш сон? Чи все мені здалось?
Я знов чекаю дива як колись,
Так хочеться ну просто щастя трішки!
І рвуться мрії у безмежну вись!
Та сумніву в цім заважають кішки…
Тпру! Схаменись! За сорок вже давно
А теж туди! Розмріялась! Наївна!
Вже осінь долі стукає в вікно,
Що за блаженість нині в тебе дивна?
Спустись з небес! Проблем же цілий віз!
Не час для мрій! Дивачко, схаменися!
Я просто так втомилася від сліз!
Ти совісте, від мене відчепися!
Дай мрій рожевих хоч один ковток,
Забути за усе хоч на хвилину.
До щастя нині я візьму квиток
Йому на зустріч пташкою полину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2017
В мереживі заплутаних доріг
Життям блукали одинокі долі.
Звела їх стежка на один поріг,
Щоб більш не розлучалися ніколи!
Здавалося попереду життя
Наповнене щасливими роками
Кохання неповторні почуття
Зламали двоє власними руками…
І долі закрутили, понесли…
У круговерті днів дві половини.
Окремо стежками життя ішли
Народжені буть разом дві людини…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2017
Не пали минулого мости,
Бо не знаєш ти , що буде завтра.
Може доведеться ними йти
Не роздмухуй полум’я, не варто.
Поламати легко зрозумій…
Та назад уже шляху не буде .
Не губи не справджених надій,
І не слухай, що говорять люди.
То твоє життя – воно одне!
Не пускай чужої в нього думки.
Бо чужий твого не проживе,
Не ламай між рідними стосунки.
Час розставить сам усі крапки,
Тільки не повернеш вже нічого.
Не зліпить, розбиті черепки.
Не вернуть, загублені дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2017
Скільки болю вміщається в серці?!
Як справляється з ним воно?
Там Надія лежить на денці,
І крізь біль живе все одно!
Кулю я все земну штовхаю,
Крізь галуззя проблем біжу.
Лиш якусь я із них владнаю,
Як друга вирина на межу.
І берусь до роботи знову,
Починаючи все з нуля.
П’ю настоянку полинову
На меду замішану я.
Все мине… розсіються хмари,
І життя посміхнеться знов.
Підуть в безвість лиха примари,
Бо живе в моїм серці любов.
Все мине, ця липка зневіра,
Не зламає мене. О ні!
Бо живе в моїм серці Віра!
Посміхнеться ще щастя мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Я б’юся в стіну…виходу шукаю…
Від розпачу рве душу на шматки.
Надія мов примара відлітає,
А в голові як рій гудуть думки.
Куди не йду там знов стіна проклята!
Кричу у вись « Всевишній, поможи!
Прошу, не забирай у мене тата!
Татусю мій, одужуй ти, живи!»
Ми все разом з тобою подалаєм,
І висвітлиться чорна полоса.
Ми синю птаху щастя ще спіймаєм,
Нам допоможуть, тату, небеса.
Від сліз гірких туман встеляє очі,
Всемилостивий Боже, поможи.
Ще надто рано… Я ЦЬОГО НЕХОЧУ!!!!
Живи рідненький таточку, ЖИВИ!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Повернути назад вже нічого не вдасться,
Кожен з нас по дорогі крокує своїй.
Вириваю у долі по крапельці щастя,
І признатися тяжко так навіть собі…
У душі урагани бушують і бурі,
І ночами нестерпними сон десь тіка…
Місяць б’ється у шибку в мутнім абажурі,
А холодна зоря спогляда звисока…
Їй байдуже до мук що збентежили душу,
Віють холодом мертвим нічні небеса.
Я минулого спогади знову ворушу,
І забуте давно знов в мені воскреса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2017
– Совуню, совуню чом вдень не літаєш?
Чому в холодочку весь час ти дрімаєш?
– Бо цілу я нічку мій друже не спала,
Мишей польових у степу я ганяла.
– Мишей? Ну навіщо ж ти їх ображала?
– Пшеничні поля, я від них рятувала.
– А, що вони можуть зробити пшениці?
– Ти ж любиш малюче, пухкі паляниці?
