| Сторінки (3/264): | « | 1 2 3 | » |
Там над річкою туман, за рікою хата,
Черешневий сад зацвів а дальше ліс.
Тут моя Вітчизна, тут мої Карпати,
Тут колись родився я, тут в дитинстві ріс.
Лиш одна в житті буває рідна сторона,
Там добром нас напуває криниця без дна.
Де тепло своє земля, щедро дарувала,
Так що серденько навік і причарувала.
Там де милій пригинав віти калинові,
Там де вперше цілував губи малинові.
Де в коханої світились очі наче сонце,
Ті що снилися завжди в далекій сторонці.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
Із квіточки на квітку, з листочка на листочок,
Показує метелик ранковий свій таночок.
На сонечку тріпочуть його тендітні крила,
В тих крилечках тоненьких, краси велика сила.
На квіточку сідає, аж серце завмирає,
Як з квіточки на квітку за мить перелітає.
Пелюстка не хитнеться, лише блистить росою,
Серденько стрепенулося здивоване красою.
2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
Сьогодні осінь золота
Вкриває стежку листом.
Минулася весна ота,
Із молодецьким хистом
Життя зорею мерехтить
Біжить собі неквапне.
І хоче ще зустріти мить
Ту що за серце хапне.
Ту що стрілою пролетить,
У сяйві золотому.
Ловити хочу ще ту мить,
Забувши враз про втому.
І знову я один іду,
Кудись в годину ранню.
Надіюся що мить знайду,
Десь там, за тою гранню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2015
Знову поглядом гори досягну,
Там де сині смереки мов дим.
Задивлюся на повінь весняну,
Знов відчую себе молодим.
Візьму косу і в ранкові роси,
Заспіває коса , забринить.
Сінокоси мої , сінокоси ,
Поверніться до мене на мить.
Серце в грудях немов заворкує,
Тут колись я родився і ріс.
І зозуля роки порахує,
Й журавель прилетить на покіс.
Знову ноги оброшу об роси,
У похиленій хвилі трави.
Сінокоси мої , сінокоси,
Поверніться до мене ще ви.
Поверніть ще мені мої крила,
Щоб тепло від душі полилось.
Щоб криниця думок заіскрила,
І останнє бажання збулось.
Візьму косу і в ранкові роси ,
Заспіває коса , забринить.
Поверніться мої сінокоси,
Поки ще не обірвана нить.
Бабче 1997р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2015
Лиш перша крапля дощова,
Упала на мої долоні.
А на землі сухому лоні,
Враз оживилася трава.
З туману блиснув перший промінь,
Потім веселки коромисло,
Над схилами гори нависло,
І чути скрізь пташиний гомін.
Мов сльози краплі дощові,
Світились на траві , на листі,
І через кольори барвисті,
Стікали начебто живі.
Така незвідана краса,
Аж думка, наче білий голуб.
Дощем промита, чиста й гола,
Злетіла раптом в небеса.
Надвірна 1984р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2015
Тримаймося сьогодні якомога,
Прийшла пора творити Україну.
Вже недалеко наша перемога,
А після сад відродимо в руїнах.
Іде війна жорстока і безлика,
Сьогодні ще пісні співаймо ратні.
Ми Українці – нація велика,
Ми свої землі захистити здатні.
Вже на друзки розбиті миру чаші,
І попереду ще війни дорога.
З небес сьогодні давні предки наші,
Вже дивляться на нас очима Бога.
Війна єднає нас, а що ще буде?
Коли минуться всі оті напасті.
Ще заживемо ми в свята і будні,
Отак як треба, знов у мирі й щасті.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580371
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.05.2015
Війну малює рученька діточа,
Війна тепер в дитини в голові.
А на стіні ікона мироточить,
Солдати, повертайтеся живі.
І біля серця складений листочок,
Десь на війні що ночі і що дня.
Оберігає білий ангелочок
Солдатське серце, як стальна броня
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580157
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.05.2015
В бездні ночі шепче хтось сердито,
Чи то листя вітер теребить.
В чорній тіні на стіні розмита,
Та, яку не хочеш розлюбить.
В чорних ночах помирають весни.
Опустіло гніздечко руде.
Хоч кричи а хоч в долоні плесни,
Та вона вже більше не прийде.
Перетнеться ниточка, порветься,
Не вслухайся у вечірній брук.
Ні, вона вже більше не вернеться,
Не озветься туфельки каблук.
Більше вже вона не прошепоче,
І нічим тобі не прошумить.
І ніколи вже прийти не схоче,
Вже вона – твоя вчорашня мить.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2015
Все тепер змінилося, і часи і люди,
Так як було раньше вже тепер не буде.
Більше вже не вийде спозаранку мати,
У садок вишневий доокола хати.
Проминули роки , вже тепер ми знаєм,
Що є найдорожче , що ціни немає.
Молимось , матусю , ще прийди на трішки,
Поверни додому з білої доріжки.
Без тебе матусю в нас немає свята,
І сумна без тебе стала наша хата.
Ти нас своїх діток так любила змалку,
Більше не приходиш , чи ж тобі не жалко.
Ти нас так любила солодко й нестерпно,
Чи ж тепер навіки твоє серце стерпло.
Приходи матусю стежечкою . краєм,
Ми тебе рідненька все ще всі чекаєм.
Бабче 2010р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Уже застоялось мовчання,
Кожне слово тепер як лік.
Чи вже без чужого втручання,
Отак нам мовчати повік.
Кулаком заплітаються пальці,
Кожен погляд – ворон над звором.
Ми наче чужі постояльці,
Одне одного мацаєм зором.
І навіщо ж такі страждання,
Що ми навіть забули хто ми.