– Люблю. А до чого тут мишки малі,
– Та ж нищать пшениці вони врожаї.
Не буде врожаю, де борошно взяти
Щоб здобу смачну випікати малятам,
– Тепер зрозумів, гарну справу ти робиш,
Поля від напасті зубатой борониш.
Не буду я більше тебе турбувати,
Бо цілу ще нічку тобі працювати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Сонце в м’якеньку скотилось хмарину,
Землю натомлену сутінки вкрили.
Наче роздмухав хтось в небі жарину,
І пломеніють червоні вітрила.
Ось бірюза в небесах розплескалась,
Сині, бузкові вгорі кольори!
Небо в святкове вбрання одягалось,
Вабило погляд кольором гри!
Наче чиясь невловима рука
Пензлем чарівним по небу водила!
Звідкись спустилася нічка стрімка
Й хлюпнула вгору темні чорнила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Дзвінок на телефон… - Привіт мій друже.
Ти де пропав? Так довго не дзвонив.
– Й тобі привіт. В нас було жарко дуже
Нас «брат» російський знов всю нічку крив
Мовчання… Слів потрібних не знаходжу..
.– Ти як? В порядку? Всі живі у вас?
– Сказать по телефону все не можу…
Поговорити матимемо час.
А ви там як? У місті, що нового?
– Та що у нас? Усе як зазвичай
От лише душу мучає тривога…
Будь обережним, брате. Обіцяй!
– Все буде добре! Чуєш, ти молися
За нас усіх. Бо помага ця віра
.– О Господи! Коли ж війна скінчиться?!
– Скінчиться, сестро. Ось зупиним звіра
І повернеться мир до нас жаданий.
– Але ж яку страшну ми платим ціну!
Ятрять у серці ці болючі рани…
– Не плач! Ми відвоюєм Україну!
Ну все… Не можу більше говорити
Поки є час хоч трішки подрімаю.
– Давай, добраніч. Чуєш, лиш дзвони ти…
Приїдеш в місто в гості я чекаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2017
Не знаю чому пригадалися роки дитячі,
Святкові у школі коли в нас були вечори.
Як старшими нам так хотілось здаватись! Одначе…
Які ж ми смішні у той час всі насправді були.
Дівчата згадайте найперший наш тонік волосся –
Тоді канцелярські копірки були нарозхват!
Кому їх синенькі дістати до свята вдалося,
Мав зачіски колір, як в час той казали «отпад»!
У модниць дорослих «Іріда» була тоді в моді,
І нам не хотілось від них ну ніяк відставать.
От тут і була нам та диво копірка в нагоді,
Якою лиш треба волосся було натирать!
А вії, як ми фарбували у школі! Згадали?!,
В коробочці туші брусочок маленький сухий,
У неї краплинку водички собі добавляли,
І погляд вже мали спокусливо ми чарівний!
Пізніше косметика справжня була нам доступна,
Але ж як хотілося ефектного вигляду мать!
І паста із стержнів, що в ручках зникала підступно,
Ну мали ж ми чимось собі манікюр фарбувать!
Які ж ми ті лаки яскраві для нігтів робили!
Старанно у пляшечку з лаку чорнило вдували,
Червоне і синє, якусь рідину туди лили,
І нігтики наші неначе веселка сіяли!
А блискітки ! Як же без них? Ну хіба ж це вже свято?
Годились для цього прикраси з ялинок чудово.
Їх досі лишилось обдертих у мами багато,
Це ж треба було здогадатися нам до такого?!
Всміхаюся я розглядаючи фото дитячі,
Якій ж ми вигадливі з вами дівчата були!
Сьогодні поринула в казку дитинства неначе…
Яка вже лиш зрідка приходить до мене у сни.
Н.Гузнак (Стоян)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2017
Синку так швидко роки пролетіли,
З хлопчика виріс давно чоловік.
Юність бентежна розправила крила,
Долю чекають дороги нові.
Прийде вже скоро твій час обирати,
Ту з ким підеш ти шляхами життя,
Хочу сьогодні як жінка, як мати,
Дати пораду тобі сину я.