І чи мовчимо від бажання,
А чи мовчимо від утоми.
Може погляди простір зловлять,
А безодня розтулить губи.
І знову появиться слово,
Солодке як брага і любе.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2015
І назад вернути не удасться,
І суд чинити пізно над собою.
Коли втрачаєш все у одночасся,
Надію, віру, душу і любов.
Уже тобі лишився біль загуслий,
І не стопити вже тієї криги.
Дивися вдаль як відлітають бусли,
Чекай, то може прийдуть ще відлиги.
Дивися вдаль, хай біль тебе вартує,
Дивися вдаль – нещасний чоловік.
Ніхто тебе від того не врятує,
Від того, на що сам себе прирік
2015р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015
В бездні ночі шепче хтось сердито,
Намисто – листя вітер теребить.
В чорній тіні на стіні розмита,
Та, яку не хочеш розлюбить.
В чорних ночах помирають весни.
Опустіло гніздечко руде.
Хоч кричи а хоч в долоні плесни,
Та вона вже більше не прийде.
Перетнеться ниточка, порветься,
Не вслухайся у вечірній брук.
Ні, вона вже більше не вернеться,
Не озветься туфельки каблук.
Більше вже вона не прошепоче,
І нічим тобі не прошумить.
І ніколи вже прийти не схоче,
Вже вона – твоя вчорашня мить.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015
Вернувся я, і час минає ,
А сумнів душу розпинає.
А чи вона мене впізнає ,
Таким як став, таким як я є.
Чи вижене ? а може прийме,
Хоча б на час до себе в прийми.
Чи може лиш погляне німо,
Не поцілує не обніме.
Чи виставить людям на осуд,
Я в самоті втрачаю розсуд.
А серце в грудях так голосить,
Мій біль до неї чи доносить?
Чи вже біда ота збулася?
Якої я давно лякався.
І вже вона мене зреклася,
Тепер хоч кайся, хоч не кайся.
Чи на душі ще квітне ружа,
І ще до мене не байдужа.
На мене сердиться не дуже,
За мною ще хоч трохи тужить.
Думки летять, летять крізь простір,
Чомусь вони такі не прості.
А серце в грудях молить, просить,
Спинись, не мучся, уже досить.
Спинись, кричить воно, доволі,
Не можна поміняти долі.
Я викидаю мимоволі,
З душі тривогу, сумнів, болі.
Йду після довгої розлуки ,
Вона до мене тягне руки.
В словах її веселі звуки ,
Невже мої скінчились муки.
2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015
Загорівся вогонь над шпилем терикону,
Ригають Гради вогнями війни.
Східний ворог ще раз захотів твого скону,
Ти ж винувата стоїш без вини.
Смерчі вогняні пролітають мов стріли,
Землю твою танк сталевий гребе.
України сини небезпеку зустріли,
За неї до смерті віддали себе.
Непомірна година настала сьогодні,
Ті настали часи що для віршів не час.
Герої війни, рядові батальйонні і взводні,
Україна завжди пам’ятатиме вас.
2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579279
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.05.2015
Пів світу тут, пів світу там – так час іде,
І цілий світ тоді як разом ми обоє.
Ти говори, я хочу слухати тебе,
Ти говори, я хочу дихати тобою.
Без тебе в світі я один – о боже,
Дорогу дай мені і врозумій мене.
Більше муки ці душа терпіть не може,
Без тебе холодно , і біль ця не мине.
Без тебе холодно, на серці все зима ,
Дні облітають листям пожовтілим
Хотіли разом бути ми – та все дарма,
Крізь все життя так порізно й летіли.
Я хочу слухати тебе – ти не мовчи,
Нехай слова твої бринять струною.
Не провинились перед богом ми нічим,
Ні перед богом ні перед любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015
Світ розділений хребтами пів на пів,
Втікають звідси вдалину стежини.
Мов любий сон, сопілки ніжний спів,
Із полонини лине крізь ожини.
Тут сам Бог колись натхнення вклав своє,
Така краса що жити б вже до смерті.
Між тим що було і між тим що є.
Здається що назавжди грані стерті,
Як ніде пянка пахуча ягода,
Аж сама до неї тягнеться рука.
З душі і тіла повна злагода,
Тече у далі десь вервечкою струмка.
2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Що вийшло все не так як ми хотіли.
І що роки так швидко пролетіли.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Якщо я навіть від жалю заплачу,
Твої слова я всі тобі пробачу.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
За те що натерпілася доволі,
Що я не зміг змінити наші долі.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Якщо я й завинив перед тобою,
Я ще любов’ю біль твою загою.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай,
За те що я завжди тобою марив,
І що любов’ю світ тобі захмарив.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Нехай слова твої мене ще мучать,
Біль від любові завжди неминуча.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
Вона ридала, дівчина – мадонна,
Ридала так що серцю було жах.
І бачив я яка любов бездонна,
Безодня і безвихідь у сльозах.
Від тих ридань здригалося надрання,
І в тих жалях життя ховало суть.
І бачив я як світла мить кохання,
Перетікала в вічну каламуть.
Ридання робить погляди незрячі,
І від жалю душа стає німа.
Великий гріх коли мадонна плаче,
Коли у неї радості нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
Рожеві хмари угорі,
І очі, очі – якорі,
Мене до першої зорі,
Не відпускали.
І сині погляди з під вій,
Мені навіювали мрій,
Ногам наказували – стій,
І ноги мої застигали.
І не подітися ніде,
А серце в грудях аж гуде,
Я вже не знаю що буде,
Пульсує в жилах кров гаряча.
А погляд б’є мене у прах,
І та усмішка на губах,
І красота така, аж страх,
Очам те бачить.
Стискає погляду петля,
І захиталася земля,
І мов на крилах журавля,
Душа злетіла.
За нею я іду на зліт,
Вже піді мною цілий світ,
І серце наче динаміт,
Зриває тіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015
Дзвонить вечір лункими зорями,
І вітер вертить вітряки.
Ти за далями неозорими,
Я дійду туди все – таки.
На далекий світ ще подивлюся,
Де очей твоїх синій дим.
Надивуюся, налюбуюся,
Знову стану я молодим.
А де смереками лапатими,
Вже повкривалися кряжі.
Там над горами, над Карпатами,
Зорі світяться мов коржі.
Я знайду десь там ясну зіроньку,
І ще невидану красу.
На святковий день, на неділеньку.
ЇЇ вплету тобі в косу.
Буде цілий світ дивуватися,
Як засвітиться та зоря.
І пишатися й милуватися,
вже лиш тобою буду я.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015
Опадає листя з тополини,
Журавлі збиваються у клини.
Відлітають журавлі у далі,
Залишають тільки крики – жалі.
Журавлики мої ви не баріться,
Весною по скоріше поверніться.
Покличе вас додому хай надія,
За рідною землею ностальгія.
Вертайтеся журавлики додому,
На чужині не солодко нікому.
Вертайтеся журавлики до хати,
А Україна буде вас чекати.
Відлітають журавлі до моря,
Тай курличуть з радості чи з горя.
Начебто мене з собою взяли,
Дуже серце моє схвилювали.
Журавлі мені крилом махають,
Вдалині за обрієм зникають.
Вдалині ховаються в тумани,
І від того серце моє в’яне.
Вслід журавлям у небо придивляюсь,
Ні журавлі , я з вами не прощаюсь.
У душі одне лише бажання,
Щоб була ця зустріч не остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Вже не підемо в спориші,
Як ніч почне зоріти.
Закрижанілої душі,
Вже більше не зігріти.
Душа як висохла трава,
Віджити вже не зможе.
Ні поцілунок , ні слова,
Вже їй не допоможе.
Вже не летіти їй в світи,
Через безмежний простір.
Є грань яку не перейти,
Невидима і гостра.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Дві дороги життя не пройти,
за надмірні бажання розплата.
Завела мене доля в світи,
А душа залишилась в Карпатах.
Там де мрії шаліли любов’ю,
І зітхали вітри солов’ями.
Рідний краю, душа із тобою,
Залишилася понад плаями.
Там душі говірливо і шумно,
Де росли ми й раділи мов свічі.
Мені ж в світі самотньо і сумно,
І заглядає туга у вічі.
Вже надії нема й сподівання,
Навіть сонце сховалося в хмарах.
Залишилась надія остання,
Тай надія та наче примара.
Доле моя, що би ти почула,
Хочу крикнути як можна, дуже.
Щоб ти серце розрадила чуле
Щоб до мене не була байдужа.
2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577797
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.04.2015
Удалині залишились перони,
Я знов в Надвірні. На тротуарний брук,
Уже високі пожовтілі крони,
Скидають листя із обвислих рук.
Не віриться що я нарешті вдома,
І що вже оте закінчилося все.
І душу наче сила невідома,
Здійняла і по вулицях несе.
Дороги вічні , перони, станції,
Та колись усе минає у житті.
Віють уже холодом дистанції,
Чужі , далекі гори золоті.
Душа летить над простором імлистим,
Більше вже мені нікуди не спішить.
А осінь облітає жовтим листям,
А осінь так привітно шелестить.
2015р.
Публіка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
В південь липневий сонце гаряче,
І вітри палючі порохом дують.
Тільки мурашки домики – дачі,
Дружно в полуденну спеку будують.
Всі за роботу взялися хватко,
Кладуть соломинку на соломинку.
І буде скоро складена хатка,
В полудень липневий через хвилинку.
Дружно працюють мурашки – друзі,
В збудованій хатці житимуть після.
Коник їм пісню співає в лузі,
І розвеселяє мурашок пісня.
Коник на лузі став і стрекоче,
Сам він заховався в тінь під листочок.
Він будувати хатку не хоче,
Хатка для нього є кожен куточок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
Мені приснилася у сні,
Яка ж бо ти вродлива.
Стоїш у квітах навесні,
Пташками галаслива.
І враз в оту красиву рань,
Пора така наспіла.
Що кров гаряча наче грань,
У жилах закипіла.
Отам, де обрій засинів,
Гукнули враз гармати.
Буди, буди своїх синів,
Буди Вкраїно – мати.
Буди, буди своїх синів,
Хай зрозуміє кожний
Зі сходу вже гуркоче грім,
І став цей світ тривожний.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577579
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.04.2015
Зринає погляд крізь вікно відкрите,
Квітучий космос – видиво вражаюче.
І пелюстки немов метеорити,
Вже облітають до землі кружляючи.
І розквітлі вишні – білі ліхтарі,
І горланить соловей – шукає пари.
А під синім морем неба угорі,
Наче човники, пливуть за вітром хмари.
Збуяли трави у шаленім рості,
Вже й сади зомліли у розквітлій зморі.
Душа переміщається крізь простір,
І аж топиться у тім кисневім морі.
Весна радіє, ще балує мене,
Та все ж кожна мить несе в собі капризи.
Цей благословенний час колись мине,
І сади на землю скинуть свої ризи.
Мине весна, потім наступить літо,
Хміль теж мине, а за ним прийде прозріння.
Та вже росте на подив всьому світу,
У моїй Вкраїні свіже покоління.
2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577470
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2015
Я сьогодні буду коротко,
Може так, щоб без лишніх слів.