Знаєш, не іграшка серце жіноче,
Зовсім не кожний в нім місце знайде.
Серце жіноче коханням тріпоче,
Та лиш до того, хто ключ підбере.
Скільки вміщається в серденьку тому!
Ніжності, ласки, добра, теплоти.
Часом буває не вірить нікому,
З серцем жіночим обачніше ти!
Серце жіноче мріє, страждає,
Спокій у ньому так мало бува.
То від тривоги воно калатає,
Рідше від щастя у грудях співа.
Серце жіноче саме обирає,
Розум безсилий той вибір змінить.
Серце жіноче лиш той розгадає,
Хто зможе в ньому любов запалить!
Серце жіноче завжди під ударом,
Щоб не ставалося вірить, чека.
Буде закоханим Боженьки даром!
Та пропаде у руках дурака…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017
Я великого всесвіту тільки піщинка,
І жбурляють мене невблаганні вітри.
Та неначе уперта маленька травинка,
Крізь асфальт проростаю і рвусь до мети.
Я щодня перепони уперто долаю,
І нових перешкод розбиваю стіну .
Я образи всі кривдникам легко прощаю,
Намагаюся світу пізнать глибину!
На собі іронічні я погляди бачу,
Чи насмішку, чи осуд читаючи в них.
Я сміюсь як болить, а від радості плачу,
Та нікому своїх не віддам я доріг!
Хоч буває таке там каміння колюче,
І дощами із сліз поливає з небес,
Продираюсь крізь терни вперед я рішуче,
Вірю доля моя ще наділить чудес!
Вірю все буде добре, засяє веселка,
Ну, а як же інакше?! Я ж вірю у це!
І освітять дорогу мою феєрверки,
Розірву я тернове колюче кільце…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017
О скільки днів в нас пробіга дарма,
Прожитих марно сірих і німих.
Промчить, як мить і спомину нема,
Й не буде нам згадати, що про них.
Ми летимо щодня у суєті,
Про найрідніших часто забуваєм,
Ми біжимо по матінці землі,
І тих хто поряд назавжди втрачаєм…
Здавалось справи без яких ніяк,
Та відкладали зустрічі на завтра,
А згодом розумієш… все не так,
І справи ті цього всього не варті!
Бо те що втрачене не повернуть,
Ні погляду, ні усмішки, ні слова.
Не допоможуть сльози вже і лють,
Окута душу темінь полинова.
Багато днів, що прожили дарма,
Але чомусь запізнє розуміння.
Дні пролетять і сліду їх нема,
Лише гірке і болісне прозріння…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2017
Тривожно на серці, думки не спокійні рояться,
А з сходу новини: "Лютує ворожа арта"!
Рідненькі, хороші, ви тільки тримайтеся, братці,
Хай вас захищає молитва матусі свята.
Я знаю там страшно, від свисту осколків смертельних,
Здіймається в небо морозами скута земля,
І спалахи, спалахи, спалахи в небі пекельнім,
І знову в скорботі за дітьми країна моя.
Тривожно на серці, воно калатає набатом,
Знов чорною птахою звістка у батьківський дім.
Хоронить країна цвіт нації – мужніх солдатів!
А їм би ж ще жити… і діток ростити б їм всім.
Тривожно на серці, думки не спокійні рояться,
Там хлопці на сході, життям ризикують щодня.
Молю вас рідненькі, ви тільки тримайтеся, братці!
За вами Вкраїна, страждальна Вкраїна моя!
Я вірю, що жах цей так буде вже скоро… скінчиться,
І мир з ПЕРЕМОГОЮ знов повернеться до нас!
І в зраненім полі шумітиме злотом пшениця,
І буде все так, як пророчив великий Тарас!
Не буде біди, і не буде врага супостата,
І вільною буде навік Українська земля,
Діждуться синів неушкоджених мама і тато,
Так буде вже скоро, бо так не одна хочу я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2017
Боже милостивий, знову втрати, втрати!
Під Авдіївкою знов земля пала…
Я прошу тебе тримайся сину, брате!
Хай тебе ворожа куля омина.