Скажу тільки, моє Золотко,
Те що раньше сказать не смів.
Чи ж словами можна міряти,
Усе те що від серця йде.
Ти Золотко – можеш вірити,
Що все як найкраще буде.
Йде від серця те незбагненне,
Що сильніше від інших сил.
І не може в справах буденних,
Залишити мрію без крил.
Будь такою а не навпаки,
Щоб мрії були, відверті.
Ти залишся собою поки,
Живемо у цій круговерті.
26 . 04 - 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2015
Його везли з простреленим чолом,
Вже мертвого, та ще везли на плаху.
Повільно коні брели вздовж селом,
І все село здригалося від страху.
Він воду пив, схилившись до струмка,
І раптом постріл, і найгірше сталось.
Завмерло тіло, тільки от рука
Обвисла з воза, мов з селом прощалась.
Селом страшна процесія іде,
Завмерле тіло кидає на ямах.
Услід ідуть бійці НКВД,
І руки й одяг у червоних плямах.
А батько мій сказав мені «Затям,
Дивися синку і не смій забути.
Він так же міг би тішитись життям,
Але його вже більше не вернути.»
Навічно Він у моє серце ліг,
Ніхто його не забере від мене.
А скільки тих хто вижити не зміг,
В полях твоїх лежать, Вкраїно – нене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577135
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 26.04.2015
Розверзлось небо і гримлять громи,
Ще раз на землю сходить Богородиця.
Бачить світ і бачимо всі ми,
Як нова Україна в муках родиться.
Червоним заревом зачервонівся світ,
А небо, небо теж сльозами мліє.
Тепер втрачати пильності не слід,
Раз є сусід, що від крові хмеліє.
Стигне тіло, так що ані руш,
Сльози із очей падуть як перли.
По небу ходять тіні світлих душ,
Тих що в борні за Україну вмерли.
Вони із пам’яті повік не будуть стерті,
Та важко жити бачачи все це.
Герої, що хрестами розпростерті,
Як важко їм дивитися в лице.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577133
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2015
Ти задуми свої звершила,
Ти забрала усе що було.
Лиш мене ти мені лишила,
Ти забрати мене забула.
І я залишився один,
Я без тебе ніяк не звикну.
Уже падаю в бездну годин,
І скоро зі світу зникну.
Ти мені відповіла – ні,
Може вийшло так зопалу.
Уже гаснуть мої вогні,
Дотліваю – стану попелом.
Ти мене сироту згубила,
І тепер я тобі – навіщо.
А клялася колись – любила,
А клялася колись – по вічно.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2015
Минає ніч, минає день і знов приходить ніч,
Знов залишаюся одна, з собою віч на віч.
Вже прірву ту що пролягла, так просто не пройти,
В холодній ночі я одна, а десь далеко ти.
А як красиво все було, любились як колись,
Та в різні сторони чомусь, дороги розійшлись.
Годинник тихо на стіні, час відбиває в такт,
Скажи мені, скажи мені, чому все вийшло так.
У часі й просторі тепер вже розминулись ми,
Лиш не кажи що так завжди буває між людьми.
Що все кінчається колись, остання рветься нить,
Лиш біль у серці як струна, тихенько забринить.
І ще забутися не вспів останній потиск рук,
А душу спомин вже обплів, холодний як павук.
Як ти стежиною тоді пішов без вороття,
Я залишилася одна, одна на все життя.
Та до тепер я ще чомусь тим спомином живу,
Де в нас з тобою відбулось останнє рандеву.
Проходять дні а спомин той немов давнішній сон,
Мов перешитий макінтош, вже на новий фасон.
Як і тоді стою одна, незаймана така,
У човнику долонь твоїх вже не моя рука.
Минає ніч, минає день, і знов холодна ніч,
Знов залишаюся одна, з собою віч на віч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2015
Як сонце в небі, що поза хмари,
То світить ясно, то враз зникає.
Так і та пісня, що наче чари,
То лине дзвінко, то затихає.
Пісню шепочуть губи дівочі,
То вона тоне, то випливає.
Наче та річка, і в дні і ночі,
В серденько моє силу вливає.
Понад землею, хвилею лине,
То пнеться вгору, до хмар, до грому
Від тої пісні, серденько стигне,
Мило і страшно серденьку тому.
До хмар до грому, в небесні висі,
Крізь моє серце пісня летіла.
Пісенька люба, призупинися,
Не забирай же, душу із тіла.
Як пісня лине, серденьку любо,
Як пісня стихне, серце тривожне.
То вона ліки, то вона згуба,
Без пісні жити серце не може.
Серцю і легко, серцю і важко,
Нащо ж та мука, хтось запитає.
Наче та пташка, біля піддашка,
Довкола серця пісня літає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015
У лузі, на калиновій галузі,
Лиш один у всій окрузі.
Соловейко свою пісню щебетав.
Колихав ранковий вітер,
На калині білі квіти,
Білі пелюстки по лузі розметав.
Заспівав на повні груди,
Соловейко сонце будить,
В мокрі трави солов’їний спів упав.
Там де вчора до пів ночі,
Заглядав коханій в очі,
І кохану в теплі губи цілував.
Я на тому місці стою,
Де впав спів у душу мою,
Серце моє наче молот в груди б’є.
Соловейка пісня ллється,
Жайворонок в небі в’ється,
І зозуля вже проснулася й кує.
Горобці злетіли хором,
Зацвірінькали над звором,
Чорний ворон із потоку воду п’є.
А маленька ластівочка,
Хлепче росу із листочка,
Божа днина в світі божім настає.
Від чого й само не знає,
Моє серце завмирає,
Так і б’ється , так і рветься.