Милостивий, Боже, наш благаю
Захисти їх на своїй землі!
Зупини шакалів дику зграю,
Зло спини, яке сидить в Кремлі!
Двоголовий і кривавий птах
Учепився в груди Україні!
Сіє ненависть, і біль, і сльози, й жах,
Знов чиєсь дитя у домовині…
Господи вже скільки сліз гірких,
Сліз гарячих пролилося в світі.
А душа болить… болить за них,
Гинуть молоді, здорові діти.
Чуєш ти паршива сіра міль
Що сховався за кремлівські мури,
Все це горе, весь нестерпний біль,
Вся безвихідь людської зажури
У один безмежний океан
Все збереться й вирветься на волю,
Повернеться окупанти вам!
Бумерангом від посіяного болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2017
Гортаю сторінки життя,
Сама пишу їх і читаю.
Біжу, лечу по ньому я,
Сама собі проблем шукаю.
А друзі кажуть: «Схаменись!
Хіба тобі найбільше треба?
Ох і дограєшся колись,
Накличеш ти біду на себе»
Воно мо краще б і змовчать,
Закрити очі, зціпить зуби …
І дух бунтарства свій приспать.
Та біль нестерпна давить груди!
І ллються на папір рядки,
Які не всім в нас до вподоби,
І рвуться в світ мої думки,
Що в когось викликають злобу.
Воно мо краще б і змовчать?!
Ну що змінити може слово?
Покласти на уста печать,
Не дратувати більш нікого.
І проти течії не йти,
Писать про сонце, вітер, квіти.
Спалить минулого мости,
Душі заборонить боліти.
Та десь у глибині мене,
Бунт назріва, кипить вулкан,
І знов мене це не мине,
І знов емоцій ураган,
В рядки віршовані вплелись,
І вириваються на волю,
І розлітаються кудись,
Не можу впоратись з собою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Україно ненька мила, калинове диво,
Скільки ж тебе сердешная ворогів гнобило!
Із часів орди монголів і до часу цього
Мусиш рідна відбиватись від ворога злого.
Скільки ж лиха і неволі випало на долю!
Пролилася кров вкраїнська по землі рікою.
Убивали твоїх діток, голодом морили,
Щоб забули рід, коріння, щоби поніміли!
Мову твою солов’їну щоб навік забули,
Щоб козацькі наші гени назавжди заснули.
Та не знали вражі псюри, волю не убити!
Україна наша ненька буде завжди жити!
В кожен час свої герої її захищали,
Проти кодла московського юні хлопці стали!
Як тоді під Крутами, на Донбасі нині,
Відвойовують солдати волю Батьківщині!
За калину в чистім полі, усмішку дитини,
Піднялися старші й юні в бій за Україну!
Буде наша Перемога, бо правда за нами!
Окупантам земля наша могилами стане.
Бо не ми війну в Росію принесли і горе,
Бумерангом все вернеться москалям вже скоро
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2017
Останні деньки проживаємо року старого,
Зібрала Мавпуся давно вже валізи у путь.
«Послухай, маленька, візьми туди наші тривоги
А ще казнокрадів з собою візьми, не забудь.
Візьми всі печалі, а хочеш візьми президента
Ти ж любиш солодке? А він шоколадний магнат!
Мільйони в країні чекають вже цього моменту
Як кане у вічність брехливий оцей експонат.
Візьми із собою любителів «руского міра»
Ну скільки ж їм мучиться тут серед злісних бандер?!
А ще прихопи головного в державі банкіра,
Старанням якої хіба ж один банк у нас вмер?!
І перш як іти зазирни ненадовго у раду,
Ну хоч половину з собою ти їх забери!
Бо так вже занурились слуги народу у зраду,
Все тягнуть і тягнуть! Коли нажеруться вони?
Зроби будь ласкава для нас всіх хороше ти діло,
Очисти від скверни зчерствілі, холодні серця…
Пробач що грузю… але ж віриш… Ну так накипіло!
Хіба ж так багато насправді скажи прошу я?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
Не знаю як вам, а мені за останні три роки,
Це свято поблякло… це мабуть тому що війна.