То тріпоче жайворонком,
То співає соловейком,
А над лугом пісня в серце ллється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015
Минає все, вже липи відцвіли,
Повигинались обважнілі віта.
Дні пролетіли, прошуміли, прогули,
То дощ то спека – аритмія літа.
Тяжіє колос – щедрі божі ласки.
Та мить як день – майнула і нема,
Просто все - а ми хотіли казки,
Всі разом і кожен зокрема.
Як тепер, так було від давно,
Колосся скоро визріє над полем.
Нам споконвіку Господом дано,
Любити це життя солодким болем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015
Я полечу до тої ясної зорі,
До золотої, що так сяє у горі,
До вічної, що там у всесвіті живе,
До тої, що давно мене зове.
А ніч оділа чорний плащ, довкіл накрила,
Я полечу у неба даль, розправлю крила.
Прощай – прости, немає сил тебе забути,
А ти засни, як зможеш ще заснути
Без страху я влечу у темінь чорну,
У чорний ночі плащ себе огорну.
Я долечу, візьму зорю тобі по росту,
До тебе вернуся назад, о пів на шосту.
Я повернуся як буде світати,
Я повернуся, ти ще будеш спати.
Зорю мою ти зможеш бачити у сні,
А я згорю у тому світлому вогні.
Велика ніч, у чорному безмежжі,
Проснешся гола ти, в зірок нема одежі.
Проснись, проснись, світи собі світи,
Ти вже зоря, пора тобі зійти.
Ти зійдеш, промінь золотий тебе обжене,
А я замру, немов заворожений.
Щасливий від того що схід твій бачу,
Зрадію, засміюсь, а то й заплачу.
Сонце зійде, і ніч в ту мить кінчається,
Вернешся ти, із снів завжди вертаються.
І знову буде новий день,
Знов завтра буде новий день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015
Боюся тиші.
Коли не пишуться вірші,
Коли у засіку душі,
Шкребуться миші.
Згорають свічі.
І більше не підняти рук,
І наче вибух кожен звук
Летить у вічі.
Мовчить несміла.
Немов не варта ні гроша,
Моя засмучена душа –
Ворона біла.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Світає, сонячна зоря,
Вже показалася здаля,
Між днем і ніччю.
Листок вербової лози,
Усміх ранкової сльози,
Кидає в вічі.
Враз заіскрилися в траві,
Такі крихітні і живі,
Малі озерця.
Немов хтось трави притрусив,
Велике дзеркало краси,
Розбив на скельця.
Фиркнула пташечка крилом,
І першим димом над селом,
Дихнула хата.
Вдихаю сонечка ковток,
І в мій Карпатський закуток,
Приходить свято.
21.04 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Взяв майстер у руки гілку вербову,
І вирізав з неї сопілку чудову.
Сопілка добро від рук майстра ввібрала,
Всіма голосами вона заспівала.
Як злинула пісня сопілки над світом,
Холодна зима обернулася літом.
І разом із голосом тої сопілки,
Співав соловей свою пісню до спілки.
Музику лила сопілка мов воду,
На молодість старшим, молодшим на вроду.
То в серце вливала холодного жалю,
Немов би зроблена була із кришталю.
Немало сопілка творила чудес,
Світилось від неї склепіння небес.
Комусь нагадала цвітіння весни,
А комусь навіяла щастя у сни.
Тому здалася просто звичайною,
Не зчарувала красою і тайною.
А комусь байдужому дала натхнення,
Понесла в майбутнє із сьогодення.
Як в річці вода все пливе і пливе,
Хвилює сопілка все серце живе.
Лине над світом голос сопілки,
Зробленої майстром з вербової гілки.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015
Згадка без жалю то в холод то в жар кидає,
Душа як провидця віщує недобру вість.
Очі сміються а серце давно вже ридає
А руки мої обнімають самотність.
Твоїм голосом тихо шепче листя зелене,
В самоті марю тим що між нами було.
Очі закрию, ти хилишся ніжно до мене,
Губ твоїх я відчуваю тепло.
Уява як скульптор ліпить плечі твої і груди,
Так виходить що пам'ять сильніша за час.
Я ніколи тебе, я ніколи тебе не забуду,
Я ще досі танцюю останній з тобою наш вальс.
Може в споминах цих моя доля мені дорікає,
Все життя я ночами і сплю і не сплю.
Підсвідомо здається, що десь недалеко чекає,
Та, яку все життя і кохаю й люблю.
Дивне місячне світло все довкіл заливає,
Наче дивна істота я до тебе стежками іду.
Йду шукати тебе, хоч наперед вже знаю,
Що ніколи уже, що ніколи уже не знайду.
Хтось зустріне мене, не подасть навіть виду,
Розумію його, береженого бог береже.
Знаю я що подібний тепер на сновиду,
Та нічого з собою не можу зробити уже.
Йду шукати тебе і купаюся в місячнім сяйві,
Місяць сварить із неба, накликає на мене біду.
Знаю добре, мої намагання всі зайві,
Я ніколи уже, я ніколи тебе не знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015
Ми сіймо наше поле із добрих слів і літер,
Щоб виросло колосся, здорове, золоте.
Тоді його ніколи не зможе вирвать вітер,
І нам нащадки наші подякують за те.
Ми сіймо наше поле, нам треба поспішати ,
Ми сіймо наше поле, щоб все було в цвітінні.
Щоби казки й билини оділи пишні шати,
Щоби його ніколи не заглушили тіні.
Засіймо наше поле, хоч праця й не легка,
І буряну чужого розбиймо чорні груди.
Засіймо наше поле до крапки, до рядка,
А там уже що виросте то й буде.
Засіймо наше поле, словами золотими,
Засіймо наше поле, ще позволяє час.
І те чим ми засієм, на полі тім ростиме,
Так тільки праця наша залишиться по нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015
Душа така як ниточка тоненька,
Лише торкнись – все відчуває вмить.
Сльозою плаче Україна – Ненька,
Душа в мені ридає і болить.
Та що з того що в нелегкий час нині,
Моя душа в мені впадає в плач.
Що не з тобою я а на чужині,
За те Вкраїно – Матінко пробач.
Що не кажи – та ніде правди діти
Як тепер, так було і колись.
Сини твої мов не путьові діти,
По світах від тебе розбрелись.
Та не треба їх за те винити,
Бо посварити б ворог нас хотів.
Твою волю Ненько боронити,
Всі вони повернуться з світів.
2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575708
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.04.2015
Подивися вперед, бачиш хвиля палена,
І по небу хмаринки поплили у далеч.
А під ними земля, в небеса окаймлена,
І ховається в обрії синьому Галич.
Здійнялись до гори чорні вежі і вишки,
Вбиті в землю давно заіржавлені палі.
І забулось уже як пра діди опришки,
Тут ціляли в панів із своїх самопалів.
І ще може колись, як буде в тім потреба,
На святій цій землі, де ти змалечку ріс,
Знов пра діди зійдуть по драбині із неба,
І піднімуть ще раз заіржавлений кріс.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575456
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.04.2015
Лисі гори – голови стрижені,
Наче пре давні дивовижні вежі.
Піднялися, до неба наближені,
Лисі гори, витвір страшної пожежі.
Лисі гори в муках корчаться,
Не пожежі, рук людських діло.
Люди, горам теж хочеться,
Щоб шуміло, росло, зеленіло.
Лисі гори, стоять як розп’яті,
Скільки ж треба щоб знову зрости.
Все поміряно на кроки, на п’яді,
І вирубано до п’яти.
Плачуть гори, прощайте люди,
Нам від вас погибель іде.
І не сховатися вже, нікуди.
Небо валиться, небо паде.
Знов сокири танець танцюють,
Мов настала година остання.
Люди тихо, люди не чують,
Зникають надії і сподівання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575454
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.04.2015
Лети над землею пісне крилата,
Там де матінка моя живе.
У милі Карпати, до білої хати,
Ріднесенький голос додому зове.
Хай пісня над світом поллється,
Душі як ніколи потрібна обнова.
Тихо луною в Карпатах озветься,
Серця із мамою тиха розмова.
Буде та пісня бажана як казка,
Буде в ній рідної мови краса.
Ніжна і добра як мамина ласка,
Чиста й прозора, як зранку роса.
Пісня прилине як пух тополиний,
Той що з вітром над шляхом летів.
Стане матусі привітом від сина,
З чужих і далеких світів.
Івано - Франківськ 2008р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575255
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.04.2015
Порижіле листя осінь знов принесла,
Божевільна повінь човен наш несе.
Знову ми з тобою загубили весла,
І про все забули, забули про все.
Ми обоє в осінь заблукали знову,
Тишина, лиш тільки під ногами хруст.
Поміж нами знову, ця без слів розмова,
Ця печать мовчання – пальчики до уст.
Осені замани - роси і тумани,
Знову перед нами плутані сліди.
Тільки вже нас осінь, більше не обманить,
Де нема стежини не підем туди.
Не ховай сьогодні під повіки погляд,
В нас в житті не буде більше самоти.
Ми сьогодні разом, ми сьогодні поряд,
Хай веде нас осінь крізь свої мости.
Може в житті бути легше або важче,
Щось в житті відбулося , щось не довелось.
Хай буде сон осені у житті найкращий,
Може хоч досниться те що не збулось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2015
Цього часу ми будемо довго чекати,
Від розлук до розлук, і в нагороду за те.
За селом біля крайньої хати.
Білим цвітом весни, яблуневий сад розцвіте.
Ми підемо, позаздрить нам кожний стрічний,
Ми підемо туди і уже не вернемось назад.
Вір, що кохання цвісти буде вічно,
Що ніколи у сад не прийде листопад.
Жити будемо двоє під парасолькою саду,
Будемо пити нектар і французьке вино «Бордо».
Так ніхто не любив до кінця, до упаду,
І над нами лелека своє побудує гніздо.
Там у саду, серед квітучого раю,
У вечірню пору, яблуневим неоном світитиме цвіт.
А цибатий лелека на скрипці для нас заграє,
І здивуємось ми, і здивується світ.
Все минає, вечір цей так же минеться,
Останеться лиш музикальний лелечий дебют.
Грай цибатий, грай що тобі заманеться,
Розвесели наш садовий приют.
Цього часу ми будемо довго чекати,
Від розлук до розлук, і в нагороду за те,
За селом, біля крайньої хати,
Білим цвітом весни, яблуневий сад розцвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2015
Візьми скрипалю скрипку, заграй, заспівай,
Нехай вона заплаче, заб’ється й оживає.
І чарочку хмільну мені не наливай,
Бо музика й без чарки серденько надриває.
Скрипалю, заспівай для мене пісню чулу,
І розтопи нарешті в моєму серці лід.
Що би воно в грудях проснулося й почуло,
Що би згадало те, що забувать не слід.
Ти пісню заспівай і жалісну і мрійну,
Мелодію серденько впіймає нальоту.
Що би воно згадало про рідну Україну,
Що би воно згадало про сторону святу.
1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575010
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.04.2015
На буланому коні, в ніч по рідній стороні,
Скаче хлопець Йванко, далеко до ранку.
На серці тривога, не близька дорога.
В небі місяць мріє, зіронька зоріє,
А дорога бита, стукають копита,
Та дзвенять стремена, в коня на ременах.