Як можна радіти, як в серці тривога – неспокій?
Як кожного дня там на сході когось убива?
Вже хвоєю пахне, і грудня останні деньочки
Біжать, поспішають звільняючи січневі путь.
Так хочу в дитинство, де друзів моїх голосочки,
Де можна нарешті про все наболіле забуть.
Там сукня сніжинки із марлі (куди там Версаче!)
Корона з картону і вати (Ви мали таку?)
І свято в садочку… було лиш учора неначе,
Кружляє зима за вікном в крижаному вінку.
Усі поспішають, бо ж рік вже новий на порозі,
І знов в кожній хаті зберуться усі за столом.
А там десь на сході в окопах сидять на морозі,
Такі ж українці ,щоб мирно у нас тут було…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016
Змінюються цінності з роками.
Бо життя на місці не стоїть.
І що вчора мріяли – бажали,
Завтра перетвориться у сміть.
Змінюються мрії і бажання,
Стрімко наче вихор час летить.
Завтра нові будуть сподівання,
Бо життя як спалах! Наче мить!
І якось з приходом дня нового
Зрозумієш істину просту,
Що нема ціннішого нічого
За любов людську і доброту.
Бо лише вони розвіють сірість,
Зменшать біль від пережитих бід.
В них тепло, життєва мудрість, щирість.
Ці два почуття врятують світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016
Промінчик сонця, блакитний ранок,
Прорвавсь в кімнату із – під фіранок,
Він під повіки мені крадеться,
Та сон тримає і не здається.
Горла будильник мене гукає,
Крізь силу встану, нап’юся чаю.
«От не нормальна!» - себе картаю.
Так спати хочу, що аж гойдає.
У Інтернеті всю ніч сиділа,
Яка ж у нього магічна сила!
Собі клянуся : «Ляжу раніше.
Лиш тільки гляну, що друг мій пише.
На мить заскочу, і спать відразу»
…Четверта ранку! От же зараза!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2016
А там на сході знову небо стогне,
Від вибухів здригається земля,
За мить стає жаркою ніч холодна,
Від «подарунків» «брата» москаля.
Розмови стихли . В темряві тривога.
Ворожа канонада не стихає.
А десь далеко мати молить Бога,
За тих хто рідний край оберігає.
Ось знову вибух, і осколків свист,
Шматує ніч. Напруга все зростає.
Тут найзапекліший у світі атеїст
Слова молитви щирої згадає.
Вціліти мають не заради себе
Заради мам і для дружин своїх,
Ради дітОк яким так татко треба,
Там дома рідні всіх чекають їх.
Крізь чорні хмари сонце виглядає,
І тиша опускається раптово,
Ніч «перемир’я» знову день міняє,
О щастя! Не поранило нікого!
Іще одна страшна, пекельна ніч,
Захисниками знову пережита.
Стоять на сході хлопці пліч – о – пліч,
Щоб спали в тиші ми і наші діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2016
Чи бачив хто душа як виглядає?
Де носить у собі її людина?
І чи все ж кожен в світі її має?
Яка вона? Як лід? Чи як жарина?!
Як щастя вона радісно співає,
А як біда від болю так щемить!
Чому одна за всіх переживає,
Інша байдужо холодом пашить?
Душа людська, ніхто її не бачив,
Та кожен знає, як вона болить…
Радіє в щасті, а у горі плаче,
Як лід в одних, в других теплом бринить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
Ну ось і Осінь знову повернулась,
Похолодало в нас і задощило.
В тумани сірі місто загорнулось,
Брунасте листя все довкола вкрило.
Знов Осінь. Холод, змерзла і душа.
Чому підкралась? Тішишся собою?
Пишу тобі я, Осене, вірша,
Хоча й не друзі зовсім ми з тобою.
Та що поробиш? Де тебе подіть?
Заходь вже як прийшла. Налити чаю?
З тобою вдвох нам до зими сидіть,
Вірша нового хочеш почитаю?
Чому ж ти плачеш? Ну не ображайсь!
Візьми хустинку, витри мокрі очі.