Скаче козаченько, в край той далеченько,
Де колись родився, жив тай не нажився.
Де гори Карпати, стіл посеред хати,
А старенька мати, кладе вечеряти.
Матінка зітхає, нічка наступає,
Сина виглядає, а його не має.
Ой скачи мій коню, за вітром в погоню,
До тієї хати, де чекає мати.
2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574743
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2015
Сидять олігархи – охоронників свита,
Сидять гордовито і п’ють оковиту.
Рожі червоні на теплім курорті,
Кров струменить по гарячій аорті.
Сидять олігархи – погляди стріли,
Одні мільярдери, розмова про діло.
Знайдено згоду, підведена риска,
Дуля народу, собі більше зиску.
Одні мільярдери – ні менше, ні більше,
Для себе все краще, іншим що гірше.
Гадають як швидше Вкраїну роздіти,
На теплім курорті їм добре сидіти.
Сидять олігархи – тиха говірка,
П’ють оковиту – як же їм гірко.
2012 р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574742
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2015
Моя Вкраїна, ось і все що маю,
Її лиш щастя мариться мені.
Її очима ніжно обнімаю,
Усі, мені залишені ще дні.
Вона свята, і світла і прекрасна,
Найбільше в світі нею дорожу.
І де б не був у світі, одночасно,
До неї думкою іду, лечу, біжу.
Її тепло за всякчас мене гріє,
І біль її в мені завжди болить.
І поки в тілі ще душа жевріє,
Тобі я Ненько вірний кожну мить.
Тепер лише для тебе хочу жити,
Тільки з тобою далІ хочу йти.
Кого ж мені, як не тебе любити,
Кого ж мені крім тебе берегти.
Надвірна 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574552
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.04.2015
Чуєш, чуєш брате, як гудуть гармати,
Треба Україну нашу захищати.
У важку годину, та в нелегкий час,
Хто ж її захистить братчику крім нас.
Залиши всі справи, брате мій, ходи,
Захистить країну нашу від біди.
Станемо до бою зранку до зорі,
Щоб спокійно спали наші матері.
Станемо з тобою ми удвох до бою,
Тай за ясне небо, що над головою.
Станемо до бою ми за землі наші,
Що би не гриміли нам ворожі марші.
Станемо до бою об руку рука,
Захистить країну, доля в нас така.
Й не будемо долі іншої шукати,
Бо у нас єдина Україна – мати.
2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574548
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.04.2015
Там де сад гуде вітрами ,
І шумить.
Ми обоє біля брами,
Світла мить.
Ти туляєшся до мене,
Від того.
Б’ється серце навіжене,
Не спинить його.
Від сьогодні ми обоє,
Не чужі.
Межи мною і тобою,
Вже нема межі.
Твої очі теплі стали,
А з зіниць.
Світлі іскри вилітали,
Наче стайки птиць.
Цілував я твої губи,
Скільки міг.
Цілувати личко любе,
Це ж не гріх.
2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
У долині під горою б’є джерельце,
Синьооке і нестримне наче серце.
Невгомонне, голосисте мов дзвіночок,
Одягло на голову з трави віночок.
До джерельця стежечка прим’ята,
Пахне доокола рута – м’ята.
А воно все пісеньку співає,
Та напитися водиці зазиває.
Не змовкає, оживає знову,
Ти почуй, почуй його розмову.
Ти почуй прохожий, зупинися,
В синьооку душу задивися.
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
Під високою просинню,
Вже задихало осінню,
Одіває земля золоті кольори.
Чи ж прийшли ми зі згодою,
В поєднанні з природою,
До цієї земної, золотої пори.
Чи прожили ми певно?
Чи любили взаємно?
А чи сталося все навпаки?
Вже летить павутина,
Над землею невпинно,
Павутина летить мов роки.
В лебединому танці,
Закрутилися вранці,
Журавлі відлітають у даль.
Їм махаю руками,
Мов прощаюсь з роками,
А з минулим прощатися жаль.
2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015
Мама шили сорочку мені,
Були нитки і чорні й червоні.
На біленькому полотні,
Мою долю тримали в долоні.
Чорні нитки були муліне,
А червоні були із акрила.
Щоби доля любила мене,
Щоби доля не була безкрила.
Між червоним і чорним взяла,
Й помережила ще голубою.
Щоби доля щаслива була,
Щоб світилася завжди любов’ю.
Кольори і веселі й сумні,
Все до себе вона приміряла.
Щоби доля всміхалась мені,
Щоби завжди в житті помагала.
Мама шили сорочку мені,
Наче долю мою гаптувала.
На біленькому полотні,
Сину щастя вона дарувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015
У ту далину, де гори високі,
Покрились лісами у ярусів шість.
Серце злетіло над ними як сокіл,
Знов серце в тривозі чекає на вість.
Серце в тривозі, знов серцю несміло,
Боляче б’ється у груди, бідненьке.
Яка прийде вість ще – чорна чи біла,
Від України, далекої неньки.
Там залишив я за вікнами осінь,
Поринув у зиму, і дальше в весну.
Ти Україно мені снишся досі,
Коли на хвилину приляжу й засну.
Що буде за тим, що буде ще з нами?
Є окрім надії й відлуння біди.
Відлунює в серці тими громами,
Що ще з України доносить сюди.
І дивляться очі сумно за обрій,
О, як важко неволі скинути гніт.
Йдуть з України знов вісті недобрі,
Знов кров’ю залитий жилавий граніт.
Жаль міри немає – одні тільки втрати,
Хочу Вкраїно тобі послужити.
Знову за волю прийшлося вмирати,
Дай боже сили все це пережити.
2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573856
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2015
Коней що духу гоню,
Не зупинить їх лет.
Несу в своїх долонях,
Красивих слів букет.
Там де шумлять ячмені,
Лиш зупиню свій біг.
Своє натхнення з жмені,
Кину до твоїх ніг.
Де в полях пламеніє,
Маків червоних кров.
Ти боязко і не сміло,
Взяла мою любов.
Як притулялась до мене,
То здавалось мені.
Серце з грудей, навіжене,
Десь втекло в ячмені.
Любов до небес злетіла,
Захвилював ячмінь.
На вигинах твого тіла,
Серця тремтіла тінь.
Обом у ту мить здалося,
Аж здивувались ми.
Що поле своїм колоссям,
Махнуло немов крильми.
Летіло воно до неба,
Як велетенський птах.
Я бачив в очах у тебе,
Лиш здивування і страх.
Буває таке так рідко,
Може лиш раз в сто літ.
Дивились ми на досвітку,
На ячменів політ.
1989р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2015
У моє надвечір’я, вривається спомин знечівя,
І журба дорогої землі, тягарем в моє серце паде.
Та земля , від якої якось в далечінь відлетів я,
Де над вечір червоним неоном палає полум’я руде.
Далеким маревом вона мені являється у млі,
Й так хочеться душі туди вернутися скоріше.
Де хліб шумить на скибі чорної землі,
Чомусь лиш там мені становиться світліше.
Знов Бабче мариться мені, старе село,
Де я родився й вчився жити змалку.
Закрию очі – наче й віку не було,
І самому себе стає мені чуть жалко.
Думки немов дороги простяглись,
Тримати тугу вічну – терпнуть руки.
І те що є тепер, і що було колись,
Життя у всесвіті всього лиш крихти муки.
Я повернусь, до тебе ще устами притулюсь,
Ти не злякайся, я не прийду проститися.
З чужих світів до тебе повернусь,
Тобою рідна земле причаститися.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573596
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2015
Повертаймося додому у Карпати,
Як бузок рожевим цвітом розцвіте.
Буде рада нам старенька мати,
І батько нам порадує за те.
Повертаймося додому де цвітуть сади,
Там де хати навернули вікна до води.
Де матуся кожен ранок молить образи,
І таємно витирає очі від сльози.
Де з тобою зустрічались безлічі разів,
Де у двох наговорили скільки добрих слів.
Там де ділять разом з нами радості і біль.
Де чекають і дарують щедро хліб та сіль.
Повертаймося додому серед літа,
Як жита заполовіють у полях.
Ми додому повертаймося зі світу,
Хоч який нелегкий буде шлях.
Пам’ятайте вас батьки чекають,
І зимою й літом й восени.
Негаразди хай не помішають,
Повертайтеся і дочки і сини.
2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573594
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2015
Вітер віти гне соснові,
Ллється дощ і грім реве.
Та не буря, інша повінь,
Мою душу тихо рве.
Покидає тіло сила,
У нерідній стороні.
Обламає вітер крила,
Не летіти вже мені.
Хоч хотів би, та не можу,
З вітром стати у двобій.
Тільки серце розтривожу,
Біль роз’ятрю у собі.
Не знайшов я на чужині,
Ні достатку, ні рожна.
Відбирає сили нині,
Без остатку чужина.
Терпнуть руки, тіло в’яне,
Стало кепсько на душі,
Навіть слово полум’яне,
Не спиняється в вірші.
2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015
Мені приснилась ніч, із зорями пів неба,
Осінній падолист, і десь далеко я.
Ти кликала мене, а я спішив до тебе.
До тебе я спішив, Україно моя.
До тебе я спішив, в обійми світанкові,
І серце розривали солодкі відчуття.
Колись ти серцю дала надії і любові,
Які несло воно через усе життя.
Від тебе я пішов, із тих садів квітучих,
І спомини про них, не зміг забрати час.
Зігрів мене в світах.вогонь твій неминучий,
Який в моєму серці, ні разу не погас.
Лунала ще з дитинства, твоя далека пісня,
Ним кликала мене знедолена земля.
Я повернусь тепер, я повернусь опісля,
Я так тебе люблю, Україно моя.
Львів.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573318
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.04.2015
Душа шукає вихід з тупика,
Я мою тугу на молитву схожу
В собі ховаю. Ти ж одна така,
І я без тебе жити вже не можу.
Разом, завжди ми цілісне одне.
Моя Вкраїно, наймиліщий краю.
ЯК ти ж раніше вибрала мене.
Так я тебе сьогодні вибираю.
Важкі бували на чужині дні,
Бо не буває легкої розлуки.
Та ти як сонце сходила в мені,
І зігрівала як матусі руки.
Душі в світах спокою не знайти,
У прощах теж нема уже потреби.
Моя Вкраїно, як без мене ти,
Моя Вкраїно, як же я без тебе.
2011р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015
Живий тепер, зрівняй його з собою,
Сьогодні ти пізнай його в собі.
А пам’ятник ногою кам’яною,
Ступив за Україну у двобій.
Він йде у бій, і в тім кровопролитті,
Колись тай переможе все – таки.
Вони живі, вони зовсім не вбиті,
Борці за волю – наші земляки.
На їх могилах проростають стебла,
Про них гудуть легенди і пісні.
І ти візьми, візьми їх біль на себе,
Нехай вони тобі присняться в сні.
Вони за волю тут вмирали всюди,
За волю віддали своє життя.
Про те по вічно пам’ятайте люди,
Що би назад не було вороття.
Він все стоїть, і більше не зігнеться,
У пам’ятника серце кам’яне.
А я дивлюсь, і так мені здається,
Що не його убили, а мене.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573199
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.04.2015