Моїм словам не дуже переймайсь,
Тебе чекаю справді, неохоче.
Та не в тобі причина тут повір.
Я не люблю твій холод і тумани,
Як вітер рветься наче хижий звір,
Як у саду вмирають квіти мами.
Але як злотом світяться сади,
І промінь сонця грає в жовтім листі,
Яка ж красуня пані Осінь ти!
У горобиновому гарному намисті.
Ну от всміхнулась сонечком мені!
Ми може ще й подружимось з тобою!
Ти подаруй погожі світлі дні,
І не укутуй серденька журбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016
Згадалося от знову, як босоніж в дитинстві
Після дощу в калюжах бродили залюбки.
Картоплю у багатті в веселім товаристві
Ми найсмачнішу в світі у ті часи пекли.
У піжмурки і ладки усім кутком ми грали,
І по чужі черешні ходили ми гуртом.
В пітьмі через дорогу білі нитки в’язали,
А водії за це нам кричали матюком))
Жили ми без мобільних, комп’ютерів, планшетів,
Та знали друзі наші де легко нас знайти.
Пісенники, анкети(хранителі секретів)…
Народжувались мрії і звали до мети.
Давно все те минуло, спливли дитячі роки,
І юність промайнула, як вітерець легкий.
І ставить перед нами життя нові уроки,
І шлях, яким ідемо у кожного з нас свій.
Егей дитинства друзі! Я всіх вас пам’ятаю,
Бо ви щасливих років, яскраві промінці.
І все що написала, згадали й ви я знаю!
Для вас мої хороші пишу рядочки ці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016
Сонечко ласкаве промінці пускає,
Річечка блакитна, дітвору гукає.
Полуниць солодкі, ягоди червоні,
Гей, малеча, нумо, простягай долоні!
Це пора дитяча, сама краща в світі,
І її чекають з нетерпінням діти,
Це пора канікул, сонечком зігріта,
Не сумуй же школа! Здрастуй миле літо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Я сховаюся від болю і тривоги,
В полі у ромашковім розмаї,
Десь далеко, щоб туди дороги,
Не знайшли ні біди, ні печалі.
Утечу туди де по стежках,
Ходять ще мої дитячі мрії,
Поблукати знову по казках,
Щоб набратися наснаги і надії.
Назбираю польових квіток,
Пригадаю, як колись малою,
З них плела собі пахучий я вінок!
Де те місце?! Сховане імлою…
Лиш у снах знаходжу шлях туди,
Ранок же в реальність повертає,
Загубилися дитячих мрій сліди,
Як вернутися в той час ніхто не знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2016
Останній промінь сонечка згасав,
І небеса ніжно - рожеві стали!
Ще мить і наді мною нових барв
Чарівні ельфи в небі розплескали:
Бузковий, бірюзовий, і як жар
Червоне вогнище запломеніло!
Раптово згасло все, і місяця ліхтар
Із хмари показався несміливо.
Спустились сутінки. Укутали поля.
Поволі ніч в права свої вступає.
Люблю вечірні барви неба я,
Нічну веселку, що у нім палає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2016
Всі біжать всі кудись поспішають – мурашник
У погоню за щастям, і кожен своїм.
А назад озирнешся на пройдене – страшно.
І заради цього ти пожертвував всім?!
Час промчався, незчувсь, постарів, не помітив
Відлетіли у вирій роки молоді.
І без батька дорослими стали вже діти,
Ти усе пропустив…Ну і як це тобі?
От тепер ти їм точно уже не потрібний,
Бо вже втратив свій час і кораблик відплив.
Глянь он старість всміхається хижо, єхидно.
На самотність метелику ти заслужив.
Хоч літав – та для себе, прожив як прожив.
І душевним теплом їх малими не грів.
До садочка, у школу ти їх не водив,
Не потрібні були, бо свободу любив.
А тепер от і ти їм уже не потрібний,
Давно втратив свій час, і кораблик відплив.
Глянь он старість всміхається хижо, єхидно!
На самотність метелику ти заслужив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016
По дорозі долі я крокую,
Хоч не легко бідам опираюсь.
Я як всі радію і сумую,
Падаю і знову підіймаюсь.
Іноді буває посміхаюсь,
А душа від розпачу волає!
В вареві проблем своїх борсаюсь,
Вихід із безвиході шукаю.
По дорозі я крокую долі,
Не зігнуть мене проблемам. Ні!
Бо наснаги вистачить і волі,
Опиратися і вистоять мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
другу мого далекого дитинства і однокласнику присвята
З тобою виросли в одному ми дворі,
У піжмурки малими разом грали.
Із школи ніс портфелика мені,
Сміялись всю дорогу ми бувало.
Ти добрим був, не можу я згадати,
Щоб ображався чи сварився ти,
Прожив не довго, та досяг багато,
Як жаль, що обірвалися стежки…
Той вересневий день я пам’ятаю
Повірити нам всім було несила,
В трагічну звістку, що тебе немає,
Що мрій твоїх зламалися вітрила!
Ти ж так життя любив! За що скажи
Так рано обірвалась твоя доля?
І чом так швидко досягнув межи
З якої не вертаються ніколи?
З тих пір пройшло уже не мало літ,
А згадка та і досі душу ранить.
Сашко, зів’яв так рано долі цвіт,
Покинув землю ти занадто рано…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2016
Ви помічали очі, як сіяють,
У тої жінки, що маля чекає?
і хай в цей час нерідко дошкуляють
Проблем багато. Ні це не лякає.
У ній життя росте – це головне!
За нього нині всі переживання.
Маля під серцем матері живе,
І такі довгі місяці чекання
На зустріч ту, що змінить хід подій,
Відсуне, що здавалося важливим.
І кардинально графік змінить твій,
Сіяють очі вогником щасливим.
Ступає обережно світом йде
Щоб новому життю дорогу дати,
Скарб найцінніший у собі несе,
Оспівана в піснях Мадонна! Мати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2016
Знов журавлі повертають додому,
Радісну пісню на крилах несуть.
В рідні місця знов забувши про втому,
Лиш завесніє курлики вернуть.
Мабуть і я журавлиної вдачі,
Де б не була повертаюсь сюди.
Тут в Україні радію і плачу,
Тут моїх предків прадавніх сліди.
Міцно в землицю вросла я корінням,
Болі її мені серденько рвуть,
Рани болять її до оніміння,
Смерті на сході вогнем так печуть!
Знову сади одягнулися квітом,
Хороше! Гарно! Як би ж не війна...
Гинуть на сході дорослі і діти,
Нашої волі жахлива ціна.
Хочу прокинуться рано я вранці,
Й гарну почути для всіх новину,
Мир! Перемога! Вернулися бранці!
Я проклинаю на віки війну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2016
А за вікном знов дощ весняний ллє,
Сидим в хатах. Робити не дає,
Кінця свого вже квітень добігає,
Тепла чекаємо, ну а його немає.
І на душі така ж от каламуть,
Сумні думки спокою не дають.
Бджолиним роєм в голові гудуть,
Не радісно. Бо хлопці знову йдуть
На схід в АТО, лишають нам тривогу,
А ми їх проводжаючи в дорогу,
Лише одного Господа благаєм,
Хай з перемогою усіх їх повертає
Живих, здорових до родин своїх.
Одне бажання маємо на всіх
Щоб мир прийшов, та не за всяку ціну,
Врятуй нам Боже правий Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016
Поезія потрібна дивакам,
Поети не потрібні вже нікому.
Ліна Костенко.
Мені говорять: « Нащо це тобі?
Хіба в житті проблем не вистачає?»
А я щодня з собою в боротьбі,
Слова в рядочки й стовпчики складаю.
Дивачка? Але що ж мені робить,
Як тісно від думок в мені буває?!
Я чим радію й що мені болить,
В римовані рядочки виливаю.
Мене питають: «Звідки вони йдуть
Оті слова?» А я й сама не знаю!
Вони мене давно життям несуть,
В душі моїй сумують і співають.
Поезія потрібна дивакам,
От і мені судилось стати нею,
Дивачкою. Але скажу я вам,
Я долею вдоволена своєю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016